Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин

Дається огляд літературних даних, що стосуються класичних і сучасних методів діагностики туберкульозу. Описані переваги та особливості їх застосування в лабораторній практиці ветеринарної і гуманної медицини. Представлен обзор литературных данных относительно классических и современных методов диа...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автори: Дяченко, Г.М., Кравченко, Н.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18736
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин / Г.М. Дяченко, Н.О. Кравченко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 81-92. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18736
record_format dspace
spelling Дяченко, Г.М.
Кравченко, Н.О.
2011-04-08T20:56:59Z
2011-04-08T20:56:59Z
2006
Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин / Г.М. Дяченко, Н.О. Кравченко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 81-92. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.
1997-3004
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18736
619:616 - 07:616.982.21
Дається огляд літературних даних, що стосуються класичних і сучасних методів діагностики туберкульозу. Описані переваги та особливості їх застосування в лабораторній практиці ветеринарної і гуманної медицини.
Представлен обзор литературных данных относительно классических и современных методов диагностики туберкулеза. Описаны преимущества и особенности их применения в практике лабораторий ветеринарной и гуманной медицины.
There is literary information as for classic and so modern methods of tuberculosis diagnostics. Advantages and peculiarities of their usage in practice of veterinary and human medicine laboratories are described. Key words: tuberculosis diagnostics, classic methods, immunoenzymatic assay, роlymerase chain reaction (PCR).
uk
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Мікробіологія і вірусологія тварин
Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
Достижения и проблемы в диагностике туберкулеза сельскохозяйственных животных
The achievements and problems of tuberculosis diagnostic of agricultural animals
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
spellingShingle Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
Дяченко, Г.М.
Кравченко, Н.О.
Мікробіологія і вірусологія тварин
title_short Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
title_full Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
title_fullStr Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
title_full_unstemmed Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
title_sort досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин
author Дяченко, Г.М.
Кравченко, Н.О.
author_facet Дяченко, Г.М.
Кравченко, Н.О.
topic Мікробіологія і вірусологія тварин
topic_facet Мікробіологія і вірусологія тварин
publishDate 2006
language Ukrainian
publisher Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
format Article
title_alt Достижения и проблемы в диагностике туберкулеза сельскохозяйственных животных
The achievements and problems of tuberculosis diagnostic of agricultural animals
description Дається огляд літературних даних, що стосуються класичних і сучасних методів діагностики туберкульозу. Описані переваги та особливості їх застосування в лабораторній практиці ветеринарної і гуманної медицини. Представлен обзор литературных данных относительно классических и современных методов диагностики туберкулеза. Описаны преимущества и особенности их применения в практике лабораторий ветеринарной и гуманной медицины. There is literary information as for classic and so modern methods of tuberculosis diagnostics. Advantages and peculiarities of their usage in practice of veterinary and human medicine laboratories are described. Key words: tuberculosis diagnostics, classic methods, immunoenzymatic assay, роlymerase chain reaction (PCR).
issn 1997-3004
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18736
citation_txt Досягнення і проблеми у діагностиці туберкульозу сільськогосподарських тварин / Г.М. Дяченко, Н.О. Кравченко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 81-92. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dâčenkogm dosâgnennâíproblemiudíagnosticítuberkulʹozusílʹsʹkogospodarsʹkihtvarin
AT kravčenkono dosâgnennâíproblemiudíagnosticítuberkulʹozusílʹsʹkogospodarsʹkihtvarin
AT dâčenkogm dostiženiâiproblemyvdiagnostiketuberkulezaselʹskohozâistvennyhživotnyh
AT kravčenkono dostiženiâiproblemyvdiagnostiketuberkulezaselʹskohozâistvennyhživotnyh
AT dâčenkogm theachievementsandproblemsoftuberculosisdiagnosticofagriculturalanimals
AT kravčenkono theachievementsandproblemsoftuberculosisdiagnosticofagriculturalanimals
first_indexed 2025-11-25T13:19:04Z
last_indexed 2025-11-25T13:19:04Z
_version_ 1850515442432475136
fulltext 80 81 МІКРОБІОЛОГІЯ І ВІРУСОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 619:616 - 07:616.982.21 ДОСЯГНЕННЯ І ПРОБЛЕМИ У ДІАГНОСТИЦІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН Дяченко Г.М. , Кравченко Н.О. Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН вул. Шевченка, 97, Чернігів, 14027, Україна Дається огляд літературних даних, що стосуються класичних і сучасних методів діагностики туберкульозу. Описані переваги та особливості їх застосування в лабораторній практиці ветеринар- ної і гуманної медицини. Ключові слова: діагностика туберкульозу, класичні методи, імуно- ферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція. Однією з найбільш небезпечних і поширених інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин є туберкульоз. Вона завдає значних економічних збитків господарствам та становить небезпеку для здоров’я людини. За останні 10 років матеріали звітності ветеринарної медици- ни найбільш повно відображають епізоотичну ситуацію щодо роз- повсюдження туберкульозу серед поголів’я великої рогатої худоби: лише 13 із 25 областей України вільні від цієї хвороби [1, 2]. Що ж до захворюваності інших видів сільськогосподарських тварин та птахів, то тут ситуація залишається нез’ясованою, оскільки згідно з чинною “Інструкцією про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу”(1994), ні дрібна рогата худоба чи коні, ні свині чи птахи, за винятком маточного поголів’я у племін- них господарствах, на туберкульоз не досліджуються. Необхідно зазначити, що на сьогодні боротьба з цією хворо- бою ускладнена низкою факторів, головними серед яких є: – існування з 1995 року великого резервуара збудника хворо- би через епідемію туберкульозу серед населення України; – збільшення захворюваності на туберкульоз у дрібних го- сподарствах, в яких можливий тісний контакт різних видів тварин, птахів та людини, що сприяє міграції збудника хвороби до всіх біо- логічних видів, які перебувають у вогнищі інфекції; 82 83 – відсутність експрес-методів діагностики туберкульозу. Важливу роль у комплексі заходів з ліквідації туберкульозу відіграє своєчасна діагностика. Проте класичні методи діагности- ки, які нині використовуються в лабораторній практиці як ветери- нарної, так і гуманної медицини, мають ряд недоліків [3, 4]. Бактеріоскопічний метод дослідження мазків, забарвлених за методом Ціля-Нільсена або люмінесцентними барвниками, дозво- ляє проводити індикацію мікобактерій за наявності в 1см3 дослід- жуваного матеріалу 105-106 та 104-105 мікробних тіл, відповідно. Культуральний метод більш чутливий, дає позитивні резуль- тати за наявності в 1см3 матеріалу від 20 до 100 мікробних клітин. Але цей метод трудомісткий і тривалий: через повільний ріст міко- бактерій результат стає відомим не раніше ніж через 3 місяці. Біологічний метод, за допомогою якого можна діагносту- вати хворобу при наявності в 1см3 досліджуваного матеріалу 1-5 мікробних тіл, до застосування антибіотиків вважався найчутливі- шим. Однак, з появою змінених форм бактерій під впливом анти- бактеріальних препаратів діагностична цінність цього методу на сьогодні значно знизилася. Крім того, до його серйозних недоліків слід віднести також необхідність спеціальних умов проведення та довготривалість (до 3-х місяців) аналізу [3, 5]. Основним прижиттєвим методом діагностики хвороби є алергічний − обстеження тварин за допомогою внутрішньошкіря- ної туберкулінової проби [6]. Однак, як відомо, позитивні алергічні реакції у тварин на туберкулін для ссавців викликає не лише збудник туберкульозу ве- ликої рогатої худоби, але й збудник туберкульозу птахів та атипові мікобактерії [6]. Так, про виділення реагуючих на туберкулін тва- рин, сенсибілізованих атиповими мікобактеріями, у 40-50 % благо- получних щодо туберкульозу великої рогатої худоби господарств повідомляють Овдієнко М.П. і співавтори та Завгородній А.І. [7- 10]. Це, звичайно, стало головною причиною зростання недовіри практичних фахівців ветеринарної медицини до алергічного мето- ду діагностики хвороби у тварин. Окрім цього, внутрішньошкіряна туберкулінова проба не завжди виявляє такі форми процесу, які є або лише на початковій стадії, означеній поняттям “інфікування”, або ж навпаки, якщо ступінь ураження макроорганізму такий, коли він втрачає здатність реагувати на неї. 82 83 Більшість зазначених вище класичних методів не лише мають різну чутливість, але й потребують тривалого часу для проведення діагностики і, що найголовніше, мають невисоку діагностичну ефективність (див. табл.). Порівняльна характеристика методів діагностики туберкульозу (дані ВДНКІ, Росія, 2002р.) Метод Чутливість, мікр. тіл/1мл Тривалість дослідження Діагностична ефективність, % Бактеріоскопія проста 105 – 106 1 – 2 год. 15 – 17 Бактеріоскопія люмі- несцентна 104 – 105 1 – 2 год. 17 – 28 Культуральний 20 –102 3 міс. 0,8 Біологічний 1 – 5 3 міс. 14,4 Оскільки результати, одержувані за допомогою цих методів не можна вважати остаточними, бо не всі виділені із досліджуваного матеріалу з використанням культурального чи біологічного методу кислотостійкі мікобактерії є збудниками хвороби, а тому потребують ідентифікації, діагностика туберкульозу часто затягується до 6 місяців і довше. Подальший розвиток лабораторних методів діагностики цієї хвороби залежав від досягнень з фундаментальних досліджень в галузі хімії, імунології й генетики. В останні роки удосконалюються методи, об’єднані поняттям “генодіагностика”. Одним з таких методів є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), про можливість застосування якої для діагностики туберкульозу у 1989 році повідомили Brisson-Noel A. і співавтори [11]. ПЛР базується на ампліфікації специфічних ділянок генома бактерій роду Mycobacterium, їх індикації та ідентифікації. На сьогодні існує ряд розробок з використання цього методу в діагностиці туберкульозу. Літературні дані стосовно чутливості ПЛР є суперечливими. Так, Гребенникова Т.В. і співавтори [12] та Ellner Y.Y. [13] за рівнем чутливістю цей метод прирівнюють до біологічного. Про широкі можливості методу ПЛР, що дозволило виявити ДНК збудника туберкульозу в останках людей, які померли за 2-2,5 тис. років до нашої ери, а також у перуанських муміях тисячоліт- ньої давнини, повідомляють Мирлина Е.Д. і Ланців В.А. [14]. 84 85 Разом з тим, ряд авторів повідомляють [3, 15, 16], що оскіль- ки поки що не знайдено оптимальної маркерної послідовності у геномі збудника туберкульозу, цей метод менш чутливий у порів- нянні з культуральним методом, якщо для посіву досліджуваного матеріалу використовується два або три живильні середовища. Крім того, метод ПЛР ще не достатньо адаптований для до- слідження біологічних проб при позалегеневій локалізації туберку- льозного процесу (сеча, кров та ін.), які характеризуються низьким вмістом мікобактеріальної ДНК [17-20]. Автори також вказують на певні складнощі, пов’язані з виді- ленням ДНК мікобактерій туберкульозу з крові й біоптатів, через великий вміст у них інгібіторів ПЛР – гепарину і гемоглобіну. До того ж, застосування методу ПЛР потребує наявності дорогої апа- ратури і реагентів, що саме по собі не сприяє його широкому впро- вадженню в практику вітчизняних діагностичних лабораторій. Цей метод, як і імуноферментний аналіз (ІФА), використовується лише в окремих спеціалізованих науково-дослідних центрах, у яких про- водиться дослідження з його порівняння з класичними методами та випробування різних підходів щодо зниження його вартості і спрощення [12, 6, 21, 22]. Разом з тим є низка публікацій, у яких висвітлено результати застосування серологічного методу діагностики туберкульозу. Так, про значення цього методу для діагностики туберкульозу великої рогатої худоби за допомогою реакції зв’язування комплемента, реакції аглютинації (РА), реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), реакції гемолізу (РГ) і реакції дифузної преципітації повідомили Козин А.И. і Овдиенко Н.П. [23, 24]. Висока діагностична ефективність реакції бласттрансфор- мації (РБТЛ) і РНГА підтверджена результатами робіт Коршунової Л.Н. і співавторів [25]. Частота позитивних результатів у цих ре- акціях, за даними авторів, вища, ніж при патологоанатомічних, гістологічних і бактеріологічних дослідженнях. За допомогою цих реакцій можна виявляти тварин не лише з активною формою тубер- кульозу, але й інфікованих, в стані імунологічної перебудови. Про використання різних серо- та імунологічних реакцій, зокрема РБТЛ, РНГА та РГ, повідомляють також Кноринг Б.Е. і Сабуренкова Е.П., Евдокимов В.Н. та інші [26, 27]. Реакція зв’язування комплемента, як один з додаткових ме- тодів, рекомендована чинною “Настановою по діагностиці тубер- 84 85 кульозу тварин та птиці” (1994 р.) для використання. Однак через візуальний облік її результатів за 4-хрестовою системою ця реакція в практиці ветеринарної медицини України використовується дуже рідко [6]. Всі перелічені серологічні реакції мають два суттєвих не- доліки: складність інтерпретації візуальної оцінки результатів та низька чутливість при використанні мало активних антигенів, зокрема ППД – туберкуліну. У зв’язку з цим, в останні роки до- слідники стали проявляти більший інтерес до нових серологічних реакцій. Провідне місце на сьогодні при визначенні протитуберку- льозних антитіл займає імуноферментний аналіз (ІФА) сироваток крові. Цей метод був запропонований ще на початку 70-х років минулого століття трьома незалежними групами дослідників із Швеції, Нідерландів та США [28]. Питання, пов’язані із застосуванням ІФА для діагностики ту- беркульозу, достатньо широко висвітлені в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних вчених і практиків [5, 16, 29 – 37]. Чутливість ІФА, за даними різних авторів, коливається в ши- роких межах. Одні свідчать, що вона сягає 94 % [34], інші – 80-85 % [4, 38], а деякі автори наводять цифри 68,9-75,7 % [39, 14]. Новозеландський вчений Paul G. Livingstone повідомляє, що отримані ним дані стосовно серологічного методу ІФА свідчать або про його низьку чутливість, або про обмежену специфічність. Дослідник переконаний, що внутрішньошкіряна туберкулінова проба стимулює відповідь заражених тварин на ІФА. Зважаючи на це, у Новій Зеландії даний метод дослідження оленів на туберкульоз використовується після туберкулінового тесту [40]. Подібну думку стосовно низької ефективності непрямого твердофазного ІФА висловлюють Карпов А.В. і співавтори, за даними яких протитуберкульозні антитіла (ПТАТ) у крові хворих з активною формою туберкульозу виявляються у 61,3 % випадків [38]. Автори повідомляють про випробування ще одного – імунохроматографічного методу для виявлення ПТАТ у сироватці крові хворих на туберкульоз людей, специфічність якого у порівнянні з ІФА вища – 90 %. Однак перевірка цього методу триває. Чутливість серологічних реакцій дослідники пов’язують з активністю і специфічністю використаного антигену, форми інфекційного процесу та якісної характеристики мікобактеріальної 86 87 популяції, яка вегетує в макроорганізмі [26, 34, 41]. Автори вважають, що чутливість і специфічність сероло- гічного методу діагностики, зокрема ІФА, залежить головним чином від використаного антигену [26, 34]. Тому в останні роки зусилля дослідників спрямовані на пошук нових антигенних детермінант мікобактерій, придатних для розробки принципово нових методів експрес-діагностики туберкульозу [42, 43]. В результаті використання різноманітних сучасних методів виділення, фракціонування та очищення мікобактеріальних антигенів дослідниками одержані чисті, серологічно активні, але не абсолютно специфічні антигени [34]. За допомогою гібридомної технології виявлено унікальні антигени у різних видів мікобактерій [44]. Однак трудоємність і технічна складність афінного виділення за допомогою моноклональних антитіл таких антигенів унеможливлюють їх широке застосування для діагностики туберкульозу [43]. Дослідження серологічної активності мікобактеріальних антигенів, одержаних за допомогою різних методів, дозволили встановити, що родо- і видоспецифічні антигени локалізуються в клітинній стінці мікобактерій, а антигени, спільні для багатьох мікроорганізмів, – у внутрішньоклітинних структурах [45], а також, що деякі білки клітинної стінки мають видову специфічність, тоді як полісахариди характеризуються перехресною реактивністю у серологічних реакціях [34, 46-50]. Отже, результати аналізу літературних даних з проблеми діагностики туберкульозу сільськогосподарських тварин свідчать, що класичні бактеріологічні методи діагностики мають низьку ефективність (від 0,8 до 28 %) і потребують багато часу для проведення діагностичних процедур. Є певні досягнення з розробки молекулярно-біологічних методів, але, як випливає з повідомлень вітчизняних і зарубіжних вчених, ці методи на сьогодні є дорогими і недостатньо ефективними, щоб використовувати їх для масового обстеження тварин на туберкульоз. Для удосконалення серологічного методу діагностики туберкульозу ведеться пошук високоінформативних реакцій та високоспецифічних антигенів для них. Таким чином, як видно з наведених повідомлень, проблема удосконалення системи діагностики туберкульозу 86 87 сільськогосподарських тварин залишається актуальною. 1. Горжеєв В.М. Перспективи оздоровлення неблагополуч- них господарств України від туберкульозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. – 2003. – No5. – С. 3-4. 2. Павленко М.С. Значення діагностики туберкульозу для контролю благополуччя тваринництва по цій хворобі та боротьби з нею у господарствах України // Ветеринарна медицина. – 2003. – No 82. – С. 440-442. 3. Бочкарев Е.Г., Денисова Т.С., Генерозов Э.В. и др. Гено- диагностика во фтизиатрии. – Москва: Медицина, 2000. – 24 с. 4. Карпов А.В. Экономическая целесообразность и медицин- ская эффективность методов активного выявления туберкулеза // Пробл. туберкулеза – 2000. – С. 3-5. 5. Козулицына Т.И. Микробиологические исследования // Руководство для врачей: Туберкулез органов дыхания. – М.: Меди- цина, 1981. – С. 136-149. 6. Настанова по діагностиці туберкульозу тварин та птиці. – Київ, 1994. –39 с. 7. Завгородний А.И. Природа реакций на туберкулин у круп- ного рогатого скота // Ветеринарна медицина. – 1996. – No 72. – С. 46-47. 8. Овдиенко Н.П., Кадочкин А.М., Иванова Н.А. и др. Выде- ление микобактерий и чувствительность крупного рогатого скота к туберкулинам // Ветеринария. – 1989. – No 9. – С. 26-28. 9. Овдиенко Н.П., Сыпин В.Д., Кассич В.Ю. Мониторинг туберкулеза крупного рогатого скота в зоне радиоактивного загряз- нения // Ветеринария. – 2002. – No 2. – С. 5-10. 10. Харитонов М.В., Гамиров Р.Г., Хамитова С.А. Неспеци- фические реакции на туберкулин и факторы, обуславливающие их // Ветеринарный врач. – 2003. – No 4 (12). – С. 34-37. 11. Brisson-Noel A, lecossier D., Nassif X. Rapid diagnostic of tuberculosis by amplification of mycobacterial DNA in clinical samples // Lancet. – 1989. – No 2. – P. 1069-1071. 12. Гребенникова Т.В., Грабовський В.В., Кальнов С.Л. и др. Дифференциальная диагностика микобактерий методом полиме- разной цепной реакции // Ветеринария. – 1999. – No 3. – С. 17-20. 13. Ellner I.I. Scientific advances necessary for tuberculosis control // The International Journal of Tuberculosis and Lung Disease. 88 89 – 1998. – Vol. 2, No 9. – P. 124-126. 14. Мирлина Е.Д., Ланцов В.А. Диагностические возможно- сти метода ПЦР при генитальном туберкулезе у женщин // Пробл. туберкулеза. – 1998. – No 1. – С. 22-26. 15. Голышевская В.И., Черноусова Л.Н., Шашкина Е.Ф. и др. Применение ПЦР для диагностики туберкулеза легких // Полиме- разная цепная реакция в диагностике и контроле лечения инфекци- онных заболеваний. – М.: Медицина, 1998. – С. 93. 16. Дзадзиева М.Ф., Жербутович Н.В. Диагностическая цен- ность ПЦР при туберкулезе // Журнал микробиологии, эпидемио- логии и иммунологии. – 1997. – No 5. – С. 10-13. 17. Вишневская Е.Б Особенности выделения ДНК для ПЦР при туберкулезе // Пробл. туберкулеза. – 1998. – No 5. – С. 23-26. 18. Вишневская Е.Б. Проблемы ПЦР–диагностики внелегоч- ного туберкулеза // Генодиагностика в современной медицине.– М.: Медицина, 2000. – С. 281-282. 19. Вишневский Б.М., Мирлина Е.Д. ПЦР–диагностика ми- кобактерий туберкулеза методом полимеразной цепной реакции при туберкулезе различных локализаций // Проблемы ускорен- ной бактериологической диагностики туберкулеза. – Обнинск: Профиздат, 1996. – с. 14. 20. Вишневский Б.М., Мирлина Е.Д. Чувствительность и специфичность теста, основанного на полимеразной цепной реак- ции при диагностике туберкулеза периферических лимфатических узлов // Пробл. туберкулеза. – 1998. – No 4. – С. 25-28. 21. Смирнова Т.Г., Савинкова С.Н., Мартынова Л.П. Выяв- ление ДНК микобактерий у животных с экспериментальным тубер- кулезом // Иммунодиагностика и иммунореабилитация при лепре, туберкулезе и других хронических заболеваниях. – Астрахань: Колос, 1998. – С. 16-17. 22. Roring S., Hughes M.S., Skuce R.A., Neill S.D. Simultaneous detection and strain differentiation of Mycobacterium bovis directly from bovine tissue specimens by spoligotyping // Veter. Microbiol. – 2000. – Vol. 74, No 3. – P. 227-236. 23. Козин А.И., Овдиенко Н.П. Значение серологических ме- тодов в диагностике туберкулеза крупного рогатого скота // Бюлл. ВИЭВ. – 1988. – Вып. 65. – С. 48-51. 24. Козин А.И. РНГА и симультанная туберкулиновая проба при дифференциации туберкулиновых реакций у крупного рогато- 88 89 го скота // Бюлл. ВИЭВ. – 1985. – Вып. 59. – С. 14-16. 25. Коршунова Л.Н., Ищенко М.А. Иммунологические ме- тоды исследований при диагностике туберкулеза // Ветеринария . –1981. – No 8. – С. 12-14. 26. Евдокимов В,Н, Включение имуноферментного анализа в комплекс серологических реакций при диагностике туберкулеза легких // Пробл. туберкулеза. – 1991. – No 10. – С. 69-71. 27. Кноринг Б.Е., Сабуренкова Е.П. Информативность диа- гностических таблиц для распознавания туберкулеза и сходных с ним заболеваний легких // Пробл. туберкулеза. – 1990. – No 12. – С. 57-60. 28. Иммунологические методы / Под ред. Г. Фримеля; пер. с нем. – М.: Медицина, 1987. – 472 с. 29. Адамбеков Д.А., Курманов Р.А., Баенский А.В., Литви- нов В.И. Диагностическое значение изучения специфического противотуберкулезного иммунитета у больных при туберкулезе и другой легочной патологии // Пробл. туберкулеза. – 1997. – No 3. – С. 20-23. 30. Андросова М.В., Владимирский М.А., Алексеева Г.И. Иммунологический метод идентификации Mycobacterium tuberculosis и M.bovis BCG на основе применения моноклональных антител // Пробл. туберкулеза. – 1989. – No 6. – С. 12-16. 31. Дем’яненко Н.В., Эргешов А.Э., Черноусова Л.Н. и др. Определение микобактериальных антигенов при туберкулезных плеврите, эмпиеме, менингите // Пробл. туберкулеза. – 1995. – No 1. – С. 36-37. 32. Кассіч Ю.Я., Завгородній А.І., Кассіч В.Ю. Епізоотоло- гічні спостереження – засіб прогнозування епізоотичної ситуації, керування нею та вдосконалення заходів боротьби з туберкульозом // Ветеринарна медицина України. – 2003. – No 3. – С. 15-17. 33. Кассич Ю.Я, Бабкин В.Ю, Завгородний А.И. Достижения науки и практики в изучении туберкулеза животных // Ветеринария. – 1998. – No 12. – С. 36. 34. Литвинов В.И., Чуканов В.И., Тухтаев М.Т., Баенс- кий А.В. Противотуберкулезные антитела, определяемые с помо- щью иммуноферментного теста, у больных туберкулезом легких // Пробл. туберкулеза. –1991. – No 11. – С. 67-69. 35. Маслов Е.В., Бобков А.А., Хорьков И.А. Методика не- прямого иммуноферментного анализа для выделения антител к 90 91 M.bovis // Ветеринария. – 1986. – No 10. – С. 32-36. 36. Kardjito T., Handoyo I., Grande I. Diagnosis of active tuberculosis by immunological methods // Tubercle. – 1982. – Vol. 63, No 4. – P. 269-274. 37. Stroebel A.B., Daniel T.M., Ian James H. et al. Serological diagnosis of bone and joint by an enzyme-linked immunosorbent assay // J. Infect. Dis. – 1982. – Vol. 146, No 2. – P. 280-283. 38. Карпов А.В., Задубровская Н.Д., Евдокимов В.Н. Воз- можности иммунохроматографического метода выявления тубер- кулеза // Пробл. туберкулеза – 2000. – No 4. – С. 8-10. 39. Богданова Е.В., Куликовская Н.В., Баенский А.В. и др. Определение противотуберкулезных антител и антигенов методом иммуноферментного анализа у детей раннего и дошкольного воз- раста, больных туберкулезом // Пробл. туберкулеза. – 1998. – No 6. – С. 21-23. 40. Livingstone P.G. Five Year Nanional Bovine Tuberculosis Pest Management Strategy. – Wellingtone: Animal Health Board, 2000. – 175 р. 41. Ходун Л.М., Цунская Н.И. Тест-система ELISA для диа- гностики туберкулеза крупного рогатого скота и критерии оценки результатов метода // Разработка средств и методов борьбы с тубер- кулезом животных: Сб. ВНИИБТЖ. – Новосибирск: Просвещение, 1990. – С. 10-24. 42. Вахидова Г.А., Еремеев В.В., Убайдуллаев А.М. Иммуно- логические механизмы патогенеза туберкулеза // Пробл. туберкуле- за. – 1991 . – No 5. – С. 69-72. 43. Романова Р.Ю. Система методов иммунодиагностики ту- беркулеза, основанных на использовании выделенных из микобак- терий БЦЖ антигенных препаратов // Пробл. туберкулеза. –1992. – No 9. – No 10. – С. 36-38. 44. Литвинов В.И., Черноусова Л.Н., Марков А.Н. Иденти- фикация микобактерий в мокроте с помощью определения антиге- нов в культуральной жидкости // Пробл. туберкулеза. – 1994. – No 1. – С. 3-4. 45. Чепик Г.В. Антигены, приготовленные из различных микобактерий с помощью гамма-лучей и ультразвука, в РСК // Ветеринарная наука производству. – 1980. – Т. 18. – С. 19-24. 46. Найманов А.Х. Дифференциация аллергических реакций на туберкулин // Ветеринария. – 2002. – No 2. – С. 10-13. 90 91 47. Шаров А.Н., Ярошенко Л.А., Суханов И.П. Эффектив- ность методов прижизненной диагностики туберкулеза // Ветеринария. – 2002. – No 2. – С. 16-18. 48. Баенский А.В., Черноусова Л.Н., Калинина О.А. и др. Получение очищенного антигенного препарата из микобактерий туберкулеза вида Humanus и его использование для диагностики туберкулеза // Пробл. туберкулеза. – 1993. – No 4. – С. 51-52. 49. Коршунова Л.И., Ищенко Л.А. Иммунологические ме- тоды исследований при диагностике туберкулеза // Ветеринария. – 1981. – No 8. – С. 31-32. 50. Романова Р.Ю. Использование дифференциального уль- трацентрифугирования для выделения субклеточных компонентов микобактерий туберкулеза // Пробл.туберкулеза. – 1981. – No 7. – С. 54-56. 92 93 ДОСТИЖЕНИЯ И ПРОБЛЕМЫ В ДИАГНОСТИКЕ ТУБЕРКУЛЕЗА СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ЖИВОТНЫХ Г.М. Дяченко, Н.О. Кравченко Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, г. Чернигов Представлен обзор литературных данных относительно класси- ческих и современных методов диагностики туберкулеза. Описаны преимущества и особенности их применения в практике лабора- торий ветеринарной и гуманной медицины. Ключевые слова: диагностика туберкулеза, классические методы, иммуноферментный анализ, полимеразная цепная реакция. THE ACHIEVEMENTS AND PROBLEMS OF TUBERCULOSIS DIAGNOSTIC OF AGRICULTURAL ANIMALS H.M. Dyachenko, N.O. Kravchenko Institute of agricultural microbiology UAAS, Chernihiv There is literary information as for classic and so modern methods of tuberculosis diagnostics. Advantages and peculiarities of their usage in practice of veterinary and human medicine laboratories are described. Key words: tuberculosis diagnostics, classic methods, immunoenzymat- ic assay, роlymerase chain reaction (PCR). Titul_1.pdf Page 1