Українська соціогуманітаристика воєнної доби: виклики, перспективи, можливості
Мета дослідження. Осмислення новітньої пізнавальної ситуації, котра склалася у сучасній українській соціогуманітаристиці внаслідок екстремальних передумов і деструктивних обставин воєнного часу. Методологія спирається на стратегії репрезентації й екстраполяції провідних тенденцій і перспектив фун...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187252 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українська соціогуманітаристика воєнної доби: виклики, перспективи, можливості / В. Cмолій, О. Ясь // Український історичний журнал. — 2022. — Число 4. — С. 55-70. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета дослідження. Осмислення новітньої пізнавальної ситуації, котра склалася у сучасній
українській соціогуманітаристиці внаслідок екстремальних передумов і деструктивних обставин
воєнного часу. Методологія спирається на стратегії репрезентації й екстраполяції провідних тенденцій
і перспектив функціонування суспільних та гуманістичних дисциплін за воєнної доби. Наукова
новизна. Розглянуто палітру базових викликів і проблем сучасної української соціогуманітаристики,
котра визначається війною з неоімперською Росією за національну й державну незалежність України.
Наголошено, що виклики, кинуті гуманітаріям і суспільствознавцям, синхронізуються із доленосними
викликами для всієї нашої країни, хоч і мають свої фахові виміри. Підкреслено, що пріоритети
української соціогуманітаристики передусім пов’язані зі створенням і представленням багатоманітних
образів воюючої України. Відзначено, що держава опинилася в епіцентрі катастрофічних соціокультурних
розломів ґлобального світу, котрі нині здебільшого оцінюються у світлі сценаріїв війни
на виснаження середньої й довгої тривалості. Показано, що сучасна війна стала вислідом неоімперського
проекту путінської Росії, скерованого на знищення України як держави та повне розчинення
української ідентичності. З’ясовано, що російська експансія є антиґлобалістською, реваншистською
та спрямованою на переформатування світового устрою й делімітацію пострадянського простору.
Висновки. Стверджується, що повномасштабна фаза російсько-української війни причинилася до
конфіґурації новітньої історичної доби на пострадянських обширах, початки якої сягають ще 2014 р.
Обстоюється думка, що сучасна українська соціогуманітаристика має бути зорієнтована на розробку
трьох основних блоків взаємопов’язаних проблем: а) створення адекватної наукової палітри воюючої
України; б) студіювання місця та ролі нашої країни за часів кризи ґлобального світоустрою; в) окреслення
природи російсько-української війни й темпоральних метаморфоз сучасності. |
|---|