Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр.
Мета дослідження полягає у вивченні каральних заходів стимулювання виробничої
 діяльності робітників усіх галузей промисловості, транспорту та будівництва УСРР–УРСР, які
 застосовувала держава-комуна впродовж 1929–1938 рр. для підвищення продуктивності їхньої
 праці в умовах...
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187207 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. / Т. Ніколаюк, Т. Стоян // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 96-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862623949384318976 |
|---|---|
| author | Ніколаюк, Т. Стоян, Т. |
| author_facet | Ніколаюк, Т. Стоян, Т. |
| citation_txt | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. / Т. Ніколаюк, Т. Стоян // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 96-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Мета дослідження полягає у вивченні каральних заходів стимулювання виробничої
діяльності робітників усіх галузей промисловості, транспорту та будівництва УСРР–УРСР, які
застосовувала держава-комуна впродовж 1929–1938 рр. для підвищення продуктивності їхньої
праці в умовах тотального володіння, користування й розпорядження всіма засобами виробництва.
Методологія. У науковому пошуку наголос робився на головний принцип історичної
науки – принцип історизму. При визначенні структури студії використано проблемно-хронологічний
підхід. Наукова новизна. Висвітлюються каральні практики та примус як спосіб
залучення робітників при відсутності матеріального стимулювання праці до економічного
життя в умовах комуносоціалізму. З’ясовано, що впродовж 1929–1932 рр., коли правляча партія
здійснювала другий комуністичний штурм, робітництво республіки негативно реагувало на
спроби держави-комуни замінити матеріальне стимулювання праці каральними практиками.
Наприкінці 1933 р. заміна належного матеріального заохочення позаекономічним примусом
поставила радянську економіку на межу економічної катастрофи: посилилася плинність
робочої сили, зросла кількість випадків браку і прогулів, знизилася продуктивність праці, посилилося
відставання СРСР від розвинутих капіталістичних країн. У 1934–1936 рр. партійно-радянське
керівництво продовжувало застосовувати каральні практики разом із матеріальним
заохоченням праці. Впродовж 1937–1938 рр. каральні заходи щодо стимулювання виробничої
діяльності на промислових підприємствах було значно посилено, напередодні Другої світової
війни вони перетворилися в масові репресії. Висновок. На основі вивчення нових архівних
документів та аналізу статистичних даних доведено, що в 1929–1938 рр. в умовах економічної
кризи уряд застосовував страх як інструмент примусу, завдяки якому партійно-радянське керівництво
намагалося підвищити продуктивність праці робітників.
The aim of the study is to study the punitive means of stimulating the production
of industrial workers in all industries, transport and construction of UkrSSR, used by the
commune during 1929–1938 to increase their productivity in total ownership, use and disposal
of all means of production. Methodology. In her scientific research, the author relied on the
main principles of historical science – objectivity and historicism. The problem-chronological
approach was used to determine the structure of the studio. The scientific novelty of the study
lies in the coverage of punitive practices and coercion as a way to attract workers in the absence of
material incentives to economic life in the conditions of communal socialism. The author found
that during 1929–1932, when the ruling party carried out a second communist assault, Ukrainian
workers reacted negatively to attempts by the commune state to replace material incentives with
punitive practices. At the end of 1933, the replacement of proper material incentives for workers
by non-economic coercion put the Soviet economy on the brink of economic catastrophe: labor
turnover increased, defect and absenteeism increased, labor productivity declined, and the USSR
lagged behind developed capitalist countries. In 1934–1936, the party-Soviet leadership continued
to use punitive practices along with material incentives for labor. During 1937–1938, punitive
measures to stimulate industrial activity in industrial enterprises were significantly intensified,
turning into mass repression on the eve of World War II. Conclusion. Based on the study of
new archival documents and analysis of statistical data, the author proves that during 1929–1938
the government of the totalitarian Soviet state in the economic crisis used fear as a coercive tool
through which the party-Soviet leadership increased productivity of Ukrainian workers.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:31:20Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187207 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:31:20Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ніколаюк, Т. Стоян, Т. 2022-12-13T13:21:36Z 2022-12-13T13:21:36Z 2022 Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. / Т. Ніколаюк, Т. Стоян // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 96-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/10.15407/uhj2022.03.096 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187207 Мета дослідження полягає у вивченні каральних заходів стимулювання виробничої
 діяльності робітників усіх галузей промисловості, транспорту та будівництва УСРР–УРСР, які
 застосовувала держава-комуна впродовж 1929–1938 рр. для підвищення продуктивності їхньої
 праці в умовах тотального володіння, користування й розпорядження всіма засобами виробництва.
 Методологія. У науковому пошуку наголос робився на головний принцип історичної
 науки – принцип історизму. При визначенні структури студії використано проблемно-хронологічний
 підхід. Наукова новизна. Висвітлюються каральні практики та примус як спосіб
 залучення робітників при відсутності матеріального стимулювання праці до економічного
 життя в умовах комуносоціалізму. З’ясовано, що впродовж 1929–1932 рр., коли правляча партія
 здійснювала другий комуністичний штурм, робітництво республіки негативно реагувало на
 спроби держави-комуни замінити матеріальне стимулювання праці каральними практиками.
 Наприкінці 1933 р. заміна належного матеріального заохочення позаекономічним примусом
 поставила радянську економіку на межу економічної катастрофи: посилилася плинність
 робочої сили, зросла кількість випадків браку і прогулів, знизилася продуктивність праці, посилилося
 відставання СРСР від розвинутих капіталістичних країн. У 1934–1936 рр. партійно-радянське
 керівництво продовжувало застосовувати каральні практики разом із матеріальним
 заохоченням праці. Впродовж 1937–1938 рр. каральні заходи щодо стимулювання виробничої
 діяльності на промислових підприємствах було значно посилено, напередодні Другої світової
 війни вони перетворилися в масові репресії. Висновок. На основі вивчення нових архівних
 документів та аналізу статистичних даних доведено, що в 1929–1938 рр. в умовах економічної
 кризи уряд застосовував страх як інструмент примусу, завдяки якому партійно-радянське керівництво
 намагалося підвищити продуктивність праці робітників. The aim of the study is to study the punitive means of stimulating the production
 of industrial workers in all industries, transport and construction of UkrSSR, used by the
 commune during 1929–1938 to increase their productivity in total ownership, use and disposal
 of all means of production. Methodology. In her scientific research, the author relied on the
 main principles of historical science – objectivity and historicism. The problem-chronological
 approach was used to determine the structure of the studio. The scientific novelty of the study
 lies in the coverage of punitive practices and coercion as a way to attract workers in the absence of
 material incentives to economic life in the conditions of communal socialism. The author found
 that during 1929–1932, when the ruling party carried out a second communist assault, Ukrainian
 workers reacted negatively to attempts by the commune state to replace material incentives with
 punitive practices. At the end of 1933, the replacement of proper material incentives for workers
 by non-economic coercion put the Soviet economy on the brink of economic catastrophe: labor
 turnover increased, defect and absenteeism increased, labor productivity declined, and the USSR
 lagged behind developed capitalist countries. In 1934–1936, the party-Soviet leadership continued
 to use punitive practices along with material incentives for labor. During 1937–1938, punitive
 measures to stimulate industrial activity in industrial enterprises were significantly intensified,
 turning into mass repression on the eve of World War II. Conclusion. Based on the study of
 new archival documents and analysis of statistical data, the author proves that during 1929–1938
 the government of the totalitarian Soviet state in the economic crisis used fear as a coercive tool
 through which the party-Soviet leadership increased productivity of Ukrainian workers. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Історичні студії Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. Punitive Measures as a Method of Increasing Labor Productivity of Workers in Soviet Ukraine 1929–1938 Article published earlier |
| spellingShingle | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. Ніколаюк, Т. Стоян, Т. Історичні студії |
| title | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. |
| title_alt | Punitive Measures as a Method of Increasing Labor Productivity of Workers in Soviet Ukraine 1929–1938 |
| title_full | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. |
| title_fullStr | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. |
| title_full_unstemmed | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. |
| title_short | Каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській Україні 1929–1938 рр. |
| title_sort | каральні заходи як метод підвищення продуктивності праці робітників у радянській україні 1929–1938 рр. |
| topic | Історичні студії |
| topic_facet | Історичні студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187207 |
| work_keys_str_mv | AT níkolaûkt karalʹnízahodiâkmetodpídviŝennâproduktivnostípracírobítnikívuradânsʹkíiukraíní19291938rr AT stoânt karalʹnízahodiâkmetodpídviŝennâproduktivnostípracírobítnikívuradânsʹkíiukraíní19291938rr AT níkolaûkt punitivemeasuresasamethodofincreasinglaborproductivityofworkersinsovietukraine19291938 AT stoânt punitivemeasuresasamethodofincreasinglaborproductivityofworkersinsovietukraine19291938 |