Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC
The analysis of archaeological sources shows that in the second half of the 4th century BC imported beads and pendants made of glass, frit and amber reach the nomads of the Lower Volga and South Urals, and a little later, at the turn of the 4th and in the first third of the 3rd century BC — in...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187539 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC / M.Yu. Treister // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 51-67. — Бібліогр.: 126 назв. — англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859610673910120448 |
|---|---|
| author | Treister, M.Yu. |
| author_facet | Treister, M.Yu. |
| citation_txt | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC / M.Yu. Treister // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 51-67. — Бібліогр.: 126 назв. — англ. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | The analysis of archaeological sources shows that
in the second half of the 4th century BC imported beads
and pendants made of glass, frit and amber reach the
nomads of the Lower Volga and South Urals, and a little
later, at the turn of the 4th and in the first third of the
3rd century BC — in addition, Greek pottery and possibly
vessels made of precious metals, alabaster and onyx.
Olbian bronze «borystheni» of the late 4th—3rd centuries
BC also were found into the Lower Volga region.
If for the 5th and most part of the 4th century BC imports
that entered the South Urals were mainly represented
by products of the Achaemenid circle, then after
the fall of the Achaemenid state and the resulting
geopolitical changes in the Lower Volga region and the
South Urals imports began to be distributed from (via)
the North Pontic region.
В архаїчну епоху античні імпорти, досить непогано представлені в ранньоскіфських похованнях на
Нижньому Дону, а у похованнях кочовиків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля практично
невідомі.
Аналіз археологічних джерел показує, що у
другій половині IV ст. до н. е. до кочовиків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля надходили
імпортні намистини та підвіски зі скла, фритти та
бурштину, а трохи пізніше, на рубежі IV—III ст. до
н. е. та у першій третині III ст. до н. е. надходили й
античний керамічний імпорт, а можливо і окремі
посудини з коштовних металів, алебастру та оніксу.
До Нижнього Поволжя потрапляли також ольвійські бронзові «борисфени» кінця IV — III ст. до н. е.
Якщо у V і більшій частині IV ст. до н. е. імпортні
вироби, що потрапляли в Південне Приуралля, були
представлені, головним чином виробами ахеменідського кола, то після падіння держави Ахеменідів і
геополітичних змін, що відбулися в результаті цієї
події, в Нижнє Поволжя і на Південний Урал починають надходити імпортні вироби з (через) Північне
Причорномор’я. Цікаво, що у похованнях на р. Манич і в Нижньому Поволжі, знахідки транспортних
амфор поєднувалися з однотипними чорнолаковими
мисками, а знахідка ще однієї такої миски в Південному Приураллі дозволяє припускати, що вони
користувалися особливою популярністю серед кочовиків, навіть якщо вони не проникали в Сарматію у
межах однієї партії.
Наведені нами спостереження досить переконливо підтверджують гіпотези Д. Б . Шелова та
І. Б . Б рашинського — та дають підстави припускати, що намисто та підвіски, а також амфори, чорнолаковий посуд та монети могли надходити до кочовиків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля
саме через Єлизаветівське городище у гирлі Дону,
ймовірно, намисто та підвіски — ще через скіфське
городище, на якому функціонували різні виробничі та торгові комплекси, зруйноване приблизно в
340-х рр. до н. е., кераміка та монети — вже через
так зв. боспорську колонію, засновану на місці городища в останній чверті IV ст. до н. е. яка проіснувала до середини 70-х рр. ІІІ ст. до н. е.
|
| first_indexed | 2025-11-28T11:21:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
51ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
УДК [904.5:339.562](282.247.412-197.2:234.85-195.2)”-3/-2” DOI: 10.37445/adiu.2021.04.03
M. Yu. Treister
mEDitERRANEAN AND NORth pONtic gREEK impORtS
iN thE NOmADic BuRiAlS Of thE lOwER VOlgA REgiON
AND fOOthillS Of SOuth uRAlS Of thE 4th —
fiRSt thiRD Of thE 3rd cENtuRY Bc
The analysis of archaeological sources shows that
in the second half of the 4th century BC imported beads
and pendants made of glass, frit and amber reach the
nomads of the Lower Volga and South Urals, and a lit-
tle later, at the turn of the 4th and in the first third of the
3rd century BC — in addition, Greek pottery and possib-
ly vessels made of precious metals, alabaster and onyx.
Olbian bronze «borystheni» of the late 4th—3rd centuries
BC also were found into the Lower Volga region.
If for the 5th and most part of the 4th century BC im-
ports that entered the South Urals were mainly repre-
sented by products of the Achaemenid circle, then af-
ter the fall of the Achaemenid state and the resulting
geopolitical changes in the Lower Volga region and the
South Urals imports began to be distributed from (via)
the North Pontic region.
Keywords: Lower Volga region, South Urals, Early
Sarmatian culture, Mediterranean and Pontic imports,
amphoras, black-glazed pottery, beads, pendants.
1. introduction. In the Archaic period, Mediter-
ranean and Greek North Pontic imports, rather well
represented in Early Scythian burials on the Lower
Don (Копылов 2003, с. 131—140; Русаков 2019,
с. 604), are practically unknown in the burials of the
nomads in the Lower Volga and South Urals regions.
An exception is a table amphora of the first half of the
6th century BC, found in the burial 3 of the Burial-
mound 3 of Aksai I necropolis in the Volga-Don in-
terfluve (Дьяченко и др. 1999, с. 96, 108, рис. 5: 1;
Копылов 2003, с. 135; Гречко 2016, с. 34, 47). In the
territory of the Lower Volga region proper and the
South Urals in the complexes of the 6th—5th centu-
ries BC the finds of such imports are unknown. Of
course, before categorically asserting the absence of
other imported items of «truly Greek antique origin»,
one should pay attention to the distribution of glass
beads among the nomadic population of the regions
in question. Some types of beads, including eye-
beads 1, are widely represented in the assemblages
of the 6th—5th centuries BC, although special studies
of this category of finds do not exist, just as there is
still no database of the finds of the glass beads in the
European Scythia, and the ways of their penetration
here are not specially examined. In elite burials of
the late 5th — third quarter of the 4th century BC in
the South Urals, there is a significant number of im-
ports of the Achaemenid circle originating from Asia
Minor, Iran, Central Asia (Chorazmia, Bactria), as
well as from India (eds. Treister, Yablonsky 2013;
Yablonsky, Treister 2019, p. 79—161). There are
no evident finds of Mediterranean and Greek North
Pontic objects in these burials.
2. imports in the burials of the second half
of the 4th — first half of the 3rd century Bc.
2.1. beads and pendants of glass, frit and
amber. A certain number of glass and frit beads,
the origin of which was not specially studied by
anyone (in the publications by O. V. Anikeeva, the
only source for attribution of beads is the article by
G. Eisen published in 1916; Eisen 1916, p. 1—27; cf.
Аникеева 2015, с. 37—47; 2016, с. 24—25, табл. I:
25—39; 2017, с. 21—22, рис. 2; 2019, с. 258—260,
рис. 1: 13—20), could and certainly did get to the
South Urals from the North Pontic area, which is
not surprising, also considering the finds of items
of horse-harness of the Kuban type in the Filip-
povka I necropolis (Канторович, Яблонский 2009,
с. 81—83). From this burial ground originate a
1. К. F. Smirnov (Смирнов 1964, с. 151) suggested,
that such beads could reach the Sauromatians
from the North Black Sea region. Eye-beads are
found already in the assemblages dating to the
late 6th — early 5th century BC, for example, in the
Burial-mound 6/2012 of the Taksai I Burial-ground
(Сдыков, Лукпанова 2013, с. 141, 203, № 3.2.5).© M. Yu. TREISTER, 2021
52 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
fairly significant number of glass beads, includ-
ing eye-beads (Яблонский 2013, с. 97, № 359—
360; с. 103, № 423; с. 146, № 1708—1712; с. 163,
№ 1979, 1982; с. 167, № 2005—2008 etc.; ed.
Мухаметзянова-Дуггал 2018, с. 98, № 72; с. 115,
№ 146; с. 116, № 154), the parallels to which com-
ing from the Scythian funerary contexts, as well as
from the Balkan Peninsula and from the Eastern
Black Sea region, I have already listed (Трейстер,
Яблонский 2012, с. 282—284).
Glass and frit beads, which may originate from
the North Pontic area or reach the Lower Volga
region and the South Urals via it, come mainly
from burials which can be dated to the mid — se-
cond half of the 4th century BC. We have already
pointed attention to such beads: from black opaque
glass of biconical shape, flared at the ends (cf.
Аникеева 2016, с. 25, type 26, with reference to
the origin from the Mediterranean area, here and
hereinafter without any arguments), of rounded or
almost parallelepiped-shaped made of frit, covered
with black glaze with zigzag yellow stripes (cf.
Аникеева 2016, с. 25, type 32, with reference to
the origin from Slovenia and Croatia) 1, of rounded
shape of opaque blue glass with blue-white «eyes»
(cf. Аникеева 2016, с. 25, type 28, with reference
to the origin from Italy) 2 from the following tu-
mular burial-grounds: Novyi Kumak, Nikol’skii I,
Mechetsai, Pokrovka 2, Perevolochan I, as well as
a separate Burial-mound Yakovlevka II (Равич и
др. 2012, с. 75—76; Трейстер 2012b, с. 268—269,
прим. 4). Eye-beads became widespread in the
Early Sarmatian burials of the Lower Volga region
(Клепиков 2002, с. 92, group 1, рис. 31: 6—13;
Мошеева 2008, с. 23—33).
Eye-beads were in general widespread in the
ancient world and in particular, were manufac-
tured and used in Egypt (Lightfoot 2017, p. 311,
fig. 18; Thomas, Acosta 2018, p. 18—19, figs. 41—
42), in the Near East (Moorey 1980, p. 118; Rehm
1992, S. 94—95, 108: D.13, Abb. 67) 3, in Cyprus
1. Such beads originate also from Burial no. 1 in Bu-
rial-mound 14/1989 of Filippovka 1 necropolis (ed.
Мухаметзянова-Дуггал 2018, c. 350—351, № 957,
964), from Burial 2 in Burial-mound 6/1969 of
Chelkar III Burial-ground in Western Kazakhstan,
dated to the 4th century BC (Мошкова, Кушаев 1973,
c. 263, рис. 4: 9; c. 265). Comparaneous beads were
also found in Burial 5 in Burial-mound 3 of Kichigino
cemetery (Аникеева 2017, c. 21, рис. 2: 3, 7, 10; c. 22,
with the reference to the finds of similar beads in
Pokrovka 2, Novoorskii, Lebedevka V burial-grounds).
Similar beads are reported to be found at least in six
Early Sarmatian burials of the Lower Volga region
(Клепиков 2002, c. 92, group 2, рис. 31: 15).
2. Similar bead comes also from Burial 5 in Burial-
mound 3 of Kichigino cemetery (Аникеева 2017,
c. 21, рис. 2: 11).
3. See, for example, such finds from the burials of
Kāmid el-Lōz necropolis in Lebanon, dated to the
6th—4th centuries BC (Poppa 1978, S. 40—41, 65—66;
Rehm 1992, S. D.13: a—d, Abb. 67; Hachmann, Pen-
ner 1999, S. 162—163, Taf. 36: 3: 5—7; 15: 17. 20)
and from Ur (Woolley 1962, p. 103, 130, U.18268).
(Lightfoot 2017, p. 311, 324—325, nos. 508—509)
and Asia Minor (Hogarth 1908, p. 203—204,
pl. XLV: 8—18; ed. von Seipel 2008, S. 194—198,
Nr. 203—206), where from they could theoreti-
cally easily reach Iran (although they were not
found in Pasargadae, they originate from Perse-
polis (Schmidt 1957, p. 76, pl. 43: 11—12; Rehm
1992, S. D.13.b, Abb. 67) and in more substantial
quantities — from the grave 5/1964, dated to the
5th—4th century BC of Galekuti I Burial-ground
in the Gilyan province in the south-eastern coast
of the Caspian Sea (Sono, Fukai 1968, p. 48, 55,
pl. L: 3, 6a) or Chorasmia (they were not found
in Kalaly-Gyr 2 fortified settlement, cf. вайнберг
2004, с. 163) to the nomads of South Urals, and
this way may be not excluded for the frit beads
with black glaze and yellow zigzag pattern, which
were in use in Asia Minor already in the 7th cen-
tury BC: Ephesos (ed. Seipel 2008, S. 193—194,
Nr. 201—202), Sardis (Van Ham-Meert et al.
2019, p. 23, fig. 1) and are also represented by
the finds from Naucratis (Thomas, Acosta 2018,
p. 19—20, figs. 43—44).
A different distribution pattern is demonstra-
ted by amphora-shaped pendants of blue, green-
ish and colorless glass (fig. 1), single finds of
which, as noted by O. V. Anikeeva, come from the
Novyi Kumak, Pobeda and Filippovka 2 burial-
grounds (Аникеева 2016, с. 24, табл. I: 25; 2019,
с. 259, рис. 1: 1). The same group should include
similar pendants made of transparent glass that
remained unknown to O. V. Anikeeva: from buri-
als 1 and 2 in Burial-mound 8/1961 of the Mechet-
sai Burial-ground (Смирнов 1975, с. 131—133,
рис. 31б: 1—2 — three pendants of blue / yellow
glass in each burial; Horváth 2017, p. 54—55),
Burial-mound 3 near Matveevskii (Мошкова
1963, с. 45, табл. 30: 30—31; Смирнов, Петренко
1963, табл. 27: 30 — a white glass pendant),
Burial 7 in Burial-mound 20/1988 of the Chernyi
Yar necropolis (Мещеряков 1996, с. 52, рис. 13:
12 — two pendants of white glass), Burial 1 in
Burial-mound 6/1969 of the Chelkar III Burial-
ground (Мошкова, Кушаев 1973, с. 263, рис. 4:
5; с. 265 — three pendants), and from Burial 2
in Burial-mound 4/1995 of Pokrovka 10 cemetery
(Яблонский и др. 1996, с. 48, рис. 70: 7 — three
pendants), as well as from the Lower Volga
and Trans-Volga regions: Burial 10 in Burial-
mound 5 near the village of Lyatoshinka, Buri-
al 3 in Burial-mound 3 near Moshkov Farmstead
and Burial 2 in Burial-mound 85 of the Berezh-
novka II Burial-ground (железчиков, фалалеев
1995, рис. 16: 5—6; Клепиков 2002, с. 92—93,
group 3а, рис. 31: 17—20; 2007, с. 40, рис. 8: 1).
These pendants, most likely arriving in the
Lower Volga region and the Southern Urals from
(or via) the North Pontic region, were rather
widespread from the late 5th, at least to the early
of the 3rd century BC in the Balkans and in the
Carpathian basin and were made presumably
in Mediterranean or Black Sea workshops. Al-
53ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
fi
g.
1
. M
ed
ite
rr
an
ea
n
an
d
N
or
th
P
on
tic
G
re
ek
im
po
rt
s
in
t
he
b
ur
ia
ls
o
f t
he
n
om
ad
s
of
t
he
s
ec
on
d
ha
lf
of
t
he
4
th
—
fi
rs
t
ha
lf
of
t
he
3
rd
ce
nt
ur
ie
s
BC
, m
ap
: 1
—
E
liz
av
e-
to
vs
ko
e;
2
—
T
uz
lu
ki
; 3
—
K
ol
dy
ri
; 4
—
P
op
ov
; 5
—
C
ha
st
ye
B
ur
ia
l-m
ou
nd
s;
6
—
K
ri
va
ya
L
uk
a
VI
; 7
—
B
er
ez
hn
ov
sk
ii
II
; 8
—
L
yt
os
hi
nk
a;
9
—
M
os
hk
ov
; 1
0
—
Z
ay
ik
1
;
11
—
C
he
lk
ar
II
I;
12
—
P
ob
ed
a;
1
3
—
F
ili
pp
ov
ka
; 1
4
—
P
ok
ro
vk
a;
1
5
—
C
he
rn
yi
Y
ar
; 1
6
—
M
ec
he
ts
ai
; 1
7
—
N
ov
om
us
in
sk
ii;
1
8
—
M
at
ve
ev
sk
iy
; 1
9
—
N
ov
yi
K
um
ak
.
Ci
rc
le
s —
a
m
ph
or
a-
sh
ap
ed
p
en
da
nt
s,
sq
ua
re
s —
b
ea
ds
w
ith
m
as
ks
, t
ri
an
gl
es
—
p
en
da
nt
s
in
fo
rm
o
f m
al
e
he
ad
s;
pe
nt
ag
on
s
—
b
la
ck
-g
la
ze
d
bo
w
ls
, r
ho
m
bu
se
s —
a
m
ph
or
as
.
M
ap
-b
as
e
—
G
. P
. G
ar
bu
zo
v,
m
ap
—
М
. Y
u.
T
re
is
te
r,
2
02
1
5� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
though they were occasionally found in the East-
ern Mediterranean and Cyprus (Tatton-Brown
1990, p. 113—114, pl. XXII: d—f), they were es-
pecially widespread in the north-western part of
the Balkan peninsula, in the Carpathian basin
and in the Danube region (Popović 1997, p. 165—
171; Schönfelder 2007, S. 307—309, Abb. 1—2;
S. 318—321; ed. Adam-Veleni 2010, p. 409—410,
nos. 504—506; Rustoiu 2015, p. 365—377; Hor-
váth 2017, p. 54—55, fig. 3: 1; Blečić Kavur, Ka-
vur 2017, p. 98—109, with distribution map fig. 4
on p. 107), as well as in the Greek settlements
and necropoleis of the North (Алексеева 1978,
с. 74, тип 193, табл. 34: 40; Столба 2009, с. 123;
Stolba 2012, p. 348, 351, no. N3.E, pl. 78; Pukli-
na 2010, p. 487, 493, nos. Re-49—52, pl. 370) and
East (Turmanidze 2007, pl. I: 6—8) Pontic area,
and in Scythian burials of the Dniester, Dnieper
and Don basins 1, where they were found, as the
study done by V. F. Stolba shows (Столба 2009,
с. 125; Stolba 2012, p. 350), in the contexts dat-
ing «to the second quarter of the 4th century BC or
somewhat later».
The dating by O. V. Anikeeva (Аникеева 2019,
с. 259) of such pendants, found in the South Urals,
to the late 5th — early 4th century BC raises there-
fore serious doubts. Much closer to the truth was,
in our opinion, V. M. Klepikov, who, on the basis
of an analysis of the complexes from the Lower
Don, the Lower Volga and South Urals regions
proposed their dating within the frames of the
4th — early 3rd centuries BC (Клепиков 2002,
с. 94—95). Recent finds of such pendants from
the Scythian burials in Lower Transnistria origi-
nate from the complexes of the second half of the
4th century BC (Синика, Тельнов 2017, с. 290,
№ 6, рис. 2: 8; Синика и др. 2019, с. 829, № 14—
15, рис. 4: 8; 6: 2). The Burial-mound 1/1977
near Kashcheevka Farmstead on the Lower Don,
in which such pendants were found, dates no
later than the second half of the 4th century BC
(Максименко 1983, с. 93.; Смирнов 1984, с. 154,
156). Obviously, the finds of such pendants in the
South Urals can hardly date back to an earlier
period, and most likely such beads begin to be dis-
tributed in this region around the middle — third
quarter of the 4th century BC (it is worth noting
that there are no such pendants in the burials of
Filippovka I Burial-ground). The fact that they
could have been in use in the 3rd—2nd centuries
BC is evidenced by their finds in the Maiotian
burial-grounds of Psenafa (Эрлих 2014, с. 89,
№ 146—147; 2015, с. 5, рис. 1: 8—9) and Tengin-
skaya (беглова, Эрлих 2018, с. 164, рис. 190: 22.
25) in the Trans-Kuban area.
In Burial 5 in Burial-mound 8/1961 of the
Mechetsai cemetery, which most likely dates from
1. Столба 2009, c. 120—125 with detailed analy-
sis of similar finds from Scythia and their chrono-
logy; Stolba 2012, p. 349—350. See also: болтрик,
фиалко 2010, c. 231, рис. 11: 10; 236, № 4.
the last quarter or the end of the 4th century BC, a
wide variety of beads have been found (Смирнов
1975, с. 139, рис. 31б: 3—12; фирсов 2012,
с. 47—48, № A8.1.1.9: 12—13, 15, цв. табл. II.11:
3—6; рис. II.32: 2—10) (here, as mentioned by
A. M. Horváth (2017, p. 54), «almost the whole
repertoire of the glass beads from the Central- and
Southeast European Celtic graves can be found»),
among them the co-called beads with masks
(Смирнов 1975, с. 139, рис. 31б: 3. 7; фирсов
2012, с. 47, № A8.1.1.9, 12.б, цв. табл. II.11: 6;
рис. II.32: 7—8), including a complete cylindrical
blue glazed bead with two masks, which are usu-
ally attributed as Punic (fig. 2: 1—2).
There are known several variants of such
beads, to one of which the find from Mechetsai
belongs (Haevernick 1977, S. 161, 200—207,
Nr. 378—462, Abb. 3. Taf. 42: group 6; Seefried
1982, p. 11, 32, 145—150, pl. 4 — type F1; Ščeglov
2002, p. 217—220; Teleaga 2008, S. 286—289,
461—462, Nr. 1100—1110, Taf. 202: 3—12; Dan
2011, p. 220—221). I have already dwelled on the
discussion of this find (Трейстер 2012b, с. 269,
прим. 4), therefore I will stress here only the fol-
lowing observations. Noteworthy is the fact that
the beads under consideration are practically un-
known in Asia Minor and in the Eastern Mediter-
ranean and prevail in the Western and Northern
Black Sea regions (see Ščeglov 2002, p. 217—218,
tables 1—2; see also the distribution map: Telea-
ga 2008, S. 287, Karte 54), which gives ground to
assume that the Mechetsai find, most likely, came
to the South Urals via the North Pontic area in
the second half of the 4th century BC.
Beads, very similar in decoration to the piece
from Mechetsai, were found in the main burial
in Burial-mound 133/2002 of the Elizavetovskoe
Burial-ground in the Lower Don region, together
with imported Greek pottery of the second half
of the 4th century BC (fig. 2: 5) (Копылов 2006,
с. 70—71, 73, рис. 1: 4). A similar bead, but
with bulges of turquoise color and white faces
on a dark blue background, was found in Burial-
mound 1/1910 of the Chastye group in the Mid-
dle Don region (fig. 2: 6) (замятин 1946, с. 14, 15,
рис. 2: 5; 16, № в; Либеров 1965, табл. IX; 37: 31;
Гуляев 2010, с. 283) 2.
Glass mask pendants of the «Punic» type in
the form of a bearded male head (see in general:
Seefried 1979, p. 17—26; 1982, p. 15—19, 25—
2. It is worth noting that also in the burial in the Mid-
dle Don region, but in an earlier one, dating to the
late 5th — first half of the 4th century BC in a Burial-
mound 6/1993 near the village of Ternovoe a pendant
was found, probably also of Punic workmanship, in
the shape of a ram’s head: Гуляев, Савченко 1995,
c. 87, 90, рис. 3: 20; Гуляев 2010, c. 98, 109, рис. 10:
13; c. 112, рис. 16. On such pendants in detail, see
Egg 2010, S. 525—543 with note 41 on p. 540. Simi-
lar pendants in the North Pontic are represented
by the finds from Olbia and Phanagoria: Алексеева
1982, c. 42, types 469—470; табл. 57: 31, 33.
55ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
29, 100—118; Tatton-Brown 1981, p. 143—151,
figs. 11—15), represented by various variants in
the North (Алексеева 1982, 41, типы 462—463,
табл. 47: 10—23. 29; Гороховская, Цыркин
1982, с. 209—210; Кунина 1997, 63, рис. 23—24;
252 (илл.), 254, № 41—44; Dan 2011, p. 221—
222) and Eastern (Turmanidze 2007, pl. I: 1; II:
1) Pontic area, were found in particular in the
complex of the 4th century BC at the Elizave-
tovskoe fortified settlement, the so-called jewel-
ler’s shop (fig. 2: 3) (Яковенко 1987, 85, рис. 2: 2;
Марченко и др. 2000, 112, 226, табл. 24, рис. 48:
2; Копылов 2006, 70, рис. 1: 3а—б). A pendant
of this type, albeit difference in the details of
the hairstyle (curls, cf. Алексеева 1982, с. 41,
type 463 dating to the 4th century BC, табл. 47:
20, 29, and not intertwined threads), which
M. G. Moshkova, in my opinion, without grounds
dates the 3rd—2nd centuries BC (Мошкова 1963,
с. 45, табл. 31: 17) originates from Burial 14 in
fig. 2. Beads with masks and pendants with male faces from the Don region and the foothills of South Urals: 1, 2 —
Mechetsai, Burial-mound 8/1961, Burial 5; 3 — Elizavetovskoe fortified settlement; 4 — Popov Farmstead, Burial-
mound 58/26/1951, Burial 14; 5 — Necropolis of Elizavetovskoe fortified settlement, Burial-mound 133/2002;
6 — Chastye group, Burial-mound 1/1911 (1, 2 — Moscow, State Historical Museum, inv. no. 99564: 1 —
list б 1421/95, 2 — б 1421/93, photos M. Yu. Treister, 2010; 3, 5 — after Копылов 2006; 4, 6 — Saint Petersburg,
State Hermitage: 4 — after Мошкова 1963, 6 — after замятин 1946)
56 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
Burial-mound 58/26 (excavated by A. I. Iessen
in 1951) near the Popov Farmstead in the Vol-
ga-Don interfluve (fig. 2: 4) (Иессен 1954, с. 78;
Мошкова 1963, с. 15, № 3). Such pendants, alleg-
edly manufactured in the workshops of the Near
East and Cyprus (Seefried 1979, p. 18, fig. 1; 8;
1982, p. 18, 28, тип C.I/II, pl. 1, figs. 8, 10, 15, 19;
Tatton-Brown 1981, p. 147—148, type A.II.f, no.
421, fig. 14) 1, in the 4th century BC became wide-
spread both as well in Italy, in the Balkans and
the Eastern Mediterranean, as in the West and
North Pontic regions (Teleaga 2008, S. 284—287,
Nr. 6.2, Karte 54; 461, Nr. 1095—1099, Taf. 202:
13—18).
Glass amphora-shaped pendants (Яковенко
1987, с. 85, рис. 2: 1), which we discussed above,
were also found in above mentioned jeweler’s
shop at the Elizavetovskoe settlement. E. V. Yako-
venko noted that none of the amphora stamps
found in this complex goes beyond the middle
of the 4th century BC, V. F. Stolba, who briefly
examined the finds, suggests the beginning of
the second quarter of the 4th century BC as the
time when the complex was destroyed (Столба
2009, с. 124—125; Stolba 2012, p. 350). Similar
pendants originate from the burials, dated to the
4th—3rd centuries BC in the Lower Don region
(Максименко 1983, с. 93, рис. 17: 13а; 31: 10).
It is very likely that rare finds of coral adorn-
ments in the burials of the Lower Don nomads,
primarily pendants in gold frames from the
«Royal» 8th Five Brothers Burial-mound, dated to
ca. mid-4th century BC (ed. Schiltz 2001, p. 127,
nos. 95, 97—98; ed. Wamers, Stutzinger 2003,
S. 81, Nr. 38) could have come from the Mediter-
ranean via the trading post of the Elizavetovskoe
settlement. However, the earliest complexes,
in which beads and pendants, made from coral
sprigs, were found in the South Urals and the
Lower Volga region date back to the 3rd—2nd cen-
turies BC (Трейстер 2021, с. 340—393). Some-
what earlier, already in the 4th century BC the
earliest items of amber jewelry arrive in the South
Urals (Filippovka). In the burials dating back to a
somewhat later period, to the late 4th — first half
of the 3rd century BC, in the burial-mounds near
the village of Prokhorovka there are more amber
beads, and at least some of them are made of the
Baltic amber. Our study has shown that most
likely it was distributed via the North and East
Black Sea regions, further through the Caucasus,
the Caspian Sea and along the old channel of the
Uzboy (see Трейстер 2020, с. 148—123).
2.2. transport amphoras and table pot-
tery. If for the complexes of the 5th—4th centuries
BC. we do not know of a single find of Greek pot-
1. See the finds of pendants in the West Pontic region:
чачева 2015, c. 49—61. See the pendants with
hairdo with scrolls and in a similar combination of
colours: Grose 1989, p. 71, ill; 89, no. 44; 399 (fig.);
Stern, Schlick-Nolte 1994, S. 186—187, Nr. 33.
tery in the Lower Volga region and in the South
Urals, the situation certainly changes in the last
third of the 4th century BC (fig. 1) due to the gene-
ral geopolitical changes after the fall of the Ach-
aemenid state in 331 BC. In the nomadic burials
of the Lower Volga region, Southern Urals and
Western Kazakhstan at the turn of the 4th and
the first third of the 3rd century BC Greek pottery
is present, albeit rare.
The scholars have already paid attention to the
finds in the Lower Volga region of an amphoriskos
and an ariballic lekythos — in the Suslovskii Bu-
rial-ground, as well as a fragmented ariballic le-
kythos — in the Kalinovskiy Burial-ground (зеест
1960, с. 59—60; брашинский 1980, с. 105). Un-
fortunately, only a photograph without the scale
of an amphoriskos (Рыков 1925, 18, 19, рис. 45;
Провоторова, Рубцов 2016, с. 52, илл. внизу) and
a drawing of a lekythos from Kalinovka (Шилов
1959, с. 469, № 3; с. 479, рис. 53: 2, considered by
the publisher as Late Hellenistic) have been pub-
lished. I. B. Zeest, dated the lekythos and ampho-
riskos from the Suslovskii Burial-ground to the
late 4th and 3rd centuries BC, respectively (зеест
1960, с. 59). The pointed amphoriskos (mini-
ature amphora) from Suslovskii Burial-mound
no. 44/1924 2 was found in a male burial together
with 45 cm long iron sword (Рыков 1925, с. 42—
43) — according to P.S. Rykov (Рыков 1925, с. 23)
the grave dates to the 2nd—3rd centuries AD, and
taking into account that the sword was most
probably of the type with ring-shaped pommel
(Рыков 1925, с. 9), there are hardly grounds to
date the burial earlier than the 1st century BC.
The shape of the miniature amphora, to my mind,
is comparable with the finds from Athenian Ago-
ra from the context, which is dated by S. Rotroff
to ca. 110—50 BC (Rotroff 2006, p. 160—161,
300, nos. 530—531, pl. 68; especially similar is
no. 530), and not with the earlier pointed ampho-
riskoi of the late 4th—3rd century BC from Rhodes
(see about them: Rotroff 2006, p. 160, note 135;
see, e. g.: Filimonos, Giannikouri 1999, p. 208—
209, pl. 29; p. 209, pl. 32; p. 211, pl. 49).
In contrast to the nomadic burials of the late
4th — early 3rd centuries BC in the Lower Don
region, where finds of Greek pottery, especially
amphoras, are quite common (Лукьяшко 2000,
с. 167—180; беспалый, Лукьяшко 2018, с. 7—9,
рис. 1: 3, 4; 2: 1—3, 6, 7, 10, 48, 50; 28: 2), the
finds of Greek pottery in burials in the Volga and
Don interfluve, as well as in the Lower Volga and
Southern Urals regions are very rare.
There are known finds of black-glazed bowls
with stamped ornamentation in the form of
concentric circles composed of oblique notches
2. Saratov, Regional Local Lore Museum, inv.
no. 58408. Ht. 20 cm, dm. of the rim 4.0 cm, of the
body max. 10.5 cm. My sincere gratitude to the cu-
rator of the collection, K. Yu. Morzherin. The where-
abouts of the lekythos unknown, not in the collec-
tion of Saratov Museum.
57ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
and with four palmettes in the center: Krivaya
Luka VI, Burial-mound 1/1973, Burial 14 (fig. 3:
4) (Дворниченко и др. 1977, с. 67, рис. 71;
брашинский 1980, с. 105; Клепиков 2007, с. 41,
рис. 15; Шинкарь 2012, с. 194, рис. 2: 2; с. 195);
Zhaiyk I, Burial-mound 1/2019, Burial 1, with
holes along ancient cracks — traces of ancient re-
pairs (not mentioned by the author of the publica-
tion, but clearly visible in the drawing published
and the photograph (figs. 3: 7; 4) 1 (Лукпанова
2020, с. 113, 115, рис. 4: 1)). It is worth noting,
that a similar black-glazed bowl also with four
embossed palmettes in the center and also with
traces of ancient repair (fig. 3: 6) (Лукьяшко 2000,
с. 177—178, рис. 9: 5) was found in Burial 1 in
1. My sincere gratitude to Ya. A. Lukpanova for the
photographs of the bowl from Zhaiyk I cemetery.
fig. 3. Greek pottery of the late 4th — first quarter of the 3rd century BC from the Manych, Lower Volga basins
and the foothills of South Urals: 1, 2 — Novo-Musinskii cemetery, Burial-mound 3/1999, Burial 1; 3, 4 — Krivaya
Luka VI, Burial-mound 1/1973, Burial 14; 5, 6 — Koldyri Group, Burial-mound 25/1983, Burial 1; 7 — Zhaiyk I,
Burial-mound 1/2019, Burial 1. 1, 3, 5 — Amphorae; 2 — the view of the burial; 4, 6, 7 — Black-glazed bowl. 1 —
Sterlitamak, The Branch of the Bashkirian State University. Repository of the Educational and methodological
Cabinet of Archeology of the Department of World; 3, 4 — Astrakhan’ State Joint Historical-Architectural
Museum-Reserve: 3 — acq. no. 19358, А-9999, 4 — acq. no. 22694, А-10334; 5—7 — Ural’sk, West-Kazakhstan
Regional Center of History and Archaeology. Photos: 1 — V. N. Vasil’ev, 1999; 2 — S. V. Sirotin, 2016; Drawings:
3, 4 — after: Дворниченко и др. 1977; 5, 6 — after: Лукьяшко 2000; 7 — after: Лукпанова 2020
58 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
Burial-mound 25/1983 of the Koldyri group near
the village of Krasnoe Znamya on the left bank of
the Manych river together with the Chersonesian
amphora of type IB, according to S. Yu. Mona-
khov’s classification, dating to the last quarter
of the 4th century BC (fig. 3: 5) (Лукьяшко 2000,
с. 177, рис. 9: 4).
In the Burial no. 14 in Burial-mound 1/1973 of
the Krivaya Luka VI Burial-ground, along with a
black-glazed bowl (fig. 3: 4), a Heraclean ampho-
ra with the stamp of the manufacturer Dionysios
was found, which was dated to the first half of
the 3rd century BC by I. V. Yatsenko (fig. 3: 3)
(Яценко 1977, с. 78; брашинский 1980, с. 105;
Клепиков 2007, с. 41, рис. 15; Шинкарь 2012,
с. 194, рис. 2: 2; с. 195). As noted by S. Yu. Mon-
akhov (Монахов 2002, с. 175; 2003, с. 139), who
attributes the amphora to the variant II-A-3,
several such amphoras were found in the layer of
destruction of the 70s years of the 3rd century BC
of the complex U7 of the Panskoe I settlement.
Accordingly, there is every reason for dating the
amphora from Krivaya Luka VI to the first third
of the 3rd century BC (Монахов 2006, с. 91—92).
The black-glazed bowl from the complex (fig. 3:
4), which M. A Ochir-Goryaeva dated to 380—
350 BC (Lukpanova 2020, p. 122 with the refer-
ence to the of Ph D thesis by Ochir-Goryaeva),
was attributed by I. B. Brashinskiy; a specialist
in Greek pottery in contrast to Ochir-Goryaeva,
to the late 4th century BC (брашинский 1980,
с. 105). O. A. Shinkar (Шинкарь 2012, с. 195),
compares it with the finds from Chersonesos and
Scythian burial-mounds of the Dnieper and Lower
Don regions, dating from the second half of the 4th
to the early 3rd century BC 1.
Both bowls from the Lower Volga region (dm.
14.7 cm) and Western Kazakhstan (dm. 15.5 cm)
belong to the type of small medium-sized echinus
bowls. The peculiarities of the profile of the foot-
ring, the decoration of the floor of the bowls with
four stamped palmettes, the center, highlighted
with a circle and the framing in the form of con-
centric rows of oblique notches allow, basing on
the parallels with the finds from the Athenian
agora, to date the bowl from Krivaya Luka VI
(fig. 3: 4) to the time after 325 BC, most likely the
last decade of the 4th century BC, because a cir-
cle at the center of the floor was abandoned after
1. It is hardly correct, as O. A. Shinkar does (Шинкарь
2012, с. 195), to cite as a parallel a find from Burial-
mound 492 near the village Ositnyazhki with five
stamped palmettes without a circle in the center of
the floor. Cf. Галанина 1977, табл. XV: 1.
fig. 4. Zhaiyk I. Burial-mound 1/2019, Burial 1, Black-
glazed bowl (Ural’sk, West-Kazakhstan Regional Cen-
ter of History and Archaeology, photo Ya. A. Lukpa-
nova)
59ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
about 300 BC (Rotroff 1997, p. 161—162, 339—
340, fig. 62, nos. 965—984, especially, 966—967;
cf. a seven-petal palmette with volutes at the
basement — no. 973, pl. 146). To the same period
is dated a comparable bowl from the monumen-
tal building U6 of Panskoe I settlement (Han-
nestad et al. 2002, p. 129, 140, no. B121; pls. 65;
72). Also a similar bowl from the excavations of
Pantikapaion is dated to the end of this century
(Егорова 2015, с. 66, рис. 6: 5). Comparable bowls
are recorded also among the finds on the settle-
ments of the North-Western Crimea (Егорова
2009, с. 35—36, 115—120, рис. 20, 21; especially
№ 290—298). T. V. Egorova suggests that most
probably the bowl from the Lower Volga region is
of Attic workmanship 1.
N. E. Berlizov dates the burial from the Krivaya
Luka VI Burial-ground basing on the glass beads
of various types to the early 3rd century BC
(берлизов 2011, с. 188), the scholars from Volgo-
grad researchers — to с. 270 BC, linking it even
with the Sauromatian burial practice (Клепиков
2007, с. 41; Клепиков и др. 2008, с. 51). I can
only note the proximity of one of the types of the
beads found in the burial — those with black
glaze with yellow zigzag pattern (Дворниченко
и др. 1977, с. 66, рис. 100) — to the above dis-
cussed beads from the South Urals, originating
from complexes dated no later than the turn of
the 4th century BC, thus rather supporting the
dating by N. E. Berlizov.
Given the profile, the shape of the stand-ring
and the metallic luster of the glaze, the bowl from
the Zhaiyk-I Burial-ground (figs. 3: 7; 4) is clearly
later than the find from Krivaya Luka VI (fig. 3:
4) and cannot be dated earlier than the first
quarter of the 3rd century BC. Rounded relief em-
bossed «palmettes», rather circles are decorated
inside with bulged-in element composed of a tri-
angle with a circle on top and separate circles. I
was unable to find parallels to such stamps nei-
ther among the finds from the Athenian Agora,
nor from the North Pontic region.
In Burial 1 in Burial-mound 1/2019 of the
Zhaiyk I Burial-ground, which is dated by the
excavator to the late 4th — early 3rd century BC
(Лукпанова 2020, с. 121—122), along with a
black-glazed bowl, there were found flat jet beads
in form of rhombuses (Лукпанова 2020, с. 113,
114, рис. 3: 2) of type 37, after the classification
by Е. М. Алексеевой, especially characteristic to
the 2nd century BC, which appeared already in
the 3rd century BC (Алексеева 1978, с. 9, рис. 7;
15—16, тип 37, табл. 22: 30—31). Flat rhomboid
jet beads decorated incised concentric circles
formed part of a necklace from Burial 10 in Bur-
ial-mound 3/1995 of Nizhnepavlovsk I Burial-
ground (богданов 2018, с. 115, 117, рис. 8: I: 3,
6). Similar beads (but without decoration) from
1. My sincere gratitude to T. V. Egorova for the consul-
tation.
burial D in a Burial-mound in the vicinity of Gor-
gippia, excavated in 1881, formed a necklace with
gold shields and small biconical beads (ОАК за
1882—1888 гг., с. 39—40, табл. II: 5; Калашник
2014, с. 240—241, with 3rd century BC dating).
A similar bead originates from the Early Sarma-
tian burial 1 in Burial-mound 5 near the village
of Grushevka on the right bank of the Dnieper,
which, according to K. F. Smirnov, dates no later
than the 3rd century BC (Смирнов 1984, с. 62,
63, рис. 25: 7д). Beads comparable in shape with
and without decoration were found in Burial 1 in
Burial-mound 1/2012 of the Staroizobilnenskii 2
Burial-ground in the Stavropol region, dated to
the 2nd century BC (Калмыков, Прокопенко
2018, с. 60, 61, рис. 10: 3).
Taking into account the above proposed dat-
ing of the black-glazed bowl, as well as the traces
of repairs on it (figs. 3: 7; 4), the burial from the
Zhaiyk I Burial-ground cannot be dated earlier
than the second quarter — the middle of the
3rd century BC.
One more Heraclean amphora, but belong-
ing to the variant II-A-1 or II-A-2 (Монахов
2003, с. 138), originates from Burial no. 1 in
Burial-mound 3/1999 of the Novomusinskii
Burial-ground in Bashkiria (fig. 3: 1) (васильев
2001, с. 169—179; васильев, Сиротин 2004,
с. 175, № 3; 176, рис. 2: 3; с. 179—180; Монахов
2006, с. 91—92; Клепиков 2007, с. 41, рис. 13;
балахванцев 2016, с. 123, рис. 1; зуев 2020,
с. 385—388, рис. 1: 5) and is dated by S. Yu. Mona-
khov to the late 4th — first decades of the 3rd cen-
tury BC (Монахов 2006, с. 91—92).
I will deliberately not consider the base of
the Heraclean amphora of the third quarter of
the 4th century BC, not listed in the field inven-
tory and unknown to the head of the expedition
L. T. Yablonskii, which, according to the publi-
sher, was found during the survey of the territory
of the Filippovka 2 Burial-ground (балахванцев
2016, с. 123—124, рис. 2; ср. зуев 2020, с. 385,
386, рис. 1: 3). The reliability of the find in the
Novomusinskii Burial-ground is also put under
the question (зуев 2020, с. 385—388) 2, although
there is simply no grounds for this. The amphora
was found in the course of regular excavations;
the find was photographically recorded in situ
with a photograph included in the report (fig. 3:
2), which is held in state custody in the Archive
of the Institute of Archeology of the Russian
Academy of Sciences in Moscow (васильев 1999,
рис. 17—18). It is worth noting that in all cases
these are exclusively the amphoras (almost intact
or fragmentary) of Heraclea.
2.3. stone and silver vessels. Most likely to the
post-Achaemenid period belongs a series of alabas-
2. The «history» of the find of the amphora described /
constructed by V. Yu. Zuev is, in my opinion, wor-
thy of publication in the «yellow press», but not in a
scientific study.
60 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
ter and onyx alabasters found in burial 3 in Buri-
al-mound B/2003 in Prokhorovka, dating no later
than the first half of the 3rd century BC and two lat-
er burials in the Volga-Don interfluve (burial 3 in
Burial-mound 34/1965 in Zhutovo in the Volga-Don
interfluve and in Burial 1 Burial-mound 3/1983 of
the Chkalovskiy Burial-ground in the South Urals;
Трейстер 2012а, с. 102—104 with bibliography,
рис. I.47—48; цв. табл. I.14). Since there are no
grounds for localizing their workshops, it can be as-
sumed that there are different ways of their distri-
bution, including that via the North Pontic region.
Also, one cannot exclude the possibility of the
same way of distribution of a silver cup with
gilding and chased decoration found along with
alabaster and amber beads in Burial 3 in Burial-
mound B/2003 in Prokhorovka. As we have al-
ready shown, despite the similarity in shape and
proportions of the cup from Prokhorovka to the
so-called Achaemenid cups of the Macedonian
type, the size and decoration of the vessel under
discussion probably testify to its manufacture in
another center. We do not have data for a more
accurate localization of the place of manufacture
of the cup from Prokhorovka, given the specifics
of its decoration. It cannot be ruled out that it
was made in one of the workshops located in the
territory of the Seleucid state, in Asia Minor or in
Syria, in the late 4th — first half of the 3rd century
BC (Трейстер 2012c, с. 81—84 with bibliogra-
phy, цв. табл. I.8—10; I.12: 3; II.16: 3; табл. I.42;
рис. I.30; II.48: 2). A find in the necropolis of Tan-
ais of a cup, similar in shape (балахванцев и др.
2019, с. 38—45), the dimensions of which indicate
that it occupies an intermediate position between
the find in Prokhorovka and Achaemenid cups of
the Macedonian type (but the decoration of the
bottom of which corresponds to that of the Mac-
edonian cups; балахванцев и др. 2019, с. 44—
45, рис. 5; 10) is peculiar. The cup was reworked,
probably in the Bosporan workshop, in the 3rd or
early 2nd century BC in a kantharos (Трейстер
2016, с. 218—219). On the one hand, inspite of a
strong desire of one of the authors of the publica-
tion (cf. балахванцев и др. 2019, с. 40), the piece
from Tanais yields no proof of the groundlessness
of the difference I have expressed between the
cup from Prokhorovka and the Achaemenid cups
of the Macedonian type, and on the other hand,
makes it possible to assume that the cup found
in Prokhorovka reached the South Urals via the
North Pontic region (Cimmerian Bosporus).
3. conclusion. The analysis of archaeologi-
cal sources shows that in the second half of the
4th century BC imported beads and pendants
made of glass, frit (fig. 2) and amber reach the no-
mads of the Lower Volga and South Urals (fig. 1),
and a little later, at the turn of the 4th and in the
first third of the 3rd century BC — in addition,
Greek pottery (figs. 3—4) and possibly vessels
made of precious metals, alabaster and onyx. Ol-
bian bronze «borystheni» of the late 4th—3rd cen-
turies BC also were found into the Lower Volga
region (Шелов 1969, с. 296—299).
If for the 5th and most part of the 4th century BC
imports that entered the South Urals were mainly
represented by products of the Achaemenid circle,
then after the fall of the Achaemenid state and the
resulting geopolitical changes in the Lower Volga
region and the South Urals imports began to be
distributed from (via) the North Pontic region. It is
worth noting that in the burials on the Manych riv-
er and in the Lower Volga region, finds of transport
amphorae were combined with similar, though not
identical, black-glazed echinus bowls (fig. 3), and
the find of another such bowl in the South Urals
(fig. 4) suggests that they enjoyed particular popu-
larity among the nomads, even if they did not pene-
trate Sarmatia within the same batch.
The above discussed observations rather con-
vincingly support the hypothesis put forward
by D. B. Shelov (Шелов 1969, с. 298—299) and
I. B. Brashinskii (брашинский 1980, с. 105—
106). There are grounds reason to suggest that
beads and pendants, as well as amphoras, black-
glazed pottery and coins could have reached the
nomads of the Lower Volga and South Urals
precisely via the Elizavetovskoe settlement at
the mouth of the Don: probably, beads and pen-
dants — even through the Scythian settlement,
on which various industrial complexes and shops
existed, allegedly destroyed in the 340s BC
(Копылов, Коваленко 2020, с. 196—197), where-
as amphoras, black-glazed pottery and coins —
already through the so-called Bosporan colony,
founded on the site of a settlement in the last
quarter of the 4th century BC, which existed un-
til the mid-70s of the 3rd century BC (Копылов,
Коваленко 2016, с. 37; 2020, с. 200—202).
літерАтУрА
Алексеева, Е. М. 1978. Античные бусы северного
Причерноморья. Свод археологических источников,
Г1-12, ч. 2. Москва: Наука.
Алексеева, E. M. 1982. Античные бусы северного
Причерноморья. Свод археологических источников,
Г1-12, ч. 3. Москва: Наука.
Аникеева, О. в. 2015. Последовательность появ-
ления наборов бус из могильника Филипповка I на
Южном Урале. Вестники ВолГУ, серия 4: История,
2 (32), с. 37-47.
Аникеева, О. в. 2016. закономерности появления
наборов бус из погребений ранних кочевников южно-
го Урала (конец VI—II в. до н. э.). в: Яблонский, Л. Т.,
Краева, Л. А. (ред.). Константин Федорович смирнов
и современные проблемы сарматской археологии. Ма-
териалы Ix Международной научной конференции
«Проблемы сарматской археологии и истории», пос-
вященной 100-летию со дня рождения Константина
Федоровича смирнова. Оренбург: ОГПУ, с. 21-31.
Аникеева, О. в. 2017. Происхождение и время
появления на южном Урале бус из наборов погре-
бения 5 кургана 3 могильника Кичигино I. в: Таи-
ров, А. Д. (ред.). Этнические взаимодействия на
Южном Урале. сарматы и их окружение. VII Все-
российская (с международным участием) научная
61ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
конференция. Челябинск, 27—28 ноября 2017 г. че-
лябинск: юУрГУ, с. 14-23.
Аникеева, О. в. 2019. время появления и проис-
хождение наборов бус из раннесарматских погребений
могильника филипповка II. в: Малышев, А. А. (ред.).
Scythia et Sarmatia. Москва: ИА РАН, с. 251-266.
балахванцев, А. С. 2016. К хронологии мечей
«переходного» типа. в: бисембаев, А. А. (ред.). «Ка-
дырбаевские чтения — 2016». Материалы V Меж-
дународной научной конференции. Актобе: Институт
археологии им. А. Х. Маргулана, с. 123-127.
балахванцев, А. С., беспалый, Г. Е., Циркунова,
И. в. 2019. Серебряный канфар из Танаиса (пред-
варительное сообщение). Вестник Танаиса, 5, т. 1.
Ростов-на-Дону: Альтаир, с. 38-45.
беглова, Е. А., Эрлих, в. А. 2018. Меоты Закуба-
нья в сарматское время. По материалам Тенгинско-
го грунтового могильника. Москва: Нестор-История.
берлизов, Н. Е. 2011. Ритмы сарматии. савро-
мато-сарматские племена Южной России в VII в.
до н. э. — V в. н. э. Краснодар: Парабеллум.
беспалый, Е. И., Лукьяшко, С. И. 2018. Древнее
население междуречья Дона и Кагальника. Курган-
ный могильник у с. Новоалександровка. Материалы
и исследования по археологии юга России, I, т. 2.
Ростов-на-Дону: юНЦ РАН.
богданов, С. в. 2018. Культурно-хронологические
комплексы скифо-сарматской эпохи I Нижнепавлов-
ского курганного могильника в степном Приуралье.
Stratum plus, 3, с. 103-133.
болелов, С. б. 2012. Среднеазиатская керамика
в памятниках кочевников южного Приуралья. в:
Трейстер, М. ю., Яблонский, Л. Т. (ред.). Влияния
ахеменидской культуры в Южном Приуралье (V—
III вв. до н. э.). 1. Москва: Таус, с. 208-219.
болтрик, ю. в., фиалко, Е. Е. 2010. Скифские
курганы на р. Тащенак в Северо-западном Приазо-
вье. Матеріали та дослідження з археології східної
України, 10, с. 220-256.
брашинский, И. б. 1980. Греческий керамичес-
кий импорт на Нижнем Дону в V—III вв. до н. э.
Ленинград: Наука.
вайнберг, б. И. (ред.) 2004. Калалы-гыр 2: куль-
товый центр в Древнем хорезме IV—II вв. до н. э.
Москва: восточная литература РАН.
васильев, в. Н. 1999. Научный отчет об охранных
раскопках кургана № 3 Новомусинского курганного мо-
гильника летом 1998 г. в Куюргазинском районе Рес-
публики Башкортостан. Архив ИА РАН, Р-1, 22966.
васильев, в. Н. 2001: К хронологии раннепрохо-
ровского клинкового оружия и «проблеме» III в. до
н. э. Материалы по археологии Волго-Донских сте-
пей, 1, с. 169-179.
васильев, в. Н., Сиротин, С. в. 2004. Ново-Му-
синский 3 курган. Уфимский археологический вест-
ник, 5, с. 173-180.
Галанина, Л. К. 1977. скифские древности Под-
непровья (Эрмитажная коллекция Бранденбурга).
Свод археологических источников, Д1-33. Москва:
Наука.
Гороховская, Л. П., Циркин, ю. б. 1985. Север-
ное Причерноморье и Карфаген. в: Лордкипанидзе,
О. Д. (ред.). Материалы III Всесоюзного симпозиу-
ма по древней истории Причерноморья. Тбилиси:
Мецниереба, с. 206-212.
Гречко, Д. С. 2016. От архаической Скифии к
классической. Археологія і давня історія України,
2 (19), с. 33-60.
Гуляев, в. И. 2010. На восточных рубежах ски-
фии (древности донских скифов). Москва: ИА РАН.
Гуляев, в. И., Савченко, Е. И. 1995. Терновое I —
новый скифский курганный могильник на Среднем
Дону. Российская археология, 4, с. 87-102.
Дворниченко, в. в., Малиновская, Н. в., федо-
ров-Давыдов, Г. А. 1977. Раскопки курганов в уро-
чище «Кривая Лука» в 1973 г. в: федоров-Давыдов,
Г. А. (ред.). Древности Астраханского края. Моск-
ва: Наука, с. 3-77.
Дьяченко, А. Н., Мейб, Е., Скрипкин, А. С., Кле-
пиков, в. М. 1999. Археологические исследования в
волго-Донском междуречье. Нижневолжский архео-
логический вестник, 2, с. 93-126.
Егорова, Т. Е. 2009. Чернолаковая керамика IV—
II вв. до н. э. c памятников северо-Западного Кры-
ма. Москва: МГУ.
Егорова, Т. Е. 2015. чернолаковая керамика
V—IV вв. до н. э. с прочерченным и штампованным
орнаментом из раскопок Пантикапея. в: журав-
лев, Д. в. (ред.). с Митридата дует ветер. Бос-
пор и Причерноморье в античности. К 70-летию
В. П. Толстикова. Москва: Русский фонд содейс-
твия образованию и науке, с. 63-68.
замятин, С. Н. 1946. Скифский могильник «час-
тые курганы» под воронежем. советская археоло-
гия, VIII, с. 9-50.
зеест, И. б. 1960: Керамическая тара Боспора.
Материалы и исследования по археологии СССР,
83. Москва: АН СССР.
зуев, в. ю. 2020. Датировка клинкового оружия
финала скифской эпохи и находки фрагментов герак-
лейских амфор в Приуралье (заметки к дискуссии).
в: байтанаев, б. А. (ред.). Маргулановские чтения—
2020. материалы международной научно-практи-
ческой конференции «Великая степь в свете архе-
ологических и междисциплинарных исследований»
(г. Алматы, 17—18 сентября 2020 г.). Алматы: Инс-
титут археологии им. А. Х. Маргулана, с. 383-391.
Иессен, А. А.1954. Раскопки курганов на Дону в
1951 г. Краткие сообщения ИИМК, 53, с. 61-79.
Калашник, ю. П. 2014. Греческое золото в собра-
нии Эрмитажа. Памятники античного ювелирно-
го искусства из северного Причерноморья. Санкт-
Петербург: Государственный Эрмитаж.
Калмыков, А. А., Прокопенко, ю. А. 2018. Наход-
ки раннего железного века в могильнике Староизо-
бильненский 2 на Ставрополье. Из истории куль-
туры народов северного Кавказа, 10, с. 56-71.
Канторович, А. Р., Яблонский, Л. Т. 2009. О севе-
ропричерноморских и северокавказских параллелях
изображениям в скифо-сибирском зверином стиле
на предметах из филипповских курганов. Нижне-
волжский археологический вестник, 10, с. 73-99.
Клепиков, в. М. 2002: сарматы Нижнего Повол-
жья в IV—III вв. до н. э. волгоград: волГУ.
Клепиков, в. М. 2007: формирование раннесар-
матской культуры в Нижнем Поволжье. в: Сергац-
ков, И. в. (ред.). Региональные особенности ран-
несарматской культуры. Материалы семинара
Центра изучения истории и культуры сарматов.
II. волгоград: волГУ, с. 37-58.
Клепиков, в. М., Скрипкин, А. С., Сергацков, И. в.
2008. Прохоровская культура в Нижнем Поволжье:
становление и трансформация. в: Яблонский, Л. Т.
(ред.). Ранние кочевники Волго-Уральского региона.
Материалы международной научной конференции
«Ранние кочевники Южного Приуралья в свете но-
вейших археологических открытий». Оренбург, 21—
25 апреля 2008 г. Оренбург: ОГПУ, с. 50-63.
Копылов, в. П. 2003. Скифы Нижнего Дона и
Северо-восточного Приазовья (вопросы хронологии
62 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
и военно-nолитической истории). Вестник древней
истории, 1, с. 131-140.
Копылов, в. П. 2006. О проникновении пунийских
товаров на Нижний Дон в IV в. до н. э. в: Копылов,
в. П. (ред.). Международные отношения в бассейне
Черного моря в скифо-античное время. сборник
статей по материалам xI Международной науч-
ной конференции. Ростов-на-Дону: РГПУ, с. 70-73.
Копылов, в. П., Коваленко, А. Н. 2016. К вопросу
о причинах дестабилизации ситуации в устьевой об-
ласти реки Танаис в третьей четверти IV — первой
трети III вв. до н. э. Stratum plus, 3, с. 33-44.
Копылов, в. П., Коваленко, А. Н. 2020. заключитель-
ный этап истории в восточном региональном образова-
нии Скифии. Археологические вести, 29, с. 191-206.
Кунина, Н. з. 1997. Античное стекло в собрании
Эрмитажа. Санкт-Петербург: АРС.
Либеров, П. Д. 1965. Памятники скифского вре-
мени на среднем Дону. Свод археологических источ-
ников, Д1-31. Москва: Наука.
Лукпанова, Я. А. 2020. женские погребения из
кургана № 1 могильника жайык-1 в западном Ка-
захстане. Теория и практика археологических ис-
следований, 2 (30), с. 111-127.
Лукьяшко, С. И. 2000. К реконструкции событий
конца IV — начала III в. до н. э. на Нижнем Дону. в:
Гуляев, в. И., Ольховский, в. С. (ред.). скифы и сар-
маты в VII—III вв. до н. э.: палеоэкология, антропо-
логия и археология. Москва: ИА РАН, с. 167-180.
Максименко, в. Е. 1983. савроматы и сарматы
на Нижнем Дону. Ростов-на-Дону: РГУ.
Марченко, К. К., житников, в. Г., Копылов, в. П.
2000. Елизаветовское городище на Дону. Pontus
Septrionalis, II: Tanais, 2. Москва: Paleograph.
Мещеряков, Д. в. 1996. впускные погребения
сарматской культуры в курганах на р. Илек. в: Мор-
гунова, Н. Л. (ред.). Археологические памятники
Оренбуржья. Оренбург: Димур, с. 44-53.
Монахов, С. ю. 2002. «Поздние» серии гераклейс-
ких амфор (конца IV — первой трети III в. до н. э.).
Античный мир и археология, 11, с. 167-177.
Монахов, С. ю. 2003. Греческие амфоры в При-
черноморье. Москва; Саратов: Киммерида.
Монахов, С. ю. 2006. О хронологии сарматского пог-
ребения с гераклейской амфорой из башкирии. в: Си-
моненко, А. в. (ред.). Liber archaeologicae. сборник ста-
тей, посвященный 60-летию Бориса Ароновича Раева.
Краснодар; Ростов-на-Дону: юНЦ РАН, с. 89-93.
Мошеева, О. Н. 2008. Глазчатые бусы. Российская
археология, 4, с. 23-33.
Мошкова, М. Г. 1963. Памятники прохоровской
культуры. Свод археологических источников, Д1-
10. Москва: Наука.
Мошкова, М. Г., Кушаев, Г. А. 1973. Сарматские
памятники западного Казахстана. в: Смирнов,
А. П. (ред.). Проблемы археологии Урала и сибири.
сборник статей, посвящённый памяти Валерия
Николаевича Чернецова. Москва: Наука, с. 258-268.
Мухаметзянова-Дуггал, Р. М. (ред.). 2018. Коллек-
ция филипповских курганов из фондов Музея архео-
логии и этнографии ИЭИ УФИЦ РАН. Уфа: Китап.
Отчет… 1891. Отчет Археологической комиссии
за 1882—1888 гг. Санкт-Петербург: Императорская
академия наук.
Провоторова, М. в. Рубцов, С. Н. 2016. сокровищ-
ница памяти. Альбом-путеводитель по фондовым
коллекциям саратовского областного музея крае-
ведения. Саратов.
Равич, И. Г., Сиротин, С. в., Трейстер, М. ю. 2012.
Индийское (?) бронзовое зеркало из кочевнического
погребения IV в. до н. э. в южном Приуралье. Вест-
ник древней истории, 4, с. 63-93.
Рыков, П. С. 1925. Сусловский курганный мо-
гильник. Ученые записки саратовского государс-
твенного университета, 4, 3, с. 28-102.
Сдыков, М. Н., Лукпанова, Я. А. 2013. Ранние ко-
чевники Западного Казахстана (на примере комп-
лекса Таксай I). Уральск: Полиграфсевис.
Синика, в. С., Лысенко, С. Д., Разумов, С. Н.,
Тельнов, Н. П. 2019. Скифский курган 10 груп-
пы «водовод» на левобережье Нижнего Днестра.
Oriental studies, 5, с. 822-844.
Синика, в. С., Тельнов, Н. П. 2017. Скифские кур-
ганы 2 и 3 группы «Сад» в Нижнем Приднестровье.
Новое прошлое. The New Past, 4, с. 286-306.
Смирнов, К. ф. 1964. савроматы (ранняя исто-
рия и культура сарматов). Москва: Наука.
Смирнов, К. ф. 1975. сарматы на Илеке. Моск-
ва: Наука.
Смирнов, К. ф. 1984. Cарматы и утверждение их
политического господства в скифии. Москва: Наука.
Смирнов, К. ф., Петренко, в. Г. 1963. савроматы
Поволжья и Южного Приуралья. Свод археологи-
ческих источников, Д1-9. Москва: Наука.
Столба, в. ф. 2009. бусы, подвески и амулеты:
вера в сглаз у греческого и местного населения Тав-
рики. Вестник древней истории, 2, с. 109-128.
Трейстер, М. ю. 2012а. Алебастровые сосуды из
южного Приуралья. в: Трейстер, М. ю., Яблонс-
кий, Л. Т. (ред.). Влияния ахеменидской культуры
в Южном Приуралье (V—III вв. до н. э.). 1. Москва:
Таус, с. 98-105.
Трейстер, М. ю. 2012b. Ахеменидские импорты в
южном Приуралье. Хронология. Динамика. Состав.
Мастерские. Местные подражания. в: Трейстер,
М. ю., Яблонский, Л. Т. (ред.). Влияния ахеменид-
ской культуры в Южном Приуралье (V—III вв. до
н. э.). 1. Москва: Таус, с. 268-281.
Трейстер, М. ю. 2012c. Сосуды из драгоценных
металлов ахеменидского круга из южного При-
уралья. в: Трейстер, М. ю., Яблонский, Л. Т. (ред.).
Влияния ахеменидской культуры в Южном При-
уралье (V—III вв. до н. э.). 1. Москва: Таус, с. 50-87.
Трейстер, М. ю. 2016. боспорская (?) мастерская
торевта позднеэллинистического времени (к воп-
росу о переделке антикварных серебряных сосудов
для кочевников Азиатской Сарматии). в: Лукьяшко,
С. И. (ред.). Античная цивилизация и варварский
мир Понто-Каспийского региона. Ростов-на-Дону:
юНЦ РАН, с. 215-225.
Трейстер, М. ю. 2020. бусы и элементы декора из
янтаря в ювелирных изделиях из погребений кочев-
ников Азиатской Сарматии в контексте торговли эк-
зотическими материалами в Евразии. Материалы
по археологии и истории античного и средневеково-
го Причерноморья, 12, с. 148-223.
Трейстер, M. ю. 2021. Коралловые украшения и
элементы декора в ювелирных изделиях и предме-
тах торевтики из погребений кочевников Азиатской
Сарматии в контексте торговли экзотическими ма-
териалами в Евразии. Вестник древней истории, 2,
с. 340-393.
Трейстер, М. ю., Яблонский, Л. Т. 2012. К вопро-
су об абсолютной дате могильника филипповка I. в:
Трейстер, М. ю., Яблонский, Л. Т. (ред.). Влияния
ахеменидской культуры в Южном Приуралье (V—
III вв. до н. э.). 1. Москва: Таус, с. 282-284.
фирсов, К. б. 2012. Комплекс с предметами ахе-
менидского круга могильника Мечетсай. в: Трейс-
тер, М. ю., Яблонский, Л. Т. (ред.). Влияния ахеме-
63ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
нидской культуры в Южном Приуралье (V—III вв.
до н. э.). 2. Москва: Таус, с. 45-50.
чачева, М. 2015. Антропоморфни стъклени пан-
дантиви от гръцките колонии по западния Понт.
Археология, LVI, 1—2, с. 49-61.
Шелов, Д. б. 1969. Ольвийские монеты в Повол-
жье. в: Евтюхова, Л. А. (ред.). Древности Восточ-
ной Европы. Материалы и исследования по археоло-
гии СССР, 169. Москва: Наука, с. 296-299.
Шилов, в. П. 1959. Калиновский курганный мо-
гильник. в: Крупнов, Е. И. (ред.). Древности Ниж-
него Поволжья. 1. Материалы и исследования по ар-
хеологии СССР, 60. Москва: АН СССР, с. 323-523.
Шинкарь, О. А. 2012. Северопричерноморские
импортные изделия в погребениях III—II вв. до н. э.
волго-Донского междуречья. в: Тельнов, Н. П. (ред.).
Древности северного Причерноморья III—II вв. до
н. э. Тирасполь: Приднестровский государственный
университет им. Т. Г. Шевченко, с. 192-196.
Эрлих, в. Р. 2014. Древности «долины яблонь».
Москва: Государственный музей востока.
Эрлих, в. Р. 2015. О некоторых стеклянных украше-
ниях могильника Псенафа. в: Эрлих, в. Р. (ред.). север-
ный Кавказ: искусство в контексте времени. Матери-
алы Международной научной конференции. Майкоп,
9—11 октября 2015 г. Майкоп: Графика, с. 5-13.
Яблонский, Л. Т. 2013. Золото сарматских вож-
дей. Элитный некрополь Филипповка 1 (по мате-
риалам раскопок 2004—2009 гг.). Москва: ИА РАН.
Яблонский, Л. Т., Девис-Кимболл, Дж., Демиден-
ко, ю. в., Малашев, в. ю. 1996. Раскопки могильни-
ков Покровка 1, 2, 7 и 10 в 1995 году. в: Яблонский,
Л. Т. (ред.). Курганы левобережного Илека. 4. Моск-
ва: ИА РАН, с. 7-49.
Яковенко, Е. в. 1987. «Лавка ювелiра» на Елиза-
ветiвскому городищi. Археологiя, 60, с. 83-91.
Яценко, И. в. 1977. О клейме на гераклейской
амфоре из могильника Кривая Лука VI. в: федоров-
Давыдов, Г. А. (ред.). Древности Астраханского
края. Москва: Наука, с. 78.
Adam-Veleni, P. (ed.). 2010. Γυάλινος Κόσμος.
Glass Cosmos. Thessaloniki: Αρχαιολογικό Μουσείο
Θεσσαλονίκης.
Blečić Kavur, M., Kavur, B. 2017. Many shades of
translucent: amphoriskos-shaped glass beads from
Vičja luka. Vjesnik za arheologiju i historiju dalmatin-
sku, 110, 1, p. 93-112.
Dan, A. 2011. La Mer Noire et le Levant ancien:
quelques domaines d’enquete. Rivista di studi Fenici,
39, 2, p. 211-258.
Egg, M. 2010. Gläserne Widderkopfperlen aus der
Eisenzeit. Archäologische Korrespondenzblatt, 40,
S. 525-543.
Eisen, G. 1916. The Characteristics of Eye Beads
from the Earliest Times to the Present. American Jour-
nal of Archaeology, 20, 1, p. 1-27.
Filimonos, M., Giannikouri, A. 1999. Grave offer-
ings from Rhodes: Pottery and Jewellery. In: Bilde, P.,
Engberg-Pedersen, T., Gabrielsen, V., Hannestad, L.,
Zahle, J. (eds.). Hellenistic Rhodes: Politics, Culture,
and Society. Studies in Hellenistic Civilizations, 9.
Aarhus: Aarhus University, p. 205-226.
Grose, D. F. 1989. The Toledo Museum of Art. Early
Ancient Glass. New York.
Hachmann, R., Penner, S. 1999. Kāmid el-Lōz. 3: Der
Eisenzeitliche Friedhof und seine kulturelle Umwelt.
Saarbrücker Beiträge zur Altertumskunde, 21. Bonn:
Habelt.
Haevernick, Th. E. 1977. Gesichtsperlen. Madrider
Mitteilungen, 18, S. 152-231.
Hannestad, L., Hastrup, H., Stolba, V. F. 2002.
Black-glazed, Red-figured, and Grey Ware Pottery.
In: Hannestad, L., Stolba, V. F., Ščeglov, A. N. (eds.).
Panskoye I. 1: The Monumental Building U6. Aarhus:
Aarhus Universitetsforlag, p. 127-149.
Hogarth, D. G. 1908. British Museum Excavations
at Ephesos: The Archaic Artemisia. London: British
Museum.
Horváth, A. M. 2017. A beads and birds. Special
finds from the La Tène cemetery at Csepel Island. Bu-
dapest Régiségei, 50, p. 53-67.
Lightfoot, C. S. 2017. The Cesnola Collection of Cyp-
riot Art: Ancient Glass. The Metropolitan Museum of
Art. New York: The Metropolitan Museum of Art.
Moorey, P. R. S. 1980. Cemeteries of the First Mil-
lennium BC at Deve Hüyük. British Archaeological Re-
ports, 87. Oxford: British Archaeological Reports.
Popović, P. 1997. Les perles de verre en forme de
vase ou d’amphore sur l’éspace entre la mer Adriatique
et le Danube. Starinar, 48, p. 165-171.
Poppa, R. 1978. Kāmid el-Lōz. 2: Der eisenzeitliche
Friedhof. Saarbrücker Beiträge zur Altertumskunde,
18. Bonn: Habelt.
Puklina, O. O. 2010. Glass Objects. In: Lejpunskaja,
N. A., Guldager Bilde, P., Højte, J. M., Krapivina, V. V.,
Kryžickij, S. D. (eds.). The Lower City of Olbia (sector
NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century AD. Black
Sea Studies, 13. Aarhus: Aarhus University, p. 487-498.
Rotroff, S. I. 1997. Hellenistic Pottery. Athenian and
Imported Wheelmade Table Ware and Related Mate-
rial. The Athenian Agora, XXIX. Princeton: ASCSA.
Rotroff, S. I. 2006. Hellenistic Pottery: the Plain Ware.
The Athenian Agora, XXXIII. Princeton: ASCSA.
Rustoiu, A. 2015. Amphora-Shaped Glass and Coral
Beads. Distant Cultural Connections in the Carpathian
Basin at the Beginning of the Late Iron Age. Archäolo-
gisches Korrespondenzblatt, 45, p. 365-377.
Ščeglov, A. N. 2002. Cult Sculpture, Altars, Sacred Ves-
sels and Votives. In: Hannestad, L., Stolba, V. F., Ščeglov,
A. N. (eds.). Panskoye I. 1: The Monumental Building U6.
Aarhus: Aarhus Universitetsforlag, p. 213-227.
Schiltz, V. (ed.). 2001. L’or des Amazones. Paris:
Paris-Musées, Findakly.
Schönfelder, M. 2007. Zurück aus Griechenland:
Spur keltischer Söldner in Mitteleuropa. Germania,
85, p. 307-328.
Seefried, M. 1979. Glass Core Pendants found in
the Mediterranean Area. Journal of Glass Studies, 21,
p. 17-26.
Seefried, M. 1982. Les pentendifs en verre sur noyau
des payes de la Mediterranée antique. École Française
de Rome, 57. Rome: École Française de Rome.
Seipel, W. (ed.), 2008. Das Artemision von Ephesos.
Heiliger Platz einer Göttin. Wien: Phoibos.
Sono, T., Fukai, Sh. 1968. Dailaman III. The Exca-
vations at Hassani Mahale and Ghalekuti 1964. The
Tokyo University Iraq-Iran Archaeological Expedition
Report, 8. Tokyo: University of Tokyo.
Stern, E. M., Schlick-Nolte, B. 1994: Frühes Glas
der alten Welt 1600 v. Chr. — 50 n. Chr. Sammlung
Ernesto Wolf. Stuttgart: Hatje.
Stolba, V. F. 2012. Objects made of Glass and Organic
Materials. In: Stolba, V. F. Rogov, E. Panskoye I. 2: The
Necropolis. Aarhus: Aarhus University, 2012, p. 347-355.
Tatton-Brown, V. 1981. Rod formed glass pendants
and beads of the 1st Millennium BC. In: Harden, D. B.
Catalogue of Greek and Roman Glass in the British
Museum. I: Core- and Rod-formed Vessels and Pen-
dants and Mycenaean Cast Objects. London: British
Museum, p. 143-155.
6� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
Tatton-Brown, V. 1990. Notes on Some Glass Pendants
and Bangles from Cyprus. Archaeologia Cypria, 2: Επισ-
τημονικό Περιοδικό Αρχαιολογίας και Ιστορίας της Τέχνης,
έκδοση του Συνδέσμου Κυπρίων Αρχαιολόγων, p. 113-114.
Teleaga, E. 2008. Griechische Importe in den
Nekropolen an der unteren Donau. 6. Jh. — Anfang des
3. Jhs. v. Chr. Marburger Studien zur Vor- und Früh-
geschichte, 23. Rahden: Marie Leidorf.
Thomas, R., Acosta, C. 2018. Jewellery and Mirrors.
In: Naukratis: Greeks in Egypt. https://www.academia.
edu/35861544/
Treister, M., Yablonsky, L. T. (eds.). 2013. Einflüsse
der achämenidischen Kultur im südlichen Uralvor-
land. 1—2. Ancient Toreutics and Jewellery in Eastern
Europe, 5. Wien: Phoibos.
Turmanidze, M. 2007. Beads and Pendants from the
Pichvnari Necropolis of the Hellenistic Period. Iberia-
Colchis, 3, p. 131-140 (in Georgian with summary in
English).
Van Ham-Meert, A., Dillis, S., Blomme, A., Cahill,
N., Claeys, P., Elsen, J., Eremin, K., Gerdes, A., Steu-
we, C., Roeffaers, M., Shortland, A., Degryse, P. 2019.
A unique recipe for glass beads at Iron Age Sardis.
Journal of Archaeological Science, 108, 104974, https://
doi.org/10.1016/j.jas.2019.104974.
Wamers, E., Stutzinger, D. (eds.). 2003. Steppen-
gold. Grabschätze der Skythen und Sarmaten am un-
teren Don. Frankfurt: Archäologisches Museum.
Woolley, L. 1962. The Neo-Babylonian and Persian
Periods. Joint Expedition of the British Museum and
of the University Museum, University of Pennsylvania,
Philadelphia, to Mesopotamia. Ur Excavations, IX.
London: Oxford University.
Yablonsky, L. T., Treister, M. 2019. New Archaeo-
logical Data on Achaemenid Influences in the Southern
Urals. Ancient Civilizations from Scythia to Siberia,
25, 1, p. 79-161.
REfERENcES
Alekseeva, E. M. 1978. Antichnye busy Severnogo Pricher-
nomoria. Svod arkheologicheskikh istochnikov, G1-12, ch. 2.
Moskva: Nauka.
Alekseeva, E. M. 1982. Antichnye busy Severnogo Pricher-
nomoria. Svod arkheologicheskikh istochnikov, G1-12, ch. 3.
Moskva: Nauka.
Anikeeva, O. V. 2015. Posledovatelnost poiavleniia naborov
bus iz mogilnika Filippovka I na Iuzhnom Urale. Vestnik
VolGU, seriia 4: Istoriia, 2 (32), s. 37-47.
Anikeeva, O. V. 2016. Zakonomernosti poiavleniia naborov
bus iz pogrebenii rannikh kochevnikov Iuzhnogo Urala
(konets VI—II v. do n. e.). In: Iablonskii, L. T., Kraeva, L. A.
(ed.). Konstantin Fedorovich Smirnov i sovremennye problemy
sarmatskoi arkheologii. Materialy Ix Mezhdunarodnoi nauch-
noi konferentsii «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii»,
posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Konstantina
Fedorovicha Smirnova. Orenburg: OGPU, s. 21-31.
Anikeeva, O. V. 2017. Proiskhozhdenie i vremia poiavle-
niia na Iuzhnom Urale bus iz naborov pogrebeniia 5 kurgana
3 mogilnika Kichigino I. In: Tairov, A. D. (ed.). Etnicheskie
vzaimodeistviia na Iuzhnom Urale. Sarmaty i ikh okruzhenie.
VII Vserossiiskaia (s mezhdunarodnym uchastiem) nauchnaia
konferentsiia. Cheliabinsk, 27—28 noiabria 2017 g. Chelia-
binsk: IuUrGU, s. 14-23.
Anikeeva, O. V. 2019. Vremia poiavleniia i proiskhozhde-
nie naborov bus iz rannesarmatskikh pogrebenii mogilnika
Filippovka II. In: Malyshev, A. A. (ed.). Scythia et Sarmatia.
Moskva: IA RAN, s. 251-266.
Balakhvantsev, A. S. 2016. K khronologii mechei
«perekhodnogo» tipa. In: Bisembaev, A. A. (ed.). «Kadyrbaev-
skie chteniia — 2016». Materialy V Mezhdunarodnoi nauch-
noi konferentsii. Aktobe: Institut arkheologii im. A. Kh. Mar-
gulana, s. 123-127.
Balakhvantsev, A. S., Bespalyi, G. E., Tsirkunova, I. V.
2019. Serebrianyi kanfar iz Tanaisa (predvaritelnoe soob-
shchenie). Vestnik Tanaisa, 5, t. 1. Rostov-na-Donu: Altair,
s. 38-45.
Beglova, E. A., Erlikh, V. A. 2018. Meoty Zakubania v
sarmatskoe vremia. Po materialam Tenginskogo gruntovogo
mogilnika. Moskva: Nestor-Istoriia.
Berlizov, N. E. 2011. Ritmy Sarmatii. Savromato-sarmat-
skie plemena Iuzhnoi Rossii v VII v. do n. e. — V v. n. e. Kras-
nodar: Parabellum.
Bespalyi, E. I., Lukiashko, S. I. 2018. Drevnee nasele-
nie mezhdurechia Dona i Kagalnika. Kurgannyi mogilnik u
s. Novoaleksandrovka. Materialy i issledovaniia po arkheo-
logii Iuga Rossii, I, t. 2. Rostov-na-Donu: IuNTs RAN.
Bogdanov, S. V. 2018. Kulturno-khronologicheskie komple-
ksy skifo-sarmatskoi epokhi I Nizhnepavlovskogo kurgannogo
mogilnika v stepnom Priurale. Stratum plus, 3, s. 103-133.
Bolelov, S. B. 2012. Sredneaziatskaia keramika v pamiat-
nikakh kochevnikov Iuzhnogo Priuralia. In: Treister, M. Iu.,
Iablonskii, L. T. (ed.). Vliianiia akhemenidskoi kultury v Iuzh-
nom Priurale (V—III vv. do n. e.). 1. Moskva: Taus, s. 208-
219.
Boltrik, Iu. V., Fialko, E. E. 2010. Skifskie kurgany na
r. Tashchenak v Severo-Zapadnom Priazove. Materialy ta
doslidzhennia z arkheolohii skhidnoi Ukrainy, 10, s. 220-256.
Brashinskii, I. B. 1980. Grecheskii keramicheskii import
na Nizhnem Donu v V—III vv. do n. e. Leningrad: Nauka.
Vainberg, B. I. (red.) 2004. Kalaly-gyr 2: kultovyi tsentr v
Drevnem Khorezme IV—II vv. do n. e. Moskva: Vostochnaia
literatura RAN.
Vasilev, V. N. 1999. Nauchnyi otchet ob okhrannykh raskop-
kakh kurgana N 3 Novomusinskogo kurgannogo mogilnika
letom 1998 g. v Kuiurgazinskom raione Respubliki Bashkor-
tostan. Arkhiv IA RAN, R-1, 22966.
Vasilev, V. N. 2001: K khronologii ranneprokhorovskogo
klinkovogo oruzhiia i «probleme» III v. do n. e. Materialy po
arkheologii Volgo-Donskikh stepei, 1, s. 169-179.
Vasilev, V. N., Sirotin, S. V. 2004. Novo-Musinskii 3 kur-
gan. Ufimskii arkheologicheskii vestnik, 5, s. 173-180.
Galanina, L. K. 1977. Skifskie drevnosti Podneprovia
(Ermitazhnaia kollektsiia Brandenburga). Svod arkheologi-
cheskikh istochnikov, D1-33. Moskva: Nauka.
Gorokhovskaia, L. P., Tsirkin, Iu. B. 1985. Severnoe
Prichernomore i Karfagen. In: Lordkipanidze, O. D. (ed.).
Materialy III Vsesoiuznogo simpoziuma po drevnei istorii
Prichernomoria. Tbilisi: Metsniereba, s. 206-212.
Grechko, D. S. 2016. Ot arkhaicheskoi Skifii k klas-
sicheskoi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (19), s. 33-
60.
Guliaev, V. I. 2010. Na vostochnykh rubezhakh Skifii
(drevnosti donskikh skifov). Moskva: IA RAN.
Guliaev, V. I., Savchenko, E. I. 1995. Ternovoe I — novyi
skifskii kurgannyi mogilnik na Srednem Donu. Rossiiskaia
arkheologiia, 4, s. 87-102.
Dvornichenko, V. V., Malinovskaia, N. V., Fedorov-Davy-
dov, G. A. 1977. Raskopki kurganov v urochishche «Krivaia
Luka» v 1973 g. In: Fedorov-Davydov, G. A. (ed.). Drevnosti
Astrakhanskogo kraia. Moskva: Nauka, s. 3-77.
Diachenko, A. N., Meib, E., Skripkin, A. S., Klepikov, V. M.
1999. Arkheologicheskie issledovaniia v Volgo-Donskom
mezhdureche. Nizhnevolzhskii arkheologicheskii vestnik, 2,
s. 93-126.
Egorova, T. E. 2009. Chernolakovaia keramika IV—II vv.
do n. e. c pamiatnikov Severo-Zapadnogo Kryma. Moskva:
MGU.
Egorova, T. E. 2015. Chernolakovaia keramika V—IV vv.
do n. e. s procherchennym i shtampovannym ornamentom iz
raskopok Pantikapeia. In: Zhuravlev, D. V. (ed.). S Mitridata
duet veter. Bospor i Prichernomore v antichnosti. K 70-letiiu
V. P. Tolstikova. Moskva: Russkii fond sodeistviia obrazova-
niiu i nauke, s. 63-68.
Zamiatin, S. N. 1946. Skifskii mogilnik «Chastye kurgany»
pod Voronezhem. Sovetskaia arkheologiia, VIII, s. 9-50.
Zeest, I. B. 1960: Keramicheskaia tara Bospora. Materialy
i issledovaniia po arkheologii SSSR, 83. Moskva: AN SSSR.
Zuev, V. Iu. 2020. Datirovka klinkovogo oruzhiia finala
skifskoi epokhi i nakhodki fragmentov gerakleiskikh amfor
v Priurale (zametki k diskussii). In: Baitanaev, B. A. (ed.).
65ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
Margulanovskie chteniia—2020. materialy mezhdunarod-
noi nauchno-prakticheskoi konferentsii «Velikaia Step v
svete arkheologicheskikh i mezhdistsiplinarnykh issledova-
nii» (g. Almaty, 17—18 sentiabria 2020 g.). Almaty: Institut
arkheologii im. A. Kh. Margulana, s. 383-391.
Iessen, A. A.1954. Raskopki kurganov na Donu v 1951 g.
Kratkie soobshcheniia IIMK, 53, s. 61-79.
Kalashnik, Iu. P. 2014. Grecheskoe zoloto v sobranii Er-
mitazha. Pamiatniki antichnogo iuvelirnogo iskusstva iz Se-
vernogo Prichernomoria. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi
Ermitazh.
Kalmykov, A. A., Prokopenko, Iu. A. 2018. Nakhodki ran-
nego zheleznogo veka v mogilnike Staroizobilnenskii 2 na
Stavropole. Iz istorii kultury narodov Severnogo Kavkaza, 10,
s. 56-71.
Kantorovich, A. R., Iablonskii, L. T. 2009. O severopricher-
nomorskikh i severokavkazskikh paralleliakh izobrazhe-
niiam v skifo-sibirskom zverinom stile na predmetakh iz
Filippovskikh kurganov. Nizhnevolzhskii arkheologicheskii
vestnik, 10, s. 73-99.
Klepikov, V. M. 2002: Sarmaty Nizhnego Povolzhia v IV—
III vv. do n. e. Volgograd: VolGU.
Klepikov, V. M. 2007: Formirovanie rannesarmatskoi kul-
tury v Nizhnem Povolzhe. In: Sergatskov, I. V. (ed.). Regional-
nye osobennosti rannesarmatskoi kultury. Materialy seminara
Tsentra izucheniia istorii i kultury sarmatov. II. Volgograd:
VolGU, s. 37-58.
Klepikov, V. M., Skripkin, A. S., Sergatskov, I. V. 2008.
Prokhorovskaia kultura v Nizhnem Povolzhe: stanovlenie i
transformatsiia. In: Iablonskii, L. T. (ed.). Rannie kochevniki
Volgo-Uralskogo regiona. Materialy mezhdunarodnoi nauch-
noi konferentsii «Rannie kochevniki Iuzhnogo Priuralia v svete
noveishikh arkheologicheskikh otkrytii». Orenburg, 21—25
aprelia 2008 g. Orenburg: OGPU, s. 50-63.
Kopylov, V. P. 2003. Skify Nizhnego Dona i Severo-Vos-
tochnogo Priazovia (voprosy khronologii i voenno-noliticheskoi
istorii). Vestnik drevnei istorii, 1, s. 131-140.
Kopylov, V. P. 2006. O proniknovenii puniiskikh tovarov na
Nizhnii Don v IV v. do n. e. In: Kopylov, V. P. (ed.). Mezhduna-
rodnye otnosheniia v basseine Chernogo moria v skifo-antich-
noe vremia. Sbornik statei po materialam xI Mezhdunarodnoi
nauchnoi konferentsii. Rostov-na-Donu: RGPU, s. 70-73.
Kopylov, V. P., Kovalenko, A. N. 2016. K voprosu o prichi-
nakh destabilizatsii situatsii v ustevoi oblasti reki Tanais v
tretei chetverti IV — pervoi treti III vv. do n. e. Stratum plus,
3, s. 33-44.
Kopylov, V. P., Kovalenko, A. N. 2020. Zakliuchitelnyi etap
istorii v Vostochnom regionalnom obrazovanii Skifii. Arkheo-
logicheskie vesti, 29, s. 191-206.
Kunina, N. Z. 1997. Antichnoe steklo v sobranii Ermitazha.
Sankt-Peterburg: ARS.
Liberov, P. D. 1965. Pamiatniki skifskogo vremeni na
Srednem Donu. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D1-31.
Moskva: Nauka.
Lukpanova, Ia. A. 2020. Zhenskie pogrebeniia iz kurgana
N 1 mogilnika Zhaiyk-1 v Zapadnom Kazakhstane. Teoriia i
praktika arkheologicheskikh issledovanii, 2 (30), s. 111-127.
Lukiashko, S. I. 2000. K rekonstruktsii sobytii kontsa
IV — nachala III v. do n. e. na Nizhnem Donu. In: Guliaev,
V. I., Olkhovskii, V. S. (ed.). Skify i sarmaty v VII—III vv. do
n. e.: paleoekologiia, antropologiia i arkheologiia. Moskva: IA
RAN, s. 167-180.
Maksimenko, V. E. 1983. Savromaty i sarmaty na Nizh-
nem Donu. Rostov-na-Donu: RGU.
Marchenko, K. K., Zhitnikov, V. G., Kopylov, V. P. 2000.
Elizavetovskoe gorodishche na Donu. Pontus Septrionalis, II:
Tanais, 2. Moskva: Paleograph.
Meshcheriakov, D. V. 1996. Vpusknye pogrebeniia sar-
matskoi kultury v kurganakh na r. Ilek. In: Morgunova, N. L.
(ed.). Arkheologicheskie pamiatniki Orenburzhia. Orenburg:
Dimur, s. 44-53.
Monakhov, S. Iu. 2002. «Pozdnie» serii gerakleiskikh am-
for (kontsa IV — pervoi treti III v. do n. e.). Antichnyi mir i
arkheologiia, 11, s. 167-177.
Monakhov, S. Iu. 2003. Grecheskie amfory v Prichernomore.
Moskva; Saratov: Kimmerida.
Monakhov, S. Iu. 2006. O khronologii sarmatskogo pogre-
beniia s gerakleiskoi amforoi iz Bashkirii. In: Simonenko,
A. V. (ed.). Liber archaeologicae. Sbornik statei, posviashchen-
nyi 60-letiiu Borisa Aronovicha Raeva. Krasnodar; Rostov-na-
Donu: IuNTs RAN, s. 89-93.
Mosheeva, O. N. 2008. Glazchatye busy. Rossiiskaia arkhe-
ologiia, 4, s. 23-33.
Moshkova, M. G. 1963. Pamiatniki prokhorovskoi kultury.
Svod arkheologicheskikh istochnikov, D1-10. Moskva: Nauka.
Moshkova, M. G., Kushaev, G. A. 1973. Sarmatskie pa-
miatniki Zapadnogo Kazakhstana. In: Smirnov, A. P. (ed.).
Problemy arkheologii Urala i Sibiri. Sbornik statei, posviash-
chennyi pamiati Valeriia Nikolaevicha Chernetsova. Moskva:
Nauka, s. 258-268.
Mukhametzianova-Duggal, R. M. (ed.). 2018. Kollektsiia
filippovskikh kurganov iz fondov Muzeia arkheologii i et-
nografii IEI UFITs RAN. Ufa: Kitap.
Otchet… 1891. Otchet Arkheologicheskoi komissii za
1882—1888 gg. Sankt-Peterburg: Imperatorskaia akademia
nauk.
Provotorova, M. V. Rubtsov, S. N. 2016. Sokrovishchnitsa
pamiati. Albom-putevoditel po fondovym kollektsiiam Sara-
tovskogo oblastnogo muzeia kraevedeniia. Saratov.
Ravich, I. G., Sirotin, S. V., Treister, M. Iu. 2012. Indii-
skoe (?) bronzovoe zerkalo iz kochevnicheskogo pogrebeniia
IV v. do n. e. v Iuzhnom Priurale. Vestnik drevnei istorii, 4,
s. 63-93.
Rykov, P. S. 1925. Suslovskii kurgannyi mogilnik. Uchenye
zapiski Saratovskogo gosudarstvennogo universiteta, 4, 3,
s. 28-102.
Sdykov, M. N., Lukpanova, Ia. A. 2013. Rannie kochevniki
Zapadnogo Kazakhstana (na primere kompleksa Taksai I).
Uralsk: Poligrafsevis.
Sinika, V. S., Lysenko, S. D., Razumov, S. N., Telnov, N. P.
2019. Skifskii kurgan 10 gruppy «Vodovod» na levoberezhe
Nizhnego Dnestra. Oriental studies, 5, s. 822-844.
Sinika, V. S., Telnov, N. P. 2017. Skifskie kurgany 2 i 3
gruppy «Sad» v Nizhnem Pridnestrove. Novoe proshloe. The
New Past, 4, s. 286-306.
Smirnov, K. F. 1964. Savromaty (ranniaia istoriia i kul-
tura sarmatov). Moskva: Nauka.
Smirnov, K. F. 1975. Sarmaty na Ileke. Moskva: Nauka.
Smirnov, K. F. 1984. Sarmaty i utverzhdenie ikh po-
liticheskogo gospodstva v Skifii. Moskva: Nauka.
Smirnov, K. F., Petrenko, V. G. 1963. Savromaty Povolzhia
i Iuzhnogo Priuralia. Svod arkheologicheskikh istochnikov,
D1-9. Moskva: Nauka.
Stolba, V. F. 2009. Busy, podveski i amulety: Vera v sglaz
u grecheskogo i mestnogo naseleniia Tavriki. Vestnik drevnei
istorii, 2, s. 109-128.
Treister, M. Iu. 2012a. Alebastrovye sosudy iz Iuzhnogo
Priuralia. In: Treister, M. Iu., Iablonskii, L. T. (ed.). Vliia-
niia akhemenidskoi kultury v Iuzhnom Priurale (V—III vv. do
n. e.). 1. Moskva: Taus, s. 98-105.
Treister, M. Iu. 2012b. Akhemenidskie importy v Iuzh-
nom Priurale. Khronologiia. Dinamika. Sostav. Masterskie.
Mestnye podrazhaniia. In: Treister, M. Iu., Iablonskii, L. T.
(ed.). Vliianiia akhemenidskoi kultury v Iuzhnom Priurale
(V—III vv. do n. e.). 1. Moskva: Taus, s. 268-281.
Treister, M. Iu. 2012c. Sosudy iz dragotsennykh metallov
akhemenidskogo kruga iz Iuzhnogo Priuralia. In: Treister, M.
Iu., Iablonskii, L. T. (ed.). Vliianiia akhemenidskoi kultury v
Iuzhnom Priurale (V—III vv. do n. e.). 1. Moskva: Taus, s. 50-
87.
Treister, M. Iu. 2016. Bosporskaia (?) masterskaia torevta
pozdneellinisticheskogo vremeni (k voprosu o peredelke an-
tikvarnykh serebrianykh sosudov dlia kochevnikov Aziatskoi
Sarmatii). In: Lukiashko, S. I. (ed.). Antichnaia tsivilizatsiia
i varvarskii mir Ponto-Kaspiiskogo regiona. Rostov-na-Donu:
IuNTs RAN, s. 215-225.
Treister, M. Iu. 2020. Busy i elementy dekora iz iantaria
v iuvelirnykh izdeliiakh iz pogrebenii kochevnikov Aziatskoi
Sarmatii v kontekste torgovli ekzoticheskimi materialami v
Evrazii. Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i sredne-
vekovogo Prichernomoria, 12, s. 148-223.
Treister, M. Iu. 2021. Korallovye ukrasheniia i elementy
dekora v iuvelirnykh izdeliiakh i predmetakh torevtiki iz
pogrebenii kochevnikov Aziatskoi Sarmatii v kontekste tor-
govli ekzoticheskimi materialami v Evrazii. Vestnik drevnei
istorii, 2, s. 340-393.
66 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
статті
Treister, M. Iu., Iablonskii, L. T. 2012. K voprosu ob abso-
liutnoi date mogilnika Filippovka I. In: Treister, M. Iu., Iab-
lonskii, L. T. (ed.). Vliianiia akhemenidskoi kultury v Iuzhnom
Priurale (V—III vv. do n. e.). 1. Moskva: Taus, s. 282-284.
Firsov, K. B. 2012. Kompleks s predmetami akhemenid-
skogo kruga mogilnika Mechetsai. In: Treister, M. Iu., Iablon-
skii, L. T. (ed.). Vliianiia akhemenidskoi kultury v Iuzhnom
Priurale (V—III vv. do n. e.). 2. Moskva: Taus, s. 45-50.
Chacheva, M. 2015. Antropomorfni stiekleni pandantivi ot
grietskite kolonii po Zapadniia Pont. Arkheologiia, LVI, 1—2,
s. 49-61.
Shelov, D. B. 1969. Olviiskie monety v Povolzhe. In: Ev-
tiukhova, L. A. (ed.). Drevnosti Vostochnoi Evropy. Materialy
i issledovaniia po arkheologii SSSR, 169. Moskva: Nauka,
s. 296-299.
Shilov, V. P. 1959. Kalinovskii kurgannyi mogilnik. In:
Krupnov, E. I. (ed.). Drevnosti Nizhnego Povolzhia. 1. Ma-
terialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 60. Moskva: AN
SSSR, s. 323-523.
Shinkar, O. A. 2012. Severoprichernomorskie importnye
izdeliia v pogrebeniiakh III—II vv. do n. e. Volgo-Donskogo
mezhdurechia. In: Telnov, N. P. (ed.). Drevnosti Severnogo
Prichernomoria III—II vv. do n. e. Tiraspol: Pridnestrovskii
gosudarstvennyi universitet im. T. G. Shevchenko, s. 192-
196.
Erlikh, V. R. 2014. Drevnosti «doliny iablon». Moskva: Go-
sudarstvennyi muzei Vostoka.
Erlikh, V. R. 2015. O nekotorykh stekliannykh ukrashe-
niiakh mogilnika Psenafa. In: Erlikh, V. R. (ed.). Severnyi
Kavkaz: iskusstvo v kontekste vremeni. Materialy Mezhduna-
rodnoi nauchnoi konferentsii. Maikop, 9—11 oktiabria 2015 g.
Maikop: Grafika, s. 5-13.
Iablonskii, L. T. 2013. Zoloto sarmatskikh vozhdei. Elitnyi
nekropol Filippovka 1 (po materialam raskopok 2004—2009
gg.). Moskva: IA RAN.
Iablonskii, L. T., Devis-Kimboll, Dzh., Demidenko, Iu. V.,
Malashev, V. Iu. 1996. Raskopki mogilnikov Pokrovka 1, 2, 7 i
10 v 1995 godu. In: Iablonskii, L. T. (ed.). Kurgany levoberezh-
nogo Ileka. 4. Moskva: IA RAN, s. 7-49.
Iakovenko, E. V. 1987. «Lavka iuvelira» na Elizave-
tivskomu gorodishchi. Arkheologiia, 60, s. 83-91.
Iatsenko, I. V. 1977. O kleime na gerakleiskoi amfore iz
mogilnika Krivaia Luka VI. In: Fedorov-Davydov, G. A. (ed.).
Drevnosti Astrakhanskogo kraia. Moskva: Nauka, s. 78.
Adam-Veleni, P. (ed.). 2010. Γυάλινος Κόσμος. Glass Cos-
mos. Thessaloniki: Αρχαιολογικό Μουσείο Θεσσαλονίκης.
Blečić Kavur, M., Kavur, B. 2017. Many shades of translu-
cent: amphoriskos-shaped glass beads from Vičja luka. Vjes-
nik za arheologiju i historiju dalmatinsku, 110, 1, p. 93-112.
Dan, A. 2011. La Mer Noire et le Levant ancien: quelques
domaines d’enquete. Rivista di studi Fenici, 39, 2, p. 211-258.
Egg, M. 2010. Gläserne Widderkopfperlen aus der Eisen-
zeit. Archäologische Korrespondenzblatt, 40, S. 525-543.
Eisen, G. 1916. The Characteristics of Eye Beads from the
Earliest Times to the Present. American Journal of Archaeo-
logy, 20, 1, p. 1-27.
Filimonos, M., Giannikouri, A. 1999. Grave offerings from
Rhodes: Pottery and Jewellery. In: Bilde, P., Engberg-Peder-
sen, T., Gabrielsen, V., Hannestad, L., Zahle, J. (eds.). Hellenis-
tic Rhodes: Politics, Culture, and Society. Studies in Hellenis-
tic Civilizations, 9. Aarhus: Aarhus University, p. 205-226.
Grose, D. F. 1989. The Toledo Museum of Art. Early An-
cient Glass. New York.
Hachmann, R., Penner, S. 1999. Kāmid el-Lōz. 3: Der
Eisenzeitliche Friedhof und seine kulturelle Umwelt. Saar-
brücker Beiträge zur Altertumskunde, 21. Bonn: Habelt.
Haevernick, Th. E. 1977. Gesichtsperlen. Madrider Mit-
teilungen, 18, S. 152-231.
Hannestad, L., Hastrup, H., Stolba, V. F. 2002. Black-
glazed, Red-figured, and Grey Ware Pottery. In: Hannestad,
L., Stolba, V. F., Ščeglov, A. N. (eds.). Panskoye I. 1: The Mo-
numental Building U6. Aarhus: Aarhus Universitetsforlag,
p. 127-149.
Hogarth, D. G. 1908. British Museum Excavations at Ephe-
sos: The Archaic Artemisia. London: British Museum.
Horváth, A. M. 2017. A beads and birds. Special finds from
the La Tène cemetery at Csepel Island. Budapest Régiségei,
50, p. 53-67.
Lightfoot, C. S. 2017. The Cesnola Collection of Cypriot
Art: Ancient Glass. The Metropolitan Museum of Art. New
York: The Metropolitan Museum of Art.
Moorey, P. R. S. 1980. Cemeteries of the First Millennium
BC at Deve Hüyük. British Archaeological Reports, 87. Ox-
ford: British Archaeological Reports.
Popović, P. 1997. Les perles de verre en forme de vase ou
d’amphore sur l’éspace entre la mer Adriatique et le Danube.
Starinar, 48, p. 165-171.
Poppa, R. 1978. Kāmid el-Lōz. 2: Der eisenzeitliche Friedhof.
Saarbrücker Beiträge zur Altertumskunde, 18. Bonn: Habelt.
Puklina, O. O. 2010. Glass Objects. In: Lejpunskaja, N. A.,
Guldager Bilde, P., Højte, J. M., Krapivina, V. V., Kryžickij,
S. D. (eds.). The Lower City of Olbia (sector NGS) in the 6th
Century BC to the 4th Century AD. Black Sea Studies, 13.
Aarhus: Aarhus University, p. 487-498.
Rotroff, S. I. 1997. Hellenistic Pottery. Athenian and Im-
ported Wheelmade Table Ware and Related Material. The
Athenian Agora, XXIX. Princeton: ASCSA.
Rotroff, S. I. 2006. Hellenistic Pottery: the Plain Ware. The
Athenian Agora, XXXIII. Princeton: ASCSA.
Rustoiu, A. 2015. Amphora-Shaped Glass and Coral
Beads. Distant Cultural Connections in the Carpathian Basin
at the Beginning of the Late Iron Age. Archäologisches Kor-
respondenzblatt, 45, p. 365-377.
Ščeglov, A. N. 2002. Cult Sculpture, Altars, Sacred Vessels
and Votives. In: Hannestad, L., Stolba, V. F., Ščeglov, A. N.
(eds.). Panskoye I. 1: The Monumental Building U6. Aarhus:
Aarhus Universitetsforlag, p. 213-227.
Schiltz, V. (ed.). 2001. L’or des Amazones. Paris: Paris-
Musées, Findakly.
Schönfelder, M. 2007. Zurück aus Griechenland: Spur kel-
tischer Söldner in Mitteleuropa. Germania, 85, p. 307-328.
Seefried, M. 1979. Glass Core Pendants found in the Medi-
terranean Area. Journal of Glass Studies, 21, p. 17-26.
Seefried, M. 1982. Les pentendifs en verre sur noyau des
payes de la Mediterranée antique. École Française de Rome,
57. Rome: École Française de Rome.
Seipel, W. (ed.), 2008. Das Artemision von Ephesos. Heili-
ger Platz einer Göttin. Wien: Phoibos.
Sono, T., Fukai, Sh. 1968. Dailaman III. The Excavations
at Hassani Mahale and Ghalekuti 1964. The Tokyo Univer-
sity Iraq-Iran Archaeological Expedition Report, 8. Tokyo:
University of Tokyo.
Stern, E. M., Schlick-Nolte, B. 1994: Frühes Glas der al-
ten Welt 1600 v. Chr. — 50 n. Chr. Sammlung Ernesto Wolf.
Stuttgart: Hatje.
Stolba, V. F. 2012. Objects made of Glass and Organic Ma-
terials. In: Stolba, V. F. Rogov, E. Panskoye I. 2: The Necropo-
lis. Aarhus: Aarhus University, 2012, p. 347-355.
Tatton-Brown, V. 1981. Rod formed glass pendants and
beads of the 1st Millennium BC. In: Harden, D. B. Catalogue
of Greek and Roman Glass in the British Museum. I: Core-
and Rod-formed Vessels and Pendants and Mycenaean Cast
Objects. London: British Museum, p. 143-155.
Tatton-Brown, V. 1990. Notes on Some Glass Pendants and
Bangles from Cyprus. Archaeologia Cypria, 2: Επιστημονικό
Περιοδικό Αρχαιολογίας και Ιστορίας της Τέχνης, έκδοση του
Συνδέσμου Κυπρίων Αρχαιολόγων, p. 113-114.
Teleaga, E. 2008. Griechische Importe in den Nekropolen
an der unteren Donau. 6. Jh. — Anfang des 3. Jhs. v. Chr.
Marburger Studien zur Vor- und Frühgeschichte, 23. Rahden:
Marie Leidorf.
Thomas, R., Acosta, C. 2018. Jewellery and Mirrors.
In: Naukratis: Greeks in Egypt. https://www.academia.
edu/35861544/
Treister, M., Yablonsky, L. T. (eds.). 2013. Einflüsse der
achämenidischen Kultur im südlichen Uralvorland. 1—2.
Ancient Toreutics and Jewellery in Eastern Europe, 5. Wien:
Phoibos.
Turmanidze, M. 2007. Beads and Pendants from the Pich-
vnari Necropolis of the Hellenistic Period. Iberia-Colchis, 3,
p. 131-140 (in Georgian with summary in English).
Van Ham-Meert, A., Dillis, S., Blomme, A., Cahill, N.,
Claeys, P., Elsen, J., Eremin, K., Gerdes, A., Steuwe, C., Roef-
faers, M., Shortland, A., Degryse, P. 2019. A unique recipe for
glass beads at Iron Age Sardis. Journal of Archaeological Sci-
ence, 108, 104974, https://doi.org/10.1016/j.jas.2019.104974.
67ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Treister, M. Yu. Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region...
Wamers, E., Stutzinger, D. (eds.). 2003. Steppengold.
Grabschätze der Skythen und Sarmaten am unteren Don.
Frankfurt: Archäologisches Museum.
Woolley, L. 1962. The Neo-Babylonian and Persian Periods.
Joint Expedition of the British Museum and of the University
Museum, University of Pennsylvania, Philadelphia, to Meso-
potamia. Ur Excavations, IX. London: Oxford University.
Yablonsky, L. T., Treister, M. 2019. New Archaeological
Data on Achaemenid Influences in the Southern Urals. An-
cient Civilizations from Scythia to Siberia, 25, 1, p. 79-161.
M. Yu. Treister
mEDitERRANEAN AND NORth
pONtic gREEK impORtS iN thE
NOmADic BuRiAlS Of thE lOwER
VOlgA REgiON AND fOOthillS Of
SOuth uRAlS Of thE 4th — fiRSt
thiRD Of thE 3rd cENtuRY Bc
In the Archaic period, Mediterranean and Greek
North Pontic imports, rather well represented in Early
Scythian burials on the Lower Don, are practically un-
known in the burials of the nomads in the Lower Volga
and South Urals regions.
The analysis of archaeological sources shows that in
the second half of the 4th century BC imported beads
and pendants made of glass, frit and amber reach the
nomads of the Lower Volga and South Urals, and a lit-
tle later, at the turn of the 4th and in the first third of
the 3rd century BC — in addition, Greek pottery and
possibly vessels made of precious metals, alabaster
and onyx. Olbian bronze «borystheni» of the late 4th—
3rd centuries BC also were found into the Lower Volga
region.
If for the 5th and most part of the 4th century BC.
imports that entered the South Urals were mainly rep-
resented by products of the Achaemenid circle, then
after the fall of the Achaemenid state and the result-
ing geopolitical changes in the Lower Volga region and
the South Urals imports began to be distributed from
(via) the North Pontic region. It is worth noting that
in the burials on the Manych river and in the Lower
Volga region, finds of transport amphorae were com-
bined with similar black-glazed echinus bowls, and the
find of another such bowl in the South Urals suggests
that they enjoyed particular popularity among the no-
mads, even if they did not penetrate Sarmatia within
the same batch.
The above discussed observations rather convincing-
ly support the hypothesis put forward by D. B. Shelov
and I. B. Brashinskii. There are grounds reason to sug-
gest that beads and pendants, as well as amphoras,
black-glazed pottery and coins could have reached the
nomads of the Lower Volga and South Urals precisely
via the Elizavetovskoe settlement at the mouth of the
Don: probably, beads and pendants — even through
the Scythian settlement, on which various industrial
complexes and shops existed, allegedly destroyed in
the 340s BC, whereas amphoras, black-glazed pottery
and coins — already through the so-called Bosporan
colony, founded on the site of a settlement in the last
quarter of the 4th century BC, which existed until the
mid-70s of the 3rd century BC.
Keywords: Lower Volga region, South Urals, Early
Sarmatian culture, Mediterranean and Pontic imports,
amphoras, black-glazed pottery, beads, pendants.
М. Ю. Трейстер
АнтиЧні іМпорти
У коЧіВниЦьких похоВАннЯх
нижнього поВолжЯ
тА піВденного приУрАллЯ
кінЦЯ iV — першої третини
iii ст. до н. е.
в архаїчну епоху античні імпорти, досить непога-
но представлені в ранньоскіфських похованнях на
Нижньому Дону, а у похованнях кочовиків Нижньо-
го Поволжя та Південного Приуралля практично
невідомі.
Аналіз археологічних джерел показує, що у
другій половині IV ст. до н. е. до кочовиків Нижньо-
го Поволжя та Південного Приуралля надходили
імпортні намистини та підвіски зі скла, фритти та
бурштину, а трохи пізніше, на рубежі IV—III ст. до
н. е. та у першій третині III ст. до н. е. надходили й
античний керамічний імпорт, а можливо і окремі
посудини з коштовних металів, алебастру та оніксу.
До Нижнього Поволжя потрапляли також ольвійсь-
кі бронзові «борисфени» кінця IV — III ст. до н. е.
Якщо у V і більшій частині IV ст. до н. е. імпортні
вироби, що потрапляли в Південне Приуралля, були
представлені, головним чином виробами ахеменід-
ського кола, то після падіння держави Ахеменідів і
геополітичних змін, що відбулися в результаті цієї
події, в Нижнє Поволжя і на Південний Урал почи-
нають надходити імпортні вироби з (через) Північне
Причорномор’я. Цікаво, що у похованнях на р. Ма-
нич і в Нижньому Поволжі, знахідки транспортних
амфор поєднувалися з однотипними чорнолаковими
мисками, а знахідка ще однієї такої миски в Пів-
денному Приураллі дозволяє припускати, що вони
користувалися особливою популярністю серед кочо-
виків, навіть якщо вони не проникали в Сарматію у
межах однієї партії.
Наведені нами спостереження досить пере-
конливо підтверджують гіпотези Д. б. Шелова та
І. б. брашинського — та дають підстави припуска-
ти, що намисто та підвіски, а також амфори, чорно-
лаковий посуд та монети могли надходити до кочо-
виків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля
саме через єлизаветівське городище у гирлі Дону,
ймовірно, намисто та підвіски — ще через скіфське
городище, на якому функціонували різні виробни-
чі та торгові комплекси, зруйноване приблизно в
340-х рр. до н. е., кераміка та монети — вже через
так зв. боспорську колонію, засновану на місці горо-
дища в останній чверті IV ст. до н. е. яка проіснува-
ла до середини 70-х рр. ІІІ ст. до н. е.
ключові слова: Нижнє Поволжя, Південне
Приуралля, ранньосарматська культура, античні
імпорти, амфори, чорнолакова кераміка, намисто,
підвіски.
Одержано 24.03.2021
треЙстер Михайло юрійович, доктор історич-
них наук, науковий співробітник, Німецький архео-
логічний інститут, берлін, Німеччина.
treister mikhail, Doctor of Historical sciences,
Dr. phil. habil, researcher, German Archaeological
institute, Berlin, Germany.
ORCID: 0000-0001-7451-3325, e-mail:
mikhailtreister@yahoo.de.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187539 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | English |
| last_indexed | 2025-11-28T11:21:00Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Treister, M.Yu. 2023-01-06T17:46:54Z 2023-01-06T17:46:54Z 2021 Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC / M.Yu. Treister // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 51-67. — Бібліогр.: 126 назв. — англ. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.04.03 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187539 [904.5:339.562](282.247.412-197.2:234.85-195.2)”-3/-2” The analysis of archaeological sources shows that in the second half of the 4th century BC imported beads and pendants made of glass, frit and amber reach the nomads of the Lower Volga and South Urals, and a little later, at the turn of the 4th and in the first third of the 3rd century BC — in addition, Greek pottery and possibly vessels made of precious metals, alabaster and onyx. Olbian bronze «borystheni» of the late 4th—3rd centuries BC also were found into the Lower Volga region. If for the 5th and most part of the 4th century BC imports that entered the South Urals were mainly represented by products of the Achaemenid circle, then after the fall of the Achaemenid state and the resulting geopolitical changes in the Lower Volga region and the South Urals imports began to be distributed from (via) the North Pontic region. В архаїчну епоху античні імпорти, досить непогано представлені в ранньоскіфських похованнях на Нижньому Дону, а у похованнях кочовиків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля практично невідомі. Аналіз археологічних джерел показує, що у другій половині IV ст. до н. е. до кочовиків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля надходили імпортні намистини та підвіски зі скла, фритти та бурштину, а трохи пізніше, на рубежі IV—III ст. до н. е. та у першій третині III ст. до н. е. надходили й античний керамічний імпорт, а можливо і окремі посудини з коштовних металів, алебастру та оніксу. До Нижнього Поволжя потрапляли також ольвійські бронзові «борисфени» кінця IV — III ст. до н. е. Якщо у V і більшій частині IV ст. до н. е. імпортні вироби, що потрапляли в Південне Приуралля, були представлені, головним чином виробами ахеменідського кола, то після падіння держави Ахеменідів і геополітичних змін, що відбулися в результаті цієї події, в Нижнє Поволжя і на Південний Урал починають надходити імпортні вироби з (через) Північне Причорномор’я. Цікаво, що у похованнях на р. Манич і в Нижньому Поволжі, знахідки транспортних амфор поєднувалися з однотипними чорнолаковими мисками, а знахідка ще однієї такої миски в Південному Приураллі дозволяє припускати, що вони користувалися особливою популярністю серед кочовиків, навіть якщо вони не проникали в Сарматію у межах однієї партії. Наведені нами спостереження досить переконливо підтверджують гіпотези Д. Б . Шелова та І. Б . Б рашинського — та дають підстави припускати, що намисто та підвіски, а також амфори, чорнолаковий посуд та монети могли надходити до кочовиків Нижнього Поволжя та Південного Приуралля саме через Єлизаветівське городище у гирлі Дону, ймовірно, намисто та підвіски — ще через скіфське городище, на якому функціонували різні виробничі та торгові комплекси, зруйноване приблизно в 340-х рр. до н. е., кераміка та монети — вже через так зв. боспорську колонію, засновану на місці городища в останній чверті IV ст. до н. е. яка проіснувала до середини 70-х рр. ІІІ ст. до н. е. en Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC Античні імпорти в кочівницьких похованнях Нижнього Поволжя і Південного Приуралля кінця IV — першої третини III ст. до н. е. Article published earlier |
| spellingShingle | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC Treister, M.Yu. Статті |
| title | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC |
| title_alt | Античні імпорти в кочівницьких похованнях Нижнього Поволжя і Південного Приуралля кінця IV — першої третини III ст. до н. е. |
| title_full | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC |
| title_fullStr | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC |
| title_full_unstemmed | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC |
| title_short | Mediterranean and North Pontic Greek Imports in the Nomadic Burials of the Lower Volga Region and Foothills of South Urals of the 4th — First Third of the 3rd Century BC |
| title_sort | mediterranean and north pontic greek imports in the nomadic burials of the lower volga region and foothills of south urals of the 4th — first third of the 3rd century bc |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187539 |
| work_keys_str_mv | AT treistermyu mediterraneanandnorthponticgreekimportsinthenomadicburialsofthelowervolgaregionandfoothillsofsouthuralsofthe4thfirstthirdofthe3rdcenturybc AT treistermyu antičníímportivkočívnicʹkihpohovannâhnižnʹogopovolžâípívdennogopriurallâkíncâivperšoítretiniiiistdone |