Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи
Стаття присвячена результатам досліджень літописного городища Чорнобиль та його околиць в період 2004—2020 рр. Коротко представлені матеріали розкопок, на основі аналізу яких зроблені висновки, що надають змогу вважати городище укріпленим форпостом Північної Київщини з міським укладом життя. Позна...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187439 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 70-88. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859666232884592640 |
|---|---|
| author | Переверзєв, С.В. |
| author_facet | Переверзєв, С.В. |
| citation_txt | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 70-88. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена результатам досліджень
літописного городища Чорнобиль та його околиць в період 2004—2020 рр. Коротко представлені
матеріали розкопок, на основі аналізу яких зроблені висновки, що надають змогу вважати городище укріпленим форпостом Північної Київщини з міським укладом життя. Позначені перспективи
подальших досліджень літописної пам’ятки та
засади щодо її збереження як об’єкту культурної спадщини.
Chernobyl was mentioned in Ipatievsky Chronicle
in the 1193 for the first time. In 2003 the location of
the chronicles Chernobyl was identified by archaeological
research. During 2004—2020 the area of 360 m2
was excavated, another 30 m2 was partly explored and
inhibited. As a result of the works the cultural layer
since the late Stone Age till the modern times has been
found. The cultural layer of the pre-chronicle period of
Old Rus Chernobyl from the end of the tenth century
is fixed. More than 300 archaeological objects, many
artifacts and fauna remains were found. There the
considerable number of artifacts of the «city» type is
represented: martial arrowheads, locks and keys, the
elements of horse harness, pieces of window-sill, stylus,
a huge number of decorations of glass and metal.
About 50 % of osteological remains belong to the wild
animals such as taurus, bear, deer. Such findings
make it possible to consider Chernobyl confidently
the border fortress with an urban lifestyle, founded
not later the late tenth century by the end of the eleventh
century. It became the important and probably
the main fortified outpost of the Northern Kyiv region
which controlled the river route to Kyiv from the
North.
In the last years of the excavations of settlement the
task was to find fortifications and study them. As a result,
in 2017 at the most likely location of Old Rus defensive
structures, the double moat of the XI—XII centuries
was recorded.
As a result of exploration on the territory of modern
Chernobyl and in its outskirts in 2016—2020 two settlements
of the XI—XII centuries and four localities of
Old Rus ceramics were found. In 2020 during the study
of the Lelev settlement the cultural layer of the twelveth
century was recorded.
In the close future it is necessary to recognize
the structure of fortifications and take the necessary
activities to protect the chronicle archaeological point.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:15:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
70 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
УДК 904.4(477.41)”653” DOI: 10.37445/adiu.2021.01.06
с. В. Переверзєв
дослідженнЯ літописного
городиЩА Чорнобиль У 2004—2020 рр.
реЗУльтАти, підсУМки тА перспектиВи
стаття присвячена результатам досліджень
літописного городища Чорнобиль та його околи-
ць в період 2004—2020 рр. Коротко представлені
матеріали розкопок, на основі аналізу яких зроб-
лені висновки, що надають змогу вважати городи-
ще укріпленим форпостом Північної Київщини з
міським укладом життя. Позначені перспективи
подальших досліджень літописної пам’ятки та
засади щодо її збереження як об’єкту культурної
спадщини.
ключові слова: городище Чорнобиль, Київське
Полісся, культурний шар, ремесло, фортифікація,
захисний рів, поселенська структура.
Сучасний чорнобиль — це адміністратив-
ний центр зони відчуження та зони безумов-
ного (обов’язкового) відселення, що підпо-
рядкований Державному агентству України
з управління зоною відчуження та має ста-
тус вахтового селища, де мешкають близько
2800 осіб вахтового персоналу та незначна
кількість «самопереселенців». за доби серед-
ньовіччя чорнобильський замок був центром
чорнобильського повіту.
ландшафт та геолого-морфологічні
особливості мікрорегіону. чорнобиль
розташований на правому березі р. Прип’ять
(притока Дніпра) при впадінні в неї р. Уж
(старов. Уша) та є найпівнічнішим містом
Київського Полісся. Київське Полісся — це
фізико-географічна область України, що роз-
ташована між житомирським та чернігівсь-
ким Поліссям. Київське Полісся займає
північну низинну частину правобережної
Київщини (бородянський, вишгородський
частково, Іванківський, Києво-Святошинсь-
кий, Макарівський частково, Поліський
райони та зона відчуження) та східну час-
тину житомирської області (частина Радо-
мишльського, Малинського та Народичсь-
кого районів). західний кордон Київського
Полісся зазвичай проводять по лінії Наро-
дичі — Радомишль — Ходорків, а східну —
по долині Дніпра. велику роль в рельєфі
Київського Полісся грають широкі річкові
долини Дніпра, Прип’яті, Ужа, Тетерева,
здвижа, Ірпеня та деяких більш менших
річок. Поширені еолові форми рельєфу, що
представлені дюнами, піщаними грядами та
пагорбами. значна частина території області
вкрита лісами, які краще збереглися в пів-
нічній частині і в районі Києва, та луками,
що поширені в заплавах і на вододільних
просторах. Серед болотних масивів найбільш
поширені низинні, зрідка зустрічаються пе-
рехідні болота. Київське Полісся розташова-
но в межах середньодніпровського схилу Ук-
раїнського кристалічного щита. Кристалічні
породи покрити товщею осадових порід і
ніде не оголюються. Поверхневими відкла-
дами майже всюди служать над моренні
водно-льодовикові піски, що частково пере-
віяні вітром. На перших та других надза-
плавних терасах річок розвинені інтенсивно
перевіяні вітром давньо алювіальні піски. У
Київському Поліссі є невеликі лесові «остро-
ви», сформовані лесовидними суглинками,
що є останцями надзаплавних терас (Сирота
2016, с. 80—82).
На такому лесовому «острові» чорнобиль-
сько-чистогалівського фізико-географічного
району на правобережжі р. Прип’ять роз-
ташований чорнобиль. Характерною особ-
ливістю району й зокрема м. чорнобиль є
наявність моренних гряд і пагорбів, що скла-© С. в. ПЕРЕвЕРзєв, 2021
71ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
дають підвищену гряду, яка достатньо різко
виокремлюється на фоні Поліської рівнини.
Гряда сформована алювіальними пісками
та лесами, щільно порізана балками та яра-
ми та являє собою другу надзаплавну терасу
Прип’яті. На одному з таких мисоподібних
пагорбів і існував літописний чорнобиль
(Сирота 2016, с. 85—86).
історіографія та історія археологіч-
них досліджень. єдина згадка про давнь-
оруський чорнобиль знаходиться у «Повісті
временних літ». за Іпатіївським літописом,
у 1193 році князь вишгородський і Туровсь-
кий Ростислав, син великого князя Київсько-
го Рюрика «Ђха съ ловом отъ чернобиля въ
Торчійській» (їхав з ловом від чорнобиля в
Торчійский; Ипатьевская 2001, стб. 677).
Наступна згадка чорнобиля міститься вже
у т. зв. «Списку городов дальніх і ближніх»:
«А се Киевьскыи гроди:…на Припетђ чорно-
биль…» (Новгородская 2000, с. 476). Список
датується 1380 р., але більшість дослідників
погоджується, що за основу «Списку» служив
якийсь текст давньоруського походження
(Тихомиров 1979, с. 84—89).
Різні періоди існування чорнобиля ві-
дображені в багатьох історичних джерелах,
проте археологічні дослідження міста майже
не проводилися, хоча його околиці обстежу-
валися на початку ХХ ст. та за часів СРСР.
Довгий час не було відомо і місце розташу-
вання пам’яток літописного м. чорнобиль.
вперше археологічні дослідження в чор-
нобилі та його околицях були проведені
С. П. вельміним. влітку 1913 р. Київським
Товариством Охорони пам’яток старовини та
мистецтва разом з Київським відділенням
Імперського Руського воєнно-Історичного
Товариства з ініціативи С. П. вельміна була
проведена екскурсія в чорнобиль. Спеціаль-
но до приїзду екскурсантів С. П. вельміним в
місті та околицях були проведені археологіч-
ні дослідження. зокрема, у чорнобилі було
здійснено шурфування садиби замку («замок
Ходкевича», місце розташування сучасного
«Парку Слави»), повністю розкопано один
курган (в садибі А. Коваленка, трупоспален-
ня, що було датоване ІХ—Х ст.). Розкопки ще
одного кургану тієї самої групі не були закін-
чені (вельмін 1914, с. 4).
Під час досліджень С. П. вельмін знаходив
в межах міста фрагменти кераміки, на його
думку Х—ХІ ст., «кирпичи великокняжеской
эпохи» (уламки плінфи?), металеві вироби
давньоруського часу (?). в місті, а також нав-
круги нього, дослідник засвідчив існування
декількох груп курганів (від 8 до 12 курганів
кожна; вельмін 1914, с. 1, 2).
Крім того, С. П. вельміним були огля-
нуті і досліджені розмиті весняним павод-
ком печери в ур. Стрижев (2 версти вище
по течії р. Стара Прип’ять від чорнобиля),
датування і призначення яких залишило-
ся не з’ясованим. Археологічного датуючого
матеріалу дослідником виявлено не було.
Також проведені обміри, складено план та
розрізано вал городища в ур. Гримово.
Хоча про це не було заявлено офіційно,
здається, що головною метою досліджень
С. П. вельміним території чорнобиля було
виявлення місцезнаходження літописного
городища.
Тільки через 90 років археологічні до-
слідження м. чорнобиль були поновлені. У
2003—2004 рр. експедиція під керівництвом
в. О. Манька провела розвідки в зоні відчу-
ження. Під час шурфування безпосередньо
на території сучасного чорнобиля, поодинокі
знахідки києворуського часу спочатку були
зафіксовані на території колишнього стадіо-
ну (рис. 1). Проте на серединному мисі другої
надзаплавної тераси, що розташований між
Іллінською церквою та «Парком Слави», на
території покинутих садиб по вул. Петровсь-
кого в. О. Маньком було зафіксовано наяв-
ність неушкоджених ділянок давньорусько-
го культурного шару потужністю до одного
метра (Манько та ін. 2003, с. 2). Склад, на-
сиченість та потужність культурного шару
дали досліднику підстави вважати пам’ятку
літописним чорнобилем, а топографічні особ-
ливості її місцезнаходження, незважаючи на
відсутність на той час будь-яких зафіксова-
них фортифікаційних споруд, — городищем.
Таким чином пам’ятка ввійшла в археологіч-
рис. 1. Розташування давньоруських пам’яток на
території м. чорнобиль
72 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
ну літературу як літописне городище чорно-
биль.
У 2004 р. в. О. Манько провів перші ста-
ціонарні розкопки на площі близько 56 м2,
що започаткували археологічні досліджен-
ня літописного міста. з 2005 р. по даний час
дослідження проводяться під керівництвом
С. в. Переверзєва. У 2007 р. археологічна
експедиція під керівництвом О. в. Перевер-
зєвої провела топографічну зйомку мису, на
якому розташоване городище (Манько, Пе-
реверзєва 2008, с. 263—265).
Результати досліджень давнього чорно-
биля в загальних рисах освітлював С. в. Пе-
реверзєв. Проте в публікаціях був майже
відсутній аналіз здобутого за результатами
розкопок матеріалу та розглядалися, в основ-
ному, нагальні проблемні питання методики
досліджень, охорони культурної спадщини
в зоні відчуження та можливі перспективи
щодо подальших досліджень (Переверзєв
2010, с. 328—334; 2011, с. 475—482; 2016,
с. 85—92; Переверзєв, зоценко 2013, с. 14—
16).
Останніми проблеми археології літописно-
го чорнобиля розглядали О. в. Сєров (2016,
с. 32—40) та в. К. Козюба (2016, с. 41—57).
На жаль, мислячи за правилами формаль-
ної логіки, обидва автори літописну пам’ятку
беззаперечно пов’язують з пізньосередньовіч-
ним чорнобильським замком, що знаходився
на сусідньому (на північ від городища) мисі
(Сєров 2016, с. 33; Козюба 2016, с. 47).
в. К. Козюба в своїй статті, розглянувши
та проаналізувавши укріплення пізньосе-
редньовічного чорнобиля, оминає проблем-
ні питання функціонування давньоруського
городища. Не наполягаючи принципово на
деяких своїх припущеннях, він робить резю-
ме про необхідність подальших досліджень
городища (Козюба 2016, с. 47).
О. в. Сєров в своїй роботі зробив однознач-
ні та категоричні висновки щодо результатів
та перспектив дослідження розглянутої
пам’ятки. він констатував «…повну непри-
датність городища для досліджень» (2016,
с. 33—35).
Але аргументи науковця навряд чи можна
вважати переконливими та ґрунтовними.
1. …після неодноразової перебудови чор-
нобильського замку культурний шар дав-
ньоруського часу навряд чи зберігся». Якщо
саме на місці чорнобильського замку і була
давньоруська пам’ятка, то твердження вірне.
Шурфування на території Парку Слави (міс-
це розташування замку) це і підтвердило. От
тільки літописне городище знаходилося на
південному від замку мисі.
2. Дивною виглядає теза О. в. Сєрова, сенс
якої зведений до того, що наявність знахідок
«долітописного» часу існування городища,
а саме Х—ХІ ст., суперечить самій згадці
чорнобиля наприкінці ХІІ ст. чому посе-
лення або городище не могло утворитись за
200 років до візиту Ростислава Рюрикови-
ча — не дуже зрозуміло.
3. Екстравагантним здається пояснення
значної кількості скляних браслетів в чор-
нобилі наявністю там виробництва оздоб-
лювальних матеріалів для давньоруських
цегляних храмів (!?). Скловиробництво, нап-
риклад, як найпростіше пояснення цього ма-
теріального явища, чомусь навіть не припус-
кається. Тим більше, що слідів мурованого
будівництва і відповідних матеріалів на те-
риторії історичного чорнобиля до цього часу
поки що не виявлено.
топографія та планіграфія городища.
Мис-останець, на якому розташоване городи-
ще чорнобиль, має висоту близько 40—50 м
над рівнем заплави р. Прип’ять та розміри
75 × 60 м і займає площу близько 0,45 га.
Східна сторона мису обмежена крутим схи-
лом, який спускається до першої надзаплав-
ної тераси р. Прип’ять, південна — «Поділь-
ським узвозом», що спускається в заплаву,
північна та західна — досить чітко визнача-
ються за залишками давнього яру (залиш-
ками зруйнованого давньоруського рову?)
глибиною 2—5 м. відомо, що яр був частко-
во засипаний в процесі будівельних робіт у
ХХ ст.
Площа городища становить собою досить
рівний майданчик, де розташовані покинуті
після катастрофи приватні будинки та госпо-
дарчі будівлі. Фундаменти будинків, підвали
та льохи, а також водопровідна траншея, що
тягнеться майже через усе городище, зруй-
нували значну частину культурного шару
пам’ятки. Найкраще збереглася невеличка
центральна частина мису, яка була зайнята
садибами дворищ та його периферія.
Східна сторона мису обмежена крутим схи-
лом, який спускається до першої надзаплав-
ної тераси р. Прип’ять, західна — вулицею
Петрівського та дуже щільною приватною
забудовою. Північна сторона — досить чітко
визначається за залишками давнього яру (та,
можливо, залишками зруйнованого давньо-
руського рову?) глибиною 2—5 м. Південна
частина маркується «Подільським узвозом»,
що спускається до першої надзаплавної те-
раси на місцевий Поділ. Слід відмітити, що
Поділом і досі називається житлова забудова
у підніжжя городища, яка виходить на берег
Прип’яті.
Останець, на якому знаходиться городище,
межує на півдні («через узвіз») з Іллінською
церквою, на півночі — з Парком Слави, що
був побудований на місці пізньосередньовіч-
ного замку.
Методика досліджень культурного
шару. На даний час досліджена в основному
центральна частина городища, що розташо-
73ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
вана на просторі поміж покинутих будівель
(рис. 2). Це обумовлено двома причинами.
По-перше, це найбільш доступна для розко-
пок та найменш пошкоджена антропоген-
ними факторами частина пам’ятки. Склад-
ність розкопок цієї площі зумовлено тільки
наявністю багатьох дерев та кущів. По-друге,
в. О. Манько на початковому етапі вивчення
городища вважав, що культурний шар при-
сутній тільки в центральній його частині
де і заклав розкоп 2004 р. в останні роки
(2016—2020 рр.) основна увага приділена до-
слідженню периферійної ділянки пам’ятки в
її західній та південно-західній частині. Го-
ловна мета досліджень — виявлення можли-
вих залишків фортифікаційних споруд.
Роботи на місці розташування пам’ятки
традиційно починаються з розчистки від
дерев, кущів та сміття обраної для розкопу
ділянки. Після горизонтальної зачистки від
залишків сміття дернового шару, площа роз-
копу розмічається на умовні квадрати 2 ×
ножами умовними шарами 3—5 см; кожна
індивідуальна знахідка або скупчення кера-
міки наносилися на план із використанням
оптичного нівеліру. Основною метою такого
методу досліджень була спроба виявити та
зафіксувати характер залягання культур-
них шарів за планіграфічним розташуван-
ням артефактів. Під час опрацювання поль-
ової документації (планів та розрізів) було
з’ясовано, що такий метод неефективний і не
дав очікуваних результатів. У 2013 р. мето-
дику розкопок було вдосконалено та оптимі-
зовано: культурний шар відпрацьовується
лопатними нарізками потужністю 5—10 см,
після чого відпрацьована площа пере-
віряється за допомогою метало детектора та
рис. 2. Городище чорнобиль: 1 — то-
пографічний план городища; 2 — зве-
дений план розкопу 2004—2020 рр.
2 м з цифровою (до 2008 р.), а остан-
нім часом — літерно-цифровою сіт-
кою. Денна поверхня розкопу та всіх
кутів квадратів фіксується за допо-
могою оптичного нівеліру.
На жаль, в різні роки досліджень
була застосована різна методика
відпрацювання культурного шару.
У 2004—2006 рр. культурний шар
розбирався лопатами нарізками по
3—5 см умовними горизонтами на
глибину 10—20 см, об’єкти вибира-
лися кельмами та ножами. У 2008 р.
методику дослідження було змінено:
верхній дерновий пласт знімався ло-
патами, після чого вся площа розко-
пу відпрацьовувалась кельмами та
74 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
робиться горизонтальна зачистка. Об’єкти
відпрацьовуються ножами та кельмами.
весь відпрацьований седимент (з культур-
ного шару в тому числі) пересівається через
сито з отвором 0,3 мм. з 2014 р. додатково
застосовується промивання частини ґрунту
через сито з отвором 0,1 мм. Така методика
дала значний ефект щодо кількості фіксова-
них артефактів.
Роботи по фіксації об’єктів, культурних
шарів та стратиграфічних особливостей про-
водяться за допомогою оптичного нівеліру.
стратиграфія та загальний опис куль-
турного шару. Розкопки городища показа-
ли наступну стратиграфію.
1. До 0,3 м (від рівня денної поверхні) —
дерновий та орний гумусований шар.
2. 0,3—0,7 м — чорний гумусований супі-
сок.
3. 0,7—0,9 м — темно-сірий гумусований
супісок.
4. 0,9—1,1 м — сірий супісок.
5. від 1,1 м — світло-сірий (до сіро-жовто-
го) пісок. Умовний «материк» (у 2008 р. до-
сліджений до глибини 2,5 м; рис. 3).
Горизонти 1 і 2 містять залишки матеріаль-
ної культури і часів Київської Русі та пізньо-
го середньовіччя, і від ХVIII ст. до сучасності.
Горизонт 2 в основному перевідкладений.
Горизонт 3 містить залишки матеріальної
культури доби Київської Русі (переважно
ХІІ—ХІІІ ст.), частково шар перевідкладений
або пошкоджений пізніми об’єктами. Шар
щільний, містить значну кількість археоло-
гічних матеріалів. Горизонт 4 містить пере-
важно матеріали кінця Х — початку ХІ ст.,
також іноді пошкоджений пізніми об’єктами.
Кількість артефактів значно зменшується в
порівнянні з попереднім горизонтом. Межі
між горизонтами 3 і 4 не чіткі. Горизонт 5
вважали материковим (у 2008 р. його було
простежено до відмітки 2,5 м від денної по-
верхні). Проте, у 2014 р. в світло-сірому піску
було зафіксовано наявність крем’яних ви-
робів (попередньо фінальнопалеолітичного
часу та епохи бронзи?) у перевідкладеному
стані. Спорадично по всій площі розкопу в
нижніх його шарах трапляється кераміка
милоградської культури раннього залізного
віку.
досліджені об’єкти та особливості
культурного шару. Станом на 2020 р. на
городищі чорнобиль досліджено 360 м2.
культурного шару, ще 30 м2 законсервовано
з різних причин або відпрацьовано частково.
Досліджена площа вражає щільністю вияв-
лених різнофункціональних об’єктів. вияв-
лено більше 300 об’єктів кінця Х—ХVІІ ст., в
тому числі будівля кінця Х — початку ХІ ст.,
елементи склоробної (?) майстерні, яма для
отримання дьогтю, дві печі, шість вогнищ
(рис. 2: 2). По всій території розкопу диспер-
сно «розкидані» щільні скупчення глиняної
обмазки та обпаленої глини різного діаметру
(іноді до 2 м) потужністю до 30 см, як прави-
ло, аморфної форми. зазвичай вони бувають
заповнені археологічним матеріалом. Не
знайдено жодного давньоруського житла або
будь-якої майстерні чи спеціалізованого гос-
подарчого комплексу.
загалом вся площа розкопу вкрита чис-
ленними різночасовими стовповими ямами,
системою парканів-частоколів з елементами
перебудов та реконструкцій. в західній час-
тині розкопу зафіксовано факти сільськогоспо-
дарської діяльності на городищі — сліди оран-
рис. 3. загальна стратиграфія городища: І — північно-східна стінка розкопу 2013 р. по лінії квадратів
О/36—31 (експлікація по тексту); ІІ — розріз ровів по лінії схід—захід (1 — темний гумусований супісок;
2 — темний гумусований перемішаний з материковим викидом супісок; 3 — сірий гумусований супісок; 4 —
сірий гумусований супісок з великою кількістю мікрогоризонтів; 5 — материковий викид; 6 — коричневий
гумусований супісок; 7 — материк)
75ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
ки та заступу / мотики, заповнення від яких
дуже добре простежуються в «материку».
На жаль, значна кількість об’єктів є бага-
тошаровими або частково перевідкладени-
ми, тому хронологічна інтерпретація їх знач-
ної частини або неможлива, або настільки
ускладнена, будь-які висновки будуть неод-
нозначними.
значна кількість інтерпретованих об’єктів
функціонувала в літописний період горо-
дища (ХІІ — початок ХІІІ ст.), дещо менше
зафіксовано об’єктів кінця ХІ — початку
ХІІ ст. і тільки дві споруди — кінця Х — по-
чатку ХІ ст. (рис. 2: 2). Однією з цих споруд
у 2008 р. виявилася напівземлянка з вогни-
щем (яма 15/8).
яма 15/8 була простежена в плані на межі
четвертого культурного шару та «материко-
вого» піску. Об’єкт являє собою яму овальної
форми 5,3 × 1,5 м, глибиною до 0,45 м з сис-
темою стовпових ямок по периметру, зорієн-
тована по лінії південь-північ. було зроблено
три стратиграфічних розрізи, які показали
три етапи заповнення.
Перший (верхній) шар: заплив суглинку
з піщаними лінзами потужністю до 30 см. в
заповненні знайдено 4 вінця кінця Х — по-
чатку ХІ ст. та 21 стінка (рис. 4: 1—4).
рис. 4. Керамічні вироби ями 15/8
76 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
Другий шар: опіщанений гумусований
грунт сіро-коричневого кольору потужністю
до 20 см. знайдено 23 вінця, з яких 15 дато-
вані кінцем Х — початком ХІ ст., 246 стінок і
9 денець (рис. 4: 5—25).
Третій шар маркує безпосередньо час фун-
кціонування споруди. заповнення — вуг-
листий опіщанений гумусований грунт сіро-
коричневого кольору потужністю до 10 см.
У заповненні — 4 вінця, 3 з яких датовано
X — першою половиною XІ ст. (рис. 4: 26—29),
71 стінка, 2 денця,одне з яких має клеймо та
незначна кількість остеологічного матеріалу.
У північній частині житла 1 зафіксовано
вогнище овальної форми 50 × 40 см, глиби-
ною до 13 см. Прокал незначний (до 0,5 см),
нерегулярний. Археологічного матеріалу в
заповненні вогнища виявлено не було.
Невелика кількість матеріалу з третього
стратиграфічного шару об’єкту та характер
вогнища є свідоцтвом короткочасності функ-
ціонування споруди.
У 2013 р. під час розкопок було виявлено
три об’єкти, які викликали певні суперечки
вже під час їх польових досліджень. Об’єкти
були сформовані з щільного спеченого темно-
сірого грунту, виглядали як тиглі діаметром
до 40 см, глибиною — до 7 см. внутрішня по-
верхня їх мала кірку світло-зеленого кольо-
ру. Попередньо вони були інтерпретовані як
залишки горнів для плавлення кольорових
металів або скла (?). Горни (?) розташовані в
лінію по вісі південь-північ через рівні про-
міжки. Центральний було вирішено «взяти»
цілим для камеральної обробки в лаборатор-
них умовах з метою проведення аналізу його
рис. 5. Керамічні виро-
би городища чорнобиль,
знахідки з культурного
шару 2015 р.
77ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
хімічного складу та подальшої музеєфікації.
Горн (?) було ретельно зачищено, висушено,
проведено його оброку спеціальним консер-
ваційним розчином та знято за допомогою
дворучної пили. Проведено фото та відеофік-
сація процесу.
Розкопками 2014 р. в останні дні польово-
го сезону в плані зафіксовано велику пляму,
в заповненні якої було зафіксовано значна
кількість металевого шлаку та криці. більша
частина заповнення продовжувалася в стін-
ки розкопу. Об’єкт був вивчений планігра-
фічно, визначені його попередні розміри та
межі після чого він був законсервований з
метою більш якісного його відпрацювання
та можливою подальшою музеєфікацією. На
нашу думку, зафіксований об’єкт може бути
або залишками житла давньоруського часу
або металургійною майстернею.
Артефакти. У результаті польових робіт
на городищі з відносно невеликої площі
розкопу було отримано значну кількість ар-
хеологічного матеріалу, який свідчить про
неординарність досліджуваної пам’ятки. Де-
тальний аналіз окремих категорій артефак-
тів є предметом великих спеціальних фахо-
вих досліджень, тому далі буде представлена
їх коротка характеристика.
Традиційно найчисленнішою категорією
знахідок є керамічні вироби — майже
50 тис. фрагментів різночасової кераміки,
більша частина з якої відноситься до дав-
ньоруського часу(далі при описі та характе-
ристиці артефактів будуть матись на увазі
тільки знахідки, що інтерпретовані як дав-
ньоруські), що притаманно переважній біль-
шості хронологічно синхронних пам’яток
(рис. 5). Спроби проаналізувати керамічний
комплекс чорнобиля здійснили І. в. зоценко
і в. О. Колибенко (зоценко, Колибенко 2009,
с. 61—63).
Найбільша кількість решток гончарних
посудин (незалежно від хронологічних ра-
мок) — звичайний кухонний посуд — типові
давньоруські глеки з високими плечиками
та широкою горловиною. Наступна за кіль-
кістю категорія — рештки столового посуду,
як правило, з білої глини, серед яких знач-
ний відсоток мисок. звичайним є оздоблен-
ня посуду: врізні горизонтальні паралельні
лінії, іноді — нігтьові вдавлення та хвиляс-
тий орнамент. Тарний посуд представлений
незначною кількістю решток імпортних ам-
фор та, в одиничних випадках, — амфорок
київського типу. Таке співвідношення різних
типів посудин здається типовим для довгот-
ривалої давньоруської пам’ятки.
Крім амфорного імпорту, у 2008 р. було за-
фіксовано чотири вінця, що виконані з білої,
добре відмученої глини, майже без додаван-
ня домішок. Їх форма нетипова для регіо-
ну — низькі, відгорнуті назовні та навскоси
зрізані по краю. за М. П. Кучерою цей тип
вінчиків характерний для західно-руських
земель (Кучера 1998).
знайдено близько 200 одиниць тавровано-
го посуду. більшість клейм основані на зоб-
ражені кола (рис. 6).
Щодо технологічних особливостей кераміч-
них виробів городища, необхідно відзначити
незвично високий відсоток посуду ХІІ ст., що
частково або фрагментарно оздоблений тем-
но-зеленою поливою (рис. 7).
беручи до уваги кількість керамічного
матеріалу з дослідженої площі, можна / тре-
ба було б зробити висновок про існування
місцевого керамічного виробництва. Проте,
до локалізації гончарних майстерень або
з’ясування будь яких, навіть непрямих, ознак
їх існування на території давнього чорноби-
ля ця теза буде лише недостатньо обґрунто-
ваним припущенням.
Колекція металевих предметів
(1030 одиниць) представлена речами, що від-
носяться до різних сфер життєдіяльності лю-
дини протягом довгого періоду часу. знахід-
ки представлені побутовим інвентарем (ножі,
кресала, замки, ключі, дверні пробої, цвяхи
тощо; рис. 8: 1—7), елементами озброєння та
спорядження воїна і верхового коня (залізні
вістря стріл, арбалетний болт, бойові ножі,
уламок сокири, кольчужні кільця, похідна
голка з кільцем, підковоподібні фібули, ґуд-
зики від каптану, ремінні пряжки та бляшки
для його оздоблення, чобітними підковами,
фрагменти гризла тощо; рис. 8: 8—33). Особ-
ливу групу складає колекція прикрас з ко-
льорового металу, до якої входять скроневі
кільця, цілі та уламки браслетів, персні та
ін. (рис. 9). Сільськогосподарський та реміс-
ничий реманент представлений уламками
серпів, сокир, коси, дужками відер (рис. 10:
1—5), залізним скальпелем, залізним зу-
бильцем. знайдена велика колекція рибаль-
ських снастей: гачки, блешні та свинцеве
грузило (рис. 10: 6—10). безумовно окремо
необхідно відзначити наявність в колекції
таких індивідуальних знахідок як стілос з
мідного сплаву, т. зв. «писало» з свинцю та,
поки єдину, свинцеву пломбу-печатку.
власне предметний склад колекції мета-
левих виробів є найважливішим джерелом
отримання інформації про соціальний стан
та заможність мешканців городища, їх госпо-
дарчо-побутову модель поведінки, виробничу
діяльність, торгівельні зв’язки тощо. Отри-
мання такої інформації в достатньому обсязі
та її елементарний аналіз, в свою чергу, дає
змогу визначити можливий адміністратив-
ний статус городища / поселення, його функ-
ціональне призначення, а в підсумку — роль
в соціально-політичних процесах регіону.
величезний відсоток дружинних речей та
елементів міського типу господарства, безу-
78 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
рис. 6. Клейма керамічного посу-
ду з городища чорнобиль
рис. 7. Керамічні вироби з поливою
79ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
мовно, свідчить про нерядовий статус горо-
дища, а кількість прикрас (в тому числі сріб-
них) — про стан заможності, а, відповідно, і
соціальний статус його мешканців.
вражає кількість знайдених на городищі
скляних прикрас, а 1870 фрагментів саме
браслетів (рис. 11), різного роду намис-
тин (159 одиниць), в тому числі бісеру та
пронизок (рис. 12: 1—9, 11—22) та фрагмент
персня (рис. 12: 23).
в чорнобилі скляні браслети як масовий
матеріал виявлені в шарах ХІІ — початку
ХІІІ ст. (рис. 11). Кількість фрагментів брас-
летів, в середньому — 5,6 одиниць на 1 м2,
зводить цю категорію знахідок на пам’ятці
до числа масових (таблиця). за своїм основ-
ним складом колекція виглядає досить ти-
повою порівняно з подібними колекціями
з розкопок інших середньовічних городищ
Київської Русі, проте слід відзначити вели-
кий відсоток кручених браслетів із спіраллю
всередині (1,4 %). Наприклад, відсоток брас-
летів такого типу з розкопок Давнього Новго-
рода (1951—1958 рр.) складає всього 0,5 %; в
Смоленську та білоозері кручених браслетів
із спіраллю всередині знайдено по одному
екземпляру. Також в чорнобилі знайдено
круглий у перетині браслет із осердям всере-
дині, що не знаходить аналогів (можливо не
знайдений?) у відомій літературі.
Найбільш реальною та простою відповід-
дю на питання щодо причин наявності такої
кількості браслетів на городищі є місцеве їх
виробництво. По-перше, виготовлення скля-
рис. 8. вироби з чорного металу
80 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
ної маси не є складним процесом. Для її при-
готування такі інгредієнти: тонкий річковий
пісок, рослинний поташ, поварена сіль, сви-
нець та вапно. всі ці матеріали були у роз-
порядженні місцевих майстрів. забарвлення
скла теж проводилось за допомогою легко до-
ступних матеріалів: окис міді, кобальт, гли-
на, сірка, вугілля тощо.
Таким чином, інтерпретація системи «гор-
нів», що була виявлена під час досліджень
2013 р., як елементів склоробної майстерні,
може бути вірною. А значна кількість скля-
ного шлаку шматків свинцю в культурних
шарах та заповненнях деяких господарчих
Порівняльна таблиця знахідок скляних браслетів у
чорнобилі та інших досліджених значними площа-
ми пунктів Південної Русі
Пам’ятка Розкопана
площа, м2
Кількість скляних браслетів
загалом на 1 м2
чорнобиль 390 2000 5
Колодяжин 3000 178 0,05
воїнь 7735 64 0,008
Григорівка 2080 118 0,05—0,09
чорнівка — 318 —
Ліскове 14000 373 0,02
рис. 9. вироби з кольорового металу
рис. 10. вироби з чорного металу: 1—5 — сільскогосподарські;
6—10 — рибальські
81ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
ям може бути додатковим тому підтверд-
женням. У 2008 р. був знайдений фрагмент
скляного виробу, що дуже нагадує оплавле-
ний (або бракований) браслет. На жаль ін-
терпретація цього виробу тоді закінчилася
на рівні робочої дискусії. безумовно, що за-
раз для констатації певних висновків, серед
першочергових пріоритетів стоїть проведен-
ня спектрального аналізу хімічного складу
фрагментів скляних браслетів, шлаків та
свинцю, що знайдені на городищі.
Необхідно зробити ремарку щодо терміну
«браслет». Функція, яку виконували скляні
браслети очевидна — в основному їх но-
сили на зап’ястку як прикраси. Але серед
знайдених «браслетів» в чорнобилі існують
екземпляри, призначення яких як, власне,
браслетів досить сумнівне. Діаметр таких
браслетів складає лише 35—45 мм. Такий
розмір не дозволяє носити цю прикрасу на
зап’ястку навіть дитині. Автор припускає,
що такими маленькими «браслетами» могли
прикрашати одяг або, наприклад, зачіску.
Суттєво доповнюють колекцію знахідок зі
скла 83 уламки посуду та віконниць. На
жаль, фрагменти посуду настільки дрібні,
що унеможливлюють його будь-яку реконс-
трукцію.
вироби зі скла, знайдені під час розкопок
2004—2015 рр. розглянула й проаналізувала
О. Ю. журухіна (2016, с. 147—151).
вироби з овруцького пірофілітового
сланцю представлені звичайним набором:
65 пряслицями (в тому числі 2 — орнамен-
товані; рис. 13), 12 натільними хрестиками
(рис. 14), рибальськими грузилами, улам-
ками жорен. На увагу заслуговують два
екземпляри хрестиків, що представляють
собою виробничий брак на рівні заготовки.
На даному етапі досліджень городища не за-
фіксовано жодних ознак можливої наявності
каменеобробного виробництва (за визначен-
ням С. в. Павленка), тому, з урахуванням
особливостей обробки пірофіліту, автор схи-
ляється до думки про спроби кустарним спо-
собом виготовити ці речі.
рис. 11. Скляні браслети
82 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
Основна кількість виробів з рогу та
кістки (76 виробів) репрезентована пред-
метами кустарного домашнього ремесла.
представлені в основному примітивними
знаряддями, що використовувались пере-
важно у текстильному та шкіряному вироб-
ництві: проколки, знаряддя для плетіння,
лощила тощо (рис. 15: 12—21). через просто-
ту форми, створення якої не потребувало від
майстра спеціальних вмінь і навичок, такі
знаряддя могли виготовлятися по мірі необ-
хідності у кожному господарстві або у реміс-
ничий майстерні.
Кілька складныших предметів (шахові фі-
гурки, деталі складаних ручок ножів, ґудзи-
ки, іграшки) також можна віднести до про-
дукції косторізів-кустарів, враховуючи певну
недбалість їх форми і обробки (рис. 15: 1, 2,
5—11). винятком є кістяний напівсферич-
ний ґудзик, проте він, скоріш за все відно-
ситься до продукції київських майстерень
(рис. 15: 3). з деякою часткою вірогідності
можливо припускати немісцеве походження
обіймиці, враховуючи як її достатньо про-
фесійне вироблення, включаючи застосуван-
ня спеціального знаряддя для орнаментації,
а також можливе функціональне призна-
чення як товарної пломби (рис. 15: 4). Отже,
матеріалів, які свідчать про діяльність про-
фесійних ремісників-косторізів у чорнобилі
поки що не виявлено (Сергєєва 2016, с. 152—
159).
значна кількість остеологічного ма-
теріалу дала можливість для проведен-
ня серйозного та продуктивного аналізу
(О. П. журавльов, С. Ю. Тайкова, Г. Г. Гав-
рись). Мешканці давнього чорнобиля розво-
дили крупну та мілку рогату худобу та сви-
ней. чорнобиль характеризується значним
розвитком полювання, яке переважало над
тваринництвом. Це є показником саме дав-
ньоруських фортець. Основними промисло-
вими видами в чорнобилі були бобер, лось
та кабан, знайдені рештки тура, оленя, ко-
зулі, ведмедя, різноманітних птахів тощо.
На думку О. П. журавльова переважання
бобра є, так би мовити, «візитівкою» чорно-
биля, оскільки більше ніде не зустрічається.
всі знайдені кістки є типовими кухонними
рештками.
рис. 12. Намистини та скляна каблучка
83ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
Серед знайдених кісток великий процент
займають іхтіологічні залишки. Приверта-
ють увагу кістки від риби білуги, яка могла
бути, судячи з розмірів цих кісток, довжиною
кілька метрів. А також кістки сомів, можли-
во, таких же розмірів. є кістки риби вирізу-
ба, яка досягала 5 кг ваги, але зараз майже
знищена і практично на території України
не зустрічається. Дисперсно в культурному
шарі та господарчих ямах фіксувалися скуп-
чення луски різних розмірів.
пошуки фортифікації. Цілеспрямовані
пошуки залишків фортифікації почалися з
2008 р., коли був зроблений невеликий та
безрезультатний розріз краю мису городи-
ща з північно-східної його сторони. І тільки
у 2017 р. були отримані перші обнадійливі
результати. У 2016 р. для розкопок було об-
рано ділянку площею 33 м2, яка розташова-
на в напільній, південно-західній, частині
городища перпендикулярно розташування
вулиці Петровського. вибір ділянки був обу-
мовлений тим, що вулиця Петровського є про-
довженням рову, який може бути залишком
давньоруського захисного рову, що існував зі
слів місцевих мешканців (М. в. черніговець)
не пізніше 1960-х рр. з метою виявлення за-
хисного рову була закладена траншея 11 ×
3 м, де у 2017 р. під щільною підсипкою ву-
личної дороги було знайдено рів антропоген-
ного походження, який відокремлював мис
від основної частини тераси. за попередніми
висновками, після опрацювання знахідок із
заповнення, рів був сформований наприкінці
ХІ ст. та проіснував до кінця ХІІ — початку
ХІІІ ст. У 2019 р. було з’ясовано, що об’єкт має
не тільки складну стратиграфію, а і складну
структуру — було зафіксовано другий рів,
рис. 13. Пряслиця з овруцького пірофілі-
тового сланцю
84 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
який розташований строго паралельно тому,
що був знайдений два роки тому. Найймовір-
ніше, що рови являють собою частину залиш-
ків фортифікаційних споруд давнього міста.
Обидва рови мають однакову конічну форму.
Ширина виявленої конструкції становить
6 м, максимальна глибина — близько 1,6 м,
відстань між дном рову 1 та рову 2 — 2,5 м
(рис. 3). верхня ширина та глибина об’єкту
не є остаточними, так як його рівень впуску
напевно зруйнований подушкою дороги, і до-
слідження наступних польових сезонів, безу-
мовно, внесуть корективи.
розвідки в м. Чорнобиль та на його
околицях. з початку досліджень у 2003 р.
літописного чорнобиля не припиняються
рис. 14. Хрестики з овруцького пірофілітового сланцю
85ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
також наші археологічні розвідки в межах
сучасного міста та його околиць. Не зважаю-
чи на значні обсяги робіт, в. О. Маньку, крім
городища, вдалося зафіксувати єдине міс-
цезнаходження ХІІ ст. на місці стадіону, що
впритул до Парку Слави на захід від нього
(рис. 1).
Довгий час потому результатами візуаль-
ного обстеження оголених країв гряди другої
надзаплавної тераси та її шурфування були
знахідки артефактів не раніше ХVІІ ст. Об-
стеження надзаплавних терас р. Уж впритул
до дельти на західних околицях сучасного
міста поповнило археологічну скарбницю де-
рис. 15. вироби з кістки та рогу
86 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
кількома пам’ятками доби пізнього бронзо-
вого віку — раннього залізного віку. І тільки
в 2010 р. шурфування дало перші очікувані
результати.
У 2010 р. було закладено 12 шурфів на те-
риторії чорнобиля. Перші два розміром 2 ×
2 м були закладені на місцевому Подолі на
дворищах покинутих будинків першої надза-
плавної тераси Прип’яті приблизно в 30 та
50 м на схід від городища. Основною метою
робіт було пошук подолу давньоруського го-
родища. Шурфами, завглибшки 2 та 2,8 м,
знайдено археологічні рештки не раніше
ХVІІІ ст. Шурфи 3 та 4 були закладені на
краю мису другої надзаплавної тераси, де
розташована Іллінська церква, на південь
від літописного городища. Давньорусько-
го культурного шару зафіксовано не було,
але в шурфі 4 було знайдено дві стінки ХІ—
ХІІІ ст.
Упродовж 2017—2020 рр. з метою вияв-
лення поселенської округи середньовічного
міста було проведено візуальне обстеження
городів в межах церковного Іллінської церк-
ви та шурфування тераси на південь — пів-
денний схід від неї. загалом було закладено
17 шурфів. Результатом стало виявлення
давньоруських поселень чорнобиль 2 (кі-
нець ХІ — початок ХІІІ ст.) та чорнобиль 3
(ХІІ — початок ХІІІ ст.) з культурним шаром
потужністю до 40 см. та трьох місцезнаход-
жень кераміки ХІІ—ХІІІ ст.
У 1913 р. С. П. вельмін під час досліджен-
ня м. чорнобиль та його околиць здійснив
обстеження й невеликі розкопки городища
в ур. Гримово (сучасне с. Лелів). були прове-
дені обміри, складено план та розрізано вал
городища, знайдено велику кількість орна-
ментованої кераміки, яку, на думку дослід-
ника, потрібно датувати ІХ—Х ст. (вельмін
1914, с. 3, 6—8, рис. ІІ—VІ).
У 1970 р. городище Лелів обстежив
М. П. Кучера. Ним складено опис та план, а
також зібрано підйомний матеріал — керамі-
ку милоградської культури ранньозалізного
періоду, а також давньоруську кінця ХІІ —
ХІІІ ст. На підставі планування оборонних
споруд, а також знахідок з культурного шару,
М. П. Кучера датує час спорудження городи-
ща І тис. до н. е. У ХІІ—ХІІІ ст. укріплення
було використане вдруге давньоруським на-
селенням (Кучера 1976a, с. 88; 1976b).
У 2013—2014 рр. пошуки місцезнаход-
ження та наступне обстеження городища
проводили співробітники чорнобильської
експедиції за участю співробітників відділу
давньоруської та середньовічної археоло-
гії ІА НАН України А. П. Томашевського та
С. в. Павленка.
Городище розташоване на території села в
урочищі «Городок» на високому мисі правого
корінного берега р. Прип’ять. Площа городи-
ща 0,35 га. з напільного боку проходить вал,
висота якого до 2 м та рів з шириною 8 м і
глибиною 1,5—2 м. Тут же зроблено в’їзд у
вигляді розриву в валу та вузької земляної
перемички через рів. На стрілці мису в пів-
нічній частині зроблено ще один вал та рів,
розміри якого такі ж, як і з напільного боку.
вал на кінцевій частині мису прямий, а з на-
пільної — дугоподібний, складається з трьох
прямолінійних відтинків.
У 2020 р. сектор археології та пам’ятко-
знавства ДНЦзКСТК проводив обстеження
загального стану городища. На посаді було
закладено чотири шурфи, в яких були зафік-
совані матеріали милоградської культури
раннього залізного віку та давньоруського
часу (ХІІ—ХІІІ ст.).
виявлення нових давньоруських пам’яток,
що розташовані неподалік городища дає
можливість для з’ясування його поселенсь-
кої структури та можливої сільськогоспо-
дарської округи. Розвідки пам’яток імовірної
чорнобильської волості у зоні радіоактивно-
го забруднення тривають вже багато років у
співпраці з учасниками Овруцького проекту
ІА НАН України.
Висновки. безумовно, що городище чор-
нобиль є непересічним явищем на тлі дав-
ньоруських пам’яток регіону. Перебуваючи
на стику земель та здійснюючи контроль
над двома значними водними артеріями
(Прип’ять та Уж), чорнобиль, безумовно, по-
винен був мати важливе стратегічне значен-
ня в часи становлення та розвитку Давньо-
руської держави.
вражаюча кількість, щільність та склад
знахідок, що були зроблені на городищі, від-
кривають новий погляд на його статус, а, від-
повідно, і його роль в історичних процесах.
Непоодинокі знахідки предметів «дружинної
культури» та значна кількість прикрас, на-
явність елементів міської культури (замки,
ключі) разом з розвиненим мисливством на-
дають змогу впевнено вважати чорнобиль
прикордонною фортецею з міським укладом
життя. заснований не пізніше кінця Х ст.,
вже до кінця ХІ ст. він стає важливим та,
напевне, головним укріпленим форпостом
Північної Київщини, який контролював річ-
ковий шлях на Київ з півночі.
Результати попередніх польових сезонів
визначають ряд першочергових завдань в
перспективі досліджень городища чорно-
биль та прилеглої інфраструктури.
1. Продовження робіт в місці розташуван-
ня захисних споруд. вже знайдені рови є час-
тково зруйнованими під час прокладання су-
часної міської дороги. ймовірно тоді ж були
зруйновані можливі залишки дерев’яних
конструкцій фортифікації, тому необхідно
зосередити увагу на розкопках поза межами
міської вулиці.
87ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Переверзєв, с. В. Дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр.
2. Керуючись загальним планом розкопу,
визначитись з місцем розкопу на городищі
з метою повного дослідження давньоруської
садиби на пам’ятці.
3. закласти траншею на схід від городища
з зовнішньої сторони захисних споруд для
встановлення меж давньоруського культур-
ного шару та його стану.
4. закласти розвідувальний розкоп на по-
селенні чорнобиль 2 та встановити характер
поселення.
5. Продовження розвідок найближчих око-
лиць городища.
6. Проведення необхідних лабораторних
досліджень вже отриманих артефактів.
7. Підготовка облікової карти та паспорту
пам’ятки для внесення її до Держреєстру.
8. Підготовка та проведення в м. чорно-
биль історико-археологічної польової конфе-
ренції (семінару).
Комплексний підхід до вирішення про-
блемних питань стосовно літописного горо-
дища повинен дати очікувані результати та
значно поповнити наші уявлення про побут,
особливості існування місцевого населення
та, можливо, про їх відносини з київською
метрополією.
літерАтУрА
вельмин, С. П. 1914. Экскурсия по Днепру и При-
пяти для осмотра памятников старины в м. Чер-
нобыль, организованная Киевским Обществом
Охраны Памятников старины и Искусства сов-
местно с Киевским Отделом Императорского Рус-
ского Военно-Исторического Общества (отдельный
оттиск). Киев.
журухіна, О. Ю. 2016. вироби зі скла з розкопок
давнього чорнобиля. Археологія і давня історія
України, 3 (20): Дослідження Київського Полісся,
с. 147-151.
зоценко, І. в., Колибенко, в. О. 2009. Керамічний
комплекс давньоруського городища чорнобиль (за
матеріалами розкопок 2008 року). в: середньовічні
старожитності Центрально-східної Європи: Ма-
теріали VIІI Міжнародної студентської наукової
археологічної конференції. Чернігів, 10—12 квітня
2009 р. чернігів: Сіверянська думка, с. 61-63.
Ипатьевская… 2001. Ипатьевская летопись.
Полное собрание русских летописей, ІІ. Москва:
Языки русской культуры.
Козюба, в. К. 2016. Давні укріплення півночі
Київського Полісся: стан і перспективи досліджен-
ня. Археологія і давня історія України, 3 (20): До-
слідження Київського Полісся, с. 41-57.
Кучера, М. П. 1976a. Городища милоградської
культури в Київському Поліссі. Археологія, 20, с. 88-
94.
Кучера, М. П. 1976b. Давньоруські городища на
Правобережжі Київщини. в: Довженок, в. І. (ред.).
Дослідження з слов’яно-руської археології. Київ: На-
укова думка, с. 176-197.
Кучера, М. П. 1998. Про деякі маловідомі типи ке-
раміки на давньоруських пам’ятках. в: Моця, О. П.
(ред.). Історія Русі-України (історико-археологіч-
ний збірник). Київ: ІА НАН України, с. 160-165.
Манько, в. О., залізняк, Л. Л., Смірнов, А. П., Са-
пожников, І. в. 2003. Звіт про археологічні розвідки
на території Чорнобильської зони у 2003 р. НА ІА
НАН України, ф. 64, 2003/171.
Манько, в. О., Переверзєва, О. в. 2008. Дослід-
ження городища чорнобиль. Археологічні дослід-
ження в Україні 2006—2007 рр., с. 222-224.
Новгородская… 2000. Новгородская четвертая
летопись. Полное собрание русских летописей, ІV.
Москва: Языки русской культуры.
Переверзєв, С. в. 2010. Дослідження городища
чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовіч-
ної археології в зоні відчуження. Археологія і давня
історія України, 1: Проблеми давньоруської та се-
редньовічної археології, с. 328-334.
Переверзєв, С. в. 2011. Проблеми та перспективи
археологічних досліджень в зоні відчуження. Праці
Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних
досліджень, 6, с. 475-482.
Переверзєв, С. в. 2016. Дослідження літописного
чорнобиля. Археологія і давня історія України, 3
(20): Дослідження Київського Полісся, с. 85-92.
Переверзєв, С. в., зоценко, І. в. 2013. Досліджен-
ня давньоруського городища чорнобиль у 2003—
2008 рр. Церква — наука — суспільство: питання
взаємодії. На пошану київського митрополита
Євгенія (Болховітінова). Матеріали Одинадця-
тої Міжнародної наукової конференції. Київ, 29—
31 травня 2013 р. Київ: НКП ІКз, с. 14-16.
Сергєєва, М. С. 2016. Давньоруська різьблена кіс-
тка з чорнобильського городища. Археологія і дав-
ня історія України, 3 (20): Дослідження Київського
Полісся, с. 152-157.
Сєров, О. в. 2016. Київське Полісся Х—ХІІІ ст. за
археологічними даними. Археологія і давня історія
України, 3 (20): Дослідження Київського Полісся,
с. 32-40.
Сирота, Н. П. 1968. Киевское Полесье. в: Попов,
в. П., Маринич, А. М., Ланько, А. И. (ред.). Физи-
ко-географическое районирование Украинской ссР
(материалы по природному и экономико-географи-
ческому районированию сссР для целей сельского
хозяйства). Киев: КГУ, с. 80-86.
Тихомиров, М. Н. 1979. Русское летописание.
Москва: Наука.
RefeRenCes
Velmin, S. P. 1914. Ekskursiia po Dnepru i Pripiati dlia
osmotra pamiatnikov stariny v m. Chernobyl, organizovan-
naia Kievskim Obshchestvom Okhrany Pamiatnikov Stariny
i Iskusstva sovmestno s Kievskim Otdelom Imperatorskogo
Russkogo Voenno-Istoricheskogo Obshchestva (otdelnyi ot-
tisk). Kiev.
Zhurukhina, O. Yu. 2016. Vyroby zi skla z rozkopok dav-
noho chornobylia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3
(20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 147-151.
Zotsenko, I. V., Kolybenko, V. O. 2009. Keramichnyi kom-
pleks davnoruskoho horodyshcha chornobyl (za materialamy
rozkopok 2008 roku). In: Serednovichni starozhytnosti Tsen-
tralno-Skhidnoi Yevropy: Materialy VIII Mizhnarodnoi stu-
dentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii. Chernihiv,
10—12 kvitnia 2009 r. chernihiv: Siverianska dumka, s. 61-
63.
Ipatevskaia… 2001. Ipatevskaia letopis. Polnoe sobranie
russkikh letopisei, ІІ. Moskva: Iazyki russkoi kultury.
Koziuba, V. K. 2016. Davni ukriplennia pivnochi Kyivsko-
ho Polissia: stan i perspektyvy doslidzhennia. Arkheolohiia
i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho
Polissia, s. 41-57.
Kuchera, M. P. 1976a. Horodyshcha mylohradskoi kultury
v Kyivskomu Polissi. Arkheolohiia, 20, s. 88-94.
88 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38)
Публікація археологічних матеріалів
Kuchera, M. P. 1976b. Davnoruski horodyshcha na
Pravoberezhzhi Kyivshchyny. In: Dovzhenok, V. I. (ed.).
Doslidzhennia z slov’iano-ruskoi arkheolohii. Kyiv: Naukova
dumka, s. 176-197.
Kuchera, M. P. 1998. Pro deiaki malovidomi typy keramiky
na davnoruskykh pam’iatkakh. In: Motsia, O. P. (ed.). Istoriia
Rusi-Ukrainy (istoryko-arkheolohichnyi zbirnyk). Kyiv: IA
NAN Ukrainy, s. 160-165.
Manko, V. O., Zalizniak, L. L., Smirnov, A. P., Sapozh-
nykov, I. V. 2003. Zvit pro arkheolohichni rozvidky na tery-
torii Chornobylskoi zony u 2003 r. NA IA NAN Ukrainy, f. 64,
2003/171.
Manko, V. O., Pereverzieva, O. V. 2008. Doslidzhennia
horodyshcha chornobyl. Arkheolohichni doslidzhennia v
Ukraini 2006—2007 rr., s. 222-224.
Novgorodskaia… 2000. Novgorodskaia chetvertaia letopis.
Polnoe sobranie russkikh letopisei, ІV. Moskva: Iazyki russkoi
kultury.
Pereverziev, S. V. 2010. Doslidzhennia horodyshcha chorno-
byl. Problemy ta perspektyvy serednovichnoi arkheolohii v zoni
vidchuzhennia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1: Prob-
lemy davnoruskoi ta serednovichnoi arkheolohii, s. 328-334.
Pereverziev, S. V. 2011. Problemy ta perspektyvy arkhe-
olohichnykh doslidzhen v zoni vidchuzhennia. Pratsi Nau-
kovo-doslidnoho instytutu pam’iatkookhoronnykh doslidzhen,
6, s. 475-482.
Pereverziev, S. V. 2016. Doslidzhennia litopysnoho chor-
nobylia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20):
Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 85-92.
Pereverziev, S. V., Zotsenko, I. V. 2013. Doslidzhennia dav-
noruskoho horodyshcha chornobyl u 2003—2008 rr. Tserk-
va — nauka — suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Na poshanu
kyivskoho mytropolyta Yevheniia (Bolkhovitinova). Materialy
Odynadtsiatoi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Kyiv,
29—31 travnia 2013 r. Kyiv: NKP IKZ, s. 14-16.
Serhieieva, M. S. 2016. Davnoruska rizblena kistka z
chornobylskoho horodyshcha. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 152-157.
Sierov, O. V. 2016. Kyivske Polissia X—XIII st. za arkhe-
olohichnymy danymy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy,
3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 32-40.
Sirota, N. P. 1968. Kievskoe Polese. In: Popov, V. P.,
Marinich, A. M., Lanko, A. I. (ed.). Fiziko-geograficheskoe
raionirovanie Ukrainskoi SSR (materialy po prirodnomu i
ekonomiko-geograficheskomu raionirovaniiu SSSR dlia tcelei
selskogo khoziaistva). Kiev: KGU, s. 80-86.
Tikhomirov, M. N. 1979. Russkoe letopisanie. Moskva:
Nauka.
S. V. Pereverzev
reSearch of The chronicle
SeTTlemenT of chernobyl in
2004—2020. reSume, reSulTS and
proSpecTS
chernobyl was mentioned in Ipatievsky chronicle
in the 1193 for the first time. In 2003 the location of
the chronicles chernobyl was identified by archaeo-
logical research. During 2004—2020 the area of 360 m2
was excavated, another 30 m2 was partly explored and
inhibited. As a result of the works the cultural layer
since the late Stone Age till the modern times has been
found. The cultural layer of the pre-chronicle period of
Old Rus chernobyl from the end of the tenth century
is fixed. More than 300 archaeological objects, many
artifacts and fauna remains were found. There the
considerable number of artifacts of the «city» type is
represented: martial arrowheads, locks and keys, the
elements of horse harness, pieces of window-sill, sty-
lus, a huge number of decorations of glass and metal.
About 50 % of osteological remains belong to the wild
animals such as taurus, bear, deer. Such findings
make it possible to consider chernobyl confidently
the border fortress with an urban lifestyle, founded
not later the late tenth century by the end of the elev-
enth century. It became the important and probably
the main fortified outpost of the Northern Kyiv re-
gion which controlled the river route to Kyiv from the
North.
In the last years of the excavations of settlement the
task was to find fortifications and study them. As a re-
sult, in 2017 at the most likely location of Old Rus de-
fensive structures, the double moat of the XI—XII cen-
turies was recorded.
As a result of exploration on the territory of modern
chernobyl and in its outskirts in 2016—2020 two set-
tlements of the XI—XII centuries and four localities of
Old Rus ceramics were found. In 2020 during the study
of the Lelev settlement the cultural layer of the twel-
veth century was recorded.
In the close future it is necessary to recognize
the structure of fortifications and take the neces-
sary activities to protect the chronicle archaeological
point.
Keywords: chornobyl settlement, Kyiv Polissya,
cultural layer, craft, fortification, protective ditch, set-
tlement structure.
Одержано 30.12.2020
переВерЗЄВ сергій Віталійович, завідувач
сектором, Державний науковий центр захисту куль-
турної спадщини від техногенних катастроф Де-
ржавного агентства України з управління зоною
відчуження, Київ, Україна.
pereVerZeV Serhiy, the Head of the Sector,
the State Scientific center for Protection of cultural
Heritage from Man-Made Disasters, State Agency
of Ukraine on Exclusion Zone Management, Kyiv,
Ukraine.
ORcID: 0000-0002-8980-7489, e-mail: pevzner777@
gmail.com.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187439 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:15:26Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Переверзєв, С.В. 2022-12-26T12:19:34Z 2022-12-26T12:19:34Z 2021 Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 70-88. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.01.06 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187439 904.4(477.41)”653” Стаття присвячена результатам досліджень літописного городища Чорнобиль та його околиць в період 2004—2020 рр. Коротко представлені матеріали розкопок, на основі аналізу яких зроблені висновки, що надають змогу вважати городище укріпленим форпостом Північної Київщини з міським укладом життя. Позначені перспективи подальших досліджень літописної пам’ятки та засади щодо її збереження як об’єкту культурної спадщини. Chernobyl was mentioned in Ipatievsky Chronicle in the 1193 for the first time. In 2003 the location of the chronicles Chernobyl was identified by archaeological research. During 2004—2020 the area of 360 m2 was excavated, another 30 m2 was partly explored and inhibited. As a result of the works the cultural layer since the late Stone Age till the modern times has been found. The cultural layer of the pre-chronicle period of Old Rus Chernobyl from the end of the tenth century is fixed. More than 300 archaeological objects, many artifacts and fauna remains were found. There the considerable number of artifacts of the «city» type is represented: martial arrowheads, locks and keys, the elements of horse harness, pieces of window-sill, stylus, a huge number of decorations of glass and metal. About 50 % of osteological remains belong to the wild animals such as taurus, bear, deer. Such findings make it possible to consider Chernobyl confidently the border fortress with an urban lifestyle, founded not later the late tenth century by the end of the eleventh century. It became the important and probably the main fortified outpost of the Northern Kyiv region which controlled the river route to Kyiv from the North. In the last years of the excavations of settlement the task was to find fortifications and study them. As a result, in 2017 at the most likely location of Old Rus defensive structures, the double moat of the XI—XII centuries was recorded. As a result of exploration on the territory of modern Chernobyl and in its outskirts in 2016—2020 two settlements of the XI—XII centuries and four localities of Old Rus ceramics were found. In 2020 during the study of the Lelev settlement the cultural layer of the twelveth century was recorded. In the close future it is necessary to recognize the structure of fortifications and take the necessary activities to protect the chronicle archaeological point. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікація археологічних матеріалів Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи Research of the Chronicle Settlement of Chernobyl in 2004—2020. Resume, Results and Prospects Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи Переверзєв, С.В. Публікація археологічних матеріалів |
| title | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи |
| title_alt | Research of the Chronicle Settlement of Chernobyl in 2004—2020. Resume, Results and Prospects |
| title_full | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи |
| title_fullStr | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи |
| title_full_unstemmed | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи |
| title_short | Дослідження літописного городища Чорнобиль у 2004—2020 рр. Результати, підсумки та перспективи |
| title_sort | дослідження літописного городища чорнобиль у 2004—2020 рр. результати, підсумки та перспективи |
| topic | Публікація археологічних матеріалів |
| topic_facet | Публікація археологічних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187439 |
| work_keys_str_mv | AT pereverzêvsv doslídžennâlítopisnogogorodiŝačornobilʹu20042020rrrezulʹtatipídsumkitaperspektivi AT pereverzêvsv researchofthechroniclesettlementofchernobylin20042020resumeresultsandprospects |