Скифы и Урарту

• Опубліковано в: : Археологія і давня історія України
• Дата: 2020
• Автор: Махортых, С.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут археології НАН України 2020
• Теми: Статті
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187322
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Скифы и Урарту / С.В. Махортых // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 79-90. — Бібліогр.: 57 назв. — рос.

Статья посвящена сравнительному анализу
 скифских древностей VII—VI вв. до н. э., выявленных в двух наиболее хорошо исследованных урартских крепостях. Одна из них (Аянис) локализуется на восточном берегу о. Ван (Турция), а другая (Кармир-Блур) на окраине г. Ереван (Армения). The numerous Scythian (broadly speaking) artifacts
 have been discovered in the Urartian fortresses Ayanis
 and Karmir-Blur. They include the weapons (bronze
 socketed arrowheads), trappings (iron and bone cheekpieces,
 harness fittings, etc.), and objects decorated in
 the Scythian animal style. These findings is the important
 source of archaeological data and serve as independent
 chronological indicator that advances our current
 understanding of the periodization and character
 of the interrelations between the nomads and various
 Middle Eastern states. The typological and chronological
 analysis of the Scythian antiquities in the Urartian
 historical and cultural context indicates that these antiquities
 belong to the different periods. It also allows
 us to identify the earlier and later sets of artifacts. The
 materials from Ayanis belong to the oldest antiquities
 and could be associated with the contacts between the
 Scythinas and Urartu in the second — the beginning
 of the third quarter of the 7th century BC. These finds
 are represented by bilobate arrowheads with rhomboid
 and oval heads, a scabbard chape decorated with
 the image of a curled animal without clear features of
 feline predators, iron straight three-looped and bone
 zoomorphic cheekpieces ornamented with an image of
 ram’s head. On the contrary, nomadic materials from
 Karmir-Blur are a bit later and are indicative of active
 contacts between the Urartians and the Scythians in
 the second half of the 7th century BC and the beginning
 of the 6th century BC. These finds include the wide
 range of bronze socketed arrowheads, among them
 the numerous trilobate of various modifications, the
 bouterolle decorated with schematic image of curled
 predator, three-hole bone cheekpieces with the animal
 hoof on the lower end and rectangular protrusion in the
 middle of the bar, bronze zoomorphic harness fittings
 ornamented with the image of ram’s head, etc. Thus,
 available data do not confirm the hypothesis about the
 simultaneous destruction of Urartian fortresses and
 the complete destruction of Urartu in the middle of the
 7th century BC. Урартські фортеці Аяніс та Кармір-Блур містять
 численні скіфські (у широкому розумінні цього слова)
 матеріали. Серед них — зброя (бронзові наконечники
 стріл), предмети кінського спорядження (залізні
 та кістяні псалії, вуздечні пронизи) та вироби, оформлені
 у скіфському звіриному стилі. Ці знахідки є важливим
 археологічним джерелом і незалежним хроноіндікатором,
 які конкретизують існуючі уявлення
 про час і характер взаємовідносин між кочовиками та
 різними державними утвореннями Близького Сходу.
 Типолого-хронологічний аналіз скіфських старожитностей
 в урартському історико-культурному контексті
 свідчить про їх належність до різних хронологічних
 періодів та дозволяє виділити серед них ранні
 і пізні матеріали. Знахідки з Аяніса, представлені
 дволопатевими наконечниками стріл з ромбічними
 та листоподібними голівками, бутероллю, декорованою
 зображенням згорнутої тварини без ознак котячого
 хижака, залізним прямим трьохпетельчатім та кістяним зооморфним псаліями, належать до числа
 найдавніших і фіксують контакти Урарту і скіфів
 у другій — на початку третьої чверті VII ст. до н. е.
 Навпаки, археологічні матеріали з Карміра-Блура є
 пізнішими і вказують на активні контакти між урартами
 та скіфами у другій половині VII ст. до н. е. та на початку VI ст. до н. е. Ці знахідки включають широкий
 асортимент наконечників стріл, в тому числі і трилопатеві різних модифікацій, бутероль прикрашену
 схематичним зображенням хижака, що згорнувся, кістяні трьохдірчасті псалії з нижнім кінцем
 у вигляді копита і прямокутним виступом в середній
 частині, бронзові зооморфні вуздечні пронизи орнаментовані
 зображенням голови барана. Таким чином, наявні дані не підтверджують гіпотезу про одночасне
 руйнування урартських фортець та повне знищення Урарту близько середини VII ст. до н. е.