Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?

Від часів знаменитої «Сповіді» Авґустина Аврелія (кінець IV ст.) каяття і спокута стали неодмінними концептами в європейському релігійному та етичному дискурсі у значенні метанойї (із давньогрецької буквальний переклад – «зміна думок»), однак у цьому споконвічному значенні були недопустимі в радянсь...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський літопис
Date:2022
Main Author: Колошук, Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187119
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand? / Н. Колошук // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 116-122. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187119
record_format dspace
spelling Колошук, Н.
2022-12-07T10:13:30Z
2022-12-07T10:13:30Z
2022
Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand? / Н. Колошук // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 116-122. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.7190170
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187119
821.161.2'06-94.09:7.04
Від часів знаменитої «Сповіді» Авґустина Аврелія (кінець IV ст.) каяття і спокута стали неодмінними концептами в європейському релігійному та етичному дискурсі у значенні метанойї (із давньогрецької буквальний переклад – «зміна думок»), однак у цьому споконвічному значенні були недопустимі в радянській ідеологічній системі. Мета дослідження – показати закономірність появи мотивів каяття та спокути в сучасній нефікційній прозі, порівнявши їхній зміст із попереднім етапом розвитку української документалістики – у шістдесятницькій мемуаристиці. Методологія дослідження: історико-літературний та порівняльний аналіз, герменевтична інтерпретація нефікційних текстів через соціальний та літературний контекст. Новизна: Уперше розглянуто мотиви каяття та спокути як неодмінну складову у змісті нефікційної прози – жанрових різновидів мемуаристики, ексклюзивних свідчень, усної історії. Ці жанри споріднені, хоча суттєво відрізняються у способі побутування (зокрема: постають у письмовій або усній формах; потребують чи не потребують посередника-упорядника / журналіста / письменника на своєму шляху до реципієнтів; з’являються одразу після пережитого їхніми суб’єктами-оповідачами чи з віддалі часу тощо). У статті аналізуються тексти сучасної літератури, які ще не були матеріалом літературознавчих досліджень. Висновки: Мотиви каяття та спокути у нефікційних текстах є виразними маркерами радикальної зміни епох, а саме ментальної зміни – метанойї. У їхньому питомому значенні ці мотиви присутні практично в кожному значному нефікційному тексті від початків розвитку європейської літератури. Розуміння таких текстів не завжди адекватне, оскільки провокує звинувачення проти автора, котрий наважився зізнатися в чомусь неблаговидному і засудити минуле та не визнані суспільством злочини (це й породжує дисидентство). Нові книги табірної прози (зокрема книги О. Сенцова та С. Асєєва) продовжили цю традицію. Зроблені нами висновки важливі для їхнього подальшого вивчення та читацького сприймання ширшою аудиторією.
Introduction. Stating the Subject of the Study: From times of famous book “Confessiones” by Saint Augustine of Hippo (the end of the 4th century), repentance and expiation became necessary concepts in European religious and ethic discourse in the meaning of metanoia (the meaning of “metanoia” in ancient Greek is a transformative change of heart; especially: a spiritual conversion). However, in this original sense, they were inadmissible in the Soviet ideological system. Stating the Aim of the Study. The purpose of the study is to show the regularity of the appearance of motives of repentance and redemption in the modern non-fiction prose, comparing their content with the previous stage of development of Ukrainian nonfiction prose, in the memoirs of the representatives of the 1960s generation. Methods: historical-literary and comparative analysis, hermeneutic interpretation of non-fiction texts through social and literary context. Originality: For the first time, the motives of repentance and redemption are considered as an essential component in the content of non-fiction – genre varieties of memoirs, exclusive testimonies, oral history. These genres are related, although they differ significantly by the way of reader perception (in particular: appear in written or oral forms; need or do not need a mediator / journalist / writer on their way to the recipients; appear immediately after the experience of their subjects-narrators or from a distance, etc.). We analyze the texts of modern literature, which have not yet been the material of literary studies. Results and Discussion: Motives of repentance and redemption in non-fiction texts are clear markers of a radical change of epochs, namely mental change – metanoia. In their specific meaning, these motives are present in almost every significant non-fiction text from the beginning of the development of European literature. Understanding of such texts is not always adequate, as it provokes accusations against the author, who dared to confess something ugly and condemn their past and unrecognized social crimes (this gives rise to dissent). The practical significance: New books of camp prose (including books by O. Sentsov and S. Aseev) continue this tradition. It is important to study them further.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Літературознавчі студії
Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
Is possible repen-tance of “red man” in time of second-hand?
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
spellingShingle Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
Колошук, Н.
Літературознавчі студії
title_short Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
title_full Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
title_fullStr Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
title_full_unstemmed Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
title_sort чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand?
author Колошук, Н.
author_facet Колошук, Н.
topic Літературознавчі студії
topic_facet Літературознавчі студії
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Is possible repen-tance of “red man” in time of second-hand?
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187119
citation_txt Чи можливе каяття «червоної людини» у час second-hand? / Н. Колошук // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 116-122. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kološukn čimožlivekaâttâčervonoílûdiniučassecondhand
AT kološukn ispossiblerepentanceofredmanintimeofsecondhand
first_indexed 2025-12-07T15:54:17Z
last_indexed 2025-12-07T15:54:17Z
_version_ 1850865465286459392
description Від часів знаменитої «Сповіді» Авґустина Аврелія (кінець IV ст.) каяття і спокута стали неодмінними концептами в європейському релігійному та етичному дискурсі у значенні метанойї (із давньогрецької буквальний переклад – «зміна думок»), однак у цьому споконвічному значенні були недопустимі в радянській ідеологічній системі. Мета дослідження – показати закономірність появи мотивів каяття та спокути в сучасній нефікційній прозі, порівнявши їхній зміст із попереднім етапом розвитку української документалістики – у шістдесятницькій мемуаристиці. Методологія дослідження: історико-літературний та порівняльний аналіз, герменевтична інтерпретація нефікційних текстів через соціальний та літературний контекст. Новизна: Уперше розглянуто мотиви каяття та спокути як неодмінну складову у змісті нефікційної прози – жанрових різновидів мемуаристики, ексклюзивних свідчень, усної історії. Ці жанри споріднені, хоча суттєво відрізняються у способі побутування (зокрема: постають у письмовій або усній формах; потребують чи не потребують посередника-упорядника / журналіста / письменника на своєму шляху до реципієнтів; з’являються одразу після пережитого їхніми суб’єктами-оповідачами чи з віддалі часу тощо). У статті аналізуються тексти сучасної літератури, які ще не були матеріалом літературознавчих досліджень. Висновки: Мотиви каяття та спокути у нефікційних текстах є виразними маркерами радикальної зміни епох, а саме ментальної зміни – метанойї. У їхньому питомому значенні ці мотиви присутні практично в кожному значному нефікційному тексті від початків розвитку європейської літератури. Розуміння таких текстів не завжди адекватне, оскільки провокує звинувачення проти автора, котрий наважився зізнатися в чомусь неблаговидному і засудити минуле та не визнані суспільством злочини (це й породжує дисидентство). Нові книги табірної прози (зокрема книги О. Сенцова та С. Асєєва) продовжили цю традицію. Зроблені нами висновки важливі для їхнього подальшого вивчення та читацького сприймання ширшою аудиторією. Introduction. Stating the Subject of the Study: From times of famous book “Confessiones” by Saint Augustine of Hippo (the end of the 4th century), repentance and expiation became necessary concepts in European religious and ethic discourse in the meaning of metanoia (the meaning of “metanoia” in ancient Greek is a transformative change of heart; especially: a spiritual conversion). However, in this original sense, they were inadmissible in the Soviet ideological system. Stating the Aim of the Study. The purpose of the study is to show the regularity of the appearance of motives of repentance and redemption in the modern non-fiction prose, comparing their content with the previous stage of development of Ukrainian nonfiction prose, in the memoirs of the representatives of the 1960s generation. Methods: historical-literary and comparative analysis, hermeneutic interpretation of non-fiction texts through social and literary context. Originality: For the first time, the motives of repentance and redemption are considered as an essential component in the content of non-fiction – genre varieties of memoirs, exclusive testimonies, oral history. These genres are related, although they differ significantly by the way of reader perception (in particular: appear in written or oral forms; need or do not need a mediator / journalist / writer on their way to the recipients; appear immediately after the experience of their subjects-narrators or from a distance, etc.). We analyze the texts of modern literature, which have not yet been the material of literary studies. Results and Discussion: Motives of repentance and redemption in non-fiction texts are clear markers of a radical change of epochs, namely mental change – metanoia. In their specific meaning, these motives are present in almost every significant non-fiction text from the beginning of the development of European literature. Understanding of such texts is not always adequate, as it provokes accusations against the author, who dared to confess something ugly and condemn their past and unrecognized social crimes (this gives rise to dissent). The practical significance: New books of camp prose (including books by O. Sentsov and S. Aseev) continue this tradition. It is important to study them further.