Церковно-шкільне меценатство у лівобережних українських єпархіях Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

• Дата: 2022
• Автор: Петренко, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187112
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Церковно-шкільне меценатство у лівобережних українських єпархіях Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 48-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Мета статті: на основі вивчення різноманітної кількості джерел, наукової літератури показати роль меценатства у діяльності церковнопарафіяльних шкіл лівобережних українських єпархій Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., виявити його особливості, періодичність, роль у функціонуванні шкіл. Наукова новизна: комплексно розглянуто роль приватної ініціативи у функціонуванні церковнопарафіяльних шкіл у лівобережних українських єпархіях Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Охарактеризовано особливості пожертв на церковно-шкільну справу. Визначено, що пожертви на школи були різними (закупівля книг, ремонт приміщень, оплата праці педагогів тощо) і переважно мали локальний характер та не завжди фіксувалися. Висунуто припущення про вагому роль приватної ініціативи в розвитку церковно-шкільної справи в лівобережних українських єпархіях Російської імперії означеного періоду. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, а також історико-генетичному та історико-порівняльному методах. Висновки. Церковнопарафіяльні школи відіграли велику роль у навчанні та вихованні дітей, адже там не лише навчали читати й писати, але й виховували учнів на загальнолюдських християнських цінностях, що мало позитивне значення. Роль приватної ініціативи в розвитку церковнопарафіяльних шкіл замовчувалася радянською історіографією. Джерела свідчать, що благодійники надавали школам серйозну допомогу. Пожертви на школи були різноплановими й переважно мали локальний характер. Вони не завжди фіксувалися документами, зокрема, на прохання самих же меценатів, які згідно з християнською традицією не бажали земних нагород і часом робили пожертви на умовах анонімності. Серед покровителів церковнопарафіяльних шкіл зустрічаємо такі відомі прізвища, як Кочубеї, Галагани, Терещенки, Харитоненки, Сумцов, Милорадович, Капніст та інші.