Сергій Єфремов та українська партія соціалістів-федералістів за доби Директорії УНР(1919–1921 рр.)

• Published in: Сiверянський літопис
• Date: 2022
• Main Author: Іваницька, С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Subjects: Дослідницькі нотатки
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187004
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Сергій Єфремов та українська партія соціалістів-федералістів за доби Директорії УНР(1919–1921 рр.) / С. Іваницька // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 117-127. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Авторка ставить за мету проаналізувати в контексті еволюції стратегії й тактики Української партії соціалістів-федералістів за часів Директорії УНР громадську та публіцистичну активність Сергія Олександровича Єфремова (1876–1939) – одного з впливових суспільно-політичних діячів, провідного публіциста й співредактора газети «Нова Рада», автора «Історії українського
 письменства». Висвітлено позицію УПСФ і участь її провідних діячів в уряді Директорії УНР,
 ставлення С. Єфремова до нової моделі влади, Трудового конгресу, утисків російської преси й культури, єврейських погромів, Варшавської угоди С. Петлюри. Показано його участь в Українському
 громадському комітеті. Подано інформацію щодо становища С. Єфремова під час другого володарювання більшовиків у Києві в 1920 р. Наведено факти вшанування Директорією публіциста й критика з приводу 25-річного ювілею його літературної діяльності. Джерелами дослідження стали
 публіцистичні праці С. Єфремова та його сучасників, матеріали газети «Нова Рада» та інших періодичних видань, щоденники, мемуари, листування, збірники документів, фахові студії. Методологічними засадами слугували принципи системності, історизму, антропологізму, міждисциплінарності. Біографічний метод застосовано з метою реконструкції життєвого сценарію головного
 героя та соціального середовища конкретної епохи через поєднання в дослідженні таких «складових»: людина / події; особистість / історія; приватне / публічне; індивідуальне / суспільне. Робиться висновок про те, що С. Єфремов наприкінці 1918–1920 рр. свідомо дистанціювався від керівного впливу на діяльність партії, відмовився від боротьби за владні посади, віддаючи перевагу ролі публічного інтелектуала й незалежного обсерватора. The author aims to analyze in the context of the evolution of strategy and tactics of the Ukrainian
 Party of Socialists-Federalists during the Directory of the Ukrainian Peopleʼs Republic the public and
 journalistic activity of Serhiy Yefremov (1876–1939) as one of the influential socio-political figures, leading
 publicist and co-editor of the newspaper «Nova Rada», author of «The History of Ukrainian Literature
 ». The position of the UPSF and the participation of its leading figures in the government of the UNR Directory,
 the attitude of S. Efremov to the new model of power, the Labor Congress, oppression of the Russian
 press and culture, Jewish pogroms, and the Warsaw Pact of S. Petliura are highlighted. The participation
 of the figure in the Ukrainian Public Committee is shown. Information on the situation of S. Yefremov
 during the second reign of the Bolsheviks in Kyiv in 1920 is given. The facts of honouring the publicist by
 the Directory and the critic on the occasion of the 25th anniversary of his literary activity are given. The
 sources of the study were the journalistic works of S. Yefremov and his contemporaries, materials of the
 newspaper «Nova Rada» and other periodicals, diaries, memoirs, correspondence, collections of documents,
 professional studies. Methodological principles were systematic method, historicism, anthropologism,
 interdisciplinarity. The biographical method was used to reconstruct the life scenario of the protagonist
 and the social environment of a particular era through a combination of the following «components»
 in the study: man / event; personality / history; private / public; individual / public. It is concluded that at
 the end of 1918–1920 S. Yefremov deliberately distanced himself from the leading influence on the partyʼs
 activities, abandoned the struggle for power, preferring the role of public intellectual and independent observer.