Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку
У статті розглянуто проблеми функціонування енергетики України, зокрема скрутний стан комунальної (муніципальної) теплоенергетики з урахуванням руйнування енергетичної інфраструктури населених пунктів, та завдання із забезпечення надійного енергопостачання житлових і громадських будівель в умовах...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186790 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку / О.В. Кириленко, Ю.Ф. Снєжкін, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 9. — С. 22-37. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859983936733577216 |
|---|---|
| author | Кириленко, О.В. Снєжкін, Ю.Ф. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. |
| author_facet | Кириленко, О.В. Снєжкін, Ю.Ф. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. |
| citation_txt | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку / О.В. Кириленко, Ю.Ф. Снєжкін, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 9. — С. 22-37. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті розглянуто проблеми функціонування енергетики України, зокрема скрутний стан комунальної (муніципальної) теплоенергетики з
урахуванням руйнування енергетичної інфраструктури населених пунктів, та завдання із забезпечення надійного енергопостачання житлових і
громадських будівель в умовах воєнного та післявоєнного періодів. Наведено перелік пріоритетних наукових досліджень та науково-технологічних
розробок, спрямованих на створення нової конкурентоспроможної науково-технічної продукції, необхідної в умовах воєнного стану для гарантування енергетичної безпеки й досягнення енергонезалежності країни та її
регіонів.
The article examines the problems of Ukraine’s energy sector functioning, in particular, the difficult state of communal
(municipal) heat energy, taking into account the destruction of the energy infrastructure of settlements, and the tasks to
ensure reliable energy supply of residential and public buildings during the war and in post-war period. A list of priority
scientific research and scientific and technological developments aimed at creating new competitive scientific and technical
products, necessary during martial law to maintain energy security and achieve energy independence of the country
and its regions, is given.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ:
ЙМОВІРНІ СЦЕНАРІЇ
ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
У статті розглянуто проблеми функціонування енергетики України, зо-
крема скрутний стан комунальної (муніципальної) теплоенергетики з
урахуванням руйнування енергетичної інфраструктури населених пунк-
тів, та завдання із забезпечення надійного енергопостачання житлових і
громадських будівель в умовах воєнного та післявоєнного періодів. Наведе-
но перелік пріоритетних наукових досліджень та науково-технологічних
розробок, спрямованих на створення нової конкурентоспроможної науко-
во-технічної продукції, необхідної в умовах воєнного стану для гаранту-
вання енергетичної безпеки й досягнення енергонезалежності країни та її
регіонів.
Ключові слова: муніципальна енергетика, Національна програма віднов-
лення, модернізація систем енергозабезпечення, термомодернізація буді-
вель, пріоритетні наукові розробки.
Сьогодні внаслідок воєнної агресії Росії економіка України
зазнала відчутих втрат у всіх секторах, у тому числі в палив-
но-енергетичному комплексі, хоча критичного дефіциту енер-
горесурсів та енергоносіїв поки що не відчувається, і можна го-
ворити про підтримання необхідного рівня безпеки економіки
й життєдіяльності суспільства. Проте, безумовно, посилилися
ризики і з’явилися нові виклики для стійкого функціонуван-
ня та розвитку енергетики. Тому зараз потрібно їх оцінити і
закласти фундамент для реконструкції та модернізації еконо-
міки в післявоєнний період, зокрема для побудови енергетики
майбутнього з урахуванням того, що частина фонду будівель
зруйнована або пошкоджена. При цьому бажано використову-
вати досвід країн ЄС та їх найкращі практики з реконструкції і
модернізації сфери енергетики.
Зазначимо, що війна негативно вплинула на роботу україн-
ської енергетичної галузі [1]. Через своє економічне, гуманітар-
не і геополітичне значення об’єкти енергетичної інфраструкту-
ри стали особливо частими цілями російської агресії.
Попри це, українська енергосистема демонструє високу
стійкість, а енергетики — надзвичайну професійність у забез-
КИРИЛЕНКО
Олександр Васильович —
академік НАН України,
директор Інституту
електродинаміки НАН України,
академік-секретар Відділення
фізико-технічних проблем
енергетики НАН України
СНЄЖКІН
Юрій Федорович —
академік НАН України,
директор Інституту технічної
теплофізики НАН України
БАСОК
Борис Іванович —
член-кореспондент НАН
України, завідувач відділу
теплофізичних основ
енергоощадних технологій
Інституту технічної теплофізики
НАН України
БАЗЄЄВ
Євген Трифонович —
кандидат технічних наук,
провідний науковий
співробітник Інституту технічної
теплофізики НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.09.022СТАТТІ СТАТТІ
ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 23
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Рис. 1. Розподіл операційної потужності в МВт за
функціональним станом та територією розташування
об’єктів електрогенерації станом на початок липня
2022 р. [2]
печенні стабільної роботи галузі навіть в умо-
вах війни. Станом на липень 2022 р., згідно з
проєктом Плану відновлення України [1, 2],
близько 4 % генеруючих потужностей зруйно-
вано під час бойових дій, ще 35 % перебувають
на окупованих територіях (рис. 1). Зокрема,
Запорізька АЕС, потужність якої становить
43 % загальної потужності всіх українських
АЕС, працює в дуже складних умовах: персо-
нал зазнає постійного тиску з боку російських
окупантів, були випадки мінування станції,
спостерігаються постійні обстріли і ядерно-
політичний шантаж. Загалом зруйновано або
перебуває на окупованих територіях близько
50 % теплової електрогенерації, 30 % сонячної
генерації та понад 90 % вітрогенерації України.
Видобуток газу внаслідок повномасштабно-
го воєнного вторгнення скоротився на 10—12 %.
Не працюють основні нафтопереробні заводи
(власне виробництво забезпечувало близько
30 % потреби країни в нафтопродуктах), вини-
кли логістичні труднощі з постачанням нафто-
продуктів. Станом на середину червня 2022 р.
прямі збитки, завдані інфраструктурі україн-
ської енергетики та нафтогазовому сектору, за
попередніми оцінками становили 47 млрд грн
($1,7 млрд). Загальні непрямі втрати сектору
електроенергетики від початку війни оцінюють
у 341,8 млрд грн. У секторі видобутку, транзи-
ту та розподілення газу оцінка збитків сягає
61 млрд грн, у секторі нафтовидобутку та на-
фтопереробки — 66 млрд грн.
Згідно з матеріалами семінару USAID [3],
станом на 10 серпня 2022 р. через війну в кому-
нальній теплоенергетиці України було пошко-
джено або зруйновано 300 об’єктів, з яких на-
разі вже відновлено 158. Серед цих об’єктів —
10 ТЕЦ, три з них було відновлено.
Тому наразі ключовими ризиками для робо-
ти української енергетичної галузі є такі [2]:
• пошкодження, загроза подальших руйну-
вань об’єктів енергетики чи втрата контролю
над ними;
• проблеми з ціноутворенням та недостатнє
фінансування галузі;
• складність залучення фінансових ресурсів
та неплатежі за використану енергію;
• певна залежність енергосистеми від ім-
портного вугілля та газу;
• технологічні, технічні та ресурсні обме-
ження.
Станом на 14 червня 2022 р. зруйновано/по-
шкоджено 12 900 багатоквартирних будинків
(~13,5 млн м² житлової площі), 107 707 при-
ватних будинків (~1,9 млн м²) [4]. Станом на
липень 2022 р. пошкоджено та зруйновано:
понад 1000 закладів загальної середньої осві-
ти та більш як 600 закладів дошкільної освіти,
понад 700 закладів охорони здоров’я; пошко-
джено 255 і зруйновано 295 об’єктів культури;
пошкоджено 41 та зруйновано 30 закладів со-
ціального захисту населення.
Хоча можливості прогнозування в умовах
продовження воєнних дій і за наявності загроз
реалізації різновекторного сценарію розвитку
енергетики з «невизначеними очікуваннями»
доволі обмежені, все ж вкрай важливо шукати
відповіді на ключові питання, а саме:
1. Чи має Україна та її окремі регіони достат-
ні обсяги первинних енергоресурсів, розробка
та використання яких економічно виправдані,
і чи в змозі ці енергоресурси забезпечити ни-
нішнє енергопостачання та необхідні темпи
розвитку муніципальних структур у період
післявоєнного відновлення?
24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
2. Яка структура енергоресурсів та енерго-
носіїв (теплової чи електричної енергії) очіку-
ється у післявоєнний період? Як змінюються
індикативні показники енергетичної стратегії
у цей та наступні періоди? За якими прогноз-
ними цінами реалізовуватимуться окремі види
енергоресурсів?
3. Якими є завдання енергетичної та еконо-
мічної науки у розробленні аргументованих
пропозицій щодо розвитку енергетики в умо-
вах воєнного та післявоєнного періодів? Чи
забезпечують нинішні наукові дослідження
та розробки перехід на нові методи і техноло-
гії енергопостачання та більш ефективне ви-
користання енергоресурсів та енергоносіїв?
Коли і за яких умов результати цих досліджень
та розробок можуть набути широкого застосу-
вання? Чи є пілотні демонстраційні проєкти?
Які є механізми використання інновацій та ін-
ших нововведень?
Певні відповіді на поставлені питання наве-
дено у нещодавно опублікованому Національ-
ною радою з відновлення України від наслідків
війни документі стратегічного характеру — про-
єкті Плану відновлення України на десятиріч-
ний період [5]. План відновлення України — це
унікальний документ, який не лише передбачає
відшкодування збитків, завданих війною, а й
окреслює заходи для прискореного економіч-
ного зростання та підвищення якості життя
в Україні. У ньому в рамках напрацювань 24
робочих груп визначено 15 національних про-
грам для досягнення до 2032 р. цілої низки ам-
бітних цілей. Дві з них пов’язані з розвитком
енергетики та забезпеченням енергетичної без-
пеки країни, це — Національна програма № 4
«Енергетична безпека», що складається з двох
частин: 4А «Підвищення стійкості інтегрованої
енергетичної системи: розширення інтерконек-
ту із ENTSO-E, розвиток нафтопродуктопро-
водів у прив’язці до НПЗ у Європі, розбудова
газових сховищ» (фінансування — ~$14 млрд)
та 4Б «Підтримка переходу ЄС до енергетики з
нульовим викидом вуглецю: розвиток безвугле-
цевої енергетики (ядерної та ВДЕ), збільшення
виробництва газу та біопалива, розвиток еко-
системи H2» (~$114 млрд).
Інша Національна програма № 10 «Модер-
нізація регіонів та житлового будівництва»
[4] також має дві частини: 10А «Модернізація
регіонів: запуск програми модернізації житла»
(~$70—150 млрд) та 10Б «Нарощування обся-
гів будівництва житла та модернізація інфра-
структури» (~$80—100 млрд).
Окремі енергетичні аспекти та проблеми
стійкого розвитку країни відображено також
у Національній програмі № 3 «Довкілля та
сталий розвиток» (матеріали робочої групи
«Екологічна безпека»), Національній програмі
№ 2 «Інтеграція в ЄС» (матеріали робочої гру-
пи «Відновлення та розвиток економіки») та у
Національній програмі № 8 «Розвиток секто-
рів економіки з доданою вартістю».
Кожна з національних програм завершуєть-
ся додатками з переліком конкретних проєктів
загальнонаціонального чи відомчого статусу
(наприклад, для нацпрограми № 4 [6]) та необ-
хідних законотворчих ініціатив на рівні норма-
тивно-правових актів. Часові періоди (етапи)
виконання різних національних програм різ-
няться: «Воєнна економіка» — 2022 р., «Піс-
лявоєнна відбудова» — 2023—2025 рр., «Нова
економіка» — 2026—2032 рр.
Уперше офіційно План відновлення України
було представлено на конференції URC 2022
(Ukraine Recovery Conference), яка відбула-
ся 4—5 липня 2022 р. в м. Лугано, Швейцарія.
Цей документ докладно обговорювали на 5
панелях, зокрема відбулася панельна диску-
сія № 5 — відновлення довкілля та досягнення
енергетичної безпеки України.
Загальні потреби у фінансуванні для реалі-
зації Плану відновлення України становлять
більш як $750 млрд, з них ~2/3 — підтримка
партнерів (гранти, позики та акціонерний ка-
пітал). Виконання Плану передбачає щорічне
зростання ВВП України на 7 %, тобто за десять
років ВВП має зрости майже вдвічі. За даними
Державної служби статистики України, такі
високі темпи розвитку спостерігалися лише
п’ять років за період незалежності України — в
2001, 2003—2004 і 2006—2007 рр. Для довідки:
ВВП України у 2021 р. збільшився на 3,4 % по-
рівняно з 2020 р. і становив $198,32 млрд, а за
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 25
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
паритетом купівельної спроможності (ПКС) —
588,4 млрд міжнар. дол. [7].
Основні акценти енергетичної Національної
програми № 4 такі:
1) Україна підтримує плани забезпечення
енергетичної безпеки Європи та переходу до
низьковуглецевої економіки;
2) головна тенденція відновлення України
в енергетиці — швидка електрифікація еконо-
міки завдяки енергетичному переходу, а також
значне підвищення енергоефективності;
3) основні секторальні припущення: вну-
трішнє споживання водню становитиме
~0,1—0,2 млн т у 2032 р. і ~0,5 млн т до 2050 р.;
промисловість — електрифікація основних
галузей (зокрема, металургії); житловий сек-
тор — ~50 % будівель буде термомодернізовано
до 2032 р., ~100 % до 2050 р.; електрифікація
опалення (електричні котли, теплові насоси);
транспорт — електрифікація до 95 % заліз-
ничного транспорту, збільшення частки елек-
тромобілів до ~15 % до 2032 р. і до ~80% — до
2050 р., електрифікація/використання H2 для
муніципального транспорту — ~5 % до 2032 р.
і ~100 % до 2050 р.; втрати електроенергії ско-
ротяться до 8 % до 2032 р. (відповідно до На-
ціональної економічної стратегії);
4) ключові проєкти — каталізатори розви-
тку: розширення інтерконекторів з ENTSO-E
до ~6 ГВт; збільшення ядерної потужності (2
нові блоки на Хмельницькій АЕС), безпека та
пролонгація, збільшення завантаження; роз-
будова 30 ГВт вітрової та сонячної енергети-
ки; розбудова ~3,5 ГВт гідро- та гідроакуму-
люючих електростанцій; розбудова ~15 ГВт
електролізерів та H2-інфраструктури; хаб
природного газу в ЄС: поповнення стратегіч-
ного запасу та забезпечення сполучення із за-
Таблиця 1. Прогнозний енергобаланс у 2032 р. згідно з Планом відновлення України
та показники нової Енергетичної стратегії до 2035 р.
Енергоресурс
Первинне енергопостачання, млн т н.е.
(частка внеску, %)
Нова енергетична стратегія
до 2035 р., млн т н.е. та %
2019 рік 2032 рік 2030 рік 2035 рік
Ядерна енергія 21,8 (27 %) 30,2 (35,7 %) 27 24 (25,0 %)
ВДЕ, в т.ч. гідроенергія 1,0 (1 %) 4,7 (5,5 %) 7,5 13 (13,5 %)
ВДЕ для виробництва Н2 — 8,6 (10,1 %) — —
Енергетичне вугілля 14,8 (18%)
включно з імпортом, 2,9
1,9 (2,2%) 13 12 (12,5%)
Природний газ 25,8 (32 %)
включно з імпортом, 9,5
21,7 (25,6 %)
включно з експортом, 3,4
28 29 (30,2 %)
Нафта 13,4 (17 %)
включно з імпортом, 10,9
9,1 (10,7 %)
включно з імпортом, 5,9
7,5 7 (7,3 %)
Біопаливо 4,2 (5 %) 8,5 (10,0 %) 8 11 (11,5 %)
Разом — 84,7 (99,8 %) 91 96,0 (100 %)
ВВП України, млрд
міжнар. дол.
588,4 (2021 р.) 1157,5 606,7 738,5
Енергоефективність —
ВВП/ЗППЕ*, млрд
міжнар. дол./т н.е.
6323 (2020 р.) 13666 6667 7693
Енергомісткість (енерго-
інтенсивність) — ЗППЕ/
ВВП (ПКС), т н.е./1000$
0,16 (2020 р.) 0,07 0,15 0,13
Експорт електроенергії 0,3 1,7 —
Експорт H2 — ~1,5 млн т —
* ЗППЕ — загальне постачання первинної енергії.
26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
пасами LNG ЄС / Туреччини; модернізація
газотранспортної мережі; розбудова виробни-
цтва різних видів біопалива (біоетанол, біо-
дизель, біогаз/біометан); повоєнне розширен-
ня нафтопереробних потужностей (відбудова
Кременчуцького НПЗ та будівництво нового
НПЗ, трубопровід Броди—Адамова Застава).
Отже, головні напрями розвитку енергетич-
ної галузі України є такі:
1) інтеграція з енергосистемами країн ЄС;
2) декарбонізація;
3) оптимізація енергетичного міксу та ба-
лансування енергосистеми;
4) зростання енергоефективності.
Прогнозний баланс енергопостачання на
2032 р. згідно з проєктом Національної про-
грами № 4 наведено в табл. 1 [2].
Отже, прогнозується значне зростання ви-
робництва ядерної енергії, ВДЕ, поява нової
галузі ПЕК з виробництва водню, помітне
зменшення частки нафти, газу та суттєве ско-
рочення частки вугілля. Загалом енергетичні
показники Плану відновлення України корес-
пондують з аналогічними показниками Но-
вої енергетичної стратегії України на період
до 2030 р., однак у матеріалах Плану істотно
зменшено використання вугілля, зокрема по-
рівняно із запланованими обсягами його ви-
користання згідно з чинною Енергетичною
стратегією України до 2035 року та світовими
трендами. У зв’язку з цим необхідно викорис-
товувати тверду біомасу і вуглецевмісні відхо-
ди для централізованого теплопостачання та
спільного з викопними паливами виробництва
електроенергії на ТЕЦ та ТЕС.
З огляду на реальний стан теплової енерге-
тики, невеликий для цієї галузі десятирічний
термін реалізації програм відновлення (2022—
2032 рр.), невизначеність тривалості воєнного
стану і реального початку відновлення, мабуть,
доцільно орієнтуватися на ретельно обчислену
та заплановану в чинній Новій енергетичній
стратегії до 2035 року частку виробництва те-
плової та електричної енергії з використанням
вугілля в 10—12 %.
Це зумовлено ще й тим, що, по-перше, по-
тенційно можливий варіант ефективного до-
оснащення вугільної генерації інноваційними
системами уловлення СО2 (і тим самим ви-
конання вимог кліматичного пакту Глазго) в
програмах відновлення чомусь не розглядав-
ся. По-друге, в дилемі досягнення вуглецевої
нейтральності економіки чи стійкого соціаль-
но-економічного розвитку країни (з високи-
ми темпами зростання на рівні 7 % ВВП що-
року) потрібно обов’язково знайти зважений
компроміс, як це пропонується, наприклад,
у [8, 9]. Під час війни та в повоєнний період
важливим є не тільки і навіть не стільки про-
тидія глобальному потеплінню, а обов’язкове
виконання інших актуальних цілей ООН —
ліквідація голоду (приклад цьому — зерно-
ва блокада); здоров’я та благополуччя; чиста
вода і санітарія; недорога чиста енергія; гідна
робота та економічне зростання; індустріа-
лізація, інновації та інфраструктура; стійкі
міста і населені пункти; відповідальне спожи-
вання та виробництво [8]. По-третє, Україна
належить до групи країн, що розвиваються,
більш того, вона сильно потерпає від війни,
а тому справедливо може розраховувати на
певні послаблення від міжнародної спільноти
і ООН у сценарії досягнення декарбонізації
своєї економіки.
Однак, незважаючи на загальну ґрунтов-
ність Національної програми № 4, цей блок
Плану обтяжений певними недоліками, а саме:
• доволі слабко представлено проблеми і
шляхи їх вирішення для комунальної (муніци-
пальної) енергетики України, зокрема в части-
ні експлуатації котелень;
• недостатньо висвітлено проблеми забезпе-
чення енергоресурсами індивідуально-побуто-
вого сектору країни;
• тенденційно (навіть дискредитаційно)
представлено аспект використання теплона-
сосних технологій;
• недостатньо відображено проблеми підви-
щення енергоефективності;
• не йдеться про використання місцевих ви-
дів палива;
• не розглянуто використання викидів та
скидів вторинних теплових ресурсів і пробле-
му поводження з відходами;
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 27
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
• практично не відображено роль інформа-
ційних технологій (цифровізація, інтелектуа-
лізація, застосування смарт-систем), особливо
в теплоенергетиці.
Щодо теплонасосних технологій, слід від-
значити тенденції до розширення їх викорис-
тання як в Україні [10, 11], так і у світі загалом
[12, 13]. Активне застосування теплових насо-
сів для опалення будівель зумовлено їхньою
в рази більшою ефективністю порівняно з
прямим застосуванням електронагріву примі-
щень, яке пропонується як альтернатива в На-
ціональній програмі № 4. Особливо це стосу-
ється теплових насосів, які як джерело первин-
ної енергії використовують природну теплоту
довкілля — низькопотенційну теплоту ґрунту,
теплоту води річок і водоймищ чи теплоту по-
вітря. При цьому довкілля охолоджується, що
зменшує негативний вплив глобального по-
тепління. У разі збереження нинішніх темпів
зростання чисельності населення прогнозу-
ється, що до 2050 р. кількість людей на планеті
становитиме близько 10,5 млрд, а кількість те-
плових насосів у будівлях — 1,8 млрд [13], тоб-
то на 6 мешканців Землі припадатиме 1 тепло-
вий насос. Причому ці теплові насоси покрива-
тимуть більше половини енергії для опалення.
Розвиток електроенергетичних систем від-
бувається у напрямі декарбонізації та ство-
рення максимально ефективної структури
генеруючих потужностей зі значною часткою
відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) [14, 15],
побудови нових блоків АЕС, підвищення на-
дійності та ефективності функціонування
електроенергетичних систем на базі викорис-
тання інтелектуальних систем [16], інформа-
ційних технологій та пристроїв силової елек-
троніки, об’єднання ринків електричної енергії
з метою підвищення ефективності викорис-
тання мережевої інфраструктури та структури
генерації. З огляду на зазначені тенденції пе-
редбачається подальший розвиток об’єднаної
енергосистеми (ОЕС) України в умовах синх-
ронної роботи з енергооб’єднанням країн кон-
тинентальної Європи (ENTSO-E).
У червні 2017 р. у Брюсселі НЕК «Укре-
нерго» підписала Угоду про умови приєднан-
ня ОЕС України до ENTSO-E. Цей документ
містить перелік зобов’язань української сто-
рони, зокрема вимоги, виконання яких було
обов’язковою умовою такого приєднання. Се-
ред таких обов’язкових вимог — гармонізація
підходів до побудови енергетичних систем, їх
організації, управління та контролю, конкретні
механізми моніторингу з боку ENTSO-E тощо.
У нинішній ситуації є сенс переглянути ці
плани на користь збільшення обсягів нових
потужностей та скорочення термінів їх вве-
дення в експлуатацію. У першому наближенні
можна розглянути побудову протягом 10—15
років додаткових блоків АЕС загальною по-
тужністю 40 ГВт. Також доцільно провести
структурні зміни ядерної генерації, які дадуть
змогу паралельно з класичними «великими»
енергоблоками потужністю 1000—1200 МВт
будувати енергоблоки на основі малих мо-
дульних реакторів потужністю 50—160 МВт.
Необхідність використання енергоблоків ма-
лих модульних реакторів пояснюється їх біль-
шою маневреністю, що разом з їх оптимальним
розташуванням на території країни (так звана
розподілена генерація) забезпечуватиме кращі
можливості регулювання і, відповідно, більш
надійне функціонування ОЕС України.
Щодо Національної програми № 10, зазна-
чимо, що модернізація регіонів і житла, в тому
числі масштабна програма енергоефектив-
ності, є стратегічним пріоритетом. Програма
містить три блоки завдань: масштабна програ-
ма енергоефективності, кращі будівлі і нове
планування міст та модернізація іншої інфра-
структури.
Суттєві зміни у законодавстві, які було
зроблено за останні два роки, сприяли зрос-
танню обсягів фінансування будівництва, які
у 2021 р. становили 254 млрд грн (+5,1 %), а
саме: житлове будівництво (+16,8 %); нежит-
лове будівництво (+3,2 %); інфраструктурне
будівництво (+3,1 %). Однак у сфері містобу-
дування залишаються невирішені проблеми,
які знижують інвестиційну привабливість
України та потребують системного вирішен-
ня. Зокрема, це відсутність електронного міс-
тобудівного кадастру на державному рівні,
28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
складність отримання дозволів, обмеженість
можливостей приєднання до інженерних ме-
реж, тривалість проходження дозвільно-реє-
страційних процедур, неефективність системи
архітектурно-будівельного контролю, над-
мірна зарегульованість переважної більшості
будівельних норм, відсутність системи управ-
ління життєвим циклом будівель громадсько-
го та житлового призначення, а також сталого
управління будівельними відходами [4].
В Україні налічується 180 тис. багатоквар-
тирних будинків, у яких створено понад 36 тис
ОСББ (20 %). У законопроєкті № 7198 про
компенсацію за пошкодження та знищення
окремих категорій об’єктів нерухомого майна
внаслідок бойових дій об’єднання співвлас-
ників багатоквартирних будинків, управителі
багатоквартирних будинків, житлобудівельні
(житлові) кооперативи визначено суб’єктами
отримання компенсації для відновлення тех-
нічного стану спільного майна багатоквартир-
них будинків. У цьому випадку багатоквартир-
ні будинки, співвласники яких не визначилися
з формою управління або яким органами міс-
цевого самоврядування не було призначено
управителя, перебувають поза увагою законо-
давства, зокрема в частині відновлення майна.
Для потреб централізованого теплопоста-
чання у 2019 р. (для порівняння взято «до-
ковідний» рік) було використано 5,8 млрд м³
газу, що забезпечило опалення близько 43 %
домогосподарств та громадських будівель.
Інші 8,5 млрд м³ газу було спожито населен-
ням безпосередньо в індивідуальних та ба-
гатоквартирних житлових будинках [4]. У
2021 р. українські споживачі використали
загалом 28,6 млрд м3 газу, зокрема населен-
ня — 8,6 млрд м3, або 31,9 % загального обся-
гу споживання, що на 5 % більше від показ-
ників за аналогічний період 2020 р.; тепло-
комуненерго — 6,3 млрд м3, або 23,5 %, що
на 24 % менше, ніж у 2020 р.; промисловість,
бюджетні організації та інші непобутові спо-
живачі — 11,9 млрд м3, або 44,6%, що на 3 %
менше, ніж у 2020 р. Обсяг виробничо-техно-
логічних витрат та втрат становив 1,8 млрд м3.
Споживання частково забезпечувалося вну-
трішнім видобутком, який за підсумками року
становив 19,78 млрд м3, що на 2,2% менше,
ніж у 2020 р. [2].
Загалом в Україні на енергоспоживання
у будівлях припадає близько 40 % кінцевої
енергії (що за даними Міжнародного енерге-
тичного агентства майже вдвічі перевищує
аналогічний загальносвітовий показник), зо-
крема на сектор житлових будинків — 31,7 %.
Понад 80 % будівель в Україні збудовано до
1991 р., і вони не відповідають сучасним вимо-
гам до енергоефективності. Середній питомий
показник енергоспоживання в будівлях ста-
новить близько 194 кВтгод/м², перевищуючи
відповідні показники європейських країн на
30—50 %.
Більша частина тепла в будівлях втрачаєть-
ся через огороджувальні конструкції, що мають
низькі теплоізоляційні характеристики, через
застарілість і зношеність інженерних систем
та неефективність їх використання. В період
Таблиця 2. Прогнозні показники термомодернізації будівель в Україні (амбітний сценарій) [17]
Параметри Всього Індивідуальні
будинки
Багатоквартирні
будинки*
Громадські
будівлі**
Оновлені будівлі, од. 2 369 130 2 275 000 62 630 31 500
Економія газу, млрд м³ щороку 3,9 1,8 1,5 0,6
Інвестиції загальні, млрд євро 58,8 23,9 25,3 9,6
Інвестиції загальні, млрд грн, у тому числі: 1848 792 120 797
— з держбюджету за перші 3 роки 105 46 31 0,1
— з держбюджету до 2030 р. 309 232 33 0,3
* з урахуванням проєктів Фонду енергоефективності;
** з урахуванням програм/проєктів МФО.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 29
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
2008—2016 рр. в країнах ЄС завдяки підвищен-
ню енергоефективності обсяг енергоспоживан-
ня в будівлях постійно зменшувався.
У 2021 р. Європейська комісія поставила
собі за мету щонайменше удвічі прискорити
темпи реновації будівель (до 3 % щороку). Об-
сяги термомодернізації будівель в Україні на-
багато нижчі, ніж в ЄС, енергоефективні захо-
ди мають переважно фрагментарний характер
і не забезпечують відповідності будівель хоча
б мінімальним чинним вимогам щодо енерго-
ефективності.
Згідно з Довгостроковою стратегією термо-
модернізації будівель на період до 2050 р. та
Концепцією загальнодержавної економічної
цільової програми підтримки термомодерніза-
ції будівель на 2022—2030 роки [17], передбача-
ється до 2030 р. досягти показників, наведених
у табл. 2 [18]. Ці дані розраховано для амбітно-
го сценарію стратегії, який передбачає, що тер-
момодернізація охопить 35—40 % площ фонду
будівель, що приблизно відповідає встановле-
ним у ЄС індикативним цілям у 3,6 % термо-
модернізації будівель щороку (Європейський
зелений курс, Fit for 55 Package, RepowerEU).
Тому модернізація регіонів і термомодерні-
зація житла, в тому числі масштабна програма
енергоефективності, є стратегічним пріорите-
том для нашої держави. Максимальні оцінки
обсягів фінансування деяких етапів Націо-
нальної програми № 10 є такими:
• поліпшення енергоефективності буді-
вель —~$60 млрд;
• модернізація і оптимізація теплопостачан-
ня (централізованого та індивідуального) —
~$26 млрд, у тому числі $18 млрд для встанов-
лення теплових насосів;
• модернізація і оптимізація мереж тепло-
постачання —~$3 млрд;
• нове житло, яке відповідає найкращим
практикам, — ~$41 млрд, включно з тимчасо-
вим житлом, відбудовою пошкодженого житла;
• пілотні проєкти будівель з близьким до
нуля споживанням енергії і систем централізо-
ваного охолодження — ~$3 млрд;
• модернізація та електрифікація міського
транспорту — ~$2 млрд.
До вирішення проблем відновлення Украї-
ни активно долучаються міжнародні організа-
ції. Так, агенція USAID у рамках проєкту енер-
гетичної безпеки провела семінар «Підготовка
до проходження опалювального періоду в умо-
вах воєнного стану» [3], метою якого було по-
силення координації та злагодженості дій міс-
цевих органів виконавчої влади, органів міс-
цевого самоврядування, енергопостачальних
підприємств та підприємств теплоенергетики
з підготовки до проходження опалювального
періоду в умовах воєнного стану. На семінарі
було розглянуто такі питання:
• основні заходи, прийняті Урядом Укра-
їни з підготовки до опалювального періоду
2022/2023;
• забезпечення стабільності роботи газо-
транспортної системи України в умовах воєн-
ного часу;
• підвищення стійкості та забезпечення без-
перебійного постачання природного газу й
електричної енергії;
• можливі сценарії виникнення загроз для
забезпечення безперебійного теплопостачання
та заходи з підготовки до можливого виник-
нення кризових ситуацій;
• заходи з підготовки до опалювального пе-
ріоду в умовах війни на рівні населеного пунк-
ту (міста, області);
• забезпечення сталості теплопостачання та
підготовка до роботи в умовах кризової ситуації
на прикладі регіональних теплокомуненерго;
• відповідні законодавчі зміни.
Один із перших документів, який містив
окремі підходи до формування політики від-
новлення України, з’явився ще на початку квіт-
ня 2022 р. — це «Нарис про відбудову України»
[19], підготовлений в Centre for Economic Pol-
icy Research командою іноземних та вітчизня-
них фахівців. У ньому як приклади автори роз-
глядають план Маршалла, план об’єднання Ні-
меччини, плани післявоєнних реконструкцій
Афганістану, Іраку, Кувейту, план для вступу
Польщі в ЄС, підкреслюючи, що реконструк-
ція України відкриває унікальну можливість
модернізувати країну та убезпечити її майбут-
нє. Ключові принципи міжнародної допомоги
30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Рис. 2. Динаміка змін світової первинної енергоміст-
кості. Експертна оцінка на 2021 р. заснована на даних
World Energy Outlook 2021. NZE — середнє річне зна-
чення зменшення енергомісткості на термін десять ро-
ків (2020—2030 рр.) за підготовленим МЕА сценарієм
чистих нульових викидів до 2050 р. Net Zero Emissions
для реконструкції України, на думку авторів
«Нарису», є такі:
• Україна рухається до вступу до ЄС;
• під егідою ЄС створюється окрема агенція,
яка має значну автономію в питаннях коорди-
нації та управління допомогою і програмами
реконструкції;
• Україна є «власником» програми рекон-
струкції;
• заохочення та допомога у надходженні
іноземного капіталу й технологій;
• допомога має надаватися переважно у ви-
гляді грантів, а не кредитів;
• реконструкція має виходити з принципу
майбутнього безвуглецевого сліду з мінімаль-
ною залежністю від викопного палива.
Після лише одного місяця війни оцінки
необхідної допомоги від Європи та інших кра-
їн сягали від 200 до 500 млрд євро. При цьо-
му стан енергетичної галузі на кінець березня
2022 р. описано так: українську енергосистему
під’єднали до системи ЄС (ENTSO-E) за три
тижні після початку війни; газогони працюють,
Україна під’єднана до європейської газомережі
(ENTSO-G); Україна імпортує газ, дизель та
бензин з Польщі та інших країн; в Україні не-
має критичного дефіциту енергії; на той період
Україна мала у сховищах близько 11 млрд м3
природного газу, який належить українським
компаніям, чого має вистачити приблизно на
2,5 місяця споживання в зимовий час.
Енергетична політика має керуватися трьо-
ма цілями [19]. По-перше, не варто намага-
тися повернути енергомережу до довоєнного
стану. Натомість Україна має зосередитися на
зниженні залежності від викопного палива та
встановити ціль з декарбонізації енергетич-
ного сектору. По-друге, енергетична політика
має бути спрямована на інтеграцію України з
енергосистемою ЄС. Подальші кроки у цьому
напрямі (наприклад, побудова терміналів зрі-
дженого газу, відмова від купівлі ядерного па-
лива у Росії, відбудова/модернізація нафтових
терміналів на Чорному морі) створять стійке
підґрунтя для економічного зростання й енер-
гетичної безпеки. По-третє, оскільки Украї-
на дуже енергонеефективна (енергомісткість
українського ВВП перевищує європейську в
середньому в 2,5 раза), програми з енергоефек-
тивності є життєво необхідними.
Цей підхід корелює з тезою, що заходи, орі-
єнтовані безпосередньо і виключно на еконо-
мію енергії, в умовах економічної стагнації з
високою ймовірністю будуть малоефективни-
ми. Технічний аналіз свідчить, що найбільший
потенціал мають заходи щодо зростання енер-
гоефективності, модернізації електроенергети-
ки та ЖКГ, впровадження нових технологій на
транспорті [9].
Підвищення енергоефективності у світі до
2030 р. (період реалізації Плану відновлення
України) потребує подвоєння зусиль (рис. 2)
[20]. Зменшення первинної енергомісткості —
відсоткове зниження відношення глобального
загального енергопостачання до одиниці ВВП
(наприклад, на долар США за ПКС) — у 2021 р.
повернулося до середнього за 10 років показ-
ника (1,9 %) після погіршення в попередньому
«пандемійному» році. Проте цей показник все
ще потрібно подвоїти, щоб відповідати рівням,
наведеним у сценарії Net Zero Emissions Між-
народного енергетичного агентства до 2050 р.
Середньорічне зменшення енергомісткості за
останні п’ять років становило 1,3 % (2,3 % у пе-
ріод 2011—2016 рр.) і є значно нижчим за річне
скорочення на 4,2 % у період з 2020 по 2030 р.,
що закладене в сценарії для досягнення нульо-
вих викидів до 2050 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 31
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Згадана вище Національна програма № 4
по в’я зана насамперед з розвитком ПЕК Украї-
ни (велика електроенергетика), а Національна
програма № 10 передбачає модернізацію та роз-
виток муніципальної енергетики. Питання, по-
рушені в обох програмах, було докладно розгля-
нуто на засіданні Комітету підприємців у сфері
енергоефективності при Торгово-промисловій
палаті України 14 липня 2022 р. Під час обго-
ворення було підкреслено, що політика розви-
тку комунальної енергетики в період воєнного
стану та післявоєнного відновлення має бути
орієнтована на економічне зростання та поліп-
шення якості життя і передбачати такі підходи:
1) технологічна реконструкція енергетичної
галузі ЖКГ у період післявоєнного відновлен-
ня має бути спрямована на здійснення енер-
гозабезпечення зруйнованих та пошкоджених
житлових і громадських будівель та споруд
на засадах підвищення енергоефективнос-
ті, енергетичної безпеки, імпортозаміщення
енергоресурсів, декарбонізації та дотримання
європейського законодавства у сфері будівни-
цтва (будівлі 0-енергії, енергоактивні будівлі,
пасивні будівлі, «розумні» будівлі). Підвищен-
ня енергоефективності економіки — основний
чинник скорочення викидів парникових газів.
Найбільший потенціал у цьому напрямі зосе-
реджено у ЖКГ, оскільки цей сектор споживає
понад 40 % всіх енергоресурсів. У світі інвести-
ції в підвищення енергоефективності у будів-
лях в 2015—2021 рр. становили від 60 до 70 %
загального інвестування у будівельну сферу,
транспорт та промисловість [20], обсяг якого в
2021 р. становив близько $300 млрд;
2) реалізація сучасних інноваційних сис-
тем енергозабезпечення кінцевого споживача
на основі високоефективної когенерації, «зе-
лених» теплових насосів, високоефективного
теплохолодопостачання, впровадження цен-
тралізованих систем холодопостачання, вико-
ристання ВДЕ, зокрема геотермальної тепло-
ти, місцевих видів палива, біоетанолу, синте-
тичного газу;
3) оцінка викликів та ризиків, що стосують-
ся соціально-економічного розвитку і осно-
вних галузей економіки, при реалізації заходів
щодо зниження нетто-викидів парникових
газів, їх впливу на економіку, рівень та якість
життя населення, розроблення заходів з адап-
тації економіки і населення до змін клімату.
На засіданні Комітету підприємців у сфері
енергоефективності при Торгово-промисло-
вій палаті України 15 серпня 2022 р. відбулося
громадське обговорення проєктів, розробле-
них Міністерством розвитку громад та терито-
рій України, а саме:
1) проєкт Довгострокової стратегії термомо-
дернізації будівель на період до 2050 року;
2) проєкт Концепції Державної економічної
цільової програми підтримки термомодерніза-
ції будівель на 2022—2033 роки;
3) проєкт Концепції цільової економічної
програми енергетичної модернізації систем
централізованого теплопостачання населених
пунктів на період до 2030 року.
Зазначені матеріали загалом було підтрима-
но як такі, що пропонують вчасні, адекватні і
доволі повні відповіді на сучасні та майбутні
виклики й загрози у сферах життєдіяльності
населення України, експлуатації будівель жит-
лового та громадського фонду, комунальної
(муніципальної) теплоенергетики, індивіду-
ально-побутового сектору і, що особливо важ-
ливо, сприяють підвищенню енергоефектив-
ності економіки і вирішенню проблем воєнно-
го та післявоєнного часу. Комітет підприємців
у сфері енергоефективності рекомендував ор-
ганам центральної виконавчої влади підтрима-
ти ці проєкти.
При цьому Комітет висловив деякі поба-
жання та зауваження, врахування яких у май-
бутніх державних програмах та дорожніх кар-
тах їх реалізації може привести до поліпшення
кінцевих результатів, а саме:
1. Концепцію Державної економічної цільо-
вої програми підтримки термомодернізації бу-
дівель на 2022—2030 роки та Концепцію Дер-
жавної цільової економічної програми енерге-
тичної модернізації систем централізованого
теплопостачання населених пунктів на період
до 2030 року можна було б органічно поєднати
в частині внутрішньобудинкових інженерних
систем теплопостачання, адже досвід ЄС, зо-
32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
крема Польщі, свідчить про доцільність такої
послідовності дій для підвищення енергоефек-
тивності будівель: спочатку утеплення зовніш-
ньої оболонки будівлі, потім або одночасно з
цим модернізація будинкових інженерних сис-
тем теплозабезпечення, а далі вже використан-
ня відновлюваних та альтернативних газу дже-
рел у теплогенерації. Безумовно, модернізацію
теплових мереж систем централізованого те-
плопостачання слід проводити після здійснен-
ня заходів з термомодернізації будівель.
2. Слід більш чітко акцентувати на тому, що
як відновлювані та альтернативні газу дже-
рела енергоресурсів в Україні доцільно ви-
користовувати місцеві види палива, зокрема
біомасу, причому не лише і не стільки деревну
біомасу, скільки агробіомасу товарних відходів
сільського господарства у вигляді пелет, бри-
кетів та тюків — солому зернових, стебла ку-
курудзи і соняшнику (їх річні обсяги сягають
8—10 млн т н.е.), а також приділити окрему
увагу прямому використанню електроенергії
для теплозабезпечення кінцевого споживача
чи більш ефективному використанню елек-
троенергії для теплозабезпечення теплових
насосів. Загалом використання електроенергії
для прямого опалення — це сучасний світовий
тренд для мегаполісів, підтриманий Міжна-
родним енергетичним агентством.
3. Незважаючи на переважно комунальну
форму власності систем централізованого те-
плопостачання, варто хоча б окреслити мож-
ливість залучення комерційних виробників
теплоти до муніципальної теплоенергетики,
оскільки це є елементом ринкових відносин та
енергетичної безпеки.
4. Варто також приділити більше уваги цен-
тралізованим системам охолодження, зважа-
ючи на неминучі наслідки глобального поте-
пління клімату.
Що стосується ролі науки у виробленні про-
позицій щодо модернізації і стійкого розвитку
великої електроенергетики в умовах воєнного
та післявоєнного періодів, то Відділення фізи-
ко-технічних проблем енергетики НАН Укра-
їни та його установи активно працюють над
обґрунтуванням пріоритетних напрямів дослі-
джень і науково-технічних розробок, спрямо-
ваних на створення новітньої конкурентоспро-
можної науково-технічної продукції, конче
потрібної в умовах війни. Зокрема, Інститут
електродинаміки НАН України запропонував
низку першочергових завдань:
• створення науково-технічних засад від-
новлення та керованості електроенергетичної
системи України в повоєнний період в умовах
синхронної роботи з енергооб’єднанням країн
континентальної Європи (ENTSO-E);
• розвиток цифровізації енергосистем та
розроблення засобів адаптації протиаварій-
ного автоматичного керування електричними
режимами при переході до синхронної роботи
ОЕС України з ENTSO-E;
• розроблення наукових засад та засобів
комплексного проєктного синтезу інтегрова-
них асинхронних машин систем генерування,
накопичення і використання енергії відновлю-
ваних джерел підвищеної ефективності;
• розроблення основ теорії і методів дослі-
дження впливу несинусоїдних напруг і стру-
мів та виникаючих електротермодинамічних
процесів на надійність і ресурс сучасних ка-
бельних ліній електропередачі, а також на
енергоефективність електротехнічних устано-
вок резонансного типу;
• розвиток теорії та моделювання нестаціо-
нарних електрофізичних процесів в електро-
провідних і діелектричних середовищах ім-
пульсних електромагнітних систем;
• розроблення теоретичних основ синтезу
та комплексного проєктування спеціалізова-
них приводних систем на базі безконтактних
n-ступеневих магнітоелектричних перетворю-
вачів енергії та асинхронних двигунів систем
керованого пуску, регулювання механізмів
турбін, компресорів, насосів;
• створення електромеханічних систем при-
воду та генерування підвищеної енергоефек-
тивності для транспортних об’єктів спеціаль-
ного призначення;
• створення експериментального зразка
тягового електроприводу у складі електро-
двигуна на постійних магнітах, магнітного
редуктора та силового напівпровідникового
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 33
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
перетворювача з системою дистанційного ке-
рування тяговими режимами для автоном-
них транспортних засобів та робототехнічних
комплексів військового призначення.
У сфері муніципальної теплоенергетики за
результатами досліджень, проведених в Ін-
ституті технічної теплофізики НАН України,
запропоновано перелік пріоритетних інженер-
них і науково-технологічних розробок, необ-
хідних в умовах воєнного стану:
• розроблення та обґрунтування раціональ-
них технологій та обладнання для виробни-
цтва електричної і теплової енергії на базі
локальних українських родовищ природного
газу в умовах післявоєнного відновлення;
• модернізація пошкоджених ТЕЦ України
з використанням теплонасосних технологій і
утилізаторів скидної теплоти;
• відновлення пошкоджених війною буді-
вель і споруд та перетворення їх на будівлі
пасивного типу, будівлі 0-енергії, «розумні»
будівлі;
• розроблення, планування і будівництво
«розумних» модульних містечок для вимуше-
них переселенців і військових гарнізонів;
• створення технологій ґрунтового акуму-
лювання, зберігання і подальшого використан-
ня теплової енергії, у тому числі розроблення
і створення тепломасообмінного устаткування
геотермальної енергетики;
• розроблення та виробництво пальників
для наявних і нових твердопаливних індивіду-
альних побутових котлів для переведення їх на
спалювання пелет і брикетів з агророслинних
решток та товарних відходів сільського госпо-
дарства;
• створення нових видів електроопалюваль-
них приладів для приміщень, зокрема з вико-
ристанням технологій твердотільного тепло-
акумулювання та акумулювання на основі
ефекту фазового переходу;
• створення енергоактивних віконних кон-
струкцій;
• модернізація наявних та створення нових
індивідуальних теплових пунктів теплозабез-
печення будівель, дооснащених електричними
котлами для автономної генерації тепла;
• створення мобільної системи контролю
тепловтрат і теплового опору огороджуваль-
них конструкцій будівель;
• розроблення технології спалювання в ре-
жимі самозаймання альтернативних твердих
та рідких палив і створення дослідного зразка
пальникового пристрою;
• створення геотермальних теплонасосних
систем генерації теплової енергії з викорис-
танням теплового потенціалу законсервованих
газовидобувних свердловин;
• розроблення теплофізичних засад енерго-
кліматичної безпеки систем енергозабезпечен-
ня у житловому секторі;
• створення мобільного акумулятора тепло-
ти з електричним котлом і автоматичним вуз-
лом керування.
Сучасні реалії потребують перегляду та
уточнення цілей і завдань наукових пошуків у
всіх галузях економіки України, в тому числі й
в енергетиці. Необхідно поглиблювати та роз-
ширювати теорію і практику вдосконалення
наукових основ створення й розвитку нових
інноваційних енергоефективних методів і тех-
нологій енергопостачання населених пунктів
України з урахуванням викликів і ризиків в
умовах воєнного та післявоєнного періодів.
І бажано це робити з переконливою науково-
технологічною і техніко-економічною аргу-
ментацією пропонованих нововведень, вико-
ристовуючи сучасні інтелектуальні і цифрові
технології.
Підтвердженням дієвості такого підходу є
приклад активної мобілізації зусиль для роз-
витку науки і втілення її практичних резуль-
татів під час Другої світової війни і в повоєн-
ний період, що дало змогу, зокрема, здійснити
атомний проєкт, який був «предтечею» ядерної
енергетики; створити ракетні технології і роз-
винути їх для використання в космічній техні-
ці; реалізувати план Маршалла для відновлен-
ня Західної Європи з подальшим розквітом ре-
гіону. Для України можливими результатами
консолідації зусиль науковців та інженерів мо-
жуть стати: цифрова і циркуляційна економіка
(та навіть можливість «технологічного стриб-
ка» [19]) та цифровізація життєдіяльності на-
34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
селення; промислове виробництво біометану з
відходів сільського господарства, оскільки цей
напрям за нинішньої вартості природного газу
в Європі стає доволі рентабельним в Украї-
ні; високоенергоефективні будівлі (будівлі
0-енергії, енергоактивні, пасивні, «розумні»,
«зелені» будівлі) та «розумні» міста [21] і ба-
гато іншого.
Слід також зазначити, що в процесі від-
новлення комунальної енергетики країни по-
стануть і традиційні завдання з досягнення
оптимального балансу між централізовани-
ми, розосередженими, автономними та інди-
відуальними системами енергозабезпечення;
збільшення використання відновлюваних і
місцевих видів палива; декарбонізації теплое-
нергетики; залучення комерційних виробників
теплоти до фактично монопольної системи те-
плокомуненерго; зменшення втрат в електрич-
них і теплових мережах; забезпечення прозо-
рості тарифної політики; поступового відходу
від системи субсидій і субвенцій; створення
ринку і біржі місцевих палив; впровадження
білінгових систем; інформатизації теплоенер-
гетики; проведення енергоаудитів та посилен-
ня енергоменеджменту. Крім того, з’являться
нові завдання з підвищення живучості інфра-
структури під час кризових подій, збільшення
ремонтоздатності об’єктів енергетики, резер-
вування електроживлення власними когене-
раційними установками тощо.
На завершення наведемо один з висно-
вків панелі № 5 на конференції URC 2022 в
м. Лугано [22]. Енергетичний сектор Украї-
ни за останні роки продемонстрував значний
прогрес у своїй трансформації в результаті
ринкових реформ та розвитку відновлюваних
джерел енергії. Проте повільна лібералізація
ринку, спричинена соціальною незахищеністю
громадян, призвела до значних потрясінь на
ринках електроенергії і природного газу. Зни-
ження енергоспоживання на 30 % та високий
споживчий борг зумовили фінансовий дисба-
ланс на ринку, який у червні 2022 р. перевищив
$1 млрд. На тимчасово окупованих територіях
знаходяться значні обсяги генеруючих потуж-
ностей, у тому числі 2,6 ГВт на ВДЕ та понад
50 % теплових потужностей. Саме тому від-
новлення буде зосереджене на трансформації
енергетичної системи України, щоб забезпе-
чити формування чистої та «розумної» енер-
гетики. Така система має спиратися на нові
технології для забезпечення внутрішньої та
європейської економіки вуглецево нейтраль-
ними енергетичними ресурсами. Енергетична
модернізація наявних будівель і спорудження
нових енергоефективних будівель забезпечить
скорочення енергетичної бідності та сприя-
тиме енергетичній незалежності України, для
чого запропоновано такі ініціативи [22]:
• запровадити повну заборону російських
енергоресурсів, забезпечити зберігання до-
статніх обсягів запасів та диверсифікувати
енергопостачання;
• розвивати технології на основі відновлю-
ваних джерел енергії для забезпечення перехо-
ду на чисту енергію;
• відбудувати інфраструктуру, яка відпові-
датиме потребам економіки та громадян, і за-
безпечити здатність цієї інфраструктури тран-
спортувати нові енергетичні ресурси;
• модернізувати багатоквартирні та приват-
ні будинки відповідно до принципів енергое-
фективності;
• створити додаткові 30 ГВт на ВДЕ та реа-
лізувати будівництво 2 нових блоків на Хмель-
ницькій АЕС, які забезпечать декарбонізацію
енергетичного сектору, зменшать забруднення
повітря, вироблятимуть водень для експорту
його в країни ЄС з метою посилення енерге-
тичної стійкості Європи і зменшення її залеж-
ності від РФ;
• зміцнювати енергетичну незалежність від
критичних ресурсів і виробляти нові енерге-
тичні ресурси, які замінять традиційне викоп-
не паливо.
На жаль, усі попередні енергетичні страте-
гії України (починаючи з 1996 р. їх було прий-
нято чотири) не були повністю реалізовані
[23], а тому може спостерігатися певна недові-
ра до стратегічного прогнозування. Проте без
передбачення енергетичного тренду обійтися
неможливо, особливо на короткострокових ін-
тервалах планування економіки.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 35
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Нова точка біфуркації в українській енерге-
тиці, яка виникла внаслідок воєнної агресії РФ
проти України, змушує переглянути напрями
її розвитку, зокрема муніципальної енергети-
ки, як у воєнний, так і у післявоєнний періоди.
Пошук оптимальних варіантів розвитку енер-
гетики має стати предметом обговорення серед
науковців, фахівців-енергетиків, економістів,
екологів, представників професійних громад-
ських організацій. Головне, щоб аргументи, які
наводяться в цих дискусіях, були кваліфікова-
ними й обґрунтованими.
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. National Council for the Recovery of Ukraine from the War. Draft of the Post-War Recovery and Development Plan
for Ukraine. Working group “Audit of losses incurred as a result of the war”. July 2022 (in Ukrainian). https://www.
kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/audit-of-war-damage.pdf
[Національна рада з відновлення України від наслідків війни. Проєкт Плану відновлення України. Матеріали
робочої групи «Аудиту збитків, понесених внаслідок війни». Липень 2022.]
2. National Council for the Recovery of Ukraine from the War. Draft of the Post-War Recovery and Development Plan
for Ukraine. Working group “Energy security”. July 2022 (in Ukrainian). https://www.kmu.gov.ua/storage/app/
sites/1/recoveryrada/ua/energy-security.pdf
[Національна рада з відновлення України від наслідків війни. Проєкт Плану відновлення України. Матеріали
робочої групи «Енергетична безпека». Липень 2022.]
3. Preparation for the heating period under martial law. USAID seminar materials, August 12, 2022.
[Підготовка до проходження опалювального періоду в умовах воєнного стану. Матеріали семінару USAID,
12 серпня 2022 р.]
4. National Council for the Recovery of Ukraine from the War. Draft of the Post-War Recovery and Development
Plan for Ukraine. Working group “Construction, urban planning, modernization of cities and regions of Ukraine”.
July 2022 (in Ukrainian). https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/construction-urban-
planning-modernization-of-cities-and-regions.pdf
[Національна рада з відновлення України від наслідків війни. Проєкт Плану відновлення України. Матеріали
робочої групи «Будівництво, містобудування, модернізація міст та регіонів України» Липень 2022.]
5. Ukraine Recovery Plan. https://recovery.gov.ua/en
[План відновлення України.]
6. National projects. Energy. https://bit.ly/3xQg4KB
[Національні проєкти. Енергетика.]
7. World economic outlook databases. IMF. https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2022/April
8. Porfiriev B.N. An effective strategy for action on climate change and its consequences for the Russian economy. Prob-
lemy prognozirovaniya. 2019. (3): 3—16 (in Russian).
[Порфирьев Б.Н. Эффективная стратегия действий в отношении изменений климата и их последствий для
экономики России. Проблемы прогнозирования. 2019. № 3. С. 3—16.]
9. Porfir’ev B., Shirov A., Kolpakov K. Low-Carbon Development Strategy: Prospects for the Russian Economy. World
Eсonomy and International Relations. 2020. 64(9): 15—25. https://doi.org/10.20542/0131-2227-2020-64-9-15-25
[Порфирьев Б., Широв А., Колпаков А. Стратегия низкоуглеродного развития: перспективы для экономики
России. Мировая экономика и международные отношения. 2020. Т. 64, № 9. С. 15—25.]
10. Basok B.I., Dubovskyi S.V. Methodological features of assessing the disposable capacity of heat pumps in Ukraine.
Nasosy i oborudovaniye. 2017. (3): 42—44 (in Russian).
[Басок Б.И., Дубовской С.В. Методологические особенности оценки располагаемой мощности тепловых насо-
сов в Украине. Насосы и оборудование. 2017. № 3. С. 42—44.]
11. Basok B.I., Dubovskyi S.V. Consolidated assessment of heat capacity and volumes of production of renewable energy
by heat pumps in Ukraine. Teplovi nasosy v Ukraini. 2019. (1): 2—6 (in Ukrainian).
[Басок Б.І., Дубовський С.В. Укрупнена оцінка теплової потужності та обсягів виробництва відновлювальної
енергії тепловими насосами в Україні. Теплові насоси в Україні. 2019. № 1. С. 2—6.]
12. Basok B.I., Dubovskyi S.V. State, features and results of accounting of heat pumps as sources of renewable energy in
the countries of the European Union. Teplovi nasosy v Ukraini. 2018. (1): 23—29 (in Ukrainian).
36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
[Басок Б.І., Дубовський С.В. Стан, особливості та результати обліку теплових насосів як джерел відновлюва-
ної енергії у країнах Європейського Союзу. Теплові насоси в Україні. 2018. № 1. С. 23—29.]
13. Net Zero by 2050. A Roadmap for the Global Energy Sector. International Energy Agency. https://www.iea.org/
reports/net-zero-by-2050
14. Kyrylenko O.V., Basok B.I., Baseyev Ye.T., Blinov I.V. Power industry of Ukraine and realities of the global warming.
Tekhnichna Elektrodynamika. 2020. (3): 52—61. https://doi.org/10.15407/techned2020.03.052
[Кириленко О.В., Басок Б.І., Базєєв Є.Т., Блінов І.В. Енергетика України та реалії глобального потепління.
Технічна електродинаміка. 2020. № 3. С. 52—61.]
15. Basok B.I., Butkevych O.F., Dubovskyi S.V. Technical and economic aspects of decarbonisation prospects assess-
ing of the interconnected power system of Ukraine. Tekhnichna Elektrodynamika. 2021. (5): 55—62. https://doi.
org/10.15407/techned2021.05.055
[Басок Б.І., Буткевич О.Ф., Дубовський С.В. Техніко-економічні аспекти оцінювання перспектив декарбоніза-
ції об’єднаної енергосистеми України. Технічна електродинаміка. 2021. № 5. С. 55—62.]
16. Kyrylenko O.V., Blinov I.V., Tankevych S.E. Smart Grid and the organization of information exchange in electric
power systems. Tekhnichna Elektrodynamika. 2012. (3): 47—48 (in Ukrainian).
[Кириленко О.В., Блінов І.В., Танкевич С.Є. Smart Grid та організація інформаційного обміну в електроенер-
гетичних системах. Технічна електродинаміка. 2012. № 3. С. 47—48.]
17. Draft Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine. https://www.minregion.gov.ua/base-law/grom-convers/
elektronni-konsultatsiyi-z-gromadskistyu/proekt-rozporyadzhennya-kabinetu-ministriv-ukrayiny-pro-shvalennya-
dovgostrokovoyi-strategiyi-termomodernizacziyi-budivel-na-period-do-2050-roku-ta-konczepcziyi-zagalnoder-
zhavnoyi-ekonomichnoyi/
[Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Довгострокової стратегії термомодер-
нізації будівель на період до 2050 року та Концепції Загальнодержавної економічної цільової програми під-
тримки термомодернізації будівель на 2022—2030 роки».]
18. Ministry for Communities and Territories Development of Ukraine. https://www.slideshare.net/rstofficial/
ltrs10082022pdf
[Міністерство розвитку громад та територій України. Офіс підтримки реформ. Презентація Довгострокової
стратегії термомодернізації до 2050 року.]
19. Blueprint for the Reconstruction of Ukraine. Centre for Economic Policy Research. London, 2022. https://cepr.org/
about/news/blueprint-reconstruction-ukraine
20. Energy Efficiency 2021. IEA. https://iea.blob.core.windows.net/assets/9c30109f-38a7-4a0b-b159-47f00d65e5be/
EnergyEfficiency2021.pdf
21. Basok B.І., Bazyeev Ye.Т., Kuraieva І.В. Adaptation of municipal heat energy to climate change. Visn. Nac. Akad.
Nauk Ukr. 2021. (4): 60—75. https://doi.org/10.15407/visn2021.04.060
[Басок Б.І., Базєєв Є.Т., Кураєва І.В. Адаптація комунальної теплоенергетики до змін клімату. Вісник НАН
України. 2021. № 4. С. 60—75.]
22. Lugano 4-5 July 2022 - Policy brief - Ukraine Recovery Conference 2022. https://uploads-ssl.webflow.com/625d81
ec8313622a52e2f031/62be966980cfdf71b3ee8690_UKR_Environmental%20Recovery_URC.pdf
[Еко-відновлення.]
23. Geyets V.M., Kyrylenko O.V., Basok B.I., Baseyev Ye.T. Energy Strategy: Projections (Review). Sci. Innov. 2020.
16(1): 3—14. https://doi.org/10.15407/scine16.01.003
[Геєць В.М., Кириленко О.В., Басок Б.І., Базєєв Є.Т. Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд). Наука
та інновації. 2020. Т. 16, № 1. С. 3—15.]
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 9 37
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Olexandr V. Kyrylenko
Institute of Electrodynamics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3610-7670
Yuriy F. Snezhkin
Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9049-3392
Boris I. Basok
Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8935-4248
Yevgeniy T. Bazyeev
Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4292-1505
UKRAINE'S ENERGY: PROBABLE SCENARIOS OF RECOVERY AND DEVELOPMENT
The article examines the problems of Ukraine’s energy sector functioning, in particular, the difficult state of communal
(municipal) heat energy, taking into account the destruction of the energy infrastructure of settlements, and the tasks to
ensure reliable energy supply of residential and public buildings during the war and in post-war period. A list of priority
scientific research and scientific and technological developments aimed at creating new competitive scientific and tech-
nical products, necessary during martial law to maintain energy security and achieve energy independence of the country
and its regions, is given.
Keywords: municipal energy, National recovery program, modernization of energy supply systems, thermal moderniza-
tion of buildings, priority scientific developments.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186790 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:48Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кириленко, О.В. Снєжкін, Ю.Ф. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. 2022-11-29T15:06:49Z 2022-11-29T15:06:49Z 2022 Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку / О.В. Кириленко, Ю.Ф. Снєжкін, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 9. — С. 22-37. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.09.022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186790 У статті розглянуто проблеми функціонування енергетики України, зокрема скрутний стан комунальної (муніципальної) теплоенергетики з урахуванням руйнування енергетичної інфраструктури населених пунктів, та завдання із забезпечення надійного енергопостачання житлових і громадських будівель в умовах воєнного та післявоєнного періодів. Наведено перелік пріоритетних наукових досліджень та науково-технологічних розробок, спрямованих на створення нової конкурентоспроможної науково-технічної продукції, необхідної в умовах воєнного стану для гарантування енергетичної безпеки й досягнення енергонезалежності країни та її регіонів. The article examines the problems of Ukraine’s energy sector functioning, in particular, the difficult state of communal (municipal) heat energy, taking into account the destruction of the energy infrastructure of settlements, and the tasks to ensure reliable energy supply of residential and public buildings during the war and in post-war period. A list of priority scientific research and scientific and technological developments aimed at creating new competitive scientific and technical products, necessary during martial law to maintain energy security and achieve energy independence of the country and its regions, is given. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку Ukraine's energy: probable scenarios of recovery and development Article published earlier |
| spellingShingle | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку Кириленко, О.В. Снєжкін, Ю.Ф. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. Статті та огляди |
| title | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку |
| title_alt | Ukraine's energy: probable scenarios of recovery and development |
| title_full | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку |
| title_fullStr | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку |
| title_full_unstemmed | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку |
| title_short | Енергетика України: ймовірні сценарії відновлення та розвитку |
| title_sort | енергетика україни: ймовірні сценарії відновлення та розвитку |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186790 |
| work_keys_str_mv | AT kirilenkoov energetikaukraíniimovírníscenaríívídnovlennâtarozvitku AT snêžkínûf energetikaukraíniimovírníscenaríívídnovlennâtarozvitku AT basokbí energetikaukraíniimovírníscenaríívídnovlennâtarozvitku AT bazêêvêt energetikaukraíniimovírníscenaríívídnovlennâtarozvitku AT kirilenkoov ukrainesenergyprobablescenariosofrecoveryanddevelopment AT snêžkínûf ukrainesenergyprobablescenariosofrecoveryanddevelopment AT basokbí ukrainesenergyprobablescenariosofrecoveryanddevelopment AT bazêêvêt ukrainesenergyprobablescenariosofrecoveryanddevelopment |