Social Stratification of the Population of Forest-Steppe of the Dnieper Left-Bank Area during the Classical Scythian Period (the Second Half of 6th — 4th/3rd Century BC)

• Published in: Археологія і давня історія України
• Date: 2021
• Main Author: Burghardt, M.
• Format: Article
• Language: English
• Published: Інститут археології НАН України 2021
• Subjects: Статті
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187537
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Social Stratification of the Population of Forest-Steppe of the Dnieper Left-Bank Area during the Classical Scythian Period (the Second Half of 6th — 4th/3rd Century BC) / M. Burghardt // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 11-26. — Бібліогр.: 35 назв. — англ.

The article discusses the issue regarding the reconstruction
 of social structure of the Scythian populations
 from the forest-steppe zone of the left-bank Dnieperland,
 in the period between the 2nd half of 6th—4th/3rd century
 BC, on the basis of funeral materials. As a result of the
 analysis of the most important elements of burial rites
 implemented by the discussed population groups, and
 based on records of ancient authors (The Histories by
 Herodotus), it has been established that the most valuable
 sources are the size and complexity of the funerary
 structure and covering embankment as well as quantitative
 and qualitative diversity of included inventory.
 The classification developed on the basis of 247 burials,
 by means of statistical inference methods, has led to the
 separation of several classes of graves that can be combined
 with different social strata. This distinguished
 classes were sorted according to the social hierarchy,
 that is in such a way that the transition to the subsequent
 classes is connected with the decreased amount
 of work used to build the burial construction and the
 burial mound, and the grave goods becoming «poorer». Метою цієї статті є представлення одного із можливих способів дослідження й інтерпретації значення поховального обряду для реконструкції соціальної стратифікації населення лівобережної зони 
 Подніпров’я між другою половиною VI й IV/III ст. до н. е. з цією метою було проаналізовано 247 поховальних комплексів. Першим етапом дослідження є 
 визначення особливостей поховального обряду, ко-рисних для соціального аналізу. На основі існуючих 
 пропозицій у цій сфері та їх зіставлення з письмовими джерелами (Історія Геродота), а також на базі вивчення поховальних звичаїв, застосованих для суспільних досліджень, встановлено, що основним ідентифікатором для визначення місця померлого в 
 ієрархії, є оцінка робочого об’єму, призначеного для зведення поховання. Це робоче навантаження проявляється у розмірі могили й насипу, а також виз-начається за ступенем їхньої складності. Не менш 
 важливим критерієм є й багатство та різноманітність поховального інвентаря і меншою мірою також 
 наявність / відсутність певних елементів поховальних обрядів (напр., поховання залежних осіб і супро-воджувальні поховання коней). Другим етапом дослідження є розробка власної системи класифікації 
 могил цих соціальних верств. Головним вихідним 
 пунктом цього етапу стала організація цих могил, щоб вони відображали позицію померлого у рамках соціальної стратифікації як способу ієрархізації 
 суспільства. Процедура дослідження базується на 
 вибраних тезах у галузі процесуальної археології та 
 на аналізі письмових джерел. Класифікація могил 
 розроблена на основі статистичних інструментів (багатовимірний аналіз даних). виділено кілька класів могил людей, які займали певне місце в ієрархії. Розроблена таким чином класифікація могил має 
 ієрархічну структуру — комплекси, згруповані у відокремлених рангах, характеризуються по відно-шенню до попередніх меншим об’ємом робіт для улаштування могил, а розміщений у них поховальний інвентар бідніший.