Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля
Застосування у перші десятиліття ХХ І ст. сучасного геофізичного обладнання та супутникової зйомки спричинило до чергового «перевідкриття» світу давніх хліборобів з невідомими раніше археологам подробицями. Нові типи будівель, громадські споруди, сліди ремісничої діяльності, укріплень, планування...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187501 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля / М.Ю. Відейко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 306-317. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859676128843661312 |
|---|---|
| author | Відейко, М.Ю. |
| author_facet | Відейко, М.Ю. |
| citation_txt | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля / М.Ю. Відейко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 306-317. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Застосування у перші десятиліття ХХ І ст. сучасного геофізичного обладнання та супутникової
зйомки спричинило до чергового «перевідкриття»
світу давніх хліборобів з невідомими раніше археологам подробицями. Нові типи будівель, громадські споруди, сліди ремісничої діяльності, укріплень,
планування та структура поселень, історії їхнього
спорудження — ось приблизний короткий перелік
відкриттів, які не лише змінили уявлення про давніх хліборобів, але і відкривають нові, захоплюючі
горизонти досліджень на майбутні десятиліття. Цей огляд присвячений підсумкам майже десятилітнього геофізичного картографування поселень Кукутень-Трипілля на території Румунії,
Молдови та України і розгляду їхніх наслідків.
Heading for a long time the department of archeology
of the Eneolithic-Bronze Age, Vitalii Otroshchenko
joined the issues related to the study of Trypillia culture.
He has repeatedly participated in specialized
scientific conferences, at which he repeatedly touched
upon the study of Trypillia culture, criticizing mythmaking
and myth-makers who speculate on the basis
of archaeology in general and Trypillia culture in particular.
During this time, the staff of the department
conducted a significant amount of archaeological research,
published a large number of articles and monographs
on the study of Trypillia culture.
Application in the first decades of the XXI century,
modern geophysical equipment and satellite imagery
have led to another «rediscovery» of the world of ancient
farmers with previously unknown to archaeologists details.
New types of buildings, public buildings, traces
of handicrafts, fortifications, planning and structure of
settlements, histories of their construction — this is an
approximate list of discoveries that not only changed
the perception of ancient farmers, but also open new,
exciting research horizons for decades to come. This
review is devoted to the results of almost a decade of
geophysical mapping of Cucuteni-Trypillia settlements
in Romania, Moldova and Ukraine and consideration
of their consequences.
Archaeologists have not only expanded and refined
their understanding of settlement planning, the
number of buildings, and their size. A number of objects
have been discovered that were previously little
known or unknown to researchers. These are large
public buildings and pottery kilns of previously unknown
design. Also new was the fact that there were
fortifications around large settlements, as well as the
spread of fortifications in most small settlements.
Due to the wide geography of research, which covered
the territories of Romania, Moldova, Ukraine (including
regions where magnetic imaging had not been
conducted before), as well as a significant chronological
range of monuments on which work was carried out, it
became possible to compare settlement structures as
in time and space. More accurate information on the
number of buildings in the settlements made it possible
to increase the probability of the results of paleodemographic
and paleoeconomic calculations, in particular,
to offer a new vision of the probable population of
Trypillia protocities.
Due to the opening of fortifications, a large number
of large public buildings and craft complexes, new
grounds for conclusions about the early processes of
urbanization based on the settlements of the cultural
complex Cucuteni-Trypillia, as part of the world of
farmers of ancient Europe in V—IV millennium BC.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:15:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
306 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
УДК [902.6:903.4](4)”636” DOI: 10.37445/adiu.2021.02.19
М. Ю. Відейко
геоФіЗиЧні дослідЖеннЯ поЧАткУ ххі ст.:
«переВідкриттЯ» кУлЬтУрного коМплексУ
прекУкУтенЬ-кУкУтенЬ-трипіллЯ
археологія
і ПриродНичі Науки
Застосування у перші десятиліття ххІ ст. су-
часного геофізичного обладнання та супутникової
зйомки спричинило до чергового «перевідкриття»
світу давніх хліборобів з невідомими раніше архе-
ологам подробицями. Нові типи будівель, громадсь-
кі споруди, сліди ремісничої діяльності, укріплень,
планування та структура поселень, історії їхнього
спорудження — ось приблизний короткий перелік
відкриттів, які не лише змінили уявлення про дав-
ніх хліборобів, але і відкривають нові, захоплюючі
горизонти досліджень на майбутні десятиліт-
тя. Цей огляд присвячений підсумкам майже де-
сятилітнього геофізичного картографування по-
селень Кукутень-Трипілля на території Румунії,
Молдови та України і розгляду їхніх наслідків.
ключові слова: Румунія, Молдова, Україна,
культурний комплекс Прекукутень-Кукутень-Три-
пілля, геофізичне картографування, поселення.
Очолюючи упродовж тривалого часу відділ
археології доби енеоліту — бронзового віку,
в. в. Отрощенко долучився до проблематики,
пов’язаної із вивченням трипільської культури.
він став неодноразовим учасником профільних
наукових конференцій, на яких торкався пи-
тань вивчення трипільської культури, займа-
ючись критикою міфотворчості та міфотворців,
що спекулюють на ґрунті археології в цілому та
трипільської культури зокрема. Співробітники
відділу за цей час провели значний обсяг ар-
хеологічних досліджень, опублікували велику
кількість статей та монографій, присвячених
дослідженням трипільської культури. за ми-
нуле десятиліття вони долучилися до процесу,
який можна без перебільшення назвати пере-
відкриттям культурного комплексу Кукутень-
Трипілля.
Процес цей спричинений, крім іншого, залу-
ченням у дослідницький процес археологів з
низки країн — в тому числі великої Британії,
Німеччини, Швейцарії, Польщі, США, Румунії,
Молдови та активним обговоренням на підставі
нових відкриттів кола питань, які перед тим
дискутувалися переважно в Україні. Таким
чином відновлено давню традицію вивчення
культурного комплексу Кукутень-Трипілля на
широкому міжнародному рівні, започатковану
майже півтора століття тому.
складові культурного комплексу Кукутень-
Трипілля було відкрито упродовж останньої
чверті ХІХ ст. Наступні сто років їх досліджень
додали чимало відомостей, в тому числі стосов-
но розмірів, структури та забудови поселень,
які вивчалися традиційними для археології
методами: розвідками та розкопками. Тоді це
вважалося цілком достатніми для формування
цілісного і всебічного уявлення про археологіч-
ні культури.
застосування аерофотозйомки та геофізич-
ного картографування поселень починаючи
з 1960—1970-х рр. мало наслідком відкриття
трипільських протоміст, що змінювало уста-
лені уявлення про Кукутень-Трипілля. На-
ступні кілька десятиліть саме їх вивчення було
у центрі уваги українських дослідників, які до-
сягли значних успіхів, застосувавши одними з
перших у європі комплексну методику дослід-
жень.
Із початку 1970-х рр. упродовж тривалого
часу вивчення поселень культури Трипілля із
застосуванням геофізичного картографування
проводили дослідники з України. за три деся-
тиліття вони виконали комплексні досліджен-
ня на низці поселень, розробили відповідну ме-
тодику (Шмаглій, Дудкін, зіньковський 1973) © М. ю. вІДЕйКО, 2021
307ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Відейко, М. Ю. Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: «перевідкриття» культурного комплексу...
та заклали підвалини вивчення цього явища у
праісторії європи. застосування передових на
той час методів — геофізичних, аерофотозйом-
ки надало в руки дослідників унікальну ін-
формацію. Подібні за масштабами (та резуль-
татами) геофізичні дослідження на пам’ятках
неоліту—енеоліту у європі розпочалися лише
на зламі ХХ—ХХІ ст. Певною мірою українські
дослідники випередили у вивченні плануван-
ня енеолітичних поселень та процесів ранньої
урбанізації на континенті археологів з інших
країн.
з часом складалося враження, що про три-
пільські протоміста, так само, як і про культур-
ний комплекс Кукутень-Трипілля відомо все
або майже все. з іншого боку масштабна про-
грама геофізичних досліджень, організована у
середині 1990-х рр. в. П. Дудкіним за підтрим-
ки Міністерства культури України не лише до-
дала відомостей про планування різного типу
поселень, але і показала, що є чимало подроби-
ць у їх плануванні та забудові, які можуть ста-
ти предметом подальших досліджень (Дудкін,
відейко 2009).
застосування ж у перші десятиліття ХХІ ст.
сучасного геофізичного обладнання з високою
роздільною здатністю та супутникової зйомки
спричинили чергове «перевідкриття» світу дав-
ніх хліборобів з невідомими раніше археологам
подробицями. Нові типи будівель, громадські
споруди, сліди ремісничої діяльності, укріп-
лень, планування та структура поселень, іс-
торії їх спорудження — ось приблизний корот-
кий перелік відкриттів, які не лише змінили
уявлення про давніх хліборобів, але і відкрива-
ють нові, захоплюючі горизонти досліджень на
майбутні десятиліття. Цей огляд присвячений
підсумкам майже десятилітнього геофізичного
картографування поселень Кукутень-Трипіл-
ля на території Румунії, Молдови та України
та розгляду їх наслідків.
на шляху до нових відкриттів. застосу-
вання масштабної магнітної зйомки на посе-
леннях доби неоліту та енеоліту у Централь-
ній та Південно-Східній європі після 2000 р. з
використанням сучасного обладнання змінило
уявлення про планування, забудову та струк-
туру поселень так само, як це відбулося на
кілька десятиліть перед тим з Трипіллям. Се-
ред подібних досліджень варто згадати багато-
шарову пам’ятку кінця VI — першої половини
V тис. до н. е. Околіштє (культурні комплекси
Бутмір та вінча) в Боснії і Герцеговині, пло-
щею близько 10 га (Hofmann et al. 2007). знач-
ні розміри мало укріплене поселення культури
вінча Црквіне-Стубліне на території Сербії,
широко відоме завдяки знахідці теракот воїнів
зі зброєю (Crnobrnja et al. 2009). Було встанов-
лено, що знамениті телі культури Гумельни-
ця мали забудову на значній площі навколо
власне теля — до 15 га у випадку з поселенням
Пєтрєль (середина — початок другої половини
V тис. до н. е.) на території Румунії (Ханзен и
др. 2011) тощо.
Усі згадані дослідження супроводжувалися
програмами радіовуглецевого датування, які
надали можливість розташувати виявлені по-
селення в часі, спираючись не лише на тради-
ційні стратиграфічні спостереження.
Таким чином, в перше десятиліття ХХІ ст.
у європі було відкрито низку великих, порів-
няно з попереднім часом, поселень, належних
до різних культурних комплексів (вінча, Гу-
мельниця, Тисаполгар тощо). Усі вони мали
укріплення, культові споруди, сліди ремісни-
чої діяльності. Спільним виявився і час, коли
великі поселення зникають у Центральній та
Південно-Східній європі — близько 4300—
4200 рр. до н. е. Що цікаво, відбулося це при-
близно в той самий час, коли подібні великі се-
лища виникають на більш східних територіях
(видейко 2018).
Дехто з дослідників почав пов’язувати з ними
початкові етапи урбанізації у європі (напр.:
Crnobrnja et al. 2009) та шукати їм аналогії.
відповідно і великі трипільські поселення для
європейських дослідників поступово переста-
вали бути таким собі «феноменом», який виник
невідомо чому. Таким чином дослідження ана-
логічного явища на теренах України набували
особливого сенсу і змісту, розширюючи картину
ранньої урбанізації на континенті у часі та в
просторі.
Широке застосування геофізичного карто-
графування енеолітичних поселень в ціло-
му дало настільки вражаючі результати, що
пішли розмови про «методологічну революцію»
у їх вивченні. з врахуванням досліджень ук-
раїнських археологів зрештою було вирішено,
що можна вести мову стосовно «другої фази» ме-
тодологічної революції (Chapman et al. 2014а),
у якій геофізичні дослідження, як і перед тим,
відігравали провідну роль.
нові геофізичні дослідження кукутень-
трипілля. Після 2007 р. дослідниками з нау-
кових установ великої Британії, Німеччини та
Румунії на пам’ятках Кукутень-Трипілля було
використано більш досконалу техніку, яка
дала можливість виконати значні обсяги робіт
та створити більш точні плани археологічних
об’єктів. Ця техніка була вироблена у великій
Британії та Німеччині, мала різні параметри,
різнилася числом датчиків, тощо (Chapman et
al. 2014b, р. 375; Rassmann et al. 2014, с. 99-112;
Asăndulesei 2017).
Так, дослідники з Британії, які працювали
на поселенні Небелівка, використали ручні
прилади з двома датчиками кожен, за допомо-
гою яких упродовж сезонів 2009, 2012—2013 рр.
відзнято 238 га (рис. 1: 1). Дослідники з Німеч-
чини використали більш продуктивну техніку
з багатьма датчиками (від 4 до 16), встановле-
ними на колісне шасі (рис. 1: 2,3). вона надава-
ла можливості здійснення масштабної зйомки
308 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Археологія і природничі науки
у відносно стислі терміни. Так, в перший сезон
робіт (2011) у Майданецкому (загальна площа
близько 200 га) та Тальянках (загальна площа
близько 340 га) упродовж дня вдавалося зніма-
ти від 10 до 20 га площі.
Спільними рисами була висока, порівняно з
минулим періодом, чутливість приладів та за-
стосування супутникової системи навігації для
точного позиціонування об’єктів. відповідно усі
обчислення та створення кінцевих планів посе-
лень виконувалося з використанням обчислю-
вальної техніки та спеціальних комп’ютерних
програм. Саме це і дало на виході ті чудові пла-
ни, які вигідно відрізнялися від результатів,
досягнутих у другій половині ХХ ст. (рис. 2).
географія та результати досліджень.
Для повноти картини оглянемо сучасні ком-
плексні дослідження культурного комплексу
Кукутень-Трипілля, проведені після 2007 р.
на території Румунії, Молдови та України. Об-
сяг робіт більший за дослідження, проведені у
ХХ ст. і для повного їх опису на сьогодні вже
знадобилося б монографічне видання. Нижче
подано короткий перелік того, що зроблено,
який дає змогу в загальних рисах оцінити до-
сягнуте.
Для території Румунії на пам’ятках куль-
турного комплексу Прекукутень-Кукутень у
подібних масштабах геофізичні дослідження
раніше не проводилися, отож їх результати
та наслідки виглядають в цілому досить знач-
ними. Основний обсяг робіт з вражаючими
результатами виконано після 2007 р. Станом
на 2020 р. опубліковано відомості про геофі-
зичне картографування на понад 25 пам’ятках
(Mischka 2008; Mischka et al. 2016; Asăndulesei
2015; Asăndulesei 2017; Asăndulesei et al. 2015;
Asăndulesei et al. 2020; Preoteasa, Mischka
2019). Дослідження були комплексними, з ви-
користанням супутникової зйомки та іншого
сучасного пошукового обладнання.
Геофізичне картографування поселень Пре-
кукутень-Кукутень виявило наявність довко-
ла них укріплень у вигляді ровів та палісадів,
іноді у сполученні. Проведені розкопки показа-
ли, що у деяких випадках йдеться про рови, в
тому числі розташовані у кілька рядів (рис. 3:
4). Окрім мисових поселень, для яких укріп-
лення були відомі і раніше — за результатами
розкопок, виявлено існування оточених дов-
кола укріпленнями селищ, таких, як Scânteia
(Mischka et al. 2016, fig. 4—5), Ripiceni-Popoaia
(Asăndulesei et al. 2020, fig. 6в) та ін. Неукріп-
лені поселення на подібному тлі нині вигля-
дають радше винятком, аніж закономірністю.
Аналогічною, зауважимо, є ситуація і для посе-
лень Південно-Східної та Центральної європи
(відейко 2019, рис. 3, 5, 7, 15, 21).
виявлено низку мегаспоруд, в тому числі і
на порівняно невеликого розміру поселеннях.
Особливо виділяється пам’ятка Байя, де така
споруда датована етапом Прекукутень, тобто
є найдавнішою серед нині відомих для даного
культурного комплексу. Особливо цікавою є
та обставина, що вона оточена подвійною ого-
рожею. виявлено мегаспоруди і на пам’ятках
рис. 1. зразки геофізичного обладнання, використаного для дослідження пам’яток трипільської культури в
Україні у 2009—2018 рр.: 1 — з великої Британії; 2, 3 — з Німеччини
309ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Відейко, М. Ю. Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: «перевідкриття» культурного комплексу...
рис. 2. Плани поселення трипільської культури біля с. Майданецького за результатами геофізичних до-
сліджень: 1 — 1971—1974 рр., за в. П. Дудкіним; 2 — за результатами зйомки 2011—2012 рр. (за К. Рас-
сманн, К. Мішка), суміщений з планом 1971—1974 рр.
310 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Археологія і природничі науки
комплексу Кукутень — приміром на поселенні
Ripiceni-Holm (рис. 3: 3; Asăndulesei et al. 2020,
fig. 5).
У деяких випадках отримані геофізичні пла-
ни дають підстави для відновлення первісно-
го планування вже зруйнованих поселень. На
їх підставі продемонстровано можливість для
реконструкції вірогідного планування посе-
лень (Asăndulesei et al. 2020). Для поселення
Ripiceni-Holm, яке на перший погляд вигля-
дає як типове мисове селище, укріплене дво-
ма лініями ровів, запропоновано, з врахуван-
ням ерозійних процесів, кругове планування,
зафіксоване геофізичним картографуванням
рис. 3. Плани поселень культурного комплексу Прекукутень-Кукутень з території Румунії: 1 — Траян Дя-
лул Финтинілор; 2 — Ripiceni-Popoaia; 3 — Ripiceni-Holm (за: Asăndulesei et al. 2020)
311ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Відейко, М. Ю. Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: «перевідкриття» культурного комплексу...
розташованого неподалік поселення Ripiceni-
Popoaia (рис. 3: 2).
Упродовж 2009—2016 рр. в республіці
Молдова геофізичні дослідження із застосу-
ванням сучасного обладнання проведено на
20 пам’ятках культурного комплексу Кукутень-
Трипілля, які віднесено до різного часу, від
Прекукутень ІІІ—Трипілля А до Трипілля СІІ
(Rassmann et al. 2016; Ţerna 2016). У останні
роки роботи тривають, і на 2020 р. опубліко-
вано відомості про зйомку ще на понад десяти
поселеннях, аналогічного хронологічного діа-
пазону (Ţerna et al. 2020). Для території Мол-
дови, таким чином, маємо відомості стосовно
планування близько 30 пам’яток
У більшості випадків йдеться про фрагменти
поселень, переважно площею у декілька гек-
тарів. Це суттєво поповнило відомості стосовно
планування саме невеликих поселень, які ви-
явилися укріпленими (рис. 4). На них виявле-
но сліди будівель різних розмірів, а також за-
глиблені об’єкти поряд з ними. Також магнітна
зйомка засвідчила значні руйнування куль-
турного шару на багатьох поселеннях.
Найбільшими з числа відзнятих є Петрень,
Столнічень І (повністю) та Бринзень 8 (частко-
во). Привертає увагу планування перших двох
поселень по більш-менш правильному колу,
причому в центрі незабудована площа відсут-
ня, на відміну від поселень на схід від Дністра.
впадає в око більша щільність забудови. є під-
стави говорити про відмінності у плануваль-
них традиціях великих поселень у західному
та східному регіонах. Разом із тим є спільні
закономірності у розташуванні мегаспоруд
між рядами будівель по периметру поселення
(рис. 5).
важливим є відкриття на поселенні Петрень
та інших слідів перебудови з перенесенням ук-
ріплень далі від центру поселення — так, як це
зроблено, приміром, у Майданецькому. Таким
чином, видно, що і це поселення вірогідно мог-
ло існувати упродовж більш тривалого часу,
аніж вважалося раніше.
рис. 4. Плани поселень куль-
турного комплексу Преку-
кутень-Кукутень: 1 — Scânteia;
2 — Гєлаєшть; 3 — Brăteşti;
4 — Путінешть 3 (1—3 — Ру-
мунія; 4 — Молдова; за:
Mischka et al. 2016; Asăndulesei
2017; Hofman et al. 2016)
312 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Археологія і природничі науки
Геофізичне картографування з використан-
ням сучасного обладнання в Україні розпоча-
то з поселення Небелівка 2009 р. (Hale et al.
2010). Станом на 2020 р. є відомості про магніт-
ну зйомку у 25 пунктах. загальний обсяг робіт,
виконаних за цей час, становить декілька со-
тень гектарів, що досягнуто завдяки проведен-
ню масштабних робіт на великих поселеннях.
У 2011—2012 рр. роботи на них проводили
фахівці Римсько-Германської комісії під керів-
ництвом К. Рассмана та К. Мішки. Тоді було
охоплено зйомкою Майданецьке, Тальянки,
Доброводи (частково) та Аполянку (повністю). з
цього списку для двох перших поселень вже іс-
нували плани, створені у 1970—1980-ті рр. під
керівництвом в. Дудкіна з використанням то-
гочасної техніки — ручних приладів типу М-27
та ММП-203. Слід відзначити, що німецькі ко-
леги відзначали співпадіння основних резуль-
татів зйомки (Мюллер и др. 2014; Rassmann et
al. 2014; Mueler et al. 2017).
водночас, як і у випадку з Небелівкою, су-
часне обладнання дозволило відкрити низку
невідомих раніше об’єктів, так і суттєво уточ-
нити деякі елементи старих планів. Стосовно
уточнення головним стало збільшення числа
виявлених решток будівель — в Майданецько-
му воно зросло з 1575 майже удвічі. Це сталося
не лише через застосування більш чутливих
приладів, але і через практично суцільну сіт-
ку по якій проводилися вимірювання: у 1972—
1974 рр. виміри проводили по сітці 4 × 4 м, а
2011—2012 — датчики розташовувались з
інтервалом 25 см, роблячи низку вимірів на
секунду. Наслідком стало розділення низки
рис. 5. Плани поселень трипільської культу-
ри за результатами нового геофізичного карто-
графування: 1 — фрагмент плану поселення
Глибочок на ділянці розміщення мегаспоруд;
2 — фрагмент плану поселення війтівка з ме-
гаспорудами; 3 — план поселення біля с. Мо-
шурів, ур. Смаглієві Береги; 4 — план посе-
лення Тальне 3 (за: Ohlrau, Rud 2019)
313ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Відейко, М. Ю. Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: «перевідкриття» культурного комплексу...
аномалій від споруд на окремі об’єкти. Разом
із тим, як і у Небелівці, зафіксовано багаточи-
сельні аномалії від ям.
Після 2016 р. роботи проводилися у різних
регіонах України — від Подністров’я до Над-
дніпрянщини. При цьому роботи зосереджені
переважно на невеликих та середнього розміру
поселеннях та фрагментарному картографу-
ванні більших пам’яток (видейко и др. 2017;
Rud et al. 2016; 2018; Рудь та ін. 2019; Ohlrau,
Rud 2019; Hofmann et al. 2019) важливі дослід-
ження проведено на багатошарових поселен-
нях з горизонтами від неоліту (культура ліній-
но-стрічкової кераміки) до Трипілля різних
етапів. Це Більшівці та Кам’яне завалля. ви-
явлено сліди споруд різного часу та укріплень
(Dębiec et al. 2014).
перші підсумки та висновки. Якщо
скласти разом результати геофізичних дослід-
жень, проведених на пам’ятках культурного
комплексу Прекукутень-Кукутень-Трипілля
після 2000 р. на територіях Румунії, Молдови
та України, ми побачимо, що у цей період вони
охопили близько 80 пам’яток культурного ком-
плексу у трьох країнах. По числу поселень, на
яких проведено зйомку, передує Молдова, за
відзнятими площами — Україна.
Кількість відзнятих повністю або частково по-
селень порівняно з попереднім періодом зросла
більш ніж удвічі. Було блискуче підтверджено
результати попередніх досліджень, відкрилися
нові перспективи наукових пошуків. за числом
поселень, для яких складено повні або часткові
плани за результатами геофізичних дослід-
жень та обсягами робіт культурний комплекс
Прекукутень-Кукутень-Трипілля, таким чи-
ном, виглядає нині найбільш вивченим з числа
давніх хліборобських культур Старої європи.
По «гарячих слідах» нової хвилі комплекс-
них досліджень пам’яток культурного комп-
лексу Кукутень-Трипілля вже з’явилася низка
наукових праць зі спробами узагальнення ре-
зультатів (Chapman et al. 2014; 2020). вони охо-
пили широке коло питань. від реконструкції
конкретних об’єктів до визначення їх місця та
значення для поселень. йдеться про укріплен-
ня різних типів — рови та палісади (відейко
2019), мегаспоруди, яких завдяки геофізичним
дослідженням вже відомо понад сто (рис. 5: 1,
2; відейко, Бурдо 2015; Hofmann et al. 2019),
гончарні горни різних, в тому числі невідомих
раніше конструкцій, яких досліджено понад 20
(Korvin-Piotrovskiy et al. 2016).
Спроби різноманітних реконструкцій при-
вернули увагу до питання внутрішньої хроно-
логії та синхронізації пам’яток. власне, деякі
дослідники розглядали їх у якості альтернати-
ви типологічному датуванню при розробці від-
носної хронології поселень, так і визначення
віку окремих будівель, що навіть було задекла-
ровано як складова «другої фази методологічної
революції» (Chapman et al. 2014, p. 370—371).
Сподівання на 14C AMS дати попри величезні
витрати на отримання сотень зразків та виз-
начень з десятків об’єктів не були виправдані.
з’ясування ж причини подібного результату
заслуговує на окремий розгляд. Поки що до-
водиться констатувати, що традиційні методи
археологічного датування, засновані на порів-
нянні керамічних комплексів зберігають акту-
альність.
Які саме результати на ниві геофізичного
картографування давніх поселень і як вплину-
ли та впливатимуть на інші напрямки дослід-
жень? Для розуміння цього нагадаємо, яким
чином ці результати використовували раніше.
Це планування та проведення польових до-
сліджень, різноманітні реконструкції — палео-
економічні, палеодемографічні, палеосоціоло-
гічні.
На ниві планування досліджень підвищення
якості магнітної зйомки відкриває можливості
більш точного закладання розкопів, повніше
уявлення стосовно оточення досліджуваних
об’єктів. Разом із тим відкриття нових типів
об’єктів (громадських та оборонних споруд,
різноманітних заглиблень тощо) підкреслює
необхідність розкопок реально великими пло-
щами, що вимагатиме значно більших часових,
фінансових витрат, залучення до польових до-
сліджень більшого числа польових фахівців.
Для реального поступу у інтерпретації архе-
ологічних матеріалів з поселень різного типу
потребують розкопок вже не окремі об’єкти, а
цілі ділянки поселень. Геофізичні досліджен-
ня показали, що поселення, які вважалися
«повністю розкопаними», не можуть вважатися
такими насправді. Адже традиційні пошукові
прийоми польової археології із застосуванням
траншей та шурфів, навіть при значній їх кіль-
кості залишають поза дослідженням частину
об’єктів. А без їх вивчення дослідження, нехай
і великими площами, на може вважатися пов-
ним. Прикладів можна навести чимало — як у
минулому, так і для поселень, навіть охопле-
них магнітною зйомкою із застосуванням об-
ладнання другої половини ХХ ст.
Стосовно використання результатів зйомки
ситуація виглядає не менш показовою — від
обчислень реальної площі поселень до різно-
манітних підрахунків чисельності жител, насе-
лення та відповідних побудовах, які на подіб-
них обчисленнях будувалися ще порівняно
недавно. встановлено, що саме по собі обчис-
лення площі поселення не може бути підста-
вою для подальших обрахунків з цілої низки
обставин. Нині встановлено ту обставину, що
щільність забудови особливо великих поселень
може суттєво різнитися.
Якщо раніше екстраполювання відомостей
стосовно щільності забудови Майданецького і
Тальянок на решту поселень могла вважатися
прийнятною, то нині подібні побудови вигля-
дають відверто недостовірними через цілу низ-
31� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Археологія і природничі науки
ку обставин. Так, реальна щільність забудови
Майданецького виявилася майже удвічі (!) біль-
шою за встановлену у 1971—74 рр. — замість
1575 аномалій близько 2900 (рис. 1), за підра-
хунками на підставі зйомки 2011—2012 рр.
при тому, що охоплена магнітною зйомкою
площа зросла лише на кілька гектарів (Müller,
Videiko 2016).
Окрім того, магнітна зйомка дозволила ви-
явити (і це підтверджено розкопками) певні
фази у розбудові поселення, які включали спо-
рудження пізніше знесених будівель, перенос
лінії укріплень (Videiko et al. 2017). Магнітна
зйомка продемонструвала, що навіть на біль-
шій площі кількість споруд може бути меншою,
як у випадку з поселенням Небелівка. Тут на
площі понад 200 га виявлено лише близько
1400 аномалій від споруд, тобто удвічі менше,
аніж в Майданецькому — на 200 га. Оскільки в
обох випадках використано сучасне обладнан-
ня, то отримані результати можливо співстав-
ляти. І це порівняння підводить до висновку,
що фактично кожне поселення (як велике так
і мале) є унікальним об’єктом з власною непов-
торною історією, включно із протяжністю існу-
вання.
Тому наступний реально обґрунтований крок
у палеодомографічних та решті зав’язаних на
них реконструкціях потребуватиме як отри-
мання планів усіх поселень відповідних хроно-
логічних фаз, а краще усіх пам’яток в межах
регіону та відповідного обсягу мінімально не-
обхідних археологічних досліджень — особ-
ливо з метою з’ясування відносної хронології,
синхронізації, наявності взаємних контактів.
Спроба вирішити питання хронології та мікро-
хронології через отримання великих серій дат
виявило велику проблематичність будь-яких
побудов, які ґрунтувалися б виключно на ізо-
топному датуванні поряд із тією обставиною,
що у даному випадку археологічне датування
через порівняння керамічних комплексів все
ще залишається найбільш надійним.
Висновки. Геофізичні дослідження початку
ХХІ ст. відкрили новий етап у вивченні куль-
турного комплексу Кукутень-Трипілля. Архе-
ологам вдалося не лише розширити та поточ-
нити уявлення стосовно планування поселень,
кількості будівель та їх розмірів. Було відкрито
низку об’єктів, які перед тим були маловідомі
або взагалі невідомі дослідникам. Це громад-
ські споруди великих розмірів та гончарні гор-
ни невідомої раніше конструкції. Новиною став
також факт існування укріплень навколо вели-
ких поселень, а також поширення укріплень
на більшості малих поселень.
завдяки широкій географії досліджень, які
охопили терени Румунії, Молдови, України
(включно з регіонами, де перед тим магнітна
зйомка майже не була проведена), а також
значному хронологічному діапазону пам’яток,
на яких проведено роботи, постала можливість
порівнювати поселенські структури як у часі,
так і у просторі. Більш точні відомості стосов-
но числа будівель на поселеннях надали змогу
підвищити ймовірність результатів палеоде-
мографічних та палеоекономічних обрахунків,
зокрема запропонувати нове бачення вірогід-
ної чисельності населення трипільських прото-
міст.
завдяки відкриттю укріплень, значної кіль-
кості великих громадських споруд та ремісни-
чих комплексів з’явилися нові підстави для
висновків стосовно ранніх процесів урбанізації
за матеріалами поселень культурного комп-
лексу Кукутень-Трипілля, як складової світу
хліборобів Давньої європи у V—IV тис. до н. е.
літерАтУрА
видейко, М. ю. 2018. Кризисы и ранние процессы
урбанизации в Европе. Tyragetia, XII, 1, с. 9-28.
відейко, М. ю. 2019. Зброя та військова справа у
давніх хліборобів Європи у VI—IV тис. до н. е. Київ:
Олег Філюк.
відейко, М. ю., Бурдо, Н. Б. 2015. «Мегаструк-
тура» — храм з трипільського послення біля с. Не-
белівка. в: Дяченко, О., Менотті, Ф., Рижов, С., Бу-
нятян, К., Кадров, С. (ред.). Культурний комплекс
Кукутень-Трипілля та його сусіди. Збірка науко-
вих праць пам’яті В. О. Круца. Львів: Астролябія,
с. 209-336.
видейко, М. ю., видейко, М. М., Слесарев, Е.,
Улрау, Р. 2017. Новые исследования на поселении
Триполья вІ—ІІ Коломийцив Яр. Tyragetia, XI, 1,
с. 55-66.
Дудкін, в. П., відейко, М. ю. 2009. Архітекту-
ра трипільської цивілізації: від поселень до прото-
міст. Київ: Мислене древо.
Мюллер, й., Хофманн, Р., Рассманн, К., Миш-
ка, К., видейко, М., Бурдо, Н. 2014. Майданецкое:
исследования по обновленному плану поселения.
Stratum plus, 2, с. 285-302.
Рудь, в., Улрау, Р., Манігда, О. 2016. Геомагніт-
на зйомка та географічне моделювання у вивченні
поселення Тростянчик. Вісник рятівної археології,
2, с. 55-76.
Рудь, в., Улрау, Р., Федоров, С., зайцева, О. 2018.
Дослідження на поселеннях трипільської культури
Тростянчик та війтівка. Археологічні дослідження в
Україні 2016 р., с. 11-14.
Рудь, в. С., Хофманн, Р., Косаківський, в. А., зай-
цева, О. в., Мюллер, й. 2019. Білий Камінь: плану-
вання найбільшого поселення трипільської культури
межиріччя Південного Бугу та Дністра. Археологія і
давня історія України, 4 (33), с. 362-372.
Ханзен, С., Тодераш, М., Райнгрубер, А., вундер-
лих, ю. Пьетреле. 2011. Поселение эпохи медного
века на Нижнем Дунае. Stratum plus, 2, с. 17-86.
Шмаглій, М. М., Дудкін, в. П., 3іньковський,
К. в. 1973. Про комплексне вивчення трипільських
поселень. Археологія, 10, с. 23-31.
Asăndulesei, A. 2015. Magnetic prospecting on
Chalcolithic sites in north-eastern Romania: Some
considerations regarding intr-site spatial organisation.
Archaeologia Polona, 53, p. 189-194.
Asăndulesei, A. 2017. Inside a Cucuteni Settlement:
Remote sensing Techniques for Documenting an Un-
explored Eneolithic Site from Northeastern Roma-
315ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Відейко, М. Ю. Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: «перевідкриття» культурного комплексу...
nia. Remote sensing, 9 (1), 41. https://doi.org/10.3390/
rs9010041
Asăndulesei, A., Nicu, I. C., Balaur, R., Caliniuc, Ş.,
Asăndulesei, M., Cotiugă, V. 2015. Integrated prospec-
tion methods for documenting threatened prehistoric
archaeological sites from north-eastern Romania. Ar-
chaeologia Polona, 53, p. 425-430.
Asăndulesei, A., Adrian Tencariu, F., Nicu, I. 2020.
Pars pro toto-Remote sensing Data for the Reconstruc-
tion of a Rounded Chalcolithic Site from NE Romania:
The Case of Ripiceni-Holm Settlement (Cucuteni Cul-
ture). Remote sensing, 12, 887. https://doi.org/10.3390/
rs12050887
Burdo, N., Videiko, M. 2016. Nebelivka: from mag-
netic prospection to new features of mega-sites. In:
Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. (eds.). Trypillia-
Megasites and European Prehistory: 4100—3400 BCE.
London; New York: Routledge, p. 96-116.
Chapman, J, Videiko, M., Hale, D., Gaydarska, B.,
Burdo, N., Rassmann, K., Mischka, C., Müller, J., Kor-
vin-Piotrovskiy, A., Kruts, V. 2014. The Second Phase
of the Trypillia Mega-Site Methodological Revolution:
A New Research Agenda. European Journal of Archae-
ology, 17, 3, р. 369-406.
Chapman, J., Videiko, M., Gaydarska, B., Burdo, N.,
Hale, D., Villis, R., Swann, N., Tomas, N., Edwards,
P., Blair, A., Hayes, A., Nebbia, M., Rud, V. 2014. The
planning of the earliest European prototowns: A new
geophysical plan of the Trypillia mega-site of Nebe-
livka, Kirovograd Domain, Ukraine. Antiquity Gallery.
Availble at: http://antiquity.ac.uk.ezphost.dur.ac.uk/
projgall/chapman339/
Chapman, J., Gaydarska, B., Videiko, M., Burdo,
N., Pashkevych, G., Ovchinnikov, E., Rud, V., Hale,
D. 2020. Early Urbanism in Europe The Trypillia-
Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe. Warsaw;
Berlin: De Gruyter.
Crnobrnja, A., Simić, Z., Janković, M. 2009. Late
Vinča culture settlement at Crkvine in Stubline:
Household organization and urbanization in the Late
Vinča culture period. Starinar, 59, p. 9-25.
Hale, D., Chapman, J., Swann, N., Videiko, M., Vil-
lis, R. 2010. Early urbanism in Europe? Geophysical
survey at Nebelivka, Ukraine. In: Recent Work in Ar-
chaeological Geophysics. Geological Society. London,
p. 35-36.
Hofmann, R., Müller, J., Rassmann, K. 2007. Sozio-
politische Organisationsstructuren und zentrale Insti-
tutionen des späthneolitishen Visokobeckens in Zen-
tralbosnien (5500—4500 v. Chr). In: Hansen, S. (ed.).
Leben auf dem Tell als soziale Praxis. Beitrage des In-
ternationalen Symposium in Berlin vom 26—27. Feb-
ruar 2007. Bonn, S. 189-213.
Hofmann, R., Ţerna, S., Rud, V., Shatilo, L., Sîrbu,
G. 2016. Geomagnetic Surveys and Test-Trenches on
Early Neolithic — Late Copper Age sites from Repub-
lic of Moldova. In: Mischka, D., Preoteasa, C., (eds.).
In Beyond Excavation. Geophysics, Aerial Photogra-
phy and the Use of Drones in Eastern and South-East
European Archaeology. International colloquium:
programme and abstracts. Piatra Neamţ: Constantin
Matasă, p. 18-22.
Hofmann, R., Müller, J., Shatilo, L., Videiko, M.,
Ohlrau, R., Rud, V., Burdo, N., Dal Corso, M., Drei-
brodt, S.,Kirleis, W. 2019. Governing Tripolye: In-
tegrative architecture in Tripolye settlements. Plos
one, 14, 9, e0222243. https://doi.org/10.1371/journal.
pone.0222243
Korvin-Piotrovskiy, A., Hofmann, R., Rassmann,
K., Videiko, M., Brandstatter, L. 2016. Pottery kilns in
Trypillian settlements. Tracing the division of labour
and the social organization of Copper Age communi-
ties. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. (eds.).
Trypillia-Megasites and European Prehistory: 4100—
3400 BCE. London; New York: Routledge, р. 221-252.
Mischka, C. 2008. Geomagnetische Prospektion neo-
lithischer und kupferzeitlicher Siedlungen in Rumän-
ien. Eurasia Antiqua: Zeitschrift für Archäologie Eura-
siens, 14, 1, S. 1-115.
Mischka, C., Mischka, D., Rubel, A. 2016. Geo-
magnetic survey of Cucuteni-settlements in Moldo-
va — results of the FAU — campaign 2015 Arheologia
Moldovei, XXXIX, p. 333-345.
Müller, J., Hofmann, R., Kirleis, W., Dreibrodt, S.,
Ohlrau, R., Brandtstätter, L., Dal Corso, M., Rass-
mann, K., Burdo, N., Videiko, M. 2017. Maidanetske
2013. New excavations at a Trypillia megasite. Studien
zur Archäologie in Ostmitteleuropa, 16. Bonn: Dr. Ru-
dolf Habelt.
Müller, J., Videiko, M. 2016. Maidanetske: New
Facts of a Mega-Site. In: Müller, J., Rassmann, K.,
Videiko, M. (eds.). Trypillia-Megasites and European
Prehistory: 4100—3400 BCE. London; New York:
Routledge, р. 71-93.
Ohlrau, R., Rud, V. 2019. Testing Trypillian site de-
velopment via geomagnetic survey. New «mega-struc-
tures» and plans of smaller sites. In: Beyond Excava-
tion. Geophysics, Aerial Photography and the use of
Drones in Eastern and Southeastern European Archae-
ology. Proceedings of the International Colloquium 5—
8 December 2016, Piatra-Neamţ, Romania. Bibliotheca
Memoriae Antiquitatis, XL. Piatra-Neamţ: Constantin
Matasă, р. 87-114.
Preoteasa, C., Mischka, C. 2019. Noi considerati
«susteme de fortificate» ale siturilor Precucuteni-Cucu-
teni dela Traian Comuna Zănesti, Judeţul Neamţ. In:
Fortificaţii şi sisteme de fortificareîn spaţul Est-Carpatic,
din Neolitic până în evul Mediu. Piatra-Neamţ, p. 27-31.
Rassmann, K., Videjko, M., Peters, D., Gauss, R.
2014. Großflächige geomagnetische Untersuchungen
kupferzeitlicher Siedlung der Trypillia-Kultur. Ak-
tuelle Prospektionen in Taljanky und Maydanetske
(Ukraine). In: Schier, W., Drasovean, F. (eds.). The
Neolithic and eneolithic in Southeast Europw new ap-
proaches to dating and cultural dynamics in the 6th to
4th millennium BC. Rahden, S. 99-112.
Rassmann, K., Mertl, P., Voss, H. U., Bicbaev, V.,
Popa, A. L., Musteaţă, S. 2016. Copper Age settlements
in Moldova: Insights into a complex phenomenon from
recent geomagnetic surveys. In: Müller, J., Rassmann,
K., Videiko, M. (eds.). Trypillia-Megasites and Euro-
pean Prehistory: 4100—3400 BCE. London; New York:
Routledge, p. 55-69.
Rud, V., Zaitseva, O., Hofmann, R., Rauba-Bukows-
ka, A., Kosakivskyi, V. 2019. Unique pottery kiln con-
struction? The interpretation of massive clay objects
from the Trostianchyk site of the Trypillia culture.
Sprawozdania Archeologiczne, 71, p. 11-40.
Saile, T., Posselt, M., Dębiec, M., Kiosak, D., Tka-
chuk, T. 2014. Prospections Magnetometriques sur des
Sites de la Culture Cucuteni—Trypillia sur le Cours du
Dniestre et du Boug de Sud. In: Preoteasa, C., Nicola,
C.-D. (eds.). Cucuteni Culture within the European
Neo-Eneolithc Context. Piatra Neamţ, p. 581-596.
Ţerna, S. 2016. Geomagnetic surveys of the Neo-
lithic and the Copper Age sites from the Republic of
Moldova (1968—2016): main results, current state and
future perspectives. Raport, 11, p. 187-225.
Ţerna, S., Rassmann, K., Hohle, I., Kalmbach, J.,
Grundmann, A., Kohle, M. 2020. ProspecŢiuni geofi-
316 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Археологія і природничі науки
zice pe situri Cucuteni-Tripolie din Nordul Republicii
Moldova. In: Cercetări arheologice în Republica Moldo-
va: Campania 2018. Chişinău: Comisia Naţională
Arheologică, p. 19-21.
Videiko, M., Burdo, N., Sliesariev, Ye., Muller, J.,
Hoffman, R., Ohlrau, R. 2017. Maidanetske 2016:
excavations at a Trypillia Mega-site. Trypillia Civi-
lization Journal. Available at: http://trypillia.com/
archives2017/124-m-videiko-n-burdo-ye-sliesariev-y-
muller-r-hoffman-r-ulrau-maidanetske-2016-excava-
tions-at-a-trypillia-mega-site
REFERENCES
Videiko, M. Iu. 2018. Krizisy i rannie protsessy urbanizat-
sii v Evrope. Tyragetia, XII, 1, s. 9-28.
Videiko, M. Yu. 2019. Zbroia ta viiskova sprava u davnikh
khliborobiv Yevropy u VI—IV tys. do n. e. Kyiv: Oleh Filiuk.
Videiko, M. Yu., Burdo, N. B. 2015. «Mehastruktura» —
khram z trypilskoho poslennia bilia s. Nebelivka. In: Dia-
chenko, О., Menotti, F., Ryzhov, S., Bunatian, K., Kadrow, S.
(ed.). Kulturnyi kompleks Kukuten-Trypillia ta yoho susidy.
Zbirka naukovykh prats pam’iati V. O. Krutsa. Lviv: Astrolia-
biia, s. 209-336.
Videiko, M. Iu., Videiko, M. M., Slesarev, E., Ulrau, R.
2017. Novye issledovaniia na poselenii Tripolia BI—II Kolo-
miitsiv Iar. Tyragetia, XI, 1, s. 55-66.
Dudkin, V. P., Videiko, M. Yu. 2009. Arkhitektura tryp-
ilskoi tsyvilizatsii: vid poselen do protomist. Kyiv: Myslene
drevo.
Miuller, Y., Khofmann, R., Rassmann, K., Myshka, K., Vy-
deiko, M., Burdo, N. 2014. Maidanetskoe: yssledovanyia po
obnovlennomu planu poselenyia. Stratum plus, 2, s. 285-302.
Rud, V., Ulrau, R., Manihda, O. 2016. Heomahnitna zi-
omka ta heohrafichne modeliuvannia u vyvchenni poselennia
Trostianchyk. Visnyk riativnoi arkheolohii, 2, s. 55-76.
Rud, V., Ulrau, R., Fedorov, S., Zaitseva, O. 2018.
Doslidzhennia na poselenniakh trypilskoi kultury Tros-
tianchyk ta Viitivka. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini
2016 r., s. 11-14.
Rud, V. S., Khofmann, R., Kosakivskyi, V. A., Zaitseva,
O. V., Miuller, Y. 2019. Bilyi Kamin: planuvannia naibilsho-
ho poselennia trypilskoi kultury mezhyrichchia Pivdennoho
Buhu ta Dnistra. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4
(33), s. 362-372.
Khanzen, S., Toderash, M., Raingruber, A., Vunderlikh,
Iu. Petrele. 2011. Poselenie epokhi mednogo veka na Nizhnem
Dunae. Stratum plus, 2, s. 17-86.
Shmahlii, M. M., Dudkin, V. P., 3inkovskyi, K. V. 1973.
Pro kompleksne vyvchennia trypilskykh poselen. Arkheolo-
hiia, 10, s. 23-31.
Asăndulesei, A. 2015. Magnetic prospecting on Chalcol-
ithic sites in north-eastern Romania: Some considerations
regarding intr-site spatial organisation. Archaeologia Polona,
53, p. 189-194.
Asăndulesei, A. 2017. Inside a Cucuteni Settlement: Re-
mote sensing Techniques for Documenting an Unexplored
Eneolithic Site from Northeastern Romania. Remote sensing,
9 (1), 41. https://doi.org/10.3390/rs9010041
Asăndulesei, A., Nicu, I. C., Balaur, R., Caliniuc, Ş.,
Asăndulesei, M., Cotiugă, V. 2015. Integrated prospection
methods for documenting threatened prehistoric archaeologi-
cal sites from north-eastern Romania. Archaeologia Polona,
53, p. 425-430.
Asăndulesei, A., Adrian Tencariu, F., Nicu, I. 2020. Pars
pro toto-Remote sensing Data for the Reconstruction of a
Rounded Chalcolithic Site from NE Romania: The Case of Ri-
piceni-Holm Settlement (Cucuteni Culture). Remote sensing,
12, 887. https://doi.org/10.3390/rs12050887
Burdo, N., Videiko, M. 2016. Nebelivka: from magnetic
prospection to new features of mega-sites. In: Müller, J.,
Rassmann, K., Videiko, M. (eds.). Trypillia-Megasites and
European Prehistory: 4100—3400 BCE. London; New York:
Routledge, p. 96-116.
Chapman, J, Videiko, M., Hale, D., Gaydarska, B., Burdo,
N., Rassmann, K., Mischka, C., Müller, J., Korvin-Piotrovskiy,
A., Kruts, V. 2014. The Second Phase of the Trypillia Mega-
Site Methodological Revolution: A New Research Agenda. Eu-
ropean Journal of Archaeology, 17, 3, р. 369-406.
Chapman, J., Videiko, M., Gaydarska, B., Burdo, N., Hale,
D., Villis, R., Swann, N., Tomas, N., Edwards, P., Blair, A.,
Hayes, A., Nebbia, M., Rud, V. 2014. The planning of the
earliest European prototowns: A new geophysical plan of
the Trypillia mega-site of Nebelivka, Kirovograd Domain,
Ukraine. Antiquity Gallery. Availble at: http://antiquity.ac.uk.
ezphost.dur.ac.uk/projgall/chapman339/
Chapman, J., Gaydarska, B., Videiko, M., Burdo, N., Pa-
shkevych, G., Ovchinnikov, E., Rud, V., Hale, D. 2020. Early
Urbanism in Europe The Trypillia-Megasites of the Ukrainian
Forest-Steppe. Warsaw; Berlin: De Gruyter.
Crnobrnja, A., Simić, Z., Janković, M. 2009. Late Vinča cul-
ture settlement at Crkvine in Stubline: Household organiza-
tion and urbanization in the Late Vinča culture period. Stari-
nar, 59, p. 9-25.
Hale, D., Chapman, J., Swann, N., Videiko, M., Villis, R.
2010. Early urbanism in Europe? Geophysical survey at Nebe-
livka, Ukraine. In: Recent Work in Archaeological Geophysics.
Geological Society. London, p. 35-36.
Hofmann, R., Müller, J., Rassmann, K. 2007. Sozio-poli-
tische Organisationsstructuren und zentrale Institutio-
nen des späthneolitishen Visokobeckens in Zentralbosnien
(5500—4500 v. Chr). In: Hansen, S. (ed.). Leben auf dem Tell
als soziale Praxis. Beitrage des Internationalen Symposium in
Berlin vom 26—27. Februar 2007. Bonn, S. 189-213.
Hofmann, R., Ţerna, S., Rud, V., Shatilo, L., Sîrbu, G.
2016. Geomagnetic Surveys and Test-Trenches on Early Neo-
lithic — Late Copper Age sites from Republic of Moldova. In:
Mischka, D., Preoteasa, C., (eds.). In Beyond Excavation. Geo-
physics, Aerial Photography and the Use of Drones in Eastern
and South-East European Archaeology. International collo-
quium: programme and abstracts. Piatra Neamţ: Constantin
Matasă, p. 18-22.
Hofmann, R., Müller, J., Shatilo, L., Videiko, M., Ohlrau,
R., Rud, V., Burdo, N., Dal Corso, M., Dreibrodt, S.,Kirleis, W.
2019. Governing Tripolye: Integrative architecture in Tripolye
settlements. Plos one, 14, 9, e0222243. https://doi.org/10.1371/
journal.pone.0222243
Korvin-Piotrovskiy, A., Hofmann, R., Rassmann, K.,
Videiko, M., Brandstatter, L. 2016. Pottery kilns in Trypil-
lian settlements. Tracing the division of labour and the so-
cial organization of Copper Age communities. In: Müller, J.,
Rassmann, K., Videiko, M. (eds.). Trypillia-Megasites and
European Prehistory: 4100—3400 BCE. London; New York:
Routledge, р. 221-252.
Mischka, C. 2008. Geomagnetische Prospektion neoli-
thischer und kupferzeitlicher Siedlungen in Rumänien. Eura-
sia Antiqua: Zeitschrift für Archäologie Eurasiens, 14, 1, S. 1-
115.
Mischka, C., Mischka, D., Rubel, A. 2016. Geomagnetic
survey of Cucuteni-settlements in Moldova — results of the
FAU — campaign 2015 Arheologia Moldovei, XXXIX, p. 333-
345.
Müller, J., Hofmann, R., Kirleis, W., Dreibrodt, S., Ohlrau,
R., Brandtstätter, L., Dal Corso, M., Rassmann, K., Burdo,
N., Videiko, M. 2017. Maidanetske 2013. New excavations at
a Trypillia megasite. Studien zur Archäologie in Ostmitteleu-
ropa, 16. Bonn: Dr. Rudolf Habelt.
Müller, J., Videiko, M. 2016. Maidanetske: New Facts
of a Mega-Site. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.
(eds.). Trypillia-Megasites and European Prehistory: 4100—
3400 BCE. London; New York: Routledge, р. 71-93.
Ohlrau, R., Rud, V. 2019. Testing Trypillian site develop-
ment via geomagnetic survey. New «mega-structures» and
plans of smaller sites. In: Beyond Excavation. Geophysics,
Aerial Photography and the use of Drones in Eastern and
Southeastern European Archaeology. Proceedings of the In-
ternational Colloquium 5—8 December 2016, Piatra-Neamţ,
Romania. Bibliotheca Memoriae Antiquitatis, XL. Piatra-
Neamţ: Constantin Matasă, р. 87-114.
Preoteasa, C., Mischka, C. 2019. Noi considerati «susteme
de fortificate» ale siturilor Precucuteni-Cucuteni dela Traian
Comuna Zănesti, Judeţul Neamţ. In: Fortificaţii şi sisteme de
fortificareîn spaţul Est-Carpatic, din Neolitic până în evul Me-
diu. Piatra-Neamţ, p. 27-31.
317ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 2 (39)
Відейко, М. Ю. Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: «перевідкриття» культурного комплексу...
Rassmann, K., Videjko, M., Peters, D., Gauss, R. 2014.
Großflächige geomagnetische Untersuchungen kupferzeitli-
cher Siedlung der Trypillia-Kultur. Aktuelle Prospektionen in
Taljanky und Maydanetske (Ukraine). In: Schier, W., Dras-
ovean, F. (eds.). The Neolithic and eneolithic in Southeast Eu-
ropw new approaches to dating and cultural dynamics in the
6th to 4th millennium BC. Rahden, S. 99-112.
Rassmann, K., Mertl, P., Voss, H. U., Bicbaev, V., Popa,
A. L., Musteaţă, S. 2016. Copper Age settlements in Moldo-
va: Insights into a complex phenomenon from recent geo-
magnetic surveys. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.
(eds.). Trypillia-Megasites and European Prehistory: 4100—
3400 BCE. London; New York: Routledge, p. 55-69.
Rud, V., Zaitseva, O., Hofmann, R., Rauba-Bukowska, A.,
Kosakivskyi, V. 2019. Unique pottery kiln construction? The
interpretation of massive clay objects from the Trostianchyk
site of the Trypillia culture. Sprawozdania Archeologiczne,
71, p. 11-40.
Saile, T., Posselt, M., Dębiec, M., Kiosak, D., Tkachuk,
T. 2014. Prospections Magnetometriques sur des Sites de la
Culture Cucuteni—Trypillia sur le Cours du Dniestre et du
Boug de Sud. In: Preoteasa, C., Nicola, C.-D. (eds.). Cucuteni
Culture within the European Neo-Eneolithc Context. Piatra
Neamţ, p. 581-596.
Ţerna, S. 2016. Geomagnetic surveys of the Neolithic and
the Copper Age sites from the Republic of Moldova (1968—
2016): main results, current state and future perspectives.
Raport, 11, p. 187-225.
Ţerna, S., Rassmann, K., Hohle, I., Kalmbach, J., Grund-
mann, A., Kohle, M. 2020. ProspecŢiuni geofizice pe situri Cu-
cuteni-Tripolie din Nordul Republicii Moldova. In: Cercetări
arheologice în Republica Moldova: Campania 2018. Chişinău:
Comisia Naţională Arheologică, p. 19-21.
Videiko, M., Burdo, N., Sliesariev, Ye., Muller, J., Hoff-
man, R., Ohlrau, R. 2017. Maidanetske 2016: excavations at a
Trypillia Mega-site. Trypillia Civilization Journal. Available
at: http://trypillia.com/archives2017/124-m-videiko-n-burdo-
ye-sliesariev-y-muller-r-hoffman-r-ulrau-maidanetske-2016-
excavations-at-a-trypillia-mega-site
M. Yu. Videiko
GEOPHYSICAL RESEARCH AT
THE BEGINNING OF THE XXITH
CENTURY: «REDISCOVERY»
OF THE CULTURAL COMPLEX
PRECUCUTENI-CUCUTENI-
TRYPILLIA
Heading for a long time the department of archeol-
ogy of the Eneolithic-Bronze Age, Vitalii Otroshchenko
joined the issues related to the study of Trypillia cul-
ture. He has repeatedly participated in specialized
scientific conferences, at which he repeatedly touched
upon the study of Trypillia culture, criticizing myth-
making and myth-makers who speculate on the basis
of archaeology in general and Trypillia culture in par-
ticular. During this time, the staff of the department
conducted a significant amount of archaeological re-
search, published a large number of articles and mono-
graphs on the study of Trypillia culture.
Application in the first decades of the XXI century,
modern geophysical equipment and satellite imagery
have led to another «rediscovery» of the world of ancient
farmers with previously unknown to archaeologists de-
tails. New types of buildings, public buildings, traces
of handicrafts, fortifications, planning and structure of
settlements, histories of their construction — this is an
approximate list of discoveries that not only changed
the perception of ancient farmers, but also open new,
exciting research horizons for decades to come. This
review is devoted to the results of almost a decade of
geophysical mapping of Cucuteni-Trypillia settlements
in Romania, Moldova and Ukraine and consideration
of their consequences.
Archaeologists have not only expanded and re-
fined their understanding of settlement planning, the
number of buildings, and their size. A number of ob-
jects have been discovered that were previously little
known or unknown to researchers. These are large
public buildings and pottery kilns of previously un-
known design. Also new was the fact that there were
fortifications around large settlements, as well as the
spread of fortifications in most small settlements.
Due to the wide geography of research, which cov-
ered the territories of Romania, Moldova, Ukraine (in-
cluding regions where magnetic imaging had not been
conducted before), as well as a significant chronological
range of monuments on which work was carried out, it
became possible to compare settlement structures as
in time and space. More accurate information on the
number of buildings in the settlements made it possi-
ble to increase the probability of the results of paleode-
mographic and paleoeconomic calculations, in particu-
lar, to offer a new vision of the probable population of
Trypillia protocities.
Due to the opening of fortifications, a large number
of large public buildings and craft complexes, new
grounds for conclusions about the early processes of
urbanization based on the settlements of the cultur-
al complex Cucuteni-Trypillia, as part of the world of
farmers of ancient Europe in V—IV millennium BC.
Keywords: Romania, Moldova, Ukraine, cultural
complex Precucuteni-Cucuteni-Trypillia, geophysical
mapping, settlement.
Одержано 1.10.2020
ВідеЙко Михайло Юрійович, доктор історич-
них наук, старший науковий співробітник, завіду-
вач НДЛ археології, Київський університет імені
Бориса Грінченка, Київ, Україна.
VIDEIKO Mykhailo Yu., Doctor of Historical Sciensec,
senior researcher, chief of Laboratory of Archaeology,
Borys Grinchenko University, Kyiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-8708-0749,
e-mail: my.videiko@kubg.edu.ua.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187501 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:15:53Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Відейко, М.Ю. 2022-12-30T15:36:46Z 2022-12-30T15:36:46Z 2021 Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля / М.Ю. Відейко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 2 (39). — С. 306-317. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.02.19 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187501 [902.6:903.4](4)”636” Застосування у перші десятиліття ХХ І ст. сучасного геофізичного обладнання та супутникової зйомки спричинило до чергового «перевідкриття» світу давніх хліборобів з невідомими раніше археологам подробицями. Нові типи будівель, громадські споруди, сліди ремісничої діяльності, укріплень, планування та структура поселень, історії їхнього спорудження — ось приблизний короткий перелік відкриттів, які не лише змінили уявлення про давніх хліборобів, але і відкривають нові, захоплюючі горизонти досліджень на майбутні десятиліття. Цей огляд присвячений підсумкам майже десятилітнього геофізичного картографування поселень Кукутень-Трипілля на території Румунії, Молдови та України і розгляду їхніх наслідків. Heading for a long time the department of archeology of the Eneolithic-Bronze Age, Vitalii Otroshchenko joined the issues related to the study of Trypillia culture. He has repeatedly participated in specialized scientific conferences, at which he repeatedly touched upon the study of Trypillia culture, criticizing mythmaking and myth-makers who speculate on the basis of archaeology in general and Trypillia culture in particular. During this time, the staff of the department conducted a significant amount of archaeological research, published a large number of articles and monographs on the study of Trypillia culture. Application in the first decades of the XXI century, modern geophysical equipment and satellite imagery have led to another «rediscovery» of the world of ancient farmers with previously unknown to archaeologists details. New types of buildings, public buildings, traces of handicrafts, fortifications, planning and structure of settlements, histories of their construction — this is an approximate list of discoveries that not only changed the perception of ancient farmers, but also open new, exciting research horizons for decades to come. This review is devoted to the results of almost a decade of geophysical mapping of Cucuteni-Trypillia settlements in Romania, Moldova and Ukraine and consideration of their consequences. Archaeologists have not only expanded and refined their understanding of settlement planning, the number of buildings, and their size. A number of objects have been discovered that were previously little known or unknown to researchers. These are large public buildings and pottery kilns of previously unknown design. Also new was the fact that there were fortifications around large settlements, as well as the spread of fortifications in most small settlements. Due to the wide geography of research, which covered the territories of Romania, Moldova, Ukraine (including regions where magnetic imaging had not been conducted before), as well as a significant chronological range of monuments on which work was carried out, it became possible to compare settlement structures as in time and space. More accurate information on the number of buildings in the settlements made it possible to increase the probability of the results of paleodemographic and paleoeconomic calculations, in particular, to offer a new vision of the probable population of Trypillia protocities. Due to the opening of fortifications, a large number of large public buildings and craft complexes, new grounds for conclusions about the early processes of urbanization based on the settlements of the cultural complex Cucuteni-Trypillia, as part of the world of farmers of ancient Europe in V—IV millennium BC. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археологія і природничі науки Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля Geophysical Research at the Beginning of the XXth Century: «Rediscovery» of the Cultural Complex Precucuteni—Cucuteni—Trypillia Article published earlier |
| spellingShingle | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля Відейко, М.Ю. Археологія і природничі науки |
| title | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля |
| title_alt | Geophysical Research at the Beginning of the XXth Century: «Rediscovery» of the Cultural Complex Precucuteni—Cucuteni—Trypillia |
| title_full | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля |
| title_fullStr | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля |
| title_full_unstemmed | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля |
| title_short | Геофізичні дослідження початку ХХІ ст.: "перевідкриття” культурного комплексу Прекукутень — Кукутень — Трипілля |
| title_sort | геофізичні дослідження початку ххі ст.: "перевідкриття” культурного комплексу прекукутень — кукутень — трипілля |
| topic | Археологія і природничі науки |
| topic_facet | Археологія і природничі науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187501 |
| work_keys_str_mv | AT vídeikomû geofízičnídoslídžennâpočatkuhhístperevídkrittâkulʹturnogokompleksuprekukutenʹkukutenʹtripíllâ AT vídeikomû geophysicalresearchatthebeginningofthexxthcenturyrediscoveryoftheculturalcomplexprecucutenicucutenitrypillia |