Мультиелементний аналіз дикорослих макроміцетів

• Veröffentlicht in: Вісник НАН України
• Datum: 2022
• Hauptverfasser: Гродзинська, Г.А., Небесний, В.Б., Самчук, А.І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
• Schlagworte: Статті та огляди
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186669
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Мультиелементний аналіз дикорослих макроміцетів / Г.А. Гродзинська, В.Б. Небесний, А.І. Самчук // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 8. — С. 49-63. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Мас-спектрометричне дослідження вмісту 27 елементів у плодових тілах
 дикорослих шапинкових грибів, зібраних у локалітетах лісових екосистем
 Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України зі слабо вираженим
 антропогенним навантаженням, показало, що концентрації елементів
 варіюють у досить широкому діапазоні. Літературні дані та отримані
 нами результати свідчать про потенційну значущість макроміцетів як
 джерела багатьох мінеральних елементів у раціоні людини. Гриби активно акумулюють P, Mg, Cu, Fe, Zn та ін., причому у представників родини Boletacеae, серед яких є найбільш цінні їстівні види (білий гриб, маслюк, підберезовик, польський гриб, синяк, моховики тощо), спостерігається підвищена біоакумуляційна здатність як щодо токсичних мікроелементів (Сd,
 Pb, Hg, Be), так і щодо важливих есенціальних елементів, що мають фармакологічне значення (Se, Ge, Ag, Au). Для оцінки біодоступності і безпеки акумульованих у плодових тілах мінеральних елементів необхідні додаткові медико-біологічні дослідження. Зазначене явище видоспецифічності накопичення окремих елементів деякими видами макроміцетів дозволяє
 використовувати їх як біоіндикатори. Зокрема, підстилкові і гумусові сапротрофи з родини Agaricaceae рекомендовані як біондикатори забруднення ґрунтів важкими металами. The results of mass spectrometry (ICP-MS) investigations of 27 elements in wild macromycetes fruiting bodies collected
 in forest ecosystems with preserved vegetation and weak anthropogenic loads (in Kyiv, Zhytomyr, Chernihiv, Rivne,
 Volyn, Ivano-Frankivsk and Zakarpattia regions of Ukraine) showed that the concentrations of elements vary widely. In
 particular, the content of macronutrients P and Mg, respectively, was in the range from 4000—10000 and 713—1464 mg/
 kg dry mass. The minimum and maximum levels of the studied mineral elements were in the following ranges — Fe
 (25—5044), Zn (24—559), Cu (4—142), Mn (3.7—600), Ni (0.06—2.2), Ti (0.02—300), V (0.01—50), Cr (1.1—5), Ce
 (100—200), La (30—80), Nb (1—2), Ba (0.26—1654), Zr (0.02—80), Sr (0.02—5.8), Be (0.007—2), Bi (0.0015—3), Pb
 (0.003—7.12), As (0.001—22.89), Hg (0.0025—0.9), Cd (0.001—6.12), Se (0.02—32.5), Ge (0.001—0.099), Mo (0.01—
 30.2), Ag (0.36—40) and Au (0.075—0.3) mg/kg d.m. Literature data and obtained results indicate the potential importance
 of macromycetes as a source of many mineral elements in the human diet. Mushrooms actively accumulate P, Mg,
 Cu, Fe, Zn, etc. At the same time, species of the family Boletaceae, including the most valuable edible species (Boletus
 edulis, Suillus spp., Imleria badia, Leccinum spp., Gyroporus cyanescens, Xerocomus spp.), have increased bioaccumulation
 capacity for toxic trace elements Cd, Pb, Hg, Be, and important essential elements of pharmacological importance —
 Se, Ge, Ag, Au. Additional medical and biological studies are needed to assess the bioavailability and safety of mineral
 elements accumulated in fruiting bodies. The phenomenon of species-specific accumulation of individual elements by
 some species of macromycetes is noted, that allows to use them for the purpose of bioindication. Litter and humus saprotrophs
 from Agaricaceae family are recommended as bioindicators of soil contamination with heavy metals.