Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор
На пiдставi вiдтворення глибинних високотемпературних процесiв та умов мiнералогенезу за флюїдними включеннями у мiнералах встановлено, що дiоксид вуглецю з аномально високим тиском i з δ¹³C = (−6,1 ± 0,5)‰ є основним летким компонентом астеносфери Землi та вихiдною речовиною для синтезу бiльшостi ц...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18705 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор / Й.М. Сворень, I.М. Наумко // Доп. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 138-143. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860019877655347200 |
|---|---|
| author | Сворень, Й.М. Наумко, І.М. |
| author_facet | Сворень, Й.М. Наумко, І.М. |
| citation_txt | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор / Й.М. Сворень, I.М. Наумко // Доп. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 138-143. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | На пiдставi вiдтворення глибинних високотемпературних процесiв та умов мiнералогенезу за флюїдними включеннями у мiнералах встановлено, що дiоксид вуглецю з аномально високим тиском i з δ¹³C = (−6,1 ± 0,5)‰ є основним летким компонентом астеносфери Землi та вихiдною речовиною для синтезу бiльшостi цiнних мiнералiв: дiаманта найвищої якостi, пiропу, кварцу, магнетиту, карбонатiв, вуглеводнiв, зокрема в середовищi глибинного високотемпературного флюїду — високоенергетичного природного фiзико-хiмiчного реактора земних надр. Рiст кристалiв дiаманту здiйснюється окремими атомами вуглецю iз CO2 у розломнiй зонi розплав — породи лiтосфери у процесi мiграцiї цього флюїду зi сполуками залiза у створеному ними електричному полi. Вуглеводнi синтезуються з будь-яких вуглеводневмiсних вихiдних сполук з одночасним перебiгом низки природних явищ: адiабатичних стиску — розширення, створенням високовольтного електричного поля, вiдновно-окисного середовища i передплазмового стану речовини, утворенням множини макро- i мiкротрiщин тощо. “Вапняне молоко” разом з CH4 (CnHm), CO2, H2O були також первинно-вихiдною сумiшшю для формування прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї — продукту глибинних високотемпературних процесiв.
On the basis of the reconstruction of deep-seated high-temperature processes and formation conditions of mineralogenesis using the data of fluid inclusion researches, it is established that carbon dioxide with anomalously high pressure and δ¹³C = (−6,1±0,5)‰ is the main volatile of the Earth’s asthenosphere, as well as the initial matter for the synthesis of diamond crystals of the highest quality, pyrope (Arizona ruby), magnenite, carbonates, hydrocarbons, in particular in the medium of the deep-seated hight-temperature fluid as a high-energy natural physicochemical reactor of the Earth’s bowels. Growth of the diamond crystals is stimulated by some carbon atoms from CO2 in the fractured zone “melting — lithospheric rocks” in the course of migration of the high-temperature magmatic fluid with ferrous compounds in the electric field created by them. Hydrocarbons are synthesized from any hydrocarbon-containing initial compounds in the course of a number of natural phenomena: adiabatic compression-expansion, rise of a high-voltage electric field, the creation of a redox medium and a pre-plasma state of matter, formation of a set of macro- and microcracks, etc. “Lime milk” together with CH4 (CnHm), CO2, H2O, N2 were an initial-primary mixture for the formation of veinlet-impregnated mineralization — the product of deep-seated high-temperature processes.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:47:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 548.4:550.4:551.14
© 2009
Й.М. Сворень, I.М. Наумко
Надра Землi — природний фiзико-хiмiчний реактор
(Представлено академiком НАН України Є.Ф. Шнюковим)
На пiдставi вiдтворення глибинних високотемпературних процесiв та умов мiнерало-
генезу за флюїдними включеннями у мiнералах встановлено, що дiоксид вуглецю з ано-
мально високим тиском i з δ13C = (−6,1 ± 0,5)%� є основним летким компонентом
астеносфери Землi та вихiдною речовиною для синтезу бiльшостi цiнних мiнералiв: дi-
аманта найвищої якостi, пiропу, кварцу, магнетиту, карбонатiв, вуглеводнiв, зокрема
в середовищi глибинного високотемпературного флюїду — високоенергетичного природ-
ного фiзико-хiмiчного реактора земних надр. Рiст кристалiв дiаманту здiйснюється
окремими атомами вуглецю iз CO2 у розломнiй зонi розплав — породи лiтосфери у про-
цесi мiграцiї цього флюїду зi сполуками залiза у створеному ними електричному полi.
Вуглеводнi синтезуються з будь-яких вуглеводневмiсних вихiдних сполук з одночасним
перебiгом низки природних явищ: адiабатичних стиску — розширення, створенням висо-
ковольтного електричного поля, вiдновно-окисного середовища i передплазмового стану
речовини, утворенням множини макро- i мiкротрiщин тощо. “Вапняне молоко” разом
з CH4 (CnHm), CO2, H2O були також первинно-вихiдною сумiшшю для формування
прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї — продукту глибинних високотемпературних про-
цесiв.
За даними вивчення флюїдних включень у мiнералах, узагальненими в роботах [1–3], вiд-
творено перебiг глибинних високотемпературних процесiв та умови утворення бiльшостi
цiнних корисних копалин: дiамантiв, нафти i газу, коштовного камiння, найважливiших
металiв тощо, наявних у лiтосферi, за безпосередньої участi вихiдних речовин як асте-
носфери, так i власне лiтосфери пiд впливом потужної енергiї магми у новоствореному
високоенергетичному природному фiзико-хiмiчному реакторi надр Землi.
Пiдставою-передумовою для чiткiшого розумiння й усвiдомлення цих явищ стали роз-
робленi фiзико-хiмiчна модель синтезу вуглеводнiв i спосiб геохiмiчного пошуку покладiв
нафти i газу [4, 5], надалi розвиненi та пiдтвердженi теоретичними i експериментальними
дослiдженнями.
Згiдно з цими результатами, з боку мантiї пiд впливом тектоногенної енергiї у лiтосфе-
рi Землi виникає глибинний розлом, у порожнину якого в напрямi земної кори втiлюється
високотемпературний магматичний флюїд з мiнеральною i вуглеводневмiсними складови-
ми [6]. Цю частину моделi встановлено [7] за складом летких речовин включень у мiнералах
незмiнених ультраосновних i основних порiд дна Свiтового океану, зокрема для базальтiв
рифтової зони Аравiйсько-Iндiйського хребта, показано, що газовi включення-пухирi в них
мiстять лише дiоксид вуглецю з P = 6,1 МПа. Нагрiванням базальтового скла до 800 ◦С
з мiкродефектiв додатково видiлено вуглеводневi гази, воду i водень у невеликих кiлькостях.
Такi самi результати отримано вивченням олiвiну нодулiв порiд з о. Гаваї [8]. За даними
iзотопного аналiзу вуглецю цього CO2, величина його δ13С становить (−6,1 ± 0,5) %� [9],
що вiдповiдає первинному вуглецю найбiльш глибоких геосфер Землi.
Дiоксид вуглецю у молекулярнiй формi знаходження й азот (у малих кiлькостях) нами
встановлено у флюїдних включеннях у кристалах дiаманта октаедричного габiтусу з кiмбер-
138 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №9
лiтових трубок “Мир” i “Айхал”. Це дало змогу дiйти висновку, що вiн вiдображає специфiку
флюїдного режиму Якутської дiамантоносної провiнцiї. Крiм CO2, у складах газiв додатко-
во знайдено незначну кiлькiсть вуглеводнiв, води, водню та оксиду вуглецю (СО), видiле-
них з дефектiв у кристалах дiаманта [10] нагрiванням. Встановлено закономiрну залежнiсть
кiлькiсного вмiсту летких речовин вiд числа твердих включень, їхнього мiнерального скла-
ду i структури з урахуванням факту на порядок вищої концентрацiї летких речовин у дi-
амантах еклогiтового парагенезу порiвняно з дiамантами ультраосновної — кiмберлiтової
асоцiацiї. Подiбнi данi отримано нами i при вивченнi летких речовин у пiропах з кiмберлi-
тiв, у яких їхня загальна концентрацiя вища, нiж у дiамантах.
У вiддiлi геохiмiї глибинних флюїдiв Iнституту геологiї i геохiмiї горючих копалин НАН
України одним iз авторiв цього повiдомлення здiйснено унiкальне експериментальне дослiд-
ження [11]: вивчено склад летких речовин в окремому включеннi — зонi-площинi росту двох
частин октаедра дiаманта з трубки “Айхал”. Його унiкальнiсть полягає в тому, що дослi-
джувати у кристалi дефекти росту розмiрами в сотнi нанометрiв за допомогою звичайного
мiкроскопа неможливо. Через парамагнiтнiсть дiаманта не можна також застосувати ме-
тод протонного парамагнiтного резонансу, яким диференцiйовано визначають H2O, CO2
у молекулярних формах знаходження у вакуолях i структурних каналах деяких мiнералiв,
а раманiвську спектроскопiю — через її низьку чутливiсть.
Тому було використано розроблену нами методику хiмiчного мас-спектрометричного
аналiзу з подрiбненням зразка у високому вакуумi при кiмнатнiй температурi. У спецiально
сконструйованiй вакуумнiй ступцi дiамант вдало розкололи на двi частини — по площинi
росту, що було зафiксовано у системi напуску приладу спадом (погiршенням) вакууму через
видiлення летких речовин з цього дефекту, оскiльки сама зона-площина росту виявилася
герметичним дефектом у кристалi, з одного боку, а з другого — вона як генетично первинне
включення пiдтвердила первинну природу законсервованого флюїду, з якого формувався
цей кристал. Основними леткими речовинами, видiленими iз зони росту цього октаедра,
були дiоксид вуглецю й азот.
Грунтуючись на цих фактах, було розроблено [12] новий механiзм синтезу природних
кристалiв дiаманта, пiропу, магнетиту, вуглеводнiв та iнших речовин.
У процесi мiграцiї глибинного високотемпературного флюїду в контактнiй зонi роз-
плав — породи лiтосфери внаслiдок їхньої контактної взаємодiї-тертя виникає високовольт-
не електричне поле складної форми, в якому CO2 переходить в енергозбуджений стан, його
молекули розпадаються на окремi атоми i радикали з їхньою iонiзацiєю. Рiст кристалiв дiа-
манта здiйснюється окремими атомами вуглецю, якi постiйно надходять на його зовнiшню
поверхню. Пiд впливом електричного поля катiони вуглецю у розплавi-електролiтi мiгрують
у певних напрямах залежно вiд конфiгурацiї цього поля, створеної магмою-флюїдом, кон-
тактними породами лiтосфери та швидкiстю їхнього руху в розломi-трубцi, i потрапляють
в область iз сполуками залiза, що знаходяться там.
За таких умов кисень CO2 поатомно вiдривається вiд молекули i утворює FeO · Fe2O3
(магнетит), а хiмiчно активним атомам вуглецю найбiльш енергетично вигiдно з’єднува-
тися мiж собою, синтезуючи кристали дiаманта найвищої якостi. Видiленi молекули SiO2
з домiшковими компонентами синтезують мiнерали групи гранатiв тощо.
Це iлюструють такi фiзико-хiмiчнi реакцiї у середовищi розплаву:
3FeMgSiO4 + Al2O3 · 3SiO2 = (MgO)3Al2(SiO3)3(пiроп) + 3FeO · SiO2; (1)
6FeO · SiO2 + CO2 = 2Fe3O4 + 6SiO2 + Cкр(дiамант). (2)
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 139
Перебiг реакцiї (2) —
3FeO · SiO2 + CO2 = Fe3O4 + 3SiO2 + CO; (2а)
3FeO · SiO2 + CO = Fe3O4 + 3SiO2 + Cкр(дiамант). (2б)
Завдяки складовiй флюїду-магми, в фiзико-хiмiчних реакцiях перебiгу процесiв синтезу
кристалiв пiропу, магнетиту, дiаманта тощо роль електричного поля найвагомiша через те,
що в ньому мiнеральнi складовi розплаву також переходять в енергозбуджений стан з iонi-
зацiєю, що робить їх фiзико-хiмiчно активними i рухливими, а це надзвичайно сприяє їхнiй
хiмiчнiй взаємодiї мiж собою з синтезом, як показано у працях [3, 6, 14], нових мiнеральних
i вуглеводневих сполук.
З мiнеральної складової цього флюїду утворюється множина мiнералiв: кальцит, кварц,
барит, флюорит, галiт, “мармарошськi дiаманти” тощо, а також карбонатнi, кварц-карбо-
натнi породи та ряд iнших вторинних утворень, якi щiльно й герметично залiковують рiз-
норозмiрнi трiщини.
Особливо важливим у цьому контекстi є встановлення первинної форми знаходжен-
ня вихiдних речовин у процесах генезису i синтезу карбонатних прожилкiв. Поставлене
завдання необхiдно розв’язувати з урахуванням коефiцiєнтiв внутрiшнього тертя (в’яз-
костi (η)) найпоширенiших газiв i пари води, знайдених у дефектах карбонатної поро-
ди: СН4 (17 ◦С) = 0,00109 кг/(м · с); CO2 (23 ◦С) = 0,00147 кг/(м · с); H2O (160 ◦С) =
= 0,00974 кг/(м · с).
Розрахунки свiдчать, що у випадку синтезу кальциту з водного розчину для утворення
одного грама карбонатної (СаСО3) породи з порожнини мiкротрiщини необхiдно винести
66,6 л води. Для формування прожилка довжиною 100 м, заввишки 100 м i поперечним
перерiзом 1,0 · 10−3 м (тобто об’ємом 10,0 м3) необхiдне надходження 27,0 т карбонатної
речовини i, вiдповiдно, 18,0 · 106 т (18 млн!?) води треба винести з порожнини цiєї ми-
кротрiщини в процесi формування власне карбонатної породи. Оскiльки виконанi нами
дослiдження свiдчать про щiльнiсть i герметичнiсть прожилкiв, стає зрозумiлим, що та-
кої значної кiлькостi води у них нiколи не було, вiдповiдно, що у водному розчинi не було
i вихiдних речовин у формi CaCO3. Не утворювалася карбонатна порода i при хiмiчних
реакцiях, оскiльки прожилок — досить чисте утворення, в якому вiдсутнi речовини, що
могли б з’єднуватися з будь-яким анiоном, з яким мiг би бути зв’язаний кальцiй як вихiдна
речовина.
Ця проблема успiшно розв’язується на пiдставi наведених фактiв, зокрема, втiленням
у земну кору глибинного високотемпературного флюїду [6], що сприяє розпадовi контактних
карбонатiв на окремi складовi (СаО й СО2) понад 675 ◦С, якi утворюють разом з парою води
нижче 580 ◦С “вапняне молоко” i у сумiшi з домiшковими вуглеводнями переносяться на
значнi вiддалi. Наявнiсть у флюїдi CO2, СН4 (CnHm) i пари води з низькими коефiцiєнтами
внутрiшнього тертя сприяє його мiграцiї на великi вiдстанi та герметичному залiковуванню
порожнин найрiзноманiтнiших за геометрiєю i розмiрами мiкро- i макротрiщин.
Наприклад, карбонат прожилка з керна свердловини 1-Сушеницька (iнт. 4577–4587 м)
у Карпатськiй нафтогазоноснiй провiнцiї було дослiджено на вмiст летких речовин, уна-
слiдок чого серед них встановлено (% за об’ємом): вуглеводнi (сумарно СН4, C2H6 i C3H8)
52,60; CO2 44,93; N2 2,16, Н2 0,31.
Отриманi результати пiдтверджують висловленi вище iдеї i основи нового науково-
го напряму в геологiї — “термобарометрiї i геохiмiї прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї
140 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №9
у вiдкладах нафтогазоносних областей i металогенiчних провiнцiй” i, як наслiдок, те, що
карбонатна речовина, утворена з мiнеральної складової глибинного високотемпературного
флюїду, вуглеводнi та iншi леткi речовини, що мiстяться у дефектах мiнералiв прожилко-
во-вкраплених формувань, загалом є продуктами високотемпературних процесiв, а також
що поблизу вказаного iнтервалу можлива наявнiсть вуглеводневого покладу.
Утворений за запропонованим механiзмом глибинний розлом (або розломи), в iдеально-
му випадку протяжнiстю вiд верхньої мантiї до осадової оболонки, супроводжується такими
природними явищами i процесами: у початковiй стадiї виникнення розлому в його порожни-
нi рiзко знижується тиск, що сприяє засмоктуванню до неї з дiлянки земної кори присутнiх
там летких речовин i води, тобто наявне адiабатичне розширення з частковим охолоджен-
ням приконтактних порiд. Паралельно i одночасно з верхньої мантiї у порожнину розлому
надходить високотемпературний флюїд полiкомпонентного складу, який у розломi пiддає-
ться потужному стиску, внаслiдок чого цi сполуки додатково стискаються i нагрiваються
не лише за рахунок власної внутрiшньої системи, а також ще й за рахунок адiабатичного
ефекту. Це явище, у свою чергу, створює високовольтне електричне поле, речовини в якому
розпадаються на атоми, радикали, iони, що хiмiчно взаємодiють мiж собою пiсля стабiлiзацiї
складної геологiчної i фiзико-хiмiчної обстановки, синтезуючи у вiдновному середовищi вуг-
леводнi абiогенно-бiогенного генезису [3, 14] з формуванням гiгантських i надгiгантських
родовищ.
У пiдсумку, аналiзуючи наведенi вище данi, дiйшли таких важливих висновкiв.
З’ясовано, що до мiсць вiдбору зразкiв базальту i базальтового скла з дна Iндiй-
ського океану високотемпературнi магматичнi флюїди базальтової лави, що нами вивче-
но [7, 9], надходили в два етапи: в iнтрателуричний (1100–1150 ◦С) i пiсля виливу на
поверхню (∼ 1000 ◦С). Про це свiдчить наявнiсть навколо основних газових пухирiв чо-
хла дуже дрiбних пухирцiв, що з’єднуються з основною масою порожнини. Цi факти да-
ють пiдставу стверджувати про досить швидке проникання магматичного флюїду в дно
океану, а це можливо лише у випадках утворення глибинного розлому протяжнiстю вiд
астеносфери до дна океану. Втiм, такi енергетичнi явища-процеси потребують окремого
розгляду.
Отриманi результати також дають нам пiдставу для пояснення проблеми “Бермудського
трикутника”. У розглянутому районi породи дна океану зруйнованi-розущiльненi та пов’яза-
нi з глибинними розломами, якими з мантiї мiгрує високотемпературний флюїд з аномально
високою концентрацiєю дiоксиду вуглецю. На шляху своєї мiграцiї цей флюїд спричинює
розпад контактних порiд, зокрема карбонатiв, органiчних решток, газгiдратiв та утворення
пари води. Така складна сумiш: CO2, H2O, СН4, CnHm (у малих кiлькостях) формує вiд дна
океану до зовнiшньої водної поверхнi газопароводний стовп зменшеної густини. Оскiльки
ця сумiш проривається до поверхнi води з певними визначеними циклами i концентрацiями,
створюються умови для виникнення штормiв, ураганiв, смерчiв та iнших катастрофiчних
явищ iз загорянням метану та iнших вуглеводнiв, що формує метановi “смолоскипи” завви-
шки до 600–1000 м над глибинними розломами вздовж усiєї глобальної пiдводної системи
сучасних рифтiв та трансформних розколiв [15].
Отож, надра Землi є потужним як джерелом вихiдних речовин, так i високоенерге-
тичним природним фiзико-хiмiчним реактором, в якому утворюються i утворилися бiль-
шiсть цiнних корисних копалин: дiамантiв, коштовного камiння, нафти i газу тощо. Особли-
во важливим, зокрема, є встановлення ранiше невiдомої властивостi глибинного дiоксиду
вуглецю у рiзних формах знаходження у середовищi глибинного розлому-трубцi зi сполу-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 141
ками залiза переходити в енергозбуджений стан, розпадатися на окремi радикали i ато-
ми з iонiзацiєю та формуванням вихiдних сполук для синтезу досконалих кристалiв дiа-
манта.
1. Наумко I., Калюжний В., Братусь М. та iн. Учення про мiнералотвiрнi флюїди: прiоритетнi зав-
дання розвитку на сучасному етапi // Мiнерал. зб. – 2000. – № 50. – Вип. 2. – С. 22–30.
2. Наумко I.М., Калюжний В.А. Пiдсумки та перспективи дослiджень термобарометрiї i геохiмiї па-
леофлюїдiв лiтосфери (за включеннями у мiнералах) // Геологiя i геохiмiя горюч. копалин. – 2001. –
№ 2. – С. 162–175.
3. Наумко I.М. Флюїдний режим мiнералогенезу породно-рудних комплексiв України (за включеннями
у мiнералах типових парагенезисiв): Автореф. дис. . . . д-ра геол. наук: 04.00.02 / НАН України. Iн-т
геологiї i геохiмiї горюч. копалин. – Львiв, 2006. – 52 с.
4. Сворень Й.М. Питання теорiї генезису природних вуглеводнiв та шляхи пошуку їх покладiв // Тек-
тогенез i нафтогазоноснiсть надр України: Тези доп. наук. наради (Львiв, 20–22 жовт. 1992 p.). –
Львiв, 1992. – С. 143–145.
5. Братусь М.Д., Давиденко М.М., Зiнчук I.М., Калюжний В.А., Матвiєнко О.Д., Наумко I.М., Пi-
рожик Н. Е, Редько Л.Р., Сворень Й.М. Флюїдний режим мiнералоутворення в лiтосферi (в зв’язку
з прогнозуванням корисних копалин). – Київ: Наук. думка, 1994. – 192 с.
6. Наумко И.М., Сворень И.М. О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании
условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре // Новые идеи
в науках о Земле: Материалы VI Междунар. конф. (Москва, 8–12 апр. 2003 г.). – Москва, 2003. –
Т. 1. – С. 249.
7. Шнюков Е.Ф., Калюжный В.А., Щирица А.С. и др. Газовые флюиды контактовых базальтов дна
Индийского океана (по реликтовым включениям) // Докл. АН СССР. – 1987. – 297, № 6. – С. 1457–
1460.
8. Калюжный В.А. Состав и генезис летучих компонентов флюидных включений в минералах основных
и ультраосновных пород // Происхождение нефти и газа, их миграция и закономерности образования
и размещения нефтяных и газовых залежей: Тез. докл. Респ. совещ. (Львов, апр. 1981 г.). – Львов,
1981. – Ч. I. Теоретические вопросы нефтегазовой геологии. – С. 56–57.
9. Мамчур Г.П., Сворень И.М., Калюжный В.А., Наумко И.М., Ярыныч О.А., Шнюков Е.Ф. Изото-
пный состав углерода свободной углекислоты из базальта дна Индийского океана // Всесоюз. совещ.
по геохимии углерода: Тез. докл. (Москва, 14–16 дек. 1981 г.). – Москва: ГЕОХИ АН СССР, 1981. –
С. 234–235.
10. Тальникова С.Б., Барашков Ю.П., Сворень И.М. Состав и содержание газов в алмазах эклогитового
и ультраосновного парагенезиса из кимберлитовых трубок Якутии // Докл. АН СССР. – 1991. – 321,
№ 1. – С. 194–197.
11. Братусь М.Д., Зинчук Н.Н., Аргунов К.П., Сворень И.М. Состав флюидов во включениях в кри-
сталлах алмаза Якутии // Минерал. журн. – 1989. – 12, № 4. – С. 49–56.
12. Сворень Й. Новий механiзм утворення природних кристалiв пiропу та алмазу // Мiнералогiя: iсторiя,
теорiя i практика: Тези доп. Мiжнар. наук. конф., присвяченої 140-рiччю кафедри мiнералогiї Львiв.
нац. ун-ту iм. Iвана Франка (Львiв – Шацьк, 3–6 верес. 2004 p.). – Львiв: ВЦ Львiв. нац. ун-ту iм.
Iвана Франка, 2004. – С. 62–63.
13. Сворень И.М. Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлече-
ния, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ: Автореф. дис. . . . канд. техн. наук:
04.00.02 / АН УССР. Ин-т геологии и геохимии горюч. ископаемых. – Львов, 1984. – 20 с.
14. Сворень Й.М., Наумко I.М. Нова теорiя синтезу i генезису природних вуглеводнiв: абiогенно-бiоген-
ний дуалiзм // Доп. НАН України. – 2006. – № 2. – С. 111–116.
15. Шнюков Е.Ф., Краюшкин В.А. О природе нефти (к 100-летию со дня рождения академика АН УССР
В.Б. Порфирьева) // Геол. журн. – 1999. – № 1. – С. 109–119.
Надiйшло до редакцiї 06.02.2009Iнститут геологiї i геохiмiї горючих
копалин НАН України, Львiв
142 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №9
Yo. М. Svoren’, I. М. Naumkо
Bowels of the Earth: natural physicochemical reactor
On the basis of the reconstruction of deep-seated high-temperature processes and formation conditi-
ons of mineralogenesis using the data of fluid inclusion researches, it is established that carbon di-
oxide with anomalously high pressure and δ13C = (−6,1±0,5)%� is the main volatile of the Earth’s
asthenosphere, as well as the initial matter for the synthesis of diamond crystals of the highest
quality, pyrope (Arizona ruby), magnenite, carbonates, hydrocarbons, in particular in the medium
of the deep-seated hight-temperature fluid as a high-energy natural physicochemical reactor of the
Earth’s bowels. Growth of the diamond crystals is stimulated by some carbon atoms from CO2 in
the fractured zone “melting — lithospheric rocks” in the course of migration of the high-temperature
magmatic fluid with ferrous compounds in the electric field created by them. Hydrocarbons are
synthesized from any hydrocarbon-containing initial compounds in the course of a number of natural
phenomena: adiabatic compression-expansion, rise of a high-voltage electric field, the creation of
a redox medium and a pre-plasma state of matter, formation of a set of macro- and microcracks,
etc. “Lime milk” together with CH4 (CnHm), CO2, H2O, N2 were an initial-primary mixture for
the formation of veinlet-impregnated mineralization — the product of deep-seated high-temperature
processes.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 143
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18705 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:47:03Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сворень, Й.М. Наумко, І.М. 2011-04-08T16:28:57Z 2011-04-08T16:28:57Z 2009 Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор / Й.М. Сворень, I.М. Наумко // Доп. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 138-143. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18705 548.4:550.4:551.14 На пiдставi вiдтворення глибинних високотемпературних процесiв та умов мiнералогенезу за флюїдними включеннями у мiнералах встановлено, що дiоксид вуглецю з аномально високим тиском i з δ¹³C = (−6,1 ± 0,5)‰ є основним летким компонентом астеносфери Землi та вихiдною речовиною для синтезу бiльшостi цiнних мiнералiв: дiаманта найвищої якостi, пiропу, кварцу, магнетиту, карбонатiв, вуглеводнiв, зокрема в середовищi глибинного високотемпературного флюїду — високоенергетичного природного фiзико-хiмiчного реактора земних надр. Рiст кристалiв дiаманту здiйснюється окремими атомами вуглецю iз CO2 у розломнiй зонi розплав — породи лiтосфери у процесi мiграцiї цього флюїду зi сполуками залiза у створеному ними електричному полi. Вуглеводнi синтезуються з будь-яких вуглеводневмiсних вихiдних сполук з одночасним перебiгом низки природних явищ: адiабатичних стиску — розширення, створенням високовольтного електричного поля, вiдновно-окисного середовища i передплазмового стану речовини, утворенням множини макро- i мiкротрiщин тощо. “Вапняне молоко” разом з CH4 (CnHm), CO2, H2O були також первинно-вихiдною сумiшшю для формування прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї — продукту глибинних високотемпературних процесiв. On the basis of the reconstruction of deep-seated high-temperature processes and formation conditions of mineralogenesis using the data of fluid inclusion researches, it is established that carbon dioxide with anomalously high pressure and δ¹³C = (−6,1±0,5)‰ is the main volatile of the Earth’s asthenosphere, as well as the initial matter for the synthesis of diamond crystals of the highest quality, pyrope (Arizona ruby), magnenite, carbonates, hydrocarbons, in particular in the medium of the deep-seated hight-temperature fluid as a high-energy natural physicochemical reactor of the Earth’s bowels. Growth of the diamond crystals is stimulated by some carbon atoms from CO2 in the fractured zone “melting — lithospheric rocks” in the course of migration of the high-temperature magmatic fluid with ferrous compounds in the electric field created by them. Hydrocarbons are synthesized from any hydrocarbon-containing initial compounds in the course of a number of natural phenomena: adiabatic compression-expansion, rise of a high-voltage electric field, the creation of a redox medium and a pre-plasma state of matter, formation of a set of macro- and microcracks, etc. “Lime milk” together with CH4 (CnHm), CO2, H2O, N2 were an initial-primary mixture for the formation of veinlet-impregnated mineralization — the product of deep-seated high-temperature processes. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Науки про Землю Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор Bowels of the Earth: natural physicochemical reactor Article published earlier |
| spellingShingle | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор Сворень, Й.М. Наумко, І.М. Науки про Землю |
| title | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор |
| title_alt | Bowels of the Earth: natural physicochemical reactor |
| title_full | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор |
| title_fullStr | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор |
| title_full_unstemmed | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор |
| title_short | Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор |
| title_sort | надра землі — природний фізико-хімічний реактор |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18705 |
| work_keys_str_mv | AT svorenʹim nadrazemlíprirodniifízikohímíčniireaktor AT naumkoím nadrazemlíprirodniifízikohímíčniireaktor AT svorenʹim bowelsoftheearthnaturalphysicochemicalreactor AT naumkoím bowelsoftheearthnaturalphysicochemicalreactor |