Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
Стаття присвячена публікації матеріалів передскіфського кургану 97 в околицях Мотронинського городища в Потясминні, що містив впускне скіфське поховання. In 2019, the Scythian Right-bank expedition organized by the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Na...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187541 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища / О.Д. Могилов, К.І. Панченко, С.В. Руденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 75-91. — Бібліогр.: 79 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859727460871962624 |
|---|---|
| author | Могилов, О.Д. Панченко, К.І. Руденко, С.В. |
| author_facet | Могилов, О.Д. Панченко, К.І. Руденко, С.В. |
| citation_txt | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища / О.Д. Могилов, К.І. Панченко, С.В. Руденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 75-91. — Бібліогр.: 79 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена публікації матеріалів передскіфського кургану 97 в околицях Мотронинського городища в Потясминні, що містив впускне
скіфське поховання.
In 2019, the Scythian Right-bank expedition organized
by the Institute of Archaeology of the National
Academy of Sciences of Ukraine and the National Historical
and Cultural Reserve «Chyhyryn» excavated
the barrows on the Motronyn hillfort suburb, located
near Melnyky village, Chyhyryn district, Cherkasy
Region, in the south of the Forest-Steppe of Dnieper
Right-bank area.
The barrows were erected in pre-Scythian Age and
the barrow 97 also contained the inlet Scythian burial.
This mound was 0.65 m high, the diameter was 8.8—
9.8 m. A pre-Scythian burial-memorial complex was discovered
under the mound, destroyed by a later burial.
Finds from it are represented by fragments of ceramic
ware: pots, large earthenware pots, bowls, ladles. Some
fragments are decorated with geometric patterns. Ceramic
spindle whorls, iron knives, bronze arrowheads,
plaques, and animal bones were also found.
During the Middle Scythian period another deceased
was buried in the center of the mound. The tomb had
the shape of a rectangular pit, oriented along the
west — east line. Its length was 1.89—2.16 m, width —
0.7—0.82 m, depth from the surface of the mound —
1.45 m. The skeleton laid supine, with its head to the
west. The left leg was lying on a stone slab. A quiver
with arrows was placed next to it. An iron sword and a
knife with a bone handle were found near the belt. This
burial was also accompanied with the laying of wares
in the mound borders. A pot was buried in the north,
and handmade and wheel-made bowls in the east.
Pre-Scythian finds from the mound have analogies
in different regions of the Ukrainian Forest-
Steppe where antiquities of the Late Chornoliska and
Zhabotyn cultures are widespread, in particular on the
Middle Dniester and in the Southern Bug River region,
on the Right-bank of the Dnieper and in the Vorskla
River region. A set of pottery and an arrowhead of
the Novocherkassk type allows us to date the mentioned
assemblage by the second half of the 8th century
BC.
Funeral rite and grave goods of the Scythian Age
burial also have parallels in the sites of that time, including
the south of the Right-bank of Middle Dnieper.
According to the pot type and arrowheads, this burial
can be dated to the second half of the 6th century BC.
|
| first_indexed | 2025-12-01T11:37:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
75ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
УДК 904.5(477.46)”638” DOI: 10.37445/adiu.2021.04.05
О. Д. Могилов, К. І. Панченко, с. В. Руденко
кУргАн рАннього ЗАліЗного ВікУ
БілЯ Мотронинського городищА
Публікація
археологічНих матеріалів
стаття присвячена публікації матеріалів пе-
редскіфського кургану 97 в околицях Мотронинсь-
кого городища в Потясминні, що містив впускне
скіфське поховання.
ключові слова: курган, поховання, доскіфський
час, скіфський період, озброєння, посуд, Дніпровсь-
кий Правобережний Лісостеп.
У 2019 р. Скіфська Правобережна експеди-
ція, організована Інститутом археології НАН
України та Історико-культурним заповідни-
ком «чигирин», провела дослідження курганів
неподалік Мотронинського городища в Потяс-
минні. всі розкопані насипи були споруджені
у передскіфський час. А курган 97, якому при-
свячено цю роботу, містив ще й впускне захоро-
нення середньоскіфського періоду.
Курганна група, де відбулись роботи, знахо-
дилась в Холодноярському лісовому масиві за
1,5 км на південний захід від Мотронинського
городища, і є віддаленішою за раніше дослід-
жені насипи. Некрополь розташований пере-
важно на великому вкритому лісом мисові, що
простягається зі сходу на захід, а з півдня та
півночі обмежений глибокими залісненими
ярами.
висота кургану 97 — 0,65 м, діаметр 9,8 м
(північ—південь) — 8,8 м (захід—схід). Повер-
хня поросла підліском та травою. верхній шар,
завтовшки до 20 см складався з сірого лісово-
го ґрунту, що містив багато коренів. Нижче
йшов перемішаний, внаслідок пограбувань та
здійснення впускного захоронення, сірозем-
но-супісковий ґрунт. Далі — сильно поруйно-
ваний прокопами шар де переважали глиня-
но-піскові конкреції, за наявності й сірозему.
Глиняно-пісковий материк на глибині 1,3 м
від вершини насипу. Курган містив поховаль-
но-поминальний комплекс доскіфського часу.
А також — впускне поховання середньоскіфсь-
кого періоду, що супроводжувалося двома боко-
вими покладаннями посудин (рис. 1; 2).
передскіФськиЙ похоВАльно-
поМинАльниЙ коМплекс
він виявлений під центром кургану. Можна
припускати, що спочатку поховально-поми-
нальні дії на честь похованого були здійснені
на стороні. виходячи з окремих знахідок вуг-
линок та печини в насипі, можна говорити про
вогняні ритуали, що проводились при цьому.
здійснено тризну, в ході якої відбулося спожи-
вання м’яса худоби та трапеза із посуду, який,
вірогідно, після цього розбили. Судячи з кіль-
кості посудин, у поминанні брала участь значна
кількість людей. Після цього, частину решток
тризни (фрагменти посудин в абсолютній біль-
шості не підходять одна до одної) та рештки від
м’ясної їжі (встановлено кістки дорослих особин
бика свійського, коня та свині 1) було принесе-
но на місце кургану, залишено тут і перекрито
насипом. Особливо вражає кількість фрагмен-
тів ліпного керамічного посуду (1) під курганом
(понад півтисячі), що за насиченістю нагадує
культурний шар поселення. Про те, що маємо
справу, все ж, не зі спорудженням кургану на
місці селища, говорить концентрація кераміки
в центральній частині насипу, тоді як до пе-
риферії її кількість зменшується, а в підніжжі
насипу вона зовсім відсутня. Доказом є й від-
сутність значного скупчення кераміки в сусід-
1. визначення Т. в. бітковської (Інститут археології
НАН України).© О. Д. МОГИЛОв, К. І. ПАНчЕНКО, С. в. РУДЕНКО, 2021
76 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
ньому насипі 100, дослідженому того ж року.
Окрім посуду, на місце кургану були принесені
кружечки зі стінок посудин (2, 3), прясла (4—6),
окремі вуглини та печина, чисельні кістки тва-
рин. А також — дві дволопатеві стріли (7, 8) та
пара бляшок з петлею на звороті, виготовлених
з бронзи (9, 10). А з ними — два залізних ножі
(11, 12) та кам’яний предмет з заглибленням
всередині (13). Певного порядку в покладанні
речей, окрім того, що вони знайдені в цент-
ральному секторі кургану, в його нижніх ша-
рах, не спостерігалось. через впускне похован-
ня та грабіжницькі прокопи, частина знахідок
потрапила в верхню частину насипу.
ЗНАхІДКИ
1. Комплекс керамічного ліпного
посуду з кургану. Серед фрагмен-
тів посудин переважають уламки
кухонної кераміки. Горщики тюль-
паноподібного профілю оздоблені
наліпним валиком з защипами
та втисненнями — по корпусу, та
проколами — під вінцями (рис. 1;
2: 1—3; 5: 1—7). У низці випадків
такий декор доповнюється ще й
защипами по верху (рис. 4: 4—11),
або — навскісними втисненнями
паличкою там (рис. 4: 12). Цікавий
фрагмент горщика (рис. 4: 9), на
якому під верхом спочатку були на-
несені наколи зсередини. згодом,
майстер змінив свій намір. Нако-
ли було затерто а вище по корпусу
зроблено наскрізні проколи. Іншим,
менш чисельним, типом оздоблен-
ня є самі защипи по вінцях (рис. 4:
13, 14). По корпусу горщики, окрім
наліпного валику (рис. 5: 1—7),
зрідка оздоблювались смугою втис-
нень, зроблених паличкою (рис. 5:
10—13). На одному з фрагментів,
схоже, бачимо приклад коли кінці
цієї орнаментальної смуги (як і у
випадках з наліпним валиком) за-
ходять один за інший (рис. 5: 13).
Два уламки тулубу горщика оз-
доблені пальцевими втисненнями
(рис. 5: 8, 9). Лише один фрагмент
належить горщику, декорованому
проколами та валиком із защипа-
ми під верхом (рис. 6: 1). відомі й не
оздоблені вінця горщиків, чи мініа-
тюрних посудин, вигнуті назовні
(рис. 6: 2—5). значною є добірка де-
нець від горщиків (рис. 6: 6—13; 7).
Серед мисок (рис. 8; 9) трап-
ляються вінця, що прямо підно-
сяться вгору (рис. 8: 1, 2). Іноді
вони потовщені (рис. 9: 4). відо-
мі й фрагменти посудин з поволі
розкритим верхом (рис. 8: 10; 9:
7). втім, найбільше уламків належать мискам
із загнутими всередину вінцями, з різноманіт-
ними потовщеннями (рис. 8: 3—9; 9: 1—3; 5, 6).
зібрані й денця таких посудин (рис. 9: 8, 9).
Оздоблення мисок представлене наколами
під верхом, що утворюють ззовні «перлини»
(рис. 8: 2); защипами по вінцях (рис. 8: 5); біч-
ними виступами по верху (рис. 8: 4, 7), які іноді
доповнюються врізним орнаментом (рис. 8: 9; 9:
1). втім, частіше різьблений декор подано са-
мостійно. Переважають паралельні косі лінії,
чи навскісні смуги, що формують кут (рис. 8: 8;
9: 2, 4, 6, 7). відомі також канелюри по верху
мисок (рис. 9: 3).
рис. 2. впускне поховання середньоскіфського часу: 1 — меч; 2 —
ніж; 3 — наконечники стріл; 4 — кам’яна плита
рис. 1. Мотронинське городище, курган 97, план: 1, 2 — бронзові
бляшки; 3 — фрагмент залізного предмета; 4, 5 — наконечники
стріл; 6 — залізний ніж; 7 — розвал горщика; 8 — розвал миски
77ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
Невеликим корчагам (?) належать фрагменти
прикрашені круглим виступом (утвореним втис-
канням зсередини), а також — поперечним налі-
пом зі смугою врізного геометричного орнаменту
нижче (рис. 10: 1, 2). Кубку міг належати лоще-
ний уламок із оздобленням з косих рисок між
двома горизонтальними лініями (рис. 10: 3). До
цього типу посудин відноситься й фрагмент дна
з «ямкою» посередині (рис. 10: 8). Серед столово-
го посуду широко представлені лощені черпаки,
значна частина яких — з геометричним декором.
відомі їх сплощені в перетині ручки з упором
зверху, який має катушкоподібну форму. вони
оздоблені навскісною смугою з рисок, чи пара-
лельними лініями, що формують хрест (рис. 10:
4—6). виявлено фрагмент черпака з округлим
тулубом, та відігнутим назовні верхом (рис. 10:
7). Орнамент, окрім згаданих прикладів, пред-
ставлений різновидами з врізної решітки, поверх
якої йде смуга навскісних цяток або штампова-
них кружечків (рис. 10: 7, 11). Трапились хресто-
подібні фігури з круглим штампом, вкладені в
рис. 3. вінця горщиків з передскіфського комплексу
рис. 4. фрагменти передскіфських горщиків з кургану
78 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
рис. 5. Стінки доскіфських горщиків з кургану 97
рис. 6. фрагменти горщиків з комплексу
передскіфського періоду
79ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
орнаментальне поле між горизонтальними ліня-
ми (рис. 10: 10). Наявні й трикутні мотиви у такій
горизонтальній смузі (рис. 10: 9, 12).
У комплексі виявлена й мініатюрна прямо-
стінна посудинка, заввишки 4,2 см, з діамет-
ром дна — 4,8 см (рис. 11: 1).
2, 3. Кружечки зі стінок горщиків (рис. 11: 5,
6). Діаметри 3,0 і 3,4 см, товщина 1,0 і 0,9 см
відповідно. більший — фрагментований, на
ньому помітно заглиблену протерту лінію.
вірогідно, тут точили лезо якогось предмета.
4. Керамічне прясло асиметрично-біконіч-
ной форми з отвором посередині. вціліла поло-
вина виробу. Діаметр — 4 см, висота — 1,7 см,
діаметр отвору — до 0,9 см (рис. 11: 2).
5. фрагмент біконічного керамічного прясла
заввишки 1,6 см (рис. 11: 3).
6. Округло-біконічне керамічне прясло діа-
рис. 7. Денця передскіфських горщиків з кургану
рис. 8. Миски з кургану 97
80 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
метром — 2,1 см, заввишки — 1,4 см, з діамет-
ром отвору — 0,4 см (рис. 11: 4).
7. бронзовий дволопатевий довговтульчастий
наконечник стріли новочеркаського типу. На
втулці з одного боку нижче голівки — мітка: по-
перечна лінія, з невеликим виступом вперед. Дов-
жина — 4,7 см, довжина голівки — 2,4 см, її шири-
на — 1,2 см, діаметр втулки — 0,6 см (рис. 11: 7).
8. бронзовий дволопатевий втульчастий на-
конечник стріли. Предмет фрагментований.
рис. 9. фрагменти доскіфських мисок з кургану
рис. 10. Столовий передскіфський посуд з кургану 97
81ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
Краї лопатей та низ втулки втрачено. вціліла
довжина — 3 см (рис. 11: 8).
9—10. бронзові круглі парні бляшки з не-
великою петлею на звороті. Щиток ледь опук-
лий, діаметром до 1,8 см, завтовшки — до 1 мм.
Петля заввишки — 0,3 см, завдовжки — 0,5 см,
завширшки — 0,2 см. Діаметр її отвору — до
0,2 см (рис. 11: 9, 10).
11. залізний черешковий ніж. Спинка поволі
вигнута. Довжина 7,9 см, ширина леза — до
0,9 см, його довжина — 6 см (рис. 11: 11).
12. залізний черешковий ніж. Спинка вигну-
та. Довжина вцілілої частини (втрачено край че-
решка) — 8,3 см, товщина — до 0,5 см. Ширина
леза — 1,4 см, його довжина — 6,7 см (рис. 11: 12).
13. Кам’яний «ложкоподібний» предмет.
зверху заглиблення, через що за формою да-
ний артефакт нагадує ллячку, втім сліди мета-
лу всередині не простежуються. збоку — поз-
довжня лінія від заточки металевих предметів.
Якщо головним призначенням цього інстру-
менту було саме точіння, то згадана впадина
могла служити для фіксації пальця. Довжина
предмету — 6,1 см, ширина — до 3,9 см, товщи-
на — до 2,5 см (рис. 11: 13).
вПУСКНЕ ПОХОвАННЯ
СЕРЕДНЬОСКІфСЬКОГО ПЕРІОДУ
захоронення здійснене західніше центру
кургану 97 (рис. 1, 2). з ним пов’язані закопу-
вання в курган ліпного горщика (14) — на пів-
ніч від поховання, та кружальної (15) й ліпної
мисок (16) — східніше могили.
Небіжчика було покладено в ямі неправильно-
прямокутної форми (близької до трапеції), орієн-
тованої довгою віссю з заходу на схід (рис. 2). Ант-
ропологічно, вік та стать покійного, через поганий
стан кісткових решток, встановити важко. Припус-
тимо, це міг бути підліток чи дорослий індивід 1.
Інвентар відповідає чоловічому похованню. Дов-
жина могили — 1,89—2,16 м, ширина — 0,7—
0,82 м, глибина від поверхні кургану — 1,45 м.
засипку ями складав сірозем з вкрапленням пе-
чини та деревного вугілля. На дні могили виявле-
но поховання воїна, що був покладений прямо на
спині, головою на захід (рис. 2). Покійний лежав
на дерев’яній підстилці, що фіксувалася по дну
ями. Стан решток дуже поганий. від багатьох кіс-
ток зберігся лише тлін. Ноги в колінах розведені
вбоки. череп схилився на ліву скроню. Хребет пря-
мий, в центральній частині дещо вигнутий вліво.
Ліва рука — вздовж тіла. від правої — зберег-
лась лише плечова кістка, що теж лежала вздовж
грудної клітини. вцілів тлін від окремих ребер,
ключиць та лопаток. Ноги, спочатку припідняті в
колінах, розпалися в боки. Стегнова кістка лівої
ноги лежала на кам’яній плитці (17). Між ногами
навскіс, лезом — до плитки, руків’ям — до правої
руки, лежав залізний меч (18). його покладено
поверх залізного ножа з «горбатою» спинкою та
кістяним руків’ям (19). зліва, біля пояса небіжчи-
ка, був сагайдак. від нього лівіше тазу розчищено
4 бронзових наконечники стріл (20—23).
1. визначення О. Д. Козак (ІА НАН України).
рис. 11. знахідки доскіфського
часу з кургану. 1—6 — кераміка;
7—10 — бронза; 11—12 — залізо;
13 — камінь
82 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
ЗНАхІДКИ
14. Горщик ліпний. По верху він прикраше-
ний відтягнутим валиком із пальцевими втис-
неннями. з одного боку цей валик добре сфор-
мований та нагадує більш ранні — наліпні. з
протилежного боку вінець — він вже майже
не проглядається, й по верху йдуть, фактично,
вже одні защипи. Перед нами перехідна форма
орнаменту раннього середньоскіфського часу,
коли архаїчний наліпний валик з защипами,
замінюється спочатку відтягнутим (з тіста ту-
лубу), а згодом — вже просто защипами по
рис. 13. Гончарна мисочка
рис. 14. Ліпна миска
рис. 12. Горщик серед-
ньоскіфського періоду з
кургану
83ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
верху посудини. висота горщика —
11,5 см, діаметр вінець — 10,9 см,
дна — 6,1 см (рис. 12).
15. Сіроглиняна кружальна ми-
сочка на невисокій ніжці. Поверхня
чорного кольору, підлощена. вінця
слабко загнуті всередину та стер-
ті зверху. в ніжці — конусоподіб-
не заглиблення. висота — 5,2 см,
діаметр — до 10,8 см. висота ніж-
ки — 1 см, діаметр — 3,7—4,3 см
(рис. 13).
16. Ліпна миска з поволі загну-
тими всередину, потовщеними він-
цями та виділеним переходом тулу-
бу в дно. Колір сірий. висота — до
6,4 см. Діаметр верха — 19,4 см,
дна — 9,3 см (рис. 14).
17. Кам’яна прямокутна плитка.
Три боки — рівні, четвертий утво-
рює тупий кут. виготовлена вона з
місцевого пісковика з характерними
коричневими прожилками. Довжи-
на — до 34,3 см, ширина — 19,4—
20,2 см, товщина — 1,9—2,1 см. По
центру обабіч — сліди сточеності,
завглибшки 1—1,5 мм. зокрема, з
одного боку до овальної впадини
йде продовгуватий слід. з проти-
лежного, до центрального заглиб-
лення йде вже два таких сліди з
протилежних боків (рис. 15). Подіб-
ні довгі заглиблення могли утво-
ритись, наприклад, при заточенні
кинджала чи невеликого меча. в
центрі — цілком могли виправляти
й сокиру.
18. залізний меч, завдовжки
42 см, зі сплощено-метиликоподіб-
ним перехрестям розмірами 3,3 ×
7,4 см. воно утворене накладан-
ням двох фігурних пластин обабіч
на лезо меча. Навершя відсутнє.
Не виключено, що у давнину воно
було, оскільки при розчистці на
кінці руків’я було помітно деяке по-
товщення. Руків’я прямокутне в пе-
ретині, завдовжки 7,4 см, завшир-
шки — 2 см, завтовшки до 0,9 см.
Лезо трикутне, завдовжки 31,3 см,
завширшки в основі — 5,9 см, зав-
товшки — до 1,4 см (рис. 16).
19. Ніж залізний, з кістяною
зітлілою ручкою, від якої зберег-
лись відбитки не черешкові. Спин-
ка вигнута, лезо сильно сточене в
центрі (до 2,5 мм). Довжина пред-
рис. 16. залізний меч
рис. 15. Кам’яна плитка
8� ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
мета — 8,1 см. Ширина леза — до 1,4 см, його
довжина — 6,5 см (рис. 17: 1).
20—23. чотири трилопатевих базисних на-
конечника стріл з трикутною, «поважченою»
(тригранною на кінці) голівкою, та прихованою
втулкою. На одній збоку на втулці наявний от-
вір з нерівними краями (ливарний брак). Дов-
жина — 1,5—2,1 см, ширина основи — 0,8—
1 см (рис. 17: 2—5).
хАрАктеристикА оБрЯдУ
тА інВентАрЯ доскіФського
коМплексУ
Підкурганний обряд поховань, паралель-
но з ґрунтовим (Тереножкин 1961, с. 44), ха-
рактерний для населення доскіфської доби
Дніпровського Правобережного Лісостепу. в
Потясминні так поховано небіжчиків у наси-
пах 8 і 10 біля Оситняжки, 52 неподалік Гуляй
Города, 455 поблизу Макіївки, 113, 163 та ін.
на Тенетинці (Ильинская 1975, с. 16, 33, 36,
38, 47). в Пороссі — в курганах 10 біля Стеб-
лева (Клочко, Скорый 1993, с. 56), 321 непо-
далік забари, 236, 238, 275 коло Кагарлика
(Ковпаненко 1981, с. 23—25), поблизу Таращі
(Романюк, Гречко, Могилов 2018). Підкурган-
ні захоронення характерні й для комплексів
пізньочорнорлісько-жаботинського часу інших
регіонів: Середнього Подністров’я (Могилов
2020, с. 132) чи Побужжя (заец 1979). Утім,
курган 97 суттєво різниться від них. Тут не
виявлено класичного поховання, натомість ре-
штки посуду, зброю, побутові речі принесено зі
сторони. через руйнування центру комплексу
не ясно, чи були тут людські рештки. в сусідніх
курганах 87 та 100, що являють собою аналогії
цьому оригінальному поховально-поминаль-
ному комплексу, окремі людські рештки трап-
лялись.
Серед фрагментів кераміки переважають
уламки тюльпаноподібних горщиків, декорова-
них проколами під верхом та валиком із защи-
пами по корпусу. Це провідна форма кухонного
посуду передскіфської доби. вони домінують
у Правобережному Подніпров’ї, де відомі на
чорноліському (Тереножкін 1952, табл. 11: 2),
залевкинському городищах (Покровська 1952,
табл. I: 2); селищах в Іванівці (Могилов, Ру-
денко 2018, рис. 3: 1, 4) та Макіївці (Покровсь-
ка 1951, табл. I: 2); курганах 8 і 10 коло Осит-
няжки (Ильинская 1975, табл. XXI: 10, 12), 10
в Стеблеві (Клочко, Cкорый 1993, рис. 3: 3), 85
біля Канева, 56 неподалік Синявки (Ковпанен-
ко 1981, рис. 13: 2; 40: 3). Аналогічна ситуація з
ними — й на Середньому Дністрі: селища біля
Нагорян (Шовкопляс 1954, табл. I: 2, 4), Лен-
ківців (Мелюкова 1958, рис. 2: 1), Теремців,
зіньківців (Могилов 2011, рис. 1: 1—3; 2: 9—
11; Могилов, Нечитайло 2016, рис. 2: 4, 6, 7),
Дністрівки (Смирнова 1982, рис. 6: 5, 7); кур-
гани поблизу Луки-врублівецької (Шовкопляс,
Максимов 1952, табл. I: 6; Шовкопляс 1956,
рис. 7: 3), 1 неподалік Мервинців (Смирнова
1977, рис. 3: 1). Не складає виключення й Се-
реднє Побужжя (бойко 2004, рис. 2: 28, 30; 3:
1, 2), чи Поворскля (Ковпаненко 1967, рис. 14:
4; 19: 12).
Подекуди, зокрема на деяких пам’ятках Се-
реднього Дністра, такі горщики продовжують
широко вживатись й на початку ранньоскіфсь-
кої доби: Козлів (белозор, Могилов, Скорый
2010, рис. 7: 3, 7, 9, 21), Непоротове II (Кру-
шельницька 1998, рис. 5: 4). втім, згодом витіс-
няються банкоподібними формами.
в Українському Лісостепу, як і в кургані
біля Мотронинського городища, є деякі варіа-
ції в оздоблені вінець таких горщиків. зокре-
ма, проколи іноді доповнюються защипами
по вінцях. в Правобережному Подніпров’ї
дані приклади відомі на таких класичних
пам’ятках як Суботівське городище (Гершко-
вич 2016, рис. в1: 9) та жаботинське поселення
(Покровська 1973, рис. 5: 1). в Подністров’ї — з
Дністрівки (Смирнова 1982, рис. 6: 5) та Непо-
ротового (Крушельницька 1998, рис. 63: 2). в
Поворсклі — на західному укріпленні більсь-
кого городища (Шрамко 2006, рис. 7: 3). На во-
лині — в Могилянському могильнику (Смішко
1957, табл. I: 6). в Мотронинському кургані 97
відомі й уламки горщиків лише з защипами
по верху. в іншому випадку, отвори під вер-
хом доповнюються косими втисненнями па-
лички, що наслідують насічку. Останній декор
відомий на Правобережжі Дніпра — в матеріа-
лах Суботівського городища (Гершкович 2016,
рис. в9: 4) та жаботинського селища (Дараган
2011, табл. III: 4). в Середньому Подністров’ї
він зафіксований в Дністрівці (Смирнова 1985,
рис. 6: 11). в Поворсклі — на західному ук-
ріпленні більського городища (Шрамко 2006,
с. 220, рис. 7: 7, 8).
валик на корпусі таких посудин, як і в кур-
гані 97, часом замінюється смугою пальцевих
втиснень. залежно від кута, під яким ставили
палець, може більше проступати відбиток пуч-
ки (як у нашому випадку), чи нігтя, що краще
рис. 17. знахідки з поховання середньоскіфського
часу: 1 — ніж (залізо й кістка); 2—5 — наконечники
стріл (бронза)
85ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
відомо за аналогіями. Так оздоблено, напри-
клад, вироби з селища біля підніжжя Московсь-
кої Гори (Тереножкин 1959, табл. I), Суботівсь-
кого городища (Гершкович 2016, рис. в8: 2;
в12: 7) в Правобережному Подніпров’ї; з по-
ховання 36 бернашівці (Гуцал 2006, рис. 4:
1), Дністрівки та Григорівського городища на
Середньому Дністрі (Смирнова 1986, рис. 3: 8).
Рідкіснішими оздобами є втиснення паличкою
по корпусу.
У кургані 97 виявлено й фрагмент горщика
з валиком та проколами під вінцями. Ці виро-
би з’являються ще у доскіфський час, втім тоді
вони чисельно поступаються тюльпаноподіб-
ним виробам. Такі знахідки добре відомі з Се-
реднього Подніпров’я (Покровська 1973, рис. 5:
12), середніх течій Південного бугу (бойко
2004, рис. 3: 9) та Дністра (Смирнова 1986,
рис. 5: 1, 2). У ранньоскіфський час їх кількість
різко збільшується, вони стають найрозповсюд-
женішим типом тієї доби.
Миски з кургану 97 мають доволі різноманіт-
ний профіль верху. втім й вироби з прямим вер-
хом, й знахідки з загнутими всередину різно-
манітно потовщеними вінцями мають паралелі
в доскіфських комплексах. На Правобережжі
Середнього Дніпра вони відомі з залевкинсь-
кого (Покровська 1952, табл. I: 15, 16), Су-
ботівського (Гершкович 2016, рис. в7: 5), Мос-
ковського городищ (Тереножкин 1961, рис. 44:
3), кургану 486 біля Турії (Ильинская 1975,
табл. XXXII: 7). У Середньому Подністров’ї — з
курганів 4 і 6 поблизу Луки-врублівецької
(Шовкопляс, Максимов 1952, табл. I: 8; IV: 5),
селищ Мерешівка (Левицкий 1987, рис. 2: 7),
Дністрівка (Смирнова 1982, рис. 2: 4; 7: 8). в
Середньому Побужжі — з вишеньки 2 (бойко
2004, рис. 2: 3).
Різноманітне оздоблення верху мисок також
знаходить паралелі в доскіфських лісостепових
комплексах, хоч іноді продовжує використову-
ватись і в ранньоскіфську добу. Так, наколи
зсередини, що формують ззовні «перлини», ві-
домі з насипів 486 біля Турії (Ильинская 1975,
табл. XXXII: 7), 27/3 на Лисій Горі біля Таращі
(Романюк, Гречко, Могилов 2018, рис. 5: 7, 13),
вільшани (Ковпаненко, бессонова, Скорый
1994, рис. 1: 2). Пальцеві втиснення — порів-
няно рідкий різновид декору, відомий в наша-
руваннях пізнього доскіфського — архаїчного
ранньоскіфського часів: Козлів (белозор, Мо-
гилов, Скорый 2010, рис. 9: 16), зольник 5 на
західному укріпленні більського городища
(Шрамко 2006, рис. 6: 22). Закруглені бічні
виступи по вінцях — більш часті. в доскіфсь-
кий час вони знайдені на жаботинському по-
селенні (Покровська 1973, рис. 6: 3), в кургані
10 в Стеблеві (Клочко, Скорый 1993, рис. 6: 3)
в Правобережному Подніпров’ї; в Хухрі в По-
ворсклі: (Ковпаненко 1967, рис. 15: 7); в Не-
поротовому (Крушельницька 1998, рис. 66:
11), Мерешівці (Мелюкова 1958, рис. 6: 11) на
Середньому Дністрі. Коса насічка по вінцях
може бути паралельною, чи формувати кут.
Аналогічне оздоблення відоме з Суботівського
городища (Тереножкин 1961, рис. 39: 9; Герш-
кович 2016, рис. в25: 5), жаботинського сели-
ща (Дараган 2011, табл. 31: 3, 4), кургану 27/3
на Лисій Горі біля Таращі (Романюк, Гречко,
Могилов 2018, рис. 5: 14) на Правобережжі
Дніпра; Дністрівки (Смирнова 1982, рис. 7:
4; 1984, рис. 7: 4), Непоротового на Середньо-
му Дністрі (Крушельницька 1998, рис. 66: 18;
74: 7); Хухри в Поворсклі (Ковпаненко 1967,
рис. 15: 9). Канелюри по вінцях мисок виявлені
на залевкинському (Покровська 1952, табл. I:
13) та Суботівському городищах (Гершкович
2016, рис. в2: 11) в Лісостеповому Середньо-
му Подніпров’ї; Рудковецькому городищі (Гу-
цал 2000, рис. 2; Могилов, Нечитайло 2016,
рис. 7: 11), селищі біля Ленківців (Мелюкова
1958, рис. 2: 8) на Середньому Дністрі; в Мо-
гилянах на волині (Крушельницька 1974,
рис. 3: 2).
Корчаги — також типовий тип посуду до-
скіфської доби. Їх оздоблення має широкі па-
ралелі в пам’ятках тієї доби на теренах Ук-
раїнського Лісостепу. бічні виступи-упори
зафіксовані, наприклад, на посудинах з чор-
ноліського городища (Тереножкін 1952, рис. 7),
жаботинського поселення в Подніпров’ї (Пок-
ровська 1973, рис. 7: 12); Дністрівки (Смирнова
1982, рис. 10: 8; 1984, рис. 5:11; 6: 2—4; 1986,
рис. 5: 9), Ленківців, Коновки (Могилов 2010,
рис. 5: 10; 6: 14) в Подністров’ї. Геометричний
декор корчаг відомий з кургану 90 біля боб-
риці (Ковпаненко 1981, рис. 14: 5), жаботинсь-
кого поселення в Лісостеповому Подніпров’ї,
де він нерідко доповнюється конічними налі-
пами (вязьмітіна, Покровська 1952, рис. 4).
На Середньому Дністрі він зафіксований на
Григорівському городищі (Смирнова 1983,
рис. 1: 2, 4, 7), поселеннях в Дністрівці (Смир-
нова 1986, рис. 6: 11), Непоротовому (Крушель-
ницька,1998, рис. 33: 9). відомий він і на
степових корчагах в чорногорівсько-новочеркась-
ких комплексах (Махортых 2005, рис. 35: 9; 43:
11, 12).
вельми розповсюджені в доскіфських лісо-
степових комплексах й різноманітні черпаки.
Такі їх деталі як форма ручки та наявність
виступу на ній, геометричний декор знаходять
чисельні паралелі в синхронних старожитнос-
тях (Ильинская 1975, табл. VI; ХV; ХVI; ХIХ;
ХХII; ХХVI; Ковпаненко 1957, рис. 2; Смирно-
ва 1984, рис. 8). Не рідкісні й кубки, зокрема
й ті, дно яких втиснуто всередину (Ковпаненко
1981, рис. 52: 5, 9).
Кружечки зі стінок керамічних посудин в
Правобережному Подніпров’ї в доскіфську добу
знайдені на Суботівському городищі (Гершко-
вич 2016, рис. Н2), жаботинському поселенні
(Дараган 2011, табл. 75: 7—9). На Середньому
Дністрі вони виявлені в Мерешівці (Левиц-
86 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
кий 1987, с. 100), на Григорівському городищі
(Смирнова 1983, рис. 8: 6). Продовжують їх ви-
готовляти й у скіфську добу (бессонова, Ско-
рый 2001, рис. 60).
Бронзові бляшки з маленькою петлею на
звороті відомі з доскіфських нашарувань Гри-
горівського городища (Смирнова 1983, рис. 7:
1), селища в Дністрівці (Смирнова 1984, рис. 9:
1, 2). Продовжують вони існувати й у скіфську
добу (Могилов 2008, с. 42).
Бронзові наконечники стріл новочеркасько-
го типу — один з провідних культурно-хроно-
логічних індикаторів того періоду. вони добре
відомі в пізніх передскіфських комплексах: в
степових курганах (Щепинский 1962, рис. 3:
2—22; Тереножкин 1976, рис. 27: 3), похован-
нях Українського Лісостепу (Ковпаненко 1962,
рис. 1; Скорый 1999, рис. 10: 3—32), пам’ятках
Північного Кавказу (Эрлих 2007: рис. 77: 8;
82: 3).
Залізні ножі теж не рідкісні в доскіфських
старожитностях. На Лісостеповому Правобере-
жжі Дніпра вони знайдені на Суботівському
городищі (Тереножкин 1961, рис. 99: 1, 4—6),
поселеннях в жаботині (Покровська 1973,
рис. 4: 30—33) та Адамівці (березанська 1970,
рис. 70: 3), кургані поблизу вільшани (Ковпа-
ненко, Скорый 2003—2004, рис. 9: 7). в Серед-
ньому Подністров’ї — виявлені в захороненні
40 бернашівського могильника (Гуцал в.А.
2006, рис. 6: 9), на селищі в Дністрівці (Смир-
нова 1985, рис. 14: 4). відомі вони й у кіммерій-
ських пам’ятках степу (Махортых 2005, рис. 24:
8—10).
АнАліЗ похоВАльного оБрЯдУ
тА інВентАрЯ ЗАхороненнЯ
середньоскіФського періодУ
Підкурганні поховання середньоскіфського
періоду складають основу джерельної бази цьо-
го часу в Дніпровському Правобережному Лі-
состепу (Ковпаненко, бессонова, Скорый 1989,
с. 36), хоча кількість відомих ґрунтових могил
теж поступово збільшується (Могилов 2017,
с. 303—307). Додамо, що подібною є ситуація й
у Степовій Скіфії (Ольховский 1991, с. 51, 61,
66, 74; Могилов 2018, с. 306—308).
Для Правобережного Середнього Подніпро-
в’я цієї доби характерніша наявність однієї
центральної могили в кургані. Впускні похо-
вання в окремих гробницях не часті (Ковпа-
ненко, бессонова, Скорый 1989, с. 37). в степу
основні могили теж домінують, складаючи 77 %
(Ольховский 1991, с. 66). захоронення в ямах у
Правобережному Лісостепу в той час склада-
ють 31 % (Ковпаненко, бессонова, Скорый 1989
с. 37). Переважають вони й у степу, де у V ст. до
н. е. їх нараховується 78,3 % (Ольховский 1991,
с. 57, 65). в обох регіонах повністю домінує ін-
гумація (Ковпаненко, бессонова, Скорый 1989,
с. 39; Ольховский 1991, с. 57, 66).
Покладання небіжчика у випростаному
стані на спині за середньоскіфського періоду
переважає й у лісостеповому (Ковпаненко, бес-
сонова, Скорый 1989 с.39), й у степовому регіоні
(Ольховский 1991, с. 67). західне орієнтування
небіжчика властиве пам’яткам Степової Скіфії
(Ольховский 1991, с. 58, 67). На Правобережжі
Середнього Дніпра воно, вцілому, теж перева-
жає. втім, для басейну Тясмина, навпаки, ма-
лохарактерне (Ковпаненко, бессонова, Скорый
1989, с. 39; табл. 7).
Ноконечники стріл з поховання відносять-
ся до базисних типів. Подібні вістря чисель-
но домінували в сагайдачних наборах другої
половини VI — першої чверті V cт. до н. е. в
Українському Лісостепу такі вироби знайдені
наприклад в курганах 214 біля Яблунова, 411
поблизу Пекарів, 491 в Макіївці, 425 коло Ку-
лешівки, 497 неподалік басівки (Галанина
1977, табл. 2: 3, 5; 6: 8; 11: 25—27; 17: 6—9; Иль-
инская 1968, табл. XXVII: 41).
Залізні ножі з кістяним руків’ям у Скіфії
широко розповсюджуються з середньоскіфської
доби (Петренко 1967, с. 26), продовжуючи масо-
во застосовуватись й у пізньоскіфський час.
Залізний меч має аналогії у пам’ятках се-
редньоскіфського періоду. Меч з кургану 19
(могила 7) біля Криловки в Криму виріз-
няється більш тонким центром перехрестя та
паралельнішими лезами. в тому комплексі,
разом з переважаючими базисними стрілами,
трапилась одна з шипом, келермеського типу
(Колтухов 2012, рис. 7). Такі перехідні комп-
лекси відомі й у інших курганах, датованих
другою половиною VI ст. до н. е. (Могилов,
Діденко 2009, с. 48—52). Меч з брускоподіб-
ним навершям з поховання 13 некрополя Ар-
тющенко 2 (друга чверть V ст. до н. е.) має
вже ближче, сплощене метеликоподібне пе-
рехрестя та трикутний клинок (Кашаев 2009,
рис. 21:6). відомі ще декілька подібних за
формою позакомплексних знахідок, що мають
волютоподібне навершя: Грищенці, Катери-
нославська губернія (Мелюкова 1964, рис. 20:
10, 11), фонди НМІУ (Діденко, Шелехань 2017,
рис. 1: 9).
Кам’яна прямокутна точильна плитка. в
середньоскіфський час низка таких знахідок
відомі з Потясминня та Поросся. Існують як їх
утилітарні, так й магічні трактування (Петрен-
ко 1967, с. 36; Ковпаненко, бессонова, Скорый
1989, с. 87; Гуцал 2019, с. 265). виявлені вони в
похованнях, як жінок, так і чоловіків, і можуть
мати й прямокутну, й овальну форму. втім, як і
в нашому випадку, один з торцевих боків може
бути звужений, чи «виведений на кут». На Тяс-
мині й у Степу вони лежали біля голови (під
нею) чи поруч з коліном (під ним) покійника.
в Пороссі — на дерев’яному перекритті моги-
ли, чи на викиді з неї. Ці предмети знайдені в
курганах 404 біля журовки (бобринской 1905,
с. 24); 20 (центральна могила) над Холодним
87ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
Яром, де плитка була поруч зі списами, й ін-
терпретована як точильна (бобринской 1887,
с. 70); 1 (поховання 1) біля Макіївки (Покровсь-
ка 1949, с. 131) в Потясмині. А також — під на-
сипами 2, 4, 12 Стеблівського могильника на
Росі (Скорый 1997, рис. 12: 14; 24: 8; 40: 1). в
Степовій Скіфії така знахідка зроблена в по-
хованні 3 кургану 48 Акташського могильника
(бессонова, Скорый 1984, рис. 2: 4). Цим виро-
бам наведені східні аналогії в савроматів По-
волжя, саків казахських степів, і з Тянь-Шаня,
та висловлено припущення про їх тамтешні
корені (Петренко 1967, с. 36). зауважимо, що
плитка з Мотронинського кургану виготовле-
на з місцевого пісковику. Прототипи згаданим
правобережним лісостеповим виробам можна
бачити в цьому регіоні в ранньоскіфську добу.
зокрема, в кургані 7 біля берестняг в Порос-
сі теж виявлена схожа плитка (бобринской
1901, с. 101; Ковпаненко 1981, с. 9). Низка ви-
робів походить також з пам’яток архаїчного
часу в західноподільській групі (Гуцал 2019,
с. 265).
Ліпна миска. Такі форми, з виділеним де-
нцем та поволі загнутим вінцем, мають про-
тотипи ще в ранньоскіфську добу, коли вони
нерідко декоровані по верху наколами та різ-
номанітними наліпами, як от — в курганах 37
поблизу бобриці (Ковпаненко 1981, рис. 54:
8) чи 2 групи Медвин 2 (Ковпаненнко 1977,
рис. 57: 11). в середньоскіфський час таке оз-
доблення виходить з ужитку, втім форма зали-
шається. відома вона й у пізньоскіфську добу.
знахідки схожих мисок зафіксовані в курга-
нах 6 у Стеблеві (Скорый 1997, рис. 31: 1), 27 в
Казарівці, 70 в Курилівці, 86 в урочищі Секир-
не (Петренко 1967, рис. 9: 6, 9, 12).
Горщик, як відзначалось, є перехідним ти-
пом, зробленим за подобою ранньоскіфських
банкоподібних виробів (див. напр. Ильинская
1975, табл. IX: 6; XI: 2, 3). втім, валик під вер-
хом у нього не наліпний, а відтягнутий. з од-
ного боку — він пророблений слабше, і є пе-
реходом, по суті, вже до защипів по верху, які
переважають з початком середньоскіфського
часу. Такий декор, зокрема, добре представле-
ний на Мотронинському городищі (бессонова,
Скорый 2001, рис. 28: 9, 12).
Оригінальна гончарна сіроглиняна мисочка
на піддоні. за профілем загнутих вінець вона
нагадує деякі однотипні знахідки з Мотро-
нинського городища (Могилов, Руденко, Пан-
ченко 2018, с. 8, рис. 101: 241). Сіроглиняна
кераміка з пам’ятки зближуються, переважно,
з продукцією Ольвії (бессонова, Скорый 2001,
с. 81). Окремі миски з Ольвії та її округи VI—
V ст. до н. е. мають схожу форму верху. звичай-
ні для них й чорний ангоб та лощення. втім,
форму ніжки посудини з кургану 97 біля Мот-
ронинської цитаделі складно вважати влас-
тивою їм (Крапівіна 2007, с. 98, 103; рис. 5; 7;
Krapivina, Lejpunskaya 2009, fig. 2—3; буйских
2012, с. 71, рис. 10: 3—20; 11: 1) 1. Натомість,
піддон подібної форми інколи трапляється у
фракійського кружального сіроглиняного посу-
ду V—IV ст. до н. е. (Bouzek, Domaradzka 2009,
fig. 7a; Božkova, Vasileva 2009, fig. 13: 2).
хронологія передскіфського поховально-по-
минального комплексу може бути визначе-
на, виходячи з інвентаря. Кухонні горщики,
як було показано, характерні для пізньочор-
нолісько-жаботинського часу (IX—VIII ст. до
н. е.). врізний орнамент на столовому посуді
вказує на пізній час в таких межах. Ключовими
в кургані є наконечник стріли новочеркаського
типу, який дозволяє датувати комплекс другою
половиною VIII ст. до н. е. Дата впускного по-
ховання в кургані 97, виходячи з сагайдачно-
го набору стріл та перехідного типу горщика,
може бути визначена як друга половина VI ст.
до н. е.
Майбутнім дослідженням ще належить
встановити, чи належав доскіфський комп-
лекс кургану 97 населенню, що проживало за
півтора кілометри, на території майбутнього
Мотронинського городища, ще до спорудження
там цитаделі. Окремі знахідки докелермесько-
го та пізнього передскіфського часу іноді трап-
ляються на цій пам’ятці: кераміка з врізним
геометричним орнаментом, вістря стріл (бес-
сонова, Скорый 2001, рис. 62: 1; рис. 46: 8, 10),
псалій жаботинського типу (Могилов 2018a,
рис. 1; Могилов та ін. 2019, рис. 2: 3). Не мож-
на поки що й відкидати припущень, що насип
могли спорудити мешканці іншого селища, ще
не відкритого в гущині холодноярських лісів,
адже знахідки доби раннього заліза тут також
трапляються.
1. Щиро вдячний д. і. н. А. в. буйських за люб’язно
надані консультації з ольвійських матеріалів.
літерАтУрА
березанська, С. С. 1970. Нове джерело до ро-
зуміння зольників білогрудівського типу. Археоло-
гія, XXIV, с. 20-31.
белозор, в., Могилов, А., Скорый, С. 2010. Комп-
лексы раннего железного века у с. Козлов на Сред-
нем Днестре. Tyragetia, XIX, 1, с. 149-174.
бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1986. Погребение
скифского воина из Акташского могильника в вос-
точном Крыму. советская археология, 4, с. 158-169.
бессонова, C. C., Скорый, C. A. 2001. Мотронин-
ское городище скифской эпохи. Киев; Краков: ИА
НАН Украины.
бобринской, А. А. 1887. Курганы и случайные
археологические находки близ местечка смелы. I.
Санкт-Петербург: М. М. Стасюлевич.
бобринской, А. А. 1901. Курганы и случайные ар-
хеологические находки близ местечка смелы. III.
Санкт-Петербург: М. М. Стасюлевич.
бобринской, А. А. 1905. Отчет о раскопках, произ-
веденных в 1903 году в черкасском уезде Киевской
губернии. Известия Археологической комиссии, 14,
с. 1-43.
88 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
бойко, ю. Н. 2004. вишенка 2 — новый черно-
лесско-жаботинский памятник в Среднем Побужье.
Древности, с. 238-259.
буйских, А. в. 2012. Керамика VI—V вв. до н. э.
из раскопок римского претория в Ольвии. Археоло-
гія і давня історія України, 8, с. 61-73.
вязьмітіна, М. І., Покровська, є. ф. 1956. Посе-
лення VII—VI ст. до н. е. в околицях с. жаботин. Ар-
хеологічні пам’ятки УРсР, VI, с. 38-47.
Галанина, Л. К. 1977. скифские древности Прид-
непровья. Свод археологических источников, Д1-33.
Москва: Наука.
Гершкович, Я. П. 2016. суботовское городище.
Киев: ИА НАН Украины.
Гуцал, А. ф. 2000. Рудковецьке городище і пер-
ший похід скіфів у Придністровський Лісостеп. в:
баженов, Л. в. та ін. (ред.). Давня і середньовічна іс-
торія України. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-
Подільський університет, с. 69-79.
Гуцал, в. А. 2006. Поховальний обряд перед-
скіфського часу на Могилівщині. в: баженов,
Л. в. (ред.). Друга Могилів-Подільська краєзнавча
конференція. Могилів-Подільський: Oium, с. 47-
55.
Гуцал, в. А. 2019. Дослідження ранньоскіфського
кургану біля с. Купин на Хмельниччині. Археологія
і давня історія України, 2 (31), с. 259-267.
Дараган, М. Н. 2011. Начало раннего железно-
го века в Днепровской Правобережной Лесостепи.
Киев: КНТ.
Діденко, С. в., Шелехань, О. в. 2017. Мечі та кин-
джали періоду скіфської классики у зібранні Націо-
нального музею історії України. Археологія і давня
історія України, 2 (23), с. 271-278.
заец, И. И. 1979. Курганный комплекс ран-
нескифского времени у с. Тютьки винницкой облас-
ти. советская археология, 1, с. 256-260.
Ильинская, в. А. 1968. скифы Днепровского Ле-
состепного Левобережья. Киев: Наукова думка.
Ильинская, в. А. 1975. Раннескифские курганы
бассейна р. Тясмин. Киев: Наукова думка.
Кашаев, С. в. 2009. Некрополь Артющенко 2. Бос-
порские исследования, XXII, с. 188-267.
Клочко, в. И. Скорый, С. А. 1993. К исследованию
позднечернолесского погребального обряда. Россий-
ская археология, 4, с. 54-64.
Ковпаненко, Г. Т. 1957. Поселення періоду пізнь-
ої бронзи і раннього заліза поблизу Охтирки. Архео-
логія, XI, с. 95-105.
Ковпаненко, Г. Т. 1962. Погребение VIII—VII вв.
до н. э. в бассейне р. ворсклы. Краткие сообщения
Института археологии АН УссР, 12, с. 66-72.
Ковпаненко, Г. Т. 1967. Племена скіфського часу
на Ворсклі. Київ: Наукова думка.
Ковпаненко, Г. Т. 1977. Курганы скифского вре-
мени у с. Медвин в Поросье. в: Тереножкин, А. И.
(ред.). скифы и сарматы. Киев: Наукова думка,
с. 40-72.
Ковпаненко, Г. Т. 1981. Курганы раннескифского
времени в баcсейне р. Рось. Киев: Наукова думка.
Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый,
С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровс-
кого Лесостепного Правобережья. Киев: Наукова
думка.
Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А.
1994. Новые курганы раннего железного века в По-
росье. в: черненко, Е. в. (ред.). Древности скифов.
Киев: ИА АН Украины, с. 41-62.
Ковпаненко, Г. Т., Скорый, С. А. 2003—2004. Оль-
шана: погребение предскифского времени в Днеп-
ровской Правобережной Лесостепи. Stratum plus, 3,
с. 265-288.
Колтухов, С. Г. 2012. скифы Крымского Присива-
шья в VII—IV вв. до н. э. Погребальные памятники.
Симферополь: феникс.
Крапівіна, в. в. 2007. Сіроглиняна кераміка Оль-
вії VI—V ст. до н. е. Археологія, 1, с. 98-106.
Крушельницька, Л. І. 1974. Пам’ятки могилянсь-
кого типу. Археологія, 13, с. 11-24.
Крушельницька, Л. І. 1998. Чорноліська культу-
ра середнього Подністров’я (за матеріалами непо-
ротівської групи пам’яток). Львів: Львівська нау-
кова бібліотека ім. в. Стефаника.
Левицкий, О. Г. 1987. Горизонт раннего железно-
го века на поселении Мерешовка. в: борзияк, И. Я.
(ред.). Молдавское Приднестровье в первобытную
эпоху. Кишинев: Штиница, с. 92-106.
Махортых, С. в. 2005. Киммерийцы северного
Причерноморья. Киев: Шлях.
Мелюкова, А. И. 1958. Памятники скифского
времени лесостепного Среднего Поднестровья. Ма-
териалы и исследования по археологии сссР, 64,
с. 5-102.
Мелюкова, А. И. 1964. Вооружение скифов. Свод
археологических источников, Д 1-4. Москва: Наука.
Могилов, О. Д. 2008. спорядження коня скіфської
доби у Лісостепу східної Європи. Київ; Кам’янець-
Подільський: Мошинський.
Могилов, А. Д. 2010. К археологической карте Се-
верной буковины раннего железного века. Revista
arheologica, V, 1, с. 98-129.
Могилов, О. Д. 2011. Теремці — поселення до-
скіфськго часу на Середньому Дністрі. Археологія і
фортифікація середнього Подністров’я, с. 23-31.
Могилов, А. Д. 2017. Ранняя группа погребений
Светловодского могильника. Археологія і давня іс-
торія України, 2 (23), с. 303-310.
Могилов, О. Д. 2018a. Скіфські поховання з вуз-
дою з Дніпровського Припоріжжя. Археологія і дав-
ня історія України, 2 (27), с. 287-315.
Могилов, О. Д. 2018b. Нові знахідки ранньоскіфсь-
кого часу на Мотронинському городищі. в: Корост,
І. І. (ред.). старожитності Лівобережжя Дніпра.
Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 86-
88.
Могилов, О. Д. 2020. О формировании раннескиф-
ской культуры на Среднем Днестре. Stratum plus, 3,
с. 129-170.
Могилов, О. Д., Діденко, С. в. 2009. Скіфський
курган 448 біля с. журовка — пам’ятка перехідного
часу в Потясминні. Археологія, 3, с. 45-55.
Могилов, О., Нечитайло, П. 2016. Археологічні
розвідки на поселеннях раннього залізного віку в
Середньому Подністров’ї. Археологія і фортифіка-
ція України, с. 55-66.
Могилов, О. Д., Руденко, С. в. 2018. Поселення
раннього залізного віку біля с. Іванівка в Потясмин-
ні. Археологія і давня історія України, 2 (27), с. 245-
250.
Могилов, О. Д., Руденко, С. в., Панченко, К. І.
2018. Звіт про роботи на Мотронинському горо-
дищі (Чигиринський район Черкаської області) в
2018 р. НА ІА НАН України, ф. 64.
Могилов, О. Д., Руденко, С. в., Панченко, К. І.,
Ляшко, ю. ю. 2019. Розкопки Мотронинського горо-
дища. Археологічні дослідження в Україні 2017 р.,
с. 306-307.
Ольховский, в. С. 1991. Погребально-поминаль-
ная обрядность населения степной скифии (VII—
III вв. до н. э.). Москва: Наука.
89ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
Петренко, в. Г. 1967. Правобережье среднего
Приднепровья в V—III вв. до н. э. Свод археологичес-
ких источников, Д 14. Москва: Наука.
Покровська, є. 1949. Розкопки коло Макіївки. Ар-
хеологічні пам’ятки УРсР, 2, с. 130-138.
Покровська, є. ф. 1951. Поселення передскіфсь-
кого часу в басейні р. Тясмин. Археологія, V, с. 192-
195.
Покровська, є. ф. 1952. Поселення VIII —VI ст.
до н. е. на Тясмині. Археологія, VII, с. 43-65.
Покровская, Е. ф. 1973. Предскифское поселе-
ние у с. жаботин. советская археология, 4, с. 169-
188.
Романюк, в. в., Гречко, Д. С., Могилов, О. Д.
2018. Дослідження курганів раннього залізного віку
в Пороссі. Археологія і давня історія України, 2 (27),
с. 251-263.
Скорый, С. А. 1997. стеблев: скифский могиль-
ник в Поросье. Киев: ИА НАН Украины.
Скорый, С. А. 1999. Киммерийцы в Украинской
Лесостепи. Киев; Полтава: Археологія.
Смирнова, Г. И. 1977. О хронологическом соотно-
шении памятников типа Сахарна-Солончены и жа-
ботин (по материалам курганов у с. Мервинцы на
Днестре). советская археология, 4, с. 94-107.
Смирнова, Г. И. 1982. закрытые предскифские
комплексы у села Днестровка-Лука. в: Микляев,
А. М. (ред.). Древние памятники культуры на тер-
ритории сссР. Ленинград: Государственный Эр-
митаж, с. 30-53.
Смирнова, Г. И. 1983. Материальная культура
Григоровского городища (к вопросу о формировании
чернолесско-жаботинских памятников). Археологи-
ческий сборник Государственного Эрмитажа, 23,
с. 60-72.
Смирнова, Г. И. 1984. О формировании поздне-
чернолесской культуры на Среднем Днестре по ма-
териалам поселения Днестровка-Лука. Археологи-
ческий сборник Государственного Эрмитажа, 25,
с. 43-60.
Смирнова, Г. И. 1985. Поселение у с. Днестров-
ка — памятник чернолесской культуры на Днестре.
Археологический сборник Государственного Эрми-
тажа, 26, с. 5-29.
Смирнова, Г. И. 1986. Последний сезон работ на
чернолесском поселении Днестровка-Лука и воп-
росы хронологии позднего чернолесья. Археологи-
ческий сборник Государственного Эрмитажа, 27,
с. 8-26.
Смишко, М. ю. 1957. Погребения раннежелезно-
го века в с. Могиляны, Ровенской области. Краткие
сообщения Института археологии АН УссР, 7,
с. 54-57.
Тереножкін, О. І. 1952. Розвідки і розкопки
1949 р. в північній частині Кіровоградської області.
Археологія, VII, с. 110-144.
Тереножкин, А. И. 1959. Комплексная экспеди-
ция на Кременчугской ГЭС и раскопки у Ново-Гео-
ргиевска в 1956 году. Краткие сообщения Инсти-
тута археологии АН УссР, 8, с. 3-12.
Тереножкин, А. И. 1961. Предскифский период на
Днепровском Правобережье. Киев: АН УССР.
Тереножкин, А. И. 1976. Киммерийцы. Киев: На-
укова думка.
Шовкопляс, І. Г. 1954. Поселення ранньоскіфсь-
кого часу на Середньому Дністрі. Археологія, IX,
с. 98-104.
Шовкопляс, І. Г. 1956. Середньодністровська ек-
спедиція 1949—1951 рр. Археологічні пам’ятки
УРсР, VI, с. 29-37.
Шовкопляс, І. Г. Максимов, є. в. 1952. Дослід-
ження курганного могильника передскіфського часу
на Середньому Дністрі. Археологія, VII, с. 89-109.
Шрамко, І. б. 2006. Ранній період в історії геро-
дотівського Гелону (за матеріалами зольника 5). в:
черненко, є. в. (ред.). Більське городище та його ок-
руга. Київ: Шлях, с. 33-56.
Щепинский, А. А. 1962. Погребение начала же-
лезного века у Симферополя. Краткие сообщения
Института археологии АН УссР, 12, с. 57-65.
Эрлих, в. Р. 2007. северо-Западный Кавказ в на-
чале железного века. Протомеотская группа па-
мятников. Москва: Наука.
Krapivina, V., Lejpunskaja, N. 2009. Grey Table
Ware from Late Archaic-Early Classical Complexes of
the Central Quarter of Olbia Pontica. Pontica, XLII, 1,
p. 67-76.
Bouzek, J., Domaradzka, L. 2009. Thracian Grey
Pottery in Bulgaria: Pistiros and Other Sites. Pontica,
XLII, 1, p. 199-222.
Božkova, A., Vasileva, D. 2009. Un complexe de
céramique monochrome des environs de Simeonovgrad
dans la vallée du Hebros. Pontica, XLII, 1, p. 223-244.
REfERENcES
Berezanska, S. S. 1970. Nove dzherelo do rozuminnia zol-
nykiv bilohrudivskoho typu. Arkheolohiia, XXIV, s. 20-31.
Belozor, V., Mogilov, A., Skoryi, S. 2010. Kompleksy ranne-
go zheleznogo veka u s. Kozlov na Srednem Dnestre. Tyrage-
tia, XIX, 1, s. 149-174.
Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1986. Pogrebenie skifskogo
voina iz Aktashskogo mogilnika v Vostochnom Krymu. Sovet-
skaia arkheologiia, 4, s. 158-169.
Bessonova, C. C., Skoryi, C. A. 2001. Motroninskoe gorod-
ishche skifskoi epokhi. Kiev; Krakov: IA NAN Ukrainy.
Bobrinskoi, A. A. 1887. Kurgany i sluchainye arkheolog-
icheskie nakhodki bliz mestechka Smely. I. Sankt-Peterburg:
M. M. Stasiulevich.
Bobrinskoi, A. A. 1901. Kurgany i sluchainye arkheolog-
icheskie nakhodki bliz mestechka Smely. III. Sankt-Peterburg:
M. M. Stasiulevich.
Bobrinskoi, A. A. 1905. Otchet o raskopkakh, proizveden-
nykh v 1903 godu v Cherkasskom uezde Kievskoi gubernii.
Izvestiia Arkheologicheskoi komissii, 14, s. 1-43.
Boiko, Iu. N. 2004. Vishenka 2 — novyi chernolessko-zhab-
otinskii pamiatnik v Srednem Pobuzhe. Drevnosti, s. 238-
259.
Buiskikh, A. V. 2012. Keramika VI—V vv. do n. e. iz rasko-
pok rimskogo pretoriia v Olvii. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy, 8, s. 61-73.
Viazmitina, M. I., Pokrovska, Ye. F. 1956. Poselennia
VII—VI st. do n. e. v okolytsiakh s. Zhabotyn. Arkheolohichni
pam’iatky URSR, VI, s. 38-47.
Galanina, L. K. 1977. Skifskie drevnosti Pridneprovia. Svod
arkheologicheskikh istochnikov, D1-33. Moskva: Nauka.
Gershkovich, Ia. P. 2016. Subotovskoe gorodishche. Kiev:
IA NAN Ukrainy.
Hutsal, A. F. 2000. Rudkovetske horodyshche i pershyi
pokhid skifiv u Prydnistrovskyi Lisostep. In: Bazhenov,
L. V. ta in. (ed.). Davnia i serednovichna istoriia Ukrainy.
Kam’ianets-Podilskyi: Kam’ianets-Podilskyi universytet,
s. 69-79.
Hutsal, V. A. 2006. Pokhovalnyi obriad peredskifskoho
chasu na Mohylivshchyni. In: Bazhenov, L. V. (ed.). Druha
Mohyliv-Podilska kraieznavcha konferentsiia. Mohyliv-Podil-
skyi: Oium, s. 47-55.
Hutsal, V. A. 2019. Doslidzhennia rannoskifskoho kur-
hanu bilia s. Kupyn na Khmelnychchyni. Arkheolohiia i dav-
nia istoriia Ukrainy, 2 (31), s. 259-267.
Daragan, M. N. 2011. Nachalo rannego zheleznogo veka v
Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Kiev: KNT.
Didenko, S. V., Shelekhan, O. V. 2017. Mechi ta kyndzhaly
periodu skifskoi klassyky u zibranni Natsionalnoho muzeiu
90 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Публікація археологічних матеріалів
istorii Ukrainy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (23),
s. 271-278.
Zaets, I. I. 1979. Kurgannyi kompleks ranneskifskogo vre-
meni u s. Tiutki Vinnitskoi oblasti. Sovetskaia arkheologiia,
1, s. 256-260.
Ilinskaia, V. A. 1968. Skify Dneprovskogo Lesostepnogo
Levoberezhia. Kiev: Naukova dumka.
Ilinskaia, V. A. 1975. Ranneskifskie kurgany basseina
r. Tiasmin. Kiev: Naukova dumka.
Kashaev, S. V. 2009. Nekropol Artiushchenko 2. Bospor-
skie issledovaniia, XXII, s. 188-267.
Klochko, V. I. Skoryi, S. A. 1993. K issledovaniiu pozd-
nechernolesskogo pogrebalnogo obriada. Rossiiskaia arkhe-
ologiia, 4, s. 54-64.
Kovpanenko, H. T. 1957. Poselennia periodu piznoi bronzy
i rannoho zaliza poblyzu Okhtyrky. Arkheolohiia, XI, s. 95-
105.
Kovpanenko, G. T. 1962. Pogrebenie VIII—VII vv. do n. e.
v basseine r. Vorskly. Kratkie soobshcheniia Instituta arkhe-
ologii AN USSR, 12, s. 66-72.
Kovpanenko, H. T. 1967. Plemena skifskoho chasu na Vor-
skli. Kyiv: Naukova dumka.
Kovpanenko, G. T. 1977. Kurgany skifskogo vremeni u
s. Medvin v Porose. In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Skify i sar-
maty. Kiev: Naukova dumka, s. 40-72.
Kovpanenko, G. T. 1981. Kurgany ranneskifskogo vremeni
v bacseine r. Ros. Kiev: Naukova dumka.
Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1989.
Pamiatniki skifskoi epokhi Dneprovskogo Lesostepnogo Pra-
voberezhia. Kiev: Naukova dumka.
Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1994.
Novye kurgany rannego zheleznogo veka v Porose. In:
Chernenko, E. V. (ed.). Drevnosti skifov. Kiev: IA AN Ukrainy,
s. 41-62.
Kovpanenko, G. T., Skoryi, S. A. 2003—2004. Olshana:
pogrebenie predskifskogo vremeni v Dneprovskoi Pravobe-
rezhnoi Lesostepi. Stratum plus, 3, s. 265-288.
Koltukhov, S. G. 2012. Skify Krymskogo Prisivashia v VII—
IV vv. do n. e. Pogrebalnye pamiatniki. Simferopol: Feniks.
Krapivina, V. V. 2007. Sirohlyniana keramika Olvii VI—
V st. do n. e. Arkheolohiia, 1, s. 98-106.
Krushelnytska, L. I. 1974. Pam’iatky mohylianskoho typu.
Arkheolohiia, 13, s. 11-24.
Krushelnytska, L. I. 1998. Chornoliska kultura Serednoho
Podnistrov’ia (za materialamy neporotivskoi hrupy pam’iatok).
Lviv: Lvivska naukova biblioteka im. V. Stefanyka.
Levitskii, O. G. 1987. Gorizont rannego zheleznogo veka
na poselenii Mereshovka. In: Borziiak, I. Ia. (ed.). Moldavskoe
Pridnestrove v pervobytnuiu epokhu. Kishinev: Shtinitsa,
s. 92-106.
Makhortykh, S. V. 2005. Kimmeriitsy Severnogo Pricher-
nomoria. Kiev: Shliakh.
Meliukova, A. I. 1958. Pamiatniki skifskogo vremeni le-
sostepnogo Srednego Podnestrovia. Materialy i issledovaniia
po arkheologii SSSR, 64, s. 5-102.
Meliukova, A. I. 1964. Vooruzhenie skifov. Svod arkheolog-
icheskikh istochnikov, D 1-4. Moskva: Nauka.
Mohylov, O. D. 2008. Sporiadzhennia konia skifskoi doby
u Lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Kam’ianets-Podilskyi:
Moshynskyi.
Mogilov, A. D. 2010. K arkheologicheskoi karte Severnoi
Bukoviny rannego zheleznogo veka. Revista arheologica, V, 1,
s. 98-129.
Mohylov, O. D. 2011. Teremtsi — poselennia doskifskho
chasu na Serednomu Dnistri. Arkheolohiia i fortyfikatsiia
Serednoho Podnistrov’ia, s. 23-31.
Mogilov, A. D. 2017. Ranniaia gruppa pogrebenii Svet-
lovodskogo mogilnika. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy,
2 (23), s. 303-310.
Mohylov, O. D. 2018a. Skifski pokhovannia z vuzdoiu z
Dniprovskoho Pryporizhzhia. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy, 2 (27), s. 287-315.
Mohylov, O. D. 2018b. Novi znakhidky rannoskifskoho
chasu na Motronynskomu horodyshchi. In: Korost, I. I. (ed.).
Starozhytnosti Livoberezhzhia Dnipra. Kyiv; Kotelva: TsP
NAN Ukrainy i UTOPIK, s. 86-88.
Mogilov, O. D. 2020. O formirovanii ranneskifskoi kultury
na Srednem Dnestre. Stratum plus, 3, s. 129-170.
Mohylov, O. D., Didenko, S. V. 2009. Skifskyi kurhan 448
bilia s. Zhurovka — pam’iatka perekhidnoho chasu v Potias-
mynni. Arkheolohiia, 3, s. 45-55.
Mohylov, O., Nechytailo, P. 2016. Arkheolohichni roz-
vidky na poselenniakh rannoho zaliznoho viku v Serednomu
Podnistrov’i. Arkheolohiia i fortyfikatsiia Ukrainy, s. 55-66.
Mohylov, O. D., Rudenko, S. V. 2018. Poselennia rannoho
zaliznoho viku bilia s. Ivanivka v Potiasmynni. Arkheolohiia i
davnia istoriia Ukrainy, 2 (27), s. 245-250.
Mohylov, O. D., Rudenko, S. V., Panchenko, K. I. 2018.
Zvit pro roboty na Motronynskomu horodyshchi (Chyhyryn-
skyi raion Cherkaskoi oblasti) v 2018 r. NA IA NAN Ukrainy,
f. 64.
Mohylov, O. D., Rudenko, S. V., Panchenko, K. I., Liashko,
Yu. Yu. 2019. Rozkopky Motronynskoho horodyshcha. Arkhe-
olohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 306-307.
Olkhovskii, V. S. 1991. Pogrebalno-pominalnaia obriad-
nost naseleniia Stepnoi Skifii (VII—III vv. do n. e.). Moskva:
Nauka.
Petrenko, V. G. 1967. Pravoberezhe Srednego Pridneprovia
v V—III vv. do n. e. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D
14. Moskva: Nauka.
Pokrovska, Ye. 1949. Rozkopky kolo Makiivky. Arkheolo-
hichni pam’iatky URSR, 2, s. 130-138.
Pokrovska, Ye. F. 1951. Poselennia peredskifskoho chasu v
baseini r. Tiasmyn. Arkheolohiia, V, s. 192-195.
Pokrovska, Ye. F. 1952. Poselennia VIII —VI st. do n. e. na
Tiasmyni. Arkheolohiia, VII, s. 43-65.
Pokrovskaia, E. F. 1973. Predskifskoe poselenie u s. Zhab-
otin. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 169-188.
Romaniuk, V. V., Hrechko, D. S., Mohylov, O. D. 2018.
Doslidzhennia kurhaniv rannoho zaliznoho viku v Porossi.
Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (27), s. 251-263.
Skoryi, S. A. 1997. Steblev: skifskii mogilnik v Porose. Kiev:
IA NAN Ukrainy.
Skoryi, S. A. 1999. Kimmeriitsy v Ukrainskoi Lesostepi.
Kiev; Poltava: Arkheologiia.
Smirnova, G. I. 1977. O khronologicheskom sootnoshenii
pamiatnikov tipa Sakharna-Soloncheny i Zhabotin (po ma-
terialam kurganov u s. Mervintsy na Dnestre). Sovetskaia
arkheologiia, 4, s. 94-107.
Smirnova, G. I. 1982. Zakrytye predskifskie kompleksy u
sela Dnestrovka-Luka. In: Mikliaev, A. M. (ed.). Drevnie pa-
miatniki kultury na territorii SSSR. Leningrad: Gosudarst-
vennyi Ermitazh, s. 30-53.
Smirnova, G. I. 1983. Materialnaia kultura Grigorovskogo
gorodishcha (k voprosu o formirovanii chernolessko-zhabotin-
skikh pamiatnikov). Arkheologicheskii sbornik Gosudarstven-
nogo Ermitazha, 23, s. 60-72.
Smirnova, G. I. 1984. O formirovanii pozdnechernolesskoi
kultury na Srednem Dnestre po materialam poseleniia
Dnestrovka-Luka. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstven-
nogo Ermitazha, 25, s. 43-60.
Smirnova, G. I. 1985. Poselenie u s. Dnestrovka — pami-
atnik chernolesskoi kultury na Dnestre. Arkheologicheskii
sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 26, s. 5-29.
Smirnova, G. I. 1986. Poslednii sezon rabot na cherno-
lesskom poselenii Dnestrovka-Luka i voprosy khronologii
pozdnego chernolesia. Arkheologicheskii sbornik Gosudarst-
vennogo Ermitazha, 27, s. 8-26.
Smishko, M. Iu. 1957. Pogrebeniia rannezheleznogo veka
v s. Mogiliany, Rovenskoi oblasti. Kratkie soobshcheniia Insti-
tuta arkheologii AN USSR, 7, s. 54-57.
Terenozhkin, O. I. 1952. Rozvidky i rozkopky 1949 r. v
pivnichnii chastyni Kirovohradskoi oblasti. Arkheolohiia, VII,
s. 110-144.
Terenozhkin, A. I. 1959. Kompleksnaia ekspeditsiia na
Kremenchugskoi GES i raskopki u Novo-Georgievska v 1956
godu. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR,
8, s. 3-12.
Terenozhkin, A. I. 1961. Predskifskii period na Dne-
provskom Pravoberezhe. Kiev: AN USSR.
Terenozhkin, A. I. 1976. Kimmeriitsy. Kiev: Naukova dum-
ka.
Shovkoplias, I. H. 1954. Poselennia rannoskifskoho chasu
na Serednomu Dnistri. Arkheolohiia, IX, s. 98-104.
Shovkoplias, I. H. 1956. Serednodnistrovska ekspedytsiia
1949—1951 rr. Arkheolohichni pam’iatky URSR, VI, s. 29-37.
91ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 4 (41)
Могилов, О. Д., Панченко, К. І., Руденко, с. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища
Shovkoplias, I. H. Maksymov, Ye. V. 1952. Doslidzhennia
kurhannoho mohylnyka peredskifskoho chasu na Serednomu
Dnistri. Arkheolohiia, VII, s. 89-109.
Shramko, I. B. 2006. Rannii period v istorii herodotivskoho
Helonu (za materialamy zolnyka 5). In: Chernenko, Ye. V.
(ed.). Bilske horodyshche ta yoho okruha. Kyiv: Shliakh, s. 33-
56.
Shchepinskii, A. A. 1962. Pogrebenie nachala zheleznogo
veka u Simferopolia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkhe-
ologii AN USSR, 12, s. 57-65.
Erlikh, V. R. 2007. Severo-Zapadnyi Kavkaz v nachale
zheleznogo veka. Protomeotskaia gruppa pamiatnikov. Mosk-
va: Nauka.
Krapivina, V., Lejpunskaja, N. 2009. Grey Table Ware
from Late Archaic-Early Classical Complexes of the Central
Quarter of Olbia Pontica. Pontica, XLII, 1, p. 67-76.
Bouzek, J., Domaradzka, L. 2009. Thracian Grey Pottery
in Bulgaria: Pistiros and Other Sites. Pontica, XLII, 1, p. 199-
222.
Božkova, A., Vasileva, D. 2009. Un complexe de céramique
monochrome des environs de Simeonovgrad dans la vallée du
Hebros. Pontica, XLII, 1, p. 223-244.
O. D. Mogylov, K. I. Panchenko,
S. V. Rudenko
thE BARROw Of thE
EARlY iRON AgE NEAR
mOtRONYN hillfORt
In 2019, the Scythian Right-bank expedition organ-
ized by the Institute of Archaeology of the National
Academy of Sciences of Ukraine and the National His-
torical and Cultural Reserve «Chyhyryn» excavated
the barrows on the Motronyn hillfort suburb, located
near Melnyky village, Chyhyryn district, Cherkasy
Region, in the south of the Forest-Steppe of Dnieper
Right-bank area.
The barrows were erected in pre-Scythian Age and
the barrow 97 also contained the inlet Scythian burial.
This mound was 0.65 m high, the diameter was 8.8—
9.8 m. A pre-Scythian burial-memorial complex was dis-
covered under the mound, destroyed by a later burial.
Finds from it are represented by fragments of ceramic
ware: pots, large earthenware pots, bowls, ladles. Some
fragments are decorated with geometric patterns. Ce-
ramic spindle whorls, iron knives, bronze arrowheads,
plaques, and animal bones were also found.
During the Middle Scythian period another deceased
was buried in the center of the mound. The tomb had
the shape of a rectangular pit, oriented along the
west — east line. Its length was 1.89—2.16 m, width —
0.7—0.82 m, depth from the surface of the mound —
1.45 m. The skeleton laid supine, with its head to the
west. The left leg was lying on a stone slab. A quiver
with arrows was placed next to it. An iron sword and a
knife with a bone handle were found near the belt. This
burial was also accompanied with the laying of wares
in the mound borders. A pot was buried in the north,
and handmade and wheel-made bowls in the east.
Pre-Scythian finds from the mound have analo-
gies in different regions of the Ukrainian Forest-
Steppe where antiquities of the Late Chornoliska and
Zhabotyn cultures are widespread, in particular on the
Middle Dniester and in the Southern Bug River region,
on the Right-bank of the Dnieper and in the Vorskla
River region. A set of pottery and an arrowhead of
the Novocherkassk type allows us to date the men-
tioned assemblage by the second half of the 8th centu-
ry BC.
Funeral rite and grave goods of the Scythian Age
burial also have parallels in the sites of that time, in-
cluding the south of the Right-bank of Middle Dnieper.
According to the pot type and arrowheads, this burial
can be dated to the second half of the 6th century BC.
Keywords: mound, burial, Pre-Scythian time,
Scythian period, armament, dishes, Dnieper Right-
Bank Forest-Steppe region.
Одержано 17.04.2021
МогилоВ олександр дмитрович, кандидат іс-
торичних наук, старший науковий співробітник, Ін-
ститут археології НАН України, Київ, Україна.
mOgYlOV Oleksandr D., Candidate of Historical
Sciences, Senior Researcher, Institute of Archaeol-
ogy, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv,
Ukraine.
ORCID: 0000-0002-2400-2380,
e-mail: mogilovod@gmail.com.
пАнЧенко кирило ігорович, викладач, Цен-
тральноукраїнський державний педагогічний уні-
верситет імені володимира винниченка, Кропивни-
цький, Україна
pANchENKO Kyrylo i., Lecturer, Volodymyr
Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical
University, Kropivnitsky, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-3988-5294,
e-mail: pankir90@ gmail.com.
рУденко сергій Вікторович, завідувач сектору,
НІКз «чигирин», чигирин, Україна.
RuDENKO Serhiy V., head of the Branch, NIKZ
«Chygyryn», Chygyryn, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-9347-8083,
e-mail: serhii_rudenko@ukr.net.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187541 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:37:29Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Могилов, О.Д. Панченко, К.І. Руденко, С.В. 2023-01-06T17:47:23Z 2023-01-06T17:47:23Z 2021 Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища / О.Д. Могилов, К.І. Панченко, С.В. Руденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2021. — Вип. 4 (41). — С. 75-91. — Бібліогр.: 79 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2021.04.05 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187541 904.5(477.46)”638” Стаття присвячена публікації матеріалів передскіфського кургану 97 в околицях Мотронинського городища в Потясминні, що містив впускне скіфське поховання. In 2019, the Scythian Right-bank expedition organized by the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine and the National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn» excavated the barrows on the Motronyn hillfort suburb, located near Melnyky village, Chyhyryn district, Cherkasy Region, in the south of the Forest-Steppe of Dnieper Right-bank area. The barrows were erected in pre-Scythian Age and the barrow 97 also contained the inlet Scythian burial. This mound was 0.65 m high, the diameter was 8.8— 9.8 m. A pre-Scythian burial-memorial complex was discovered under the mound, destroyed by a later burial. Finds from it are represented by fragments of ceramic ware: pots, large earthenware pots, bowls, ladles. Some fragments are decorated with geometric patterns. Ceramic spindle whorls, iron knives, bronze arrowheads, plaques, and animal bones were also found. During the Middle Scythian period another deceased was buried in the center of the mound. The tomb had the shape of a rectangular pit, oriented along the west — east line. Its length was 1.89—2.16 m, width — 0.7—0.82 m, depth from the surface of the mound — 1.45 m. The skeleton laid supine, with its head to the west. The left leg was lying on a stone slab. A quiver with arrows was placed next to it. An iron sword and a knife with a bone handle were found near the belt. This burial was also accompanied with the laying of wares in the mound borders. A pot was buried in the north, and handmade and wheel-made bowls in the east. Pre-Scythian finds from the mound have analogies in different regions of the Ukrainian Forest- Steppe where antiquities of the Late Chornoliska and Zhabotyn cultures are widespread, in particular on the Middle Dniester and in the Southern Bug River region, on the Right-bank of the Dnieper and in the Vorskla River region. A set of pottery and an arrowhead of the Novocherkassk type allows us to date the mentioned assemblage by the second half of the 8th century BC. Funeral rite and grave goods of the Scythian Age burial also have parallels in the sites of that time, including the south of the Right-bank of Middle Dnieper. According to the pot type and arrowheads, this burial can be dated to the second half of the 6th century BC. Щиро вдячний д. і. н. А. В . Б уйських за люб’язно надані консультації з ольвійських матеріалів. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікація археологічних матеріалів Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища The Barrow of the Early Iron Age near Motronyn Hillfort Article published earlier |
| spellingShingle | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища Могилов, О.Д. Панченко, К.І. Руденко, С.В. Публікація археологічних матеріалів |
| title | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища |
| title_alt | The Barrow of the Early Iron Age near Motronyn Hillfort |
| title_full | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища |
| title_fullStr | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища |
| title_full_unstemmed | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища |
| title_short | Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища |
| title_sort | курган раннього залізного віку біля мотронинського городища |
| topic | Публікація археологічних матеріалів |
| topic_facet | Публікація археологічних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187541 |
| work_keys_str_mv | AT mogilovod kurganrannʹogozalíznogovíkubílâmotroninsʹkogogorodiŝa AT pančenkokí kurganrannʹogozalíznogovíkubílâmotroninsʹkogogorodiŝa AT rudenkosv kurganrannʹogozalíznogovíkubílâmotroninsʹkogogorodiŝa AT mogilovod thebarrowoftheearlyironagenearmotronynhillfort AT pančenkokí thebarrowoftheearlyironagenearmotronynhillfort AT rudenkosv thebarrowoftheearlyironagenearmotronynhillfort |