Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту

Стаття присвячена історії дослідження та опису остеологічного матеріалу з гоподарської ями 6 Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки. На основі вивчення архівних матеріалів про попередні розкопки, а також безпосереднього дослідження вмісту заповнення об’єкту, подається узагальнений опис фауністи...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2020
Hauptverfasser:	Шидловський, П.С., Мамчур, Б.В., Чимирис, М.В., Пеан, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2020
Schlagworte:	Археологія і природничі науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187372
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту / П.С. Шидловський, Б.В. Мамчур, М.В. Чимирис, С. Пеан // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 4 (37). — С. 299-309. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187372
record_format	dspace
spelling	Шидловський, П.С. Мамчур, Б.В. Чимирис, М.В. Пеан, С. 2022-12-24T15:12:21Z 2022-12-24T15:12:21Z 2020 Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту / П.С. Шидловський, Б.В. Мамчур, М.В. Чимирис, С. Пеан // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 4 (37). — С. 299-309. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.04.25 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187372 [569:903](477.46)”632” Стаття присвячена історії дослідження та опису остеологічного матеріалу з гоподарської ями 6 Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки. На основі вивчення архівних матеріалів про попередні розкопки, а також безпосереднього дослідження вмісту заповнення об’єкту, подається узагальнений опис фауністичних решток. Особливу увагу приділено знахідкам кісток та бивню, які мають сліди цілеспрямованої людської обробки. У результаті застосування археозоологічного та технологічного аналізів було виділено кілька основних категорій оброблених предметів з органічних матеріалів. Це дозволило виявити деякі технологічні тенденції та поглибити розуміння господарства і побуту палеолітичних мисливців Межиріцької стоянки. The Upper Palaeolithic settlement of Mezhyrich is located on the territory of Mezhyrich village of Kaniv district, Cherkasy region. The settlement is located on the cape formed by the valleys of the rivers Ros’ and Rosava. Palaeolithic cultural layers of the site lies 2.5—3 m below the modern surface. The site is radiocarbon dated to 15—14.3 kyr BP. using bones of several animal species, including mammoth. The remains of the structures and objects are well-preserved in the cultural layer, they contain bone, antler and ivory. In the last years pit 6 is household object of a particular interest. It belongs to the second household unit and is situated to the south of the second dwelling’s structure. The microstratigraphic studies of the object indicate three episodes of sediment accumulation in the pit, which correspond to the three cultural horizons of the site. As a result of the excavation we have a bright series of bone, tusk and antler artifacts. According to the cross-sections of the north and east walls, the pit is a lens-shaped (lens-like) depression with a diameter of about two meters and a depth of one meter. There were large mammoth bones by the edges of its filling. For the study we have chosen samples of osteological material which bear traces of human processing. As a result of the zooarchaeological analysis several main categories of the material were chosen (identified): blanks of mammoth ribs, bone tools of long bones of small/medium-sized mammals and ornaments of teeth. It allowed to find out some technological traits and to deepen the understanding of household and everyday life of Upper Palaeolithic hunters-gatherers from the Mezhyrich site. The study of the collection allows to widen the description of this site and to conclude about the life of its inhabitants. The research materials were used in the creation of the international training course «Nature and Society in Prehistoric Europe», supported by the European Union under the House of Europe programme: https:// houseofeurope.org.ua/en. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археологія і природничі науки Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту Osteological Materials from the Household Pit 6 at the Mezhyrich Settlement: Interpretation of the Finds Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту
spellingShingle	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту Шидловський, П.С. Мамчур, Б.В. Чимирис, М.В. Пеан, С. Археологія і природничі науки
title_short	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту
title_full	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту
title_fullStr	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту
title_full_unstemmed	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту
title_sort	остеологічні матеріали з господарської ями 6 межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту
author	Шидловський, П.С. Мамчур, Б.В. Чимирис, М.В. Пеан, С.
author_facet	Шидловський, П.С. Мамчур, Б.В. Чимирис, М.В. Пеан, С.
topic	Археологія і природничі науки
topic_facet	Археологія і природничі науки
publishDate	2020
language	Ukrainian
container_title	Археологія і давня історія України
publisher	Інститут археології НАН України
format	Article
title_alt	Osteological Materials from the Household Pit 6 at the Mezhyrich Settlement: Interpretation of the Finds
description	Стаття присвячена історії дослідження та опису остеологічного матеріалу з гоподарської ями 6 Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки. На основі вивчення архівних матеріалів про попередні розкопки, а також безпосереднього дослідження вмісту заповнення об’єкту, подається узагальнений опис фауністичних решток. Особливу увагу приділено знахідкам кісток та бивню, які мають сліди цілеспрямованої людської обробки. У результаті застосування археозоологічного та технологічного аналізів було виділено кілька основних категорій оброблених предметів з органічних матеріалів. Це дозволило виявити деякі технологічні тенденції та поглибити розуміння господарства і побуту палеолітичних мисливців Межиріцької стоянки. The Upper Palaeolithic settlement of Mezhyrich is located on the territory of Mezhyrich village of Kaniv district, Cherkasy region. The settlement is located on the cape formed by the valleys of the rivers Ros’ and Rosava. Palaeolithic cultural layers of the site lies 2.5—3 m below the modern surface. The site is radiocarbon dated to 15—14.3 kyr BP. using bones of several animal species, including mammoth. The remains of the structures and objects are well-preserved in the cultural layer, they contain bone, antler and ivory. In the last years pit 6 is household object of a particular interest. It belongs to the second household unit and is situated to the south of the second dwelling’s structure. The microstratigraphic studies of the object indicate three episodes of sediment accumulation in the pit, which correspond to the three cultural horizons of the site. As a result of the excavation we have a bright series of bone, tusk and antler artifacts. According to the cross-sections of the north and east walls, the pit is a lens-shaped (lens-like) depression with a diameter of about two meters and a depth of one meter. There were large mammoth bones by the edges of its filling. For the study we have chosen samples of osteological material which bear traces of human processing. As a result of the zooarchaeological analysis several main categories of the material were chosen (identified): blanks of mammoth ribs, bone tools of long bones of small/medium-sized mammals and ornaments of teeth. It allowed to find out some technological traits and to deepen the understanding of household and everyday life of Upper Palaeolithic hunters-gatherers from the Mezhyrich site. The study of the collection allows to widen the description of this site and to conclude about the life of its inhabitants. The research materials were used in the creation of the international training course «Nature and Society in Prehistoric Europe», supported by the European Union under the House of Europe programme: https:// houseofeurope.org.ua/en.
issn	2227-4952
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187372
citation_txt	Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту / П.С. Шидловський, Б.В. Мамчур, М.В. Чимирис, С. Пеан // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 4 (37). — С. 299-309. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT šidlovsʹkiips osteologíčnímateríalizgospodarsʹkoíâmi6mežirícʹkoístoânkiínterpretacíâobêktu AT mamčurbv osteologíčnímateríalizgospodarsʹkoíâmi6mežirícʹkoístoânkiínterpretacíâobêktu AT čimirismv osteologíčnímateríalizgospodarsʹkoíâmi6mežirícʹkoístoânkiínterpretacíâobêktu AT peans osteologíčnímateríalizgospodarsʹkoíâmi6mežirícʹkoístoânkiínterpretacíâobêktu AT šidlovsʹkiips osteologicalmaterialsfromthehouseholdpit6atthemezhyrichsettlementinterpretationofthefinds AT mamčurbv osteologicalmaterialsfromthehouseholdpit6atthemezhyrichsettlementinterpretationofthefinds AT čimirismv osteologicalmaterialsfromthehouseholdpit6atthemezhyrichsettlementinterpretationofthefinds AT peans osteologicalmaterialsfromthehouseholdpit6atthemezhyrichsettlementinterpretationofthefinds
first_indexed	2025-11-25T22:34:43Z
last_indexed	2025-11-25T22:34:43Z
_version_	1850568140096798720
fulltext	299ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) УДК [569:903](477.46)”632” DOI: 10.37445/adiu.2020.04.25 П. С. Шидловський, Б. В. Мамчур, М. В. Чимирис, С. Пеан остеологіЧні МАтеріАли З господАрської ЯМи 6 МежиріЦької стоЯнки: інтерпретАЦіЯ оБ’ЄктУ Стаття присвячена історії дослідження та опи- су остеологічного матеріалу з гоподарської ями 6 Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки. На основі вивчення архівних матеріалів про поперед- ні розкопки, а також безпосереднього дослідження вмісту заповнення об’єкту, подається узагальнений опис фауністичних решток. Особливу увагу приді- лено знахідкам кісток та бивню, які мають сліди цілеспрямованої людської обробки. У результаті застосування археозоологічного та технологічного аналізів було виділено кілька основних категорій оброблених предметів з органічних матеріалів. Це дозволило виявити деякі технологічні тенденції та поглибити розуміння господарства і побуту палеолітичних мисливців Межиріцької стоянки. ключові слова: Межиріч, епігравет, археозоо- логія, фауністичний комплекс, кістяні знаряддя. Вступ. верхньопалеолітична стоянка Ме жиріч знаходиться на території однойменного с. Канівського р-ну черкаської обл. Пам’ятка розташована на мису утвореному долинами річок Росі та Роcави, на відстані 200 м від ви сокого корінного схилу плато р. Росі. Геомор фологічно стоянка знаходиться на другій над заплавній терасі р. Рось, ускладненої конусом виносу давнього яру у долину цієї річки. Тераса має висоту 10—12 м над сучасним рівнем Росі, а сам мис знаходиться приблизно за 12 км на захід від сучасної долини р. Дніпро (Нужний 2015, с. 211—213). Палеолітичні культурні рештки стоянки за лягають на глибині 2,5—3 м від сучасної повер хні, трохи вище основного рівня покрівлі алю вію другої надзаплавної тераси Росі. Пам’ятку датовано радіокарбоновим методом в межах 15—14,3 тис. р. тому. У цих рамках сходить ся більшість з дев’ятнадцяти зразків, що були отримані з деревного вугілля, а також кіст кок мамонта, вовка і песця та проаналізовані у різних лабораторіях (Haesaerts et al. 2015, p. 382—384). Перші дослідження стоянки пов’язані з діяльністю академіка І. Г. Підоплічка, який відкрив та повністю розкопав три житла, по будовані з мамонтових кісток, та описав три господарсько-побутових комплекси (ГПК) (Пи допличко 1969; 1976). Під його керівництвом, розкопки тривали з 1966 по 1974 рр. У 1969— 1970 рр. дослідником було відкрито та дослід жено друге житло, на південь від якого спос терігалось поширення потужного культурного шару, «топталища». Другий етап дослідження тривав з 1976 по 1989 рр., під час якого групою українських та російських спеціалістів (Н. Л. Корнієць, А. О. величко, Ю. М. Грибченко, Е. М. зелік сон) під керівництвом завідувача кафедри ар хеології, етнографії та музеєзнавства Київсько го університету М. І. Гладких було проведено розкопки та міждисциплінарні дослідження стоянки. в ході робіт було відкрито та розпо чато дослідження четвертого житла, а також господарських ям і ділянок культурного шару, пов’язаних із житлами 2 і 4. Так, у 1976 р., в межах другого ГПК на південний захід від другого житла було виявлено та повністю до сліджено господарську яму разом з потужним культурним шаром, що поширювався в півден ному напрямку (Гладких, Корнієць 1979; Дуд ник 2017). Під час третього етапу з 1989 по 2002 рр. роботи на пам’ятці проводились українсько- американською експедицією під керівництвом Н. Л. Корнієць. На регулярній основі поча © П. С. ШИДЛОвСЬКИй, б. в. МАМчУР, М. в. чИМИРИС, С. ПЕАН, 2020 300 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Археологія і природничі науки ли застосовуватися флотація та дослідження мікростратиграфії, розпочато використання лазерного теодоліту, змінено методику розміт ки об’єктів на сектори, що якісно позначилось на дослідженні стратиграфії заповнення госпо дарських ям. Ці методи сприяли автоматизації фіксації, збільшенню точності при визначенні глибини та розташування культурних решток. Під час цього етапу відбулось з’єднання розко пів, пов’язаних з 1-м, 2-м і 4-м ГПК та дослід жено нові господарські об’єкти, що пов’язані з житлами з кісток мамонта — низка госпо дарських ям та ділянки насиченого культурно го шару (Корниец 1997, 2000). з 2003 р. починається сучасний (четвертий) етап. Пам’ятка комплексно досліджувалась спільною українсько-французькою експеди цією за участі Інституту археології НАН Ук раїни та французького Інституту палеонтології людини (Institut de Paléontologie Humaine) в межах програми Національної дослідницької агенції (Agence Nationale de la Recherche) «The end of the Mammoth Steppe: men / environmental interaction at Late Pleninglacial in Eastern Europe» під керівництвом Д. Ю. Нужного та С. Пеана. з 2009 р. межиріцьку стоянку до сліджують Кафедра археології та музеєзнавс тва Київського національного університету імені Тараса Шевченка (П. С. Шидловський), Інститут археології НАН України (Д. Ю. Нуж ний) та Національний природничий музей (Muséum national d’histoire naturelle, Paris), Франція (С. Пеан), із залученням вітчизня них та зарубіжних спеціалістів в галузі ар хеозоології, геології, палеоботаніки, геомор фології тощо. У 2011—2012 рр. дослідження стоянки відбувалися завдяки співробітництву в рамках міжнародної українсько-французь кої програми «Дніпро» (Шидловський 2013). У 2017—2018 рр. вивчення об’єктів стоянки від бувалось в рамках виконання проекту ДФФД № Ф77/38811 «Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів: археологічні дослідження та му зеєфікація». На базі експедиції за підтримки Міжнародної спілки по вивченню четвертин ного періоду (INQUA) проведено літню архео логічну школу 1804S «Mezhyrich International Archaeology Summer School: interdisciplinary study of an Upper Pleistocene site» (Shydlovskyi et al. 2018). історія відкриття та дослідження ями 6. Після виявлення та дослідження житлових споруд стоянки, постало питання встановлен ня їхнього контексту, що зумовило вивчення культурних нашарувань та об’єктів навколо жител. У 1995 р., під час дослідження нової ділянки розкопу, було зроблено припущення про розташування господарської ями на пів день від другого житла, на кв. 22 та 23. Наяв ність заглиблення в цих квадратах простежу валась в плані починаючи з глибини 405 см за присутністю переривистих концентричних лінз піску шириною до 10 см, що чергувались з прошарками чистого лесу. Уздовж імовірного краю ями знаходились кілька великих, добре збережених кісток мамонта, що включали два уламки хребців, фрагменти черепа та ребра, а також невелика кількість кременю. всі знахід ки залягали на глибині від 405 до 415 см з ухи лом до ймовірного центру ями. Порода, як все редині ями, так і за її межами не пофарбована (Корниец, Сунцов, Соффер 1996, с. 6, 16). Наступного року завдяки бурінню було виз начено площу об’єкту, яка була поділена на чо тири сектори. У 1997—1998 рр. розкопки ями проводились у південному секторі, до якого увійшли кв. 22в, 22Г, а також частково 22А і 22б, що дало можливість одночасно вивчити стратиграфію ями від перекриваючих її відкла день до її дна, і простежити зв’язок між ямою та культурним шаром стоянки. Серед знайдено го матеріалу були дрібні (до 4 см) і масивніші (до 20 см) фрагменти та цілі кістки тварин, значний відсоток яких містив сліди перебу вання у вогні. Культурний шар забарвлений в темно-сірий колір з включеннями обпале ного матеріалу (Корниец 1997, с. 7—10). було зроблено припущення, що центр об’єкту має знаходитись у кв. 23А. У 1998 р., було завер шено дослідження південного сектору ями та зроблені висновки щодо характеру нашаруван ня, складу фауністичних решток. У південному секторі ями 6 досліджено шари, у яких виявле но велику кількість матеріалу, представленого фауністичними рештками, горілою кісткою, крем’яними виробами, а також шматочками вохри. Мамонтові кістки представлені пере важно уламками черепних кісток, окремими пластинами зубів, фрагментами ребер (Корни ец 1997, с. 23; Корниец, Сунцов 1999, с. 9—12). Другий етап дослідження ями 6 розпочався 2006 р. в ході зачистки східної стінки розкопу були виявлені досить насичені культурними рештками ділянки «топталища» на кв. 23б, 23Г і 18Г прилеглих до ями 6 і пов’язаних з ГПК 2. Після цього були зроблені прирізки в кв. 23A і 23б, в межах східного сектору ями (Нужний та ін. 2007, с. 11—13). У 2007—2008 рр. було досліджено верхню частину заповнення ями на кв. 22б, 23А і 23в. в ході цих досліджень виявлено низку великих трубчастих кісток по краю ями, потужну лінзу стерильного піску та почато дослідження основного вуглистого шару заповнення ями (Нужний та ін. 2008, с. 9). У 2010—2014 рр. продовжувалось дослід ження вмісту найпотужнішого шару Z-2 у східному секторі ями на кв. 23А і 23в. Основні знахідки представлені кістковими рештками тварин, переважно мамонта, вироби з креме ню та органічних матеріалів. Серед останніх привертають увагу фрагменти ребер мамонта; анатомічні групи кінцівок зайця; анатомічна група з двох хребців мамонта з слідами обпалу з однієї сторони; фрагменти трубчастих кісток 301ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Шидловський, П. С., Мамчур, Б. В., Чимирис, М. В., Пеан, С. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 мамонта; щелеп; дві лопатки та фрагменти кіс ток інших ссавців. Найбільш цікавим комплексом в придонній частині виявилась частина скелету лисиці, що лежала на масивній лопатці мамонта. Анато мічна група складалась з повного черепа, де кількох хребців та відділу верхньої кінцівки. череп та хребці перекривались ребром молодо го мамонта, поперечно зрізаного в дистальній частині. Окрім дистальної частини ребро ціле, за характером епіфізів слід сказати про досить молодий вік особини. Дистальна частина по перечно зрізана по обох сторонах та з боків, а потім зламана. загалом, комплекс демонструє досить представницьку серію виробів з органіч них матеріалів, серед яких наявні оброблені кістки, знаряддя праці, предмети декоратив ного мистецтва. У 2014 р. завершено дослідження східно го сектору ями у кв. 23А і 23в, завдяки чому отримано повний повздовжний розріз об’єкту, що дозволило провести попередній аналіз стратиграфічних особливостей заповнення та дати характеристику крем’яному комплексу і фауністичних решток, що походять з неї (Шид ловський та ін. 2015). особливості господарського об’єкту. У результаті вивчення двох секторів ями, вста новлено, що діаметр об’єкта в перетині по дов гій вісі близько 2 м у верхній частині, а глиби на близько 1 м у найглибшій частині на кв. 23А (рис. 1). борти ями, судячи з повного розрізу, не симетричні. з південно-західної сторони край більш похилий, спускається невелики ми уступами до рівня долівки. Північно-схід ний край ями більш стрімкий, без будь-яких уступів. Долівка ями має нахил з південного заходу на північний схід в напрямку до най глибшої ділянки. Складається враження, що яма мала своєрідний вхід з південно-західного боку (рис. 1: в). Судячи з розташування великих кісток по краю об’єкту у верхній частині заповнення, яма мала своєрідну конструкцію над найглиб шою частиною споруди, у створенні якої було використано трубчасті кістки мамонта (рис. 1: С). У верхніх горизонтах самої ями виявлено в основному уламки черепних кіток, окремих пластин зубів та фрагменти ребер мамонта. На прилеглій до ями території з південного сходу розкрито дві горизонтально розташовані лопатки мамонта, одна з яких мала округлий штучний отвір (Корниец 1997, с. 23). Яма 6 характеризується присутністю в ній потужного зольного шару, а також декількох тонших вуглистих прошарків, що спускають ся з рівня давньої поверхні до її нижньої межі (рис. 1: D, E). Стратиграфічні дослідження П. Езартса показали три етапи накопичення культурних решток (Z-1, Z-2 і Z-3) зі стериль ними прошарками між ними, що корелюються з трьома культурними прошарками, які було простежено на різних ділянках стоянки за галом (То-1, То-2, То-3; Haesaerts et al. 2015, p. 367—378). Найнижчий шар (Z-1), який фіксує етап ут ворення ями, виявився практично пустим, за винятком незначної кількості крем’яних ви робів та дрібних фрагментів кісток на самому дні об’єкту. Наступний етап функціонування ями (шар Z-2) являє собою щільну брекчією з супіску та кісткового вугілля, потужністю до 35 см, з фрагментами великих кісток мамон та, анатомічними групами інших ссавців, що супроводжувались крем’яними та кістяними знаряддями, відходами кременеобробного та кісткорізного виробництва. в деяких місцях ця лінза рошаровувалась горизонтами чистого піс ку. Третій етап у існуванні об’єкту представле ний шаром Z-3, що також являє собою вуглис тий прошарок меншої потужності, відділений від попереднього лінзою чистого піску. Цей про шарок сягає до 4 см товщини, заходить на вер хній край західного борту ями, де з’єднується з зольною масою «топталища» на кв. 21А і 21б. він містить поодинокі, дрібні уламки кісток, лусочки кременю і велику кількість дуже дріб них кістяних вуглинок, котрі надають йому ха рактерний «зольний» вигляд. Для основного шару Z-2 було отримано де кілька радіовуглецевих дат в межах 14800— 14600 вР, що у календарних каліброваних датах це відповідає 17700—18000 рр. тому, і за П. Езартсом відноситься до другої фази існу вання стоянки (Haesaerts et al. 2015, pp. 385— 390; Шидловський та ін. 2019). Фауністичний комплекс господарської ями. Різні сектори господарської ями дослід жувались в різний час та різними командами дослідників, що безумовно позначилось на різ ниці як в техніці польових робіт, так і в методах опрацювання остеологічного матеріалу. Крім того, слід урахувати, що єдиним джерелом про дослідження ями у 1995—1998 рр. є виключно польові звіти, в яких зазвичай подано попере дню інформацію без детального аналізу кістко вих решток. Найбільша кількість фауністичних залишків та виробів з органічних матеріалів походить з зольного шару Z-2 південного та східного секторів. з метою уникнення змішу вання матеріалів з різних ділянок об’єкта, на водимо дані по фауністичному комплексу цього шару окремо по секторам. Південний сектор (кв. 22А, 22Б, 22В, 22Г). Під керівництвом Н. Л. Корнієць було дослід жено південний сектор ями 6, з якого було зібрано 1040 зразків остеологічного матеріалу (1997—1998 рр. дослідження). Найбільше оди ниць матеріалу, з визначених кісток належить зайцю, мамонтові, песцю і вовку (табл. 1; Кор ниец, Сунцов 1999; Корниец 2000). До рідкіс них знахідок відносяться: череп з вийнятими верхніми зубами і дві фаланги росомахи, а та кож одна кінцівка невизначеного птаха. Серед 302 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Археологія і природничі науки рис. 1. План та загальний вигляд ями 6: А — стратиграфія поперечного перетину ями; B — стратиграфія повздовжнього перетину ями (за Haesaerts et al. 2015); C — планіграфія верхніх шарів ями; D — планігра фія заповнення ями на рівні шару Z-2 (за Корниец 1997; 1998; Шидловський та ін. 2012); E — загальний вигляд ями з південного сходу в ході досліджень 303ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Шидловський, П. С., Мамчур, Б. В., Чимирис, М. В., Пеан, С. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 великих уламків кісток мамонта переважають частини кінцівок. Фрагменти інших частин скелета (черепа, хребців, ребер, зубів, фаланг і ін.) присутні в набагато меншій кількості. залишки зайця і лисиці / песця представ лені всіма частинами скелета, часто групи кіс ток лежали в анатомічному порядку, що особ ливо характерно для дистальних частин лап. Їхнє вивчення показало, що передні кінцівки відрізані на рівні ліктьової кістки, а задні — на рівні гомілкової, що може вказувати на обрі зання лап в процесі зняття шкурок з зайців і песців. Мінімальна кількість особин зайця, ви рахувана з цих решток — 7 особин, песця — 1. залишки вовка представлені кістками кін цівок, що належали принаймні 2 особинам. Кістки передніх кінцівок (плечова, ліктьова і променева, зап’ясток, п’ясток, фаланги) пере бували в анатомічному порядку. всі кістки, що знаходилися в зольній масі, цілі, мають хорошу збереженість і без слідів вогню. з кістяних ви робів у вищезгаданих квадратах було знайдено проколки з трубчастих кісток зайця: три цілих предмета і два уламки, а також різні кістки ма монта, ріг і зуб північного оленя зі слідами об робки (Корниец, Сунцов 1999, с. 10, 32). Східний сектор (кв. 23А, 23В). за результа тами досліджень, проведених у 2010—2014 рр., фауністичний матеріал складається з май же 54000 фрагментів, з яких більше 1 % було визначено таксономічно: це переважно шер стистий мамонт, заєць, вовк, лисиця, а також печерний лев і росомаха (табл. 2). Попередній аналіз фауністичних решток з розкопок Межи ріцького поселення 2010—2014 рр. проведено співробітниками лабораторії Національного природничого музею (Париж), під керівниц твом С. Пеана. Серед фауністичних решток оброблених людиною привертають увагу ребра мамонта; фрагменти обробленого бивня; фраг менти модифікованих людиною трубчастих кіс ток дрібних ссавців (Шидловський та ін. 2012, с. 18, 46, 47). кісткові рештки, оброблені людиною. Вироби з органічних матеріалів. Подальші до слідження фауністичного комплексу зосеред жувались на зразках остеологічного матеріалу, які мають сліди людської обробки — навмисної модифікації форми кістки. загалом, всі виро би з органічного матеріалу можна розділити на відходи кісткорізного виробництва та готові вироби. Останні, в свою чергу, поділяються на знаряддя праці та прикраси, або предмети де коративного мистецтва. До першої категорії віднесено ребра мамонта (7 екз.) з типовим патерном обробки: поперечні надпили, асоційовані зі зламами (рис. 2). Сюди ж відноситься два ребра, які було зламано та ким способом з обох боків. Ще у двох випадках ребро почали пиляти, але не довели роботу до кінця. в переважній більшості випадків від пилювалась дистальна, вузька частина ма монтового ребра. зважаючи на те, що вироби з дистальних частин мамонтових ребер було таблиця 1. Датування шару Z-2 господарської ями 6 Шар, Z-2а Матеріал Шифр вік, BP OxCal v4.2.3, BP верхній Деревне вугілля SacA-11487 14600 ± 60 17681—17882 Там само Те саме SacA-11486 14610 ± 60 17692—17892 Середній Кістка мамонта GrA-38810 14750 ± 50 17866—18031 Там само Та сама SacA-11177 14810 ± 90 17895—18138 таблиця 2. видове співвідношення визначених фауністичних решток ссавців у шарі Z-2 південного та східного секторів ями 6 вид тварини Південний сектор * Східний сектор загалом N % N % N % Мамонт Mammuthus primigenius 381 36,6 279 50 660 41,3 заєць Lepus cf. europaeus 461 44,3 198 35,4 659 41,2 Песець / лисиця ** Vulpes vulpes / Alopex lagopus 124 11,9 59 10,6 183 11,5 вовк Canis lupus 69 6,6 19 3,4 88 5,5 Росомаха Gulo gulo 4 0,3 1 0,2 5 0,3 Олень Rangifer tarandus 1 0,1 1 0,2 2 0,1 Печерний лев Panthera spelaea — — 2 0,4 2 0,1 всього 1040 100 559 100 1599 100 * Не було враховано 1 кістку птаха та 2 кістки гризуна за 1998 р.; ** У звітах Н. Л. Корнієць і в. Ю. Сунцова говориться лише про песців, на відміну від пізніших звітів, оскільки за будовою скелету песці та лисиці дуже схожі і належать до однієї родини (Vulpes). 304 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Археологія і природничі науки рис. 2. Межиріч, яма 6: фрагменти оброблених ребер мамонта 305ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Шидловський, П. С., Мамчур, Б. В., Чимирис, М. В., Пеан, С. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 знайдено в житлі 4 та в культурному шарі на південь від житла 1, вони були цінними для мешканців стоянки і піддавались подальшій обробці. Ребра з відрізанними кінцями, що за лишались після відтинання дистальних час тин скидались у яму в якості сміття. Серед знарядь з кістки слід відмітити про колки з довгих кісток середніх та дрібних ссавців (рис. 3: 4, 5, 8—10). При дослідженні південного сектору було виявлено три цілих вироби і два уламки з кісток зайця та просте жені певні особливості у виготовленні цих зна рядь (Корниец, Сунцов 1999, с. 10). Розкопки 2010—2014 рр. збільшили колекцію проколок з довгих кісток ссавців середнього розміру (на 6 екз.) виробами не лише з заячих кісток, але й з кісток лисиці / песця. частина фрагментів трубчастих кісток є відходами виробництва проколок (рис. 3: 7, 11, 12). Окрему категорію складають голки, які в наявних матеріалах представлені виключно фрагментовано (рис. 3: 1, 2). Ці вироби, виг товлені з мамонтового бивня або кістки, мають округлий або овальний перетин 3—4 мм в діа метрі. Судячи з знахідок цілих екземплярів з інших об’єктів стоянки, ці вироби досить різни лись характером обробки проксимального кін ця — наявні вушка, надпили чи надрізи та ін. Імовірно, природні розмірні категорії, по яких розподілені різні види тварин, давали давнім мисливцям певну стандартизацію, яку їм залишалося адаптувати відповідними тех нологіями обробки. У більшості випадків біля краю знаходяться поперечні сліди різання або пиляння. Скоріш за все, це надпили, які ро билися для створення косого зламу і гострого кінця проколки, окрім того, проколки та інші гострі предмети відрізняються відполірованою поверхнею (Шидловський та ін. 2012, с. 18). вироби з мамонтового бивню представлені фрагментом пазового наконечника (рис. 4: 4). виріб сплощений, має овальний переріз. Один кінець його зламаний, а інший спочатку злама ний, а потім загладжений з метою його потон шення. По поверхні виробу в повздовжньому напрямку прорізано дві канавки (пази), одна з яких заходить на сплощену поверхню, а інша розташовується безпосередньо на ребрі. На од ній з поверхонь виробу простежуються прокрес лені лінії, як в повздовжньому, так і в попереч ному напрямках. в одному випадку комбінація ліній утворює «орнамент» у вигляді «сіточки». У цьому випадку, можливо припустити, що ви ріб вибув з ужитку в результаті зламу. Обидві знахідки решток північного оленя пов’язані з фрагментами рогів цієї тварини, що несуть на собі сліди лощення та полірування в результаті використання. Категорія прикрас з решток мамонта пред ставлена двома виробами. Перший — фраг мент пластини зуба мамонта циліндричної форми (рис. 4: 1). він має випиляний паз по всій окружності на одному з кінців. Так як це єдиний слід обробки на цьому зразку, можна припустити, що паз було зроблено для вико ристання фрагменту зуба у якості підвіски. Ще один виріб — зламана намистина з бивню з простеженим отвором посередині (рис. 4: 2). Фауністичні рештки з слідами обробки. Яскравим свідченням виготовлення прикрас являються знахідки фрагментів черепів хижих тварин з видаленими зубами. знахідка 1998 р. черепа росомахи з (Корнієць 1999) доповнена пізнішою знахідкою верхньої щелепи вовка зі слідами видалення ікол (рис. 4: 3). Для цього біля кожного ікла спереду і ззаду було зробле но надпили, схоже для того, аби легше вийня ти зуб разом з коренем з альвеоли. Слід також відмітити, що частина зубів (різці), залишили ся на місці та відсутні сліди вирізання. часте використання зубів хижих тварин в якості при крас підтверджено для багатьох об’єктів стоян ки і дозволяє стверджувати про наявність осо бивої технології їхнього виготовлення. До категорії «господарська діяльность» від носяться довгі кістки дрібних ссавців (заєць та лисиця) зі слідами розбирання туш у вигляді надрізів (8 екз.). Даний тип слідів свідчить про операції, пов’язані зі зняттям шкур, розчлену ванням туш або відділенням м’язів від кісток. важливими свідченнями споживання ма монтового м’яса мешканцями стоянки є слі ди свіжування у вигляді надрізів на лопатці, фаланзі та інших кістках цієї тварини. Сліди скобління по кістці також виявлені на лопат ках та ребрах мамонта. Мамонтова кістка та бивень активно піддавались обробці шляхом оббивання, про що свідчить великий фрагмент стегнової кістки з слідами ударів та кістяні і бивневі відщепи (рис. 4: 5). Висновки. Межиріцька пізньопалеолітич на стоянка — одна із найбільш атрактивних пізньопалеолітичних пам’яток Східної європи, що вивчається вже понад пів століття різни ми групами дослідників. Одним з об’єктів, що досліджується з середини 1990-х рр. є госпо дарська яма 6, що відноситься до другого ГПК і розташована на південь від другого житла з використанням кісток мамонта. Фауністичний комплекс ями, як і для інших об’єктів стоянки, демонструє абсолютне домінування мамонта та зайця серед здобичі. На противагу комплексам жител, в яких зафіксовані різні вікові категорії мамонта, в заповненні ями переважають кіст ки молодих та дуже молодих особин, що може свідчити про особливості полювання на цих тварин. частина кісток тварин несе безпосе редні свідчення проведення операцій по білу ванню та розбиранню туш мамонта та зайця (Шидловський, Мамчур та ін. 2019; Péan et al. 2019). Кістки та бивні виступали паливом та сиро виною для виготовлення знарядь та прикрас. Аналіз модифікованих людиною кісток засвід 306 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Археологія і природничі науки рис. 3. Межиріч, яма 6: фрагменти голок, проколки та оброблені трубчасті кістки дрібних ссавців 307ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Шидловський, П. С., Мамчур, Б. В., Чимирис, М. В., Пеан, С. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 рис. 4. Межиріч, яма 6: прикраси, щелепа вовка та вироби з бивню 308 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Археологія і природничі науки чив вибірковість у використанні фауністичних решток для виготовлення певних категорій ви робів. Можливо визначити декілька паттернів обробки, які характеризують кістяну індустрію Межиріча: поперечні надрізи мамонтових ре бер з метою отримання дистальних частин для подальшої обробки, повздовжні розлами труб частих кісток дрібних та середніх ссавців для виготовлення проколок, специфічна обробка щелеп хижих тварин з метою отримання зубів для виготовлення прикрас. вивчення вмісту заповнення ями 6 засвідчило наявність декількох етапів її функціонування. Можливо, перший етап пов’язаний з зберіганням м’яса та кісткової сировини, однак найбільш по тужний шар Z-2, склався внаслідок використання цього об’єкту в якості смітєвої ями. На це вказує співвідношення кількості роздроблених кісток до цілих та характер кісток з слідами обробки: наяв ність анатомічних груп кінцівок дрібних ссавців, сліди розчленування, переважання виробів, що були зламані в давнину. Особливості кістяної індустрії, виявлені в господарській ямі, нарівні з технологією кре менеобробки, відображають культурно-хро нологічну своєрідність господарсько-побуто вого комплексу, що створює широке поле для проведення порівняльного аналізу з іншими пам’ятками епіграветського (і не тільки) кола. Матеріали досліджень використані у створен ні міжнародного навчального курсу «Природа і суспільство первісної європи», що підтримуєть ся європейським Союзом за програмою House of Europe: https://houseofeurope.org.ua/en. літерАтУрА Гладких, М. І., Корнієць, Н. Л. 1979. Нова спору да з кісток мамонта в Межирічі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54. Дудник, Д. в. 2017. Етапи дослідження Межи ріцької стоянки. Vita antiqua, 9: Людина та ланд шафт: первісна археологія Східної європи, с. 69-80. DOI: 10.37098/VA-2017-9-69-80 Корниец, Н. Л. 1997. Отчет о раскопках поздне- палеолитической стоянки Межирич в 1996 г. НА ІА НАН України, ф. 64, 1996/54. Корниец, Н. Л. 2000. Отчет о раскопках поздне- палеолетичнеской стоянки Межирич в 1999 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1999/3. Корниец, Н. Л., Сунцов, в. Ю., Соффер, О. 1996. Отчет о раскопках позднепалеолетичнеской сто- янки Межирич в 1995 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1995/96. Корниец, Н. Л., Сунцов, в. Ю. 1998. Отчет о рас- копках позднепалеолетичнеской стоянки Межирич в 1997 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1997/51. Корниец, Н. Л., Сунцов, в. Ю. 1999. Отчет о рас- копках позднепалеолетичнеской стоянки Межирич в 1998 году. НА ІА НАН України, ф. 64, 1998/51. Нужний, Д. Ю. 2015. Верхній палеоліт західної та північної України (техніко-типологічна варіа- бельність та періодизація). Київ: Філюк О. Нужний, Д. Ю., Корнієць, Н. Л., Пеан, С., Шид- ловський, П. С., Езердз, П. 2007. Звіт про розко- пки верхньопалеолітичного поселення Межиріч у 2006 році. НА ІА НАН України, ф. 64, 2006/65. Нужний, Д. Ю., Корнієць, Н. Л., Шидловсь- кий, П. С., Пеан, С. 2008. Звіт про розкопки верх- ньопалеолітичного поселення Межиріч у 2007 році. НА ІА НАН України, ф. 64, 2007/167. Пидопличко, И. Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. Киев: На укова думка. Пидопличко, И. Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. Киев: Наукова думка. Шидловський, П. С. 2013. Дослідження та пробле ми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 8, с. 567-581. DOI: 10.5281/zenodo.1188707 Шидловський, П. С., Нужний, Д. Ю., Пеан, Ст., Прядко, Д. Ю. 2012. Звіт про розкопки верхньопа- леолітичного поселення Межиріч у 2011 році. НА ІА НАН України, ф. 64, 2011/251. Шидловський, П. С., Нужний, Д. Ю., Пеан, Ст., Лизун, О. М. 2015. Дослідження господарської ями № 6 на Межиріцькій стоянці. Археологічні дослід- ження в Україні 2014 р., с. 259-261. DOI: 10.5281/ zenodo.1202443 Шидловський, П., Езартс, П., Цвіркун, О., чими- рис, М. 2019a. Стратиграфічні дослідження Межи ріцької стоянки. Археологічні дослідження в Україні 2017 р., с. 321-324. DOI: 10.5281/zenodo.3365380 Шидловський, П., Мамчур, б., чимирис, М., Péan, S. 2019b. Кістяні вироби із господарчої ями Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту. в: Від палеоліту до козацької України: Анотації Міжна- родної конференції до 100-літнього ювілею Дмит- ра Яковича Телегіна. Київ: О. Філюк, 2019, с. 114- 115. Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F, Nuzhnyi, D. 2015. Contribution а la stratigra phie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine). L’Anthropologie, 119, 4, p. 364-393. DOI: 10.1016/ j.anthro.2015.07.002 Péan, S., Shydlovskyi, P., Haesaerts, P., Chymyrys, M., Mamchur, B. 2019. Functional fea tures related to subsistence behaviours of Mezhyrich (Ukraine) Epigravettian settlements: multidisciplinary analyses of pit no. 6 content. In: 3rd Conference World of Gravettian Hunters, Abstracts. Krakow: ISEA PAS, 60. DOI: 10.5281/zenodo.3233348 Shydlovskyi P., Pean S., Crepin L., Tsvirkun O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. Quaternary Perspectives, 25, 2, p. 18-19. DOI: 10.5281/ zenodo.2631381 REFERENSES Gladkikh, M. I., Kornietz, N. L. 1979. Nova sporuda z kis tok mamonta v Mezhyrichi. Visnyk AN URSR, 9, s. 50-54. Dudnyk, D. V. 2017. Etapy doslidzhennia Mezhyritskoi stoianky (Stages of research of Mezhyrich site). Vita antiqua, 9: Human & landscape: Prehistoric Archaeology of Eastern Europe, s. 69-80. DOI: 10.37098/VA-2017-9-69-80 Kornietz, N. L. 1997. Otchet o raskopkakh pozdnepaleo- liticheskoy stoyanki Mezhirich v 1996 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1996/54. Kornietz, N. L. 2000. Otchet o raskopkakh pozdnepaleo- letichneskoy stoyanki Mezhirich v 1999 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1999/3. Kornietz, N. L., Suntsov, V. Yu., Soffer, O. 1996. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoletichneskoy stoyanki Mezhirich v 1995 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1995/96. 309ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2020, вип. 4 (37) Шидловський, П. С., Мамчур, Б. В., Чимирис, М. В., Пеан, С. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Kornietz, N. L., Suntsov, V. Yu. 1998. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoletichneskoy stoyanki Mezhirich v 1997 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1997/51. Kornietz, N. L., Suntsov, V. Yu. 1999. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoletichneskoy stoyanki Mezhirich v 1998 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1998/51. Nuzhnyi, D. Yu. 2015. Verkhnii paleolit zakhidnoi ta piv- nichnoi Ukrainy (tekhniko-typolohichna variabelnist ta peri- odyzatsiia). Kyiv: O. Filiuk. Nuzhnyi, D. Yu., Kornietz, N. L., Péan, S., Shydlovs- kyi, P. S., Haesaerts, P. 2007. Zvit pro rozkopky verkhnopal- eolitychnoho poselennia Mezhyrich u 2006 rotsi. NA ІA NAN Ukrainy, f. 64, 2006/65. Nuzhnyi, D. Yu., Kornietz, N. L., Shydlovskyi, P. S., Péan, S. 2008. Zvit pro rozkopky verkhnopaleolitychnoho poselennia Mezhyrich u 2007 rotsi. NA ІA NAN Ukrainy, f. 64, 2007/167. Pidoplichko, I. G. 1969. Pozdnepaleoliticheskiye zhilishcha iz kostey mamonta na Ukraine. Kiev: Naukova dumka. Pidoplichko, I. G. 1976. Mezhirichskiye zhilishcha iz kostey mamonta. Kiev: Naukova dumka. Shydlovskyi, P. S. 2013. Doslidzhennia ta problemy zbe rezhennia Mezhyritskoho poselennia myslyvtsiv na mamon tiv. Pratsi naukovo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoron- nykh doslidzhen, 8, s. 567-581. Shydlovskyi, P. S., Nuzhnyi, D. Yu., Péan, St., Priad- ko, D. Yu. 2011. Zvit pro rozkopky verkhnopaleolitychnoho poselennia Mezhyrich u 2011 rotsi. NA ІA NAN Ukrainy, f. 64, 2011/251. Shydlovskyi, P. S., Nuzhnyi, D. Yu., Péan, St., Lyzun, O. M. 2015. Doslidzhennia hospodarskoi yamy N 6 na Mezhyritskii stoiantsi. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., s. 259-261. DOI: 10.5281/zenodo.1202443 Shydlovskyi, P., Haesaerts, P., Tsvirkun, O., Chymyrys, M. 2019a. Stratyhrafichni doslidzhennia Mezhyritskoi stoianky. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 321-324. DOI: 10.5281/zenodo.3365380 Shydlovskyi, P., Mamchur, B., Chymyrys, M., Péan, S. 2019b. Kistiani vyroby iz hospodarchoi yamy Mezhyritskoi stoianky: interpretatsiia obiektu. In: From Palaeolithic to Cossack Ukraine: Anotatsii Mizhnarodnoi konferentsii do 100- litnoho yuvileiu Dmytra Yakovycha Telehina. Kyiv: O. Filiuk, s. 114-115. Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F, Nuzh- nyi, D. 2015. Contribution а la stratigraphie du site paléo lithique de Mezhyrich (Ukraine). L’Anthropologie, 119, 4, p. 364-393. DOI: 10.1016/j.anthro.2015.07.002 Péan, S., Shydlovskyi, P., Haesaerts, P., Chymyrys, M., Mamchur, B. 2019. Functional features related to subsist ence behaviours of Mezhyrich (Ukraine) Epigravettian set tlements: multidisciplinary analyses of pit no. 6 content. In: 3rd Conference World of Gravettian Hunters, Abstracts. Kra kow: ISEA PAS, 60. DOI: 10.5281/zenodo.3233348 Shydlovskyi P., Pean S., Crepin L., Tsvirkun O. 2018. In vestigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. Quaternary Perspectives, 25, 2, p. 18-19. DOI: 10.5281/zenodo.2631381 P. S. Shydlovskyi, B. V. Mamchur, M. V. Chymyrys, S. Péan OSTEOLOGICAL MATERIALS FROM THE HOUSEHOLD PIT 6 AT THE MEZHYRICH SETTLEMENT: INTERPRETATION OF THE FINDS The Upper Palaeolithic settlement of Mezhyrich is located on the territory of Mezhyrich village of Kaniv district, Cherkasy region. The settlement is located on the cape formed by the valleys of the rivers Ros’ and Rosava. Palaeolithic cultural layers of the site lies 2.5—3 m below the modern surface. The site is radiocarbon dated to 15—14.3 kyr BP. using bones of several animal species, including mammoth. The re mains of the structures and objects are well-preserved in the cultural layer, they contain bone, antler and ivory. In the last years pit 6 is household object of a par ticular interest. It belongs to the second household unit and is situated to the south of the second dwelling’s structure. The microstratigraphic studies of the object indicate three episodes of sediment accumulation in the pit, which correspond to the three cultural horizons of the site. As a result of the excavation we have a bright series of bone, tusk and antler artifacts. According to the cross-sections of the north and east walls, the pit is a lens-shaped (lens-like) depression with a diameter of about two meters and a depth of one meter. There were large mammoth bones by the edges of its filling. For the study we have chosen samples of osteologi cal material which bear traces of human processing. As a result of the zooarchaeological analysis several main categories of the material were chosen (identified): blanks of mammoth ribs, bone tools of long bones of small/medium-sized mammals and ornaments of teeth. It allowed to find out some technological traits and to deepen the understanding of household and everyday life of Upper Palaeolithic hunters-gatherers from the Mezhyrich site. The study of the collection allows to widen the description of this site and to conclude about the life of its inhabitants. The research materials were used in the creation of the international training course «Nature and Society in Prehistoric Europe», supported by the European Union under the House of Europe programme: https:// houseofeurope.org.ua/en. Keywords: Mezhyrich, Epigravettian, zooarchaeo- logy, faunal assemblage, bone tools. Одержано 22.04.2020 МАМЧУр Богдан Вячеславович, магістр біології, магістрант, університет міста Феррара, вул. Ерколе І Д’Есте, 32, Феррара, Італія. MAMCHUR bohdan V., Master in biology, Master student, the University of Ferrara, Ercole І d’Este str., 32, Ferrara, Italy. ORCID: 0000-0002-8574-1662, e-mail: boma.pg@gmail. com. пеАн стефан, доктор філософії, асоційований про фесор, Національний природничий музей, вул. Рене Панхард, 1, Париж, 75013, Франція. PéAN Stéphane, PhD, associate professor, the National Museum of Natural History, rue René Panhard, 1, Paris, F-75013, France. E-mail: stephane.pean@mnhn.fr. ЧиМирис Маргарита Володимирівна, магістр археології, історик 2 категорії, Київський національ ний університет імені Тараса Шевченка, вул. воло димирська, 60, Київ, 01033, Україна. CHYMYRYS Marharyta V., Master in archaeology, historian of 2nd category, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Volodymyrska str., 60, Kyiv, 01033, Ukraine. E-mail: margochimiris@gmail.com. ШидлоВськиЙ павло сергійович, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та му зеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. володимирська, 60, Київ, 01033, Україна. SHYDLOVSKYI Pavlo S., PhD, associate professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Volodymyrska str., 60, Kyiv, 01033, Ukraine. ORCID: 0000-0001-6771-812X, e-mail: prehist@knu.ua.

Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки: інтерпретація об’єкту

Institution

Ähnliche Einträge