Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова

Статтю присвячено публікації бронзової бутеролі з фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, пошуку ймовірних джерел її походження та аналізу можливого зв’язку з безпаспортним біметалевим мечем з довоєнної колекції музею....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Бабенко, Л.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2020
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187333
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова / Л.І. Бабенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 238-245. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187333
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1873332025-02-09T21:40:14Z Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова Bronze scabbard-chape and bimetallic sword from M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum Бабенко, Л.І. Публікація археологічних матеріалів Статтю присвячено публікації бронзової бутеролі з фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, пошуку ймовірних джерел її походження та аналізу можливого зв’язку з безпаспортним біметалевим мечем з довоєнної колекції музею. In M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum archaeological collection a bronze scabbard-chape can be found, which has a form of a rhomb-shaped plug that ends with a head of a carnivorous bird. The bird’s head is conveyed by three expressive elements — an eye in the eyesocket, a beak, and a tonguelet. Chapes of such type count a bit more than twenty exemplars, which are located preferably on the Caucasus and Northern Black Sea coastal area territories. Chape was included in the so-called «Kharkiv treasure». This treasure was supposedly found by two teenagers in their yard in 1957; they gave it to the museum. The treasure is very variegated by its content and counts 236 objects of different epochs — from the Neolithic Age to the Middle Ages and modern ages. By the range of symptoms the treasure can be linked to the Archaeological exhibition opened in occupied Kharkiv in 1942 and which was demolished by the fire in February 1943. The exhibition was based on the materials of the Historical Museum collections and the Archaeological Museum of the Kharkiv University; it demonstrated as wide chronological period as the content of the «Kharkiv treasure» was — from the Stone Age to the Cossacks times. So, apparently before the war, the chape belonged to the collection of one of these museums. The loss of the accounting records of both museums prevents from determining the more precise origin of the chape. In the Archaeological exhibition remnants after the fire a bimetallic sword with an iron blade and bronze handle was also found. The sword and the chape belong to the same cultural and chronological context and are tied with each other functionally. At the same time, they are quite rare findings. It allows admitting a possible connection between them and their belonging to the same complex. Visually the Kharkiv chape is the closest to the findings from the Northern Black Sea coastal area, which allows defining the possible territory of origin of this complex, which is just hypothetic for now. 2020 Article Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова / Л.І. Бабенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 238-245. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.03.13 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187333 [904.22:069.5](477.54) uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Бабенко, Л.І. Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено публікації бронзової бутеролі з фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, пошуку ймовірних джерел її походження та аналізу можливого зв’язку з безпаспортним біметалевим мечем з довоєнної колекції музею.
format	Article
author	Бабенко, Л.І.
author_facet	Бабенко, Л.І.
author_sort	Бабенко, Л.І.
title	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
title_short	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
title_full	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
title_fullStr	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
title_full_unstemmed	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
title_sort	бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції харківського історичного музею імені м. ф. сумцова
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187333
citation_txt	Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова / Л.І. Бабенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 238-245. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT babenkolí bronzovabuterolʹtabímetaleviimečzkolekcííharkívsʹkogoístoričnogomuzeûímenímfsumcova AT babenkolí bronzescabbardchapeandbimetallicswordfrommfsumtsovkharkivhistoricalmuseum
first_indexed	2025-12-01T02:43:15Z
last_indexed	2025-12-01T02:43:15Z
_version_	1850272116712144896
fulltext	238 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) УДК [904.22:069.5](477.54) DOI: 10.37445/adiu.2020.03.13 Л. І. Бабенко бронЗоВА бУтеролЬ тА біМетАлеВиЙ МеЧ З колекЦії хАркіВсЬкого істориЧного МУЗею іМені М. Ф. сУМЦоВА Статтю присвячено публікації бронзової бу- теролі з фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, пошуку ймовірних джерел її походження та аналізу можливого зв’язку з безпас- портним біметалевим мечем з довоєнної колекції музею. ключові слова: скіфська культура, бутероль, біметалевий меч, археологічна виставка у Харкові, Харківський історичний музей імені М. Ф. Сум- цова. У науковому доробку варвари Андріївни Іл лінської є чимало праць, що складають золотий фонд скіфознавства. До останніх безперечно належить і публікація матеріалів розкопок Реп’яхуватої Могили, що стала еталонним ком плексом серед пам’яток скіфської архаїки (Иль инская, Мозолевский, Тереножкин 1980, с. 33, 54). Одним із яскравих предметів поховального інвентарю цього кургану є бронзова бутероль у вигляді голівки хижого птаха, яка завдяки документованому контексту набула значення опорної серед знахідок подібного кола. бронзова бутероль подібного типу є і в ар хеологічній колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова (далі ХІМ; інвен тарний номер Арх-32/35). Цю бутероль нещо давно ввів до наукового обігу Р. в. зимовець, який опублікував фотографію предмета й на дав лаконічну інформацію про можливе його походження (2016, с. 77, рис. 2; 5: 5). Однак ви черпної інформації про бутероль ця публікація не дає. На момент фотографування бутероль знаходилася в експозиції музею, тому знімок можна було виконати лише через скло вітрини, без масштабу і з одного боку. з цієї ж причини відсутні дані про параметри бутеролі. Нарешті, більш ґрунтовної розвідки потребує і історія ви явлення бутеролі, що вирізняється наявністю певних нюансів. бутероль репрезентована втулкою, що за кінчується голівкою хижого птаха. У перетині втулка має ромбоподібну форму і поволі зву жується у бік голівки. зверху та знизу (по від ношенню до голівки) втулка має виразні реб ра, з обох боків вони більш згладжені. Отже форма втулки більш близька не до конуса, а до зрізаної піраміди з чотирикутною основою. По краю втулка має дві пари округлих наскріз них отворів, призначених для кріплення на дерев’яну основу піхов. Пташина голівка пе редана трьома виразними елементами — оч ницями з оком, дзьобом та язичком. Очниці з оком усередині гіпертрофовані, добре виражені рельєфно та майже на половину свого розміру підіймаються вище лінії втулки та дзьоба. У кожному з очних яблук округлим поглиблен ням позначені зіниці. Дзьоб розкритий, його абрис має форму асиметричного овалу. Над дзьобок широкий, масивний, загнутий дони зу та загострений на кінці. У нижній частині наддзьобок має рельєфний повздовжній витон чений уступ. Піддзьобок більш тонкий, майже прямий, ледь звужений до кінця. Кінчик під дзьобка відламано, але збереженість гостро го кінця наддзьобка дозволяє дійти висновку, що і у непошкодженому вигляді наддзьобок і піддзьобок не були з’єднаними і між ними був невеликий проміжок. Язик виразний, довгий, загострений на кінці та ледь піднятий догори (рис. 1). відсутність ознак ливарних швів дозволяє зробити припущення про можливе виготовлен ня бутеролі в техніці лиття за втраченою воско вою моделлю. бутероль має пошкодження су© Л. І. бАбЕНКО, 2020 239ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Бабенко, Л. І. бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею... часного характеру у вигляді вм’ятини на краю втулки, що розірвала один із отворів, а також тріщини по боковому ребру на половину дов жини втулки. Параметри бутеролі наступні. загальна довжина — 6,4 см. Розміри перетину втул ки біля основи — 2,7 × 1,9 см, біля пташиної голівки — 2,3 × 1 см. Глибина втулки — 4,4 см. Діаметр зовнішнього контуру овалу очниці — 1,8 × 1,5 см. Діаметр отворів на краю втулки — 0,5 см. бутеролі подібного типу неодноразово при вертали увагу дослідників. Останнім часом їм було присвячено дві спеціальні роботи, де репрезентовані вичерпні вибірки знахідок подібних прикрас піхов меча та висвітлено історію їх вивчення, а також проблеми хроно логії, ґенези мотиву тощо (вольная 2015; зи мовец 2016). Побіжно тих чи інших проблем, пов’язаних з вивченням бутеролей у вигляді пташиної голівки, торкалися багато інших дослідників у статтях, монографіях чи дисер таційних роботах (Мошинский 2006, с. 17, 18; Новичихин 2006, с. 50—52; Скорый, зимовец 2014, с. 39—44; Канторович 2015, с. 666—668; Полидович 2015, с. 154—159; Топал 2015, с. 63—74; 2018, с. 50, 51, 287—289; Шелехань 2016; Topal 2015, p. 39—43; Скорый, Окатенко, зимовец 2020, с. 114—117 та інші). за зовніш нім виглядом наконечник піхов з Харківського історичного музею найбільш схожий на буте ролі з Реп’яхуватої Могили, острова зміїний та ряду інших пам’яток. Саме дві останні знахід ки були виділені А. М. Новічихіним у другу групу бутеролей «скіфського» типу (2006, с. 51). О. П. Мошинський, а вслід за ним і Г. М. воль ная подібні бутеролі в окремий тип не виділя ли, а вважали їх «реплікою», одним із варіантів розвитку кавказьких наконечників — щоправ да О. П. Мошинський вважав за прототипи усі кавказькі наконечники піхов (Мошинсь кий 2006, с. 17), а Г. М. вольная відводила цю роль бутеролям виділеного нею першого типу (вольная 2015, с. 21, 26, 27, рис. 3: 1). Але з розширенням кола подібних знахідок погляди на існування окремого типу стають усталени ми. Д. О. Топал об’єднав їх у причорноморську різновидність бутеролей — «тип Матусів», до якого відніс шість знахідок. Окрім бутеролей з Реп’яховатої Могили та острова зміїний, до нього ввійшли дві кримські знахідки (Скорый, зимовец 2014, с. 39, 40, кат. 31, 32), а також на конечники з Пашківського городища (Пьянков 2005, с. 449, рис. 1) та Ніспоренського району (Топал 2014, с. 23, рис. 2: 4; 2015, с. 70, рис. 4: 21—26; 5; Topal 2015, p. 42, fig. 5: 21—26; 6). виділений Р. в. зимовцем тип «Реп’яхувата Могила» репрезентований п’ятьма екземп лярами і дещо вирізняється від попередньої вибірки за складом. До нього дослідник не за рахував пашківську і ніспоренську бутеролі, але доповнив «харківським» наконечником, — підкресливши «некавказьку» локалізацію знахідок, що походять виключно з Північного рис. 1. бутероль з колекції ХІМ (фото Л. І. бабенка) 240 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів Причорномор’я, Середнього Подніпров’я та Криму (зимовец 2016, с. 77, 79—81). звісно, подібні висновки, побудовані на аналізі лише чотирьох предметів, з яких лише «епонімна» бутероль надійно задокументована, не можна вважити остаточними. Але якщо вони знай дуть підтвердження у майбутньому, це певним чином, хоча б гіпотетично, дасть змогу окресли ти можливу територію походження і бутеролі з Харківського історичного музею. У цьому разі є сенс скрупульозніше досліди ти історію надходження харківської бутеролі до колекції музею, що вирізняється певними ню ансами та є доволі заплутана. Як відомо, друга світова війна та окупація Харкова німецькими військами спричинили катастрофічні наслід ки для колекцій міських музеїв. частина з них була втрачена під час евакуації на схід, внаслі док попадання авіабомби у вагон з експонатами декількох харківських музеїв на станції Алек сєєвка бєлгородської області. У 1944 р. залиш ки врятованої колекції повернулися до Харкова з Уфи далеко не у повному складі. Колекції, що залишилися у місті, неодноразово грабувалися окупантами. У 1942 р., на базі об’єднаних фон дів історичного музею та Археологічного музею Харківського університету, була відкрита архе ологічна виставка, знищена пожежею у люто му 1943 р. частину експонатів було врятовано проведеними на згарищі у 1943—45 рр. роз копками під керівництвом І. Ф. Левицького. Але під час цих буремних подій було повністю втрачено облікову документацію. Отже всі ек спонати — і повернені з евакуації, і збережені в окупації — фактично втратили паспорт. Для частини предметів вдалося відновити інформа цію про їх походження — завдяки публікаціям довоєнного часу чи з пам’яті співробітників му зею, хоча подекуди могли вкрастися помилки, як при атрибуції експонатів (наприклад, срібні наконечники ніжок притронного табурета були визначені як навершя скіфських прапорів), так і спроб визначити їх походження — зокрема, багато речей, навіть інших епох (з вознесенсь кого скарбу тощо), були віднесені до Олександ ропільського кургану. Однак значна кількість експонатів, серед яких чимало атрактивних, так і залишилась неатрибутованою. У травні 1951 р. музей лишився єдиного фахового ар хеолога — через хворобливий стан здоров’я І. Ф. Левицький вимушений був звільнитися, а наступного року Івана Федоровича не стало. На початку 1952 р. були розпочаті роботи по відновленню облікової документації, і по ново створеній групі зберігання «Археологія» стали заповнювати інвентарні книги. Але цього ж року робота по інвентаризації колекції була призупинена через реорганізацію музею — 25 жовтня 1952 р. вийшов наказ № 148, згідно якого «з метою покращення організаційно-ме- тодичної та культурно-просвітницької робо- ти» передбачалося «відділ первісного суспіль- ства зберегти в експозиційній структурі в такому ж об’ємі, як він є, а штатну посаду заввідділом вивільнити та передати у знов утворений відділ радянської історії». Інакше кажучи, у експозиції музею розділ, присвяче ний найдавнішому минулому, залишався, але відділ первісного суспільства було ліквідовано (бабенко 2011, с. 6—12). Однак археологічний напрямок у роботі му зею все ж зберігався і до відновлення у 1968 р. у структурі закладу відділу археології. У вере сні 1955 р. на роботу до відділу феодалізму істо ричного музею було зараховано є. в. Пузакова, який, по можливості, займався археологічними дослідженнями на Харківщині. Саме за таких умов у липні 1957 р. до музею надійшов так званий «Харківський скарб». згід но Акту передачі до Харківського Державного історичного музею це сталося 10 липня 1957 р. Сам «скарб» начебто було знайдено місцевими учнями О. Глазковим та ю. Шаболтасом за ад ресою вул. Шота Руставелі, 25, на подвір’ї шко ли-інтернату № 3 і за порадою студента педін ституту К. Нікіткіна передано до музею. Скарб дуже строкатий за складом і налічує 236 пред метів різних епох — від неоліту до середньовіч чя та нового часу. зокрема, до нього ввійшли крем’яні знаряддя праці та фрагменти глиня ного посуду епохи неоліту та бронзової доби (а також кам’яна сокира цього часу), предмети оз броєння та прикраси скіфської доби, старожит ності салтівської культури та давньоруського часу, глиняні козацькі люльки тощо, частина — з добре помітними ознаками перебування у вог ні. є.в. Пузаков, який присвятив цій знахідці декілька публікацій у місцевих газетах, вважав, що «її збирачем була російська людина, пат ріот, який закопав у землю колекцію, щоб вона не дісталась ворогові й не загинула» (Пузаков 1959, с. 4). Подібна «історія» походження скарбу не дуже правдоподібна. Речі скарбу безперечно походять з колекцій харківських музеїв, але важливо визначити можливий час та обставини його «формування». за рядом побічних ознак можна припустити походження «Харківського скарбу» саме з ар хеологічної виставки. Про це свідчить, окрім слідів вогню на деяких предметах та старих ін вентарних номерів, культурно-хронологічний діапазон речей зі скарбу — від кам’яної доби до козацьких часів, що повністю відповідає те матичній структурі археологічної виставки, де був репрезентований період від кам’яної доби (кімнати 1 і 2 «Палеоліт», «Неоліт») до Київсь кої Русі і монгольського часу (кімнати 7 і 8), а закінчувалася виставка «етнографічним» роз ділом «Народне мистецтво до більшовизму» («Volkskunst vor dem Bolschewismus», кімна та 9; Kurzer… б. р., S. 149—153). Але «потрапи ти» у «скарб» ці речі могли по-різному. Окрім «офіційних» розкопок згарища вистав ки І. Ф. Левицьким, докласти руки до цієї спра 241ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Бабенко, Л. І. бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею... ви могли і інші шукачі. зокрема, у колекції Музею археології Харківського національного університету імені в. Н. Каразіна знаходить ся певна кількість предметів з Олександро пільського кургану, що надійшла до музею за невідомих обставин у 1945 р. (задников 2019, с. 285—294). Колекція Олександропільського кургану та ще п’яти скіфських курганів була передана за рішенням Паритетної комісії з Ермітажу до Харкова у 1932 р. саме до історич ного музею, а у війну — частково евакуйована, частково залучена до побудови археологічної виставки. І скоріш за все ці речі були кимось також підібрані на згарищі виставки і передані до університетського музею «неофіційно», без оформлення будь-якої документації (бабенко 2018, с. 599). Але так само до згарища могли навідуватися і інші сторонні особи, щоб задо вольнити свій пошуковий інтерес. Покопирсав шись на попелищі, можна було знайти сотню- другу предметів для власної «колекції». Потім же, втративши до неї інтерес, чи побоюючись негативних наслідків за вчинене, прикопати «скарб» на подвір’ї, де згодом на нього натра пили підлітки. Серед старожилів історичного музею побу тувало і інше припущення щодо походження цього «скарбу», яке пов’язувалося з можливою його містифікацією. Адже після ліквідації від ділу первісного суспільства було призупинено відновлення інвентарних книг по групі «Ар хеологія» і частина предметів, у тому числі зі згарища археологічної виставки, залишалася не облікованою. І співробітник музею є. в. Пу заков, який охоче співпрацював зі школярами 1 та мав потяг до написання статей до місцевих газет, не встояв перед спокусою створити неве личку «сенсацію» місцевого штибу, підібравши з не облікованих предметів археологічної ко лекції більш-менш атрактивні речі та залучив ши до цієї справи знайомих підлітків 2. Незалежно від того, яке з двох припущень ближче до істини, безсумнівним є зв’язок пред метів «Харківського скарбу» з археологічною виставкою 1942—43 рр. у Харкові. У цьому ви падку є сенс звернути увагу на ще один «без паспортний» предмет з археологічної колекції ХІМ. Мова йде про біметалевий меч з залізним клинком та бронзовим руків’ям (рис. 2; 3). Меч достеменно було знайдено І. Ф. Левицьким при розкопках згарища археологічної виставки 1. Так, у звіті про дослідження експедиції музею у тому ж таки 1957 р. є. в. Пузаков згадує про ак тивну участь 230 учнів середніх шкіл Харкова та інших міст області (Пузаков 1958, с. 5). 2. Я розшукав родичів ю. в. Шаболтаса, який, як виявилося, все життя мешкав за адресою вул. Шо та Руставелі, 25, кв. 1. На жаль, юрій васильович помер ще у 1998 р. зі слів дружини він ніколи не згадував про цю дитячу пригоду, що говорить про несуттєвість цієї події у його житті та можливу особисту непричетність до неї. (бабенко 2006, с. 53). Таким чином, і бутероль і біметалевий меч були задіяні при побудові ар хеологічної виставки, отже мають щонайменш рис. 2. біметалевий меч з колекції ХІМ (фото Л. І. бабенка) 242 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів спільну проміжну ланку походження — в один і той же час перебували в одному місці. Однак цікаво проаналізувати вірогідність спільного первісного джерела для обох предметів, доку ментована інформація про походження яких втрачена, адже вони належать до одного куль турного і хронологічного контексту та пов’язані між собою функціонально. варто зазначити, що оформлені у вигляді голівки хижого птаха бронзові бутеролі доволі рідкісні — на наш час, враховуючи як випад кові знахідки, так і матеріали з розкопок на теренах від Кавказу і волги до Румунії, налі чується менше тридцяти екземплярів (вольная 2015, с. 19—31; зимовец 2016, с. 76—88; Топал 2015, с. 63—74; 2018, с. 50, 51, 287—289). У ба гатьох випадках, коли бутеролі були знайдені у похованнях, вони очікувано супроводжувалися знахідками мечів. зокрема, комплекти мечів та бутеролей у вигляді голівки птаха виявлені у похованнях Нижньо-чегемського та Старшо го Ахмиловського могильників, Реп’яховатій Могилі, похованні кургану 127 в урочищі Мар ченки поблизу більського городища (Акритас рис. 3. Рукоять біметалевого меча з колекції ХІМ (фото Л. І. бабенка) рис. 4. Фрагменти рукоятей біметалевих мечів та бутеролі з могильників Кумбулта та Фаскау на Пів нічному Кавказі, без масштабу (1, 2, 4, 5 — Уварова 1900; 3 — Крупнов 1960) 243ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Бабенко, Л. І. бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею... 1961, табл. III: 9; Ильинская, Мозолевский, Те реножкин 1980, рис. 11: 6; 12: 1—3; чижевский 2008, рис. 33: 7; Скорый, Окатенко, зимовец 2020, с. 114-117, рис. 8—10). Піхви меча з похо вання 246 Тлійського могильника мали схожу кістяну бутероль (вольная 2015, рис. 1: 14), а закінчення піхов парадного меча з похован ня біля с. Фірмініш було оформлене у вигляді стилізованої голівки птаха (Vulpe 1990, Taf. 3: 11). Кінчик клинка залізного меча зберігся все редині однієї бутеролі з Фаскау (Уварова 1900, с. 275, 276, табл. CXL: 4). знахідки біметалевих мечів також не виріз няються високою репрезентативністю — відо мо загалом трохи більше 20 екземплярів, що походять переважно з випадкових знахідок та зруйнованих поховань (бабенко 2006; вороши лов 2006; 2007; Топал 2015; Topal 2015). брон зова бутероль — у вигляді згорнутої у кільце пантери — супроводжувала біметалевий меч з кургану біля хут. Стєпной (виноградов 1974, с. 259, 260, рис. 1). Спільних знахідок бімета левих мечів та бронзових бутеролей у вигляді голівки птаха начебто невідомо. Але є сенс звернути увагу на декілька знахідок з Кавказу. Свого часу П. С. Уварова опублікувала зобра ження уламків руків’їв двох біметалевих мечів з могильника поблизу с. Кумбулта (рис. 4: 1, 2; Уварова 1900, табл. XCV: 3, 4) та двох бутеро лей у вигляді голівки птаха з Фаскау (рис. 4: 4, 5; Уварова 1900, табл. CXV: 4, 5). Пізніше фрагмент перехрестя меча з частиною руків’я з могильника Фаскау поблизу с. Галіат ввів до обігу є. І. Крупнов (рис. 4: 3; Крупнов 1960, табл. XXX: 3). згодом виявилося, що фрагмент меча з Фаскау, опублікований є. І. Крупновим і фрагмент рукояті одного з мечів з Кумбулти за П. С. Уваровою (рис. 4: 1), є уламками од ного меча — чи то з Фаскау, чи то з Кумболти (бабенко 2006, с. 53, 54; 2010). Можна напевне стверджувати, що при обліку, збереженні чи публікації паспорти предметів з двох могиль ників були переплутані. А тому не виключено, що уламки обох мечів і дві бронзові бутеролі пов’язані між собою і кожна з пар — бутероль і фрагмент руків’я — походять з одного похо вання, тобто, ці дві бутеролі прикрашали піхви біметалевих мечів. Якщо зараз знахідки і бронзових бутеролей, і біметалевих мечів репрезентовані невеликою кількістю, то у довоєнний час вони складали категорію зовсім рідкісних, майже унікальних знахідок. Так, були відомі бутеролі з Фаскау та верхньо-Кобанського могильників (Уваро ва 1900, табл. CXV: 4, 5; рис. 80) та з острова зміїний (Левки), що була привезена в Одесь кий музей після 1841 року (Островерхов, Охот ников 1989, с. 55). з біметалевих мечів можна назвати знахідки з Кумбулти (?) (Уварова 1900, табл. XCV: 3, 4), кургану 2 біля с. Райгород (Ха ненко, Ханенко 1900, табл. XXXVIII: 166) та з пагорбу Стєньки Разіна біля с. Лапоть побли зу м. Камишин Саратовської області (Шкурко 1962, с. 98, 100, рис. 4). Отже «харківські» буте роль і меч є п’ятими, кожен у своїй серії, з до воєнних знахідок. Тому зважуючи вірогідність можливого зв’язку між ними, цілком дореч но сформулювати це питання дещо інакше, а саме — чи можуть два виключно рідкісні пред мети, що існували в одному хронологічному та культурному контексті та були пов’язані між собою функціонально, потрапити у музейну ко лекцію незалежно одне від одного? Це можливо, хоча і дуже малоймовірно, майже фантастично. Але припущення про вірогідний зв’язок між ними буде залишатися гіпотетичним, допоки не отримає документального підтвердження. від шукати його можна серед матеріалів, присвяче них організації археологічної виставки 1942 р. у Харкові, зі згарищ якої походять обидва предме ти, можливо це станеться у майбутньому. Отже, скоріш за все, до війни обидва предме ти перебували у фондах одного з харківських музеїв — історичного або археологічного музею університету, колекції яких були залучені при створенні археологічної виставки. Хоча не слід виключати і інше джерело їх надходження на виставку, визначити яке можна лише за архів ними матеріалами, якщо такі знайдуться. У цьому випадку ми отримаємо ще один яскра вий комплекс скіфської архаїки, що доповнить джерельну базу скіфознавства. Свого часу було зроблене припущення про можливе місцеве походження біметалевого меча з Харківського історичного музею (бабенко 2006, с. 56). Якщо зв’язок бутеролі з біметалевим мечем буде до ведено, то, враховуючи належність «харківсь кого» наконечника піхов до причорноморського типу бутеролей, відповідна локація обох пред метів отримає додаткову аргументацію. літерАтУрА Акритас, П. Г. 1961. Археологические исследова ния чегемского ущелья в 1959 г. Сборник статей по истории Кабардино-Балкарии, IX, с. 177-192. бабенко, Л. И. 2010. О некоторых биметалличес ких мечах скифского времени с территории Кавказа. в: Проблемы хронологии и периодизации археологи- ческих памятников и культур Северного Кавказа. XXVI «Крупновские чтения» по археологии Север- ного Кавказа. Магас, 26—30 апреля 2010 г. Тезисы докладов. Магас: Пилигрим, с. 26-28. бабенко, Л. И. 2018. Коллекция Александрополь ского кургана в собрании Харьковского историческо го музея имени Н. Ф. Сумцова. в: Полин, С. в. Алек сеев, А. ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н. э. в Нижнем Поднепровье. Киев; берлин: Олег Филюк, с. 591-627. бабенко, Л. І. 2006. біметалевий меч скіфського часу з колекції Харківського історичного музею. Ар- хеологія, 2, с. 53-57. бабенко, Л. І. 2011. Короткий нарис історії від ділу археології Харківського історичного музею. в: Аксьонов, в. С., бабенко, Л. І. (укл.). Відділ археоло- гії Харківського історичного музею (1991—2010): Біб- ліографічний покажчик. Харків: Мачулін, с. 5-16. 244 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Публікація археологічних матеріалів виноградов, в. б. 1974. Новые находки предме тов скифо-сибирского звериного стиля в чечено-Ин гушетии. Советская археология, 4, с. 258-263. вольная, Г. Н. 2015. Наконечники ножен с изоб ражением головы птицы из памятников раннего же лезного века Центрального Кавказа и их аналогии в скифо-сибирском зверином стиле. Российская Архе- ология, 1, с. 19-31. ворошилов, А. Н. 2006. бронзовое и биметалли ческое клинковое оружие скифского типа восточной Европы и Кавказа. Археологічний літопис Лівобе- режної України, 1, с. 34-45. ворошилов, А. Н. 2007. биметаллические мечи скифского времени из междуречья Дона и волги. Российская Археология, 3, с. 150-156. задников, С. А. 2019. Коллекция предметов из Александропольского кургана в собрании Музея ар хеологии Харьковского национального университе та имени в. Н. Каразина. Археологія і давня історія України, 4, с. 285-294. зимовец, Р. в. 2016. О локальных особенностях бронзовых бутеролей в виде головы хищной птицы. Археологія і давня історія України, 2, с. 76-88. Ильинская, в. А., Мозолевский, б. Н., Теренож- кин, А. И. 1980. Курганы VI в. до н. э. у с. Матусов. в: Тереножкин, А. И. (ред.). Скифия и Кавказ. Киев: Наукова думка, с. 31-63. Канторович, А. Р. 2015. Скифский звериный стиль Восточной Европы: классификация, типо- логия, хронология, эволюция. Диссертация д. и. н. МГУ. Крупнов, Е. И. 1960. Древняя история Северного Кавказа. Москва: АН СССР. Мошинский, А. П. 2006. Древности Горной Диго- рии. VII—IV вв. до н. э. Труды ГИМ, 154. Москва. Новичихин, А. М. 2006. Население Западного За- кубанья в первой половине I тысячелетия до н. э. (по материалам погребальных памятников). Ана па: РИО СГУТ и КД. Островерхов, А. С., Охотников, С. б. 1989. О не которых мотивах звериного стиля на памятниках из собрания Одесского археологического музея. Вест- ник древней истории, 2, с. 50-67. Полидович, ю. б. 2015. Структура и символи ка декора ножен мечей раннескифского времени. в: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Материалы Междуна- родной научной конференции, посвященной памя- ти А. И. Мелюковой (Кагальник, 26—29 апреля 2014 г.). Ростов-на-Дону: Издательство юНЦ РАН, с. 153-161. Пузаков, Е. в. 1958. Отчет об археологических исследованиях Харьковского государственного ис- торического музея в басейне реки Северского Донца в 1957 г. НА ІА НАН України, ф. 2884, 1957/18. Пузаков, є. 1959. Цінна археологічна колекція. Со- ціалістична Харківщина, 24 лютого, 41 (10016), с. 4. Пьянков, А. в. 2005. бронзовый зооморфный на конечник акинака из фондов Краснодарского му зея-заповедника. в: Гуляев, в. И. (ред.). Древности Евразии от ранней бронзы до раннего средневеко- вья. Памяти В. С. Ольховского. Москва: ИА РАН, с. 448-450. Скорый, С. А., зимовец, Р. в. 2014. Скифские древности Крыма. Материалы одной коллекции. Киев: Олег Філюк. Скорый, С. А., Окатенко, в. Н., зимовец, Р. в. 2020. Скифское архаическое погребение в урочище Марченки близ бельского городища. Археологичес- кое наследие, 1 (3), с. 113-134. Топал, Д. А. 2014. Акинаки на западных рубежах Скифии. Находки скифских мечей и кинжалов с тер ритории Республики Молдова. Tyragetia, 8, 1, с. 7-43. Топал, Д. А. 2015. биметаллические акинаки типа Гудермес и использование бронзы в изготов лении раннескифского клинкового оружия. Мате- риалы по археологии Северного Причерноморья, 13, с. 54-79. Топал, Д. 2018. Скифское клинковое вооружение VII—IV вв. до н. э. (юго-запад Восточной Европы). Диссертация доктора истории. Центр археологии Института культурного наследия АН Молдовы. Уварова, П. С. 1900. Могильники Северного Кав- каза. Материалы по археологии Кавказа, VIII. Мос ква: А.И. Мамонтов. Ханенко, б. Н., Ханенко, в. И. 1900. Древности Приднепровья, III. чижевский, А. А. 2008. Погребальные памятни- ки населения Волго-Камья в финале бронзового — раннем железном веках: предананьинская и анань- инская культурно-исторические области. Казань: Школа. Шелехань, О. в. 2016. Мечі та кинджали скіфсь- кого часу Східноєвропейського Лісостепу. Дисерта ція к. і. н. ІА НАН України. Шкурко, А. И. 1962. Скифский кинжал из Днеп ропетровского музея. в: Авдусин, Д. А., Янин, в. Л. (ред.). Историко-археологический сборник. Москва, с. 97-100. Kurzer… б. р. Kurzer Führer durch die Ausstellung der vorgeschichtlichen Sammlungen des Einsatzstabes Reichsleiter Rosenberg, Abt. Vorgeschichte in Charkow. ЦДАвО України, ф. 3676, оп. 1, спр. 58, арк. 149-153. Topal, D. A. 2015. Use of bronze in the producing of Early Scythian akinakai. Tyragetia, 9, 1, p. 29-50. Vulpe, A. 1990. Die Kurzschwerter, Dolche und Stre- itmesser der Hallstattzeit in Rumänien. Prähistorische Bronzefunde, VI, 9. München: C. H. Beck’sche. REFERENCES Akritas, P. G. 1961. Arkheologicheskie issledovaniia Che gemskogo ushchelia v 1959 g. Sbornik statei po istorii Kab- ardino-Balkarii, IX, s. 177-192. Babenko, L. I. 2010. O nekotorykh bimetallicheskikh mechakh skifskogo vremeni s territorii Kavkaza. In: Problemy khronologii i periodizatsii arkheologicheskikh pamiatnikov i kultur Severnogo Kavkaza. XXVI «Krupnovskie chteniia» po arkheologii Severnogo Kavkaza. Magas, 26—30 aprelia 2010 g. Tezisy dokladov. Magas: Piligrim, s. 26-28. Babenko, L. I. 2018. Kollektsiia Aleksandropolskogo kur gana v sobranii Kharkovskogo istoricheskogo muzeia imeni N. F. Sumtsova. In: Polin, S. V., Alekseev, A. Iu. Skifskii tsar- skii Aleksandropolskii kurgan IV v. do n. e. v Nizhnem Podne- prove. Kiev; Berlin: Oleg Filiuk, s. 591-627. Babenko, L. I. 2006. Bimetalevyi mech skifskoho chasu z kolektsii Kharkivskoho istorychnoho muzeiu. Arkheolohiia, 2, s. 53-57. Babenko, L. I. 2011. Korotkyi narys istorii viddilu arkhe olohii Kharkivskoho istorychnoho muzeiu. In: Aksonov, V. S., Babenko, L. I. (ukl.). Viddil arkheolohii Kharkivskoho isto- rychnoho muzeiu (1991—2010): Bibliohrafichnyi pokazhchyk. Kharkiv: Machulin, s. 5-16. Vinogradov, V. B. 1974. Novye nakhodki predmetov skifo- sibirskogo zverinogo stilia v Checheno-Ingushetii. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 258-263. Volnaia, G. N. 2015. Nakonechniki nozhen s izobrazheniem golovy ptitsy iz pamiatnikov rannego zheleznogo veka Tsen tralnogo Kavkaza i ikh analogii v skifo-sibirskom zverinom stile. Rossiiskaia Arkheologiia, 1, s. 19-31. Voroshilov, A. N. 2006. Bronzovoe i bimetallicheskoe klink ovoe oruzhie skifskogo tipa Vostochnoi Evropy i Kavkaza. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, s. 34-45. 245ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 3 (36) Бабенко, Л. І. бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею... Voroshilov, A. N. 2007. Bimetallicheskie mechi skifskogo vremeni iz mezhdurechia Dona i Volgi. Rossiiskaia Arkhe- ologiia, 3, s. 150-156. Zadnikov, S. A. 2019. Kollekcziya predmetov iz Aleksandropol’skogo kurgana v sobranii Muzeya arkheologii Khar’kovskogo naczional’nogo universiteta imeni V. N. Kara zina. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4, s. 285-294. Zimovets, R. V. 2016. O lokalnykh osobennostiakh bron zovykh buterolei v vide golovy khishchnoi ptitsy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 76-88. Ilinskaia, V. A., Mozolevskii, B. N., Terenozhkin, A. I. 1980. Kurgany VI v. do n. e. u s. Matusov. In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Skifiia i Kavkaz. Kiev: Naukova dumka, s. 31-63. Kantorovich, A. R. 2015. Skifskii zverinyi stil Vostochnoi Evropy: klassifikatsiia, tipologiia, khronologiia, evoliutsiia. Dissertatsiia d. i. n. MGU. Krupnov, E. I. 1960. Drevniaia istoriia Severnogo Kavka- za. Moskva: AN SSSR. Moshinskii, A. P. 2006. Drevnosti Gornoi Digorii. VII— IV vv. do n. e. Trudy GIM, 154. Moskva. Novichikhin, A. M. 2006. Naselenie Zapadnogo Zakubania v pervoi polovine I tysiacheletiia do n. e. (po materialam pogre- balnykh pamiatnikov). Anapa: RIO SGUT i KD. Ostroverkhov, A. S., Okhotnikov, S. B. 1989. O nekoto rykh motivakh zverinogo stilia na pamiatnikakh iz sobraniia Odesskogo arkheologicheskogo muzeia. Vestnik drevnei is- torii, 2, s. 50-67. Polidovich, Iu. B. 2015. Struktura i simvolika dekora nozhen mechei ranneskifskogo vremeni. In: Lukiashko, S. I. (ed.). Voina i voennoe delo v skifo-sarmatskom mire. Materi- aly Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi pamiati A. I. Meliukovoi (Kagalnik, 26—29 aprelia 2014 g.). Rostov-na-Donu: IuNTs RAN, s. 153-161. Puzakov, E. V. 1958. Otchet ob arkheologicheskikh issle- dovaniiakh Kharkovskogo gosudarstvennogo istoricheskogo muzeia v baseine reki Severskogo Dontsa v 1957 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 2884, 1957/18. Puzakov, Ye. 1959. Tsinna arkheolohichna kolektsiia. Sot- sialistychna Kharkivshchyna, 24 liutoho, 41 (10016), s. 4. Piankov, A. V. 2005. Bronzovyi zoomorfnyi nakonechnik akinaka iz fondov Krasnodarskogo muzeia-zapovednika. In: Guliaev, V. I. (ed.). Drevnosti Evrazii ot rannei bronzy do ran- nego srednevekovia. Pamiati V. S. Olkhovskogo. Moskva: IA RAN, s. 448-450. Skoryi, S. A., Zimovets, R. V. 2014. Skifskie drevnosti Kry- ma. Materialy odnoi kollektsii. Kiev: Oleh Filiuk. Skoryi, S. A., Okatenko, V. N., Zimovets, R. V. 2020. Skifskoe arkhaicheskoe pogrebenie v urochishche Marchenki bliz Belsko go gorodishcha. Arkheologicheskoe nasledie, 1 (3), s. 113-134. Topal, D. A. 2014. Akinaki na zapadnykh rubezhakh Ski fii. Nakhodki skifskikh mechei i kinzhalov s territorii Respub liki Moldova. Tyragetia, 8, 1, s. 7-43. Topal, D. A. 2015. Bimetallicheskie akinaki tipa Gudermes i ispolzovanie bronzy v izgotovlenii ranneskifskogo klinkovogo oruzhiia. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 13, s. 54-79. Topal, D. 2018. Skifskoe klinkovoe vooruzhenie VII—IV vv. do n. e. (iugo-zapad Vostochnoi Evropy). Dissertatsiia doktora istorii. Tsentr arkheologii Instituta kulturnogo naslediia AN Moldovy. Uvarova, P. S. 1900. Mogilniki Severnogo Kavkaza. Mate rialy po arkheologii Kavkaza, VIII. Moskva: A. I. Mamontov. Khanenko, B. N., Khanenko, V. I. 1900. Drevnosti Pridne- provia, III. Chizhevskii, A. A. 2008. Pogrebalnye pamiatniki nasele- niia Volgo-Kamia v finale bronzovogo — rannem zheleznom vekakh: predananinskaia i ananinskaia kulturno-istorichesk- ie oblasti. Kazan: Shkola. Shelekhan, O. V. 2016. Mechi ta kyndzhaly skifskoho chasu Skhidnoievropeiskoho Lisostepu. Dysertatsiia k. i. n. IA NAN Ukrainy. Shkurko, A. I. 1962. Skifskii kinzhal iz Dnepropetrovskogo muzeia. In: Avdusin, D. A., Ianin, V. L. (eds.). Istoriko-arkhe- ologicheskii sbornik. Moskva, s. 97-100. Kurzer… b. r. Kurzer Führer durch die Ausstellung der vor- geschichtlichen Sammlungen des Einsatzstabes Reichsleiter Rosenberg, Abt. Vorgeschichte in Charkow. TsDAVO Ukrainy, f. 3676, op. 1, spr. 58, ark. 149-153. Topal, D. A. 2015. Use of bronze in the producing of Early Scythian akinakai. Tyragetia, 9, 1, p. 29-50. Vulpe, A. 1990. Die Kurzschwerter, Dolche und Streitmess- er der Hallstattzeit in Rumänien. Prähistorische Bronzefunde, VI, 9. München: C. H. Beck’sche. L. I. Babenko BRoNZE SCABBARd-CHApE ANd BimEtAlliC SWoRd FRom m. F. SUmtSoV KHARKiV HiStoRiCAl mUSEUm In M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum ar chaeological collection a bronze scabbard-chape can be found, which has a form of a rhomb-shaped plug that ends with a head of a carnivorous bird. The bird’s head is conveyed by three expressive elements — an eye in the eyesocket, a beak, and a tonguelet. Chapes of such type count a bit more than twenty exemplars, which are located preferably on the Caucasus and Northern Black Sea coastal area territories. Chape was included in the so-called «Kharkiv treasure». This treasure was supposedly found by two teenagers in their yard in 1957; they gave it to the museum. The treasure is very variegated by its content and counts 236 objects of dif ferent epochs — from the Neolithic Age to the Middle Ages and modern ages. By the range of symptoms the treasure can be linked to the Archaeological exhibition opened in occupied Kharkiv in 1942 and which was demolished by the fire in February 1943. The exhibi tion was based on the materials of the Historical Mu seum collections and the Archaeological Museum of the Kharkiv University; it demonstrated as wide chrono logical period as the content of the «Kharkiv treasure» was — from the Stone Age to the Cossacks times. So, apparently before the war, the chape belonged to the collection of one of these museums. The loss of the ac counting records of both museums prevents from deter mining the more precise origin of the chape. In the Archaeological exhibition remnants after the fire a bimetallic sword with an iron blade and bronze handle was also found. The sword and the chape be long to the same cultural and chronological context and are tied with each other functionally. At the same time, they are quite rare findings. It allows admitting a possible connection between them and their belong ing to the same complex. Visually the Kharkiv chape is the closest to the findings from the Northern Black Sea coastal area, which allows defining the possible territory of origin of this complex, which is just hypo thetic for now. Keywords: Scythian culture, scabbard-chapes, bi metallic sword, archaeological exhibition in Kharkiv, M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum. Одержано 1.04.2020 бАбенко леонід іванович, старший науковий співробітник, Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова, вул. Університетська, 5, Харків, 61003, Україна. BaBenKo leonid i., Senior Researcher, M.F.Sumtsov Kharkiv Historical Museum, Universytetska str., 5, Kharkiv, 61003, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0002-5498-9278, e-mail: ba benkolnd@gmail.com.

Бронзова бутероль та біметалевий меч з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова

Репозитарії

Схожі ресурси