Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами

У сучасній історичній науці зростає потреба нового бачення минулого, в якому
 йдеться не тільки про «зовнішню» історію важливих процесів та явищ, а й про «внутрішню» –
 суб’єктів, «людську» історію. Джерела особового походження родини Грінченків дозволяють
 глибше зрозуміти п...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:2022
Main Authors: Беззуб, Ю., Клименко, Н., Дудар, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2022
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187209
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами / Ю. Беззуб, Н. Клименко, О. Дудар // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 119-133. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862632165672484864
author Беззуб, Ю.
Клименко, Н.
Дудар, О.
author_facet Беззуб, Ю.
Клименко, Н.
Дудар, О.
citation_txt Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами / Ю. Беззуб, Н. Клименко, О. Дудар // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 119-133. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description У сучасній історичній науці зростає потреба нового бачення минулого, в якому
 йдеться не тільки про «зовнішню» історію важливих процесів та явищ, а й про «внутрішню» –
 суб’єктів, «людську» історію. Джерела особового походження родини Грінченків дозволяють
 глибше зрозуміти причини та особливості включення видатних персоналій у боротьбу за
 права жіноцтва в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Мета дослідження полягає у визначенні
 ролі впливових інтеліґентських родин Наддніпрянської України у процесах формування нової
 ґендерної парадигми в українських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі
 еґо-документів Бориса, Марії та Анастасії Грінченків. Методологія базується на деконструкції
 текстів еґо-документів та індивідуально-біографічному й суб’єктно-діяльнісному підходах,
 які дозволяють окреслити роль конкретних особистостей у становленні жіночого питання в
 Наддніпрянській (підросійській) і Західній (підавстрійській) Україні в обраний період. Наукова
 новизна полягає в комплексному дослідженні еґо-документів, що дало змогу деталізувати
 особливості становища жіноцтва та розгортання руху за ґендерну рівність, які важко цілісно
 охарактеризувати винятково на основі залучення масових документальних джерел. Висновки.
 Впродовж окресленого хронологічного періоду українське суспільство продовжувало зберігати
 консервативні уявлення про побутові жіночі практики в родині та громадському житті. Сім’я
 Грінченків є прикладом важливих історичних змін, які відбувалися в колі інтеліґентських родин.
 Еґо-документи демонструють важливу єдність поглядів Бориса, Марії та Анастасії Грінченків на
 ґендерну проблематику, що висловлювалися публічно, та щоденних рутин, які повністю відповідали
 їхнім світоглядним позиціям. Саме завдяки таким практикам відбувалися поступові зміни
 в ґендерній парадигмі від патріархального домінування до розширення жіночих прав. In modern historical science, there is a growing need for a new vision of the past, which
 is not only about the “external” history of important processes and phenomena, but also about
 the “internal” history of subjects, “human” history. Sources of personal origin of the Hrinchenko
 family allow us to better understand the reasons and features of the inclusion of prominent
 personalities in the struggle for women’s rights in the late 19th – early 20th century. The purpose
 of the study is to determine the role of leading intellectual families of Dnipro Ukraine in the
 formation of a new gender paradigm in the Ukrainian lands in the late 19th – early 20th century
 based on ego documents of Borys, Maria and Anastasiia Hrinchenko. The methodology is based
 on the deconstruction of ego-document texts and individual-biographical and subject-activity
 approaches, which allow to outline the role of specific individuals in the formation of women’s
 issues in Dnipro (sub-Russian) and Western (sub-Austrian) Ukraine in the selected period.
 The scientific novelty lies in the comprehensive study of ego-documents, which allowed to detail
 the peculiarities of the situation of women and the development of the movement for gender
 equality, which are difficult to describe holistically solely on the basis of mass documentary
 sources. Conclusions. During the outlined chronological period, Ukrainian society continued to
 maintain conservative ideas about women’s domestic practices in the family and public life. The
 Hrinchenko family is an example of important historical changes that have taken place among
 intellectual families. Ego-documents demonstrate the important unity of the views of Borys, Maria
 and Anastasiia Hrinchenko on gender issues, which were expressed publicly, and daily routines,
 which fully corresponded to their worldviews. It is through such practices that gradual changes
 in the gender paradigm are taking place, from patriarchal domination to the gradual expansion of women’s rights.
first_indexed 2025-11-30T13:10:08Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187209
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T13:10:08Z
publishDate 2022
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Беззуб, Ю.
Клименко, Н.
Дудар, О.
2022-12-13T13:22:47Z
2022-12-13T13:22:47Z
2022
Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами / Ю. Беззуб, Н. Клименко, О. Дудар // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 119-133. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/10.15407/uhj2022.03.119
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187209
929:37–051[Грінченко]:82–94
У сучасній історичній науці зростає потреба нового бачення минулого, в якому
 йдеться не тільки про «зовнішню» історію важливих процесів та явищ, а й про «внутрішню» –
 суб’єктів, «людську» історію. Джерела особового походження родини Грінченків дозволяють
 глибше зрозуміти причини та особливості включення видатних персоналій у боротьбу за
 права жіноцтва в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Мета дослідження полягає у визначенні
 ролі впливових інтеліґентських родин Наддніпрянської України у процесах формування нової
 ґендерної парадигми в українських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі
 еґо-документів Бориса, Марії та Анастасії Грінченків. Методологія базується на деконструкції
 текстів еґо-документів та індивідуально-біографічному й суб’єктно-діяльнісному підходах,
 які дозволяють окреслити роль конкретних особистостей у становленні жіночого питання в
 Наддніпрянській (підросійській) і Західній (підавстрійській) Україні в обраний період. Наукова
 новизна полягає в комплексному дослідженні еґо-документів, що дало змогу деталізувати
 особливості становища жіноцтва та розгортання руху за ґендерну рівність, які важко цілісно
 охарактеризувати винятково на основі залучення масових документальних джерел. Висновки.
 Впродовж окресленого хронологічного періоду українське суспільство продовжувало зберігати
 консервативні уявлення про побутові жіночі практики в родині та громадському житті. Сім’я
 Грінченків є прикладом важливих історичних змін, які відбувалися в колі інтеліґентських родин.
 Еґо-документи демонструють важливу єдність поглядів Бориса, Марії та Анастасії Грінченків на
 ґендерну проблематику, що висловлювалися публічно, та щоденних рутин, які повністю відповідали
 їхнім світоглядним позиціям. Саме завдяки таким практикам відбувалися поступові зміни
 в ґендерній парадигмі від патріархального домінування до розширення жіночих прав.
In modern historical science, there is a growing need for a new vision of the past, which
 is not only about the “external” history of important processes and phenomena, but also about
 the “internal” history of subjects, “human” history. Sources of personal origin of the Hrinchenko
 family allow us to better understand the reasons and features of the inclusion of prominent
 personalities in the struggle for women’s rights in the late 19th – early 20th century. The purpose
 of the study is to determine the role of leading intellectual families of Dnipro Ukraine in the
 formation of a new gender paradigm in the Ukrainian lands in the late 19th – early 20th century
 based on ego documents of Borys, Maria and Anastasiia Hrinchenko. The methodology is based
 on the deconstruction of ego-document texts and individual-biographical and subject-activity
 approaches, which allow to outline the role of specific individuals in the formation of women’s
 issues in Dnipro (sub-Russian) and Western (sub-Austrian) Ukraine in the selected period.
 The scientific novelty lies in the comprehensive study of ego-documents, which allowed to detail
 the peculiarities of the situation of women and the development of the movement for gender
 equality, which are difficult to describe holistically solely on the basis of mass documentary
 sources. Conclusions. During the outlined chronological period, Ukrainian society continued to
 maintain conservative ideas about women’s domestic practices in the family and public life. The
 Hrinchenko family is an example of important historical changes that have taken place among
 intellectual families. Ego-documents demonstrate the important unity of the views of Borys, Maria
 and Anastasiia Hrinchenko on gender issues, which were expressed publicly, and daily routines,
 which fully corresponded to their worldviews. It is through such practices that gradual changes
 in the gender paradigm are taking place, from patriarchal domination to the gradual expansion of women’s rights.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Методологія. Історіографія. Джерелознавство
Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
Gender Attitudes and Practices in B.Hrinchenko’s Family According to Ego-Documents
Article
published earlier
spellingShingle Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
Беззуб, Ю.
Клименко, Н.
Дудар, О.
Методологія. Історіографія. Джерелознавство
title Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
title_alt Gender Attitudes and Practices in B.Hrinchenko’s Family According to Ego-Documents
title_full Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
title_fullStr Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
title_full_unstemmed Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
title_short Ґендерні установки та практики в родині Б.Грінченка за еґо-документами
title_sort ґендерні установки та практики в родині б.грінченка за еґо-документами
topic Методологія. Історіографія. Джерелознавство
topic_facet Методологія. Історіографія. Джерелознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187209
work_keys_str_mv AT bezzubû genderníustanovkitapraktikivrodiníbgrínčenkazaegodokumentami
AT klimenkon genderníustanovkitapraktikivrodiníbgrínčenkazaegodokumentami
AT dudaro genderníustanovkitapraktikivrodiníbgrínčenkazaegodokumentami
AT bezzubû genderattitudesandpracticesinbhrinchenkosfamilyaccordingtoegodocuments
AT klimenkon genderattitudesandpracticesinbhrinchenkosfamilyaccordingtoegodocuments
AT dudaro genderattitudesandpracticesinbhrinchenkosfamilyaccordingtoegodocuments