Соціально-економічне становище викладачів університетів Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.

Метою розвідки є висвітлення матеріального й фінансового становища, житлових та побутових умов вітчизняних учених дореформеної доби ХІХ ст. Методи дослідження добирались відповідно до поставленої мети на основі принципів об’єктивізму та науковості. Переважно використовувався метод аналізу та дедукці...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автор: Пилипенко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187114
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Соціально-економічне становище викладачів університетів Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст. / О. Пилипенко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 87-96. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою розвідки є висвітлення матеріального й фінансового становища, житлових та побутових умов вітчизняних учених дореформеної доби ХІХ ст. Методи дослідження добирались відповідно до поставленої мети на основі принципів об’єктивізму та науковості. Переважно використовувався метод аналізу та дедукції для інтерпретації архівних джерел. Наукова новизна роботи тісно пов’язана з метою, оскільки аналізуються друковані й архівні документи та джерела, які дозволяють встановити важливі історичні факти історії України ХІХ ст. Висновки. Після створення Харківського й Київського імператорських університетів серед інших заходів Міністерства народної освіти в справі їх ефективного функціонування важливе значення мало матеріальне забезпечення науково-педагогічних кадрів. Порівняно з іншими суспільними верствами Російської імперії професорсько-викладацькі працівники університетів належали до високооплачуваної категорії населення. Вони мали можливість утримувати свої родини, прислугу, оплачувати комунальні послуги, їздити у відрядження за кордон, а іноді навіть займатися благодійністю.