Захист зайнятості в умовах воєнного стану

Метою статті є аналіз інструментів державної політики підтримки зайнятості в умовах воєнного стану та розробка пропозицій щодо їх удосконалення. Методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, аналогії та порівнянь, системного, комплексного і контент-а...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
1. Verfasser:	Новак, І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Відновлення економіки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186659
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Захист зайнятості в умовах воєнного стану / І.М. Новак // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 1 (42). — С. 205-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186659
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1866592025-02-09T09:33:09Z Захист зайнятості в умовах воєнного стану Protection of Employment under Martial Law Новак, І.М. Відновлення економіки Метою статті є аналіз інструментів державної політики підтримки зайнятості в умовах воєнного стану та розробка пропозицій щодо їх удосконалення. Методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, аналогії та порівнянь, системного, комплексного і контент-аналізу. Проаналізовано інструменти державної політики підтримки підприємств в умовах воєнного стану, зокрема щодо спрощення регулювання трудових відносин шляхом призупинення дії трудового договору. Доведено, що це створює умови для легалізації прихованого безробіття та обмежує доступ працівників до допомоги в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Показано аналогічність впливу на ринок праці чинників пандемії COVID-19 та воєнного стану. На основі аналізу міжнародного досвіду збереження робочих місць під час пандемії COVID-19, запропоновано шляхи удосконалення трудового законодавства для компенсації наслідків призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану. The purpose of the article is to analyze the tools of state business support policy and develop proposals for improving labor legislation to protect employment under martial law. Research methods: dialectical, abstract-logical, induction and deduction, analysis and synthesis, analogy and comparisons, system, complex and content analysis. The instruments of the state policy of supporting enterprises in the conditions of martial law are analyzed, in particular regarding the simplification of the regulation of labor relations by suspending the validity of the employment contract. It has been proven that this creates conditions for the legalization of hidden unemployment and limits workers' access to assistance in the mandatory state social insurance system. The similarity of the impact of the factors of the COVID-19 pandemic and martial law on the labor market is shown. Based on the analysis of the international experience of saving jobs during the COVID-19 pandemic, ways of improving the labor legislation are proposed to compensate for the consequences of the suspension of the employment contract in the conditions of martial law. 2022 Article Захист зайнятості в умовах воєнного стану / І.М. Новак // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 1 (42). — С. 205-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).205-208 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186659 331.5.024.5:338.245 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Відновлення економіки Відновлення економіки
spellingShingle	Відновлення економіки Відновлення економіки Новак, І.М. Захист зайнятості в умовах воєнного стану Вісник економічної науки України
description	Метою статті є аналіз інструментів державної політики підтримки зайнятості в умовах воєнного стану та розробка пропозицій щодо їх удосконалення. Методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, аналогії та порівнянь, системного, комплексного і контент-аналізу. Проаналізовано інструменти державної політики підтримки підприємств в умовах воєнного стану, зокрема щодо спрощення регулювання трудових відносин шляхом призупинення дії трудового договору. Доведено, що це створює умови для легалізації прихованого безробіття та обмежує доступ працівників до допомоги в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Показано аналогічність впливу на ринок праці чинників пандемії COVID-19 та воєнного стану. На основі аналізу міжнародного досвіду збереження робочих місць під час пандемії COVID-19, запропоновано шляхи удосконалення трудового законодавства для компенсації наслідків призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану.
format	Article
author	Новак, І.М.
author_facet	Новак, І.М.
author_sort	Новак, І.М.
title	Захист зайнятості в умовах воєнного стану
title_short	Захист зайнятості в умовах воєнного стану
title_full	Захист зайнятості в умовах воєнного стану
title_fullStr	Захист зайнятості в умовах воєнного стану
title_full_unstemmed	Захист зайнятості в умовах воєнного стану
title_sort	захист зайнятості в умовах воєнного стану
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Відновлення економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186659
citation_txt	Захист зайнятості в умовах воєнного стану / І.М. Новак // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 1 (42). — С. 205-208. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT novakím zahistzajnâtostívumovahvoênnogostanu AT novakím protectionofemploymentundermartiallaw
first_indexed	2025-11-25T07:59:53Z
last_indexed	2025-11-25T07:59:53Z
_version_	1849748461933559808
fulltext	НОВАК І. М. 2022/№1 205 УДК 331.5.024.5:338.245 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).205-208 Ірина Миколаївна Новак канд. екон. наук, ст. наук. співроб. ORCID 0000-0003-4579-2470 e-mail: novak20@hotmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ЗАХИСТ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Актуальність дослідження. Повномасштабна во- єнна агресія РФ проти України істотно ускладнює, а іноді унеможливлює діяльність підприємств. Націо- нальна економіка здатна витримати спричинену вій- ною кризу та відносно швидко відновитися після при- пинення бойових дій за умови, якщо бізнесу вдасться зберегти виробничі зв’язки та запобігти масовому звільненню працівників. Це обумовлює актуальність дослідження інструментів державної підтримки під- приємств та змін трудового законодавства для захисту зайнятості в умовах воєнного стану. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні трансформації сфери праці та зайнятості під впливом глобальних чинників, обмежень і викликів досліджу- ються в роботах А. Колота й О. Герасименко [1], О. Новікової, Л. Шамілевої, О. Хандій [2] та ін. Про- блематика функціонування української економіки під час війни розкрита в дослідженні таких авторів, як Я. Шуштерчич, Ю. Кобаль і П. Востнер [3]. Соціа- льно-економічні наслідки воєн і стратегії реконструк- ції вивчають Світовий Банк [4], Офіс ООН з коорди- нації гуманітарних відносин [5], Інститут міжнародних відносин (Німеччина, Штутгарт) [6] та ін. Водночас, дотепер не існує напрацьованої універсальної моделі державної політики підтримки підприємств і захисту зайнятості в умовах війни і післявоєнного віднов- лення. Мета статті — аналіз інструментів державної по- літики підтримки зайнятості в умовах воєнного стану та розробка пропозицій щодо їх удосконалення. Методи дослідження — діалектичний, абстрактно- логічний метод, методи індукції та дедукції, аналізу й синтезу, аналогії та порівнянь, системного, комплекс- ного і контент-аналізу. Виклад основного матеріалу. З початком широко- масштабної збройної агресії РФ проти України в лю- тому 2022 р. сповільнили або зупинили роботу 86% ук- раїнських компаній [7, c. 13]. З метою зменшення не- гативних наслідків для економіки, уряд України за- провадив певні інструменти державної політики під- тримки підприємств в умовах воєнного стану. Лібералізація ведення бізнесу та надання подат- кових пільг охоплює: — можливість використання великим бізнесом спрощеного режиму оподаткування; — розширення списку ФОП, які звільняються від сплати єдиного внеску; — звільнення від сплати податку на землю влас- ників землі, розташованої на територіях, де йдуть бої; — визначення особливостей форс-мажорних об- ставин під час воєнного стану; — окремі зміни щодо сплати ПДВ та ін. До позитивних результатів запровадження таких заходів можна віднести їх швидкий і помітний ефект та відсутність додаткового адміністративного наванта- ження. Водночас, податкові пільги забезпечують лише часткове запобігання закриттю підприємств та звіль- ненню працівників і з часом призводять до збільшення бюджетного дефіциту. При цьому досвід Сирії щодо функціонування економіки в умовах тривалих воєн- них дій свідчить, що концентрація на наданні пільг і державних субсидій призводить до значного скоро- чення бюджетних надходжень та вимушеного згор- тання преференцій для бізнесу з подальшим ростом безробіття. В результаті спрощення регулювання трудових відносин було полегшено процедури звільнення, зміни істотних умов праці, переведення працівника на іншу роботу тощо, роботодавець отримав право встановити збільшену норму тривалості робочого часу, зменшити тривалість щотижневого безперервного відпочинку, призупинити дію трудового договору з працівником та ін. Слід зазначити, що Світовий банк, у доповіді «Плата за війну: економічні та соціальні наслідки кон- флікту в Сирії» (2017 р.) [4] відзначив, що руйнування інститутів, які є структурними елементами економіки і суспільства, має більш негативний вплив на еконо- міку, ніж руйнування матеріальної інфраструктури. За перші шість років конфлікту сукупні втрати ВВП внаслідок дії цих чинників у 20 разів перевищили втрати від руйнування фізичного капіталу. Для спрощення регулювання трудових відносин на період воєнного стану до трудового законодавства (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (від 15.03.2022 № 2136-IX), ст. 13) введено нову норму «призупинення дії трудо- вого договору» — тимчасове припинення роботодав- цем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укла- деним трудовим договором у зв’язку із збройною аг- ресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Офіційний коментар Мінекономіки України [8] наголошує, що під час призупинення дії трудового до- говору Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не сплачу- ється, оскільки виплата заробітної плати роботодавцем не здійснюється і відсутня база для його нарахування. Мінекономіки вважає, що відшкодування несплаче- ного ЄСВ має здійснюватися за рахунок держави-аг- ресора, однак дане питання законом не врегульовано. Це означає обмеження доступу працівника до допо- моги в системі загальнообов’язкового державного со- ціального страхування через зменшення страхового НОВАК І. М. 206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ стажу при призначенні пенсії за віком і виплаті допо- моги з тимчасової непрацездатності, ймовірність на- стання якої значно збільшується у зв’язку з воєнними діями. Працівник, дію трудового договору з яким при- зупинено, вважається зайнятим і не може отримати статус безробітного та допомогу по безробіттю. Така ситуація є порушенням конституційного права на соціальний захист (ст. 46), яке не обмежено на період дії воєнного стану, а також зобов’язань, взя- тих Україною при ратифікації конвенції Міжнародної організації праці №102 про мінімальні норми соціаль- ного забезпечення (1952 р.). З економічної точки зору припинення дії трудового договору без розірвання тру- дових відносин є легалізацією прихованого безробіття, яке гальмуватиме структурні трансформації, критично важливі для нашої країни на етапі поствоєнного від- новлення економіки. Серед компаній, які скориста- лись нормою про призупинення дії трудового дого- вору, АТ «Укрзалізниця» — 13 тис. працівників (ста- ном на 13.05.2022), КП «Київський метрополітен» — кілька тис. працівників (з 01.04.2022), ТОВ «Нова По- шта» — 1,5 тис. працівників (станом на кінець квітня 2022 р.), ТОВ «Еколь Логістікс» — 1,5 тис. працівників (з 01.04.2022 р.) та багато інших [9]. З точки зору ринку праці, вплив воєнної агресії на зайнятість є подібним до впливу пандемії COVID- 19, оскільки обидва ці чинники є економічними шоками з боку попиту, що спричиняють зменшення кількості робочих місць і сукупного робочого часу (рис. 1). Відновлення зайнятості після проходження піку пандемії COVID-19 у світі відбувалося за актив- ного використання схем збереження робочих місць, фінансування яких здійснювалось за допомогою ви- плат в системі страхування на випадок безробіття (більшою мірою в таких країнах, як США, Канада) та шляхом надання підприємствам коштів для виплати заробітної плати (повністю або частково) працівни- кам, тимчасово переведеним на неповний робочий час, відправленим у вимушені відпустки тощо (пере- важно в країнах ЄС, Японії, Південній Кореї та ін.) (рис. 2). В результаті адаптація ринків праці до кризи COVID-19 в країнах Америки більшою мірою відбува- лась за рахунок зростання відкритого безробіття та ви- ходу в економічну неактивність, тоді як у країнах Єв- ропи і Центральної Азії — шляхом скорочення трива- лості робочого часу (рис. 3). Рис. 1. Формування економічного шоку попиту на ринку праці Джерело: складено автором. Для компенсації впливу пандемії COVID-19 на економіку та ринок праці у 2020 р. був створений Єв- ропейський інструмент тимчасової підтримки для зменшення ризиків безробіття в надзвичайних ситуа- ціях (Support to mitigate Unemployment Risks in an Emergency, SURE), основними результатами застосу- вання якого стали: — охоплення у 2020 р. допомогою близько 30% найманих працівників і самозайнятих осіб і 25% ком- паній, підтримка у 2021 р. 3 млн осіб і понад 400 тис. компаній у 13 країнах, запобігання безробіттю понад 1,5 млн осіб; — помірне та істотно нижче, ніж прогнозувалося, зростання безробіття в 2020 р. у країнах-бенефіціарах, попри значне падіння виробництва; — швидке відновлення зайнятості та економіки за допомогою підтримки робочої сили із застосуванням схем компенсації неповної зайнятості (у 2021 р. рівень безробіття в ЄС зменшився до рекордно низьких 6,4%); — підвищення соціальної згуртованості (за да- ними опитування Євробарометра в грудні 2021 р., 82% європейців вважали, що позики SURE були хорошою ідеєю) [11]. В Україні компенсація впливу пандемії COVID- 19 здійснювалась шляхом законодавчого врегулю- вання виплати допомоги по частковому безробіттю у випадках зупинення роботи бізнесу на час карантину. Згідно із Законом України «Про внесення змін до де- яких законодавчих актів України, спрямованих на за- безпечення додаткових соціальних та економічних га- рантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 540-IX від 30.03.2020), Закон України «Про зайнятість населення» (від 05.07.2012 р. № 5067- VI) було доповнено ст. 47-1 «Допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України». Цю статтю виключено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функ- Економічний шок попиту Пандемія COVID-19 Воєнна агресія проти України Обмеження індивідів Заборони та обмеження економічної діяльності Самоізоляція Зупинення роботи Неможливість викону- вати роботу Неможливість надати роботу НОВАК І. М. 2022/№1 207 Рис. 2. Світовий досвід збереження робочих місць для компенсації впливу пандемії COVID-19 на зайнятість Джерело: складено автором. Рис. 3. Адаптація ринків праці до кризи COVID-19, 2020 р. [10, с. 8] ціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок без- робіття під час дії воєнного стану» (від 21.04.2022 р. № 2220-IX). Натомість, ст. 47 «Допомога по частко- вому безробіттю» викладено в новій редакції. Нею, зо- крема, передбачено, що допомога по частковому без- робіттю — це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб — підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину. Висновки. Забезпечення ефективного викорис- тання допомоги по частковому безробіттю для ком- пенсації наслідків призупинення дії трудового дого- вору в умовах воєнного стану потребує орієнтації на- ціональної моделі державної підтримки підприємств на збереження робочих місць і захист зайнятості задля запобігання поширення прихованого безробіття. З огляду на це, потрібно розширити перелік інструмен- тів державної підтримки підприємств та захисту зай- нятості в умовах воєнного стану, доповнивши його схемою збереження робочих місць. Для цього в право- вому полі призупинення дії трудового договору має бути визначено як випадок часткового безробіття шля- хом: — унормування в Законі України «Про організа- цію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 13) відшкодування за рахунок держави-агресора ЄСВ та витрат Фонду соціального страхування на ви- падок безробіття, пов’язаних з виплатою допомоги по частковому безробіттю у випадку призупинення дії трудового договору в зв'язку з воєнною агресією проти України; — доповнення Закону України «Про зайнятість населення» (ст. 47) нормою щодо надання допомоги по частковому безробіттю у випадку призупинення дії трудового договору в зв'язку з воєнною агресією проти України; — внесення змін до Закону України «Про загаль- нообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 24), щодо включення до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду отримання допомоги по частковому безробіттю на час призупинення дії трудового дого- вору в зв'язку з воєнною агресією проти України. Уряду України доцільно ініціювати перед Євро- комісією питання про надання Україні статусу бене- фіціара Європейського інструменту тимчасової підт- римки для зменшення ризиків безробіття в надзвичай- них ситуаціях (SURE). Перспективи подальших досліджень. На сьогодні не можна об’єктивно стверджувати, яка саме комбіна- ція інструментів державної політики щодо підтримки підприємств і захисту зайнятості в умовах воєн- 0 2 4 6 8 10 12 14 16 Африка Америка Арабські країни Азія та тихоокеанські країни Європа і Центральна Азія % Безробіття Неактивність Скорочений або нульовий робочий час Виплата допомоги працівникам, які втра- тили роботу, в системі страхування на ви- падок безробіття (США, Канада) Відкрите безробіття Схеми збереження робочих місць (job retention) Часткове безробіття Надання підприємствам коштів для ви- плати заробітної плати (повністю або част- ково) працівникам, тимчасово переведеним на неповний робочий час, відправленим у вимушені відпустки тощо (країни ЄС, Японія, Південна Корея) НОВАК І. М. 208 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ ного часу є оптимальною для України з урахуванням таких критеріїв, як потенціал збереження робочих місць, охоплення, вартість, зацікавленість основних стейкхолдерів тощо. Це питання є актуальним та пот- ребує подальших досліджень. Список використаних джерел 1. Колот А. М., Герасименко О. О. Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку. Київ : КНЕУ, 2021. 487 с. 2. Новікова О. Ф., Шамілева Л. Л., Хандій О. О. Оцінка стану і змін у трудовій сфері та забезпеченні якості трудового життя за умов цифровізації еконо- міки. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3(65). С. 191—205. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772- 2021-3(65)-191-205. 3. Як ЄС може допомогти українській економіці вижити в умовах війни. Вокс Україна. URL: https: //voxukraine.org/yak-yes-mozhe-dopomogty-ukrayinskij- ekonomitsi-vyzhyty-v-umovah-vijny. 4. The toll of war: the economic and social conse- quences of the conflict in Syria. The World Bank Group. Washington, DC, 2017. 121 p. URL: https://open knowledge.worldbank.org/handle/10986/27541. 5. Syria humanitarian response plan 2019. UN OCHA, 2019. 112 p. URL: https://reliefweb.int/ attachments/3feca243-48c9-3ffa-b179-6415f9fc17ad/2019 _hrp_syria.pdf. 6. Reconstructing Syria: risks and side effects. IFA, 2019. 34 p. URL: https://www.adoptrevolution.org/wp- content/uploads/2019/01/Adopt_1812_Layout_EN_final_ N.pdf. 7. Мобільність робочої сили України в умовах во- єнної економіки. Вісник Пенсійного фонду. 2022. № 6. С. 13—18. 8. Коментар Мінекономіки до Закону України від 15 березня 2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудо- вих відносин в умовах воєнного стану». Мінекономіки України. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/ Deta il?lang=uk-UA&id=7ca63edc-a033-4a4e-a29b-9157cb5a 69a2&title=KomentarMinekonomikiDoZakonuUkrainiVi d15-Bereznia2022-R-2136-ikhproOrganizatsiiuTrudovikh VidnosinVUmovakhVonnogoStanu. 9. «Чорний список» роботодавців. Соціальний рух. 06.04.2022. URL: https://rev.org.ua/chornyj-spisok-ro- botodavciv/. 10. ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. Seventh edition. Updated estimates and analysis. ILO, 25 January 2021. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public/---dgreports/---dcomm/documents/briefingnote/ wcms_767028.pdf. 11. European Commission (2022). Report on the Eu- ropean instrument for Temporary Support to mitigate Un- employment Risks in an Emergency (SURE) following the COVID-19 outbreak pursuant to Article 14 of Council Regulation (EU) 2020/672. Brussels: European Commis- sion. 27 р. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/default/ files/economy-finance/com_2022_128_1_en.pdf. References 1. Kolot, A. M., & Herasymenko, O. O. (2021). Pratsia XXI: filosofiia zmin, vyklyky, vektory roz-vytku [Work XXI: philosophy of change, challenges, vectors of development]. Kyiv. National Economic University named after Vadym Hetman [in Ukrainian]. 2. Novikova, O. F., Shamileva, L. L & Khandii, O. O. (2021). Otsinka stanu i zmin u trudovii sferi ta zab- ezpechenni yakosti trudovoho zhyttia za umov tsyfrovizatsii ekonomiky [Assessment of the State and Changes in the Labor Sphere, Ensuring the Quality of Working Life in the Context of Digitalization of the Economy]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3(65), рр. 191-205. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772- 2021-3(65)-191-205 [in Ukrainian]. 3. Yak YeS mozhe dopomohty ukrainskii ekonomitsi vy-zhyty v umovakh viiny [How the EU can support the Ukrainian economy to survive through the war]. (2022). Vox Ukraine. Retrieved from https://voxukraine.org/yak- yes-mozhe-dopomogty-ukrayinskij-ekonomitsi-vyzhyty-v- umovah-vijny [in Ukrainian]. 4. The World Bank Group (2017). The toll of war: Thee conomic and social consequences of the conflict in Syria. Retrieved from https://openknowledge.worldbank .org/handle/10986/27541. 5. UN OCHA (2019). Syria Humanitarian Response Plan 2019. Retrieved from https://reliefweb.int/attachments/ 3feca243-48c9-3ffa-b179-6415f9fc17ad/2019_hrp_syria.pdf. 6. IFA (2019). Reconstructing Syria: Risks and Side Effects. IFA. Retrieved from https://www.adoptrevolution. org/wp-content/uploads/2019/01/Adopt_1812_Layout_ EN_final_N.pdf. 7. Mobilnist robochoi syly Ukrainy v umovakh voiennoi ekonomiky [Mobility of the labor force of Ukraine in the conditions of the military economy]. (2022). Bulletin of the Pension Fund, 6, pp. 13-18 [in Ukrainian]. 8. Mobilnist robochoi syKomentar Minekonomiky do Zakonu Ukrainy vid 15 bereznia 2022 r. № 2136-IKh «Pro orhanizatsiiu trudovykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu»ly Ukrainy v umovakh voiennoi ekonomiky [Com- mentary of the Ministry of Economy to the Law of Ukraine of March 15, 2022 No. 2136-IX "On the Organization of Labor Relations in the Conditions of Martial Law"]. (2022). Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA& id=7ca63edc-a033-4a4e-a29b9157cb5a69a2&title=Kome ntarMinekonomikiDoZakonuUkrainiVid15-Bereznia2022- R-2136-ikhproOrganizatsiiuTrudovikhVidnosinVUmovakh VonnogoStanu [in Ukrainian]. 9. «Chornyi spysok» robotodavtsiv ["Black list" of em- ployers]. (2022). Social movement. Retrieved from https: //rev.org.ua/chornyj-spisok-robotodavciv/ [in Ukrainian]. 10. ILO Monitor: COVID-19 and the world of work (2021). Seventh edition. Updated estimates and analysis. ILO. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public/---dgreports/---dcomm/documents/briefingnote/ wcms_767028.pdf. 11. European Commission (2022). Report on the Eu- ropean instrument for Temporary Support to mitigate Un- employment Risks in an Emergency (SURE) following the COVID-19 outbreak pursuant to Article 14 of Council Regulation (EU) 2020/672. Brussels, European Commis- sion. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/sites/ default/files/economy-finance/com_2022_128_1_en.pdf. Стаття надійшла до редакції 18.05.2022 Формат цитування: Новак І. М. Захист зайнятості в умовах воєнного стану. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 205-208. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).205-208 Novak, I. М. (2022). Protection of Employment under Martial Law. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 205-208. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).205-208

Захист зайнятості в умовах воєнного стану

Institution

Ähnliche Einträge