Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій
Запропоновано моделі агрегатування об’єктів навчального контенту та підхід до їх будування і практичної реалізації на базі систем інформаційних і навчальних технологій. Agregation models for learning content objects and approach to their creation and implementation based on information and learnin...
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут програмних систем НАН України
2004
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1865 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій / А.Ф. Манако // Проблеми програмування. — 2004. — N 2,3. — С. 587-594. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859606556785508352 |
|---|---|
| author | Манако, А.Ф. |
| author_facet | Манако, А.Ф. |
| citation_txt | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій / А.Ф. Манако // Проблеми програмування. — 2004. — N 2,3. — С. 587-594. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Запропоновано моделі агрегатування об’єктів навчального контенту та підхід до їх будування і практичної
реалізації на базі систем інформаційних і навчальних технологій.
Agregation models for learning content objects and approach to their creation and implementation based on information
and learning technologies is suggested.
|
| first_indexed | 2025-11-28T04:09:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
1
МОДЕЛІ АГРЕГАТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ НАВЧАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НА БАЗІ СИСТЕМ
ІНФОРМАЦІЙНИХ І НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
А.Ф. Манако
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем
НАНУ та Міносвіти і науки України, 03187, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40,
т.: (044) 266-63-11, Е-mail: alla@dlab.kiev.ua
Запропоновано моделі агрегатування об’єктів навчального контенту та підхід до їх будування і практичної
реалізації на базі систем інформаційних і навчальних технологій.
Agregation models for learning content objects and approach to their creation and implementation based on informa-
tion and learning technologies is suggested.
Вступ
Європа, безумовно, рухається в епоху знань і успішний перехід до економіки та суспі-
льства, які базуються на знаннях, повинен супроводжуватися рухом до безперервного на-
вчання [1]. Дослідники і практики багатьох країн світу, які усвідомили значення конвергенції
навчання на базі комп’ютерів [2], [3], консолідують свої зусилля щоб прискорювати ство-
рення і широкомасштабне використання нового покоління систем та інструментів у сфері
навчання, освіти і підготовки на базі інформаційних і навчальних технологій (ІНТ) – середо-
вищ, мереж і систем електронного навчання (е-навчання) з навчальними об’єктами [2]-[6] –
"могутнього інструменту для безперервного навчання в умовах руху країн до інформаційного
суспільства, економіки знань" [7], [8] – "е-навчання закладає основи для ефективного безпе-
рервного навчання" [5]. Функціонально, сфера е-навчання і навчальних об’єктів охоплює
широке різноманіття теорій, моделей, методів і стратегій, пов’язаних з відповідними техно-
логіями та науково-освітньо-виробничими системами, зокрема, від доставки навчання через
керовані навчальні середовища і мережі [5] до кіберпросторів так званої ’економіки навчаль-
них об’єктів’ [9], [10].Тобто, це не тільки навчання на базі Вебу або відкрите дистанційне
навчання [5], а й багато інших шляхів, способів, за якими індивідууми та організації ство-
рюють, організують, обробляють, зберігають, отримують, використовують та поділяють на-
вчальні об’єкти і контент, а також здобувають потрібні їм компетенції у різноманітних лока-
льних, національних [5], регіональних [3] або глобальних кіберпросторах [3].
За останні роки створено і практично реалізується [2] - [6] багато моделей, пов’язаних
з навчальнии об’єктами і контентом, наприклад, моделі взаємодій і трансформацій е-знання
[11], дидактичні моделі [12], модель агрегатування об’єктів поділяємого контенту (SCORM)
[13], архітектура систем навчальних технологій (LTSA) [14], інформаційні моделі (IMS) [15],
багато з яких, у свою чергу, базується на узагальнених формальних моделях, наприклад, [16],
[17]. Але, "Оскільки ми рухаємося до суспільства знання, то змінюється і наше розуміння:
Що таке навчання, де, як і для яких цілей воно проводиться? … характер навчання, життя і
праці швидко змінюється і тому не тільки люди повинні адаптовуватися до змін, а й тради-
ційні способи ведення справ також повинні змінюватися" [1]. Це просто означає, що швидко
зростають потреби у тому, щоб на базі нових науково-практично-обгрунтованих моделей
прискорювати будування та широкомасштабне використання саме інноваційних кіберпрос-
торів об’єктів навчального контенту, кінцевим результатом використання яких будуть люді з
2
компетенціями, що потрібні для підтримки національної конкурентноспроможності та їх
довготривалої участі у суспільстві знання.
В статті запропоновано моделі агрегатування об’єктів навчального контенту та підхід
до їх будування і практичної реалізації на базі систем ІНТ.
Поняття
Наступні поняття є важливими для розуміння пропонуємих моделей та підходу в ціло-
му (Примітка – Далі цей список поповнюється; див. також приклади визначень релевантних понять в [3]):
абстрактна модель = модель, яку можна моделювати програмним забезпеченням або реалізовувати
на базі систем ІНТ.
агрегатування = дія за значенням агрегатувати і агрегатуватися та її результат або наслідки = аг-
регатування (на нк-просторі) = колекція всіх окілів контекстів для всіх нк-об’єктів.
д-поняття = дидактичне представлення поняття = представлення поняття нк-об’єктом або н-об’єктом,
яке можна агрегатувати з он-об’єктом.
експедиційний нк-простір = нк-простір, успіх або цінність якого оцінюється ступенем викорис-
тання реальних проготипів агрегатувань інноваційних нк-об’єктів. (Примітка – Саме інноваційна продукція або
послуги є цими реальними прототипами, що якомога широко і багаторазово використовуються користувачами
нк-простору та поділяються з іншими.).
зв’язок = властивість (property) [16] або зв’язок [17].
кіберпростір = cyberspace = простір, у якому люді взаємодіють через комп’ютерно-
телекомунікаційні мережі ( за визначенням з [18]– це "не ясний, туманий" простір/місце).
кіберпростір об’єктів навчального контенту = нк-простір = кіберпростір, у якому інди-
відууми, організації або сервіси здійснюють пошук, захоплення, оцінювання, збір, придбання, поповненя, збе-
рігання, оброблення, використання та поділяння об’єктів навчального контенту, які локально або глобально ке-
руються, розробляються, публікуються, пакетуються і доставляються на базі систем ІНТ та інтегруються з усіма
видами людської діяльності.
компетенція = уміння, знання, цілі та навчальні результати [19].
контент = пакетування ’digital assets’ з їх метаданими [13] = об’єктивна інформація або кодифіковані
знання або суміш даних, інформації та знання, що використовуються для підтримки навчання, бізнесових засто-
сувань, процесів [11].
концептуальна модель = абстрактна модель, яку можна описати за допомогою формальних слов-
ників понять і формальними мовами. (Приклади формальних мов: RDF [16], UML [17], XML).
м-поняття = ментальне представлення поняття (ментальними структурами та операціями [20] або у
нейронній мережі [21]).
навчальний об’єкт = н-об’єкт = будь-яка сутність, цифрова і не цифрова, що може бути
використана для навчання, освіти або тренування [22] = комбінація метаданих, об’єктів навчального контенту та
методів.
Примітка – У робочих специфікаціях міжнародного стандарту "Метадані навчального об’єкту (LOM)"
[22] щодо сфери застосування LOM записано –" …[застосування LOM] надає можливість
комп’ютерним агентам автоматично і динамічно складати персоналізовані одиниці навчання для деяко-
го індивідуального учня."
Приклад (поняття-визначення): навчальний об’єкт = колекція інформаційних об’єктів, агрега-
тування якої здійснюється за допомогою метаданих, що дозволяє враховувати особисті уподо-
бання та потреби індивідуального учня. Числені навчальні об’єкти можуть групуватися один з
іншими у великі агрегатування та гніздуватися у межах агрегатувань, формуючи їх необмежене
різноманіття та розмір. Тому, звичайно, ця колекція є специфікованою ієрархією агрегатувань
об’єктів. ([23]).
найкраща практика = процес або методологія, яку ідентифіковано всередині або іззовні ор-
ганізації і рекомендовано як модель. Також відома в організаціях як ’Гарна практика’. ([24]).
НТ = навчальні технології [3], [5], [6], [14].
Приклад (поняття-визначення): "Концепція навчальної технології, відома як ’навчальні об’єкти’, має
потенціал революціонізувати парадигму навчання. Концепція проста: використовуючи засоби баз даних
і знань, Інтернет та інших цифрових технологій, підготовлювати навчальний контент у формі дискрет-
них малих ’шматочків’ навчання або ’навчальних об’єктів’, які можна використовувати автономно або
динамічно агрегатувати для забезпечення ’тільки достатнього’ і ’тільки своєчасного’ навчання [6]"
Приклади систем НТ [3], [5], [11], [14], [15]: система керування навчанням (LMS), система керування
3
контентом (CMS) /часто також використовують для створення навчальних порталів), систена керування
навчальним контентом (LCMS), цифрові репозитарії (DR), мережа навчальних об’єктів (LON), кероване
/віртуальне/ навчальне середовище (M/V/LE), національна навчальна мережа (NLN).
нк-об’єкт = об’єкт навчального контенту.
нк-простір = кіберпростір об’єктів навчального контенту.
нку-пакет = агрегатування нк-об’єктів для ролі безперервний учень [3].
он-об’єкт = одиниця навчання, яку можна агрегатувати з нк-об’єктом або н-об’єктом.
окіл п-контексту (поняття або п-відношення) = п-контекст, якій містить поняття або п-відношення.
п-агрегатування (на множині понять С ) = колекція всіх окілів п-контекстів для всіх понять з C.
п-відношення = зв’язок, який можна ідентифікувати для поняття або понять.
п-контекст = граф [16], у якого вершинами є поняття, а ребрами є п-відношення = UML-діаграма, що
описує поняття та п-відношення в нк-просторі.
пну-пакет = агрегатування пн-об’єктів для ролі безперервний учень.
понятийний навчальний об’єкт = пн-об’єкт = навчальний об’єкт, у якому п-агрегатування
можна агрегатувати з он-об’єктами.
поняття = представлення ресурсу = м-поняття або д-поняття.
ресурс = все, що має ідентифікацію [16].
ФСП = VC = Vocabulary of Concepts = формальний словник понять.
eLCOM-A = концептуальна модель агрегатування нк-об’єктів нк-простору.
Підхід
Систематичне прискорення інноваційного розвитку та широкомасштабного викорис-
тання системи дистанційної і безперервної освіти в Україні та її інтеграції в усіма видами ді-
яльності населення, потребує нових науково та практично-обгрунтованих моделей агрегату-
вання нк-об’єктів національного кіберпростору та інструментів для їх практичних реалізацій
[25]. Користувачі таких агрегатувань нк-об’єктів можуть шукати, вилучати, зберігати, оброб-
ляти, використовувати та поділяти їх з іншими у числених національних кіберпросторах – е-
навчання, е-роботи, е-медицини, е-торгівлі, е-уряду [3], [11], використовуючи числені розпо-
ділені джерела, різноманітні методи та інструменти. Тому, з одного боку, кіберпростори нк-
об’єктів треба розпізнавати, концептуалізовувати та концептуально ефективно організовува-
ти у такий спосіб, щоб людям було значно простіше їх розуміти та ефективно використову-
вати впродовж свого життя. З іншого боку, моделювання нк-об’єктів необхідно для розумін-
ня, з’ясування, організації та прогнозування нових, інноваційних нк-об’єктів, а також для
розроблення відповідних систем ІНТ та інструментів, оволодіння їх роллю та функціями
компонент [26].
Суть підходу. Загальна ідея будування eLCOM-A – забезпечувати можливості з розпізнання, усвідом-
лення, формального опису та ефективної практичної реалізації eLCOM-A шляхом ідентифікації цінних частко-
вих моделей (напрямів-розмірностей eLCOM-A), які доцільно "крок за кроком і з додаванням цінності" розгля-
дати, будувати, узгоджувати, вирівнювати та реалізовувати разом або у визначених цільових комбінаціях і у та-
кий спосіб будувати, багаторазово використовувати і поділяти з іншими експедиційний нк-простір.
Загальна (довгосторокова) мета, задача і завдання з будування eLCOM-A – підтримувати і прискорювати
інноваційний розвиток і широкомасштабне використання національного кіберпростору дистанційної освіти і
безперервного навчання шляхом розроблення та практичної реалізації його експедиційного нк-простору на ос-
нові науково-практично-обгрунтованих моделей агрегатування інноваційних нк-об’єктів на базі систем ІНТ.
Девіз і головний принцип будування eLCOM-A: "Поділяти і багаторазово використовувати інноваційні
об’єкти навчального контенту на базі систем ІНТ". Приклади агрегатувань ціх інноваційних об’єктів: <нку-
пакет> і <пну-пакет>, які користувач активно використовує впродовж свого життя. Ці дійсно інноваційні, інди-
відуалізовані агрегатування нк-об’єктів, які треба моделювати, широкомасштабно реалізовувати, "вирощувати",
багаторазово використовувати та поділяти з іншими.
Базисні положення підходу (перелік не повний):
Холістичний підхід. Фундаментальна модель навчання не змінюється – професіонали у сфері навчання
продовжують допомагати іншим навчатися ’як реально знати і робити те, що не вони могли раніше’ [5] [6], [11],
[15], [20]. Загальним кінцевим результатом будування та використання національного кіберпростору дистанцій-
ної освіти і безперервного навчання будуть люді з компетенціями, які потрібні для їх успішної участі у суспіль-
стві знання та підтримки національної конкурентноспроможності. Якщо ми згодні розглядати саме такий ре-
4
зультат як "найкращий з можливих" або найцініший та з єдиної точки зору, то, по-перше, кожному індивідууму
треба мати можливість "крок за кроком і з додаванням цінності" впродовж свого життя розпізнавати, концепту-
алізовувати та концептуально ефективно організовувати ці компетенції у такий спосіб, щоб і собі та іншим їх
можна було значно простіше розуміти, оцінювати, накопічувати, зберігати, вдосконалювати та ефективно бага-
торазово використовувати. На наш погляд, для цього кожному індивідууму (ролі ’безперервний учень’) треба
дати єдиний інструмент – <нку-пакет>, який можна в будь-який час розгорнути (або навпаки щось згорнути),
побачити не тільки ці компетенції а й потрібну всю "картину/стан розвитку" свого навчання або окремі його
аспекти (агрегатування), та ефективно продовжувати збагачувати і використовувати. По-друге, ці компетенції не
винікають самі по собі – їх здобувають за підтримкою інших людей, технологій, інфраструктур, процесів і т.ін.
(агрегатувань), які, у свою чергу, також треба мати можливість "крок за кроком і з додаванням цінності" розпі-
знавати, концептуалізовувати та концептуально ефективно організовувати, прогнозувати, розробляти, викорис-
товувати, поділяти з іншими і т.ін. в процесі руху до суспільства знання. По-трєте, треба мати інструмент, ме-
ханізм, за допомогою якого можна забезпечувати різноманітні інтеграції агрегатувань нк-простору, систематич-
но їх узагальнювати, багаторазово використовувати, оцінювати, вдосконалювати та поділяти.
Інтеграція зусиль у широкому міжнародному підході. Базовим інструментом з підтримки будування та
практичної реалізації моделей експедиційного нк-простору є Міжнародний центр дистанційних технологій на-
вчання (МЦДТН), створений на базі Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та
систем НАН та Міносвіти України (див. докладніше, наприклад, в [30]).
Доступ до е-Умінь. Означає забезпечення можливостей підвищення рівня е-Умінь [5] усіх громадян краї-
ни для підтримки національної конкурентноспроможності в умовах "цифрової революції" [7] та руху до інфор-
маційного суспільства, економіки знань.
Повнота. Означає забезпечення можливостей моделювання та реалізації взаємодій-трансформацій явних
і неявних знань [3], [11], багаторазового використання знання і динамічного створення нового знання /із змі-
щенням фокусу на соціальні взаємодії [3] [29]/; забезпечення якості, доступності, довговічності, захисту [26].
Персоналізація. Означає, що фокус уваги значно зміщюється від постачальника нк-об’єктів до кожного
користувача індивідуалізованих нових нк-об’єктів; від ланцюжка додавання цінності до мережі додавання цін-
ності (див. докладніше, наприклад, [3], [11]).
Централізація і децентралізація (самоорганізація) – див. докладніше [3], [26], [27].
Підтримка моделей "Відкриті джерела" або "Відкрите програмне забезпечення"– див. докладніше [3],
[4], [26], [27], [29].
Дидактична гнучкість. Означає забезпечення можливостей з інтеграції найкращих науково-практично-
обгрунтованих дидактичних моделей і методів з науково-освітньо-виробничими системами нк-простору.
Формалізація. Означає забезпечення можливостей з формального опису нк-простору (див. докладніше
[3], [13], [16], [17], [15], [26]).
Інтероперабельність – див. докладніше [2], [3], [14], [15]..
Моделі
Загальна мета будування eLCOM-A = своєчасно розпізнавати, усвідомлювати, концептуалізо-
вувати та концептуально ефективно організовувати усі цінні агрегатування нк-об’єктів нк-простору, які доціль-
но широкомасштабно реалізовувати, багаторазово використовувати та поділяти.
Загальний вигляд eLCOM-A:
<eLCOM-A> = <<W>, <MODi>, ..…>, (1)
W – множина (клас) ресурсів [16]; MODi – класи часткових моделей на W (MODi ⊂ W, i =1, 2, …, n; ап-
ріорі порядок не встановлено; ідентифіковані класи далі подано не повністю.); ..… – те, що доцільно ідентифі-
ковувати або додавати.
Холістичний підхід: <eLCOM-A> = <<матриця часткових моделей (у час <t1, t2, …, tm>)> з критично
цінними підматрицями: <<матриця часткових моделей> <потреби> <учень>> <<матриця часткових моде-
лей> <компетенція> <учень>>>.
Семантичне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = своєчасно розпізнавати, усвідомлю-
вати, концептуалізовувати та концептуально ефективно організовувати усі цінні агрегатування базисних понять
нк-простору.
5
<eLCOM-A> = <<W>, <VC>, ..…> = <<W>, <VCB>, <C>, <X>, ..…>, (1.1)
<VC> – клас формальних словників понять на W (VC ⊂ W);
<VCB> – клас формальних словників базисних понять на W (VCB ⊂ W);
<C> – клас понять на W (C ⊂ W);
<X> – клас зв’язків на C (X ⊂ W).
Категорії базисних понять (категорії елементів; класів ресурсів):
- <нк-простір>
- <нку-пакет> (у тч. <пну-пакет>; див. також [28])
- <он-об’єкт> (у т.ч. <нк-об’єкт>)
- <н-об’єкт> (у т.ч. <нк-об’єкт>)
- <ціль (мета)> (див. [3], [22])
- <пререквізит> (див. [3], [22])
- <компонент>
- <метод>
- <роль> (див., наприклад, [3], [12], [22], [26])
- <діяльність>
- <середовище>
- <сервіси>
- <метадані>);
Логічне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = своєчасно розпізнавати, усвідомлювати,
концептуалізовувати та концептуально ефективно організовувати усі цінні правила (обмеження) логічного агре-
гатування базисних понять та інших об’єктів.
<eLCOM-A> = <<W>, <IF>, ..…>, (1.2)
IF – клас правил на W (IF ⊂ W) які формулюются за різними шаблонами-зразками, наприклад:
<IF> = <<IF <> THEN <>>, (1.2.1)
<IF> = IF w ∈ Ψ THEN w ∈ Ω, ∀ Ω, Ψ ⊂ Ω, (1.2.1.1)
Ψ, Ω – класи на W.
(Примітка – Це приклад правила будування ієрархій класів ресурсів: ЯКЩО ресурс є членом класа ТО
припускається, що цей ресурс є членом всіх суперкласів для цього класу).
<IF> = IF α (w1, w2) THEN β (w1, w2), ∀ β, α ∈ β (1.2.1.2)
(Примітка – Це приклад правила будування ієрархій типів властивостей: ЯКЩО два ресурси, пов’язані
властивістю ТО припускається, що ці ресурси повинні бути пов’язані з усіма супервластивостями цієї властиво-
сті). Взагалі природа правил дуже різна, наприклад: "Рухатися зі стандартами або з найкращою практикою".
Динамічне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечувати можливості з введення,
опису та розгляду усіх цінних динамічних агрегатувань.
<eLCOM-A> = <<W>, <B>, ..…>, (1.3)
B – клас динамік агрегатувань на W ( B ⊂ W). Ці динаміки будуються з використанням елементів <ме-
тод> для трансформації агрегатувань зі статичними властивостями в агрегатування з динамічними властивос-
тями. Наприклад, нехай w1, w2 ∈ W, а властивість β (w1, w2) = ємодифікація (нк-об’єкт_1, нк-об’єкт_2). Тоді
статична властивість <єверсія> трансформується і у подальшому розглядається як динамічна <властивість-
подія>, тобто, елемент <версія-подія>, який можна описувати значно більш детально:
<єверсія (нк-об’єкт_1, нк-об’єкт_2)> =
тип (подія_52, ємодифікація)
євхід (подія_52, нк-об’єкт_1)
євихід (подія_52, нк-об’єкт_2)
потребує (компонент_5, подія_52)
єпереклад (компонент_5, діяльність_521)
(Примітка: тип, євхід, євихід, потребує, єпереклад – це властивості у смислі [16])
Кількісне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечувати можливості з введення,
опису та обчислення цінних (кількісних) показників, пов’язаних з агрегатуваннями нк-об’єктів.
6
< eLCOM-A> = <<<W>, <CX>, ..…>, (1.4)
CX – клас кількісних показників, пов’язаних з агрегатуваннями на W ( CX ⊂ W).
Важливим підкласом CX є:
<CXA> = <<CX>,<IND>, <IND-A>, …..>, (1.4.1)
IND – клас (кількісних) показників, пов’язаних з агрегатуваннями на нк-просторі, тобто, об’єкт агрегату-
вання має властивість (атрибут) = ind ∈ IND;
IND-A – клас агрегатів об’єктів агрегатування на нк-просторі.
агрегат об’єктів агрегатування = fa(ind), де показники ind ∈ IND, fa – функція обчислення значення ціх
показників для об’єктів агрегатування (fa ∈ FA – клас на W).
Цільове агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечувати можливості з цілеспрямо-
ваної інтеграції цінних часткових моделей та зусиль з їх практичної реалізацій, а також багаторазового викорис-
тання і поділяння з іншими.
< eLCOM-A> = <<W>, <GM>, ..…>, (1.5)
GM – клас часткових моделей ( GM ⊂ W).
Будування MOD5 здійснюється на чотирьох рівнях :
– <(довгострокова) ціль> = <G>
– <цілі> = <Gs>
– <принципи> = <P>
– <діяльність> = <GO>
<GM> = <<G>, <Gs>, <P>, <GO>> (1.5.1)
GM – керована колекція G, Gs, P, GO, де :
G – опис загальної (довгострокової) мети GM, який містить::
� опис загального (довгострокового) ситуаційного контексту;
� формулювання загальної (довгострокової) мети або бачення.
Gs – опис цілей GM з точки зору користувачів, який містить:
� формулювання цілей, які повинні досягатися;
� формулювання головних питань-запитань-відповідей (для розгляду та поділяння).
P – опис принципів різного характеру, які використовуються щоб досягати цілей.
GO – опис цілеспрімованої <діяльності> ролей, структурованой, наприклад, у пакети задач або проектів.
Алгоритмічне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечення можливості введен-
ня, багаторазового використання та поділяння базисного поняття <алгоритм>.
Дидактичне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечення можливості введення,
багаторазового використання та поділяння базисного поняття <д-метод>.
Диалогове агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечення можливості з моделю-
вання та реалізації структурованих діалогів, наприклад, у формі структурованих асинхронних писемних телеко-
мунікацій з комплектами їх метаданих для підтримки навчання на базі запитань [3], [11]; базисне поняття <диа-
лог> = підклас <діяльність> = <<запитання> <відповідь> …>, у т.ч. із забезпеченням їх пакетування, багатора-
зового використання і поділяння.
Пакетоване агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечення можливості з пакету-
вання цінних агрегатувань для їх багаторазового використання та поділяння.
Індикаторне агрегатування. Мета будування MOD (кроку) = забезпечення можливості з відсте-
ження, оцінювання та прогнозування індикаторів розвитку нк-простору за наступними напрямами-
розмірностями: Бізнес-моделі, Інфраструктури, Компетенції, Контент, Найкраща практика, Процеси, Стандарти,
Стратегії, Технологии (подано за абеткою); див. також [27].
Цінність eLCOM-A. Цінність eLCOM-A доцільно розглядати з різних точок зору, наприклад, з точ-
ки зору забезпечення можливостей часткового моделювання нк-простору індивідууму або національного нк-
простору. На наш погляд, домінуючі критерії для оцінки моделей повинні розглядатися насамперед у практич-
ної площині, тобто, будування eLCOM-A або її складових краще робити "крок за кроком із додаванням ціннос-
ті", водночас і узгодженно з практичними реалізаціями. Тому, у загальних межах МЦДТН будується експеди-
ційний нк-простір з урахуванням досвіду з розроблення часткових або узагальнених моделей eLCOM-A – див.,
наприклад:
7
� про концептуальну модель і практичну реалізацію системи онлайнових інформаційних ресурсів для
комп’ютерно-телекомунікаційних освітнніх середовищ [30];
� про концептуальну модель онлайнового дистанційного курсу нового покоління, побудованого на базі
використання базисного поняття "Портфель «Business English» індивідууму” [31], тобто, цей <порт-
фель> = <нку-пакет>, але з обмеженою сферою застосування = «Business English».
Приклад
Далі стисло описано eLCOM-AС – нову, узагальнену у межах свого класу модель і,
водночас, часткову у межах всієї eLCOM-A.
Загальна ідея будування eLCOM-AС. За останні роки виконано ряд досліджень (див., напри-
клад, [32] - [36]), пов’язаних з будуванням LCOM-AС, очевидним фокусом яких було значно збільшити цінність
інтерактивних словників для людей та організацій за рахунок "додавання" цінного навчального контенту. Праг-
матика цих зусиль проста: (а) люді все більше і більше використовують понятийний контент у широкому діапа-
зоні середовищ кіберпростору: на роботі, в освіті і науці, в торгівлі і банківській сфері, при покупках, в охороні
здоров’я і адміністрація , в політиці і управлінні, дома, у професійних та інших спільнотах; (б) швидко зміню-
ється склад, зміст, описи, джерела і т.ін. понять (та іх багатомовних позначень), які людям потрібно використо-
вувати у зазначених середовищах або повсякденному житті. Тому, людям все більше і більше будуть потрібні
нові інструменти – навчально-оріентовні інтерактивні словники. Але, у довгострокової перспективі, на нашу
думку, ситуації (а) - (б) треба також розглядати з іншої загальної точки зору. По-перше, кожного індивідуума
або організацію можна розглядати як примірники ролі "безперервний учень", з кожним з яких пов’язано потріб-
ні їм пну-пакети. По-друге, треба забезпечити індивідуумів та організації новими засобами роботи з цими пну-
пакетами у числених кіберпросторах, а саме, системами керування пну-пакетами, цифровими репозитаріями
пну-пакетів та багато іншими інструментами, що спроможні ефективно підтримувати зазначену діяльність лю-
дей у довгостроковій перспективі.
Загальна мета будування eLCOM-AС = своєчасно розпізнавати, усвідомлювати, концептуалі-
зовувати та концептуально ефективно організовувати усі цінні пну-пакети, які у подальшому доцільно широко-
масштабно реалізовувати, багаторазово використовувати та поділяти.
Загальний опис eL3OM-AС. Виклад eL3OM-AС у вигляді (1.1…) – (1.5…) і т.п., з одного боку,
потребує чимало сторинок, з іншого боку, доцільно більш прозоро продемонструвати можливості з будування
XML-відображення моделей. Тому зробимо цей виклад у такий спосіб.
Часткова модель: Багаторазово використовуваний інформаційний <пну-пакет> – <біп-пакет>:
<назва>
<мова> (людські мови, якими подано елементи <біп-пакет>)
<п-визначення> (визначення поняття)
<п-позначення> (це позначення поняття = термін = формула …)
<п-факт>
(для) <п-позначення> <п-визначення> <п-пояснення> <п-ілюстрація> …
<маттекст> <матзображення> <матаудіо> …
<п-приклад>
(для) <п-визначення> <п-пояснення> <п-ілюстрація> …
<маттекст> <матзображення> <матаудіо> …
<п-не-приклад>
(для) <п-визначення> <п-пояснення> <п-ілюстрація> …
<маттекст> <матзображення> <матаудіо> …
<п-аналогія>
(для) <п-визначення> <п-пояснення> <п-ілюстрація> …
<метадані> (це комплекти метаданих, які пов’язані з елементами <біп-пакет> або з <біп-пакет>)
де, префікс "п-" (понятійний) – означає, що цей елемент можна агрегатувати з <пн-об’єкт>; префікс мат… (ма-
теріал) – означає контейнер для всіх типів матеріалів, які подаються користувачеві; жирним шрифтом виделено
елементи шаблону (правило <IF> для цього <біп-пакет>); важливим елементом <метадані> є <джерело> = (ти-
8
пи) <тлумачний словник> <термінологічний стандарт> <монографія> <журнал> <рекомендоване шкільне дже-
рело> …; приклад елементу <п-аналогія>: (<маттекст>) <Інтернет - це місце, середовище, що складається з
людей і міріадів їх взаємодій. Це не просто технологія, а й новій спосіб співробітництва, участі і турботи. Орга-
нізації, які визнають гуманітарний аспект в Інтернеті, з більшою ймовірністю будуть досягати успіху у штучних
мирах Електронної Ери, бо вони усвідомлюють, що все штучне має коріння у реальності, а реальність має ко-
ріння у наших серцях.> <Vint Cerf, Founder and former Chairman of the Board of the Internet Society>.
Часткова модель: Багаторазово використовуваний <пну-пакет> – <п-метод>:
<назва>
<послідовність-дій>
<п-алгоритм> <п-тест>…
<IF-завершення>
<IF-не-завершено>
<метадані>
Елемент <п-алгоритм> означає, що <послідовність-дій> реалізується алгоритмом, наприклад::
• подання користувачеві спочатку усіх (або за встановленим списком <джерело>) нових елементів <п-
приклад>, а потім, відповідно, <п-не-приклад>;
• подання користувачеві пар <п-приклад> і <п-не-приклад> та багато іншого.
Різні <п-алгоритми> розробляються з урахуванням формального опису уподобань <учень> (див., напри-
клад, [28]) на базі відповідних дидактично та практично обгрунтованих методів, які, у свою чергу, належать до
різних дидактичних стилів-архітектур, наприклад, рецептивне навчання, директивне навчання, кероване від-
криття, дослідницьке навчання (див. докладніше, наприклад, в [3]).
Часткова модель: Багаторазово використовуваний <пну-пакет> – <п-компонет>:
<роль>
<учень>
<інфо-шукач> <вчитель> (для іншого учня) …
<персонал підтримки учня>
<вчитель> <адміністратор>
<діяльність> (д-)
<д-структура>
<д-навчальна> <д-допоміжна>
<д-результат>
<середовище>
<назва>
<пн-об’єкт>
<поняття-об’єкт> <тест-об’єкт> <засіб-об’єкт> …
<сервіс>
<сервіс-пошук> <сервіс-чат> <сервіс-дискусія> <сервіс-відстеження> …
<індекс-пошук> <е-пошта> …
<метадані>
З урахуванням доведених результатів досліджень [20], у нашому випадку елемент <поняття-об’єкт> доці-
льно агрегатувати не більш ніж з 5 – 9 <біп-пакет>.
Часткова модель: Багаторазово використовуваний <пну-пакет>:
<назва>
<ціль>
<пререквізит>
<компонент>
<метод>
<метадані>
Елемент <пререквізит> = загальні вхідні вимоги до учнів (у т.ч. для кожного <он-об’єкт>).
9
Практичні реалізації eL3OM-AС здійснюються у різних напрямках, наприклад:
- реалізація системи керування пакетом онлайнової понятійної інформації <учень>;
- реалізація понятійного навчального середовища з предмету "Інформатика" у складі українського навчаль-
ного порталу "Рідна школа".
Висновки
1. Прискорення і підтримка інноваційного розвитку і широкомасштабного використан-
ня національного кіберпростору дистанційної освіти і безперервного навчання, інтегровано-
го з кіберпросторами е-України, е-Європи і світу, потребує цілеспрямованого формування і
вдосконалення його експедиційного кіберпростору об’єктів навчального контенту на основі
нових науково-практично-обгрунтованих моделей агрегатування об’єктів національного на-
вчального контенту на базі інноваційних систем ІНТ.
2. Моделювання агрегатувань об’єктів навчального контенту на базі систем ІНТ можна
здійснювати з численими призначеннями, цілями, на різних рівнях, з використанням різних
релевантних понять і теорій. При цьому можна зосереджувати зусилля на концептуальному
розумінні агрегатувань об’єктів на рівні предметної галузі знань або сфери вживання, на ди-
дактичному або алгоритмічному рівні або на рівнях їх представлення. Компоненти і методи,
середовища і сервіси, які використовуються на кожному з цих рівнів – є різними, і різні пра-
вила керують їх поведінкою. Поняття, правила, теорії, мови та методи для моделювання аг-
регатувань об’єктів на різних рівнях є також різними. Тому, треба забезпечувати можливості
з будування та ефективної практичної реалізації загальної концептуальної моделі шляхом
ідентифікації цінних часткових моделей, які доцільно "крок за кроком і з додаванням цінно-
сті" розпізнавати, усвідомлювати, розглядати, будувати, узгоджувати, вирівнювати та реалі-
зовувати разом або у визначених цільових комбінаціях і у такий спосіб будувати, багаторазо-
во використовувати і поділяти з іншими національний експедиційний кіберпростір об’єктів
навчального контенту, кінцевим результатом використання якого будуть люді з компетенці-
ями, що потрібні для підтримки національної конкурентноспроможності та їх довготривалої
участі у суспільстві знання.
Література
1. A memorandum on life-long learning. Commission staff working paper. Brussels, SEC, No 1832, 2000. – P. 36.
2. Advanced Distributed Learning, ADLNet. http://www.adlnet.org.
3. Манако А.Ф., Манако В.В. Електронне навчання і навчальні об’єкти. – К., ПП "Кажан плюс", 2003. – 334 с.
4. ARIADNE. Alliance of remote instructional authoring and distribution networks for Europe website. Available: http://ariadne.unil.ch/;
http://www.ariadne-eu.org/.
5. Report of the Learning and Skills Council’s Distributed and Electronic Learning Group.
http://www.lsc.gov.uk/news_docs/Dist_Electronic_Group.pdf
6. http://www.masie.com/masie/
7. Digital Opportunities for All: Meeting the Challenge. – Report of the Digital Opportunity Task Force (DOT Force), 11 May 2001. pp. 24.
(http://www.dotforce.org/).
8. e-Learning: The Engine of the Knowledge Economy, http://www.masie.com/masie/researchreports/elearning0700nate2.pdf.
9. EOE. Educational objects economy website. Available: http://www.eoe.org/eoe.htm
10. Learning Objects Network, Inc. website. http://www.learningobjectsnetwork.com.
11. Norris, D., Mason, J., & Lefrere, P. (2003). Transforming e-Knowledge, Society for College and University Planning: Ann Arbor, USA. – P.
168.
12. Wiley, D. A. (2000). Learning object design and sequencing theory. Unpublished doctoral dissertation, Brigham Young University. Available:
http://davidwiley.com/papers/dissertation/dissertation.pdf
10
13. Advanced Distributed Learning Initiative. SCORM 1.2: "Sharable Content Object Reference Model," Version 1.2, October 1, 2001. (See:
http://www.adlnet.org/)
14. IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) Learing Technology Standards Committee. IEEE LTSC. Learning technology standards
committee website. (http://ltsc.ieee.org).
15. Global Learning Consortion, http://www.imsglobal.org/.
16. Ora Lassila and Ralph Swick, eds., "Resource Description Framework (RDF) Model and Syntax Specification," [W3C Recommendation].
17. Unified Modeling Language. (http://www.omg.org/technology/documents/formal/uml.htm)
18. AICC glossary (The Aviation Industry CBT [Computer-Based Training] Committee (AICC). http://www.aicc.org/.
19. IMS Reusable Definition of Competency or Educational Objective - Information Model.
http://www.imsproject.org/competencies/rdceov1p0/imsrdceo_infov1p0.html.
20. How People Learn: Brain, Mind, Experience and School . / John D. Bransford, Ann L. Brown, and Rodney R. Cocking, editors ; Committee on
Developments in the Science of Learning, Commission on Behavioral and Social Sciences and Education, National Research Council.
Washington, D.C.: National Academy Press. (http://www.nap.edu/html/howpeople1/).
21. ISO/IEC 2382-34:2001. INFORMATION TECHNOLOGY. PART 34: ARTIFICIAL INTELLIGENCE — NEURAL NETWORKS. Terms and
definitions.
22. IEEE LTSC P1484.12/1.0. Standard for Learning Object Metadata (2001-02-08, v.1.0). Available at: ltsc.ieee.org.
23. Glossary of learnativity. http://www.learnativity.com
24. Knowledge management glossary (from tfp1).
http://www.tfpl.com/areas_of_expertise/knowledge_management/KM_glossary/km_glossary.htm.
25. A. Manako, V. Manako, K. Sinitsa. The new tendencies of e-learning development in Ukraine. – Proceedings of conference “Computer in
education”, the 26th International Convention MIPRO, May 19-23, Opatija, Croatia 2003
26. Манако А.Ф. Информационные ресурсы для непрерывного обучения. – УСИМ, 2002, № 3/4, сс.41-49.
27. Manako A., Manako V., Sinitsa K. Opportunities for quality assessment in distance and е-learning: theory and practice. Proceedings of
conference on 12th EDEN Annual conference, Rhodes, Greece 15-18 June 2003.
28. IEEE P1484.2/D7, 2000-11-28. Draft Standard for Learning Technology — Public and Private Information (PAPI) for Learners (PAPI
Learner). Available at: http://ltsc.ieee.org/.
29. Open Knowledge Initiative, http://web.mit.edu/oki/.
30. Манако А. Ф., Манако В. В. Синиця К. М. Розробка сімейства онлайнових інформаційних ресурсів для телекомунікаційних освітніх
середовищ, Труди Міжнароднодної конференції “Електронні зображення” Київ, 2002, С.196-206.
31. Манако А.Ф., Манако В.В., Синиця К.М., Павлова Т.П. Управление знаниями обучаемого в дистанционном онлайновом курсе
“Business English” . Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Інформатика,
управління та обчислювальна техніка, № 37, Київ, 2002, сс.106-120.
32. Manako A., Sinitsa K. Interactive Dictionary in a Context of Learning. Proc. 8th Int. conf. on Human-Computer Interaction: Communications,
Cooperation and Application Design, Vol. 2, - P.662-666.,1999, Munich, Germany. / Eds. H-J Bullinger & J. Ziegler / Lawrence Erlbaum
Associate Publishers, London / ISBN 0-8058-3392-7.
33. Manako A., Manako V., Peshak М., Sinitsa, K. Reconstructing interactive dictionaries into a cognitive tool for autonomous learning: Юві-
лейний збірник на честь 70-річчя від народження проф. Петра Лизанця, Ужгород, 2000, С. 403-406.
34. Manako A., Manako V., Sinitsa K., Shirokov V. Metadata Structures and Programming for Distributed Dictionary resources in a Context of
Learning // UkrPROG’2000 Proceedings of «The Second International Scientific and Practical Conference on Programming UkrPROG’2000»,
May 28–30.— Kiev, 2000.— P. 583–591.
35. Manako A., Manako V, Sinitsa K., Verenich D. Terminological Resources of Autonomous Learning in Virtual Environments. 2nd Int.
Workshop on Computer Science and Information Technologies, September 18-23, 2000, Ufa, Russia.
36. Manako A., Sinitsa K. Extending the role of glossaries in a virtual learning environment. In: Communications and Networking in Education.
Learning in a networked society. D. Watson and T. Downes, (Eds.). Kluwer Academic publishers, 2001 . - pp.185-194.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1865 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1727-4907 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T04:09:17Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут програмних систем НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Манако, А.Ф. 2008-09-03T10:30:45Z 2008-09-03T10:30:45Z 2004 Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій / А.Ф. Манако // Проблеми програмування. — 2004. — N 2,3. — С. 587-594. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1865 681.3 Запропоновано моделі агрегатування об’єктів навчального контенту та підхід до їх будування і практичної реалізації на базі систем інформаційних і навчальних технологій. Agregation models for learning content objects and approach to their creation and implementation based on information and learning technologies is suggested. uk Інститут програмних систем НАН України Образовательные и социальные аспекты программирования Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій Article published earlier |
| spellingShingle | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій Манако, А.Ф. Образовательные и социальные аспекты программирования |
| title | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій |
| title_full | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій |
| title_fullStr | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій |
| title_full_unstemmed | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій |
| title_short | Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій |
| title_sort | моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних технологій |
| topic | Образовательные и социальные аспекты программирования |
| topic_facet | Образовательные и социальные аспекты программирования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1865 |
| work_keys_str_mv | AT manakoaf modelíagregatuvannâobêktívnavčalʹnogokontentunabazísistemínformacíinihtehnologíi |