Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації

У статті досліджено питання трансформації логістичної діяльності в теоретичному аспекті. Розглянуто дефініції «трансформація», «логістична діяльність» на основі визначення їх сутності з точки зору філософії, економіки та соціології. Наведено, що трансформація логістичної діяльності – це багатоаспек...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Управління економікою: теорія та практика
Дата:	2021
Автор:	Шкригун, Ю.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186777
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації / Ю.О. Шкригун // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 346-366. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860242336149143552
author	Шкригун, Ю.О.
author_facet	Шкригун, Ю.О.
citation_txt	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації / Ю.О. Шкригун // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 346-366. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Управління економікою: теорія та практика
description	У статті досліджено питання трансформації логістичної діяльності в теоретичному аспекті. Розглянуто дефініції «трансформація», «логістична діяльність» на основі визначення їх сутності з точки зору філософії, економіки та соціології. Наведено, що трансформація логістичної діяльності – це багатоаспектний процес, що швидко змінюється, але він підпорядковується законам у суспільному розвиткові і ґрунтується на розумінні таких понять як «зміна», «процес», «розвиток», «зміст» і «форма». Надані тлумачення означених термінів. Виділено і запропоновано сутнісну основу трансформації логістичної діяльності для забезпечення ефективності логістичного менеджменту, керованості логістичної діяльності в умовах, що постійно змінюються. Окреслені питання забезпечення якості логістичного сервісу. Розглянуто напрями трансформації логістичної діяльності в умовах діджиталізації. The article examines the issue of logistics activity transformation in a theoretical aspect. The definitions of "transformation", "logistics activity" are considered based on the definition of their essence from the point of view of philosophy, economics and sociology. It is stated that the transformation of logistics activity is a multifaceted process that changes rapidly, but it is subject to the laws of social development and is based on the understanding of such concepts as "change", "process", "development", "content" and "form". Explanations of the specified terms are provided. The essential basis for the transformation of logistics activities to ensure the efficiency of logistics management and controllability of logistics activities in constantly changing conditions is highlighted and proposed. Issues of logistics service quality assurance are outlined. The directions of transformation of logistics activities in the conditions of digitalization are considered.
first_indexed	2025-12-07T18:31:07Z
format	Article
fulltext	346 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.346-366 Ю.О. Шкригун, аспірантка ORCID 0000-0002-7623-8213 е-mail: shkrigun.y@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ Діджиталізація є сучасною парадигмою розвитку підпри- ємств. За прогнозними даними Statista, у 2022 р. витрати на цифрову трансформацію (Digital Transformation, DX) досягнуть 1,8 трлн дол. США. Очікується, що до 2025 р. глобальні витрати на цифрову трансформацію досягнуть 2,8 трлн дол. США [1]. Логістична діяльність більш, ніж інші види діяльності знахо- диться під впливом екзогенних та ендогенних факторів, що по- стійно змінюються і тому повинна сама постійно змінюватись, що ускладнює її розуміння та керованість. Наявність безлічі трактовок і підходів до визначення цього багатоаспектного і складного по- няття зумовили необхідність визначити сутнісний ланцюжок транс- формації логістичної діяльності на основі розгляду його елементів з точки зору законів у суспільному розвиткові, що дасть можливість вибудовувати чітке уявлення про формування, функціонування, на- прями подальшого розвитку логістичної діяльності, що не дозво- лить потонути у різноманітті поглядів на визначення поняття «трансформація логістичної діяльності» і запроваджувати ефек- тивні заходи з управління фінансовими, товарно-матеріальними, транспортними та інформаційними потоками. В науковій літературі постійно з`являються роботи, присвя- чені різноманітним аспектам логістичної діяльності – її суті, орга- нізації, трансформації, що підтверджує актуальність питання (О.Амоша, Д. Белл (D. Bell) , М. Головко, Н. Гражевська, Г. Грище- нко, Ю. Заволока, О. Корнух, Ю. Осипов, Г. Поченчук та ін.), в т. ч. висвітлено загальнотеоретичні аспекти розуміння логістич- ної діяльності (А. Журавльова, Є. Івченко, Є. Крикавський, О. Мних та ін.); сутність поняття логістична діяльність» (Дж. Джонсон (J. Johnson), П. Мерфі (P. Murphy) та ін.); питання формування © Ю.О. Шкригун, 2021 347 логістичної системи (М. Григорак, Є. Крикавський, М. Окландер та ін.); види логістичної діяльності як сфери господарювання (Д. Бау- ерсокс (D. Bowersox), Д. Клосс (D. Closs) та ін.). Теоретичним та практичним аспекти трансформацій присвячено роботи Н. Гражев- ської, Д. Євстигнєєвої, П. Заславської, Є. Івченка, Г. Поченчука та ін. З урахуванням вищенаведеного метою даної статті є уточ- нення суті і змісту трансформації логістичної діяльності, що спира- ється на розгляд існуючих дефініцій з точки зору філософії, еконо- міки, соціології і розробка сутнісної основи для розуміння загаль- них закономірностей трансформації логістичної діяльності з ціллю забезпечення її керованості в умовах цифрової економіки. Широке розповсюдження цифрових технологій та їх вплив на логістичну діяльність, складність цього питання зумовило значну різноманітність визначень понять «трансформація», «логістична ді- яльність», що у свою чергу ускладнює процеси логістичного ме- неджменту. Враховуючи багатоаспектність та багатокомпонент- ність цих дефініцій, доцільно розглянути складові їх сутнісної ос- нови на підставі різних підходів та призм світосприйняття. Здебільшого, терміни «трансформація» трактується як процес і тому варто уточнити зміст поняття «процес», який згідно з нада- ними визначеннями в літературі розуміється як розвиток якого-не- будь явища, послідовна зміна станів в розвитку чогось [2]. Поглиб- люючи розуміння зазначеної дефініції, слід надати тлумачення по- няття «розвиток». Розвиток є однією з основних філософських категорій, розу- міння якої дає комплексне уявлення про закони природи, суспіль- ства та мислення, тому розглянуто цю дефініцію з точки зору філо- софії та соціології якнайглибше. З огляду на те, що суспільне життя невід’ємне від філософії, яка пронизує всі його елементи (еконо- міку, екологію ,свідомість тощо) для пізнання любих соціально-еко- номічних процесів у суспільстві використовують різні філософ- сько-методологічні підходи у відповідності до мети пізнання. Не- зважаючи на різноманіття філософської думки, представниками яких є Ф. Бекон (F. Bacon), Д. Дьюі (J. Dewey), Г. Риккерт (H. Rickert) для тлумачення поняття «розвиток» обрано діалектич- ний метод пізнання, заснований Г. Гегелем (H. Hegel), який якнай- краще працює тоді, коли потрібен всебічний аналіз, вибір напрямів пошуку рішень, а не тільки систематизація здобутого знання. Традиційно, розвиток позначає зміни, перехід від одного стану до іншого, від простого до складного. Ці зміни є багатови- 348 мірним явищем, що обумовило розгляд поняття «розвиток» з різних точок зору. У тлумачному словнику зазначено, що розвиток – це процес закономірної зміни, переходу з одного стану до іншого, більш досконалого; перехід від простого до складного, тобто у від- повідності до законів у суспільному розвиткові [3]. У загальнотео- ретичному контексті розвиток розуміється як вищий тип руху та зміни в природі та суспільстві, пов'язаний з переходом з одного стану в інший [4]. В етимологічному словнику зазначено, що розви- ток – це процес зміни, перехід з одного стану в інший [5]. В енцикло- педії епістемології і філософії науки розвиток позначається як не- зворотні поступальні зміни предметів духовного та матеріального світу в часі, які розуміються як лінійні і односпрямовані [6]. Інші автори акцентують увагу на тому, що розвиток – це незворотні пос- тупальні і обов’язково спрямовані зміни, які тільки разом забезпечу- ють наявність єдиної внутрішньо взаємопов’язаної лінії [7]. В роботі [8] зазначено, що розвиток здійснюється за певними принципами. Підсумовуючи наведене і з огляду на те, що «розвиток» є фундаментальною філософською категорією на рис. 1 представлені філософські тлумачення цього терміну з метою формування всебіч- ного розуміння цього поняття. Рис. 1 Філософське тлумачення терміну «розвиток» Джерело: складено на основі [2, 4, 6, 7]. Розвиток Вищий тип руху та змін в природі та суспільстві, які пов’язані з переходом від однієї якості, стану до іншого [4] Незворотні поступові зміни предметів духовного та матеріального світу у часі, які розуміються як лінейні і односпрямовані [6] Загальна властивість матерії та свідомості, закономірні зміни матеріальних та ідеальних об’єктів [7] Процес, що має незворотній напрямок з тенденцією ускладнення [2] 349 Враховуючи філософське осмислення терміну «розвиток» до- цільно навести погляд вчених на тлумачення поняття з урахуванням економічного контексту дефініції. Загалом, запропоновано розгля- дати економічний розвиток, як структурну трансформацію еконо- міки шляхом впровадження більш автоматизованих і новітніх тех- нологій для підвищення продуктивності праці, зайнятості, доходів і рівня життя населення. Наголошено, що економічний розвиток має супроводжуватися покращенням інфраструктури, а також соціаль- них, політичних та інституційних факторів для сприяння трансфор- мації економіки в цілому [9]. Вчені акцентують увагу на важливості диференціації таких підходів до розгляду категорії, як: розвиток, як стан чи статичний стан або як процес чи перебіг динамічних змін [10]. Більшість науковців звертають увагу на сприйняття терміну через призму процесу, який має свої ознаки, характер перебігу та мету або безпосередньо змін, як переходу з одного стану в якісно інший стан (табл. 1). Таблиця 1 Тлумачення дефініції «розвиток» Р оз ви то к – процес, що забезпечує стабільне функціонування підприємства та ного виживання н ринкових умовах [11] – процес, що не припиняється у часі, плин якого не завжди відбу- вається постійно й безупинно, найчастіше йде динамічно з подо- ланням різних за масштабами криз [12] – процес перетворень, переходу від одного якісно-кількісного стану до іншого, змін вищого ріння [13] – як унікальний процес трансформації відкритої системи в просторі й часі, який характеризується перманентною зміною глобальних цілей його існування шляхом формування нової дисипативної структури та переводом його в новий атрактор (одна і альтерна- тивних траєкторій розвитку підприємства) функціонування адап- тивності до змін; зміна підприємством свого якісного стану [14] – розвиток, під яким розуміють незворотні, цілеспрямовані та за- кономірні зміни господарської системи, послідовність переходу її з одного стану в якісно інший на основі удосконалення техніки, те- хнології та організації праці, впровадження новацій в управлінні тошо [15] – зростання розмірів та показників діяльності підприємства; зміна стану підприємства на прогресивніший; підвищення гнучкості та адаптивності до змін; зміна підприємством свого якісного стану [16] Джерело: складено на основі [11-16]. 350 Аналізуючи наведені визначення поняття «розвиток», слід за- значити, що не всякі зміни будуть розвитком, а лише ті, які задово- льняють таким головним умовам, а саме: по-перше, в результаті змін повинен з’явитись новий якісний стан, і по-друге, зміни по- винні мати незворотність, поступальність і спрямованість одно- часно. Можливо також закцентувати, що за думкою вчених розви- ток – це не суто економічне явище, а скоріше багатовимірний про- цес реорганізації та переорієнтування всієї економічної та соціаль- ної системи [10]. Сучасне тлумачення поняття «зміна» визначено як перетворення чого-небудь на щось інше [17]. Відповідно до філо- софського трактування будь-яка зміна характеризується напрямом, швидкістю та тривалістю. З цього приводу можна стверджувати, що напрямок змін обумовлюється загальними об’єктивними процесами розвитку соціально-економічних систем, швидкість і тривалість – рівнем розвитку соціально-економічної системи. До того ж, зміни є тривалими у часі і не відбуваються повним запереченням минулого, а частково пересуваються у майбутнє, що забезпечує необхідний процес адаптації до змін і перехід в іншу форму. Щоб з’ясувати суть поняття «зміна форми» потрібно уточнити розуміння поняття «форма». Згідно з філософським підходом категорія «форма» пере- буває у єдності з категорією «зміст» , що має важливе значення для тлумачення процесу змін. Зміст – сама сутність предмета, явища, тощо, форма – внутрішня організація змісту. Між формою та зміс- том завжди існують протиріччя, вирішення яких і забезпечує процес змін. Для розуміння процесу трансформації будь-чого важливо, що процес змін обов’язково починається з розвитку їх змісту, який є найбільш рухливим елементом процесу. Також доцільно звернути увагу, що новий зміст необов’язково ламає стару форму, а може ви- користовувати її, змінювати її природу, пристосовувати її до своїх цілей і тим самим забезпечує процес адаптації до середовища, що постійно змінюється. Зародження і розвиток протиріч відбувається відповідно до загальних законів розвитку й тому має певні законо- мірності, облік яких є основою для визначення причин та наслідків трансформації, що в свою чергу має забезпечити ефективність ло- гістичного менеджменту. З огляду на те, що логістична діяльність невід’ємна від суспільних відносин її трактування з точки зору со- ціології вкрай важливе. В Енциклопедії соціології трансформація розглядається як зміна, а зміна як процес руху та взаємодії предме- тів та явищ, внаслідок яких з’являються нові властивості, функції, відношення [18]. 351 Сутність поняття «зміни» з точки зору філософії, соціології та економіки надано на рис. 2. Рис. 2. Розуміння поняття «зміни» (у філософському та соціально-економічному контексті) Джерело: складено автором. Всебічне розуміння терміну «зміни» є основою для тлума- чення терміну «трансформація». На даний час існує безліч тракту- вань цієї дефініції. Узагальнені погляди щодо визначення терміну «трансформація» наведені у табл. 2. Погоджуючись в цілому з наведеними точками зору на тлу- мачення поняття «трансформація», можливо додати деякі уточ- нення, а саме: за своєю природою трансформація має часову трива- лість і тому визначення її як «ступінь» або «форма» не зовсім до- цільне. Тлумачення трансформації як руху від форми до форми че- рез заперечення старої форми і формування нової більш відповідає змісту поняття та слід зауважити, що заперечення старої форми обу- мовлюється не новою формою, а новим змістом, який і змінює стару форму і необов’язково заперечує її. При визначенні трансформації як процесу адаптації економічних систем, обумовленого ринковим господарюванням вважаємо зауважити, що процеси адаптації еко- номічних систем обумовлюються не тільки закономірностями рин- ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗМІНИ процес, рух та взаємодія предме- тів явищ нові властивості нові відносини нові функції нове мислення напрям швидкість тривалість соціологія нові економічні відносини виробничі показники корпоративні показники цифрові показники економіка філософія 352 Таблиця 2 Визначення терміну «трансформація» з різних точок зору № з/п Тлумачення Автор 1 Властивості соціально-економічних систем І. Маркович [19] 2 Ступінь необхідних змін з ціллю адаптації до змін се- редовища Д. Белл [20] 3 Загальна форма розвитку економічних систем, яка пов’язана з еволюційними та революційними змінами Н. Гражевська [21] 4 Рух від форми до форми через заперечення старої форми і формування нової Ю. Осипов та ін. [22] 5 Якісні перетворення економічної системи і перехід її у стан нерівноваги Г. Грищенко та ін. [23] 6 Глибинні перетворення на рівні економічних відносин О. Івашина та ін. [24] 7 Процес перетворень в рамках системи, при якому змі- нюються параметри системи С. Мочерний та ін., Г. Поченчук [25] 8 Складний процес, що приводить до нового економіч- ного стану під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників О. Корнух, А. Турило [26] 9 найбільш поширена фаза, яка описує зміни в масшта- бах компанії, які призводять до розробки нових бізнес- моделей M. Iansiti, K.R. Lakhani [27] 10 Реінжиніринг бізнес-процесів Платформа Cflow [28] 11 Суттєва зміна або стрибок у дизайні, потоці, діяльності або впровадженні бізнес-процесу Платформа Busi- nessoptix [29] 12 Можливість визначити сміливі амбіції, які виходять за рамки поступових змін, можливість переосмислити бізнес і операційні моделі із забезпеченням проривної цінності Звіт Deloitte (міжнародна кон- салтингова ком- панія) [30] Джерело: складено на основі узагальнення джерел [19-30]. кових відносин, а також об’єктивними законами розвитку, яким під- порядковуються і інші форми господарювання. Поширюючи ситуа- ційний підхід до розгляду питання, запропонований І. Маркович [19], де трансформація розглядається як «момент кардинальних перетворень» можна додати, що згідно з класичним тлумаченням дефініцій «зміна», «форма», «зміст» «кардинальні перетворення» існують не в моменті, а і в старій і новій системі , перетікають з однієї формі в другу, обумовлюють друг друга і не заперечують. Потрібно уточнити, що згідно з класичним тлумаченням дефініція «процес» – це розвиток і тому обмежуватися підходом як до «серії процесів» не зовсім повно і може бути поширеним розумінням того, що процеси завжди мають незворотній напрямок з тенденцією 353 ускладнення [2] і тому трактування трансформації як серії взаємо- залежних процесів, які реалізуються в певній послідовності до- цільно доповнити розумінням сутності поняття «процес». У загальнотеоретичному аспекті у Великій економічній енци- клопедії надано, що трансформація – це взаємодія різних процесів та явищ у сфері економіки, політики та іншого, які в результаті за- безпечують формування нової якості соціальної системи в цілому [31], у Великому економічному словнику зазначено, що трансфор- мація – це реформування головної мети в ряд взаємозалежних ло- кальних цілей і завдань, що забезпечують досягнення кардинальних результатів [32], в економічній енциклопедії зазначено, що транс- формація – це процес перетворення однієї економічної системи на іншу, при якому змінюються її властивості [33]. Отже, з огляду на розуміння, що процеси трансформації від- буваються в екосистемі запропоновано доцільним звертатися до ви- значень цього поняття з точки зору філософії, соціології і еконо- міки. Враховуючи наведене, запропоновано сутнісну основу за- гального процесу трансформації ( рис. 3). Об’єкти матеріального Існування і ідеального світу об’єктів матеріального і ідеального світу у від- повідності до об’єктивних законів у суспільно- му розвиткові Зміни у часі Формування нового змісту і відповідної йому форми у об’єктів матеріального і ідеального світу у відповідності до об’єктивних законів у суспільному розвиткові Трансформація Незворотній процес змін в напрямку усклад- нення, в результаті якого формуються нові структура, функції, властивості у об’єктів ма- теріального і відносини, мислення у обє’ктів ідеального світу у відповідності до об’єктив- них законів у суспільному розвиткові Рис. 3. Сутнісна основа трансформації Джерело: запропоновано автором. 354 З урахуванням наведеного надано авторське тлумачення по- нять «розвиток», «зміна», «трансформація», а саме: розвиток – це незворотній і односпрямований процес змін змісту і відповідної форми об’єкту матеріального та ідеального світу з тенденцією ускладнення у відповідності до об’єктивних за- конів у суспільному розвиткові; зміна – це процес формування нового змісту і відповідної йому форми об’єктів матеріального та ідеального світу у часі; трансформація - це процес поступових, односпрямованих, не- зворотних змін на основі об’єктивного закономірного процесу роз- витку об’єктів матеріального і ідеального світу через зміну змісту і відповідних змісту форм у відповідності до об’єктивних законів у суспільному розвиткові. Запропоновані тлумачення основних термінів, сутнісна ос- нова процесу трансформації надає можливість сформувати розу- міння природи трансформації, закономірностей її перебігу та розви- тку, що надає змогу утримувати процес трансформації в системі ло- гістичного менеджменту в умовах цифрової економіки у руслі об’єктивних законів у суспільному розвиткові під впливом безлічі ендогенних та екзогенних факторів середовища, що постійно змі- нюється. Ця стаття є продовженням дослідження з питань трансформа- ції логістичної діяльності підприємств в умовах діджиталізації, що активно поширюється. У результаті попередніх досліджень: запро- поновано авторське трактування дефініції «логістика» з урахуван- ням сучасних поглядів на розвиток підприємств, логістичний ме- неджмент, практичні аспекти управління логістичними процесами у цифровій економіці з використанням цифрових технологій; на- дано авторський підхід до трактування змісту поняття «управління логістичною діяльністю підприємств у цифровій економіці» як без- перервного інтегрованого процесу логістичної діяльності, функцій управління та цифрових систем; окреслено концептуальні підходи до визначення суті термінів «лояльність», «клієнтський досвід», «логістичній сервіс», «логістичне обслуговування», «електронна комерція», «електронний бізнес», «електронна торгівля» [34-38]. В даний час широке розповсюдження цифрових технологій в економіці та суспільному житті безперервно змінює життя та діяль- ність людини. Логістична діяльність, яка більш інших сфер діяль- ності знаходиться під впливом екзогенних та ендогенних факторів, приєднуючи нові і нові елементи мінливого середовища до своєї си- 355 стеми повинна і сама постійно змінюватися, що має бути відобра- жено у сутнісному розумінні поняття. При тлумаченні дефініції вчені виділяють наступні ключові поняття (рис. 4). Рис. 4. Ключові аспекти поняття «логістична діяльність» Джерело: складено на основі узагальнення джерел [40-46]. Зокрема, можливо зазначити, що формулювання терміну «ло- гістична діяльність» також може знаходити своє відображення че- рез фокус, спрямований на акцентування мети, як: координація фізичного розподілу і менеджменту матеріалів для економії витрат і підвищення рівня обслуговування [41]; швидка реакція, мінімальна невизначеність, мінімальний об- сяг запасів, консолідація вантажоперевезень, якість і підтримка життєвого циклу [47]; оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієн- тованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві й розподілі продукції [48]; Єдина інтегрована функція, функція бізнесу Комплекс логістичних функцій та операцій Діяльність Сфера, напрям та особливий вид господарської діяльності Сукупнісь операцій керування матеріальни ми потоками, як єдиним цілим 356 формування комплексної корисності логістичного продукту або логістичної послуги у відповідності з запитами споживачів з-за умови забезпечення необхідного рівня економічної безпеки суб’єкта логістичної діяльності [50]. Для розробки теоретичних засад організації логістичної дія- льності потрібно з’ясувати сутність терміну «організація». У слов- нику іноземних слів зазначено, що організація – це «устрій, поєд- нання, об’єднання чогось в одне ціле, приведення до суворої сис- теми» [50]. В економічному енциклопедичному словнику – організація (від пізднєлат. Organiso – повідомляю стрункий вигляд, влашто- вую) – це сукупність процесів або дій, що ведуть до утворення та вдосконалення взаємозв’язків між частинами цілого; внутрішнє впорядкування, узгодженість взаємодії більш-менш диференційо- ваних та автономних частин цілого, яка обумовлена його будовою [51]. Само поняття «організація» невід’ємно від понять «струк- тура», «система». За своєю сутністю організація, як спрямована дія, повинна відповідати динамічним закономірностям системи (функ- ціонування, поведінка, взаємодія частин системи). У відповідності до зазначеного можна стверджувати, що організація логістичної ді- яльності повинна бути суворою системою. У контексті питанні управління логістичною діяльністю вчені акцентують увагу на інтегрованому характері логістичного менедж- менту. Розглядаючи процес як інструмент планування, організації, регулювання, оптимізації, координації та контролю потоків (зо- крема матеріальних та інформаційних). З аспекту планування по- няття може бути розглянуто як інтегрована система прийняття рі- шень, за допомогою якої відбувається формування стратегії та місії підприємств. Термін може бути розглянуто, як процес адміністрування ло- гістичної системи, взаємодія базових управлінських функцій з ло- гістичними функціями. Як комплексна локалізована система управ- ління, що базується на засадах теорії логістики, розгляд інтеграції логістики та менеджменту у форму «логістико-менеджменту» може бути доцільним [34]. Вчені доповнюють тему питанням контролю логістичної дія- льності у підприємствах в умовах глобалізації: контроль у логісти- чних системах має важливе значення у стратегічному і оператив- 357 ному управлінні підприємством, ґрунтується на аналізі переваг ло- гістичних проєктів, вимог споживачів, умов конкуренції, співвідно- шень можливостей цільових ринків та витрат на їх забезпечення і вимагає регулярного узгодження цілей планування, управління та контролю за сферами діяльності підприємства [52]. Напрями трансформації логістичної діяльності обумовлю- ються суттєвою особливістю, а саме: клієнт приймає безпосередню участь в процесі, а також відповідність очікуванням клієнта є по- казником, залежним від суб’єктивних вимог клієнта до логістичної послуги. Ці суб’єктивні вимоги багато в чому формуються суспіль- ством під впливом тих чи інших напрямів комунікативної філосо- фії. Еволюція форм і видів комунікації знаходить свій відбиток в її філософському осмисленні різними вченими. З точки зору філософ- ського аналізу в рамках теорії комунікації були продовжені ідеї се- міотики (Ч. Морріс (C. Morris)) і герменевтики (Г.-Х. Гадамер (H.-G. Gadamer)); проблема людської комунікації набула поши- рення в роботах А.Камю (A. Camus), Ж.-П. Сартра (J.-P. Sartre), М. Хайдеггера (M. Heidegger), К. Ясперса (K. Jaspers); аналітична і лінгвістична філософія (Л. Вітгенштейн (L. Wittgenstein)); діалогі- чна філософія (М. Бахтін, М. Бубер (M. Buber)); сучасні вчені зай- маються проблемами комунікації та комунікаційних технологій (М. Василик, А. Єрмоленко, А. Назарчук, А. Соколова та ін.). Най- більш значущими розробками, які мають вплив на організацію ло- гістичної діяльності є ті, що досліджують технократичні підходи, інтеракційні підходи, підходи соціального конструювання комуні- кації, лінгвістичні підходи, етно-методологічні концепції комуніка- ції, інформаційні технології комунікації. Врахування зазначених підходів допомагає пояснити і передбачувати поведінку, запити особистості, соціальних груп, суспільства в цілому і можуть бути використані в логістичній діяльності (особливо в логістичному сер- вісі) для розробки поточної та прогнозування майбутньої реально- сті в соціально-економічному середовищі. У відповідності до кла- сичних поглядів на комунікацію, які представлені перед усім К.-О. Апелем (K.-O. Apel), Ю. Габермасом (J. Habermas), Г.-Х. Га- дамером (H.-G. Gadamer), А. Камю (A. Camus) і сучасних – М. Ва- силик, А. Єрмоленко, А. Назарчук та ін. – в суспільстві окреслився поворот в бік посткласичної філософії комунікації - використанню етичних норм на основі принципу справедливості, відповідальності, довіри і досягнення взаєморозуміння. Означені тенденції формують 358 соціальні детермінанти як основу потреб суспільства, які і визнача- ють напрями і перспективи всієї лінійки логістичної діяльності. Широкий вплив цифрових технологій на діяльність підпри- ємств змушує створювати нові і нові бізнес-моделі [39; 53], залу- чати до діяльності підприємств нові об’єкти і суб’єкти, однак слід враховувати, що основою будь-якої бізнес-моделі або діяльності ле- жить сутнісна основа процесу трансформації. Висновки та перспективи подальших досліджень. Для того, щоб бути здатною до трансформації як до неминучого та законо- мірного процесу логістична діяльність підприємства повинна бути компетентною, тобто мати можливість адекватно реагувати на вплив цих факторів, що забезпечується ефективним логістичним менеджментом. Спираючись на розглянутий загальнотеоретичний аспект сут- ності поняття «трансформація», надані авторські трактування тер- мінів з урахуванням необхідності комплексного розгляду до визна- чення природи і суті трансформації логістичної діяльності з точки зору філософії, соціології та економіки на підставі об’єктивних за- конів у суспільному розвиткові, які надають комплексне уявлення про трансформацію як невід’ємну частину об’єктивного процесу розвитку. В свою чергу, ефективність логістичного менеджменту ґрун- тується на глибокому розумінні сутності трансформації логістичної діяльності, тому розроблена і запропонована сутнісна основа тран- сформації, яка має бути віссю організації логістичної діяльності під- приємств в умовах цифрової економіки. Таким чином, можна узагальнити, що: трансформація логістичної діяльності підпорядковується об’єктивним законам у соціальному розвиткові; трансформація є необхідним етапом розвитку як загальної властивості матерії; трансформація має чітку сутнісну основу, яка і є віссю логіс- тичного менеджменту в мінливих умовах сьогодення; трансформація як процес зміни змісту і відповідної йому форми об’єктів матеріального та ідеального світу не є революцій- ною, а має використовувати ту чи іншу форму, змінюючи її у відпо- відності до цілей, які формуються новим змістом; трансформація – складне соціально-економічне явище, яке змінює соціально-економічні відносини в суспільстві. 359 В умовах цифрової економіки набуває актуальності цифрова трансформація, яка передбачає інтеграцію цифрових технологій у всі сфері бізнесу. Це тягне за собою необхідність використання більш гнучких інтелектуальних засобів ведення бізнесу, зміни са- мого процесу діяльності, його цілей. Трансформація логістичної ді- яльності в умовах діджиталізації насамперед має бути спрямована на формування відповідного мислення в логістичному менедж- менті. Також слід звернути увагу, що широке залучення цифрових технологій в логістичній діяльності все частіше використовується як ефективний метод підвищення задоволеності клієнта та питання цифрової безпеки залишаються недостатньо висвітленими. В умовах нестабільності сьогодення (пандемія COVID-19, військові дії, санкції тощо) відзначається збільшення частки взає- модії з клієнтами у цифровому форматі, використання хмарних сер- вісів, оцифрованих продуктів та послуг. Це потребує вживання більш гнучких та інтелектуальних способів ведення бізнесу, нових підходів до питань організації логістичної діяльності і подальших досліджень. Теоретичні засади процесів розвитку та трансформації набу- вають актуальності у зв’язку з «Проблемами сталого розвитку люд- ства» і мають перспективи подальших досліджень у напрямку за- безпечення гармонічної взаємодії економічної, соціальної та еколо- гічної сфер у суспільному розвиткові, зокрема в удосконаленні еко- системного підходу до логістичного менеджменту. На даний час цифрові трансформації стають дедалі ширшими та глибшими і зна- чно утруднюють процес організації логістичної діяльності, що зу- мовлює напрям подальших досліджень, що полягає у необхідності глибшого вивчення теоретичного аспекту організації логістичної діяльності підприємств в системі логістичного менеджменту в умо- вах цифрової економіки для розробки відповідних рекомендацій з фокусом уваги на забезпечення економічної та кібербезпеки клієн- тів з урахуванням очікувань клієнтів у відповідності до сучасних соціальних детермінант. Література 1. Statista. Spending on digital transformation technologies and services world- wide from 2017 to 2025. URL: https://www.statista.com/statistics/870924/worldwide- digital-transformation-market-size/. 2. Краткий философский словарь / под ред. В. Викторовой. Москва: Госпо- литиздат,1955. 567 с. 360 3. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений. Москва: А. ТЕМП, 2013. 874 с. 4. Новая философская энциклопедия / науч.-ред.совет.: В.В. Степин. Москва: Мысль, 2010. Т.1-4. 2659 с. 5. Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. Київ: Радян- ська школа, 1970. 399 с. 6. Энциклопедия эпистологии и философии науки / И.Т. Касавин (гл. ред. и сост.). Москва: Канон+:Реабилитация, 2009. 1247 с. 7. Арутюков В.Х, Мішин В.М., Свінціцький В.М. Методологія соціально- економічного пізнання: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2005. 352 с. 8. Higgins B. (1968). Economic development: principles, problems and policies. New York: Norton and Co. 850 р. 9. Krueger, Anne O. and Myint, Hla. Economic development. Encyclopedia Britannica. 27 Sep. 2016. URL: https://www.britannica.com/topic/economic- development. 10. Nishan Sakalasooriya. The concept of development definitions, theories and contemporary perspectives. Project: Lecture notes. April 2020. URL: https://www.re- searchgate.net/publication/340375763_The_Concept_of_Development_DEFINITIONS _THEORIES_AND_CONTEMPORARY_PERSPECTIVES/comments. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.17378.48323. 11. Запасна Л.С. Економічна сутність розвитку підприємства. Культура народов Причерноморья. 2006. № 96. С. 33–37. 12. Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2003. 396 с. 13. Кузьмін О., Мельник О. Основи менеджменту: підручник. Київ: Академвидав, 2003. 416 с. 14. Забродский В.А., Кизим Н.А. Диагностика финансовой устойчивости функционирования производственно-экономических систем. Харьков: Бизнес Ин- форм, 2000. 106 с. 15. Андрійчук В.Г. Економіка підприємств агропромислового комплексу: підручник. Київ: КНЕУ, 2013. 779 с. 16. Іванчук К.О. Теоретичні підходи до визначення сутності категорії «розвиток підприємства». Стратегія і механізми регулювання промислового роз- витку: зб. наук. праць / Нац. акад. наук України, Ін-т економіки пром-ті. Київ, 2012. С. 231–239. 17. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с. 18. Социология: Энциклопедия / Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. Минск: Книжный Дом, 2003. 1312 с. 19. Маркович І.Б. Розкриття сутності поняття трансформації економічного простору в системі категорій розвитку національної економіки. Економіка розви- тку. 2014. №2. С. 77-81. URL: http://nbuv.ua/UJRN/tcro_2014_2_16. 20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования: пер. с англ. Момква: Academia, 1999. 786 с. 21. Гражевська Н. І. Еволюція сучасних економічних систем: навч. посіб. Київ: Знання, 2011. 287 с. 361 22. Осипов Ю. М. Теория хозяйства. Начала высшей экономики: учеб. в 3-х т. Москва: Изд-во МГУ, 1998. Т. 3: Хозяйственная динамика. Трансформации и переходы. Неоэкономическое хозяйство. 607 с. 23. Грищенко Г.О. Трансформація фінансово-економічних систем: теорети- чні положення. Вісник ЖДТУ. 2012. С. 359-363. 24. Івашина С.Ю. Соціально-інституціональні аспекти економічної транс- формації. Проблеми економіки. 2014. № 2. С. 309-314. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pekon_2014_2_45. 25. Поченчук Г. М. Закономірності трансформаційних процесів національ- ної економіки. Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: В. А. Дерій (голов. ред.) та ін. Тернопіль: Вида- вничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного універ- ситету «Економічна думка», 2014. Т. 16. № 1. С. 123-129. 26. Корнух О. В., Турило А. М. «Економічна трансформація» як ключове поняття сучасного громадського розвитку. Науковий вісник Херсонського держав- ного університету. 2014. № 6, частина 3. С. 189-191. 27. Lansiti, M. and Lakhani, K.R. Digital Ubiquity How Connections, Sensors, and Data Are Revolutionizing Business. Harvard Business Review. 2014. Vol. 92. Р. 90- 99. 28. Cflow. Business Process Transformation. URL: https://www.cflowapps.com/ business-process-transformation/. 29. Businessoptix. An Ultimate Guide to Business Process Transformation. Issa Kerremans. URL: https://www.businessoptix.com/blog/an-ultimate-guide-to-business- process-transformation. 30. Deloitte. Thinking big with business transformation. Six keys to unlocking breakthrough value. URL :https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/Docu- ments/process-and-operations/us-sdt-think-big-business-transformation.pdf. 31. Большая экономическая энциклопедия. Москва: Эксмо, 2008. 816 с. 32. Большой экономический словарь: 25000 терминов / под ред. А.Н. Азри- лияна. Изд. 6-е, доп. Москва: ОАО Можайский полигр. комб., 2004. 1376 с. 33. Економічна енциклопедія / Відп. ред. С.В. Мочерний. Київ: Видавничий центр «Академія». Т. 1, 2000. 863 с.; Т. 2, 2001. 847 с.; Т. 3, 2002. 952 с. 34. Трушкіна Н.В., Шкригун Ю.О. Управління логістичною діяльністю під- приємств в цифровій економіці: теоретичні засади. Наукові інновації та передові технології. 2021. №2(2). С.152-166. DOI: https://doi.оrg/10.52058/2786-5274-2021- 2(2)-152-166. 35. Трушкіна Н.В., Шкригун Ю.О. Концептуальні підходи до визначення суті і змісту терміну «клієнтський досвід». Vtda a perspektivy. 2021. № 4(42). C.125- 138. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2021-4(4)-125-138. 36. Трушкіна Н.В., Сергєєва О.Р., Шкригун Ю.О. Концептуальні підходи до визначення поняття «електронна комерція». Проблеми економіки. 2020. № 4. С.231-240. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-4-231-240. 37. Шкригун Ю.О. Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова ло- гістика». Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3(65). С. 137-146. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-137-146. 38. Шкригун Ю.О. «Електронний бізнес», «електронна комерція» та «елек- тронна торгівля»: відмінності й особливості. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки 362 пром-сті; редкол.: О.О. Хандій (голов. ред.), В.І. Ляшенко (відп. ред.), В.Є. Куриляк та ін. Київ, 2020. С. 312-325. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.312-325. 39. David Terrar. (2015). What is Digital Transformation? URL: https://www.theagileelephant/what-is-digital-transformation. 40. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок / пер. с англ. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 503 с. 41. Джонсон С. Дж., Вуд Ф.Д., Вордлоу Л.Д., Мерфи-мл. Р.П. Современная логистика: пер. с англ. 7-е изд. Москва: Издательський дом «Вильямс», 2002. 624 с. 42. Неруш Ю.И. Логистика. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: ЮНИТИ- ДАНА, 2003. 495 с. 43. Коніщева Н.Й., Трушкiна Н.В. Управління логістичною діяльністю про- мислових підприємств. Економiка промисловостi. 2005. № 1. С. 114-123. 44. Бакаєв О.О., Кутах О.П., Пономаренко Л.А. Теоретичні засади логістики. У 2-х т. Київ: Київський ун-т економіки і технологій транспорту, 2003. Т. 1. 430 с. 45. Малярець Л.М., Матвiєнко-Бєляєва Г.Л. Формалізація задач кон- тролінгу логістичної діяльності підприємства: монографія. Харкiв: ХНЕУ, 2010. 227 с. 46. Шталь Т.В., Уварова А.Є. Логістична діяльність торговельного підприємства: сутнісні характеристики та формалізація моделі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2019. Вип. 3. С. 64-71. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/204-3/9. 47. Бауэрсокс Д., Класс Д. Логистика: интегрированная цепь поставок: пер. c англ. Москва: Олимп-Бизнесс, 2001. 640 с. 48. Тридід О.М., Таньков К.М., Леонова Ю.О. Логістика. Київ: ВД «Персо- нал», 2008. 176 с. 49. Алькема В.Г. Генезис і розвиток економічної безпеки суб’єктів логістичної діяльності: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук. Київ: [б.в.], 2011. 501 с. 50. Словарь иностранных слов / под ред. И.В. Лехина и проф. Ф.Н. Пертова. Москва: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. 848 с. 51. Золотогоров В.Г. Экономика. Энциклопедический словарь. Минск: Книжный Дом, 2003. 720 с. 52. Мадяр Р.О. Контроль логістичної діяльності на підприємствах в умовах глобалізації. Економіка та держава. 2018. № 12. С. 31–34. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2018.12.31. 53. Thinking big with business transformation. URL: https://www2.deioitte.com/ content/dam/Deioitte/us/Documents/process-and-operations/us-operations/ us-std-sink- big-business-transformation.pdf. References 1. Statista. Spending on digital transformation technologies and services world- wide from 2017 to 2025. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/870924/ worldwide-digital-transformation-market-size/. 2. Viktorovа, V. (Ed). (1955). Kratkiy filosofskiy slovar' [Brief Philosophical Dictionary]. Moscow, Gospolitizdat [in Russian]. 3. Ozhegov, S.I., Shvedova, N.Ju. (2013). Tolkovyy slovar' russkogo yazyka: 80000 slov i frazeologicheskikh vyrazheniy [Explanatory dictionary of the Russian lan- guage: 80,000 words and phraseological expressions]. Moscow, A.TEMR [in Russian]. 363 4. Stepin, V.V. (Ed). (2010). Novaya filosofskaya entsiklopediya [New Philo- sophical Encyclopedia], Moscow, Mysl' [in Russian]. 5. Cyganenko, G.P. (1970). Etimologicheskiy slovar' russkogo yazyka [Etymo- logical dictionary of the Russian language]. Kyiv, Radianska shkola [in Russian]. 6. Kasavin, I.T. (Ed). (2009). Entsiklopediya epistologii i filosofii nauki [Ency- clopedia of Epistology and Philosophy of Science]. Moscow, Kanon+:Reabilitaciya [in Russian]. 7. Arutiukov. V.Kh, Mishyn. V.M., Svintsitskyi. V.M. (2005). Metodolohiia sot- sialno-ekonomichnoho piznannia [Methodology of socio-economic knowledge]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 8. Higgins, B. (1968). Economic development: principles, problems and policies. New York, Norton and Co. 9.Krueger, Anne O. and Myint, Hla. (2016). Economic development. Encyclope- dia Britannica, 27 Sep. Retrieved from https://www.britannica.com/topic/economic-de- velopment. 10. Nishan Sakalasooriya. (2020). The concept of development definitions, the- ories and contemporary perspectives. Project: Lecture notes. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/340375763_The_Concept_of_Development_ DEFINITIONS_THEORIES_AND_CONTEMPORARY_PERSPECTIVES/comments. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.17378.48323. 11. Zapasna, L.S. (2006). Ekonomichna sutnist rozvytku pidpryiemstva [The economic essence of enterprise development]. Kul'tura narodov Prichernomor'ya – Culture of the peoples of the Black Sea, 96, pp. 33–37 [in Ukrainian]. 12. Vasylenko, V.A., Tkachenko, T.I. (2003). Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv, TsUL. 396 p. [in Ukrainian]. 13. Kuzmin, O., Melnyk, O. (2003). Osnovy menedzhmentu [Fundamentals of management]. Kyiv, Akademvydav [in Ukrainian]. 14. Zabrodskiy, V.A., Kizim, N.A. (2000). Diagnostika finansovoy ustoychivosti funktsionirovaniya proizvodstvenno-ekonomicheskikh sistem [Diagnostics of the finan- cial stability of the functioning of production and economic systems]. Kharkіv, Bіznes Іnform [in Russian]. 15. Andriichuk, V.H. (2013). Ekonomika pidpryiemstv ahropromyslovoho kom- pleksu [Economics of agro-industrial enterprises complex]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 16. Ivanchuk, K.O. (2012) Teoretychni pidkhody do vyznachennia sutnosti kate- horii «rozvytok pidpryiemstva» [Theoretical approaches to determining the essence of the "enterprise development" category]. Stratehiia i mekhanizmy rehuliuvannia promys- lovoho rozvytku – Strategy and mechanisms of regulation of industrial development, рр. 231–239. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/sim-2012-2012-21 [in Ukrain- ian]. 17. Busel, V.T. (Ed.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy: 250000 [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language: 250000]. Kyiv; Irpin, Perun [in Ukrainian]. 18. Hrytsanov, A.A., Abushenko, V.L., Evelkyn, H.M. (2003). Sotsyolohyia: Эntsyklopedyia [Sociology:Encyclopedia]. Mynsk, Knizhnyy Dom [in Russian]. 19. Markovych, I.B. (2014). Rozkryttia sutnosti poniattia transformatsii ekonomichnoho prostoru v systemi katehorii rozvytku natsionalnoi ekonomiky [Reveal- ing the essence of the concept of transformation of the economic space in the system of categories of development of the national economy]. Ekonomika rozvytku – Economics of development, 2, pp. 77-81 [in Ukrainian]. 364 20. Bell, D. (1999). Gryadushcheye postindustrial'noye obshchestvo: opyt sotsial'nogo prognozirovaniya [The coming post-industrial society. The experience of social forecasting]. Moscow, Academia [in Russian]. 21. Hrazhevska, N. I. (2011). Evoliutsiia suchasnykh ekonomichnykh system [Evolution of modern economic systems]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian]. 22. Osipov, Yu. M. (1998). Teoriya khozyaystva. Nachala vysshey ekonomiki [Theory of economy. Beginnings of higher economics: textbook.]. In 3 vol. Vol. 3: Khozyaystvennaya dinamika. Transformatsii i perekhody. Neoekonomicheskoye khozyaystvo [Economic Dynamics. Transformations and transitions. Neoeconomic economy]. Moscow, Publishing House of Moscow State University [in Russian]. 23. Hryshchenko, H.O. (2012). Transformatsiia finansovo-ekonomichnykh sys- tem: teoretychni polozhennia [Financial and economic transformation: Theoretical provisions]. Visnyk ZhDTU, 5, рр. 359-363 [in Ukrainian]. 24. Ivashyna, S.Iu. (2014). Sotsialno-instytutsionalni aspekty ekonomichnoi transformatsii Social and institutional aspects of economic transformation [Social and institutional aspects of economic transformation]. Problemy ekonomiky – Problems of the economy, 2, рр. 309-314. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_ 2014_2_45. [in Ukrainian]. 25. Pochenchuk, H. M. (2014). Zakonomirnosti transformatsiinykh protsesiv natsionalnoi ekonomiky [Patterns of transformational processes of the national economy]. Ekonomichnyi analiz – Economic analysis, Vol. 16, No. 1, рр. 123-129. Ternopil, Ekonomichna dumka [in Ukrainian]. 26. Kornukh, O.V., Turylo, A. M. (2014). «Ekonomichna transformatsiia» yak kliuchove poniattia suchasnoho hromadskoho rozvytku ["Economic transformation" as a key concept of modern social development]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu – Scientific Bulletin of Kherson State University, Vol. 3, No. 6, рр. 189-191 [in Ukrainian]. 27. Iansiti, M., Lakhani, K.R. (2014). Digital ubiquity: How connections, sen- sors, and data are revolutionizing business. Harvard Business Review, 92, рр. 90-99. 28. Cflow. Business Process Transformation. Retrieved from https://www.cflow apps.com/business-process-transformation/. 29. Businessoptix. An Ultimate Guide to Business Process Transformation. Issa Kerremans. Retrieved from https://www.businessoptix.com/blog/an-ultimate-guide-to- business-process-transformation. 30. Deloitte. Thinking big with business transformation. Six keys to unlocking breakthrough value. Retrieved from https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ us/Documents/process-and-operations/us-sdt-think-big-business-transformation.pdf. 31. Bol'shaya ekonomicheskaya entsiklopediya [Great economic encyclopedia]. (2008). Moscow, Eksmo. 816 р. [in Russian]. 32. Azriliyan, A.N. (Ed.). (2004). Bol'shoy ekonomicheskiy slovar': 25000 terminov [Big economic dictionary: 25000 terms]. Moscow, OAO Mozhaiskyi polyhr. komb.). 1376 р. [in Russian]. 33. Mochernyi, S.V. (Ed.). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]. Vol. 1, 2000. 863 p.; Vol. 2, 2001. 847 p.; Vol. 3, 2002. 952 p. Kyiv, Publishing center «Akademiia» [in Ukrainian]. 34. Trushkina, N.V., Shkryhun, Yu.O. (2021). Upravlinnia lohistychnoiu diialnistiu pidpryiemstv v tsyfrovii ekonomitsi: teoretychni zasady [Management of logistics activities of enterprises in the digital economy: theoretical basics]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii – Scientific innovations and advanced technologies, 365 2(2), рр. 152-166. DOI: https://doi.оrg/10.52058/2786-5274-2021-2(2)-152-166 [in Ukrainian]. 35. Trushkina, N.V., Shkryhun, Yu.O. (2021). Kontseptualni pidkhody do vyznachennia suti i zmistu terminu «kliientskyi dosvid» [Conceptual approaches to de- fining the essence and content of the term "customer experience"]. Vtda a perspektivy, 4(4)2, рр. 125-138. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2021-4(4)-125-138 [in Ukrainian]. 36. Trushkina, N. V., Serhieieva, O. R., Shkryhun, Yu. O. (2020). Kontseptualni pidkhody do vyzna-chennia poniattia «elektronna komertsiia» [Conceptual approaches to the definition of "e-commerce"]. Problemy ekonomiky – Problems of the economy, 4, рр. 231-240. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-4-231-240 [in Ukrainian]. 37. Shkryhun, Yu.O. (2021). Teoretychni pidkhody do vyznachennia poniattia «tsyfrova lohistyka» [Theoretical approaches to defining the concept of "digital logis- tics]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3(65), рр. 137- 146. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-137-146 [in Ukrainian]. 38. Shkryhun, Yu.O. (2020). «Elektronnyi biznes», «elektronna komertsiia» ta «elektronna torhivlia»: vidminnosti y osoblyvosti ["E-business", "e-commerce" and "e- commerce": differences and features]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia – Management of Economy: Theory and Practice. Chu- machenko’s Annals, рр. 312-325. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.312- 325 [in Ukrainian]. 39. David Terrar. (2015). What is Digital Transformation? Retrieved from https://www.theagileelephant/what-is-digital-transformation. 40. Waters, D. (2003). Logistika. Upravleniye tsep'yu postavok [Logistics. Supply chain management]. Transl. from English. Moscow, UNITI-DANA. 503 p. [in Russian]. 41. Johnson, C.J., Wood, F.D., Wordlaw, L.D., Murphy, Jr. R.P. (2002). Sovremennaya logistika [Modern logistics]. Transl. from English. 7th ed. Moscow, Williams Publishing House. 624 p. [in Russian]. 42. Nerush, Yu.I. (2003). Logistics. 3rd ed., revised. and additional. Moscow, UNITI-DANA. 495 p. [in Russian]. 43. Konishcheva, N. Y., Trushkina, N. V. (2005). Upravlinnia lohistychnoiu di- ialnistiu promyslovykh pidpryiemstv [Management of logistics activities of industrial en- terprises ]. Econ. promisl., 1. рр. 114-123 [in Ukrainian]. 44. Bakaiev, O. O., Kutakh, O. P., Ponomarenko, L. A. (2003). Teoretychni zasady lohistyky [Theoretical foundations of logistics]. Kyiv, Kyivskyi University of Economics and Transport Technologies [in Ukrainian]. 45. Maliarets, L.M., Matviienko-Bieliaieva, H.L. (2010). Formalizatsiia zadach kontrolinhu lohistychnoi diialnosti pidpryiemstva [Formalization of tasks of controlling logistics activities of the enterprise]. Kharkiv, KhNEU. 227 р. [in Ukrainian]. 46. Shtal, T.V., Uvarova, A.Ye. (2019). Lohistychna diialnist torhovelnoho pidpryiemstva: sutnisni kharakterystyky ta formalizatsiia modeli [Logistics activity of a trading company: essential characteristics and formalization of the model]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika – Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Economy, Issue 3, рр. 64-71. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/204-3/9 [in Ukrainian]. 47. Bowersox, D., Klass, D. (2001). Logistika: integrirovannaya tsep' postavok [Logistics: an integrated supply chain]. Transl. from English. Moscow, Olimp-Business. 640 p. [in Russian]. 366 48. Trydid, O.M., Tankov, K.M., Leonova, Yu.O. (2008). Lohistyka [Logistics]. Kyiv, Personnel [in Ukrainian]. 49. Alkema, V. H. (2011) Henezys i rozvytok ekonomichnoi bezpeky subiektiv lohistychnoi diialnosti [The genesis and development of economic security of subjects of logistics activity]. Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 50. Lehin, I.V., Petrov, F. N. (Eds.). (1955). Slovar' inostrannyh slov [Dictionary of foreign words]. Moscow, State. foreign publishing house and national dictionaries [in Russian]. 51. Zolotohorov, V. H. (2003). Ekonomika. Entsiklopedicheskiy slovar' [Econ- omy. Encyclopedic dictionary]. Minsk, Knizhnyy Dom [in Russian]. 52 Madiar, R.O. (2018). Kontrol lohistychnoi diialnosti na pidpryiemstvakh v umovakh hlobalizatsii [Monitoring of logistic work process in enterprises in terms of globalisation]. Ekonomika ta derzhava, 12, рр. 31–34. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6806.2018.12.31. 53. Thinking big with business transformation. Retrieved from https://www2.de- ioitte.com/content/dam/Deioitte/us/Documents/process-and-operations/us-operations/ us-std-sink-big-business-transformation.pdf. Надійшла до редакції 01.12.2021 р. 367 АНОТАЦІЇ Антонюк В. П. Людський капітал як чинник інноваційного розвитку та об’єкт дослідження. – С. 3. В статті обґрунтовано провідну роль людського капіталу як чинника інно- ваційного розвитку в умовах технологічної модернізації економіки та розгортання четвертої промислової революції. Конкретизовано визначення людського капіталу як людських активів, які складаються із фізичних, інтелектуальних, професіональ- них, мотиваційних складових зайнятого населення. Запропонований авторський підхід розуміння людського капіталу як об’єкту дослідження, в якому системати- зовано суб’єкти, компоненти, параметри й чинники формування і розвитку людсь- кого капіталу. Виокремлено й охарактеризовано демографічну, фізіологічну, осві- тньо-професійну, соціально-економічну та соціокультурну компоненти ЛК, що має вагоме значення для комплексного аналізу ЛК на національному та регіональному рівнях. Здійснено обґрунтування значення кожної компоненти ЛК у забезпеченні інноваційних процесів. Ключові слова: робоча сила, людський капітал, людські активи, інновацій- ний розвиток, компоненти людського капіталу. Бородіна О.А. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвит- ку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика но- вого районування. – С. 13. Сучасні процеси реформування АТУ із супроводжуючими їх процесами бюджетної децентралізації мають за наслідки низку неврегульованих, але нагаль- них для вирішення питань: ускладнення проведення макроекономічної політики, особливо фіскальної координації, загострення успадкованих територіальних дис- паритетів, проблеми інституційної досконалості децентралізованих одиниць, які отримують делеговані повноваження. В той же час, аналіз досвіду країн з аналогі- чним потенціалом допомагає визначити свої перспективи, не повторюючи чужих помилок. Так, досвід європейських країн, зокрема, Польщі, доводить, що трирів- нева структура територіальної організації влади у континентальній системі органів місцевого самоврядування, є ефективною, а кореляційна тотожність з польським територіальним АТУ, дає Україні можливість врахувати позитивні наслідки та мі- німізувати ризики. Стаття містить обґрунтовані докази необхідності врахування в Україні єв- ропейського підходу до територіального поділу та Номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики NUTS. На базі співвідношення між категоріями до- ходів адміністративних одиниць у Польщі, запропоновано власне бачення побу- дови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів. Приведене концептуальне бачення системного стратегування економічного розвитку просторових утворень. З урахуванням періодичності циклів Кондратьєва, наголошено, що за період 25-30 років напів-циклу низхідної хвилі на рівні громад, територіальна спільнота має напрацювати для власного стратегічного розвитку такі сценарії випереджаючого розвитку, які можна було б реалізувати на наступ- ному напів-циклі (25-30 років наступної висхідної хвилі). Наведено переваги та загрози бюджетної децентралізації, її основні детер- мінанти у європейських країнах. З огляду на певний досвід відповідних фіскальних процесів в нашій країні з 2019 року, проведено аналітичне дослідження бюджетної 368 децентралізації у її політичній, нормативній та організаційно-інституційній пло- щинах. Інституційна проблематика нового просторового поділу розглянута на рі- вні нового укрупненого району – як нового гравця у адміністративно-територіаль- ному поділі держави. Констатовано нагальну проблему – крайній брак коштів на- віть на здійснення власних повноважень. Для досягнення позитивного ефекту ор- ганізації роботи органів державної влади на усіх рівнях територіальної організації влади, запропоновано використання можливості застосування позитивного ефекту зовнішніх екстерналій. Коли ефективна робота органу публічної влади до- сягається від синергії роботи двох суб’єктів, з характерними функціями та спект- ром прав і повноважень. Приведено низку рекомендацій щодо упорядкування нормативно-законо- давчої бази щодо унормування подальшого процесу бюджетної децентралізації та підвищення ефективності роботи органів влади субрегіонального рівня. Наголо- шено, що процес децентралізації повинен бути тісно пов'язаний з новою регіона- льною політикою та трансформацією всієї регіональної структури, а також, забез- печувати соціальну легітимність та справедливість. Ключові слова: бюджетна децентралізація, просторовий поділ, адміністра- тивно-територіальний устрій, регіональний розвиток, позабюджетні Фонди. Гуцалюк О.М., Бондар Ю.А., Сухачова О.О. Вектори розвитку торго- вельно-економічного співробітництва України з країнами Близького Сходу та Африки. – С. 35. У статті розглянуто основні напрямки розвитку зовнішньополітичних від- носин та торговельно-економічного співробітництва України з країнами Близького Сходу та Африки. Зокрема проаналізовано стан зовнішньоторговельних відносин України з країнами Близького Сходу і Африкою та напрями їхнього зростання. Визначено наявний потенціал посилення співпраці в регіоні та окреслено основні її перспективи. Проведено аналіз наявної інституційної системи забезпе- чення зовнішньої торгівлі в Україні, що в умовах погіршення економічної ситуації в світі та зниження показників експортного потенціалу України за 2019–2020 роки, є доволі важливим для формування та впровадження інституційної підтримки стра- тегії сприяння розвитку вітчизняного виробника та просування його продукції на зовнішні ринки. Обґрунтовано основні чинники, які мають враховувати вітчизняні виробники в процесі виходу на ринки країн Близького Сходу. Запропоновано ієрархію цілей інституційного забезпечення зовнішньої торгівлі України в кон- тексті співпраці з країнами регіону. Згідно з показниками експорту товарів та послуг по основним торговель- ним партнерам за 2018–2020 рр. та формування експортних напрямків в Україні проаналізовано зростання експорту та динаміку показників зовнішньої торгівлі Ук- раїни, що приносить валюту в країну, більше інвестицій та робить Україну більш конкурентоспроможною країною. Розглянуто розвиток дво- та багатосторонніх відносин України з країнами Північної Африки, що лежить у площині геоекономічних інтересів України. Це свідчить про зацікавленість України у розвитку торговельного та економічного співробітництва, виходячи зі значного потенціального значення ринків вказаних країн для виходу українських експортерів, адже країни цього регіону і сьогодні де- монструють значний попит на українські товари. Досліджено передумови прак- тичних проблем розвитку зовнішньоекономічних відносин України з країнами до- сліджуваного регіону, а саме те, що останнім часом геополітичний вплив останніх на світовій арені суттєво зріс. 369 Перспективами подальших досліджень в цьому напрямі є визначення тео- ретичних та практичних передумов створення стратегії просування експорту укра- їнських товарів та послуг на ринки Близького Сходу та Африки. Ключові слова: зовнішня торгівля, експорт, імпорт, торговельно-економічні відносини, зовнішньополітичні відносини, геоекономічні інтереси. Євдокименко В.К., Кельбя С.Г. Імперативи матриці постулатів ноо- сферних цивілізаційних трансформацій як підґрунтя євроінтеграційних стратегій розвитку. – С. 51. На основі поглибленого вивчення та узагальнення досліджень у руслі біхе- віористичної концепції в економіці та їх практичних результатів, системно-аналі- тичного ситуативного пошуку і опрацювання методологічного і методичного під- ґрунтя формування економічного мислення та поведінки суб`єктів реального сек- тору економіки і практики прийняття ними рішень обґрунтовується необхідність впровадження в якості таких підвалин імперативів матриці постулатів ноосферних цивілізаційних трансформацій. Запропоновано приклад покрокового плану відпо- відних першочергових практичних дій. Зокрема, шляхи створення в суспільстві інформаційно-комунікативної і ментально-психологічної атмосфери переходу від репресивно-фіскальної до під- тримуючо-розвивальної парадигми; впровадження конвергентно-інтеграційної до- мінанти в економічне мислення кадрів усіх рівнів; регулювання за допомогою EMMiSoftComputing складу, пропорцій і співвідношення темпів розвитку ВЕД з метою максимізації ВДВ; формування ядер інвестиційно-інноваційно-технологіч- ного прориву через створення спеціальних режимів інвестиційної діяльності та пріоритетного розвитку; перехід від дрейфу дескриптивно-дисипативних концеп- цій до синергічної орієнтації при формуванні й розвитку територіальних громад; приведення у відповідність до сучасного світоустрою і його викликів соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Обґрунтовано шестикроковий план корекції управління соціально еконо- мічним розвитком Чернівецької області. Ключові слова: матриця, підґрунтя, спростування, імперативи, ноосферні цивілізаційні трансформації, євроінтеграційні стратегії розвитку, біхевіористична концепція в економіці. Завербний А.С., Пушак Я.Я. Проблеми та перспективи розвитку рекреа- ційної та туристичної сфер Львівщини за євроінтеграційних умов: інвестиційний аспект. – С. 72. У статті розглянуто проблематику розвитку рекреаційної сфери Львівщини за євроінтеграційних умов. Виокремлено перспективи їх розвитку та інвестиційні аспекти. Проаналізовано динамічність обсягів капітального інвестування до сфери рекреації у Львівській області за 2010-2020 рр. У роботі розвинуто організаційно-управлінський механізм державного уп- равління рекреаційною сферою за євроінтеграційних умов. Який повинен забезпе- чуватися як на макрорівні, так і на рівні регіонів (мікрорівні) та враховувати особ- ливості та вимоги міжнародних (зокрема європейських) вимог та норм. Проаналізовано сприятливі передумови завдяки подальшому євроінтегру- ванню економіки України. Виокремлено пріоритети для державної, регіональної політик щодо покращення, удосконалення системи планування (програмування), ефективнішого використання наявного туристичного, рекреаційного, природного, ресурсного та інших потенціалів всієї території Львівської області. Інвестування у 370 сфери рекреації та туризму Львівщини та й інших регіонів (областей) нашої країни за умов активізування розвитку, пришвидшення євроінтеграційних процесів є реа- льною можливістю започаткування, стимулювання ефективного розвитку вже існуючого підприємництва в туристичній, рекреаційній галузях, підвищення ролі і значення в ній малого, середнього бізнесу тощо. Також це сприятиме активізу- ванню розвитку супутніх галузей економіки, що забезпечують рекреацію та ту- ризм. Ключові слова: рекреація, туризм, євроінтеграція, інвестування. Лазаренко Д.О., Трушкіна Н.В., Уткін В.П. Реалізація кластерної полі- тики у рамках стратегії просторового розвитку територій України. – С. 86. Статтю присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми – забезпе- чення ефективної реалізації кластерної політики у рамках стратегії просторового розвитку територій України. Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні та систематизації існуючих наукових підходів до трактування поняття «кластерна політика» у сис- темі національної економіки; обґрунтуванні авторського підходу до визначення суті й змісту даної категорії. На підставі критичного аналізу літератури виявлено розбіжності тракту- вань кластерної політики (концепцій, форм, способів), а також вибору прикладних засобів впровадження кластерної політики (механізмів, стимулів, інструментів впливу). Слід наголосити, що здебільшого кластерну політику науковці трактують як систему відносин; діяльність органів державної влади; діяльність з підтримки кластерів; низку політичних заходів; комплекс заходів, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної економіки; частину промислової політики; складову регіональної політики; елемент науково-технологічної та інноваційної політики; пріоритет регіональної економічної політики; окрему політику з чіткою стратегією та бюджетом; елемент стратегій економічного розвитку. Запропоновано авторське трактування кластерної політики як системи дер- жавних і громадських заходів і механізмів підтримки кластерних структур і кластерних ініціатив, що забезпечують підвищення рівня конкурентоспроможно- сті регіонів, підприємств, які входять до кластеру, розвиток інститутів, що стиму- люють створення кластерів і сприяють активізації інноваційної діяльності. Встановлено, що ключовою метою реалізації кластерної політики є ство- рення умов для формування та розвитку кластерів як основи реалізації конкурент- них переваг територій економічних районів, підвищення рівня конкурентоспромо- жності національної та регіональної економік та інвестиційної привабливості Ук- раїни. Головними принципами формування кластерної політики в Україні є бага- торівневість формування політики; економічне стимулювання мережевого співро- бітництва у кластерах; організаційне стимулювання мережевого співробітництва у кластерах на засадах публічно-приватного партнерства; підтримка конкуренто- спроможних кластерів. Для ефективної реалізації кластерної політики в Україні необхідно: 1) включити цей вид політики до переліку національних і регіональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та створити належну якісну законодавчу й нор- мативно-правову базу; 2) застосувати концепцію ощадливих інновацій для успіш- ного організаційного розвитку кластерних утворень; 3) посилити міжнародне співробітництво задля стимулювання активної участі кластера у зміні свого інсти- туційного середовища, сприяння поширенню прогресивних ідей і технологій; 371 4) сформувати відповідне інформаційне середовище кластера з метою стимулю- вання спільних науково-дослідних проєктів, у тому числі за участю провідних за- кладів вищої освіти та науково-дослідних установ, сприяння підвищенню ефек- тивності комунікацій і взаємодії у кластері. Ключові слова: національна економіка, регіональна економіка, просторовий розвиток, кластерний підхід, кластеризація економіки, кластерна політика, кластерна структура, види політики, принципи, механізми, система, стратегія, про- грамування, функції управління, інституційне забезпечення, нормативно-правове регулювання, фінансова підтримка, конкурентні переваги територій, конкуренто- спроможність, результативність, ефективність. Лола Ю.Ю., Брусільцева Г.М. Державно-приватне партнерство в еко- номічній моделі замкнутого циклу під час кризи. – С. 106. Розглянуто теоретичний підхід до управління антикризовим потенціалом регіону шляхом трансформації взаємодії суспільства, бізнесу, держави. Індикато- ром ефективності такої трансформації виступає зростання соціальної віддачі, що можливо досягти шляхом впровадження принципів циркулярної економіки, соціа- льного підприємництва та державно-приватного партнерства. Циклічна економіка спрямована на досягнення мінімізації впливу діяльності людини на навколишнє середовища, шляхом інноваційному підходу до споживання ресурсів. Це гармоні- зує відношення суспільства з природою та значно полегшує взаємодію між всіма суб`єктами господарювання щодо регулювання проблем шкідливих викидів під- приємств та інших екологічних питань. Державно-приватне партнерство об`єднує зусилля держави й бізнесу для реалізації масштабних довгострокових проєктів та піднімає ефективність їх взаємодії на новий рівень. Для успішного функціонування запропонованої моделі суспільство, держава та бізнес має міцно триматися на ста- лій системі цінностей: чесності, взаємодопомоги, духовності, гармонічного відно- шення до себе, оточуючих людей та природи. Ключові слова: циркулярна економіка, соціальне підприємництво та держа- вно-приватне партнерство. Ляшенко В.І., Толмачова Г.Ф. Дотримання екологічних вимог суб’єктами малого і середнього бізнесу в умовах критичного стану довкілля Донбасу. – С. 117. Розбудова нової сучасної конкурентоспроможної економіки на сході Укра- їни та створення додаткового поштовху для розвитку Донецької та Луганської об- ластей є невід’ємною передумовою для відновлення територіальної цілісності кра- їни. З цією метою Урядом України заплановано запровадження експерименту щодо формування територій пріоритетного розвитку в Донецькій та Луганській об- ластях. Зважаючи на ключову роль виробництва у генеруванні попиту на інновації, акцент на виробничій сфері матиме вирішальне значення у відновленні економіки регіону. Для цього буде сформовано пул промислових, будівельних, логістичних, транспортних, інжинірингових, фінансових пропозицій, що можуть генерувати комплексне рішення для відновлення і модернізації регіону. Забезпечення дотримання екологічних вимог суб’єктами малого і серед- нього підприємства (МСП) є серйозною проблемою для природоохоронних орга- нів у всьому світі, не в останню чергу тому, що для цієї категорії підприємств ха- рактерні особливості, що утрудняють застосування традиційних методів дотри- мання виконання вимог. В Україні сектор МСП знаходиться на етапі становлення, але можна чекати, що кількість таких суб’єктів господарювання і, як наслідок, їх 372 дія на довкілля збільшуватиметься, зокрема, в результаті реалізації політик і стра- тегій, спрямованих на підтримку цього сектора. Хоча подібні стратегії містять ба- гато позитивних елементів, вони, як правило, не приділяють належної уваги при- родоохоронній проблематиці; навпаки, деякі заходи призводять до таких небажа- них побічних наслідків, як обмеження або навіть заборони на проведення приро- доохоронних інспекцій. На цьому фоні природоохоронні органи стикаються з не- обхідністю вдосконалення існуючих і впровадження нових інструментів, які ефек- тивніше сприяли б дотриманню екологічних вимог. Ключові слова: малий бізнес, екологія, довкілля, програма, підприємство, економіка, регіон. Мисник К.П. Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарсь- кої діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції. – С. 148. У сучасних умовах господарювання шахрайство й економічні злочини ста- ють реальною загрозою для здійснення господарської діяльності в компаніях різ- них країн світу. У статті досліджено особливості й відмінності розвитку системи економіч- них злочинів у сфері господарської діяльності на прикладі німецьких, французьких і польських компаній. Обґрунтовано необхідність розроблення комплексу спеціальних заходів за- для виявлення фактів шахрайства всередині компанії, а також економічних злочи- нів з боку контрагентів та різних груп стейкхолдерів Встановлено, що керівництву компаній Німеччини, Франції та Польщі поряд зі стандартними методами аудиту доцільно застосовувати форензік як дієвого методу економічних розслідувань у сфері господарської діяльності. Ключові слова: господарська діяльність, економічні злочини, шахрайство, форензік, експертне опитування, ефективність, механізми попередження економі- чних злочинів. Павловська І.Г. Особливості розвитку процесу глокалізації як специфіч- ного регіонального механізму глобалізації. – С. 164. Метою статті є аналіз розвитку процесу глокалізації як результату глобалі- зації, визначення її рівнів та форм. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто позитивні та негативні прояви гло- балізації та постглобалізму. Доведено, що ці системи не виправдали покладених на них надій. У зв’язку з цим, світове суспільство вимушено було шукати нові форми взаємодії. Це призвело до використання наступної стадії постглобалізму – глокалі- зації – нерозривному поєднанню глобального та локального (регіонального). У ре- зультаті дослідження було розглянуто основні точки зору на процес глокалізації, представлено основні підходи щодо дослідження процесу глокалізації. Запропоно- вано під глокалізацією розуміти динамічний процес взаємодії локального та гло- бального, коли має місце усунення глобальних процесів на локальний рівень (локалізація) з одночасним виходом локальних процесів на глобальний рівень (гло- балізація). Зроблено акцент та схематично представлено подвійний характер глокалізації. Доведено, що термін «глокалізація» доцільно розглядати як специ- фічний регіональний механізм глобалізації, який прив’язаний до розвитку певної території з характерними для неї історичними, географічними, етнокультурними та іншими особливостями. Представлено основні елементи механізму глокалізація, зокрема, мета, об’єкт, суб’єкт, предмет, мотив, інфраструктура, основа, перед- умови, принципи. Разом із гібридним феноменом «глокалізація» було розглянуто 373 низку інших термінів, які також, як і глокалізація мають суміжну полярність (ква- зіполярність), тобто між глобалізацією та локалізацією, централізацією та децент- ралізацією, інтеграцією та фрагментацією: «хаорд», «фрагмеграція», «реґкал». Зроблено висновок про актуальність розвитку процесу глокалізації в сучасних умо- вах. Ключові слова: глобалізація, глокалізація, інтеграція, постглобалізм, гіб- рид. Саченко М.В., Криворучко Д.М., Сидорчук Д.С. Міжнародний туризм в умовах пандемії COVID-19: тенденції та моделювання розвитку. – С. 174. Covid-19 – сучасна пандемія 21 століття, яка змінила хід історії людства. 2019 р. пандемія збільшувала свої оберти розвитку, поширення та мутації, що в результаті відбувся негативний вплив, як на людство, країн та їхню економіку. Але вже приблизно трьох років Covid-19 став невід'ємною частиною життя людства, відповідно від неочікуваних наслідків пандемії постраждали всі сфери економічної діяльності країн та їхнього функціонування, зокрема галузь міжнародного тури- зму. Міжнародна галузь, досить обширна та має багато напрямів свого розвитку, що під час пандемії вплинуло на кожен із них. Covid-19 справив неабияке вра- жання, особливо на малі країни, півострови та острови, що на 95% залежали від туристичного потоку й за допомогою чого існували. В ході написання наукової роботи було розглянуто теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику світового ВВП, туристичні прибуття, втрата робочих місць, динаміка витрат на туризм, витрати на заходи проти Covid. Вивчення проблематики та функціонування туризму під впливом пандемії дозволяє проаналізувати тенденції даної сфери та оцінити сучасний стан розвитку. Дане дослідження має на меті розгляд безпрецедентного впливу Covid-19 на між- народний туризм. В процесі аналізу було з’ясовано теоретичні засади та зроблено порівняльну характеристику даних туристичного ринку світу з 2019-2021 рр. по- ширення пандемії. Також, розроблені розрахунки, прогнози, моделі майбутнього функціонування міжнародного туризму, що застосовані в розробці заходів, щодо удосконалення міжнародного туризму та стабільності галузі. Та застосовано досвід зарубіжних країн, щодо боротьби впливу Covid-19 та розвитку представленої галузі. В якості підсумовування проведеного аналізу та групування ключової інформації розроблено власні рекомендації для покращення міжнародного туризму. Ключові слова: пандемія, острови, міжнародний туризм, ВВП, туристичні прибуття, моделі туристичної галузі, прогнози, принципи, дестинації, рекоменда- ції. Сербіна Т.В., Срібний О.М. Аналітичне оцінювання та прогнозування об- сягів і структури зовнішньоекономічної діяльності в Україні. – С. 190. На даний час особливої актуальності набувають проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Тому мета даного до- слідження полягає в аналітичному оцінюванні та розробленні прогнозів обсягів і структури зовнішньоекономічної діяльності в Україні з використанням еконо- міко-математичного інструментарію. У статті встановлено, що прогнозування як ефективний інструмент плану- вання зовнішньоекономічної діяльності підприємств дозволяє приймати обґрунто- вані управлінські рішення при формуванні експортних стратегій, виявляти резерви 374 підвищення ефективності організації міжнародної логістичної діяльності, оптимі- зувати структуру експортно-імпортних операцій. Це сприятиме скороченню ви- трат на зовнішньоекономічну логістичну діяльність і збитків за рахунок оптиміза- ції потоків та удосконалення інформаційного забезпечення їх руху; зростання яко- сті логістичного сервісу та рівня обслуговування споживачів, рентабельності від реалізації продукції та рівня конкурентоспроможності підприємств на міжнарод- них ринках збуту. Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, зовнішня торгівля, міжна- родна логістика, митна логістика, митна політика, експортна політика, митний ре- жим, транзитний режим, експорт, імпорт, міжнародне економічне партнерство, співробітництво, глобалізація, євроінтеграція. Сердюк О.С., Петрова І.П. Інституціональне забезпечення деструктив- ної конкуренції в Україні: стан, проблеми та напрями вдосконалення. – С. 202. У статті проаналізовано інституціональне забезпечення деструктивної кон- куренції в Україні. Розглянуто правову основу для регулювання деструктивної конкуренції в Україні. Виявлено, що антимонопольне законодавство суттєво вдос- коналено та розширено нормативно-правовими актами. Зазначено, що незважаючи на всі здобутки, законодавство з регулювання деструктивної конкуренції порів- няно із зарубіжними аналогами доволі молоде й потребує урахування специфічних факторів, що об’єктивно існують в Україні. Проаналізовано показники, які характеризують рівень деструктивної кон- куренції в Україні. Серед найбільш поширених порушень деструктивної конкуре- нції є зловживання монопольним становищем, антиконкурентні дії органів влади, антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання та недобросовісна конку- ренція. Досліджено кількісні показники за кожним видом порушень деструктивної конкуренції в Україні за 2014-2020 рр. Наведено дані у розрізі видів економічної діяльності. Проаналізовано співвідношення накладених Антимонопольним коміте- том України штрафів та сплачених штрафів за порушення законодавства про за- хист економічної конкуренції у 2014-2020 рр. Запропоновано напрями вдосконалення інститутів стримування деструк- тивної конкуренції в Україні. Ключові слова: антимонопольне законодавство, деструктивна конкуренція, інститути, інституціональне забезпечення, Антимонопольний комітет України. Ситник Є.А. Чи існує загальний еквівалент трансакційних витрат? – С. 226. У статті поставлено питання про існування загального еквіваленту транс- акційних витрат, відмінного від грошей. Проведено розмежування понять трансакційних витрат та трансакційних дій. Дано визначення трансакційних витрат як витратного (у сенсі витрат вартості і часу) сліду трансакційних дій. Впроваджено поняття континууму трансакційних дій, окреслено склад континууму трансакційних дій та виявлено основні причини його збільшення у су- часній економіці, серед яких специфічні для економіки, перехідної від командно- адміністративної системи радянського типу до ринкової. 375 Уточнено механізм витіснення ринкових трансакцій фірмою. Трансакціоза- міщення – це процес (процеси) виконання фірмою певної сукупності трансакцій- них дій, що супроводжують трансформаційні процеси від їх початку до закінчення. Трансакціозаміщення пов’язане з трансакційною ємністю інституту. Встановлено відповідність між підмножинами континууму трансакційних дій та трансформаційними (виробничими) процесами. Впроваджено поняття агеративної системи як однієї з двох великих систем, що підтримують симетрію в економіці, і яка існує паралельно із ринковою, або то- варно-грошовою. Агеративна система побудована на базі управлінських дій і є комплексом управлінських, трансакційних дій усіх типів і видів. Створено таблицю, у якій розміщені основні відповідності між трансфор- маційними і трансакційними типами процесів та породжуваними ними економіч- ними явищами. Трансформаційні та трансакційні процеси породжують різні типи еконо- мічних явищ. Якщо в трансформаційних процесах створюються товари, точніше, натурально-речові тіла товарів як носії вартості, то в трансакційних процесах ство- рюються інститути. Якщо в результаті розвитку трансформаційних (виробничих) процесів від- бувається накопичення капіталу (яке, власно, і є ціллю капіталістичного вироб- ництва), то внаслідок розвитку трансакційних процесів відбувається накопичення управлінської влади. Ціль бюрократії – збільшення та концентрація управлінської влади. Ключові слова: континуум трансакційних дій, трансакційні дії, трансакційні витрати, трансформаційні процеси, трансакційна оболонка виробничого процесу, загальний еквівалент трансакційних витрат, натурально-речові тіла товарів, носії вартості, агеративна система, рівні ієрархії, одиниця ієрархічної складності, транс- акційна ємність інститутів, інституціональна (інституційна) конкуренція. Смерека С. Б. Дослідження зарубіжного досвіду сфери енергозберігаючих технологій. – С. 240. Розглядаються актуальні питання впровадження енергозберігаючих техно- логій різними країнами, наголошено на завданнях пріоритетного розвитку впро- вадження енергозберігаючих технологій, які завжди були в числі головних еконо- мічних завдань та вирішувалися проведенням відповідної політики як в рамках ок- ремих держав та і в єдності декількох держав. Досліджено досвід впровадження енергозберігаючих технологій в Норвегії, Швеції, Данії, Німеччині, Франція, Польщі, розвиток перспективних технологій у цих країнах, їх трансформація у зростання енерговиробництва і збільшення кількості робочих місць з одночасним створенням високоефективного екологічно чистого енергетичного сектору еконо- міки, розглянуті основні моделі реформування житлово-комунального господар- ства в країнах Західної Європи, які цілеспрямовано націлені на впровадження ене- ргозберігаючих технологій. Ключові слова: енергозбереження, конкурентоспроможність підприємства, альтернативні джерела палива чи енергії, житлово-комунальне господарство, енергоменеджмент. Солдак М.О. Фінансова підтримка ревіталізації старопромислових тери- торій: досвід Великобританії, Чехії та Туреччини. – С. 250. 376 Старопромислові території стикаються з проблемами в економічній, соціа- льній та екологічній сферах, які виникають унаслідок втрати традиційними галу- зями ринків збуту, збитковістю та припиненням виробничої діяльності, появою внаслідок процесів деіндустріалізації та реформування прав власності занедбаних територій колишнього промислового використання. Уряди країн по-різному реагу- ють на ці виклики залежно від інституцій, створених на наднаціональному, держа- вному та регіональному рівнях, обсягів коштів, які вони мають у своєму розпо- рядженні для подолання економічної, соціальної та екологічної незахищеності мешканців таких територій. У статті узагальнено світовий досвід фінансової під- тримки сталого розвитку старопромислових територій та обґрунтовано рекоменда- ції щодо можливостей їх використання для ревіталізації таких регіонів в України. Як об’єкти дослідження обрано три країни: Великобританію, Чехію та Туреччину. Рекомендації, які обґрунтовано для України, стосуються визначення критеріїв пріоритетності проєктів на основі оцінки рівня розвитку територій за зваженим ін- дексом декількох показників, набір яких може бути адаптований до специфічних національних умов але має відображати всі складові сталого розвитку; викорис- тання можливості європейської інтеграції у сфері інновацій, науки та освіти з ме- тою формування сучасної політики ревіталізації старопромислових регіонів; вико- ристання коштів Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію проєктів ревіталізації старопромислових територій; активного залучення агенцій регіональ- ного розвитку до вирішення проблемних питань ревіталізації занедбаних територій колишнього промислового використання. Ключові слова: старопромислові території, промисловість, регіони, ревіта- лізація, євроінтеграція. Столярова В. В. Стратегічне планування людиноцентриського соціально- економічного розвитку Хмельниччини. – С. 264. З використанням мемуарно-аналітичного огляду науково-громадської дія- льності доктора економічних наук, професора Пила Василя Івановича розкрито становлення системи стратегічного планування соціально-економічного розвитку Хмельницької області. На методологічних положеннях Концепції людського роз- витку наведені локалізовані на рівень Хмельниччини глобальні Цілі Розвитку Ти- сячоліття (ЦРТ) на період до 2015 року та Цілі Сталого Розвитку (ЦСР) на період до 2030 року. Розглянуті інформаційно-методичні аспекти економіко-статистичної оцінки ЦРТ і ЦСР за допомогою показників-індикаторів національних методик (2001 та 2012 років) виміру Індексу регіонального людського розвитку (ІРЛР). Ор- ганізаційно-економічна сутність стратегічного планування соціально-економіч- ного розвитку регіону визначена як планова діяльність регіональних органів влади щодо змін негативних тенденцій показників-індикаторів ІРЛР на позитивні шля- хом впровадження відповідних заходів. Особливу увагу зосереджено на недопущення відцентровості цілей соціа- льно-економічного розвитку регіонів від стратегій і політики соціально-економіч- ного розвитку держави загалом. На основі прогнозних розрахунків 33-х показни- ків-індикаторів ІРЛР Хмельницької області на 2016–2020 рр. визначені стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку, сформульовані 2 нові стратегічні цілі і уточнені 4 діючих, які були передбачені Стратегією регіонального розвитку, що розроблялась у 2010–2011 рр. Розкриті структури першої в Україні Регіональної програми людського розвитку Хмельниччини та 6-ти програм соціально-економічного розвитку області 377 на 2016–2020 рр. Наведені концептуальні положення експерименту «Державне ре- гулювання регіонального людського розвитку в адміністративній області» з визна- ченням повноважень обласної державної адміністрації і обласної ради в умовах де- централізації. Впровадження системи Прогнозування-Програмування-Бюджетування (ППБ) в діяльність регіональних органів влади орієнтовано на використання поло- жень бюджетного федералізму унітарної держави (в порядку постановки). Вико- ристання складових організаційно-методичного механізму стратегічного плану- вання зорієнтовано на досягнення узгодженості взаємодії Центру і Регіонів як єди- ної соціально-економічної системи. Ключові слова: людський розвиток, людиноцентриський підхід, соціально- економічний розвиток, стратегія регіонального розвитку, регіональна програма, показники-індикатори, Цілі Розвитку Тисячоліття, Цілі Сталого Розвитку, бюд- жетний федералізм унітарної держави. Шведкий В. А. Тенденції розвитку підприємств-постачальників енергоре- сурсів в умовах лібералізації енергоринку. – С. 307. У статті виявлені тенденції розвитку підприємств-постачальників енерго- ресурсів, які склалися під впливом лібералізації ринку. Серед них: закріплення ди- візіонального принципу розбудови організаційної структури; створення нових клієнтських моделей, покликаних максимально наблизити постачальника до спо- живача; діджиталізація сервісів; поступове зміщення акцентів на застосування не- цінових методів конкуренції. Визначено ризики, що виникають для цієї групи ринкових суб’єктів. Ключові слова: підприємства-постачальники, енергоресурси, лібералізація, енергоринок, конкуренція. Шипоша В.А. Проблемні питання та ключові перешкоди ефективного економічного розвитку східних регіонів України. – С. 315. На даний час кластеризацію визнано ефективним механізмом і можливістю для структурних інституційних змін в економіці східних регіонів України. Метою дослідження є визначення проблемних питань і виявлення головних перешкод, які стримують ефективний економічний розвиток східних регіонів Ук- раїни. На підставі аналізу динаміки показників економічного розвитку Донецької та Луганської областей виявлено сукупність бар’єрів, які умовно розподілено за такими групами: політичні, нормативно-правові, інноваційні, інвестиційні, інфор- маційні, екологічні, інфраструктурні, логістичні. Здійснено прогнозну оцінку по- казників, що характеризують економічний розвиток регіонів, із використанням економіко-математичного інструментарію, і на цій основі виявлено тенденції їх по- дальшого функціонування. На основі узагальнення стратегій регіонального розви- тку Донецької та Луганської областей виявлено їх недоліки в частині створення кластерних структур. З урахуванням значного потенціалу впливу кластерів на економіку регіону доведено необхідність розроблення економетричної моделі, яка оцінюватиме ре- зультативність функціонування кластерного утворення. Обґрунтування системи фінансово-економічних відносин, що виникають у процесі управління розвитком і функціонування регіональної економіки на основі формування кластерів, дозво- лило визначити безпосередній взаємозв’язок між кластеризацією регіональної еко- номіки та посиленням конкурентних позицій фінансово-економічних суб’єктів на 378 регіональному ринку, що є додатковим джерелом кредитування регіональної еко- номіки та сприяє зростанню фінансових показників національної економіки. Ключові слова: національна економіка, регіональна економіка, кластер, ме- ханізм кластеризації, кластерна структура, стратегія регіонального розвитку, еко- номіко-математичний інструментарій, бар’єри, перешкоди, проблемні питання. Шкригун Ю.О. Трансформація логістичної діяльності в умовах діджита- лізації. – С. 346. У статті досліджено питання трансформації логістичної діяльності в теоре- тичному аспекті. Розглянуто дефініції «трансформація», «логістична діяльність» на основі визначення їх сутності з точки зору філософії, економіки та соціології. Наведено, що трансформація логістичної діяльності – це багатоаспектний процес, що швидко змінюється, але він підпорядковується законам у суспільному розвит- кові і ґрунтується на розумінні таких понять як «зміна», «процес», «розвиток», «зміст» і «форма». Надані тлумачення означених термінів. Виділено і запропоно- вано сутнісну основу трансформації логістичної діяльності для забезпечення ефективності логістичного менеджменту, керованості логістичної діяльності в умовах, що постійно змінюються. Окреслені питання забезпечення якості логісти- чного сервісу. Розглянуто напрями трансформації логістичної діяльності в умовах діджиталізації. Ключові слова: розвиток, зміна, зміна форми, процес, трансформація, ло- гістична діяльність, логістичний менеджмент, діджиталізація. 379 ABSTRACTS Antoniuk V. P. Human Capital as a Factor of Innovative Development and Ob- ject of Research. – Р. 3. The article substantiates the leading role of human capital as a factor of innova- tive development in the conditions of technological modernization of the economy and the deployment of the fourth industrial revolution. The definition of human capital as human assets consisting of physical, intellectual, professional, motivational components of the employed population is specified. The author's approach of understanding human capital as an object of research is proposed, in which the subjects, components, parame- ters and factors of formation and development of human capital are systemed. The de- mographic, physiological, educational, professional, socio-economic and socio-cultural components of the human capital have been singled out and characterized, which is of great importance for the comprehensive analysis of the human capital at the national and regional levels. The value of each component of the human capital in ensuring innovative processes is substantiated. Keywords: labor force, human capital, human assets, innovative development, components of human capital. Borodina O.A. Organizational and Economic Mechanism for Ensuring the De- velopment of Spatial Formations in Conditions of Decentralization. Current Issues of New Zoning. – Р. 13. Modern reform processes АТУ with the accompanying processes of fiscal decen- tralization have consequences for a number of unresolved but urgent issues: the compli- cation of macroeconomic policy, especially fiscal coordination, the aggravation of inher- ited territorial disparities, problems of institutional perfection of decentralized units that receive delegated powers. At the same time, analyzing the experience of countries with similar potential helps to determine their prospects without repeating other people's mis- takes. Thus, the experience of European countries, in particular, Poland, proves that the three-level structure of the territorial organization of power in the continental system of local self-government bodies is effective, and the correlation identity with the Polish ter- ritorial system gives Ukraine the opportunity to take into account the positive conse- quences and minimize risks. The article contains reasonable evidence of the need to take into account in Ukraine the European approach to territorial division and the nomenclature of territorial units for the purposes of NUTS statistics. Based on the ratio between the categories of income of administrative divisions in Poland, we propose our own vision of building a national system of budget and tax distribution with the introduction of fundamentally new institutions and mechanisms. A conceptual vision of the system strategy of economic development of spatial formations is presented. Taking into account the frequency of Kondratiev cycles, it is noted that for the period of 25-30 years of the half-cycle of the descending wave at the community level, the territorial community should develop for its own strategic develop- ment such scenarios of advanced development that could be implemented in the next half-cycle (25-30 years of the next ascending wave). The advantages and threats of budget decentralization, its main determinants in European countries are presented. Taking into account some experience of the relevant fiscal processes in our country since 2019, an analytical study of budget decentralization in its political, regulatory, organizational and institutional planes was conducted. The 380 institutional problem of the new spatial division is considered at the level of a new en- larged district – as a new player in the administrative-territorial division of the state. An urgent problem was stated-an extreme lack of funds even for the exercise of their own powers. To achieve a positive effect of organizing the work of state authorities at all levels of the territorial organization of power, it is proposed to use the possibility of ap- plying the positive effect of external externalities. When the effective work of a public authority is achieved from the synergy of the work of two subjects, with characteristic functions and a range of rights and powers. A number of recommendations are made to streamline the regulatory framework for normalizing the further process of budget decentralization and improving the effi- ciency of the work of subregional authorities. It was noted that the process of decentral- ization should be closely linked to the new regional policy and the transformation of the entire regional structure, as well as ensure social legitimacy and Justice. Keywords: budget decentralization, spatial division, administrative-territorial structure, Regional Development, extra-budgetary funds. Hutsaliuk O.M., Bondar Іu.A., Sukhachova O.O. Vectors of Development of Trade and Economic Cooperation of Ukraine with the Countries of the Middle East and Africa. – Р. 35. The main directions of development of foreign policy relations and trade and economic cooperation of Ukraine with the countries of the Middle East and Africa are considered in the article. In particular, the state of Ukraine's foreign trade relations with the Middle East and Africa and the directions of their growth are analyzed. The existing potential for strengthening cooperation in the region has been iden- tified and its main prospects have been outlined. The analysis of the existing institutional system of foreign trade in Ukraine is carried out. that in the conditions of deteriorating economic situation in the world and reduction of indicators of export potential of Ukraine for 2019-2020, it is quite important to form and implement institutional support for the strategy of promoting the development of domestic producers and promoting their pro- ducts to foreign markets. The main factors that should be taken into account by domestic producers in the process of entering the markets of the Middle East are substantiated. The hierarchy of the purposes of institutional maintenance of foreign trade of Ukraine in the context of cooperation with the countries of the region is offered. According to the indicators of exports of goods and services to major trading partners for 2018-2020, the formation of export destinations in Ukraine. The growth of exports and the dynamics of Ukraine's foreign trade, which in turn brings currency to the country, more investment and, most importantly, the fact that the country will become a more competitive country. The development of bilateral and multilateral relations of Ukraine with the coun- tries of North Africa is considered in the plane of geoeconomic interests of Ukraine. This indicates Ukraine's interest in the development of trade and economic cooperation, based on the significant potential importance of the markets of these countries for the exit of Ukrainian exporters, as the countries of the region still show significant demand for Ukrainian goods. The preconditions of practical problems of development of foreign eco- nomic relations of Ukraine with the countries of the studied region are investigated, namely that recently the geopolitical influence of the last on the world arena has essen- tially increased. Prospects for further research in this area are to determine the theoretical and practical prerequisites for creating a strategy to promote the export of goods and services in the markets of the Middle East and Africa. 381 Keywords: foreign trade, export, import, trade and economic relations, foreign policy relations, geo-economic interests. Lazarenko D., Trushkina N., Utkin V. Implementation of the Cluster Policy within the Framework of the Spatial Development Strategy of the Territories of Ukraine. – Р. 86. The article is devoted to the solution of an actual scientific problem – ensuring the effective implementation of the cluster policy within the framework of the strategy of spatial development of the territories of Ukraine. The purpose of the study is the theoretical generalization and systematization of existing scientific approaches to the interpretation of the concept of “cluster policy” in the system of the national economy; justification of the author's approach to determining the essence and content of this category. On the basis of a critical analysis of the literature, differences in interpretations of cluster policy (concepts, forms, methods), as well as the choice of applied means of implementing cluster policy (mechanisms, incentives, tools of influence) were revealed. It should be emphasized that, for the most part, scientists interpret cluster policy as a system of relations; activities of state authorities; cluster support activities; a number of political measures; a set of measures that contribute to increasing the competitiveness of the national economy; part of the industrial policy; component of regional policy; an element of science, technology and innovation policy; priority of regional economic policy; a separate policy with a clear strategy and budget; an element of economic deve- lopment strategies. The author's interpretation of cluster policy is proposed as a system of state and public measures and mechanisms for supporting cluster structures and cluster initiatives, which ensure an increase in the level of competitiveness of regions, enterprises included in the cluster, the development of institutions that stimulate the creation of clusters and contribute to the activation of innovative activities. It was established that the key goal of cluster policy implementation is the crea- tion of conditions for the formation and development of clusters as a basis for realizing the competitive advantages of the territories of economic districts, increasing the level of competitiveness of national and regional economies and the investment attractiveness of Ukraine. The main principles of cluster policy formation in Ukraine are multi-level policy formation; economic stimulation of network cooperation in clusters; organizational sti- mulation of network cooperation in clusters on the basis of public-private partnership; support of competitive clusters. For the effective implementation of cluster policy in Ukraine, it is necessary to: 1) include this type of policy in the list of national and regional priorities of socio-eco- nomic development and create an appropriate high-quality legislative and regulatory framework; 2) apply the concept of frugal innovations for successful organizational de- velopment of cluster formations; 3) strengthen international cooperation in order to sti- mulate the cluster's active participation in changing its institutional environment, pro- moting the spread of progressive ideas and technologies; 4) to form an appropriate infor- mation environment of the cluster with the aim of stimulating joint research projects, including with the participation of leading institutions of higher education and research institutions, promoting the improvement of the efficiency of communications and inter- action in the cluster. Keywords: national economy, regional economy, spatial development, cluster approach, clustering of the economy, cluster policy, cluster structure, types of policy, 382 principles, mechanisms, system, strategy, programming, management functions, institu- tional support, legal regulation, financial support, competitive advantages of territories, competitiveness, effectiveness, efficiency. Liashenko V.I., Tolmachova G.F. Compliance with Environmental Require- ments by Small and Medium-Sized Businesses in The context of a Critical State of the Donbass Environment. – Р. 117. Building a new modern competitive economy in eastern Ukraine and creating an additional impetus for the development of Donetsk and Luhansk regions is an integral prerequisite for the restoration of the country's territorial integrity. To this end, the Go- vernment of Ukraine is planning to introduce an experiment on the formation of territo- ries of priority development in Donetsk and Luhansk regions. Given the key role of pro- duction in generating demand for innovation, the emphasis on the production sphere will be crucial in the restoration of the economy of the region. For this purpose, a pool of industrial, construction, logistics, transport, engineering, financial proposals that can ge- nerate a comprehensive solution for the restoration and modernization of the region will be formed. Ensuring compliance with environmental requirements by small and medium- sized enterprises (SMEs) is a serious problem for environmental bodies around the world, not least because this category of enterprises is characterized by features that make it difficult to apply traditional methods of compliance with the requirements. In Ukraine, the SME sector is at the stage of formation, but we can expect that the number of such entities and, as a consequence, their environmental impact will increase, in particular, as a result of the implementation of politicians and strategies aimed at supporting this sector. Although such strategies contain many positive elements, they usually do not pay due attention to environmental issues; On the contrary, some measures lead to such unde- sirable side effects as restrictions or even a prohibition on environmental inspections. Against this background, environmental bodies are faced with the need to improve existing ones and the introduction of new tools that would help to comply with environ- mental requirements. Keywords: small business, ecology, environment, program, enterprise, economy, region. Lola Yu.Yu., Brusiltseva H.M. Public-Private Partnership in the Economic Model of a Closed Cycle During the Crisis. – Р. 106. The theoretical approach to managing the anti-crisis potential of the region by transforming the interaction of society, business, and the state is considered. An indicator of the effectiveness of such a transformation is the growth of social return, which can be achieved by implementing the principles of circular economy, social entrepreneurship and public-private partnership. The cyclical economy is aimed at achieving minimization of the impact of human activity on the environment through an innovative approach to resource consumption. This harmonizes society's relationship with nature and greatly fa- cilitates interaction between all economic entities regarding the regulation of problems of harmful emissions of enterprises and other environmental issues. Public-private part- nership unites the efforts of the state and business for the implementation of large-scale long-term projects and raises the effectiveness of their interaction to a new level. For the successful functioning of the proposed model, society, the state and business must firmly hold on to a stable system of values: honesty, mutual assistance, spirituality, a harmo- nious attitude towards oneself, surrounding people and nature. 383 Keywords: circular economy, social entrepreneurship and public-private partner- ship. Mysnyk K.Р. Development of the System of Economic Crimes in the Sphere of Economic Activity: Peculiarities of Germany, Poland and France. – Р. 148. In modern economic conditions, fraud and economic crimes are becoming a real threat to the implementation of economic activities in companies of various countries of the world. The article examines the peculiarities and differences in the development of the system of economic crimes in the field of economic activity on the example of German, French and Polish companies. The need to develop a complex of special measures to detect fraud within the company, as well as economic crimes on the part of counterparties and various groups of stakeholders is substantiated. It has been established that the management of companies in Germany, France and Poland should, along with standard audit methods, use forensics as an effective method of economic investigations in the field of economic activity Keywords: economic activity, economic crimes, fraud, forensics, expert survey, efficiency, mechanisms of prevention of economic crimes. Pavlovska I.G. Peculiarities of the Development of the Glocalization Process as a Specific Regional Mechanism of Globalization. – Р. 164. The purpose of the article is to analyze the development of the glocalization pro- cess as a result of globalization, to determine its levels and forms. Analyzing, systema- tizing and summarizing the scientific works of many scientists, the positive and negative manifestations of globalization and post-globalism were considered. It has been proven that these systems did not live up to the hopes placed on them. In this regard, world society was forced to look for new forms of interaction. This led to the use of the next stage of post-globalization - glocalization - an inextricable combination of global and local (regional). As a result of the study, the main points of view on the glocalization process were considered, the main approaches to the research of the glocalization process were presented. It is suggested that glocalization should be understood as a dynamic pro- cess of the interaction of the local and the global, when the elimination of global processes to the local level (localization) takes place with the simultaneous exit of local processes to the global level (globalization). The dual nature of glocalization is empha- sized and schematically presented. It is proved that the term "glocalization" should be considered as a specific regional mechanism of globalization, which is tied to the deve- lopment of a certain territory with its characteristic historical, geographical, ethno-cul- tural and other features. The main elements of the glocalization mechanism are presented, in particular, the goal, object, subject, subject, motive, infrastructure, basis, prerequisites, principles. Together with the hybrid phenomenon of "glocalization", a number of other terms were considered, which, like glocalization, have an adjacent polarity (quasi-polar- ity), that is, between globalization and localization, centralization and decentralization, integration and fragmentation: "haord", "fragmegration", "regkal" ". A conclusion was made about the relevance of the development of the glocalization process in modern con- ditions. Keywords: globalization, glocalization, integration, post-globalism, hybrid. Savchenko M.V., Krivoruchko D.V., Sydorchuk D.S. International Tourism in the Context of the COVID-19 Pandemic: Trends and Development Models. – P. 174. 384 Abstract. Covid-19 is a modern pandemic of the 21st century that has changed the course of human history. In 2019, the pandemic increased its development, spread and mutation, which had a negative impact on humanity, countries and their economies. But for about three years now, Covid-19 has become an integral part of human life, with the unexpected effects of the pandemic affecting all areas of economic activity and their functioning, including international tourism. The international industry is quite extensive and has many directions of its de- velopment, which affected each of them during the pandemic. Covid-19 made a great impression, especially on small countries, peninsulas and islands, which were 95% de- pendent on the tourist flow and through which they existed. In the course of writing the scientific work, the theoretical principles were con- sidered and a comparative description of world GDP, tourist arrivals, job losses, the dy- namics of tourism spending, the cost of measures against Covid. The study of the problems and functioning of tourism under the influence of the pandemic allows us to analyze trends in this area and assess the current state of develop- ment. This study aims to examine the unprecedented impact of Covid-19 on international tourism. In the process of analysis, the theoretical foundations were clarified and a com- parative description of the data of the world tourism market from 2019-2021 on the spread of the pandemic was made. Also, calculations, forecasts, models of future func- tioning of international tourism have been developed, which have been used in the de- velopment of measures to improve international tourism and the stability of the industry. However, the experience of foreign countries in combating the impact of Covid- 19 and the development of the represented industry has been applied. As a summary of the analysis and grouping of key information, we have developed our own recommenda- tions for improving international tourism. Keywords: pandemic, islands, international tourism, GDP, tourist arrivals, mo- dels of tourism industry, forecasts, principles, destinations, recommendations. Serbina T.V., Sribnyi O.M. Analytical Assessment and Forecasting of the Volume and Structure of Foreign Economic Activity in Ukraine. – Р. 190. At present, the problems of increasing the efficiency of foreign economic activity of enterprises are gaining special relevance. Therefore, the purpose of this study is the analytical assessment and development of forecasts of the volume and structure of foreign economic activity in Ukraine using economic and mathematical tools. The article established that forecasting as an effective tool for planning the foreign economic activities of enterprises allows for making informed management de- cisions when forming export strategies, identifying reserves for increasing the efficiency of the organization of international logistics activities, and optimizing the structure of export-import operations. This will contribute to the reduction of costs for foreign eco- nomic logistics activities and losses due to the optimization of flows and improvement of information support for their movement; increase in the quality of logistics service and the level of customer service, profitability from the sale of products and the level of com- petitiveness of enterprises on international sales markets. Keywords: foreign economic activity, foreign trade, international logistics, cus- toms logistics, customs policy, export policy, customs regime, transit regime, export, im- port, international economic partnership, cooperation, globalization, European integra- tion. Serdiuk O.S, Petrova I.P. Institutional Support of Destructive Competition in Ukraine: State, Problems and Directions of Improvement. – Р. 202. 385 The article analyzes the institutional support of destructive competition in Ukraine. The legal basis for the regulation of destructive competition in Ukraine is con- sidered. It was found that antimonopoly law has been significantly improved and ex- panded by regulations. It is noted that despite all the achievements, the legislation on the regulation of destructive competition in comparison with foreign counterparts is quite young and requires consideration of specific factors that objectively exist in Ukraine. Indicators that characterize the level of destructive competition in Ukraine are analyzed. The most common violations of destructive competition are monopoly abuse, anti-competitive actions of the authorities, anti-competitive concerted actions of eco- nomic entities and unfair competition. Quantitative indicators for each type of destructive competition violations in Ukraine for 2014-2020 have been studied. Data in terms of economic activities are pre- sented. The ratio of fines imposed by the Antimonopoly Committee of Ukraine and fines paid for violations of the legislation on protection of economic competition in 2014-2020 is analyzed. The directions of improvement of institutes of restraint of destructive competition in Ukraine are offered. Keywords: antimonopoly, destructive competition, institutions, institutional sup- port, Antimonopoly Committee of Ukraine. Shvedkyi V.A. Trends in the Development of Energy Resources Enterprises- Suppliers in the Conditions of Energy Market Liberalization. – Р. 307. The article reveals the trends in the development of energy supply enterprises that have developed under the influence of market liberalization, and identifies the risks that arise for this group of market entities. It has been proven that the liberalization of the market, although not brought to a logical conclusion, has significantly improved the quality of service in the field of energy supply, stimulated the development of innovative products, the transition to more pro- gressive business processes, especially digital ones. Under the influence of the gradual opening of the market, new trends in the development of the supply sector were formed, the main ones of which are: 1) consolidation of the divisional principle of building the organizational structure (with an orientation in the business segment on the service’s in- dividualization, and in the household segment - on the sales’ individualization; 2) crea- tion of new customer models designed to bring the supplier as close as possible to the consumer and to implement an aggressive offensive strategy as the household segment of the market is finally liberalized; 3) digitalization of services; 4) gradual preparation for the shift of emphasis to the use of non-price methods of competition. It was argued that the new market configuration dictates the requirements for the organizational and management structures of suppliers and determines the content of new products on the market. At the same time, the new market model generates significant risks, namely: increased asymmetric nature of competition, monopolization, reduced fi- nancial stability of suppliers due to non-payment. Most of these risks are systemic in nature, formed in the external environment and cannot be completely eliminated by the efforts of suppliers in the field of service improvement or the introduction of innovative products. Keywords: supplier enterprises, energy resources, liberalization, energy market, competition. Shkrygun Yu.О. Transformation of Logistics Activities under the Conditions of Digitalization. – Р. 346. 386 The article examines the issue of logistics activity transformation in a theoretical aspect. The definitions of "transformation", "logistics activity" are considered based on the definition of their essence from the point of view of philosophy, economics and sociology. It is stated that the transformation of logistics activity is a multifaceted process that changes rapidly, but it is subject to the laws of social development and is based on the understanding of such concepts as "change", "process", "development", "content" and "form". Explanations of the specified terms are provided. The essential basis for the transformation of logistics activities to ensure the efficiency of logistics management and controllability of logistics activities in constantly changing conditions is highlighted and proposed. Issues of logistics service quality assurance are outlined. The directions of transformation of logistics activities in the conditions of digitalization are considered. Keywords: change, process, development, contradictions, transformation, logistic activity, logistic management, digitalization. Shyposha V.A. Problematic Issues and Key Barriers to the Effective Economic Development of the Eastern Regions of Ukraine. – Р. 315. Currently, clustering is recognized as an effective mechanism and opportunity for structural institutional changes in the economy of the eastern regions of Ukraine. The purpose of the study is to identify problematic issues and identify the main obstacles that hold back the effective economic development of the eastern regions of Ukraine. Based on the analysis of the dynamics of the economic development indicators of Donetsk and Luhansk regions, a set of barriers was identified, which are tentatively divided into the following groups: political, regulatory, innovative, investment, informa- tional, environmental, infrastructural, logistical. A predictive assessment of the indicators characterizing the economic development of the regions was carried out using economic and mathematical tools, and on this basis the trends of their further functioning were identified. Based on the generalization of regional development strategies of Donetsk and Luhansk regions, their shortcomings in terms of creating cluster structures were revealed. Taking into account the significant potential of the impact of clusters on the eco- nomy of the region, the necessity of developing an econometric model that will evaluate the effectiveness of the functioning of the cluster formation has been proven. The sub- stantiation of the system of financial and economic relations arising in the process of managing the development and functioning of the regional economy based on the for- mation of clusters made it possible to determine the direct relationship between the clus- tering of the regional economy and the strengthening of the competitive positions of fi- nancial and economic entities on the regional market, which is an additional source lend- ing to the regional economy and contributes to the growth of financial indicators of the national economy. Keywords: national economy, regional economy, cluster, clustering mechanism, cluster structure, regional development strategy, economic and mathematical tools, bar- riers, problematic issues. Smereka S.B. Research of Foreign Experience in the Field of Energy Saving Technologies. – Р. 240. The article is devoted to topical issues of energy saving technologies in different countries, emphasizes the tasks of priority development of energy saving technologies, which have always been among the main economic tasks and solved by relevant policies within individual states and in the unity of several states. The article examines the expe- 387 rience of implementing energy-saving technologies in Norway, Sweden, Denmark, Ger- many, France, Poland, the development of promising technologies in these countries, their transformation into energy production and job growth while creating a highly effi- cient clean energy sector. reform of housing and communal services in the countries of Western Europe, which are purposefully aimed at the introduction of energy-saving tech- nologies. Keywords: energy saving, competitiveness of the enterprise, alternative sources of fuel or energy, housing and communal services, energy management. Soldak M.O. Financial Support of Old Industrial Territories` Revitalization: the Experience of the UK, the Czech Republic and Turkey. – Р. 250. Old industrial territories face economic, social and environmental problems emerging from the loss of traditional industries` markets, unprofitability and discontinuation of production activities, the occurrence of abandoned territories of for- mer industrial use as a result of de-industrialization and reform of property rights. The governments of countries respond differently to these challenges depending on the insti- tutions created at the supranational, state and regional levels, the amount of funds they have to overcome the economic, social and environmental insecurity of the inhabitants of such territories. In the article the world experience of financial support for the sustain- able development of old industrial territories is generalized and recommendations regard- ing the possibilities of their use for the revitalization of such regions in Ukraine are sub- stantiated. Three countries were chosen as objects of study: the UK, the Czech Republic and Turkey. The recommendations substantiated for Ukraine relate to the definition of project priority criteria based on the assessment of the level of development of territories according to a weighted index of several indicators, the set of which can be adapted to specific national conditions, but should reflect all components of sustainable develop- ment; using the possibilities of European integration in the field of innovation, science and education to form a modern policy for the revitalization of old industrial regions; using the State Regional Development Fund for the implementation of projects for the revitalization of old industrial territories; active involvement of regional development agencies in solving problematic issues of revitalization of abandoned territories of former industrial use. Keywords: old industrial territories, industry, regions, revitalization, European integration. Stoliarova V.V. Strategic Planning of People-Centered Socio-Economic Devel- opment of Khmelnytskyi Region. – Р. 264. The article with the use of a memoir-analytical review of scientific and public activities of Doctor of Economics, Professor Vasyl Ivanovych Pyla reveals the formation of a system of strategic planning of socio-economic development of Khmelnytskyi re- gion. The methodological provisions of the Concept of Human Development present the global Millennium Development Goals (MDGs) for the period up to 2015 and the Sus- tainable Development Goals (SDGs) for the period up to 2030, localized at the level of Khmelnytskyi region. The information and methodological aspects of economic and statistical assess- ment of the MDGs and the SDGs with the help of indicators of national methods (2001 and 2012) of the Regional Human Development Index (RHDI) are considered. The or- ganizational and economic essence of strategic planning of socio-economic development of the region is defined as the planned activities of regional authorities to change the 388 negative trends of indicators of RHDI indicators to positive ones by implementing ap- propriate measures. Particular attention is paid to preventing the goals of socio-economic develop- ment of regions from the strategies and policies of socio-economic development of the state as a whole. Based on the forecast calculations of 33 indicators of RHDR of Khmel- nytskyi region for 2016–2020. identified strategic priorities for socio-economic develop- ment, formulated 2 new strategic goals and clarified 4 existing ones, which were pro- vided by the Regional Development Strategy, developed in 2010–2011. Structures of the first in Ukraine Regional program of human development of Khmelnytskyi region and 6 programs of social and economic development of the region for 2016–2020 are revealed. The conceptual provisions of the experiment «State regula- tion of regional human development in the administrative region» with the definition of the powers of the regional state administration and the regional council in the context of decentralization. The introduction of the Forecasting-Programming-Budgeting (FPB) system in the activities of regional authorities is focused on the use of the provisions of budgetary federalism of the unitary state (in the order of setting). The use of the components of the organizational and methodological mechanism of strategic planning is focused on achiev- ing coherence between the Center and the Regions as a single socio-economic system. Keywords: human development, human-centered approach, socio-economic de- velopment, regional development strategy, regional program, indicators, Millennium De- velopment Goals, Sustainable Development Goals, budgetary federalism of the unitary state. Sytnyk Ye.А. Is there a general equivalent of transaction costs? – Р. 226. The article raises the question of the existence of a general equivalent of transac- tion costs other than money. A distinction was made between the concepts of transaction costs and transaction actions. The definition of transaction costs is given as a cost (in the sense of costs of value and time) trace of transactional actions. The concept of a continuum of transactional actions was introduced. the compo- sition of the continuum of transactional actions is outlined and the main reasons for its increase in the modern economy are identified. among these reasons are specific to the economy, which is transitioning from a Soviet-type command-administrative system to a market one. The mechanism of displacement of market transactions by the firm has been spe- cified. Transactional substitution is a process (processes) of the firm's performance of a certain set of transactional actions that accompany transformational processes from their beginning to their end. Transaction substitution is related to the transaction capacity of the institute. Correspondence between subsets of the continuum of transactional actions and transformational (production) processes is established. The concept of an agerative system is introduced as one of the two large systems that support symmetry in the economy, and which exists in parallel with the market or commodity-money system. Agerative system is built on the basis of management actions and is a complex of management, transactional actions of all types and types. A table was created in which the main correspondences between transformational and transactional types of processes and the economic phenomena generated by them are placed. 389 Transformational and transactional processes generate different types of eco- nomic phenomena. If in transformational processes goods are created, more precisely, natural-material bodies of goods as carriers of value, then institutions are created in trans- actional processes. If as a result of the development of transformational (production) processes there is an accumulation of capital (which, in fact, is the goal of capitalist production), then as a result of the development of transactional processes there is an accumulation of mana- gerial power. The goal of bureaucracy is to increase and concentrate managerial power. Keywords: continuum of transactional actions, transactional actions, transac- tional costs, transformational processes, the transaction envelope of the production pro- cess, the total equivalent of transaction costs, physical goods, carriers of value, agerative system, levels of hierarchy, unit of hierarchical complexity, transactional capacity of institutions, institutional (institutional) competition. Yevdokymenko V.K., Kelbya S.H. Imperatives of the Matrix of Postulates of Noospheric Civilizational Transformations as a Basis for European Integration Deve- lopment Strategies. – Р. 51. It has been proposed a methodological and methodical basis for identifying and implementing directions modification of the economic behaviour of subjects of the eco- nomy's the real sector and their decision-making practice based on the generalization of existing studies of behavioural economics, their practical results, a successive in-depth studying, additional research and system-analytical situational processing. It has been suggested step by step plan appropriate priority practical measures on this basis. In par- ticular, these are ways to create in society an information-communicative and mental- psychological atmosphere of transition from repressive-fiscal to supportive-developmen- tal paradigm; introduction of convergent-integration dominant in economic thinking of personnel of all levels; regulation by means of EMM and Soft Computing of structure, proportions and a ratio of rates of development of foreign economic activity for the pur- pose of maximization of airborne forces; formation of nuclei of investment-innovation- technological breakthrough through the creation of special regimes of investment activity and priority development; the transition from the drift of descriptive-dissipative concepts to synergistic orientation in the formation and development of territorial communities; bringing in line with the modern world order and its challenges of social communications and information activities. Reasonably six foot-pace plan of correction of management socially economic development of the Chernivtsi area. Keywords: matrix, soil, refutation, imperatives, noospheric civilization transfor- mations, eurointegration strategies of development, behavioral conception in an eco- nomy. Zaverbnyj A., Pushak Ya. Problems and Prospects of the Development of the Recreational and Tourist Spheres of Lviv Region under European Integration Condi- tions: Investment Aspect. – Р. 72. The article examines the problems of the development of the recreational sphere of Lviv Oblast under the conditions of European integration. Prospects for their develop- ment and investment aspects are highlighted. The dynamism of the volume of capital investment in the sphere of recreation in the Lviv region for 2010-2020 was analyzed. The work developed the organizational and management mechanism of state management of the recreational sphere under the conditions of European integration. This mechanism should be provided both at the macrolevel and at the level of regions 390 (microlevel) and take into account the peculiarities and requirements of international (in particular, European) requirements and norms. Favorable prerequisites thanks to the further European integration of the Ukrain- ian economy are analyzed. Priorities for state and regional policies regarding the im- provement and improvement of the planning (programming) system, more effective use of the existing tourist, recreational, natural, resource and other potentials of the entire territory of Lviv region have been identified. Investing in the spheres of recreation and tourism of Lviv Oblast and other regions (oblasts) of our country under the conditions of intensification of development, acceleration of European integration processes is a real opportunity for starting, stimulating the effective development of already existing entre- preneurship in the tourism and recreation industries, increasing the role and importance of small and medium-sized enterprises in it business, etc. It will also encourage the de- velopment of related sectors of the economy that provide recreation and tourism. Keywords: recreation, tourism, European integration, investment.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186777
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2221-1187
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:31:07Z
publishDate	2021
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Шкригун, Ю.О. 2022-11-29T13:18:45Z 2022-11-29T13:18:45Z 2021 Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації / Ю.О. Шкригун // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 346-366. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.346-366 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186777 У статті досліджено питання трансформації логістичної діяльності в теоретичному аспекті. Розглянуто дефініції «трансформація», «логістична діяльність» на основі визначення їх сутності з точки зору філософії, економіки та соціології. Наведено, що трансформація логістичної діяльності – це багатоаспектний процес, що швидко змінюється, але він підпорядковується законам у суспільному розвиткові і ґрунтується на розумінні таких понять як «зміна», «процес», «розвиток», «зміст» і «форма». Надані тлумачення означених термінів. Виділено і запропоновано сутнісну основу трансформації логістичної діяльності для забезпечення ефективності логістичного менеджменту, керованості логістичної діяльності в умовах, що постійно змінюються. Окреслені питання забезпечення якості логістичного сервісу. Розглянуто напрями трансформації логістичної діяльності в умовах діджиталізації. The article examines the issue of logistics activity transformation in a theoretical aspect. The definitions of "transformation", "logistics activity" are considered based on the definition of their essence from the point of view of philosophy, economics and sociology. It is stated that the transformation of logistics activity is a multifaceted process that changes rapidly, but it is subject to the laws of social development and is based on the understanding of such concepts as "change", "process", "development", "content" and "form". Explanations of the specified terms are provided. The essential basis for the transformation of logistics activities to ensure the efficiency of logistics management and controllability of logistics activities in constantly changing conditions is highlighted and proposed. Issues of logistics service quality assurance are outlined. The directions of transformation of logistics activities in the conditions of digitalization are considered. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації Transformation of Logistics Activities under the Conditions of Digitalization Article published earlier
spellingShingle	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації Шкригун, Ю.О.
title	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації
title_alt	Transformation of Logistics Activities under the Conditions of Digitalization
title_full	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації
title_fullStr	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації
title_full_unstemmed	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації
title_short	Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації
title_sort	трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186777
work_keys_str_mv	AT škrigunûo transformacíâlogístičnoídíâlʹnostívumovahdídžitalízacíí AT škrigunûo transformationoflogisticsactivitiesundertheconditionsofdigitalization

Трансформація логістичної діяльності в умовах діджиталізації

Репозитарії

Схожі ресурси