Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)

У статті йде мова про житлові споруди, відкриті на городищі чорноліської культури в с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області у 1972—1974 рр. Будівлі були наземними чи злегка заглибленими з глинобитними печами та вогнищами. При їх спорудженні використовувалися дерево, глина та каміння....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Гуцал, А.Ф.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2020
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Публікація археологічних матеріалів
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187332
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) / А.Ф. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 223-237. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187332
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1873322025-02-09T12:04:56Z Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) Habitations of Rudkivtsi Settlement (According to Research Materials of 1972—1974) Гуцал, А.Ф. Публікація археологічних матеріалів У статті йде мова про житлові споруди, відкриті на городищі чорноліської культури в с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області у 1972—1974 рр. Будівлі були наземними чи злегка заглибленими з глинобитними печами та вогнищами. При їх спорудженні використовувалися дерево, глина та каміння. У приміщеннях виявлені фрагменти кераміки, кістки тварин, глиняна обмазка, окреме дрібне каміння, яке укріплювало стіни. Датується пам’ятка кінцем Х — першою половиною VІІ ст. до н. е. The settlement of pre-Scythian times is located near the Rudkivtsi village, Novoushitsky District, Khmelnytsky Region. The site occupies large area on the plateau (about 115 hectares) which rises 150 m above the level of the Dniester and a steep slope (about 6 hectares) which departs from the plateau and descends rapidly to the water. The settlement has the complex system of artificial fortifications that protect it from the most vulnerable areas. The part of settlement that occupied the slope was inhabited. Here in the seventees of the previous century the author conducted the research by the expedition of the Kamyanets-Podilsky Pedagogical Institute. This article deals with residential objects, were discovered on the settlement during 1972—1974. Residential buildings are mostly above ground or slightly deepened by 0.5—1 m with clay pear-shaped or oval in plan furnaces and hearths. For example, dwelling 5 was lowered into the ground by 0.7 m. Dimensions — 8.5 × 6.5 m. In housing had functioned an clay oven and three hearths. The furnace, pear-shaped in plan, was sunk into the mainland by about half near the western wall and rose 0.3 m above the general level. Length — 2.3 m, width — 1.4 m, and width of the outfall — 0.35 m. The stove had a domed ceiling, which had fell on the bottom and covered the entire area of the latter with a layer (up to 3—4 cm thick) of small fragments of burnt plaster. In some places, along the perimeter of the furnace, survived to a height of 3 cm sides of the arch, 4 cm thick. On both sides of the estuary there were stone slabs across, which strengthened the outfall and prevented its premature destruction. The 3 cm thick clay bottom was smeared on a base of carefully laid stone tiles. In addition to the stove, there were three other fires inside the house. The results of the excavations are important, first of all, because it was possible to open residential buildings with heating devices of satisfactory safety and to establish their arrangement. In the construction of buildings used traditional materials for the time: clay, wood and stone. This technology is typical for the whole of Transnistria and neighboring regions. Studies have shown that the territory of the settlement was very densely populated. The collected materials allow to determine the time of functioning of the monument within the end of the 10th first half of the 7th century BC. 2020 Article Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) / А.Ф. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 223-237. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.03.12 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187332 904.4(477.43)”638” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Гуцал, А.Ф. Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) Археологія і давня історія України
description	У статті йде мова про житлові споруди, відкриті на городищі чорноліської культури в с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області у 1972—1974 рр. Будівлі були наземними чи злегка заглибленими з глинобитними печами та вогнищами. При їх спорудженні використовувалися дерево, глина та каміння. У приміщеннях виявлені фрагменти кераміки, кістки тварин, глиняна обмазка, окреме дрібне каміння, яке укріплювало стіни. Датується пам’ятка кінцем Х — першою половиною VІІ ст. до н. е.
format	Article
author	Гуцал, А.Ф.
author_facet	Гуцал, А.Ф.
author_sort	Гуцал, А.Ф.
title	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)
title_short	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)
title_full	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)
title_fullStr	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)
title_full_unstemmed	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)
title_sort	житла рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187332
citation_txt	Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) / А.Ф. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 223-237. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT gucalaf žitlarudkovecʹkogogorodiŝazamateríalamidoslídženʹ19721974r AT gucalaf habitationsofrudkivtsisettlementaccordingtoresearchmaterialsof19721974
first_indexed	2025-11-25T22:47:55Z
last_indexed	2025-11-25T22:47:55Z
_version_	1849804327835664384
fulltext	223ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) УДК 904.4(477.43)”638” DOI: 10.37445/adiu.2020.03.12 А. Ф. Гуцал ЖитлА рУдкоВеЦЬкого городищА (за матеріалами досліджень 1972—1974 рр.) Публікація археологічНих матеріалів В статті йде мова про житлові споруди, від- криті на городищі чорноліської культури в с. Руд- ківці Новоушицького району Хмельницької області у 1972—1974 рр. Будівлі були наземними чи злегка заглибленими з глинобитними печами та вогни- щами. При їх спорудженні використовувалися де- рево, глина та каміння. У приміщеннях виявлені фрагменти кераміки, кістки тварин, глиняна обмазка, окреме дрібне каміння, яке укріплювало стіни. Датується пам’ятка кінцем Х — першою половиною VІІ ст. до н. е. ключові слова: Рудківці, Середнє Подністров’я, городище, житло, напівземлянка, чорноліська культура, пічка, вогнище. У с. Рудківці Новоушицького р-ну Хмельни цької обл. розташоване городище передскіфсь кого часу. Пам’ятка займає площу у 115 га на плато, яке піднімається на 150 м над рівнем Дністра (верхнє городище) і крутий схил (біля 6 га), що відходить від плато і стрімко опус кається до самої річки (нижнє городище). При родними фортифікаціями ділянки на плато з південного боку служили води Дністра і висо кий обривистий його правий берег. Із східної і північної сторін пам’ятку захищали глибокі яри. По дну східного яру протікає невеличка р. Маціорська (Матірка). Штучних оборонних споруд вимагав, здавалось би, тільки захід ний напрямок. Проте укріплення були зведені з трьох сторін (окрім південної). виглядають вони так. У крайній південо-східній точці плато є висо кий курганоподібний насип, який місцеве насе лення називає «Щовб 1». від цього підвищення по самому краю плато у північному напрямку йде вал висотою 1—1,5 м, який через 670 м повертає на захід, а ще через 390 м — на пів день (у бік Дністра). Особливість валу полягає в тому, що його східний і північний відрізки, пролягаючи по самому краю плато, не потребу вали великої висоти, у той час як західний, — прикриваючи городище із найбільш вразливого боку, і зараз вражає. його гребінь піднімається на 5 м і більше, ширина основи 15—20 м, зов ні добре простежується рів. Ділянка обведена цим валом складає біля 33 га. До неї із заходу прилягає ще одна, яка також, як і перша, захи щена валом з трьох сторін. загальна довжина валів на плато становить понад 4,2 км. Укріплення на схилі складаються із трьох ліній (рис. 1). Перша — оточує найпівденнішу частину мисовидного схилу, який виходить безпосередньо до Дністра. вал тут з трьох боків оточує мис підтрикутною дугою. Починаючись у його південно-західній частині незначним підвищенням, він продовжуючись у північно му напрямку піднімається все вище і виростає у високий горб «Щовб 2», який є найвищою точ кою на валу. Далі, різко повертаючи на схід, вал спускається по схилу і через 150 м повер тає до Дністра. відносно добре він зберігся на північному відрізку, де разом з ровом досягає 8—9 м висоти. Східна ділянка його пошкодже на прокладанням шосейної дороги в роки пер шої світової війни. Друга лінія розташована за 180 м північніше першої. вона представлена валом, який відга лужується від укріплень на плато в районі пер шого Щовба, пролягає на 380 м вниз по схилу яру і повертає на південь до першої лінії. Третій ряд укріплень теж відходить від валу на плато і йде параллельно другому, перерізаючи схил, до р. Мацірської. Розташу вання нижніх укріплень дуже нагадує кон фігурацію оборонних споруд чорноліського © А. Ф. ГУЦАЛ, 2020 224 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів городища (Тереножкин 1961, с. 27, рис. 16), що, очевидно, не є випадковим і говорить про тісні зв’язки чорноліського населення Подніпов’я з Подністров’ям в плані обміну до свідом у сфері будівництва фортифікацій і ко ординації дій у боротьбі із зовнішньою небез- пекою. заселеною була нижня частина городи ща, де виділяється в межах першої і другої оборонних ліній чотири відносно рівних пло щадки, придатних для проживання (рис. 1). Тут у 1970-х рр. проводив дослідження загін під керівництвом автора у складі експедиції Кам’янець-Подільського педінституту. У цій статті йдеться про житлові об’єкти, відкриті на городищі протягом 1972—1974 рр. в основу публікації покладені звіти, які зберігаються у НА ІА НАН України (винокур, Гуцал, бажено ва 1973; винокур, Гуцал 1974). в указані роки тут було закладено кілька розкопів (рис. 2). Ми подаємо відомості про десять жител, розкопа них у той час. житло 1 відкрито в межах розкопу І, роз ташованого біля Щовба 2. його залишки у вигляді глиняної обмазки і камінців просте жувалися вже на глибині 0,3 м від сучасної поверхні. воно було наземним, двокамерним, на що вказував шар обмазки і дрібних каменів (довжина — 3 м, ширина — 0,6 м) посередині приміщення, який ділив його на дві половини (рис. 3). Площа житла — 8 × 5 м. Східна стін ка впала всередину і покрила уламки посуду. На обмазці відбилися сліди плетеного із лози каркасу. західна стінка зруйнована більше, тут кусків обмазки фіксувалося значно менше. Південна сторона споруди не простежувалася, а північна — примикала до валу. біля неї розчи щено розвал пічки, складеної із кам’яних плит товщиною від 3 до 8 см, поставлених на торець впритул або із заходом одна за одну. Розміри печі 1 × 0,7 м. Устя повернуте всередину. На дні печі знаходився невеликий шар попелу у 2—3 мм. По всій території будівлі зустрічалися уламки кераміки (рис. 4). житло 2 — напівземлянка зі сторонами 7,75 × 5,5 м впущена нижче рівня давнього го ризонту на 0,8—1 м (рис. 5) розміщувалася на розкопі ІІ. При виймання запов нення зустрічалося чимало кера мічних уламків, кісток тварин, попелу та каміння. У південно- західному куті житла виявле не вогнище, основа якого (0,7 × 0,8 м) була викладена із дрібного каміння на рівні долівки. Дру ге вогнище (0,7 × 0,6 м) подібне першому, розміщувалося в цен трі напівземлянки. біля вогнищ і на них зібрано багато обгорі лих тваринних кісток і керамі ки. ближче до північно-східного кута відкрита глинобитна піч, врізана більше як на половину у північну стінку. У неї грушовид на форма, розміри 1,7 × 1,25 м. Добре зберігся черінь завтовш ки 2,5—3 см. По його окружності на висоту 10—12 см піднімалися стінки печі завгрубшки до 4 см. Купольне завершення завалило ся на черінь. По боках устя були поставлені кам’яні плити, роз міри яких в межах 0,35 × 0,25 м. Така деталь конструкції підтвер джена неодноразово і у інших житлах. біля печі залягав тов стий шар попелу (понад 0,1 м), площа якого наближалася до рис. 1. вигляд на нижню частину городища зі сходу рис. 2. Схематичний план розташування розкопів на городищі 225ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) третини площі житла. Східна стінка будівлі додатково мала кам’яне укріплення із дрібного каміння, завал якого лежав вздовж стіни сму гою 0,82—0,93 м, товщиною до 0,25 м. житло 3 являло собою легку наземну спору ду розмірами 5,5 × 6 м, відкрито на розкопі ІІІ. Під західною стороною будівлі розташовува лася глинобитна піч овальних обрисів (1,8 × 1,2 м). черінь завтовшки 2—3 см монолітно виглядав у центрі і був зруйнований по краях (рис. 6). біля печі з двох боків виявлені дві, ко нусовидно звужені до дна, ями. Діаметр однієї 0,8 м, глибина 0,75 м, другої — відповідно 0,3 і 0,7 м. У їх заповнені зустрічалися перепалена глина, вкраплення попелу, земля і фрагмен ти посуду. Можливо, що вони призначалися для вставки великих горщиків, уламки яких зустрічалися тут. Поза житлом, за 2 м східні ше, знаходилася сміттєва яма, овальна в плані (2 × 1,8 м), заглиблена на 0,95—1 м. При її роз чистці знайдено багато керамічних уламків (рис. 7) в тому числі від чорнолощеної корчаги з ручками-упорами і орнаментом, нанесеним штампом у вигляді кілечок, розміщеним у кіль ка рядків та тюльпановидного горщика з про колами по вінцях і наліпним розчленованим валиком по тулубу. До південно-східного кута будівлі прилягав пласт попелу овальної форми (4 × 2,8 м) товщиною 0,5—0,6 м, який лежав у лінзовидному заглибленні. за 2,2 м східніше північно-східного кута житла відкрито вогни ще діаметром 0,7 × 1 м, обкладене з усіх сторін дрібним камінням. Основа його представляла собою перепалену до жовто-червоного кольору глиняну підмазку у 2—3 см, на якій знаходив ся шар попелу у 5 см. житло 4. Розміщено на розкопі ІІІ. Розміри будівлі 6 × 8,5 м. Територія розкопу мала по мітний нахил на схід, тому західною стороною житло врізалося в материк на глибину 0,40— 0,45 см. вздовж східної сторони розчищено розвал каменів, який входив в її конструкцію і укріплював основу. Каміння невеликих роз мірів залягало смугою 0,6 × 5 м, яка у півден но-східному кутку споруди була завернута на захід (рис. 8). вздовж північної стінки розта шовувалася глиняна піч грушовидної в плані форми розмірами 2,5 × 1,4 м, тильною сторо ною злегка на 5—6 см заглиблена в материк. черінь значно пошкоджений, складався із трь рис. 3. План житла 1. Умовні позначки, тут і далі: 1 — контури житла; 2 — яма; 3 — кам’яна вимостка вогнища; 4 — каміння; 5 — обмазка; 6 — кераміка; 7 — кістки; 8 — попіл (вугілля); 9—16 — черінь; 17 — вогнище; 18 — череп 226 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів ох шарів глини. в житлі виявлено також неве лике вогнище діаметром 0,3 × 0,35 м і кераміку (рис. 11: 1—10). житло 5 збереглося краще інших. воно зай мало центральну частину розкопу VI і було впущено в грунт на 0,7 м. Розміри — 8,5 × 6,5 м (рис. 9). більш чітко виражені західна і пів денна сторони, які представляють собою товщу материка. Північна сторона будівлі читається по материковому підвищенні (на 0,15—0,20 м), яке, очевидно, було основою стіни. Подібне підвищення збереглося також вздовж східної стінки. У житлі функціонували глинобитна піч і три вогнища. Піч, грушовидна в плані, була вріза на приблизно на половину в материк біля за хідної стінки і піднімалася над загальним рів нем долівки на 0,3 м. Устя виходило всередину житла. Її довжина — 2,3 м, ширина — 1,4 м, ширина устя — 0,35 м. Пічка мала куполовид не перекриття, яке впало на черінь і покрило всю площу останнього шаром товщиною у 3— 4 см дрібних уламків перепаленої обмазки. в окремих місцях по периметру печі уціліли на висоту 3 см бортики зводу завтовшки 4 см. з обох боків устя стояли на торець кам’яні пли ти, які зміцнювали гирло і запобігали його передчасному руйнуванню. Глиняний черінь потужністю 3 см був намащений на основу із ретельно викладених кам’яних плиток, порів няно невеликих розмірів 10 × 15 см, товщиною 3—4 см (рис. 10). рис. 4. Кераміка із житла 1 227ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) Окрім печі всередині житла знаходилися ще три вогнища. Одне із них діаметром 0,8 м вияв лене поблизу південно-західного кутка на ма териковому останці, який виступав на 3—4 см над земляною підлогою. Друге вогнище було розташоване у північній частині житла. його основа, підмащена глиною, розміщувалася не на материку як у першого, а на культурному шарі із землі і попелу завтовшки 1—2 см. По ряд з другим вогнищем, але значно пізніше, на культурному відкладі із попелу і кісток у 10 см функціонувало третє вогнище. Місце, де горів вогонь мало 0,5 м в діаметрі і було вимощене глиною на висоту 6 см. Ще одне вогнище від крите за межами будівлі за 1,34 м від її півден но-західного кута. воно мало діаметр до 1 м і було заглиблене у формі лінзи в материк на 10 см. Окрім попелу тут нічого більше не за фіксовано. У заповненні споруди траплялися кістки тварин, фрагменти кераміки (рис. 11: 11—25), а в центрі шар попелу на площі 2,2 × 3,1 м і скупчення дрібного каміння. житло 6 розчищене північніше попереднього на розкопі VI і залягало на 0,15 м нижче нього. Межі споруди, розміри якої 6,2 × 4,7, простежу рис. 5. План житла 2 рис. 6. План житла 3 228 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів ються по заглибині в материку на 0,7—0,8 м (рис. 12). Інших слідів від стін не збереглося. всередині будівлі було дві печі. Одна відкрита під південною стінкою і мала грушовидну в плані форму розмірами 1,1 × 0,7 м. Споруджена вона на материковому підвищенні в 7—8 см. зберігся сильно потрісканий глиняний черінь товщиною до 2 см. Слідів зводу чи стінок не уціліло. Друга пічка зведена дещо північніше центру приміщення і також була грушовидна в плані площею 1,2 × 1 м. черінь залягав на рівні долівки на материку. По краях був поруйнова ний. На ньому залишилися фрагменти зводу, який у свій час завалився. біля східної стінки розчищена яма діаметром 0,95 м. глибиною 0,8 м із злегка звуженими до дна стінками, заповнена окремими уламками посуду (рис. 14: 1—20). житло 7 — наземне, розташовувалося у пів нічно-західній частині розкопу VI. весь внут рис. 7. Кераміка із житла 3 229ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) рішній простір будівлі на площі 5,5 × 3,2 м. покривав шар глиняної обмазки з відбитками пруття і дрібного каміння (рис. 13). Під ним залягав пласт попелу потужністю до 5 см, у якому присутня кераміка (рис. 14: 21—32) та кістки тварин. Це скупчення опосередковано і вказує на можливі межі споруди. Не виключе но, що східна половина її була частково знище на при будівництві житла 6, зведеним пізніше. У південно-східному куті будівлі розчищено на материку черінь невеликої (0,35 × 0,60 м) печі грушовидної форми. Під східною стінкою знай дено розчавлений на дрібні шматки людський череп. житло 8 виявлене на розкопі III. Добре чи талися західна і південна сторони будівлі, які було впущені в материк на 16—20 см. Східна і північна сторони не мали яких-небудь чітких ознак. Якщо судити за скупченням знахідок то розміри житла могли бути 4,5 × 5 м (рис. 15). Обігрівальний пристрій, представлений піч кою, розміщувався у західній частині. вона овальна в плані (1,10 × 0,85 м). Глиняний черінь споруджений на рівні долівки, потріс кався на дрібні куски, особливо на периферії. Куполоподібне завершення простежене за дрібними уламки, що лежали на черені. житло 9 відкрите на розкопі VII. На місці споруди збереглися завали обмазки від двох стін, витягнутих з північного сходу на півден ний захід. Розміри цих скупчень у довжину 3—4 м, ширину — 0,3—0,4 м і товщину — 0,1— 0,12 м. Шматки обмазки з відбитками прутів. Стіни впали всередину приміщення і накрили собою розчавлені горщики, які де-інде грудою лежали на долівці. будівля мала сторони 4,9 × 4,2 м (рис. 16). всередині знаходилися два вог нища. Одне відкрите ближче до східного кута. воно споруджене на материку, на рівні долів ки, майже кругле в плані з діаметрами 0,76 × 0,83 м. зберігся шар попелу потужністю до 3 см. Материк під вогнищем пропалений до черво нуватого відтінку на 2,5 см. Друге вогнище за фіксоване у протилежному (західному) кутку. Потреба в ньому виникла дещо пізніше, про що свідчить незначні відклади культурного шару в 1—1,5 см, які залягали під ним. його основу рис. 8. План житла 4 рис. 9. План житла 5 рис. 10. черінь печі в житлі 5 після зняття части ни глиняної обмазки; на передньому плані кам’яна вимостка 230 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів рис. 11. Кераміка із жител: 1—10 — № 4; 11—25 — № 5 231ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) складав тонкий пласт (0,2 см), вимазаний гли ною, який пропікся на 3,5—4 см. житло 10 розташоване за 2 м південніше по переднього на сьомому розкопі. його контури виявлені на глибині 1,1 м від сучасної повер хні. Ніяких слідів глинобитних стін чи стов пових ям не простежено. будівля зафіксована по заглибленню в материк на 0,15—0,2 м, роз міри — 4,6 × 5,15 м (рис. 17). всередині розта шовувалася глиняна піч грушовидної в плані форми з параметрами 1,2 × 1,5 м, збудована на земляній підлозі. черінь був наліплений на кам’яних плитках погано підігнаних одна до одної, на які зрідка покладені уламки посу ду. Товщина черіня 6 см, він сильно пропале ний, у кількох місцях виднілися сліди ремонту глиняною підмазкою. Піч мала купол, стінки якого товщиною 2,5—3 см збереглися на висоту 0,2—0,25 м. було добре видно, що вони споруд жені в два прийоми і тепер розшаровувалися по всій окружності. Скрізь по їх поверхні вид нілися сліди пальців від загладжування. При усті печі була яма глибиною 0,25 м, діаметром 0,65 м. більша частина її перекривалась чере нем, який, очевидно, мав тут якісь дерев’яні підпорки, а коли вони прогнили (після експлу атації житла), він прогнувся в яму. вміст ями складали попіл, кістки тварин, керамічні улам ки (рис. 18). біля 4 м2. площі приміщення зай мав шар попелу завтовшки 2,6—2,8 см. У пів денно-західному кутку житла на материковому останці висотою 8—10 см розкопано вогнище. Лише в окремих місцях його уціліли залишки глиняної обмазки, яка служила основою. На ній залишився шар попелу у 3,5 см. вогнище правильної круглої форми діаметром 1,1 м. Таким чином, всі житла, про які йде мова мали площу від 20 до 55 м2. Приблизно по ловина з них (№ 2, 4—6) мають вигляд на півземлянок, впущених в грунт на 0,4—1 м. А. Тереножкін вважав, що у більш ранній пе ріод споруджувалися заглиблені будівлі (Тере ножкин 1961, с. 34). Така точка зору підтверд жується і С. Фідельським, який проаналізував житлобудування чорнолісців (Фидельский 201, с. 89). Якщо такі спостереження вірні, то можна допускати різночасовість існування житлових будівель протягом, як мінімум, двох з полови ною століть. всередині кожного знаходився ста ціонарний обігрівальний пристрій. Для споруд використовувалися такі будівельні матеріали як дерево, глина, солома і каміння. вони тра диційні для всього Подністров’я (Кашуба 2012, с. 465). звернемо увагу і на таку деталь. відсут ність слідів від стовпів не означає, що їх зовс ім не було. У чистому чорноземі це не завжди можна простежити. часто стовпи не вкопува лися в землю. Про це говорять навіть етногра фічні матеріали кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., коли дах селянської хати ставився звер ху на глиняні стіни із вальків без будь-якого каркасу (Косміна 1980, с. 28). Не виключено, що елементи подібної технології застосовува лися і в давнину. Можемо також сказати, що житлові об’єкти на городищі розташовувалися щільно один до одного (це підтверджується і розкопками наступних років). буквально ко жен клаптик території нижнього городища був використаний для будівництва. Така суцільна забудова свідчить про проживання тут більше тисячі людей. Кераміка, яка походить із заповнення жи тел і культурного шару городища нічим сут тєво не відрізняється від посуду, знайденого рис. 12. План житла 6 рис. 13. План житла 7 232 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів на інших пам’ятках Середнього Подністров’я. Найбільш поширеними були миски із нахи леними до середини вінцями різного профілю з штампованим і пластичним декором (рис. 4: 3—5, 11—13, 17; 7: 22—25, 28—31; 14: 13—15, 31, 32), зрідка з відігнутими назовні (рис. 14: 20, 22), тюльпановидні горщики з проколами по вінцях і наліпним, розчленованим пальце вими защіпами, валиком по тулубу (рис. 4: 6; 7: 19, 21; 11: 3, 13, 15; 14: 24; 18: 4, 5, 7), з валиком рис. 14. Кераміка із жител: 1—20 — № 6; 21—32 — № 7 233ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) по вінцях (рис. 7: 2; 11: 18; 18: 1, 3), черпаки з ручкою, що завершується виступом на верху (рис. 4: 8; 7: 17; 11: 24; 14: 25), округлобокі кор чаги з пластичним, штампованим чи врізним орнаментом (рис. 4: 1, 10, 18; 7: 9; 11: 1: 11, 22; 14: 2, 5, 28; 18: 10) та деякі інші форми. Та кий посуд в Подністров’ї досить розповсюдже ний. його зустрічаємо у Григорівці (Смирнова 1980, с. 123, рис. 1), Дністрівці (Смирнова 1984, с. 47—51, рис. 4—7; 1985, с. 5—29; 1986, с. 14— 17, рис. 5—8), Непоротове (Крушельницька 1998, с. 149, рис. 91, с. 158, рис. 95), Козлові (белозор, Могилов, Скорый 2000, с. 154, рис. 6, 7), Комарові (Ковпаненко 1998, с. 33), Ленків цях (Могилов 2010, с. 107, рис. 5). Мають вони аналогії і на дніпровському Правобережжі (Тереножкин 1961, с. 67, рис. 41; Ковпаненко бессонова, Скорый 1989, с. 57, рис. 10; Дараган 2011, с. 166, табл. 13 та ін.). Результати розкопок важливі, в першу чер гу тим, що вдалося розкрити житлові об’єкти із обігрівальними пристроями задовільної збереженості і встановити їх облаштування. Маємо на увазі глинобитні печі грушоподібної в плані форми. Така конструкція домінувала на пам’ятці. Це великі споруди і їм тодішніми жителями приділялося чимало уваги. Ретель но, наприклад, викладався черінь. в багатьох випадках його основу спочатку замощували кам’яними плитками, на них іноді для біль шої міцності клали шар битої кераміки і лише тоді все вимащували глиною. При нагріванні така основа, особливо фрагменти посуду, змен шувала різке розширення череня і запобігала його надмірному розтріскуванню, збільшуючи термін експлуатації. Переконливо встанов лено, що такі печі мали купол із дерев’яного каркаса обліпленого глиняним розчином, а по обох сторонах устя, з метою захисту його від випадкового пошкодження, ставилися кам’яні плити. Глинобитні печі із купольним каркасом ві домі на багатьох пам’ятках. Але при розко пках їхня збереженість фіксується далеко не у кращому стані, тому інформація про них час то досить скупа. Тим не менше відомо, що в конструкції житла вони займали далеко не ос таннє місце. Печі відкриті в різних культурах як синхронних чорноліссю так і близьких йому по часу. Так, наприклад, вони відомі в епоху бронзи (березанська 1982, с. 112), присутні на фракійських пам’ятках у Магалі (Смирнова 1957, с. 100; 1969, с. 13), на поселенні Сахар на І черінь печі складався із уламків кераміки і був обставлений з трьох боків плоскими каме нями (Кашуба 2000, с. 415), на поселенні Ма теуць-Ла башне у наземному житлі розташову валася купольна піч на чорноземній «подушці» підпрямокутної форми (Кашуба 2000, с. 431), в Алчедар ІІІ — овальної форми (Кашуба 2000, с. 465), округлі печі відкриті в Ленківцях, Пере биківцях (Могилов 2010, с. 99, 105), у жаботині (Покровская 1955, с. 89; 1973, с. 173), тощо. зус трічалися вони на поселеннях ранньоскіфсько го часу в Долинянах (Смирнова 1981, с. 41, 44), в с. Іване-Пусте відкрито овальну глиняну піч, поставлену на підлозі. Піч мала склепіння з дерев’яного каркасу, з обох боків обмазанного товстим шаром глини. О. Ганіна припускала, що у печі був димар, прикрашений карнизом і навіс (Ганіна 1965, с. 107). Крім печі у жит лі було і вогнище. Така ж ситуація трапила ся і на поселенні залісся (Ганіна 1984, с. 69). відомі купольні печі на пам’ятках волині рис. 15. План житла 8 рис. 16. План житла 9 рис. 17. План житла 10 234 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів (Крушельницька 1976, с. 85) й інших місцях. Тобто, в загальній масі обігрівальних споруд печі в епоху раннього заліза досить поширене явище. Як бачимо, на Рудковецькому городищі з опалювальних пристроїв переважають грушо подібні купольні печі (з 10 жител 7 печей), рід ше вогнища і зовсім відсутні переносні жаров ні. Це, а також те, що ряд печей неодноразово ремонтувалися на нашу думку говорить про довгочасність житлових споруд, їхню монумен тальність. Дещо по-іншому стоїть питання з кам’яними пічками. вони не характерні для цієї пори, проте, при дослідженнях зрідка все ж трапля ються. Так, наприклад, І. Шовкоплясом на ран ньоскіфському поселенні в Нагорянах, де куль турний шар насичений матеріалами VІІ ст. до н. е., але є домішки кераміки VІІ—VІІІ ст. н. е., у двох напівземлянках відкрито кам’яні печі. У житлі 2 стінки такої споруди були скла дені з вертикально поставлених плоских плит (Шовкопляс 1954, с. 101, рис. 4). черінь теж був викладений плитками. Ця деталь не властива кам’яним печам ранньослов’янського часу, де вогонь розводився на глиняному черені. Крім цього розташування каменів у них інше ніж в Нагорянах, тому, очевидно, нагорянську конс трукцію можна вважати ранньоскіфською. Кам’яну пічку ю. Малєєв дослідив на перед скіфському поселенні у в. Слободі (Малєєв 1995, с. 97). великі кам’яні печі з димоходом зафіксовані Л. Крушельницькою на поселеннях висоцької культури в черепині (Крушельницька 1973, с. 3), Лагодові (Крушельницька 1990, с. 115). Г. Смирнова пише про кам’яну піч на ран ньоскіфському поселенні в Долинянах, пред ставлену обпаленим черінем і розвалом плос ких каменів, які стояли на ребрі, утворюючи стінки і можливо перекриття (Смирнова 1978, с. 29). Такого роду об’єкти відкриті Г. Ковпа ненко на Трахтемирівському городищі Малі валки (Ковпаненко 1971, с. 117). Отже, піч із рудковецького житла 1 не є випадковою і слід рис. 18. Кераміка із житла 10 235ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) визнати, що такі обігрівальні пристрої у той час також використовувалися. Спорудження таких печей практикувалося, напевне в тих умовах, коли терміново потрібно було звести житло, а часу на глиняну піч, яка потребувала значно більших затрат, не завжди вистачало. Підкреслимо, що Рудковецькі житла всі прямокутної форми. в сучасній науці обго ворюється проблема походження і культур ної приналежності округлих жител (Скорый 1996; Смирнова 2000; Kashuba, Levitski 2012), співіснування яких з прямокутними будівля ми особливо помітне у скіфський час. вчені намагаються знайти відповіді на ряд питань, пов’язаних з даною темою. Проте вона далека від остаточного вирішення Кашуба (Kashuba, Levitski 2012, s. 579, 580). У Рудківцях круглі житла відсутні. Це може говорити про те, що поява їх у пізнішій час на інших пам’ятках не має місцевого коріння, а викликана зовнішні ми культурними впливами. На закінчення зауважимо, що на Дністрі іс нувала добре продумана стратегія оборони, го ловним організмом якої були рудковецькі фор тифікації, що входили в єдину оборонну лінію разом з Григорівським городищем, розташова ним нижче по Дністру в районі Могилів-Поділь ська (Артамонов 1955, с. 100). Крім цього за 5 км від Рудковець вище по течії р. Маціорської у недоступних природних урвищах с. Маціорськ, було збудоване резервне городище на випадок крайньої небезпеки, куди можна було б схова ти людей, худобу, запаси продуктів та інше. воно було незаселеним. У зв’язку з цим можна сказати, що Рудковецьке городище далеко не рядова пам’ятка початку раннього залізного віку на просторах Дністро-Дніпровського лісо степу. Це важливий адміністративний центр на Середньому Дністрі, який відігравав потуж ну організуючу, політичну і економічну роль в житті місцевого населення. виділяється воно в першу чергу великою площею, чи не найбіль шою для чорноліської культури. Спорудження і подальше підтримування в належному стані оборонних споруд такого масштабу вимагало грандіозних організаційних зусиль, мобілізації тисяч людей, які мешкали на території великої округи. весь комплекс знахідок дозволяє датувати період функціонування городища в межах кін ця X — першої половини VII ст. до н. е., хоча публікований матеріал із жител має вужчу хронологію близько ІX—VIIІ ст. до н. е. літерАтУрА Артамонов, М. И. 1955. Археологические исследова ния в южной Подолии в 1952—1953 гг. Краткие сооб- щения ИИМК, 59, с. 100-117. белозор, в., Могилов, А., Скорый, С. 2000. Комп лексы раннего железного века у с. Козлов на Среднем Дестре. Tyragetia. Arheologie Istorie Antica, IV (XIX), 1, с. 149-174. березанская, С. С. 1982. Северная Украина в эпоху бронзы. Киев: Наукова думка. винокур, И. С., Гуцал, А. Ф. 1974. Отчет об архео- логических исследованиях в 1974 г. НА ІА НАН Украї ни, ф. 64, 1974/6а. винокур, И. С., Гуцал, А. Ф., баженова, С. Э. 1973. Отчет об археологических исследованиях скифского городища Рудковцы Новоушицкого района и селища Бакота Каменец-Подольского района І тыс. н. э. в 1972. НА ІА НАН України, ф. 64, 1973/83. Ганіна, О. Д. 1965. Поселення скіфського часу у селі Іване-Пусте. Археологія, ХІХ, с. 106-117. Ганіна, О. Д. 1984. Поселення ранньоскіфської доби поблизу с. залісся. Археологія, 47, с. 68-79. Дараган, М. Н. 2011. Начало раннего железного века в Днепровской Правобережной Лесостепи. Киев: КНТ. Кашуба, М. Т. 2000. Раннее железо в лесостепи меж ду Днестром и Сиретом. Stratum plus, 3, с. 241-488. Кашуба, М. Т. 2012. Сравнительное исследование домостроительства гальштатских культур восточного Прикарпатья (XII—VIII/VII вв. до н. э.). Российский ар- хеологический ежегодник, 2, с. 433-472. Ковпаненко, Г. Т. 1998. Поселение предскифского времени у с. Комаров на Днестре. в: Скифы, хазары, славяне, Древняя Русь: Международная. научная кон- ференция, посвященная 100-летию со дня рождения М. И. Артамонова. Санкт-Петербург, с. 33-34. Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифского времени Днепровского Лесостепного Правобережья. Киев: Наукова думка. Ковпаненко, Г. Т. 1971. Памятники раннескифского времени Каневщины. в: Либеров, П. Д., Гуляев, в. И. (ред.). Проблемы скифской археологии. Москва: Наука, с. 115-126. Косміна, Т. в. 1980. Сільське житло Поділля кінець ХІХ—ХХ ст. Київ: Наукова думка. Крушельницька, Л. І. 1973. Поселення висоцької культури. Археологія, 11, с. 27-38. Крушельницька, Л. І. 1976. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. Київ: Науко ва думка. Крушельницька, Л. І. 1990. высоцкая культура. в: балагури, Э. А., черныш, А. П. (ред.). Археология При- карпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). Киев: Наукова думка, с. 115-122. Крушельницька, Л. І. 1998. Чорноліська культу- ра Середнього Придністров’я (за матеріалами Непо- ротівської групи пам’яток). Львів: Місіонер. Малєєв, ю. М. 1995. Поселення передскіфського часу велика Слобода на Кам’янеччині. в: Матеріа- ли ІХ Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам’янець-Подільський, с. 97-98. Могилов, А. 2010. К археологической карте Север ной буковины. Revista Arheologică, V, 1, с. 98-129. Покровская, Е. Ф. 1955. Раскопки поселения ран нескифского времени у с. жаботин, черкасской об ласти. Краткие сообщения Института археологи, 4, с. 88-90. Скорый, С. А. 1996. К вопросу о скифском этнокуль турном компоненте на поселениях лесостепного Право бережья. Древности, с. 8-14. Смирнова, Г. И. 1957. Поселение позднебронзового века и раннего железа возле с. Магала черновицкой области. Краткие сообщения ИИМК, 70, с. 99-107. Смирнова, Г. И. 1969. Поселение Магала — памятник древнефракийской культуры в Прикарпатье. Материа- лы и исследования по археологии СССР, 150, с. 7-34. Смирнова, Г. И. 1978. Поселения сифского времени у села Долиняны в Днестровском Правобережье. Архео- логический сборник Государственного Эрмитажа, 19, с. 29-36 Смирнова, Г. И. 1980. Среднее Поднестровье и Ниж нее Подунавье в предскифское время. Thracia, V, с. 121- 143 236 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів Смирнова, Г. И. 1981. Новые данные о поселении у с. Долиняны (по материалам раскопок 1977—1978 гг.). Археологический сборник Государственного Эрмита- жа, 22, с. 40-61. Смирнова, Г. И. 1984. О формировании позднечер нолесской культуры на Среднем Днестре (по матери алам поселения Днестровка-Лука). Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 25, с. 43-59. Смирнова, Г. И. 1985. Поселение у с. Днестровка — памятник чернолесской культуры на Днестре. Архео- логический сборник Государственного Эрмитажа, 26, с. 5-29. Смирнова, Г. И. 1986. Последний сезон работ на чер нолесском поселении Днестровка-Лука и вопросы хро нологии позднего чернолесья. Археологический сбор- ник Государственного Эрмитажа, 27, с. 8-26. Cмирнова, Г. И. 2000. Грунтовые постройки округ лой формы в лесостепном междуречье южного буга и Днестра в раннескифское время местные строитель ные традиции или новации. в: баженов, Л. в., брай чевський, М. ю., завальнюк, О. М. (ред.). Давня і се- редньовічна історія України: історико-археологічний збірник на пошану Іона Винокура. Кам’янець-Поділь ський: Кам’янець-Подільський державний педагогіч ний університет, с. 80-92. Тереножкин, А. И. 1961. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев: АН УССР. Фидельский, С. 2011. жилища чернолесской куль туры Днестро-Днепровского лесостепного междуречья (типология и сравнительный анализ). Археологія і дав- ня історія України, 5, с. 88-96. Шовкопляс, І. Г. 1954. Поселення ранньоскіфського часу на Середньому Дністрі. Археологія, ІХ, с. 98-105. Kashuba, М., Levitski, О. 2012. Тhe Hallstatt house- building techniques of the Carpathian-Danube region and the emergence of circular pit-houses in the Early Scythian period in North-West Pontic. In: Wojciech, B. (ed.). Pere- grinationes Archaeologicae in Asia et Europa Joanni Cho- chorowski dedicate. Krakov, s. 573-582. REFERtNCtS Artamonov, M. I. 1955. Arkheologicheskie issledovaniia v Iuzhnoi Podolii v 1952—1953 gg. Kratkie soobshcheniia IIMK, 59, s. 100-117. Belozor, V., Mogilov, A., Skoryi, S. 2000. Kompleksy ran nego zheleznogo veka u s. Kozlov na Srednem Destre. Tyrage- tia. Arheologie Istorie Antica, IV (XIX), 1, s. 149-174. Berezanskaia, S. S. 1982. Severnaia Ukraina v epokhu bronzy. Kiev: Naukova dumka. Vinokur, I. S., Gutsal, A. F. 1974. Otchet ob arkheolog- icheskikh issledovaniiakh v 1974 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1974/6a. Vinokur, I. S., Gutsal, A. F., Bazhenova, S. E. 1973. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh skifskogo gorodish- cha Rudkovtsy Novoushitskogo raiona i selishcha Bakota Kamenets-Podolskogo raiona І tys. n. e. v 1972. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1973/83. Hanina, O. D. 1965. Poselennia skifskoho chasu u seli Ivane-Puste. Arkheolohiia, XIX, s. 106-117. Hanina, O. D. 1984. Poselennia rannoskifskoi doby poblyzu s. Zalissia. Arkheolohiia, 47, s. 68-79. Daragan, M. N. 2011. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Kiev: KNT. Kashuba, M. T. 2000. Rannee zhelezo v lesostepi mezhdu Dnestrom i Siretom. Stratum plus, 3, s. 241-488. Kashuba, M. T. 2012. Sravnitelnoe issledovanie domo stroitelstva galshtatskikh kultur Vostochnogo Prikarpatia (XII—VIII/VII vv. do n. e.). Rossiiskii arkheologicheskii ezhe- godnik, 2, s. 433-472. Kovpanenko, G. T. 1998. Poselenie predskifskogo vremeni u s. Komarov na Dnestre. In: Skify, khazary, slaviane, Drev- niaia Rus: Mezhdunarodnaia. nauchnaia konferentsiia, posvi- ashchennaia 100-letiiu so dnia rozhdeniia M. I. Artamonova. Sankt-Peterburg, s. 33-34. Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1989. Pamiatniki skifskogo vremeni Dneprovskogo Lesostepnogo Pravoberezhia. Kiev: Naukova dumka. Kovpanenko, G. T. 1971. Pamiatniki ranneskifskogo vre meni Kanevshchiny. In: Liberov, P. D., Guliaev, V. I. (eds.). Problemy skifskoi arkheologii. Moskva: Nauka, s. 115-126. Kosmina, T. V. 1980. Silske zhytlo Podillia kinets XIX— XX st. Kyiv: Naukova dumka. Krushelnytska, L. I. 1973. Poselennia vysotskoi kultury. Arkheolohiia, 11, s. 27-38. Krushelnytska, L. I. 1976. Pivnichne Prykarpattia i Za- khidna Volyn za doby rannoho zaliza. Kyiv: Naukova dumka. Krushelnitska, L. І. 1990. Vysotskaia kultura. In: Balagu ri, E. A., Chernysh, A. P. (eds.). Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (eneolit, bronza i rannee zhelezo). Kiev: Naukova dumka, s. 115-122. Krushelnytska, L. I. 1998. Chornoliska kultura Sered- noho Prydnistrov’ia (za materialamy Neporotivskoi hrupy pam’iatok). Lviv: Misioner. Malieiev, Yu. M. 1995. Poselennia peredskifskoho chasu Velyka Sloboda na Kam’ianechchyni. In: Materialy IX Podil- skoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii. Kam’ianets-Podil skyi, s. 97-98. Mogilov, A. 2010. K arkheologicheskoi karte Severnoi Bu koviny. Revista Arheologică, V, 1, s. 98-129. Pokrovskaia, E. F. 1955. Raskopki poseleniia ranneskif skogo vremeni u s. Zhabotin, Cherkasskoi oblasti. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologi, 4, s. 88-90. Skoryi, S. A. 1996. K voprosu o skifskom etnokulturnom komponente na poseleniiakh lesostepnogo Pravoberezhia. Drevnosti, s. 8-14. Smirnova, G. I. 1957. Poselenie pozdnebronzovogo veka i rannego zheleza vozle s. Magala Chernovitskoi oblasti. Krat- kie soobshcheniia IIMK, 70, s. 99-107. Smirnova, G. I. 1969. Poselenie Magala — pamiatnik drevnefrakiiskoi kultury v Prikarpate. Materialy i issledova- niia po arkheologii SSSR, 150, s. 7-34. Smirnova, G. I. 1978. Poseleniia skifskogo vremeni u sela Doliniany v Dnestrovskom Pravoberezhe. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 19, s. 29-36 Smirnova, G. I. 1980. Srednee Podnestrove i Nizhnee Po dunave v predskifskoe vremia. Thracia, V, s. 121-143 Smirnova, G. I. 1981. Novye dannye o poselenii u s. Do liniany (po materialam raskopok 1977—1978 gg.). Arkheolog- icheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 22, s. 40-61. Smirnova, G. I. 1984. O formirovanii pozdnechernolesskoi kultury na Srednem Dnestre (po materialam poseleniia Dnestrovka-Luka). Arkheologicheskii sbornik Gosudarstven- nogo Ermitazha, 25, s. 43-59. Smirnova, G. I. 1985. Poselenie u s. Dnestrovka — pami atnik chernolesskoi kultury na Dnestre. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 26, s. 5-29. Smirnova, G. I. 1986. Poslednii sezon rabot na cherno lesskom poselenii Dnestrovka-Luka i voprosy khronologii pozdnego Chernolesia. Arkheologicheskii sbornik Gosudarst- vennogo Ermitazha, 27, s. 8-26. Smirnova, G. I. 2000. Gruntovye postroiki okrugloi formy v lesostepnom mezhdureche iuzhnogo buga i Dnestra v ranne skifskoe vremia mestnye stroitelnye traditsii ili novatsii. In: Bazhenov, L. V., Braichevskyi, M. Yu., Zavalniuk, O. M. (eds.). Davnia i serednovichna istoriia Ukrainy: istoryko-arkheolo- hichnyi zbirnyk na poshanu Iona Vynokura. Kam’ianets- Podilskyi: Kam’ianets-Podilskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet, s. 80-92. Terenozhkin, A. I. 1961. Predskifskii period na Dne- provskom Pravoberezhe. Kiev: AN USSR. Fidelskii, S. 2011. Zhilishcha chernolesskoi kultury Dnestro-Dneprovskogo lesostepnogo mezhdurechia (tipologiia i sravnitelnyi analiz). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 5, s. 88-96. Shovkoplias, I. H. 1954. Poselennia rannoskifskoho chasu na Serednomu Dnistri. Arkheolohiia, ІХ, s. 98-105. Kashuba, М., Levitski, О. 2012. Тhe Hallstatt house- building techniques of the Carpathian-Danube region and the emergence of circular pit-houses in the Early Scythian period in North-West Pontic. In: Wojciech, B. (ed.). Peregrinationes Archaeologicae in Asia et Europa Joanni Chochorowski dedi- cate. Krakov, s. 573-582. 237ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Гуцал, А. Ф. житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.) A. F. Hutsal HABitAtioNS oF RUdKiVtSi SEttlEmENt (According to Research materials of 1972—1974) The settlement of pre-Scythian times is located near the Rudkivtsi village, Novoushitsky District, Khmel nytsky Region. The site occupies large area on the pla teau (about 115 hectares) which rises 150 m above the level of the Dniester and a steep slope (about 6 hec tares) which departs from the plateau and descends rapidly to the water. The settlement has the complex system of artificial fortifications that protect it from the most vulnerable areas. The part of settlement that occupied the slope was inhabited. Here in the seventees of the previous centu ry the author conducted the research by the expedition of the Kamyanets-Podilsky Pedagogical Institute. This article deals with residential objects, were discovered on the settlement during 1972—1974. Residential buildings are mostly above ground or slightly deepened by 0.5—1 m with clay pear-shaped or oval in plan furnaces and hearths. For example, dwell ing 5 was lowered into the ground by 0.7 m. Dimen sions — 8.5 × 6.5 m. In housing had functioned an clay oven and three hearths. The furnace, pear-shaped in plan, was sunk into the mainland by about half near the western wall and rose 0.3 m above the general lev el. Length — 2.3 m, width — 1.4 m, and width of the outfall — 0.35 m. The stove had a domed ceiling, which had fell on the bottom and covered the entire area of the latter with a layer (up to 3—4 cm thick) of small fragments of burnt plaster. In some places, along the perimeter of the furnace, survived to a height of 3 cm sides of the arch, 4 cm thick. On both sides of the estu ary there were stone slabs across, which strengthened the outfall and prevented its premature destruction. The 3 cm thick clay bottom was smeared on a base of carefully laid stone tiles. In addition to the stove, there were three other fires inside the house. The results of the excavations are important, first of all, because it was possible to open residential build ings with heating devices of satisfactory safety and to establish their arrangement. In the construction of buildings used traditional materials for the time: clay, wood and stone. This technology is typical for the whole of Transnistria and neighboring regions. Studies have shown that the territory of the settle ment was very densely populated. The collected mate rials allow to determine the time of functioning of the monument within the end of the 10th first half of the 7th century BC. Keywords: Rudkivtsi, Middle Transnistria, settle ment, dwelling, dugout, Chornoliska culture, stove, hearth. Одержано 25.05.2020 гУЦАл Анатолій Федоровий, доцент, Камя нець-Подільський національний університет імені І. Огієнка, вул. І. Огієнка, 61, Камянець-Подільсь кий, 32301, Україна. HUtSAl Anatoliy, Associate Professor, Kamenets Podilskyi Ivan Ogienko National University, I. Ogienko street, 61, Kamyanets-Podilsky, 32301, Ukraine. E-mail: dpoasukam@gmail.com.

Житла Рудковецького городища (за матеріалами досліджень 1972—1974 р.)

Institution

Ähnliche Einträge