Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу
Глутатіон (GSH) є універсальним регулятором загального і кисневого гомеостазу. З огляду на поліпротекторні властивості GSH актуальними є дослідження його ролі в генезі гіпоксичних станів і особливо гемічної гіпоксії при анеміях. У статті висвітлені результати дослідження змін і взаємодії глутатіон...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187179 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу / І.І. Лановенко, Г.П. Гащук // Доповіді Національної академії наук України. — 2022. — № 4. — С. 106-114. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187179 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лановенко, І.І. Гащук, Г.П. 2022-12-08T19:14:54Z 2022-12-08T19:14:54Z 2022 Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу / І.І. Лановенко, Г.П. Гащук // Доповіді Національної академії наук України. — 2022. — № 4. — С. 106-114. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2022.04.106 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187179 616.001.08:616.155.194.17+616-003.725 Глутатіон (GSH) є універсальним регулятором загального і кисневого гомеостазу. З огляду на поліпротекторні властивості GSH актуальними є дослідження його ролі в генезі гіпоксичних станів і особливо гемічної гіпоксії при анеміях. У статті висвітлені результати дослідження змін і взаємодії глутатіону еритроцитів та кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу. В експерименті на щурах відтворювали модель гемічної гіпоксії (ГГ) гемолітичного генезу. В умовах ГГ застосовували вплив на метаболізм GSH: стимуляцію за допомогою його синергіста цистеаміну і донора GSH глутаргіну; пригнічення за допомогою його антагоніста GSH діетилмалеату. Визначали показники гемограми, мієлограми, обміну заліза, в еритроцитах крові — вміст відновленого (GSH) та окисненого (GSSG) глутатіону і активність глутатіонредуктази (GR), гемічну гіпоксію за показниками кисневотранспортної функції (КТФ) крові. Встановлено порушення КТФ крові (зменшення доставки і споживання О₂, метаболічний ацидоз) і значне зниження вмісту (у 2,85 раза) глутатіону (GSH) і активності (у 4,89 раза) GR в еритроцитах крові. Пригнічення утворення GSH (за допомогою діетилмалеату) призводить до поглиблення недостатності GSH і порушень КТФ крові; стимуляція утворення GSH (за допомогою цистеаміну і глутаргіну) підвищує продукцію GSH, підсилює активність GR та відновлює КТФ крові. Обґрунтована можливість регуляції КТФ крові і корекції гемічної гіпоксії за допомогою регуляції метаболізму глутатіону. Glutathione (GSH) is an universal regulator of biochemical, physiological and oxygen homeostasis in humans and animals. The state of the erythrocyte glutathione system significantly affects hemoglobin activity and the mechanisms of regulation of the oxygen blood transport function (OBTF) of the blood in general. The studies of the functional significance and role of GSH in the genesis of hypoxic conditions and, particularly, hemic hypoxia in anemia are relevant given the polyprotective properties of GSH. The purpose of the work is to investigate changes and the interaction of erythrocyte glutathione and the the oxygen blood transport function during hemic hypoxia of hemolytic genesis. In a laboratory rats experiment, a model of hemic hypoxia (HH) of hemolytic (use of phenylhydrazine) genesis was reproduced. Under the conditions of HH, effects on the metabolism of GSH were used: stimulation of the formation of cysteamine (CA) synergist and GSH donor glutargin using GSH synergist; inhibition of a GSH diethylmaleate antagonist. Arterial and mixed venous blood was used for analysis. The definitions of the investigated parameters were carried out in the initial state and after exercising of experimental effects. The following indices were determined: hemogram indicators, bone marrow cell composition and iron metabolism parameters; the quantity of reduced (GSH) and oxidized (GSSG) glutathione and the activity of the GSH enzyme glutathione reductase (GR) in blood red blood cells; indicators of oxygen blood transport function (OBTF) — parameters for hemic hypoxia. In experiments on rats with modeling haemic hypoxia of hemolytic genesis, the damage of OBTF (delivery and use O₂ decrease, metabolic acidosis) and a significant decrease in the content (by 2,85 times) of the glutathione (GSH) and activity (by 4,89 tim es) of the GR in erythrocytes of blood are determined. Inhibition of the generation of GSH (by means of diethylmaleate) increases the GSH deficiency and OBTF damages; and the activation of the generation of GSH (by means of cysteamine and glutarine) increases production GSH, it strengthens activity GR and restores OBTF. The high sensitivity and efficiency of regulation of the oxygen blood transport function under anemia has been established using targeted effects on glutathione metabolism. The possibility of haemic hypoxia correctoin by means of the use of glutathione and its donors is grounded. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Медицина Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу Reactivity and interaction of glutathione of erythrocytes and oxygen blood transport function in haemic hypoxia of hemolytic genesis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу |
| spellingShingle |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу Лановенко, І.І. Гащук, Г.П. Медицина |
| title_short |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу |
| title_full |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу |
| title_fullStr |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу |
| title_full_unstemmed |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу |
| title_sort |
реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу |
| author |
Лановенко, І.І. Гащук, Г.П. |
| author_facet |
Лановенко, І.І. Гащук, Г.П. |
| topic |
Медицина |
| topic_facet |
Медицина |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Доповіді НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Reactivity and interaction of glutathione of erythrocytes and oxygen blood transport function in haemic hypoxia of hemolytic genesis |
| description |
Глутатіон (GSH) є універсальним регулятором загального і кисневого гомеостазу. З огляду на поліпротекторні
властивості GSH актуальними є дослідження його ролі в генезі гіпоксичних станів і особливо гемічної гіпоксії
при анеміях. У статті висвітлені результати дослідження змін і взаємодії глутатіону еритроцитів та
кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу.
В експерименті на щурах відтворювали модель гемічної гіпоксії (ГГ) гемолітичного генезу. В умовах ГГ
застосовували вплив на метаболізм GSH: стимуляцію за допомогою його синергіста цистеаміну і донора
GSH глутаргіну; пригнічення за допомогою його антагоніста GSH діетилмалеату. Визначали показники
гемограми, мієлограми, обміну заліза, в еритроцитах крові — вміст відновленого (GSH) та окисненого (GSSG)
глутатіону і активність глутатіонредуктази (GR), гемічну гіпоксію за показниками кисневотранспортної
функції (КТФ) крові. Встановлено порушення КТФ крові (зменшення доставки і споживання О₂, метаболічний ацидоз) і
значне зниження вмісту (у 2,85 раза) глутатіону (GSH) і активності (у 4,89 раза) GR в еритроцитах крові.
Пригнічення утворення GSH (за допомогою діетилмалеату) призводить до поглиблення недостатності
GSH і порушень КТФ крові; стимуляція утворення GSH (за допомогою цистеаміну і глутаргіну) підвищує
продукцію GSH, підсилює активність GR та відновлює КТФ крові. Обґрунтована можливість регуляції КТФ
крові і корекції гемічної гіпоксії за допомогою регуляції метаболізму глутатіону.
Glutathione (GSH) is an universal regulator of biochemical, physiological and oxygen homeostasis in humans
and animals. The state of the erythrocyte glutathione system significantly affects hemoglobin activity and the
mechanisms of regulation of the oxygen blood transport function (OBTF) of the blood in general. The studies of
the functional significance and role of GSH in the genesis of hypoxic conditions and, particularly, hemic hypoxia
in anemia are relevant given the polyprotective properties of GSH. The purpose of the work is to investigate
changes and the interaction of erythrocyte glutathione and the the oxygen blood transport function during hemic
hypoxia of hemolytic genesis.
In a laboratory rats experiment, a model of hemic hypoxia (HH) of hemolytic (use of phenylhydrazine)
genesis was reproduced. Under the conditions of HH, effects on the metabolism of GSH were used: stimulation
of the formation of cysteamine (CA) synergist and GSH donor glutargin using GSH synergist; inhibition of a
GSH diethylmaleate antagonist. Arterial and mixed venous blood was used for analysis. The definitions of the
investigated parameters were carried out in the initial state and after exercising of experimental effects. The
following indices were determined: hemogram indicators, bone marrow cell composition and iron metabolism
parameters; the quantity of reduced (GSH) and oxidized (GSSG) glutathione and the activity of the GSH
enzyme glutathione reductase (GR) in blood red blood cells; indicators of oxygen blood transport function
(OBTF) — parameters for hemic hypoxia.
In experiments on rats with modeling haemic hypoxia of hemolytic genesis, the damage of OBTF (delivery
and use O₂ decrease, metabolic acidosis) and a significant decrease in the content (by 2,85 times) of the glutathione
(GSH) and activity (by 4,89 tim es) of the GR in erythrocytes of blood are determined. Inhibition of the generation
of GSH (by means of diethylmaleate) increases the GSH deficiency and OBTF damages; and the activation of
the generation of GSH (by means of cysteamine and glutarine) increases production GSH, it strengthens activity
GR and restores OBTF. The high sensitivity and efficiency of regulation of the oxygen blood transport function
under anemia has been established using targeted effects on glutathione metabolism. The possibility of haemic
hypoxia correctoin by means of the use of glutathione and its donors is grounded.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187179 |
| citation_txt |
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу / І.І. Лановенко, Г.П. Гащук // Доповіді Національної академії наук України. — 2022. — № 4. — С. 106-114. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lanovenkoíí reaktivnístʹívzaêmodíâglutatíonueritrocitívíkisnevotransportnoífunkcííkrovíprigemíčníigípoksíígemolítičnogogenezu AT gaŝukgp reaktivnístʹívzaêmodíâglutatíonueritrocitívíkisnevotransportnoífunkcííkrovíprigemíčníigípoksíígemolítičnogogenezu AT lanovenkoíí reactivityandinteractionofglutathioneoferythrocytesandoxygenbloodtransportfunctioninhaemichypoxiaofhemolyticgenesis AT gaŝukgp reactivityandinteractionofglutathioneoferythrocytesandoxygenbloodtransportfunctioninhaemichypoxiaofhemolyticgenesis |
| first_indexed |
2025-11-26T07:02:51Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:02:51Z |
| _version_ |
1850616308559773696 |
| fulltext |
106
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2022. № 4: 106—114
Ц и т у в а н н я: Лановенко І.І., Гащук Г.П. Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотран-
спортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2022. № 4.
С. 106—114. https://doi.org/10.15407/dopovidi2022.04.106
https://doi.org/10.15407/dopovidi2022.04.106
УДК 616.001.08:616.155.194.17+616-003.725
І.І. Лановенко
Г.П. Гащук
ДУ “Інститут гематології та трансфузіології НАМН України”, Київ
E-mail: vanlan@online.ua
Реактивність і взаємодія
глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної
функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу
Представлено членом-кореспондентом НАН України А.М. Гупалом
Глутатіон (GSH) є універсальним регулятором загального і кисневого гомеостазу. З огляду на поліпротекторні
властивості GSH актуальними є дослідження його ролі в генезі гіпоксичних станів і особливо гемічної гіпоксії
при анеміях. У статті висвітлені результати дослідження змін і взаємодії глутатіону еритроцитів та
кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу.
В експерименті на щурах відтворювали модель гемічної гіпоксії (ГГ) гемолітичного генезу. В умовах ГГ
застосовували вплив на метаболізм GSH: стимуляцію за допомогою його синергіста цистеаміну і донора
GSH глутаргіну; пригнічення за допомогою його антагоніста GSH діетилмалеату. Визначали показники
гемограми, мієлограми, обміну заліза, в еритроцитах крові — вміст відновленого (GSH) та окисненого (GSSG)
глутатіону і активність глутатіонредуктази (GR), гемічну гіпоксію за показниками кисневотранспортної
функції (КТФ) крові.
Встановлено порушення КТФ крові (зменшення доставки і споживання О2, метаболічний ацидоз) і
значне зниження вмісту (у 2,85 раза) глутатіону (GSH) і активності (у 4,89 раза) GR в еритроцитах крові.
Пригнічення утворення GSH (за допомогою діетилмалеату) призводить до поглиблення недостатності
GSH і порушень КТФ крові; стимуляція утворення GSH (за допомогою цистеаміну і глутаргіну) підвищує
продукцію GSH, підсилює активність GR та відновлює КТФ крові. Обґрунтована можливість регуляції КТФ
крові і корекції гемічної гіпоксії за допомогою регуляції метаболізму глутатіону.
Ключові слова: глутатіон, кисневотранспортна функція крові, гемолітична анемія, гемічна гіпоксія.
МЕДИЦИНА
MEDICINE
Гіпоксія, як найпотужніший патогенетичний фактор, мобілізує всі компенсаторно-присто-
сувальні можливості і механізми організму. Адаптація організму людини до гіпоксії відбу-
вається за рахунок реалізації преформованих механізмів – мобілізації функціональних ре-
зервів кисневотранспортної системи, експресії регуляторних генів, формування механізмів
довготривалої біохімічної адаптації [1—3]. Молекулярні механізми негайної і довготривалої
адаптації до гіпоксії реалізуються за участю фізіологічно активних речовин – кисневих сен-
107ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2022. № 4
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові...
сорів, кисневих передавачів і активаторів: головного фактора росту для еритроїдних клітин
еритропоетину (ЕРО), універсального месенджеру клітинних функцій оксиду азоту (NO),
білкового фактора, індукованого гіпоксією [4—9]. В цьому відношенні значну увагу при-
вертає глутатіон (GSH) — біологічно активна речовина, трипептид (L-гамма-глутаміл-L-
цистеїнілгліцин), один з універсальних регуляторів біохімічного і фізіологічного гомеос-
тазу в організмі людини і тварин. GSH міститься майже в усіх тканинах організму і бере
участь у багатьох біохімічних і фізіологічних процесах: відновлення і ізомеризація ди-
сульфідних зв’язків, вплив на активність ферментів і інших білків, підтримка мембранних
функцій, коферментні функції, участь в обміні ейкозаноїдів, резервування цистеїну, вплив
на біосинтез нуклеїнових кислот і білка, проліферацію та ін. Як активний переносник вод-
ню GSH регулює перебіг окисно-відновних реакцій, як донор SH-груп відіграє велику роль
у механізмах детоксикації. Як антиоксидант GSH є найважливішою ланкою системи анти-
оксидантного захисту, запобігання і обмеження оксидативного стресу; виконує надзвичай-
ну роль у підтримці структурної цілісності еритроцитів і в захисті гемоглобіну від дії різно-
манітних окиснювачів, забезпечуючи тим самим функціонування його кисневозв’язуючих
властивостей. Стан системи GSH в еритроцитах істотно впливає на активність гемоглобіну
і механізми регуляції кисневотранспортної функції (КТФ) крові в цілому [10—14].
Враховуючи поліпротекторні властивості GSH [13], актуальними є дослідження його
ролі і функціонального значення в генезі гіпоксичних станів і особливо гемічної гіпоксії
(ГГ) при анеміях. Гемічна гіпоксія, як типовий патологічний процес, формується при не-
достатності еритрону внаслідок зниження кисневої ємності крові, пошкодження кровотво-
рення, гемолізу еритроцитів, порушення кисневозв’язуючих властивостей гемоглобіну та
інших причин – тобто має полімодальний етіопатогенез [2, 15]. На сьогодні ці аспекти ГГ є
важливим об’єктом для вивчення поліфункціональних властивостей і механізмів дії ЕРО і
NO в експериментальних і клініко-фізіологічних дослідженнях. Однак цілеспрямоване ви-
вчення участі GSH в регуляції КТФ крові у разі пошкодження еритрону, яке відбувається
при анеміях, ще не здійснювалося. Комплексне фундаментальне дослідження кисневоре-
гулюючої дії EPO, NO і GSH на моделі гемічної гіпоксії може бути вельми плодотворним
підходом до вирішення проблем гіпоксії і анемії [4, 15].
Мета дослідження полягала у вивченні змін і взаємодії реактивності GSH еритроцитів і
КТФ крові при гемічній гіпоксії гемолітичного генезу.
Матеріали і методи. Експеримент виконано на 60 лабораторних щурах лінії Вістар ма-
сою (230,5 ± 6,9) г на моделі ГГ гемолітичного генезу. Гемолітичну анемію (ГА) моделювали
за допомогою хімічного гемолітичного агента фенілгідразину (5 мг/100 г маси, 1 %-й вод-
ний розчин; внутрішньоочеревинно, через добу, 6 разів). В умовах ГГ застосовували ціле-
спрямовані впливи на метаболізм GSH.
Проведено чотири серії дослідів: I (n = 10) — контроль (норма — інтактні тварини);
II (n = 20) — контроль утворення моделі ГА (ГГ) та індукованого відновлення; ІІІ (n = 20) —
стимуляція утворення GSH в умовах ГА за допомогою біохімічних впливів у двох варіантах:
1) введення синергіста GSH цистеаміну (ЦА; 10 мг/100 г маси, стандартний розчин; вну-
трішньоочеревинно, через добу, 5 разів) (n = 10); 2) введення донора GSH препарату глутар-
гін (Гл 2 мг/100 г маси, 0,4 %-й фізіологічний розчин; внутрішньоочеревинно, щодобово, 5
разів) (n = 10); ІV (n = 10) — пригнічення утворення GSH в умовах ГА за допомогою введен-
108 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2022. № 4
І.І. Лановенко, Г.П. Гащук
ня антагоніста GSH діетилмалеату (ДЕМ; 0,05 мл/100 г маси, 20 %-й розчин у рафінованій
соняшниковій олії; внутрішньоочеревинно, через добу, 3 рази).
Для аналізів використовували артеріальну і змішану венозну кров, яку забирали за до-
помогою силіконових катетерів, і матеріал кісткового мозку тварин. Заключні визначення
показників проводили через одну—п’ять діб після останнього застосування експеримен-
тальних впливів. Інвазивні маніпуляції виконували під анестезією.
Контролювали загальний стан тварин, гемограму (кількість еритроцитів — Ер, ×1012/л;
лейкоцитів — Л, ×109/л; тромбоцитів — Tр, ×109/л і ретикулоцитів — Рет, %; гематокритну
величину — Гт, %; вміст гемоглобіну — Hb, г/л і колірний показник — КП, відн. од.), під-
раховували лейкоцитарну формулу; визначали показники обміну заліза, клітинний склад
кісткового мозку (мієлограму і еритробластограму).
Для оцінки стану системи глутатіону в еритроцитах крові спектрофотометрично визнача-
ли вміст відновленого (GSH) і окисненого (GSSG) глутатіону (мкмоль/л), а також активність
ключового ферменту системи GSH — глутатіонредуктази (GR, мкмоль/(г · хв–1)) [11, 12].
Оцінка ГГ охоплювала розгорнуту характеристику КТФ крові — вивчення дихальної
функції, газового складу і кислотно-основного стану (КОС) крові, системного кровообігу,
кисневозв’язуючих властивостей гемоглобіну, кисневого режиму крові, тканинного ме-
таболізму. Визначали показники: концентрацію загального гемоглобіну (Hb, г/л) і його
дериватів — (метгемоглобіну, сульфгемоглобіну і загальної суми дериватів (MtHb, SHb,
DHb, г/л); кількість еритроцитів (Ер, ×1012/л); колірний показник (КП, відн. од.); серед-
ній вміст гемоглобіну в еритроциті (СВГ, пг); концентрацію в еритроцитах 2,3-дифосфо-
гліцерату (2,3-ДФГ, ммоль/л); концентрацію заліза в сироватці крові (СЗ, мкмоль/л); за-
гальну і ненасичену залізозв’язуючу здатність сироватки крові (ЗЗЗС, НЗЗС; мкмоль/л);
насичення трансферину залізом (НТЗ,%); концентрацію феритину в сироватці крові (СФ,
нг/мл); напругу кисню в артеріальній і змішаній венозній крові (РаО2
, РvО2
, мм рт. ст.);
кисневу ємність крові (СmaxО2
, об. %); вміст кисню в артеріальній і змішаній венозній
крові (СаО2
, СvО2
, об. %); артеріо-венозну різницю за киснем (аvDО2
, об. %); хвилинний
об’єм крові (ХОК, мл/(100 г · хв–1)); об’ємну швидкість транспорту кисню артеріальною
і змішаною венозною кров’ю (VаО2
, VvО2
, мл/(100 г · хв–1)); споживання кисню тканинами
(VО2
, мл/(100 г · хв–1)); ефективність КРО в артеріальній крові (Еа), тобто співвідношення
швидкості транспорту кисню артеріальною кров’ю до його споживання (доставка/спожи-
вання О2) (VаО2
/VО2 (SCR), відн. од.); напругу вуглекислого газу в артеріальній і змішаній
венозній крові (РаСО2
, РvСО2
, мм рт. ст.); концентрацію буферних основ в артеріальній і
змішаній венозній крові (ВВа, BBv, ммоль/л); зсув буферних основ (ВЕа, ВЕv, ммоль/л);
концентрацію бікарбонатів (АВа, АВv, ммоль/л); актуальну реакцію крові (рНа, рНv).
Застосовували стандартні методи вимірювань. Показники газового складу, кислотно-
основного стану крові, транспорту і утилізації кисню визначали за допомогою автомати-
зованої установки і біологічного мікроаналізатора “Radelkis” (Угорщина). Результати об-
роблені із використанням статистичних методів, у тому числі кореляційного і регресійного
аналізів, за допомогою комп’ютерних прикладних програм.
Результати та їх обговорення. Отримані результати наведено в табл. 1 і 2. У інтактних
тварин значення контрольних показників норми гемограми, обміну заліза, КТФ крові, міє-
лограми і глутатіону еритроцитів відповідали фізіологічним величинам для щурів.
109ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2022. № 4
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові...
Після впливу, спрямованого на гемоліз еритроцитів крові, у тварин відтворювалася
модель ГА середнього ступеня тяжкості – зменшення кількості Ер і Hb в крові в 1,5 раза
порівняно з нормою і збільшення в 1,5 раза вмісту заліза в сироватці крові. Як показали
визначення досліджуваних параметрів, фенілгідразин спричиняє селективне ураження пе-
риферичного еритрону, тому достовірних змін інших показників гемограми не відбувалося.
На цьому фоні тваринам застосовували додаткові експериментальні впливи на стан GSH з
подальшою реєстрацією досліджуваних показників. Контролем слугували тварини з відтво-
реною моделлю ГА, які перебували в умовах спонтанного відновлення, тобто без додаткових
втручань і застосування будь-яких лікувальних засобів.
На період проведення заключних вимірювань у контрольних (ГА → ГГ) тварин визна-
чалося незначне відновлення периферичного еритрону, тобто створена модель показала
необхідну адекватність. Так, кількість Ер залишалася зниженою на 34,13 % порівняно з нор-
мою, вміст Hb — на 36,49 %, показник Гт — на 17,06 % (Р < 0,001). В еритроцитах більш ніж
утричі збільшувався вміст дериватів Hb і майже в 1,5 раза — 2,3-ДФГ. У кістковому мозку
виявлені ознаки пригнічення мієлоїдного кровотворення та виразна компенсаторна реакція
в напрямку еритропоезу (активація еритроїдного паростка) зі збільшенням кількості полі-
хроматофільних нормоцитів і лейкоеритроїдного співвідношення.
Зумовлена гемолізом еритроцитів анемія супроводжувалася значними порушеннями
газового складу і КОС крові, а також системної гемодинаміки. Встановлено зменшення по-
казників РаО2
на 18,67 %, PvO2
на 17,92 %, СmaxО2
на 36,53 %, СаО2
на 38,01 %, СvО2
на 56,09 %,
ХОК на 27,59 % порівняно з нормою (Р < 0,001). Особливо демонстративним є виявлений
Таблиця 1. Показники гемограми, обміну заліза і глутатіону
за експериментальних впливів в умовах моделі гемічної гіпоксії гемолітичного генезу, М ± m
Показник Контроль норми (I)
Експериментальні впливи (серія дослідів)
ГГ (II) ЦА (ІІІ) ДЕМ (ІV)
Ер, ×1012/л 5,94 ± 0,27 3,92 ± 0,17* 4,21 ± 0,19* 3,66 ± 0,12*
Hb, г/л 140,60 ± 4,28 89,29 ± 3,14* 96,25 ± 5,24* 85,12 ± 6,04*
КП, відн. од. 0,72 ± 0,028 0,70 ± 0,017 0,69 ± 0,040 0,69 ± 0,34
СВГ, пг 24,0 ± 0,92 23,1 ± 0,81 23,2 ± 1,33 23,1 ± 1,14
Л, ×109/л 7,95 ± 0,93 7,62 ± 0,59 6,87 ± 0,92 7,36 ± 0,96
Тр, ×109/л 486,9 ± 41,2 455,4 ± 33,1 471,2 ± 45,0 453,5 ± 33,2
Гт, % 43,2 ± 1,38 35,5 ± 1,67* 36,5 ± 1,32* 31,5 ± 1,86*
СЗ, мкмоль/л 17,60 ± 2,30 26,87 ± 0,98* 22,19 ± 1,05*# 29,14 ± 1,61*
ЗЗЗС, мкмоль/л 54,70 ± 3,32 81,60 ± 3,78* 64,98 ± 3,61*# 77,25 ± 3,94*
НЗЗС, мкмоль/л 37,10 ± 2,49 54,73 ± 3,55* 42,79 ± 2,88*# 48,09 ± 2,47*
НТЗ, % 32,18 ± 1,63 32,93 ± 2,49 34,15 ± 1,70 37,73 ± 1,95*#
СФ, нг/мл 3,61 ± 0,39 2,24 ± 0,40* 2,87 ± 0,36 1,79 ± 0,24*
GSH ер., мкмоль/л 5,168 ± 0,619 1,814 ± 0,198* 3,719 ± 0,569# 1,938 ± 0,337*
GSSG ер., мкмоль/л 3,412 ± 0,304 1,975 ± 0,200* 3,241 ± 0,663# 4,271 ± 1,151#
GR ер., мкмоль/(г · хв–1) 7,139 ± 0,912 1,460 ± 0,186* 4,305 ± 0,700*# 1,349 ± 0,205*
*Р < 0,05 відносно контролю норми (серія І).
#Р < 0,05 відносно контролю ГГ (серія ІІ).
110 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2022. № 4
І.І. Лановенко, Г.П. Гащук
факт зменшення більш, ніж удвічі швидкості транспорту кисню артеріальною (VaO2
) і більш
ніж утричі — венозною (VvO2
) кров’ю. В даній ситуації спрацьовував механізм підвищеної
утилізації кисню з крові (збільшення аvDO2
на 14,13 %), однак через значний дефіцит до-
ставки кисню тканинам (за рахунок гемічного і гемодинамічного компонентів) споживання
кисню достовірно зменшувалося — з (1,625 ± 0,132) до (1,341 ± 0,066) мл/(100 г · хв–1) — на
17,48 %. Для параметра, що жорстко регулюється, яким є VO2
, це ознака значного дефіциту.
Внаслідок недостатності термінального (мітохондріального) окиснення розвивалася недо-
статність енергетичного метаболізму, про що, зокрема, свідчать декомпенсовані зсуви рес-
піраторного і метаболічного компонентів КОС крові зі зниженням рНv до (7,220 ± 0,016) —
Р < 0,001. У цілому виявлені зміни свідчать про пошкодження всіх ланок КТФ крові.
У патофізіологічному визначенні сукупність порушень еритрону і кисневотранспот-
рної системи в умовах створеної моделі ГА в цілому відповідає спочатку гемічній гіпоксії, а
в разі розвитку метаболічних ускладнень і енергодефіциту — гіпоксії змішаного типу [15].
Для визначення ролі системи GSH в генезі ГГ особливе значення має виявлення реакцій
цієї системи на розвиток гемолізу. Встановлено, що на період закінчення експерименту зна-
чно зменшувався головний показник системи глутатіону — вмісту відновленого глутатіону в
еритроцитах — з (5,168 ± 0,619) до (1,814 ± 0,198) мкмоль/л, тобто в 2,85 раза (Р < 0,001). Од-
ночасно спостерігалося зменшення утворення окисненого глутатіону (у 1,73 раза) і знижува-
лася активність глутатіонредуктази (у 4,89 раза). На основі цих даних можна стверджувати,
що значний гемоліз призводить до зменшення продукції та активності системи глутатіону.
Таблиця 2. Показники КТФ крові за експериментальних впливів
в умовах моделі гемічної гіпоксії гемолітичного генезу, М ± m
Показник Контроль норми (I)
Експериментальні впливи (серія дослідів)
ГГ (II) ЦА (III) ДМ (IV)
Hb, г/л 140,60 ± 4,28 89,29 ± 3,14* 96,25 ± 5,24* 85,12 ± 6,04*
MtHb, г/л 1,32 ± 0,16 3,87 ± 0,28* 1,80 ± 0,32*# 2,49 ± 0,21*#
2,3-ДФГ, ммоль/л 5,49 ± 0,34 8,37 ± 0,45* 5,62 ± 0,23# 8,44 ± 0,39*
PaO2
, мм рт. ст. 95,38 ± 2,26 77,57 ± 2,77* 84,72 ± 3,54* 77,56 ± 2,63*
PvO2
, мм рт. ст. 43,18 ± 1,56 35,44 ± 1,96* 38,90 ± 2,10 35,87 ± 1,80*
CmaxO2
, об. % 19,134 ± 0,584 12,144 ± 0,426* 13,090 ± 0,713* 11,576 ± 0,821*
CaO2
, об. % 18,361 ± 0,504 11,382 ± 0,406 * 12,401 ± 0,708* 11,193 ± 0,826*
CvO2
, об. % 13,633 ± 0,608 5,986 ± 0,569* 7,295 ± 0,822* 6,331 ± 0,953*
avDO2
, об. % 4,728 ± 0,199 5,396 ± 0,184* 5,106 ± 0,164 4,862 ± 0,180#
МОК, мл/(100 г · хв–1) 34,641± 2,667 25,083 ± 1,197* 28,739 ± 2,192 26,490 ± 2,127*
VaO2
, мл/(100 г · хв–1) 6,403 ± 0,573 2,905 ± 0,218* 3,605 ± 0,373* 3,122 ± 0,342*
VvO2
, мл/(100 г · хв–1) 4,778 ± 0,484 1,564 ± 0,197* 2,157 ± 0,321*# 1,792 ± 0,327*
VO2
, мл/(100 г · хв–1) 1,625 ± 0,132 1,341 ± 0,066* 1,448 ± 0,098 1,330 ± 0,085*
SCR, відн. од. 3,956 ± 0,223 2,192 ± 0,149* 2,478 ± 0,214* 2,371 ± 0,248*
pHa 7,376 ± 0,009 7,240 ± 0,021* 7,335 ± 0,020# 7,217 ± 0,031*
pHv 7,347 ± 0,008 7,220 ± 0,019* 7,311 ± 0,020# 7,195 ± 0,029*
*Р < 0,05 відносно контролю норми (серія І).
#Р < 0,05 відносно контролю ГГ (серія ІІ).
111ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2022. № 4
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові...
Факт зменшення утворення GSH має важливе значення, оскільки є дані, що гостра ГГ зумов-
лює підвищення активності системи глутатіону [7].
Під час дослідження впливу на метаболізм GSH в умовах ГГ ми застосовували незначні
дози біохімічних речовин, маючи на увазі вивчення змін стану і взаємодії GSH і КТФ крові,
які відбуваються за допомогою мобілізації механізмів фізіологічної регуляції. Як стимуля-
тори використовували біохімічний синергіст GSH цистеамін (ЦА) і донор GSH глутаргін
(Гл), як інгібітор — антагоніст GSH діетилмалеат (ДЕМ). Контрольні досліди показали, що
ЦА, Гл і ДЕМ у використаних дозах не спричиняють стимуляцію або пригнічення крово-
творення, КТФ крові і системи GSH у разі відсутності гіпоксичного стимулу.
Після впливу на метаболізм GSH за допомогою ЦА показники активності системи глу-
татіону достовірно збільшувалися. Вміст GSH в еритроцитах підвищувався на 105,02 % по-
рівняно з величиною при ГГ, вміст GSSG — на 64,10 %, активність GR зростала на 194,86 %.
Проте при цьому вони залишалися достовірно нижчими за норму: GSH — на 28,04 %;
GSSG — на 5,01 %; GR — на 39,70 %.
Виявлені спряжені позитивні ефекти на еритрон: збільшення кількості Ер на 7,40 % по-
рівняно з величиною при ГГ та вмісту Hb і показника CmaxO2
на 7,79 %. Відносно істотніши-
ми були власне реакції КТФ крові: збільшення PvO2
на 9,76 %, CaO2
— на 8,95 %, CvO2
— на
21,88 %, XOK — на 14,58 %, VaO2
— на 24,10 %, VvO2
— на 37,92 %, SCR — на 13,05 %. Однак на
рівні тканинного метаболізму істотних змін не відбувалося, про що свідчить відносне змен-
шення avDO2 (на 5,37 %) і наявність порушень КОС крові у вигляді метаболічного ацидозу.
Застосування препарату глутаргін, який є донором глутатіону, проявлялося якісно
однотипними і приблизно такими ж у кількісному відношенні реакціями досліджуваних
функцій і показників, як і за умов дії цистеаміну. Однак виявлено більш значне збільшення
показників Hb (на 17,03 %) і GSH (на 136,60 %). З огляду на замісні властивості екзогенного
глутатіону можна стверджувати, що у разі більш тяжкого ступеня гіпоксії він є ефективні-
шим засобом відновлення метаболізму і функцій ендогенного глутатіону, ніж стимулято-
ри. Відповідно, отримані результати, а саме — реакції відновлення КТФ крові, свідчать про
можливість корекції гемічної гіпоксії за допомогою засобів, що є донорами глутатіону.
Після впливу на метаболізм GSH за допомогою його антагоніста ДЕМ виявлена нега-
тивна реакція еритропоезу і КТФ крові, зокрема, артеріальної і венозної гіпоксемії, утво-
рення дериватів гемоглобіну. Так, показник Hb зменшувався на 4,6 7%, а avDO2
— на 9,90 %
відносно значень при ГГ; показник ХОК збільшувався на 5,61 %, але спостерігалася тенден-
ція зменшення споживання кисню та поглиблення метаболічного ацидозу.
Відносно більш сильними були негативні ефекти ДЕМ на систему глутатіону: показ-
ник GSH збільшувався щодо значення при ГГ на 6,84 %, але показник GR зменшувався на
7,60 %, а показник GSSG збільшувався на 116,25 % (у 2,16 раза). Слід зазначити, що всі по-
казники GSH достовірно відрізнялися від значень норми. Така структура змін свідчить про
глибоке системне ураження глутатіону еритроцитів при ГА та формування оксидативного
стресу за участю глутатіону [13].
Таким чином, встановлено, що гемоліз еритроцитів призводить до розвитку анемії, ге-
мічної гіпоксії та недостатності системи глутатіону еритроцитів. Визначені ефекти регуля-
ції метаболізму GSH в умовах ГГ за допомогою активації (цистеамін, глутаргін) і пригнічен-
ня (діетилмалеат) його утворення на КТФ крові, у тому числі кисневозв’язуючі властивості
112 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2022. № 4
І.І. Лановенко, Г.П. Гащук
гемоглобіну і кістковомозкове кровотворення. Встановлено, що стимуляція утворення GSH
сприяла відновленню GSH, КТФ і кисневого режиму крові; пригнічення утворення GSH
негативно впливало на всі системи. Застосування донора глутатіону мало найбільш сприят-
ливий ефект щодо нормалізації GSH еритроцитів, а також зумовлювало значне обмеження
порушень КТФ крові – відносне усунення ГГ.
Закономірності функціональних взаємозв’язків і взаємодії систем GSH і КТФ крові в
умовах гемічної гіпоксії при ГА підтверджені за допомогою кореляційного і регресійного
аналізів. Виявлено існування сильних прямих кореляційних зв’язків між показниками GSH
і КТФ крові (Hb, VаО2
, VО2
), а також метаболізму заліза.
Результати досліджень свідчать про те, що в умовах гемічної гіпоксії можлива ціле-
спрямована регуляція метаболізму глутатіону за допомогою стимуляції або пригнічення
його утворення. Однак принципово важливим є факт щодо можливості регуляції також
КТФ крові шляхом впливу на систему GSH, тим самим позначаючи їхній функціональний
взаємозв’язок. Загальна закономірність взаємодії систем GSH і КТФ крові при ГГ гемолі-
тичного генезу полягає в тому, що індуковане стимуляцією утворення збільшення актив-
ності GSH еритроцитів спричиняє активацію КТФ і оптимізацію кисневого режиму крові,
після пригнічення утворення GSH відбувається прогресування порушень і формування не-
достатності КТФ крові.
Висновки. Встановлено високу чутливість і ефективність регуляції кисневотранспорт-
ної функції крові при анеміях за допомогою цілеспрямованого впливу на метаболізм глута-
тіону. Обґрунтовано можливість корекції гемічної гіпоксії гемолітичного генезу за допомо-
гою застосування глутатіону та препаратів і засобів, що є його донорами.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Білошицький П.В., Лановенко І.І., Онопчук Ю.М., Ключко О.М. Внесок школи М.М. Сиротиніна в
дослідження конструктивних та деструктивних механізмів розвитку гіпоксичних станів організму. Тр.
Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. 2006. 142, ч. 3. С. 23—26.
2. Лановенко И.И. Современные представления о транспорте и утилизации кислорода в организме и
кислородных режимах организма. Новое в гематологии и трансфузиологии. 2007. Вып. 6. С. 26—38.
3. Stockmann C., Fandrey J. Hypoxia-induced erythropoietin production: a paradigm for oxygen-regulated
gene expression. Clin. Exp. Physiol. Pharmacol. 2006. 33, № 10. P. 968-979.
https://doi.org/10.1111/j.1440-1681.2006.04474.x
4. Лановенко І.І. Оксид азоту, еритропоетин і гемічна гіпоксія. Гематологія і переливання крові. 2015.
Вип. 38. С. 214—222.
5. Fisher J.W. Erythropoietin: physiology and pharmacology update. Exp. Biol. Med. 2003. 228, № 1. P. 1—14.
https://doi.org/10.1177/153537020322800101
6. Furchgott R.F., Zawadzki J.V. The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial smooth
muscle by acetylcholine. Nature. 1980. 288, № 5789. P. 373—376. https://doi.org/10.1038/288373a0
7. Kumar P. Sensing hypoxia in the carotid body: from stimulus to response. Essays Biochem. 2007. 43. Р. 43—60.
https://doi.org/10.1042/BSE0430043
8. Moncada S., Palmer R.M.J., Higgs E.A. Nitric oxide: physiology, pathophysiology and pharmacology.
Pharmacol. Rev. 1991. 43, № 2. P. 109—142.
9. Semenza G.L. Regulation of oxygen homeostasis by hypoxia-inducible factor 1. Physiology. 2009. 24, № 2.
Р. 97—106. https://doi.org/10.1152/physiol.00045.2008
10. Кулинский В.И., Колесниченко Л.С. Биологическая роль глутатиона. Успехи совр. биологии. 1990. 110,
№ 1. С. 20—33.
113ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2022. № 4
Реактивність і взаємодія глутатіону еритроцитів і кисневотранспортної функції крові...
11. Мальцев Г.Ю., Тышко Н.В. Методы определения содержания глутатиона и активности глута тион пер-
ок си дазы в эритроцитах. Гигиена и санитария. 2002. № 2. С. 69—72.
12. Forman H.J., Zhang H., Rinna A. Glutathione: overview of its protective roles, measurement, and biosynthesis.
Мol. Aspects Med. 2009. 30, № 1-2. P. 1—12. https://doi.org/10.1016/j.mam.2008.08.006
13. Лановенко І.І., Тимченко А.С., Цугорка Т.М. Глутатіон і оксидативний стрес. Гематологія і переливання
крові. 2012. Вип. 36. С. 138—148.
14. Pallardó F.V., Markovic J., García J.L., Viña J. Role of nuclear glutathione as a key regulator of cell proliferation.
Mol. Aspects Med. 2009. 30. Р. 77—85. https://doi.org/10.1016/j.mam.2009.01.001
15. Лановенко И.И. Кислородный гомеостаз и генез гипоксии при анемиях. Вестник гематологии. 2012. 8,
№ 4. С. 42—43.
Надійшло до редакції 30.05.2022
REFERENCES
1. Biloshyts’kyy, P. V., Lanovenko, I. I., Onopchuk, Yu. M. & Klyuchko, O. M. (2006). The contribution of the
school MM Sirotinin in the study of constructive and destructive mechanisms of hypoxic conditions of the
body. Tr. Krymskogo gos. med. un-ta im. S.Y. Georgievskogo, 142, pt. 3, pp. 23-26 (in Ukrainian).
2. Lanovenko, Y. Y. (2007). Modern ideas about the transport and utilization of oxygen in the body and the
oxygen regimes of the body. Novoe v hematologii i transfuzyologii, Iss. 6, pp. 26-38 (in Russian).
3. Stockmann, C. & Fandrey, J. (2006). Hypoxia-induced erythropoietin production: a paradigm for oxygen-
regulated gene expression. Clin. Exp. Physiol. Pharmacol., 33, No. 10, pp. 968-979.
https://doi.org/10.1111/j.1440-1681.2006.04474.x
4. Lanovenko, I. I. (2015). Nitric oxide, erythropoietin and haemic hypoxia. Hematologiia i perelyvannia krovi,
Iss. 38, pp. 214-222 (in Russian).
5. Fisher, J. W. (2003). Erythropoietin: physiology and pharmacology update. Exp. Biol. Med., 228, No. 1,
pp. 1-14. https://doi.org/10.1177/153537020322800101
6. Furchgott, R. F. & Zawadzki, J. V. (1980). The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial
smooth muscle by acetylcholine. Nature, 288, No. 5789, pp. 373-376. https://doi.org/10.1038/288373a0
7. Kumar, P. (2007). Sensing hypoxia in the carotid body: from stimulus to response. Essays Biochem., 43,
pp. 43-60. https://doi.org/10.1042/BSE0430043
8. Moncada, S., Palmer, R. M. J. & Higgs, E. A. (1991). Nitric oxide: physiology, pathophysiology and
pharmacology. Pharmacol. Rev., 43, No. 2, pp. 109-142.
9. Semenza, G. L. (2009). Regulation of oxygen homeostasis by hypoxia-inducible factor. Physiology, 24, No. 2,
pp. 97-106. https://doi.org/10.1152/physiol.00045.2008
10. Kulynskyy, V. Y. & Kolesnychenko, L. S. (1990). The biological role of glutathione. Uspekhi Sovr. Biologii,
110, No. 1, pp. 20-33 (in Russian).
11. Mal’tsev, H. Yu. & Tyshko, N. V. (2002). Methods for determining the content of glutathione and the activity
of glutathione peroxidase in erythrocytes. Gigiena i sanitariya, No. 2, pp. 69-72 (in Russian).
12. Forman, H. J., Zhang, H. & Rinna, A. (2009). Glutathione: overview of its protective roles, measurement, and
biosynthesis. Mol. Aspects Med., 30, No. 1–2, pp. 1-12. https://doi.org/10.1016/j.mam.2008.08.006
13. Lanovenko, I. I., Tymchenko, A. S. & Tsuhorka, T. M. (2012). Glutathione and oxidative stress. Hematologiia
i perelyvannia krovi, Iss. 36, pp. 138-148 (in Russian).
14. Pallardó, F. V., Markovic, J., García, J. L. & Viña, J. (2009). Role of nuclear glutathione as a key regulator of
cell proliferation. Mol. Aspects Med., 30, pp. 77-85. https://doi.org/10.1016/j.mam.2009.01.001
15. Lanovenko, Y. Y. (2012). Oxygen homeostasis and the genesis of hypoxia in anemia. Vestnik hematologii, 8,
No. 4, pp. 42-43 (in Russian).
Received 30.05.2022
114 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2022. № 4
І.І. Лановенко, Г.П. Гащук
I.I. Lanovenko
A.P. Gaschuk
Institute of Haematology and Transfusiology of the NAMS of Ukraine, Kyiv
E-mail: vanlan@online.ua
REACTIVITY AND INTERACTION OF GLUTATHIONE
OF ERYTHROCYTES AND OXYGEN BLOOD TRANSPORT FUNCTION
IN HAEMIC HYPOXIA OF HEMOLYTIC GENESIS
Glutathione (GSH) is an universal regulator of biochemical, physiological and oxygen homeostasis in humans
and animals. The state of the erythrocyte glutathione system significantly affects hemoglobin activity and the
mechanisms of regulation of the oxygen blood transport function (OBTF) of the blood in general. The studies of
the functional significance and role of GSH in the genesis of hypoxic conditions and, particularly, hemic hypoxia
in anemia are relevant given the polyprotective properties of GSH. The purpose of the work is to investigate
changes and the interaction of erythrocyte glutathione and the the oxygen blood transport function during hemic
hypoxia of hemolytic genesis.
In a laboratory rats experiment, a model of hemic hypoxia (HH) of hemolytic (use of phenylhydrazine)
genesis was reproduced. Under the conditions of HH, effects on the metabolism of GSH were used: stimulation
of the formation of cysteamine (CA) synergist and GSH donor glutargin using GSH synergist; inhibition of a
GSH diethylmaleate antagonist. Arterial and mixed venous blood was used for analysis. The definitions of the
investigated parameters were carried out in the initial state and after exercising of experimental effects. The
following indices were determined: hemogram indicators, bone marrow cell composition and iron metabolism
parameters; the quantity of reduced (GSH) and oxidized (GSSG) glutathione and the activity of the GSH
enzyme glutathione reductase (GR) in blood red blood cells; indicators of oxygen blood transport function
(OBTF) — parameters for hemic hypoxia.
In experiments on rats with modeling haemic hypoxia of hemolytic genesis, the damage of OBTF (delivery
and use O2 decrease, metabolic acidosis) and a significant decrease in the content (by 2,85 times) of the glutathione
(GSH) and activity (by 4,89 tim es) of the GR in erythrocytes of blood are determined. Inhibition of the generation
of GSH (by means of diethylmaleate) increases the GSH deficiency and OBTF damages; and the activation of
the generation of GSH (by means of cysteamine and glutarine) increases production GSH, it strengthens activity
GR and restores OBTF. The high sensitivity and efficiency of regulation of the oxygen blood transport function
under anemia has been established using targeted effects on glutathione metabolism. The possibility of haemic
hypoxia correctoin by means of the use of glutathione and its donors is grounded.
Keywords: glutathione, oxygen blood transport function, hemolytic аnemia, haemic hypoxia.
|