Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця
Срібники важливе джерело для вивчення давньоруської історії. Незначна кількість відомих на
 сьогодні монет обумовлює високу увагу, яку вчені
 приділяють кожній новій знахідці. В 2020 р. поблизу селища Городниця Новоград-Волинського району
 Житомирської обл. було знайдено скар...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187530 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця / О.А. Алфьоров, Б.О. Моця, А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 319-328. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860167496147927040 |
|---|---|
| author | Алфьоров, О.А. Моця, Б.О. Петраускас, А.В. |
| author_facet | Алфьоров, О.А. Моця, Б.О. Петраускас, А.В. |
| citation_txt | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця / О.А. Алфьоров, Б.О. Моця, А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 319-328. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Срібники важливе джерело для вивчення давньоруської історії. Незначна кількість відомих на
сьогодні монет обумовлює високу увагу, яку вчені
приділяють кожній новій знахідці. В 2020 р. поблизу селища Городниця Новоград-Волинського району
Житомирської обл. було знайдено скарб давньоруських срібників. Місце знаходження було обстежено
експедицією Інституту археології НАН України,
яка виявила ще декілька монет. В статті аналізуються умови знаходження скарбу, можливості
його зв’язку із міськими населеними пунктами та
мережею комунікацій, наведено попереднє визначення монет.
Minting own coin is one of the attributes of state
formation. The first coins of the Old Rus are represented
by gold and silver specimens dating from the late
tenth — early eleventh century. Gold coins are very
rare, the silver ones are presented much more.
Most modern researchers believe that the production
of silver coins was started by Volodymyr Sviatoslavych
and ended under Yaroslav Volodymyrovych
after the beginning of his reign in Kyiv. In 2020 the
third known hoard of silver coins was discovered near
Gorodnytsia village, Novohrad-Volynskyi district, Zhytomyr
region. It was found accidently by local resident
S. M. Komar who in the next day after discovery handed
it over to the authorities which was recorded in the
relevant documents.
The expedition of the Institute of Archaeology of the
National Academy of Sciences of Ukraine conducted archaeological
research at the hoard location. The place
where the silver coins have been occurred was recorded.
Several more coins were found in the pit where the hoard
was and nearby. Surrounding area was examined. Near
the hoard the presence of land- and waterways, which
functioned in the medieval period, was recorded. Near
the river Sluch there are convenient places for crossing.
During the exploration of the area adjacent to the
hoard in order to study the archaeological context the
settlement was discovered. The artifacts found on it
date it to the 9th—13th and 16th—18th centuries. Powerful
fortifications in the form of moats, ramparts and escarpments
have been preserved. Probably, the formation
of the silver hoard is connected with the ancient
roads along the Sluch River and the Old Rus settlement
on the site of the modern settlement of Gorodnytsia.
In total 38 silver coins were in the hoard. 31 of them
belonged to the minting of Volodymyr Sviatoslavych, and
7 to Sviatopolk Yaropolkovych. Vladimir’s coins are presented
in three types — II (6 copies), III (16 copies) and
IV (9 copies). Sviatopolk’s coins represent all three of his
existing numismatic types — I (4 copies), II (2 copies) and
III (1 copy). 10 silver coins of Volodymyr and 1 of Svyatopolk
are represented by previously unknown stamp
pairs. 2 coins of Vladimir, which have an unknown combination
of stamps, are of particular scientific interest.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:57:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
319ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
УДК [904.2:737](477.73)”653” DOI: 10.37445/adiu.2021.03.21
О. А. Алфьоров, Б. О. Моця, А. В. Петраускас
дослідженнЯ скАрБУ сріБникіВ
поБлиЗУ смт городниЦЯ
срібники важливе джерело для вивчення дав-
ньоруської історії. Незначна кількість відомих на
сьогодні монет обумовлює високу увагу, яку вчені
приділяють кожній новій знахідці. В 2020 р. побли-
зу селища Городниця Новоград-Волинського району
житомирської обл. було знайдено скарб давньорусь-
ких срібників. Місце знаходження було обстежено
експедицією Інституту археології НАН України,
яка виявила ще декілька монет. В статті аналі-
зуються умови знаходження скарбу, можливості
його зв’язку із міськими населеними пунктами та
мережею комунікацій, наведено попереднє визна-
чення монет.
ключові слова: скарб, срібники, городище, мо-
нети.
чеканка власної монети є одним із атрибутів
становлення держави. На теренах Давньої Русі
перші монети представлені златниками та сріб-
никами, які датуються кінцем Х — початком
ХІ ст. златники репрезентованні одиничними
екземплярами, срібники представлені набага-
то більшою кількістю.
відносна незначна кількість знахідок сріб-
ників, значні відмінності у їх вазі та якості
металу, відсутність згадок про них в писемних
джерелах стали однією з причин значної роз-
біжності поглядів вчених на їх інтерпретацію.
Досить значними були розбіжності в інтер-
претації написів і, відповідно датуванні монет.
Так волошинський Я. та інші вчені в оцінках
знахідок Ніжинського скарбу срібників відно-
сили їх чеканку від часів володимира Святос-
лавича до часів володимира Мономаха (воло-
шинский 1853, с. 7; Орешников 1936, с. 36).
Переважна більшість сучасних дослідників
дотримуються думки, що випуск срібників був
розпочатий володимиром Святославичем та
закінчився при Ярославі володимировичі піс-
ля початку його правління в Києві (Сотникова
1977, с. 4—11; чернецов 2014, с. 125).
значні розбіжності присутні у визначенні
їх функціонального призначення: як одиниць
для грошового обігу чи представницьких фун-
кцій — як печатки, ввірчі грамоти, монети для
пожалування у зв’язку із певними подіями та
ін. (бауэр 2014; Сотникова, Спасский 1983,
с. 110; Стародубцев 2014, с. 330, 332).
Певною мірою наявність значної розбіжності
у поглядах на функціональну інтерпретацію
срібників пояснюється наявністю значних
розбіжностей серед монет, навіть серед монет
одного типу: за вмістом срібла виділяються мо-
нети із високим вмістом срібла, а також із біль-
шою чи меншою часткою домішок; також дуже
суттєві відмінності між собою срібники мають і
у вазі. Однією з проблем, яка лежить в основі
розбіжностей у оцінках срібників можна вва-
жати їх незначну кількість.
К. Страшкевич, характеризуючи ці монети,
наголошував, що вони відносяться до найбіль-
шої нумізматичної рідкості (Страшкевич 1866,
с. 56.).
У звідному каталозі на 1983 р. наведено ін-
формацію про 221 срібник (Сотникова, Спас-
ский 1983). А вже на 1995 р. у своїй праці
М. П. Сотникова (далі — Корпус 1995) підсу-
мовує загальну кількість монет (та їх насліду-
вань) періоду Київської Русі, як 340.
Переважна кількість знахідок за більш ніж
150 років походить із двох чистих скарбів, до
складу яких входили лише срібники: Ніжинсь-
кого (1852 р.), який налічував 200 монет (150
зараховані до нього документально і 30 з при-
пущенням) та Київського (1876 р.), в якому
були представлені 120 монет (42 документаль-© О. А. АЛФЬОРОв, б. О. МОЦЯ, А. в. ПЕТРАУСКАС, 2021
320 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Нумізматичні студії
но підтверджені та 7 з припущенням) (Сотни-
кова 1990, с. 9). частина срібників походить із
12 скарбів змішаного типу, сформованих голо-
вним чином іноземними монетами на території
Давньої Русі та за її межами (Сотникова, Спас-
ский 1983, с. 51). відносно невелика частка по-
ходить із археологічних досліджень поселень,
городищ та могильників. Так під час розкопок
біля с. Митьківка брянської обл. Росії було ви-
явлено 13 срібників (Гайдуков, Калинин 2012,
с. 402—435).
М. П. Сотникова враховуючи зображення на
перших давньоруських монетах князя на пре-
столі та княжого знаку у поєднанні з «безпреце-
дентною» за декоративним змістом легендою,
вважає що вони являли, по суті, єдиний вид
руських держаних документів Х—ХІ ст., який
дійшов до нас у оригіналах. Тому, на думку до-
слідниці, вони безумовно, є цінним історичним
джерелом для вивчення політики Давньої Русі
«періоду найвищого розквіту Київської держа-
ви». Нарівні з прийняттям християнства як де-
ржавної релігії, затвердженням літописання,
випуск власної монети міг означати «проголо-
шення державної незалежності Русі та рівності
її іншим європейським державам» (Сотникова
1977, с. 11).
в цьому відношенні на особливу увагу та
детальний опис умов знаходження заслуговує
скарб срібників, який був виявлений в серпні
2020 р. поблизу смт Городниця, Новоград во-
линського р-ну житомирської обл. в пропоно-
ваній роботі наводиться також попередній опис
знахідок скарбу. До його складу входять 38 ці-
лих та фрагментованих монет, які представ-
лені срібниками володимира та Святополка.
Основну частину скарбу 27.8.2020 випадко-
во виявив мешканець смт Городниця С. М. Ко-
мар, який дорогою до р. Случ вручну набирав
до мішків пісок у старому кар’єрі на високому
піщаному пагорбі. Після того як було напов-
нено 2 мішки, він дістав третій і під час його
наповнення зверху разом із піском посипа-
лись дрібні металеві предмети округлої фор-
ми. С. М. Комар побачив, що це саме монети,
вкриті окислами зеленкуватого та коричнево-
го кольору. На деяких він розрізнив тризуби.
Фото зроблене автором знахідки протягом ко-
роткого часу потрапило до співробітника Інс-
титуту історії НАН України О. А. Алфьорова,
який визначив, що ці знахідки є давньорусь-
кими срібниками та наголосив на тому, що це
скарб національного значення, який має бути
переданий державі. С. М. Комар цілком пози-
тивно сприйняв цю інформацію 1.
На наступний день о 10 годині ранку в при-
міщенні сільради О. А. Алфьоров на місці огля-
нув знахідки і попередньо визначив, що вони
представлені 32 срібниками, з яких 27 належа-
1. Городницький скарб: історія знахідки. Історична
правда, 20 жовтня 2020 р.
ло володимиру Святославичу та п’ять Свято-
полку Ярополковичу (Окаянному). було розпо-
чато процедуру передачі скарбу державі — до
органу місцевого самоврядування із оформлен-
ням протоколу та детальним описом кожної мо-
нети, який підписали голова Городницької ОТГ
І. А. Онищук та С. М. Комар. У той самий день
за сприяння та безпосередньої участі голови
житомирської обласної адміністрації в. І. бу-
нечка під посиленою охороною скарб відправи-
ли на тимчасове зберігання до житомирського
обласного краєзнавчого музею 2.
Наступного дня, 29.10.2020 р. на місце знахід-
ки скарбу виїхали: представник Міністерства
культури та інформаційної політики України,
начальник відділу дозвільної та погоджуваль-
ної документації у сфері охорони культурної
спадщини к. і. н. б. О. Моця, керівник жито-
мирської експедиції Інституту археології НАН
України к. і. н. А. в. Петраускас, зав. сектором
«Археології доби раннього заліза» відділу фон-
дів Національного музею історії України к. і. н.
С. в. Діденко, науковий співробітник Інститу-
ту історії НАН України, к. і. н. О. А. Алфьоров,
директор Новоград-волинського краєзнавчого
музею О. М. жовтюк та співробітник жито-
мирської експедиції ІА НАН України О. А. Мі-
наєв. було проведено візуальний огляд місця
виявлення скарбу, території поруч, фотофікса-
цію і опис місця знахідки.
Територія поруч із місцем знахідки і безпо-
середнє місце знахідки (яма) були обстежені
за допомогою металодетекторів та проведено
розкопки залишків ями, в якій було виявлено
скарб.
Місце виявлення скарбу розташоване за
890 м на південь від автодороги Новоград-во-
линський—Городниця, за 1800 м на півден-
ний схід від східної околиці смт Городниця, за
1300 м на схід від с. Мала Анастасієвка та за
800 м на північ від північної околиці с. Анас-
тасієвка. Поруч проходить лісова ґрунтова до-
рога. Місце знаходження займає край старого
крупного промислового кар’єру, який на сьогод-
ні частково використовується як кар’єр для по-
бутових потреб місцевих мешканців, частково,
донедавна, як звалище промислових відходів
Городницького фарфорового заводу та сучас-
них побутових відходів. Топографічно місцез-
находження розташоване на верхній частині
дюноподібного підвищення правого корінного
берега р. Случ. відстань до річки в південно-за-
хідному напрямку становить 300 м. На відстані
380 м на південний схід знаходиться брід через
р. Случ на місці виходу на поверхню кристаліч-
них порід, які утворюють поріг та місце для
зручної переправи через річку. Трохи вище за
течією на місці порожистої частини знаходить-
ся ще одне зручне місце для переправи через
2. https://www.istpravda.com.ua/columns/2020/09/1/1
58045/
321ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Алфьоров, О. А., Моця, Б. О., Петраускас, А. В. Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця
річку. Найближчі місця зручні для переправи
розташовані нижче та вище за течією на знач-
ній відстані в декілька кілометрів.
Основа берега та підвищення складається із
твердих кристалічних гранітоподібних порід.
Поверхня місця знахідки вкрита лісом, чагар-
никами та шаром соснової глиці.
Під час обстеження ями скарбу зафіксовано,
що західна частина котловану ями ще до мо-
менту виявлення скарбу була зруйнована під
час розробки кар’єру місцевими мешканця-
ми. заповнення в межах котловану ями, який
зберігся на момент обстеження, було в більшій
частині вибрано. частина гумусованого запов-
нення збереглась близько до стінок котловану.
На залишках заповнення по стінках котловану
залишились виразні сліди розгрібання грунту
руками у вигляді вертикальних слідів паль-
ців.
На захід від краю ями тягнувся на поверхні
піску кар’єру викид гумусованого заповнення
(0,6 × 1 м). Над вибраною частиною котлована
знаходилась густа сітка коренів сосен, які рос-
ли біля південного краю ями і утримували над
собою шар гумусованого грунту товщиною до
0,2 м.
в результаті візуального обстеження тери-
торії навколо ями скарбу на пагорбі та в межах
кар’єру та обстеження із використанням мета-
лодетектора археологічних знахідок виявлено
не було.
за допомогою металодетектора було дослід-
жено викид із ями скарбу на площі, яка безпо-
середньо прилягала до неї. Таким чином було
виявлено 4 фрагменти (найбільший становить
1/4 монети, найменший біля 1/16) срібників,
володимира (№ 35—38).
Після розбирання викиду було проведено
дослідження залишків заповнення, які за-
лишились біля стінок котловану ями. запов-
нення складалось із сірого слабогумусованого
крупнозернистого супіску. Планіграфічних та
стратиграфічних відмінностей у залишках за-
повнення не зафіксовано. Однак слід відзначи-
ти більш насичений темний колір заповнення
ближче до центру котловану та його верхньої
частини. чітка межа між заповненням об’єкту
та материковою породою — відсутня. Окремо
слід відзначити що в нижній частині котлова-
ну зафіксовано лінзу озалізнення, яка перети-
нала заповнення та виходила за межі об’єкта.
Археологічна знахідка представлена майже
цілою монетою — срібником Святополка Яро-
полковича (№ 33) була виявлена в верхній час-
тині заповнення ями на глибині 0,3 м від рівня
сучасної денної поверхні.
за свідченням С. М. Комара, який був при-
сутній на місці розкопок, виявлені ним знахід-
ки походили із горизонту 0,3—0,5 м.
Після закінчення розкопок на місці вияв-
лення скарбу було обстежено заповнення двох
мішків (стандартного розміру на 40 кг), які
С. М. Комар встиг набрати 27 серпня і які за-
лишились в його машині. в одному із мішків
було виявлено ще один срібник володими-
ра (№ 34) доброї збереженості (приблизно на
3/4 монети).
в кінці вересня 2020 р. житомирська архе-
ологічна експедиція провела додаткові архео-
логічні обстеження території поруч із місцем
знахідки скарбу з метою вивчення просторо-
вого контексту знахідки. Повторне обстеження
дозволило зафіксувати масштабні землерийні
роботи, які знищили не тільки сліди котловану
ями скарбу, але й значною мірою змінили кон-
фігурацію піщаного кар’єру на цій ділянці.
візуальні обстеження на території найбли-
жчої округи, яка щільно вкрита лісовими на-
садженнями, дозволили виявити в напрямку
на південний захід за декілька сотень метрів
нове багатошарове селище відкритого типу із
знахідками доби бронзи — раннього залізного
віку та пізнього середньовіччя.
були також проведені обстеження на тери-
торії смт Городниця в надії на відкриття горо-
дища, яке мало бути відповідником топоніму
Городниця.
в. б. Антонович згадував в «Археологичес-
кой карте волынской губернии» (1900, с. 30) го-
родище із кам’яними фундаментами замку на
території містечка із посиланням на «Slownik
geograficzny….» (1880—1895). в 2008 р. жито-
мирська археологічна експедиція ІА НАН Ук-
раїни проводила огляд місцевості в смт Город-
ниця з метою виявлення ознак стародавнього
городища. в процесі досліджень на схилах пра-
вого берега р. Случ під Свято-Георгієвським
монастирем було виявлено декілька стінок гон-
чарних посудин, які мали ознаки давньорусь-
ких посудин.
На початку 2000-х рр. О. О. Тарабукін провів
огляд місця розташування стародавнього за-
мку в смт Городниця, який, на думку дослідни-
ка, розташований в центральній частині город-
ницького природнього парку. він зафіксував
наявність потужних нашарувань пізньосеред-
ньовічного періоду та наявність ознак антро-
погенного походження оборонного характеру
в центральній частині парку, які співвідносив
із залишками середньовічного замку, який зга-
дував в. б. Антонович. Саме О. О. Тарабукін,
який не зміг безпосередньо прийняти участь
в роботах експедиції, наполіг на зосередженні
археологічних обстежень в центральній час-
тині природничого парку в 2020 р.
Протягом багатьох років на місці централь-
ної частини парку проводив візуальні обсте-
ження голова Новоград-волинського осеред-
ку Національної спілки краєзнавців України
в. в. вітренко. На його думку, рештки старо-
давнього городища розташовувались саме на
місці пізньосередньовічного замку в централь-
ній частині природничого городницького парку
на місці сучасного розташування меморіально-
322 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Нумізматичні студії
го комплексу загиблим у другу світову війну і
саме це місце, на думку краєзнавця, потребує
ретельних археологічних обстежень. Підтвер-
дженням цієї думки він вважав антропологіч-
ний характер рельєфу місцевості, не тільки в
центральній частині парку, а й на прилеглій
площі.
Обстеження житомирською археологічною
експедицією в кінці вересня 2020 р. дозволили
зафіксувати давньоруське городище із склад-
ною системою оборонних споруд та потужними
нашаруваннями ІХ—Х, ХІІ—ХІІІ ст. та пізньо-
го середньовіччя.
Городище знаходиться на території смт Го-
родниця в центральній частині Городницького
природного парку. в центральній частині горо-
дища розташований меморіальний комплекс
загиблим у другій світовій війні. На схід від
напільного валу городища знаходиться вишка
із ретрансляторами мобільного зв’язку та каме-
рою спостереження за довкіллям. за 100 м на
південний схід від оборонного рову знаходить-
ся житловий будинок № 21 по вулиці замкова
(Пролетарська).
Топографічно городище займає крайню за-
хідну частину мисоподібного останця, який тяг-
неться вздовж правого берега р. Случ від місця
впадіння в Случ р. Криваль на сході та до місця
впадіння безіменного струмка на заході. Шири-
на мису становить близько 100—300 м. висота
над рівнем річки близько 30 м (абсолютні від-
значки висоти становлять 170—180—210 м).
від основної частини мису городище відді-
лене оборонним ровом, який майже повністю
зберігся (частково засипаний для облаштуван-
ня в’їзду до меморіального комплексу) та ва-
лом. вал майже повністю знищений. зберігся
лише східний край валу. з південно-західного
краю городища облаштований ескарп вздовж
південно-західної частини дитинця. в центрі
південно-західної частини не на всю довжину
дитинця облаштований другий ескарп. Із захід-
ної та північної сторін дитинець по нижньому
краю обнесений додатковим оборонним ровом
та валом. Дитинець городища має під овальну
форму (40 × 50 м).
Під час візуального обстеження поверхні горо-
дища було виявлено багаточисельні знахідки пе-
реддавньоруського часу ІХ—Х ст., представлені
фрагментами вінець та стінок ліпних та ранньо-
гончарних посудин із специфічними ознаками
профілювання, орнаментації та складу тіста;
давньоруського часу ХІІ—ХІІІ ст., представлені
фрагментами гончарних посудин; багаточисель-
ні знахідки пізньосередньовічного часу XVII—
XVIII ст., репрезентовані фрагментами гончар-
них посудин, фрагментами скляних віконниць
та посуду, а також монетними знахідками.
У результаті попереднього дослідження всьо-
го комплексу Городницького скарбу було отри-
мано перші результати. всього у скарбі було
38 срібників. з них 31 належав до карбування
володимира Святославича, а 7 Святополка
Ярополковича. Монети володимира представ-
лені трьома типами — ІІ (6 екз.), ІІІ (16 екз.)
та IV (9 екз.). Монети Святополка унаочнюють
всі три існуючі його нумізматичні типи — І
(4 екз), ІІ (2 екз) та ІІІ (1 екз.). з усього масиву
25 екземплярів мають одноштемпельні опублі-
ковані аналоги. 10 срібників володимира та 1
Святополка представлені раніше невідомими
штемпельними парами. Окремий науковий
інтерес представляють 2 монети володимира,
що мають невідому комбінацію штемпелів. Їх
аверс було зафіксовано у попередніх публіка-
ціях, а реверси вперше.
безперечно слід чекати на подальшу чистку
та реставрацію монет. Не виключено, що через
їх стан (окисли, деформація) від нашого ока
могли «втікти» незначні деталі.
Долучаємо до статті попередній міні-ката-
лог Городницького скарбу. Нумерація монет
відповідає тій, що була задіяна у час знахідки
більшої частини скарбу та його першої атрибу-
ції. Саме вона була покладена у основу Прото-
колу про здачу державі знахідки С. М. Кома-
ром. в описі зазначені ім’я князя, тип монети
у прийнятій класифікації (у разі, якщо це неві-
домий штемпель чи комбінація — це вказуєть-
ся), описи аверса та реверса, параметри (діа-
метр та вага), стан монети та її прямий аналог,
якщо він опублікований. У передачі інскрип-
цій ми задіяли дужки. У квадратних розмісти-
ли літери, що не видні на монеті через стан її
збереження. У круглих розкрили скорочення.
Долучаємо до публікації деякі фотографії не-
відомих штемпелів монет враховуючи їх стан
збереження. Принагідно висловлюємо подяку
О. Трабукіну за їх фіксацію.
1. Святополк Ярополкович, ІІІ тип.
Ав. Рештки зображення князя на троні та
напису [ПєТО]Р.
Рев. Княжий знак двозуб із місяцем.
Д — 27—26 мм; М — 2,6 г.
Монетна має обрізаний гурт; тріщина. Сріб-
ник повністю не відкарбувався.
Аналог: Корпус 1995, № 211.
2. Святополк Ярополкович, І тип.
Ав. зображення князя на троні. Рештки на-
пису: С(вѦ)ТОП[(О)ЛКЪ] Н[А СТОЛѢ].
Рев. зображення двозубу. Рештки напису +
[А СЕЕГО С]ЕРЕбРО.
Д — 27—26 мм; М — 2,6 г.
Монета деформована, має тріщину та сліди
обрізу гурту. верхні частина не відкарбувалась.
Аналог: Рублев, S.1.1.9.
3. Святополк Ярополкович, І тип.
Ав. зображення князя на троні. Рештки на-
пису: [С(вѦ)ТО(П)]ОЛК[Ъ НА СТОЛ(Ѣ)].
Рев. Сліди зображення двозубу.
Д — 27—28 мм; М — 3 г.
Монета деформована, має тріщину. Реверс з
низькою рельєфністю.
Аналог: Корпус 1995, № 201.
323ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Алфьоров, О. А., Моця, Б. О., Петраускас, А. В. Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця
4. Святополк Ярополкович, І тип.
Ав. зображення князя на троні. Рештки на-
пису: С(вѦ)Т[ОП(О)ЛКЪ] Н[ГСТОЛ].
Рев. зображення двозубу. Рештки напису: +
[А СЕЕГО С]ЕРЕб[РО].
Д — 26—29 мм; М — 3 г.
втрачено фрагмент; в багатьох місцях уш-
коджено гурт.
Аналог: Корпус 1995, № 193-1.
5. Святополк Ярополкович, ІІ тип. Невідома
штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні. Рештки на-
пису: [Пє]ТРОС ПєТОС.
Рев. зображення двозубу. Рештки напису:
ПєТРО[С] О[ГЕОС].
Д — 26 мм; М — 2,2 г.
Монета деформована, має тріщини; частина
срібника з 9 до 11 години зрізана.
6. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛАДІМІРЪ Н(А) СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ Е[Г]О
СРЕбРО.
Д — 26—29 мм; М — 2,1 г.
Монета має обламаний гурт. У написі на ре-
версі літера «Р» ретроградна.
Аналог: Корпус 1995, № 145.
7. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛАДИМИР]Ъ НА СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній
напис, що розпочинається з 2 години: [А С]Е
Е[Г]О СРЕбРО.
Д — 28—29 мм; М — 1,8 г.
Монета має обламаний гурт; тріщина; от-
вір — наслідок поганого лиття заготовки.
Аналог: Корпус 1995, № 141а-1.
8. володимир Святославич, ІV тип.
Ав. зображення князя на троні без спинки.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [в]ЛАДИМ[ИРЪ НА СТО].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 7 години: [ЛѢ] А СЕ
Е[Г]О СРЕ[бРО].
Д — 27,5—29 мм; М — 2,8 г.
Монета має тріщини; подвійний удар
Аналог: Корпус 1995, № 165.
Одноштемпельна монета із № 13.
9. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛАДИМИРЪ НА СТОЛѢ].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: [А СЕ] ЕГО
СР[ЕбРО].
Д — 29—28 мм; М — 2,7 г.
відсутній незначний фрагмент ліворуч зго-
ри; тріщина; гурт монети має сліди обрізки.
Аналог: Корпус 1995, № 135-1.
Монета № 19 одноштемпельна.
10. володимир Святославич, ІІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛА]ДІМ[ІРЪ НА СТОЛѢ].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ Е[Г]О
СРЕбРО.
Д — 26—29 мм; М — 2,1 г.
Монета має обламаний гурт на правому боці.
11. володимир Святославич, ІІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, до розчистки не реконс-
труюється.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: [А СЕ ЕГО
СР]ЕбРО.
Д — 28 мм; М — 3 г.
Монета має тріщину та невеликий круглий
отвір — наслідок поганого лиття заготовки.
12. володимир Святославич, ІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні без спин-
ки. Довколишній напис емітує формулу
«вЛАДІМІРЪ НА СТОЛѢ». Ідентифікуються
літери: ІІІ ПРАСРЛ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис емітує формулу «А СЕ ЕГО СРЕбРО». Іден-
тифікуються літери: ЕГІСР.
Д — 27—26 мм; М — 2,6 г.
Монета має обламаний гурт, тріщини; згори
відсутній фрагмент.
рис. 1. Святополк Ярополкович,
ІІ тип, невідома штемпельна пара;
№ 5 (×2)
324 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Нумізматичні студії
13. володимир Святославич, ІV тип.
Ав. зображення князя на троні без спинки.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛА]Д[ИМИРЪ НА СТО].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 7 години: [ЛѢ А СЕ
ЕГ]О СРЕбРО.
Д — 26,5—27 мм; М — 2,8 г.
Монета має тріщину; подвійний удар.
Аналог: Корпус 1995, № 165.
Одноштемпельна монета із № 8.
14. володимир Святославич, ІV тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні.
Рев. зображення тризуба.
Д — 27,5—18 мм; М — 1,5 г.
Половина обламаної монети; тріщина.
15. володимир Святославич, ІІІ тип. Невідо-
ма штемпельна комбінація.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: в[Л(А)ДІМ]ЕР[Ъ НА СТ]ОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ Е[Г]О
СРЕ[б]РО.
Д — 27,5—28 мм; М — 2 г.
Монета має тріщини, відсутній незначний
фрагмент згори.
Штемпель аверсу відомий за аналогом Кор-
пус 1995, № 124-1. Штемпель реверсу аналогів
немає.
Одноштемпельна монета із № 22.
16. володимир Святославич, ІІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
рис. 2. володимир Святославич,
ІІ тип, невідома штемпельна
пара; № 12 (×2)
рис. 3. володимир Святосла-
вич, ІІІ тип, невідома штем-
пельна комбінація; № 15 (×2)
рис. 4. володимир Свя-
тославич, ІІІ тип, невідома
штемпельна пара; № 16 (×2)
325ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Алфьоров, О. А., Моця, Б. О., Петраускас, А. В. Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛА[ДІМІРЪ НА] СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: [А С]Е ЕГО
СРЕ[бРО].
Д — 28,5 мм; М — 2,7 г.
Монета має тріщини, відсутні незначні фраг-
менти.
17. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛАДИМИРЪ НА СТОЛѢ].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ ЕГО
СРЕ[б]РО.
Д — 29 мм; М — 2 г.
Монета має тріщини, відсутні незначні фраг-
менти вздовж гурту у двох ділянках.
Аналог: Шостопал 2007, с. 42, № 94а.
Монета № 26 одноштемпельна.
18. володимир Святославич, ІІ тип.
Ав. зображення князя на троні без спинки.
Довколишній напис, що емітує інскрипцію
«вЛАДІМІРЪ НА СТОЛѢ». Ідентифікуються
літери: НС.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що емітує інскрипцію «А СЕ ЕГО СРЕбРО».
Д — 15—26,5 мм; М — 1,2 г.
верхня частина монети, яка, судячи з деформа-
ції, була зламана навпіл. Гурт має сліди обрізки.
Аналог: Корпус 1995, № 57.
19. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛ[АДИМИРЪ НА СТОЛѢ].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ ЕГО
[СРЕбРО].
Д — 26—25,5 мм; М — 2,3 г.
відсутній незначний фрагмент згори; гурт
монети має сліди обрізки.
Аналог: Корпус 1995, № 135-1.
Монета одноштемпельна № 9.
20. володимир Святославич, ІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні без спин-
ки. Довколишній напис емітує формулу
«вЛАДІМІРЪ НА СТОЛѢ». Ідентифікуються
літери: РАСРЛ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній
напис емітує формулу: «А СЕ ЕГО СРЕбРО».
Ідентифікуються літери: ТИв.
Д — 15—26,5 мм; М — 1,2 г.
Монета має сліди обрізки гурту, тріщини; лі-
воруч знизу відсутній фрагмент.
21. володимир Святославич, ІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні без спин-
ки. Довколишній напис емітує формулу
«вЛАДІМІРЪ НА СТОЛѢ». Ідентифікуються
літери: вЬДИТ
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис емітує формулу «А СЕ ЕГО СРЕбРО». Іден-
тифікуються літери: СР.
Д — 31,5—30 мм; М — 3,3 г.
Монета має сліди обрізки гурту, тріщина;
праворуч на 4 годину відсутній фрагмент.
22. володимир Святославич, ІІІ тип. Невідо-
ма комбінація штемпелів.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛ(А)Д[ІМЕР]Ъ НА СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ ЕГО
СРЕб[РО].
Д — 28—29 мм; М — 2,9 г.
Монета деформована, відсутні фрагменти у
верхній частині, має тріщини. Подвійний удар
матриць.
Штемпель аверсу відомий за аналогом: Корпус
1995, № 124-1. Штемпель реверсу аналогів немає.
Одноштемпельна монета із № 15.
23. володимир Святославич, ІV тип.
Ав. зображення князя на троні без спинки.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [в]ЛАД[И]МИРЪ [НА].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 7 години: СТ[ОЛ]Ѣ А
СЕ ЕГ]О С[Р]ЕбРО.
Д — 29—28 мм; М — 2,1 г.
Монета має тріщини, деформована;
Аналог: Корпус 1995, № 161.
24. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛ(А)Д[ІМЕРЪ НА СТОЛѢ].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ ЕГО
ЛСРЕбРО.
Д — 30,5—30 мм; М — 3 г.
відсутній незначний фрагмент ліворуч.
Аналог: Корпус 1995, № 128.
Монета № 27 одноштемпельна.
25. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛ(А)ДІМИ[РЪ НА СТОЛ]Ѣ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ ЕГО
СРЕбРО.
Д — 26,5—27,5 мм; М — 2 г.
відсутні незначні фрагменти вздовж гурту.
Аналог: Корпус 1995, № 124-1.
26. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛА]ДИМИРЪ [НА] СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: [А] СЕ ЕГО
СРЕбРО.
Д — 27,5—27 мм; М — 2,4 г.
Монета має тріщини, відсутні незначні фраг-
менти вздовж гурту.
326 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Нумізматичні студії
Аналог: Шостопал 2007, с. 42, № 94а.
Монета № 17 одноштемпельна.
27. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛ(А)ДІМЕРЪ] НА СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній
напис, що розпочинається з 2 години: [А] СЕ
[ЕГО] ЛСРЕбР[О].
Д — 28—27,5 мм; М — 2,3 г.
відсутній незначний фрагмент ліворуч.
Аналог: Корпус 1995, № 128.
Монета № 24 одноштемпельна.
28. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: в(Л)АДИ[МИРЪ [НА] С(ТО)ЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СЕ ЕГО
СРЕбРО.
Д — 28,5—28 мм; М — 2,4 г.
вздовж гурту, місцями відсутні фрагменти.
Аналог: Корпус, 1995, № 141-1.
29. володимир Святославич, ІІ тип.
Ав. зображення князя на троні без спин-
ки. Довколишній напис емітує формулу
«вЛАДІМІРЪ НА СТОЛѢ». Ідентифікуються
літери: РАЕРА.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис емітує формулу «А СЕ ЕГО СРЕбРО». Іден-
тифікуються літери: СТЕЕ.
Д — 26,5—25 мм; М — 2,1 г.
Монета має сліди обрізки гурту; з 12 до 3 го-
дини відсутній фрагмент.
Аналог: Корпус 1995, № 71-1.
30. Святополк Ярополкович, І тип.
Ав. Сліди зображення князя на троні.
Рев. Сліди зображення двозубу. Довколиш-
ній напис, що розпочинається з 19 години: + +
СЕЕГ[О СРЕбРО].
Д — 25—26 мм; М — 2,2 г.
Гурт має сліди обрізу, у правій верхній чверті
отвір круглої форми — брак лиття заготовки.
Аналог: Моисеенко — Сотникова 2006,
С. 31.
31. володимир Святославич, ІІІ тип.
Ав. зображення князя на троні зі спинкою.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: вЛАДИ[МИРЪ НА] СТОЛѢ.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 2 години: А СС СГО
СРЕбРО.
Д — 29,5—29 мм; М — 2,8 г.
вздовж гурту, місцями відсутні фрагменти.
Аналог: Корпус, 1995, № 137.
32. володимир Святославич, ІІ тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. зображення князя на троні без спин-
ки. Довколишній напис емітує формулу
«вЛАДІМІРЪ НА СТОЛѢ». Ідентифікуються
останні літери: ПРАСРЛ+.
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що починається з 7 години «А СС ЕГ(О)
СРЕ + бРО»
Д — 28—30 мм; М — 2,3 г.
У монети відсутні два фрагменти ліво-
руч; місцями втрати на гурті.
33. Святополк Ярополкович, ІІ тип.
Ав. зображення князя на троні. Рештки
напису: ПєТРО[С] ПєТОС, де Р перегор-
нута.
Рев. зображення двозубу. Рештки на-
пису: ПєТРО[С] [О]ГєОС.
Д — 27—25,5 мм; М — 2 г.
Монета деформована, має тріщини; час-
тина срібника з 6 до 9 години зрізана.
Аналог: Моисеенко 2015, іл. 37.
34. володимир Святославич, ІV тип.
Невідома штемпельна пара.
рис. 6. володимир Святославич, ІV тип, невідома штем-
пельна пара; № 34 (×2)
рис. 5. володимир Свя-
тославич, ІІ тип, неві-
дома штемпельна пара;
№ 32 (×2)
327ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Алфьоров, О. А., Моця, Б. О., Петраускас, А. В. Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця
Ав. зображення князя на троні без спинки.
Довколишній напис, що розпочинається з 8 го-
дини: [вЛА]ДИМИ[РЪ НА СТОЛѢ].
Рев. зображення тризуба. Довколишній на-
пис, що розпочинається з 7 години: [А СЕ Е]ГО
[СРЕбРО].
Д — 24—20,5 мм; М — 1,1 г.
Монета обламана з трьох сторін (окрім верх-
ньої частини).
35. володимир Святославич, ІV тип.
Ав. Фрагмент довколишнього напису, що
розпочинається з 8 години: [вЛАДИ]МИР[Ъ
НА СТОЛѢ].
Рев. зображення горішнього фрагменту лі-
вого бічного «зубця» тризуба.
Д — 11,5—9 мм; М — 0,15 г.
верхній фрагмент обламаної монети (за ва-
гою приблизно 1/16 срібника).
Аналог: Корпус 1995, № 168.
Одноштемпельна монета із № 36.
36. володимир Святославич, ІV тип.
Ав. Фрагмент підніжжя трону та ніг князя.
Рев. зображення нижньої частини тризуба
та рештки інскрипції, що починається з 7 годи-
ни: А С[ТОЛѢ А СЕ ЕГО СРЕбРО].
Д — 18,5—7,5 мм; М — 0,3 г.
Нижній трапецеподібний фрагмент облама-
ної монети (за вагою приблизно 1/10 срібника).
Аналог: Корпус 1995, № 168.
37. володимир Святославич, ІV тип.
Ав. зображення обличчя князя, німбу та
верхівка скіпетра.
Рев. зображення тризуба (верхніх частин
середнього та правого «зубців»). Довколишній
напис, що розпочинається з 10 години: [бРО] +
СЪ[вѦТАГО вАСИЛѦ].
Д — 16,5—15 мм; М — 0,25 г.
верхній фрагмент монети.
Аналог опубліковано: Корпус 1995, № 175.
38. володимир Святославич, ІV тип. Невідо-
ма штемпельна пара.
Ав. верхній фрагмент зображення князя.
Рештки інскрипції, що починається з 8 години:
[вЛАД]И[МИРЪ Н].
Рев. зображення горішньої частини тризуба
та рештки інскрипції, що починається з 7 годи-
ни: [А СТОЛѢ А СЕ] ЕГО [СРЕбРО]
Д — 17,5—19,5 мм; М — 1,3 г.
верхня ліва частина обламаної монети.
літерАтУрА
Антонович, в. б. 1900. Археологическая карта
Волынской губернии. Москва: Тип. Г. Лисснера и
А. Гешеля.
бауэр, Н. П. 2014. История древнерусских денеж-
ных систем. IX в. — 1535 г. Москва: Русское слово.
Гайдуков, П. Г., Калинин, в. А. 2012. Древней-
шие русские монеты. в: Макаров Н. А. (ред.). Русь
в IX—X веках. Археологическая панорама. Москва;
вологда: Древности Севера, с. 402-435.
Городницький скарб: історія знахідки. Історична
правда, 20 жовтня 2020 р.
Моисеенко, Н. С., Сотникова, М. П. 2006. Новые
данные об исследовании древнейших русских мо-
нет. Нумизматический сборник, 13, с. 24-39.
Моисеенко, Н. С. 2015. Новое о топографии среб-
реников с именем Петра. в: II Международная ну-
мизматическая конференция «Эпоха викингов в
Восточной Европе в памятниках нумизматики
VIII—XI вв.». Переяслав-Хмельницький, с. 230-249.
Орешников, А. в. 1936. Денежные знаки домо-
нгольской Руси. Труды ГИМ, 6. Москва: ГИМ.
Сотникова, М. П. 1977. Итоги изучения русских
монет X—XI вв. в Государственном Эрмитаже. в: По-
тин, в. М. (ред.). Прошлое нашей Родины в памят-
никах нумизматики. Ленинград: Аврора, с. 4-11.
Сотникова, М. П., Спасский, И. Г. 1983. Тысяче-
летие древнейших монет России. сводный каталог
русских монет X—XI веков. Ленинград: Искусство.
Сотникова, М. П. 1995. Древнейшие русские моне-
ты х—хІ веков. Каталог и исследование. Москва:
банки и биржи.
Рублев, А. И. 2016. Монеты древнерусской чекан-
ки. Конец х — начало хІ вв. Москва.
Стародубцев, Г. ю. 2014. Русские монеты послед-
ней четверти X — первой половины XI вв. и денеж-
ное обращение домонгольский Руси. Stratum plus, 6,
с. 329-337.
чернецов, А. в. 2017. Древнерусское денежное
обращение в евразийском контексте. Из истории
отечественной нумизматики. Древняя Русь. Вопросы
медеевистики, 67, с. 119-134.
Шостопал, А. в. 2007. скарби Черкащини. черка-
си: Андрощук П. С.
rEFErEnCEs
Antonovich, V. B. 1900. Arkheologicheskaia karta Volyn-
skoi gubernii. Moskva: Tip. G. Lissnera i A. Geshelia.
Bauer, N. P. 2014. Istoriia drevnerusskikh denezhnykh sis-
tem. IX v. — 1535 g. Moskva: Russkoe slovo.
Gaidukov, P. G., Kalinin, V. A. 2012. Drevneishie russkie
monety. In: Makarov N. A. (ed.). Rus v IX—X vekakh. Arkheo-
logicheskaia panorama. Moskva; Vologda: Drevnosti Severa,
s. 402-435.
Horodnytskyi skarb: istoriia znakhidky. Istorychna prav-
da, 20 zhovtnia 2020 r.
Moiseenko, N. S., Sotnikova, M. P. 2006. Novye dannye ob
issledovanii drevneishikh russkikh monet. Numizmaticheskii
sbornik, 13, s. 24-39.
Moiseenko, N. S. 2015. Novoe o topografii srebrenikov s
imenem Petra. In: II Mezhdunarodnaia numizmaticheskaia
konferentsiia «Epokha vikingov v Vostochnoi Evrope v pamiat-
nikakh numizmatiki VIII—XI vv.». Pereyaslav-Khmelnitsky,
s. 230-249.
Oreshnikov, A. V. 1936. Denezhnye znaki domongolskoi
Rusi. Trudy GIM, 6. Moskva: GIM.
Sotnikova, M. P. 1977. Itogi izucheniia russkikh monet
X—XI vv. v Gosudarstvennom Ermitazhe. In: Potin, V. M.
(ed.). Proshloe nashei Rodiny v pamiatnikakh numizmatiki.
Leningrad: Avrora, s. 4-11.
Sotnikova, M. P., Spasskii, I. G. 1983. Tysiacheletie drev-
neishikh monet Rossii. Svodnyi katalog russkikh monet X—
XI vekov. Leningrad: Iskusstvo.
Sotnikova, M. P. 1995. Drevneishie russkie monety X—
XI vekov. Katalog i issledovanie. Moskva: Banki i birzhi.
Rublev, A. I. 2016. Monety drevnerusskoi chekanki. Konets
X — nachalo XI vv. Moskva.
Starodubtsev, G. Iu. 2014. Russkie monety poslednei
chetverti X — pervoi poloviny XI vv. i denezhnoe obrash-
chenie domongolskii Rusi. Stratum plus, 6, s. 329-337.
Chernetsov, A. V. 2017. Drevnerusskoe denezhnoe obrash-
chenie v evraziiskom kontekste. Iz istorii otechestvennoi numiz-
matiki. Drevniaia Rus. Voprosy medeevistiki, 67, s. 119-134.
Shostopal, A. V. 2007. Skarby Cherkashchyny. Cherkasy:
Androshchuk P. S.
328 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40)
Нумізматичні студії
O. A. Alferov, B. O. Motsya, A. V. Petrauskas
STUDY OF THE HOARD OF SILVER
COINS NEAR HORODNYTSIA
VILLAGE
Minting own coin is one of the attributes of state
formation. The first coins of the Old Rus are represent-
ed by gold and silver specimens dating from the late
tenth — early eleventh century. Gold coins are very
rare, the silver ones are presented much more.
Most modern researchers believe that the produc-
tion of silver coins was started by Volodymyr Sviato-
slavych and ended under Yaroslav Volodymyrovych
after the beginning of his reign in Kyiv. In 2020 the
third known hoard of silver coins was discovered near
Gorodnytsia village, Novohrad-Volynskyi district, Zhy-
tomyr region. It was found accidently by local resident
S. M. Komar who in the next day after discovery hand-
ed it over to the authorities which was recorded in the
relevant documents.
The expedition of the Institute of Archaeology of the
National Academy of Sciences of Ukraine conducted ar-
chaeological research at the hoard location. The place
where the silver coins have been occurred was recorded.
Several more coins were found in the pit where the hoard
was and nearby. Surrounding area was examined. Near
the hoard the presence of land- and waterways, which
functioned in the medieval period, was recorded. Near
the river Sluch there are convenient places for crossing.
During the exploration of the area adjacent to the
hoard in order to study the archaeological context the
settlement was discovered. The artifacts found on it
date it to the 9th—13th and 16th—18th centuries. Power-
ful fortifications in the form of moats, ramparts and es-
carpments have been preserved. Probably, the forma-
tion of the silver hoard is connected with the ancient
roads along the Sluch River and the Old Rus settlement
on the site of the modern settlement of Gorodnytsia.
In total 38 silver coins were in the hoard. 31 of them
belonged to the minting of Volodymyr Sviatoslavych, and
7 to Sviatopolk Yaropolkovych. Vladimir’s coins are pre-
sented in three types — II (6 copies), III (16 copies) and
IV (9 copies). Sviatopolk’s coins represent all three of his
existing numismatic types — I (4 copies), II (2 copies) and
III (1 copy). 10 silver coins of Volodymyr and 1 of Svy-
atopolk are represented by previously unknown stamp
pairs. 2 coins of Vladimir, which have an unknown com-
bination of stamps, are of particular scientific interest.
Keywords: hoard, coins, Old Rus, Gorodnytsia vil-
lage, settlement, stamp.
Одержано 12.02.2021
АлФЬороВ олександр Анатолійович, канди-
дат історичних наук, науковий співробітник, Інсти-
тут історії України НАН України, Київ, Україна.
ALFEROV Oleksandr, Ph D, researcher, Institute of
History of Ukraine, National Academy of Sciences of
Ukraine, Kyiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0003-4896-2762, e-mail: hetmanec@ukr.net.
МоЦЯ Богдан олександрович, кандидат історич-
них наук, начальник відділу, Міністерство культури
та інформаційної політики України, Київ, Україна.
MOTSYA bohdan, Ph D, Head of the Department,
Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine,
Kyiv, Ukraine.
петрАУскАс Андрій Вальдасович, кандидат
історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут археології НАН України, Київ, Україна.
PETRAUSKAS Andriy, Ph D, Senior Research
Fellow, Institute of Archeology of the National Academy
of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-9066-1376, e-mail: petrauskas@i.ua.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187530 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:57:11Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Алфьоров, О.А. Моця, Б.О. Петраускас, А.В. 2023-01-03T13:51:53Z 2023-01-03T13:51:53Z 2021 Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця / О.А. Алфьоров, Б.О. Моця, А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 3 (40). — С. 319-328. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.03.21 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187530 [904.2:737](477.73)”653” Срібники важливе джерело для вивчення давньоруської історії. Незначна кількість відомих на
 сьогодні монет обумовлює високу увагу, яку вчені
 приділяють кожній новій знахідці. В 2020 р. поблизу селища Городниця Новоград-Волинського району
 Житомирської обл. було знайдено скарб давньоруських срібників. Місце знаходження було обстежено
 експедицією Інституту археології НАН України,
 яка виявила ще декілька монет. В статті аналізуються умови знаходження скарбу, можливості
 його зв’язку із міськими населеними пунктами та
 мережею комунікацій, наведено попереднє визначення монет. Minting own coin is one of the attributes of state
 formation. The first coins of the Old Rus are represented
 by gold and silver specimens dating from the late
 tenth — early eleventh century. Gold coins are very
 rare, the silver ones are presented much more.
 Most modern researchers believe that the production
 of silver coins was started by Volodymyr Sviatoslavych
 and ended under Yaroslav Volodymyrovych
 after the beginning of his reign in Kyiv. In 2020 the
 third known hoard of silver coins was discovered near
 Gorodnytsia village, Novohrad-Volynskyi district, Zhytomyr
 region. It was found accidently by local resident
 S. M. Komar who in the next day after discovery handed
 it over to the authorities which was recorded in the
 relevant documents.
 The expedition of the Institute of Archaeology of the
 National Academy of Sciences of Ukraine conducted archaeological
 research at the hoard location. The place
 where the silver coins have been occurred was recorded.
 Several more coins were found in the pit where the hoard
 was and nearby. Surrounding area was examined. Near
 the hoard the presence of land- and waterways, which
 functioned in the medieval period, was recorded. Near
 the river Sluch there are convenient places for crossing.
 During the exploration of the area adjacent to the
 hoard in order to study the archaeological context the
 settlement was discovered. The artifacts found on it
 date it to the 9th—13th and 16th—18th centuries. Powerful
 fortifications in the form of moats, ramparts and escarpments
 have been preserved. Probably, the formation
 of the silver hoard is connected with the ancient
 roads along the Sluch River and the Old Rus settlement
 on the site of the modern settlement of Gorodnytsia.
 In total 38 silver coins were in the hoard. 31 of them
 belonged to the minting of Volodymyr Sviatoslavych, and
 7 to Sviatopolk Yaropolkovych. Vladimir’s coins are presented
 in three types — II (6 copies), III (16 copies) and
 IV (9 copies). Sviatopolk’s coins represent all three of his
 existing numismatic types — I (4 copies), II (2 copies) and
 III (1 copy). 10 silver coins of Volodymyr and 1 of Svyatopolk
 are represented by previously unknown stamp
 pairs. 2 coins of Vladimir, which have an unknown combination
 of stamps, are of particular scientific interest. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Нумізматичні студії Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця Study of the Hoard of Silver Coins near Horodnytsia Village Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця Алфьоров, О.А. Моця, Б.О. Петраускас, А.В. Нумізматичні студії |
| title | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця |
| title_alt | Study of the Hoard of Silver Coins near Horodnytsia Village |
| title_full | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця |
| title_fullStr | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця |
| title_full_unstemmed | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця |
| title_short | Дослідження скарбу срібників поблизу смт Городниця |
| title_sort | дослідження скарбу срібників поблизу смт городниця |
| topic | Нумізматичні студії |
| topic_facet | Нумізматичні студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187530 |
| work_keys_str_mv | AT alfʹorovoa doslídžennâskarbusríbnikívpoblizusmtgorodnicâ AT mocâbo doslídžennâskarbusríbnikívpoblizusmtgorodnicâ AT petrauskasav doslídžennâskarbusríbnikívpoblizusmtgorodnicâ AT alfʹorovoa studyofthehoardofsilvercoinsnearhorodnytsiavillage AT mocâbo studyofthehoardofsilvercoinsnearhorodnytsiavillage AT petrauskasav studyofthehoardofsilvercoinsnearhorodnytsiavillage |