Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова
Стаття присвячена розгляду залишків оранки, виявлених під час археологічних досліджень
 Чернігова (територія фортеці-дитинця та т. зв.
 Окольного граду) у 1986, 2005—2006 і 2010 рр.;
 обґрунтовується її датування часом не раніше
 Х ст. та висловлюються припущення щодо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187435 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова / О.Є. Черненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 33-43. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860241938452578304 |
|---|---|
| author | Черненко, О.Є. |
| author_facet | Черненко, О.Є. |
| citation_txt | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова / О.Є. Черненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 33-43. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена розгляду залишків оранки, виявлених під час археологічних досліджень
Чернігова (територія фортеці-дитинця та т. зв.
Окольного граду) у 1986, 2005—2006 і 2010 рр.;
обґрунтовується її датування часом не раніше
Х ст. та висловлюються припущення щодо типів
використаних орних знарядь.
Evidence of ancient plowing systems known in
Scandinavia, Denmark, Italy and Poland was found in
North-western Rus on the Rurik hill-fort and Novgorod.
Almost always they were dated to the 9th—10th century.
Evidence of several arable area, dated by the ceramics of
Romny culture to the 9th—10th century, was occurred on
the left bank of the Dnieper: in Prorva, near Trubchevsk
(Bryansk region, Russian Federation) and Avtunichi in
the Chernihiv region. A ploughed area in the northern
part of the Chernihiv hill fort was recorded by V. Kovalenko
in 1986. Similar traces were recorded by the author
in 2005—2006 on the neighboring site at the area of
more than 1,500 m2. The plough line were visible in the
virgin soil as long (up to 10 m) rather narrow (from 2 to
10 cm) and deep (5—10 cm) furrows of triangular crosssection.
They were filled by the light grey sandy loam
with charcoal inclusions. The furrows overlapped each
other perpendicularly forming the dense mesh. Individual
double furrows with an internal distance of about 20
cm were also recorded. They are evidence of use of the
double plough with narrow sub-triangular points. Judging
by the location of the furrows the crosswise ploughing
of the field was repeatedly carried out over several
years. The horizon above ploughing was dated to the
10th century. This dating was based first of all on the
finds of rough thick-walled Rus ceramic vessels with a
slightly turned, flaring, flat rims, in combination with
single fragments of handmade Romny culture ceramics
and a slate spindle whorl. The presence of the plowing
system directly before the appearance of settlement also
challenges the frequently expressed opinion that earlier
layers of the of the Chernihiv hill fort were completely
destroyed by later activity. Had that been the case, the
furrows would not have survived either.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
33ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
УДК [904.21:631.51](477.51)”9” DOI: 10.37445/adiu.2021.01.03
О. Є. Черненко
АрхеологіЗоВАні сліди орних ЗнАрЯддь
нА території стАродАВнього ЧернігоВА
стаття присвячена розгляду залишків оран-
ки, виявлених під час археологічних досліджень
Чернігова (територія фортеці-дитинця та т. зв.
Окольного граду) у 1986, 2005—2006 і 2010 рр.;
обґрунтовується її датування часом не раніше
х ст. та висловлюються припущення щодо типів
використаних орних знарядь.
ключові слова: Чернігів, середньовічне орне
поле, х сторіччя, Давня Русь.
Сліди роботи давніх орних знарядь достат-
ньо рідко вдається зафіксувати під час архе-
ологічних досліджень. Це обумовлено тим,
що подібні сліди швидко руйнувались під
впливом природних чинників. вони збері-
гаються, як правило, під насипами курганів
та валами городищ за умови, що ті достатньо
швидко перекривали ділянку колишнього
поля (Еремеев 2019, с. 329, 345, 347; Губай-
дулин 2018, с. 301, 302; Самойлов 2003; 2013;
Макаров та ін. 2014). Оскільки і могильники,
і городища, найчастіше виникали за межами
аграрних ландшафтів, це відбувалось не так
часто. закономірно, що на сьогодні на тери-
торії Лівобережного Подніпров’я відомо лише
кілька подібних випадків: в уроч. Прорва
поблизу Трубчевська (брянська обл., РФ),
поблизу поселення Автуничі (чернігівська
обл., Україна) та на території стародавнього
чернігова.
в уроч. Прорва сліди давньої оранки були
виявлені на ділянці зруйнованого могильни-
ка. На підставі знахідок фрагментів ліпних
посудин роменської археологічної культури
у шарі оранки, її було датовано кінцем І тис.
н. е. (Падин 1969, с. 215). Свідчення існу-
вання орного «поля» у ресурсній зоні давнь-
оруського поселення Автуничі виявили під
час шурфовки на рівні материка у вигляді
борозн які, згідно висновкам дослідників, за-
лишив по собі вузьколопатевий наральник
(Моця, Томашевский 1967, с. 28—42).
На території чернігова сліди давньої оран-
ки вперше зафіксував в. Коваленко у 1986 р.
під час розкопок колишньої земляної фор-
теці-дитинця (сучасне уроч. вал; рис. 1: 1; 2:
1), у північній частині її майданчика (з боку
р. Стрижень, в зоні відбудови споруди Дво-
рянських зібрань). На думку дослідника, це
були сліди обробки ґрунту вузьколопатевим
наральником (1990, с. 18). Аналогічні сліди
були виявлені у 2005—2006 рр. О. чернен-
ко та А. Казаковим (рис. 1: 1; 2: 4; 3—5) на
ділянці, прилеглій з південного заходу до
розкопів 1986 р. (2005, с. 10; 2006a, с. 13—14;
2006b, с. 12; 2006c, с. 5—6). У 2010 р. рештки
оранки були зафіксовані О. черненко та
А. Казаковим в ході досліджень на території
т. зв. Окольного граду (рис. 1: 2; черненко,
Казаков 2010, с. 7, 8, 13).
Найвиразніші сліди давнього поля вдалось
виявити під час робіт 2005—2006 рр. (рис. 2:
4; 3—5). Дослідження здійснювались у зоні
відновлення будівлі Дворянських зібрань
середини ХІХ ст., зруйнованої у 1941 р. Роз-
копи охопили внутрішню частину давнього
нівельованого фортечного валу (на ширину
до 7 м) на відрізку 50 м (розкоп 1) та приле-
глу до нього ділянку майданчика фортеці
завширшки 35 м (розкопи 2—4). загальна
досліджена площа склала 2100 м2. відкла-
дення домонгольського часу потужністю від
0,5 до 2 м збереглись в проміжках між стріч-
ками фундаментів Дворянських зібрань та
вздовж їх зовнішнього периметру.© О. є. чЕРНЕНКО, 2021
34 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
статті
Сліди оранки простежувались у матери-
ку та передматерику на окремих ділянках,
розмежованих фундаментами ХІХ ст. та пе-
рекопами, пов’язаними із забудовою фортеці
Х—ХVІІІ ст. загалом такі сліди вдалось вия-
вити на площі до 1500 м2 (і під насипом валу,
і на прилеглих до нього ділянках). візуальні
характеристики дозволяють припустити їх
спільне походження та приналежність одно-
му умовному полю або полям, що існували
синхронно або в наближені проміжки часу.
в усіх випадках сліди роботи сільськогоспо-
дарських знарядь представлені довгими (до
10 м), вузькими (в середньому 2 см) достатньо
глибокими (5—10 см) борознами, підтрикут-
ними в перетині (залишеними загостреним
знаряддям), заповнені слабогумусованим
світло-сірим супіском з окремими вугликами
(рис. 3—5). Лінії борозн проходили в двох на-
прямках: північ—південь і захід—схід (інко-
ли з незначними відхиленнями). вони пере-
хрещувалися під прямим кутом, утворюючи
густу сітку. більшість борозн були здвоєни-
ми, з внутрішньою відстанню близько 20 см.
загальний напрямок їх «сітки» відповідав
природному ухилу площадки фортеці в бік
р. Стрижень.
Ступінь збереженості слідів оранки на ок-
ремих, розмежованих фундаментами ХІХ ст.
та перекопами ділянках, виявилася різною:
від щільної сітки на рівні похованого ґрунту
до уривчастих, мало помітних слідів на рівні
материка (рис. 3; 4). Там, де вони зберегли-
ся краще, можна було визначити до трьох
«сіток» борозн, накладених одна на одну, та
широкі (10—15 см і більше) смуги, утворені
послідовно прокладеними в одному напрям-
ку борознами. Такий їх характер свідчив, що
оранка здійснювалась хрестоподібно («хрест-
навхрест») та неодноразово, скоріш за все —
більше трьох сезонів (після трьох сезонів на-
ступні сліди не зберігаються).
враховуючи сказане, припустимо, що тут
мало місце підсічне землеробство у вигляді
«підсіка з оранкою» (оранка на ділянці,
вивільненій з-під лісу за допомогою вогню)
або «лісовий перелог» (Громов 1958; Конец-
кий 1989, с. 10). Цю систему землеробства
вважають перехідною до традиційного орно-
го, коли відбувається поступове перетворен-
рис. 1. План центральної частини сучасного чернігова з позначенням районів давньоруського (Х—ХІІІ ст.)
міста (за: Ситий 2013, з уточненнями автора): І — фортеця-дитинець (урочище вал); ІІ — Окольний град;
ІІІ — Передгороддя; IV — Подол; 1, 2 — ділянки давньої оранки
35ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Черненко, О. Є. Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього чернігова
ня підсіки в поле тривалого використання.
На території Полісся (у тому числі на чер-
нігівському Поліссі) її практикували з І тис.
н. е. (Горбаненко, Пашкевич 2010, с. 254—
255) до ХІХ ст. (Петров 1968, с. 207—208).
Функціонування «чернігівського» орного
поля слід датувати часом, що безпосередньо
передував формуванню поселенського куль-
турного шару. Як уже зазначено, без консер-
вації (перекриття протягом кількох сезонів
рис. 2. Схема розміщення археологічних розкопів на території чернігівської фортеці-дитинця (ур. вал),
розкопки: 1 — 1985—1986 рр., зона відновлення споруди Дворянських зібрань; 2 — 1946 р., на краю тера-
си р. Стрижень; 3 — 2007—2008 рр., на краю тераси р. Стрижень; 4 — 2005—2006 рр., у зоні відновлення
споруди Дворянських зібрань; 5, 6 — 1951 р.; 7—10 — 1947 р., «на схід від апсиди Спасо-Преображенського
собору»; 11 — 2008 р., у споруди Колегіуму; 12 — 1948—1953 рр., навколо борисоглібського собору; 13 —
1950, 1951 рр., «із залишками однокамерного терему»; 14 — 1951, 1953 рр. «із залишками воріт»; 15 — 1923—
2014 рр., навколо Спасо-Преображенського собору; 16 — шурф 1984 р.; 17—19 — 2015—2016 рр., «на краю
тераси р. Десна»; 20 — 1994 р. «поблизу верхнього замку»; 21 — 1986 р.; 22 — 1947 р., «на верхньому замку»;
23 — 1991 р., «на верхньому замку»; 24 — 1989 р., «на верхньому замку»; 25 — 1990 р., «На верхньому за-
мку»; 26 — 2016—2019 рр., «на території борисоглібського монастиря» (1, 16 — в. Коваленко; 2 — б. Рибаков;
3, 4, 11 — О. черненко та А. Казаков; 5—10, 22 — в. богусевич; 12 — М. Холостенко; 13, 14 — М. Холостенко
та в. богусевич; 15 — М. Макаренко, М. Холостенко, А. Карнабеда, О. черненко; 17—19, 26 — О. черненко;
20, 23, 25 — І. Ігнатенко та в. Коваленко; 21 — Г. Кузнецов; 24 — П. Гребень та в. Коваленко)
36 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
статті
рис. 3. Сліди оранки, розкоп 1, 2006 р.
рис. 4. Сліди оранки, розкоп 2, 2006 р.
37ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Черненко, О. Є. Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього чернігова
пізнішими нашаруваннями), сліди оранки
швидко руйнуються під впливом дії природ-
них факторів.
в. Коваленко пов’язував сліди оранки на
території чернігівської фортеці з існуван-
ням поруч колочинсько-роменського по-
селення VІІ—VІІІ ст., яке, на його думку,
передувало виникненню середньовічного
міста (1990, с. 18). він вважав, що внаслі-
док еволюції цього поселення у VІІІ ст. на
верхньому замку (укріплена площадка в
південній частині фортеці-дитинця, відома
також як «Цитадель», «Перший замок чер-
каський») виникло волинцевсько-роменське,
тобто сіверянське городище. Ця агломера-
ція, згідно запропонованої в. Коваленком
моделі, наприкінці ІХ ст. трансформувалась
у середньовічне місто (1988, с. 22—33; 1990,
с. 23—26; 2007, с. 22—23). Підставою для
формулювання такої гіпотези послугували
знахідки кераміки колочинської культури у
північно-західній частині фортеці-дитинця в
1984—1985 рр. (Ковавленко 1988, с. 23). На-
далі всі виявлені на території валу знахідки
ліпної кераміки в. Коваленко розглядав як
відкладені у VІІ—ІХ ст. або як перевідкла-
дені зі зруйнованих об’єктів цього часу. На
підставі реєстрації відомостей щодо місцез-
находження фрагментів ліпної кераміки
було укладено схему поширення культур-
ного шару VІІ—ІХ ст. в межах центральної
частини чернігова. Цей шар, згідно запро-
понованій схемі, поширювався на площу не
менш ніж 300—350 × 150 м вздовж краю те-
раси р. Десна, у тому числі на ту ділянку, де
були сліди давнього поля (Коваленко 1988,
с. 24—25). Утім до сьогодні, не зважаючи на
багаторічні інтенсивні дослідження (рис. 2),
колочинський або ж волинцевсько-роменсь-
кий горизонт на території чернігівської фор-
теці-дитинця так і не був виокремлений. Не
було знайдено і вузькодатованих речей VІІ
(VІІІ) — ІХ ст. Спроби пояснити це поганою
збереженістю найдавніших культурних на-
шарувань Дитинця (Коваленко 1990, с. 17;
Сытый 2016, с. 24) навряд чи виправдані.
безумовно це питання заслуговує окремо-
го розгляду та виходить за межі проблема-
тики цієї статті. Утім, починаючи з перших
професійних розкопок чернігівської фортеці,
які здійснив М. Макаренко в 1923 р. (рис. 2:
15; Макаренко 1929, с. 25), дослідники неод-
норазово відзначали горизонт «початково-
го» чернігівського поселення (гумусований
супісок, насичений горілими рештками) на
тих ділянках, що не зазнали активної забу-
рис. 5. Сліди оранки, розкоп 3, 2006 р.
38 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
статті
дови, перш за все, — навколо Спасо-Преоб-
раженського і борисоглібського соборів і під
залишками валів.
На ділянці, дослідженій у 2005—2006 рр.,
найдавніший поселенський горизонт зберіг-
ся достатньо добре. він перекривав орне поле
та передував будівництву оборонних споруд.
Спочатку цей горизонт автори досліджень
датували ІХ—Х ст. (Казаков, черненко 2007,
с. 119—121). Це датування спиралось, перш
за все, на знахідки уламків ліпного кераміч-
ного посуду роменської археологічної куль-
тури і товстостінних, дещо асиметричних, з
недбало обробленою поверхнею гончарних
горщиків, край яких був округленим або зрі-
заним (рис. 6: 1, 4). за матеріалами дослід-
жень Правобережного Подніпров’я, подібні
форми (так звані «доманжетні») прийнято
вважати ранньогончарними та датувати ІХ —
початком Х ст. (Кучера 1986; Толочко 1981;
Петрашенко 1992). Утім в горизонті, котрий
перекривав оранку, такі форми посудин
складали дуже незначний процент, так само,
як і знахідки фрагментів ліпної роменсь-
кої кераміки (не більше 0,1 % від загальної
кількості виявлених керамічних матеріалів).
Переважна ж більшість форм належить
до тих типів, які вважають характерними
для другої половини Х — початку ХІ ст. Це
горщики з так званим «манжетоподібним»
вінцем (рис. 6: 2, 3). вони були присутні і в
заповненні найраніших об’єктів, що прорі-
зали оранку — ямах-смолокурнях (рис. 8) і
господарських ямах. Там само було знайдено
пряслиця з пірофілітового сланцю (рис. 7),
появу яких у Подесенні прийнято датувати
часом не раніше середини Х ст. (веремей-
чик 2007). Окрім цього, з указаних об’єктів
походить цілий ряд речей, які можуть бути
датовані в межах Х—ХІ ст.: кубічні замки та
ключі до них, однобічні, скріплені бронзови-
ми штифтами багаточасні гребні, рублений
бісер тощо (черненко, Казаков 2005; 2006a,
2006b, 2006c).
У цьому зв’язку можна згадати, що на
думку І. Русанової (1973, с. 19) та І. Сара-
чева (2000, с. 323), поширення гончарної
кераміки на території Північного Лівобере-
жжя відбулось не раніше Х ст. Слід також
указати, що поєднання знахідок роменської
ліпної, давньоруської гончарної кераміки з
доманжетним та манжетоподібним вінцем
у цілому властиво пам’яткам Подесення се-
редини Х — початку ХІ ст. Таке поєднання
(приблизно у тій же пропорції, що й у роз-
копах 2005—2006 рр.), добре простежується,
наприклад, за матеріалами датованих ком-
плексів Новгорода-Сіверського (Григорьев
2000, с. 41; Сарачев 2000, с. 232—234; Крав-
ченко 2017). Таким чином, зафіксований у
розкопах 2005—2006 рр. найдавніший гори-
зонт чернігівського поселення можна досить
впевнено датувати часом не раніше середини
Х ст. і, за відсутності надійніших хроноінди-
каторів, датувати досить широко: серединою
Х — початком ХІ ст. відповідно слід датува-
ти і виникнення оранки, що передувала по-
селенню.
Як уже було вказано, сліди роботи орних
знарядь швидко зникають під впливом при-
родних чинників. вони зберігаються лише
за умови достатньо швидкої їх консервації
валами городищ, насипами курганів тощо. У
цьому ж випадку, як виняток, — шаром по-
селення і лише потім, частково, конструкція-
ми валу. Тобто, можна визначити, що поле,
рис. 6. Гончарна кераміка з горизонту середини Х — початку ХІ ст.
39ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Черненко, О. Є. Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього чернігова
ділянка якого була досліджена у 2005—
2006 рр. на території чернігівської фортеці
було зорано близько середини Х ст.
На окрему увагу заслуговує питання щодо
орного знаряддя, використаного на чер-
нігівському полі. важливість цього питання
обумовлена тим, що знахідки орних знарядь
Х — початку ХІ ст. у чернігові на сьогодні не
відомі. Найбільш наближені територіально
й хронологічно знахідки таких знарядь по-
ходять з Шестовицького археологічного ком-
плексу, опубліковані Л. Ситою (Сита 2003;
2005, с. 25—26, 28, 32). Це наральник та чере-
сло з культурного шару початку ХІ ст. подолу
городища Коровель. Наральник належить до
типу І в4 за Ю. Красновим, ототожнюється
з робочим наконечником однозубих рал які
використовувались, як правило, для першої
оранки (1987, с. 43, 105). Натомість, пара-
метри чернігівської оранки можуть свідчити
про використання двозубого знаряддя. ви-
ходячи з аналогій зі слідами орних знарядь,
виявленими на території Північно-західної
Русі, можна припустити, що для оранки тут
використовували двозубу соху. Саме так ін-
терпретував аналогічні здвоєні сліди оран-
ки початку ХІ ст. у Старій Русі в. Самой-
лов (2003; 2013, с. 104—106). Як зазначено
в статті в. Мурашової і в. Нефьодова, нині
це найвагоміший доказ раннього (кінець
рис. 7. Пряслиця з пірофіліту з горизонту середини
Х — початку ХІ ст.
рис. 8. Яма-смолокурня, розкоп 1, 2006 р.
40 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
статті
Х — початок ХІ ст.) використання двозубої
сохи (2002, с. 197). На думку в. Самойлова,
у Старій Русі таку соху використовували як
знаряддя інтенсивної агротехніки для підси-
лення обробки «старих» орних ділянок, що
пов’язано з виникненням зачатків парової
системи в околицях міських центрів (2013,
с. 106). Можливо, так само можна поясни-
рис. 10. Ділянка повздовжнього розрізу валу, розкоп 1, 2006 р.
рис. 9. Ділянка повздовжнього розрізу валу, розкоп 1, 2006 р.: 1 — горизонт ХІХ—ХХ ст.; 2 — другий буді-
вельний період валу (ХІІ ст.); 3 — перший будівельний горизонт валу (друга половина Х — початок ХІ ст.);
4 — шар похованого дерну; 5 — горілий шар; 6, 7 — горизонт поселення (середина Х — початок ХІ ст.); 8 —
горизонт оранки
41ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Черненко, О. Є. Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього чернігова
ти використання двозубої сохи на території
майбутньої чернігівської фортеці. Можна
також припустити, що ділянку поля систе-
матично використовували під оранку доти,
доки на неї не поширилась поселенська за-
будова. Надалі (не пізніше початку ХІ ст.)
на місці цієї забудови була споруджена лінія
фортифікації (Казаков, черненко 2007). Не
виключено, що її появі передував період
запустіння, оскільки насип валу підстилав
прошарок похованого дерну (рис. 9; 10).
Сліди оранки, відкриті на ділянці Околь-
ного граду чернігова у 2010 р. (рис. 1) збе-
реглись на поверхні материка вздовж внут-
рішнього краю оборонного рову (черненко,
Казаков 2010, с. 7, 8, 13). Їх вдалось зафіксу-
вати на площі 6 × 2 м. Це окремі уривчасті,
з нерівними краями паралельні борозни за-
вширшки до 10 см завдовжки до 1 м (з півночі
їх прорізав рів, з півдня — теплотраса), що
протягнулись у напрямку північ—південь, з
незначними відхиленнями. Перетин борозн
був нечітким (підтрикутний?), заповнення
утворював слабогумусований світло-сірий
супісок. Таким чином, загальний характер
слідів оранки відрізнявся від зафіксованого
на території чернігівської фортеці. за своїми
характеристиками рештки оранки на тери-
торії Окольного граду наближені скоріше до
тих, які зазвичай пов’язують з використан-
ням рала з одним наконечником (напр.:
Георгієвський розкоп 1 у Старій Русі; Самой-
лов 2013, с. 102).
безпосередньо над горизонтом оранки про-
стежувались залишки городень оборонного
валу. вони збереглись на висоту до 0,5 м і
були заповнені переважно шарами переміще-
ної материкової породи. Лише у їх нижній
частині вирізнявся прошарок гумусованого
ґрунту (так звана «зворотна стратиграфія»). У
засипці городень містились окремі фрагмен-
ти гончарних горщиків з манжетоподібними
вінцями, що дозволяє датувати появу валу і,
відповідно, орного поля, що йому передува-
ло, часом не раніше другої половини Х — по-
чатку ХІ ст. виходячи зі стратиграфії, можна
також припустити, що до початку будівниц-
тва більш чи менш виразний культурний
шар на цій ділянці не встиг сформуватись.
Порівняно нечисленні сліди орного знаряд-
дя дозволяють також припустити, що функ-
ціонування поля було нетривалим. Не мож-
на виключити, що у цьому випадку оранка
була безпосередньо пов’язана з підготовкою
(вирівнюванням або трасуванням) поверхні
перед будівництвом валу, як було, за припу-
щенням А. Губайдуліна, у західній частині
болградського городища (2018, с. 301, 302).
Утім вірогідніше існування орного поля (по-
кинутого?), яке використали для улаштуван-
ня фортифікації як зручнішу (рівну, вивіль-
нену від лісової рослинності).
літерАтУрА
веремейчик, Е. М. 2008. Пирофилитовые прясли-
ца из сельских поселений черниговского Полесья.
Наукові записки з української історії, 20, с. 339-
375.
Горбаненко, С. А., Пашкевич, Г. О. 2010. Земле-
робство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис.
н. е.). Київ: Академперіодика.
Григорьев, А. в. 2000. северская земля в VІІІ —
начале хІ века по археологическим данным. Тула:
Гриф и Ко.
Громов, Г. Г. 1958. Подсечно-огневая система зем-
леделия Новгородской области. Вестник МГУ, 4,
с. 141-152.
Губайдулин, А. М. 2018. Типы средневековых
древо-земляных оборонительных сооружений и спо-
собы их возведения. Поволжская археология, 2 (24),
с. 297-306.
Еремеев, И. И. 2019. К вопросу об аграрной скан-
динавской колонизации в восточной Европе в ран-
нем средневековье. в: виноградов, Ю. А., васильев,
С. А., Степанова, К. Н. (ред.). Прошлое человечест-
ва в трудах петербургских археологов на рубеже
тысячелетий (к 100-летию создания российской
академической археологии). Санкт-Петербург: Пе-
тербургское востоковедение, с. 324-347.
Казаков, А., черненко, Е. 2007. черниговский
детинец ІХ—ХІІІ вв. в свете новых археологичес-
ких материалов. в: Коваленко, О. б. (ред.). Чернігів
у середньовічній та ранньомодерній історії Цен-
трально-східної Європи. Збірник наукових пра-
ць, присвячених 1100-літтю першої літописної
згадки про Чернігів. чернігів: Деснянська правда,
с. 119-125.
Коваленко, в. П. 1988. Основные этапы развития
древнего чернигова. в: Толочко, П. П. (ред.). Черни-
гов и его округа в Іх—хІІІ вв. Киев: Наукова думка,
с. 22-33.
Коваленко, в. П. 1990. К исторической топогра-
фии черниговского детинца. в: Толочко П. П. (ред.).
Проблемы археологии Южной Руси. Материалы ис-
торико-археологического семинара «Чернигов и его
округа в Іх—хІІІ вв.». Киев: Наукова думка, с. 15-
23.
Коваленко, в. П. 2007. 1300 чи 1100? в: Ковален-
ко, О. б. (ред.). Чернігів у середньовічній та ран-
ньомодерній історії Центрально-східної Європи.
Збірник наукових праць, присвячених 1100-літтю
першої літописної згадки про Чернігів. чернігів:
Деснянська правда, с. 21-30.
Конецкий, в. Я. 1989. Некоторые вопросы истори-
ческой географии Новгородской земли в эпоху сред-
невековья. Новгородский исторический сборник, 3,
с. 3-19.
Краснов, Ю. А. 1987. Древние и средневековые
пахотные орудия Восточной Европы. Москва: Нау-
ка.
Кучера, М. П. 1986. Керамика. в: Толочко, П. П.
(ред.). Археология УссР. 3. Киев: Наукова думка,
с. 446-455.
Кравченко, Р. А. 2017. Археологічні комплек-
си Х — початку ХІ ст. з городища замкова Гора у
Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень
2014—2015 рр.). Археологія, 1, с. 80-87.
Макаренко, М. 1929. Чернігівський спас: Архео-
логічні досліди р. 1923. Київ: вУАН.
Макаров, Н. А., Шполянский, С. в., Долгих, А. в.,
Алешинская, А. С., Лебедев, Е. Ю. 2014. Собор на
пашне: культурный слой и пахотный горизонт под
42 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
статті
церковью бориса и Глеба в Кидекше. Российская ар-
хеология, 2, с. 50-65.
Моця, О. П., Томашевський, А. П. 1997. Просто-
рові та еколого-господарчі аспекти досліджень дав-
ньоруського селища Автуничі. Археометрія та охо-
рона історико-культурної спадщини, 1, с. 28-42.
Мурашёва, в. в., Нефёдов, в. С. 2002. Сошники
из Гнёздова. Новгород и Новгородская земля: исто-
рия и археология, 16: Материалы научной конфе-
ренции, с. 187-199.
Падин, в. А. 1969. Раскопки поселения в урочи-
ще Макча близ Трубчевска. советская археология,
4, с. 208-218.
Петров, в. П. 1968. Подсечное земледелие. Киев:
Наукова думка.
Петрашенко, в. А. 1992. Керамика ІХ—ХІІІ вв.
Среднего Поднепровья. в: Плетнёва, С. А. (ред.).
Древнерусская керамика. Москва: ИА РАН, с. 7-
22.
Русанова, И. П. 1973. славянские древности VІ—
Іх вв. между Днепром и Западным Бугом. Свод ар-
хеологических источников, Е1-25. Москва: Наука.
Самойлов, К. Г. 2003. Следы древней распашки
на материке борисоглебского (XVI) раскопа в г. Ста-
рая Русса и некоторые проблемы изучения истории
земледелия. в: Мачинский, Д. А. (ред.). Ладога пер-
вая столица Руси: 1250 лет непрерывной жизни.
Санкт-Петербург: Нестор-История, с. 79-87.
Самойлов, К. Г. 2013. Археологизованные следы
работы средневековых пахотных орудий по матери-
алам исследований в Старой Русе в 2001—2012 гг.
Вестник Новгородского государственного универси-
тета, 73, 1, с. 103-107.
Сарачев, И. Г. 2000. Типология венчиков древ-
нерусских горшков Днепровского Левобережья. в:
Григорьев, А. в. северская земля в VІІІ — начале
хІ века по археологическим данным. Тула: Гриф и
Ко, с. 225-236.
Сита, Л. 2003. Орні знаряддя з урочища Коровель
біля с. Шестовиця. в: Дружинні старожитності
Центрально-східної Європи VIII—XI ст.: Матеріа-
ли Міжнародного польового археологічного семіна-
ру (Чернігів—Шестовиця, 17—20 липня 2003 р.).
чернігів: Сіверянська думка, с. 144-147.
Сита, Л. 2005. Орні знаряддя праці із археологіч-
них колекцій чернігівського історичного музею ім.
в. в. Тарновського. Каталог. скарбниця української
культури, 5, с. 25-33.
Ситий, Ю. М. 2016. Питання ранньої історії чер-
нігова. Археологія і давня історія України, 4 (21),
с. 27-33.
Толочко, П. П. 1981. Гончарное дело. в: Толочко,
П. П. (ред.). Новое в археологии Киева. Киев: Науко-
ва думка, с. 284-301.
черненко, О. є., Казаков, А. Л. 2005. Звіт про
охоронні археологічні дослідження на території
Чернігівського дитинця в 2005 р. (вул. Горького 6-А
«ВАЛ»). НА ІА НАН України, ф. 64, 2005/226.
черненко, О. є., Казаков, А. Л. 2006. Звіт про
охоронні археологічні дослідження на території
Чернігівського дитинця в 2006 р. (вул. Горького 6-
А, «Вал»). Розкоп 1. 1. НА ІА НАН України, ф. 64,
2006/264.
черненко, О. є., Казаков, А. Л. 2006а. Звіт про
охоронні археологічні дослідження на території
Чернігівського дитинця в 2006 р. (вул. Горького 6-
А, «Вал»). Розкоп 2. 2. НА ІА НАН України, ф. 64,
2006/265.
черненко, О. є., Казаков, А. Л. 2006b. Звіт про
охоронні археологічні дослідження на території
Чернігівського дитинця в 2006 р. (вул. Горького 6-
А, «Вал»). Розкоп 3. 3. НА ІА НАН України, ф. 64,
2006/280.
черненко, О. є., Казаков, А. Л. 2010. Звіт
про охоронні археологічні дослідження на тери-
торії Чернігова у 2006 р. (на розі вул. Кирпоноса
та Князя Чорного). НА ІА НАН України, ф. 64,
2010/168.
RefeRenCes
Veremeichik, E. M. 2008. Pirofilitovye priaslitca iz selskikh
poselenii chernigovskogo Polesia. Naukovi zapysky z ukrain-
skoi istorii, 20, s. 339-375.
Horbanenko, S. A., Pashkevych, H. O. 2010. Zemlerobstvo
davnikh slov’ian (kinets I tys. do n. e. — I tys. n. e.). Kyiv:
Akademperiodyka.
Grigorev, A. V. 2000. Severskaia zemlia v VІІІ — nachale
XІ veka po arkheologicheskim dannym. Tula: Grif i Ko.
Gromov, G. G. 1958. Podsechno-ognevaia sistema
zemledeliia Novgorodskoi oblasti. Vestnik MGU, 4, s. 141-
152.
Gubaidulin, A. M. 2018. Tipy srednevekovykh drevo-zem-
lianykh oboronitelnykh sooruzhenii i sposoby ikh vozvedeniia.
Povolzhskaia arkheologiia, 2 (24), s. 297-306.
Eremeev, I. I. 2019. K voprosu ob agrarnoi skandinavskoi
kolonizatcii v Vostochnoi Evrope v rannem srednevekove. In:
Vinogradov, Iu. A., Vasilev, S. A., Stepanova, K. N. (ed.). Pro-
shloe chelovechestva v trudakh peterburgskikh arkheologov
na rubezhe tysiacheletii (k 100-letiiu sozdaniia rossiiskoi aka-
demicheskoi arkheologii). Sankt-Peterburg: Peterburgskoe
Vostokovedenie, s. 324-347.
Kazakov, A., chernenko, E. 2007. chernigovskii detinetc
ІX—XІІІ vv. v svete novykh arkheologicheskikh materialov.
In: Kovalenko, O. B. (ed.). Chernihiv u serednovichnii ta ran-
nomodernii istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Zbirnyk
naukovykh prats, prysviachenykh 1100-littiu pershoi litopys-
noi zghadky pro Chernihiv. chernihiv: Desnianska pravda,
s. 119-125.
Kovalenko, V. P. 1988. Osnovnye etapy razvitiia drevnego
chernigova. In: Tolochko, P. P. (ed.). Chernigov i ego okruga v
ІX—XІІІ vv. Kiev: Naukova dumka, s. 22-33.
Kovalenko, V. P. 1990. K istoricheskoi topografii chernig-
ovskogo detintca. In: Tolochko P. P. (ed.). Problemy arkhe-
ologii Iuzhnoi Rusi. Materialy istoriko-arkheologicheskogo
seminara «Chernigov i ego okruga v IX—XІІІ vv.». Kiev: Nau-
kova dumka, s. 15-23.
Kovalenko, V. P. 2007. 1300 chy 1100? In: Kovalenko,
O. B. (ed.). Chernihiv u serednovichnii ta rannomodernii is-
torii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Zbirnyk naukovykh prats,
prysviachenykh 1100-littiu pershoi litopysnoi zghadky pro
Chernihiv. chernihiv: Desnianska pravda, s. 21-30.
Konetckii, V. Ia. 1989. Nekotorye voprosy istoricheskoi
geografii Novgorodskoi zemli v epokhu srednevekovia.
Novgorodskii istoricheskii sbornik, 3, s. 3-19.
Krasnov, Iu. A. 1987. Drevnie i srednevekovye pakhotnye
orudiia Vostochnoi Evropy. Moskva: Nauka.
Kuchera, M. P. 1986. Keramika. In: Tolochko, P. P. (ed.).
Arkheologiia USSR. 3. Kiev: Naukova dumka, s. 446-455.
Kravchenko, R. A. 2017. Arkheolohichni kompleksy X —
pochatku XI st. z horodyshcha Zamkova Hora u Novhorod-
Siverskomu (za materialamy doslidzhen 2014—2015 rr.).
Arkheolohiia, 1, s. 80-87.
Makarenko, M. 1929. Chernihivskyi Spas: Arkheolohichni
doslidy r. 1923. Kyiv: VUAN.
Makarov, N. A., Shpolianskii, S. V., Dolgikh, A. V., Aleshin-
skaia, A. S., Lebedev, E. Iu. 2014. Sobor na pashne: kulturnyi
sloi i pakhotnyi gorizont pod tcerkoviu Borisa i Gleba v Kidek-
she. Rossiiskaia arkheologiia, 2, s. 50-65.
Motsia, O. P., Tomashevskyi, A. P. 1997. Prostorovi ta
ekoloho-hospodarchi aspekty doslidzhen davnoruskoho sely-
shcha Avtunychi. Arkheometriia ta okhorona istoryko-kultur-
noi spadshchyny, 1, s. 28-42.
Murasheva, V. V., Nefedov, V. S. 2002. Soshniki iz Gnez-
dova. Novgorod i Novgorodskaia zemlia: istoriia i arkheologi-
ia, 16: Materialy nauchnoi konferentcii, s. 187-199.
43ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Черненко, О. Є. Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього чернігова
Padin, V. A. 1969. Raskopki poseleniia v urochishche Mak-
cha bliz Trubchevska. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 208-218.
Petrov, V. P. 1968. Podsechnoe zemledelie. Kiev: Naukova
dumka.
Petrashenko, V. A. 1992. Keramika ІX—XІІІ vv. Sred-
nego Podneprovia. In: Pletnyova, S. A. (ed.). Drevnerusskaia
keramika. Moskva: IA RAN, s. 7-22.
Rusanova, I. P. 1973. Slavianskie drevnosti VІ—ІX vv.
mezhdu Dneprom i Zapadnym Bugom. Svod arkheolog-
icheskikh istochnikov, E1-25. Moskva: Nauka.
Samoilov, K. G. 2003. Sledy drevnei raspashki na materike
Borisoglebskogo (XVI) raskopa v g. Staraia Russa i nekotorye
problemy izucheniia istorii zemledeliia. In: Machinskii, D. A.
(ed.). Ladoga pervaia stolitca Rusi: 1250 let nepreryvnoi zhiz-
ni. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, s. 79-87.
Samoilov, K. G. 2013. Arkheologizovannye sledy raboty
srednevekovykh pakhotnykh orudii po materialam issledova-
nii v Staroi Ruse v 2001—2012 gg. Vestnik Novgorodskogo go-
sudarstvennogo universiteta, 73, 1, s. 103-107.
Sarachev, I. G. 2000. Tipologiia venchikov drevnerusskikh
gorshkov Dneprovskogo Levoberezhia. In: Grigorev, A. V.
Severskaia zemlia v VІІІ — nachale XІ veka po arkheolog-
icheskim dannym. Tula: Grif i Ko, s. 225-236.
Syta, L. 2003. Orni znariaddia z urochyshcha Korovel bilia
s. Shestovytsia. In: Druzhynni starozhytnosti Tsentralno-
Skhidnoi Yevropy VIII—XI st.: Materialy Mizhnarodnoho
polovoho arkheolohichnoho seminaru (Chernihiv—Shestovyt-
sia, 17—20 lypnia 2003 r.). chernihiv: Siverianska dumka,
s. 144-147.
Syta, L. 2005. Orni znariaddia pratsi iz arkheolohichnykh
kolektsii chernihivskoho istorychnoho muzeiu im. V. V. Tar-
novskoho. Kataloh. Skarbnytsia ukrainskoi kultury, 5, s. 25-
33.
Sytyi, Yu. M. 2016. Pytannia rannoi istorii chernihova.
Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4 (21), s. 27-33.
Tolochko, P. P. 1981. Goncharnoe delo. In: Tolochko, P. P.
(ed.). Novoe v arkheologii Kieva. Kiev: Naukova dumka,
s. 284-301.
chernenko, O. Ye., Kazakov, A. L. 2005. Zvit pro okhoron-
ni arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Chernihivskoho
dytyntsia v 2005 r. (vul. Horkoho 6-A «VAL»). NA IA NAN
Ukrainy, f. 64, 2005/226.
chernenko, O. Ye., Kazakov, A. L. 2006. Zvit pro okhoron-
ni arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Chernihivskoho
dytyntsia v 2006 r. (vul. Horkoho 6-A, «Val»). Rozkop 1. 1. NA
IA NAN Ukrainy, f. 64, 2006/264.
chernenko, O. Ye., Kazakov, A. L. 2006a. Zvit pro okhoron-
ni arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Chernihivskoho
dytyntsia v 2006 r. (vul. Horkoho 6-A, «Val»). Rozkop 2. 2. NA
IA NAN Ukrainy, f. 64, 2006/265.
chernenko, O. Ye., Kazakov, A. L. 2006b. Zvit pro okhoron-
ni arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Chernihivskoho
dytyntsia v 2006 r. (vul. Horkoho 6-A, «Val»). Rozkop 3. 3. NA
IA NAN Ukrainy, f. 64, 2006/280.
chernenko, O. Ye., Kazakov, A. L. 2010. Zvit pro okhoron-
ni arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Chernihova u
2006 r. (na rozi vul. Kyrponosa ta Kniazia Chornoho). NA IA
NAN Ukrainy, f. 64, 2010/168.
O. Ye. Chernenko
buried furrowS of medieVal
arable implemenTS
in chernihiV
Evidence of ancient plowing systems known in
Scandinavia, Denmark, Italy and Poland was found in
North-western Rus on the Rurik hill-fort and Novgorod.
Almost always they were dated to the 9th—10th century.
Evidence of several arable area, dated by the ceramics of
Romny culture to the 9th—10th century, was occurred on
the left bank of the Dnieper: in Prorva, near Trubchevsk
(Bryansk region, Russian Federation) and Avtunichi in
the chernihiv region. A ploughed area in the northern
part of the chernihiv hill fort was recorded by V. Kova-
lenko in 1986. Similar traces were recorded by the au-
thor in 2005—2006 on the neighboring site at the area of
more than 1,500 m2. The plough line were visible in the
virgin soil as long (up to 10 m) rather narrow (from 2 to
10 cm) and deep (5—10 cm) furrows of triangular cross-
section. They were filled by the light grey sandy loam
with charcoal inclusions. The furrows overlapped each
other perpendicularly forming the dense mesh. Individ-
ual double furrows with an internal distance of about 20
cm were also recorded. They are evidence of use of the
double plough with narrow sub-triangular points. Judg-
ing by the location of the furrows the crosswise plough-
ing of the field was repeatedly carried out over several
years. The horizon above ploughing was dated to the
10th century. This dating was based first of all on the
finds of rough thick-walled Rus ceramic vessels with a
slightly turned, flaring, flat rims, in combination with
single fragments of handmade Romny culture ceramics
and a slate spindle whorl. The presence of the plowing
system directly before the appearance of settlement also
challenges the frequently expressed opinion that earlier
layers of the of the chernihiv hill fort were completely
destroyed by later activity. Had that been the case, the
furrows would not have survived either.
Keywords: chernihiv, medieval ploughing area,
10th century, Rus.
Одержано 12.01.2021
Черненко олена Євгеніївна, кандидат історич-
них наук, доцент; доцент Національного універси-
тету «чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка,
чернігів, Україна.
chernenKo olena, Ph. D., Associate professor,
T. G. Shevchenko National University «chernihiv
colehium», chernihiv, Ukraine.
ORcID: 0000-0002-0627-9095, e-mail: allisscorp@gmail.com.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187435 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:45Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Черненко, О.Є. 2022-12-26T12:18:34Z 2022-12-26T12:18:34Z 2021 Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова / О.Є. Черненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 33-43. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.01.03 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187435 [904.21:631.51](477.51)”9” Стаття присвячена розгляду залишків оранки, виявлених під час археологічних досліджень
 Чернігова (територія фортеці-дитинця та т. зв.
 Окольного граду) у 1986, 2005—2006 і 2010 рр.;
 обґрунтовується її датування часом не раніше
 Х ст. та висловлюються припущення щодо типів
 використаних орних знарядь. Evidence of ancient plowing systems known in
 Scandinavia, Denmark, Italy and Poland was found in
 North-western Rus on the Rurik hill-fort and Novgorod.
 Almost always they were dated to the 9th—10th century.
 Evidence of several arable area, dated by the ceramics of
 Romny culture to the 9th—10th century, was occurred on
 the left bank of the Dnieper: in Prorva, near Trubchevsk
 (Bryansk region, Russian Federation) and Avtunichi in
 the Chernihiv region. A ploughed area in the northern
 part of the Chernihiv hill fort was recorded by V. Kovalenko
 in 1986. Similar traces were recorded by the author
 in 2005—2006 on the neighboring site at the area of
 more than 1,500 m2. The plough line were visible in the
 virgin soil as long (up to 10 m) rather narrow (from 2 to
 10 cm) and deep (5—10 cm) furrows of triangular crosssection.
 They were filled by the light grey sandy loam
 with charcoal inclusions. The furrows overlapped each
 other perpendicularly forming the dense mesh. Individual
 double furrows with an internal distance of about 20
 cm were also recorded. They are evidence of use of the
 double plough with narrow sub-triangular points. Judging
 by the location of the furrows the crosswise ploughing
 of the field was repeatedly carried out over several
 years. The horizon above ploughing was dated to the
 10th century. This dating was based first of all on the
 finds of rough thick-walled Rus ceramic vessels with a
 slightly turned, flaring, flat rims, in combination with
 single fragments of handmade Romny culture ceramics
 and a slate spindle whorl. The presence of the plowing
 system directly before the appearance of settlement also
 challenges the frequently expressed opinion that earlier
 layers of the of the Chernihiv hill fort were completely
 destroyed by later activity. Had that been the case, the
 furrows would not have survived either. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова Buried Furrows of Medieval Arable Implements in Chernihiv Article published earlier |
| spellingShingle | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова Черненко, О.Є. Статті |
| title | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова |
| title_alt | Buried Furrows of Medieval Arable Implements in Chernihiv |
| title_full | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова |
| title_fullStr | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова |
| title_full_unstemmed | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова |
| title_short | Археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього Чернігова |
| title_sort | археологізовані сліди орних знарядь на території стародавнього чернігова |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187435 |
| work_keys_str_mv | AT černenkooê arheologízovaníslídiornihznarâdʹnateritoríístarodavnʹogočernígova AT černenkooê buriedfurrowsofmedievalarableimplementsinchernihiv |