Міркування щодо концепцій культурогенезу

Статтю присвячено дискусії довкола осередків культурогенезу, яка трансформувалась впродовж останніх років у зіставлення осередково-пульсаційної та осередково-акумулятивної концепцій культурогенезу з виходом на періодизацію бронзової доби півдня Східної Європи з позицій археології чи преісторії. Th...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2021
1. Verfasser:	Отрощенко, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2021
Schlagworte:	Проблематика культурогенезу
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187483
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міркування щодо концепцій культурогенезу / В.В. Отрощенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 52-58. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187483
record_format	dspace
spelling	Отрощенко, В.В. 2022-12-30T15:32:58Z 2022-12-30T15:32:58Z 2021 Міркування щодо концепцій культурогенезу / В.В. Отрощенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 52-58. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.01 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187483 903(4).001.32 Статтю присвячено дискусії довкола осередків культурогенезу, яка трансформувалась впродовж останніх років у зіставлення осередково-пульсаційної та осередково-акумулятивної концепцій культурогенезу з виходом на періодизацію бронзової доби півдня Східної Європи з позицій археології чи преісторії. The concept of centers of culturogenesis, formulated and developed by V. Bochkarev was accepted and caused a number of considerations, clarifications and links to the regions of Eurasia during the Paleometal era. The implementation of the topic «Culturogenesis in the Eneolithic — Bronze Age in Ukraine» at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine brought the attention to the problems of culturogenesis. V. Pankovskyi, comparing the points of the participants in the discussion on the vision of the manifestations of culturogenesis, determined the existence of two of its concepts — center-pulsating and center- accumulative. The researcher believes that the existing concepts of culturogenesis are different approaches to understanding the essence of cultural deposits, based on the principles of archaeology or prehistory. V. Pankovskyi’s sympathies on the side of archaeology and the creator of the center-pulsating concept of culturogenesis of V. Bochkarev, who proposed the periodization of the Bronze Age, based on technological changes in the production of non-ferrous metals. The author considers such periodization to be no less controversial than the previous ones, given its limited source base. V. Pankovskyi, based on the center-pulsating concept of cultural genesis, concludes that the periodization of V. Otroshchenko is not archaeological, being a cultural- chronological scheme of regional prehistory. To my opinion, the concept, due to its delicate substance, cannot be applied in assessing certain periodization on its own. However, its creators are capable of it completely. It should be reminded that any periodization of prehistory is a scheme. The question is the following: is the periodization of the Bronze Age made by V. Gorodtsov an archaeology or a scheme of regional prehistory? In general, it is too early to draw a line between archaeology and prehistory by comparing two concepts represented at the level of theses and individual articles. Both concepts of culturogenesis have already entered the segment of prehistory, without breaking with its archaeological «umbilical cord». Primitive archaeology and prehistory should not be too different. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Проблематика культурогенезу Міркування щодо концепцій культурогенезу Reflections on the Concepts of Culturogenesis Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Міркування щодо концепцій культурогенезу
spellingShingle	Міркування щодо концепцій культурогенезу Отрощенко, В.В. Проблематика культурогенезу
title_short	Міркування щодо концепцій культурогенезу
title_full	Міркування щодо концепцій культурогенезу
title_fullStr	Міркування щодо концепцій культурогенезу
title_full_unstemmed	Міркування щодо концепцій культурогенезу
title_sort	міркування щодо концепцій культурогенезу
author	Отрощенко, В.В.
author_facet	Отрощенко, В.В.
topic	Проблематика культурогенезу
topic_facet	Проблематика культурогенезу
publishDate	2021
language	Ukrainian
container_title	Археологія і давня історія України
publisher	Інститут археології НАН України
format	Article
title_alt	Reflections on the Concepts of Culturogenesis
description	Статтю присвячено дискусії довкола осередків культурогенезу, яка трансформувалась впродовж останніх років у зіставлення осередково-пульсаційної та осередково-акумулятивної концепцій культурогенезу з виходом на періодизацію бронзової доби півдня Східної Європи з позицій археології чи преісторії. The concept of centers of culturogenesis, formulated and developed by V. Bochkarev was accepted and caused a number of considerations, clarifications and links to the regions of Eurasia during the Paleometal era. The implementation of the topic «Culturogenesis in the Eneolithic — Bronze Age in Ukraine» at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine brought the attention to the problems of culturogenesis. V. Pankovskyi, comparing the points of the participants in the discussion on the vision of the manifestations of culturogenesis, determined the existence of two of its concepts — center-pulsating and center- accumulative. The researcher believes that the existing concepts of culturogenesis are different approaches to understanding the essence of cultural deposits, based on the principles of archaeology or prehistory. V. Pankovskyi’s sympathies on the side of archaeology and the creator of the center-pulsating concept of culturogenesis of V. Bochkarev, who proposed the periodization of the Bronze Age, based on technological changes in the production of non-ferrous metals. The author considers such periodization to be no less controversial than the previous ones, given its limited source base. V. Pankovskyi, based on the center-pulsating concept of cultural genesis, concludes that the periodization of V. Otroshchenko is not archaeological, being a cultural- chronological scheme of regional prehistory. To my opinion, the concept, due to its delicate substance, cannot be applied in assessing certain periodization on its own. However, its creators are capable of it completely. It should be reminded that any periodization of prehistory is a scheme. The question is the following: is the periodization of the Bronze Age made by V. Gorodtsov an archaeology or a scheme of regional prehistory? In general, it is too early to draw a line between archaeology and prehistory by comparing two concepts represented at the level of theses and individual articles. Both concepts of culturogenesis have already entered the segment of prehistory, without breaking with its archaeological «umbilical cord». Primitive archaeology and prehistory should not be too different.
issn	2227-4952
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187483
citation_txt	Міркування щодо концепцій культурогенезу / В.В. Отрощенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 52-58. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT otroŝenkovv mírkuvannâŝodokoncepcíikulʹturogenezu AT otroŝenkovv reflectionsontheconceptsofculturogenesis
first_indexed	2025-11-25T21:04:24Z
last_indexed	2025-11-25T21:04:24Z
_version_	1850547334327304192
fulltext	52 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) УДК 903(4).001.32 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.01 В. В. Отрощенко МіркУВАннЯ щодо конЦепЦіЙ кУлЬтУрогенеЗУ Краса переходу — найвища краса. В. Кобилянський (1895—1919) Проблематика культурогеНезу статтю присвячено дискусії довкола осередків культурогенезу, яка трансформувалась впродовж останніх років у зіставлення осередково-пульсацій- ної та осередково-акумулятивної концепцій куль- турогенезу з виходом на періодизацію бронзової доби півдня східної Європи з позицій археології чи преісторії. ключові слова: Волго-Уральський (Південно- уральський), Дніпро-Донецький, Карпато-Дніп- ровський осередки культуроґенезу, осередково-пуль- саційна та осередково-акумулятивна концепції культурогенезу, періодизації бронзової доби. Промайнуло 30 років відтоді як в. Бочкарьов збурив уяву дослідників бронзової доби на пострадянському просторі виділенням волго- Уральського осередку (очага) культурогенезу (Бочкарьов 1991, с. 23). Формально ідею осеред- ків культурогенезу він озвучив одним реченням роком раніше у тезах, присвячених факторам розвитку металообробного виробництва півден- ної половини Східної європи за доби пізньої бронзи. згадавши гірничо-металургійні області Кавказу, Уралу, Карпато-Дунайського басейну та Альпійського регіону дослідник підкреслив, що ці ж області ставали потужними осередка- ми культурогенезу, де зароджувалися блоки культур (Бочкарев 1990, с. 5). Ці позиції були ним розвинутої в наступних доповідях та стат- тях (Бочкарев 1995, с. 18—29; 2010, с. 44—59). загалом, виділення осередків культурогенезу було сприйнято позитивно, викликавши низку додаткових міркувань, уточнень та прив’язок до вужчих чи ширших регіонів євразії за доби палеометалів (Пряхин, Саврасов 1994; Клочко 1996; черняков 1996; Отрощенко 1996; 2005, с. 36—38; зданович, Малютина 1996; зданович 1997, с. 60—61; Литвиненко 2003, с. 145—152; 2005, с. 119—125 та ін.). Тут варто звернути увагу на позиції ук- раїнських археологів, що зосередили увагу на проблемах культурогенезу стосовно передовсім теренів України, а ширше — Доно-Дунайсь- кого ареалу Надчорномор’я. Ними позначені нові осередки, зокрема, Карпато-Дніпровський центр культурогенезу (Клочко 1996, с. 54—55) та Балкано-Дунайський осередок культуро- генезу (черняков 1996, с. 59). вже на початку ХХІ ст. Р. Литвиненко поставив питання щодо взаємних зв’язків поміж Південно-Уральським (волго-Уральським, за в. Бочкарьовим) осе- редком культурогенезу та культурою Бабине (Литвиненко 2003, с. 145—149). Понад те, до- слідник навів аргументи щодо наявності поряд з Південноуральським іншого, Дніпро-Донець- кого (Дніпро-Донського), осередку культуро- генезу бабинської культури. Ці осередки були породжені, відповідно, різними блоками архе- ологічних культур перехідного періоду від се- редньої до пізньої бронзи (Литвиненко 2003, с. 148—149). Міркування та аргументи Р. Лит- виненка не привернули належної уваги колег, а він, невдовзі, конкретизував тезу щодо Дніп- ро-Донецького осередку бабинського культу- рогенезу на базі експлуатації покладів мідної руди Донецького кряжу (Литвиненко 2005, с. 119—124). зрештою, на можливості функціонування Дніпро-Донецького осередку культурогенези впродовж доби палеометалів наголосив автор цієї статті. Підставою для такого припущення стала, серед інших аргументів, ресурсна база Донецького кряжу та колонна секвенція ар- хеологічних культур, виявлених на теренах окресленого регіону від доби енеоліту до завер-© в. в. ОТРОЩЕНКО, 2021 53ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Отрощенко, В. В. Міркування щодо концепцій культурогенезу шальної фази доби бронзи (Отрощенко 2005, с. 36—38). Далі Р. Литвиненко помітив певну ієрархію серед осередків культурогенезу, поді- ливши їх на первинні (Кавказький, Карпато- Дунайський) та вторинні (Дніпро-Донецький та, слід вважати, Південноуральський; Литви- ненко 2009a, с. 24; 2009b, с. 14—16, рис. 2). 2010 року вийшла друком збірка наукових праць в. Бочкарьова «Культурогенез и древ- нее металлопроизводство восточной Европы», де були зібрані та перевидані концептуальні тексти дослідника з проблематики осередків культурогенезу (Бочкарев 2010, с. 44—59). вони безумовно вплинули на зростання уваги до культурогенетичних досліджень в археології не лише з боку археологів, але й культурологів. Останні слушно нагадують науковому загалу, що вивчення процесів культурогенезу на базі археології внесено до Уставу Інституту історії матеріальної культури РАН від 1998 р. (Бонда- рев, Мосолова 2019, с. 9). Утім, на тлі зрослого інтересу до проблема- тики культурогенезу в ХХІ ст., заслуговує на увагу застережна стаття Л. Клейна «Культу- рогенез как понятие и концепция: скептичес- кие размышления» (Клейн 2015, с. 168—179). Торкнувшись історіографічних аспектів про- блеми авторитетний аналітик застерігає колег від спокуси вийти за межі археології в нову так звану «науку» культурогенетику, анонсовану наприкінці минулого століття. Її предметом є культурогенез у загальнокультурному контек- сті (Флиер 1995; Кефели 2004; Бондарев 2009). Л. Клейн дотепно помітив, що культурологія, з культурогенезом включно, стали рятівною гаванню для викладачів марксизму-ленініз- му, позбавлених від початку 1990-х рр. звичної роботи. Проблемою є те, що для цієї категорії науковців показове захоплення гумільовським стилем історичних робіт без критики джерел та напрацьованих методів дослідження. ви- користання філософами та культурологами доробку археологів щодо культурогенезу від- бувається механічно, без розуміння специфіки археологічних знань і досліджень та з ігнору- ванням джерельної бази останніх. Практика вивчення культурогенезу в рамках мережі ар- хеологічних культур зі системою горизонталь- них та вертикальних зв’язків поміж ними доз- воляє розглядати його одним з напрямів саме археології, обачливо дистанціювавшись від так званої культурогенетики з її сумнівним науко- вим бекграундом (Клейн 2015, с. 171—172). Те, що застереження Л. Клейна не позбав- лені сенсу засвідчують матеріали наукового симпозіуму, присвячені 80-річчю в. Бочкарьова (Санкт-Петербург, 18—22 листопада 2019 р.), де вступну узагальнюючу доповідь було довіре- но саме адептам культурогенетики (Бондарев, Мосолова 2019, с. 9—12). вони задекларували створення в. Бочкарьовим концепції осередків культурогенезу, практично не розуміючи її ню- ансів та, ймовірно, не підозрюючи існування альтернативних підходів до цієї проблеми. за наявності запиту на згадану концепцію серед археологів її практична реалізація ста- вала справою часу. від 2017 р. відділ археоло- гії енеоліту — бронзової доби ІА НАН України розпочав виконання науково-дослідної роботи «Культурогенез в енеоліті — бронзовому віці на теренах України» (2017—2021 рр.). чинна тема актуалізувала увагу до проблем культурогене- зу в археології серед українських науковців. зокрема, в. Панковський надав нового імпуль- су в баченні та розумінні підходів до інтерпре- тації осередків культурогенезу. він визначив, зіставивши позиції учасників дискусії, наяв- ність у літературі принаймні двох концепцій культурогенезу — осередково-пульсаційної та осередково-накопичувальної (Pankowski 2019, р. 215—225). Український дослідник доповів результати своїх досліджень на згаданому ювілейному симпозіумі, захистивши, певним чином, реноме археології (Панковский 2019, с. 15—18). викладене ним бачення концепцій культурогенезу відкриває шлях до ширшого обговорення цієї теми. Назву першої з концепцій сформулював в. Бочкарьов, припустивши, що культурно-іс- торичний процес за доби бронзи мав осеред- ково-пульсаційний характер. він вважає, що така модель культурогенезу більш за все від- повідає новітній хронології ХХІ ст., яку пропо- нує називати археолого-радіокарбонною (Боч- карев 2013a, с. 11). Далі, відштовхуючись від осередково-пульсаційної концепції, дослідник виходить на перманентно дискусійну пробле- му хронології та періодизації бронзової доби півдня Східної європи. Свій варіант техноло- гічної періодизації на базі аналізів продукції металовиробництва в. Бочкарьов озвучує та видає в матеріалах російсько-німецького на- укового колоквіуму «Принципи датування пам’яток доби бронзи, раннього залізного віку та середньовіччя», 2—3 грудня 2013 р. (Бочка- рев 2013b, с. 59—77). На цьому ж колоквіумі Б. Говедариця висловив сумнів у тому, що кон- цепції періодизації, побудовані на «базовій сировині», зможуть мати якесь серйозне зна- чення в сучасній археології. Дослідник вва- жає перспективнішою класифікацію на основі культурно-історичного розвитку, за сприяння «безтипологічної» абсолютної хронології, здат- ну відтворити детальнішу картину преісторії євразії (Говедарица 2013, с. 58). І з ним важко не погодитися. Що ж до осередково-аккумулятивної кон- цепциї культурогенезу, прихильниками якої названо в. Отрощенка та, з певними засте- реженнями, А. Пряхіна, то вона дійсно була інспірована творцем осередково-пульсаційної концепції. На відміну від останньої осеред- ком культурогенезу вважається не пульсую- чий час від часу та за сприятливих умов ге- 5� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Проблематика культурогенезу нератор новацій, що провокує творення нових культур на обширах євразії з різних локацій, а досить усталена в своїх межах область посту- пального формування археологічних культур. Обов’язковою умовою функціонування тако- го осередку ставала ресурсна самодостатність регіону, а практичним його виявом є колонна секвенція археологічних культур (Клейн 2013, с. 413—416, рис. 1). По-суті осередок є депози- тарієм харизматичної пасіонарності еліт, які періодично розпалюють етнополітогенез (Пан- ковский 2019, с. 16). в. Панковський доводить, що за виявленими концепціями культурогенезу стоять різні підхо- ди до розуміння сутності культурних депозитів, базовані, відповідно, на засадах археології чи преісторії (Панковский 2019, с. 15—16). Схоже, що симпатії дослідника тут на боці археології й творця осередково-пульсаційної концепції в. Бочкарьова, який запропонував у розвиток своїх ідей згадувану вище періодизацію бронзо- вого віку, засновану на змінах у технологіях ме- таловиробництва (Бочкарев 2013b, с. 66—77). Автор, натомість, обстоює періодизацію брон- зової доби України, побудовану на зміні обріїв (горизонтів) археологічних культур, сформова- них, здебільшого, на базі місцевих осередків культурогенези, зокрема Дніпро-Донецького та Карпато-Дніпровського (Отрощенко 2016; 2018). Показово, що адепти обох концепцій культурогенезу зрештою переходять до вико- ристання їх у своїх періодизаційних схемах бронзової доби. в. Бочкарьов, зокрема, звертає увагу на той беззаперечний факт, що періодизація в. Го- родцова від середини ХХ ст. почала давати збої: з’явилися нові археологічні культури, образно названі пітерським археологом «без- домними» (бабинська, абашевська, сеймінсь- ко-турбінська, синташтинська, покровська) чи навіть «неіснуючими» (воронезька, прика- занська). Точаться дискусії до яких періодів троїстої схеми в. Городцова їх відносити. Це стало підставою для беззаcтережного виснов- ку, що традиційна періодизація доби бронзи знаходиться в глибокій кризі (Бочкарев 2013a, с. 8—9; 2013b, с. 64—65). виходом з неї науко- вець вважає дистанціювання від періодизації, побудованої на послідовності археологічних культур та підкріпленої стратиграфією. Нато- мість пропонується технологічна періодизація бронзової доби, знову ж таки троїста. в колі російських археологів ніби існує домовленість, що періодів бронзової доби має бути неодмінно три. Базується нова періодизація на змінах у технологіях металовиробництва, поза конк- ретними археологічними культурами. Останні вже постфактум розподіляються за періодами та субперіодами нової періодизації (Бочкарев 2013b, с. 66—69). Не вважаю технологічну періодизацію в. Бочкарьова неспроможною, що мені закидає в. Панковський, а лише «не менш суперечли- вою, ніж попередні» (Отрощенко 2016, с. 61). звертаю увагу на її обмежену джерельну базу (сировина та продукти металовиробництва) та досить вільний розподіл археологічних культур за комірчинами цієї періодизації, яка не завж- ди відповідає їх фактичній послідовності в часі. Так, до другого періоду потрапляють як розви- нуті катакомбні культури, так і блок постка- такобних культур (Бочкарев 2013b, с. 73). Але ж останні вже визначають якісно іншу добу в преісторії та історії ранніх державних утворень Старого світу в усіх сферах життя. в одному субперіоді ІІІb знаходимо різночасові культури пізньої (Ноуа, Сабатинівка) та фінальної (Бі- лозерка, Бондариха) бронзи (Бочкарев 2013b, с. 74). Поза тим, перші дві культури знамену- ють вищу стадію розквіту системи пастораліз- му, з металовиробництвом включно, а другі — згортання останнього за доби жорстокої кризи в усіх сферах життя, відпливу населення й ре- жиму виживання для тих хто лишився в Степу. відомо, що криза пасторалізму зрештою була подолана шляхом переходу до номадизму, ко- чового способу життя. На пошуки виходу з цієї кризи з наступним проривом в історію й пішло 300 років доби фінальної бронзи. Бентежною є теза, що на сусідніх теренах співіснували культури, що формально відно- сяться до різних періодів доби бронзи. вона потребує конкретизації, наочних прикладів. в. Бочкарьов пояснює цей алогізм протяжніс- тю в часі просування технологічних імпульсів з пульсуючих осередків культурогенезу до відда- лених від джерела пульсацій земель за схемою центр — периферія (Бочкарев 2013b, с. 74— 75). Показово, що запропонована модель куль- турогенезу створює в її автора ілюзію ходіння по колу від одного осередку культурогенезу до іншого після чергової пульсації. І так впродовж усієї доби бронзи на півдні Східної європи (Боч- карев 2013a, с. 11; 2013b, с. 74—75). «Ходіння по колу» не є вдалим образом для бронзової доби загалом. Скільки б періодів не виділяв той чи інший дослідник щодо неї, а техноло- гічні новації, прогрес та поступ в усіх сферах життя тогочасного населення є очевидними від культури до культури на кожному наступному етапі розвитку. Еволюція тут наочна, а окремі факти деволюції були явищами локальними, тимчасовими. Періодизація автора виходить, як показав в. Панковський, з позицій осередково-аккуму- лятивної концепції культурогенезу. Конкретно вона базується на колонній секвенції археоло- гічних культур Дніпро-Донецького осередку культурогенезу. за її основу взято традиційну періодизацію в. Городцова зі введенням додат- кових періодів для згадуваних вище «бездом- них» та «неіснуючих» археологічних культур. Корифей російської археології, піднімаючи культурну цілину на сході України 120 років 55ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Отрощенко, В. В. Міркування щодо концепцій культурогенезу тому, їх просто не помітив із причин, які стали зрозумілими лише пізніше, з накопиченням та аналізом нової інформації. враховуючи, що періодизація в. Городцова є одним із найбільших досягнень археології ми- нулого століття (Бочкарев 2001, с. 8), відхід від неї чи підміну її технологічною періодизацією доби бронзи вважаю за недоцільне. Обидві періодизації мають право на життя й повинні удосконалюватися паралельно на конкурен- тних засадах, як і будь-які інші схеми верти- кального поділу преісторії. зрештою, множин- ність періодизацій допускає й в. Бочкарьов. задля подолання позначеної ним «кризи», пропоную доповнити троїсту схему в. Город- цова періодами, які корифей не помітив чи не знайшов у розкопаних ним курганах Сіверсько- донеччини. Нині стає очевиднішим, що брон- зовий вік півдня Східної європи не влазить у Прокрустове ложе троїстої періодизації. Так, свого часу в. Городцов не побачив культурної та стратиграфічної специфіки еталонних нині поховань культурного кола Бабине, віднісши їх гамузом до зрубної культури. його ввела в оману позірна схожість дерев’яних поховаль- них конструкцій, розділених українськими ар- хеологами на бабинські, виготовлені з дошок, та власне зруби з колод, лише за 70 років по тому (Братченко 1977, с. 24—26; Писларий 1982, с. 169—191, рис. 2—4, 6—7, 10). Перші в усіх випадках передували другим і стали під- ставою для виділення перехідного періоду від середнього до пізнього бронзового віку (Пис- ларий 1980, с. 58). Нині цей період датується за каліброваними датами зі закритих та стра- тифікованих комплексів 2200 — 1800 р. до н. е. (Литвиненко 2009a, с. 26; Мимоход, Шишлина, Хоммель 2020, с. 103—110). Доба фінальної бронзи не була репрезенто- вана в курганах, досліджених в. Городцовим, але цей заключний період бронзової доби чіт- ко представлений обрієм таких археологічних культур як білозерська, білогрудівська, бон- дарихінська, які займають окремий проміжок часу (1200—900/800 р. до н. е.). Нині він реп- резентований культурними шарами стратифі- кованих поселень та похованнями не лише в ареалах названих культур, але й на Сіверсько- донеччині (Пробийголова 2018, с. 12—14). Перехід від одного періоду до наступного не- одмінно пов’язаний з творенням нових культур в осередках культурогенезу. відповідно, гори- зонти, обрії чи блоки археологічних культур передбачають синхронне існування їх у межах одного періоду на різних теренах. Коли ж фік- сується асинхронність культурних комплексів, то слід шукати додатковий період для тих куль- тур, які випадають зі напрацьованих нині схем періодизації. Такі культури можна підняти чи опустити в більш ранній чи пізніший обрії, або ж виділити для них новий, досі не помічений період. Так, ймовірно, доцільно виділити перехід- ний період поміж раннім та середнім бронзо- вим віком, куди потраплять ранньокатакомбна культура чи донецька катакомбна культура раннього етапу, полтавкинська культура та найпізніші поховання ямної спільноти, синх- ронні ранній катакомбній за речовим комплек- сом (Братченко 2001, с. 50—70; Санжаров 2001, с. 44—69, 149). Але це питання потребує додат- кового обґрунтування. вважаю, що нині ще рано проводити вододіл між археологією та праісторією на базі аналі- зу двох названих концепцій культурогенезу, репрезентованих досі на рівні тез та окремих статей. Підозрюю, що обидві концепції вже увійшли до сегменту преісторії, жодним чи- ном не пориваючи з археологічною пуповиною. Та й, загалом, не певен, що наративи первіс- ної археології та преісторії варто так вже ка- тегорично розмежовувати. Слід пам’ятати, що преісторія ще не є історією й уникати щодо пер- шої таких словосполучень як «культурно-істо- рична спільнота / область», позаяк за первісної доби населення теренів України формально й об’єктивно лишалися доісторичним (Отрощен- ко 2011, с. 159—160). Ну а тепер дещиця особистого. в. Панковсь- кий, виступаючи з позицій осередково-пуль- саційної концепції культурогенезу, доходить висновку, що періодизація в. Отрощенка не є археологічною, будучи культурно-хроноло- гічною схемою регіональної преісторії (Пан- ковский 2019, с. 16). вважаю, що концепція, з огляду на її вербальну субстанцію, не може оці- нювати чиюсь періодизацію самотужки. А ось її творці спроможні цілком. Нагадаю їм лише, що будь-яка періодизація преісторії є схемою. Тут гризе питання: періодизація бронзового віку в. Городцова ще лишається археологічною чи вже стала рутинною «схемою преісторії» для східноукраїнського регіону? Наостанок торкнуся ритмів культурогенезу. Причини культурних трансформацій завж- ди були комплексними, багатогранними й не могли зводитися до новацій у сфері металови- робництва та пояснюватися виключно ними. визначальну роль у змінах культурного лан- дшафту відігравали, зокрема, кліматичні зру- шення. Явища та події, що мали місце близько 3200, 2200, 1200 р. до н. е. ставали віхами кар- динальних змін у житті та побуті населення степів євразії, викликаних чи не в першу чергу катастрофічними змінами клімату. У першому випадку зміна теплого та вологого атлантично- го періоду холоднішим та сухішим суббореаль- ним мала наслідком руйнування культурної спільноти Кукутень-Трипілля та утвердження з часом могутньої ямної культурної спільноти. Природні катаклізми ХХІІ ст. до н. е. призвели до деструкції культур катакомбної спільноти й формування культурного кола Бабине та обрію синхронних йому культур. Небувала актив- 56 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Проблематика культурогенезу ність Сонця в ХІІІ ст. до н. е. мала наслідком негативні кліматичні зміни на початку ХІІ ст. до н. е., що підвели рису існуванню культур зрубної спільноти. На їхніх руїнах утвердили- ся культури фінальної бронзи. Проте, й зміни кліматичних умов в напрямку оптимального сполучення тепла й вологи давали поштовх до культурогенезу за діб середньої (катакомбні культури) та пізньої (зрубні культури) бронзи. Отже, потенціал творення нових культур включався як на фазі загострення кризи, так і успішного подолання її. Пульсації осередків культургенезу ставали наслідком збігу обставин різного роду: господарчих, соціальних, ідеоло- гічних. вони були детерміновані кліматичними змінами та міграціями. Тому й вивчати їх слід комплексно. зразковим тут є підхід до вивчення обставин та факторів бабинського культурогене- зу за переходу від «катакомбного середньовіччя» до «героїчної епохи» бойових колісниць (Литви- ненко 2009а, с. 16). Результатом ставала нова матеріальна якість — археологічна культура чи блок культур та, відповідно, період розвитку конкретних людських спільнот. Нині обидві концепції культурогенезу та пов’язані з ними періодизації доби бронзи вті- лені в текстах і вже стали темою дискусій, а їх ліпшу чи гіршу ґрунтовність визначить лише час. літерАтУрА Бондарев, А. в., Мосолова, Л. М. 2019. вклад в. М. Масона и в. С. Бочкарева в развитие россий- ских культурогенетических исследований евразийс- ких народов в эпоху палеометалла. в: Поляков, А. в., Ткач, Е. С. (ред.). Древности Восточной Европы, Центральной Азии и Южной сибири в контексте связей и взаимодействий в евразийском культур- ном пространстве (новые данные и концепции). II: Связи, контакты и взаимодействия древних культур Северной Евразии и цивилизаций востока в эпоху палеометалла (IV—II тыс. до н. э.). К 80-летию со дня рождения выдающегося археолога в. С. Бочка- рева. Санкт-Петербург: ИИМК РАН, с. 9-12. Бочкарев, в. С. 1990. Факторы развития метал- лообрабатывающего производства южной половины восточной Европы в эпоху поздней бронзы. в: Кер- шнер-Горбунова, Н. Г., Качалова, Н. К. (ред.). Про- блемы древней истории северного Причерноморья и средней Азии (эпоха бронзы и раннего железа). Ленинград: Государственный Эрмитаж, с. 4-5. Бочкарев, в. С. 1991. волго-Уральский очаг куль- турогенеза эпохи поздней бронзы. в: Масон, в. М. (ред.). социогенез и культурогенез в историческом аспекте. Санкт-Петербург: ИИMK РАН, с. 24-27. Бочкарев, в. С. 1995. Карпато-Дунайский и вол- го-Уральский очаги культурогенеза эпохи бронзы. в: Бочкарев, в. С. (ред.). Конвергенция и диверген- ция в развитии культур эпохи энеолита—бронзы средней и Восточной Европы. Санкт-Петербург: ИИMK РАН, с. 18-29. Бочкарев, в. С. 2001. Периодизация в. А. Город- цова в контексте хронологических исследований Ев- ропейского бронзового века. в: Колев, ю. И. (ред.). Бронзовый век Восточной Европы: характеристи- ка культур, хронология и периодизация. Самара: НТЦ, с. 8-10. Бочкарев, в. С. 2010. Культурогенез и древнее металлопроизводство Восточной Европы. Санкт- Петербург: Инфо Ол. Бочкарев, в. С. 2013a. Археологические проблемы радиокарбонной хронологии (по материалам эпохи бронзы южной половины восточной Европы). в: чер- ленок, Е. А. (ред.). Проблемы периодизации и хроноло- гии в археологии эпохи раннего металла Восточной Европы. Материалы тематической научной конфе- ренции. Санкт-Петербург: Скифия-принт, с. 7-12. Бочкарев, в. С. 2013b. «Радиокарбонная револю- ция» и проблема периодизации памятников эпохи бронзы южной половины восточной Европы. в: Но- сов, Е. Н. (ред.). Принципы датирования памятни- ков эпохи бронзы, железного века и средневековья. Санкт-Петербург: ИИМК РАН; СПбГУ, с. 59-76. Братченко, С. Н. 1977. К вопросу о бабинской культуре (многоваликовой керамики). в: Телегин, Д. Я. (ред.). Вильнянские курганы в Днепровском Надпорожье. Киев: Наукова думка, с. 21-42. Братченко, С. Н. 2001. Донецька катакомбна культура раннього етапу. Луганськ: Шлях. Говедарица, Б. 2013. К концепции бронзового века: проблемы и перспективы (?) одной устаревшей методо- логии. в: Носов, Е. Н. (ред.). Принципы датирования памятников эпохи бронзы, железного века и средневе- ковья. Санкт-Петербург: ИИМК РАН; СпбГУ, с. 52-58. зданович, Г. Б., Малютина, Т. С. 1996. Абашев- ская культура и синташтинский очаг культуроге- неза. в: Абашевская культурно-историческая об- щность в системе древностей эпохи бронзы степи и лесостепи Евразии. Тезисы докладов МНК (Тамбов 2—5 декабря 1996 г.). Тамбов, с. 60-61. зданович, Д. Г. 1997. синташтинское обще- ство: социальные основы «квази-городской» культу- ры Южного Зауралья эпохи средней бронзы. челя- бинск: челГУ. Клейн, Л. С. 2013. Этногенез и археология. 1. Санкт-Петербург: Евразия. Клейн, Л. С. 2015. Культурогенез как понятие и концепция: скептические размышления. Записки ИИМК РАН, 11, с. 168-179. Клочко, в. І. 1996. Карпато-Дніпровський центр культурогенеза. в: Горбов, в. Н. (ред.). северо-Восточ- ное Приазовье в системе евразийских древностей (эне- олит — бронзовый век). 1. Донецк: ДонГУ, с. 54-56. Литвиненко, Р. О. 2003. южноуральский очаг культурогенеза и культура Бабино (КМК): проблема взаимосвязи. в: Бочкарев, в. С. (ред.). Абашевская культурно-историческая общность: Истоки, раз- витие, наследие. Материалы международной науч- ной конференции. Чебоксары, 26—30 мая 2003 года. чебоксары, с. 145-152. Литвиненко, Р. О. 2005. До проблеми металови- робництва культури Бабине. в: Толочко, П. П., До- рофеев, в. Н. (ред.). Проблеми гірничої археології (матеріали ІІ-го міжнародного Картамиського по- льового семінару). Алчевськ, с. 119-125. Литвиненко, Р. О. 2009a. Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток). Авторе- ферат дисертації д. і. н. ІА НАН України. Литвиненко, Р. О. 2009b. Обстоятельства и факто- ры бабинского культурогенеза. Археология восточ- ноевропейской лесостепи, с. 11-18. Мимоход, Р. A., Шишлина, Н. И., Хоммель, П. 2020. 14С данные кургана 1 мог. Пологи и радиоуг- леродная хронология днепро-донской бабинской культуры. в: Отрощенко, в. в., Тощев, Г. М. (ред.). 57ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Отрощенко, В. В. Міркування щодо концепцій культурогенезу Пологівський посох: досвід міждисциплінарного вивчення. Київ; запоріжжя: Олег Філюк, с. 103-113. Отрощенко, в. в. 1996. южноуральский очаг культурогенеза на оси пассионарных толчков. Доно- Донецкий регион в системе древностей эпохи брон- зы восточно-европейской степи и Лесостепи. воро- неж, 2, с. 29-31. Отрощенко, в. в. 2005. Дніпро-Донецький осе- редок культурогенези (постановка проблеми). в: Проблеми дослідження пам’яток археології східної України. Матеріали ІІ-ї Луганської міжнародної іс- торико-археологічної конференції, присвяченої 85- річчю Луганського обласного краєзнавчого музею. Луганськ: Шлях, с. 36-38. Отрощенко, в. в. 2011. Проблеми вивчення пам’яток Бабинської спільноти Середньої Над- дніпрянщини. Переяслівка: наукові записки На- ціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав», 5 (7), с. 159-162. Отрощенко, в. в. 2016. Бронзова доба Украї- ни: досвід періодизації. Наукові студії. Істори- ко-краєзнавчий музей м. Винники, Інститут археології Жешівського університету, 9: Датуван- ня — хронологія — періодизація, с. 58-68. Отрощенко, в. в. 2018. Періодизація бронзового віку України. в: І Всеукраїнський археологічний з’їзд. Програма роботи та анотації доповідей. Ніжин, 25— 27 листопада 2018 р. Київ: ІА НАН України, с. 92-93. Панковский, в. Б. 2019. Очагово-аккумулятивная концепция культурогенеза. в: Поляков, А. в., Ткач, Е. С. (ред.). Древности Восточной Европы, Цент- ральной Азии и Южной сибири в контексте связей и взаимодействий в евразийском культурном про- странстве (новые данные и концепции). II: Связи, контакты и взаимодействия древних культур Се- верной Евразии и цивилизаций востока в эпоху па- леометалла (IV—II тыс. до н. э.). К 80-летию со дня рождения выдающегося археолога в. С. Бочкарева. Санкт-Петербург: ИИМК РАН, с. 15-18. Писларий, И. А. 1980. Итоги изучения памятников середины II тыс. до н. э. в Донецкой лесостепи. в: Архе- ологические исследования на Украине в 1978—1979 гг. Тезисы докладов хVIII конференции Института ар- хеологии АН УссР. Днепропетровск: ДГУ, с. 58. Писларий, И. А. 1982. О методе проверки одно- родности массива археологических памятников. в: Генинг, в. Ф. (ред.). Новые методы археологических исследований. Киев: Наукова думка, с. 169-193. Пробийголова, О. С. 2018. Населення нижньої течії сіверського Дінця та Донецького кряжу у за- ключний період доби пізньої бронзи. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАН України. Пряхин, А. Д., Саврасов, А. С. 1994. Металлургия и метеллообработка населения срубной культурно- исторической общности Донецко-Донской лесостепи. в: срубная культурно-историческая область: Ма- териалы ІІІ Рыковских чтений (саратов, октябрь 1994 г.). Саратов, с. 31-35. Санжаров, С. Н. 2001. Катакомбные культуры северо-Восточного Приазовья. Луганск: вНУ. черняков, И. Т. 1996. Культура многоваликовой керамики — восточный ареал Балкано-Дунайского очага культурогенеза. в: Горбов, в. Н. (ред.). севе- ро-Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит — бронзовый век). 1. Донецк: ДонГУ, с. 59-64. Pankowski, V. 2019. The diversity in the theory of cul- tural genesis for the eastern European Bronze Age. In: Kadrow, S., Müller, J. (eds.). Habitus? Social Dimention of Tehnology and Transformation. Leiden, р. 215-228. REFERENCES Bondarev, A. V., Mosolova, L. M. 2019. Vklad V. M. Ma- sona i V. S. Bochkareva v razvitie rossiiskikh kulturoge- neticheskikh issledovanii evraziiskikh narodov v epokhu paleometalla. In: Poliakov, A. V., Tkach, E. S. (ed.). Drevnosti Vostochnoi Evropy, Tsentralnoi Azii i Iuzhnoi Sibiri v kon- tekste sviazei i vzaimodeistvii v evraziiskom kulturnom pros- transtve (novye dannye i kontseptsii). II: Sviazi, kontakty i vzaimodeistviia drevnikh kultur Severnoi Evrazii i tsivili- zatsii Vostoka v epokhu paleometalla (IV—II tys. do n. e.). K 80-letiiu so dnia rozhdeniia vydaiushchegosia arkheologa V. S. Bochkareva. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, s. 9-12. Bochkarev, V. S. 1990. Faktory razvitiia metalloobra- batyvaiushchego proizvodstva iuzhnoi poloviny Vostochnoi Evropy v epokhu pozdnei bronzy. In: Kershner-Gorbunova, N. G., Kachalova, N. K. (ed.). Problemy drevnei istorii Sever- nogo Prichernomoria i Srednei Azii (epokha bronzy i rannego zheleza). Leningrad: Gosudarstvenniy Ermitazh, s. 4-5. Bochkarev, V. S. 1991. Volgo-Uralskii ochag kulturogene- za epokhi pozdnei bronzy. In: Mason, V. M. (ed.). Sotsiogenez i kulturogenez v istoricheskom aspekte. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, s. 24-27. Bochkarev, V. S. 1995. Karpato-Dunaiskii i Volgo-Ural- skii ochagi kulturogeneza epokhi bronzy. In: Bochkarev, V. S. (ed.). Konvergentsiia i divergentsiia v razvitii kultur epokhi eneolita—bronzy Srednei i Vostochnoi Evropy. Sankt-Peter- burg: IIMK RAN, s. 18-29. Bochkarev, V. S. 2001. Periodizatsiia V. A. Gorodtsova v kontekste khronologicheskikh issledovanii Evropeiskogo bronzovogo veka. In: Kolev, Iu. I. (ed.). Bronzovyi vek Vostoch- noi Evropy: kharakteristika kultur, khronologiia i periodizat- siia. Samara: NTTs, s. 8-10. Bochkarev, V. S. 2010. Kulturogenez i drevnee metallo- proizvodstvo Vostochnoi Evropy. Sankt-Peterburg: Info Ol. Bochkarev, V. S. 2013a. Arkheologicheskie problemy radi- okarbonnoi khronologii (po materialam epokhi bronzy iuzhnoi poloviny Vostochnoi Evropy). In: Cherlenok, E. A. (ed.). Prob- lemy periodizatsii i khronologii v arkheologii epokhi rannego metalla Vostochnoi Evropy. Materialy tematicheskoi nauchnoi konferentsii. Sankt-Peterburg: Skifiia-print, s. 7-12. Bochkarev, V. S. 2013b. «Radiokarbonnaia revoliutsiia» i problema periodizatsii pamiatnikov epokhi bronzy iuzhnoi poloviny Vostochnoi Evropy. In: Nosov, E. N. (ed.). Printsipy datirovaniia pamiatnikov epokhi bronzy, zheleznogo veka i srednevekovia. Sankt-Peterburg: IIMK RAN; SPbGU, s. 59- 76. Bratchenko, S. N. 1977. K voprosu o babinskoi kulture (mnogovalikovoi keramiki). In: Telegin, D. Ia. (ed.). Vilni- anskie kurgany v Dneprovskom Nadporozhe. Kiev: Naukova dumka, s. 21-42. Bratchenko, S. N. 2001. Donetska katakombna kultura rannoho etapu. Luhansk: Shliakh. Govedaritsa, B. 2013. K kontseptsii bronzovogo veka: problemy i perspektivy (?) odnoi ustarevshei metodologii. In: Nosov, E. N. (ed.). Printsipy datirovaniia pamiatnikov epokhi bronzy, zheleznogo veka i srednevekovia. Sankt-Peterburg: IIMK RAN; SpbGU, s. 52-58. Zdanovich, G. B., Maliutina, T. S. 1996. Abashevskaia kul- tura i sintashtinskii ochag kulturogeneza. In: Abashevskaia kulturno-istoricheskaia obshchnost v sisteme drevnostei epokhi bronzy stepi i lesostepi Evrazii. Tezisy dokladov MNK (Tambov 2—5 dekabria 1996 g.). Tambov, s. 60-61. Zdanovich, D. G. 1997. Sintashtinskoe obshchestvo: sot- sialnye osnovy «kvazi-gorodskoi» kultury Iuzhnogo Zauralia epokhi srednei bronzy. Cheliabinsk: ChelGU. Klein, L. S. 2013. Etnogenez i arkheologiia. 1. Sankt-Peter- burg: Evraziia. Klein, L. S. 2015. Kulturogenez kak poniatie i kontsept- siia: skepticheskie razmyshleniia. Zapiski IIMK RAN, 11, s. 168-179. Klochko, V. I. 1996. Karpato-Dnіprovskii tsentr kulturo- geneza. In: Gorbov, V. N. (ed.). Severo-Vostochnoe Priazove v sisteme evraziiskikh drevnostei (eneolit — bronzovyi vek). 1. Donetsk: DonGU, s. 54-56. Litvinenko, R. O. 2003. Iuzhnouralskii ochag kulturogen- eza i kultura Babino (KMK): problema vzaimosviazi. In: Bo- chkarev, V. S. (ed.). Abashevskaia kulturno-istoricheskaia ob- 58 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39) Проблематика культурогенезу shchnost: Istoki, razvitie, nasledie. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Cheboksary, 26—30 maia 2003 goda. Cheboksary, s. 145-152. Lytvynenko, R. O. 2005. Do problemy metalovyrobnytstva kultury Babyne. In: Tolochko, P. P., Dorofeev, V. N. (eds.). Problemy hirnychoi arkheolohii (materialy II-ho mizhnarod- noho Kartamyskoho polovoho seminaru). Alchevsk, s. 119-125. Lytvynenko, R. O. 2009a. Kulturne kolo Babyne (za ma- terialamy pokhovalnykh pam’iatok). Avtoreferat dysertatsii d. i. n. IA NAN Ukrainy. Litvinenko, R. O. 2009b. Obstoiatelstva i faktory babin- skogo kulturogeneza. Arkheologiia vostochnoevropeiskoi le- sostepi, s. 11-18. Mimokhod, R. A., Shishlina, N. I., Khommel, P. 2020. 14S dannye kurgana 1 mog. Pologi i radiouglerodnaia khronologi- ia dnepro-donskoi babinskoi kultury. In: Otroshchenko, V. V., Toshchev, H. M. (ed.). Polohivskyi posokh: dosvid mizhdyst- syplinarnoho vyvchennia. Kyiv; Zaporizhzhia: Oleh Filiuk, s. 103-113. Otroshchenko, V. V. 1996. Iuzhnouralskii ochag kulturo- geneza na osi passionarnykh tolchkov. Dono-Donetskii region v sisteme drevnostei epokhi bronzy vostochno-evropeiskoi Stepi i Lesostepi. Voronezh, 2, s. 29-31. Otroshchenko, V. V. 2005. Dnipro-Donetskyi oseredok kul- turohenezy (postanovka problemy). In: Problemy doslidzhen- nia pam’iatok arkheolohii Skhidnoi Ukrainy. Materialy II-i Luhanskoi mizhnarodnoi istoryko-arkheolohichnoi kon- ferentsii, prysviachenoi 85-richchiu Luhanskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu. Luhansk: Shliakh, s. 36-38. Otroshchenko, V. V. 2011. Problemy vyvchennia pam’iatok Babynskoi spilnoty Serednoi Naddniprianshchyny. Pereiasliv- ka: naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav», 5 (7), s. 159-162. Otroshchenko, V. V. 2016. Bronzova doba Ukrainy: dosvid periodyzatsii. Naukovi studii. Istoryko-kraieznavchyi muzei m. Vynnyky, Instytut arkheolohii Zheshivskoho universytetu, 9: Datuvannia — khronolohiia — periodyzatsiia, s. 58-68. Otroshchenko, V. V. 2018. Periodyzatsiia bronzovoho viku Ukrainy. In: I Vseukrainskyi arkheolohichnyi z’izd. Prohra- ma roboty ta anotatsii dopovidei. Nizhyn, 25—27 lystopada 2018 r. Kyiv: IA NAN Ukrainy, s. 92-93. Pankovskii, V. B. 2019. Ochagovo-akkumuliativnaia kontseptsiia kulturogeneza. In: Poliakov, A. V., Tkach, E. S. (eds.). Drevnosti Vostochnoi Evropy, Tsentralnoi Azii i Iuzhnoi Sibiri v kontekste sviazei i vzaimodeistvii v evraziiskom kul- turnom prostranstve (novye dannye i kontseptsii). II: Sviazi, kontakty i vzaimodeistviia drevnikh kultur Severnoi Evrazii i tsivilizatsii Vostoka v epokhu paleometalla (IV—II tys. do n. e.). K 80-letiiu so dnia rozhdeniia vydaiushchegosia arkhe- ologa V. S. Bochkareva. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, s. 15-18. Pislarii, I. A. 1980. Itogi izucheniia pamiatnikov serediny II tys. do n. e. v Donetskoi lesostepi. In: Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine v 1978—1979 gg. Tezisy dokladov XVIII konferentsii Instituta arkheologii AN USSR. Dnepro- petrovsk: DGU, s. 58. Pislarii, I. A. 1982. O metode proverki odnorodnosti mas- siva arkheologicheskikh pamiatnikov. In: Gening, V. F. (ed.). Novye metody arkheologicheskikh issledovanii. Kiev: Naukova dumka, s. 169-193. Probyiholova, O. S. 2018. Naselennia nyzhnoi techii Siver- skoho Dintsia ta Donetskoho kriazhu u zakliuchnyi period doby piznoi bronzy. Avtoreferat dysertatsii k. i. n. IA NAN Ukrainy. Priakhin, A. D., Savrasov, A. S. 1994. Metallurgiia i me- telloobrabotka naseleniia srubnoi kulturno-istoricheskoi obshchnosti Donetsko-Donskoi lesostepi. In: Srubnaia kul- turno-istoricheskaia oblast: Materialy III Rykovskikh chtenii (Saratov, oktiabr 1994 g.). Saratov, s. 31-35. Sanzharov, S. N. 2001. Katakombnye kultury Severo-Vos- tochnogo Priazovia. Lugansk: VNU. Cherniakov, I. T. 1996. Kultura mnogovalikovoi keramiki — vostochnyi areal Balkano-Dunaiskogo ochaga kulturogeneza. In: Gorbov, V. N. (ed.). Severo-Vostochnoe Pri- azove v sisteme evraziiskikh drevnostei (eneolit — bronzovyi vek). 1. Donetsk: DonGU, s. 59-64. Pankowski, V. 2019. The diversity in the theory of cultural genesis for the eastern European Bronze Age. In: Kadrow, S., Müller, J. (eds.). Habitus? Social Dimention of Tehnology and Transformation. Leiden, р. 215-228. V. V. Otroshchenko REFLECTIONS ON THE CONCEPTS OF CULTUROGENESIS The concept of centers of culturogenesis, formulat- ed and developed by V. Bochkarev was accepted and caused a number of considerations, clarifications and links to the regions of Eurasia during the Paleometal era. The implementation of the topic «Culturogenesis in the Eneolithic — Bronze Age in Ukraine» at the In- stitute of Archaeology of the National Academy of Sci- ences of Ukraine brought the attention to the problems of culturogenesis. V. Pankovskyi, comparing the points of the participants in the discussion on the vision of the manifestations of culturogenesis, determined the exist- ence of two of its concepts — center-pulsating and cent- er-accumulative. The researcher believes that the exist- ing concepts of culturogenesis are different approaches to understanding the essence of cultural deposits, based on the principles of archaeology or prehistory. V. Pankovskyi’s sympathies on the side of archaeology and the creator of the center-pulsating concept of cul- turogenesis of V. Bochkarev, who proposed the periodi- zation of the Bronze Age, based on technological chang- es in the production of non-ferrous metals. The author considers such periodization to be no less controversial than the previous ones, given its limited source base. V. Pankovskyi, based on the center-pulsating concept of cultural genesis, concludes that the periodization of V. Otroshchenko is not archaeological, being a cultur- al-chronological scheme of regional prehistory. To my opinion, the concept, due to its delicate substance, can- not be applied in assessing certain periodization on its own. However, its creators are capable of it completely. It should be reminded that any periodization of prehis- tory is a scheme. The question is the following: is the periodization of the Bronze Age made by V. Gorodtsov an archaeology or a scheme of regional prehistory? In general, it is too early to draw a line between archae- ology and prehistory by comparing two concepts rep- resented at the level of theses and individual articles. Both concepts of culturogenesis have already entered the segment of prehistory, without breaking with its archaeological «umbilical cord». Primitive archaeology and prehistory should not be too different. Keywords: Volga-Ural (South Ural), Dnipro- Donetsk, Carpathian-Dnipro centers of culturogenesis, center-pulsating and center-accumulative concepts of culturogenesis, periodization of the Bronze Age. Одержано 9.12.2020 отрощенко Віталій Васильович, доктор іс- торичних наук, професор, Інститут археології НАН України, Київ, Україна. OTROSHCHENKO Vitalii V., Doctor of Historical Sciences, Professor, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0001-5707-8384, e-mail: otrok_o@ukr.net.

Міркування щодо концепцій культурогенезу

Institution

Ähnliche Einträge