Зображення обкладинки

Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова

У статті на основі аналізу писемних джерел
 виділено три етапи будівництва Клеванського замку та розглянуто його планування. На першому
 етапі (перша чверть ХVІ ст.) князь Федір Михайлович Чорторийський починає будівництво замку
 на старому городищі, де, можливо, вже знаходив...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія і давня історія України
Дата:2022
Автор: Прищепа, Б.А.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2022
Теми:
Статті
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187628
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 111-120. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860192347200946176
author Прищепа, Б.А.
author_facet Прищепа, Б.А.
citation_txt Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 111-120. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія і давня історія України
description У статті на основі аналізу писемних джерел
 виділено три етапи будівництва Клеванського замку та розглянуто його планування. На першому
 етапі (перша чверть ХVІ ст.) князь Федір Михайлович Чорторийський починає будівництво замку
 на старому городищі, де, можливо, вже знаходився
 господарський двір. На другому етапі (друга чверть
 ХVІ ст.), через конфлікт з Радзивілами, будівництво було припинене, але замок функціонував і місто розвивалось. На третьому етапі (60-ті роки ХVІ ст.) князь Іван Федорович Чорторийський завершив будівництво замку. Based on a comprehensive analysis of written, archaeological
 and architectural sources the article considers
 the main stages of Klevan castle development,
 and considers its planning and buildings. According to
 archeological sources, the site of the settlement of the
 Kyiv Rus period was used to build the castle. According
 to the written sources, there were three stages of the
 erection of the castle. In the first stage (the first quarter
 of the 16th century), Prince Fedir Mykhailovych Czartoryski
 began the construction of a castle on the old settlement
 site, where, perhaps, there had already been a
 farmstead. In the second stage (the second quarter of
 the 16th century), due to the conflict with Radziwills,
 the construction was stopped but the castle functioned
 and the settlement was developed. In the third stage
 (the 60s of the 16th century), Prince Ivan Fedorovych
 Czartoryski completed the construction of the castle.
 The Klevan castle consisted of two parts — a citadel
 and the adjacent settlement. The information on the
 castle planning is contained in the inventories of 1700
 and 1709. The earliest description of 1609 describes
 the defense, housing, religious and economic facilities
 in the territory of the citadel. It was surrounded by a
 wall, had two brick towers and a wooden one. Most
 of the buildings were located on the perimeter of the
 fortifications; the central part housed the princes’ palace
 and a church. According to the inventories of 1700
 and 1709, the settlement was located to the north and
 east of the citadel and occupied the territory on the hill
 where now the Church of the Nativity of Christ is located
 and, probably, the area occupied by estates on
 Horodyshche street. The citadel was surrounded by a
 rampart and oak fence; there was a chapel and a garden
 around it, outbuildings, the Greek-Catholic Church
 of the Nativity, and the entrance gate. The analysis of
 the planning, fortifications and buildings of the Klevan
 castle allows to conclude that in the last third of the
 16th — early 17th century, it was one of the most powerful
 private castles in Volhynia.
first_indexed 2025-12-07T18:07:19Z
format Article
fulltext 111ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) УДК 94:72(477.81)”14/17” DOI: 10.37445/adiu.2022.02.08 Б. А. Прищепа ЗАМок кнЯЗіВ ЧорториЙсЬких У клеВАні: етАпи стАноВленнЯ, плАнУВАннЯ тА ЗАБУдоВА У статті на основі аналізу писемних джерел виділено три етапи будівництва Клеванського за- мку та розглянуто його планування. На першому етапі (перша чверть хVІ ст.) князь Федір Михай- лович Чорторийський починає будівництво замку на старому городищі, де, можливо, вже знаходився господарський двір. На другому етапі (друга чверть хVІ ст.), через конфлікт з Радзивілами, будівниц- тво було припинене, але замок функціонував і міс- то розвивалось. На третьому етапі (60-ті роки хVІ ст.) князь Іван Федорович Чорторийський за- вершив будівництво замку. ключові слова: Волинь, пізнє середньовіччя, ранній новий час, Клевань, замок, князі Чорто- рийські. Вступ. Місто Клевань над річкою Стублою у пізньому середньовіччі було центром значної волості князів чорторийських. вони збудували тут потужний замок, який зберігся до нашо- го часу. Однак, цей цікавий оборонний об’єкт пізнього середньовіччя на сьогодні залишаєть- ся недостатньо дослідженим. Серед публікацій про нього переважають розвідки краєзнавчого та популярного спрямування, в яких нерідко повторюються загальні відомості, зафіксовані ще дослідниками ХІХ — початку ХХ ст. (Сен- дульский 1878; Stecki 1888, s. 193—231; Теодо- рович 1889, с. 490—500; Стеллецкий 1910). Результати архітектурних обстежень пам’ят- ки опубліковані дуже стисло (ред. жариков 1985, с. 328—329; Ричков 1989, с. 63—64; ве- черський 2011, с. 416; бойцар-Артеменко 2008). У багатотомному довіднику пам’яток містобу- дування та архітектури України зазначається, що Клеванський замок — один із найстаріших замків волині, порівняно добре зберігся до сьо- годення, є яскравим витвором волинської обо- ронної архітектури ХV—ХVІІІ ст. (ред. жари- ков 1985, с. 328—329). Мета. основна частина. замок збудовано на мисоподібному виступі правого корінного бе- рега р. Стубли (рис. 1: 1), його майданчик роз- мірами 80 × 70 м підвищується над заплавою на 14—15 м. він відокремлений від продовжен- ня височини дугоподібним у плані ровом. Із за- мкових будівель збереглися північна і західна цегляні п’ятикутні в плані башти (рис. 2; 3), міст і три корпуси (рис. 4). Північна підносить- ся на висоту чотирьох ярусів, південно-західна з напільної сторони має три з половиною яруси, вона відкрита з боку двору. за результатами архітектурних обстежень зроблено висновок, що найдавнішим є корпус, який утворює пів- нічно-західний кут замку (ред. жариков 1986, с. 328—329). Археологами були проведені лише повер- хневі обстеження території замку, перевірка культурних нашарувань методом шурфуван- ня не проводилась. Під час розвідки 1990 р. С. в. Терський на схилах замкової гори знай- шов уламки гончарного посуду, які датував ХІІ—ХІІІ ст. і ХV—ХVІ ст., кераміку домонголь- ського часу дослідник зібрав також на сусідньо- му пагорбі, поблизу церкви Різдва Христового, ХVІІІ ст. (Терський 1993, с. 61). значно більше інформації отримано під час проведення археологічних експертиз на тери- торії старого міста. На ділянці по вул. Городи- ще, 2 (рис. 1: а), зразу ж за оборонним ровом за- мку було закладено шурф, в якому потужність культурних нашарувань становила 2,35 м. Під пізнім шаром на глибині 0,45—1,65 м залягав сірий гумусований супісок, насичений артефак- тами XVI—XVIIІ ст. Нижче, до материкового суглинку, на глибині 1,65—2,35 м у світло-сіро-© б. А. ПРИЩЕПА, 2022 112 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) статті му супіску трапилися численні уламки керамі- ки слов’яно-руського часу кінця Х—ХІІ ст. На південь від цієї ділянки, на городах (рис. 1: б), у підйомному матеріалі також зібрано серію вінець домонгольських гончарних горщиків (Прищепа, Харковець, Ткач 2014, с. 23—24). Археологічні джерела підтверджують вислов- лену раніше науковцями думку, що значне по- селення на території Клевані сформувалося ще в період Київської Русі (Прищепа 2016, с. 236). збереглися описи Клеванського замку. Най- раніший з них датований 1609 р., його публі- кацію здійснив б. Стеллецький (Cтеллецкий 1910, с. 33—34). Опис містить інформацію лише про територію, де знаходилися муровані оборонні споруди, тобто про дитинець. більш повно планову структуру Клеванського замку висвітлюють інвентарі ХVІІІ ст., опубліковані Р. Несторовим (Nestorov 2018). У цих докумен- тальних джерелах мова йде про дві частини замку — дитинець і пригородок. в інвентарі 1709 р. для позначення укріплення з оборон- ними вежами і мурами переважно вживається термін «замок», але тричі використано також термін «дитинець» (Nestorov 2018, s. 23, 25). Поряд з ним описано пригородок, він знахо- дився перед замком, тут була брама до міста (Nestorov 2018, s. 25). важливу інформацію про будівництво Кле- ванського замку подає у своєму дослідженні Т. Стецький (Stecki 1888, s. 195—200). висвіт- люючи перебіг подій, автор робить посилання на документальні джерела, причому частина з них не збереглися або ж не опубліковані і зали- шаються важкодоступними для дослідників. за Т. Стецьким замок почав будувати Ми- хайло васильович чорторийський, староста брацлавський. Для цього було вибрано зручну ділянку поблизу монастиря Святого Миколи, на місцевості, яка звалася Городище. Не закін- чивши будівництво, він помер у 1480 р. бать- ківський спадок переходить до князя Федора Михайловича чорторийського після смерті матері у 1498 р. Князь Федір Михайлович, ста- роста Луцький, продовжив мурування замку. Однак, коли обидві стрільниці були збудовані, власник Олики Радзивіл викликав князя Фе- дора Михайловича і показав привілей, за яким рис. 1. План старої частини селища Клевань: 1 — замок; 2 — церква Різдва Христового; 3 — бла- говіщенський костел; 4 — сліди оборонного рову пізньосередньовічного міста. буквами позначено місця археологічних експертиз 113ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Прищепа, Б. А. замок князів чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова Клеванське городище та навколишні землі на- лежали йому, а чорторийським, як свідчить грамота великого князя Свидригайла, було надано лише монастир Святого Миколи (Stecki 1888, s. 197—198). Князь Федір Михайлович чарторийський не маючи змоги закінчити будівництво замку в Кле- вані, почав будувати замок у білеві, який назвав білгородом. У 1529 р. він виклопотав привілей у короля Сигізмунда І на заложення біля нього міста і запровадження ярмарку, але незабаром помер залишивши двох синів — Олександра і Івана. вони розподілили маєтки у 1547 р. Олек- сандру дістався замок чорторийськ і Литовеж, Іван отримав Клевань, замок і місто білгород, двір Шеполь, маєтки Сарни, Холопи і фольварок чаруків у Луцьку (Stecki 1888, s. 198). Князь Іван Федорович чорторийський завер- шив суперечку з князями Радзивілами за Кле- вань. він запропонував Миколаю Радзивілу об- міняти Сморжів і Мигорщизну (де знаходилося урочище Городище, на якому було розпочато будівництво Клеванського замку) на Сільно поб- лизу Олики, яке дісталося князю Івану як прида- не дружини Анни заславської. До Сільно князь Іван чорторийський додав берег клеванський над річкою Оликою і тисячу злотих польських. Миколай Радзивіл погодився, документ датова- но 5 січня 1555 р. Як пише Т. Стецький, у листі М. Радзивіл запевняє, що «право і листи в себе маємо на те городище, де замок Клеванський збу- дований і де місто поселене — тоді ми те право наше цим листом нашим скасовуємо, а князю Івану для допомоги і нащадкам його милості на вічні часи передаємо…». за тим, напевно у 1561 р., було завершено будівництво Клевансь- кого замку і проведено розмежування клевансь- кої і олицької волостей (Stecki 1888, s. 199—200). рис. 2. вигляд на браму і будівлі Клеванського за- мку з мосту. зліва — пів- нічна башта рис. 3. Південно-західна башта Клеванського за- мку. вигляд із заходу 114 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) статті Розповідь Т. Стецького потребує перевірки, тому звернемось до документальних джерел, що містять інформацію про діяльність пред- ставників роду князів чорторийських, які мог- ли долучитися до будівництва замку в Кле- вані. Перший документ датований 29 грудня 1446 р. великий князь Свидригайло Ольгердо- вич надає князю Михайлу васильовичу чорт- орийському маєток в Луцькому повіті в жу- кові село Голишів на річці Стублі, а до нього Дерев’яне на Рудці, а Диків на Стублі, двори- ще Сухівці у верхів’ях Радухівки, а монастир Святого Миколи на Клевані над Стублою з церковним дворищем Плескачовським, а ча- руківець на річці Полонній з усіма пожитками і платами (AS… 1890, s. 5). Князь Михайло васильович чорторийський довгий час був надвірним маршалком у вели- кого князя Свидригайла. Після смерті остан- нього став намісником брацлавським, тобто фактично очолив оборону південних кордонів держави. У 1478 р. він обороняв брацлав пе- ред ординцями, а у 1489 р. за писемними дже- релами брацлавським намісником був князь Олександр Сангушко, значить князь Михайло помер між тими двома датами (войтович 2006, с. 634—635). Документ 1446 р. засвідчує, що в середині ХV ст. почав складатися маєтковий комплекс князів чорторийських у нижній течії р. Стуб- ли у складі трьох сіл (Голишів, Дерев’яне, Ди- ків), дворища Сухівці та монастиря Святого Миколи на Клевані над Стублою з церковним дворищем. зазначимо також, що в документі 1446 р. топонім Клевань, вірогідно, вжито як назву урочища, а не значного поселення чи тим більше міста. П. М. Сас у своїй моногра- фії, присвяченій феодальним містам України в кінці ХV — 60-х роках ХVІ ст. не включив Кле- вань до списку міських поселень ХV ст. (Сас 1989, с. 11). Однак, А. є. заяць зауважив, що Клевань слід віднести до міських поселень, які існували в ХV ст. (заяць 2003, с. 28, 33). він по- силається на «Список руських городів дальніх і ближніх» (Летопись… 1856, с. 240). Серед істориків переважає думка, що «Спи- сок руських городів дальніх і ближніх» був складений у кінці ХІV ст. (Тихомиров 1952; На- умов 1974). в. Л. Янін навів аргументи, які да- ють підстави звузити дату створення «Списку» до часового проміжку між 1375 і 1381 рр. (Янин 1998, с. 67). зазначимо, що не всі поселення, внесені до «Списку», були містами у ХV ст. зокрема, документи свідчать, що з волинських поселень Дорогобуж у ХV ст. був селом. Нове становлення Дорогобужа як міста простежується від початку ХVІ ст. 20 грудня 1514 р. Сиґізмунд І на- дав князеві К. І. Острозькому у во- лодіння Дорогобуж з монастирем Діви Марії та прилеглими селами і дозволив осадити місто на магде- бурзькому або хелмінському праві (AS… 1890, s. 120—122). Селом було також поселення Іван, яке ототожнюють із сучасним селом Івання поблизу Дубна (Тихомиров 1952, с. 235). Наведені приклади підтверджу- ють думку, що включення Клеваня до «Списку руських городів дальніх і ближніх» не є переконливим до- казом міського статусу поселення у ХV ст. Це важливо з огляду на очевидний взаємозв’язок процесів будівництва замку і заснування міста. замки відігравали важливу роль у локації міст: новозасновані міста, що не мали замків, здебіль- шого (у 70 % випадків) були при- речені на втрату міського статусу (заяць 2003, с. 134), а наявність замочків у селах може служити підставою для визначення урбані- заційних прагнень власника (Ата- маненко 2006, с. 121—122). Син князя Михайла васильо- вича чорторийського князь Федір Михайлович, староста луцький рис. 4. Сучасний план будівель на території Клеванського замку 115ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Прищепа, Б. А. замок князів чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова (1527—1542), володів волостю в нижній течії р. Стубли (після 1491—1542 рр.) та чорторий- ською волостю (близько 1524—1542 рр.) (вой- тович 2006, с. 635). відома грамота великого князя литовського Олександра від 8 липня 1498 р. в справі між князями Семеном Олександровичем чорто- рийським і Федором Михайловичем чорторий- ським про маєтки. було розглянуто скаргу кня- зя Семена Олександровича чорторийського на князя Федора Михайловича чорторийського. Перший шукав під князем Федором Михайло- вичем половини батьківського спадку другого, про це буцімто згадував батько князя Федора Михайловича батьку князя Семена Олексан- дровича, за батька нашого, короля його ми- лості. Князь Федір Михайлович це тверджен- ня заперечив. Князь Семен Олександрович не назвав свідків, які могли б підтвердити його слова. Тому було визнано правим князя Фе- дора Михайловича і вирішено, нехай він тую свою отчизну всю сповна тримає, а князь Семен Олександрович про ту частину не має йому вже згадувати і діти його не мають права того шу- кати навіки (Акты… 1907, с. 24, 49—50). 4 лютого 1501 р. князь Федір Михайлович чорторийський отримав привілей великого князя Олександра на три дворища жуківсько- го повіту у Клевані. за цим привілеєм дворища дані з людьми і з усім тим, «що здавна до тих дворищ слухало» (Lietuvos… 2007, s. 262). Документ 1501 р. засвідчує прагнення князя Федора Михайловича чорторийського розши- рити свою присутність у Клевані, вірогідно, на той час саме ця місцевість була вибрана ним для створення центру земельних володінь князів чорторийських у нижній течії р. Стубли із перспективою побудови замку і заснування міста. Цю думку підтверджує ще одне докумен- тальне джерело. У 1511 р. судовим декретом Сигізмунда І була вирішена суперечка між власником Олики шляхтичем Станіславом Петровичем (Кішкою, чоловіком Ганни Мон- тигердовичової, яка пізніше стало дружиною Яна Радзивіла бородатого) і князем Федором Михайловичем чорторийським про час прове- дення торгів в Олиці і Клевані. великий князь литовський разом з державною радою винесли постанову, згідно з якою «від цих часів пану Станіславу не казали єсьмо в його маєтку у Олиці торг мати в неділю, а казали єсьмо торг мати у вівторок, а князь Федор має мати торг у маєтку своєму в Клевані в четвер» (Сас 1989, с. 155). У документі 1511 р. Олика і Клевань згаду- ються як маєтки, а не як міста. Разом з тим він інформує, що в обох поселеннях вже якийсь час проводилися торги, а привілей на право про- ведення торгів засвідчує намір власників за- снувати міста в їхніх земельних володіннях. Їм потрібні були центри, що виконували б у пер- шу чергу адміністративно-господарські і рин- кові функції. в кінці ХV — на початку XVI ст. такі процеси були характерними для всієї во- лині — тут формуються великі латифундії і відбувається зміна форм власності — з умовної на спадкову. Таким чином створювались умо- ви для прискорення урбанізаційних процесів, адже містечка з’являються там, де закінчився етап формування шляхетських маєтків, яким необхідний був осередок, що виконував би фун- кції ринкового центру (заяць 2003, с. 31—32). вірогідно, саме в другому десятилітті ХVІ ст. князь Федір Михайлович чорторийський роз- почав будівництво замку в Клевані в урочищі Городище. Але писемні джерела, які б підтвер- дили цю думку, нам невідомі. зате наступні за хронологією документи розповідають про початок будівництва замку поблизу села білів, за 7 км на південь від Кле- вані. Князь Федір Михайлович чорторийський отримав від короля Сигізмунда І привілей на побудову замку, заложення міста і запровад- ження ярмарку. У грамоті від 18 листопада 1529 р. сказано, що дозволяється встановити торг у замку його (князя Федора Михайлови- ча чорторийського) білгороді, а також трима- ти там корчми і запровадити ярмарку (Акты… 1907, с. 63—65). рис. 5. Реконструкція планування забудови дитин- ця Клеванського замку за описом 1609 р.: 1 — воро- та; 2 — сторожка; 3 — великий будинок; 4 — муро- вані башти; 5 — кам’яні стіни; 6 — кухня; 7 — ізба; 8 — кімната; 9 — кам’яний погріб; 10 — дерев’яна башта; 11 — три погреби; 12 — ізба сторожова; 13 — внутрішній замок (княжий палац); 14 — церква 116 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) статті зазначимо, що будівництво замку в білеві почалося раніше, вірогідно, ще у 1527 р. Про це свідчить документ від 4 березня 1528 р., яким великий князь литовський Сигізмунд І Старий затверджував комісію для розгляду супере- чки між луцьким старостою князем Федором Михайловичем чорторийським та земським підскарбієм, маршалком і писарем великого князівства Литовського паном богушем бого- витиновичем з приводу будівництва першим замку в урочищі білів на волині (Князі… 2016, с. 69—71). богуш боговитинович вважав такі дії незаконними, він стверджував, що «це горо- дище з давна служило з тим селом білів до дво- ру нашого жуківського» (Князі… 2016, с. 70). Однак, князь Федір Михайлович чорторийсь- кий заперечив свою провину і повідав, що те го- родище належить до Пересопницького монас- тиря, а не до села білів і до двору жуківського не належить. У підсумку, були обрані судді від рис. 6. Територія Клеванського замку в кінці ХVІ—ХVІІ ст.: А — дитинець; б — північно-західна частина пригородка; в — південно-східна частина пригородка по вул. Городище 117ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Прищепа, Б. А. замок князів чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова обох сторін, які мали розглянути конфлікт і «справедливость наконець вчинити». Лише через 20 років конфлікт було врегу- льовано спадкоємцями, з однієї сторони — кня- зем Фрідріхом Глібовичем Пронським (він був одружений на Федорі, дочці богуша бо- говитиновича) і князем Іваном Федоровичем чорторийським. Договір датований 30 червня 1548 р. (Князі… 2016, с. 81—86). У документі зазначено, що небіжчик князь Федір Михайло- вич чорторийський староста Луцький «відібрав ґвалтом маєтку нашого білівського городище і землі ще за небожа пана богуша боговитино- вича і на тому городищі білівський замок по- будував і місто осадив». Але у підсумку обидві сторони погодились, що землі замку і містеч- ка білогородського зі ставом є приналежни- ми до маєтку князя Івана Федоровича чорт- орийського, а село білів зі ставом є частиною жуківського маєтку князя Фрідріха Глібовича Пронського. Розташування цих двох поселень ХVІ ст. простежується на картах ХІХ—ХХ ст.: село білів займало північну частину сучасно- го однойменного села, а місто білгород і замок на городищі — південну частину (Федоришин 2017, с. 141—142). Свідчення документів про будівництво кня- зем Федором Михайловичем чорторийським між селами білів і Пересопниця замку і осад- ження міста білгород підтверджують розповідь Т. Стецького про суперечку князя чорторийсь- кого з Радзивілами за землі, на яких раніше почалося будівництво Клеванського замку і як результат, ці роботи, вірогідно, були зупинені. Князь Іван Федорович чорторийський одру- жився з княжною Анною Кузьмівною заславсь- кою. за розподілом маєтностей з братом Олек- сандром, що відбувся 19 червня 1547 р., він отримав Клеванську волость, стосовно інших маєтків, наданих їх батьку за заслуги, брати постановили спільно їх боронити, а їх втрату взаємно компенсувати (Акты… 1886, с. 20— 23). зазначимо, що в документі про розподіл маєтків, в описі частини, яка перейшла до кня- зя Івана Федоровича названі «…замок Клевань і місто, замок Білгород і місто, також з усі- ма маєтками тамтешніми і боярськими се- лами…» (Акты… 1886, с. 20—21). Отже замок в цей час функціонував і місто розвивалось. На це вказує також запис в описі Кременецького замку 1545 р. з приводу скарги міщан креме- нецьких про те, що беруть нові мита поза зви- чаєм («незвичайних») у ряді поселень, зокрема згадані Клевань і білів, де князі чорторийсь- кі беруть по два гроші від возу (ред. Сохань… 2005, с. 206). Нам не вдалося виявити документальні дже- рела, які б розповідали про суперечку чорто- рийських із Радзивілами за Клевань. Але збереглись документи, які інформують про завершення будівництва Клеванського замку у 60-х роках ХVІ ст. Це, зокрема, скарга князя Івана Федоровича чорторийського від 5 лютого 1562 р. до луцького гродського суду на луцько- го єврея Рабєвича, останній не представив кня- зеві звіт про кошти, призначені на побудову замку в Клевані (Князі… 2016, с. 20). важливі дані містять також документи, які опрацював П. М. Сас. вони свідчать, що на початку 60- х років ХVІ ст. князь Іван чорторийський роз- горнув будівництво кам’яних оборонних споруд у Клеванському замку. Організація і прове- дення всіх будівельних робіт покладалася на найнятого в Луцьку шафаря (розпорядника) котрому доручалося «шафовати… роботу муру замку». Спочатку загальний кошторис будів- ництва складав 3000 коп литовських грошей. Роботи по спорудженню замку велися кілька років. У 1565 р. шафар їздив до Луцька з ціл- лю поміняти 600 талярів на монету великого князівства Литовського «для росходов на шафо- ване оных робот». будівництво кам’яного за- мку в Клевані продовжувалось і в 1566 р. (Сас 1989, с. 51—52). Ці писемні джерела свідчать, що замок у Клевані постав як цілісний оборон- ний комплекс у 60-х роках ХVІ ст., одночасно із замком князів Радзивилів в Олиці (Інвентарі… 2007, с. 16). через суперечку із Радзивілами за Кле- вань, будівництво замку було зупинене і князь Федір Михайлович чорторийський, вірогідно, з 1527 р. починає будувати дерево-земляний замок на городищі поблизу села білів. Другий етап функціонування недобудованого Кле- ванського замку тривав до 1555 р., коли князь Іван Федорович чорторийський врегулював конфлікт із князем Миколаєм Радзивілом і клеванські землі були передані князям чорто- рийським. вірогідно, в кінці 60-х років ХVI ст. спорудження основних оборонних об’єктів за- мку було завершено. в описі 1609 р. мова йде лише про один укріп- лений майданчик Клеванського замку (Cтел- лецкий 1910, с. 33—34). в документі вказано, що замок кам’яний, але як свідчать натурні архітектурні обстеження, для наземних час- тин будівель було використано цеглу. ворота кам’яні (рис. 5: 1), у воротах є сторожова будка (рис. 5: 2). Якщо увійти на замкове подвір’я, по правій стороні знаходиться великий будинок, в якому є сіни і три ізби (рис. 5: 3). за будин- ком розташований великий кам’яний бастіон (рис. 5: 4). від нього тягнеться довга кам’яна сті- на (рис. 5: 5). Понад стіною розміщені дерев’яні кухня та ізба (рис. 5: 6, 7), кімната (рис. 5: 8) і великий кам’яний погріб (рис. 5: 9). Далі стояв високий дерев’яний бастіон (рис. 5: 10), вірогід- но, він знаходився поблизу південно-східного кута замкової території. від нього кам’яна сті- на (рис. 5: 11) продовжувалася до невеликого кам’яного бастіону з боку міста (рис. 3: 13), на ньому годинник. біля того бастіону, якщо вхо- дити в замок, по лівій руці — ізба сторожова 118 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) статті (рис. 5: 12). Понад східною оборонною стіною були розміщені три невеликі погреби (рис. 5: 11). На укріпленому майданчику замку знаходи- лися також церква (рис. 5: 14) і великий буди- нок, який в описі позначений як «внутрішній замок» (рис. 5: 13) (Cтеллецкий 1910, с. 34). Судячи з того, яким він постає в описі, це був князівський палац. Наприклад, подано таку характеристику окремих приміщень: «біля кім- нати невеликі сіни, в покої її милості — кня- гині». всього в описі 1609 р. в князівському палаці згадано 19 приміщень і ганок. біль- шість приміщень — це кімнати (6) та ізби (7). Усі описані кімнати не мали печей, а в ізбах є печі, за виключенням однієї «ізбушки». Крім того, в князівському палаці зафіксовано ґа- нок, четверо сіней, дві світлиці. До особливос- тей цієї будівлі слід віднести її комбінований характер — частина приміщень були кам’яні (очевидно, цегляні), а частина — дерев’яні. зазначимо, що на гіпотетичних реконструк- ціях Клеванського замку, виконаних Г.Н. Лог- вином і П.О. Ричковим, князівський палац не показано (Логвин 1957, с. 65; Ричков 1989, с. 64). в інвентарі 1709 р. описано спочатку дити- нець, а потім пригородок, що займав територію за оборонним ровом дитинця, за мостом. На пригородку були розміщені каплиця, навколо неї сад, господарські будівлі, уніатська церква Різдва, тут також була брама, якою виїжджали до міста (Nestorov 2018, s. 25). в описі 1700 р. зазначено, що пригородок був оточений дубо- вими палями (Nestorov 2018, s. 21). вказані в документі орієнтири дозволяють включити до пригородка підвищення, де стоїть церква Різд- ва Христового (рис. 6: б). Пригородок не згадується в описі 1609 р., відомості про нього з’являються в докумен- тах, віддалених від часу спорудження замку на 140 років. Але зауважимо, що малоймовір- ним є його пізнє формування в другій половині ХVIІ ст., адже поділ волинських замків на дві частини (дитинець і пригородок) був спадщи- ною домонгольського оборонного зодчества, коли більшість міст мали дві укріплені площад- ки (дитинець і окольний город). використання планової схеми укріплень ХІІ—ХІІІ ст. під час побудови замків ХІV — початку ХVІ ст. про- стежено в ході досліджень Луцька, Острога, Ізяслава, Дорогобужа (Колосок 1976; Прище- па 2020, с. 197). Така планова схема викорис- товувалась і при будівництві нових замків у кінці ХV—ХVІ ст. (Рівне, Старокостянтинів) (Прищепа 2018; 2021). Писемні і археологічні джерела свідчать, що Клеванський замок було збудовано на городищі ХІ—ХІІІ ст. Тому, оче- видно, вже в другій половині ХVІ ст. він скла- дався з дитинця і пригородка. вивчення рельє- фу місцевості дозволяє віднести до пригородка не тільки підвищення, де знаходиться церква Різдва Христового, а й територію, зайняту су- часними садибами по вул. Городище, вона зі сходу відділена від території міста давнім яром (рис. 6: в). в інвентарі 1709 р. згадується вал за межами дитинця, на північ від нього (Nestorov 2018, s. 22). вірогідно, цей вал захищав приго- родок із півночі і сходу. Площа пригородка ста- новила близько 1,2 га. П’ятикутні башти, подібні до тих, що збе- реглися на дитинці Клеванського замку, ма- ють аналогії в замках Поділля. Наприклад, п’ятикутна башта входила до системи укріп- лень замку у Меджибожі. Як і в Клевані, її збудували поряд із брамою. будівництво цього замку архітектори датують серединою ХVІ ст. (вечерський 2011, с. 315—317). жванецький замок також мав п’ятикутні башти (Сіцинсь- кий 1928, с. 58—59). за показниками площі Клеванський замок входить до числа найбільших приватновлас- ницьких замків волині другої половини ХVІ — початку ХVІІ ст. Порівняння даних розмірів дитинців і пригородків шести замків (таблиця) дозволяє зробити висновок, що їх дитинці мали площу від 0,45 га до 0,8 га, а пригородки — від 1,0 га до 1,6 га. Лише в Острозі площа приго- родка була значно більшою — 2,7 га (Прищепа 2020, с. 196—197). Як свідчать описи початку ХVІІ ст., дитин- ці замків в Острозі і звягелі мали муровані оборонні споруди, у них простежується таке ж поєднання двох мурованих і однією дерев’яної башти, як і в Клевані (Описи Острожчини… 2004, с. 88, 94; Інвентар… 1620, s. 312). Ці порівняння свідчать, що Клеванський замок в останній третині ХVІ — на початку ХVІІ ст. був одним із найпотужніших приватновласниць- ких замків волині. Висновки. Проведений аналіз писемних джерел дозволяє віднести початок будівництва Клеванського замку до часів князя Федора Ми- хайловича чорторийського і датувати перший етап будівництва 1510—1520-ми роками. віро- гідно, до цього на Клеванському городищі вже знаходився двір власника із дерев’яними жит- ловими та господарськими будівлями і найпро- стішими дерево-земляними укріпленнями. Показники площі великих приватновласницьких замків волині Місце розташування Площа Дити- нець Приго- родок загальна Дубно 0,80 1,20 2,00 заслав 0,50 1,00 1,50 звягель 0,55 1,10 1,65 Клевань 0,45 1,20 1,65 Острог 0,50 2,70 3,20 Старокостянтинів 0,45 1,50 1,95 119ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Прищепа, Б. А. замок князів чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова літерАтУрА Акты… 1886. Акты о заселении Юго-Западной России. Архив юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, VII, т. І. Киев: Г. Т. Корчак-Новицкий. Акты… 1907. Акты о землевладении в Юго-За- падной России хV—хVIІІ вв. Архив юго-западной России, издаваемый временной комиссией для раз- бора древних актов, VIII, т. ІV. Киев: С. в. Кульжен- ко. Атаманенко, в. 2006. Описи замків князів Ост- розьких першої половини ХVІІ ст. в: Собчук, в. Д. (ред.). середньовічні і ранньомодерні оборонні спору- ди Волині. Кременець; Тернопіль: Астон, с. 118-125. байцар-Артеменко, О. в. 2008. Спроба встанов- лення періодів розвитку замкового комплексу у міс- течку Клевань. Архітектурна спадщина Волині, 1, с. 109-115. вечерський, в. в. 2011. Фортеці й замки Украї- ни. Київ. войтович, Л. 2006. Княжа доба на Русі: портре- ти еліти. біла Церква: О. в. Пшонківський. заяць, А. 2003. Урбанізаційний процес на Волині в хVІ — першій половині хVІІ століття. Львів: Добра Справа. жариков, Н. Л. (ред.). 1985. Памятники градо- строительства и архитектуры Украинской ссР (иллюстрированный справочник-каталог). 3. Киев: будівельник. Iнвентар… 1620. Iнвентар спадщини князя Олександра Острозького 1620 р. Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich Polskiej Akademii Nauk, Dział Rękopisów, sygn. 3669/II. Інвентарі… 2007. Інвентарі Олицького замку хVІІ—хVIII століть: Збірник документів. Упоряд. Александрович, в. Луцьк: Твердиня. Колосок, б. в. 1976. Луцькі верхній та Околь- ний замки. в: Довженок, в. І. (ред.). Дослідження з слов’яно-руської археології. Київ: Наукова думка, с. 217-228. Князі… 2016. Князі Чорторийські: документи і матеріали хVІ—хVІІ ст. (із зібрання «Західнорусь- ких актів» Російської національної бібліотеки). Упоряд. блануца, А., ващук, Д. Київ: Інститут іс- торії України НАН України. Летопись… 1856. Летопись по Воскресенскому списку. Полное собрание русских летописей. VII. Санкт-Петербург. Логвин, Г. Н. 1957. Архітектура України пе- ріоду формування української народності (ХІV— XVII століть). в: заболотний, в. Г. (ред.). Нариси іс- торії архітектури Української РсР (дожовтневий період). Київ: Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури УРСР, с. 62-103. Наумов, Е. П. 1974. К истории летописного «Спис- ка русских городов дальних и ближних». в: Рыбаков, б. А. (ред.). Летописи и хроники. сборник статей 1973 г. памяти А. Н. Насонова. Москва: Наука, с. 150-163. Описи… 2004. винар, Л. (ред.). Описи Острож- чини другої половини хVІ — першої половини хVІІ століття. Київ; Острог; Нью йорк. Прищепа, б. 2016. Погоринські міста. Рівне: Дятлик М. Прищепа, б. 2018. Історична топографія міста Рівного другої половини ХVІ — початку ХVІІ ст. Ар- хітектурна спадщина Волині, 6, с. 74-84. Прищепа, б. А. 2020. Пізньосередньовічні волин- ські замки (за матеріалами досліджень пам’яток ХІV—ХVІ ст. басейну ріки Горині). Археологія і дав- ня історія України, 2 (35), с. 194-200. Прищепа, б. 2021. Планування та забудова замку князів Острозьких у Старокостянтинові. в: Шеретюк, в. М. (ред.). слов’янський світ і Україна. Збірник наукових праць на пошану ректора Рівненського де- ржавного гуманітарного університету професора Руслана Постоловського. Рівне: О. зень, с. 159-168. Прищепа, б. А., Харковець, ю. І., Ткач, в. в. 2014. Звіт про археологічні експертизи на території Рівненської області в 2013 році. Наукові фонди Рів- ненського обласного краєзнавчого музею, № 27346. Рычков, П. А. 1989. Дорогами Южной Ровенщи- ны. Москва: Искусство. Сас, П. М. 1989. Феодальные города Украины в конце хV — 60-х годах хVІ в. Киев: Наукова думка. Сендульский, А. Д. 1878. Местечко Клевань Ро- венского уезда. Волынские епархиальные ведомос- ти, 14, с. 627—644. Cіцінський, є. 1928. Оборонні замки західного Поділля ХІV—ХVІІ ст. Записки історико-філоло- гічного відділу, ХVІІ, с. 64-160. Сохань, П. (ред.). 2005. Литовська метрика. Книга 561. Ревізії Українських замків 1545 року. Київ: Простір М. Стеллецкий, б. 1910. замок в Клевани. Военно- исторический вестник, 11, с. 27-29. Теодорович, Н. И. 1889. Историко-статистичес- кое описание церквей и приходов Волынской епар- хии. ІІ. Почаев: Почаево-Успенская Лавра. Терський, С. 1993. Обстеження городищ княжої доби на волині в 1986—91 роках. Наукові записки Львівського історичного музею, 1, с. 41-67. Тихомиров, М. Н. 1952. «Список русских городов дальних и ближних». Исторические записки, 40, с. 214-259. Федоришин, М. 2017. Містечко білгород та село білів в ХVІ ст. у контексті майнових справ князів чорторийських. Дубенський науковий вісник, 1, с. 141-145. Янин, в. Л. 1998. Новгород и Литва: Погранич- ные ситуации хІІІ—хV вв. Москва: МГУ. AS… 1890. Archiwum ksiąźąt Lubartowiczów San- guszków w Sławucie. Przez B. Gorczaka. III: 1432— 1534. Lwow. Lietuvos… 2007. Lietuvos Metrika. 6: (1494—1506). Parengė Algirdas Baliulis. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla. Nestorow, R. 2018. Zamek Czartoryskich w Klewa- niu w świetle źródeł archiwalnych. Kraków: Attyka. Stecki, T. 1888. Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki. Kraków: W. L. Anczyna i Spółki. REFEREnCEs Akty… 1886. Akty o zaselenii Iugo-Zapadnoi Rossii. Arkhiv Iugo-Zapadnoi Rossii, izdavaemyi Vremennoi komissiei dlia razbora drevnikh aktov, VII, t. І. Kiev: G. T. Korchak-Novit- skii. Akty… 1907. Akty o zemlevladenii v Iugo-Zapadnoi Ros- sii XV—XVIІІ vv. Arkhiv Iugo-Zapadnoi Rossii, izdavaemyi Vremennoi komissiei dlia razbora drevnikh aktov, VIII, t. ІV. Kiev: S. V. Kulzhenko. Atamanenko, V. 2006. Opysy zamkiv kniaziv Ostrozkykh pershoi polovyny XVII st. In: Sobchuk, V. D. (ed.). Serednovi- chni i rannomoderni oboronni sporudy Volyni. Kremenets; Ternopil: Aston, s. 118-125. Baitsar-Artemenko, O. V. 2008. Sproba vstanovlennia pe- riodiv rozvytku zamkovoho kompleksu u mistechku Klevan. Arkhitekturna spadshchyna Volyni, 1, s. 109-115. Vecherskyi, V. V. 2011. Fortetsi y zamky Ukrainy. Kyiv. 120 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) статті Voitovych, L. 2006. Kniazha doba na Rusi: portrety elity. Bila Tserkva: O. V. Pshonkivskyi. Zaiats, A. 2003. Urbanizatsiinyi protses na Volyni v XVI — pershii polovyni XVII stolittia. Lviv: Dobra Sprava. Zharikov, N. L. (ed.). 1985. Pamiatniki gradostroitelstva i arkhitektury Ukrainskoi SSR (illiustrirovannyi spravochnik- katalog). 3. Kiev: Budivelnik. Inventar… 1620. Inventar spadshchyny kniazia Oleksandra Os- trozkoho 1620 r. Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich Polskiej Akademii Nauk, Dział Rękopisów, sygn. 3669/II. Inventari… 2007. Inventari Olytskoho zamku XVII—XVIII stolit: Zbirnyk dokumentiv. Uporiad. Aleksandrovych, V. Lutsk: Tverdynia. Kolosok, B. V. 1976. Lutski Verkhnii ta Okolnyi zamky. In: Dovzhenok, V. I. (ed.). Doslidzhennia z slov’iano-ruskoi arkhe- olohii. Kyiv: Naukova dumka, s. 217-228. Kniazi… 2016. Kniazi Chortoryiski: dokumenty i materialy XVI—XVII st. (iz zibrannia «Zakhidnoruskykh aktiv» Rosi- iskoi natsionalnoi biblioteky). Uporiad. Blanutsa, A., Vash- chuk, D. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Letopis… 1856. Letopis po Voskresenskomu spisku. Polnoe sobranie russkikh letopisei. VII. Sankt-Peterburg. Lohvyn, H. N. 1957. Arkhitektura Ukrainy periodu formu- vannia ukrainskoi narodnosti (XIV—XVII stolit). In: Zabolot- nyi, V. H. (ed.). Narysy istorii arkhitektury Ukrainskoi RSR (dozhovtnevyi period). Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo liter- atury z budivnytstva i arkhitektury URSR, s. 62-103. Naumov, E. P. 1974. K istorii letopisnogo «Spiska russkikh gorodov dalnikh i blizhnikh». In: Rybakov, B. A. (ed.). Letopisi i khroniki. Sbornik statei 1973 g. pamiati A. N. Nasonova. Moskva: Nauka, s. 150-163. Opysy… 2004. Vynar, L. (ed.). Opysy Ostrozhchyny druhoi polovyny XVI — pershoi polovyny XVII stolittia. Kyiv; Ostroh; Niu York. Pryshchepa, B. 2016. Pohorynski mista. Rivne: Diatlyk M. Pryshchepa, B. 2018. Istorychna topohrafiia mista Rivno- ho druhoi polovyny XVI — pochatku XVII st. Arkhitekturna spadshchyna Volyni, 6, s. 74-84. Pryshchepa, B. A. 2020. Piznoserednovichni volynski zamky (za materialamy doslidzhen pam’iatok XIV—XVI st. baseinu riky Horyni). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (35), s. 194-200. Pryshchepa, B. 2021. Planuvannia ta zabudova zamku kniaziv Ostrozkykh u Starokostiantynovi. In: Sheretiuk, V. M. (ed.). Slov’ianskyi svit i Ukraina. Zbirnyk naukovykh prats na poshanu rektora Rivnenskoho derzhavnoho humani- tarnoho universytetu profesora Ruslana Postolovskoho. Rivne: O. Zen, s. 159-168. Pryshchepa, B. A., Kharkovets, Yu. I., Tkach, V. V. 2014. Zvit pro arkheolohichni ekspertyzy na terytorii Rivnenskoi oblasti v 2013 rotsi. Naukovi fondy Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu, N 27346. Rychkov, P. A. 1989. Dorogami Iuzhnoi Rovenshchiny. Moskva: Iskusstvo. Sas, P. M. 1989. Feodalnye goroda Ukrainy v kontse XV — 60-kh godakh XVІ v. Kiev: Naukova dumka. Sendulskii, A. D. 1878. Mestechko Klevan Rovenskogo uezda. Volynskie eparkhialnye vedomosti, 14, s. 627—644. Citsinskyi, Ye. 1928. Oboronni zamky Zakhidnoho Podillia XIV—XVII st. Zapysky istoryko-filolohichnoho viddilu, XVII, s. 64-160. Sokhan, P. (ed.). 2005. Lytovska metryka. Knyha 561. Re- vizii Ukrainskykh zamkiv 1545 roku. Kyiv: Prostir M. Stelletskii, B. 1910. Zamok v Klevani. Voenno-istoricheskii vestnik, 11, s. 27-29. Teodorovich, N. I. 1889. Istoriko-statisticheskoe opisanie tserkvei i prikhodov Volynskoi eparkhii. ІІ. Pochaev: Pochae- vo-Uspenskaia Lavra. Terskyi, S. 1993. Obstezhennia horodyshch kniazhoi doby na Volyni v 1986—91 rokakh. Naukovi zapysky Lvivskoho is- torychnoho muzeiu, 1, s. 41-67. Tikhomirov, M. N. 1952. «Spisok russkikh gorodov dalnikh i blizhnikh». Istoricheskie zapiski, 40, s. 214-259. Fedoryshyn, M. 2017. Mistechko Bilhorod ta selo Biliv v XVI st. u konteksti mainovykh sprav kniaziv Chortoryiskykh. Dubenskyi naukovyi visnyk, 1, s. 141-145. Ianin, V. L. 1998. Novgorod i Litva: Pogranichnye situatsii XІІІ—XV vv. Moskva: MGU. AS… 1890. Archiwum ksiąźąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. Przez B. Gorczaka. III: 1432—1534. Lwow. Lietuvos… 2007. Lietuvos Metrika. 6: (1494—1506). Parengė Algirdas Baliulis. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla. Nestorow, R. 2018. Zamek Czartoryskich w Klewaniu w świetle źródeł archiwalnych. Kraków: Attyka. Stecki, T. 1888. Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki. Kraków: W. L. Anczyna i Spółki. B. A. Pryshchepa THE CASTLE OF CZARTORYSKI PRINCES IN KLEVAN: STAGES OF DEVELOPMENT, PLANNING AND BUILDINGS Based on a comprehensive analysis of written, ar- chaeological and architectural sources the article con- siders the main stages of Klevan castle development, and considers its planning and buildings. According to archeological sources, the site of the settlement of the Kyiv Rus period was used to build the castle. According to the written sources, there were three stages of the erection of the castle. In the first stage (the first quarter of the 16th century), Prince Fedir Mykhailovych Czarto- ryski began the construction of a castle on the old set- tlement site, where, perhaps, there had already been a farmstead. In the second stage (the second quarter of the 16th century), due to the conflict with Radziwills, the construction was stopped but the castle functioned and the settlement was developed. In the third stage (the 60s of the 16th century), Prince Ivan Fedorovych Czartoryski completed the construction of the castle. The Klevan castle consisted of two parts — a citadel and the adjacent settlement. The information on the castle planning is contained in the inventories of 1700 and 1709. The earliest description of 1609 describes the defense, housing, religious and economic facilities in the territory of the citadel. It was surrounded by a wall, had two brick towers and a wooden one. Most of the buildings were located on the perimeter of the fortifications; the central part housed the princes’ pal- ace and a church. According to the inventories of 1700 and 1709, the settlement was located to the north and east of the citadel and occupied the territory on the hill where now the Church of the Nativity of Christ is lo- cated and, probably, the area occupied by estates on Horodyshche street. The citadel was surrounded by a rampart and oak fence; there was a chapel and a gar- den around it, outbuildings, the Greek-Catholic Church of the Nativity, and the entrance gate. The analysis of the planning, fortifications and buildings of the Klevan castle allows to conclude that in the last third of the 16th — early 17th century, it was one of the most power- ful private castles in Volhynia. Keywords: Volhynia, late Middle Ages, early mod- ern times, Klevan, castle, Czartoryski princes. Одержано 10.04.2022 приЩепА Богдан Анатолійович, доктор істо- ричних наук, доцент, професор, Рівненський де- ржавний гуманітарний університет, Рівне, Україна. PRYSHCHEPA Bohdan, Doctor of Historycal Sciences, Associate Professor, Rivne State Humanitarian University, Rivne, Ukraine. ORCID: 0000-0003-0345-5994, e-mail: archeol57@ukr.net.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187628
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2227-4952
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:07:19Z
publishDate 2022
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Прищепа, Б.А.
2023-01-16T18:06:15Z
2023-01-16T18:06:15Z
2022
Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 111-120. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
2227-4952
DOI: 10.37445/adiu.2022.02.08
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187628
94:72(477.81)”14/17”
У статті на основі аналізу писемних джерел
 виділено три етапи будівництва Клеванського замку та розглянуто його планування. На першому
 етапі (перша чверть ХVІ ст.) князь Федір Михайлович Чорторийський починає будівництво замку
 на старому городищі, де, можливо, вже знаходився
 господарський двір. На другому етапі (друга чверть
 ХVІ ст.), через конфлікт з Радзивілами, будівництво було припинене, але замок функціонував і місто розвивалось. На третьому етапі (60-ті роки ХVІ ст.) князь Іван Федорович Чорторийський завершив будівництво замку.
Based on a comprehensive analysis of written, archaeological
 and architectural sources the article considers
 the main stages of Klevan castle development,
 and considers its planning and buildings. According to
 archeological sources, the site of the settlement of the
 Kyiv Rus period was used to build the castle. According
 to the written sources, there were three stages of the
 erection of the castle. In the first stage (the first quarter
 of the 16th century), Prince Fedir Mykhailovych Czartoryski
 began the construction of a castle on the old settlement
 site, where, perhaps, there had already been a
 farmstead. In the second stage (the second quarter of
 the 16th century), due to the conflict with Radziwills,
 the construction was stopped but the castle functioned
 and the settlement was developed. In the third stage
 (the 60s of the 16th century), Prince Ivan Fedorovych
 Czartoryski completed the construction of the castle.
 The Klevan castle consisted of two parts — a citadel
 and the adjacent settlement. The information on the
 castle planning is contained in the inventories of 1700
 and 1709. The earliest description of 1609 describes
 the defense, housing, religious and economic facilities
 in the territory of the citadel. It was surrounded by a
 wall, had two brick towers and a wooden one. Most
 of the buildings were located on the perimeter of the
 fortifications; the central part housed the princes’ palace
 and a church. According to the inventories of 1700
 and 1709, the settlement was located to the north and
 east of the citadel and occupied the territory on the hill
 where now the Church of the Nativity of Christ is located
 and, probably, the area occupied by estates on
 Horodyshche street. The citadel was surrounded by a
 rampart and oak fence; there was a chapel and a garden
 around it, outbuildings, the Greek-Catholic Church
 of the Nativity, and the entrance gate. The analysis of
 the planning, fortifications and buildings of the Klevan
 castle allows to conclude that in the last third of the
 16th — early 17th century, it was one of the most powerful
 private castles in Volhynia.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія і давня історія України
Статті
Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
The Castle of Czartoryski Princes in Klevan: Stages of Development, Planning and Buildings
Article
published earlier
spellingShingle Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
Прищепа, Б.А.
Статті
title Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
title_alt The Castle of Czartoryski Princes in Klevan: Stages of Development, Planning and Buildings
title_full Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
title_fullStr Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
title_full_unstemmed Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
title_short Замок князів Чорторийських у Клевані: етапи становлення, планування та забудова
title_sort замок князів чорторийських у клевані: етапи становлення, планування та забудова
topic Статті
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187628
work_keys_str_mv AT priŝepaba zamokknâzívčortoriisʹkihuklevaníetapistanovlennâplanuvannâtazabudova
AT priŝepaba thecastleofczartoryskiprincesinklevanstagesofdevelopmentplanningandbuildings

Схожі ресурси