Джерела київських рельєфів зі "світськими" сюжетами: питання атрибуції та датування

• Veröffentlicht in: Археологія і давня історія України
• Datum: 2022
• ISSN: 2227-4952
• 1. Verfasser: Архипова, Є.І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2022
• Schlagworte: Статті
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187626
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Джерела київських рельєфів зі "світськими" сюжетами: питання атрибуції та датування / Є.І. Архипова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 83-98. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.

Статтю присвячено атрибуції серії київських
 рельєфів з пірофілітового сланцю зі світськими або
 невизначеними сюжетами, іконографія та датування яких є предметом дослідження не одного покоління вчених. Рельєфи знайдено вже пошкодженими або
 використаними вдруге, тому їхнє початкове розміщення — інтер’єр або фасад, храм чи палац — також залишається дискусійним. Вивчення зображень цих рельєфів у контексті розвитку візантійського
 мистецтва, проте, свідчить, що київські майстри
 копіювали християнські зразки, формування яких
 відбувалося під впливом античної спадщини та поєднувало світські, міфологічні та біблійні сюжети. За іконографією та стилем київські є творами другої половини ХІ — початку ХІІ ст. The earliest Kyiv reliefs with figurative images
 correlate with temples built in the second half of the
 11th — early 12th centuries. The iconography and dating
 of Ovruch pyrophyllite slate reliefs with secular
 or indefinite plots has been the subject of research by
 more than one generation of scholars. The reliefs have
 been found already damaged or reused, so their original
 placement in the interior or faзade, as well in the
 temple or palace also remains a matter of debate.
 The study of the images of these reliefs in the context
 of the development of Byzantine art shows that the
 Kyiv artists copied a Christian patterns that combined
 secular, mythological and biblical plots, the formation
 of which took place under the influence of the Classic
 heritage. According to the conditions of discovery, iconography
 and style, these are the works of the second
 half of the 11th — early 12th centuries. The typological
 and stylistic similarity of four such reliefs permit
 to suggest that they were made for the same building,
 although they were found in different parts of the city.
 They depict the biblical character Samson or David,
 the mythological character Cybele or the Great Mother
 of the Gods, a warrior fighting the lion and a fragment
 of the animal head — a goat or a lioness. Fragments
 of two other reliefs depict the animal looks like a lion
 with the rider on its back, possibly Samson or David.
 The depiction of a man riding a beast is the motif of oriental
 origin that became widespread in Byzantine and
 Romanesque art of the 12th century, including in Rus.
 Two fragments of slabs depicting the griffin in high
 relief come from the exterior decor. In the art of the
 10th—12th centuries, the griffin as a vigilant guard of
 the sacred place was depicted on the facades of churches
 in the type of «solemn procession». The Kyiv’s griffin
 was probably included in the heraldic composition. The
 question of the placement of the slabs — in a palace or
 a temple — is still disputable.