"Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців

Ідеться про мародерство солдатів та офіцерів Червоної армії в Європі в роки
 Другої світової. Актуальності цій темі надає поведінка російських загарбників на території
 України впродовж війни, що триває. Мета статті полягає в аналізі специфіки радянського варіанту
 військовог...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний журнал
Дата:2022
Автор: Стяжкіна, О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187202
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:"Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців / О. Стяжкіна // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 14-29. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862654931246252032
author Стяжкіна, О.
author_facet Стяжкіна, О.
citation_txt "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців / О. Стяжкіна // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 14-29. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Ідеться про мародерство солдатів та офіцерів Червоної армії в Європі в роки
 Другої світової. Актуальності цій темі надає поведінка російських загарбників на території
 України впродовж війни, що триває. Мета статті полягає в аналізі специфіки радянського варіанту
 військового мародерства, а дослідницькі завдання – в тому, щоб розглянути витоки,
 зафіксувати практики, з’ясувати, як дії військовиків оцінювали вони самі й керівництво держави,
 а також означити наслідки «червоного мародерства» у формуванні соціальних правил
 радянського та його наступника – російського суспільства. Методологічним підґрунтям
 стала теорія аґентності, яка виходить із того, що за будь-яких обставин люди мають вибір
 і діють відповідно до нього. Крім того, феномен мародерства проаналізовано в порівняльній
 перспективі, що дозволяє відповісти на питання щодо відмінностей поведінки радянських армійців
 на різних територіях, які вони вважали «визволеними». Наукова новизна. Радянське
 мародерство розглядається як цілісний феномен та усталена й дозволена у СРСР практика
 ведення війни. Висновки. Витоки радянського мародерства лежали не тільки та не стільки
 в бажанні помсти чи відплати, скільки у соціальній заздрості («класовій ненависті»), через
 яку всі мали жити так само погано, як і «визволителі». Причини полягали й у можливості
 реалізувати право сильного грабувати слабшого, в усвідомленні своєї вищості щодо ворогів
 і тих, кого «визволяли», щодо своєї «унікальної місії» у світі. За таких обставин мародерство
 було спрямоване не тільки проти німців, а й проти сербів, поляків, угорців, євреїв, українців
 тощо. Для самопроголошених наступників переможців у Другій світовій – російського
 суспільства – варваризація війни залишилася включеною як у наратив актуалізованої пам’яті,
 так і у практики її ведення проти України, в яких варварство та мародерство стали формами
 інституціоналізації російського імперського месіанства. The article deals with the looting of soldiers and officers of the Soviet army in Europe
 during the World War II. The behavior of Russian invaders on the territory of Ukraine during
 the ongoing Russo-Ukrainian war makes this topic relevant. The purpose of this article is to
 analyze the specifics of the Soviet version of military looting. The research tasks are to investigate
 the origins, record practices, find out how the soldiers themselves evaluated their actions and how
 Soviet leadership evaluated it. One of the tasks is to determine the consequences of “red looting” in
 shaping the social rules of the Soviet and his successor – Russian – society. The methodology of the
 research is the theory of agency, which is based on the fact that under any circumstances (for example,
 continuous pressure from a totalitarian state or repression) people have a choice and act accordingly it.
 The scientific novelty is that Soviet looting is seen as a holistic phenomenon and a well-established
 and permitted practice of warfare. Conclusions. The origins of Soviet looting were not only in the
 desire for revenge and retribution, but in social envy (“class hatred”), because of which everyone must
 live not well, but as badly as the “liberators”. The reasons were also the ability to exercise the right of
 the strong to rob the weak, in the awareness of their superiority over enemies and those who seems to
 be “liberated”, for their “unique mission” in the world. Under such circumstances, the looting was
 directed not only against the Germans, but also against Serbs, Poles, Hungarians, Jews, Ukrainians,
 and so on. For the self-proclaimed successors of the victors in World War II – Russian society –
 the barbarization of war remained included both in the narrative of actualized memory (“We Can
 Repeat”, “To Berlin!”, etc.) and in the warfare against Ukraine, in which barbarism and looting are
 forms of institutionalization of the Russian imperial messianism.
first_indexed 2025-12-02T01:36:35Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187202
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T01:36:35Z
publishDate 2022
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Стяжкіна, О.
2022-12-13T13:20:29Z
2022-12-13T13:20:29Z
2022
"Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців / О. Стяжкіна // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 14-29. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/10.15407/uhj2022.03.014
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187202
94(477)355.311.1(47+57)«1941/1945»
Ідеться про мародерство солдатів та офіцерів Червоної армії в Європі в роки
 Другої світової. Актуальності цій темі надає поведінка російських загарбників на території
 України впродовж війни, що триває. Мета статті полягає в аналізі специфіки радянського варіанту
 військового мародерства, а дослідницькі завдання – в тому, щоб розглянути витоки,
 зафіксувати практики, з’ясувати, як дії військовиків оцінювали вони самі й керівництво держави,
 а також означити наслідки «червоного мародерства» у формуванні соціальних правил
 радянського та його наступника – російського суспільства. Методологічним підґрунтям
 стала теорія аґентності, яка виходить із того, що за будь-яких обставин люди мають вибір
 і діють відповідно до нього. Крім того, феномен мародерства проаналізовано в порівняльній
 перспективі, що дозволяє відповісти на питання щодо відмінностей поведінки радянських армійців
 на різних територіях, які вони вважали «визволеними». Наукова новизна. Радянське
 мародерство розглядається як цілісний феномен та усталена й дозволена у СРСР практика
 ведення війни. Висновки. Витоки радянського мародерства лежали не тільки та не стільки
 в бажанні помсти чи відплати, скільки у соціальній заздрості («класовій ненависті»), через
 яку всі мали жити так само погано, як і «визволителі». Причини полягали й у можливості
 реалізувати право сильного грабувати слабшого, в усвідомленні своєї вищості щодо ворогів
 і тих, кого «визволяли», щодо своєї «унікальної місії» у світі. За таких обставин мародерство
 було спрямоване не тільки проти німців, а й проти сербів, поляків, угорців, євреїв, українців
 тощо. Для самопроголошених наступників переможців у Другій світовій – російського
 суспільства – варваризація війни залишилася включеною як у наратив актуалізованої пам’яті,
 так і у практики її ведення проти України, в яких варварство та мародерство стали формами
 інституціоналізації російського імперського месіанства.
The article deals with the looting of soldiers and officers of the Soviet army in Europe
 during the World War II. The behavior of Russian invaders on the territory of Ukraine during
 the ongoing Russo-Ukrainian war makes this topic relevant. The purpose of this article is to
 analyze the specifics of the Soviet version of military looting. The research tasks are to investigate
 the origins, record practices, find out how the soldiers themselves evaluated their actions and how
 Soviet leadership evaluated it. One of the tasks is to determine the consequences of “red looting” in
 shaping the social rules of the Soviet and his successor – Russian – society. The methodology of the
 research is the theory of agency, which is based on the fact that under any circumstances (for example,
 continuous pressure from a totalitarian state or repression) people have a choice and act accordingly it.
 The scientific novelty is that Soviet looting is seen as a holistic phenomenon and a well-established
 and permitted practice of warfare. Conclusions. The origins of Soviet looting were not only in the
 desire for revenge and retribution, but in social envy (“class hatred”), because of which everyone must
 live not well, but as badly as the “liberators”. The reasons were also the ability to exercise the right of
 the strong to rob the weak, in the awareness of their superiority over enemies and those who seems to
 be “liberated”, for their “unique mission” in the world. Under such circumstances, the looting was
 directed not only against the Germans, but also against Serbs, Poles, Hungarians, Jews, Ukrainians,
 and so on. For the self-proclaimed successors of the victors in World War II – Russian society –
 the barbarization of war remained included both in the narrative of actualized memory (“We Can
 Repeat”, “To Berlin!”, etc.) and in the warfare against Ukraine, in which barbarism and looting are
 forms of institutionalization of the Russian imperial messianism.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
"Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
“Red Thieves” of World War II: Origins, Scenarios and Consequences of Looting by Soviet Servicemen
Article
published earlier
spellingShingle "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
Стяжкіна, О.
Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
title "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
title_alt “Red Thieves” of World War II: Origins, Scenarios and Consequences of Looting by Soviet Servicemen
title_full "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
title_fullStr "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
title_full_unstemmed "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
title_short "Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
title_sort "червоні злодії" другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
topic Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
topic_facet Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187202
work_keys_str_mv AT stâžkínao červonízlodíídrugoísvítovoívitokipraktikiinaslídkimaroderstvaradânsʹkihvíisʹkovoslužbovcív
AT stâžkínao redthievesofworldwariioriginsscenariosandconsequencesoflootingbysovietservicemen