Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах
Отримано новi та проаналiзовано наявнi лiтературнi данi про процеси комплексоутворення; розвинено новi принципи вибору iнгiбiторiв корозiї металiв з високою захисною здатнiстю. На прикладi цистеїну показано застосовнiсть концепцiї вибору iнгiбiторiв за здатнiстю утворювати малорозчиннi металоорганiч...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18706 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах / Д.А. Ткаленко, Ю.П. Вишневська, М.В. Бик, В.Д. Присяжний // Доп. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 149-155. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251153271357440 |
|---|---|
| author | Ткаленко, Д.А. Вишневська, Ю.П. Бик, М.В. Присяжний, В.Д. |
| author_facet | Ткаленко, Д.А. Вишневська, Ю.П. Бик, М.В. Присяжний, В.Д. |
| citation_txt | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах / Д.А. Ткаленко, Ю.П. Вишневська, М.В. Бик, В.Д. Присяжний // Доп. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 149-155. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Отримано новi та проаналiзовано наявнi лiтературнi данi про процеси комплексоутворення; розвинено новi принципи вибору iнгiбiторiв корозiї металiв з високою захисною здатнiстю. На прикладi цистеїну показано застосовнiсть концепцiї вибору iнгiбiторiв за здатнiстю утворювати малорозчиннi металоорганiчнi комплекси з iонами металу, що розчиняється, а також застосовнiсть запропонованої концепцiї для пояснення електрохiмiчної i корозiйної поведiнки залiза в розчинах сiрчаної кислоти з домiшками цистеїну. Дану концепцiю можна використовувати для цiлеспрямованого вибору екологiчно чистих iнгiбiторiв.
The new and available information about the processes of complex formation used for the development of new approaches to the selection of metal corrosion inhibitors with high protective ability is analyzed. By the example of cysteine, it is proposed to choose the inhibitors which form little soluble metalloorganic complexes with cations of dissolving metals. With the presented conception, the features of the electrochemical and corrosive behavior of Fe in sulfuric solutions which contain cysteine are explained. The considered approach is useful in the purposeful choice of corrosion inhibitors, especially those which are environmentally safe and accessible.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 541.135
© 2009
Д.А. Ткаленко, Ю.П. Вишневська, М. В. Бик,
член-кореспондент НАН України В. Д. Присяжний
Цистеїн як iнгiбiтор корозiї сталi у кислих середовищах
Отримано новi та проаналiзовано наявнi лiтературнi данi про процеси комплексоутво-
рення; розвинено новi принципи вибору iнгiбiторiв корозiї металiв з високою захисною
здатнiстю. На прикладi цистеїну показано застосовнiсть концепцiї вибору iнгiбiторiв
за здатнiстю утворювати малорозчиннi металоорганiчнi комплекси з iонами мета-
лу, що розчиняється, а також застосовнiсть запропонованої концепцiї для пояснення
електрохiмiчної i корозiйної поведiнки залiза в розчинах сiрчаної кислоти з домiшками
цистеїну. Дану концепцiю можна використовувати для цiлеспрямованого вибору еко-
логiчно чистих iнгiбiторiв.
Згiдно з даними публiкацiй корозiйного характеру, дiя iнгiбiторiв обумовлена їх електроста-
тичною взаємодiєю з поверхнею металу (фiзична адсорбцiя) [1–3]. Останнiм часом захист
металiв вiд корозiї часто пов’язується з хiмiчною адсорбцiєю, яка супроводжується перене-
сенням електронiв з атомiв iнгiбiтора на незаповненi d-орбiталi металу [1, 2]. Автори цього
повiдомлення стверджують, що в бiльшостi випадкiв гальмiвний ефект багатьох iнгiбiто-
рiв обумовлений утворенням малорозчинних комплексiв цих речовин з катiонами металу,
що розчиняється [4–5]. Якщо утворюваний комплекс має низьку розчиннiсть, практично
в мiсцi утворення катiона, тобто на поверхнi металу, то з такого комплексу формується
шар, що виконує роль дифузiйного бар’єра i бар’єра для перенесення зарядiв. Це зрештою
повинно призводити до зниження швидкостi iонiзацiї металу, тобто до гальмування ко-
розiйного процесу. Така концепцiя має прогностичнi властивостi. Дiйсно, iнформацiя про
константи стабiльностi вiрогiдних у цiй системi комплексiв, а також про їх розчиннiсть дає
змогу передбачити, чи може дана речовина виконувати роль iнгiбiтора корозiї, обраного
для розгляду металу.
Мета авторiв даного повiдомлення — отримання додаткової iнформацiї, яку можна ви-
користовувати для обгрунтування запропонованої концепцiї. За органiчну домiшку брали
цистеїн, який є привабливою амiнокислотою, що мiстить амiногрупу i SH-групу, тобто од-
ночасно мiстить два атоми, якi можуть виконувати роль донорiв електронiв. З iншого боку,
було враховано, що цистеїн є екологiчно чистою речовиною, використання якої як iнгiбiто-
ра не може призвести до забруднення природного середовища. Однак головним при виборi
цистеїну була iнформацiя про те, що ця речовина здатна утворювати малорозчиннi ме-
талоорганiчнi комплекси з катiонами важких та перехiдних металiв, причому константи
стабiльностi (stability constants) таких комплексiв мають досить високi значення [6]. Здат-
нiсть цистеїну утворювати малорозчиннi комплекснi сполуки з катiонами металiв, зокрема
з катiонами залiза, надало пiдстави для припущення про можливе використання його як
iнгiбiтор корозiї залiза.
Методика проведення експериментiв. Швидкiсть корозiї залiза визначали тради-
цiйним масометричним методом. Корозiйним дослiдженням передувала обробка зразкiв
iз сталi 08-кп розмiром 20 × 20 мм, загальною робочою площею 8 см2. Зразки знежирю-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 149
вали протягом 30 хв при 70 ◦С, промивали дистильованою водою, помiщали на 1 добу
в ексикатор i занурювали у вiдповiднi розчини на 168 год. Пiсля закiнчення експерименту
зразок виймали, промивали дистильованою водою, просушували фiльтрувальним папером,
витримували 1 добу в ексикаторi, а також зважували на аналiтичних терезах з точнiс-
тю 1 · 10
−5 г.
Потенцiали вимiрювали вiдносно хлоросрiбного електрода порiвняння. Отриманi зна-
чення потенцiалiв зводили до водневої шкали. Перед проведенням поляризацiйних вимiрю-
вань електрод витримували 30 хв у дослiджуваному розчинi до встановлення постiйного
значення потенцiалу, який приймали за корозiйний. Поляризацiйнi кривi отримували за
допомогою потенцiостата П-5848 у потенцiодинамiчному режимi, швидкiсть розгортки по-
тенцiалу дорiвнювала 1 мВ/с. Кривi знiмали при скануваннi потенцiалу спочатку в ано-
дному, а потiм у катодному напрямах з заходом в область катодного видiлення водню. Як
робочий електрод використовували пластинку зi сталi 08-кп розмiром 10 × 10 × 0,5 мм,
неробочу поверхню якої покривали кислотостiйким лаком КС-19. За допомiжний електрод
використовували платинову пластинку.
Мiкрофотографiї поверхнi залiзних зразкiв до та пiсля витримки в кислих розчинах рi-
зного складу отримували за допомогою сканувального електронного мiкроскопа. Мiкрофо-
тографiї робили пiсля 40-годинного витримування зразкiв у розчинах, подальшої промивки
дистильованою водою та сушки. Зразки мали загальну площу 16 см2. Їх попередньо пiдда-
вали полiруванню наждачним папером на основi карбiду кремнiю марки 600. Для кожного
експерименту використовували 400 см3 розчину.
Експериментальнi результати. Попереднiми вiзуальними спостереженнями доведе-
но, що присутнiсть цистеїну в розчинi значно впливає на поведiнку сталевих зразкiв. На
вiдмiну вiд контрольних зразкiв, якi знаходилися в чистому розчинi сiрчаної кислоти i були
враженi нерiвномiрною корозiєю та мали темний (майже чорний) колiр, зразки, якi витри-
мувалися в розчинах у присутностi 2,0–5,0 г/л цистеїну, не мали ознак корозiї. Їх поверхня
була бiлясто-стального кольору. В амiнокислотному розчинi на зразках вiзуально не спосте-
рiгалося iнтенсивного видiлення водню (хоча поверхня частково була вкрита прилиплими
нерухомими бульбашками водню).
Результати масометричних дослiджень пiдтвердили, що швидкiсть корозiйного руйну-
вання зразкiв у розчинi, що мiстить цистеїн, значно нижча, нiж у фоновому. Визначена
величина ступеня захисту Z = 80% є типовою для бiльшостi iнгiбiторiв корозiї, якi широ-
ко використовуються на практицi. Таким чином встановлено, що в присутностi в розчинi
цистеїну спостерiгається досить помiтний ефект iнгiбування. Вiдзначимо також, що у бiль-
шостi випадкiв зi збiльшенням тривалостi перебування залiзних зразкiв у розчинах (10 хв,
40 год, 168 год) ступiнь захисту пiдвищується. Це пояснюється тим, що отриманi значення Z
є результатом усереднення швидкостi корозiї, яка змiнюється (зменшується) з часом. Таке
зменшення у часi швидкостi корозiї нами було зареєстроване з використанням результатiв
вимiрювання поляризацiйного опору (за методом Вагнера i Трауда).
Рiзкий спад швидкостi корозiї досягається при введеннi в розчин вже вiдносно невели-
ких кiлькостей iнгiбiтора. Пiсля введення 2 г/л цистеїну ступiнь захисту металу майже не
змiнюється (рис. 1). Це означає, що подальше збiльшення концентрацiї цистеїну не є до-
цiльним.
З метою визначення природи гальмiвного впливу цистеїну проведено аналiз поляри-
зацiйних кривих. Насемперед було розглянуто аноднi та катоднi поляризацiйнi кривi, що
отриманi на залiзних зразках у чистому 0,5 моль/л розчинi H2SO4.
150 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №9
Рис. 1. Залежнiсть швидкостi корозiї сталi вiд концентрацiї цистеїну в 0,5 моль/л H2SO4
Рис. 2. Поляризацiйнi кривi залiзного електрода в розчинах:
1, 1
′ — 0,5 моль/л H2SO4; 2, 2
′ — 0,5 моль/л H2SO4 + 2 г/л цистеїну
На аноднiй поляризацiйнiй кривiй у фоновому електролiтi (рис. 2, крива 1 ) можна ви-
дiлити так звану область кiнетичного контролю та дiлянку граничного струму. Граничний
струм має дифузiйну природу, оскiльки його величина визначається швидкiстю доставки
до поверхнi електрода анiонiв, якi беруть участь у нейтралiзацiї позитивного заряду ка-
тiонiв металу [7]. На прямому ходi анодної кривої можна видiлити також чiтку лiнiйну
дiлянку з тафелевим нахилом приблизно 30 мВ. Струми на зворотному ходi кривої бiльшi
за струми прямого ходу. Крива зворотного ходу перетинає вiсь потенцiалiв при значеннi
бiльш негативному, нiж стацiонарний потенцiал. Порiвнюючи струми в областi активно-
го розчинення на прямому та зворотному ходах змiни потенцiалу, можна стверджувати,
що поверхня металу на зворотному ходi є бiльш активною. Це пов’язано з тим, що за час
анодної поляризацiї знiмається поверхневий шар, який частково пасивує метал навiть у так
званiй областi активного розчинення.
Слiд зазначити, що стацiонарний потенцiал зразка у заiнгiбованому розчинi має дещо
бiльш позитивне значення, нiж у фоновому електролiтi. В цьому випадку прямий хiд анод-
ної кривої розмiщується в областi значно менших величин струму (див. рис. 2, крива 2 ).
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 151
У присутностi цистеїну зворотний хiд анодних кривих також має iнший вигляд: в iнтервалi
потенцiалiв вiд −0,05 В до −0,20 В швидкiсть iонiзацiї металу тут набагато нижча, нiж
у фоновому електролiтi як на прямому, так i на зворотному ходi. Якщо в чистому розчинi
зворотна крива перетинає вiсь струму при потенцiалах бiльш негативних, нiж стацiонарний
потенцiал (при −0,24 В), то у присутностi цистеїну перетин вiдбувається при бiльш пози-
тивних значеннях потенцiалу. Отже, у присутностi цистеїну в аноднiй областi потенцiалiв
поверхня електрода блокується.
Пiсля перетину осi струму зворотнi поляризацiйнi кривi переходять у область катодного
видiлення водню. З рис. 2 видно, що у присутностi цистеїну швидкiсть катодного видiлення
водню майже у 10 разiв менша, нiж у чистому розчинi сiрчаної кислоти.
Таким чином, у розчинi вже з вiдносно невеликою кiлькiстю цистеїну значно гальму-
ються як анодна, так i катодна реакцiї, якi вiдповiдають за корозiйне розчинення металу.
У бiльшостi випадкiв це свiдчить про блокування поверхнi металу захисними шарами, яке
призводить до зменшення швидкостi корозiйного руйнування i також про належнiсть цисте-
їну до iнгiбiторiв корозiї змiшаного типу. Про утворення на поверхнi залiза досить товстих
(немономолекулярних) захисних шарiв свiдчить серiя фотографiй, отриманих на скануваль-
ному електронному мiкроскопi (SEM) (деякi з них iлюструє рис. 3): у присутностi цистеїну
на поверхнi сталi формується фазовий шар досить значної товщини, який має неоднорiдну
пористу структуру. Дiйсно, у структурi плiвки можна спостерiгати великi за розмiрами
отвори, а також пластiвцi. В деяких мiсцях можна спостерiгати й утворення кратерiв. Ха-
рактерним є те, що в розчинах з бiльшим вмiстом цистеїну розмiри окремих елементiв
структури меншi за розмiром, нiж у розчинах, якi мiстять меншу кiлькiсть iнгiбiтора.
Результати та їх обговорення. З урахуванням того, що при взаємодiї цистеїну з катiо-
нами металiв утворюються малорозчиннi металоорганiчнi комплекси, механiзм його впливу
на парцiальнi електроднi реакцiї та на швидкiсть корозiї в цiлому можна представити та-
ким чином.
Цистеїн має велику розчиннiсть i пiсля розчинення рiвномiрно розподiляється в усьому
об’ємi електролiту, зокрема в приелектродному шарi. При контактi металевого електрода
з агресивним середовищем вiдбувається iонiзацiя металу, що супроводжується появою ка-
тiонiв цього металу насамперед поблизу межi розподiлу метал/електролiт. У присутностi
цистеїну катiони зв’язуються цим лiгандом у комплекснi сполуки, що мають низьку роз-
чиннiсть у цьому середовищi та осаджуються на поверхнi електрода. При високих густинах
струму вiдбувається досить швидке оновлення поверхнi електрода за рахунок зняття бага-
тьох шарiв атомiв металу разом з утворюваною плiвкою металоорганiчного комплексу, але
при цьому на зворотному ходi анодної кривої має мiсце значне зниження анодного струму
в присутностi цистеїну.
Слiд зазначити, що у випадку, коли катодна поляризацiйна крива знiмається вiд ста-
цiонарного (корозiйного) потенцiалу пiсля деякої витримки металу в розчинi з цистеїном
(без попередньої анодної поляризацiї), то на нiй теж виявляється такий самий гальмiвний
влив цистеїну на катодне видiлення водню, як i на кривих, зображених на рис. 2. Загалом,
це свiдчить про те, що, по-перше, процес вiдтворювання захисного шару вiдбувається до-
сить швидко, а, по-друге, для його утворення не потрiбно стимулювати iонiзацiю металу,
тобто для утворення захисного шару цiлком достатньо тих катiонiв, якi утворюються в при-
електродному шарi за рахунок самовiльного розчинення металу. Такi уявлення про ситуа-
цiю поблизу поверхнi електрода пiдтверджуються зiставленням результатiв масометричного
дослiдження та результатiв визначення швидкостi корозiї при опрацюваннi отриманих по-
152 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №9
Рис. 3. Фотографiї вуглецевої сталi, що отриманi на сканувальному електронному мiкроскопi в розчинах:
а — 0,5 моль/л H2SO4, б — 0,5 моль/л H2SO4 + 0,5 г/л цистеїну, в — 0,5 моль/л H2SO4 + 2,0 г/л цистеїну
ляризацiйних кривих. Уявлення про iнгiбуючий вплив також пiдтверджуються даними, що
дiйсно цистеїн утворює мiцнi комплекснi сполуки з катiонами перехiдних металiв [6].
Згiдно з базою даних Stability Constant Database [6], константа стабiльностi комплексної
сполуки цистеїн-Fe2+ дорiвнює 106. Це свiдчить про те, що комплекси Cys ·Fe2+ досить стiй-
кi. Про можливiсть утворення таких комплексiв на практицi йде мова в роботi Massabni з
спiвавторами [8], якi є спецiалiстами в галузi координацiйної хiмiї, де розглядається струк-
тура такого типу комплексiв. Згiдно з запропонованою структурою, лiганд координується
з iонами металу через карбоксильну й амiногрупи. Полiмерний октаедр, або псевдооктаед-
рична структура, запропонований для комплексiв на пiдставi результатiв магнiтних вимi-
рювань, аналiзу iнфрачервоного та абсорбцiйного спектрiв. Такi полiмери мають незначну
розчиннiсть у водi та в органiчних розчинниках. Це є одним з доказiв полiмерної структу-
ри комплексiв. Можна припустити, що на поверхнi залiзних електродiв, якi витримували
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 153
впродовж 2-х годин у розчинi 0,5 моль/л H2SO4 у присутностi цистеїну, спостерiгається
утворення саме такої нової фази, яка включає комплекснi сполуки.
Для використаного цистеїну (як i для бiльшостi амiнокислот) характерною є так звана
пiслядiя. Це проявляється в тому, що пiсля витримки в заiнгiбованих розчинах та подаль-
шої ретельної промивки у водi метали проявляють здатнiсть деякий час зберiгати корозiйну
стiйкiсть i у розчинах, що не мiстять iнгiбiтори. Пiслядiя зумовлена тим, що в присутно-
стi iнгiбiтора на поверхнi металу утворюються мiцнi захиснi плiвки. При електростатичнiй,
тобто фiзичнiй, адсорбцiї зазначена пiслядiя була б неможливою. Завдяки формуванню за-
хисних плiвок у розчинах, якi мiстять iнгiбiтори розглянутого типу, зростає також стiйкiсть
металiв проти атмосферної корозiї. Це можна практично використати для захисту металiв
вiд корозiйного руйнування при їх тимчасовому зберiганнi у повiтряному середовищi.
Про наявнiсть поверхневих плiвок свiдчать також нашi попереднi експерименти по ви-
значенню поверхневого натягу на межi подiлу метал/вода. Було встановлено, що змочува-
нiсть поверхнi водою значно знижується пiсля витримки металу в розчинах, що мiстять
цистеїн.
Важко собi уявити, як при фiзичнiй адсорбцiї iнгiбiторiв може утворюватися багатомо-
лекулярний захисний шар. Дiйсно, взаємодiя другого та наступного шарiв iнгiбiтора з по-
верхнею металу в цьому випадку є малоймовiрною. Мiкрофотографiї свiдчать про те, що
шар, утворений з металоорганiчних комплексiв, не є мономолекулярним, вiн має 3D-струк-
туру. Це свiдчить про те, що iнгiбуючий вплив цистеїну пов’язаний не з електростатичною
(фiзичною) адсорбцiю, як це стверджується, наприклад у роботi [9], а з утворенням на по-
верхнi фазового шару. Такий фазовий шар не є цiлком суцiльним, оскiльки процес корозiї
супроводжується видiленням водню, що повинен вiдводитися вiд поверхнi електрода через
плiвку. З серiї фотографiй, отриманих для розчинiв з концентрацiєю цистеїну 0,1–5,0 г/л,
встановлено, що зi збiльшенням вмiсту iнгiбiтора зменшуються розмiри отворiв у плавцi.
Це можна пояснити, на наш погляд, тим, що при збiльшеннi вмiсту iнгiбiтора зменшується
кiлькiсть утворюваного водню, який розрихлює iснуючий захисний шар.
В умовах зовнiшньої анодної поляризацiї при високих позитивних потенцiалах (при на-
ближеннi до граничного струму на анодних поляризацiйних кривих) швидкiсть iонiзацiї
збiльшується i вiдповiдно збiльшується швидкiсть втрати маси металу. Тому пiсля досяг-
нення певних критичних умов металоорганiчна плiвка втрачає зв’язок з металом i метал
активується. Цим пояснюється рiзке пiдвищення густини анодного струму при досягненнi
потенцiалу −0,10 В. В областi граничного струму захисний шар на поверхнi металу вiдсут-
нiй, тому спостерiгається рiвнiсть граничних анодних струмiв у чистих розчинах кислоти та
у розчинах, що мiстять цистеїн. Однак при зсувi потенцiалу вiд граничного струму в като-
дному напрямi з вибраною швидкiстю сканування (1,0 мВ/с) у присутностi цистеїну аноднi
струми меншi, нiж у чистому розчинi кислоти. Це вказує на те, що формування i самозалi-
ковування захисного шару вiдбувається з вiдносно великою швидкiстю.
Таким чином, для розробки нових пiдходiв до вибору ефективних iнгiбiторiв корозiї
металiв з високою захисною здатнiстю отримано нову та проаналiзовано наявну з лiтера-
тури iнформацiю про використання процесiв комплексоутворення при захистi металiв вiд
корозiйного руйнування. У даному випадку на прикладi цистеїну вдалося пiдтвердити ко-
риснiсть пiдходу при виборi iнгiбiторiв, згiдно з яким органiчнi речовини, що вводяться
як iнгiбiтор, утворюють з катiонами металiв, якi розчиняються, малорозчиннi металоор-
ганiчнi сполуки. З iншого боку, показано, що з використанням наведеної концепцiї можна
пояснити особливостi електрохiмiчної та корозiйної поведiнки залiза в сiрчанокислотних
154 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №9
розчинах, якi мiстять цистеїн. Наявнiсть розглянутого пiдходу сприяє цiлеспрямованому
пiдбору iнгiбiторiв корозiї, особливо тих, якi є екологiчно чистими та доступними. Визна-
чено вимоги при виборi ефективних органiчних iнгiбiторiв корозiї: а) велике значення кон-
станти стабiльностi можливих у данiй системi комплексних сполук; б) низька розчиннiсть
металоорганiчних сполук у дослiджуваному агресивному середовищi; в) екологiчнiсть.
Автори щиро вдячнi iндiйським колегам G. Venkateswaran, Sangeeta Keny та K.P. Muthe (Bhab-
ha Atomic Research Centre Trombay, Mumbai-400085, India) за SEM-мiкрофотографiї та за корисне
обговорення рукопису статтi.
1. Решетников С. М. Ингибиторы кислотной коррозии металлов. – Ленинград: Химия, 1986. – 144 с.
2. Гуменюк О. Л. Вплив N-, O-, S-вмiсних гетероциклiчних сполук на стан поверхнi сталi в агресивних
середовищах / НАН України. Iн-т хiмiї поверхнi: Дис. . . . канд. хiм. наук. – Київ, 2006.
3. Антропов Л.И., Погребова И.С. Связь между адсорбцией органических соединений и их влиянием на
коррозию металлов в кислых средах // Итоги науки и техники. Сер. Коррозия и защита металлов. –
Москва: ВИНИТИ. – 1973. – Т. 2. – С. 27–112.
4. Вишневська Ю.П., Ткаленко Д.А. Роль реакцiй комплексоутворення в процесах корозiї металiв //
Вiсн. НТУ “Харкiвський полiтехнiчний iнститут”. – 2008. – № 32. – С. 34–39.
5. Byck M.V., Vishnevska Yu. P., Tkalenko D. A. About role of metalocomplexes at corrosion protection of
metals by organic inhibitors in acid solutions // 57th Annu. Meet. Int. Soc. of Electrochem. – 2006. – Abst.
S5. – P. 116.
6. Krämer R. Stability Constant Database. – Heidelberg: Universität Heidelberg, 1998.
7. Ткаленко Д.А., Вишневская Ю.П., Бык М.В. Влияние анионного состава электролитов на процесс
анодного растворения металлов подгруппы железа // Физикохимия поверхности и защита металлов. –
2008. – № 4. – С. 445–448.
8. Massabni A.C., Corbi P. P, Melnikov P., Zaharias M.A. Four new metal complexes with the amino acid
deoxyalliin // J. Chem. Soc. – 2005. – 16. – P. 718–722.
9. Khaled M. I. Evaluation of cysteine as environmentally friendly corrosion inhibitor for copper in neutral
and acidic chloride solutions // Electrochim. acta. – 2007. – 52. – P. 7811–7819.
Надiйшло до редакцiї 19.01.2009Мiжвiдомче вiддiлення електрохiмiчної
енергетики НАН України, Київ
НТУ України “Київський полiтехнiчний iнститут”
D.A. Tkalenko, Yu.P. Vishnevska, M.V. Byk,
Corresponding Member of the NAS of Ukraine V.D. Prysyagnyj
Cysteine as a corrosion inhibitor for steel in acid medias
The new and available information about the processes of complex formation used for the develop-
ment of new approaches to the selection of metal corrosion inhibitors with high protective ability
is analyzed. By the example of cysteine, it is proposed to choose the inhibitors which form little
soluble metalloorganic complexes with cations of dissolving metals. With the presented conception,
the features of the electrochemical and corrosive behavior of Fe in sulfuric solutions which contain
cysteine are explained. The considered approach is useful in the purposeful choice of corrosion
inhibitors, especially those which are environmentally safe and accessible.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №9 155
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18706 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:40Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткаленко, Д.А. Вишневська, Ю.П. Бик, М.В. Присяжний, В.Д. 2011-04-08T16:38:53Z 2011-04-08T16:38:53Z 2009 Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах / Д.А. Ткаленко, Ю.П. Вишневська, М.В. Бик, В.Д. Присяжний // Доп. НАН України. — 2009. — № 9. — С. 149-155. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18706 541.135 Отримано новi та проаналiзовано наявнi лiтературнi данi про процеси комплексоутворення; розвинено новi принципи вибору iнгiбiторiв корозiї металiв з високою захисною здатнiстю. На прикладi цистеїну показано застосовнiсть концепцiї вибору iнгiбiторiв за здатнiстю утворювати малорозчиннi металоорганiчнi комплекси з iонами металу, що розчиняється, а також застосовнiсть запропонованої концепцiї для пояснення електрохiмiчної i корозiйної поведiнки залiза в розчинах сiрчаної кислоти з домiшками цистеїну. Дану концепцiю можна використовувати для цiлеспрямованого вибору екологiчно чистих iнгiбiторiв. The new and available information about the processes of complex formation used for the development of new approaches to the selection of metal corrosion inhibitors with high protective ability is analyzed. By the example of cysteine, it is proposed to choose the inhibitors which form little soluble metalloorganic complexes with cations of dissolving metals. With the presented conception, the features of the electrochemical and corrosive behavior of Fe in sulfuric solutions which contain cysteine are explained. The considered approach is useful in the purposeful choice of corrosion inhibitors, especially those which are environmentally safe and accessible. Автори щиро вдячнi iндiйським колегам G. Venkateswaran, Sangeeta Keny та K.P. Muthe (Bhabha Atomic Research Centre Trombay, Mumbai-400085, India) за SEM-мiкрофотографiї та за корисне обговорення рукопису статтi. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Хімія Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах Cysteine as a corrosion inhibitor for steel in acid medias Article published earlier |
| spellingShingle | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах Ткаленко, Д.А. Вишневська, Ю.П. Бик, М.В. Присяжний, В.Д. Хімія |
| title | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах |
| title_alt | Cysteine as a corrosion inhibitor for steel in acid medias |
| title_full | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах |
| title_fullStr | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах |
| title_full_unstemmed | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах |
| title_short | Цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах |
| title_sort | цистеїн як інгібітор корозії сталі у кислих середовищах |
| topic | Хімія |
| topic_facet | Хімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18706 |
| work_keys_str_mv | AT tkalenkoda cisteínâkíngíbítorkorozíístalíukislihseredoviŝah AT višnevsʹkaûp cisteínâkíngíbítorkorozíístalíukislihseredoviŝah AT bikmv cisteínâkíngíbítorkorozíístalíukislihseredoviŝah AT prisâžniivd cisteínâkíngíbítorkorozíístalíukislihseredoviŝah AT tkalenkoda cysteineasacorrosioninhibitorforsteelinacidmedias AT višnevsʹkaûp cysteineasacorrosioninhibitorforsteelinacidmedias AT bikmv cysteineasacorrosioninhibitorforsteelinacidmedias AT prisâžniivd cysteineasacorrosioninhibitorforsteelinacidmedias |