Study of the Aurignacian-Gravettian «Transition» East of the Carpathians: Bladelet Production Features from Mitoc-Malu Galben (Romania) and Molodova V (Ukraine)

• Veröffentlicht in: Археологія і давня історія України
• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Libois, T.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2020
• Schlagworte: Статті
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187379
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Study of the Aurignacian-Gravettian "Transition" East of the Carpathians: Bladelet Production Features from Mitoc-Malu Galben (Romania) and Molodova V (Ukraine) / T. Libois // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 4 (37). — С. 126-133. — Бібліогр.: 32 назв. — англ.

Although the Aurignacian to Gravettian «transition»
 represents a considerable cultural change, this issue still
 lacks an explanatory consensus and needs further researches.
 Data is quite unequal throughout Europe, as
 exemplified by the middle Prut and Dniestr area, which
 have remained little investigated so far, despite the presence
 of different sites related to Late Aurignacian and
 Early Gravettian. Some of these sites consist of secure
 sequences with high-resolution climatic context and
 abundant archaeology, such as Molodova V (Ukraine) or
 Mitoc-Malu Galben (Romania). Rich in lithic artefacts,
 these collections have rarely been examined else than
 typologically. In order to highlight this phenomenon in
 the concerned area, we have studied and confronted the
 bladelet production patterns from Mitoc-Malu Galben’s
 Late Aurignacian to Molodova V’s Early Gravettian. Preliminary
 results emphasize the technological individuality
 of both technocomplexes, but further investigations on
 materials and contextual data are necessary to confirm
 any population dynamics model. Метою цього дослідження, що проведене
 в межах вивчення переходу від оріньяку до
 гравету, є висвітлення і зіставлення способів
 виробництва вкладенів в обох культурах в
 басейнах Середнього Прута і Дністра. З цієї
 точки зору розглянуто два пізньооріньякські
 ансамблі з Міток-Малу Гальбен (Румунія) й
 аналогічні матеріали зі стоянки Молодова V
 (Україна). Попередні результати вивчення матеріалів
 з Міток-Малу Гальбен демонструють
 стабільність і безперервність виробництва від
 рівня «Оріньяк I» до «III», що було спрямоване
 на природно вигнуті заготовки, виготовлені з
 подібних за формою поверхонь. Попри можливі
 незначні розбіжності, це ж стосується і рівня
 «Оріньяк III Supérieur», який зафіксований
 гірше. У Молодова V культурні горизонти 10
 і 9 належать до іншого узгодженого шаблону,
 коли ядра формуються і використовуються
 для отримання більш прямих заготовок з паралельними
 сторонами. Ці технологічні особливості
 підтверджують незалежний розвиток
 місцевого гравету порівняно з оріньяком. Хоча
 численні радіовуглецеві дати, отримані з обох
 стоянок, свідчать про їхню одночасність, це
 дещо суперечить технологічним даним. Відтак
 не слід залишати осторонь «класичну» модель
 наступності. Для підтвердження будь-якої моделі
 динаміки популяції необхідне повторне
 дослідження контекстних даних включно з
 прив’язкою матеріалів до дат.