Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій

Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій

Мета статті полягає у відтворенні ходу подій під час намагань росіян висадити десанти на аеродромах у Василькові й Гостомелі. Методологія дослідження побудована на застосуванні проблемно-хронологічного, а також методів аналізу та синтезу. Основні результати. Важливою ланкою плану повномасштабного...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:2022
Main Author: Харук, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2022
Subjects:
Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187259
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій / А. Харук // Український історичний журнал. — 2022. — Число 4. — С. 139-147. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187259
record_format dspace
spelling Харук, А.
2022-12-15T10:56:31Z
2022-12-15T10:56:31Z
2022
Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій / А. Харук // Український історичний журнал. — 2022. — Число 4. — С. 139-147. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.04.139
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187259
94(477):355.1«2022»
Мета статті полягає у відтворенні ходу подій під час намагань росіян висадити десанти на аеродромах у Василькові й Гостомелі. Методологія дослідження побудована на застосуванні проблемно-хронологічного, а також методів аналізу та синтезу. Основні результати. Важливою ланкою плану повномасштабного вторгнення в Україну було проведення повітряно-десантних операцій у районі Києва. Російське командування розраховувало захопити аеродроми поблизу столиці України, щоб забезпечити перекидання підкріплень авіацією. Пріоритетною ціллю стали Гостомель і Васильків. Зусилля ворога своєї мети не досягли. Повітряно-десантні війська Росії не змогли показати себе в діях за прямим призначенням, і надалі у ході війни вони використовуватимуться як легкі механізовані з’єднання.
The purpose of the article is to recreate the course of events in two combat episodes of the Battle of Kyiv – the Russian side’s attempts to land at the airfields in Hostomel and Vasylkiv and the resistance of Ukrainian troops to these attempts. The research methodology is based on the application of the problem-chronological method, the method of analysis and synthesis, the involvement of a wide range of sources. The main results. An important part of Russia’s plan for a full-scale invasion of Ukraine was to conduct airborne operations in the Kyiv area. The Russian command planned to seize the airfield near the Ukrainian capital to ensure the transfer of reinforcements by air. The priority goal was Hostomel airfield. As a result of the fighting on February 24–25, 2022, Russian troops managed to capture this airfield, but its runway was destroyed by Ukrainian artillery fire. On the night of February 25–26, a Russian landing party attempted to capture Vasylkiv airfield, but the attack was repulsed. In general, the landing operations conducted by the Russians in the vicinity of Kyiv did not achieve their goal. Hostomel airfield was captured only on the second day of the operation, by ground strike, but the transfer of additional forces to Hostomel by air was impossible. The Russians did not manage to get Vasylkiv airfield at all. Russian airborne troops were unable to show themselves in action for their intended purpose. Later, during the war against Ukraine, they were used only as light mechanized units. This use undermines the very meaning of the existence of airborne troops in their Soviet/Russian form. On the other hand, the Ukrainian troops showed themselves quite well in repelling the landing. A few units, moreover, are subordinated to various departments, although they did not prevent, in the end, the capture of Hostomel by the enemy, but managed to make the airfield unusable.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
Defence of Hostomel and Vasylkiv Airfields: An Attempt to Reconstruct Events
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
spellingShingle Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
Харук, А.
Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
title_short Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
title_full Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
title_fullStr Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
title_full_unstemmed Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
title_sort оборона гостомельського та васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій
author Харук, А.
author_facet Харук, А.
topic Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
topic_facet Російсько-українська війна: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Український історичний журнал
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Defence of Hostomel and Vasylkiv Airfields: An Attempt to Reconstruct Events
description Мета статті полягає у відтворенні ходу подій під час намагань росіян висадити десанти на аеродромах у Василькові й Гостомелі. Методологія дослідження побудована на застосуванні проблемно-хронологічного, а також методів аналізу та синтезу. Основні результати. Важливою ланкою плану повномасштабного вторгнення в Україну було проведення повітряно-десантних операцій у районі Києва. Російське командування розраховувало захопити аеродроми поблизу столиці України, щоб забезпечити перекидання підкріплень авіацією. Пріоритетною ціллю стали Гостомель і Васильків. Зусилля ворога своєї мети не досягли. Повітряно-десантні війська Росії не змогли показати себе в діях за прямим призначенням, і надалі у ході війни вони використовуватимуться як легкі механізовані з’єднання. The purpose of the article is to recreate the course of events in two combat episodes of the Battle of Kyiv – the Russian side’s attempts to land at the airfields in Hostomel and Vasylkiv and the resistance of Ukrainian troops to these attempts. The research methodology is based on the application of the problem-chronological method, the method of analysis and synthesis, the involvement of a wide range of sources. The main results. An important part of Russia’s plan for a full-scale invasion of Ukraine was to conduct airborne operations in the Kyiv area. The Russian command planned to seize the airfield near the Ukrainian capital to ensure the transfer of reinforcements by air. The priority goal was Hostomel airfield. As a result of the fighting on February 24–25, 2022, Russian troops managed to capture this airfield, but its runway was destroyed by Ukrainian artillery fire. On the night of February 25–26, a Russian landing party attempted to capture Vasylkiv airfield, but the attack was repulsed. In general, the landing operations conducted by the Russians in the vicinity of Kyiv did not achieve their goal. Hostomel airfield was captured only on the second day of the operation, by ground strike, but the transfer of additional forces to Hostomel by air was impossible. The Russians did not manage to get Vasylkiv airfield at all. Russian airborne troops were unable to show themselves in action for their intended purpose. Later, during the war against Ukraine, they were used only as light mechanized units. This use undermines the very meaning of the existence of airborne troops in their Soviet/Russian form. On the other hand, the Ukrainian troops showed themselves quite well in repelling the landing. A few units, moreover, are subordinated to various departments, although they did not prevent, in the end, the capture of Hostomel by the enemy, but managed to make the airfield unusable.
issn 0130-5247
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187259
citation_txt Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій / А. Харук // Український історичний журнал. — 2022. — Число 4. — С. 139-147. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT haruka oboronagostomelʹsʹkogotavasilʹkívsʹkogoaerodromívsprobarekonstrukcíípodíi
AT haruka defenceofhostomelandvasylkivairfieldsanattempttoreconstructevents
first_indexed 2025-11-25T22:45:19Z
last_indexed 2025-11-25T22:45:19Z
_version_ 1850571085022494720
fulltext Український історичний журнал. – 2022. – №4 Анотація. Мета статті полягає у відтворенні ходу подій під час намагань росіян висадити десанти на аеродромах у Василькові й Гостомелі. Методологія дослідження побудована на застосуванні проблемно­хронологічного, а також методів аналізу та синтезу. Основні резуль- тати. Важливою ланкою плану повномасштабного вторгнення в Україну було проведення по­ вітряно­десантних операцій у районі Києва. Російське командування розраховувало захопити аеродроми поблизу столиці України, щоб забезпечити перекидання підкріплень авіацією. Пріоритетною ціллю стали Гостомель і Васильків. Зусилля ворога своєї мети не досягли. Повітряно­десантні війська Росії не змогли показати себе в діях за прямим призначенням, і надалі у ході війни вони використовуватимуться як легкі механізовані з’єднання. Ключові слова: війна Росії проти України 2014–2022  рр., Збройні сили України, бій за Гостомель, бій за Васильків, повітряні десанти. Андрій ХАРУК доктор історичних наук, професор, професор кафедри гуманітарних наук, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П.Сагайдачного (Львів, Україна), andrij.kharuk@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000­0003­3459­1657 Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.139      УДК: 94(477):355.1«2022» Світлій пам’яті мого сина Тараса Харука, лейтенанта медичної служби 14-ї окремої механізованої бриґади, полеглого 30 серпня 2022 р. Повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації, яке розпочалося 24  лютого 2022  р., дало початок найбільшому з часів Другої світової війни зброй­ ному конфлікту в Європі. Військово­політичне керівництво ворога розраховувало досягти своїх цілей в Україні за лічені дні, однак його плани виявилися зірвани­ ми завдяки непохитній волі до перемоги наших військовиків та всього цивільного населення. Важливою ланкою російського плану повномасштабного вторгнення було про­ ведення повітряно­десантних операцій. Основним районом мали стати околиці Києва. Завдяки цим десантам  (у поєднанні з рейдом механізованих батальйонних тактичних груп із півночі, з території Білорусі) планувалося швидко захопити столи­ цю України. Ще одним чинником було прагнення росіян розпорошити увагу україн­ ського командування. У вітчизняній історіографії питання висадки та відбиття російських повітряних десантів в околицях Києва не висвітлене. Це цілком зрозуміло з огляду на невеликий час, що минув від досліджуваних подій. У нашій реконструкції ми спиратимемося на Український історичний журнал. – 2022. – №4 140   Андрій Харук повідомлення засобів масової комунікації  (зокрема інтерв’ю учасників подій), а та­ кож офіційні зведення та оперативну інформацію. Для розуміння задуму противника й особливостей організації десантних операцій необхідне звернення до відповідних фахових досліджень1. Важливі також статті російських авторів, які відображають офіційні погляди2. У зарубіжних спеціалізованих виданнях уже з’явилися публікації, де відображено певні аспекти десантної операції в Гостомелі та використання верто­ льотів3. У низці статей іноземних дослідників, присвячених загальному ходу бойових дій, десантні операції в околицях Києва згадуються на широкому тлі подій4. Однак наукова цінність цих праць вельми обмежена. Писалися вони, так би мовити, «по га­ рячих слідах», тому автори не мали змоги використати інтерв’ю і спогади учасників подій, які почали з’являтися в медіа з другої половини березня. Заплановані росіянами операції не були парашутними десантами у класичному їх розумінні. По суті, вони планували десантно­штурмову операцію – захоплення аеро­ дрому силами вертолітного десанту з наступним прибуттям військово­транспорт­ них літаків, котрі мали доставити основний континґент та озброєння  (включно з технікою). Для розуміння особливостей організації російських десантів під час вторгнення в Україну необхідно розібратись із деякими теоретичними положеннями та організа­ ційними засадами. На відміну від США, Франції, Польщі, низки інших країн, у Росії відсутні військові частини, які поєднували б в одній структурі десантні підрозділи й засоби їх доставки та вогневої підтримки (бойові і транспортні гелікоптери). Спроби створити такі частини робилися ще в радянські часи, коли вертолітні полки підпо­ рядковували десантно­штурмовим бриґадам. Однак передові тактичні ідеї не змогли подолати армійські бюрократичну рутину. У 1990 р. десантно­штурмові підрозділи зі складу сухопутних передали до повітряно­десантних військ. Уже після розпаду СРСР їх реорганізували в окремі повітряно­десантні бриґади5. Армійську авіацію 2003  р. було передано з сухопутних військ до військово­повітряних (нині військово­космічні) сил6. Тобто в Росії частини, призначені для аеромобільних дій (за російською термі­ нологією  – десантно­штурмових) перебувають у підпорядкуванні двох родів зброй­ них сил: десантні  – в повітряно­десантних військах, а з’єднання армійської авіації  – у військово­космічних силах. Відсутність єдиного підпорядкування накладає відбиток на організацію та про­ ведення десантно­штурмових операцій. Російські статути визначають взаємодію десантних підрозділів із вертолітними тільки на етапі висадки. Спільні дії під час захоплення і знищення ворожих об’єктів передбачені лише на стадії виконання най­ ближчого завдання десанту. Більше того, такі спільні дії тими самими статутами чіт­ ко реґламентовані у часі: від 40 хв. до 1,5 год.7 Тобто, на думку російських військових 1 Таранець С. Розвиток десантно­штурмових дій у воєнних конфліктах другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: Дис. ... д­ра філософії. – Л., 2020. – 270 с. 2 Зеленов А.В. Десантно­штурмовые действия в современном военном конфликте и перспектива их развития  // Военная мысль. – 2021. – №6. – С.28–33; Урюпин В.Н., Таненя О.С. Десантно­штурмовые действия на вертолётах как основной способ выполнения боевых задач тактическими воздушными десантами // Там же. – №7. – С.25–34. 3 Strembski M. Wojna powietrzna nad Ukrainą. 24 luty – 23 marca 2022 // Lotnictwo. – 2022. – №3. – S.16–31; Fojtik J. Ruské vrtulníky při okupaci Ukrajiny // ATM. – 2022. – №4. – S.14–15. 4 Cielma M. Wojna w Europie – agresja na Ukrainę // Nowa Technika Wojskowa. – 2022. – №3. – S.6–12; Gawęda M. Wojna rosyjsko­ukraińska. Cz.1 // Wojsko i Technika. – 2022. – №3. – S.16–24; Hypki T. Wojna u granic // Raport: Wojsko. Technika. Obronność. – 2022. – №3. – S.2–12; Rovenský D. Putinova „specoperace”: Ruská invaze na Ukrajinu w detailech // ATM. – 2022. – №4. – S.2–12. 5 Таранець С. Розвиток десантно­штурмових дій... – С.84–85. 6 Лавров А. Реформирование военно­воздушных сил России // Новая армия России. – Москва, 2010. – С.73. 7 Зеленов А.В. Десантно­штурмовые действия в современном военном конфликте... – С.28–29. Український історичний журнал. – 2022. – №4 Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій 141 теоретиків, щонайбільше за півтори години після висадки підтримка ударних гелі­ коптерів десантникам уже не буде потрібна. Її можна організувати й пізніше, але за правилами загальновійськової операції. Таким чином, вертолітний десант мав захопити аеродром блискавично, інакше легкоозброєні вояки залишилися б без підтримки з повітря. Відсутність у десант­ но­штурмових з’єднань штатних гелікоптерів відзначають як суттєву ваду самі росій­ ські військові теоретики. Крім того, висловлювалися думки про недоцільність про­ ведення масштабних десантно­штурмових операцій, адже однією з найважливіших передумов для них є завоювання й утримування панування в повітрі, що проблема­ тично у сучасних умовах ведення бойових дій8. Якщо ж рішення про проведення де­ сантно­штурмової операції все ж буде ухвалене, військові теоретики наполягали на необхідності створення зони обмеженого доступу  (безполітної) на маршруті та в ра­ йоні висадки9. Околиці Києва ідеально підходили для запланованої росіянами операції. Столиця України оточена кільцем аеродромів різних розмірів і призначення. Оволодіння кількома з них дозволило б створити плацдарм для швидкого перекидан­ ня повітряно­десантних з’єднань. Зокрема за 25  км на північний захід від Києва по­ близу Гостомеля знаходиться аеропорт, який донедавна використовувався компанією «Авіалінії Антонова», а також служив базою для льотних випробувань державного підприємства «Антонов». Він мав бетонну злітно­посадкову смугу й міг приймати найбільші літаки10. За 20  км на південний захід від Києва розташований військовий аеродром Васильків, де постійно дислокується бриґада тактичної авіації11. Тож попри те, що спектр можливих місць для висадки десанту був досить широким, з огляду на різні обставини обрали саме ці два варіанти. Причому пріоритетним був Гостомель, оскільки він знаходиться ближче до кордону з Білоруссю й сюди легше пробитися наземним частинам. Натомість Васильків не тільки розташований далі, але є місцем дислокації військових авіаторів. З огляду на важливість завдання з оволодіння Гостомелем, російське команду­ вання виділило для цього 45­ту окрему ґвардійську бриґаду спеціального призна­ чення повітряно­десантних військ. Ця частина  (пункт постійного базування  – під­ московна Кубинка) спеціально підготовлена для рейдових дій. Появу її підрозділів на території Білорусі відзначали вже в останній тиждень січня 2022  р.12 Кількома днями пізніше у цій суміжній країні з’явилися частини, що мали скласти другий еше­ лон десанту – 137­й повітряно­десантний полк (місце постійної дислокації – Рязань) 106­ї повітряно­десантної дивізії та батальйон 31­ї окремої десантно­штурмової бриґади (Ульяновськ)13. Одночасно на територію Білорусі прибувала армійська авіація, яка мала ви­ саджувати десант і забезпечувати йому підтримку. Основу склав 319­й окремий вертолітний полк Східного  (Чернігівка, Приморський край), а також підрозділи Західного військових округів14. Ключовим місцем зосередження став військовий аеро­ дром Мачулищі під Мінськом. Однак із наближенням дати вторгнення вертольоти 8 Урюпин В.Н., Таненя О.С. Десантно­штурмовые действия... – С.25. 9 Там же. – С.26–27. 10 Див.: [Електронний ресурс]: http://sla.kiev.ua/fields/item/aeroport­antonov.html 11 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.ukrmilitary.com/p/ukrainian­air­force.html 12 Див.: [Електронний ресурс]: https://informnapalm.org/en/russia­deploys­subunits­of­45th­special­operations­brigade­ of­the­airborne­forces­to­belarus/ 13 Batashvili D. Rondeli Russian Military Digest  // Issue 119. – 31 January  – 6  February 2022 [Електронний ресурс]: https://gfsis.org.ge/russian­monitor/view/3126 14 Ripley T. Enabling Aggression // Air Forces Monthly. – 2022. – №5. – P.48. Український історичний журнал. – 2022. – №4 142   Андрій Харук перекинули південніше на тимчасові майданчики. Один із них було облаштовано на ділянці шосе біля містечка Хойники, за 32  км від кордону з Україною. 23  люто­ го супутникові знімки зафіксували тут приблизно 30  одиниць Ка­52 і Мі­8. Іншим місцем зосередження російської авіатехніки став аеродром Великий Боков під Мозирем (37 км від кордону з Україною)15. Загалом же на південному заході Білорусі було зафіксовано  (за  неповними даними) близько 80  гелікоптерів. Більшість із них становили транспортні Мі­8АМТШ та ударні Ка­52  (ударних Мі­28Н і Мі­24 було лише кілька). Українське командування не могло протиставити російському десанту реґуляр­ них частин ЗСУ, адже в районі на північний захід від Києва їх просто не було. Зате в Гостомелі, неподалік від аеродрому, дислокувалася 4­та бриґада оперативного при­ значення Національної ґвардії України ім. Героя України сержанта С.Михальчука (ві­ дома також як бриґада швидкого реагування). На її прикладі добре видно інтеґро­ ваність усіх компонентів Сил оборони України, коли навіть, здавалося б, типово поліцейські частини проходили підготовку, не гіршу від армійських підрозділів, і  не поступались останнім за озброєнням. З’єднання було створене 2016  р. в рамках екс­ периментальної програми, що передбачала впровадження американської моделі ух­ валення рішень MDMP  (Military Decision Making Process). За структурою воно на­ ближалося до армійської механізованої бриґади  – два оперативних  (легка піхота), танковий  (Т­64БВ) батальйони, артилерійський  (122­мм гаубиці Д­30) і зенітний дивізіони, а також підрозділи забезпечення16. Значна частина солдатів та офіцерів 4­ї  бриґади мали бойовий досвід. Однак станом на 24  лютого основні її сили пе­ ребували на Донбасі, а в пункті постійної дислокації залишалися головним чином строковики. Обидві сторони могли розраховувати на підтримку авіації, хоча можливості росіян у цьому плані були значно вищими. На території Білорусі вони зосередили кілька десятків штурмовиків Су­25СМ, а також винищувачі Су­30СМ, Су­35С і бом­ бардувальники Су­3417. З нашого боку їм могли протистояти винищувачі МіҐ­29, Су­27 двох бриґад тактичної авіації, а також бомбардувальники Су­24М і штурмови­ ки Су­25. Російське командування сподівалося першим ракетним ударом 24  лютого нейтралізувати авіацію й систему ППО України. Бій за Гостомель Розуміючи, що 4­та бриґада становитиме головну перешкоду для оволодіння аеродромом, росіяни в першу чергу націлилися на цю частину. 24  лютого близько 7­ї  год. було завдало удару крилатою ракетою по місцю її дислокації. Суттєвих збит­ ків удалося уникнути – постраждав лише житловий будинок18. На той час особовий склад, піднятий за тривогою, зайняв визначені позиції, у тому числі на злітній смузі. На допомогу прибув підрозділ Сил спеціальних операцій  (ССО)19. Його боєць, ко­ трий брав участь у тих подіях, згадував: «Була інформація, що мав прилетіти Іл, який висаджуватиме десант. І наше завдання полягало в тому, що ми не мали дати 15 Ibid. – P.46–47. 16 Див.: [Електронний ресурс]: https://ua.korrespondent.net/ukraine/3691990­u­natshvardii­ziavylasia­bryhada­ shvydkoho­reahuvannia 17 Ripley T. Enabling Aggression. – Р.45–47. 18 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.ukrinform.ua/rubric­ato/3412188­u­gostomeli­rosijska­raketa­zalisila­ veliceznu­virvu­bila­zitlovogo­budinku.html 19 Див.: [Електронний ресурс]: https://vechirniy.kyiv.ua/news/65746/ Український історичний журнал. – 2022. – №4 Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій 143 сісти літаку. Або, якщо він сяде, то прийняти контакт і по максимуму подавити про­ тивника, вигравши час для інших підрозділів»20. Крім стрілецької зброї, спецпризна­ ченці та нацґвардійці мали переносні зенітно­ракетні комплекси  (ПЗРК) й зенітні установки. Однак замість військово­транспортного літака над Гостомелем з’явилися гелі­ коптери  – велика їх група  (16  ударних Ка­52 і 18  Мі­8АМТШ; на борту останніх перебували до 200  десантників зі стрілецькою зброєю, протитанковими ракетними комплексами й 82­мм  мінометами21), йдучи на малій висоті, перетнула білорусько­ український кордон. Відбулося це, за деякими даними, близько 8­ї  год.22 Однак така інформація входить у суперечність із заявою прес­офіцера 4­ї  бриґади Х.Старського про те, що бій за Гостомельський аеропорт почався об 11:00–11:3023. Це перегуку­ ється й з повідомленнями його працівників про те, що атака російських вертольо­ тів сталася близько полудня24. Відстань від кордону з Білоруссю до Гостомеля не пе­ ревищує 150  км. Якби гелікоптери перетнули його о 8­й, то до визначеного місця вони дісталися б не пізніше 9:30. Тобто, очевидно, група, яка висаджувала десант у Гостомелі, порушила державний рубіж пізніше. Поряд із сучасними Ка­52, призначе­ ними для вогневої підтримки, діяли і старіші Мі­24 – за словами одного з російських пілотів, його група з восьми таких машин супроводжувала аналогічну кількість Мі­8 із десантом25. На підходах до Гостомеля гелікоптери потрапили під вогонь переносних зеніт­ но­ракетних комплексів та почали відстріл теплових пасток. Один Ка­52 був збитий і впав у воду, обидва члени його екіпажу катапультувалися. Другий через ушкодження здійснив вимушену посадку. За штурвалом одного зі збитих був командир ескадрильї 319­го полку А.Сафарґалєєв26. Удалося вразити й Мі­827. За свідченнями пілота, пус­ ки ракет були масованими – він нарахував не менше десяти28. Інформація про збиття нашими винищувачами ще двох вертольотів не підтверджена. Натомість один з укра­ їнських «міґів» був підбитий і впав у Дніпро поблизу Вишгорода29. Незважаючи на втрати, російська авіагрупа дісталася до Гостомеля. Поява за­ мість військово­транспортного «іла» десятків вертольотів стала дещо неочікуваною для оборонців аеродрому. До того ж пуски з ПЗРК викрили позиції й по них від­ крили кулеметний вогонь  – імовірно, діяла інфільтрована раніше диверсійно­розві­ дувальна група. За словами згаданого вище бійця ССО, після того, як Мі­8 висадили десант на полі аеродрому, ударні Ка­52 утворили навколо нього коло, контролюючи всі підступи. Однак простір усередині цього кола вони не обстрілювали, щоб не влу­ чити у своїх30. Цим і скористалися захисники  (ротна тактична група і група управ­ ління 4­ї бриґади загальною чисельністю до 150  бійців), зав’язавши бій із десантом. За повідомленням Х.Старського, в районі Гостомеля було знищено 6  російських 20 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.rbc.ua/ukr/news/sily­spetsoperatsiy­vpervye­raskryli­detali­1651318195.html 21 Gawęda M. Wojna rosyjsko­ukraińska. – S.22. 22 Robin S. Pictures: In Battle For Hostomel, Ukraine Drove Back Russia’s Attack Helicopters And Elite Paratroopers [Електронний ресурс]: https://www.19fortyfive.com/2022/02/pictures­in­battle­for­hostomel­ukraine­drove­back­russias­ attack­helicopters­and­elite­paratroopers/ 23 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.youtube.com/watch?v=TKneXy1JUZ4 24 Див.: [Електронний ресурс]: https://youtu.be/wiPB0gGhAzA 25 Див.: [Електронний ресурс]: https://tvzvezda.ru/news/2022321551­YCUv0.html 26 Див.: [Електронний ресурс]: https://news.obozrevatel.com/society/ustanovlena­lichnost­sbitogo­pod­gostomelem­ rossijskogo­vertoletchika­foto­i­vse­podrobnosti.htm 27 Strembski M. Wojna powietrzna... – S.17. 28 Див. прим.25. 29 Strembski M. Wojna powietrzna... – S.18. 30 Див. прим.20. Український історичний журнал. – 2022. – №4 144   Андрій Харук гелікоптерів  (по три Ка­52 і Мі­8). Після закінчення боєприпасів командир оборон­ ців наказав відійти. Втрати нацґвардійців на той момент були мінімальними  – один легкопоранений31. Відхід наших вояків за межі аеропорту надав свободу дій авіації, котра, всупереч гучним заявам російського командування, аж ніяк не була «знищена». У небі з’яви­ лася пара бомбардувальників Су­24М, які скинули з малої висоти спеціальні бомби з гальмівними парашутами32. Загроза обстрілу з землі була цілком реальною, адже російські десантники мали найновіші ПЗРК «Верба». Тому літаки, проходячи над Гостомелем, відстрілювали теплові пастки. Крім того, винищувачі МіҐ­29 завдали удару по аеродрому некерованими ракетами. Артилерія 4­ї бриґади та інших частин ЗСУ відкрила вогонь по злітно­посадковій смузі, щоб зробити її непридатною33. Станом на 19:20 24 лютого аеродром Гостомеля все ще контролювався росій­ ським десантом34. Зберегалася небезпека використання його літаками Іл­76. До того ж до міста підійшли частини 31­ї  окремої десантно­штурмової бриґади з бронетех­ нікою (бойовими машинами десанту). Українське командування, змушене одночасно реагувати на велику кількість загроз, намагалося повернути контроль над стратегіч­ ним пунктом. Для штурму аеропорту було визначено кілька підрозділів 72­ї окре­ мої механізованої, 80­ї та 95­ї окремих десантно­штурмових бриґад і 8­го  окремого полку спеціального призначення35. Десантників перекинули до Гостомеля кількома гелікоптерами (вони також обстріляли російські позиції некерованими ракетами)36. За словами одного з учасників штурму ввечері 24 лютого А.Харченка, завдання було  – не пустити «іли». Тож «задача була виконана трошки не таким способом, як потрібно було, але не пустили. Просто переорали аеродром, не дали їм призем­ литися. І після цього на відході колону бронетехніки спалили»37. Українські війсь­ ка здійснили атаку з трьох боків. О 21:00 контроль над об’єктом удалося віднови­ ти. Батальйонну тактичну групу російської 45­ї  бриґади було практично повністю знищено. Росіяни вимушено корегували свої плани. 18 літаків Іл­76 із десантниками й технікою зі складу псковської 76­ї  ґвардійської десантно­штурмової дивізії замість Гостомеля приземлилися в білоруському Гомелі – звідти вони своїм ходом почали рухатися в бік України38. Російське командування не відмовилося від наміру заво­ лодіти аеропортом. Тепер це завдання мав виконати наземний ешелон  – підрозді­ ли повітряно­десантних військ, які на власній бронетехніці здійснили марш через Чорнобильську зону. Близько 3­ї  год. 25  лютого під Гостомелем знову почали лу­ нати вибухи39. Росіяни кинули на штурм кілька батальйонних тактичних груп за­ гальною чисельністю, за деякими даними, до 5  тис.  (ця цифра видається нам дещо перебільшеною). Українська авіація завдавала ударів по колонах. В одному з таких вильотів уранці 25  лютого було збито штурмовик підполковника Г.Матуляка40. 31 Див. прим.23. 32 Strembski M. Wojna powietrzna... – S.19. 33 Див.: [Електронний ресурс]: https://lb.ua/society/2022/02/24/506691_zsu_nanesli_artileriyskiy_udar.html 34 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/24/7325524/ 35 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.5.ua/suspilstvo/boiovyi­ofitser­zsu­rozpoviv­5­kanalu­pro­te­iak­vidbyly­ vorozhu­ataku­na­hostomelskomu­letovyshchi­269457.html 36 Див.: [Електронний ресурс]: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/boji­za­gostomel­aerodrom­kontrolyuyut­ukrajinski­ viyska­novini­ukrajini­50219807.html 37 Див. прим.35. 38 Rovenský D. Putinova «specoperace»... – S.3. 39 Див.: [Електронний ресурс]: https://novynarnia.com/2022/02/25/hronika­oborony­ukrayiny­den­2/ 40 Див.: [Електронний ресурс]: https://styler.rbc.ua/ukr/faces­of­war/podpolkovnik­matulyak­gennadiy­spas­tsenoy­ 1647616868.html Український історичний журнал. – 2022. – №4 Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій 145 28  лютого йому посмертно присвоєно звання Героя України. Для блокуван­ ня просування росіян на південь від аеродрому застосовувалися й безпілотники «Байрактар». Менші кількісно українські підрозділи не змогли втримати аеродром і відсту­ пили за його межі. Натомість було повною мірою використано перевагу в арти­ лерії, у тому числі реактивній. Зокрема потужного артудару завдано 27  лютого41. Це не лише призводило до втрат серед росіян, але й остаточно позбавило їх можли­ вості використати злітно­посадкову смугу за прямим призначенням. У самому місті бої точилися ще кілька днів. Аеродром, залишаючись під росій­ ським контролем, був уже непридатним для прийому літаків. Окупація Гостомеля тривала понад місяць. 31 березня росіяни під натиском українських військ відступи­ ли до Білорусі. Бої за Васильків Захоплення аеродрому у Василькові вочевидь розглядалося російським команду­ ванням як запасний варіант на випадок невдачі в Гостомелі. Завдання ускладнювалося тим, що безпосередньо тут дислокувались українські винищувачі. Фактично росіянам доводилось обирати між двома варіантами: знищити Васильків так, щоб звідси не могла злітати наша авіація, або ж спробувати захопити неушкодженим і забезпечити посадку власних транспортних літаків. З огляду на загальний план операції зі взяття Києва пріоритетним було визнано перший варіант, адже вкрай важливим уважалося нейтралізувати нашу тактичну авіацію. Крім того, висадка десанту на аеродром, де дислокується військова частина, виглядала нераціонально. 24 лютого о 5:15 по Василькову було завдано ракетного удару. Пролунали два потужних, а також більше десяти менших вибухів. Аеродром зазнав ушкоджень, од­ нак винищувачів тут уже не було – перед самим нападом їх перебазували на запасні. При цьому загинув один із пілотів – старший лейтенант В.Радіонов. 28 лютого йому посмертно присвоєно звання Героя України з формулюванням: «Завдяки його муж­ нім діям повний склад бриґади літаків піднявся в повітря у Василькові. Це врятувало наших від ракетного удару»42. Упродовж 24 лютого аеродром Василькова зазнавав авіаційно­ракетних ударів. Наступного дня вони припинилися. Росіяни, усвідомивши, що Гостомель непридат­ ний для використання, вирішили спробувати захопити цей аеродром. Обстановка була вкрай напруженою. За офіційними повідомленнями, у ніч із 25 на 26  лютого українські винищувачі збили два російських військово­транспортних літаки Іл­76МД: один поблизу самого Василькова, а другий  – неподалік від Білої Церкви43. Однак за декілька місяців, що минули з тієї ночі, жодних слідів падіння таких великих машин знайдено не було. Малоймовірною видається й версія про висадку росіянами вно­ чі 26  лютого парашутного десанту в районі Василькова: на місці мали залишитися численні парашути, зображення яких неодмінно потрапили б у соціальні мережі та ЗМІ. До того ж нічне десантування неминуче призвело б до певної дезорганізації 41 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.unian.ua/war/u­gostomeli­artileriya­zsu­rozbombila­okupantiv­ta­jihnyu­ tehniku­foto­novini­vtorgnennya­rosiji­v­ukrajinu­11720398.html 42 Див.: [Електронний ресурс]: https://forbes.ua/news/zelenskiy­prisvoiv­zvannya­geroya­ukraini­12­ukrainskim­voinam­ shistom­geroyam­posmertno­01032022­4014 43 Strembski M. Wojna powietrzna... – S.19. Український історичний журнал. – 2022. – №4 146   Андрій Харук підрозділів. Утім факт залишається фактом: уночі 26  лютого поблизу аеродрому йшли бої з російськими десантниками44. Імовірно, росіяни висадили біля Василькова вертолітний десант. Від операції в Гостомелі він відрізнявся кількома важливими деталями. По­перше, це відбува­ лося вночі, що, з одного боку, дозволяло використати чинник несподіванки, але з іншого  – позбавляло десантників підтримки з боку власних ударних гелікоптерів. По­друге, висадка відбувалася не безпосередньо на об’єкт атаки, а поблизу нього. По­третє, Васильків знаходиться значно далі від кордону з Білоруссю й досить да­ леко від рубежу просування російських військ  (від Ірпеня, Гостомеля та Бучі його відділяє близько 50  км). Це робило вкрай малоймовірним швидкий підхід меха­ нізованих батальйонних тактичних груп. Тобто резервного варіанту не було: де­ сант мав захопити об’єкт і забезпечити прибуття транспортних літаків, або ж бути знищеним. Пробитися до аеродрому росіянам так і не вдалося. Нічний бій ішов на вулицях Василькова та завершився розгромом десантників. Про це вже о 7­й год. заявила очіль­ ниця міста Н.Баласинович, сказавши, що успіху вдалося досягти завдяки підкріпленню з бронетехнікою, надісланому з Києва45. Наступного дня, 27 лютого, з’явилися повідом­ лення про висадку росіянами з гелікоптерів десантів у районах сіл Крушинка (5 км на північний схід від Василькова) та Плесецьке  (10  км на захід від Василькова). Однак ці акції мали, швидше за все, характер демонстраційно­диверсійних дій і суттєвої загрози для аеродрому не становили. Напружена обстановка в його околицях зберігалася ще декілька днів, але росіяни вочевидь відмовилися від ідеї захопити Васильків. 12 березня близько 7­ї  год. вони випустили вісім ракет. Одна з них влучила у склад боєприпасів, унаслідок чого аеродром був остаточно виведений із ладу46. *** Підбиваючи підсумки, можемо відзначити, що десантні операції, проведені ро­ сіянами в околицях Києва, своєї мети не досягли. Аеродром Гостомеля їм удалося здобути лише на другий день операції за допомогою наземного удару. Однак зліт­ но­посадкову смугу було виведено з ладу, а отже про перекидання додаткових сил повітряним шляхом довелося забути. Васильків росіянам захопити взагалі не вдало­ ся. Повітряно­десантні війська Росії не змогли показати себе в діях за прямим при­ значенням. Надалі у ході війни проти України їх використовуватимуть лише як легкі механізовані з’єднання. Це підважує сам сенс існування подібних військ у радянсько­ му/російському вигляді. З іншого боку, українські сили досить добре показали себе при відбитті десанту. Нечисленні підрозділи, до того ж підпорядковані різним ві­ домствам, хоч і не запобігли в кінцевому підсумку захопленню ворогом Гостомеля, однак зуміли зробити аеродром непридатним для використання. Слід підкресли­ ти, що представлені у статті результати відтворення подій є лише проміжними. Історія битви за Київ та її окремих епізодів, у тому числі боїв за Гостомельський і Васильківський аеродроми, ще потребує подальшого детального дослідження та по­ шуку нових джерел. 44 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.unn.com.ua/uk/news/1965479­rosiyski­okupanti­namagayutsya­visaditi­ desant­z­povitrya­u­vasilkovi 45 Див.: [Електронний ресурс]: https://www.unn.com.ua/uk/news/1965506­biy­za­vasilkiv­zavershivsya­peremogoyu­ nashikh­viysk 46 Див.: [Електронний ресурс]: https://lb.ua/society/2022/03/12/509155_vorog_tsogo_ranku_povnistyu_znishchiv.html Український історичний журнал. – 2022. – №4 Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій 147 REFERENCES 1. Batashvili, D. (n.d.). Rondeli Russian Military Digest: Issue 119, 31 January – 6 February 2022. Retrieved from https://gfsis.org. ge/russian­monitor/view/3126 2. Cielma, M. (2022). Wojna w Europie – agresja na Ukrainę. Nowa Technika Wojskowa, 3, 6–12. [in Polish]. 3. Fojtik, J. (2022). Ruské vrtulníky při okupaci Ukrajiny. ATM, 4, 14–15. [in Czech]. 4. Gawęda, M. (2022). Wojna rosyjsko­ukraińska. Cz.1. Wojsko i Technika, 3, 16–24. [in Polish]. 5. Hypki, T. (2022). Wojna u granic. Raport: Wojsko. Technika. Obronność, 3, 2–12. [in Polish]. 6. Lavrov, A. (2010). Reformirovanie voenno­vozdushnykh sil Rossii. Novaya armiya Rossii, 55–82. Moskva. [in Russian]. 7. Ripley, T. (2022). Enabling Aggression. Air Forces Monthly, 5, 44–49 8. Robin, S. (2022). Pictures: In Battle For Hostomel, Ukraine Drove Back Russia’s Attack Helicopters And Elite Paratroopers. Retrieved from https://www.19fortyfive.com/2022/02/pictures­in­battle­for­hostomel­ukraine­drove­back­russias­attack­helicopters­and­ elite­paratroopers/ 9. Rovensky, D. (2022). Putinova “specoperace”: Ruska invaze na Ukrajinu w detailech. ATM, 4, 2–12. [in Czech]. 10. Strembski, M. (2022). Wojna powietrzna nad Ukrainą: 24 luty – 23 marca 2022. Lotnictwo, 3, 16–31. [in Polish]. 11. Taranets, S. (2020). Rozvytok desantno­shturmovykh dii u voiennykh konfliktakh druhoi polovyny ХХ  – pochatku ХХI  st. (PhD’s thesis). Lviv. [in Ukrainian]. 12. Uryupin, V.N., Tanenya, O.S. (2021). Desantno­shturmovye dejstviya na vertoletakh kak osnovnoj sposob vypolneniya boevykh zadach takticheskimi vozdushnymi desantami. Voennaya mysl, 7, 25–34. [in Russian]. 13. Zelenov, A.V. (2021). Desantno­shturmovye dejstviya v sovremennom voennom konflikte i perspektiva ikh razvitiya. Voennaya mysl, 6, 28–33. [in Russian]. Andrii KHARUK Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Professor, Professor at Department of the Humanitarian Studies, Hetman P.Sahaidachnyi National Army Academy (Lviv, Ukraine), andrij.kharuk@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000­0003­3459­1657 Defence of Hostomel and Vasylkiv Airfields: An Attempt to Reconstruct Events Abstract. The purpose of the article is to recreate the course of events in two combat episodes of the Battle of Kyiv – the Russian side’s attempts to land at the airfields in Hostomel and Vasylkiv and the resistance of Ukrainian troops to these attempts. The research methodology is based on the application of the problem­chronological method, the method of analysis and synthesis, the involvement of a wide range of sources. The main results. An important part of Russia’s plan for a full­scale invasion of Ukraine was to conduct airborne operations in the Kyiv area. The Russian command planned to seize the airfield near the Ukrainian capital to ensure the transfer of reinforcements by air. The priority goal was Hostomel airfield. As a result of the fighting on February 24–25, 2022, Russian troops managed to capture this airfield, but its runway was destroyed by Ukrainian artillery fire. On the night of February 25–26, a Russian landing party attempted to capture Vasylkiv airfield, but the attack was repulsed. In general, the landing operations conducted by the Russians in the vicinity of Kyiv did not achieve their goal. Hostomel airfield was captured only on the second day of the operation, by ground strike, but the transfer of additional forces to Hostomel by air was impossible. The Russians did not manage to get Vasylkiv airfield at all. Russian airborne troops were unable to show themselves in action for their intended purpose. Later, during the war against Ukraine, they were used only as light mechanized units. This use undermines the very meaning of the existence of airborne troops in their Soviet/Russian form. On the other hand, the Ukrainian troops showed themselves quite well in repelling the landing. A few units, moreover, are subordinated to various departments, although they did not prevent, in the end, the capture of Hostomel by the enemy, but managed to make the airfield unusable. Keywords: Russia’s war against Ukraine 2014–2022, Armed Forces of Ukraine, battle for Hostomel, battle for Vasylkiv, airborne.

Similar Items