Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти
Встановлено, що при взаємодії 2-піколінгідроксамової кислоти з солями міді (ІІ) у водному розчині відбувається гідролітичне розщеплення гідроксаматних груп до карбоксилатних з утворенням координованих аніонів піколінової кислоти (o-Pica). За даними рентгеноструктурного аналізу та кріомагнетохімічног...
Saved in:
| Published in: | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186076 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти / І.О. Фрицький, І.О. Голеня, О.М. Бойко, М. Хаукка // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 8. — С. 75-79. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860008643330572288 |
|---|---|
| author | Фрицький, І.О. Голеня, І.О. Бойко, О.М. Хаукка, М. |
| author_facet | Фрицький, І.О. Голеня, І.О. Бойко, О.М. Хаукка, М. |
| citation_txt | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти / І.О. Фрицький, І.О. Голеня, О.М. Бойко, М. Хаукка // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 8. — С. 75-79. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Украинский химический журнал |
| description | Встановлено, що при взаємодії 2-піколінгідроксамової кислоти з солями міді (ІІ) у водному розчині відбувається гідролітичне розщеплення гідроксаматних груп до карбоксилатних з утворенням координованих аніонів піколінової кислоти (o-Pica). За даними рентгеноструктурного аналізу та кріомагнетохімічного дослідження, продукт гідролізу складу [Cu(o-Pica-H)₂]n×2nH₂O є координаційним полімером, у якому спостерігається слабка антиферомагнітна взаємодія між йонами міді (ІІ), опосередкована через подовжені аксіальні контакти Cu–O (карбоксилат).
Уcтановлено, что при взаимодействии 2-пиколингидроксамовой кислоты с солями меди (ІІ) в водных растворах происходит гидролитическое расщепление гидроксамовых групп до карбоксилатных с образованием координированных анионов пиколиновой кислоты (o-Pica). По данным рентгеноструктурного анализа и криомагнетохимического исследования, продукт гидролиза состава [Cu(o-Pica-H)₂]n×2nH₂O имеет строение координационного полимера, в котором наблюдается слабое антиферромагнитное взаимодействие между ионами меди (ІІ), опосредованное через удлиненные аксиальные контакты.
Reaction of 2-picolinehydroxamic acid with copper (II) salts in aqueous solution was shown to proceed with consequent hydrolytic decomposition of the hydroxamic groups to carboxylic with formation of the coordinated anions of 2-picolinic acid (o-Pica). According to X-ray single crystal analysis and cryomagnetochemical measurements results, the product of hydrolysis of composition [Cu(o-Pica-H)₂]n×2nH₂O is the coordination polymer in which a weak antiferromagnetic interaction between the copper (II) ions mediated by the elongated axial contacts Cu–O (carboxylate) is observed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:40:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ge(OMe)Cl3, але у випадку Ge(OEt)Cl3 реакція
завершується через дві доби, а у випадку Ge(Oi-
Pr)Cl3 — через три доби з утворенням відповідно
сполук 4 і 5. Сполуки 3—5 можуть бути очищені
шляхом відгонки розчинника та Me3SiCl у ва-
куумі та ідентифіковані згідно із ЯМР-спектра-
ми 31Р, 13С та 1Н і за даними елементного ана-
лізу. Ці сполуки представляють собою в’язкі без-
барвні рідини.
Подібним чином також відбуваються реак-
ції Ge(OMe)Cl3 та Ge(OEt)Cl3 зі сполукою 2, але
у випадку Ge(OMe)Cl3 реакція протікає настіль-
ки швидко, що не вдається зафіксувати проміжну
форму. Сполуки 6 та 7 були виділені та іденти-
фіковані, як описано вище.
Отже, нами було досліджено взаємодію між
алкокситрихлоридами германію типу Ge(OR’’)Cl3
(R’’= Me, Et, i-Pr) та сполуками двокоординова-
ного тривалентного фосфору, які містять кратні
зв’язки фосфор—нітроген. Показано, що в сере-
довищі бензену дана взаємодія приводить до ут-
ворення герміленів, які не містять об’ємних за-
місників при атомі металу.
РЕЗЮМЕ. Показано, что при взаимодействии ал-
кокситрихлоридов германия состава Ge(OR’’)Cl3 (R ’’=
= Me, Et, i-Pr) с соединениями (Me3Si)2NPNSiMe3 и
(Me3Si)2NPNCMe3 в среде бензена реакции проходят в
несколько этапов, конечным результатом которых яв-
ляется образование триметилхлорсилана и соединений
двухвалентного трикоординированного германия, кото-
рые стабилизированы за счет хелатного эффекта. Выво-
ды о прохождении химических реакций и строении по-
лученных соединений сделаны на основе ЯМР-спектров
(31Р, 13С, 1Н).
SUMMARY. The interaction of germanium trichlo-
roalkoxides Ge(OR ’’)Cl3 (R ’’= Me, Et, i-Pr) with compo-
unds (Me3Si)2NPNSiMe3 and (Me3Si)2NPNCMe3 in ben-
zene solution lead to formation of three-coordinate ger-
manium (II) compounds and Me3SiCl. These compounds
were stabilized by nitrogen of NR group. All interactions
were investigated by 1H, 13C, 31P NMR spectroscopy.
1. Брусиловець О.А ., Вініченко О.В., Брусиловець А .І.,
Лампека Р.Д. // Укр. хим. журн. -2010. -76, № 1.
-С. 11—15.
2. Neumann W .P. // Chem. Rev. -1991. -91. -P. 311—334.
3. Niecke E., Flick W . // Angew. Chem. -1973. -85, №
13. -S. 586—587.
4. Scherer O.J., Kuhn N. // J. Organometal. Chem. -1974.
-92, № 1. -P. C3—C6.
5. M azerolles M ., Gregoire F. // Synth. react. Inorg.
met-chem. -1986. -16. -P. 905.
6. Aman A., Byrne J. J., Saur I. et al. // J. Organometal.
Chem. -2001. -622. -P. 190—198.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Надійшла 11.02.2010
УДК 541.49
І.О. Фрицький, І.О. Голеня, О.М. Бойко, М. Хаукка
БУДОВА ТА МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ КООРДИНАЦІЙНОГО ПОЛІМЕРУ МІДІ (ІІ)
З 2-ПІКОЛІНОВОЮ КИСЛОТОЮ — ПРОДУКТОМ ГІДРОЛІТИЧНОЇ ДЕСТРУКЦІЇ
2-ПІКОЛІНГІДРОКСАМОВОЇ КИСЛОТИ
Встановлено, що при взаємодії 2-піколінгідроксамової кислоти з солями міді (ІІ) у водному розчині відбува-
ється гідролітичне розщеплення гідроксаматних груп до карбоксилатних з утворенням координованих аніо-
нів піколінової кислоти (o-Pica). За даними рентгеноструктурного аналізу та кріомагнетохімічного досліджен-
ня, продукт гідролізу складу [Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O є координаційним полімером, у якому спостерігається
слабка антиферомагнітна взаємодія між йонами міді (ІІ), опосередкована через подовжені аксіальні контакти
Cu–O (карбоксилат).
ВСТУП. Гідроксамові кислоти (ГК) є високо-
ефективними хелатуючими лігандами по відно-
шенню до багатьох йонів металів, що обумовило
їх широке застосування в аналізі, а також як ефе-
ктивних інгібіторів металовмісних ферментів [1,
2]. В останні роки ГК привертають значну увагу
також у зв’язку зi своєю здатністю виступати як
місткові ліганди та утворювати поліядерні сполу-
© І.О. Фрицький, І.О. Голеня, О.М . Бойко, М . Хаукка , 2010
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 8 75
ки із специфічними властивостями, наприклад,
мідьвмісні металокрауни [3]. Однак комплексоут-
ворення ГК iз солями міді (ІІ) нерідко ускладнює-
ться процесами гідролітичної деструкції гідрокса-
матних груп у протонодонорних розчинниках.
Каталіз йонами міді (ІІ) гідролізу амідів та гід-
роксаматів неодноразово спостерігався раніше і
був предметом наших попередніх досліджень [4].
У ході вивчення реакцій комплексоутворен-
ня міді (ІІ) з 2-піколінгідроксамовою кислотою
(o-PyMHA) нами було відмічено, що у нейтраль-
них і лужних розчинах відбувається поступовий
гідроліз гідроксаматного ліганду до відповідної
карбонової (о-піколінової) кислоти та гідроксил-
аміну. Про це свідчить поступова зміна кольору
розчинів (з темно-зеленого на синій), кристаліза-
ція поряд із зеленими синіх кристалів комплексів,
а також помітно понижений вміст азоту в остан-
ніх. В ІЧ-спектрах зразків синіх кристалів вияв-
ляються смуги νas(COO– ) та νs(COO– ), характе-
рні для депротонованих карбоксилатів. У водних
та водно-метанольних розчинах гідроліз є досить
помітним, тому не вдається виділити в індивідуа-
льному стані аніонних комплексів o-PyMНA, не
забруднених домішками карбоксилатних сполук.
Так, при спробі отримати різноманітні внутріш-
ньокомплексні сполуки та аніонні комплекси в
результаті опосередкованого йонами міді (ІІ) гід-
ролізу o-PyMHA у слабколужному середовищі на-
ми неодноразово були ізольовані кристали, за-
барвлені в нетиповий для піридилгідроксаматів
міді (ІІ) яскраво-синій колір. Кристали складу
[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O містять продукт гідролізу
o-PyMHA — 2-піколінову кислоту (o-Pica). Ре-
акція, що приводить до утворення зазначеного
комплексу, може бути представлена наступною
схемою:
Очевидно, підвищення ефективності гідролі-
тичного розщеплення гідроксаматів при їх взає-
модії з солями міді (ІІ) може пояснюватися нас-
тупними факторами. По-перше, координація гід-
роксаматної групи приводить до істотної додат-
кової поляризації С=О-групи і, відповідно, змен-
шення порядку зв’язку. Результатом цього є під-
вищення ефективного позитивного заряду δ+ на
атомі вуглецю та полегшення нуклеофільної ата-
ки гідроксид-йонів. По-друге, місця в аксіальних
позиціях координаційної сфери міді (ІІ) можуть за-
ймати молекули води, які при координації вияв-
ляють здатність депротонуватися навіть у нейтра-
льних розчинах, тобто фактично гідроксид-йони мо-
жуть генеруватися в координаційній сфері і бути
просторово наближеними до зв’язку С=О. Тому нук-
леофільна атака ОН– на карбонільний атом вуг-
лецю є внутрішньомолекулярною. В результаті шви-
дкість реакції не залежить від концентрації ОН– і
тому механізм гідролізу імітує дію металовмісних
гідролітичних ферментів (наприклад, аміно- та кар-
боксипептидаз), а самі комплекси можуть розгля-
датися як їх функціональні моделі [5].
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ТА ОБГОВО-
РЕННЯ. Ліганд 2-піколінгідроксамової кислоти
(o-PyMHA) було синтезовано згідно з опублікова-
ною методикою [6].
Розраховано: C 52.17; H 4.38; N 20.28. C6H6N6O2
(138.13). Знайдено: C 52.40; H 4.33; N 20.09. CI-MS:
138.1 [M+] (100 %). ІЧ (см–1): 910, 1026 (νN–O), 1566
(амід ІІ), 1651 (νС=О, амід І), 3341 (νО–H).
Сполуку катена-[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O було
одержано при додаванні 0.1 М водного розчину
солі Cu(ClO4)2⋅6H2O (1 мл, 0.1 ммоль) до 0.1 М роз-
чину o-PyMHA в метанолі (2 мл, 0.2 ммоль), після
чого одержаний прозорий зелений розчин зали-
шали упарюватися на повітрі при кімнатній тем-
пературі. По мірі упарювання розчину протягом
декількох годин його колір поступово змінював-
ся на блакитний. Через 24—36 год з розчину виді-
лялися яскраво-сині кристали, які відфільтрову-
вали, промивали холодною водою та висушували
на повітрі. Придатні для рентгеностру-
ктурного аналізу кристали було отримано
шляхом розчинення одержаного проду-
кту в 5 мл ДМСО з наступною криста-
лізацією методом повільної дифузії па-
ри ізопропанолу у розчин сполуки. Ви-
хід 76 %.
Розраховано: C 41.93; H 3.52; N 8.15;
Cu 18.48. CuC12H12N2O6 (343.78). Знай-
дено: C 41.95; H 3.34; N 8.31; Cu 18.39.
Вміст вуглецю, азоту та водню визначали з до-
помогою аналізатора МОД-1106 фірми Carlo Er-
ba Strumentazione (Італія). Аналіз на вміст міді
проводили методом атомно-абсорбційної спект-
Неорганическая и физическая химия
76 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 8
роскопії. Спектри дифузного відбиття (СДВ) та
електронні спектри поглинання (ЕСП) отриму-
вали на приладі Specord UV-VIS M-40 (Carl Zeiss
Jena) в діапазоні 30000—11000 см–1 при темпера-
турі 293 К. ІЧ-спектри записували на приладі UR-
10 в області 400—4000 см–1 із використанням таб-
леток KBr.
Магнітну сприйнятливість вимірювали в ін-
тервалі температур 1.7—300 К на автоматичному
магнетометрі Quantum Design MPMS-5 SQUID
при напруженості зовнішнього поля 0.2 та 0.5 Тл.
Перед вимірюванням зразок ретельно розтирали
у порошок, після чого поміщали у пластикову кап-
сулу. При перерахунку масових на молекулярні
сприйнятливості враховували поправки на діа-
магнетизм (константи Паскаля [7]) та температур-
но-незалежний парамагнетизм йонів 3d-металів
[7], а також сприйнятливість капсули та утриму-
вача зразка.
Рентгеноструктурний аналіз проводили на ав-
томатичному дифрактометрі Nonius Kappa CCD
методом ψ-сканування на MoKα-випромінюван-
ні. Структура була розшифрована прямим мето-
дом з використанням програми SHELXS-97 та
уточнена в повноматричному варіанті в анізотро-
пному режимі для неводневих атомів за програ-
мою SHELXL-97 [8]. Атоми водню молекул води
було локалізовано об’єктивно з диференційних Фу-
р’є-синтезів, їх позиційні та ізотропні термальні па-
раметри включали в подальші стадії уточнення.
Координати С–Н протонів розраховували з ідеа-
лізованої геометрії відповідних груп, до яких вхо-
дили дані протони.
Будову сполуки катена-[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O
було встановлено за допомогою РСтА. Слід від-
мітити, що хоча структура є відомою [9—11], не
було проведено її детального магнетохімічного
дослідження. Тому ми наводимо стислий опис ці-
єї структури, що є необхідним для подальшого
розгляду її магнітних властивостей. Структура
складається з одновимірних полімерних ланцюгів
[Cu(o-Pica-H)2]n та сольватних молекул води, що
поєднані між собою водневими зв’язками. У по-
лімерних ланцюгах (рис. 1) мономерні біс(о-піко-
лінатні) фрагменти виявляються поєднаними у
координаційний полімер за рахунок аксіальних зв’я-
зків Cu(1)–O(2)(x+1, y, z) = 2.697(1) Ao , які центра-
льний атом утворює з карбоксилатними атомами
кисню сусідніх моноядерних комплексів. Останні
утворені йоном міді (ІІ), який знаходиться у цен-
трі інверсії, і двома транс-розташованими о-пі-
колінат-аніонами, координованими до йонa міді
(ІІ) хелатним способом через атоми азоту піриди-
нового кільця і карбоксилатного атомa кисню.
Відстані Cu(1)–O(1) і Cu(1)–N(1) в екваторіальній
площини лише незначно відрізняються між собою
і дорівнюють 1.944(1) і 1.960(1) Ao відповідно.
Відстані Cu(1)•••Cu(1)(x+1, y, z) вздовж полімер-
них ланцюгів дорівнюють 5.0953(2) Ao .
Карбоксилатні групи координовані бідентат-
но-містковим способом з утворенням ортогональ-
них містків Cu(1)–O(1)С(6)О(2)–Cu(1)(x+1, y, z). Кут
Cu(1)–О(2)*–С(6)* дорівнює 103.2(1)о. Таким чи-
ном, йони міді виявляються пов’язаними двома
триатомними ортогональними містками, які мо-
жуть опосередковувати обмінну взаємодію між ни-
ми. Довжини зв’язків і значення валентних кутів
приведені в таблиці.
Як зазначалося вище, незважаючи на той факт,
що структура катена-[Cu(oPica-H)2]n⋅2nH2O була
відома раніше [9—11], кріомагнетохімічнe дос-
ліження цієї сполуки не проводилося. В роботі
[10] повідомлялося лише значення магнітного
моменту даної сполуки при кімнатній температу-
рі, яке дорівнює 1.90 М .Б. і практично співпадає
із знайденим нами (див. нижче). У зв’язку з тим,
що сполука катена-[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O за сво-
єю будовою є полімерною, цікаво було дослідити
Рис. 1. Будова полімерних ланцюгів у структурі катена-[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 8 77
її кріомагнітну поведінку. Зокрема, важливо бу-
ло з’ясувати, наскільки ефективно можуть опосе-
редковувати обмінну взаємодію триатомні орто-
гональні карбоксилатні містки, включені до по-
довжених аксіальних ян-теллерівських контактів
мідь—кисень.
Катена-[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O виявляє темпе-
ратурно-незалежний ефективний магнітний мо-
мент протягом температурного інтервалу 10—300
К (рис. 2). При 300 К його значення складає 1.914
М.Б., що потрапляє в діапазон нормальних експе-
риментальних значень для йонів міді (ІІ) (1.7—2.2
М.Б.). Збільшення величини знайденого магніт-
ного моменту порівняно з чисто спіновим значен-
ням (1.73 М.Б.) пояснюється помітно більшою, ніж
2, величиною середнього g-фактора (див. нижче).
При пониженні температури магнітний момент
спочатку дуже незначно зростає (до 1.945 М.Б. при
100 К), а потім дещо зменшується (до 1.889 при 10
К). Зазначені ефекти зміни величини магнітного
моменту є дуже незначними і можуть пояснюва-
тися ефектами преференційної орієнтації мікро-
кристалів зразка у магнітному полі.
При зниженні температури нижче 10 К маг-
нітний момент починає різко зменшуватися і при
1.8 К його значення складає 1.629 М .Б. Даний
ефект може пояснюватися проявом дуже слабкої
антиферомагнітної взаємодії між йонами міді (ІІ)
вздовж полімерного ланцюга, опосередкованої
ортогональними карбоксилатними містками.
Температурна залежність зворотної магнітної
сприйнятливості (рис. 3) підпорядковується за-
кону Кюрі: графік проходить через початок коор-
динат з точністю до похибки вимірювань. Розрахо-
вана з використанням константи Кюрі (С) вели-
чина середнього g-фак-
тору складає 2.219, під-
становка її у вираз для
розрахунку очікувано-
го магнітного моменту
(µ = g√S (S+1) ) для S =
=1/2 дає 1.922 М.Б., що
фактично співпадає зі
спостереженою при кім-
натній температурі ве-
личиною ефективного
магнітного моменту. До-
слідження залежності
магнетизації зразка від
напруженості зовніш-
нього поля свідчить про
те, що при 5 Тл приблизно на 95 % досягається
очікувана величина магнетизації насичення для
йонів міді, що не взаємодіють (M /Nβ = g⋅S ≈ 1.1).
Неорганическая и физическая химия
Довжини зв’язків (Ao ) та валентні кути (о) у структурі катена-[Cu(o-Pica-H )2]n⋅2nH2O
Зв’язок Кут Зв’язок Кут Зв’язок Кут
Cu(1)–O(1) 1.944(9) O(1)*–Cu(1)–O(1) 180.00(6) C(5)–N(1)–C(1) 119.68(12)
Cu(1)–N(1) 1.960(1) O(1)–Cu(1)–N(1) 83.81(4) N(1)–C(1)–C(2) 122.21(13)
O(1)–C(6) 1.280(2) O(1)–Cu(1)–N(1)* 96.19(4) N(1)–C(1)–C(6) 113.84(11)
O(2)–C(6) 1.236(2) N(1)–Cu(1)–N(1) 180.00(1) C(2)–C(1)–C(6) 123.94(12)
N(1)–C(5) 1.338(2) O(1)–Cu(1)–O(2)** 94.70(4) N(1)–C(5)–C(4) 121.13(13)
N(1)–C(1) 1.346(2) O(1)*–Cu(1)–O(2)** 85.30(4) O(2)–C(6)–O(1) 125.24(12)
Cu(1)–O(2)** 2.697(1) N(1)–Cu(1)–O(2)** 90.70(4) O(2)–C(6)–C(1) 119.68(12)
Cu(1)•••Cu(1)** 5.0953(2) N(1)*–Cu(1)–O(2)** 89.30(4) O(1)–C(6)–C(1) 115.07(11)
Операція симетрії для генерування еквівалентних атомів: * –x+2,–y,–z+2; ** x+1, y, z.
Рис. 2. Температурна залежність магнітного
моменту на один йон міді.
Рис. 3. Температурна залежність оберненої магнітної
сприйнятливості для катена-[Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O.
C=0.4615, θ=0 K, g=2.219.
78 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 8
Це ще раз підтверджує, що обмінна взаємодія
між йонами міді (ІІ) вздовж полімерного ланцюга
є дуже слабкою.
Спроби описати магнітну поведінку за допо-
могою моделі Боннера–Фішера [7] для однови-
мірних полімерів виявилися безуспішними і були
відкладені, оскільки кривизна залежностей магні-
тної сприйнятливості та добутку χТ від темпера-
тури для даної сполуки є відмінними від харак-
терних для систем, що підпорядковуються згада-
ній моделі.
РЕЗЮМЕ. Уcтановлено, что при взаимодействии
2-пиколингидроксамовой кислоты с солями меди (ІІ) в
водных растворах происходит гидролитическое расщеп-
ление гидроксамовых групп до карбоксилатных с обра-
зованием координированных анионов пиколиновой ки-
слоты (o-Pica). По данным рентгеноструктурного ана-
лиза и криомагнетохимического исследования, продукт
гидролиза состава [Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O имеет строе-
ние координационного полимера, в котором наблюда-
ется слабое антиферромагнитное взаимодействие между
ионами меди (ІІ), опосредованное через удлиненные
аксиальные контакты.
SUMMARY. Reaction of 2-picolinehydroxamic acid
with copper (II) salts in aqueous solution was shown to
proceed with consequent hydrolytic decomposition of the
hydroxamic groups to carboxylic with formation of the
coordinated anions of 2-picolinic acid (o-Pica). According
to X-ray single crystal analysis and cryomagnetochemical
measurements results, the product of hydrolysis of compo-
sition [Cu(o-Pica-H)2]n⋅2nH2O is the coordination polymer
in which a weak antiferromagnetic interaction between
the copper (II) ions mediated by the elongated axial contacts
Cu–O (carboxylate) is observed.
1. Пилипенко А .Т ., Зульфигаров О.С. Гидроксамовые
кислоты. -М : Наука, 1989.
2. Chemistry and biology of hydroxamic acids / Ed.
H. Kehl H. -New York: Karger, 1982.
3. Gumienna-Kontecka E., Golenya I.A ., Dudarenko N.M .
et al. // New J. Chem. -2007. -31, № 10. -P. 1798—1805.
4. Фрицький І.О, Дударенко М .М ., Єфетова О.П. та
ін. // Доп. НAH України. -1999. -№ 11. -С. 144—147.
5. Kaim W ., Schwederski B. Bioinorganic Chemistry:
Inorganic Elements in the Chemistry of Life. -Chiches-
ter: Wiley, 1994.
6. Hynes J.B. // Med. Chem. -1970. -13, № 8. -P. 1235—1237.
7. Kahn O. Molecular Magnetism. -New York: VCH, 1994.
8. Sheldrick G.M . SHELXL-97, Program for Crystal
Structure Refinement. -University of Gottingen, Ger-
many, 1997.
9. Segla P., Jamnicky M ., Koman M . et al. // Polyhedron.
-1998. -17, № 25–26. -P. 4525—4533.
10. Du M ., Bu X.-H., Shionoya M ., Shiro M . // J. Mol.
Struct. -2002. -607, № 2–3. -P 155—161.
11. Faure R., Loiseleur H., Thomas-David G. // Acta
Crystallogr., Sect. B. -1973. -29, № 9. -P. 1890—1893.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Надійшла 11.02.2010
УДК 54-386 : 546.711:546.73:546.74:546.56:546.47
Г.В. Шовкова, О.К. Трунова, А.О. Гудима
СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ
НОВОГО ФОСФОРВМІСНОГО КОМПЛЕКСОНУ З 3d-МЕТАЛАМИ
Вперше синтезовано новий, не описаний у літературі комплексон — фосфонометиламіноянтарну кислоту
(phmas) з DL-аспарагінової і йодметилфосфонової кислот. Методом рН-потенціометричного титрування
досліджено кислотні властивості комплексону та процеси комплексоутворення в еквімолярних системах phmas
з 3d-металами (Mn2+, Co2+, Ni2+, Cu2+, Zn2+). За одержаними результатами встановлено утворення комплекс-
них форм різного протонного складу, розраховано константи стійкості комплексів та побудовано діаграми
розподілу комплексних форм. У комплексах складу ML збільшення констант стійкості порівняно з протоно-
ваними комплексами МHnL (n=0—3) пов’язане з формуванням додаткових хелатних циклів за рахунок нових
зв’язків йонів металу з атомом азоту phmas.
ВСТУП. Одним із напрямків сучасної коорди-
наційної хімії є створення нових сполук, яким при-
таманна біологічна активність. Представниками
таких біологічно-активних сполук є комплексони
© Г.В. Шовкова, О.К . Трунова, А.О. Гудима , 2010
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 8 79
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186076 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:40:53Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фрицький, І.О. Голеня, І.О. Бойко, О.М. Хаукка, М. 2022-11-03T16:55:06Z 2022-11-03T16:55:06Z 2010 Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти / І.О. Фрицький, І.О. Голеня, О.М. Бойко, М. Хаукка // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 8. — С. 75-79. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186076 541.49 Встановлено, що при взаємодії 2-піколінгідроксамової кислоти з солями міді (ІІ) у водному розчині відбувається гідролітичне розщеплення гідроксаматних груп до карбоксилатних з утворенням координованих аніонів піколінової кислоти (o-Pica). За даними рентгеноструктурного аналізу та кріомагнетохімічного дослідження, продукт гідролізу складу [Cu(o-Pica-H)₂]n×2nH₂O є координаційним полімером, у якому спостерігається слабка антиферомагнітна взаємодія між йонами міді (ІІ), опосередкована через подовжені аксіальні контакти Cu–O (карбоксилат). Уcтановлено, что при взаимодействии 2-пиколингидроксамовой кислоты с солями меди (ІІ) в водных растворах происходит гидролитическое расщепление гидроксамовых групп до карбоксилатных с образованием координированных анионов пиколиновой кислоты (o-Pica). По данным рентгеноструктурного анализа и криомагнетохимического исследования, продукт гидролиза состава [Cu(o-Pica-H)₂]n×2nH₂O имеет строение координационного полимера, в котором наблюдается слабое антиферромагнитное взаимодействие между ионами меди (ІІ), опосредованное через удлиненные аксиальные контакты. Reaction of 2-picolinehydroxamic acid with copper (II) salts in aqueous solution was shown to proceed with consequent hydrolytic decomposition of the hydroxamic groups to carboxylic with formation of the coordinated anions of 2-picolinic acid (o-Pica). According to X-ray single crystal analysis and cryomagnetochemical measurements results, the product of hydrolysis of composition [Cu(o-Pica-H)₂]n×2nH₂O is the coordination polymer in which a weak antiferromagnetic interaction between the copper (II) ions mediated by the elongated axial contacts Cu–O (carboxylate) is observed. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Неорганическая и физическая химия Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти Строение и магнитные свойства координационного полимера меди (ІІ) с 2-пиколиновой кислотой — продуктом гидролитической деструкции 2-пиколингидроксамовой кислоты Structure and magnetic properties of copper (II) coordination polymer with 2-picolinic acid – a product of hydrolytic destruction of 2-picolinehydroxamic acid Article published earlier |
| spellingShingle | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти Фрицький, І.О. Голеня, І.О. Бойко, О.М. Хаукка, М. Неорганическая и физическая химия |
| title | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти |
| title_alt | Строение и магнитные свойства координационного полимера меди (ІІ) с 2-пиколиновой кислотой — продуктом гидролитической деструкции 2-пиколингидроксамовой кислоты Structure and magnetic properties of copper (II) coordination polymer with 2-picolinic acid – a product of hydrolytic destruction of 2-picolinehydroxamic acid |
| title_full | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти |
| title_fullStr | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти |
| title_full_unstemmed | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти |
| title_short | Будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (ІІ) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти |
| title_sort | будова та магнітні властивості координаційного полімеру міді (іі) з 2-піколіновою кислотою — продуктом гідролітичної деструкції 2-піколінгідроксамової кислоти |
| topic | Неорганическая и физическая химия |
| topic_facet | Неорганическая и физическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186076 |
| work_keys_str_mv | AT fricʹkiiío budovatamagnítnívlastivostíkoordinacíinogopolímerumídíííz2píkolínovoûkislotoûproduktomgídrolítičnoídestrukcíí2píkolíngídroksamovoíkisloti AT golenâío budovatamagnítnívlastivostíkoordinacíinogopolímerumídíííz2píkolínovoûkislotoûproduktomgídrolítičnoídestrukcíí2píkolíngídroksamovoíkisloti AT boikoom budovatamagnítnívlastivostíkoordinacíinogopolímerumídíííz2píkolínovoûkislotoûproduktomgídrolítičnoídestrukcíí2píkolíngídroksamovoíkisloti AT haukkam budovatamagnítnívlastivostíkoordinacíinogopolímerumídíííz2píkolínovoûkislotoûproduktomgídrolítičnoídestrukcíí2píkolíngídroksamovoíkisloti AT fricʹkiiío stroenieimagnitnyesvoistvakoordinacionnogopolimeramediíís2pikolinovoikislotoiproduktomgidrolitičeskoidestrukcii2pikolingidroksamovoikisloty AT golenâío stroenieimagnitnyesvoistvakoordinacionnogopolimeramediíís2pikolinovoikislotoiproduktomgidrolitičeskoidestrukcii2pikolingidroksamovoikisloty AT boikoom stroenieimagnitnyesvoistvakoordinacionnogopolimeramediíís2pikolinovoikislotoiproduktomgidrolitičeskoidestrukcii2pikolingidroksamovoikisloty AT haukkam stroenieimagnitnyesvoistvakoordinacionnogopolimeramediíís2pikolinovoikislotoiproduktomgidrolitičeskoidestrukcii2pikolingidroksamovoikisloty AT fricʹkiiío structureandmagneticpropertiesofcopperiicoordinationpolymerwith2picolinicacidaproductofhydrolyticdestructionof2picolinehydroxamicacid AT golenâío structureandmagneticpropertiesofcopperiicoordinationpolymerwith2picolinicacidaproductofhydrolyticdestructionof2picolinehydroxamicacid AT boikoom structureandmagneticpropertiesofcopperiicoordinationpolymerwith2picolinicacidaproductofhydrolyticdestructionof2picolinehydroxamicacid AT haukkam structureandmagneticpropertiesofcopperiicoordinationpolymerwith2picolinicacidaproductofhydrolyticdestructionof2picolinehydroxamicacid |