Мужественные женщины или женственные мужчины? Находки оружия в сарматских женских погребениях Алфельда

• Veröffentlicht in: Археологія і давня історія України
• Datum: 2020
• Hauptverfasser: Иштванович, Э., Кульчар, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2020
• Schlagworte: Амазонки археологічні
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187343
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Мужественные женщины или женственные мужчины? Находки оружия в сарматских женских погребениях Алфельда / Э. Иштванович, В. Кульчар // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 3 (36). — С. 360-366. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

Статья посвящена исследованию наличия оружия или фрагмента оружия в женских могилах
 сарматов Венгерской низменности. Точное количество таких погребений трудно определить из-за
 разрушения могил при ограблении и неточности
 антропологических определений. На основании
 имеющегося материала мы предположили существование обряда «передачи вещей на тот свет», аналоги которому имеются как в археологическом — в частности, сарматском, — так и в этнографическом материале. When building up a database of Sarmatian burials
 in the Great Hungarian Plain (Alföld), that presently
 includes the complete material of 3949 burial features,
 we noticed some cases of the presence of typically «masculine
 » pieces of grave-goods in burials determined as
 female ones. The article deals with this phenomenon
 widely known in different cultures, observed in the
 burial rite. These are the findings of weapons or their
 fragments in female graves. It is difficult to determine
 the precise number of such burials in the case of the
 Alföld Sarmatians because of the high number of looted
 burials and the inaccuracy of anthropological data.
 In this study, we collected five cases from four sites,
 among them the two largest published cemeteries (Madaras:
 arrowhead, Budapest-Péceli út: arrowhead),
 and one under publication (Nyíregyáza-Felsősima-
 Gyebrás-tanya: sword fragments in two graves) and
 two less-known grave groups (Szeged-Szőreg: sword
 fragment, Újszentiván: sword fragment). We do not
 think that — usually with one exception — fragmented
 weapons found in female graves could have been used
 in their original function; nor do we connect this element
 of burial rite with the phenomenon of the armed
 women, the «Amazons» well-known in the barrows of
 the Volga-Ural region in the Sauromatian and Middle
 Sarmatian Age. These cases are very distant in time
 and space, however, some traces of archaic traditions
 cannot be completely excluded. Based on the material
 at our disposal, we would rather suggest the existence
 of the rite called the «transfer of objects to the otherworld
 » the analogies for which are known both in the
 archaeological — including Sarmatian (such a case was
 published by O. V. Symonenko from the elite burial of
 Vesnyanoe) — and ethnographical material. Створюючи базу даних сарматських поховань по
 Великій Угорській рівнині (Алфьольд), яка наразі
 включає повний матеріал 3949 поховань, ми помітили
 деякі випадки наявності в похованнях, визначених
 як жіночі, типово «чоловічі» риси. У статті йдеться
 про це явище в обряді поховання, широко відоме
 в різних культурах. Це знахідки зброї або її частин у
 жіночих могилах. Важко визначити точну кількість
 таких поховань у алфьольдських сарматів через велику
 кількість пограбованих поховань та неточність
 антропологічних даних. У цьому дослідженні ми
 зібрали п’ять випадків з чотирьох місць, серед них
 два найбільших опублікованих могильники (Mадараш:
 наконечник стріли, Будапешт-Пецелі ут: наконечник
 стріли) та один, що опублікований (Ньиредьхаза,
 Фелшешима, Дьебраш-танья: фрагменти
 меча у двох могилах) та дві менш відомі могильні
 групи (Сегед-Сьорег: фрагмент меча, Уйсентіван:
 фрагмент меча). Ми не вважаємо, що фрагментована
 зброя, знайдена в жіночих могилах, могла бути
 використана у своїй початковій функції (за одним
 винятком); ми також не пов’язуємо цей елемент поховального
 обряду з феноменом озброєних жінок,
 «амазонок», добре відомих у курганах Поволзько-
 Уральського регіону у савроматську та сарматську
 епоху. Ці випадки дуже далекі в часі та просторі,
 проте деякі сліди архаїчних традицій не можна повністю
 виключити. Спираючись на наявний у нас матеріал,
 ми скоріше б припустили існування обряду,
 який називається «перенесенням предметів у потойбічний
 світ», аналогії якому відомі як в археологічному
 — в тому числі сарматському (такий випадок
 опублікував О. В . Симоненко в елітному похованні у
 Весняному) — та етнографічному матеріалі.