Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії
Спрямованість на смарт-спеціалізацію є ключовим елементом стратегування регіонального розвитку в Україні, що, наприклад, відображається у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Але порівняльний аналіз окремих показників економічного розвитку ЄС, США та Китаю свідчить, що сама...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186632 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії / О.С. Вишневський // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 1 (42). — С. 3-8. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186632 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вишневський, О.С. 2022-11-22T13:37:17Z 2022-11-22T13:37:17Z 2022 Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії / О.С. Вишневський // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 1 (42). — С. 3-8. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).3-8 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186632 338.2:330.83 Спрямованість на смарт-спеціалізацію є ключовим елементом стратегування регіонального розвитку в Україні, що, наприклад, відображається у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Але порівняльний аналіз окремих показників економічного розвитку ЄС, США та Китаю свідчить, що сама по собі «смарт-спеціалізація» не є конкурентною перевагою в глобальному масштабі. Разом з тим дослідниками відмічається наявність відставання теорії від практики стратегування на засадах смарт-спеціалізації. Хоча теоретичні питання, пов’язані із смарт-спеціалізацією, також не оминаються увагою з боку науковців, безпосереднє осмислення процесів смарт-спеціалізації з позицій конкретних шкіл економічної теорії проводиться вкрай обмежено. Тому, метою дослідження є редукція сутності поняття «смарт-спеціалізація» з позицій провідних шкіл економічної теорії. Для аналізу обрано класифікацію, за якою виділяються 9 шкіл економічної теорії: (1) класична, (2) неокласична, (3) марксистська, (4) девелопменталістська, (5) австрійська, (6) шумпетеріанська, (7) кейн сіанська, (8) інституційна, (9) бехевіористська (поведінкова). З дев’яти розглянутих провідних шкіл економічної теорії, майже половина шкіл (класична, девелопменталістська, шумпетеріанська та інституційна) суттєво вплинули на формування сутності смарт-спеціалізації. Помірний вплив смарт-спеціалізація зазнала від неокласичної, марксистської та кейнсіанської шкіл. Австрійська та поведінкова характеризуються незначним впливом на смарт-спеціалізацію. Таким чином, смарт-спеціалізація в суттєвому чи помірному ступені відповідає окремим положенням 7 з 9 провідних шкіл економічної теорії, розглянутих в цьому дослідженні. Тобто смарт-спеціалізація синтезує положення різних шкіл економічної теорії. З цього випливає дві альтернативи: або концепт смарт-спеціалізації – це «конструктивний» інструмент поєднання «кращих» практик різних шкіл економічної теорії, або це еклектичне поєднання сутностей, що принципово не об’єднуються. Однозначне вирішення цієї дилеми можливо у практичній площині у довгостроковій перспективі. Focus on smart specialization is a key element of regional development strategizing in Ukraine, which, for example, is reflected in the State Regional Development Strategy for 2021-2027. But a comparative analysis of individual indicators of the economic development of the EU, the USA and China shows that smart specialization itself is not a competitive advantage on a global scale. At the same time, the researchers note that there is a gap between the theory and the practice of strategizing on the basis of smart specialization. Although theoretical issues related to smart specialization are not overlooked by researchers, the direct understanding of smart specialization processes from the standpoint of specific schools of economic theory is extremely limited. Therefore, the goal of the study is to reduce the essence of the concept of smart specialization from the standpoint of leading schools of economic theory. For the analysis, a classification was chosen, according to which 9 schools of economic theory are distinguished: (1) Classical, (2) Neoclassical, (3) Marxist, (4) Developmentalist, (5) Austrian, (6) Schumpeterian, (7) Keynesian, (8) Institutionalist, (9) Behaviouralist. Of the nine considered leading schools of economic theory, almost half of the schools (Classical, Developmentalist, Schumpeterian, and Institutionalist) significantly influenced the formation of the essence of smart specialization. Smart specialization has been moderately influenced by Neoclassical, Marxist and Keynesian schools. Austrian and Behaviouralist schools are characterized by a slight influence on smart specialization. Thus, smart specialization to a significant or moderate degree corresponds to individual provisions of 7 out of the 9 leading schools of economic theory considered in this study. Smart specialization synthesizes the positions of different schools of economic theory. Two alternatives follow from this: either the concept of smart specialization is a "constructive" tool for combining the "best" practices of various schools of economic theory, or it is an eclectic combination of ideas that are fundamentally incompatible. An unambiguous solution to this dilemma is possible on a practical level in the long term. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Макроекономіка, економічна теорія та історія Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії Smart Specializations from the Standpoint of Leading Schools of Economic Theory Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії |
| spellingShingle |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії Вишневський, О.С. Макроекономіка, економічна теорія та історія |
| title_short |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії |
| title_full |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії |
| title_fullStr |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії |
| title_full_unstemmed |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії |
| title_sort |
смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії |
| author |
Вишневський, О.С. |
| author_facet |
Вишневський, О.С. |
| topic |
Макроекономіка, економічна теорія та історія |
| topic_facet |
Макроекономіка, економічна теорія та історія |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Smart Specializations from the Standpoint of Leading Schools of Economic Theory |
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186632 |
| citation_txt |
Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії / О.С. Вишневський // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 1 (42). — С. 3-8. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT višnevsʹkiios smartspecíalízacíâzpozicíiprovídnihškílekonomíčnoíteoríí AT višnevsʹkiios smartspecializationsfromthestandpointofleadingschoolsofeconomictheory |
| first_indexed |
2025-12-07T17:26:50Z |
| last_indexed |
2025-12-07T17:26:50Z |
| _version_ |
1850871288098193408 |
| description |
Спрямованість на смарт-спеціалізацію є ключовим елементом стратегування регіонального розвитку в Україні, що, наприклад, відображається у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Але порівняльний аналіз окремих показників економічного розвитку ЄС, США та Китаю свідчить, що сама по собі «смарт-спеціалізація» не є конкурентною перевагою в глобальному масштабі. Разом з тим дослідниками відмічається наявність відставання теорії від практики стратегування на засадах смарт-спеціалізації. Хоча теоретичні питання, пов’язані із смарт-спеціалізацією, також не оминаються увагою з боку науковців, безпосереднє осмислення процесів смарт-спеціалізації з позицій конкретних шкіл економічної теорії проводиться вкрай обмежено. Тому, метою дослідження є редукція сутності поняття «смарт-спеціалізація» з позицій провідних шкіл економічної теорії.
Для аналізу обрано класифікацію, за якою виділяються 9 шкіл економічної теорії: (1) класична, (2) неокласична, (3) марксистська, (4) девелопменталістська, (5) австрійська, (6) шумпетеріанська, (7) кейн сіанська, (8) інституційна, (9) бехевіористська (поведінкова).
З дев’яти розглянутих провідних шкіл економічної теорії, майже половина шкіл (класична, девелопменталістська, шумпетеріанська та інституційна) суттєво вплинули на формування сутності смарт-спеціалізації. Помірний вплив смарт-спеціалізація зазнала від неокласичної, марксистської та кейнсіанської шкіл. Австрійська та поведінкова характеризуються незначним впливом на смарт-спеціалізацію. Таким чином, смарт-спеціалізація в суттєвому чи помірному ступені відповідає окремим положенням 7 з 9 провідних шкіл економічної теорії, розглянутих в цьому дослідженні. Тобто смарт-спеціалізація синтезує положення різних шкіл економічної теорії.
З цього випливає дві альтернативи: або концепт смарт-спеціалізації – це «конструктивний» інструмент поєднання «кращих» практик різних шкіл економічної теорії, або це еклектичне поєднання сутностей, що принципово не об’єднуються. Однозначне вирішення цієї дилеми можливо у практичній площині у довгостроковій перспективі.
Focus on smart specialization is a key element of regional development strategizing in Ukraine, which, for example, is reflected in the State Regional Development Strategy for 2021-2027. But a comparative analysis of individual indicators of the economic development of the EU, the USA and China shows that smart specialization itself is not a competitive advantage on a global scale. At the same time, the researchers note that there is a gap between the theory and the practice of strategizing on the basis of smart specialization. Although theoretical issues related to smart specialization are not overlooked by researchers, the direct understanding of smart specialization processes from the standpoint of specific schools of economic theory is extremely limited. Therefore, the goal of the study is to reduce the essence of the concept of smart specialization from the standpoint of leading schools of economic theory.
For the analysis, a classification was chosen, according to which 9 schools of economic theory are distinguished: (1) Classical, (2) Neoclassical, (3) Marxist, (4) Developmentalist, (5) Austrian, (6) Schumpeterian, (7) Keynesian, (8) Institutionalist, (9) Behaviouralist.
Of the nine considered leading schools of economic theory, almost half of the schools (Classical, Developmentalist, Schumpeterian, and Institutionalist) significantly influenced the formation of the essence of smart specialization. Smart specialization has been moderately influenced by Neoclassical, Marxist and Keynesian schools. Austrian and Behaviouralist schools are characterized by a slight influence on smart specialization.
Thus, smart specialization to a significant or moderate degree corresponds to individual provisions of 7 out of the 9 leading schools of economic theory considered in this study. Smart specialization synthesizes the positions of different schools of economic theory.
Two alternatives follow from this: either the concept of smart specialization is a "constructive" tool for combining the "best" practices of various schools of economic theory, or it is an eclectic combination of ideas that are fundamentally incompatible. An unambiguous solution to this dilemma is possible on a practical level in the long term.
|