Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну

При вирощуванні ярого ячменю в польових умовах на дерново-під-золистому грунті вивчали вплив нового біопрепарату комплексної дії на процеси азотфіксації й денітрифікації та інтенсивність засвоєння фосфору рослинами залежно від агрофону. Застосування мікрогуміну та невеликих доз доб...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Authors:	Волкогон, К.І., Луценко, Н.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2006
Subjects:	Ґрунтова мікробіологія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18650
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну / К.І. Волкогон, Н.В. Луценко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 66-80. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860108980368441344
author	Волкогон, К.І. Луценко, Н.В.
author_facet	Волкогон, К.І. Луценко, Н.В.
citation_txt	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну / К.І. Волкогон, Н.В. Луценко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 66-80. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	При вирощуванні ярого ячменю в польових умовах на дерново-під-золистому грунті вивчали вплив нового біопрепарату комплексної дії на процеси азотфіксації й денітрифікації та інтенсивність засвоєння фосфору рослинами залежно від агрофону. Застосування мікрогуміну та невеликих доз добрив суттєво позначається на кількісному та якісному складі мікробного угруповання ризосфери ячменю. Це сприяє оптимізації умов живлення рослин, збільшенню урожайності культури та покращенню якості продукції. При выращивании ярового ячменя в полевых условиях на дерново-подзолистой почве исследовано влияние нового препарата комплексного действия на процессы азотфиксации и денитрификации, а также усвоение фосфора растениями в зависимости от агрофона. Применение микрогумина и невысоких доз удобрений существенно изменяет количественный и качественный состав микробного сообщества ризосферы ячменя. Это способствует оптимизации условий питания растений, увеличению урожайности культуры и улучшению качества продукции. Influence of the new complex preparation on processes of nitrogen fixation and denitrification, absorption of phosphorus by plants in dependence of agricultural background at the growing of spring barley in field conditions on sod-podzol soil was investigated. Use of microgumine and low doses of fertilizers has essentially changed quantitative and qualitative composition of microbial community of barley rhyzospherical zone. Results obtained concluded in optimization of plant’s nutrition conditions, increase crop productivity and improving of production’s quality.
first_indexed	2025-12-07T17:33:07Z
format	Article
fulltext	66 67 УДК: 576.8:631.468:631.8 ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ АЗОТУ І ФОСФОРУ В РИЗОСФЕРІ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МІКРОГУМІНУ Волкогон К.І., Луценко Н.В. Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН вул. Шевченка, 97, Чернігів, 14027, Україна При вирощуванні ярого ячменю в польових умовах на дерново-під- золистому грунті вивчали вплив нового біопрепарату комплексної дії на процеси азотфіксації й денітрифікації та інтенсивність за- своєння фосфору рослинами залежно від агрофону. Застосування мікрогуміну та невеликих доз добрив суттєво позначається на кількісному та якісному складі мікробного угруповання ризосфери ячменю. Це сприяє оптимізації умов живлення рослин, збільшенню урожайності культури та покращенню якості продукції. Ключові слова: ячмінь, мінеральні добрива, мікробні препарати, азотфіксація, денітрифікація, фосфати. Одним з важливих способів інтенсифікації мінерального живлення рослин є застосування мікробних препаратів у технологіях виро- щування сільськогосподарських культур. Інтродуковані в кореневу зону мікроорганізми здатні формувати активні рослинно-бактері- альні асоціації, активізувати процеси азотфіксації та фотосинтезу, стимулювати розвиток кореневої системи, підвищувати абсорбу- ючу здатність кореневої системи, що в цілому позитивно впливає на ступінь засвоєння рослинами поживних речовин з грунту [1]. Вплив інокуляції значно зростає при застосуванні комплексних препаратів, до складу яких можуть входити природні або штуч- ні асоціації мікроорганізмів [2]. Одним з таких біопрепаратів є мікрогумін – препарат на основі штаму-домінанту Azospirillum brasilense 410, комплексу корисних мікроорганізмів та фізіологічно активних речовин біологічного походження [3]. Попередні випробування біодобрива в умовах вегетаційного досліду з ячменем із застосуванням методу ізотопного (15N) розбавлення показали його суттєвий вплив на ступінь надходження біологічного та мінерального азоту в інокульовані рослини [4]. В основу цього повідомлення покладено результати досліджень особливостей біологічної трансформації азоту і фосфору в кореневій зоні 66 67 інокульованих рослин ячменю залежно від агрофонів. Матеріали і методи. Польові дрібноділянкові досліди проводили на дерново-підзолистому окультуреному пилувато-супіщаному грунті (рНсол. – 7,2; вміст гумусу – 1,2%; легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 54,9 мг/кг; розчинного фосфору – 330 мг/кг і обмінного калію – 148 мг на 1кг грунту) в дослідному господарстві Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН в 2002-2005 рр. Схема дослідів: Фон – без добрив Фон – N60K25 Фон – N120K50 1. Контроль, без бактеризації 5. Контроль, без бактеризації 9. Контроль, без бактеризації 2. Інокуляція A.brasilense 410* 6. Інокуляція A.brasilense 410* 10. Інокуляція A.brasilense 410* 3. Мікрогумін 7. Мікрогумін 11. Мікрогумін 4. Рідка форма мікрогуміну 8. Рідка форма мікрогуміну 12. Рідка форма мікрогуміну * – варіант включено як позитивний контроль. Оскільки технологія виробництва мікрогуміну передбачає використання торфу як субстрату, що не завжди зручно при за- стосуванні, в схемі дослідів використовувався також препарат у рідкій формі. Розрахунок доз NPK проводили, беручи до уваги вміст елементів живлення в грунті та винос їх із запланованим максимальним урожаєм 40 ц/га. При цьому високий вміст рухомих сполук фосфору (330 мг/кг) мав повністю забезпечити формування урожаю, що дозволило відмовитись від фосфорних добрив. Азотні і калійні добрива вносили одноразово під оранку. Облікова площа ділянок у досліді становила 9 м2, повторність – чотирикратна. Розміщення ділянок – рендомізоване. Сорт ярого ячменю – Гонар. У динаміці визначали чисельність азотфіксувальних мі- кроорганізмів у ризосфері рослин методом граничних розведень, використовуючи напіврідкі середовища Доберейнер, Ешбі та аце- тиленовий тест [5]. Розвиток денітрифікувальних бактерій дослід- жували методом граничних розведень використовуючи середовище Гільтая та реактив Грісса з цинком [6]. Облік мікроорганізмів, що розчиняють мінеральні та органічні сполуки фосфору проводили згідно з методичними рекомендаціями [7]. Визначення потенційної 68 69 активності азотфіксації у ризосферному грунті та на корінні прово- дили ацетиленовим методом з додаванням енергетичного субстрату [8]. Потенційну активність денітрифікації визначали газохромато- графічно ацетиленовим методом у модифікації [9], вміст загаль- ного азоту в зерні – за К’єльдалем з наступним перерахуванням на білок із застосуванням коефіцієнта 6,25 [10]. Вміст фосфору в зразках зерна вивчали колориметрично використовуючи молібде- новокислий амоній після озолення зразків [10]; вміст рухомого Р2О5 в ризосферному ґрунті – у слабо кислих витяжках за Кірсановим [11]. Статистичну обробку одержаних результатів проводили за Доспєховим [12]. Результати та їх обговорення. Урожай зерна ячменю під впливом мікрогуміну зростав на 7-28% залежно від агрофо- ну та років випробування (табл.1). Слід зазначити, що найбіль- ші прибавки урожаю від інокуляції одержано при середньому (N60K25) і високому (N120K50) агрофонах. На нашу думку, це цілком закономірний результат, оскільки рослини в даних умовах здатні одержувати додаткове азотне живлення за рахунок азотфіксації і раціональніше використовувати мінеральні добрива завдяки відомому впливу на цей процес фізіологічно активних речовин [13]. Мікробні ж препарати, крім відселекціонованих штамів бактерій, містять значну кількість фітогормонів, вітамінів і інших фізіологічно активних сполук. Ефективність нового біопрепарату порівняно з ефективністю інокуляції чистою культурою A.brasilense (позитивний контроль) є вища. Ця відмінність особливо виразно проявляється при одночасному внесенні невисокої дози мінеральних добрив, що свідчить на користь оптимальної взаємодії досліджуваних факторів (табл. 1). Про це свідчать і дані щодо біологічної активності ґрунту та чисельності мікроорганізмів. Найвищі показники потенційної активності азотфіксації відмічено при інокуляції з одночасним застосуванням невисоких доз мінеральних добрив. В цілому вища нітрогеназна активність у ризосферному грунті спостерігається у варіантах з мікрогуміном (рис. 1). Зроблені висновки значною мірою підтверджуються результатами досліджень потенційної активності нітрогенази на корінні рослин ячменю. Мікрогумін сприяє прояву найвищої нітрогеназної активності. При внесенні невеликої дози добрив активний процес азотфіксації на корінні 68 69 спостерігається значно довше, ніж за інших агрофонів (рис. 2). Таблиця 1. Вплив інокуляції на урожай ячменю по роках залежно від агрофону Варіанти 2003 р. 2004 р. 2005 р. ц/га приріст, % ц/га приріст, % ц/га приріст, % 1 2 3 4 5 6 7 Без добрив Контроль 26,3 – 23,6 – 21,4 – Інокуляція A.brasilense 28,1 6,8 24,9 5,5 23,1 7,9 Мікрогумін 29,2 11,0 26,7 13,1 24,9 16,4 Рідка форма мікрогуміну 28,6 8,7 25,0 5,9 24,4 14,0 Фон – N60K25 Контроль 32,4 – 32,1 – 27,2 – Інокуляція A.brasilense 35,3 8,9 38,7 20,5 31,9 17,3 Мікрогумін 38,2 17,9 41,3 28,7 33,7 23,9 Рідка форма мікрогуміну 36,9 13,8 40,1 24,9 33,5 23,2 Фон – N120K50 Контроль 35,0 – 40,3 – 32,1 – Інокуляція A.brasilense 36,8 5,1 43,2 7,2 35,2 9,7 Мікрогумін 42,3 20,8 45,2 12,2 38,3 19,3 Рідка форма мікрогуміну 40,5 15,7 43,8 8,7 37,4 16,5 НІР05 по досліду для інокуляції для агрофонів 3,6 1,8 1,8 2,4 1,4 1,1 3,4 1,7 1,7 Нітрогеназна активність на корінні рослин, що вирощуються на фоні підвищеної дози добрив невелика в перші дві фази до- сліджень і високих значень досягає лише наприкінці вегетаційного періоду, що свідчить про неможливість реалізації потенціалу асо- ціативної азотфіксації за даних умов. Проте показовим при цьому є те, що застосування мікрогуміну значною мірою нівелює пригні- чуючий вплив мінеральних добрив на активність бактеріального ферменту вже на перших фазах органогенезу рослин. 70 71 Рис. 2. Вплив інокуляції на потенційну нітрогеназну актив- ність на корінні ячменю в залежності від агрофону, 2004р. (умовні позначення ті ж самі, що й на рисунку 1) Зважаючи на те, що азотфіксація за своєю суттю є процесом раціональним і в присутності надлишкової кількості зв’язаних Без добрив 1 – контроль 2 – інокуляція A. brasilense 410 3 – мікрогумін 4 – рідка форма мікрогуміну Фон – N60K25 5 – контроль 6 – інокуляція A. brasilense 410 7 – мікрогумін 8 – рідка форма мікрогуміну Фон – N120K50 9 – контроль 10 – інокуляція A. brasilense 410 11 – мікрогумін 12 – рідка форма мікрогуміну Рис. 1. Вплив інокуляції на потенційну нітрогеназну ак- тивність в ризосферному грунті ячменю залежно від агрофону, 2004 р. � � � � � � � � � �� 70 71 форм азоту проявлятися не може, представлені дані свідчать про екологічну доцільність застосування тих чи інших доз добрив, і в першу чергу азотних. Оскільки внесений N60K25 сприяє збільшенню активності азотфіксації протягом довшого відрізку часу, екологічно доцільніше поєднувати з новими препаратами в технології вирощування культури саме зазначений агрофон. Результати визначення в динаміці потенційної активності денітрифікації в кореневій зоні ячменю свідчать про те, що бактеріальні препарати на цей процес впливають по-різному, залежно від рівня удобрення. Як показники активності ризосферного ґрунту (табл. 2), так і активність мікроорганізмів, що колонізують безпосередньо коріння (табл. 3), свідчать про зниження або тенденцію до зниження активності процесу у варіантах з інокуляцією без удобрення та при застосуванні невеликих доз мінеральних добрив. Разом з тим, за- стосування мікробних препаратів на фоні підвищених доз добрив приводить до зростання активності денітрифікації в кореневій зоні рослин. Такий вплив інтродукованих мікроорганізмів на перебіг процесу денітрифікації є небажаним з точки зору господарської до- цільності внесення добрив, і позитивним з екологічних міркувань. Як відомо, природа не допускає надлишку зв’язаних форм азоту в екосистемі. За цих умов діазотрофи не синтезують азотфіксуваль- ний ферментний комплекс нітрогеназу, а “переключаються” на енергетично вигідніше використання (в тому числі і “нітратне” ди- хання, тобто денітрифікацію) азотних сполук. Мікробні препарати активізують мікробіологічні процеси у кореневій зоні інокульова- них рослин і, відповідно, підвищують активність денітрифікації за наявності зайвої для рослин кількості мінерального азоту. Виходячи з цього, можемо зробити висновок про екологічну недоцільність внесення високих доз азотних добрив. Поряд з інформацією щодо потенційної активності азотфіксації, показники активності дені- трифікації є додатковим тестом визначення оптимальних доз до- брив в агроценозах. Внесення великих доз добрив є недоцільним також і з економічної точки зору, якщо такої ж урожайності можна досягти при внесенні середніх доз добрив та застосуванні мікроб- них препаратів. 72 73 Таблиця 2. Потенційна активність денітрифікації в ризосферному грунті ячменю під впливом інокуляції і залежно від агрофону, 2005 р. Варіанти Активність денітрифікації, нмоль N2O на 1г абс. сух. ґрунту за добу фаза кущіння фаза виходу в трубку фаза молочно- воскової стиглості Без добрив Контроль 180,4 1652,8 3786,4 Інокуляція A.brasilense 151,1 1443,5 2981,6 Мікрогумін 149,5 1442,3 3309,6 Рідка форма мікрогуміну 142,5 1225,4 2781,7 Фон – N60K25 Контроль 146,7 2104,8 3564,0 Інокуляція A.brasilense 155,7 1452,2 3341,7 Мікрогумін 135,0 1452,2 3341,7 Рідка форма мікрогуміну 123,2 1418,6 3383,0 Фон – N120K50 Контроль 178,0 2828,4 6525,4 Інокуляція A.brasilense 183,7 2611,3 6400,9 Мікрогумін 179,5 3214,8 6993,9 Рідка форма мікрогуміну 183,0 3050,7 6709,4 НІР05 по досліду для інокуляції для агрофонів 21,4 11,3 10,8 415,0 222,5 216,9 518,8 270,5 255,0 Інокуляція азоспірилами і особливо застосування мікрогуміну сприяють значному зростанню загальної чисельності бактерій. Змінюється також кількість мікроорганізмів окремих фізіологічних груп. Як правило, чисельність діазотрофів у ризосфері ячменю при інокуляції зростає, але їх кількість залежить від виду інокулянта. Так, при бактеризації чистою культурою азоспірил у ризосфері рослин у перші фази органогенезу домінують азотфіксатори, що утилізують органічні кислоти (середовище Доберейнер). При цьому розвиток діазотрофів, що ростуть на середовищі Ешбі, різко уповільнюється (табл. 4). Такі зміни зумовлює домінування протягом певного періоду інтродукованих азоспірил у мікробному угрупованні ризосфери ячменю. При застосуванні мікрогуміну або його рідкого аналогу рівномірно зростає чисельність обох 72 73 досліджуваних груп мікроорганізмів, і це є більш природним порівняно із монобактеріальною інокуляцією. Співвідношення мікроорганізмів у мікробному угрупованні при цьому різко не змінюється, зростає лише їх загальна кількість. На чисельність діазотрофів активно впливають мінеральні добрива. Найбільшу кількість цих бактерій у фазі кущіння виявлено у варіантах досліду без добрив. В ході органогенезу, у міру використання добрив рослинами, пік чисельності азотфіксаторів переміщується у варіанти з внесенням мінеральних добрив. Таблиця 3. Потенційна активність денітрифікації на корінні ячменю під впливом інокуляції і в залежності від агрофону, мкмоль N2O на 1г коріння за добу, 2005 р. Варіанти Фаза кущіння Фаза виходу в трубку Фаза молочно- воскової стиглості Без добрив Контроль 13,7 7,8 3,0 Інокуляція A.brasilense 10,9 5,3 2,8 Мікрогумін 9,5 5,1 5,6 Рідка форма мікрогуміну 3,6 4,8 5,2 Фон – N60K25 Контроль 20,7 14,1 36,3 Інокуляція A.brasilense 11,2 5,2 33,1 Мікрогумін 2,2 6,1 26,4 Рідка форма мікрогуміну 5,8 4,8 27,7 Фон – N120K50 Контроль 18,0 14,0 42,5 Інокуляція A.brasilense 95,3 26,2 47,5 Мікрогумін 67,1 20,0 17,1 Рідка форма мікрогуміну 27,8 24,5 24,9 НІР05 по досліду для інокуляції для агрофонів 3,6 1,8 1,8 2,4 1,4 1,1 3,4 1,7 1,7 Зміна чисельності денітрифікувальних бактерій підтверджує закономірності, відмічені при визначенні потенційної активності денітрифікації в грунті ризосфери. Результати дослідження розвитку фосфатмобілізувальних бактерій у ризосфері ячменю в динаміці також свідчать про 74 75 зростання їх чисельності у варіантах з новими біопрепаратами в окремі фази органогенезу інокульованих рослин (рис. 3 і 4). Це зумовлює більш інтенсивне засвоєння фосфору рослинами, про що свідчать результати визначення вмісту P2O5 у ризосферному грунті дослідних рослин (табл. 5). Згідно з одержаними даними, застосування біопрепаратів приводить до посиленого використання лабільних форм сполук фосфору в ризосферному грунті порівняно з контролем. Описане в літературі [14] зниження концентрації Таблиця 4. Вплив інокуляції та агрофонів на розвиток азотфіксувальних бактерій у ризосферному ґрунті ячменю, 2004 р. Варіанти Кількість бактерій, тис.на 1г абс. сухого ґрунту середовище Ешбі середовище Доберейнер фаза кущіння фаза виходу в трубку фаза молочно- воскової стиглості фаза кущіння фаза виходу в трубку фаза молочно- воскової стиглості 1 2 3 4 5 6 7 Без добрив Контроль 2180,0 26,0 165,0 49,1 2,6 5,0 Інокуляція A.brasilense 104,0 15,8 275,0 1253,5 47,3 12,7 Мікрогумін 10355,0 16,8 495,0 125,3 20,8 12,7 Рідка форма мікрогуміну 5040,0 47,3 395,0 168,0 266,3 5,0 Фон – N60K25 Контроль 2160,0 26,0 2750,0 4,9 15,6 2,8 Інокуляція A.brasilense 216,0 46,8 2200,0 432,0 46,8 2,8 Мікрогумін 12420,0 46,8 10450,0 49,0 20,8 5,8 Рідка форма мікрогуміну 26500,0 46,4 2750,0 101,0 26,0 2,8 Фон – N120K50 Контроль 157,0 26,0 2200,0 10,0 4,7 5,0 Інокуляція A.brasilense 162,0 46,8 4950,0 10,2 26,0 10,5 Мікрогумін 162,0 46,8 10450,0 10,3 9,9 16,5 Рідка форма мікрогуміну 159,0 46,8 10450,0 10,1 9,9 22,0 74 75 Рис. 3. Вплив інокуляції на чисельність бактерій, що розчиня- ють мінералофосфати, в ризосфері ячменю залежно від агрофону, 2004 р. Рис. 4. Вплив інокуляції на чисельність бактерій, що розчиня- ють органофосфати, в ризосфері ячменю залежно від агрофону, 2004 р. � � � � � � � � � �� 76 77 фосфатів поблизу кореня пояснюється тим, що їх рухомість у грунті значно нижча порівняно зі швидкістю їх споживання рослиною в окремі фази органогенезу. Більш інтенсивне засвоєння фосфору під впливом інокуляції підтверджується також розрахунками виносу цього елемента з урожаєм (табл. 6). Таблиця 5. Вплив інокуляції та агрофону на вміст розчинного P2O5 в ризосферному грунті ячменю Варіанти P2O5, мг/кг ґрунту фаза кущіння фаза виходу в трубку фаза молочно- воскової стиглості 1 2 3 4 Без добрив Контроль 339 337 354 Інокуляція A.brasilense 332 331 349 Мікрогумін 330 326 340 Рідка форма мікрогуміну 327 322 345 Фон – N60K25 Контроль 346 336 356 Інокуляція A.brasilense 335 319 354 Мікрогумін 324 316 342 Рідка форма мікрогуміну 310 317 326 Фон – N120K50 Контроль 321 316 337 Інокуляція A.brasilense 309 306 332 Мікрогумін 305 310 334 Рідка форма мікрогуміну 317 311 330 Таким чином, вплив біотичних (інокуляція) та абіотичних (добрива) факторів на стан агробіоценозу суттєво позначається на кількісному і якісному складі мікробного угруповання. Ця обставина в поєднанні з іншими факторами впливу на розвиток рослин змінює активність процесів біологічної трансформації азоту і фосфору в кореневій зоні, що сприяє оптимізації умов живлення ячменю і підвищенню його урожайності. 76 77 Таблиця 6. Вплив інокуляції та мінеральних добрив на вміст білка і фосфору в зерні ячменю, 2004 р. Варіанти Вміст білка, % Вміст фосфору, % Винос фосфору, кг/га 1 2 3 4 Фон – без добрив Контроль 8,28 0,4640 10,95 Інокуляція A.brasilense 8,38 0,4434 11,04 Мікрогумін 8,55 0,4516 12,06 Рідка форма мікрогуміну 8,91 0,4553 11,38 Фон – N60K25 Контроль 10,55 0,4484 14,39 Інокуляція A.brasilense 10,80 0,4596 17,79 Мікрогумін 10,88 0,4671 19,29 Рідка форма мікрогуміну 10,88 0,4455 17,86 Фон – N120K50 Контроль 13,69 0,4695 18,92 Інокуляція A.brasilense 14,44 0,4507 19,47 Мікрогумін 14,75 0,4557 20,60 Рідка форма мікрогуміну 14,25 0,4693 20,56 НІР05 по досліду для агрофонів для інокуляції 0,56 0,32 0,25 0,0300 0,0200 0,0200 1,11 0,55 0,55 Оптимальним у дослідах є внесення невисокої дози мінеральних добрив. Застосування в цих умовах мікрогуміну забезпечує суттєве зростання урожайності культури. Дія нового препарату при цьому еквівалентна дії не менше 60 кг мінерального азоту на гектар. Слід відмітити, що бактеризація, як правило, сприяє збільшенню вмісту білка в зерні. Але використання мікрогуміну при внесенні невисоких доз добрив змінює інтенсивність синтезу білка в межах статистичної похибки. Препарат, застосований при підвищених дозах добрив, сприяє значному зростанню вмісту білка в зерні, що не завжди є доцільним. Так, зерно з високим вмістом білка при виробництві пива є небажаним. Зважаючи на це новий біопрепарат у технологіях вирощування пивоварних сортів ячменю має застосовуватись виключно на невисоких агрофонах (що й економічно вигідно). Масова доля фосфору в продукції суттєво не 78 79 відрізняється від контролів, за винятком окремих варіантів, проте винос фосфору з урожаєм є значно більший саме у варіантах з інокуляцією (див. табл. 5). Отже, застосування мікрогуміну в технології вирощування ярого ячменю є дієвим заходом оптимізації мікробіологічних процесів у ризосфері рослин, збільшення ступеня засвоєння мінеральних добрив, що безпосередньо впливає на урожайність культури та якість продукції. 1. Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп’єв І.Д. та ін. Мікро- організми і альтернативне землеробство. – К., 1993. – 176 с. 2. Белимов А.А., Кожемяков А.П. Смешанные культуры азотфиксирующих бактерий и перспективы их использования в земледелии // С.-х. биология. – 1992. – No 5. – С.77-87. 3. Пат. 47304 Україна, МПК7 С05F11/08. Спосіб одержання бактеріального препарату / В.В. Волкогон, В.І. Лохова, К.І. Носо- вець. – Заявл. 31.10.2001; Опубл. 16.05.2005, Бюл. No 5. 4. Волкогон В.В., Гусєв О.В., Волкогон К.І. Особливості азотного живлення ячменю при застосуванні нового біологічного препарату мікрогуміну // Живлення рослин: теорія і практика. – К.: Логос, 2005. – С. 209-213. 5. Villemin G., Balandreau J., Dommergues Y. Utilization du test de reduction de’acetylene pour la numeration des bacteries libres fixatuces d’azote // Ann. Microbiol. ed. Enzimol. – 1974. – 24, No 2. – Р. 87-94. 6. Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.И., Практи- кум по микробиологии. – М.: Агропромиздат, 1987. – 239 с. 7. Методические указания по выделению микроорганизмов, растворяющих труднодоступные минеральные и органические со- единения фосфора. –Л., 1981. –17 с. 8. Умаров М.М. Ацетиленовый метод изучения активности азотфиксации в почвенно-микробиологических исследованиях// Почвоведение. – 1976. – No 11. – С. 119-123. 9. Гусев О.В., Волкогон В.В. Модификация ацетиленово- го метода определения полевой активности денитрификации // Агроекол. журн. – 2002. – No 3. – С. 57-61. 10. Методы биохимического исследования растений / Под ред. А.И. Ермакова. – Л.: Колос, 1972. – 456 с. 11. Практикум по агрохимии / Под ред. Пустового И.В. – М.: 78 79 Агропромиздат, 1985. – 312 с. 12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Агропро- миздат, 1985. – 351с. 13. Волкогон В.В. Стимулятори росту рослин як складові технологій раціонального використання мінеральних добрив // Вісник ХДАУ. – 2001. – No 4. – С. 40-44. 14. Гуральчук Ж.З. Значення арбускулярних мікориз для за- безпечення рослин фосфором та іншими елементами живлення // Фосфор і калій у землеробстві. Проблеми мікробіологічної мобілі- зації. – Чернігів-Харків, 2004. – С. 31-36. 80 81 УДК: 576.8:631.468:631.8 ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИЧЕСКОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ АЗОТА И ФОСФОРА В РИЗОСФЕРЕ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ МИКРОГУМИНА Волкогон Е.И., Луценко Н.В. Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН, г. Чернигов При выращивании ярового ячменя в полевых условиях на дерно- во-подзолистой почве исследовано влияние нового препарата комплексного действия на процессы азотфиксации и денитрифи- кации, а также усвоение фосфора растениями в зависимости от агрофона. Применение микрогумина и невысоких доз удобрений существенно изменяет количественный и качественный состав микробного сообщества ризосферы ячменя. Это способствует оптимизации условий питания растений, увеличению урожайно- сти культуры и улучшению качества продукции. Ключевые слова: ячмень, минеральные удобрения, микробные пре- параты, азотфиксация, денитрификация, фосфаты. PECULIARITIES OF BIOLOGICAL TRANSFORMATION OF NITROGEN AND PHOSPHORUS IN RHYZOSPHERE OF SPRING BARLEY BY USING MICROGUMINE Volkogon K.I., Lutsenko N.V. Institute of Agricultural Microbiology, UAAS, Chernihiv Influence of the new complex preparation on processes of nitrogen fixa- tion and denitrification, absorption of phosphorus by plants in depend- ence of agricultural background at the growing of spring barley in field conditions on sod-podzol soil was investigated. Use of microgumine and low doses of fertilizers has essentially changed quantitative and qualita- tive composition of microbial community of barley rhyzospherical zone. Results obtained concluded in optimization of plant’s nutrition conditio- ns, increase crop productivity and improving of production’s quality. Key words: barley, mineral fertilizers, microbial preparations, nitrogen fixation, denitrification, phosphates. Titul_1.pdf Page 1
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18650
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1997-3004
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:33:07Z
publishDate	2006
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
record_format	dspace
spelling	Волкогон, К.І. Луценко, Н.В. 2011-04-06T21:15:47Z 2011-04-06T21:15:47Z 2006 Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну / К.І. Волкогон, Н.В. Луценко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 66-80. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18650 576.8:631.468:631.8 При вирощуванні ярого ячменю в польових умовах на дерново-під-золистому грунті вивчали вплив нового біопрепарату комплексної дії на процеси азотфіксації й денітрифікації та інтенсивність засвоєння фосфору рослинами залежно від агрофону. Застосування мікрогуміну та невеликих доз добрив суттєво позначається на кількісному та якісному складі мікробного угруповання ризосфери ячменю. Це сприяє оптимізації умов живлення рослин, збільшенню урожайності культури та покращенню якості продукції. При выращивании ярового ячменя в полевых условиях на дерново-подзолистой почве исследовано влияние нового препарата комплексного действия на процессы азотфиксации и денитрификации, а также усвоение фосфора растениями в зависимости от агрофона. Применение микрогумина и невысоких доз удобрений существенно изменяет количественный и качественный состав микробного сообщества ризосферы ячменя. Это способствует оптимизации условий питания растений, увеличению урожайности культуры и улучшению качества продукции. Influence of the new complex preparation on processes of nitrogen fixation and denitrification, absorption of phosphorus by plants in dependence of agricultural background at the growing of spring barley in field conditions on sod-podzol soil was investigated. Use of microgumine and low doses of fertilizers has essentially changed quantitative and qualitative composition of microbial community of barley rhyzospherical zone. Results obtained concluded in optimization of plant’s nutrition conditions, increase crop productivity and improving of production’s quality. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Ґрунтова мікробіологія Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну Особенности биологической трансформации азота и фосфора в ризосфере ярового ячменя при применении микрогумина Peculiarities of biological transformation of nitrogen and phosphorus in rhyzosphere of spring barley by using microgumine Article published earlier
spellingShingle	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну Волкогон, К.І. Луценко, Н.В. Ґрунтова мікробіологія
title	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
title_alt	Особенности биологической трансформации азота и фосфора в ризосфере ярового ячменя при применении микрогумина Peculiarities of biological transformation of nitrogen and phosphorus in rhyzosphere of spring barley by using microgumine
title_full	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
title_fullStr	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
title_full_unstemmed	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
title_short	Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
title_sort	особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну
topic	Ґрунтова мікробіологія
topic_facet	Ґрунтова мікробіологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18650
work_keys_str_mv	AT volkogonkí osoblivostíbíologíčnoítransformacííazotuífosforuvrizosferíârogoâčmenûprizastosuvannímíkrogumínu AT lucenkonv osoblivostíbíologíčnoítransformacííazotuífosforuvrizosferíârogoâčmenûprizastosuvannímíkrogumínu AT volkogonkí osobennostibiologičeskoitransformaciiazotaifosforavrizosfereârovogoâčmenâpriprimeneniimikrogumina AT lucenkonv osobennostibiologičeskoitransformaciiazotaifosforavrizosfereârovogoâčmenâpriprimeneniimikrogumina AT volkogonkí peculiaritiesofbiologicaltransformationofnitrogenandphosphorusinrhyzosphereofspringbarleybyusingmicrogumine AT lucenkonv peculiaritiesofbiologicaltransformationofnitrogenandphosphorusinrhyzosphereofspringbarleybyusingmicrogumine

Особливості біологічної трансформації азоту і фосфору в ризосфері ярого ячменю при застосуванні мікрогуміну

Institution

Similar Items