Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)

У статті підсумовані результати археологічних досліджень поселенських пам’яток Південної Волині (округа літописного міста Данилів) та Західного Поділля (округа комплексу пам’яток Збручанського культового центру, літописної Теребовлі, літописного Збаража). Проведено узагальнення даних хліборобських...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Ягодинська, М.О., Горбаненко, С.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2021
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Археологія і природничі науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187440
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними) / М.О. Ягодинська, С.А. Горбаненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 408-424. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187440
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1874402025-02-23T18:08:46Z Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними) Agriculture in the Interfluve of Dniester and Ikva at Old Russian Period According to Archaeological Findings Ягодинська, М.О. Горбаненко, С.А. Археологія і природничі науки У статті підсумовані результати археологічних досліджень поселенських пам’яток Південної Волині (округа літописного міста Данилів) та Західного Поділля (округа комплексу пам’яток Збручанського культового центру, літописної Теребовлі, літописного Збаража). Проведено узагальнення даних хліборобських знарядь праці, рослинних матеріалів, доповнено джерельну базу. Зроблено аналіз землеробства згідно процесу: від обробітку ґрунту до зберігання й переробки врожаю. The article sums up the results of archaeological investigations of the settlements of South Volyn (the territory around annalistic Danyliv town) and Western Podillia (the territory of sites complex of Zbruch cultural center, annalistic Terebovlia). Authors conducted generalization of findings of agriculture implements, white straw crops remains and supplemented source base. During archaeological investigations of the settlements and fortified settlements of Western Podillia and South Volyn at the end of 20th — beginning of 21th centuries scientists discovered 64 metal objects connected with agriculture found at 14 sites and palaeoethnobotanical materials at 11 sites (table 1; fig. 1). Functionally metal objects divide into tools connected with land cultivating: tips on plowing tools (4), coulter (2) (fig. 2), hoes (3) and shovels ironing (4) (fig. 3); and the tools for harvesting: sickles (33; fig. 6) and scythes (18; fig. 7). Only one palaeoethnobotanical complex from 11 sites is of interest to statistics (table 2; fig. 5). Agriculture analysis is conducted according to the process: from land cultivating to preservation and harvest processing. Plowing tools are represented by developed tips types maximally similar to tusks. Findings of coulters prove existence of the most efficient tools of plough type for plowing. Set of ironings for shovels and hoes represents kitchen gardening and horticulture. One full paleoethnobotanical spectrum connected with the region is derived which helps to characterize grain farming and spectrum indicators resemble early Slavic. At the same time indicators of efficient capricious white straw crops are rather substantial and that proves high level of tillage. Presence of sickles and scythes is an undoubted proof of local agriculture. For harvest preserving some special grain pits were used. The survey of materials concerned with agriculture proves its high level. Further thorough and combined investigations will give an opportunity to refine these conclusions and place and role of agriculture in life of ancient communities in the interfluve of Dniester and Ikva at Old Russian period. 2021 Article Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними) / М.О. Ягодинська, С.А. Горбаненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 408-424. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.01.29 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187440 [904.4:631.151.1](477.8)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки
spellingShingle	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Ягодинська, М.О. Горбаненко, С.А. Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними) Археологія і давня історія України
description	У статті підсумовані результати археологічних досліджень поселенських пам’яток Південної Волині (округа літописного міста Данилів) та Західного Поділля (округа комплексу пам’яток Збручанського культового центру, літописної Теребовлі, літописного Збаража). Проведено узагальнення даних хліборобських знарядь праці, рослинних матеріалів, доповнено джерельну базу. Зроблено аналіз землеробства згідно процесу: від обробітку ґрунту до зберігання й переробки врожаю.
format	Article
author	Ягодинська, М.О. Горбаненко, С.А.
author_facet	Ягодинська, М.О. Горбаненко, С.А.
author_sort	Ягодинська, М.О.
title	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)
title_short	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)
title_full	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)
title_fullStr	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)
title_full_unstemmed	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)
title_sort	землеробство в межиріччі дністра та ікви у давньоруський час (за археологічними даними)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Археологія і природничі науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187440
citation_txt	Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними) / М.О. Ягодинська, С.А. Горбаненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 408-424. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT âgodinsʹkamo zemlerobstvovmežiríččídnístrataíkviudavnʹorusʹkijčaszaarheologíčnimidanimi AT gorbanenkosa zemlerobstvovmežiríččídnístrataíkviudavnʹorusʹkijčaszaarheologíčnimidanimi AT âgodinsʹkamo agricultureintheinterfluveofdniesterandikvaatoldrussianperiodaccordingtoarchaeologicalfindings AT gorbanenkosa agricultureintheinterfluveofdniesterandikvaatoldrussianperiodaccordingtoarchaeologicalfindings
first_indexed	2025-11-24T06:52:35Z
last_indexed	2025-11-24T06:52:35Z
_version_	1849653623919738880
fulltext	408 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) УДК [904.4:631.151.1](477.8)”653” DOI: 10.37445/adiu.2021.01.29 М. О. Ягодинська, с. А. Горбаненко ЗеМлеробстВо В МежиріЧЧі дністрА тА ікВи У дАВньорУськиЙ ЧАс (ЗА АрхеологіЧниМи дАниМи) У статті підсумовані результати археологіч- них досліджень поселенських пам’яток Південної Волині (округа літописного міста Данилів) та За- хідного Поділля (округа комплексу пам’яток Збру- чанського культового центру, літописної Теребов- лі, літописного Збаража). Проведено узагальнення даних хліборобських знарядь праці, рослинних ма- теріалів, доповнено джерельну базу. Зроблено аналіз землеробства згідно процесу: від обробітку ґрунту до зберігання й переробки врожаю. ключові слова: землеробство, палеоетнобо- таніка, зернові культури, городництво, садівниц- тво. землеробство, як і тваринництво, було основою господарства населення Київської Русі. Проявом цього є численні знахідки зем- леробських знарядь праці та залишків зер- нових запасів, що фіксуються під час дослід- жень поселенських пам’яток України (напр.: Довженок 1961; Прищепа, Никольченко 1996, с. 44—47; чайка 2002; біляєва 2003; Терський 2006, с. 129; Пивоваров 2008, с. 184, 185, рис. 2; Петигирич 2008 та багато ін.). Не є винятком і сучасна Тернопільщина, тери- торія якої об’єднує у своїх межах Південну волинь, Східне Опілля та західне Поділля. Поєднання лісових та степових ландшафтів, горбистий рельєф західного Поділля та пів- денної частини Південно-західної волині, відсутність різких температурних контрас- тів, зосередження тут приблизно 70 % родю- чих ґрунтів (заставний 1996, с. 180) і достат- ня водозабезпеченість становлять надійну основу для розвитку землеробства. Під час археологічних досліджень посе- лень і городищ західного Поділля та Пів- денної волині протягом останньої чверті ХХ — початку ХХІ ст. виявлено 64 металевих предмети, пов’язані із землеробством (дослід- ження І. Русанової, б. Тимощука: Русанова, Тимощук 2007; М. Ягодинської: Ягодинська 1998; 2018; О. Гаврилюка: Гаврилюк 1990). Переважна більшість сільськогосподарських знарядь праці виявлена в археологічних об’єктах городищ і поселень збручанського культового центру (околиці Городниці XIV, Крутилів І—ІІІ, Постолівка І). Такому ре- зультату сприяли багаторічні дослідження не лише сакральних об’єктів городищ-свя- тилищ, але й садибної забудови численних поселень-супутників. Матеріали з Південної волині репрезентовані косою-горбушею з лі- тописного Данилова (Стіжок V) та скарбом серпів, що були знайдені в ході охоронних розкопок на Старому Таражі І (Гаврилюк 1990, с. 9, 10, 14, рис. 49—54). Під час дослід- жень житлових, господарських та сакраль- них об’єктів зібрано колекцію ботанічних решток, а також ліпного посуду, фрагментів обмазки, до формувальної маси яких додава- ли зерно й залишки обмолоту. У статті проаналізовано 64 залізних зна- ряддя хліборобської праці із 17 пам’яток і 11 визначень палеоетноботанічних ма- теріалів (табл. 1; рис. 1) 1. Функціонально вони поділяються на знаряддя, пов’язані з обробітком ґрунту: наконечники на орні знаряддя (4), чересла (2), мотики (3), окут- тя від лопат (4); та знаряддя, за допомогою яких збирали вирощений врожай: серпи (33) і коси (18). Наральники й чересла пов’язують 1. Нумерація пам’яток в статті (рис. 1, табл. 1 і 2, «каталог» палеоетноботанічних даних) наскрізна.© М. О. ЯГОДИНСЬКА, С. А. ГОРбАНЕНКО, 2021 409ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час рис. 1. Карта слов’яно-руських пам’яток межиріччя Дністра та Ікви зі свідченнями про хліборобство: 1 — Городниця XIV; 2—4 — Крутилів І—ІІІ; 5 — Постолівка І; 6, 7 — Старий збараж V, I; 8 — верняки ІІІ; 9 — Старий Тараж І; 10—15 — Теребовля І, ІІ, V, VII, IX, X; 16 — Курники І; 17 — Стіжок V (детально див. табл. 1) 410 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки та бл иц я 1. П ер ел ік п ам ’я то к Те рн оп іл ьс ьк ої о бл ас ті з і з на хі дк ам и зе мл ер об сь ки х зн ар яд ь пр ац і і в из на че нн ям и з па ле ое тн об от ан ік и П ам ’я тк а М ат ер іа л № Н аз ва Ти п Ад ре са Д ат а, ст . зн ар яд дя Ри с. Ро сл ин ні р еш тк и Гу ся ти нс ьк ий р ай он 1 Го ро дн иц я ХІ V Го ро ди щ е- св ят ил ищ е с. Г ор од ни ця , у ро ч. б ог ит (б ох ут ) Х— ХІ І К ос а 7: 1 + 2 К ру ти лі в І Те с ам е с. К ру ти лі в, у ро ч. з ве ни го ро д VІ — VІ І, Х, Х І, ХІ І— ХІ ІІ 2 на ра ль ни ки , ч ер ес ло ; 3 ок ут тя , 2 м от ич ки ; 23 се рп и ці лі й ф р. ; 14 к іс ц іл і й ф р. 2: 2 , 5 ; 3: 2 , 3 , 5 , 6 ; 6: 1 — 5; 7: 2 , 3 , 5 ри с. 4: 1 , 2 ; 5 3 К ру ти лі в ІІ П ос ел ен ня -п ос ад Та м са мо , у ро ч. б аб ин а до ли на Х, Х І, ХІ І— ХІ ІІ ч ер ес ло ; ок ут тя ; м от ич ка ; 2 се рп и; 4 к ос и 2: 4 ; 3: 1 , 4 — Те са ме 4 К ру ти лі в ІІ І Те с ам е Та м са мо , у ро ч. з ам чи щ е ХІ , Х ІІ Се рп ; зе рн от ер ка — 8: 5 Те са ме 5 П ос то лі вк а І Го ро ди щ е- св ят ил ищ е с. П ос то лі вк а, у ро ч. Г ов да ХІ — ХІ ІІ Н ар ал ьн ик , се рп 2: 1 — — зб ар аз ьк ий р ай он 6 Ст ар ий з б а ра ж V Го ро ди щ е с. С та ри й зб ар аж , у ро ч. б аб ин а Го ра Х, Х ІІ — ХІ ІІ — — ри с. 4: 3 7 Ст ар ий з ба - ра ж І Те са ме Та м са мо , у ро ч. з ам ко ва Г ор а Х— ХІ ІІ — — ри с. 4 : 4 8 ве рн як и ІІ І П ос ел ен ня с. в ер ня ки Х— ХІ ІІ — — + К ре ме не ць ки й ра йо н 9 Ст ар ий Т ар аж І П ос ел ен ня і го ро ди щ е с. Ст ар ий Т ар аж , у ро ч. К ол о Ц ер кв и ХІ — ХІ ІІ 5 се рп ів — — Те ре бо вл ян сь ки й ра йо н 10 Те ре бо вл я І Го ро ди щ е м. Т ер еб ов ля , у ро ч. з ам ко ва Г ор а VІ ІІ — п оч . Х , 2 п ол . Х— ХІ ІІ — — + 11 Те ре бо вл я ІІ П ос ел ен ня Та м са мо , у ро ч. ч ер па ло Х — — — 12 Те ре бо вл я V Те са ме Та м са мо , в ул . К ня зя в ас ил ьк а, 1 44 — 15 2 2 по л. V — VІ , Х ІІ — ХІ ІІ — — + 13 Те ре бо вл я VІ І Те са ме Та м са мо , в ул . Ш ух ев ич а ХІ І— ХІ ІІ — — — 14 Те ре бо вл я ІХ Те са ме Та м са мо , в ул . Т ер но пі ль сь ка VІ ІІ — ІХ , Х І, ХІ І— ХІ ІІ — — + 15 Те ре бо вл я Х Те са ме Та м са мо , в ул . К ня зя в ас ил ьк а, 5 — 7 VІ ІІ — ІХ , Х ІІ — ХІ ІІ — — + Те рн оп іл ьс ьк ий р ай он 16 К ур ни ки І П ос ел ен ня с. К ур ни ки , у ро ч. П ол е за Д зе нд зе ле м VІ ІІ — ІХ , Х ІІ — ХІ ІІ — — + Ш ум сь ки й ра йо н 17 Ст іж ок V , л іт о- пи сн ий Д ан ил ів Го ро ди щ е с. С ті ж ок , у ро ч. Г ор а Св . Т рі йц і ( аб о Д ан ил ов а Го ра ) ХІ ІІ К ос а 7: 4 + № — н ом ер н а ка рт і ( ри с. 1 ), а та ко ж у «к ат ал оз і» д ан их з п ал ео ет но бо та ні ки і в та бл . 2 . 411ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час з первинним обробітком ґрунту — рільниц- твом, лопати й мотики — з городництвом, садівництвом, земляними роботами. Насе- лення давньоукраїнських земель вирощува- ло зернові культури (пшеницю, жито, про- со, ячмінь), тримало городи (овочі), а також сади, де вирощували яблука, про що маємо свідчення в арабських (у Ібрагима Ібн-Яку- ба — сост. Куник, Розен 1878, с. 55, Абу Ха- мід ал Гарнаті — большаков, Монгайт 1971, с. 35) та давньоруських писемних джерелах (ПСРЛ 1997, стб. 128, 147, 148, 175, 176, 226, 229; 299, 310, 322, 332, 387, 451; ПСРЛ 1908, стб. 845). Археологічні матеріали збагатили і доповнили писемні джерела знахідками кісточок слив, вишні, черешні, шкаралупи грецьких горіхів (Петигирич 2008, с. 207; ав- тор визначень не вказаний). частину представлених сільськогоспо- дарських знарядь праці знайшли безпосе- редньо у спорудах садиб кінця ХІ — початку ХІІ ст. (Крутилів ІІ, уроч. бабина долина, садиба 1, споруда 5а — чересло; там само — фрагмент верхнього каменю жорна; там само, поверхня кам’яної площадки біля гос- подарської споруди — мотика; Крутилів ІІІ, садиба 1, житло 1 — серп і верхній камінь зернотерки), та в житлах другої половини ХІІ — першої половини ХІІІ ст. (Крутилів ІІ, споруда 1 — три коси і серп) і у сховку (Ста- рий Тараж І — п’ять серпів). Решту знарядь праці виявлено в культо- вих спорудах городищ-святилищ (Городни- ця ХІV, Говда І, Крутилів І — 36 од., на посе- ленні бабина долина — 2 од.) і на території Крутилова І після грабіжницьких «копів» (14 од.; зібрала М. Ягодинська). Усі вони датовані другою половиною ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. знаряддя для збирання врожаю (серпи і коси), знайдені у спорудах городищ-святилищ, використовували в зем- леробських культових обрядах разом зерна- ми злакових культур (Русанова, Тимощук 2007, с. 153). Знаряддя для обробітку ґрунту. на- ральники. Представлені трьома збереже- ними зразками та одним фрагментом; були знайдені в об’єктах городищ-святилищ. Наральник 1 (ТКМА 4389, Постолівка І, ХІ—ХІІІ ст., табл. 1: 5; рис. 2: 1), симетрич- ний, втульчастий, робочий край леза заго- стрений та підсилений навареною смугою зверху. Лезо і втулка виконані з цільної смуги металу. Розміри, см: загальна висо- та — 22, втулки — 8,3, її довжина — 10,8, її ширина — 3,5, висота леза — 13,7, його ширина — 11,6, довжина плічка — 1,4—2,0, найбільша ширина підсилюючої смуги — 4,9, її ширина по краях — 1,1—1,5, товщина за- лізної заготовки 0,7. Різниця найбільшої ши- рини між втулкою та лезом складає 1,2 см. згідно класифікації Ю. Краснова належить до типу ІVв1 (Краснов 1987, с. 36, рис. 14; с. 41, табл. 1). знайдений у відкритому архе- ологічному комплексі городища. Наральник 2 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйомний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 2: 2) симетричний, втульчастий, робочий край леза загострений та підсилений нава- реною зверху смугою. Лезо і втулка виконані з двох смуг, зварених між собою. Розміри, см: загальна висота — 20, втулки — 8,7, її дов- жина — 14,0, її ширина — 4,0, висота леза — 11,3, його ширина — 14,4, довжина плічка — 1,2—2,0, ширина підсилюючої смуги — 3,2, товщина залізної заготовки — 1,5. Різниця найбільшої ширини між втулкою та лезом складає 0,4 см. згідно класифікації Ю. Крас- нова належить до типу ІVв1 (Краснов 1987, с. 36, рис. 14; с. 41, табл. 1). Наральник 3 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйомний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 2: 3), симетричний, втульчастий, ро- бочий край леза загострений. Лезо та втул- ка виконані з двох смуг, зварених між собою лише у верхній частині втулки. Імовірно, це було недороблене знаряддя. Розміри, см: загальна висота — 18,0, втулки — 8,9, її довжина — 13,5, її ширина — 4,1, висота леза — 9,1, його ширина — 15,0, довжина плічка — 1,2—1,5, товщина залізної заготов- ки — 1,4—1,6. Різниця найбільшої ширини між втулкою та лезом складає 1,5 см. згідно класифікації Ю. Краснова належить до ти- пу ІVв1 (Краснов 1987, с. 36, рис. 14; с. 41, табл. 1). Усі наральники масивні, однак нараль- ник 1 (рис. 2: 1) відрізняється від двох ін- ших, зі звенигородського городища (рис. 2: 2, 3), стрункішими формами та вужчими втулкою і лезом. згідно Ю. Краснову, основ- ний напрям розвитку таких наконечників у часі — збільшення всіх абсолютних розмірів за швидшого збільшення загальної довжини (Краснов 1987, с. 52). чересла зазвичай мають ножеподібну форму, складаються з підпрямокутного в перетині черешка і підтрикутного в розрізі леза. вони призначені для розбивання гру- док під час оранки. знаряддя представ- лені двома екземплярами, причому один був знайдений у житловій споруді кінця ХІ — початку ХІІ ст. на підлозі, між пічкою- кам’янкою та стінкою житла. Це житло вхо- дило в комплекс зосереджених в одній садибі житлових, господарських та ремісничих спо- руд, господарі якої займалися залізоробним виробництвом (Ягодинська 1998, с. 67; 2018, с. 53, 54, рис. 30, с. 56). Наявність чересла свідчить про важливу роль рільництва у гос- подарському укладі жителів цієї садиби. Чересло 1 (ТКМА 4262, Крутилів ІІ, са- диба 1, дно споруди 5а, табл. 1: 3; рис. 2: 4). Розміри, см: загальна довжина — 46,4, 412 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки леза — 20,2, його ширина — 6,4, товщина стрижня — 2,3 × 1,9. Чересло 2 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, табл. 1: 2; рис. 2: 5). Розміри, см: загальна довжина — 47,3, леза — 20,7, його ширина — 6,5, товщина стрижня — 3,6 × 2,7. Наконечники на орні знаряддя й чере- сла — знахідки, що не занадто часто трап- ляються в ході археологічних досліджень, оскільки це доволі масивні деталі, які доволі складно загубити. Тим ціннішим є свідчення про кожну знахідку. Такі деталі могли вико- ристовувати на одному знарядді — плужно- го типу: знаряддя із ральником, поставле- ним горизонтально до ґрунту, укріпленим залізним наконечником, а також череслом, поставленим під тупим кутом до лінії оранки попереду чересла (рис. 2: 6, 7). Такі знаряд- дя зазвичай також могли були укомплекто- вані відвальною дошкою, що «підхоплювала» відрізаний пласт землі та дещо обертала його, таким чином позитивно впливаючи й на боротьбу з бур’янами. Оскільки корені останніх виявлялись на поверхні й заси- хали. Такі деталі добре відомі з ранньослов’ян- ських часів (добірку див.: Горбаненко, Паш- кевич 2010; літературу див там само). Якщо чересла принципово мало змінились (мож- на хіба що відмітити певне збільшення роз- мірів), то наконечники на орні знаряддя рис. 2. знаряддя для первинного обробітку ґрунту: 1—3 — наральники; 4, 5 — чересла; 6, 7 — реконструк- ції (1 — Постолівка І; 2, 3, 5 — Крутилів І; 4 — Крутилів ІІ; 6 — спрощена графічна схема використання залізних деталей знарядь для первинного обробітку ґрунту; 7 — плуг з Полтавської губернії за Гюльден- штедт 1804) 413ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час набули більшої подібності до лемешів — най- продуктивніших наконечників для плуга. Знаряддя праці для городництва та садівництва. До таких знарядь зараховуємо лопати й мотики. Їх могли використовувати для вторинного обробітку ґрунту, земляних робіт, а також для садівництва й городниц- тва. У першому випадку ними могли подріб- нювати грудки по оранці та чистити рало від землі, що налипла. У другому випадку йдеть- ся про викопування ям тощо. Але найпоши- ренішою думкою щодо їхнього використання є застосування саме для садівництва й город- ництва. окуття для лопат. Усього представле- но чотири взірця окуть для лопат. Усі вони були знайдені в сакральних об’єктах Кру- тилова ІІ (табл. 1: 3; рис. 3: 1) і Крутилова І на збручі (табл. 1: 2; рис. 3: 2, 3) і датовані другою половиною ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. вони мали різну висоту та ширину, були овальної або підтрикутної форми. Окуття 1 (ТКМА 5929, Крутилів ІІ, дно споруди 12, гл. 0,3—0,4 м, табл. 1: 3; рис. 3: 1), овальної форми, загострене на кінці, фі- гурне у перерізі. Розміри, см: висота — 13,7, ширина — 12,8, ширина внутрішньої части- ни (паз) — 2,2. Окуття 2 (ТКМА 2608, Крутилів І, дно колодязя 1, біля кістяка, табл. 1: 2; рис. 3: 2), овальної форми, загострене на кінці, фі- гурне у перерізі. Розміри, см: висота — 10,8, ширина — 9,0, ширина внутрішньої частини (паз) — 2,0, ширина металевої смуги — 2,9. Окуття 3 (ТКМА 2631, Крутилів І, ка- пище 3, кв. 12/с, табл. 1: 2; рис. 3: 3), підтри- кутної форми, загострене на кінці, фігурне у перерізі. Розміри, см: висота — 12,5, ши- рис. 3. Деталі знарядь для вторинного обробітку ґрунту: 1—3 — окуття для лопат; 4—6 — мотички; 7, 8 — реконструкції (1, 4 — Крутилів ІІ; 2, 3, 5, 6 — Крутилів І; 7 — дерев’яний заступ, укріплений залізним нако- нечником; 8 — мотичка) 414 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки рина — 13,2, ширина внутрішньої частини (паз) — 2,3, ширина металевої смуги 2,9. Найбільша ширина була у окуття підтри- кутної форми. Кріпили окуття до полотна лопати за допомогою цвяхів, від яких зали- шилися невеликі отвори (рис. 3: 7). Лопати (як і мотики) були багатофункціональними знаряддями праці, їх використовували не лише у городництві та садівництві. Ними викопували ями різного призначення: під час кам’яного будівництва, при похованні тощо. Тому не дивним є їхнє широке розпов- сюдження територією Київської Русі (напр.: Довженок 1961, с. 95—99; чайка 2002, с. 155, рис. 3: 2; Терський 2006, с. 130, рис. 109: 2 тощо). зауважимо, що у ранньослов’янський період окуття для лопат не були відомі на широких теренах літописних слов’ян (на райковецьких і волинцевсько-роменських пам’ятках). Їхні знахідки походять з ма- теріалів салтівської культури (див., напр.: Колода, Горбаненко 2018, рис. 4.3). Подібні знаряддя доволі широко побутували напри- кінці І тис. н. е. і на півдні європи (Henning 1987, S. 74, Abb. 32). Мотика 1 (ТКМА 4264, Крутилів ІІ, са- диба 1, кв. 7—8/и, на кам’яній вимостці, табл. 1: 3; рис. 3: 4). Розміри, см: загальна висота — 12,3, втулки — 8,4, розмір отвору втулки — 3,24 × 2,13, ширина леза — 6,0. Мотика 2 (ТКМА 3464, Крутилів І, капи- ще 3, кв. 16/п, табл. 1: 2; рис. 3: 5). Розміри, см: загальна висота — 8,3, втулки — 4,4, розмір отвору втулки — 2,8 × 1,8, ширина леза — 4,2. Мотика 3 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, табл. 1: 2; рис. 3: 6). Розміри, см: загальна висота — 13,8, втулки — 8,9, її ши- рина — 3,3 × 3,5, ширина леза — 5,8. Мотики, знайдені на пам’ятках західного Поділля, були втульчастими (із вертикаль- ною розімкненою втулкою). Робоча частина мала вигляд розширеного клиноподібного загостреного леза. знаряддя мали різні роз- міри. Для використання мотик з вертикаль- ною втулкою їх залізну частину достатньо було закріпити на держаку з відігнутим су- ком (рис. 3: 8). Такі знаряддя мали суттєве поширення у часі й просторі. Щодо використання мотичок існує думка, що їх могли застосовувати як тесла для об- робітку дерева (див., напр. Петигирич 2008, с. 205 та багато ін.). Нині складно сказати, для чого саме були призначені ті чи інші мотички. загалом, очевидно, що знаряддя з найбільшою шириною леза (які іноді сяга- ють 12 см) слугували в землеробстві та для інших земельних робіт; з найменшою (усього 1,5—2 см) — для деревообробки. Не виклю- чаємо, що знаряддя із «середніми» показни- ками розміру леза могли бути поліфункціо- нальними. палеоетноботанічні дані. Матеріал от- римано двома шляхами. У ході класичних археологічних досліджень на двох пам’ятках було відібрано п’ять зразків обгорілих ма- теріалів ботанічного походження: чотири з Крутилова ІІ й один з верняків ІІІ. Іншим джерелом інформації є оглянуті колекції виробів із глини з дев’яти слов’яно-руських пам’яток з метою виявлення й ідентифікації відбитків зернівок і насіння культурних рос- лин і бур’янів. загальна кількість пам’яток становить 11 включно із комплексом пам’яток Крутилів І—ІІІ, оглянутих сукупно. Іден- тифікаційний аналіз проведено за допомо- гою широкого кола публікацій на цю тему, а також порівняння із сучасною колекцією та давніми зразками. бур’яни встановлено за відповідним довідником (веселовський, Ли- сенко, Манько 1988). Нижче даємо опис оглянутих ма- теріалів 1. 1. Городниця хІV (1); розкопки проводила Прикарпатська археологічна експедиція ІА АН СРСР під керівництвом І. Русанової та б. Тимощука у 1984 р. за участю Давньорусь- кої археологічної експедиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею під керівниц- твом М. Ягодинської та М. Филипчука (Руса- нова, Тимощук 1993). відбитки на ліплених від руки виробах із глини (табл. 2). 3. Крутилів ІІ (1); відкрила у 1985 р. і досліджувала Давньоруська археологічна експедиція Тернопільського краєзнавчого музею під керівництвом М. Ягодинської у 1985—2000 рр. (Ягодинська 2018). 4. Крутилів ІІІ (1); у 1985 р. розкопки проводили І. Русанова, б. Тимощук, М. Яго- динська; у 1988 р. — М. Ягодинська (Русано- ва, Тимощук 1993; Ягодинська 2018). відбитки на ліплених від руки виробах із глини (табл. 2). Крім окремих відбитків, ви- явлено такі випадки (не внесені до табл. 2). На 1 фрагменті горщика: 3 проса (Panicum miliaceum), 1 пшениці двозернянки (Triticum dicoccon); фрагменти ліпного посуду, імовір- но розвалу: 2 ячменю плівчастого (Hordeum vulgare), 2 жита (Secale cereale), 1 пшениці двозернянки, 1 проса. Уся обмазка з ком- плексу містить відбитки посіченої трави і можливо відходів від обмолоту. Крім того, на одному з фрагментів виявлено відбиток час- тини 1 колоса (рис. 4: 1), на іншому — 2 зер- нівок проса. Також, один фрагмент обмазки містив одиничні відбитки зернівок жита; ще один фрагмент (можливо, жаровні? — фраг- мент доволі плаский) має суттєву кількість відбитків жита (рис. 4: 2). 1. Нумерація в дужках позначає місце зберіган- ня колекцій: (1) — Тернопільський обласний краєзнавчий музей; (2) — фонди Національного заповідника «замки Тернопілля», збараж. 415ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час Із Крутилова ІІ походить і чотири обгорі- лих зразки. Зразок 1, матеріал із дна спо- руди 3 другої половини ХІ ст., розкопки 1985 р. — перепалена грудка органічного, імовірно — ботанічного походження. зер- нівок або насіння не виявлено. Зразок 2, матеріал із господарської ями споруди 15а другої половини ХІ ст., розкопки 1990 р. — перепалена грудка і окремі насінини льону (Linum usitatissimum). Зразок 3, місце забору споруда 15а, перепалена грудка і окреме на- сіння льону; також знайдено 1 зернівку пше- ниці двозернянки. Зразок 4, кв. 12/б, другий штик, друга половина ХІ — початок ХІІ ст., розкопки 2000 р. — палеоетноботанічний матеріал обсягом близько 90 мл, складаєть- ся із зернівок вівса посівного (Avena sativa). Додатково ретельніше переглянуто близько 5 мл, виявлено: 1 зернівку ячменя плівчас- того і сильно поруйнований фрагмент невиз- наченої зернівки культурної рослини, але не вівса (cerealia). Оскільки обгорілий ма- теріал походить зі скупчень і не представляє статистичного інтересу, в табл. 2 позначено лише знахідки льону. Цікавий факт виявлення відбитків решток від плодів дерев: 1 — імовірно кісточки тере- ну (Prunus sp.), 1 — фрагмента шкаралупи горіха ліщини (Corylus avellana). Палеоетноботанічний спектр за кількісни- ми показниками (ПбСК) культурних злако- вих рослин (на основі: Кравченко, Пашкевич 1985), представлений на рис. 5: 1. 6. старий Збараж V (1, 2); у 1883 р. розко- пки вів А. Кіркор, у 1990 р. — М. Ягодинська (Ягодинська 2018). відбитки на ліплених від руки виробах із глини (табл. 2). Крім окремих відбитків, виявлено фраг- мент обмазки (підкліть оборонного валу го- родища першої половини Х ст., кв. А/5—6, гл. 0,6—0,7 м), рясно вкритий з обох боків відбитками зернівок жита (рис. 4: 3; в табл. 2 не враховано). 7. старий Збараж І (2); матеріал з під- кліті валу Х ст. 1997—1999, 2018 рр. — роз- копки М. Ягодинської (Ягодинська 2018). На двох фрагментах кераміки виявлено відбит- ки тканини (рис. 4: 4). 8. Верняки ІІІ (2), матеріал із об’єкта 1 — господарської ями з обмазкою, другої полови- ни ХІІ — початку ХІІІ ст.; виявили у 2013 р. в. Ільчишин, А. загородній, М. Строцень, розкопки ДП ОАСУ «Подільська археологія» 2014 р. — окрема одиниця, не перепалена, «муміфікована» — 1 плід від глоду або шип- шини, родина розові (Rosaceae). 10. Теребовля ІІ (1, 2); локалізувала у 1984 р. М. Ягодинська, розкопки б. Тимощу- ка (1986 р.) та М. Ягодинської (1986, 2002 р.). виявлено садибу середини Х ст. (Ягодинська 2018). відбитки на ліплених від руки виро- бах із глини (табл. 2). таблиця 2. Палеоетноботанічні матеріали № Трав’янисті Кущі, дерева N Культурні рослини бур’яни зернові зерно- бобові Технічні P. m. H. v. T. d. T. m. T. a. S. c. A. sp. P. s. C. s. L. c. B. sp. S. i. S. sp. ? C. a. P. sp. Ros. 1 7 1 — — — 3 — 1? — — — — 2 — — — — 14 3, 4 48 24 1 17 3 21 24 7 3 3 * 4 — 9 3 1 1? — 168, * 6 9 2 4 — — 4 1 — — — 1 — 1 — — — — 22 7 — — — — — — — — — — — — — — — — — — 8 — — — — — — — — — — — — — — — — 1 1 10 1 1 2 — — 1 — — — — — — — — — — — 5 12 5 — 3 — — — 1 — — — — — — — — — — 9 14 — — 1 — — — — — — — — — — — — — — 1 15 — — 1 — — — — — — — — — — — — — — 1 16 2 — 1 — — — — — — — — — — — — — — 3 17 — — — — — — — — — — — — — — — — — — Скорочення: культурні рослини: зернові: P. m. — Panicum miliaceum (просо звичайне); H. v. — Hordeum vulgare (ячмінь плівчастий); T. d. — Triticum dicoccon (пшениця двозернянка); T. m. — Triticum monococcum (пшениця однозернянка); T. a. — Triticum aestivum s. l. (пшениці м’які голозерні); S. c. — Secale cereale (жито); A. sp. — Avena sp. (овес, імовірно — посівний); зернобобові: P. s. — Pisum sativum (горох посів- ний); технічні: C. s. — Cannabis sativa (коноплі); L. c. — Linum usitatissimum (льон); бур’яни: B. sp. — Bromus sp. (стоколос, до виду не визначено); S. i. — Setaria italica (мишій італійський, просо італійське); S. sp. — Setaria sp. (мишій, до виду не визначено); ? — бур’ян, не визначено; кущі, дерева: C. a. — Corylus avellana (ліщина звичайна); P. sp. — Prunus sp. (терен); Ros. — Rosaceae (родина розові: глід або шипшина). 1 Із них одна плівка. 416 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки рис. 4. відбитки на об’ємних виробах з глини: 1 — комплекс Крутилів; 2 — Крутилів ІІІ; 3 — Старий збараж V; 4 — Старий збараж І (1 — колосок; 2, 3 — ма- сові відбитки жита; 4 — тканина; 1, 4 — збільшено прибл. вдвічі; фото М. Ягодинської) 417ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час 12. Теребовля V (2); виявив у 2005 р. в. Іль- чишин, дослідження 2010 р. експедиції ДП ОАСУ «Подільська археологія» під керів- ництвом б. Строценя та М. Ягодинської. Ма- теріали частково введені до наукового обігу (Ягодинська 2020). відбитки на ліплених від руки виробах із глини празької культури (табл. 2). Крім окремих зернівок, оглянуто 4 де- нця з відбитками проса (в табл. 2 не врахо- вано). Пшениця двозернянка (врахована в табл. 2) — колосок. 14. Теребовля Іх (2); виявив у 2009 р. спів- робітник ДП ОАСУ «Подільська археологія» О. Дерех. Розкопки проводила у 2010 р. екс- педиція ДП ОАСУ «Подільська археологія» під керівництвом б. Строценя та М. Яго- динської. Матеріали частково введені до на- укового обігу (Ягодинська 2018). відбитки на ліплених від руки виробах із глини (табл. 2). 15. Теребовля х (2); у 2010 р. виявив в. Іль- чишин, дослідження 2011 р. експедицією ДП ОАСУ «Подільська археологія» (в. Ільчи- шин, М. бігус). Матеріали частково введені до наукового обігу (Ягодинська 2020). від- битки на ліплених від руки виробах із глини райковецької культури (табл. 2). 16. Курники І (1); відкрив у 1990 р. М. Лев- чук, дослідження проводили М. Ягодинсь- ка, М. Левчук під керівництвом О. Ситника (Ягодинська 2018). відбитки на ліплених від руки виробах із глини (табл. 2). 17. стіжок V, городище давньоруського часу, XIII ст., залишки літописного міста Да- нилів (уроч. Гора Св. Трійці або Данилова гора, Шумський р-н, Тернопільська обл.). У 1968 р. стаціонарні археологічні досліджен- ня здійснила експедиція Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР під керівництвом П. Раппопорта (Раппопорт 1971). У 2017—2018 рр. дослідження проводи- ла археологічна експедиція під керівниц- твом М. Ягодинської. Передано для аналізу фрагменти розвалу череня печі XIII ст. з розкопу 3, зібрані між каменями фундамен- ту наземної споруди, можливо, заможної людини. Об’єкт 1 (2017) — нічого не вияв- лено. Об’єкт 2 (2018), 3 фрагменти, виявле- но відбитки — 1 жита, масові проса, також трави. Об’єкт 4 (2018) — відбитки деревини. Об’єкт 5 (2018), виявлено відбитки — 3 жита, декілька проса. інтерпретація матеріалів. Статистич- ні дані отримано в одному випадку: для ком- плексу пам’яток біля Крутилова. Нагадаємо, що відбитки отримано з виробів із глини, ліплених від руки. Це зауваження важливе, оскільки отримані дані таким чином ближчі до початкових етапів існування комплексу Крутилова (Х—ХІ ст?). Для порівняння да- них, кількісні показники варто перевести у якісні, за масою (ПбСМ; див. Горбаненко 2014). за цими показниками (рис. 5: 2), от- римані результати доволі подібні аналогам райковецької культури, і ширше — населен- ню півдня Східної європи переддержавного періоду (найновішу інформацію опублікова- но: Горбаненко 2018). за цими показниками, урожайніші, але й вибагливіші до обробітку ґрунту культурні рослини (жито, пшениці м’які голозерні) набувають більшого значення і фактично становлять майже таку саму част- ку, що й перевірені часом невибагливі, але й менш врожайні ячмінь плівчастий, пшениця двозернянка і просо. Останнє традиційно для кінця І тис. н. е. (і початку ІІ тис?) становить частку до 1/10 від загального обсягу вирощу- ваних зернових. Традиційно незначну частку становить овес посівний. звісно, що усі ці культурні рослини при- таманні й для хліборобства давньоруських часів. важливими й цікавими також є знахідки терену й ліщини, оскільки вони є прямими маркерами збиральництва. Знаряддя, пов’язані зі збором врожаю. До таких традиційно зараховують у першу чергу серпи — для збирання всіх культур, а також коси — для збирання врожаю зерно- вих із тугим колосом. Серпи (рис. 6) є найпоширенішими і най- частіше трапляються в ході археологічних досліджень поселенських пам’яток. Ними жали врожай злакових культур — пшениці, рис. 5. Палеоетноботанічний спектр зернівок зла- кових культурних рослин за відбитками на виробах з глини з Крутилова: 1 — за кількістю, над стовпчи- ками дано відсоток зернівок / (кількість, од.); 2 — за масою. скорочення див. у табл. 2 418 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки жита тощо. Для підвищення продуктивності серпів під час збору врожаю, їх підгострюва- ли косою насічкою (рис. 6: 2, збільшене зоб- раження). На території Тернопільщини, як зазначалося раніше, знайдено 33 од. — ці- лих серпів та їхніх фрагментів, однак, до- ступними для опрацювання — 28 од. з цієї кількості придатних для статистичних да- них виявилось 19 екземплярів. Із них один за супутнім матеріалом датовано кінцем ХІ — початком ХІІ ст., 11 — другою полови- ною ХІІ — першою половиною ХІІІ ст., сім серпів, знайдених на поверхні культурного шару звенигородського городища-святили- ща, слід датувати ХІІ—ХІІІ ст. серп 1 (ТКМА 3301, Крутилів ІІІ, сади- ба 1, споруда 1, кінець ХІ — початок ХІІ ст., табл. 1: 4). Розміри, см: довжина робочої час- тини леза — 27, ширина полотна — 3,6, його товщина — 0,2, висота дуги — 7,7, довжина черешка — 9,7, його товщина — 0,4 (гачок черешка обламаний). серп 2 (ТКМА 2697, Крутилів І, споруди 5, 5а, дно, друга половина ХІІ — перша полови- на ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 6: 5). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 25,3, шири- на полотна — 4,0, його товщина — 0,2, висо- та дуги — 7,5, довжина черешка — 12,2, його товщина — 0,4. Розміри гачка — висота ста- новить 1,2 см за ширини 2,0 см. серп 3 (ТКМА 2698, Крутилів І, споруди 5, 5а, дно, друга половина ХІІ — перша поло- вина ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: дов- жина робочої частини леза — 23,3, ширина полотна — 3,6, його товщина — 0,15, висота дуги — 6,7, довжина черешка — 11,2, його товщина — 0,4, довжина гачка — 1,4. серп 4 (ТКМА 2686, Крутилів І, довгий дім 7, друга половина ХІІ — перша полови- на ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 6: 4). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 24,1, ши- рина полотна — 2,4, його товщина — 0,15, висота дуги — 7,5, довжина черешка — 6,7, його товщина — 0,25, частина черешка ра- зом з гачком обламана. серп 5 (ТКМА 4198, Крутилів І, дно спору- ди 14, друга половина ХІІ — перша полови- на ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 6: 2). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 25,8, шири- на полотна — 4,1, його товщина — 0,2, висо- та дуги — 8,3, довжина черешка — 11,4, його товщина — 0,2, довжина гачка — 1,0. серп 6 (ТКМА 4199, Крутилів І, дно спору- ди 14, друга половина ХІІ — перша полови- на ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 6: 3). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 24,5, шири- на полотна — 4,0, його товщина — 0,15, ви- сота дуги — 7,5, збережена довжина череш- ка — 6,8, його товщина — 0,4. серп 7 (ТКМА б. н., Крутилів І, дно спо- руди 19, друга половина ХІІ — перша по- ловина ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: дов- жина робочої частини леза — 25,5, ширина полотна — 4,4, його товщина — 0,25, висота рис. 6. знаряддя для збирання врожаю, сер- пи: 1—5 — Крутилів І; 6 — графічна реконс- трукція кріплення 419ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час дуги — 7,2, довжина черешка — 11,0, його товщина — 0,4, довжина гачка — 2,0. серп 8 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 23,0, ширина полотна — 4,0, його товщина — 0,2, висота дуги — 6,1, збережена довжина черешка — 8,1, його товщина — 0,4. серп 9 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 26,6, ширина полотна — 4,6, його товщина — 0,2, висота дуги — 7,0, збережена довжина черешка — 8,1, його товщина — 0,5. серп 10 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 27,2, ширина полотна — 4,2, його товщина — 0,25, висота дуги — 7,0, довжина черешка — 10,8, його товщина — 0,5, довжи- на гачка — 2,5. серп 11 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 26,0 см, ширина полотна — 4,3, його товщина — 0,2, висота дуги — 7,5, довжина черешка — 10,8, його товщина — 0,4, довжи- на гачка — 0,9. серп 12 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина робочої частини леза — 23,7, ширина полотна — 4,0, його товщина — 0,2, висота дуги — 7,9, довжина черешка — 11,8, його товщина — 0,4, гачок відсутній. Усі цілі форми серпів мають асиметрич- ність (ввігнутість робочої частини ближчої до черешка), лезо загострене насічками й трикутне в розрізі, кінчик робочої частини загострений (часто спеціально сформований заклепуванням), черешок рукояті сильно відігнутий від тіла серпа, має гачок на кінці (рис. 6: 5). в одному випадку черешок був пря- мий (рис. 6: 2). Гачок використовували для щільнішого кріплення дерев’яного руків’я. Стандарту розмірів гачків немає. вони могли бути і зовсім невеликі (0,9—1,0 см), і масив- ні (2,0—2,5 см). вочевидь, що розмір гачка залежав від різниці між довжиною черешка та дерев’яного руків’я, що закріплювали на черешку. Серпи виробляли із залізних смуг середнь- ої товщини 4,0 см, на які наварювали стальні смуги (борисевич и др. 1985, с. 225). єдиний екземпляр серпа кінця ХІ — початку ХІІ ст. не дозволяє провести порівняльний аналіз між цими виробами за хронологією — ХІ ст. і ХІІ—ХІІІ ст. зауважимо лише, що серп кінця ХІ — початку ХІІ ст. відрізняється від пізніших аналогів ХІІ—ХІІІ ст. більшою довжиною леза — 27 см. Леза серпів другої половини ХІІ — першої половини ХІІІ ст., датованих іншими знахідками, — коротші, мають розміри від 23 до 25,8 см. висота дуги для всіх серпів коливається від 6,1 до 8,3 см. загальною рисою всіх серпів є максимальне розширення полотна у найбільш вразливому місці. Цю особливість можна помітити й на ранньослов’янських матеріалах, але лише за давньоруських часів серпи стали помітно ма- сивнішими. Серпи були цінним сільськогосподарським реманентом. Їх використовували довго, коли ж вони ламалися, ремонтували: з’єднували розламані частини наварюванням залізної смуги (рис. 6: 1), знайдений у кв. 13/с капи- ща 3 в Крутилові І. Якщо ж ремонтований серп вже неможливо було використовувати в господарстві, тоді їх могли принести богам як пожертву. Подібний ремонтований серп знайдений під час дослідження капища 3 на звенигородському святилищі в складі інших жертовних речей (Русанова, Тимощук 2007, с. 275, рис. 46: 12). коси. Нині їх налічується 18 екземплярів. Переважну більшість становлять коси-гор- буші; дві подібні коси знайдено, наприклад, в об’єктах західного Поділля другої полови- ни ХІІ — першої половини ХІІІ ст. (ТКМА 3154, Крутилів ІІ, споруда 1, та ТКМА 2685, Крутилів І, довгий дім 7). Яскравим прикла- дом безп’яткової коси є екземпляр з Городни- ці ХІV другої половини ХІІ — першої поло- вини ХІІІ ст. Коса 1 (ТКМА 2437, Крутилів І, капи- ще 2, друга половина ХІІ — перша половина ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 7: 2). Розміри, см: дов- жина леза — 30,8, його ширина — 4,5, тов- щина полотна — 0,3, висота дуги — 4,0, дов- жина черешка — 9,6, його товщина — 0,5, довжина гачка (стовпчика) — 1,0, в нижній частині леза є поздовжня борозенка. Коса 2 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйомний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2, рис. 7: 5). Розміри, см: довжина леза — 35,8, його ши- рина — 5,3, товщина полотна — 0,2, висота дуги — 3,2, довжина черешка — 10,2, товщи- на черешка — 0,5, довжина гачка — 1,0. Коса 3 (ТКМА б. н., Крутилів І, дно спору- ди 19, друга половина ХІІ — перша полови- на ХІІІ ст., табл. 1: 2; рис. 7: 3). Розміри, см: довжина леза — 30,6, його ширина — 4,3, товщина полотна — 0,3, висота дуги — 3,7, довжина черешка — 8,3, товщина череш- ка — 0,4, довжина гачка — 1,2. Коса 4 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина леза — 32,5, його ши- рина — 5,1, товщина полотна — 0,3, висота дуги — 2,0, збережена довжина черешка — 5,5, товщина черешка — 0,4. Коса 5 (ТКМА б. н., Крутилів І, підйом- ний матеріал, ХІІ—ХІІІ ст., табл. 1: 2). Розміри, см: довжина леза — 31,2, його ши- 420 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки рина — 4,7, товщина полотна — 0,3, висота дуги — 3,1, довжина черешка — 8,0, товщи- на черешка — 0,3, довжина гачка — 1,0. Коса 6 (Шумський краєзнавчий музей, ШКРМ 1660, Стіжок V, розкоп 2, кв. 1, об’єкт 1, пласт 2, табл. 1: 17; рис. 7: 4). Розміри, см: довжина леза — 39,0, його ши- рина — 5,0, товщина полотна — 0,3, висота дуги — 4,1, довжина черешка — 8,0, товщи- на черешка — 0,3, довжина гачка — 1,0. Коса 7 (Городниця ХІV, вал, табл. 1: 1; рис. 7: 1) відрізняється від попередніх череш- кових кіс. Розміри, см: довжина леза — 23,1, його ширина — 3,0, товщина полотна — 0,2, висота дуги — 2,5. Приблизно посередині ко- роткого леза знаходиться поздовжня виїмка, яка має ширину біля завершення леза з боку держака у 1,5 см, посередині леза — 1,0 см і звужується нанівець до кінчика коси. від- мінність її від попередніх у вузькому вигну- тому загостреному клинку та кріпленні леза до дерев’яного держака за допомогою цвяхів, від яких залишилися отвір та шляпка на п’ятці. Коси з подібним способом кріпленням знайдені на салтівських пам’ятках (рис. 7: 7; Колода, Горбаненко 2009, с. 270, рис. 8: 3, 4). Технологічно коси відрізнялися від сер- пів розмірами, масивністю, відсутністю на- січок на лезі і довжиною робочих держаків. за рахунок цих відмінностей знаряддя мали ширше використання у господарстві. Коса- ми не лише збирали врожай сільськогоспо- дарських культур з грубим стеблом (бобових, гречки, ячменя, вівса), але й косили траву для потреб тваринництва. Коси лісостепо- вої зони відрізнялися коротким лезом (так звані коси-горбуші). Робоче лезо загострю- валося клепанням. Таке знаряддя кріпили до дерев’яної рукояті за допомогою корот- кого гачка (або стовпчика) на черешку, що рис. 7. знаряддя для збирання врожаю, коси: 1 — Городниця ХІV; 2, 3, 5 — Крутилів І; 4 — Стіжок V; 6, 7 — графічна реконструкція кріплення (1, 7 — безп’яткова коса, тип ІІ; 2—6 — коса-горбуша з п’ятою, тип І; типи за: Михеев 1985) 421ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час був необхідний для кращої фіксації обох частин коси, дерев’яної та металевої. з тією самою метою використовували археологічно відомі кільця; вочевидь, були й еластичні варіанти кріплення (рис. 7: 6). Крім гачків на п’яточній частині кіс робили ромбоподібні виїмки-насічки які, можливо, використову- вали для кращої фіксації обмотки. Лезо виготовляли з широкої залізної смуги, поверх якої наварювали сталеві (борисевич и др. 1985, с. 225). Довжина леза коливаєть- ся від 30,6 до 35,8 см, ширина залізної смуги складає 4,5—5,3 см, висота дуги леза — 2,0— 4,0 см, довжина черешка коливається від 8,0 до 10,2 см, середня довжина гачка (стовпчи- ка) 1,0 см. за розмірами, досліджені коси належать до південноруських кіс, для яких характерне широке і коротке лезо і якими можна було косити на обидва боки (Петиги- рич 2008, с. 203). Зберігання й переробка врожаю. за- вершальним етапом хліборобства є збере- ження плодів своєї праці та їхня переробка на продукти харчування. Зберігали врожай у спеціальних зерно- вих ямах або господарських ямах-погребах грушоподібної, циліндричної або дзвоно- подібної форми (Тимощук 1976, с. 59—60). вони могли знаходитись в житлах або за їх межами, у дворі, в господарських спорудах. Такі ями були виявлені в житлах першої по- ловини Х — початку ХІІ ст. У першій поло- вині Х ст. вони знаходились посередині під- логи (рис. 8: 2); в кінці ХІ — початку ХІІ ст. такі ями розташовували під однією зі стінок споруд. в одному випадку грушоподібна яма знаходилась посередині північно-східної стіни, врізалася в материкову стіну (Кру- тилів ІІ, житло 2, рис. 8: 3), в другому — яма циліндрична, з заокругленим дном — біля рис. 8. зберігання й переробка врожаю, житла й знахідки: 1 — бучач І, житло з жорном; 2 — Теребовля ІІ, житло 2; 3 — Крутилів ІІ, житло 2; 4 — жорно, бучач І; 5 — верхній камінь зернотерки, ТКМА 3300, Кру- тилів ІІІ, садиба 1, житло 1, дно; 6 — фрагмент жорна, ТКМА 4660, Крутилів ІІ 422 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки південно-західного кута (Крутилів ІІ, жит- ло 15а). Розміри: діаметр вхідного отвору ями в житлі 2 — 0,8 м, діаметр середньої частини ями — 0,95 м, глибина від рівня підлоги — 0,9 м, діаметр вхідного отвору ями з житла 15а — 0,9 м, діаметр дна — 0,9 м, глибина від рівня підлоги — 0,6 м. Господарські ями-пог- реби також мали місце і за межами жител, на подвір’ї садиб (Крутилів ІІ, садиба 1). в одно- му випадку (Крутилів ІІ, житло 15а) стінки ями та дно були випалені, а на дні знайдено перепалене зерно та цілі форми посуду. ви- пал ям доволі широко зафіксований археоло- гічно та за етнографічними джерелами. Це, а також знахідки в подібних ямах збіжжя на широких теренах за слов’яно-руських часів, є підтвердженням їхнього використання для зберігання зерна. вирощене зерно використовували в їжу у подрібненому вигляді, для чого застосовува- ли зернотерки і жорна. Під час досліджень культурного шару поселень та заповнення жител досить часто трапляються фрагмен- товані частини жорен. Досліджені жорна ви- готовляли з місцевого каменю вапняку, зер- нотерки — з сірого та червоного пісковику, поклади яких характерні для Тернопільщи- ни. в інтер’єрі слов’янського та давньорусько- го житла зафіксовані й спеціально відведені місця для переробки зерна для приготування їжі. Так у пізньослов’янському житлі VІІІ— ІХ ст. (бучач І, рис. 8: 1) верхній жорновий камінь знаходився в неглибокій вирізаній у підлозі ямі, розташованій у північно-схід- ному куті. Принаймні в одному випадку нам вдалось реконструювати використання жо- рен безпосередньо в житлі, щоправда — на ранньосередньовічному Пастирському горо- дищі в середньому Подніпров’ї (Горбаненко, журавльов, Пашкевич 2007, с. 84—91). верхній камінь зернотерки (рис. 8: 5) був знайдений на підлозі в житлі 1 сільської са- диби в уроч. замчище біля звенигородського святилища (звідки походить і один із серпів). Садиба була розташована за межами посаду, на вододільній частині плато, поруч з розчи- щеним від каменів полем (Русанова, Тимо- щук 2007, с. 169—170). Отже, традиція використання різних зна- рядь для переробки врожаю все ще існувала. вважаємо, що це цілком природно: для ви- рішення «завдань» різної складності вико- ристовувати максимально зручні знаряддя. Якщо для виготовлення борошна в суттєвих кількостях доцільніше було використовувати легкі ручні жорнові постави, то для підготов- ки невеликої порції крупи простіше було ви- користати «малоефективну» зернотерку. Коротко підсумуємо викладене. Створе- но чи не першу узагальнюючу базу даних матеріалів із землеробства слов’яно-русько- го часу з межиріччя Дністра та Ікви. вона яскраво репрезентує повний цикл хлібо- робської праці від обробітку ґрунту до збері- гання й переробки врожаю. знаряддя для оранки представлені розвиненими типами наконечників — ІVв1 (за Ю. Красновим), що за формами, пропорціями, а також мож- ливостями максимально наближались до ле- мешів. знахідки чересел укріплюють думку про існування й широке застосування зна- ряддя плужного типу — найпродуктивнішо- го для оранки. Набором окуть для заступів і мотичок представлені такі напрями господа- рювання як городництво і садівництво (хоча самі знаряддя можуть бути поліфункціо- нальними та спрямованими на вирішення різних завдань). Незважаючи на спроби зібрати максималь- но повну кількість інформації з палеоетнобо- таніки, результати досі не занадто суттєві. Для регіону отримано один повноцінний палеоетноботанічний спектр, який уможлив- лює характеристику зернового господарства. за отриманими даними (нагадаємо, що ін- формація доступна за відбитками на виро- бах із глини, ліплених від руки), показники подібні до ранньослов’янських. Утім, показ- ники врожайних вибагливих зернових до- волі суттєві, що опосередковано підтверджує високий рівень обробітку ґрунту. Окремі па- леоетноботанічні матеріали засвідчують зби- ральництво. Наявність серпів і кіс є беззаперечним свідченням місцевого землеробства. врожай також дбайливо зберігали, про що свідчать спеціально підготовлені для цього ями. Отже, огляд усіх доступних матеріалів з теми землеробства засвідчує високий рівень цієї відтворювальної галузі. Подальші пог- либлені та комбіновані дослідження умож- ливлять уточнення цих висновків і місця й ролі хліборобства в життєдіяльності давніх спільнот в межиріччі Дністра та Ікви у дав- ньоруський час. літерАтУрА біляєва, С. О. 2003. землеробство. в: Моця, О. П. (ред.). село Київської Русі (за матеріалами півден- норуських земель). Київ: Шлях, с. 70-76. большаков, О. Г., Монгайт, А. Л. 1971. Путешес- твие Абу хамида ал Гарнати в Восточную и цент- ральную Европу (1131—1153 гг.). Москва: Наука. борисевич, Г. в., Даркевич, в. П., Кирпичников, А. Н., Кирьянова, Н. А., Колчин, б. А., Куза, А. в., Медведев, А. Ф., Раппопорт, П. А., Рыбаков, б. А., чернецов, в. Л., Янин, в. Л. 1985. Древняя Русь. Го- род. Замок. село. Археология СССР с древнейших времен до средневековья в 20 томах. Москва: На- ука. веселовський, І. в., Лисенко, А. К., Манько, Ю. П. 1988. Атлас-визначник бур’янів. Київ: Урожай. Гаврилюк, О. 1990. Звіт про проведені археоло- гічні розкопки і розвідки на території Тернопільсь- кої області. НА ІА НАН України, ф. 64, 1989/179. 423ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ягодинська, М. О., Горбаненко, с. А. землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час Горбаненко, С. А. 2014. зернове господарство сі- верян. Археологія, 1, с. 113-123. Горбаненко, С. А. 2018. Порівняльний аналіз сільського господарства передодня утворення Дав- ньої Русі. Археологія і давня історія України, 1 (26), с. 301-320. Горбаненко, С. А., журавльов, О. П., Пашкевич, Г. О. 2008. сільське господарство жителів Пас- тирського городища. Київ: Академперіодика. Горбаненко, С. А., Пашкевич, Г. О. 2010. Земле- робство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). Київ: Академперіодика. Гюльденштедт, А. 1804. Описание некоторых в малой России употребительных плугов. Технологи- ческий журнал, 1, 2, с. 3-31. Довженок, в. й. 1961. Землеробство Давньої Русі до XIII ст. Київ: Наукова думка. заставний, Ф. Д. 1996. Фізична географія Украї- ни: Підручник для учнів старших класів та студен- тів. Львів: Львівський обласний науково-методич- ний інститут освіти. Колода, в. в., Горбаненко, С. А. 2009. землеробс- тво салтівської культури (за матеріалами Мохна- чанського городища). Vita antiqua, 7—8, с. 261-280. Колода, в. в., Горбаненко, С. А. 2018. сільське господарство населення хозарського каганату в лі- состеповій зоні. Київ: Академперіодика. Кравченко, Н. М., Пашкевич, Г. А. 1985. Некото- рые проблемы палеоботанических исследований (по материалам Обуховской территориальной группы памятников I тыс. н. э.). в: Генинг, в. Ф. (ред.). Ар- хеология и методы исторических реконструкций. Киев: Наукова думка, с. 177-190. Краснов, Ю. А. 1987. Древние и средневековые па- хотные орудия Восточной Европы. Москва: Наука. Куник, А. А., Розен, в. Р. (сост.). 1878. Известия ал-Бекри и других авторов о Руси и славянах. 1. за- писки ИАН, XXXII, 2. Санкт-Петербург. Михеев, в. К. 1985. Подонье в составе хазарского каганата. Харьков: вища школа. Петигирич, в. 2008. Розвиток сільського госпо- дарства у Надбужанщині за доби раннього серед- ньовіччя. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 12, с. 200-213. Пивоваров, С. 2008. Дослідження чорнівського городища першої половини ХІІІ ст. Археологічні студії, 3, с. 180-199. ПСРЛ…1997. Полное собрание русских летопи- сей. 1: Лаврентиевская летопись. Москва: Языки русской культуры. ПСРЛ…1908. Полное собрание русских летопи- сей. 2: Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург. Прищепа, б. А., Нікольченко, Ю. М. 1996. Літо- писний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в х—хІІІ століттях. Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємс- тво. Раппопорт, П. А. 1971. Данилов. Краткие сооб- щения Института археологии, 125, с. 83-86. Русанова, И. П., Тимощук, б. А. 1993. Языческие святилища древних славян. Москва: Архэ. Русанова, И. П., Тимощук, б. А. 2007. Языческие святилища древних славян. Москва: Ладога-100. Терський, С. в. 2006. Лучеськ х—хV ст. Львів: Львівська політехніка. Тимощук, б. О. 1976. слов’яни Північної Букови- ни V—Іх ст. Київ: Наукова думка. чайка, Р. 2002. Сільське господарство і промисли Листвинського городища. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 8, с. 151-158. чернецов, А. в., Куза, А. в., Кирьянова, Н. А. 1985. земледелие и промыслы. в: Рыбаков, б. А. (ред.). Древняя Русь. Город, замок, село. Археология СССР, 15. Москва: Наука, с. 219-242. Ягодинская, М. 1998. Селище «бабина доли- на» — селище ремесленников. в: Матеріали науко- вої конференції «Медобори і духовна культура дав- ніх, середньовічних слов’ян (до 150-річчя виявлення Збруцького “святовита”)». Гримайлів, Україна. 8—9 жовтня 1998 р. Львів: Місіонер, с. 57-68. Ягодинська, М. О. 2018. Археологічні пам’ятки Тер- нопільщини: Давньоруські пам’ятки Західного Поділ- ля у х—хІІІ століттях. Тернопіль: Терно-граф. Ягодинська, М. О. 2020. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині. Археологія і давня історія України, 2 (35), с. 222-233. Henning, J. 1987. Südosteuropa zwischen Antike und Mittelalter. Archäologische Beiträge zur Land- wirtschaft des 1. Jahrtausends u. Z., Schriften zur Ur- und Frühgeschichte, 42. Berlin: Akademie. RefeRenCes Biliaieva, S. O. 2003. Zemlerobstvo. In: Motsia, O. P. (ed.). Selo Kyivskoi Rusi (za materialamy pivdennoruskykh zemel). Kyiv: Shliakh, s. 70-76. Bolshakov, O. G., Mongait, A. L. 1971. Puteshestvie Abu Khamida al Garnati v Vostochnuiu i tsentralnuiu Evropu (1131—1153 gg.). Moskva: Nauka. Borisevich, G. V., Darkevich, V. P., Kirpichnikov, A. N., Kirianova, N. A., Kolchin, B. A., Kuza, A. V., Medvedev, A. F., Rappoport, P. A., Rybakov, B. A., chernetsov, V. L., Ianin, V. L. 1985. Drevniaia Rus. Gorod. Zamok. Selo. Arkheologiia SSSR s drevneishikh vremen do srednevekovia v 20 tomakh. Moskva: Nauka. Veselovskyi, I. V., Lysenko, A. K., Manko, Yu. P. 1988. At- las-vyznachnyk bur’ianiv. Kyiv: Urozhai. Havryliuk, O. 1990. Zvit pro provedeni arkheolohichni roz- kopky i rozvidky na terytorii Ternopilskoi oblasti. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1989/179. Horbanenko, S. A. 2014. Zernove hospodarstvo siverian. Arkheolohiia, 1, s. 113-123. Horbanenko, S. A. 2018. Porivnialnyi analiz silskoho hos- podarstva peredodnia utvorennia Davnoi Rusi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (26), s. 301-320. Horbanenko, S. A., Zhuravlov, O. P., Pashkevych, H. O. 2008. Silske hospodarstvo zhyteliv Pastyrskoho horodyshcha. Kyiv: Akademperiodyka. Horbanenko, S. A., Pashkevych, H. O. 2010. Zemlerobstvo davnikh slov’ian (kinets I tys. do n. e. — I tys. n. e.). Kyiv: Akademperiodyka. Giuldenshtedt, A. 1804. Opisanie nekotorykh v maloi Ros- sii upotrebitelnykh plugov. Tekhnologicheskii zhurnal, 1, 2, s. 3-31. Dovzhenok, V. Y. 1961. Zemlerobstvo Davnoi Rusi do XI- II st. Kyiv: Naukova dumka. Zastavnyi, F. D. 1996. Fizychna heohrafiia Ukrainy: Pid- ruchnyk dlia uchniv starshykh klasiv ta studentiv. Lviv: Lvivskyi oblasnyi naukovo-metodychnyi instytut osvity. Koloda, V. V., Horbanenko, S. A. 2009. Zemlerobstvo salt- ivskoi kultury (za materialamy Mokhnachanskoho horodysh- cha). Vita antiqua, 7—8, s. 261-280. Koloda, V. V., Horbanenko, S. A. 2018. Silske hospodarstvo naselennia Khozarskoho kahanatu v lisostepovii zoni. Kyiv: Akademperiodyka. Kravchenko, N. M., Pashkevich, G. A. 1985. Nekotorye problemy paleobotanicheskikh issledovanii (po materialam Obukhovskoi territorialnoi gruppy pamiatnikov I tys. n. e.). In: Gening, V. F. (ed.). Arkheologiia i metody istoricheskikh rekonstruktsii. Kiev: Naukova dumka, s. 177-190. Krasnov, Iu. A. 1987. Drevnie i srednevekovye pakhotnye orudiia Vostochnoi Evropy. Moskva: Nauka. Kunik, A. A., Rozen, V. R. (sost.). 1878. Izvestiia al-Bekri i drugikh avtorov o Rusi i slavianakh. 1. Zapiski IAN, XXXII, 2. Sankt-Peterburg. 424 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Археологія і природничі науки Mikheev, V. K. 1985. Podone v sostave khazarskogo kaga- nata. Kharkov: Vyshcha shkola. Petyhyrych, V. 2008. Rozvytok silskoho hospodarstva u Nadbuzhanshchyni za doby rannoho serednovichchia. Mate- rialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 12, s. 200-213. Pyvovarov, S. 2008. Doslidzhennia chornivskoho horo- dyshcha pershoi polovyny XIII st. Arkheolohichni studii, 3, s. 180-199. PSRL…1997. Polnoe sobranie russkikh letopisei. 1: La- vrentievskaia letopis. Moskva: Iazyki russkoi kultury. PSRL…1908. Polnoe sobranie russkikh letopisei. 2: Ipat- evskaia letopis. Sankt-Peterburg. Pryshchepa, B. A., Nikolchenko, Yu. M. 1996. Litopysnyi Dorohobuzh v period Kyivskoi Rusi. Do istorii naselennia Zakhidnoi Volyni v X—XIII stolittiakh. Rivne: Derzhavne redaktsiino-vydavnyche pidpryiemstvo. Rappoport, P. A. 1971. Danilov. Kratkie soobshcheniia In- stituta arkheologii, 125, s. 83-86. Rusanova, I. P., Timoshchuk, B. A. 1993. Iazycheskie svia- tilishcha drevnikh slavian. Moskva: Arkhe. Rusanova, I. P., Timoshchuk, B. A. 2007. Iazycheskie svia- tilishcha drevnikh slavian. Moskva: Ladoga-100. Terskyi, S. V. 2006. Luchesk X—XV st. Lviv: Lvivska po- litekhnika. Tymoshchuk, B. O. 1976. Slov’iany Pivnichnoi Bukovyny V—IX st. Kyiv: Naukova dumka. chaika, R. 2002. Silske hospodarstvo i promysly Lystvyn- skoho horodyshcha. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 8, s. 151-158. chernetsov, A. V., Kuza, A. V., Kirianova, N. A. 1985. Zemledelie i promysly. In: Rybakov, B. A. (ed.). Drevniaia Rus. Gorod, zamok, selo. Arkheologiia SSSR, 15. Moskva: Nauka, s. 219-242. Iagodinskaia, M. 1998. Selishche «Babina dolina» — selish- che remeslennikov. In: Materialy naukovoi konferentsii «Me- dobory i dukhovna kultura davnikh, serednovichnykh slov’ian (do 150-richchia vyiavlennia Zbrutskoho “Sviatovyta”)». Hry- mailiv, Ukraina. 8—9 zhovtnia 1998 r. Lviv: Misioner, s. 57- 68. Yahodynska, M. O. 2018. Arkheolohichni pam’iatky Ter- nopilshchyny: Davnoruski pam’iatky Zakhidnoho Podillia u X—XIII stolittiakh. Ternopil: Terno-hraf. Yahodynska, M. O. 2020. Slov’ianski pam’iatky na Ter- nopilshchyni. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (35), s. 222-233. Henning, J. 1987. Südosteuropa zwischen Antike und Mittelalter. Archäologische Beiträge zur Landwirtschaft des 1. Jahrtausends u. Z., Schriften zur Ur- und Frühgeschichte, 42. Berlin: Akademie. M. O. Yahodynska, S. A. Gorbanenko agriculTure in The inTerfluVe of dnieSTer and iKVa aT old ruSSian period according To archaeological findingS The article sums up the results of archaeological investigations of the settlements of South Volyn (the territory around annalistic Danyliv town) and Western Podillia (the territory of sites complex of Zbruch cul- tural center, annalistic Terebovlia). Authors conducted generalization of findings of agriculture implements, white straw crops remains and supplemented source base. During archaeological investigations of the set- tlements and fortified settlements of Western Podil- lia and South Volyn at the end of 20th — beginning of 21th centuries scientists discovered 64 metal objects connected with agriculture found at 14 sites and pal- aeoethnobotanical materials at 11 sites (table 1; fig. 1). Functionally metal objects divide into tools connected with land cultivating: tips on plowing tools (4), coulter (2) (fig. 2), hoes (3) and shovels ironing (4) (fig. 3); and the tools for harvesting: sickles (33; fig. 6) and scythes (18; fig. 7). Only one palaeoethnobotanical complex from 11 sites is of interest to statistics (table 2; fig. 5). Agriculture analysis is conducted according to the process: from land cultivating to preservation and har- vest processing. Plowing tools are represented by de- veloped tips types maximally similar to tusks. Findings of coulters prove existence of the most efficient tools of plough type for plowing. Set of ironings for shovels and hoes represents kitchen gardening and horticulture. One full paleoethnobotanical spectrum connected with the region is derived which helps to characterize grain farming and spectrum indicators resemble early Slavic. At the same time indicators of efficient capri- cious white straw crops are rather substantial and that proves high level of tillage. Presence of sickles and scythes is an undoubted proof of local agriculture. For harvest preserving some special grain pits were used. The survey of materials concerned with agriculture proves its high level. Further thorough and combined investigations will give an opportunity to refine these conclusions and place and role of agriculture in life of ancient communities in the interfluve of Dniester and Ikva at Old Russian period. Keywords: agriculture, palaeoethnobotany, white straw crops, kitchen gardening, horticulture. Одержано 30.12.2020 горбАненко сергій Анатолійович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, ІА НАН України, Київ, Україна. gorbanenKo Sergii, Ph. D., Senior Researcher, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORcID: 0000-0003-4786-0369, e-mail: gorbanenko@ gmail.com. ЯгодинськА Марина олександрівна, кан- дидат історичних наук, директор, Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, Тернопіль, Украї- на. yahodynSKa maryna, Ph. D., director, the Ter- nopil Regional center for the Protection and Research of cultural Heritage Sites, Ternopil, Ukraine. ORcID 0000-0003-1280-9045, e-mail: tokiopik2@ gmail.com.

Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними)

Institution

Ähnliche Einträge