Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів
Рецензія на книгу: Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів. Чернігів: Десна Поліграф, 2020. 186 с.: іл. Review : Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of the revival of the Chernihi...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187017 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 139-141. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187017 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гордієнко, Д. 2022-12-04T18:16:16Z 2022-12-04T18:16:16Z 2022 Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 139-141. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7015097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187017 Рецензія на книгу: Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів. Чернігів: Десна Поліграф, 2020. 186 с.: іл. Review : Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of the revival of the Chernihiv Diocese (1989–2002): collection. materials. Chernihiv: Desna Polygraph, 2020. 186 p.: illustrations. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of the revival of the Chernihiv Diocese (1989–2002): collection. materials Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів |
| spellingShingle |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів Гордієнко, Д. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title_short |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів |
| title_full |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів |
| title_fullStr |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів |
| title_full_unstemmed |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів |
| title_sort |
соболь ю.о., чепурний в.ф. цеглинка для рідного храму. історія відродження чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів |
| author |
Гордієнко, Д. |
| author_facet |
Гордієнко, Д. |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of the revival of the Chernihiv Diocese (1989–2002): collection. materials |
| description |
Рецензія на книгу: Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів. Чернігів: Десна Поліграф, 2020. 186 с.: іл.
Review : Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of
the revival of the Chernihiv Diocese (1989–2002): collection. materials. Chernihiv: Desna Polygraph,
2020. 186 p.: illustrations.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187017 |
| citation_txt |
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 139-141. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gordíênkod sobolʹûočepurniivfceglinkadlârídnogohramuístoríâvídrodžennâčernígívsʹkoíêparhíí19892002rrzbmateríalív AT gordíênkod sobolyuochepurnyivfabrickforthenativechurchhistoryoftherevivalofthechernihivdiocese19892002collectionmaterials |
| first_indexed |
2025-11-25T02:27:29Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:27:29Z |
| _version_ |
1850504612668243968 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2022. № 2
139
Дмитро Гордієнко
•
Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму.
Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.):
зб. матеріалів. Чернігів: Десна Поліграф, 2020. 186 с.: іл.
DOI: 10.5281/zenodo.7015097
© Д. Гордієнко, 2022. CC BY 4.0
В українській політичній культурі, поруч із мовою, «віра є найпершою», як проголо-
шено ще в українській Конституції 1710 року (ст. 1), тому боротьба за державність в
Україні завжди поєднувалася з боротьбою за Українську Церкву та мову. Здобуття сино-
дального Томосу Православною Церквою України стало однією з найпомітніших подій
останніх років, зумовивши й поглиблений інтерес до історії Церкви в Україні. Як наслі-
док, з’явились численні збірники, монографії, синтетичні праці тощо, що охоплюють різ-
ний часовий та територіальний простір. Серед цієї когорти публікацій привертає увагу й
книга, точніше збірник матеріалів, Юрія Соболя та Василя Чепурного про український
церковний рух на Чернігівщині першого десятиліття незалежності, тим паче, що автори
були активними учасниками описуваних подій. Останнє актуалізує джерельну складову
публікації, хоча й позначеної суб’єктивізмом, однак джерела особового походження в
українській історіографії часто є визначальними у дослідженні національного минулого.
Хронологічно книга обмежується 2002 роком – смертю єпископа Никона Келембера, мо-
гилою якого, як відмічають автори, Українська Православна Церква Київського патріар-
хату міцно вкоренилася на Чернігівській землі.
Упродовж останнього тисячоліття Чернігів і Чернігівщина займали важливе місце в
історії Української Церкви. Однак, в останніх перед незалежністю подіях боротьби за
Церкву в часи Української революції 1917–1923 рр. Чернігівська єпархія дотримувалась
виразно антиавтокефальної позиції, відтак розгортання автокефального руху в регіоні бу-
ло далеко невідповідним для краю, окресленого Дмитром Дорошенком «серцем Гетьман-
щини». Наприкінці ж Совєтського Союзу та в роки незалежності навпаки Чернігівщина
продемонструвала активну трансформацію, докорінну зміну регіону з постсовєтського на
національно забарвлений український край. Чернігівська єпархія Православної Церкви
України за роки незалежності стала вагомим фактором державотворення в регіоні та
Україні загалом. Та й сама книга розкриває сторінки не лише історії церковного руху, а й
розвитку культури, мови, власне державності. Своєрідним символом переломової епохи в
Чернігові стала боротьба за Катерининську церкву, за перебігом якої стежила вся Украї-
на.
Безпосередньо український церковний рух на Чернігівщині розпочався з походу
«Дзвін-90» по районах області. Уже те, що похід був організований Товариством укра-
їнської мови імені Т. Шевченка та Народним Рухом України, чітко маніфестувало єдність
в українському державотворенні мови, віри та політики. Тоді ж вперше публічно бу-
ли відправлені панахиди по Павлу Полуботку в Чернігові та гетьману Іванові Мазепі в Ба-
турині. На сьогодні ці постаті міцно увійшли в пантеон національних героїв, однак на
1990-й рік це був виклик совєтській і загалом російській імперській системі та ідеології.
Знаковою подією для тогочасної «червоної Чернігівщини» став візит у Чернігів небо-
жа Симона Петлюри – Патріарха Мстислава Скрипника в листопаді 1990 року. Попри
весь переполох комуністичної влади, візит став точкою неповернення, потужним поштов-
хом національного руху. І хоча перше богослужіння УАПЦ в Чернігові завершилося адмі-
ністративним штрафом, кінець імперії був неминучим, як неминучим є й кінець РПЦ в
Україні. Першим храмом, переданим УАПЦ, стала П’ятницька церква, «оскільки він був
найменший з усіх чернігівських», проте «громада погодилася на отримання цього хра-
му…, адже це був перший храм, наданий УАПЦ на Чернігівщині, та ще й мав багатющу
історію» (с. 33).
Складним виявився і процес власне становлення Чернігівської єпархії Української
Церкви. Спершу єпархія охоплювала Чернігівську та Сумську області, що відповідно до
постанов Вселенських Соборів не зовсім відповідає канонічному праву, адже межі цер-
ковної юрисдикції мають визначатись межами адміністративного поділу держави. Проте
Сіверянський літопис. 2022. № 2
140
на той час це зумовлювалось реальним станом єпархії – мізерною чисельністю парафій та
духовенства. «Боротьба за створення, а ще більше – за реєстрацію державними органами
буквально кожної громади, не кажучи про передачу храмів, потребувала енергії та вели-
ких зусиль». І за цією лаконічною тезою роки праці, наполегливості й зусиль… та втраче-
них можливостей. Так, привертає увагу теза зі спогадів Віктора Молочка, що на 1992 рік
за конфіденційним опитуванням 75% священиків Чернігівської області готові були пере-
йти до Київського патріархату, однак сталося зовсім інакше…
Прикметно, що національний, зокрема церковний рух на Чернігівщині наприкінці со-
вєтської окупації розвивався завдяки «сприянню» комуністичної влади. Як зазначає Ва-
силь Чепурний, «залякуючи людей бандерівцями, райкоми КПРС пробуджували тим са-
мим природну цікавість: хто ж вони такі?» (с. 12). Та попри весь спротив влади та РПЦ, з
залученням зокрема «церковних бабушок», чи як їх називають у народі «в’язаних бере-
тів», український національний та церковний рух на Чернігівщині розвивався, і всупереч
місцевій і центральній київській владі регіон все більше ставав українським не лише за
юрисдикцією, а й світоглядно. Не випадково з повномасштабною навалою Росії на Украї-
ну 24 лютого 2022 р. Чернігів став неприступною фортецею для ворога, врятувавши дер-
жаву від чергової російської окупації. Не випадково ж, як наголосив о. Олег Сіренко, в
Українську Церкву йшли «не тільки релігійно налаштовані люди, а взагалі ті люди, які хо-
тіли, щоб відродилася Україна» (с. 133).
Книга містить численні імена подвижників, що стояли біля витоків національного
відродження України, усе ще незаслужено ігнорованих в українській історії та культурі.
Серед них Надія Лук’яненко, Лариса Куровська, Марія Астаф’єва, Володимир Ступак,
В’ячеслав Логін (зараз – єпископ Новоградський і Північно-Американський Святослав,
предстоятель Білоруської Автокефальної Православної Церкви), єпископ Никон Калембер
та багато інших. Називають автори й антигероїв – совєтських та постсовєтських чиновни-
ків, що чинили всілякий спротив українському рухові: В. Лісовенко, В. Макуленко,
П. Шаповал та інші. В українській гуманітаристиці якось не прийнято згадувати негатив-
них персонажів, залишаючи їх на суд історії майбутнім поколінням. Однак непокарані
злочини породжують нові, зокрема злочини проти культури, духовності і власне держав-
ності. Книга містить численні приклади антиукраїнської діяльності московської (навіть –
совєтської) церкви за сприяння української влади. Так, передачею Новгород-Сіверського
Спаського монастиря у володіння РПЦ опікувався особисто Президент Леонід Кучма, а
Рихлівського монастиря – голова Коропської районної адміністрації Михайло Півень. І
чого лише вартує ініціатива створення в Чернігові «військового храму» у складі москов-
ського патріархату! Так просувався «русскій мір» в Україну! Як наслідок, з агресією Росії
проти України 2014 р. РПЦ чітко проявила себе як агентурний підрозділ РФ. Чи зважила-
ся б Росія на відкриту агресію проти України, якби ще на зорі незалежності були ліквідо-
вані агенти впливу Кремля в Україні, зокрема в рясах? Питання риторичне… Розкриває
книга й такий злочин часів Кучми, як побиття ОМОНом у грудні 1995 року українських
вірян у Катерининській церкві в Чернігові, що поруч з «чорним вівторком» 18 липня того
ж року було черговим злочином влади проти Української Церкви та людяності. Приверта-
ють увагу й суто совєтські звинувачення проти активістів: наприклад, Олексія Луганов-
ського звинувачували в тому, що він у «1990 році вимазав пам’ятник Лєніну фарбою»
(с. 68).
Важливими є додатки до книги. Це записані Андрієм Глухеньким спогади багатьох
активістів відродження Української Церкви на Чернігівщині – цінне джерело усної історії,
та спогади з цього ж питання українського історика та громадського діяча Сергія Шуми-
ла. Наприклад, – про неформальний (а в 1980-ті роки ще нелегальний) релігійно-філософ-
ський гурток у Чернігові, який організував та проводив старший брат пана Сергія, Віталій
Шумило (с. 143–144), історик Церкви та видавець, а тоді – молодий правозахисник, один
із організаторів антирадянського руху опору на Чернігівщині. Або зовсім маловідомий те-
пер, майже забутий факт підтримки чернігівською громадою Катакомбної Церкви (ІПЦ)
новоствореної в місті громади УАПЦ, допомоги молодій церковній громаді православною
літературою тощо й навіть виданням катакомбною громадою першого в Чернігові право-
славного молитовника українською мовою з подальшою безкоштовною передачею накла-
ду громаді УАПЦ (с. 156–157).
Інформативно наповненими є вміщені в книзі світлини з приватних фотоархівів, час-
тина з яких, думаю, опублікована вперше (на жаль, це не зазначено, як і не завжди підпи-
сані всі постаті, зображені на світлинах).
На жаль, текст хибує на хронологічну канву, що знижує його джерельний потенціал.
Дати у більшості випадків не подаються, а хронологію подій доводиться реконструювати
з логіки подій, як, наприклад, з хронологією візиту Патріарха Мстислава Скрипника в
Чернігів, як і входження чернігівських парафій в УПЦ КП. Не відомою з книги залиши-
Siverian chronicle. 2022. № 2
141
лась і дата виокремлення окремої Чернігівської єпархії з об’єднаної Чернігівсько-Сум-
ської. Головне питання книги залишилось без хронологічної відповіді…
Викликають дискусію й деякі вживані терміни. Наприклад, некоректно називати
українську політичну еміграцію «недобитими патріотами» (с. 5), як застарілим на сьогод-
ні є й визначення «визвольні змагання» на означення подій Української революції, адже,
як відомо, у змаганнях «перемагає дружба»... «Київська Русь», як на мене, має російське
імперське забарвлення, краще вживати просто «Русь» або ж «Середньовічна Україна».
Зважаючи на сучасні технічні засоби підготовки рукопису (машинопису) та виготовлення
оригінал-макету, немає жодних проблем з підрядковими покликами. Автори використали
поклики в тілі тексту, що ускладнює сприйняття самого тексту. Не існує й «Західної
України», а лише захід України чи західна Україна тощо.
Та варто наголосити, що хоча книга опублікована два роки тому, вона є на часі саме
в 2022 році. Битва за Чернігів змушує переосмислити втрачені можливості і водночас
осмислити зроблене у надскладних умовах. Історія відродження Української Церкви на
Чернігівщині – лише одна зі сторінок національного відродження краю. І опубліковані ма-
теріали є важливими джерелами й до історії відродження мови, культури та державності в
регіоні та Україні загалом.
Дата подання: 18 липня 2022 р.
Дата затвердження до друку: 28 липня 2022 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Гордієнко, Д. Рецензія : Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія
відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів. Чернігів: Десна Поліграф, 2020.
186 с.: іл. Сіверянський літопис. 2022. № 2. С. 139–141. DOI: 10.5281/zenodo.7015097.
Цитування за стандартом APA
Hordienko, D. (2022). Retsenziia : Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. Tsehlynka dlia ridnoho khra-
mu. Istoriia vidrodzhennia Chernihivskoi yeparkhii (1989–2002 rr.): zb. materialiv. Chernihiv: Desna Poli-
hraf, 2020. 186 s.: il. [Review : Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of
the revival of the Chernihiv Diocese (1989–2002): collection. materials. Chernihiv: Desna Polygraph,
2020. 186 p.: illustrations.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, P. 139–141. DOI:
10.5281/zenodo.7015097.
|