Оборонительные сооружения поздних скифов Нижнего Днепра

• Опубліковано в: : Археологія і давня історія України
• Дата: 2020
• Автори: Дзнеладзе, Е.С., Сикоза, Д.Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут археології НАН України 2020
• Теми: Статті
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187330
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Оборонительные сооружения поздних скифов Нижнего Днепра / Е.С. Дзнеладзе, Д.Н. Сикоза // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 191-213. — Бібліогр.: 46 назв. — рос.

В статье проанализированы данные всех археологических исследований фортификации позднескифских городищ Нижнего Днепра. Выделяются
 мысовые и береговые городища по характеру топографии и планировке укреплений. Охарактеризовано все элементы позднескифской фортификации:
 валы, рвы, оборонительные стены, башни и въезды
 на городища. Проведено сравнение фортификации
 поздних скифов Нижнего Днепра, Крыма и античных памятников Северного Причерноморья. The Late Scythian hill-forts are placed on the floodplain
 terraces and high banks of the Dnieper and its creeks.
 Usually the Late Scythians chose the part of steep bank
 above the river surrounded by gullies for the erecting of
 fortress.
 According the topography and layout of fortification
 two types of them can be classified: the cape hill-forts and
 riverside ones. The same types are correct for the Late
 Scythians of Crimea.
 The cape type hill-forts are Chervony Mayak,
 Mykolayivka-Kozatske, Lvove, Poniativka, Velyka Lepetykha
 and Kairy.
 The riverside type hill-forts are Havrylivka, Hannivka,
 Sablukivka, Konsulivka, Staroshvedske (Zmiivka),
 Znamyanka, Zolota Balka, Tiahynka and Liubymivka.
 The first descriptions and topographic plans were made
 in the late 18th—19th centuries. The some parts of ramparts
 and moats were excavated during the first half of
 the 20th century. The period of massive archaeological excavations
 during fifties — sixties of the 20th century were
 associated with Kakhovka Hydroelectric Power Plant
 building.
 The defensive structures of the Late Scythians consisted
 of the system of ramparts and moats. The fortified
 walls sometimes with towers erected on the ridge of rampart.
 Behind them the settlements were located. On the
 several Late Scythian hill-forts these parts have got additional
 line of fortifications. The most complex fortification
 system had three lines of defense.
 The defensive structures on the twelve Late Scythian
 hill-forts such as Zolota Balka, Havrylivka, Hannivka,
 Konsulivka, Chervony Mayak, Mykolayivka-Kozatske,
 Lvove, Tiahynka, Poniativka, Znamyanka, Kairy and Liubymivka
 were studied.
 Velyka Lepetykha, Hornostayivka and Berislav hillforts
 were destroyed or covered by modern buildings.
 The defensive structures of Late Scythians, according
 to the artifacts, have appeared not early than second half
 of the 1st century BC, or at the turn of era.
 The analysis of excavations of the Olbio chora shows
 same elements of fortification at the first centuries AD:
 moats, ramparts, walls and towers. But the architecture
 and building features of the Late Scythian fortification are
 peculiar, and specific only for this culture. The creation of
 two parallel defensive lines, stone filling in the internal
 space of towers, multiple thickening of walls indicate not
 a Hellenistic origin of builders.
 Only general ideas and typical elements of fortification
 are the same in Olbio and in the Late Scythians hill-forts.
 The technical realization of these ideals shows the local
 origin of the Late Scythian fortification. Пізньоскіфські городища Низового Дніпра розташовані
 на надзаплавних терасах та корінному березі
 Дніпра та його приток. За топографією та плануванням
 укріплень вирізняються два типи городищ: мисові (розташовані
 на мисі корінного берегу, утвореного яром)
 та берегові (розташовані на прямокутній або квадратній
 ділянці корінного берега). Вони також притаманні
 пізньоскіфський культурі Криму. Мисові городища:
 Червономаяцьке, Миколаївка-Козацьке, Львівське,
 Понятівське, Великолепетиське та Каїрське; берегові:
 Гаврилівське, Ганнівське, Саблуківське, Консуловське,
 Старошведське, Тягинське, Знам’янське, Золотобалківське
 та Любимівське.
 Перші описи і топографічні плани городищ складені
 іще наприкінці XVIII—XIX ст. Деякі ділянки оборонних
 валів та ровів було розкопано в першій половині
 ХХ ст. Період масштабних археологічних розкопок
 пізньоскіфських городищ припадає на 1950—1960 рр. і
 пов’язаний з будівництвом Каховської ГЕС.
 Оборонні споруди пізніх скіфів складаються з системи
 валів і ровів. На вершині валів зводилися оборонні
 мури іноді з вежами. За межами оборонних споруд простежені
 передмістя. На деяких пам’ятках передмістя
 мали додаткову лінію укріплень. Найбільш складна
 система пізньоскіфської фортифікації налічувала до
 трьох ліній оборони.
 Фортифікаційні споруди були простежені або частково
 досліджені на 12 городищах: Золотобалківскому,
 Гаврилівському, Ганнівському, Консулівському, Червономаяцькому,
 Миколаївка-Козацькому, Львівському,
 Тягинському, Понятівському, Знам’янському, Каїрському
 та Любимівському.
 Городища Велика Лепетиха, Горностаївка та Берислав
 зруйновані або вкриті сучасною забудовою.
 Укріплення акрополів пізньоскіфських городищ, за
 знахідками, з’явилися не раніше другої половини І ст.
 до н. е., або на початку нової ери.
 Аналіз розкопок ольвійської хори дозволяє виділити
 такі ж елементи фортифікації сільської околиці на
 межі ери та в перші ст. н. е.: рови, вали, мури та вежі.
 Однак архітектурні принципи та будівельні способи,
 застосовані пізніми скіфами своєрідні, притаманні
 тільки пізньоскіфській культурі. Влаштування двох
 паралельних фронтальних ліній оборони, заповнення
 веж всередині камінням і ґрунтом, багаторазове потовщення
 стін за рахунок прибудови додаткових поясів
 вказують на негрецьке походження архітекторів.
 Зовнішня подібність ольвійських укріплень та
 пізньоскіфських городищ проявляється лише в загальних
 для будь-якої фортифікації ідеях та елементах.
 Проте технічне втілення цих ідей вказує на місцеву
 традицію.