Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки

У статті розглянуто знахідки прикрас епохи раннього середньовіччя, які були виявлені з 2011 по 2016 рр. у полтавському Посуллі під час обстежень археологічних пам’яток. Знахідки представлені фібулами, деталями намиста, браслетами та деталями поясних гарнітур. Article presents jewelry findings fro...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія і давня історія України
Datum:2021
Hauptverfasser: Володарець-Урбанович, Я.В., Сидоренко, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2021
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187463
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки / Я.В. Володарець-Урбанович, О.В. Сидоренко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 362-382. — Бібліогр.: 77 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187463
record_format dspace
spelling Володарець-Урбанович, Я.В.
Сидоренко, О.В.
2022-12-26T12:23:25Z
2022-12-26T12:23:25Z
2021
Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки / Я.В. Володарець-Урбанович, О.В. Сидоренко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 362-382. — Бібліогр.: 77 назв. — укр.
2227-4952
DOI: 10.37445/adiu.2021.01.26
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187463
904.25(477.53)”653”
У статті розглянуто знахідки прикрас епохи раннього середньовіччя, які були виявлені з 2011 по 2016 рр. у полтавському Посуллі під час обстежень археологічних пам’яток. Знахідки представлені фібулами, деталями намиста, браслетами та деталями поясних гарнітур.
Article presents jewelry findings from Sula basin in the Poltava region. They were discovered between 2011 and 2016 on Slavic monuments of the early Middle Ages — Penkivka culture and Sakhnivka horizon. Jewelry findings find analogies among the Dnieper treasures by Martynivka and jewelry of Pastyrske hillfort. Two fibulae (radiate-headed and anthropozoomorphic) and small bell were detected on settlement Khyttsi tract Shemberovo (fig. 1; 2). Fragment of radiate- headed brooch (fig. 1: 1; 2: 1) may belong to fibulae with a border of birds’ heads. Small bell (fig. 1: 2; 2: 2) decorated of two mortise lines finds wide analogies among Slavic antiquities (treasures of the Martynivka and Kolochyn culture) and early medieval cemeteries of the Crimea: Skaliste and Luchiste. Radiate-headed brooch and small bell date to the second half of the 6th—7th century. Anthropozoomorphic brooch (fig. 1: 3; 2: 3) belongs to the jewelry made on the Pastyrske hillfort. The spread of such fibulae indicates the migration of a small part of the inhabitants of the Pastyrske hillfort or with trade and exchange relations. Fibula belongs to the Sakhnivka cultural and chronological horizon and dates from the second half of the 7th — the first half of the 8th century. Other finds of were found on settlement Vovchyk tract Rudka (fig. 9; 10). Products of Penkivka culture are: fragment of radiate-headed brooch, five fragments of bracelets and six heraldic belt set details (fig. 9: 1— 12; 10: 1—12). Lunar-shaped item (fig. 9: 17; 10: 17) dates from period of Kievan Rus. Two buckles belong to the jewelry of the late Middle Ages or Modern times (fig. 9: 13, 14; 10: 13, 14). The new findings enrich the understanding of typological diversity, evolution and their ranges and help to identify areas of trade and economic ties, migration routes, to identify certain cultural and historical areas.
Висловлюємо щиру вдячність В. С. Аксьонову, І. О. Гавритухіну, О. В . Комару, Л. В . Мироненко, А. М. Оленичу, О. В . Петраускасу, В. Є. Родінковій, А. В . Скибі та О. О. Щегловій за надані консультації та зауваження.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія і давня історія України
Ювелірна cправа
Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
Slavic Jewelry of the Early Middle Ages Found from Sula Basin in Poltava Region: New Finds
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
spellingShingle Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
Володарець-Урбанович, Я.В.
Сидоренко, О.В.
Ювелірна cправа
title_short Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
title_full Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
title_fullStr Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
title_full_unstemmed Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки
title_sort слов’янські прикраси раннього середньовіччя із полтавського посулля: нові знахідки
author Володарець-Урбанович, Я.В.
Сидоренко, О.В.
author_facet Володарець-Урбанович, Я.В.
Сидоренко, О.В.
topic Ювелірна cправа
topic_facet Ювелірна cправа
publishDate 2021
language Ukrainian
container_title Археологія і давня історія України
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Slavic Jewelry of the Early Middle Ages Found from Sula Basin in Poltava Region: New Finds
description У статті розглянуто знахідки прикрас епохи раннього середньовіччя, які були виявлені з 2011 по 2016 рр. у полтавському Посуллі під час обстежень археологічних пам’яток. Знахідки представлені фібулами, деталями намиста, браслетами та деталями поясних гарнітур. Article presents jewelry findings from Sula basin in the Poltava region. They were discovered between 2011 and 2016 on Slavic monuments of the early Middle Ages — Penkivka culture and Sakhnivka horizon. Jewelry findings find analogies among the Dnieper treasures by Martynivka and jewelry of Pastyrske hillfort. Two fibulae (radiate-headed and anthropozoomorphic) and small bell were detected on settlement Khyttsi tract Shemberovo (fig. 1; 2). Fragment of radiate- headed brooch (fig. 1: 1; 2: 1) may belong to fibulae with a border of birds’ heads. Small bell (fig. 1: 2; 2: 2) decorated of two mortise lines finds wide analogies among Slavic antiquities (treasures of the Martynivka and Kolochyn culture) and early medieval cemeteries of the Crimea: Skaliste and Luchiste. Radiate-headed brooch and small bell date to the second half of the 6th—7th century. Anthropozoomorphic brooch (fig. 1: 3; 2: 3) belongs to the jewelry made on the Pastyrske hillfort. The spread of such fibulae indicates the migration of a small part of the inhabitants of the Pastyrske hillfort or with trade and exchange relations. Fibula belongs to the Sakhnivka cultural and chronological horizon and dates from the second half of the 7th — the first half of the 8th century. Other finds of were found on settlement Vovchyk tract Rudka (fig. 9; 10). Products of Penkivka culture are: fragment of radiate-headed brooch, five fragments of bracelets and six heraldic belt set details (fig. 9: 1— 12; 10: 1—12). Lunar-shaped item (fig. 9: 17; 10: 17) dates from period of Kievan Rus. Two buckles belong to the jewelry of the late Middle Ages or Modern times (fig. 9: 13, 14; 10: 13, 14). The new findings enrich the understanding of typological diversity, evolution and their ranges and help to identify areas of trade and economic ties, migration routes, to identify certain cultural and historical areas.
issn 2227-4952
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187463
citation_txt Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із Полтавського Посулля: нові знахідки / Я.В. Володарець-Урбанович, О.В. Сидоренко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 1 (38). — С. 362-382. — Бібліогр.: 77 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT volodarecʹurbanovičâv slovânsʹkíprikrasirannʹogoserednʹovíččâízpoltavsʹkogoposullânovíznahídki
AT sidorenkoov slovânsʹkíprikrasirannʹogoserednʹovíččâízpoltavsʹkogoposullânovíznahídki
AT volodarecʹurbanovičâv slavicjewelryoftheearlymiddleagesfoundfromsulabasininpoltavaregionnewfinds
AT sidorenkoov slavicjewelryoftheearlymiddleagesfoundfromsulabasininpoltavaregionnewfinds
first_indexed 2025-11-24T03:01:30Z
last_indexed 2025-11-24T03:01:30Z
_version_ 1850840419294773248
fulltext 362 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) УДК 904.25(477.53)”653” DOI: 10.37445/adiu.2021.01.26 Я. В. Володарець-Урбанович, О. В. сидоренко слоВ’Янські прикрАси рАннього середньоВіЧЧЯ іЗ полтАВського посУллЯ: ноВі ЗнАхідки У статті розглянуто знахідки прикрас епохи раннього середньовіччя, які були виявлені з 2011 по 2016 рр. у полтавському Посуллі під час обстежень археологічних пам’яток. Знахідки представлені фі- булами, деталями намиста, браслетами та дета- лями поясних гарнітур. ключові слова: раннє середньовіччя, VI— VIII ст., пеньківська культура, пам’ятки сахнівсь- кого кола, Посулля, фібула, браслет, деталі пояс- них гарнітур, дзвіночки, рурочки-пронизки. Із 2011 по 2016 рр. у полтавському По- суллі проводилися обстеження археологіч- них пам’яток, в тому числі епохи раннього середньовіччя із матеріалами пеньківської культури та сахнівського горизонту. Під час цих досліджень було виявлено ряд речей, які знаходять аналогії серед прикрас пер- шої хронологічної групи дніпровських скар- бів за О. О. Щегловою (кола Мартинівки) та ювелірних виробів із Пастирського городи- ща 1. Слід відмітити, що в цьому мікрорегіоні відомі знахідки прикрас раннього серед- ньовіччя — Хитці, уроч. Шимберьове 2, Пос- тав-Муки, Харківці, Малий в’язівок, Піски, засулля-Мгар, Хитцівський скарб (волода- рець-Урбанович 2015a, рис. 11; володарець- Урбанович, Сидоренко 2016). Так, під час неодноразових обстежень пам’ятки в уроч. Шимберьове, поблизу с. Хитці, було виявлено дві фібули та дзвіно- чок (рис. 1; 2). 1. знахідки передані до Полтавського краєзнавчого музею імені василя Кричевського. 2. Матеріали досліджень є. О. Горюнова. Хитцівське поселення V — першої полови- ни VIII ст. знаходиться за 0,6—0,7 км на пів- день та південний захід від села в уроч. Шим- берьове, біля підніжжя корінного берега р. Удай. Пам’ятка розташована на вузькій та низькій терасі правого берега. На заході вона обмежена невеликим пологим виступом корінного берега, на сході — долиною ріки, з південного та північного боку позбавлене природних кордонів. Тераса здіймається над заплавою до 2,5 м. У напрямку до заплави вона поступово знижується на 1,0—1,5 м. за- гальна площа поселення не перевищує 0,4 га (Горюнов 1981, с. 111—127; Приходнюк 1998, с. 148). виявлене при археологічній розвідці є. О. Горюновим у 1971 р. та досліджува- лося ним же з 1973 до 1976 рр. Розкопками відкрита значна площа — 1762 квадратних метри, на якій було досліджено 14 напівзем- лянок і більше 177 господарських ям пень- ківської та волинцевської культур 3. Усього є. О. Горюнов виділив три стратиграфічні горизонти: перший (V — перша половина VІ ст.) представлений житлами 2, 5, 6, 8, 9, 14; другий (VІ—VІІ ст.) — житла 3, 4, 7, 9, 13; третій (VІІІ—ІХ ст.) — житла 1, 10, 12 (Горюнов 1981, с. 125—127; Приходнюк 1998, с. 40—46). Слід відмітити, що на пам’ятці вже були виявлені прикраси епохи раннього серед- ньовіччя. Так, в житлі 3 було виявлено ула- мок бронзового браслету із розклепаними кін- цями, в житлі 9 вкладиш кістяного набірного 3. враховуючи відсутність специфічного гончарного волинцевського посуду, імовірно, даний шар все ж таки належить до сахнівського горизонту. © Я. в. вОЛОДАРЕЦЬ-УРбАНОвИч, О. в. СИДОРЕНКО, 2021 363ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... гребня, в ямі 97 — фрагмент залізної фібу- ли. в культурному шарі поселення виявлені уламок бронзового круглодротового браслета із зооморфним малюнком, залізна прямокут- на рамка від пряжки, скляна намистина та дротяна підвіска (Родинкова 1996, с. 158). На сьогодні поселення в уроч. Шимберьове вва- жається еталонною пам’яткою пеньківської культури для Дніпровського Лівобережжя (білоусько, Супруненко, Мироненко 2004, с. 13). Розглянемо детально знахідки початку 2000-х рр. із цього поселення. 1. Фрагмент бронзової пальчастої фібули із обламаним верхнім щитком. Ніжка орна- ментована кружечками, вписаними в кайму, розташовану по периметру. По боках є шість виступів (по три з кожного). Із зворотного боку є загнутий голкоприймач, розташований ближче до місця кріплення дужки. Довжина 5,3 см, ширина 2,3 см, товщина 0,2 см, тов- щина із голкоприймачем 0,7 см, маса 9,41 г (рис. 1: 1; 2: 1). Польовий шифр — № 1/1. зразок елементного складу № 2024 — тут і далі див. додаток. 1. У застібці не збереглася голівка, що усклад- нює її типологічне визначення. Можна при- пустити кілька варіантів, до якої ж серії, імовірно, може належати дана знахідка. Можливо вона належить до пальчастих фібул із дугою із пташиних голів, підтипу семиголових, серії А за в. є. Родінковою (Ро- динкова 2004, с. 234). Аналогічні знахідки (рис. 3: А; 5) представлені із Пастирського городища — 2 екз. (Корзухина 1996, табл. 29: 3; 30: 2), Козіївсько-Новоодеського скарбу (Корзухина 1996, табл. 47: 2) та могильника Суук-Су (рис. 4), поховання 28 1 (Корзухи- на 1996, табл. 111: 1; Фурасьев 2010, рис. 5; Курта 2011, рис. 24). Можливо знахідка належить до підти- пу семиголових, серії б, варіанту Ігрень за в. є. Родінковою (Родинкова 2004, с. 234), хоча в цих екземплярах бокові відростки ма- ють крючкоподібні виступи. варіант пред- ставлений знахідками (рис. 3: б) із Ігрені (Корзухина 1996, табл. 109: 1), колишньої Катеринославської губернії (Корзухина 1996, табл. 109: 2) та балаклеї, (рис. 3: 7) окреме поховання (Корзухина 1996, табл. 23: 2). 1. О. Г. Фурасьев датує дане поховання в межах першої чверті — першої третини VII ст. (Фурасьев 2010, с. 135). рис. 1. знахідки із поселення Хитці, уроч. Шимберьове, фото 364 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа Також, певні аналогії можна вбачати і в ін- ших виробах підтипу семиголових, серії б за в. є. Родінковою (рис. 3: в) — Трубчевський скарб (Приходнюк, Падин, Тихомиров 1996, рис. 1: 2), Пастирськe городищe (Корзухина 1996, табл. 29: 2) та Середнє Подніпров’я (Корзухина 1996, табл. 82: 7). Серед інших аналогій (рис. 3: Г) слід на- звати фрагмент (частина ніжки) пальчастої фібули із звонецького порогу (Корзухина 1996, табл. 108: 10) та цілу звичайну паль- часту фібулу із Катеринославської губернії (Корзухина 1996, табл. 108: 9). 2. До категорії прикрас, що входили до складу скарбів кола Мартинівки, належить також знахідка бронзового циліндричного дзвіночка. Посередині виробу нанесено одну врізну лінію і одну по нижньому краю. вуш- ко має форму близьку до овалу. Петелька й язичок не збереглися. виріб обламаний по нижньому краю. загальна висота 2,4 см, висота без вушка 2,5 см, розмір основи 2,2 × 2,0 см, товщина стінки 0,2 см, висота вушка 1,0 см, ширина вушка 0,9 см, розміри отвору вушка 0,4 × 0,5 см, маса 5,30 г (рис. 1: 2; 2: 2). Польовий шифр — № 1/2. Подібного роду дзвіночки досить поширені серед ранньосередньовічних слов’янських старожитностей: такі прикраси характерні для скарбів кола Мартинівки (Гавритухин, Щеглова 1996, с. 54; рис. 62) та пам’яток пеньківської (Родинкова 1996; Приходнюк 1998, с. 39), колочинської (Обломский 2016, с. 52) та празької (Ауліх 1972, с. 72; табл. ХІІ: 17) культур. Їх типологія запропонована в. є. Родінковою, в основу якої покладено орнаментацію та форму вушка. виріб із Хит- ців належить до категорії із орнаментацією у вигляді двох «поясків» із 1—2 врізних ліній (Родинкова 2003, с. 44). Хоча в переважній більшості форма вушка має шестикутну фор- му і лише окремі екземпляри (як і у знахідки із Хитців) мають вушка округлої форми. Аналогічні вироби (рис. 6; 7) відомі в складі Гапонівського (Обломский 1996a, с. 12; рис. 23: 19, 20), Козіївсько-Новоодесь- кого (Корзухина 1996, с. 396, табл. 44: 5, 8), Суджацького (Корзухина 1996, с. 404, табл. 70: 14, 15), Курилівському (Родинкова 2010, с. 86, рис. 5: 2, 6, 7) та Суджа-замос- тянського (Родинкова, Сапрыкина, Сычева 2018, рис. 4: 31—35) скарбів, із городища Нікодимово (Обломский 2016, с. 52; рис. 40: 22, 23), Красний Городок-2 (Обломский 2011, рис. 2. знахідки із Хитці, уроч. Шимберьове 365ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... рис. 3. Аналогії пальчастій фібули із Хитців, уроч. Шимберьове, пальчасті фібули із каймою із пташи- них голів: А — підтипу семиголових, серії А за в. є. Родінковою: 1, 2 — Пастирськe городищe; 3 — Козіївсь- ко-Новоодеський скарб; 4 — Суук-Су, поховання 28; б — підтипу семиголових, серії б, варіанту Ігрень за в. є. Родінковою: 5 — Ігрень; 6 — Катеринославська губернія; 7 — балаклія, окреме поховання; в — підти- пу семиголових, серії б за в. є. Родінковою: 8 — Трубчевський скарб; 9 — Пастирськe городищe; 10 — Се- реднє Подніпров’я; Г — пальчасті фібули: 11 — звонецький поріг; 12 — Катеринославська губернія 366 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа с. 56, рис. 3: 3), а також із ланцюжка із схід- них повітів Полтавської губернії (Корзухина 1996, с. 395, табл. 78: 3). відомі такі дзвіночки на ранньосеред- ньовічних могильниках Криму (Хайреди- нова 1997; 2002; 2003; 2011, с. 108): Скаліс- те, склеп 258, 331 (ваймерн, Айбабин 1993, с. 46, 73, рис. 26: 25, 26; 50: 12), Лучисте, склеп 10, шар 2, поховання 4 (Айбабин, Хай- рединова 2008, с. 82, табл. 35: 4), склеп 10, шар 5, поховання 17 (Айбабин, Хайрединова 2008, с. 85, табл. 50: 3, 4), склеп 36, шар 2, поховання 9 (Айбабин, Хайрединова 2008, с. 105, табл. 120: 1), склеп 38, шар 2, похо- вання 5 (Айбабин, Хайрединова 2008, с. 110, табл. 136: 3), склеп 38, шар 3, поховання 9 (Айбабин, Хайрединова 2008, с. 112, табл. 145, 1—4), склеп 38, шар 3, поховання 12 (Айба- бин, Хайрединова 2008, с. 114, табл. 150, 6, 7), склеп 38, шар 4, поховання 16 (Айба- бин, Хайрединова 2008, с. 115, табл. 154, 2, 3), склеп 38, шар 4, поховання 17 (Айба- бин, Хайрединова 2008, с. 115, табл. 159, 6, 7), склеп 40, шар 1, поховання 2 (Айбабин, Хайрединова 2008, с. 118—119, табл. 35, 4), склеп 40, шар 2, поховання 3 (Айбабин, Хай- рединова 2008, с. 119, табл. 168: 2), склеп 42, поховання 1 (Айбабин, Хайрединова 2008, с. 121, табл. 174: 3—5), склеп 43, шар 2, похо- вання 4 (Айбабин, Хайрединова 2014, с. 52, табл. 11: 2—4, 7), склеп 46а, поховання 4 (Айбабин, Хайрединова 2014, с. 61, табл. 35: 4), склеп 54, шар 3, поховання 20 (Айбабин, Хайрединова 2014, с. 76, табл. 73: 10—12, 14—18), склеп 65, шар 2, поховання 14 (Айба- бин, Хайрединова 2014, с. 106, табл. 149: 11). в цих похованнях такі прикраси часто поєд- нуються із речами дніпровського походжен- ня і датуються кінцем VI — VII ст. Датування перших двох знахідок за ана- логіями із дніпровських скарбів кола Мар- тинівки (Щеглова 1990), поховань із прикра- сами кола «старожитностей антів» (балаклія) та дніпровськими речами із кримських мо- гильників (Лучисте, Скалісте), вкладається в період другої половини VI — третьої чвер- ті / кінця VII ст. (Гавритухин, Щеглова 1996, рис. 62). 3. Остання знахідка репрезентує наступ- ний, сахнівський культурно-хронологічний горизонт. Це двухпластинчаста фібула, відли- та із сплаву на основі білого металу. верхній щиток напівкруглий із двома направленими в різні боки виступами, нижній — округло- трикутний із овальним виступом. По конту- ру щитків орнаментована бордюром із насіч- ками. Дужка із зворотної сторони увігнута, із лицевої — ребро. На зворотному боці верх- рис. 4. Суук-Су, поховання 28: 1а, 1б — пальчаста фібула із каймою із пташиних голів; 2 — пальчаста фібу- ла; 3 — кільце; 4 — браслет; 5 — намисто; 6 — орлиноголова пряжка; 7 — план поховання (за: 1а, 2 — Кор- зухина 1996; 3—6 — Фурасьев 2010; 7 — Курта 2011) 367ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... нього щитка є одна петля для кріплення голки, що розташована перпендикулярно до довгої вісі застібки. Голкоприймач, що розта- шовувався на нижньому щитку, обламаний. Також на обох щитках із зворотного боку є дефекти, пов’язані із литтям виробу. Можли- во, така система кріплення петлі, пояснюєть- ся тим, що скоба для кріплення пружини та пластина голкоприймача не були відлиті разом із корпусом фібули, а були вставлені в нього, доки метал був гарячим. виріб було розламано посередині дужки і його уламки виявлено на значній відстані (близько 200 м) один від одного. загальна довжина фібу- ли 7,6 см, ширина верхнього щитка 3,1 см, ширина нижнього щитка 2,8 см, товщина 0,3 см, товщина із петлею для кріплення 0,7 см, маса 30,88 г (рис. 1: 3; 2: 3). Польовий шифр — № 1/3. зразок елементного складу № 1546 а. Фібула належить до типу ІІІ.2 за в. є. Родінковою (Родинкова 2006, с. 55, рис. 6) чи ІХ-Д за О. М. Приходнюком (При- ходнюк 2005, с. 39). Аналогічні знахідки (рис. 8: А) виявлені на Пастирському городи- щі — 11 екз. (Корзухина 1996, табл. 35: 1, 3, 4; 36: 1, 4, 6—8, 10, 12, 13), в черкасах (Кор- зухина 1996, табл. 89: 8), Княжій Горі (Кор- зухина, 1996, табл. 94: 14), Києві (Корзухина 1996, табл. 94: 1, 2), у Середньому Подніпров’ї (Корзухина 1996, табл. 89: 10, 11), в Семилу- цькому районі воронезької області (зиньков- ская 2012, рис. 1: 1) та в похованні (рис. 8: 20) поблизу с. Ясинувата Донецької області (Швецов 2010, с. 94—95, рис. 1: 10). Слід відмітити, що подібні знахідки мало коли мають прорисовка та фото зворотної сторони. Проте таке розташування петлі для кріплення пружини, як у застібці із Хитців, достеменно невідомо 1. за спостереженнями І. О. Гавритухіна та О. О. Щеглової східноєвропейські ремісники кінця VII — VIII ст. не вміли відтворюва- ти фібули та візантійського кола пряжки (з петлями-вушками) в двосторонній формочці, тобто мали складнощі із відтворенням систе- ми кріплення. зокрема, О. О. Щеглова зробила такий висновок, на підставі відсутності на верхніх щитках фібул петель для кріплення пружи- ни, а на нижніх — голкоприймача. замість них, в ряді випадків, були помітні сліди пай- ки. Тобто, не знаючи як виготовити петлі та голкоприймач разом із корпусом фібули, 1. Не дуже зрозуміла конструкція петель для кріп- лення пружини і голкоприймача у двох засті- бок із Пастирського городища (Приходнюк 2005, рис. 32: 5; 44: 1). У інших випадках їх розташуван- ня є «стандартним» (Рафалович 1972, рис. 3: 2, 3; Parczewski 1991, ryc. 1: 1; 3: 1; Айбабин, Юрочкин 1996, с. 128, рис. 22: 3; Приходнюк 2005, рис. 36: 3; 41: 2; 42: 1; бяліцкая 2020, мал. 1: 1). майстри намагалися ці деталі припаяти 2. Очевидно, майстер, що виготовляв фібулу із Хитців, знав, що потрібна голка, але не знав як правильно її кріпити. Тому вигото- 2. зокрема, такі сліди були зафіксовані для речей пастирського кола із колекції Археологічного му- зею в Кракові (Parczewski 1991) та Державного історичного музею в Москві. На жаль, поки що ці матеріали недостатньо опубліковані для ґрунтов- ного аналізу. рис. 5. Карта поширення аналогій пальчастій фібу- ли із Хитців, уроч. Шимберьове. Умовні позначен- ня: І — пальчаста фібула із Хитців; ІІ — пальчасті фібули із каймою із пташиних голів, підтипу семи- голових, серії А за в. є. Родінковою; ІІІ — пальчасті фібули із каймою із пташиних голів, підтипу семи- голових, серії б, варіанту Ігрень за в. є. Родінковою; ІV — пальчасті фібули із каймою із пташиних голів, підтипу семиголових, серії б за в. є. Родінковою; V — пальчасті фібули. Пам’ятки: 1 — Хитці; 2 — Пастирськe городищe; 3 — Козіївсько-Новоодеський скарб; 4 — Суук-Су; 5 — балаклія; 6 — Ігрень; 7 — Катеринославська губернія; 8 — Трубчевський скарб; 9 — Середнє Подніпров’я; 10 — звонецький поріг 368 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа вив одну петлю, на яку мала намотуватися звичайна голка без пружини. зазвичай, велика концентрація одно- типних фібул на Пастирському городищі вважається показником їх виробництва на цьому ремісничому осередку. Для нашого дослідження, цікавим є той факт, що під час розкопок поселення є. О. Горюновим були зафіксовані сліди бронзоливарного вироб- ництва — тиглі, ллячки, злиток бронзи, горн для виплавки бронзи (Горюнов 1981, с. 66, рис. 29: 1, 3, 9—11, 14). Отже, не виключе- но, що ця застібка могла бути виготовлена на поселенні. Можливо саме цим і слід по- яснити «нестандартне» розташування петлі для кріплення пружини, тобто дана знахід- ка може бути дериватом фібул пастирського кола. Досить складним залишається визначен- ня хронології побутування подібних знахі- док, адже, вони майже не відомі в закритих комплексах. Такі застібки не виявлені в складі скарбів кола Мартинівки чи кола Пас- тирських. Це, начебто, вказує на те, що такі вироби побутували в період між «захованням» цих груп скарбів. Однак, не слід виключати, що відсутність таких застібок у цих комплек- сах може мати і інші пояснення. Подібні застібки (тип ІІІ. 2 за в. є. Родін- ковою) лише в трьох випадках виявлені в рис. 6. Дзвіночки із орнаментацією у вигляді двох «поясків» із 1—2 врізних ліній за типологією в. є. Родін- кової: 1, 2 — Гапоново; 3, 4 — Козіївка / Нова Одеса; 5, 6 — Суджа 1947 р.; 7—9 — Курилівка; 10—14 — Суд- жа-замостья; 15 — східні повіти Полтавської губернії; 16, 17 — Нікодимово; 18 — Красний Городок 2 369ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... комплексах: зруйноване поховання в с. Яси- нувата, Ханска, житло 20 (Рафалович 1972, с. 199—200) та «баклінський овраг», похо- вання 11 (Айбабин, Юрочкин 1996, с. 128, рис. 22) 1. На жаль, комплекс із Хански описано лише словесно, він не опублікований, тому можливостей перевірити чи уточнити запро- поновані датування (кінець VII — початок VIII ст.) неможливо. Поховання 11 із «бак- лінського оврагу» датується в межах другої половини VII ст. Що ж до хронології комплексу із Ясину- ватої, слід відмітити, що разом із фібулою була виявлена сережка пастирського типу та тордоване двокриле вістря стріли. Сережка пастирського кола належить до типу І—А за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 41—42) чи типу 1 підтипу 5 за О. І. Айбабі- ним (Айбабин 1973, с. 65). Аналогічні сереж- ки виявлені як на самому Пастирському го- родищі (Корзухина 1996, табл. 37: 3, 4; 38: 4; Приходнюк 2005, рис. 33: 5; 45: 9; 51: 1; 52: 1; Скиба, баранов 2019, рис. 12: 1), так і в складі Київського скарбу 1898 р. — що належить до підгрупи скарбів ІІа за І. О. Гавритухіним та О. О. Щегловою (Корзухина 1996, табл. 1: 2), на поселеннях Семенки, яма 4 (Хавлюк 1963, рис. 14: 1) та Новоямське 2 (Недоля 2011, с. 147, рис. 1: 1), в загреблі (Корзухина 1996, табл. 91: 1), околиць Сосниці (виноградский 1955, рис. 2: 4) та Кочетка (Свистун, боков 2018). О. М. Приходнюк відносив такі знахід- ки до VI—VIII ст. (Приходнюк 1980, с. 110— 111, рис. 68: 4), хоча пізніше переглянув їх датування в межах кінця VII — середини VIII ст. на теренах Середнього Подніпров’я (Приходнюк 2005, с. 74). О. І. Айбабін да- тує їх кінцем VII—VIII ст. (Айбабин 1973, с. 62—72). Схожі прикраси в Подунав’ї дату- ють VIII—IX ст. знахідки подібних прикрас у зайційському, Пастирському, Харівському та Уланоківському скарбах — ознаки 6—8 скарбів за І. О. Гавритухіним та О. О. Щег- ловою (Гавритухин, Щеглова 1996, с. 53; рис. 61: 1—3, 10—15), що належать до другої хронологічної групи дніпровських скарбів за О.О. Щегловою (Щеглова 1990), вказують на їх побутування із VII/VIII ст. до середини VIII ст. Наконечник стріли із цього комплек- су має досить широкі хронологічні та тери- торіальні межі побутування (Панікарський 2014a, с. 119; 2014b, с. 150). Отже, підстав для точного датування поховання із Ясину- ватої немає, лише в загальних межах побу- тування речей «пастирського кола» — друга половина VII — перша половина VIII ст. 1. знахідки із «баклінського оврагу» та Хански на- лежать до типу ІХ-Г за О. М. Приходнюка (При- ходнюк 2005, с. 39). Тож подібні фібули датують в переваж- ній більшості за морфологією розвитку та- ких прикрас. зокрема, А. К. Амброз визна- чав хронологію подібних знахідок у межах другої чверті VIII ст. (Амброз 1993, рис. 3), О. М. Приходнюк — перша половина VIII ст. (Приходнюк 2005, рис. 97), а в. є. Родінко- ва — кінець VII ст. — перша чверть VIII ст. (Родинкова 2006, рис. 1). Поширення подіб- ного роду застібок можна пов’язати з мігра- цією незначної частини жителів Пастирсько- го городища або ж із торгівельно-обмінними відносинами. Підтвердженням цих зв’язків та міграцій можуть бути знахідки гончарно- го посуду пастирського типу 2 (володарець- Урбанович 2010; володарець-Урбанович, Скиба 2011, с. 34—46) та інших прикрас пас- тирського походження (напр.: володарець- Урбанович 2015b, с. 87—88; рис. 3: б). Інші знахідки пеньківської культури по- ходять із околиць с. вовчик. вони виявлені 2. Слід відмітити, що на поселенні Хитці, уроч. Шим- берьове зафіксовані знахідки пастирського гон- чарного посуду (Горюнов 1981, рис. 27: А). рис. 7. Карта поширення дзвіночків із орнамента- цією у вигляді двох «поясків» із 1—2 врізних ліній за типологією в. є. Родінкової: 1 — Хитці; 2 — Гапо- ново; 3 — Козіївка / Нова Одеса; 4 — Суджа 1947 р.; 5 — Курилівка; 6 — Суджа-замостья; 7 — східні повіти Полтавської губернії; 8 — Нікодимово; 9 — Красний Городок 2; 10 — Лучисте; 11 — Скелясте 370 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа рис. 8. Фібули типу ІІІ.2 за типологією в. є. Родінкової: А — знахідки: 1—11 — Пастирське городище; 12 — черкаси; 13 — Княжа Гора; 14, 15 — Київ; 16, 17 — Середнє Подніпров’я; 18 — Семилуцький район воро- незької області; 19 — Ясинувата; 20 — комплекс із Ясинуватої (за Швецов 2010); б — карта поширення, найближчі аналогії застібці із Хитців: 1— Хитці; 2 — Пастирське городище; 3 — черкаси; 4 — Княжа Гора; 5 — Київ; 6 — Середнє Подніпров’я; 7 — Семилуцький р-н воронезької обл.; 8 — Ясинувата 371ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... в уроч. Рудка, в 4 км на південь від села, в районі ґрунтової дороги та мосту через стру- мок. У цьому місці виявлено могильник черняхівської культури, на якому в 1968 р. проводив дослідження в. в. Кропоткін (Кро- поткин 1968, с. 1; 1969; Абашина, Магомедов, Рейда 2019, с. 67). Дванадцять знахідок репрезентують ма- теріали пеньківської культури, були зібрані на полі після глибокої оранки приблизно 300— 400 на 100 м. Однак чіткі межі пам’ятки мож- на визначити лише після шурфування місце- вості. На цій площі було виявлено невиразні фрагменти ліпного та гончарного посуду. рис. 9. знахідки із поселення вовчик, фото: 1 — фрагмент пальчастої фібули; 2 — пронизка; 3—5 — брас- лети із кінцями у вигляді «зміїних голіков»; 6 — уламок браслету; 7—9 — поясні наконечники; 10 — короб- частий наконечник поясу; 11 — Т-подібна накладка; 12 — накладка на пояс; 13, 14 — пряжки; 15, 16 — на- кладки на замок; 17 — лунниця 372 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа 1. Нижня частина ніжки пальчастої фібу- ли (рис. 9: 1; 10: 1). На ній нанесено дві па- ралельні повздовжні врізні лінії, від яких проходять в різні боки інші лінії. Ніжка від щитка відділена двома широкими лінія- ми. Нижня частина щитка має довгий по- перечний виступ. На щитку по периметру є бордюр. По центру нанесені паралельні повздовжні лінії. Довжина 2,5 см, ширина 1,5 см, товщина 0,3 см, маса 3,32 г. Польовий шифр — № 4/1. зразок елементного складу № 2031. рис. 10. знахідки із поселення вовчик: 1 — фрагмент пальчастої фібули; 2 — пронизка; 3—5 — браслети із кінцями у вигляді «зміїних голіков»; 6 — уламок браслету; 7—9 — поясні наконечники; 10 — коробчастий наконечник поясу; 11 — Т-подібна накладка; 12 — накладка на пояс; 13, 14 — пряжки (13а — загальний вигляд; б — профіль; в — нижній щиток; г — верхній щиток; 14а — рамка; б — щиток; в — загальний виг- ляд; г — профіль); 15, 16 — накладки на замок; 17 — лунниця 373ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... На жаль, невеликий фрагмент не дозволяє точно визначити тип знахідки. 2. Проста бронзова гладенька пронизка (рис. 9: 2; 10: 2). виготовлена із бронзового лис- та, шов незапаяний. Довжина 3,0 см, ширина 0,6 см, маса 1,41 г. Польовий шифр — № 4/2. Прикраси належать до типу 1 за типо- логією Я. в. володарця-Урбановича (2014, с. 42), найпоширенішого з-поміж цієї кате- горії виробів раннього середньовіччя. Най- більш повний каталог подібних знахідок було складено в статті в. в. Ганощенко та Я. в. володарця-Урбановича (2019). 3, 4. Фрагменти браслетів із розклепаним кінцем у вигляді «зміїних» голівок (рис. 9: 3, 4; 10: 3, 4). Параметри першого фрагменту: 1,6 × 1,0 см, діаметр 0,3 см, розміри кінця 0,4 × 0,2 см, маса 1,26 г. Параметри другого уламку: 2,4 × 12 см, діаметр 0,4 см, розмі- ри кінця 0,5 × 0,2 см, маса 3,65 г. Польовий шифр — № 4/3, 4/4. 5. Уламок браслету із кінцями на боко- вих гранях нанесено два ряди врізних ліній (рис. 9: 5; 10: 5). Розміри 1,4 × 2,4 см, розмі- ри дроту 0,5 × 0,2 см, маса 3,63 г. Польовий шифр — № 4/5. браслети із кінцями у вигляді «зміїних» голівок належать до типу 1 за типологією в. є. Родінкової (Родинкова 2003, с. 67). Ана- логічні вироби (рис. 11; 12) виявлені в складі Хацьківського (Корзухина 1996, табл. 22: 48, 49), Козіївко-Новоодеського (Корзухина 1996, табл. 51: 2, 3, 6—12), Колосківського (Корзухина 1996, табл. 104: 1—7), Трубчевсь- кого (Приходнюк, Падин, Тихомиров 1996), Суджа-замостянського (Родинкова, Сапры- кина, Сычева 2018, рис. 3: 3) скарбів кола «Мартинівки», Пастирського скарбу 1892 р. (Корзухина 1996, с. 375, табл. 24: 1—4) дру- гої хронологічної групи за О. О. Щегловою та І. О. Гаритухіна (Гавритухин, Щеглова 1996, с. 53) та пам’яток пеньківської культу- ри: поселення звонецьке (бодянский 1960, рис. 1, 9), Хитці (Горюнов 1981, рис. 28: 8, 9), волоське, Ігрень-Підкова (Приходнюк 1998, рис. 71: 5, 11, 13, 15; 75: 4), могильник на ост- рові Кизлевий (бодянский 1960, рис. 4: 7) та поховання 1 та 4 із Рябівки ІІІ (Обломский, Терпиловский 2001, рис. 9: 11, 15, 16). враховуючи невеликі розміри фрагментів та сильну зігнутість, не слід виключати, що ці знахідки можуть бути кільцями від лан- цюжків, кінці яких оформлено у вигляді так званої «зміїної голівки». Найбільш повний перелік подібних знахідок був складений в статті в. в. Ганощенко та Я. в. володарця- Урбановича (2019). 6. Фрагмент браслету із розширеним чо- тиригранним кінцем (рис. 9: 6; 10: 6). Розмі- ри 1,0 × 3,4 см, діаметр стержня по центру 0,4 см, розміри кінця 0,4 × 0,5 см, маса 3,18 г. Польовий шифр — № 4/6. браслет належить до типу V, підтипу 3 (з потовщеними кінцями, що в перетині набли- жаються до квадрата) за в. є. Родінковою (Родинкова 2003, с. 69). Цей підтип було максимально розглянуто в попередній роботі одного із авторів (Ганощенко, володарець- Урбанович 2019, с. 134, рис. 7). 7. Наконечник поясний каплеподібної форми, прикрашений двома отворами та двома врізними лініями у верхній частині та округлим килеподібним виступом в нижній рис. 11. Карта поширення браслетів типу 1 (із кінця- ми у вигляді «зміїних» голівок) та типу V, підтипу 3 (з потовщеними кінцями, що в перетині наближаються до квадрата) за в. є. Родінковою. Умовні позначення: І — браслети типу 1 (із кінцями у вигляді «зміїних» голівок); ІІ — браслети типу V, підтипу 3 (з потов- щеними кінцями, що в перетині наближаються до квадрата). Пам’ятки: 1 — вовчик; 2 — Хацьки; 3 — Козіївка / Нова Одеса; 4 — Колоскове; 5 — Трубчевськ; 6 — Суджа-замостье; 7 — Пастирське; 8 — звонець- ке; 9 — Ігрень-Підкова; 10 — волоське; 11 — Кизле- вий; 12 — Рябівка ІІІ; 13 — Хитці, уроч. Шимберьове; 14 — Лучисте; 15 — Донецьке городище; 16 — Перше Цепляєво; 17 — Праві Солонці 374 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа частині (рис. 9: 7; 10: 7). Із зворотного боку у верхній частині розташовано шпеньок із за- лишками заклепки. Довжина 2,7 см, ширина 1,4 см, товщина 0,2 см, товщина із шпеньком 0,3 см, маса 2,72 г. Польовий шифр — № 4/7. зразок елементного складу № 2029. виріб належить до типу ІІІ за О. І. Айбабі- ним (Айбабин 1990, с. 55), «наконечників із бо- рис. 12. браслети із кінцями у вигляді «зміїних» голівок: 1, 2 — Хацьки; 3—13 — Козіївка / Нова Одеса; 14—19 — Колоскове; 20, 21 — Трубчевськ; 22 — Суджа-замостье; 23 — Пастирське, 1892 р.; 24 — звонецьке; 25—27 — Ігрень-Підкова; 28 — волоське; 29 — Кизлевий; 30 — Рябівка ІІІ, поховання 1; 31, 32 — Рябів- ка ІІІ, поховання 4; 33, 34 — Хитці, уроч. Шимберьове 375ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... ковими фігурними виступами» за І. О. Гаври- тухіним (Гавритухин 1996a, с. 32), відділ 15, підвідділ 3, тип 3 за в. б. Ковалевською (Ко- валевская 2000, с. 126—127), тип Н. А.ІV.4. за М. Даскалов (Даскалов 2012, с. 77), гру- па в, тип ХVІІ.а за Л. А. Трайковою (Трайко- ва 2017, с. 135—136), тип (D) І-3, варіант 1 за А. в. Скибою (Скиба 2016, с. 36). Серед слов’янських старожитностей анало- гічні вироби 1 відомі (рис. 13: А; 14) в складі 1. Оскільки прикраси «геральдичного» кола поши- рені від Подунав’я до Приуралля, в даній роботи приведені аналогії, перш за все, серед слов’янських старожитностей. Складання повного каталогу ана- логій виходить за рамки даної роботи. Гапонівського 2 — 3 екз. (Обломский 1996b, с. 15, рис. 30: 19—21) та Суджа-замостянсько- го — 5 екз. (Родинкова, Сапрыкина, Сычева 2018, рис. 1: 9—13) скарбів, на поселенні Стає- во-4 (Обломский, Швырёв 2018, рис. 6: 15). 8. Наконечник поясний із прямими бока- ми, декорований проріззю у вигляді «замкової щілини» по центру та двома маленькими от- ворами та двома врізними лініями у верхній частині. Із зворотного боку є дві шпеньки розта- шовані по різні боки. Довжина 3,7 см, ширина 1,2 см, товщина 0,2 см, товщина із шпенькою 0,3 см, маса 4,93 г. Польовий шифр — № 4/8. зразок елементного складу № 2028. 2. більших розмірів. рис. 13. Наконечники: А — із боковими фігурними виступами: 1—3 — Гапонове; 4—8 — Суджа-замостье; 9 — Стаєво 4; б — із прямими чи злегка прогнутими боками: 10 — Ігрень (о-в Підкова); 11, 12 — Моква; 13, 14 — Козіївка / Нова Одеса; 15 — Кагамлик; в — наконечник поясу у вигляді футляру: 16—18 — Мартинів- ка; 19 — Гопонове; 20, 21 — Хацьки; 22 — Мохнач; 23 — Лебехівка; 24 — Полтава, 2014 р.; Г — Т-подібна накладка: 25 — черемушна; 26 — Лебяжого І, поховання 3; 27—29 — Моква; 30а, 30б — Лихачівка; 31 — засулля-Мгар; 32, 33 — Хацьки; 34 — Гапонове 376 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа 9. Наконечник поясний з прямими боками, декорований проріззю у вигляді замкової щі- лини по центру і двома маленькими отвора- ми, від яких проходять дві врізні лінії. верхня частина має хвилястий край, з двома врізними лініями. зі зворотного боку зберіглася шпень- ка. Довжина 2,0 см, ширина 1,2 см, товщина 0,2 см, маса 1,5 г. Польовий шифр — № 4/9. Поясні деталі належать до типу І, варіанту 1—2 за О. І. Айбабіним (Айбабин 1990, с. 55), «наконечників із прямими чи злегка про- гнутими боками» за І. О. Гавритухіним (Гав- ритухин 1996a, с. 32), відділ 1, підвідділ 1, тип 6, варіант 2 за в. б. Ковалевською (Кова- левская 2000, с. 119), типу (D) І-1, варіанту 7 за А. в. Скибою (Скиба 2016, с. 35). Аналогічні вироби (рис. 13: б; 14) вияв- лені в Ігрені (о. Підкова) (Приходнюк 1998, рис. 72: 4), поховання (?) поблизу с. Моква — 2 екз. (Корзухина 1996, табл. 59: 18, 19), Козіївсько-Новоодеського скарбу — 2 екз. (Корзухина 1996, табл. 55: 18, 19) та Кагам- лика (Левченко 2001, с. 26, рис. 1: 4). 10. Коробчастий наконечник поясу у виг- ляді футляру. Має прямокутну форму й три- кутний кінець. верхній край — хвилястий. У верхній частині є отвір для кріплення шпеньки для фіксації шкіряного поясу. Дов- жина 3,2 см, ширина 1,3 см, товщина 0,4 см, товщина пластини 0,03 см, маса 282 гр. По- льовий шифр — № 4/10. знахідка належить до типу 3, варіан- ту 3 за в. б. Ковалевською (Ковалевская 2000, с. 119) чи типу (D) ІІ-1, варіанту 1 за А. в. Скибою (Скиба 2016, с. 36). Аналогічні знахідки (рис. 13: в; 14) по- ходять із Мартинівського (Корзухина 1996, с. 364; табл. 13: 13; 20: 21—23), Хацьківського (Корзухина 1996, табл. 22: 12, 13), Гапонівсь- кого (Обломский 1996, с. 15; рис. 30: 4), Пол- тавського 2014 р. (Супруненко, володарець- Урбанович, Пуголовок 2016, с. 111, рис. 1: 11) скарбів, з Мохнацького поховання (Аксенов, бабенко 1998, с. 115; рис. 3: 8) та з місцезна- ходження поблизу с. Лебехівка (Корзухина 1996, с. 393; табл. 94: 29). 11. Фрагмент Т-подібної накладки у виг- ляді геральдичного щитка. Орнаментована по-центру округлим отвором та двома цир- кульними кружками у верхній частині. Із зворотної сторони залишки однієї шпеньки. Довжина 2,3 см, ширина 1,7 см, товщина 0,3, маса 4,06 гр. Польовий шифр — № 4/11. зра- зок елементного складу № 2030. Накладка належить до групи А за І. О. Гав- ритухіним (Гавритухин 1996a, с. 26), типу А. ІІ.4 за М. Даскалов (Даскалов 2012, с. 91), група в, тип ХV за Л. А. Трайковою (Трайко- ва 2017, с. 133—134), до типу ІА за А. в. Ски- бою (Скиба 2016, с. 37). близьких аналогій даній бляшці виявити не вдалося. Тип ІА за А. в. Скибою представ- лений знахідками із Лебяжого І, поховання 3 (Липкинг 1974, с. 147, рис. 5: 11), Лихачівки (Корзухина 1996, с. 395, табл. 43: 5), Мокви (Корзухина 1996, с. 405, табл. 59: 4—6), за- сулля-Мгару (володарець-Урбанович 2016, с. 94, рис. 2: 6), черемушної (Скирда, воло- дарець-Урбанович 2019, с. 86, рис. 5: 2), Ха- цьківського (Корзухина 1996, табл. 22: 1, 2; Скиба 2015, рис. 1: 21, 22) та Гапонівського (Обломский 1996b, с. 15, рис. 29: 1) скарбів (рис. 13: Д; 14). Серед слов’янських старо- житностей Т-подібні бляшки із циркульним орнаментом виявлені в складі Гапонівського скарбу. 12. Накладна поясна, що складається із серії чотирьох геральдичних щитків, розта- шованих перпендикулярно. По центру зна- ходиться квадратна проріз. На кожному із геральдичних щитків є дві маленькі заглиб- лення, на трьох із них між ними є прямокут- не заглиблення. Довжина 2,9 см, розміри щитків 1,1 × 0,9 см, товщина 0,2 см, товщина в центральній частині 0,3 см, маса 3,48 гр. Польовий шифр — № 4/12. зразок елемент- ного складу № 2027. Накладка належить до відділу 36 за в. б. Ковалевською (Ковалевская 2000, с. 159). На пам’ятках ранніх слов’ян присутні «чоти- рипелюсткові або хрестоподібні» накладки — Мартинівка, зимно, Хацьки — тип (А) І-3 за А. в. Скибою (Скиба 2016, с. 15—16, рис. 36: 10—12). Однак, прикраса із вовчика суттєво відрізняється від цих накладок (рис. 14). Найближчі аналогії походять із Кузе- баївського скарбу (Останина, Канунникова, Степанов, Никитин 2011, с. 22, рис. 6: 19) та Сараю (2 екз.) — колекція із Поволжя (Bela 1905, abb. 304: 1; 305: 6). більш чи менш схожі вироби походять із чмі, катакомба 11 (Гавритухин 1996b, рис. 82: 102), Неволінсь- кий могильник, поховання 223 (Голдина, во- долаго 1990, табл. XXXII: 45) та білозерсько- го кургану (Рашев 2000, табл. 14: 2). 13. На пам’ятці присутні також матеріали пізнішого часу. Це, зокрема, фрагмент лун- ниці із каймою із двох бордюрів та зерні між ними (рис. 9: 17). Розміри 1,4 × 1,1 см, тов- щина 0,2 см, маса 1,33 г. Польовий шифр — № 4/13. Належить до матеріалів Київської Русі (Седова 1981, с. 24; Древняя Русь. быт культура 1997, табл. 54: 6—9). Імовірно, до пізнього середньовіччя чи но- вого часу належать дві пряжки 1. Перша із них (14) — із подвійною рамкою та цільноли- тим видовженим рамкоподібним щитком із трикутним завершенням. На рамці є три то- ненькі виступи. Трикутне завершення щитка ажурне із трьома отворами та системою орна- 1. Точних аналогій даним пряжкам знайти не вда- лося. Тому точне визначення їх датування зали- шається справою майбутнього. 377ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... ментації у вигляді різного роду насічок. Язи- чок пряжки прямий, короткий. Другий щиток розташований нижче першого і кріпиться до пряжки стержнем, до якого кріпиться і язи- чок пряжки. Другий щиток прямокутний, має чотирикутне закінчення (рис. 9: 13). Довжина 4,4 см, довжина рамки 1,0 см, ширина 1,5 см, довжина першого щитка 3,3 см, ширина пер- шого щитка 1,3 см, довжина другого щитка 3,0 см, ширина другого щитка 1,1 см, маса 9,93 г. Польовий шифр — № 4/14. зразок еле- ментного складу № 2026. Друга (15) — із рамкою прямокутних обрисів із виступом для язичка та квадратним щитком. Щиток складається із пластини, зігнутої попо- лам, майже по центру розташовано шпеньок- заклепку. Язичок зігнутий (рис. 9: 14). Довжи- на 2,9 см, ширина рамки 2,0 см, ширина щитка 1,4 см, маса 6,67 г. Польовий шифр — № 4/15. зразок елементного складу № 2025. Цим же часом, датуються дві накладки до замка від шкатулки (рис. 9: 15, 16). Усі знахідки раннього середньовіччя із поселення вовчик, уроч. Рудка знаходять аналогії серед скарбів кола Мартинівки чи першої хронологічної групи за О. О. Щегло- вою. Прикраси датуються другою половиною VI — кінцем VII ст. Отже, нові знахідки збагачують наші уявлення про типологічне розмаїття, ево- люцію й їх ареали та допомагають вияви- ти напрямки торгівельних та економічних зв’язків, шляхів міграцій, виділити окремі культурно-історичні області. Подальші по- льові дослідження, сподіваємося, дозволять отримати більше інформації щодо контексту знайдених прикрас раннього середньовіччя із полтавського Посулля та розширять наші уявлення про етнокультурну ситуацію в цьо- му мікрорегіоні. * * * висловлюємо щиру вдячність в. С. Аксьо- нову, І. О. Гавритухіну, О. в. Комару, Л. в. Ми- роненко, А. М. Оленичу, О. в. Петраускасу, в. є. Родінковій, А. в. Скибі та О. О. Щегловій за надані консультації та зауваження. рис. 14. Карта поширення наконечників та бляшок, аналогічних із вовчика із слов’янських пам’яток. Умовні позначення: І — наконечники із боковими фігурними виступами; ІІ — наконечники із прямими чи злегка про- гнутими боками; ІІІ — наконечник поясу у вигляді футляру; IV — Т-подібна накладка; V — накладка із чоти- рьох геральдичних щитків. Пам’ятки: 1 — вовчик; 2 — Гапонове; 3 — Суджа-замостя; 4 — Стаєво-4; 5 — Ігрень- Підкова; 6 — Моква; 7 — Козіївка / Нова Одеса; 8 — Кагамлик; 9 — Мартинівка; 10 — Хацьки; 12 — Полтава, 2014 р.; 12 — Мохнач; 13 — Лебехівка; 14 — Лебяже; 15 — Лихачівка; 16 — засулля-Мгар; 17 — черемушна 378 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа літерАтУрА Абашина, Н. С., Магомедов, б. в., Рейда, Р. М. 2019. Пам’ятки черняхівської культури Полтавсь- кої області. Київ: ІА НАН України. Айбабин, А. И. 1973. К вопросу о происхождении сережек пастырского типа. советская археология, 3, с. 62-72. Айбабин, А. И. 1990. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового вре- мени. Материалы по археологии, истории и этно- графии Таврии, I, с. 3-86, 175-241. Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2008. Могиль- ник у села Лучистое. Раскопки 1977, 1982—1984 го- дов. 1. Симферополь; Керчь: Адеф-Украина. Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2014. Могиль- ник у села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 годов. 2. Киев: Майстер Книг. Айбабин, А. И., Юрочкин, в. Ю. 1996. Могиль- ник «баклинский овраг» (по материалам раскопок 1992—1993). в: Могаричев, Ю. М., Храпунов, И. Н. (ред.). Проблемы археологии древнего и средневеко- вого Крыма. Симферополь: Таврия, с. 125-235. Аксенов, в. С., бабенко, Л. И. 1998. Погребение VI—VII века н. э. у села Мохнач. Российская архео- логия, 3, с. 111-122. Амброз, А. К. 1993. К происхождению днепровс- ких антропо-зооморфных фибул. Российская архео- логия, 2, с. 179-184. Ауліх, в. в. 1972. Зимнівське городище — слов’янська пам’ятка VI—VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ: Наукова думка. білоусько, О. А., Супруненко, О. б., Мироненко, К. М. 2004. середньовічна історія Полтавщини (V — I поло- вина XVI століття): Підручник. Полтава: Оріана. бодянский, А. в. 1960. Археологические находки в Днепровском Надпорожье. советская археология, 1, с. 274-277. бяліцкая, Г. М. 2020. Аб знаходках упрыгажэн- няў пастырскага тыпу ў Прыпяцкім Палессі. Ис- тория вещей — история и вещи. Раннеславянский мир, 20. Москва: ИА РАН, с. 49-53. виноградский, Ю. С. 1955. Археологические ра- боты Сосницкого историко-краеведческого музея (к 35-летию со дня основания). Краткие сообщения Института археологии УссР, 5, с. 86-93. веймарн, Е. в., Айбабин, А. И. 1993. скалистин- ский могильник. Киев: Наукова думка. володарець-Урбанович, Я. в., 2010. Пастирський гончарний посуд на слов’янських пам’ятках. Архео- логія і давня історія України, 4, с. 147-152. володарець-Урбанович, Я. в. 2014. Пронизки епо- хи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної європи. Археологія і давня історія України, 2 (13), с. 35-49. володарець-Урбанович, Я. в. 2015a. браслети V — першої половини VIІI ст. з Полтавщини: нові знахідки. Археологія, 2, с. 92-107. володарець-Урбанович, Я. в. 2015b. Фібули V — першої половини VIІI ст. з Полтавщини (знахідки від початку 2000-х років). Археологія, 3, с. 87-106. володарець-Урбанович, Я. в. 2016. Деталі пояс- них наборів V — першої половини VІІI ст. з Полтав- щини: знахідки від початку 2000-х років. Археоло- гія, 3, с. 89-105. володарець-Урбанович, Я. в., Сидоренко, О. в. 2016. Про обстеження місця знахідки Хитцівського («Лу- бенського») скарбу. в: Супруненко, О. б. (ред.). ста- рожитності Посулля. Київ: Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, с. 119-132. володарець-Урбанович, Я. в., Скиба, А. в. 2011. Гончарний посуд VII—VIII ст. на півдні Східної єв- ропи. Археологія, 2, с. 34-46. Гавритухин, И. О. 1996a. Детали ременной гар- нитуры. в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Га- поновский клад и его культурно-исторический кон- текст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 22-36. Гавритухин, И. О. 1996b. Датировка днепровс- ких кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславян- ский мир, 3. Москва, с. 58-95. Гавритухин, И. О., Щеглова, О. А. 1996. Группы днепровских раннесредневековых кладов. в: Гаври- тухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннесла- вянский мир, 3. Москва, с. 53-57. Ганощенко, в. в., володарець-Урбанович, Я. в. 2019. Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської обл. Археологія і давня історія України, 3, с. 126-150. Голдина, Р. Д., водолаго, Н. в. 1990. Могильники неволинской культуры в Приуралье. Иркутск: Ир- кутский университет. Горюнов, Е. А. 1981. Ранние этапы истории сла- вян Днепровского Левобережья. Ленинград: Наука. Даскалов, М. 2012. Колани и коланни украси от VI—VII век (от днешна България и съседните земи). София: craft House Bulgaria. Древняя… 1997. Древняя Русь. Быт и культура. Археология СССР, 16. Москва: Наука. зиньковская, И. в. 2012. О находках раннесред- невековых женских украшений в верхнем Подонье. Дивногорский сборник. Труды музея-заповедника «Дивногорье», 3, с. 151-153. Ковалевская, в. б. 2000. Компьютерная обра- ботка массового археологического материала из раннесредневековых памятников Евразии. Пущи- но: ОНТИ ПНЦ РАН. Корзухина, Г. Ф. 1996. Клады и случайные на- ходки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье. Каталог памятников. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, V, с. 352-435, 586-705. Кропоткин, в. в. 1968. Отчёт об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции ИА АН сссР в 1968 г. НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 64, 1968/82. Кропоткин, в. в. 1969. Изучение черняховской культуры на Полтавщине. Археологические откры- тия 1968 года, с. 310. Курта, Ф. 2011. женщина из Дэнчень или к вопросу о фибулах тип II c по вернеру. Tyragetia. Archeologie Istorie Antică, V (XXI), 1, с. 153-192. Левченко, Д. І. 2001. знахідки VI—VII ст. з око- лиць Градизька в зібранні Полтавського краєзнав- чого музею. Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 26-28. Липкинг, Ю. А. 1974. Могильники третьей чет- верти І тыс. н. э. в Курском Посемье. в: Третьяков, П. Н. (ред.). Раннесредневековые восточнославян- ские древности. Ленинград: Наука, с. 136-152. Обломский, А. М. 1996a. женские украшения. в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 11-14. Обломский, А. М. 1996b. Поясная гарнитура. в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 14-16. 379ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... Обломский, А. М. 2011. О раннесредневековых славянских древностях в бассейне Дона. Stratum plus, 5, с. 51-60. Обломский, А. М. 2016. Колочинская культура. в: Обломский, А. М., Исланова, И. в. (ред.). Раннесред- невековые древности лесной зоны Восточной Евро- пы (V—VII вв.). Раннеславянский мир, 17. Москва: ИА РАН, с. 10-113. Обломский, А. М., Терпиловский, Р. в. 2001. Славянское поселение и кочевнический могильник V—VIII вв. на ворскле. Археологічний літопис Лі- вобережної України, 1, с. 5-16. Обломский, А. М., Швырёв, А. Д. 2018. византий- ская гирька для взвешивания монеты, найденная в верховьях р. воронеж. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 250, с. 307-326. Останина, Т. И., Канунникова, О. М., Степанов, в. П., Никитин, А. б. 2011. Кузебаевский клад юве- лира VII в. как исторический источник. Ижевск: Удмуртия. Недоля, А. 2011. Серьги пастырского типа с лево- бережья брянского течения Десны. в: середньовіч- ні старожитності Центрально-східної Європи. Матеріали х Міжнародної студентської наукової археологічної конференції, 15—17 квітня 2011 р. чернігів: чНПУ імені Т. Г. Шевченка, с. 147-148. Панікарський, А. 2014a. Двокрилі вістря стріл зі слов’янських ранньосередньовічних пам’яток півдня Східної європи. Археологічні дослідження Львівсь- кого університету, 18, с. 111-127. Панікарський, А. 2014b. Двокрилі вістря стріл з Малокопанського некрополя. Наукові студії, 7: Культові та поховальні пам’ятки у вісло-Дніпровсь- кому регіоні: проблеми інтерпретації, с. 148-158. Приходнюк, О. М. 1980. Археологічні пам’ятки середнього Подніпров’я VI—Іх ст. н. е. Київ: Науко- ва думка. Приходнюк, О. М. 1998. Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. воронеж: вГУ. Приходнюк, О. М. 2005. Пастирське городище. Київ; чернівці: зелена буковина. Приходнюк, О. М., Падин, в. А., Тихонов, Н. Г. 1996. Трубчевский клад антского времени. в: Приход- нюк, О. М. (ред.). Материалы I тыс. н. э. по археоло- гии и истории Украины и Венгрии. Киев, с. 79-102. Рашев, Р. 2004. Прабългарите през V—VII век. (второ допълнено издание). София. Рафалович, И. А. 1972. славяне VI—IX веков в Молдавии. Кишинев: Штиинца. Родинкова, в. Е. 1996. Раннесредневековые па- мятники Среднего Поднепровья и Днепровского Левобережья с датирующими находками. в: Гаври- тухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннесла- вянский мир, 3. Москва, с. 155-162. Родинкова, в. Е. 2003. Культурные связи населе- ния среднего Поднепровья в VII в. (по материалам женского убора). Диссертация к. и. н. ИА РАН. Родинкова, в. Е. 2004. Днепровские фибулы с кай- мой из птичьих голов. в: Горюнова, в. М., Щеглова, О. А. (ред.). Культурные трансформации и взаимо- влияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. Санкт-Петер- бург: Петербургское востоковедение, с. 233-243. Родинкова, в. Е. 2006. К вопросу о типологическом развитии антропоморфных фибул (сложные и двуплас- тинчатые формы). Российская археология, 4, с. 50-63. Родинкова, в. Е. 2010. Куриловский клад раннесред- невекового времени. Российская археология, 4, с. 78-87. Родинкова, в. Е., Сапрыкина, И. А., Сычева, С. А. 2018. Клад из Суджи-замостья и проблема социо- культурной интерпретации днепровских раннесред- невековых кладов I группы. Российская археология, 1, с. 130-147. Свистун, Г. Е., боков, в. С. 2018. звездчатая серь- га с окрестностей пгт Кочеток Харьковской области. харьковский историко-археологический сборник, 22, с. 4-10. Седова, М. в. 1981. Ювелирные изделия древнего Новгорода (X—XV вв.). Москва: Наука. Скиба, А. в. 2015. Ремінні оздоби з Хацьківського скарбу: реконструкція комплектності та художньо- стилістичні особливості. Музейні читання «Ювелір- не мистецтво — погляд крізь віки» (м. Київ, Націо- нальний музей історії України, Музей історичних коштовностей України, 10—12 листопада 2014 р.). Матеріали конференції 2014. Київ, с. 190-201. Скиба, А. в. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у слов’ян. Київ: ІА НАН України. Скиба, А. в., баранов, в. І. 2019. Пастирське го- родище: керамічний комплекс із засипки внутріш- нього рову (за результатами досліджень у 2017 р.). Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 67-74. Скирда, в. в., володарець-Урбанович, Я. в. 2019. знахідки пеньківської культури із поселення чере- мушна. Археологія, 3, с. 83-97. Супруненко, О. б., володарець-Урбанович, Я. в., Пуголовок, Ю. О. 2016. Комплекс кола «Мартинівки» з Полтави (Полтавський скарб 2014 р.). In Sclavenia terra, 1, с. 91-131. Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Дунав — края на ІІІ — началото на VІІ в. София. Фурасьев, А. Г. 2010. О времени появления паль- чатых фибул днепровской подгруппы (по матери- алам могильников Южного Крыма). в: воронцов, А. М., Гавритухин, И. О. (ред.). Лесная и лесостеп- ная зоны Восточной Европы в эпохи римских влия- ний и Великого переселения народов. Конферен- ция 2. 2. Тула, с. 128-142. Хавлюк, П. И. 1963. Раннеславянские поселения Семенки и Самчинцы в среднем течении Южного буга. Материалы и исследования по археологии сссР, 108, с. 320-350. Хайрединова, Э. А. 1997. женский костюм с орли- ноголовыми пряжками второй половины VI—VII вв. по материалам могильника у с. Лучистое. в: Ви- зантия и Крым. Международная конференция, 6— 11 июня 1997 г. Симферополь, с. 87-89. Хайрединова, Э. А. 2002. женский костюм вар- варов Юго-западного Крыма в VI—VII вв. (по ма- териалам могильника у с. Лучистое). в: Мыц, в. Л., Щукин, М. б., Кирилко, в. П. (ред.). Алушта и Алуштинский регион с древних времен до наших дней: сборник научных трудов по материалам кон- ференции к 100-летию присвоения Алуште стату- са города. Киев: Стилос, с. 34-47. Хайрединов, Э. А. 2003. Обувные наборы V—VII вв. из Юго-западного Крыма. Материалы по археоло- гии, истории и этнографии Таврии, X, с. 125-160. Хайрединова, Э. А. 2011. Женский костюм варва- ров Юго-Западного Крыма V—VII веков. Диссерта- ция к. и. н. ИА НАН Украины. Швецов, М. Л. 2010. Новогригорьевское погребе- ние и этническая ситуация в Приазовье IV—VII вв. в: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. (воп- росы межэтнических контактов и межкультур- ного взаимодейтвия). Самара: Офорт Самара, с. 93- 102. 380 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа Щеглова, О. А. 1990. О двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье. в: Терпиловский, Р. в. (ред.). Материалы и исследования по археоло- гии Днепровского Левобережья. Курск, с. 162-204. Bela, P. 1905. Archaologische Studien auf rus- sischem Boden. II. Budapest, Leipzig. Parczewski, M. 1991. Metalowe zabytki naddnieprzańskie z VI—VIII w. w zbiorach krakowsk- iego Muzeum Archeologicznego. Archaeoslavica, 1, p. 115-128. RefeRenCes Abashyna, N. S., Mahomedov, B. V., Reida, R. M. 2019. Pam’iatky cherniakhivskoi kultury Poltavskoi oblasti. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Aibabin, A. I. 1973. K voprosu o proiskhozhdenii serezhek pastyrskogo tipa. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 62-72. Aibabin, A. I. 1990. Khronologiia mogilnikov Kryma pozd- nerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, I, s. 3-86, 175-241. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1977, 1982—1984 godov. 1. Simferopol; Kerch: Adef-Ukraina. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993—1995 godov. 2. Kiev: Maister Knig. Aibabin, A. I., Iurochkin, V. Iu. 1996. Mogilnik «Baklinskii ovrag» (po materialam raskopok 1992—1993). In: Mogarichev, Iu. M., Khrapunov, I. N. (ed.). Problemy arkheologii drevnego i srednevekovogo Kryma. Simferopol: Tavriia, s. 125-235. Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1998. Pogrebenie VI— VII veka n. e. u sela Mokhnach. Rossiiskaia arkheologiia, 3, s. 111-122. Ambroz, A. K. 1993. K proiskhozhdeniiu dneprovskikh an- tropo-zoomorfnykh fibul. Rossiiskaia arkheologiia, 2, s. 179-184. Aulikh, V. V. 1972. Zymnivske horodyshche — slov’ianska pam’iatka VI—VII st. n. e. v Zakhidnii Volyni. Kyiv: Naukova dumka. Bilousko, O. A., Suprunenko, O. B., Myronenko, K. M. 2004. Serednovichna istoriia Poltavshchyny (V — I polovyna XVI stolittia): Pidruchnyk. Poltava: Oriana. Bodianskii, A. V. 1960. Arkheologicheskie nakhodki v Dneprovskom Nadporozhe. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 274- 277. Bialickaja, H. M. 2020. Ab znachodkach upryhaženniaŭ pastyrskaha typu ŭ Prypiackim Palessi. Istoriia veshchei — istoriia i veshchi. Ranneslavianskii mir, 20. Moskva: IA RAN, s. 49-53. Vinogradskii, Iu. S. 1955. Arkheologicheskie raboty Sos- nitckogo istoriko-kraevedcheskogo muzeia (k 35-letiiu so dnia osnovaniia). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii USSR, 5, s. 86-93. Veimarn, E. V., Aibabin, A. I. 1993. Skalistinskii mogilnik. Kiev: Naukova dumka. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., 2010. Pastyrskyi hon- charnyi posud na slov’ianskykh pam’iatkakh. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4, s. 147-152. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2014. Pronyzky epokhy rannoho serednovichchia zi slov’ianskykh pam’iatok pivdnia Skhidnoi Yevropy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (13), s. 35-49. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2015a. Braslety V — per- shoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny: novi znakhidky. Arkheolohiia, 2, s. 92-107. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2015b. Fibuly V — pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny (znakhidky vid pochatku 2000-kh rokiv). Arkheolohiia, 3, s. 87-106. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2016. Detali poiasnykh na- boriv V — pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny: znakhid- ky vid pochatku 2000-kh rokiv. Arkheolohiia, 3, s. 89-105. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Sydorenko, O. V. 2016. Pro obstezhennia mistsia znakhidky Khyttsivskoho («luben- skoho») skarbu. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Posullia. Kyiv: Tsentr pam’iatkoznavstva NAN Ukrainy ta UTOPIK, s. 119-132. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Skyba, A. V. 2011. Hon- charnyi posud VII—VIII st. na pivdni Skhidnoi Yevropy. Arkheolohiia, 2, s. 34-46. Gavritukhin, I. O. 1996a. Detali remennoi garnitury. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 22-36. Gavritukhin, I. O. 1996b. Datirovka dneprovskikh kladov pervoi gruppy metodom sinkhronizatcii s drevnostiami dru- gikh territorii. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Ga- ponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Rannesla- vianskii mir, 3. Moskva, s. 58-95. Gavritukhin, I. O., Shcheglova, O. A. 1996. Gruppy dne- provskikh rannesrednevekovykh kladov. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-is- toricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 53- 57. Hanoshchenko, V. V., Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2019. Skarb kola Martynivky z Pravykh Solontsiv Khersonskoi obl. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3, s. 126-150. Goldina, R. D., Vodolago, N. V. 1990. Mogilniki nevolinskoi kultury v Priurale. Irkutsk: Irkutskii universitet. Goriunov, E. A. 1981. Rannie etapy istorii slavian Dne- provskogo Levoberezhia. Leningrad: Nauka. Daskalov, M. 2012. Kolani i kolanni ukrasi ot VI—VII vek (ot dneshna Blgariia i ssednite zemi). Sofiia: craft House Bul- garia. Drevniaia… 1997. Drevniaia Rus. Byt i kultura. Arkhe- ologiia SSSR, 16. Moskva: Nauka. Zinkovskaia, I. V. 2012. O nakhodkakh rannesredneveko- vykh zhenskikh ukrashenii v Verkhnem Podone. Divnogorskii sbornik. Trudy muzeia-zapovednika «Divnogore», 3, s. 151- 153. Kovalevskaia, V. B. 2000. Kompiuternaia obrabotka mass- ovogo arkheologicheskogo materiala iz rannesrednevekovykh pamiatnikov Evrazii. Pushchino: ONTI PNTc RAN. Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchainye nakhodki vesh- chei kruga «drevnostei antov» v Srednem Podneprove. Kata- log pamiatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, s. 352-435, 586-705. Kropotkin, V. V. 1968. Otchet ob arkheologicheskikh rasko- pkakh Kremenchugskogo otriada Pridneprovskoi ekspeditcii IA AN SSSR v 1968 g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1968/82. Kropotkin, V. V. 1969. Izuchenie cherniakhovskoi kultury na Poltavshchine. Arkheologicheskie otkrytiia 1968 goda, s. 310. Kurta, F. 2011. Zhenshchina iz Denchen ili k voprosu o fibulakh tip II c po Verneru. Tyragetia. Archeologie Istorie Antică, V (XXI), 1, s. 153-192. Levchenko, D. I. 2001. Znakhidky VI—VII st. z okolyts Hradyzka v zibranni Poltavskoho kraieznavchoho muzeiu. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, s. 26-28. Lipking, Iu. A. 1974. Mogilniki tretei chetverti І tys. n. e. v Kurskom Poseme. In: Tretiakov, P. N. (ed.). Rannesredn- evekovye vostochnoslavianskie drevnosti. Leningrad: Nauka, s. 136-152. Oblomskii, A. M. 1996a. Zhenskie ukrasheniia. In: Ga- vritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kul- turno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 11-14. Oblomskii, A. M. 1996b. Poiasnaia garnitura. In: Ga- vritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kul- turno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 14-16. Oblomskii, A. M. 2011. O rannesrednevekovykh slavian- skikh drevnostiakh v basseine Dona. Stratum plus, 5, s. 51- 60. Oblomskii, A. M. 2016. Kolochinskaia kultura. In: Oblom- skii, A. M., Islanova, I. V. (ed.). Rannesrednevekovye drevnosti lesnoi zony Vostochnoi Evropy (V—VII vv.). Ranneslavianskii mir, 17. Moskva: IA RAN, s. 10-113. Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. 2001. Slavianskoe poselenie i kochevnicheskii mogilnik V—VIII vv. na Vorskle. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, s. 5-16. Oblomskii, A. M., Shvyrev, A. D. 2018. Vizantiiskaia girka dlia vzveshivaniia monety, naidennaia v verkhoviakh r. Voro- nezh. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 250, s. 307- 326. 381ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Володарець-Урбанович, Я. В., сидоренко, О. В. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя... Ostanina, T. I., Kanunnikova, O. M., Stepanov, V. P., Ni- kitin, A. B. 2011. Kuzebaevskii klad iuvelira VII v. kak is- toricheskii istochnik. Izhevsk: Udmurtiia. Nedolia, A. 2011. Sergi pastyrskogo tipa s levoberezhia brianskogo techeniia Desny. In: Serednovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Materialy Kh Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii, 15—17 kvitnia 2011 r. chernihiv: chNPU imeni T. H. Shevchenka, s. 147-148. Panikarskyi, A. 2014a. Dvokryli vistria stril zi slov’ianskykh rannoserednovichnykh pam’iatok pivdnia Skhidnoi Yevropy. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 18, s. 111-127. Panikarskyi, A. 2014b. Dvokryli vistria stril z Malokopan- skoho nekropolia. Naukovi studii, 7: Kultovi ta pokhovalni pam’iatky u Vislo-Dniprovskomu rehioni: problemy interpre- tatsii, s. 148-158. Prykhodniuk, O. M. 1980. Arkheolohichni pam’iatky Sered- noho Podniprov’ia VI—IX st. n. e. Kyiv: Naukova dumka. Prikhodniuk, O. M. 1998. Penkovskaia kultura: kulturno- khronologicheskii aspekt issledovaniia. Voronezh: VGU. Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; chernivtsi: Zelena Bukovyna. Prikhodniuk, O. M., Padin, V. A., Tikhonov, N. G. 1996. Trubchevskii klad antskogo vremeni. In: Prikhodniuk, O. M. (ed.). Materialy I tys. n. e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kiev, s. 79-102. Rashev, R. 2004. Prablgarite prez V—VII vek. (vtoro do- plneno izdanie). Sofiia. Rafalovich, I. A. 1972. Slaviane VI—IX vekov v Moldavii. Kishinev: Shtiintsa. Rodinkova, V. E. 1996. Rannesrednevekovye pamiatniki Srednego Podneprovia i Dneprovskogo Levoberezhia s dat- iruiushchimi nakhodkami. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 155-162. Rodinkova, V. E. 2003. Kulturnye sviazi naseleniia Sred- nego Podneprovia v VII v. (po materialam zhenskogo ubora). Dissertatciia k. i. n. IA RAN. Rodinkova, V. E. 2004. Dneprovskie fibuly s kaimoi iz ptichikh golov. In: Goriunova, V. M., Shcheglova, O. A. (ed.). Kulturnye transformatcii i vzaimovliianiia v Dneprovskom re- gione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem Srednevekove. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe vostokovedenie, s. 233-243. Rodinkova, V. E. 2006. K voprosu o tipologicheskom raz- vitii antropomorfnykh fibul (slozhnye i dvuplastinchatye formy). Rossiiskaia arkheologiia, 4, s. 50-63. Rodinkova, V. E. 2010. Kurilovskii klad rannesredneveko- vogo vremeni. Rossiiskaia arkheologiia, 4, s. 78-87. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A., Sycheva, S. A. 2018. Klad iz Sudzhi-Zamostia i problema sotciokulturnoi interpre- tatcii dneprovskikh rannesrednevekovykh kladov I gruppy. Rossiiskaia arkheologiia, 1, s. 130-147. Svistun, G. E., Bokov, V. S. 2018. Zvezdchataia serga s okrestnostei pgt Kochetok Kharkovskoi oblasti. Kharkovskii istoriko-arkheologicheskii sbornik, 22, s. 4-10. Sedova, M. V. 1981. Iuvelirnye izdeliia drevnego Novgoro- da (X—XV vv.). Moskva: Nauka. Skyba, A. V. 2015. Reminni ozdoby z Khatskivskoho skarbu: rekonstruktsiia komplektnosti ta khudozhno-stylistychni os- oblyvosti. Muzeini chytannia «Iuvelirne mystetstvo — pohliad kriz viky» (m. Kyiv, Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy, Muzei istorychnykh koshtovnostei Ukrainy, 10—12 lystopada 2014 r.). Materialy konferentsii 2014. Kyiv, s. 190-201. Skyba, A. V. 2016. Poiasni nabory heraldychnoho styliu u slov’ian. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Skyba, A. V., Baranov, V. I. 2019. Pastyrske horodyshche: keramichnyi kompleks iz zasypky vnutrishnoho rovu (za re- zultatamy doslidzhen u 2017 r.). Arkheolohiia i davnia istori- ia Ukrainy, 1 (30), s. 67-74. Skyrda, V. V., Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2019. Zna- khidky penkivskoi kultury iz poselennia cheremushna. Arkheolohiia, 3, s. 83-97. Suprunenko, O. B., Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Puholo- vok, Yu. O. 2016. Kompleks kola «Martynivky» z Poltavy (Poltavskyi skarb 2014 r.). In Sclavenia terra, 1, s. 91-131. Traikova, L. A. 2017. Kolant iuzhno ot dolen Dunav — kraia na ІІІ — nachaloto na VІІ v. Sofiia. Furasev, A. G. 2010. O vremeni poiavleniia palchatykh fibul dneprovskoi podgruppy (po materialam mogilnikov Iuzh- nogo Kryma). In: Vorontcov, A. M., Gavritukhin, I. O. (ed.). Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rim- skikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentciia 2. 2. Tula, s. 128-142. Khavliuk, P. I. 1963. Ranneslavianskie poseleniia Semenki i Samchintcy v srednem techenii Iuzhnogo Buga. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 108, s. 320-350. Khairedinova, E. A. 1997. Zhenskii kostium s orlinogolovy- mi priazhkami vtoroi poloviny VI—VII vv. po materialam mogilnika u s. Luchistoe. In: Vizantiia i Krym. Mezhdunarod- naia konferentciia, 6—11 iiunia 1997 g. Simferopol, s. 87-89. Khairedinova, E. A. 2002. Zhenskii kostium varvarov Iugo-Zapadnogo Kryma v VI—VII vv. (po materialam mogil- nika u s. Luchistoe). In: Mytc, V. L., Shchukin, M. B., Kirilko, V. P. (ed.). Alushta i Alushtinskii region s drevnikh vremen do nashikh dnei: Sbornik nauchnykh trudov po materialam konferentcii k 100-letiiu prisvoeniia Alushte statusa goroda. Kiev: Stilos, s. 34-47. Khairedinov, E. A. 2003. Obuvnye nabory V—VII vv. iz Iugo-Zapadnogo Kryma. Materialy po arkheologii, istorii i et- nografii Tavrii, X, s. 125-160. Khairedinova, E. A. 2011. Zhenskii kostium varvarov Iugo- Zapadnogo Kryma V—VII vekov. Dissertatciia k. i. n. IA NAN Ukrainy. Shvetcov, M. L. 2010. Novogrigorevskoe pogrebenie i et- nicheskaia situatciia v Priazove IV—VII vv. In: Stashenkov, D. A. (ed.). Kultury evraziiskikh stepei vtoroi poloviny I tysia- cheletiia n. e. (voprosy mezhetnicheskikh kontaktov i mezhkul- turnogo vzaimodeitviia). Samara: Ofort Samara, s. 93-102. Shcheglova, O. A. 1990. O dvukh gruppakh «drevnostei antov» v srednem Podneprove. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Lev- oberezhia. Kursk, s. 162-204. Bela, P. 1905. Archaologische Studien auf russischem Bod- en. II. Budapest, Leipzig. Parczewski, M. 1991. Metalowe zabytki naddnieprzańskie z VI—VIII w. w zbiorach krakowskiego Muzeum Archeologic- znego. Archaeoslavica, 1, p. 115-128. Ya. V. Volodarets-Urbanovych, O. V. Sydorenko SlaVic jewelry of The early middle ageS found from Sula baSin in polTaVa region: new findS Article presents jewelry findings from Sula basin in the Poltava region. They were discovered between 2011 and 2016 on Slavic monuments of the early Middle Ages — Penkivka culture and Sakhnivka horizon. Jewel- ry findings find analogies among the Dnieper treasures by Martynivka and jewelry of Pastyrske hillfort. Two fibulae (radiate-headed and anthropozoomor- phic) and small bell were detected on settlement Khyttsi tract Shemberovo (fig. 1; 2). Fragment of radi- ate-headed brooch (fig. 1: 1; 2: 1) may belong to fibulae with a border of birds’ heads. Small bell (fig. 1: 2; 2: 2) decorated of two mortise lines finds wide analogies among Slavic antiquities (treasures of the Martynivka and Kolochyn culture) and early medieval cemeteries of the crimea: Skaliste and Luchiste. Radiate-headed brooch and small bell date to the second half of the 6th—7th century. Anthropozoomorphic brooch (fig. 1: 3; 2: 3) belongs to the jewelry made on the Pastyrske hillfort. The spread of such fibulae indicates the migration of a small part of the inhabitants of the Pastyrske hillfort or with trade and exchange relations. Fibula belongs to the Sakhnivka cultural and chronological horizon and 382 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 1 (38) Ювелірна cправа dates from the second half of the 7th — the first half of the 8th century. Other finds of were found on settlement Vovchyk tract Rudka (fig. 9; 10). Products of Penkivka culture are: fragment of radiate-headed brooch, five fragments of bracelets and six heraldic belt set details (fig. 9: 1— 12; 10: 1—12). Lunar-shaped item (fig. 9: 17; 10: 17) dates from pe- riod of Kievan Rus. Two buckles belong to the jewelry of the late Middle Ages or Modern times (fig. 9: 13, 14; 10: 13, 14). The new findings enrich the understanding of typo- logical diversity, evolution and their ranges and help to identify areas of trade and economic ties, migration routes, to identify certain cultural and historical areas. Keywords: early Middle Ages, 6th—7th centuries, Penkivka culture, monuments of the Sakhnivka, Sula basin, fibula, bracelet, details of belt sets, small bell, bronze tubular beads. Одержано 6.01.2021 ВолодАреЦь-УрбАноВиЧ Ярослав Воло- димирович, кандидат історичних наук, науковий співробітник, ІА НАН України, Київ, Україна. VolodareTS-urbanoVіch yaroslav, Ph. D., Researcher, the Institute of Archaeology NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORcID: 0000-0003-1560-3608, e-mail: volodarets_ur- banovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net. сидоренко олександр Володимирович, спів- робітник Дніпро-Псельської ранньослов’янської екс- педиції, ІА НАН України, Київ, Україна. SydorenKo oleksandr, researcher of the Dnieper-Psel early Slavic expedition, the Institute of Archaeology NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine. додаток Т. Ю. Гошко елеМентниЙ склАд ЗнАхідок іЗ поселеннЯ хитЦі, уроч. шиМберьоВо і ВоВЧик, уроч. рУдкА зразки з Хитців та уроч. Шимберьово Елемент Хитці вовчик 2024 1546а 2031 2029 2028 2030 2027 2026 2025 № Символ % ± % % ± % ± % ± % ± % ± % ± % ± 13 Al — — 3,502 — — — — — — — — — — — — — — 14 Si — — 19,01 — — — — — — — — — — — — — — 15 P 5,287 0,153 0,322 — — 0,774 0,161 0,707 0,14 0,737 0,109 2,356 0,137 0,716 0,129 0,839 0,101 16 S 0,118 0,007 0,105 0,114 0,006 0,069 0,005 0,027 0,004 0,059 0,005 0,144 0,007 0,347 0,009 0,111 0,005 17 cl — — 0,291 — — — — — — — — — — — — — — 20 ca 1,506 0,029 — — — 1,945 0,045 1,092 0,02 0,053 0,052 0,115 0,056 0,413 0,038 0,271 0,024 26 Fe 0,578 0,097 0,909 0,322 0,138 1,565 0,14 0,946 0,104 0,431 0,13 0,876 0,142 0,841 0,12 >0,058 0,106 27 co — — 0,055 — — — — — — — — — — >0,051 0,113 0,068 0,105 28 Ni — — 0,251 — — — — — — — — — — — — >0,082 0,121 29 cu 77,048 0,163 65,45 69,072 0,174 68,191 0,176 84,698 0,141 75,52 0,165 63,528 0,183 68,294 0,193 87,289 0,143 30 Zn 7,541 0,143 0,734 — — 0,239 0,135 10,279 0,157 2,2 0,141 1,204 0,136 3,177 0,137 — — 33 As 0,882 0,097 0,35 0,296 0,087 0,049 0,124 0,209 0,059 0,192 0,066 0,37 0,093 0,326 0,171 0,162 0,102 47 Ag 0,291 0,021 0,085 0,206 0,023 0,39 0,028 0,32 0,025 0,246 0,023 3,256 0,052 0,183 0,023 0,307 0,023 50 Sn 2,195 0,051 4,886 25,435 0,146 16,532 0,125 0,331 0,034 18,164 0,129 22,869 0,148 5,366 0,08 5,295 0,077 51 Sb 0,084 0,034 0,018 0,046 0,048 0,327 0,053 0,039 0,037 0,05 0,045 0,08 0,054 1,707 0,064 0,195 0,039 82 Pb 4,469 0,142 4,038 4,401 0,107 — — 1,32 0,085 2,316 0,084 4,747 0,118 18,579 0,179 5,323 0,118 83 Bi — — — 0,108 0,073 9,885 0,129 — — — — 0,399 0,079 — — — — хитці: зразок 2024 — знахідка 1 (рис. 1: 1; 2: 1); зразок 1546а — знахідка 3 (рис. 1: 3; 2: 3). Вовчик: зра- зок 2031 — знахідка 1 (рис. 9: 1; 10: 1); зразок 2029 — знахідка 7 (рис. 9: 7; 10: 7); зразок 2028 — знахідка 8 (рис. 9: 8; 10: 8); зразок 2030 — знахідка 11 (рис. 9: 11; 10: 11); зразок 2027 — знахідка 12 (рис. 9: 12; 10: 12); зразок 2026 — знахідка 14 (рис. 9: 13; 10: 13); зразок 2025 — знахідка 15 (рис. 9: 14; 10: 14). Дослідження проведене на спектрометрі ElvaX компанії «Элватех». гошко тетяна юріївна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Київський університет імені бориса Грінченка, Київ, Україна. goShKo Tetiana, Ph. D. (History), Senior Resear- cher, Borys Hrinchenko University, Kyiv, Ukraine. E-mail: hoshko@kubg.edu.ua.