Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України

Мета дослідження – висвітлити та порівняти особливості пам’яткоохоронного
 законодавства Польщі та України. Методологія полягає у застосуванні методів
 історизму, системності, загальнонаукових методів логіки, компаративного аналізу, спеціально-
 історичних методів (історіогра...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:2022
Main Author: Харковенко, Р.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2022
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187215
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України / Р. Харковенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 205-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862633383676346368
author Харковенко, Р.
author_facet Харковенко, Р.
citation_txt Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України / Р. Харковенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 205-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Мета дослідження – висвітлити та порівняти особливості пам’яткоохоронного
 законодавства Польщі та України. Методологія полягає у застосуванні методів
 історизму, системності, загальнонаукових методів логіки, компаративного аналізу, спеціально-
 історичних методів (історіографічного аналізу, ретроспективного аналізу, хронології,
 історико-системний, історико-генетичний, порівняльно-історичний). Наукова новизна.
 З’ясовано історичні витоки та чинники формування пам’яткоохоронного законодавства
 Польщі та України, питання культурної політики та збереження національної спадщини.
 Висновки. Проаналізовано польський пам’яткоохоронний досвід, який слід узяти до уваги
 в Україні для оптимізація організаційно-управлінської структури, але за умови врахування
 власних національних та ментальних особливостей: перетворення Державної служби охорони
 культурної спадщини України та Державної інспекції культурної спадщини України у
 функціональний підрозділ Міністерства культури та інформаційної політики України,
 який матиме вертикально-інтегровану структуру зі структурними підрозділами на рівні
 обласних і районних адміністрацій; подальша інтеграція на адміністративному рівні державного
 управління у сфері охорони культурної спадщини; розробка системи і методології
 підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для наукової, проектної й
 виробничої діяльності в пам’яткоохоронній галузі; створення Міжнародного центру з підвищення
 кваліфікації та обміну досвіду у сфері охорони культурної спадщини; реалізація
 навчальних та інформаційних програм для зазначеної галузі. З’ясовано, що у сфері охорони
 культурної спадщини України накопичилося достатньо питань, які необхідно вирішувати.
 Це потребує політичної волі керівництва держави, побудови чіткої вертикалі органів
 управління пам’яткоохоронною галуззю, компетентності державних службовців у вказаній
 сфері та пам’яткоохоронців, а також збалансування законодавчої бази (врегулювання всіх нормативно-правових актів). The purpose of the study is to highlight and compare features of the monument
 protection legislation of Poland and Ukraine. Methodology consists in application of methods
 of historicism, systematicity, general scientific methods of logic, comparative analysis, specialhistorical
 methods (historiographical analysis, retrospective analysis, chronology, historical-systemic,
 historical-genetic, comparative-historical). Scientific novelty. The historical origins and factors of
 formation of the monument protection legislation of Poland and Ukraine, the issues of cultural
 policy and preservation of the national heritage are clarified. Conclusions. Having analyzed the
 Polish monument protection experience, in our opinion, in Ukraine it is necessary to optimize
 the organizational and managerial structure: transformation of the State Service for Cultural
 Heritage Protection of Ukraine and the State Inspectorate for Cultural Heritage of Ukraine into a
 functional unit of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, which will have a
 vertically integrated structure with structural units at regional and district administrations; further
 integration at the administrative level of government control in the field of cultural heritage
 protection; development of a system and methodology of training, retraining and advanced training
 of personnel for scientific, design and production activities in the field of monument protection;
 creation of the International Centre for Professional Development and exchange of experience in the
 field of cultural heritage protection; implementation of training and information programmes for
 this area. Thus, it can be stated that the monument protection experience of the Republic of Poland
 is interesting for Ukraine. This experience can be partially adopted by our state, but subject to its
 own national and mental characteristics. In the cultural heritage protection area of Ukraine there are
 enough unresolved issues and they need to be addressed. This requires the political will of the state
 leadership, the construction of a clear vertical of management bodies in the monument protection
 area, the competence of civil servants in this area and monument guards, as well as balancing the
 legal framework (settlement of all laws and regulations) in this area.
first_indexed 2025-11-30T14:19:27Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187215
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T14:19:27Z
publishDate 2022
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Харковенко, Р.
2022-12-13T13:27:09Z
2022-12-13T13:27:09Z
2022
Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України / Р. Харковенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 3. — С. 205-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/10.15407/uhj2022.03.205
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187215
340.5:719](438:477)
Мета дослідження – висвітлити та порівняти особливості пам’яткоохоронного
 законодавства Польщі та України. Методологія полягає у застосуванні методів
 історизму, системності, загальнонаукових методів логіки, компаративного аналізу, спеціально-
 історичних методів (історіографічного аналізу, ретроспективного аналізу, хронології,
 історико-системний, історико-генетичний, порівняльно-історичний). Наукова новизна.
 З’ясовано історичні витоки та чинники формування пам’яткоохоронного законодавства
 Польщі та України, питання культурної політики та збереження національної спадщини.
 Висновки. Проаналізовано польський пам’яткоохоронний досвід, який слід узяти до уваги
 в Україні для оптимізація організаційно-управлінської структури, але за умови врахування
 власних національних та ментальних особливостей: перетворення Державної служби охорони
 культурної спадщини України та Державної інспекції культурної спадщини України у
 функціональний підрозділ Міністерства культури та інформаційної політики України,
 який матиме вертикально-інтегровану структуру зі структурними підрозділами на рівні
 обласних і районних адміністрацій; подальша інтеграція на адміністративному рівні державного
 управління у сфері охорони культурної спадщини; розробка системи і методології
 підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для наукової, проектної й
 виробничої діяльності в пам’яткоохоронній галузі; створення Міжнародного центру з підвищення
 кваліфікації та обміну досвіду у сфері охорони культурної спадщини; реалізація
 навчальних та інформаційних програм для зазначеної галузі. З’ясовано, що у сфері охорони
 культурної спадщини України накопичилося достатньо питань, які необхідно вирішувати.
 Це потребує політичної волі керівництва держави, побудови чіткої вертикалі органів
 управління пам’яткоохоронною галуззю, компетентності державних службовців у вказаній
 сфері та пам’яткоохоронців, а також збалансування законодавчої бази (врегулювання всіх нормативно-правових актів).
The purpose of the study is to highlight and compare features of the monument
 protection legislation of Poland and Ukraine. Methodology consists in application of methods
 of historicism, systematicity, general scientific methods of logic, comparative analysis, specialhistorical
 methods (historiographical analysis, retrospective analysis, chronology, historical-systemic,
 historical-genetic, comparative-historical). Scientific novelty. The historical origins and factors of
 formation of the monument protection legislation of Poland and Ukraine, the issues of cultural
 policy and preservation of the national heritage are clarified. Conclusions. Having analyzed the
 Polish monument protection experience, in our opinion, in Ukraine it is necessary to optimize
 the organizational and managerial structure: transformation of the State Service for Cultural
 Heritage Protection of Ukraine and the State Inspectorate for Cultural Heritage of Ukraine into a
 functional unit of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, which will have a
 vertically integrated structure with structural units at regional and district administrations; further
 integration at the administrative level of government control in the field of cultural heritage
 protection; development of a system and methodology of training, retraining and advanced training
 of personnel for scientific, design and production activities in the field of monument protection;
 creation of the International Centre for Professional Development and exchange of experience in the
 field of cultural heritage protection; implementation of training and information programmes for
 this area. Thus, it can be stated that the monument protection experience of the Republic of Poland
 is interesting for Ukraine. This experience can be partially adopted by our state, but subject to its
 own national and mental characteristics. In the cultural heritage protection area of Ukraine there are
 enough unresolved issues and they need to be addressed. This requires the political will of the state
 leadership, the construction of a clear vertical of management bodies in the monument protection
 area, the competence of civil servants in this area and monument guards, as well as balancing the
 legal framework (settlement of all laws and regulations) in this area.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
На допомогу викладачеві історії
Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
Comparative Analysis of the Monument Protection Legislation of Poland and Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
Харковенко, Р.
На допомогу викладачеві історії
title Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
title_alt Comparative Analysis of the Monument Protection Legislation of Poland and Ukraine
title_full Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
title_fullStr Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
title_full_unstemmed Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
title_short Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
title_sort порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства польщі та україни
topic На допомогу викладачеві історії
topic_facet На допомогу викладачеві історії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187215
work_keys_str_mv AT harkovenkor porívnâlʹniianalízpamâtkoohoronnogozakonodavstvapolʹŝítaukraíni
AT harkovenkor comparativeanalysisofthemonumentprotectionlegislationofpolandandukraine