До становлення курганної археології України: досягнення та проблеми

• Опубліковано в: : Археологія і давня історія України
• Дата: 2020
• Автори: Отрощенко, В.В., Болтрик, Ю.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут археології НАН України 2020
• Теми: Історія науки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187391
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До становлення курганної археології України: досягнення та проблеми / В.В. Отрощенко, Ю.В. Болтрик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 4 (37). — С. 358-368. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Корифей української археології Дмитро Якович
 Телегін (1919—2009) доклав чимало зусиль до становлення курганної археології, очоливши дві новобудовні експедиції — Вільнянську (1968—1969) та «Дніпро—Донбас» (1969—1975). Він же, спільно з
 С. Н. Братченком, зробив великий внесок у розроблення сучасної методики розкопок давніх могил з
 використанням важкої землерийної техніки. А ще
 виявив громадянську позицію, захищаючи на засіданні вченої ради ІА АН УРСР молодшого колегу
 Олександра Михайловича Лєскова (1933—2017), де
 було поставлено питання щодо звільнення останнього з роботи на початку 1973 р. Відтоді минуло
 понад 40 літ, коли О. Лєсков на схилку свого життя вирішив пригадати все щодо тих драматичних
 подій та оцінити свій внесок в археологію. The book of memoirs of our teacher, Professor Alexander
 Leskov (1933—2017) prompted us to address the
 topic of the deployment of a wide front of archaeological
 research in the areas of reclamation construction in
 the south of Ukraine. Unfortunately, posthumously. It
 is said that one can say either good or nothing about
 the departed. Such approach is appropriate in memorial
 ceremonies or in nostalgic memories of a round
 date. But «Archaeologist’s notes» was announced in
 the Preface of the Corresponding Member of the Russian
 Academy of Sciences A. Ivanchik as «an important
 document for the historian of Russian science».
 In this case the document, left to the descendants by
 the famous scholar, requires meticulous approach by
 colleagues, especially those who were the witnesses of
 events which are set forth in the lengthy and not easy
 to read text. The attention of authors of the paper is
 focused on the fruitful Ukrainian period of scientific
 and organizational activity of the famous scholar, his
 successes and blunders. The events, described in the
 memoirs, reflect not only his personal dramatic life but
 also the archeology of the Ukraine, the acquisition of
 its independence in the conditions of inevitable political
 crisis.
 O. Leskov’s expeditions like a powerful bulldozer
 have passed through the kurgans of steppe Ukraine
 plowing many artifacts to the surface.
 The wavering between the glitter of Scythian gold
 and the urgent problems of the Late Bronze Age left
 the author of the «Memoirs» in the grip of scientific
 stereotypes and ideas of the 1970s. Archaeologists in
 Ukraine have switched to a more informative method
 of excavating of mounds with several parallel balks but
 this has already happened without the detonator of the
 kurgan boom.
 After all, the science has never been for O. Leskov
 above all but was only a tool for achieving specific life
 positions. Sometimes it seems that the scholar in him
 always competed with the manager, but it didn’t occur
 to the author of «Memoirs» to choose between those
 entities.