Аналітичне використання гідразонів
Представлено основні напрямки використання гідразонів в аналітичній хімії, а також вказано можливість застосування цих органічних реагентів для визначення металів. Показано, що комплекси гідразонів з іонами металів є перспективними аналітичними формами в спектрофотометрії, флуориметрії та атомно-абс...
Saved in:
| Published in: | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187614 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналітичне використання гідразонів / С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 1. — С. 35-46. — Бібліогр.: 101 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612126330486784 |
|---|---|
| author | Сухарев, С.М. Чундак, С.Ю. Сухарева, О.Ю. |
| author_facet | Сухарев, С.М. Чундак, С.Ю. Сухарева, О.Ю. |
| citation_txt | Аналітичне використання гідразонів / С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 1. — С. 35-46. — Бібліогр.: 101 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Украинский химический журнал |
| description | Представлено основні напрямки використання гідразонів в аналітичній хімії, а також вказано можливість застосування цих органічних реагентів для визначення металів. Показано, що комплекси гідразонів з іонами металів є перспективними аналітичними формами в спектрофотометрії, флуориметрії та атомно-абсорбційній спектрометрії.
Представлены основные направления использования гидразонов в аналитической химии, а также установлена возможность применения этих органических реагентов для определения металлов. Показано, что комплексы гидразонов с ионами металлов являются перспективными аналитическими формами в спектрофотометрии, флуориметрии и атомно-абсорбционной спектрометрии.
The basic directions of the use of hydrazones in analytical chemistry presented and also the prospects of the use of these organic reagents for determination of metals it was shown. It was shown that complexes of hydrazones with the ions of metals are perspective analytical forms in a spectrophotometry, fluorimetry and atomic-absorption spectrometry.
|
| first_indexed | 2025-11-28T12:25:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
АНАЛИТИЧЕСКАЯ ХИМИЯ
УДК 543.42:541.493:547.288.3
С.М.Сухарев, С.Ю.Чундак, О.Ю.Сухарева
АНАЛІТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГІДРАЗОНІВ
Представлено основні напрямки використання гідразонів в аналітичній хімії, а також вказано
можливість застосування цих органічних реагентів для визначення металів. Показано, що ком-
плекси гідразонів з іонами металів є перспективними аналітичними формами в спектрофотометрії,
флуориметрії та атомно-абсорбційній спектрометрії.
ВСТУП. Органічні похідні гідразину, зокрема
гідразони, вже понад 50 років викликають інтерес
науковців як аналітичні реагенти, ефективні лі-
ганди в координаційній хімії, а також як біоло-
гічно активні речовини [1]. Гідразони — це ор-
ганічні похідні гідразину, які містять фрагмент
=N–N=C= , проте найбільшого значення мають
ацилгідразони карбонових кислот (а також тіо- та
семікарбазону) наступної загальної формули [1]:
де R1 — алкіл, арил, NH2; R2 — Н, СН3; Y —
фрагмент альдегіду або кетону.
Таким гідразонам властива таутомерія і вони
можуть перебувати у розчинах та координувати-
ся до іонів металів у амідогідразоновій (І) та гід-
разон-α-оксиазиновій формі (ІІ), за рахунок чого
утворювати комплекси з іонами металів різного
складу та типу.
На реакції утворення гідразону базується
спектрофотометричне, екстракційно-фотометри-
чне та електрохімічне (електрофорез) визначення
карбонільних сполук. Серед аналітичних реаге-
нтів цього напрямку найбільш перспективним є
2,4-динітрофенілгідразин [2—4]. Реакція полікон-
денсації, яка лежить в основі визначення карбо-
нільних сполук, має вигляд:
В огляді [5] показано, що гідразони різних
класів є перспективними реагентами для визна-
чення іонів металів гравіметричними, спектрофо-
тометричними та флуориметричними методами,
причому підбором реагентів та умов проведення
реакції можна досягти певної селективності ви-
значення металів. Кількість робіт, присвячених ви-
користанню гідразонів для визначення іонів ме-
талів, є достатньо значною, тому доцільним є роз-
ділення напрямків їх аналітичного використання.
Серед гідразонів, які знайшли використання
для спектрофотометричного та флуориметрично-
го визначення металів, важливу роль відіграють
ацилгідразони саліцилового альдегіду (АГСА), 2-
гідроксинафтальдегіду (АГНА), піровиноградної
кислоти (АГПВ), ацетилацетону (АГАА), бензо-
їлацетону (АГБА), а також відповідні тіо- та се-
мікарбазони. Ці органічні реагенти можуть ви-
ступати як бі- (O,N) та тридентатні (O,N,O) лі-
ганди і, в залежності від таутомерної форми, утво-
рювати комплекси різних типів. Загальні форму-
ли цих гідразонів та їх таутомерні форми пред-
ставлені нижче.
Систематизовані дані про кислотно-основні
властивості гідразонів є лише для АГСА. Так, згі-
дно з роботою [6] таутомерні переходи АГСА з
© С.М .Сухарев, С.Ю .Чундак, О.Ю .Сухарева , 2012
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1 35
амідогідразонової форми (І) у гідразон-α-окси-
азинову форму (ІІ) відбуваються у слаболужному
середовищі (pKa~8.00—9.25), що супроводжуєть-
ся депротонізацією гідразону, а при рН>10 про-
ходить дисоціація реагентів за другим ступенем.
Отже, АГСА можна розглядати як слабкі двохос-
новні кислоти H2L. Вивчення комплексоутво-
рюючих властивостей АГСА показало, що дані
органічні реагенти виступають як тридентатні
(O,N,O) ліганди, причому в кислому середовищі в
комплексах металів вони реалізують амідогідра-
зонову форму, виступаючи як одноосновна кис-
лота, а в лужному — гідразон-α-оксиазинову фор-
му, виступаючи як двохосновна кислота [6—9].
Спектрофотометричні характеристики АГСА та їх
комплексів з іонами Al(IIІ), які представлені у
роботі [6], вказують, що таутомерний перехід гід-
разонів у гідразон-α-оксиазинову форму супро-
воджується появою максимуму в
більш довгохвильовій області спек-
тру (λ ~ 360—395 нм). Як приклад,
на рис. 1 представлено світлопогли-
нання саліциліденгідразону капро-
нової кислоти (СГКК) при різних
рН розчинів. Комплексоутворення
сприяє таутомерному переходу АГ-
СА у гідразон-α-оксиазинову фор-
му в більш кислій області у порів-
нянні з таутомерією гідразонів, про
що свідчить поява максимумів світ-
лопоглинання комплексів АГСА з
Al(III), які відповідають максиму-
мам світлопоглинання відповід-
них гідразонів у формі (ІІ) [6].
У роботі [10] показано, що ацил-
гідразони β-дикетонів (АГАА, АГБА)
у розчинах та кристалічному стані
перебувають переважно в оксипі-
разолоновій формі (І), а реалізація
гідразонної (ІІ), єнгідразинової та
єнгідразин-α-оксиазинової (ІІІ) фор-
ми реагентів можлива в процесі
комплексоутворення [11, 12]. Тому
кількісних параметрів щодо тауто-
мерії цих реагентів у літературі
немає.
Систематизовані дані щодо тау-
томерії АГНА та АГПВ у літера-
турі відсутні, але на можливість
Ацилгідразони саліцилового альдегіду (АГСА);
Натрієві солі ацилгідразонів піровиноградної кислоти (АГПВ);
Ацилгідразони ацетилацетону (АГАА) та бензоїлацетону (АГБА).
Рис. 1. Світлопоглинання розчинів СГКК при різних
значеннях рН середовища: 1 — 7.1; 2 — 7.8; 3 — 8.3;
4 — 8.8; 5 — 9.2; 6 — 10.1 [6]. ССГКК = 1⋅10–4 моль/дм3;
5 % об. ДМФА; l = 1.0 см.
Ацилгідразони 2-гідроксинафтальдегіду (АГНА);
Аналитическая химия
36 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1
реалізації в комплексах металів різних тауто-
мерних форм цих реагентів вказують роботи
[13—15].
Отже, кислотно-основні властивості АГСА,
АГНА та АГПВ є схожими і вони реалізують гідра-
зон-α-оксиазинову форму в лужному середовищі.
СПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ. Можна виділити
два основних напрямки використання гідразонів
для спектрофотометричного визначення металів:
утворення забарвлених комплексів металів, які
або придатні для спектрофотометричного визна-
чення у водному чи водно-органічному розчинах,
або для екстракційно-фотометричного визначен-
ня, а також утворення iонних асоціатів (IА)
аніонних комплексів металів з гідразонами та
катіонами барвників.
Спектрофотометричне визначення іонів ме-
талів, де як аналітичні форми використовуються
комплекси металів з гідразонами, посідає важли-
ве місце в аналітичній хімії алюмінію, ванадію,
індію та інших металів. Як аналітичні реагенти
для спектрофотометричного визначення металів
запропоновано ряд гідразонів різного типу [16—
40], серед яких найбільшого значення мають
похідні саліцилового та дигідроксибензальдегіду,
піколінового альдегіду, дипіридилкетону та інші.
У комплексах металів гідразони реалізують як
амідогідразонову форму, так і гідразон-α-оксиа-
зинову форму, що забезпечує достатню контрас-
тність кольорових реакцій. Забарвлені комплекси
металів з гідразонами утворюються переважно у
слабокислому середовищі, причому вибірковість
деяких таких реакцій є досить високою, особливо
щодо іонів V(V), Al(III), Fe(II, III), Co(II). Так,
згідно з [16] спектрофотометричному визначенню
алюмінію з ізонікотиноїлгідразоном саліцилово-
го альдегіду (ІГСА) не заважають 100-кратні кі-
лькості Ве(ІІ), тоді як при використанні хромазу-
ролу-S чи еріохромціаніну-R визначенню алюмі-
нію заважають будь-які кількості берилію [41].
Тому комплекси металів з гідразонами як ана-
літичні форми знайшли використання для вирі-
шення конкретних аналітичних завдань, зокрема
для спектрофотометричного визначення алю-
мінію в присутності берилію [16], цинку — в
питній воді та лікарських засобах [17], феруму —
у водах [18], торію — в оборотних водах АЕС [19],
ванадію — в сталях, свинцево-ванадієвих концен-
тратах та фосфатній кислоті [20] тощо. В той же час
коло об’єктів аналізу, де можуть бути використані
такі аналітичні форми, є обмеженим. Для аналі-
зу об’єктів із складною матрицею, таких як гірські
породи, промислові стічні води та інші, гідразони
не знайшли широкого застосування, що зумовле-
но недостатньою вибірковістю і чутливістю ко-
льорових реакцій гідразонів з іонами металів. Для
порівняння спектрофотометричних методів виз-
начення металів з використанням гідразонів у
табл. 1 представлено деякі хіміко-аналітичні па-
раметри таких аналітичних форм. Дані таблиці
показують, що реагенти недостатньо чутливі до
визначуваних іонів металів, молярний коефіцієнт
світлопоглинання комплексів не перевищує 4.8⋅
104, тому для визначення надмалих кількостей
металів, зокрема при проведенні фонового мо-
ніторингу об’єктів довкілля, гідразони не можуть
конкурувати з відомими хромогенними реагента-
ми. Але пошук нових аналітичних форм на основі
комплексів металів з гідразонами є перспектив-
ним, з огляду на можливість вирішувати певні
аналітичні завдання з їх використанням.
Для унаочнення практичної доцільності ви-
користання комплексів металів з гідразонами для
їх спектрофотометричного визначення на рис. 2
представлено спектри світлопоглинання ІГСА та
його комплексів з іонами Al(IIІ) при рН 5.0 [16].
Видно, що максимум світлопоглинання комплек-
су знаходиться при 375 нм, причому поглинання
самого реагенту при зазначеній довжині хвилі
практично відсутнє. Згідно з даними роботи [16],
визначенню 2.1 мкг/см3 Al(III) з ІГСА при рН 5.0
не заважають іони Ве(ІІ) до 200 мкг/см3, Co(II),
Рис. 2. Спектри світлопоглинання розчинів: 1 — Al3+=
=2⋅10–4; 2 — ІГСА = 2⋅10–4 моль/дм3; 3 — Al-ІГСА-ком-
плекс, Al3+ =4⋅10–4; ІГСА =2⋅10–4 моль/дм3; l =1.0 см [16].
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1 37
Cr(III), Zn(II), Cd(II) та Hg(II) — до 20 мкг/см3
і деякі інші катіони та аніони.
ІА аніонних комплексів металів з гідразона-
ми (АГСА, АГПВ, АГАА, АГБА) та ціаніновими
барвниками (ЦБ) є більш ефективними аналіти-
чними формами для спектрофотометричного та
екстракційно-фотометричного визначення мета-
лів, ніж забарвлені комплекси металів з гідразона-
ми. Однозарядні аніонні комплекси із зазначени-
ми гідразонами в лужному середовищі, коли гід-
разони реалізують гідразон-α-оксиазинову тауто-
мерну форму, утворюють лише тризарядні каті-
они металів, що забезпечує достатню селектив-
ність їх визначення. В лужному середовищі стій-
кими є ціанінові барвники, похідні 1,3,3-триме-
тил-3Н-індолію, зокрема астрафлоксин FF (АФ)
[42, 43], тому саме він найбільш часто використо-
вується для спектрофотометричного та екстрак-
ційно-фотометричного визначення металів у ви-
гляді їх IА з гідразонами та ЦБ. Такі аналітичні
форми знайшли використання для визначення
алюмінію [6, 14, 44—46], хрому (ІІІ) [15, 47], галію
та індію [48, 49], родію (ІІІ), іридію (ІІІ) та руте-
нію (ІІІ) [50—54], а також інших металів [55—58].
За нормальних умов з реагентами АГСА або
АГПВ у присутності АФ утворюють ІА лише
Al(III), Ga(III), In(III), Tl(III), РЗЕ(III) та Fe(III), а
при нагріванні розчинів металів з гідразонами
(для активізації процесів комплексоутворення) —
також Cr(III), Rh(III), Ir(III), Ru(III). Додавання
окисників у лужному середовищі приводить до
окиснення Co(II) та Mn(II) до Co(IІI) і Mn(IІI), які
Т а б л и ц я 1
Xіміко-аналітичні характеристики комплексів металів з гідразонами, які використовуються для їх спект-
рофотометричного визначення
Іон
металу Реагент, R Me:R ε⋅10–4 λmax, нм Умови
визначення
Літера-
тура
Al(III) Ізонікотиноїлгідразон саліцилового
альдегіду
1:1 1.27 375 рН~ 5.0 [16]
Ізонікотиноїлгідразон
2,4-дигідроксиацетофенону
1:2 2.5 370–400 рН 4.5 [21]
Th(IV) Ізонікотиноїлгідразон
2,4-дигідроксибензальдегіду
1:1 2.2 390 рН 2–8 [19]
Ga(III) Ізонікотиноїлгідразон саліцилового
альдегіду
1:2 3.4 390 рН~ 5.0 [28]
In(III) Ізонікотиноїлгідразон саліцилового
альдегіду
1:2 3.2 380 рН~ 5.0 [28]
Co(II) 2,2’-Дипіридил-2-піпидилгідразон 1:2 3.2
4.2
480
500
рН 3–11,
HСlO4
[27]
Pd(II) Феніл-2-піколілкетон-піридилгідразон 1:2 1.9 420 рН 5.9 [29]
Zn(II) Бі-2-піридилкетон бензоїлгадразон — 3.64 — рН 5.5,
50 %-й етанол
[22]
V(V) Піридин-2-ацетальдегід саліцилоїл-
гідразон
1:1 1.87 415 рН 4.0,
хлороформ
[20]
Fe(II, III) 2,2’-Дипіридил-2-бензотіазоліл-
гідразон, тритон Х-100
1:3 3.41
1.23
427,
615
рН 4.5–8.4
рН 3.0–9.6
[18]
Ti(IV) 1,2-Циклогексадіон біс-
бензоїлгідразон
1:2 1.05 477 рН 1.75–3.0 [25]
Ni(II) Піколінальдегід саліцилоїлгідразон 1:2 3.9 375 — [35]
Zn(II) Піколінальдегід саліцилоїлгідразон 1:2 4.8 365 — [35]
П р и м і т к и. ε — Молярний коефіцієнт світлопоглинання, моль–1⋅см–1; λmax — максимум світлопоглинання
розчину (екстракту) комплексу металу, нм.
Аналитическая химия
38 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1
також утворюють ІА із зазначеними реагентами.
Хоча поведінка більшості ІА металів з гідразонами
та ЦБ є схожою, варіюванням умов реакції,
підбором реагентів та використовуючи маскуван-
ня можна досягти високої селективності визначен-
ня металів, а інтенсивне власне забарвлення АФ
забезпечує високу чутливість реакцій.
Використання сильнолужного середовища
(рН ~ 13) забезпечує селективне визначення Fe,
Co та Mn з АГСА та ЦБ, адже при таких значен-
нях рН розчину комплекси Al, Ga, In, Tl та РЗЕ
гідролізують і не заважають визначенню [56—
Т а б л и ц я 2
Xіміко-аналітичні характеристики IА металів з гідразонами та ціаніновими барвниками (Me:L:R = 1:2:1)
Іон
металу Реагенти (L2–, R+) ε⋅10–4 λmax,
нм
Умови визначення, заважаючі речовини Літера-
тура
Al(III) Саліциліденгідразон
капронової кислоти, АФ
11.3 561 рН 6.9–9.9 (екстрагент толуен). Заважають Fe,
Cu, Ga, In, Tl, РЗЕ, фториди, тартрати, оксала-
ти. Fe та Cu маскують тіосульфатом та 1,10-
фенантроліном, фториди — розчином бури
[6, 44]
4-Нітробензоїлгідразон пі-
ровиноградної кислоти,
ДІДК
15.5 675 рН 5.0–9.1 (екстрагент толуен). Заважають Fe,
Ga, In, Tl, РЗЕ, фториди, тартрати, оксалати.
Fe маскують 1,10-фенантроліном, фториди —
розчином бури
[14]
Саліциліденгідразон бензой-
ної кислоти, АФ, крохмаль
7.3 588 рН 6.5–9.6. Заважаючі — аналогічно [46]
In(III) 4-Нітробензоїлгідразон пі-
ровиноградної кислоти, АФ
12.4 561 рН 5.1–9.4 (екстрагент толуен). Заважають Fe, Al,
Ga, Tl, РЗЕ. Fe та Al маскують фторид-іонами
[48]
Саліциліденгідразон бен-
зойної кислоти, АФ, ОП-10
9.1 575 рН 6.7–9.6. Заважають Fe, Al, Ga, Tl, РЗЕ. Fe
та Al маскують фторид-іонами
[49]
Cr(IІI) 1-Нафтоїлгідразон піро-
виноградної кислоти, АФ
9.7 561 рН 5.7–7.8 (екстрагент толуен). Заважають Fe, Al,
Ga, In, Tl, РЗЕ, Rh(III), Ir(III), Ru(III). Fe та Al
маскують фторид-іонами
[47]
Rh(III) Бензоїлгідразон піровино-
градної кислоти, АФ
10.5 562 рН 6.0–9.0 (екстрагент толуен). Заважають Fe,
Al, Ga, In, Tl, РЗЕ, Cr(III), Ir(III), Ru(III). Fe та
Al маскують фторид-іонами
[54]
Саліциліденгідразон бензой-
ної кислоти, АФ
11.2 560 рН 7.5–9.8 (екстрагент толуен). Заважають Fe,
Cu, Al, Ga, In, Tl, РЗЕ, Au(III), Ru(III, IV), тощо.
Вплив Cu усувають тіосульфатом, Fe, Ga, In —
унітіолом, Al — фторид-іонами
[51–53]
Fe(III) Бензоїлацетонат 1-нафтоїл-
гідразону, АФ
8.8 560 рН 5.7–9.6 (екстрагент толуен). Заважаючі відсут-
ні в умовах надлишку реагенту
[55]
Саліциліденгідразон бен-
зойної кислоти, ПВ
6.84 575 рН 13 (екстрагент толуен). Заважають Mn та Co,
вплив яких усувають гідроксиламіном
[56]
Co(III) Бензоїлацетонат 1-нафтоїл-
гідразону, АФ
5.9 560 рН 6.0–9.06 (екстрагент толуен). Заважають Fe та
Mn. Вплив Fe усувають фторид-іонами
[55]
Mn(III) Бензоїлацетонат 1-нафтоїл-
гідразону, АФ
4.9 560 рН 6.0–9.06 (екстрагент толуен). Заважають Fe
та Со. Вплив Fe усувають фторид-іонами
[55]
Саліциліденгідразон бен-
зойної кислоти, АФ
10.7 563 рН 10–13 (екстрагент толуен). Заважають Fe та
Со. Вплив Fe усувають фторид-іонами
[58]
П р и м і т к и: АФ — астрафлоксин FF; ДІДК — N,N’-диметиліндодикарбоціанін; ПВ — пінавердол.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1 39
58]. Особливу поведінку мають ацилгідразони
β-дикетонів (АГАА, АГБА), що, як зазначалося
раніше, у розчинах перебувають в оксипіразоло-
новій формі (І), а реалізація гідразонної (ІІ) та
єнгідразин-α-оксиазинової (ІІІ) форми можлива
лише в процесах комплексоутворення, зокрема
з d-металами. Це забезпечує високу селектив-
ність утворення однозарядних аніонних комп-
лексів Fe(II, III), а при використанні окисників
— Mn(III) та Co(III) [55].
Для оцінки аналітичних можливостей ІА
металів з гідразонами та ЦБ у табл. 2 представ-
лені деякі хіміко-аналітичні характеристики ІА
металів. Аналіз даних табл. 2 свідчить, що ІА ме-
талів з гідразонами та ЦБ властива висока чут-
ливість [ε ~ (0.9–1.5)⋅105] та достатня вибірковість
реакції. Крім того, поєднання екстракції та фото-
метричного визначення дозволяє проводити 5–
50-кратне концентрування визначуваних елеме-
нтів. Важливу роль такі аналітичні форми віді-
грають в аналітичній хімії Al(III), Cr(III), Fe(II,
III), Mn(II), Co(II) та Rh(III). Так, визначенню
алюмінію з похідними АГПВ, згідно з роботою
[14], заважають Fe(ІІ,ІІІ), Ga(ІІІ), In(ІІІ), Tl(ІІІ),
РЗЕ, фториди, тартрати, оксалати. В реальних
об’єктах слід враховувати вплив феруму (маску-
ють тіосульфатом та 1,10-фенанатроліном), а
також фторидів (маскують розчином бури). При
використанні реагентів АГСА заважають також
іони Cu(II), вплив яких усувають тіосульфатом.
Тому такі аналітичні форми визначення алюмі-
нію є більш ефективні, ніж на основі його ком-
плексів з хромазуролом-S або еріохромціаніном-
R, і з використанням IА алюмінію з гідразонами
та ЦБ розроблені методики його визначення у
бронзах і латунях без відділення основи сплаву [6],
водах [14, 44—46], повітрі [59], грунтах [60] та
харчових продуктах [61]. Методики прості у вико-
нанні і мають задовільні метрологічні характе-
ристики. Прямому екстракційно-фотометричному
визначенню хрому (ІІІ) з АГПВ та АФ у реаль-
них об’єктах заважають лише Al(III) та Fe(II,
III), які добре маскуються фторид-іонами, то-
му розроблено прості і надійні методики виз-
начення хрому у водах та сплавах [15, 47]. Ви-
сока селективність утворення та екстракції IА
феруму (ІІІ) з гідразонами та ЦБ дозволяє ефе-
ктивно його визначати в мінеральних водах та
хімічних реактивах [55, 56]. Селективність ре-
акції утворення IА феруму з гідразонами та ЦБ
є вищою, ніж у реакції феруму (ІІ) з 1,10-фенан-
троліном. Тому IА металів з гідразонами та ЦБ
можуть бути використані для контролю вмісту
сполук металів у біологічних об’єктах та об’єктах
довкілля, лікарських засобах, харчових продук-
тах тощо. Таким чином, пошук нових аналітич-
них форм типу IА металів з гідразонами та ЦБ є
перспективним з огляду на можливу вибірко-
вість та високу чутливість таких реакцій.
На основі ІЧ- та ПМР-спектроскопічних до-
сліджень IА металів після екстракції [6, 14, 15,
44—55] встановлено, що гідразони реалізують
гідразон-α-оксиазинову форму і до складу IА лі-
ганди входять у депротонованих формах. Саме
тому утворення та екстракція IА металів з гідра-
зонами та ЦБ відбувається у лужному середови-
щі. Так, згідно з даними [6, 45], утворення та екст-
ракція IА алюмінію з АГСА та АФ проходить
при рН >7.0, а в сильнолужному середовищі, за
рахунок гідролізу комплексів алюмінію, екстрак-
ція IА алюмінію знижується. На рис. 3, як прик-
лад, представлена залежність оптичної густини
толуенних екстрактів IА алюмінію з бензоїлгід-
разоном саліцилового альдегіду (БГСА), ІГСА та
АФ від величини рН водного розчину [6, 46]. Утво-
рення та екстракція IА алюмінію починається при
рН > 6 і досягає максимуму при рН ~ 7, що пояс-
нюється таутомерним переходом лігандів у гід-
разон-α-оксиазинову форму з формуванням аніон-
ного комплексу алюмінію, який, в свою чергу,
Рис. 3. Вплив рН середовища на екстракцію толуеном
IА Al(III) з БГСА та АФ (1) [6], ІГСА та АФ (2) [46]:
СAl(ІIІ) = 2⋅10–5; СБГСА = СІГСА = 2⋅10–4; САФ = 1⋅10–4
моль/дм3; l = 0.3 см; λ = 540 ± 10 нм.
Аналитическая химия
40 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1
утворює ІА з АФ, а падіння оптичної густини екс-
трактів при рН >10 — гідролізом відповідних
комплексів.
Максимум світлопоглинання екстрактів IА
металів з гідразонами та ЦБ зумовлений погли-
нанням барвника, хоча в спектрах екстрактів IА
наявний менш інтенсивний максимум поглинан-
ня комплексів металів з гідразонами. На рис. 4 в
якості прикладу представлено спектри світлопог-
линання толуенних екстрактів IА алюмінію з
БГСА та АФ [6].
Відомі методи спектрофотометричного виз-
начення алюмінію, галію та індію у вигляді їх IА
з БГСА та АФ у присутності неіоногенних поверх-
нево-активних речовин (НПАР) для солюбілізації
ІА [46, 49]. Спостерігається батохромний зсув
максимуму світлопоглинання ІА металів відно-
сно поглинання розчину барвника, хоча контрас-
тність реакцій є малою (∆λ ~ 40—50 нм). В той же
час поглинання розчину АФ при максимумі світ-
лопоглинання IА металів практично відсутнє.
Тому такі аналітичні форми використані для
спектрофотометричного визначення алюмінію у
питних та річкових водах [46], а галію та індію —
у складних халькогенідах [49], але вони не можуть
бути використані при аналізі складних об’єктів і
поступаються за можливостями екстракційно-фо-
тометричним методам.
Полімеризація гідразонів є одним із напря-
мків перспектив пошуку нових аналітичних форм
за їх участю, зокрема для визначення металів у
вигляді їх IА з полімерними реагентами та ЦБ
методом твердофазної спектрофотометрії [62].
Отже, гідразони є ефективними реагентами
для спектрофотометричного та екстракційно-фо-
тометричного визначення металів.
ФЛУОРИМЕТРІЯ. Для флуориметричного
визначення катіонів металів знайшли викорис-
тання гідразони тих же класів, що і в спектрофо-
тометрії. Характерною особливістю гідразонів як
флуориметричних реагентів є достатньо висока
селективність щодо визначуваних металів та
чутливість, а також низькі значення аналітичного
сигналу контрольних дослідів.
Найбільш широкий асортимент гідразонів як
флуориметричних реагентів існує для визначення
алюмінію [13, 63—71]. Ряд гідразонів запропоно-
вано для флуориметричного визначення галію [72
—74], купруму [75, 76], цинку [77—79], стронцію
[80], скандію [81]. В табл. 3 представлено деякі хі-
міко-аналітичні характеристики комплексів мета-
лів з гідразонами, які застосовуються у флуори-
метричному аналізі. Дані таблиці показують, що
гідразони як аналітичні реагенти є чутливими
щодо визначуваних металів. Якщо як флуоримет-
ричні реагенти для визначення скандію, галію та
цинку гідразони не можуть конкурувати з полі-Рис. 4. Спектри світлопоглинання толуенних екстрактів
IА алюмінію з БГСА та АФ [6] при різних концентраціях
алюмінію СAl(ІIІ) , моль/дм3: 1 — 0 (контрольний дослід);
2 — 1⋅10–5; 3 — 2⋅10–5; 4 — 3⋅10–5. СБГСА = 5⋅10–4; САФ
= 1.5⋅10–4; l = 0.3 см; рН 7.2.
Рис. 5. Спектри флуоресценції реагенту 4ГБГН (1) та
його комплексу з алюмінієм (2) при рН 3.3 (а) та вплив
кислотності середовища на інтенсивність флуоресценції
розчинів комплексу алюмінію з 4ГБГН при λмакс (б)
[13]: С4ГБГН = 0.018 % об; СAl = 1.48⋅10–6 г⋅іон/дм3; аце-
тон — 60 % об.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1 41
оксифлавонами, оксиазосполуками чи іншими ві-
домими реагентами [82—84], то в аналітичній хі-
мії алюмінію, купруму та стронцію вони можуть
відіграти важливу роль.
Серед гідразонів, які запропоновані для флу-
ориметричного визначення алюмінію, найкращі
властивості має 4-гідроксибензоїлгідразон 2-гідро-
кси-1-нафтальдегіду (4ГБГН) [13]. Цей реагент є
більш селективним до алюмінію, ніж оксифлаво-
ни, та в 5—7 разів є більш чутливим (межа ви-
явлення — 0.1 нг/см3), ніж саліцилаль-о-амінофе-
нол [85]. На рис. 5, а представлені спектри флуо-
ресценції 4ГБГН та його комплексу з алюмінієм,
а вплив кислотності середовища на флуорес-
ценцію комплексу з 4ГБГН — на рис. 5, б [13].
Видно, що флуоресценція реагенту практично від-
сутня в межах максимуму флуоресценції комплек-
су алюмінію.
Т а б л и ц я 3
Xіміко-аналітичні характеристики комплексів металів з гідразонами, які використовуються для їх флуори-
метричного визначення
Іон
металу Реагент, R Me:R МВ, нг/см3 λmax1 / λmax2,
нм Умови визначення Літера-
тура
Al(III) Бензоїлгідразон-2,4-
дигідроксиацетофенону
1:3 0.2 369 / 436,8 рН 4–5 [70]
Ізонікотиноїлгідразон
піридоксалу
1:1 0.2 410 / 453 рН 4.85 [69]
4-Гідроксибензоїлгідразон
2-гідрокси-1-нафтальдегіду
1:1 0.1 415*/ 480 рН 3.3,
60 %-й ацетон
[13]
Ізонікотиноїлгідразон 2,4-
дигідроксибензальдегіду
1:1 0.5 392/ 484 рН 4.2–4.6,
70 %-й етанол
[63, 64]
Бензоїлгідразон саліцилового
альдегіду (БГСА)
1:3 0.4 375 / 450 — [68]
Ga(III) Саліцилоїлгідразон
саліцилового альдегіду
1:3 1.4 370 / 455 рН 3.2,
40 %-й етанол
[72]
2-Фуроїлгідразон ди-2-
піридилкетон
— 2.0 395 / 473 рН 3.6–4.1 [73]
Ізонікотиноїлгідразон
саліцилового альдегіду
1:1 0.4 395 / 480 — [74]
Cu(II) 4-Гідроксибензоїлгідразон 2,4-
дигідроксиацетофенон
1:2 0.2 342.4 / 419.2 рН 11–13 (опт.
12.0)
[75]
Бензоїлгідразон саліцилового
альдегіду (БГСА)
1:1 12.4 300 / 410 рН 9.0 [76]
Zn(II) Бензоїлгідразон-β-циклодекст-
рин-o-ваніліну
1:1 0.608 396 / 486 рН 8.3
ДМФА
[77]
4-Метоксибензоїлгідразон
2-гідрокси-1-нафтальдегіду
1:3 — – / 485 ДМФА [78]
2-Бензотіазолілгідразон
саліцилового альдегіду
1:2 3.0 420 / 480 рН 8.6,
50 %-й етанол
[79]
Sr(II) Саліцилоїлгідразон 2-гідрокси-
1-нафтальдегіду, β-циклодек-
стрин
1:1 0.083 370 / 485 — [80]
Sc(III) Бензоїлгідразон саліцилового
альдегіду
1:3 0.025 385 / 455 рН 6.4,
62 %-й етанол
[81]
П р и м і т к и. МВ — межа виявлення або визначення елементу; λmax1 — максимум світлопоглинання розчину
комплексу металу, нм; λmax2 — максимум випромінювання комплексу металу, нм; * — максимум флуоресценції
реагенту; ДМФА — диметилформамід.
Аналитическая химия
42 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1
Вибірковість визначення алюмінію з реаген-
том 4ГБГН є досить високою. Так, за даними [13],
визначенню 0.5 мкг Al в об’ємі 25 см3 при рН 3.3
не заважають значні кількості ряду аніонів, понад
1000 мкг лужних і лужно-земельних металів та
РЗЕ, 100 мкг — Mn2+, 10 мкг — Zn2+, Ni2+, Fe2+
,
Zr(IV), 0.1 мкг — Sc3+, V(IV) та V(V), 0.5 мкг —
Fe3+, 1 мкг — Cu2+ та Ti(IV) тощо. На основі ІЧ-
спектроскопічних досліджень авторами роботи
[13] приписано бідентатну координацію ліганду в
амідогідразоновій формі і запропоновано наступ-
ну графічну формулу флуоресцентного комплек-
су алюмінію з 4ГБГН :
Для флуориметричного визначення купруму
найкраще проявив себе 4-гідроксибензоїлгідра-
зон 2,4-дигідроксиацетофенон [75]. Реагент чутли-
вий до купруму (межа виявлення 0.2 нг/см3) та до-
сить вибірковий. Флуориметричному визначенню
купруму з 4-гідроксибензоїлгідразон 2,4-дигідрокси-
ацетофеноном не заважають 10-кратні кількості
Pb, 20-кратні — Pd, Ga, V(V), Ag, 100-кратні —
Co, Mn, Fe, Ni, Zn, Al, Cr і понад 500-кратні
кількості інших компонентів. Реагент є найбільш
чутливим і селективним серед флуоресцентних
реагентів на купрум [75] і на його основі розроб-
лені методики флуориметричного визначення
купруму в мінеральній воді, чаї та волоссі. З огля-
ду на відносно малу кількість ефективних реа-
гентів для флуориметричного визначення купру-
му [84] гідразони розширюють межі можливостей
люмінесцентного аналізу.
Саліцилоїлгідразон 2-гідрокси-1-нафтальде-
гіду в присутності β-циклодекстрину запропоно-
ваний для флуориметричного визначення строн-
цію у мінеральних водах та мідіях [80]. Реагент є
чутливим (межа виявлення — 0.083 нг/см3) та до-
статньо вибірковим щодо визначуваного ком-
поненту.
Отже, гідразони є ефективними реагентами
для флуориметричного визначення деяких мета-
лів, зокрема алюмінію, купруму та стронцію, во-
лодіють високою чутливістю та достатньою селек-
тивністю. Пошук нових аналітичних форм для
флуориметричного визначення металів на основі
гідразонів є актуальним і перспективним.
АТОМНО-АБСОРБЦІЙНА СПЕКТРОМЕТРІЯ.
Органічні реагенти знайшли використання в ато-
мно-абсорбційній спектрометрії (ААС), зокрема
в електротермічному варіанті методу, як ефек-
тивні модифікатори матриці [87—90]. Більшість
таких органічних реагентів утворюють комплек-
си з визначуваними металами і забезпечують кон-
трольоване хімічне оточення металів у момент
стадій піролізу та атомізації [91—93]. Використан-
ня таких модифікаторів дозволяє усунути матри-
чні перешкоди, підвищити величину та відтворю-
ваність аналітичного сигналу визначуваного еле-
менту, що покращує метрологічні параметри ме-
тоду ААС [94—96]. Більшість таких модифіка-
торів — це комплексні сполуки паладію. Незважа-
ючи на високу ефективність таких модифікаторів,
вони є відносно дорогими. Альтернативою їм є
органічні реагенти, що утворюють комплекси із
визначуваними металами [97].
Серед гідразонів в якості модифікаторів мат-
риці в електротермічному варіанті методу ААС
використовуються переважно АГПВ [98—101]. Ці
реагенти зарекомендували себе як ефективні мо-
дифікатори, тому на їх основі розроблено мето-
дики визначення токсичних елементів у харчових
продуктах [98], купруму — в природних розсолах
та морській воді [99], алюмінію — у водах [100].
Серед досліджених АГПВ найкращими моди-
фікаторами матриці в методі ААС виявилися на-
трієві солі бензоїлгідразону піровиноградної кис-
лоти (БГПВNa) та ізонікотиноїлгідразону піро-
виноградної кислоти (ІГПВNa), тому в табл. 4
представлені деякі характеристики впливу цих
модифікаторів на визначення металів. З даних та-
блиці видно, що використання гідразонів приво-
дить до зростання відтворюваності аналітичного
сигналу металів, а для деяких елементів, зокрема,
Al, Cu, Cr, Ga, In та Cd відбувається підвищення
і величини аналітичного сигналу. Включення ста-
дії піролізу (від 500 до 1000 оС) перед стадією
атомізації дозволяє усувати вплив компонентів
матриці аналізу без втрати визначуваного еле-
менту, що покращує метрологічні параметри ме-
тодик визначення металів.
АГПВ як хімічні м одифікатори матриці не мо-
жуть конкурувати за ефективністю з комплексни-
ми сполуками паладію або деякими іншими моди-
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1 43
фікаторами [87—97], але вони дозволяють ви-
рішувати конкретні аналітичні задачі. Крім того,
АГПВ є недорогими і доступними органічними
реагентами, добре розчинні у воді, а їх системати-
чне використання не приводить до накопичення
карбонового залишку, що може вплинути на мет-
рологічні параметри методик визначення мета-
лів методом ААС.
Найбільшого значення АГПВ мають для ви-
значення алюмінію та купруму. Так, згідно з [99],
поєднання ІГПВNa та NH4NO3 дозволяє
визна чати купрум у розсолах методом
ААС, а температура піролізу може бути
піднята до 1100 оС без втрати визначува-
ного компоненту, що приводить до 3-кра-
тного зростання величини аналітично-
го сигналу. Аналогічні параметри мають
лише модифікатори, суміші NH4NO3 ,
Pd(NO3)2, аскорбінова кислота або NH4-
NO3 , Pd(NO3)2, фруктоза. Тому такий мо-
дифікатор має практичне значення.
Дані [100] показують, що викорис-
тання БГПВNa чи ІГПВNa дозволяє
ефективно визначати алюміній мето-
дом ААС у питних і природних прісних
водах з урахуванням можливих поліме-
рних форм металу. Пропонована мето-
дика визначення алюмінію методом
ААС не поступається за чутливістю та
відтворюваністю відомим спектрофото-
метричним методикам визначення алю-
мінію у водах.
Таким чином, АГПВ є достатньо
ефективними та доступними модифіка-
торами матриці і можуть бути застосо-
вані для визначення металів методом
ААС у різноманітних об’єктах. Доціль-
ним є дослідження гідразонів інших
класів у якості модифікаторів матриці у
методі ААС, що дозволило б розшири-
ти перелік модифікаторів і забезпечити
ефективний аналітичний контроль різ-
номанітних об’єктів.
РЕЗЮМЕ. Представлены основные на-
правления использования гидразонов в ана-
литической химии, а также установлена воз-
можность применения этих органических ре-
агентов для определения металлов. Показано,
что комплексы гидразонов с ионами метал-
лов являются перспективными аналитическими форма-
ми в спектрофотометрии, флуориметрии и атомно-аб-
сорбционной спектрометрии.
SUMMARY. The basic directions of the use of hyd-
razones in analytical chemistry presented and also the
prospects of the use of these organic reagents for determi-
nation of metals it was shown. It was shown that complexes
of hydrazones with the ions of metals are perspective
analytical forms in a spectrophotometry, fluorimetry and
atomic-absorption spectrometry.
Т а б л и ц я 4
Вплив модифікаторів (БГПВNa, ІГПВNa) на аналітичний
сигнал металів при їх визначенні методом електротермічної
ААС (n=6)
Елемент
(концентрація)
Модифі-
катор
Тmax,
оС
А , А0 S ∆А=
А /А0
Cu (0.1 мг/дм3) — — 0.305 0.012 —
БГПВNa 1000 0.661 0.007 2.12
ІГПВNa 1000 0.663 0.006 2.17
Cr (0.1 мг/дм3) — 350 0.097 0.014 —
БГПВNa 550 0.286 0.009 2.95
ІГПВNa 550 0.290 0.008 2.99
Pb (0.1 мг/дм3) — 350 0.451 0.010 —
БГПВNa 500 0.374 0.008 0.83
ІГПВNa 500 0.392 0.008 0.87
Cd (0.05 мг/дм3) — — 0.481 0.013 —
БГПВNa 500 0.556 0.009 1.16
ІГПВNa 500 0.596 0.009 1.24
Mn (0.01 мг/дм3) — 500 0.214 0.012 —
БГПВNa 500 0.199 0.009 0.93
Al (0.2 мг/дм3) — 350 0.073 0.015 —
БГПВNa 550 0.198 0.009 2.71
ІГПВNa 550 0.207 0.008 2.84
Ga (0.1 мг/дм3) — 350 0.173 0.012 —
БГПВNa 550 0.505 0.008 2.92
ІГПВNa 550 0.502 0.008 2.90
In (0.1 мг/дм3) — — 0.213 0.011 —
БГПВNa 550 0.573 0.008 2.69
ІГПВNa 550 0.581 0.008 2.73
П р и м і т к и. Концентрація модифікаторів складає 0.001 моль/дм3;
Тmax — максимальна температура стадії піролізу, без втрати аналіту;
∆А — зміна величини аналітичного сигналу в присутності
модифікатора; S — середнє значення дисперсії.
Аналитическая химия
44 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1
ЛІТЕРАТУРА
1. Китаев Ю.П., Бузыкин Б.И. Гидразоны. -М.: Наука, 1974.
2. Nakao Ariga // Analyt. Biochemistry. -1971. -43, № 2.
-P. 446—453.
3. Vogel M ., Buldt A., Karst U. // Fresenius J. Anal.
Chem. -2000. -366, № 8. -P. 781—791.
4. Dossi N., Susmel S ., Toniolo R . et al. // Electrophoresis.
-2009. -30, № 18. -P. 3465—3471.
5. Katyal M ., Dutt Y . // Talanta. -1975. -22, № 2. -P.
151—166.
6. Чундак С.Ю., Сухарев С.М . // Журн. аналит. химии.
-1997. -52, № 6. -С. 609—614.
7. Коган В.А ., Зеленцов В.В., Гэрбэлэу Н .В., Луков В.В.
// Журн. неорган. химии. -1986. -31, № 11. -С. 2831
—2843.
8. Орисик С.І., Чундак С.Ю., Волков С.В. та ін. // Укр.
хим. журн. -2001. -67, № 1. -С. 3—7.
9. Шульгин В.Ф., Конник О.В., Работягов К.В. // Журн.
неорган. химии. -1994. -39, № 9. -С. 1486—1492.
10. Юсупов В.Г., Якимович С.М ., Насирдинов С.Д., Пар-
пиев Н .А . // Журн. орган. химии. -1980. -16, № 2.
-С. 415—420.
11. Парпиев Н .А ., Юсупов В.Г., Якимович С.И ., Шари-
пов Х .Г. Ацилгидразоны и их комплексы с пере-
ходными металлами. -Ташкент: "Фан", 1988.
12. Leovac V.M ., Bjelica L .J., Jovanovic L .S ., Chundak
S .Y u. // Polyhedron. -1986. -5, № 4. -Р. 983—990.
13. Долгорев А .В., Сериков Ю.А ., Золотавин В.Л. // Журн.
аналит. химии. -1978. -32, № 12. -С. 2357—2361.
14. Сухарев С.Н ., Чундак С.Ю. // Химия и технол.
воды. -1996. -18, № 5. -С. 486—491.
15. Сухарев С.Н ., Чундак С.Ю., Сухарева О.Ю. // Там
же. -1997. -19, № 1. -С. 14—18.
16. Vasilikiotis G.S., Tossidis J.A . // Microchem. J. -1969.
-14, № 3. -P. 380—384.
17. Сиварамайях С., Равеендра Редди П . // Журн. ана-
лит. химии. -2005. -60, № 9. -С. 933—937.
18. Singh R .B., Odashima T ., Ishii H . // Analyst. -1983.
-108. -Р. 1120—1127.
19. Sivaramaiah S ., Raveendra R еddy, Krishna Reddy V .,
Sreenivasulu Reddy T. // J. radioanalyt. and nuclear
chemistry. -2000. -245, № 2. -P. 367—370.
20. Garcia-Vargas M ., Gallego M ., De la Guardia M . //
Analyst. -1980. -105. -Р. 965—973.
21. Hug G.A., Rao S.B . // Indian. J. Chem. -1982. -A
21, № 5. -P. 548—549.
22. Vieira L .E.M ., V ieira F.P., Avila-Terra L .H.S . et al.
// Analyt. Letters. -2008. -41, № 5. -P. 779—788.
23. Otomo M ., Nakayama I. // Microchem. J. -1980. -25, №
1. -P. 75—81.
24. Issopoulos P.B., Economou P.T . // Acta Pharm. Hung.
-1993. -63, № 1. -P. 28—34.
25. Garcia-Vargas M ., Trevilla S., M illa M . // Talanta.
-1986. -33, № 3. -P. 209—214.
26. Odashima T., Ishii H. // Analyt. Chim. Acta. -1993.
-277, № 1. -P. 79—88.
27. Vasilikiotis G.S., Kouimtzis Th., Apostolopoulou C., Voul-
garopoulos A. // Ibid. -1974. -70, № 2. -P. 319—326.
28. Vasilikiotis G.S., Kouimtzis Th.A., Vasiliades V.C. // Mic-
rochem. J. -1975. -20, № 2. -P. 173—179.
29. Z uhri A.Z .A. // Spectroscopy Letters. -1991. -24, № 2.
-P. 255—266.
30. Garcia-Vargas M ., Bautista Rodriguez J.M ., Novas
S .R ., Coy-Y ll Avila // Microchem. J. -1982. -27, №
4. -P. 519—529.
31. Garcia-Vargas M ., Belizon M .C., M illa M ., Peres-Bus-
tamante J.A . // Analyst. -1985. -110. -P. 51—55.
32. Samara C., Kouimtzis Th.A . // Microchem J. -1986.
-33, № 2. -P. 252—255.
33. Lucena R .B., M orales E., Gomez-Ariza J.L . //
FARMACO. -1994. -49, № 4. -P. 291—295.
34. Пат. СССР № 1492274. -Опубл. 07.07.1989.
35. Gallego M ., Garcia-Vargas M ., Pino F., Valcarcel
M . // Microchem. J. -1978. -23, № 3. -P. 353—359.
36. Otomo M ., Noda H. // Ibid. -1978. -23, № 3. -P.
297—304.
37. Singh R.B., Jain P., Garg B.S., Singh R.P. // Annali
di Chimica. -1978. -68, № 11–12. -P. 1017—1020.
38. Singh R.B., Jain P., Garg B.S., Singh R.P. // Analyt.
Chimica Acta. -1979. -104, № 1. -P. 191—194.
39. Odashima T., Anzai F., Ishii H. // Ibid. -1976. -86, №
1. -P. 231—236.
40. Odashima T., Ishii H . // Ibid. -1975. -74, № 1. -P.
61—65.
41. Пилипенко А.Т., Сафронова В.Г., Фалендыш Н.Ф. // Хи-
мия и технол. воды. -1994. -16, № 4. -С. 344—360.
42. Балог Й.С., Киш П.П., Ищенко А .А . и др. // Журн.
аналит. химии. -1990. -45, № 3. -С. 481—490.
43. Балог Й.С., Студеняк Я.И ., Киш П.П. // Там же.
-1993. -48, № 4. -С. 631—643.
44. Пат. 17348А України. МКИ G01N31/22. -Опубл.
31.10.97.
45. Чундак С.Ю., Сухарев С.Н . // Химия и технол.
воды. -1995. -17, № 5. -С. 466—469.
46. Сухарев С.Н., Чундак С.Ю. // Там же. -1996. -18, №
3. -С. 254—257.
47. Пат. України № 55224. -Опубл. 10.12.2010.
48. Сухарев С.М ., Сухарева О.Ю., Делеган-Кокайко С.В.
// Укр. хим. журн. -2010. -76, № 6. -С. 110—114.
49. Делеган-Кокайко С.В., Сухарев С.М ., Сухарева
О.Ю. // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Хім.
-2010. -Вип. 24. -С. 141—145.
50. Орысык С.И., Рыбачук Л.Н ., Пехньо В.И., Волков
С.В. // Укр. хим. журн. -2005. -71, № 12. -С. 102—108.
51. Волков С.В., Орисик С.І., Пехньо В.І., Чундак С.Ю.
// Там же. -2001. -67, № 7. -С. 7—12.
52. Декларац. пат. України № 42450 А . -Опубл. 15.10.2001.
53. Декларац. пат. України № 42451 А . -Опубл. 15.10.2001.
54. Сухарева О.Ю., Сухарев С.Н ., Чундак С.Ю. // Журн.
аналит. химии. -2005. -60, № 10. -С. 1030—1035.
55. Чундак С.Ю., Сухарєв С.М ., Леовац В.М . // Наук.
вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. хім. -1998. -Вип. 3. -С.
150—152.
56. Савчин О.І., Чундак С.Ю., Студеняк Я.І. // Там же.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1 45
-2000. -Вип. 5. -С. 61—65.
57. Копін О.І. // Там же. -2001. -Вип. 6. -С. 37—42.
58. Копін О.І., Чундак С.Ю., Студеняк Я.І. // Там же.
-2002. -Вип. 7. -С. 81—88.
59. Сухарев С.М ., Сухарева О.Ю. // Там же. -2003. -Вип.
9. -С. 24—27.
60. Сухарева О.Ю., Сухарев С.М . // Там же. -2004. -Вип.
11. -С. 49—52.
61. Сухарева О.Ю, Сухарев С.М ., Федак І.В. // Там же.
-2005. -Вип. 13. -С. 53—56.
62. Sukharev S.M ., Sukhareva O.Y u., Chundak S.Y u. // Int.
conf. ANALYTICAL CHEMISTRY AND CHEMI-
CAL ANALYSIS (AC&CA-05), devoted to 100 anni-
versary of Anatoly Babko / Book of abstr.: Kyiv,
2005. -P. 57.
63. Vasilikiotis G., Voulgaropoulos A., Apostolopoulou C. //
Microchem. J.- 1986. -34, № 2. -P. 174—179.
64. W ang Huiqin, Y ang Z hibin // Chinese J. Analyt. Chem.
-1996. -24, № 5. -Р. 587—590.
65. W ang X iaolei, W ang Jingzheng, L i Laizhong, Jiang
Chongqiu // Ibid. -1999. -27, № 6. -P. 687—690.
66. Loannou P.C., Siskos P.A . // Talanta. -1984. -31, №
4. -P. 253—257.
67. Cano-Pavon J.M ., T rujillo M .L ., Garcia De Torres
A. // Analyt. Chimica Acta. -1980. -117, № 1. -P.
319—327.
68. Cui W ancang, Tang Bo, Shi Huiming // Chinese J.
Analyt. Chem. -1992. -20, № 1. -P. 11—14.
69. Cui W ancang, Tang Bo, Shi Huitning // Ibid. -1993.
-21, № 11. -P. 1340—1343.
70. Liu Jianning, Z hang Bing, Shang Hong et al. // Chinese
J. Health Laboratory Technology. -2002. -№ 2. -P.
147—148.
71. Callejon M ochon M ., Centeno Gallego M ., Guiraum Pe-
rez A . // Talanta. -1986. -33, № 7. -P. 627—630.
72. Tang Bo, Jiang Chongqiu, Fu Hongyan, Lu Ping // Chi-
nese J. Analyt. Chem. -1996. -24, № 4.- Р. 467—470.
73. Salgado M ., Bosch Ojeda C., Garcia de Torres A., Ca-
no Pavon J.M . // Analyst. -1988. -113. -Р. 1283—1285.
74. Cui W an-cang, Tang Bo, Shi Hui-ming // Chem. J.
Chinese University. -1992. -№ 3. -Р. 311—314.
75. Liu Jian-ning, Z hang Bing, W u Bo-wan, Y u X in-qiao
// Chinese Chem. Soc. -2004. -51, № 1. -Р. 79—83.
76. Jiang Chong-Qiu, Tang Bo, Fu Nong-Y an et al. //
Chem. J. Chinese University. -1996. -№ 1. -Р. 49—51.
77. Tang Bo, Z hang Jie, W ang Xu et al. // Chinese J.
Analyt. Chem. -2002. -30, № 10. -Р. 1196—1200.
78. Fan Naiying, Gao Shan, Huo Lihua et al. // Ibid. -2005.
-33, № 6. -Р. 751—754.
79. Cui W ancang, Tang Bo, Shi Huiming // Chinese J.
Analyt. Laboratory. -1992. -№ 4. -Р. 24—27.
80. Jiang Chongqiu, W ang Jingzheng, Xu Xiufang, Tang Bo
// Chinese J. Analyt. Chem. -1998. -26, № 2. -Р. 129—132.
81. Tang Bo, Jiang Chongqiu, Z hang Xiaogang, Du M ing-
cheng // Ibid. -1997. -25, № 6. -Р. 683—685.
82. Комисарова Л.Н . Неорганическая и аналитическая
химия скандия. -М.: Эдиториал УРСС, 2001.
83. Дымов А .М ., Савостин А .П. Аналитическая химия
галлия. -М .: Наука, 1958.
84. Живописцев В.П., Селезнева Е.А . Аналитическая
химия цинка. -М .: Наука, 1975.
85. Тихонов В.Н . Аналитическая химия алюминия. -М .:
Наука, 1971.
86. Подчайнова В.Н., Симонова Л.Н. Медь. -М.: Наука, 1990.
87. Алемасова А .С. Высокотемпературные процессы
превращения комплексообразователей и комплексов
металлов в атомно-абсорбционном анализе. -До-
нецк: Изд-во Донецк. гос. ун-та, 1997.
88. Волынский А.Б. // Журн. аналит. химии. -2003. -58, №
10. -C. 1015—1032.
89. Bruhn C.G., Neira J.Y ., Valenzuela G.D., Nobrega J.A.
// J. Anal. At. Spectrom. (JAAS). -1998. -13, № 1. -P.
29—35.
90. Butler O.T ., Cook J.M ., M iles D.L . et al. // Ibid.
-2009. -242, № 2. -P. 131—177.
91. Щепина Н .Д., Алемасова А .С. // Изв. вузов. Химия
и хим. технол. -2005. -№ 1. -С. 7—12.
92. Щепина Н .Д., Алемасова А .С. // Вопр. химии и
хим. технол. -2004. -№ 6. -С. 19—24.
93. Алемасова А .С., Высоцкий Ю .Б ., Щепина Н .Д.,
Муратов Д.В. // Методы и объекты химического
анализа. -2006. -1, № 2. -С. 108—115.
94. Алемасова А .С., Рафалюк В.В., Морева В.В. // Укр.
хим. журн. -1998. -64, № 12. -С. 112—117.
95. Игнатова С.Н ., Волынский А .Б . // Журн. аналит.
химии. -2001. -56, № 11. -С. 1158—1162.
96. Алемасова А .С., Рафалюк В.В., Щепина Н .Д., Романов
С.Н. // Аналитика и контроль. -2001. -5, № 1. -С. 4—13.
97. Алемасова А .С. Автореф. дис. ... докт. хім. наук.
-Дніпропетровськ, 2000.
98. Сухарев С.М ., Сухарева О.Ю ., Чундак С.Ю . // Укр.
хим. журн. -2003. -69, № 7. -С. 51—54.
99. Сухарев С.Н., Сухарева О.Ю., Мишанич Н.И., Сливка
М .В. // Химия и технол. воды. -2004. -26, № 6. -С.
567—573.
100. Сухарев С.Н ., Делеган-Кокайко С.В., Сухарева
О.Ю . // Там же. -2010. -32, № 4. -С. 408—414.
101. Делеган-Кокайко С.В., Сухарев С.М , Сухарева О.Ю.
// Тези доп. річної сесії наук. ради НАН України з
проблем "Аналітична хімія". -Київ: Вид-во Київ.
націон. ун-та ім. Тараса Шевченка, 2011.
Ужгородський національний університет Надійшла 20.07.2011
Аналитическая химия
46 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187614 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T12:25:22Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сухарев, С.М. Чундак, С.Ю. Сухарева, О.Ю. 2023-01-15T18:38:32Z 2023-01-15T18:38:32Z 2012 Аналітичне використання гідразонів / С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 1. — С. 35-46. — Бібліогр.: 101 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187614 543.42:541.493:547.288.3 Представлено основні напрямки використання гідразонів в аналітичній хімії, а також вказано можливість застосування цих органічних реагентів для визначення металів. Показано, що комплекси гідразонів з іонами металів є перспективними аналітичними формами в спектрофотометрії, флуориметрії та атомно-абсорбційній спектрометрії. Представлены основные направления использования гидразонов в аналитической химии, а также установлена возможность применения этих органических реагентов для определения металлов. Показано, что комплексы гидразонов с ионами металлов являются перспективными аналитическими формами в спектрофотометрии, флуориметрии и атомно-абсорбционной спектрометрии. The basic directions of the use of hydrazones in analytical chemistry presented and also the prospects of the use of these organic reagents for determination of metals it was shown. It was shown that complexes of hydrazones with the ions of metals are perspective analytical forms in a spectrophotometry, fluorimetry and atomic-absorption spectrometry. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Аналитическая химия Аналітичне використання гідразонів Аналитическое использование гидразонов Analytical use of hydrazones Article published earlier |
| spellingShingle | Аналітичне використання гідразонів Сухарев, С.М. Чундак, С.Ю. Сухарева, О.Ю. Аналитическая химия |
| title | Аналітичне використання гідразонів |
| title_alt | Аналитическое использование гидразонов Analytical use of hydrazones |
| title_full | Аналітичне використання гідразонів |
| title_fullStr | Аналітичне використання гідразонів |
| title_full_unstemmed | Аналітичне використання гідразонів |
| title_short | Аналітичне використання гідразонів |
| title_sort | аналітичне використання гідразонів |
| topic | Аналитическая химия |
| topic_facet | Аналитическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187614 |
| work_keys_str_mv | AT suharevsm analítičnevikoristannâgídrazonív AT čundaksû analítičnevikoristannâgídrazonív AT suharevaoû analítičnevikoristannâgídrazonív AT suharevsm analitičeskoeispolʹzovaniegidrazonov AT čundaksû analitičeskoeispolʹzovaniegidrazonov AT suharevaoû analitičeskoeispolʹzovaniegidrazonov AT suharevsm analyticaluseofhydrazones AT čundaksû analyticaluseofhydrazones AT suharevaoû analyticaluseofhydrazones |