Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів»
Позитивним набутком останніх років став оприлюднений у 2019–2022 рр. співробітниками Інституту української археографії та джерелознавства НАН України ім. М.С. Грушевського доктором історичних наук протоієреєм Юрієм Мициком та кандидатом історичних наук Інною Тарасенко комплекс документів у чотирьо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187008 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 133-135. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187008 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Павленко, С. 2022-12-04T18:15:09Z 2022-12-04T18:15:09Z 2022 Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 133-135. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7014873 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187008 Позитивним набутком останніх років став оприлюднений у 2019–2022 рр. співробітниками Інституту української археографії та джерелознавства НАН України ім. М.С. Грушевського доктором історичних наук протоієреєм Юрієм Мициком та кандидатом історичних наук Інною Тарасенко комплекс документів у чотирьох томах: Сіверщина гетьманських часів. Т. 1. XVII ст. Збірник архівних документів / Упоряд. о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Фоліант, 2019. 458 с. Сіверщина гетьманських часів. Т. 2. Перша чверть XVIII ст. / Упоряд. о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Логос, 2020. 602 с. Сіверщина гетьманських часів. Т. 3. 1726–1740 / Упоряд. о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Логос, 2020. 334 с. Сіверщина гетьманських часів. Т. 4. 1741 – кінець ХVІІІ ст. / Упоряд. о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ–Чернігів: SCRIPTORIUM, 2022. 358 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» Starting capital for future research: “Northern Hetman Times” Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» |
| spellingShingle |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» Павленко, С. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title_short |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» |
| title_full |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» |
| title_fullStr |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» |
| title_full_unstemmed |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» |
| title_sort |
стартовий капітал для майбутніх досліджень: «сіверщина гетьманських часів» |
| author |
Павленко, С. |
| author_facet |
Павленко, С. |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Starting capital for future research: “Northern Hetman Times” |
| description |
Позитивним набутком останніх років став
оприлюднений у 2019–2022 рр. співробітниками Інституту української археографії та джерелознавства НАН
України ім. М.С. Грушевського доктором історичних наук протоієреєм Юрієм Мициком та кандидатом історичних наук Інною Тарасенко комплекс документів у чотирьох томах:
Сіверщина гетьманських часів. Т. 1. XVII ст. Збірник архівних документів /
Упоряд. о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Фоліант, 2019. 458 с.
Сіверщина гетьманських часів. Т. 2. Перша чверть XVIII ст. / Упоряд.
о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Логос, 2020. 602 с.
Сіверщина гетьманських часів. Т. 3. 1726–1740 / Упоряд. о. Ю.А. Мицик,
І.Ю. Тарасенко. Київ: Логос, 2020. 334 с.
Сіверщина гетьманських часів. Т. 4. 1741 – кінець ХVІІІ ст. / Упоряд.
о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ–Чернігів: SCRIPTORIUM, 2022. 358 с.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187008 |
| citation_txt |
Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьманських часів» / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 133-135. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pavlenkos startoviikapítaldlâmaibutníhdoslídženʹsíverŝinagetʹmansʹkihčasív AT pavlenkos startingcapitalforfutureresearchnorthernhetmantimes |
| first_indexed |
2025-11-26T01:39:52Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:39:52Z |
| _version_ |
1850603981713178624 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2022. № 2
133
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
Сергій Павленко
•
СТАРТОВИЙ КАПІТАЛ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ:
«Сіверщина гетьманських часів»
DOI: 10.5281/zenodo.7014873
© С. Павленко, 2022. CC BY 4.0
Джерела до історії Сіверщини мають великий ін-
формативний потенціал, оскільки на цій території час від
часу відбувалися події, що ставали основою державо-
творчих процесів в Україні. З огляду на це особливо ціка-
вим є ХVІІ та ХVІІІ століття. У Чернігово-Сіверському
краї постала гетьманська столиця Батурин, виникли ко-
зацькі полки, досить активно велося церковне життя.
Уже багато написано про це монографій, статей на осно-
ві знайдених матеріалів. Та разом із тим архіви України,
інших держав ще мають тисячі справ, які чекають своїх
дослідників. Позитивним набутком останніх років став
оприлюднений у 2019–2022 рр. співробітниками Інсти-
туту української археографії та джерелознавства НАН
України ім. М.С. Грушевського доктором історичних на-
ук протоієреєм Юрієм Мициком та кандидатом історич-
них наук Інною Тарасенко комплекс документів у чоти-
рьох томах:
Сіверщина гетьманських часів. Т. 1. XVII ст. Збірник архівних документів /
Упоряд. о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Фоліант, 2019. 458 с.
Сіверщина гетьманських часів. Т. 2. Перша чверть XVIII ст. / Упоряд.
о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ: Логос, 2020. 602 с.
Сіверщина гетьманських часів. Т. 3. 1726–1740 / Упоряд. о. Ю.А. Мицик,
І.Ю. Тарасенко. Київ: Логос, 2020. 334 с.
Сіверщина гетьманських часів. Т. 4. 1741 – кінець ХVІІІ ст. / Упоряд.
о. Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко. Київ–Чернігів: SCRIPTORIUM, 2022. 358 с.
Листи гетьманів, старшини, полковників, сотників, їхні прохання, купчі самі по собі,
може, і малоінформативні, але, поєднані разом у часовому просторі, увиразнюють картин-
ку історичних сюжетів, дають несподівані відповіді на запитання, чому те чи інше явище
розвивалося саме в такому річищі. Усі ці джерела проливають світло на тогочасні військо-
во-політичні події, церковну та соціально-економічну історію, містять чимало важливих
фактів, що стосуються 1080 населених пунктів сучасних Чернігівської та Сумської облас-
тей, а також етнічних українських земель у складі Росії (Стародубщина), частини Курщи-
ни.
Загалом упорядникам вдалося оприлюднити 1842 документи, регести архівної спад-
щини, знайдені ними в зібраннях Інституту рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, Центрального Державного історичного архіву України у Києві, Біб-
ліотеці Польської Академії Наук у Кракові, Архіві Головних Актів Давніх у Варшаві. До
того ж, дослідники частково користалися й напрацюваннями попередників. Їхні републі-
кації документів істотно доповнили картину буття гетьманців у ХVІІ та ХVІІІ століттях.
Ю. Мицик та І. Тарасенко дали багато фактажу для осмислення подій на Чернігово-
Сіверщини, для розуміння подробиць життя деяких маловідомих діячів. Так, помічником
у митрополичій резиденції митрополит Варлаам Ясинський у 1695 р. зробив грецького
єпископа Дамаскина. Він, як раніше з’ясувала В. Ченцова, 26 травня 1689 р. приїжджав у
Москву за милостинею. Далі єпископ згадується в пом’яннику Введенської церкви в
Сіверянський літопис. 2022. № 2
134
Ближніх печерах Києво-Печерської лаври як померлий у Києві. Упорядники відшукали
важливий документ, який дещо доповнює біографію цього архієрея. Із нього дізнаємося,
що у зв’язку з палацовим переворотом у Москві, церковним протиборством, виборами
патріарха прибулець отримав царську жалувальну грамоту лише 12 грудня 1690 р.1. Із неї
випливає, що йому дозволялося раз у шість років приїжджати до Москви по допомогу для
Зографського монастиря2. «А как они (ченці – Упоряд.), – зазначалося у грамоті, – при-
едут в наши царского величества малороссийские городы и нашего царского величества
подданому Войска Запорожского обоих сторон Днепра гетману Ивану Степановичу Мазе-
пе и полковником, и иных чинов урядником, кому где ведать належит, нашего царского
величества Малые России городам, пропускать ево, епископа, и старцов, и служек без
всякого задержания»3. Дуже цінна тут деталь, яка показує зв’язок цього єпископа з Афо-
ном, шанобливе ставлення до приїжджого гостя в Київській митрополії.
Важливість доробку Ю. Мицика та І. Тарасенко полягає й у тому, що маловідомі
джерела стали доступними для великої армії краєзнавців, істориків як Сіверщини, так і
всієї України. У чотирьох томах кожен дослідник, який пише історію якогось населеного
пункту, знайде, без сумніву, не одну, а кілька згадок про те чи інше село, місто в контекс-
ті певних подій. Хоч маємо великий доробок В. Кривошеї про старшину гетьманських ча-
сів, у нових збірках документів натрапляємо на суттєві доповнення його узагальнень, зна-
хідок щодо датування часу перебування на посадах сотників, полкових урядників.
В історичній літературі усталилася думка, що пункт Коломацьких статей про річну
оплату козакам по 30 золотих в тих реаліях насправді не виконувався, однак маємо все ж
джерела про певний вид заохочення військовиків, зокрема відбування для них повиннос-
тей, що, очевидно, і відповідало зазначеній вище сумі. Супліка бахмацького отамана Ва-
силя Рубана 1701 р. до І. Мазепи – красномовне тому підтвердження. «О що по десяте и
по стокротне велможности вашей, пна ншего милостивійшего, просим, – звертався ко-
зацький очільник до гетьмана, – ачей би по звичаю давнему громада, так и державские
поддание, до нас, козаков, били помощними в тяжестях. О чом найпокорнійше велмож-
ности вашей, пна ншего милостивійшего, просим: рачте велможност ваша пнская видати
свій поважний універсал, аби по давнемо обикновению громада, так державские поддание
и козаки, новоприхиляючиеся в сталмаство (стельмахи, виробники коліс. – Упоряд.), в от-
буванню всяких тяжестей помощеними били»4.
Великий масив документів про розвиток гуральництва, млинарства, рудництва в
Гетьманщині теж стане в пригоді усім дослідникам, які вивчають процеси становлення
української промисловості.
Чимало матеріалів знаходимо в томах про гетьманську столицю Батурин. У купчих
різних періодів зафіксовані назви кутків, брам, прізвища, імена представників міського
самоврядування, писарів (Т. І. С. 229–230, 242, 249–250; Т. 2. С. 46–47, 462–463, 473).
Привертає увагу заповіт батуринської панянки Явдохи Ханевської 1716 р. Вона не нале-
жала до старшинського стану, але мала багато полів, лук, сіножатей, пекарню, винницю,
броварню, млини, а також коштовні вироби зі срібла, золота (Т. 4. С. 266–267).
Багатотомне видання, окрім позитивів, має і деякі вади.
Незважаючи на те, що кожна книжка присвячена певному хронологічному відтинку,
насправді 2, 3 і 4 томи вміщують у додатках сотні матеріалів, які б краще займали місце
згідно з датуванням документів. На жаль, у Т. 4 (1741 – кінець ХVІІІ ст.) представлено,
крім основних 200 джерел відповідно до назви, ще близько 250 кореспонденцій, купчих,
універсалів у двох додатках датуванням від 1639 р. до 1740 р.
Звичайно, рятують дослідника у такій непослідовності географічні та іменні покаж-
чики, тому не є проблемою зорієнтуватися в цій великій добірці документів. Розуміємо,
що зазначена вище вада виникла через довгий шлях томів до читача. Президентський
фонд Леоніда Кучми, який обіцяв їх видати, так за кілька років і не спромігся реалізувати
цей важливий проєкт. Водночас упорядники Ю. Мицик та І. Тарасенко продовжували свої
розшуки нових документів. Їх виявилося дуже багато. Тому вони додавали новознайдене
до чергової книжки, яка йшла до друку, у формі додатків.
Зрозуміло, можна було б все це видати додатковим томом. Але вийшло, як вийшло.
Тим паче, що чотири томи видавалися без бюджетного фінансування, здебільшого на ен-
тузіазмі упорядників та спонсорів, певних організаційних зусиль редакції журналу «Сі-
верянський літопис». До речі, практично 90% опублікованого матеріалу вийшло спочатку
1 1690, грудня 22 (12). Москва. Жалуванна грамота царів Івана V та Петра І (регест). Сіверщина гетьманських
часів. Т. 4. С. 167.
2 Там само.
3 Там само.
4 1701. Бахмач. Лист отамана Василя Рубана до гетьмана Івана Мазепи. Сіверщина гетьманських часів. Т. 2.
С. 14.
Siverian chronicle. 2022. № 2
135
в цьому часописі. Великим плюсом зазначених публікацій «Сіверянського літопису» ста-
ли наукові коментарі до документів, але недоліком – відсутність покажчиків. Отже, по-
кажчики до кожного з чотирьох томів надають упорядкованим збіркам документів шанс
швидше потрапити до дослідників при опрацюванні різноманітних тем, історичних сюже-
тів.
Оскільки історики Ю. Мицик та І. Тарасенко продовжують виявляти нові документи
з історії Сіверщини, то, думаємо, 5 том буде на підході вже за рік-півтора. Тепер, на нашу
думку, його слід назвати «Сіверщина гетьманських часів. Т. 5. XVII–XVIIІ ст.».
При оприлюдненні перших трьох томів видавництва явно покладалися не на фахово-
го коректора, а переклали ці обов’язки на упорядників, що неправильно. Тому книжки ви-
йшли з огріхами, пропусками літер. Ці недогляди можна було б виправити.
Попри це, важливе та цінне для історії Сіверщини та України видання побачило світ.
Воно дасть поштовх для нових досліджень, прояснення маловідомих сторінок побуту ба-
гатьох населених пунктів Сіверщини та України загалом.
Наостанок зазначимо, що видання четвертого тому було заплановано ще до початку
широкомасштабної російсько-української війни, його вихід у світ затримали інтенсивне
бомбардування та блокада Чернігова. І перше, до чого взялися після звільнення Черніго-
во-Сіверщини співробітники наукового видавництва Scriptorium, – а це майже у повному
складі редакція «Сіверянського літопису», – до видання «Сіверщини гетьманських ча-
сів»… Отже, четвертий том цього важливого для української історичної пам’яті багато-
томника в буквальному сенсі слова обпалений війною…
Дата подання: 6 липня 2022 р.
Дата затвердження до друку: 10 липня 2022 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Павленко, С. Рецензія : Стартовий капітал для майбутніх досліджень: «Сіверщина гетьман-
ських часів». Сіверянський літопис. 2022. № 2. C. 133–135. DOI: 10.5281/zenodo.7014873.
Цитування за стандартом APA
Pavlenko, S. (2022). Retsenziia : Startovyi kapital dlia maibutnikh doslidzhen: «Sivershchyna het-
manskykh chasiv» [Starting capital for future research: “Northern Hetman Times”]. Siverianskyi litopys –
Siverian chronicle, 2, P. 133–135. DOI: 10.5281/zenodo.7014873.
|