Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України
Статтю присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми – забезпечення ефективної реалізації кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України. Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні та систематизації існуючих наукових підходів до трактування поняття «кла...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186763 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України / Д.О. Лазаренко, Н.В. Трушкіна, В.П. Уткін // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 86-105. — Бібліогр.: 75 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186763 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лазаренко, Д.О. Трушкіна, Н.В. Уткін, В.П. 2022-11-29T12:01:03Z 2022-11-29T12:01:03Z 2021 Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України / Д.О. Лазаренко, Н.В. Трушкіна, В.П. Уткін // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 86-105. — Бібліогр.: 75 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.86-105 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186763 Статтю присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми – забезпечення ефективної реалізації кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України. Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні та систематизації існуючих наукових підходів до трактування поняття «кластерна політика» у системі національної економіки; обґрунтуванні авторського підходу до визначення суті й змісту даної категорії. На підставі критичного аналізу літератури виявлено розбіжності трактувань кластерної політики (концепцій, форм, способів), а також вибору прикладних засобів впровадження кластерної політики (механізмів, стимулів, інструментів впливу). Слід наголосити, що здебільшого кластерну політику науковці трактують як систему відносин; діяльність органів державної влади; діяльність з підтримки кластерів; низку політичних заходів; комплекс заходів, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної економіки; частину промислової політики; складову регіональної політики; елемент науково-технологічної та інноваційної політики; пріоритет регіональної економічної політики; окрему політику з чіткою стратегією та бюджетом; елемент стратегій економічного розвитку. Запропоновано авторське трактування кластерної політики як системи державних і громадських заходів і механізмів підтримки кластерних структур і кластерних ініціатив, що забезпечують підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, підприємств, які входять до кластеру, розвиток інститутів, що стимулюють створення кластерів і сприяють активізації інноваційної діяльності. Встановлено, що ключовою метою реалізації кластерної політики є створення умов для формування та розвитку кластерів як основи реалізації конкурентних переваг територій економічних районів, підвищення рівня конкурентоспроможності національної та регіональної економік та інвестиційної привабливості України. Головними принципами формування кластерної політики в Україні є багаторівневість формування політики; економічне стимулювання мережевого співробітництва у кластерах; організаційне стимулювання мережевого співробітництва у кластерах на засадах публічно-приватного партнерства; підтримка конкурентоспроможних кластерів. Для ефективної реалізації кластерної політики в Україні необхідно: 1) включити цей вид політики до переліку національних і регіональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та створити належну якісну законодавчу й нормативно-правову базу; 2) застосувати концепцію ощадливих інновацій для успішного організаційного розвитку кластерних утворень; 3) посилити міжнародне співробітництво задля стимулювання активної участі кластера у зміні свого інституційного середовища, сприяння поширенню прогресивних ідей і технологій; 4) сформувати відповідне інформаційне середовище кластера з метою стимулювання спільних науково-дослідних проєктів, у тому числі за участю провідних закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, сприяння підвищенню ефективності комунікацій і взаємодії у кластері. The article is devoted to the solution of an actual scientific problem – ensuring the effective implementation of the cluster policy within the framework of the strategy of spatial development of the territories of Ukraine. The purpose of the study is the theoretical generalization and systematization of existing scientific approaches to the interpretation of the concept of “cluster policy” in the system of the national economy; justification of the author's approach to determining the essence and content of this category. On the basis of a critical analysis of the literature, differences in interpretations of cluster policy (concepts, forms, methods), as well as the choice of applied means of implementing cluster policy (mechanisms, incentives, tools of influence) were revealed. It should be emphasized that, for the most part, scientists interpret cluster policy as a system of relations; activities of state authorities; cluster support activities; a number of political measures; a set of measures that contribute to increasing the competitiveness of the national economy; part of the industrial policy; component of regional policy; an element of science, technology and innovation policy; priority of regional economic policy; a separate policy with a clear strategy and budget; an element of economic development strategies. The author's interpretation of cluster policy is proposed as a system of state and public measures and mechanisms for supporting cluster structures and cluster initiatives, which ensure an increase in the level of competitiveness of regions, enterprises included in the cluster, the development of institutions that stimulate the creation of clusters and contribute to the activation of innovative activities. It was established that the key goal of cluster policy implementation is the creation of conditions for the formation and development of clusters as a basis for realizing the competitive advantages of the territories of economic districts, increasing the level of competitiveness of national and regional economies and the investment attractiveness of Ukraine. The main principles of cluster policy formation in Ukraine are multi-level policy formation; economic stimulation of network cooperation in clusters; organizational stimulation of network cooperation in clusters on the basis of public-private partnership; support of competitive clusters. For the effective implementation of cluster policy in Ukraine, it is necessary to: 1) include this type of policy in the list of national and regional priorities of socio-economic development and create an appropriate high-quality legislative and regulatory framework; 2) apply the concept of frugal innovations for successful organizational development of cluster formations; 3) strengthen international cooperation in order to stimulate the cluster's active participation in changing its institutional environment, promoting the spread of progressive ideas and technologies; 4) to form an appropriate information environment of the cluster with the aim of stimulating joint research projects, including with the participation of leading institutions of higher education and research institutions, promoting the improvement of the efficiency of communications and interaction in the cluster. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України Implementation of the Cluster Policy within the Framework of the Spatial Development Strategy of the Territories of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України |
| spellingShingle |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України Лазаренко, Д.О. Трушкіна, Н.В. Уткін, В.П. |
| title_short |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України |
| title_full |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України |
| title_fullStr |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України |
| title_full_unstemmed |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України |
| title_sort |
реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій україни |
| author |
Лазаренко, Д.О. Трушкіна, Н.В. Уткін, В.П. |
| author_facet |
Лазаренко, Д.О. Трушкіна, Н.В. Уткін, В.П. |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Управління економікою: теорія та практика |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Implementation of the Cluster Policy within the Framework of the Spatial Development Strategy of the Territories of Ukraine |
| description |
Статтю присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми – забезпечення ефективної реалізації кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України.
Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні та систематизації існуючих наукових підходів до трактування поняття «кластерна політика» у системі національної економіки; обґрунтуванні авторського підходу до визначення суті й змісту даної категорії.
На підставі критичного аналізу літератури виявлено розбіжності трактувань кластерної політики (концепцій, форм, способів), а також вибору прикладних засобів впровадження кластерної політики (механізмів, стимулів, інструментів впливу). Слід наголосити, що здебільшого кластерну політику науковці трактують як систему відносин; діяльність органів державної влади; діяльність з підтримки кластерів; низку політичних заходів; комплекс заходів, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної економіки; частину промислової політики; складову регіональної політики; елемент науково-технологічної та інноваційної політики; пріоритет регіональної економічної політики; окрему політику з чіткою стратегією та бюджетом; елемент стратегій економічного розвитку.
Запропоновано авторське трактування кластерної політики як системи державних і громадських заходів і механізмів підтримки кластерних структур і кластерних ініціатив, що забезпечують підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, підприємств, які входять до кластеру, розвиток інститутів, що стимулюють створення кластерів і сприяють активізації інноваційної діяльності.
Встановлено, що ключовою метою реалізації кластерної політики є створення умов для формування та розвитку кластерів як основи реалізації конкурентних переваг територій економічних районів, підвищення рівня конкурентоспроможності національної та регіональної економік та інвестиційної привабливості України.
Головними принципами формування кластерної політики в Україні є багаторівневість формування політики; економічне стимулювання мережевого співробітництва у кластерах; організаційне стимулювання мережевого співробітництва у кластерах на засадах публічно-приватного партнерства; підтримка конкурентоспроможних кластерів.
Для ефективної реалізації кластерної політики в Україні необхідно: 1) включити цей вид політики до переліку національних і регіональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та створити належну якісну законодавчу й нормативно-правову базу; 2) застосувати концепцію ощадливих інновацій для успішного організаційного розвитку кластерних утворень; 3) посилити міжнародне співробітництво задля стимулювання активної участі кластера у зміні свого інституційного середовища, сприяння поширенню прогресивних ідей і технологій; 4) сформувати відповідне інформаційне середовище кластера з метою стимулювання спільних науково-дослідних проєктів, у тому числі за участю провідних закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, сприяння підвищенню ефективності комунікацій і взаємодії у кластері.
The article is devoted to the solution of an actual scientific problem – ensuring the effective implementation of the cluster policy within the framework of the strategy of spatial development of the territories of Ukraine.
The purpose of the study is the theoretical generalization and systematization of existing scientific approaches to the interpretation of the concept of “cluster policy” in the system of the national economy; justification of the author's approach to determining the essence and content of this category.
On the basis of a critical analysis of the literature, differences in interpretations of cluster policy (concepts, forms, methods), as well as the choice of applied means of implementing cluster policy (mechanisms, incentives, tools of influence) were revealed. It should be emphasized that, for the most part, scientists interpret cluster policy as a system of relations; activities of state authorities; cluster support activities; a number of political measures; a set of measures that contribute to increasing the competitiveness of the national economy; part of the industrial policy; component of regional policy; an element of science, technology and innovation policy; priority of regional economic policy; a separate policy with a clear strategy and budget; an element of economic development strategies.
The author's interpretation of cluster policy is proposed as a system of state and public measures and mechanisms for supporting cluster structures and cluster initiatives, which ensure an increase in the level of competitiveness of regions, enterprises included in the cluster, the development of institutions that stimulate the creation of clusters and contribute to the activation of innovative activities.
It was established that the key goal of cluster policy implementation is the creation of conditions for the formation and development of clusters as a basis for realizing the competitive advantages of the territories of economic districts, increasing the level of competitiveness of national and regional economies and the investment attractiveness of Ukraine.
The main principles of cluster policy formation in Ukraine are multi-level policy formation; economic stimulation of network cooperation in clusters; organizational stimulation of network cooperation in clusters on the basis of public-private partnership; support of competitive clusters.
For the effective implementation of cluster policy in Ukraine, it is necessary to: 1) include this type of policy in the list of national and regional priorities of socio-economic development and create an appropriate high-quality legislative and regulatory framework; 2) apply the concept of frugal innovations for successful organizational development of cluster formations; 3) strengthen international cooperation in order to stimulate the cluster's active participation in changing its institutional environment, promoting the spread of progressive ideas and technologies; 4) to form an appropriate information environment of the cluster with the aim of stimulating joint research projects, including with the participation of leading institutions of higher education and research institutions, promoting the improvement of the efficiency of communications and interaction in the cluster.
|
| issn |
2221-1187 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186763 |
| citation_txt |
Реалізація кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України / Д.О. Лазаренко, Н.В. Трушкіна, В.П. Уткін // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 86-105. — Бібліогр.: 75 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lazarenkodo realízacíâklasternoípolítikiuramkahstrategííprostorovogorozvitkuteritoríiukraíni AT truškínanv realízacíâklasternoípolítikiuramkahstrategííprostorovogorozvitkuteritoríiukraíni AT utkínvp realízacíâklasternoípolítikiuramkahstrategííprostorovogorozvitkuteritoríiukraíni AT lazarenkodo implementationoftheclusterpolicywithintheframeworkofthespatialdevelopmentstrategyoftheterritoriesofukraine AT truškínanv implementationoftheclusterpolicywithintheframeworkofthespatialdevelopmentstrategyoftheterritoriesofukraine AT utkínvp implementationoftheclusterpolicywithintheframeworkofthespatialdevelopmentstrategyoftheterritoriesofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:21Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:21Z |
| _version_ |
1850584507476869120 |
| fulltext |
86
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.86-105
Д.О. Лазаренко, д.е.н., проф.
ORCID 0000-0002-9957-6311
e-mail: lazd77@gmail.com,
Державний податковий університет,
м. Ірпінь,
Н.В. Трушкіна, к.е.н.
ORCID 0000-0002-6741-7738
e-mail: nata_tru@ukr.net,
В.П. Уткін, аспірант
ORCID 0000-0003-4087-686Х
e-mail: uvp1307@gmail.com,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ
РЕАЛІЗАЦІЯ КЛАСТЕРНОЇ ПОЛІТИКИ
У РАМКАХ СТРАТЕГІЇ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ
ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
В останні роки особливо актуалізуються питання реалізації
національної та регіональної кластерної політики, створення на-
лежної кластерної інфраструктури [1-3], формування системи клас-
терного менеджменту та заходів з фінансового стимулювання
кластерних ініціатив. Це дозволить підвищити рівень кластерного
потенціалу та досягти сталого розвитку національних економік різ-
них країн світу: США, Канади, Японії, Нідерландів, Фінляндії, Ні-
меччини, Італії, Франції, Чехії, Литви, Польщі, Угорщини, Латвії,
Естонії, Румунії тощо.
На даний момент у зарубіжних країнах діють різні види клас-
терних структур, а саме транскордонні [4-5], транспортно-логіс-
тичні [6-11], аграрні [12], енергетичні [13-14], ІТ [15], туристичні,
інноваційні. За експертними оцінками, у Європейському Союзі
функціонує понад 3000 спеціалізованих кластерів як інноваційних
бізнес-екосистем, що забезпечують створення 54 млн робочих
місць. Згідно з розрахунками фахівців, мережа вже створених клас-
терів забезпечує понад 50% валового національного продукту і під-
вищення рівня конкурентоспроможності економіки. Економічні ак-
тивності, які стосуються європейських кластерів, покривають до
39% робочих місць і до 55% фондів оплати праці ЄС [16].
© Д.О. Лазаренко, Н.В. Трушкіна,
В.П. Уткін, 2021
87
Згідно з даними European Cluster Excellence Scoreboard, у ряді
окремих секторів і регіонів ЄС 33,3% фірм-учасниць кластерів про-
демонстрували зростання зайнятості на 10%, тоді як за межами
кластерів таких результатів досягли лише 18,2% компаній.
Отже, у більшості країн світу ефективно впроваджується
кластерний підхід для забезпечення сталого розвитку економічних
систем різного рівня у контексті реалізації стратегій смарт-спеціа-
лізації. Це відповідає основним положенням таких стратегічних до-
кументів, як «Маніфест кластеризації ЄС», «Європейський клас-
терний меморандум», «Кластерні програми в Європі та за її ме-
жами» (Європейська обсерваторія кластерів і промислових змін),
«Європа-2020: стратегія розумного, сталого та всеосяжного зрос-
тання»; «Європа-2020. Флагманські ініціативи інновацій Союзу: пе-
ретворення Європи в посткризовому світі» тощо. Нового імпульсу
та інтенсивного поштовху інституційного забезпечення розвитку
кластерних структур у Європейському Союзі надала реалізація спе-
ціального проєкту «Europe INNOVA Communications», у якому було
визначено суть кластерної політики у контексті стратегії ЄС-2020
[17].
З огляду на це, необхідність науково-методичного обґрунту-
вання й розроблення конкретних практичних рекомендацій щодо
формування й реалізації державної кластерної політики в Україні з
урахуванням передової європейської практики обумовлюють про-
ведення подальших досліджень у цьому напрямі. І у першу чергу це
стосується уточнення понятійно-категоріального апарату.
Питання кластеризації національної економіки, формування й
реалізації різних видів кластерних політик і кластерних ініціатив
входять до кола наукових інтересів багатьох провідних зарубіжних
учених [18-34].
Базовими теоретичними джерелами для даного дослідження
послужили наукова спадщина М. Кастельса (M. Castells) (теорія ін-
формаційної епохи та мережевого суспільства) [35], традиції науко-
вої школи М. Портера (M. Porter) (кластерний підхід до проблем
підвищення конкурентоспроможності) [18; 22], а також публікації
вчених та організацій, що належать до наукової школи Г. Ецковиця
(H. Etzkowitz) [36; 37] і Л. Лейдесдорфа (L. Leydesdorff) [38; 39]
(концепція або модель потрійної спіралі).
Методологія вивчення сучасної кластерної політики і клас-
терних ініціатив ґрунтується на концепції конкурентоспроможності
видатного американського економіста і професора М. Портера [18;
88
22]. Він уперше ввів у науковий обіг поняття «кластер» і є осново-
положником кластерної теорії. У своїх роботах М. Портер розглядає
проблеми і тенденції розвитку, причини та можливості розвитку
кластерів. На його думку, необхідно підтримувати розвиток усіх без
винятку кластерів, тому що неможливо передбачити, який кластер
розвиватиметься швидше, а який повільніше. Тому політика уряду,
як зазначає вчений зі своїми однодумцями, відповідно до якої допо-
мога надається лише тим кластерам, що мають нині високі темпи
розвитку, є хибною. Він пропонує не штучне створення кластерів
зверху, а у реальному житті їх виявлення та підтримування з боку
державних структур і науково-дослідних інститутів [25].
Дослідження шведського вченого К. Кетелса (C. Ketels) [40]
(послідовника М. Портера) спрямовано на вирішення проблем
кластеризації економіки. У співтоваристві європейських учених
К. Кетелс вважається провідним фахівцем у сфері розвитку клас-
терних ініціатив. У своїх роботах він зазначає, що під час розроб-
лення програм державного сприяння розвитку кластерів найбіль-
шим ризиком є тривалість терміну кластерного проєкту та висока
вартість кластерних ініціатив. Науковець наголошує, що найбільш
ефективним заходом підтримки кластерних ініціатив є «кластерне
активування», і пояснює, що роль держави має зводитися до зняття
бар'єрів, які перешкоджають еволюції кластерів [41].
На думку норвезької дослідниці Л. Орведал (L. Orvedal) [42],
основна проблема кластерної політики держави – це власне визна-
чення наявності кластера. Як стверджує автор, державі надзвичайно
складно виявити численні ланцюги взаємозв'язків внутрішнього се-
редовища кластера та визначити фінансові й організаційні ризики
при формуванні кластерних об’єднань. У більшості випадків ні дер-
жава, ні підприємства не мають необхідної інформації, що призво-
дить до так званої проблеми асиметричності інформації.
Видатні українські вчені-економісти та фахівці-практики
(С. Соколенко [43]; М. Войнаренко [44]; В. Дубницький та ін. [45];
В. Загорський, М. Кизим, В. Хаустова [46-48]; В. Ляшенко [49];
Б. Андрушків [50]; В. Ільчук, І. Хоменко, І. Лисенко [51]; В. Мамо-
нова, Ю. Куц, О. Макаренко [52]; Л. Ринейська [53]; Є. Кудрявець
[54]; Д. Васильківський, М. Войнаренко, В. Нижник [55]; П. Гудзь
[56]; Г. Шевцова, Н. Швець [57]; О. Фінагіна, А. Бойко, О. Плаксюк
[58]; М. Гріднєв [59]; Л. Панкова, Т. Потапенко [60]; Л. Сарана,
Н. Луценко [61]; С. Грудницька, Л. Нестиренко [62]; Г. Репп [63];
О. Маслак [64]; Д. Солоха, О. Бєлякова [65]; Р. Дмуховскі [66];
89
В. Фостолович [67]; Г. Самійленко [68]; М. Шашина [69]; О. Сам-
борський, П. Гласов [70] та інші) в останні десятиріччя активно зай-
маються науково-дослідною роботою з кластерної тематики.
У результаті проведених досліджень ними розглянуто основи
європейської кластерної політики; виконано аналіз практики фор-
мування інноваційних кластерів Німеччини, Франції, Польщі. Уза-
гальнено риси європейської політики кластеризації економіки. Це,
у свою чергу, розширює уявлення про масштаби, інтенсивність,
цільову орієнтацію, роль держави, заходи та механізми реалізації
кластерної політики у різних країнах Європи. Особливу увагу при-
ділено секторальній диференціації кластерів та характеру їх взаємо-
дії у межах національних і наднаціональних формувань. Виділено
головні сфери і форми взаємодії України та ЄС у рамках реалізації
кластерної політики. Запропоновано трактування змісту кластерної
політики як пріоритету регіональної політики. На підставі ретро-
спективного аналізу діяльності кластерів у ряді регіонів України ви-
значено проблеми їх низької ефективності. При цьому науковцями
доведено, що потенційно високу ефективність має кластерна полі-
тика, яка формується з використанням програмно-проєктного під-
ходу. Цей підхід дозволяє активізувати наявні внутрішні резерви са-
морозвитку кластера, а також залучати та комплементарно викори-
стовувати ресурси території його дислокації. Визначено принципи
формування кластерної політики в Україні, впровадження яких до-
зволить зберегти активну роль держави у регулюванні темпів та
якості економічного розвитку кластерів; забезпечити формування
центрів компетенцій інноваційного розвитку регіонів; підвищити
рівень конкурентоспроможності промисловості в умовах глобаліза-
ції.
Незважаючи на широке коло наукових досліджень з обраної
теми, багатоаспектність і дискусійність окремих питань потребу-
ють проведення подальших розробок. І особливо вирішення даної
проблеми актуалізується на сучасному етапі глобалізаційних транс-
формацій в умовах смарт-спеціалізації, модернізації, цифровізації
та сталого розвитку національної економіки.
У зв’язку з цим, метою даної статті є теоретичне узагаль-
нення та систематизація існуючих наукових підходів до тракту-
вання поняття «кластерна політика» у системі національної еконо-
міки; авторський підхід до визначення суті й змісту даної категорії.
Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу й
синтезу, індукції та дедукції, порівняння, класифікації, системного
підходу, структурно-логічного узагальнення.
90
Одним із пріоритетних механізмів впровадження стратегії
просторового розвитку визнано кластери. Управління процесами
кластеризації економіки забезпечується за допомогою ефективно
реалізованої кластерної політики.
Варто відмітити, що державна стратегія регіонального роз-
витку має будуватися на певних принципах [48], а саме:
програмування, суть якого полягає у тому, що політика клас-
теризації економіки країни має здійснюватися на основі довгостро-
кових стратегій і програм державної підтримки зі створення та роз-
витку кластерних структур як на державному, так і на регіональ-
ному рівнях;
збалансованості, який передбачає відповідність стратегій
і програм соціально-економічного розвитку регіонів країни страте-
гії розвитку певних кластерних структур у країні;
партнерства, який пов’язано з тим, що формування і розвиток
кластерних структур вимагають тісного співробітництва централь-
них і регіональних органів державної виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та інших;
доповнюваності – означає, що державна фінансова підтримка
у напрямі формування і розвитку регіональних кластерних структур
має здійснюватися як з державного, так і місцевих бюджетів.
На даний час виникла гостра необхідність у формуванні й оці-
нюванні кластерної політики, яка має включати ліквідацію фор-
мальних бар'єрів у розвиток інноваційної діяльності; інвестування
у людський капітал, трудові ресурси та інфраструктуру. Реалізація
кластерної політики має сприяти вирішенню різноманітних про-
блем розвитку конкретних видів економічної діяльності, регіонів та
національної економіки [71].
Як показує аналіз літератури, формулювання категорії «клас-
терна політика» схожі за змістом, що доводить об'єктивність цього
явища. Відмінності між трактуваннями полягають у різних акцен-
тах, розумінні термінології та особливостях перекладу. Загально-
прийнятим визначенням кластерної політики є система державних
заходів і механізмів щодо формування та підтримки кластерів для
підвищення конкурентоспроможності країни [72].
Під кластеризацією розуміють комплекс організаційно-еко-
номічних заходів, що проводяться державними та громадськими ін-
ститутами для об'єднання підприємств у кластери, формування ме-
режевого співробітництва [73]. При цьому Г. Яшева [73] генезис
кластерної політики бачить як нову промислову, визнаючи, що на
91
практиці вона ототожнюється з концепцією кластерів, а чіткого
формулювання не існує.
Як стверджує П. Гудзь [56], у визначеннях кластерної полі-
тики часто превалює: а) державний детермінізм, або дирижизм
(коли органи державної влади виступають ініціаторами і регулюють
діяльність кластерних утворень); технологічний підхід. На думку
науковця [56], кластерна політика є визначеною у межах регіональ-
ної політики формою публічного управління та адміністрування
розвитку економіки регіону на основі кластерного підходу, що
передбачає формування кластерних ініціатив, розробку механізмів
функціонування, цілевизначення, узгодження інтересів учасників,
вибір організаційно-правової форми, реєстрацію альянсу, ресурсне
забезпечення діяльності та запуск діяльності.
О. Петров [74] пропонує трактувати кластерну політику як
альтернативу перешкоджаючим конкуренції заходам традиційної
«промислової політики» або як нову (змішану) форму інтеграції
традиційних політик, пов'язаних з розвитком бізнесу та регіонів. Ін-
шими словами, якщо промислову політику спрямовано на ство-
рення і розвиток пріоритетних сфер економічної діяльності, то
кластерну політику – пріоритетних господарських агломерацій,
здатних розкрити потенціал регіону. Головна відмінність кластер-
ної політики полягає у тому, що вона є не додатковим інструментом
державного управління і регулювання, а новим підходом до вико-
ристання наявного інструментарію.
А. Фонотов, О. Бергаль [75] кластерну політику розглядають
як комплекс державних і програмних заходів, спрямованих на роз-
виток кластерів, центрів кластерного розвитку, спеціалізованих ор-
ганізацій кластерів, кластерної інфраструктури з метою забезпе-
чення зростання інноваційної економіки.
Кластерна політика передбачає ухвалення стратегії та про-
грам розвитку окремих кластерів – так звані «кластерні ініціативи»,
а також формування інструментальної бази їх реалізації – так звані
«кластерні технології». М. Домбровський [71] вважає, що кластерна
ініціатива є діяльністю з організації конкретних кластерів на кон-
кретній території. Тобто кластерні ініціативи являють собою як
окремі, так і спільно організовані зусилля кластерних фірм, урядо-
вих, освітніх і дослідницьких організацій, що спрямовані на еконо-
мічне зростання і рівень конкурентоспроможності конкретного
кластера на певній території.
За результатами аналізу джерельної бази виявлено розбіжно-
сті трактувань кластерної політики (концепцій, форм, способів), а
92
також вибору прикладних засобів впровадження кластерної полі-
тики (механізмів, стимулів, інструментів впливу). Слід наголосити,
що здебільшого кластерну політику науковці трактують як:
систему відносин між органами влади та суб’єктами господа-
рювання щодо підвищення конкурентоспроможності певної терито-
рії на основі формування й розвитку кластерів;
діяльність органів державної влади, яку спрямовано на вирі-
шення завдань підвищення конкурентоспроможності країни або ре-
гіону за допомогою реалізації системи заходів із сприяння розвитку
кластерів;
діяльність з підтримки кластерів;
політику, суть якої полягає у фінансуванні та координації
проєктів з розвитку ключових кластерів;
низку політичних заходів, які спрямовано на стимулювання й
підтримку появи кластерних мереж, зміцнення взаємозв’язків між
їх учасниками, а також збільшення доданої вартості їх діяльності;
частину промислової політики;
складову регіональної політики;
елемент науково-технологічної політики;
пріоритет регіональної економічної політики;
окрему політику з чіткою стратегією та бюджетом;
елемент стратегій економічного розвитку (інноваційного, ре-
гіонального тощо);
заходи із локальної підтримки виробництв;
комплекс заходів, які сприяють вирішенню основних за-
вдань – підвищенню конкурентоспроможності національної еконо-
міки.
На підставі теоретичного узагальнення існуючих підходів до
визначення змісту терміна «кластерна політика» можна запропону-
вати авторське трактування даної категорії як системи державних
і громадських заходів і механізмів підтримки кластерних структур
і кластерних ініціатив, що забезпечують підвищення рівня конку-
рентоспроможності регіонів, підприємств, які входять до кластеру,
розвиток інститутів, що стимулюють створення кластерів і сприя-
ють активізації інноваційної діяльності.
Тобто кластерна політика являє собою систему взаємопов'я-
заних дій державних і регіональних органів влади, місцевого само-
врядування підприємницьких структур, яку спрямовано на стиму-
лювання та підтримку ініціатив щодо створення та функціонування
кластерних утворень.
93
Ключовою метою реалізації кластерної політики є створення
умов для формування та розвитку кластерів як основи реалізації
конкурентних переваг територій економічних районів, підвищення
рівня конкурентоспроможності національної та регіональної еконо-
мік та інвестиційної привабливості України.
До головних принципів формування кластерної політики в
Україні можна віднести такі:
багаторівневість формування політики (кластерна політика
має розроблятися на різних рівнях управління – національному, ре-
гіональному, міжрегіональному, на рівні територіальних громад);
економічне стимулювання мережевого співробітництва у
кластерах (політика уряду має бути орієнтована на непрямі методи
підтримки мережевого співробітництва, а не пряме субсидування
окремих видів економічної діяльності);
організаційне стимулювання мережевого співробітництва у
кластерах на засадах публічно-приватного партнерства (уряд має не
прямо втручатися у процеси кластеризації, а створювати організа-
ційні умови для розвитку мережевого співробітництва та ППП у
пріоритетних сферах економічної діяльності);
підтримка конкурентоспроможних кластерів (доцільно вико-
ристовувати економічні стимули – пільги, кредити, гранти тощо за-
для підтримки конкурентоспроможних кластерів відповідно до
принципу реалізації партнерських взаємовідносин в умовах конку-
рентного середовища).
При формуванні державної кластерної політики в Україні не-
обхідно включати такі структурні елементи:
блок 1: сприяння інституційному забезпеченню розвитку
кластерів (удосконалення діяльності керуючої компанії кластера,
стратегічне планування функціонування кластерних об’єднань, сти-
мулювання ефективної взаємодії між учасниками кластера);
блок 2: заходи з підвищення конкурентоспроможності учас-
ників кластера (підтримка малого та середнього бізнесу);
блок 3: створення сприятливих інституційних умов розвитку
кластера (формування й функціонування транспортної, енергетич-
ної, комунальної, житлової, інноваційної інфраструктури, розроб-
лення й реалізація програм інноваційного розвитку тощо).
Висновки. У результаті дослідження встановлено, що фор-
мування кластерної політики та реалізація кластерних ініціатив ста-
ють сьогодні одними із пріоритетних напрямів стратегічного
розвитку більшості європейських країн. Україна не є винятком. Все
94
активніше використовується кластерний підхід до регіональних
програм і проєктів сталого розвитку економічних районів в Україні.
У зв'язку з виявленими особливостями та накопиченим віт-
чизняним досвідом розвитку кластерних структур розроблено реко-
мендації щодо проведення кластерної політики в Україні з ураху-
ванням можливих ризиків і наявних нині бар'єрів під час реалізації
спільних проєктів. Суть рекомендацій полягає у забезпеченні клас-
теризації сучасним інструментарієм управління, підтримці з боку
держави конкурентоспроможних регіональних ініціатив, виділенні
достатньої кількості субсидованих коштів для реалізації кластерних
проєктів на підставі моніторингу та оцінювання результативність
діяльності учасників кластерів.
При цьому варто зазначити, що кластерна політика, як і будь-
який процес, потребує постійного вдосконалення з урахуванням су-
часних вимог. У зв'язку з цим доцільно:
– включити кластерну політику до переліку національних
і регіональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та
створити належну якісну законодавчу й нормативно-правову базу;
– застосовувати концепцію ощадливих інновацій для успіш-
ного організаційного розвитку кластерних утворень, оскільки у цій
концепції акцентується увага на внутрішніх ресурсах підприємств-
учасників кластерів як на основному джерелі конкурентних пере-
ваг;
– посилювати міжнародне співробітництво задля стимулю-
вання активної участі кластера у зміні свого інституційного середо-
вища, сприяння поширенню прогресивних ідей і технологій;
– створювати інформаційне середовище кластера з метою
стимулювання спільних науково-дослідних проєктів, у тому числі
за участю провідних закладів вищої освіти та науково-дослідних ус-
танов, сприяння підвищенню ефективності комунікацій і взаємодії
у кластері.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямі поля-
гають в узагальненні та систематизації теоретичних підходів до
визначення терміна «кластерний менеджмент»; обґрунтуванні кон-
цептуальних положень і розробленні конкретних практичних реко-
мендацій щодо формування регіональної кластерної політики у кон-
тексті смарт-спеціалізації та повоєнної модернізації економіки ре-
гіонів України.
95
Література
1. Trushkina N., Shyposha V. Cluster Initiatives as a Mechanism for
Modernizing the National Economy: Adaptation of European Practice. Moderní aspekty
vědy: XІV Díl mezinárodní kolektivní monografie. Česká republika: Mezinárodní
Ekonomický Institut s.r.o., 2021. Str. 590-601.
2. Драчук Ю.З., Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Застосування міжнародного
досвіду формування кластерних структур у сучасних умовах регіонального розви-
тку України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.:
Економіка і менеджмент: зб. наук. пр. / Міжнародний гуманітарний ун-т. Одеса:
Гельветика, 2021. Вип. 50. С. 18-30. DOI: https://doi.org/10.32841/2413-2675/2021-
50-2.
3. Trushkina N., Shyposha V. Clustering of the national economy as an effective
tool for the sustainable development of European Countries. Three Seas Economic
Journal. 2021. Vol. 2. No. 4. P. 63-70. DOI: https://doi.org/10.30525/ 2661-5150/2021-
4-11.
4. Liashenko V., Trushkina N. Cross-border transport and logistics cluster as an
effective form of cooperation between the regions of Ukraine and Visegrad Four.
Visegrad Group: a form of establishment and development of European integration:
collective monograph / edited by A. Krysovatyy, T. Shengelia; Ivane Javakhishvili
Tbilisi State University, West Ukrainian National University. Tbilisi: Publishing House
“Universal”, 2021. P. 265-288.
5. Liashenko V., Trushkina N. Institutional Principles of Formation of Cross-
border Transport and Logistics Cluster in the Conditions of Digital and Sustainable
Development. Green, Blue & Digital Economy Journal. 2021. Vol. 2. No. 3. P. 90-100.
DOI: https://doi.org/10.30525/2661-5169/2021-3-14.
6. Іванов С.В., Ляшенко В.І., Трушкіна Н.В. Правові аспекти створення
транспортно-логістичних кластерів в регіонах України. Gesellschaftsrechtliche
Transformationen von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo-
Industrialisierung: Collective monograph / Akademie der Wirtschaftswissenschaften der
Ukraine. Nüremberg: Verlag SWG imex GmbH, 2020. S. 661-668.
7. Trushkina N., Dzwigol H., Kwilinski A. Cluster Model of Organizing
Logistics in the Region (on the Example of the Economic District “Podillya”). Journal
of European Economy. 2021. Vol. 20. No. 1. P. 127-145. DOI:
https://doi.org/10.35774/jee2021.01.127.
8. Ляшенко В.І., Осадча Н.В., Трушкіна Н.В. Можливі організаційно-пра-
вові форми транспортно-логістичного кластеру в Причорноморському економіч-
ному районі. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 67. С. 60-70. DOI:
https://doi.org/10.32843/bses.67-10.
9. Пушак Г.І., Трушкіна Н.В. Обґрунтування доцільності створення транс-
портно-логістичного кластеру в Карпатському економічному районі. Економічний
вісник Донбасу. 2021. № 1(63). С. 61-77. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-
2021-1(63)-61-77.
10. Ляшенко В., Трушкіна Н. Регіональні особливості формування транс-
портно-логістичних кластерів в економічних районах України. Economic and Legal
Principles of Economic Growth in the Post-Crisis Period: collective monograph / Edited
by Yu. Pasichnyk; Academy of Economic Science of Ukraine. Austria, Steyr: Shioda
GmbH, 2021. Р. 113-134.
11. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming
a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region’s Innovative
96
Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual
Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).
12. Прокопишин О., Пушак Г., Трушкіна Н. Організаційно-економічний ме-
ханізм управління розвитком кластерних структур в агропромисловому комплексу
економічних районів України. Věda a perspektivy. 2021. № 7(7). Str. 175-188.
https://doi.org/10.52058/2695-1592-2021-7(7)-175-188.
13. Lazarenko D. Socioeconomic indicators of energy-efficient development of
the region. European Cooperation. 2016. Vol. 8. No. 15. P. 88-93.
14. Trushkina N., Pahlevanzade A., Pahlevanzade A., Maslennikov Ye.
Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of Ukraine in
the context of the European Green Deal. Polityka Energetyczna – Energy Policy Journal.
2021. Vol. 24. Iss. 4. P. 121-138. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/144861.
15. Borodina O., Trushkina N. The cluster approach to the digitalization of public
governancein the regional strategy: international practice and Ukrainian realities.
Economics & Education. 2021. Vol. 6. Iss. 4. P. 12-22. DOI: https://doi.org/10.
30525/2500-946X/2021-4-2.
16. Юрчак О. Що необхідно для розвитку кластерів в Україні. GMK Center.
2020. 15 жовтня. URL: https://gmk.center/ua/opinion/shho-neobhidno-dlya-rozvitku-
klasteriv-v-ukraini/ (дата звернення: 17.02.2021).
17. Чужиков В.І., Лук’яненко О.Д. Кластерна політика Європейського Со-
юзу. Економіка України. 2013. № 2(615). С. 81-91.
18. Porter M.E. Competitive advantage. New York: Free press; London: Collier
Macmillan, 1985. 592 р.
19. Devlin G., Bleackley M. Strategic Alliances Guidelines for success. Long
Range Planning. 1988. Vol. 21. No. 5. P. 18-23.
20. Enright M.J. Why Clusters are the Way to Win the Game? World link. 1992.
№ 5. July – August. P. 24-25.
21. Swann G.M.P., Preveser M.A. Comparison of the Dynamics of Industrial
Clustering in Computing and Biotechnology. Research Policy. 1996. Vol. 25. No. 7.
P. 1139-1157.
22. Porter M.E. Clusters and New Economics of Competition. Harward Business
Review. 1998. November – December. P. 77-90.
23. Feser E.J. Old and New Theories of Industry Clusters. London: Selected
Works, 1998. 28 p.
24. Dussauge P., Garrette B., Mitchell W. Learning from competing partners:
Outcomes and durations of scale and link alliances in Europe, North America and Asia.
Strategic Management Journal. 2000. Vol. 21. No. 2. P. 99-103.
25. Delgado M., Porter M., Stem S. Clusters and Entrepreneurship. Journal of
Economic Geography. 2010. Vol. 10. No. 4. P. 495-518.
26. Zrobek J. Marketing w klastrach logistycznych. Acta Universitatis
Lodziennsis. Folia Oeconomica. 2011. Nr. 251. S. 5-16.
27. Szuster M. Rola klastrow we wspieraniu innowacyjnosci [The role of clusters
in innovation supporting]. Ekonomiczne Problemy Uslug. 2012. No. 94. S. 311-325.
28. Kruczek M., Zebrucki Z. Koncepcja klastrow logistycznych. Zeszyty
naukowe Politechniki Slaskiej. Seria: Organizacja i zarzadzanie. 2014. No. 70. S. 229-
241.
29. Frankowska M. Klastry logistyczne jako ogniwa globalnych lancuchow
dostaw. Logistyka. 2015. No. 3. S. 5633-5637.
97
30. Benner M. Smart specialization and cluster emergence: Elements of
evolutionary regional policies. The Life Cycle of Clusters: A Policy Perspective / Edited
by D. Fornahl, R. Hassink. UK: Edward Elgar Publishing, 2017. P. 151-172.
31. Morgulis-Yakushev S., Sölvell Ö. Enhancing dynamism in clusters: A model
for evaluating cluster organizations’ bridge-building activities across cluster gaps.
Competitiveness Review. 2017. Vol. 27. No. 2. Р. 98-112. DOI: https://doi.org/10.1108/
CR-02-2016-0015.
32. Kowalski A. M. Towards an Asian Model of Clusters and Cluster Policy: The
Super Cluster Strategy. Journal of Competitiveness. 2020. No 12(4). Р. 74-90. DOI:
https://doi.org/10.7441/joc.2020.04.05.
33. Fornahl D., Grashof N. The Globalization of Regional Clusters. Between
Localization and Internationalization. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, 2021.
240 p. DOI: http://dx.doi.org.10.4337/9781839102486.
34. Hassink R. Strategic cluster coupling. The Globalization of Regional
Clusters. Between Localization and Internationalization / Edited by D. Fornahl, N. Gra-
shof. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, 2021. P. 15-32.
35. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. Vol. 1: The
Rise of the Network Society (with a New Preface). 2nd ed. Oxford: Wiley Blackwell,
2010. 656 p.
36. Etzkowitz H. The Triple Helix: University-Industry-Government Innovation
in Action. 1st ed. New York: Routledge, 2008. 180 p. DOI: https://doi.org/10.4324/
9780203929605.
37. Etzkowitz H., Zhou Ch. The Triple Helix: University–Industry–Government
Innovation and Entrepreneurship. 2nd ed. New York: Routledge, 2018. 342 p.
38. Etzkowitz H., Leydesdorff L. The Triple Helix – University-Industry
Government Relations: A Laboratory for Knowledge-Based Economic Development.
EASST Review. 1995. Vol. 14. No. 1. P. 14-19.
39. Leydesdorff L. The Triple Helix, Quadruple Helix, …, and an N-Tuple of
Helices: Explanatory Models for Analyzing the Knowledge-Based Economy? Journal of
the Knowledge Economy. 2012. Vol. 3. Iss. 1. P. 25-35. DOI: https://doi.org/10.1007/
s13132-011-0049-4.
40. Ketels C. Clusters of Innovation in Europe. Structural Change in Europe 3 –
Innovative City and Business Regions. Bollschweil: Hagbarth Publications, 2004. P. 1-5.
41. Ketels C., Memedovic O. From Clusters to Cluster‐Based Economic
Development. International Journal of Technological Learning, Innovation, and
Development. 2008. Vol. 1. P. 375-392.
42. Orvedal L. Industrial clusters, asymmetric information and policy design.
Discussion Paper. 2002. No. 25. P. 1-17.
43. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці: монографія. Київ: Ло-
гос, 2004. 848 с.
44. Voynarenko M.P. Clusters in the institutional economics: monograph.
Schweinfurt, Germany: Time Realities Scientific Group UG (Haftungsbeschränkt), 2018.
276 p.
45. Теорія і практика кластеризації економіки: монографія / за наук. та заг.
ред. М.П. Войнаренка, В.І. Дубницького. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019.
336 с.
46. Загорський В.С., Кизим М.О., Хаустова В.Є. Кластеризація економік
країн світу й України: досвід і проблеми. Проблеми економіки. 2010. № 1. С. 3-7.
47. Кизим М.О. Промислова політика та кластерізація економіки України:
монографія. Харків: Інжек, 2011. 304 с.
98
48. Кизим М.О., Хаустова В.Є. Український досвід формування кластерних
структур. Проблеми економіки. 2012. № 1. С. 3-11.
49. Ляшенко В.І., Котов Є.В. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або
«крах проекту»?: монографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Полтавсь-
кий ун-т економіки і торгівлі. Київ, 2015. 196 с.
50. Андрушків Б.М. Вплив економічного потенціалу регіону на розвиток
кластерних об’єднань підприємств. Економічний простір: зб. наук. пр. Дніпро:
ПДАБА, 2013. Вип. № 79. С. 46-54.
51. Ільчук В.П., Хоменко І.О., Лисенко І.В. Кластерна стратегія економіки
регіону: монографія. Чернігів: ЧДТУ, 2013. 367 с.
52. Формування територіальних кластерів як інструменту регіонального
розвитку: наук. розробка / В.В. Мамонова, Ю.О. Куц, О.М. Макаренко та ін. Київ:
НАДУ, 2013. 36 с.
53. Ринейська Л.С. Кластери у сучасній глобальній економіці. Ефективна
економіка. 2016. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4971 (дата
звернення 21.02.2021).
54. Кудрявець Є.В. Засади європейської політики створення інноваційних
кластерів та поглибленої взаємодії з Україною. Інвестиції: практика та досвід.
2016. № 5. С. 64-72.
55. Васильківський Д.М., Войнаренко М.П., Нижник В.М. Кластерна
політика як чинник підвищення ефективності функціонування соціально-еко-
номічних систем. Вісник економічної науки України. 2017. № 1. С. 25-30.
56. Гудзь П.В. Теоретичне обґрунтування практичної реалізації кластерної
політики в регіоні. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу.
2017. № 4(40). С. 68-74.
57. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Кластеризація хімічної промисловості: євро-
пейський досвід та уроки для України. Вісник економічної науки України. 2017.
№ 2(33). С. 103-109.
58. Фінагіна О.В., Бойко А.І., Плаксюк О.О. Теоретичні засади кластерної
економіки: питання балансування та гармонізації економічних інтересів. Транс-
формаційні перетворення економічних систем: виклики сучасності: монографія /
за заг. ред. Н. В. Прямухіної. Київ: Кондор-Видавництво, 2017. С. 201-213.
59. Гріднєв М.А. Характерні риси кластероутворення в регіонах України.
Економіка і суспільство. 2018. Вип. № 14. С. 588-596.
60. Панкова Л.І., Потапенко Т.П. Формування кластерних моделей націо-
нальних економік на засадах стимулювання регіонального розвитку. Економіка і
організація управління. 2018. № 2(30). С. 47-56.
61. Сарана Л.А., Луценко Н.О. Кластерна політика як інструмент підви-
щення конкурентоспроможності економіки регіону. Приазовський економічний
вісник. 2018. Вип. 3(08). С. 107-110.
62. Грудницька С.М., Нестиренко Л.А. Правові основи кластерної самоор-
ганізації і саморегулювання енергопростору. Форум Права. 2018. № 53(5). С. 13-
27. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2527932.
63. Репп Г.І. Аналіз кластерного розвитку регіонів України станом на 2018
рік. Вісник Національної академії державного управління. Сер.: Державне управ-
ління. 2018. № 3(90). С. 85-90.
64. Маслак О.О. Системи кластеризації національної економіки: фор-
мування розвиток та державне управління: монографія. Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2018. 317 с.
99
65. Солоха Д., Бєлякова О. Інноваційні засади формування кластерної мо-
делі регіонального розвитку національної економіки України. Соціально-еко-
номічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. 2018. № 31(20).
Т. 1. С. 11-15.
66. Дмуховскі Р. Поняття логістичних кластерів та ефективності еко-
номічних підприємств. Журнал європейської економіки. 2019. Т. 18. № 3(70).
С. 296-306. DOI: https://doi.org/10.35774/jec2019.03.351.
67. Фостолович В.А. Кластери як ефективна модель сучасного бізнесу.
Ефективна економіка. 2019. № 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-
2019.5.13.
68. Самійленко Г.М. Кластерні структури регіонів України: теоретичні ас-
пекти, проблеми та перспективи практичного впровадження. Проблеми та пер-
спективи економіки та управління. 2019. № 1. С. 155-165.
69. Шашина М.В. Інституційне забезпечення розвитку просторових форм
організації бізнесу в Україні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Сер.: Економіка і менеджмент. 2020. Вип. № 42. С. 148-153. DOI:
https://doi.org/10.32841/2413-2675/2020-42-26.
70. Самборський О.В., Гласов П.В. Сучасна кластерна політика України:
проблеми та перспективи. Агросвіт. 2021. № 11. С. 57-64. DOI:
https://doi.org/10.32702/2306-6792.2021.11.57.
71. Домбровский М.А. Методологические проблемы экономической кла-
стеризации. Проблемы современной экономики. 2011. № 2. С. 241-245.
72. Левковец Е.Н. Роль государства в кластеризации экономики: теоретико-
методологический аспект. Бизнес Информ. 2011. № 1. С. 136-143.
73. Яшева Г.А. Кластерний підхід в інноваційному розвитку економіки:
концептуальні основи і напрямки реалізації. Економічний вісник університету.
2016. Вип. № 29/1. С. 46-56.
74. Петров А.П. Закономерности формирования региональных кластерных
инциатив. Экономика региона. 2013. № 1. С. 133-142.
75. Фонотов А.Г., Бергаль О.Е. Территориальные кластеры в системе про-
странственного развития: зарубежный опыт. Пространственная экономика. 2020.
Т. 16. № 4. С. 113-135. DOI: https://dx.doi.org/10.14530/se.2020.4.113-135.
References
1. Trushkina, N., Shyposha, V. (2021). Cluster Initiatives as a Mechanism for
Modernizing the National Economy: Adaptation of European Practice. Moderní aspekty
vědy: XІV Díl mezinárodní kolektivní monografie. (рр. 590-601). Česká republika:
Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.
2. Drachuk, Yu.Z., Trushkina, N.V., Shyposha, V.A. (2021). Zastosuvannia
mizhnarodnoho dosvidu formuvannia klasternykh struktur u suchasnykh umovakh
rehionalnoho rozvytku Ukrainy [Application of international experience in the formation
of cluster structures in modern conditions of regional development of Ukraine].
Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Ekonomika i
menedzhment – Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.:
Economics and management, Issue 50, рр. 18-30. DOI: https://doi.org/10.32841/2413-
2675/2021-50-2 [in Ukrainian].
3. Trushkina, N., Shyposha, V. (2021). Clustering of the national economy as an
effective tool for the sustainable development of European Countries. Three Seas
100
Economic Journal, Vol. 2, No. 4, рр. 63-70. DOI: https://doi.org/10.30525/ 2661-
5150/2021-4-11.
4. Liashenko, V., Trushkina, N. (2021). Cross-border transport and logistics
cluster as an effective form of cooperation between the regions of Ukraine and Visegrad
Four. Visegrad Group: a form of establishment and development of European
integration: collective monograph / edited by A. Krysovatyy, T. Shengelia; Ivane
Javakhishvili Tbilisi State University, West Ukrainian National University. (рр. 265-
288). Tbilisi, Publishing House “Universal”.
5. Liashenko, V., Trushkina, N. (2021). Institutional Principles of Formation of
Cross-border Transport and Logistics Cluster in the Conditions of Digital and Sustainable
Development. Green, Blue & Digital Economy Journal, Vol. 2, No. 3, рр. 90-100. DOI:
https://doi.org/10.30525/2661-5169/2021-3-14.
6. Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Trushkina, N. V. (2020). Pravovi aspekty
stvorennia transportno-lohistychnykh klasteriv v rehionakh Ukrainy [Legal aspects of
creation of transport and logistics clusters in the regions of Ukraine].
Gesellschaftsrechtliche Transformationen von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten
der Neo-Industrialisierung: Collective monograph. (рр. 661-668). Nüremberg, Verlag
SWG imex GmbH [in Ukrainian].
7. Trushkina, N., Dzwigol, H., Kwilinski, A. (2021). Cluster Model of Organiz-
ing Logistics in the Region (on the Example of the Economic District “Podillya”). Jour-
nal of European Economy, Vol. 20, No. 1, рр. 127-145. DOI: https://doi.org/10.35774/
jee2021.01.127.
8. Liashenko, V. I., Osadcha, N. V., Trushkina, N. V. (2021). Mozhlyvi
orhanizatsiino-pravovi formy transportno-lohistychnoho klasteru v Prychornomorskomu
ekonomichnomu raioni [Possible organizational and legal forms of transport and logistics
cluster in the Black Sea economic region]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black
Sea Economic Studies, Issue 67, рр. 60-70. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.67-10 [in
Ukrainian].
9. Pushak, H.I., Trushkina, N.V. (2021). Obgruntuvannia dotsilnosti stvorennia
transportno-lohistychnoho klasteru v Karpatskomu ekonomichnomu raioni [Justification
of the feasibility of creating a transport and logistics cluster in the Carpathian Economic
Region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1(63),
рр. 61-77. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-61-77 [in Ukrainian].
10. Liashenko, V., Trushkina, N. (2021). Rehionalni osoblyvosti formuvannia
transportno-lohistychnykh klasteriv v ekonomichnykh raionakh Ukrainy [Regional
features of the formation of transport and logistics clusters in economic regions of
Ukraine]. Economic and Legal Principles of Economic Growth in the Post-Crisis Period:
collective monograph / Edited by Yu. Pasichnyk; Academy of Economic Science of
Ukraine. (рр. 113-134). Austria, Steyr: Shioda GmbH [in Ukrainian].
11. Liashenko, V., Ivanov, S., Trushkina, N. (2021). A Conceptual Approach to
Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region’s Innovative
Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual
Economics, Vol. 4, No. 1, рр. 19-53. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).
12. Prokopyshyn, O., Pushak, H., Trushkina, N. (2021). Orhanizatsiino-ekono-
michnyi mekhanizm upravlinnia rozvytkom klasternykh struktur v ahropromyslovomu
kompleksu ekonomichnykh raioniv Ukrainy [Organizational and economic mechanism
of managing the development of cluster structures in the agro-industrial complex of
economic regions of Ukraine]. Věda a perspektivy, 7(7), рр. 175-188. DOI:
https://doi.org/10.52058/2695-1592-2021-7(7)-175-188 [in Ukrainian].
101
13. Lazarenko, D. (2016). Socioeconomic indicators of energy-efficient
development of the region. European Cooperation, Vol. 8, No. 15, рр. 88-93.
14. Trushkina. N., Pahlevanzade. A., Pahlevanzade. A., Maslennikov. Ye.
(2021). Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of
Ukraine in the context of the European Green Deal. Polityka Energetyczna – Energy
Policy Journal, Vol. 24, Iss. 4, рр. 121-138. DOI: https://doi.org/10.33223/epj/144861.
15. Borodina, O., Trushkina, N. (2021). The cluster approach to the digitalization
of public governancein the regional strategy: international practice and Ukrainian
realities. Economics & Education, Vol. 6, Iss. 4, рр. 12-22. DOI: https://doi.org/10.
30525/2500-946X/2021-4-2.
16. Yurchak, O. (2020). Shcho neobkhidno dlia rozvytku klasteriv v Ukraini
[What is necessary for the development of clusters in Ukraine]. GMK Center, October
15. Retrieved from https://gmk.center/ua/opinion/shho-neobhidno-dlya-rozvitku-
klasteriv-v-ukraini/.
17. Chuzhykov, V.I., Lukianenko, O.D. (2013). Klasterna polityka Yevro-
peiskoho Soiuzu [Cluster policy of the European Union]. Ekonomika Ukrainy – Economy
of Ukraine, 2(615), рр. 81-91 [in Ukrainian].
18. Porter, M. E. (1985). Competitive advantage. New York, Free press; London:
Collier Macmillan. 592 р.
19. Devlin, G., Bleackley, M. (1988). Strategic Alliances Guidelines for success.
Long Range Planning, Vol. 21, No. 5, рр. 18-23. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/0024-
6301(88)90101-X.
20. Enright, M. J. (1992). Why Clusters are the Way to Win the Game? World
link, 5, July – August, рр. 24-25. DOI: http://doi.org/10.12691/ijefm-3-1-2.
21. Swann, G. M. P., Preveser, M. A. (1996). Comparison of the Dynamics of
Industrial Clustering in Computing and Biotechnology. Research Policy, Vol. 25, No. 7,
рр. 1139-1157.
22. Porter, M. E. (1998). Clusters and New Economics of Competition. Harward
Business Review, November – December, рр. 77-90.
23. Feser, E. J. (1998). Old and New Theories of Industry Clusters. London,
SelectedWorks. 28 p.
24. Dussauge, P., Garrette, B., Mitchell, W. (2000). Learning from competing
partners: Outcomes and durations of scale and link alliances in Europe, North America
and Asia. Strategic Management Journal, Vol. 21, No. 2, рр. 99-103.
25. Delgado, M., Porter, M., Stem, S. (2010). Clusters and Entrepreneurship.
Journal of Economic Geography, Vol. 10, No. 4, рр. 495-518.
26. Zrobek, J. (2011). Marketing w klastrach logistycznych [Marketing in
logistics clusters]. Acta Universitatis Lodziennsis. Folia Oeconomica, Nо. 251, рр. 5-16
[in Polish].
27. Szuster, M. (2012). Rola klastrow we wspieraniu innowacyjnosci [The role
of clusters in innovation supporting]. Ekonomiczne Problemy Uslug, No. 94, рр. 311-325
[in Polish].
28. Kruczek, M., Zebrucki, Z. (2014). Koncepcja klastrow logistycznych [The
concept of logistics clusters]. Zeszyty naukowe Politechniki Slaskiej. Seria: Organizacja
i zarzadzanie, No. 70, рр. 229-241 [in Polish].
29. Frankowska, M. (2015). Klastry logistyczne jako ogniwa globalnych
lancuchow dostaw [Logistics clusters as a link of global supply chains]. Logistyka,
No. 3, рр. 5633-5637 [in Polish].
102
30. Benner, M. (2017). Smart specialization and cluster emergence: Elements of
evolutionary regional policies. The Life Cycle of Clusters: A Policy Perspective / Edited
by D. Fornahl, R. Hassink. (рр. 151-172). UK, Edward Elgar Publishing.
31. Morgulis-Yakushev, S., Sölvell, Ö. (2017). Enhancing dynamism in clusters:
A model for evaluating cluster organizations’ bridge-building activities across cluster
gaps. Competitiveness Review, Vol. 27, No. 2, рр. 98-112. DOI: https://doi.org/10.1108/
CR-02-2016-0015.
32. Kowalski, A. M. (2020). Towards an Asian Model of Clusters and Cluster
Policy: The Super Cluster Strategy. Journal of Competitiveness, No 12(4), рр. 74-90.
DOI: https://doi.org/10.7441/joc.2020.04.05.
33. Fornahl, D., Grashof, N. (2021). The Globalization of Regional Clusters. Be-
tween Localization and Internationalization. Cheltenham, UK, Edward Elgar Publishing.
240 p. DOI: http://dx.doi.org.10.4337/9781839102486.
34. Hassink, R. (2021). Strategic cluster coupling. The Globalization of Regional
Clusters. Between Localization and Internationalization / Edited by D. Fornahl,
N. Grashof. (рр. 15-32). Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing.
35. Castells, M. (2010). The Information Age: Economy, Society and Culture.
Vol. 1: The Rise of the Network Society (with a New Preface). 2nd ed. Oxford, Wiley
Blackwell. 656 p.
36. Etzkowitz, H. (2008). The Triple Helix: University-Industry-Government
Innovation in Action. 1st ed. New York, Routledge. 180 p. DOI: https://doi.org/10.4324/
9780203929605.
37. Etzkowitz, H., Zhou, Ch. (2018). The Triple Helix: University–Industry–
Government Innovation and Entrepreneurship. 2nd ed. New York, Routledge. 342 p.
38. Etzkowitz, H., Leydesdorff, L. (1995). The Triple Helix – University-
Industry Government Relations: A Laboratory for Knowledge-Based Economic
Development. EASST Review, Vol. 14, No. 1, рр. 14-19.
39. Leydesdorff, L. (2012). The Triple Helix, Quadruple Helix, …, and an N-
Tuple of Helices: Explanatory Models for Analyzing the Knowledge-Based Economy?
Journal of the Knowledge Economy, Vol. 3, Iss. 1, рр. 25-35. DOI:
https://doi.org/10.1007/s13132-011-0049-4.
40. Ketels, C. (2004). Clusters of Innovation in Europe. Structural Change in
Europe 3 – Innovative City and Business Regions, рр. 1-5. Bollschweil, Hagbarth
Publications.
41. Ketels, C., Memedovic, O. (2008). From Clusters to Cluster‐Based Economic
Development. International Journal of Technological Learning, Innovation, and
Development, Vol. 1, рр. 375-392.
42. Orvedal, L. (2002). Industrial clusters, asymmetric information and policy
design. Discussion Paper, No. 25, рр. 1-17.
43. Sokolenko, S. I. (2004). Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the
global economy]. Kyiv, Lohos. 848 р. [in Ukrainian].
44. Voynarenko. M. P. (2018)/ Clusters in the institutional economics: mono-
graph. Schweinfurt, Germany, Time Realities Scientific Group UG (Haf-
tungsbeschränkt). 276 p.
45. Voinarenkо, M. P., Dubnytskyi, V. I. (Eds.). (2019). Teoriia i praktyka
klasteryzatsii ekonomiky [Theory and practice of clustering of the economy]. Kamianets-
Podilskyi, Aksioma. 336 р. [in Ukrainian].
46. Zahorskyi, V. S., Kyzym, M. O., Khaustova, V. Ye. (2010). Klasteryzatsiia
ekonomik krain svitu y Ukrainy: dosvid i problemy [Clustering of economies of the world
103
and Ukraine: experience and problems]. Problemy ekonomiky – Problems of the
economy, 2010, 1, рр. 3-7 [in Ukrainian].
47. Kyzym, O. M. (2011). Promyslova polityka ta klasterizatsiia ekonomiky
Ukrainy [Industrial policy and clustering of Ukraine's economy]. Kharkiv, Inzhek [in
Ukrainian].
48. Kyzym, M.O., Khaustova, V.Ye. (2012). Ukrainskyi dosvid formuvannia
klasternykh struktur [Ukrainian experience of forming cluster structures]. Problemy
ekonomiky – Problems of the economy, No. 1, рр. 3-11 [in Ukrainian].
49. Liashenko, V. I., Kotov, Ye. V. (2015). Ukraina ХХI: neoindustrialna
derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: neo-industrial state or "collapse of the
project"?]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine; Poltava University of Economics and Trade.
196 р. [in Ukrainian].
50. Andrushkiv, B. M. (2013). Vplyv ekonomichnoho potentsialu rehionu na
rozvytok klasternykh obiednan pidpryiemstv [Influence of economic potential of the
region on the development of cluster associations of enterprises]. Ekonomichnyi prostir
– Economic space, Issue 79, рр. 46-54. Dnipro, PDABA [in Ukrainian].
51. Ilchuk, V. P., Khomenko, I. O., Lysenko, I. V. (2013). Klasterna stratehiia
ekonomiky rehionu [Cluster strategy of the region's economy]. Chernihiv, ChSTU.
367 р. [in Ukrainian].
52. Mamonova, V. V., Kuts, Yu. O., Makarenko, O. M. et al. (2013).
Formuvannia terytorialnykh klasteriv yak instrumentu rehionalnoho rozvytku [For-
mation of territorial clusters as a tool of regional development]. Kyiv, NAPA [in
Ukrainian].
53. Ryneiska, L. S. (2016). Klastery u suchasnii hlobalnii ekonomitsi [Clusters
in the modern global economy]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 5. Retrieved
from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4971 (last accessed 21.02.2021) [in
Ukrainian].
54. Kudriavets, Ye.V. (2016). Zasady yevropeiskoi polityky stvorennia
innovatsiinykh klasteriv ta pohlyblenoi vzaiemodii z Ukrainoiu [Principles of the
European policy of creating innovation clusters and in-depth cooperation with Ukraine].
Investytsii: praktyka ta dosvid – Investments: practice and experience, 5, рр. 64-72 [in
Ukrainian].
55. Vasylkivskyi, D. M., Voinarenko, M. P., Nyzhnyk, V. M. (2017). Klasterna
polityka yak chynnyk pidvyshchennia efektyvnosti funktsionuvannia sotsialno-
ekonomichnykh system [Cluster Policy as a Factor in Increasing the Efficiency of Social
and Economic Systems]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 25-30 [in
Ukrainian].
56. Hudz, P.V. (2017). Teoretychne obgruntuvannia praktychnoi realizatsii
klasternoi polityky v rehioni [Theoretical justification of the practical implementation of
the cluster policy in the region]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i
biznesu – Bulletin of the Berdyan University of Management and Business, 4(40), рр. 68-
74 [in Ukrainian].
57. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017). Klasteryzatsiia khimichnoi
promyslovosti: yevropeiskyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical
industry: European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy, 2(33), рр. 103-109 [in Ukrainian].
58. Finahina, O. V., Boiko, A. I., Plaksiuk, O. O. (2017). Teoretychni zasady
klasternoi ekonomiky: pytannia balansuvannia ta harmonizatsii ekonomichnykh interesiv
[Theoretical principles of cluster economy: issues of balancing and harmonization of
economic interests]. Transformatsiini peretvorennia ekonomichnykh system: vyklyky
104
suchasnosti [Transformational transformations of economic systems: challenges of the
present]. (рр. 201-213). Kyiv, Condor Publishing House [in Ukrainian].
59. Hridniev, M. A. (2018). Kharakterni rysy klasteroutvorennia v rehionakh
Ukrainy [Characteristic features of cluster formation in the regions of Ukraine].
Ekonomika i suspilstvo – Economy and society, Issue 14, рр. 588-596 [in Ukrainian].
60. Pankova, L. I., Potapenko, T. P. (2018). Formuvannia klasternykh modelei
natsionalnykh ekonomik na zasadakh stymuliuvannia rehionalnoho rozvytku [Formation
of cluster models of national economies on the basis of stimulating regional
development]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economics and organization of
management, 2(30), рр. 47-56 [in Ukrainian].
61. Sarana, L.A., Lutsenko, N.O. (2018). Klasterna polityka yak instrument
pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ekonomiky rehionu [Cluster policy as a tool
for increasing the competitiveness of the regional economy]. Pryazovskyi ekonomichnyi
visnyk – Pryazovsky Economic Bulletin, Issue 3(08), рр. 107-110 [in Ukrainian].
62. Hrudnytska, S. M., Nestyrenko, L. A. (2018). Pravovi osnovy klasternoi
samoorhanizatsii i samorehuliuvannia enerhoprostoru [Legal bases of cluster self-
organization and self-regulation of energy space]. Forum Prava – Forum Law, 53(5),
рр. 13-27 [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2527932 [in Ukrainian].
63. Repp, H. I. (2018). Analiz klasternoho rozvytku rehioniv Ukrainy stanom na
2018 rik [Analysis of cluster development of the regions of Ukraine as of 2018]. Visnyk
Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia. Ser.: Derzhavne upravlinnia – Bulletin
of the National Academy of Public Administration. Ser.: Public Administration, 3(90),
рр. 85-90 [in Ukrainian].
64. Maslak, O. O. (2018). Systemy klasteryzatsii natsionalnoi ekonomiky:
formuvannia rozvytok ta derzhavne upravlinnia [Systems of clustering of national
economy: formation of development and public administration]. Lviv, Lviv Polytechnic
Publishing House [in Ukrainian].
65. Solokha, D., Bieliakova, O. (2018). Innovatsiini zasady formuvannia klasternoi
modeli rehionalnoho rozvytku natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [Innovative bases of
formation of cluster model of regional development of national economy of Ukraine].
Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok rehioniv v konteksti mizhnarodnoi intehratsii – Socio-
economic development of regions in the context of international integration, 31(20),
Vol. 1, рр. 11-15 [in Ukrainian].
66. Dmukhovski, R. (2019). Poniattia lohistychnykh klasteriv ta efektyvnosti
ekonomichnykh pidpryiemstv [The concept of logistics clusters and efficiency of
economic enterprises.]. Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky – Journal of European
Economy, Vol. 18, No. 3(70), рр. 296-306. DOI: https://doi.org/10.35774/
jec2019.03.351 [in Ukrainian].
67. Fostolovych, V. A. (2019). Klastery yak efektyvna model suchasnoho
biznesu [Clusters as an effective model of modern business]. Efektyvna ekonomika –
Efficient economy, 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.5.13 [in
Ukrainian].
68. Samiilenko, H. M. (2019). Klasterni struktury rehioniv Ukrainy: teoretychni
aspekty, problemy ta perspektyvy praktychnoho vprovadzhennia [Cluster structures of
regions of Ukraine: theoretical aspects, problems and prospects of practical
implementation]. Problemy ta perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia – Problems and
prospects of economics and management, 1, рр. 155-165. DOI: https://doi.org/10.25140/
2411-5215-2019-1(17)-155-165 [in Ukrainian].
69. Shashyna, M.V. (2020). Instytutsiine zabezpechennia rozvytku prostorovykh
form orhanizatsii biznesu v Ukraini [Institutional support for the development of spatial
105
forms of business organization in Ukraine]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho
humanitarnoho universytetu. Ser.: Ekonomika i menedzhment – Scientific Bulletin of the
International Humanitarian University. Ser.: Economics and management, Issue 42,
рр. 148-153. DOI: https://doi.org/10.32841/2413-2675/2020-42-26 [in Ukrainian]
70. Samborskyi, O. V., Hlasov, P. V. (2021). Suchasna klasterna polityka
Ukrainy: problemy ta perspektyvy [Modern cluster policy of Ukraine: problems and
prospects]. Agrosvit, 11, рр. 57-64. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2021.
11.57 [in Ukrainian].
71. Dombrovsky, M.A. (2011). Metodologicheskiye problemy ekonomicheskoy
klasterizatsii [Methodological problems of economic clustering]. Problemy sovremennoy
ekonomiki – Problems of modern economy, No. 2, рр. 241-245 [in Russian].
72. Levkovets, E.N. (2011). Rol' gosudarstva v klasterizatsii ekonomiki:
teoretiko-metodologicheskiy aspekt [The role of the state in the clustering of the
economy: theoretical and methodological aspect]. Business Inform, No. 1, рр. 136-143
[in Russian].
73. Yasheva, H.A. (2016). Klasternyi pidkhid v innovatsiinomu rozvytku
ekonomiky: kontseptualni osnovy i napriamky realizatsii [Cluster approach in the
innovative development of the economy: conceptual foundations and implementation
directions]. Ekonomichnyi visnyk universytetu Economic – Bulletin of the University,
Issue 29/1, рр. 46-56 [in Ukrainian].
74. Petrov, A.P. (2013). Zakonomernosti formirovaniya regional'nykh
klasternykh intsiativ [Patterns of formation of regional cluster initiatives]. Ekonomika
regiona – Economy of the region, No. 1, рр. 133-142 [in Russian].
75. Fonotov, A.G., Bergal, O.E. (2020). Territorial'nyye klastery v sisteme
prostranstvennogo razvitiya: zarubezhnyy opyt [Territorial clusters in the system of
spatial development: foreign experience]. Prostranstvennaya ekonomika – Spatial
economics, Vol. 16. No. 4, рр. 113-135. DOI: https://dx.doi.org/10.14530/se.2020.4.113-
135 [in Russian].
Надійшла до редакції 25.10.2021 р.
|