До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів)
У статті розглядаються питання нормативно-правового регулювання дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів). Звертається увага на законодавство з охорони і збереження археологічної, культурної спадщини, порядку обігу культурних цінностей в Україні. Основна увага приділяється закріпле...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187588 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) / К.П. Силенок // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 234-240. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1875882025-02-09T21:29:10Z До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) On the Issue of Normative Legal Regulation of the Forensic Expert Investigation of Movable Archaeological Objects (Artefacts) Силенок, К.П. Дискусії У статті розглядаються питання нормативно-правового регулювання дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів). Звертається увага на законодавство з охорони і збереження археологічної, культурної спадщини, порядку обігу культурних цінностей в Україні. Основна увага приділяється закріпленню поняття рухомих археологічних предметів у законодавстві України та деяких зарубіжних країн. Підіймається також і питання розроблення цієї тематики в законодавстві та в судовій експертизі. Over the centuries, archaeological heritage of Ukraine has been developing under the influence of many factors. Research on such antiquities is a significant task of science for a detailed study of our history, deeper understanding of all stages of the formation, development and promotion of modern culture. Issues arising while protecting archaeological sites are relevant not only for Ukraine but also for many countries of the world. Preservation of history is the important task of every civilised country. Each monument is the source of information, and artefacts of a certain period in their totality represent a holistic cultural layer of history of people who lived in Ukraine no matter whether they were our ancestors or not. The paper outlines the issues of legal regulation of the research of movable archaeological objects (artefacts). Attention is drawn to the legislation on protection and preservation of archaeological and cultural heritage, procedure of cultural properties circulation in Ukraine. The main focus is on enshrining the concept of movable archaeological objects in legislation of Ukraine and some foreign countries. The issue of elaboration of this topic in the legislation and in forensic science is also addressed. Movable archaeological objects are exchanged and traded, such as Palaeolithic art, Bronze Age ornaments, stone axes, etc. Since they can be subject of crimes, and accordingly, can be investigated in forensic institutions, it is required to create a methodology for investigation of movable archaeological objects (artefacts) and conduct systematic research activities for the needs of forensic experts to ensure efficient provision of justice in Ukraine. It is also emphasised that while forensic examination of movable archaeological objects it is vital to establish their authenticity or nonauthenticity. 2022 Article До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) / К.П. Силенок // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 234-240. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2022.01.16 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187588 [903/904.2:34](477) uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Силенок, К.П. До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглядаються питання нормативно-правового регулювання дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів). Звертається увага на законодавство з охорони і збереження
археологічної, культурної спадщини, порядку обігу
культурних цінностей в Україні. Основна увага
приділяється закріпленню поняття рухомих археологічних предметів у законодавстві України та
деяких зарубіжних країн. Підіймається також і
питання розроблення цієї тематики в законодавстві та в судовій експертизі. |
| format |
Article |
| author |
Силенок, К.П. |
| author_facet |
Силенок, К.П. |
| author_sort |
Силенок, К.П. |
| title |
До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) |
| title_short |
До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) |
| title_full |
До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) |
| title_fullStr |
До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) |
| title_full_unstemmed |
До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) |
| title_sort |
до питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187588 |
| citation_txt |
До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження рухомих археологічних предметів (артефактів) / К.П. Силенок // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 234-240. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT silenokkp dopitannânormativnopravovogoregulûvannâsudovoekspertnogodoslídžennâruhomiharheologíčnihpredmetívartefaktív AT silenokkp ontheissueofnormativelegalregulationoftheforensicexpertinvestigationofmovablearchaeologicalobjectsartefacts |
| first_indexed |
2025-12-01T00:38:48Z |
| last_indexed |
2025-12-01T00:38:48Z |
| _version_ |
1850264288849035264 |
| fulltext |
234 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
УДК [903/904.2:34](477) DOI: 10.37445/adiu.2022.01.16
К. П. силенок
до питАннЯ норМАтиВно-прАВоВого регУлЮВАннЯ
сУдоВо-експертного дослідЖеннЯ рУхоМих
АрхеологіЧних предМетіВ (АртеФАктіВ)
В статті розглядаються питання норматив-
но-правового регулювання дослідження рухомих ар-
хеологічних предметів (артефактів). Звертаєть-
ся увага на законодавство з охорони і збереження
археологічної, культурної спадщини, порядку обігу
культурних цінностей в Україні. Основна увага
приділяється закріпленню поняття рухомих архе-
ологічних предметів у законодавстві України та
деяких зарубіжних країн. Підіймається також і
питання розроблення цієї тематики в законодавс-
тві та в судовій експертизі.
ключові слова: рухомі археологічні предмети,
артефакти, археологічна спадщина, законодавство
з питань дослідження археологічних предметів.
постановка наукової проблеми. Архео-
логічна спадщина України впродовж століть
формувалася під впливом багатьох чинників.
Українські землі здавна були своєрідною кон-
тактною зоною, де відбувалися складні транс-
формаційні процеси та рельєфно відчувалися
взаємовпливи східної й західної культур. за-
вдяки цим природним процесам, зумовленим
історичним розвитком, у нас збереглися не-
перевершені зразки культурних археологіч-
них пам’яток, які втілили в себе різні стилі,
напрями й форми та є унікальним надбанням
нашого народу (Охорона… 2017).
Дослідження таких пам’яток з метою де-
тального вивчення нашої історії, для кращого
розуміння всіх етапів формування, розвитку
та становлення сучасної культури є важли-
вим завданням науки. Кожна пам’ятка є
джерелом інформації, а у своїй сукупності
артефакти певного періоду демонструють
цілісний культурний шар історії народів, що
проживали на території України та були на-
шими предками.
Метою статті є дослідження та аналіз
наявної нормативно-правової бази та літе-
ратурних джерел з питання судово-експер-
тного дослідження рухомих археологічних
предметів (артефактів).
Викладення основного матеріалу до-
слідження. Для початку необхідно з’ясувати,
що в науці та практиці можна вважати «ру-
хомим археологічним предметом». У тексті
закону України «Про охорону археологічної
спадщини» 1 часто зустрічається словосполу-
чення «археологічні предмети», але чіткого
визначення немає. У ст. 1 цього закону, яка
містить основні терміни, що зустрічаються у
тексті, є поняття «археологічна спадщина»,
з якого опосередковано можна розтлумачи-
ти поняття «археологічні предмети». Отже,
аналізуючи ст. 1 закону України «Про охорону
археологічної спадщини» 2, можна запропону-
вати таке визначення поняття «археологічні
предмети»: археологічними предметами є ру-
хомі культурні цінності, що походять з об’єктів
археологічної спадщини, включно з незареєс-
трованими та невиявленими. Під об’єктами
археологічної спадщини законодавство має на
увазі будь-які археологічні об’єкти, включно з
незареєстрованими та невиявленими. Уся су-
купність нерухомих археологічних об’єктів на
території України та пов’язаних з ними рухо-
мих предметів утворюють археологічну спад-
щину України (Охорона… 2017).
На пам’ятки археології також поширюється
дія закону України «Про охорону культурної
1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1626-15#Text
(дата звернення: 27.09.2021).
2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1626-15#Text
(дата звернення: 27.09.2021).© К. П. СИЛЕНОК, 2022
235ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
силенок, К. П. До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження...
спадщини» 1, прийнятого 2000 р. верховною
Радою України, у ст. 2 якого археологічни-
ми об’єктами культурної спадщини названо
рештки життєдіяльності людини (городища,
кургани, залишки стародавніх поселень, сто-
янок, укріплень, військових таборів, вироб-
ництв, іригаційних споруд, шляхів, могиль-
ники, культові місця та споруди, їх залишки
чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зоб-
раження, ділянки історичного культурного
шару, поля давніх битв, а також пов’язані
з ними рухомі предмети), що містяться під
земною поверхнею та під водою і є невідтвор-
ним джерелом інформації про зародження
та розвиток цивілізації (Охорона… 2017).
У ст. 1 того самого закону термін «ру-
хомі предмети, пов’язані з нерухомими
об’єктами культурної спадщини», визначе-
но так: «елементи, групи елементів об’єкта
культурної спадщини, що можуть бути ві-
докремлені від нього, але складають з ним
єдину цілісність, і відокремлення яких при-
зведе до втрати археологічної, естетичної,
етнологічної, історичної, архітектурної,
мистецької, наукової або культурної цін-
ності об’єкта» (Про охорону культурної…) 2.
Як слушно зазначає К. в. Гуляков, «рухомі
предмети, пов’язані з нерухомими об’єктами
культурної спадщини»,— це більш широке
поняття, яке охоплює значно ширшу кате-
горію предметів, зокрема тих, що не належать
до археологічної спадщини. згідно із законом
України «Про охорону культурної спадщини» 3
у визначенні археологічних об’єктів ідеться
про «рештки життєдіяльності людини (не-
рухомі об’єкти культурної спадщини: <…> а
також пов’язані з ними рухомі предмети),
що містяться під земною поверхнею та під
водою» (Гуляков 2020, с. 78).
закон України «Про охорону археологіч-
ної спадщини» 4 містить загальне поняття
«археологічна спадщина», де поміж іншого
згадано «рухомі культурні цінності (археоло-
гічні предмети), що походять із об’єктів архе-
ологічної спадщини». Однак у цьому законі
немає окремого визначення для таких архе-
ологічних предметів. Так само їх немає й у
визначенні об’єктів археологічної спадщи-
ни, де йдеться про «місце, споруди (витвір),
комплекс (ансамбль), їх частини, пов’язані
з ними території чи водні об’єкти». Немає у
цьому самому законі (Гуляков 2020, с. 78)
і згадки про рухомі предмети у визначенні
«пам’ятки археології».
1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text
(дата звернення: 27.09.2021).
2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text
(дата звернення: 27.09.2021).
3. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text
(дата звернення: 27.09.2021).
4. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1626-15#Text
(дата звернення: 27.09.2021).
Основу поняття «культурні цінності», яке
фігурує у визначенні об’єктів археологічної
спадщини, закладено ще законом України
«Основи законодавства України про культу-
ру» 1992 р. 5, який визначав, що «до культур-
них цінностей належать об’єкти матеріаль-
ної і духовної культури, що мають художнє,
історичне, етнографічне та наукове значен-
ня. Унікальні цінності матеріальної та ду-
ховної культури, а також культурні цінності,
що мають виняткове історичне значення для
формування національної самосвідомості
українського народу, визнаються об’єктами
національного культурного надбання і зано-
сяться до Державного реєстру національного
культурного надбання» (ст. 14). Про рухомі
предмети й археологічну спадщину тут не
йшлося (Гуляков 2020, с. 78).
Іще одним етапом розвитку законодавства
у цьому напрямі став закон України «Про
вивезення, ввезення та повернення культур-
них цінностей» 6 1999 р., який у ст. 1 запро-
понував схоже визначення: «Культурні цін-
ності — об’єкти матеріальної та духовної
культури, що мають художнє, історичне,
етнографічне та наукове значення і підля-
гають збереженню, відтворенню та охороні
відповідно до законодавства України» (Гу-
ляков 2020, с. 79).
У цьому законі наведено широкий перелік
предметів, які належать до культурних цін-
ностей. Серед них археологічною спадщиною
однозначно можна назвати лише «предмети
музейного значення, знайдені під час архео-
логічних розкопок» і «складові <…> та фраг-
менти архітектурних, історичних, худож-
ніх пам’яток і пам’яток монументального
мистецтва». Крім того, цей закон регулює
відносини, пов’язані з вивезенням, ввезен-
ням і поверненням культурних цінностей,
тому зрозуміло, що названі предмети є рухо-
мими (Гуляков 2020, с. 79).
Положення закону України «Про вивезен-
ня, ввезення та повернення культурних цін-
ностей» 7 здебільшого сформовані Конвенцію
юНЕСКО «Про заходи, спрямовані на забо-
рону та запобігання незаконному ввезенню,
вивезенню та передачі права власності на
культурні цінності» (Конвенція…) 8 1970 р.,
яка містить ще значніший перелік пред-
метів, позиціонованих як культурні цінності.
за ст. 1 цієї Конвенції «культурними ціннос-
тями вважаються цінності релігійного або
світського характеру, які розглядаються кож-
5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-12#Text
(дата звернення 27.09.2021).
6. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text
(дата звернення 27.09.2021).
7. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text
(дата звернення 27.09.2021).
8. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_186 (дата
звернення: 27.09.2021).
236 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
Дискусії
ною державою як такі, що мають значення
для археології, доісторичного періоду, історії,
літератури, мистецтва і науки».
Серед іншого культурними цінностями у
цій Конвенції названо (Гуляков 2020, с. 79):
• археологічні знахідки (зокрема, звичай-
ні й таємні) та археологічні відкриття;
• складові розчленованих художніх та іс-
торичних пам’ятників і археологічних місць;
• старовинні предмети понад 100-річного
віку (написи, карбовані монети, печатки).
відчувається вплив цієї Конвенції на Ста-
тут Міжурядового комітету зі сприяння по-
верненню культурних цінностей країнам
їх походження або їх реституції в разі неза-
конного привласнення (Статут…) 1 1978 р.
(далі — статут). У цьому Статуті куль-
турними цінностями визначено історичні
й етнографічні об’єкти та документи, зок-
рема рукописи, твори образотворчого й де-
коративного мистецтва, палеонтологічні й
археологічні знахідки, зоологічні, ботаніч-
ні й мінералогічні експонати (Статут…) 2.
Інші вітчизняні, міждержавні та міжнарод-
ні нормативно-правові акти певною мірою
повторюють сутність цих положень і нічого
не додають до визначення «культурні цін-
ності», до «рухомих предметів, що походять
із об’єктів археологічної спадщини» (Гуляков
2020, с. 79) і поготів.
в Інструкції з організації обліку музей-
них предметів 2016 р. наведено визначення
«предмети археології» — предмети, виявлені
під час проведення археологічних розко-
пок, розвідок, окремі випадкові археологічні
знахідки (Про затвердження Інструкції…) 3.
Формування української археологічної
доктрини тривалий час було пов’язано з її
розвитком в межах наукової думки СРСР.
з урахуванням цього можна звернутися до
російської практики у формуванні поняття
«археологічні предмети».
Під «археологічними предметами» російсь-
ке законодавство розуміє рухомі речі, основ-
ним або одним з основних джерел інформації
про які незалежно від обставин їх виявлення
є археологічні розкопки або знахідки, зокрема
предмети, виявлені в результаті таких розко-
пок або знахідок (воробьёва 2019, с. 12).
Як зауважує С. Л. воробйова, є певні ви-
нятки для застосування цього поняття. Це
визначення не завжди можна запровадити
у музейну практику — через те, що трапля-
ються випадкові знахідки, які співробітники
музею можуть визначити і складовими архе-
1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_768/
ed19781024 (дата звернення: 27.09.2021).
2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_768/
ed19781024 (дата звернення: 27.09.2021).
3. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1129-16#Text
(дата звернення: 27.09.2021).
ологічного фонду, і предметами прикладно-
го мистецтва, побуту й етнографії (воробьёва
2019, с. 12).
Під об’єктом археологічної спадщини ро-
зуміють частково або повністю приховані
в землі або під водою сліди існування лю-
дини в минулих епохах (включно з усіма
пов’язаними з такими слідами археологіч-
ними предметами й культурними шарами),
основним або одним з основних джерел ін-
формації про які є археологічні розкопки або
знахідки. Об’єктами археологічної спадщини
є городища, кургани, ґрунтові могильники,
давні поховання, селища, стоянки, кам’яні
статуї, стели, наскальні зображення, за-
лишки стародавніх укріплень, виробництв,
каналів, судів, доріг, місця скоєння давніх
релігійних обрядів, а також культурні шари.
Під культурним шаром розуміють шар у зем-
лі або під водою, що містить сліди існування
людини й археологічні предмети, час виник-
нення яких перевищує сто років. Із наведе-
них визначень, що випливають одне з одного,
зрозуміло, що під археологічним предметом
у музеєзнавстві слід розуміти рухомий об’єкт,
час виникнення якого перевищує сто років,
знайдений під час археологічних розкопок,
а також рухомий об’єкт, основним джерелом
інформації про який (незалежно від обста-
вин його виявлення) є археологічні розкопки
або знахідки (воробьёва 2019, с. 12).
До першої частини цього визначення
потрапляють: 1) усі предмети прикладно-
го мистецтва, побуту й етнографії, знайдені
у процесі офіційних археологічних розко-
пок, артефакти з каменю, кістки, кераміки,
металу, вироби з органічних матеріалів;
2) манупорти — предмети, що не мають оз-
нак штучної обробки, але явно переміщені
(принесені на стоянку / поселення) людиною
(частіше так називають не піддане обробці
каміння — гальки, валуни тощо, знайдені
в культурному шарі) (васильев та ін. 2007,
с. 17); 3) палеонтологічні залишки — фауна,
рослини; 4) антропологічний матеріал — ве-
ликогабаритні вантажі; 5) антропологічний
матеріал — кістки тварин, використаних у
їжі або привнесених на стоянки / поселення
людьми; 6) конструкції; 7) різні сліди люд-
ської діяльності. залежно від збереження й
решти умов їх можуть оформити у процесі
розкопок як моноліти, препарати, проби (во-
робьёва 2019, с. 13).
зазвичай в археологічних колекціях біль-
шість знахідок представлено фрагментами
ліпних виробів, кісток тварин, кам’яними зна-
ряддями, які здебільшого не використовують
у музейній практиці. Їх значення найчастіше
можуть оцінити тільки вузькі фахівці — кожен
за своїм профілем (воробьёва 2019, с. 16).
законодавство Узбекистану також містить
поняття «археологічного предмета» — закон
237ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
силенок, К. П. До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження...
Республіки Узбекистан «Об охране и исполь-
зовании объектов археологического насле-
дия» від 2009 р. наводить таке визначення:
археологічний предмет — матеріальний за-
лишок, виявлений під час здійснення архе-
ологічних розвідок, археологічних розкопок
та археологічного нагляду або в процесі гос-
подарської й іншої діяльності, а також вияв-
лений випадково (скарб), який ідентифікова-
но (Об охране… Респ. Узбекистан…) 1.
У законі Республіки Молдова «Про охо-
рону археологічної спадщини» (Об охране…
Респ. Молдова…) 2, як і в українському зако-
нодавстві, поняття рухомих археологічних
предметів можна розтлумачити із поняття
«археологічна спадщина — сукупність ма-
теріальних предметів, що виникли в резуль-
таті життєдіяльності людини в минулому,
що зберігаються в природних умовах назем-
ної поверхні, у надрах землі й під водою у
вигляді нерухомих археологічних пам’яток
(поселення, могильники, окремі похован-
ня, кургани, фортеці, вали, будови, церкви,
будівлі, господарські споруди та ін.) або ру-
хомих цінностей (предмети чи їх фрагменти),
для виявлення та вивчення яких потрібно
застосувати археологічні методи».
Отже, можна стверджувати, що законодав-
ці різних держав дещо по-різному тлумачать
поняття «рухомі археологічні предмети». в
Україні станом на сьогодні відсутнє таке зако-
нодавче визначення, тож пропонуємо внести
зміни до законодавства й подати це визна-
чення в такій редакції: «рухомі археологічні
предмети — це елемент та / або сукупність
елементів, що походять з об’єктів археологіч-
ної спадщини, можуть бути відокремлені від
нього, але складають з ним єдине ціле».
Сьогодні в Україні відсутні наукові до-
слідження рухомих археологічних предметів
(артефактів) у сфері судової експертизи. Ос-
кільки рухомі археологічні предмети можуть
бути предметом злочинів, унаслідок чого мо-
жуть потрапити на дослідження до судово-
експертних установ, то для потреб експертів
з метою ефективного забезпечення право-
суддя в Україні, варто створити методику до-
слідження рухомих археологічних предметів
(артефактів) і проводити системні науково-
дослідні розробки.
більшість досліджень присвячена широ-
кому колу питань, пов’язаних із збережен-
ням і охороною нерухомих пам’яток історії та
культури в Україні, тоді як рухомі пам’ятки
дослідники оминають увагою. Наукова літе-
ратура містить праці, у яких висвітлено ос-
новні етапи становлення державної системи
1. https://lex.uz/docs/1526179 (дата звернення:
21.09.2021).
2. https://www.legis.md/cautare/getResults?doc_
id=106617&lang=ru (дата звернення: 27.09.2021).
охорони пам’яток у минулому й актуальні
проблеми її функціонування на сучасному
етапі, проаналізовано діяльність громадсь-
ких організацій щодо захисту історико-куль-
турних надбань, зарубіжний досвід органі-
зації охорони й використання історичної та
культурної спадщини тощо.
У законодавстві України Постановою Ка-
бінету Міністрів України від 26.09.2002 р.
№ 1447 «Про затвердження Методики гро-
шової оцінки пам’яток», відповідно до ст. 4
і 19 закону України «Про охорону культур-
ної спадщини», визначено процедури прове-
дення грошової оцінки пам’яток археології,
історії, монументального мистецтва, архі-
тектури й містобудування, садово-паркового
мистецтва, ландшафтних пам’яток націо-
нального та місцевого значення, занесених
до Державного реєстру нерухомих пам’яток
України (Про затвердження Методики…) 3.
відповідно до п. 4 положення згаданої
Методики не поширюються на визначення
вартості рухомих археологічних предметів,
творів монументального образотворчого
мистецтва й елементів декоративно-при-
кладного мистецтва, які можна відокремити
від пам’ятки без завдання їй шкоди (Про за-
твердження Методики…) 4.
загальна характеристика та методи під
час дослідження й оцінювання нерухомих
пам’яток детально описали І. М. Клименко
та С. М. Смольнікова в посібнику «Оцінка
пам’яток історії, архітектури та містобудуван-
ня» (Клименко, Смольнікова 2006), оминувши
увагою рухомі археологічні предмети.
Слід зазначити, що рухомі археологіч-
ні предмети є об’єктом вивчення у джере-
лознавстві, музеєзнавстві й пам’яткознавстві
та ін. При цьому артефакти, що підлягають
вивченню та використанню, фахівці розгля-
дають передусім як носії інформації щодо ми-
нулого суспільства й історичних подій. Однак
інформація, цікава для пам’яткознавства, іс-
тотно відрізняється від тієї, яку вивчає дже-
релознавство. Якщо в останньому випадку
мається на увазі наукова інформація, що дає
змогу відтворити події минулого для пред-
ставлення його достовірної картини, то для
пам’яткознавства, яке також зацікавлене в
такій інформації, цього виявляється замало,
оскільки використання пам’яток історії та
культури в сучасному культурному контекс-
ті передбачає, що ті об’єкти культурної спад-
щини, які репрезентують для нас минуле, не
лише дадуть нам «суху» інформацію про ньо-
го, а й змусять ставитися до минулих подій
особистісно (Гріффен, Титова 2016, с. 8).
3. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-
%D0%BF#Text (дата звернення: 02.10.2021).
4. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-
%D0%BF#Text (дата звернення: 02.10.2021).
238 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
Дискусії
Щодо музеєзнавства, то археологічні дже-
рела, знахідки, пам’ятники подібні (або у
певних випадках тотожні за формою, а іноді
й суттю) до музейних предметів. Найчастіше
це предмети матеріальної культури чи ре-
зультати опредмечування життєдіяльності
людини (ред. Гончарова, Пустовалов 2019,
с. 252). Та все ж музеєзнавство передусім вив-
чає специфічне музейне ставлення людини
до дійсності та породжений цим феномен му-
зею; досліджує процеси збереження й пере-
давання соціальної інформації засобами му-
зейних предметів, а також розвиток музейної
справи й напрями музейної діяльності (ред.
Гончарова, Пустовалов 2019, с. 82).
Археологічні дослідження є поєднанням
польових досліджень і камерального оброб-
лення знахідок. зважаючи на це, археолог-
науковець у будь-якому разі зіштовхується з
попереднім оцінюванням знахідок. Оскільки
кожен науковець працює переважно в межах
своєї спеціалізації, певного часового, куль-
турного періоду історії, то й рухомі археоло-
гічні предмети кожен досліджував лише за
певним напрямом.
Наприклад, як зазначають C. в. Терський
і б. А. Омельчук, одним із фундаторів ук-
раїнської археологічної науки в Галичині був
відомий львівський історик і музейний діяч
Ярослав Пастернак. за майже півтора деся-
тиліття польових досліджень на території
Галичини цей науковець стаціонарно дослі-
див декілька десятків різночасових археоло-
гічних пам’яток. Найголовнішими об’єктами
досліджень ученого стали княжі міста — Га-
лич, белз, Теребовля, Пліснеськ, звенигород.
Саме завдяки його дослідженням належно
систематизовано знання про археологію кня-
жої доби в Галичині (Терський, Омельчук
2014, с. 89—93).
У судовій експертизі під час дослідження
рухомих археологічних предметів необхідно
встановити їх автентичність або неавтентич-
ність. в СРСР літератури на тему автентич-
ності давніх речей майже не існувало. Упро-
довж 1960—1980-х рр. вийшли друком лише
дві невеликі популярні книги (одна з яких є
перекладом з німецької мови), де на історич-
них прикладах розглянуто свідомі підробки
та їх викриття. Подібні монографії відомі й
за кордоном. варто зазначити, що ці моно-
графії стосувалися лише античних і давні-
ших пам’яток. Підробку речей первісної доби
практикували мало. Ці предмети не приваб-
лювали колекціонерів, тому їх не підробля-
ли. Нині вони вже стали предметом обміну й
торгівлі. Особливо це стосується зразків па-
леолітичного мистецтва, прикрас бронзової
доби, кам’яних сокир тощо (ред. Гончарова,
Пустовалов 2019, с. 265).
Усе це збільшує попит на судову експерти-
зу дослідження рухомих археологічних пред-
метів. Методологічні принципи оцінювання
автентичності речей, які надходять на екс-
пертизу (до судово-експертної установи, му-
зею, митниці, реставраційної майстерні або
на комісію до антикварного магазину), до-
волі прості. Це єдність матеріалу, технології
виготовлення, форма та час або стан збере-
женості. У будь-якому предметі експерт пере-
віряє відповідність технології виготовлення
предмета його матеріалу та формі. Стан збе-
реженості також є надійним показником ав-
тентичності речі. Крім цього, існують ознаки,
які не підлягають підробленню. Проте прак-
тичному застосуванню згаданих принципів
заважають значні труднощі, пов’язані з ве-
личезним обсягом емпіричної інформації,
яку має опанувати експерт. здобути її можна
лише завдяки довгому й постійному вивчен-
ню конкретного археологічного матеріалу
(ред. Гончарова, Пустовалов 2019, с. 330).
Висновки. виходячи з вищевказаного
можна стверджувати, що потреба у проведен-
ні науково-дослідних робіт із дослідження
рухомих археологічних предметів (артефак-
тів) виникає з урахуванням потреб часу, змі-
ни економічної ситуації, розвитку ринкової
економіки. Проведення безпосередньо емпі-
ричного дослідження ускладнено особли-
востями досліджуваного об’єкта та супутнь-
ою інформацією, яку має знати експерт для
проведення експертизи. законодавці різних
держав дещо по-різному тлумачать поняття
«рухомі археологічні предмети». в Україні
станом на сьогодні відсутнє таке законодав-
че визначення, тож пропонуємо внести зміни
до законодавства й подати це визначення в
такій редакції: «рухомі археологічні предме-
ти — це елемент та / або сукупність еле-
ментів, що походять з об’єктів археологіч-
ної спадщини, можуть бути відокремлені
від нього, але складають з ним єдине ціле».
літерАтУрА
васильев, С. А., бозински, Г., бредли, б. А., виш-
няцкий, Л. б., Гиря, Е. ю., Грибченко, ю. Н., жел-
това, М. Н., Тихонов, А. Н. 2007. Четырехъязычный
(русско-англо-франко-немецкий) словарь-справоч-
ник по археологии палеолита. Санкт-Петербург:
востоковед.
воробьёва, С. Л. 2019. Комплектование, учет,
хранение и научное описание археологических кол-
лекций в музеях: правовые аспекты и практичес-
кий опыт. Уфа.
Гончарова, О. М., Пустовалов, С. ж. (ред.). 2019.
Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства: нав-
чальний посібник. Київ: Ліра-К.
Гріффен, Л. О., Титова, О. М. 2016 Пам’ятко-
знавство: основні напрями досліджень. сіверщина в
історії України, 9, с. 7-12.
Гуляков, К. в. 2020. Рухомі предмети, що походять
із об’єктів археологічної спадщини: проблеми визна-
чення. Прикарпатський юридичний вісник, 3 (32),
с. 78-80. DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).608
239ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
силенок, К. П. До питання нормативно-правового регулювання судово-експертного дослідження...
Клименко, І., Смольнікова, С. 2006. Оцінка
пам’яток історії, архітектури та містобудуван-
ня. Київ: АртЕк.
Конвенція… Конвенція про заходи, спрямовані на
заборону та запобігання незаконному ввезенню, ви-
везенню та передачі права власності на культур-
ні цінності: Конвенція ЮНЕсКО від 14.11.1970 р.;
ратифікована Указом Президії ВР УРсР від
10.02.1988 р. № 5396-XI.
Об объектах… Об объектах культурного насле-
дия (памятниках истории и культуры) народов
Российской Федерации: Федеральный закон РФ от
25.06.2002 р. № 73-ФЗ (с изм. и доп.).
Об охране… Респ. Молдова… Об охране архе-
ологического наследия: Закон Респ. Молдова от
17.09.2010 р. № 218 (с изм. и доп.).
Об охране… Респ. Узбекистан… Об охране и ис-
пользовании объектов археологического наследия:
Закон Респ. Узбекистан от 13.10.2009 г. № ЗРУ-229
(с изм. и доп.).
Основи… Основи законодавства України про
культуру: Закон України від 14.04.1992 р. № 2117-
XII (утрат. чин.).
Охорона… Охорона та збереження археологіч-
них цінностей як ресурс розвитку й зміцнення
української ідентичності (оглядова довідка за ма-
теріалами преси, Інтернету та неопубліковани-
ми документами за 2015—2016 роки). ДзК, 2017,
2/4. URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/
Tematich_ogliadi/2017/Archeol.pdf (дата звернення:
27.09.2021).
Про вивезення… Про вивезення, ввезення та по-
вернення культурних цінностей: Закон України від
21.09.1999 р. № 1068-XIV (зі змін. та допов.).
Про затвердження Інструкції… Про затверджен-
ня Інструкції з організації обліку музейних пред-
метів: наказ Міністерства культури України від
21.07.2016 р. № 580.
Про затвердження Методики… Про затверджен-
ня Методики грошової оцінки пам’яток: Постано-
ва Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р.
№ 1447.
Про охорону археологічної… Про охорону архео-
логічної спадщини: Закон України від 18.03.2004 р.
№ 1626-IV (зі змін. та допов.).
Про охорону культурної… Про охорону куль-
турної спадщини: Закон України від 08.06.2000 р.
№ 1805-III (зі змін. та допов.).
Статут… статут Міжурядового комітету зі
сприяння поверненню культурних цінностей краї-
нам їх походження або їх реституції в разі не-
законного привласнення: статут ЮНЕсКО від
24.10.1978 р.; прийнято Україною 24.10.1978 р.
Терський, С. в., Омельчук, б. А. 2014. Археоло-
гічні матеріали Ярослава Пастернака у музейних
колекціях. Historical and Cultural Studies, 1, 1, с. 89-
93.
RefeRenceS
Vasilev, S. A., Bozinski, G., Bredli, B. A., Vishniatskii,
L. B., Giria, E. Iu., Gribchenko, Iu. N., Zheltova, M. N.,
Tikhonov, A. N. 2007. Chetyrekhieiazychnyi (russko-anglo-
franko-nemetskii) slovar-spravochnik po arkheologii paleolita.
Sankt-Peterburg: Vostokoved.
Vorobeva, S. L. 2019. Komplektovanie, uchet, khranenie i
nauchnoe opisanie arkheologicheskikh kollektsii v muzeiakh:
pravovye aspekty i prakticheskii opyt. Ufa.
Honcharova, O. M., Pustovalov, S. Zh. (ed.). 2019. Vstup
do muzeieznavstva i pam’iatkoznavstva: navchalnyi posibnyk.
Kyiv: Lira-K.
Hriffen, L. O., Tytova, O. M. 2016 Pam’iatkoznavstvo: os-
novni napriamy doslidzhen. Sivershchyna v istorii Ukrainy,
9, s. 7-12.
Huliakov, K. V. 2020. Rukhomi predmety, shcho pokhodiat
iz ob’iektiv arkheolohichnoi spadshchyny: problemy vyznach-
ennia. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk, 3 (32), s. 78-80.
DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).608
Klymenko, I., Smolnikova, S. 2006. Otsinka pam’iatok is-
torii, arkhitektury ta mistobuduvannia. Kyiv: ArtEk.
Konventsiia… Konventsiia pro zakhody, spriamovani na
zaboronu ta zapobihannia nezakonnomu vvezenniu, vyvezen-
niu ta peredachi prava vlasnosti na kulturni tsinnosti: Kon-
ventsiia YuNESKO vid 14.11.1970 r.; ratyfikovana Ukazom
Prezydii VR URSR vid 10.02.1988 r. N 5396-XI.
Ob obieektakh… Ob obieektakh kulturnogo naslediia (pa-
miatnikakh istorii i kultury) narodov Rossiiskoi Federatsii:
Federalnyi zakon RF ot 25.06.2002 r. N 73-FZ (s izm. i dop.).
Ob okhrane… Resp. Moldova… Ob okhrane arkheolog-
icheskogo naslediia: Zakon Resp. Moldova ot 17.09.2010 r.
N 218 (s izm. i dop.).
Ob okhrane… Resp. Uzbekistan… Ob okhrane i ispolzova-
nii obieektov arkheologicheskogo naslediia: Zakon Resp. Uz-
bekistan ot 13.10.2009 g. N ZRU-229 (s izm. i dop.).
Osnovy… Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro kulturu: Za-
kon Ukrainy vid 14.04.1992 r. N 2117-XII (utrat. chyn.).
Okhorona… Okhorona ta zberezhennia arkheolohichnykh
tsinnostei yak resurs rozvytku y zmitsnennia ukrainskoi iden-
tychnosti (ohliadova dovidka za materialamy presy, Internetu
ta neopublikovanymy dokumentamy za 2015—2016 roky).
DZK, 2017, 2/4. URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Info-
centr/Tematich_ogliadi/2017/Archeol.pdf (data zvernennia:
27.09.2021).
Pro vyvezennia… Pro vyvezennia, vvezennia ta povernen-
nia kulturnykh tsinnostei: Zakon Ukrainy vid 21.09.1999 r.
N 1068-XIV (zi zmin. ta dopov.).
Pro zatverdzhennia Instruktsii… Pro zatverdzhennia In-
struktsii z orhanizatsii obliku muzeinykh predmetiv: nakaz
Ministerstva kultury Ukrainy vid 21.07.2016 r. N 580.
Pro zatverdzhennia Metodyky… Pro zatverdzhennia Meto-
dyky hroshovoi otsinky pam’iatok: Postanova Kabinetu Minis-
triv Ukrainy vid 26.09.2002 r. N 1447.
Pro okhoronu arkheolohichnoi… Pro okhoronu arkhe-
olohichnoi spadshchyny: Zakon Ukrainy vid 18.03.2004 r.
N 1626-IV (zi zmin. ta dopov.).
Pro okhoronu kulturnoi… Pro okhoronu kulturnoi spadsh-
chyny: Zakon Ukrainy vid 08.06.2000 r. N 1805-III (zi zmin.
ta dopov.).
Statut… Statut Mizhuriadovoho komitetu zi spryiannia
povernenniu kulturnykh tsinnostei krainam yikh pokhodzhen-
nia abo yikh restytutsii v razi nezakonnoho pryvlasnennia:
Statut YuNESKO vid 24.10.1978 r.; pryiniato Ukrainoiu
24.10.1978 r.
Terskyi, S. V., Omelchuk, B. A. 2014.Arkheolohichni ma-
terialy Yaroslava Pasternaka u muzeinykh kolektsiiakh. His-
torical and Cultural Studies, 1, 1, s. 89-93.
K. P. Sylenok
On the iSSue Of nORmative
legal RegulatiOn Of the
fORenSic exPeRt inveStigatiOn
Of mOvable aRchaeOlOgical
ObjectS (aRtefactS)
Over the centuries, archaeological heritage of
Ukraine has been developing under the influence of
many factors. Research on such antiquities is a signifi-
cant task of science for a detailed study of our history,
deeper understanding of all stages of the formation,
development and promotion of modern culture. Issues
arising while protecting archaeological sites are rel-
evant not only for Ukraine but also for many countries
of the world. Preservation of history is the important
240 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42)
Дискусії
task of every civilised country. Each monument is the
source of information, and artefacts of a certain peri-
od in their totality represent a holistic cultural layer
of history of people who lived in Ukraine no matter
whether they were our ancestors or not.
The paper outlines the issues of legal regulation of
the research of movable archaeological objects (arte-
facts). Attention is drawn to the legislation on protec-
tion and preservation of archaeological and cultural
heritage, procedure of cultural properties circulation
in Ukraine. The main focus is on enshrining the con-
cept of movable archaeological objects in legislation of
Ukraine and some foreign countries. The issue of elab-
oration of this topic in the legislation and in forensic
science is also addressed.
Movable archaeological objects are exchanged and
traded, such as Palaeolithic art, Bronze Age orna-
ments, stone axes, etc. Since they can be subject of
crimes, and accordingly, can be investigated in forensic
institutions, it is required to create a methodology for
investigation of movable archaeological objects (arte-
facts) and conduct systematic research activities for
the needs of forensic experts to ensure efficient provi-
sion of justice in Ukraine. It is also emphasised that
while forensic examination of movable archaeological
objects it is vital to establish their authenticity or non-
authenticity.
Keywords: movable archaeological objects, arte-
facts, archaeological heritage, legislation on issues of
archaeological objects research.
Одержано 6.11.2021
силенок катерина петрівна, науковий спів-
робітник, Національний науковий центр «Інститут
судових експертиз ім. засл. проф. М. С. бокаріуса»,
Харків, Україна.
sylEnok Kateryna, Researcher, National Scientific
Center «Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science»,
Kharkiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0001-9355-5010, e-mail:
sylenokkateryna@gmail.com.
|