Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)

Під час археологічних робіт на Чорнівському городищі виявлено різноманітні прикраси, якими оздоблювався повсякденний і святковий одяг представниць жіночої статі, які мешкали на території феодального замку в першій половині — середині ХІІІ ст. Матеріал з якого вони зроблені, типологія та технологія...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
Hauptverfasser:	Калініченко, В.А., Пивоваров, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2022
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Публікація археологічних матеріалів
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187632
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) / В.А. Калініченко, С.В. Пивоваров // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 160-168. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187632
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1876322025-02-10T01:45:25Z Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) Beads from Chornivske Hill-fort of 13th Century (1999—2020 Excavations) Калініченко, В.А. Пивоваров, С.В. Публікація археологічних матеріалів Під час археологічних робіт на Чорнівському городищі виявлено різноманітні прикраси, якими оздоблювався повсякденний і святковий одяг представниць жіночої статі, які мешкали на території феодального замку в першій половині — середині ХІІІ ст. Матеріал з якого вони зроблені, типологія та технологія виробництва дозволяють говорити, що конкретні прикраси могли належати різним соціальним, етнічним і віковим групам місцевих жительок. Під час дослідження городища виявлено 72 екземпляри цілих і фрагментованих намистин. Вони представлені: виробами з металу — еліпсоподібними намистинами прикрашеними філігранню й зерню, ажурними каркасними намистинами оздобленими зерню, фігурною намистиною; мушлями каурі; скляними виробами — монохромними, поліхромними та із металевою фольгою намистинами. During the archeological works on the Chornivka hillfort various ornaments which decorated the everyday and festive clothes of women having lived on the territory of the feudal castle in the first half — the mid-13th century were discovered. The material from which they are made, typology and production technology suggest that definite jewelry could belong to different social, ethnic and age groups of local people. The old Ukrainian women’s necklaces and breast adornment in addition to aesthetic function also had protective and social ones. These categories include a number of necklaces with numerous pendants. Their form and ornamentation reflected the local population worldviews, where together with Christian symbols, pagan elements were used. All of this shows the combination in these ornaments the primitive and Christian principles and the syncretism of their semantic content. One of the most numerous groups of women’s breast ornaments from the hillfort is a necklace. Most of the beads are represented by single finds but their clusters (minithesaurus) have also been recorded. During the study of the hillfort 72 whole and fragmented beads were found. They are represented by metal items such as elliptical beads decorated with filigree and grain, openwork frame beads decorated with grain, figured beads; cowrie shells; glass items — monochrome, polychrome and beads with metal foil. The beads found on the hill-fort significantly increase the information on the elements of old Ukrainian women’s costume decoration in the region and allow tracing the trade, economic, cultural and possibly military and political ties of the feudal castle in the first half — the mid-13th century. 2022 Article Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) / В.А. Калініченко, С.В. Пивоваров // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 160-168. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2022.02.12 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187632 904.25(477.85)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Калініченко, В.А. Пивоваров, С.В. Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) Археологія і давня історія України
description	Під час археологічних робіт на Чорнівському городищі виявлено різноманітні прикраси, якими оздоблювався повсякденний і святковий одяг представниць жіночої статі, які мешкали на території феодального замку в першій половині — середині ХІІІ ст. Матеріал з якого вони зроблені, типологія та технологія виробництва дозволяють говорити, що конкретні прикраси могли належати різним соціальним, етнічним і віковим групам місцевих жительок. Під час дослідження городища виявлено 72 екземпляри цілих і фрагментованих намистин. Вони представлені: виробами з металу — еліпсоподібними намистинами прикрашеними філігранню й зерню, ажурними каркасними намистинами оздобленими зерню, фігурною намистиною; мушлями каурі; скляними виробами — монохромними, поліхромними та із металевою фольгою намистинами.
format	Article
author	Калініченко, В.А. Пивоваров, С.В.
author_facet	Калініченко, В.А. Пивоваров, С.В.
author_sort	Калініченко, В.А.
title	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)
title_short	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)
title_full	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)
title_fullStr	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)
title_full_unstemmed	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)
title_sort	намисто з чорнівського городища хііі ст. (дослідження 1999—2020 рр.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187632
citation_txt	Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) / В.А. Калініченко, С.В. Пивоваров // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 160-168. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kalíníčenkova namistozčornívsʹkogogorodiŝahííístdoslídžennâ19992020rr AT pivovarovsv namistozčornívsʹkogogorodiŝahííístdoslídžennâ19992020rr AT kalíníčenkova beadsfromchornivskehillfortof13thcentury19992020excavations AT pivovarovsv beadsfromchornivskehillfortof13thcentury19992020excavations
first_indexed	2025-12-02T13:59:08Z
last_indexed	2025-12-02T13:59:08Z
_version_	1850405235714949120
fulltext	160 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) УДК 904.25(477.85)”653” DOI: 10.37445/adiu.2022.02.12 В. А. Калініченко, с. В. Пивоваров нАМисто З ЧорніВсЬкого городиЩА хііі ст. (дослідЖеннЯ 1999—2020 рр.) Під час археологічних робіт на Чорнівському горо- дищі виявлено різноманітні прикраси, якими оздоб- лювався повсякденний і святковий одяг представниць жіночої статі, які мешкали на території феодаль- ного замку в першій половині — середині хІІІ ст. Матеріал з якого вони зроблені, типологія та тех- нологія виробництва дозволяють говорити, що конк- ретні прикраси могли належати різним соціальним, етнічним і віковим групам місцевих жительок. Під час дослідження городища виявлено 72 екземп- ляри цілих і фрагментованих намистин. Вони пред- ставлені: виробами з металу — еліпсоподібними намистинами прикрашеними філігранню й зерню, ажурними каркасними намистинами оздобленими зерню, фігурною намистиною; мушлями каурі; скля- ними виробами — монохромними, поліхромними та із металевою фольгою намистинами. ключові слова: Буковина, Чорнівське городище, намисто, металеві й скляні намистини, мушлі ка- урі, зернь, філігрань, середньовіччя. Дослідження археологічних пам’яток Украї- ни-Русі ХІІ—ХІІІ ст. дає змогу отримати цінні матеріали про матеріальну і духовну культуру місцевого населення в добу середньовіччя. До числа регіонів сучасної України, де тривалий час вивчають пам’ятки цього періоду належать землі буковини (сучасна чернівецька обл.). Тут зафіксовано близько 300 пам’яток ХІІ—ХІІІ ст. важливе місце серед них посідає чорнівське городище — еталонна пам’ятка старожитностей князівської доби межиріччя верхнього Пруту та Середнього Дністра. Городище, яке належить до типу феодальних замків, досліджують вже тривалий час (Михайлина, возний, Пивова- ров 1991; Пивоваров 2008; Пивоваров, Ільків, Калініченко 2016; Пивоваров, Калініченко, Іль- ків 2016; Тимощук 1982, с. 105—113). за період з 1999 по 2020 р. на пам’ятці були виявлені нові знахідки, а комплексний підхід до їх вивчення, дав змогу отримати важливу інформацію про різні сторони життєдіяльності його мешканців у першій половині — середині ХІІІ ст. Особливу цінність з матеріалів вивчення го- родища несуть ювелірні вироби, всебічне дослід- ження яких дозволяє стверджувати, що тери- торії межиріччя верхнього Пруту та Середнього Дністра є одним із унікальних регіонів в контек- сті вивчення матеріальної та духовної культури населення, яке тут мешкало в середньовічний час. вивчення прикрас із різних матеріалів (ме- тал, скло, мушлі) дозволяє простежити ареал їх поширення, реконструювати взаємозв’язки та взаємовпливи, простежити основні напрями торгівельних зносин тощо. значимість подібних знахідок зростає для земель регіону, де вони раніше були невідомі або їх знахідки були по- одинокими. Показовими у цьому відношенні виступають знахідки з чорнівського городища ХІІІ ст., де знайдено поодинокі екземпляри та комплекси нашийних й нагрудних прикрас. До їх числа відносяться знахідки артефактів, які були елементами намиста. Останнє, як відомо, складало невід’ємну частину давньоукраїнсько- го жіночого костюму. Археологічні знахідки із середньовічних пам’яток, дані писемних дже- рел, іконографічні та етнографічні матеріали засвідчують, що низки намиста несли не тільки естетичне навантаження, але й були маркера- ми соціального статусу їх власниць й виконува- ли різноманітні оберегові функції. вони могли складатись із однотипних намистин, чи могли бути комбінованими (різних розмірів, кольорів, матеріалів тощо) та включати в себе й численні підвіски, наприклад, лунниці, медальйони, різ- номанітні підвіски тощо. чисельність намистин, матеріал із якого вони зроблені, кольорова гама © в. А. КАЛІНІчЕНКО, С. в. ПИвОвАРОв, 2022 161ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Калініченко, В. А., Пивоваров, с. В. Намисто з чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) та ін. засвідчували становище жінки в тогочас- ному суспільстві та її відношення до певного со- ціального кола. На території чорнівського городища під час розкопок та обстежень 1999—2020 рр. виявлено 72 цілих й фрагментовану намистину із різних матеріалів. Окремі із них, окрім функції при- крас, були ще й амулетами чи філактеріями. Металеві намистини оздоблені зерню представлені 18 цілими чи пошкодженими ек- земплярами, які дають уявлення про їх форму та 12 дрібними фрагментами. Ще 9 цілих намистини і декілька фрагментів знайдені б. О. Тимощуком, М. А. Филипчуком, І. П. возним та М. в. Ільківим деякі із них передані до фондів чернівецького об- ласного краєзнавчого музею (возний 1998, с. 104; возний, Михайлина, Пивоваров 1997, с. 125, 130; Драгомирецька 2020; Пивоваров 2008, с. 188; Ти- мощук 1982, с. 108, рис. 58: 12). всього на пам’ятці за роки дослідження було виявлено 27 цілих ек- земплярів і не менше 15 намистин, представле- них у фрагментах. Подібні знахідки, датовані Х—ХІІІ ст., доб- ре відомі на територіях, які входили до складу Київської держави. в історіографії немає чітко визначеного терміну для позначення такого типу намистин. Тому в літературі вони переважно на- зиваються: зернені намистини з дротяного карка- су «мінського типу» (Рыбаков 1948, с. 341—342), намистини мінського, малиноподібного чи муф- топодібного типу (зарубій 2009, с. 41—42), круп- нозернисті мідно-срібні намистини (Седов 1963), дреговицькі крупнозернисті (циліндричні, ажур- ні) намистини (Лысенко 1991, с. 56—62), ажурні крупнозернисті намистини дреговицького типу (Лысенко 2001, с. 176), циліндричні намистини оздоблені зерню (Кучинко, Охріменко, Савиць- кий 2008, с. 95), металічні ажурні каркасні на- мистини прикрашені зерню (Левицкий, Хагеу, Рябцева 2000, с. 95) та ін. в останні десятиліття в літературі найчастіше їх називають намистина- ми мінського типу. Проте їх знахідки найменше пов’язані із м. Мінськ та територією Мінського князівства (Седов 1982, с. 114). Дослідження знахідок таких намистин на території Східної європи показало, що найбіль- ша їх концентрація в ХІ—ХІІ ст. спостерігаєть- ся в курганних старожитностях межиріччя Прип’яті та західної Двіни. Тому такі намисти- ни, на думку багатьох дослідників, є етновизна- чальною ознакою східнослов’янського племені дреговичів (Седов 1982, с. 114—115; Лысенко 1991, с. 56—62; Орлов 1987, с. 228—229). за типологією А. в. Успенської їх прийнято поді- ляти на три типи в залежності від форми (боч- коподібні, циліндричні) й технологічних особ- ливостей виготовлення (філігранні, мережані, на металевій пластині) й датувати в межах ХІ — початку ХІІІ ст. (Успенская 1953, с. 121). виготовлення таких намистин, окрім цінної імпортної сировини, вимагало кваліфікованої ретельної праці, що забезпечувало їх високу вартість і відносно малу доступність (Лысенко 1991, с. 56). Основні центри по їх продукуван- ню, на думку дослідників, розташовувались в межах проживання дреговичів «між Прип’яттю і Двіною» (сучасна територія білорусії), де їх виготовляли місцеві ювеліри, можливо і в сіль- ській місцевості (Лысенко 1991, с. 112). виявлені нами металеві намистини за тех- нікою виготовлення поділяються на два типи. Пропонуємо їх називати: металеві еліпсо- подібні намистини прикрашені філігранню й зерню (І тип) та — металеві ажурні каркасні намистини оздоблені зерню (ІІ тип). Металевих намистин і типу знайдено 2 ек- земпляри. Це одна ціла, дещо деформована велика намистина (вид І) та фрагмент іншої, значно менших розмірів (вид ІІ). Перша намис- тина має діаметр — 2,7, висоту — 2,5 см, діаметр отвору — 0,8 см та масу — 7,35 г. вона зроблена із пустотілої металевої (мідної) пластини, яка має еліпсоподібну форму (рис. 1: 1). з обох кін- ців на неї накладена філігрань, яка прикрашає поверхню в районі вхідних отворів. вся інша площа прикраси вкрита кілечками із філіграні діаметром — 4 мм, які щільно прилягають одне до одного, утворюючи своєрідну сітку. У місцях дотику кілець, з чотирьох сторін, припаяні кіль- ця-гнізда діаметром 1,2—1,3 мм, на які накла- дено срібну зернь діаметром до 1 мм. від другої намистини збереглась лише час- тина поверхні і про її форму судити важко. Основна її відмінність від першої полягає у її виготовленні із білого металу, відсутності філігранної «сітки» й значно дрібнішої за роз- мірами зерні (рис. 1: 2). Обидві намистини були знайдені в частково розкопаних клітях східної частини городища. значно більше на пам’ятці виявлено намистин іі типу. за особливостями форми, з муфтою чи без неї в центральній частині основи, поділяємо їх на два види, серед них, залежно від розмірів, виділяємо варіанти (враховувались лише цілі чи частково пошкоджені екземпляри). рис. 1. Металеві еліпсоподібні намистини прикра- шені філігранню і зерню 162 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Публікація археологічних матеріалів Металеві намистини цього типу виготовля- лись із з’єднаних посередині двох половинок дротяного каркасу, кожний із яких зроблений із металевих петель, які щільно припаювались до муфточки, або просто утворювали вхідний отвір. Поверхня каркасу оздоблювалась орнаментом із срібної або мідної зерні діаметром 0,5—1 мм, яка вкладалась в шахматному порядку поверх підкладених маленьких дротяних кілечок. На намистинах, залежно від розміру розташовува- лось від 150 до 200 металевих зернин. До першого виду (6 екземплярів) відносимо на- мистини, які не мають муфти (рис. 2). за розміра- ми їх можна поділити на 3 варіанти: великі (діа- метр — 3, висота — 1,8 см, маса — 15,35 г), середні (діаметр — 2,5, висота — 1,8 см, маса — 11,05 г) і малі (діаметр — 1,7—1,8, висота 1,3—1,6 см, маса — 4,5—6,15 г). До другого виду (7 екземп- лярів) відносимо намистини із муфтами-трубочка- ми (рис. 3). вони також діляться на три варіанти: середні (діаметр — 2,1—2,6, висота — 1,9—1,5 см, маса — 6,9—12,15 г), малі (діаметр — 2, висота — 1,5 см, маса — 4,3 г) й малі високі (рис. 4: 1) (діа- метр — 1,8, висота — 2,3 см, маса — 7,8 г). Металеві намистини трапились в різних части- нах городища, найбільша їх кількість (12 екзем- плярів) обох видів була виявлена на підлозі част- ково розкопаної кліті в північно-західній частині пам’ятки (кліть 29 — за нумерацією І. П. возного (возний 1998, с. 12, рис. 4), де він знайшов тіль- ки одну намистину (возний 1998, с. 36, рис. 36: 8; с. 104)). Очевидно, вони складали одну нагруд- ну прикрасу — намисто, до якого входило 13 на- мистин. Разом із тим окремі знахідки металевих ажурних намистин в різних частинах городища дозволяють припускати, що вони знаходились в низках намиста в одному, або декількох ек- земплярах й поєднувались із намистом з інших матеріалів. Не виключено, що такими намисти- нами могли прикрашати жіночий головний убір, або ж їх просто заплітали в коси. На території давньоукраїнських пам’яток подібні намистини (обох типів, але найбільше типу ІІ) трапляються переважно в поодиноких знахідках (звенигород, збараж, Райковець- ке городище, берестяне (зарубій 2009, с. 42), жнибороди (Ягодинська 2018, с. 75), чернилів- Руський, Крутилів (Ягодинська 2010, с. 245)), рис. 2. Металеві ажурні кар- касні намистини оздоблені зерню, без муфти (І тип) рис. 3. Металеві ажурні кар- касні намистини оздоблені зерню, з муфтою (ІІ тип) 163ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Калініченко, В. А., Пивоваров, с. В. Намисто з чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) рідше у скарбах (згарське городище — літопис- ний божськ; Якубовський 2001, с. 49, 51), Губин (скарб 5; Якубовський 2003, с. 107—108), жор- нів (Кучинко, Кучинко 2007, с. 78—79; Гулько та ін. 2019, с. 164)). У зв’язку із цим значна кон- центрація таких намистин на чорнівському го- родищі дозволяє припустити, що вони потра- пили туди із представником (представницею) племені дреговичів, або ж становлять «війсь- кову здобич». Проте не виключається й торго- ве походження цих намистин й тісний еконо- мічний контакт власника замку із населенням Прип’ятського регіону. Металева фігурна намистина трапилась в одному екземплярі й походить із перевідкладе- них шарів городища. Її було виявлено в бічній стінці рову, у відвалі який утворився від розко- пок клітей (№ 29 і 30, за нумерацією І. П. возно- го). Прикраса сильно постраждала від дії вогню, її поверхня обгоріла, зернь на поверхні оплави- лась, а бічні вставки-стінки втрачені (рис. 4: 2). Намистина має діаметр — 2,6 см, висота — 3 см, діаметр отвору — 0,5 см, вага — 11,3 г. виявлена металева намистина складна по формі й має внутрішню і зовнішню конструкції, які утворюють мініатюрне рельєфно-скульптур- не зображення. вважається, що такі намистини є мініскульптурами з металу й виготовлялись висококваліфікованими ювелірами за передо- вими, на той час, технологіями. за типологією Н. в. жиліної вона належить до типу І фігур- них намистин й підтипу І — лопатеві намисти- ни (жилина 1998, с. 107—108). Намистина має три центральні лопаті, кожна із яких прикрашена зерню у вигляді трикутників з боків і ромбу по центру. Із обох кінців її підтрикутні площини зроблені із тонкого сканного дроту, а три пусто- тілі прямокутні отвори між лопатя- ми, очевидно, були закриті тонкими ажурними дротяними (скляними) вставками, які не збереглись. Мета- лева прикраса була виготовлена із міді й можливо посріблена. На думку дослідників, такого типу фігурні намистини слід да- тувати ІХ—ХІ ст. і в матеріалах ХІІ—ХІІІ ст. відсутні (жилина 1998, с. 108). знахідка ж прикраси на го- родищі першої половини ХІІІ ст. може говорити про продовження продукування такого типу намис- тин в цей час, або ж про її тривале використання в середовищі меш- канців феодального замку. Мушлі каурі знайдені на го- родищі в поодиноких екземпля- рах в різних частинах пам’ятки (4 мушлі) та у вигляді 2 скупчень, зокрема, мініскарбу (5 мушель ка- урі — рис. 5: 1—5, і два скроневих кільця) та решток низки намиста (12 мушель каурі — рис. 5: 6—23, білонова широкорога лунниця і 7 скляних намистин). Ще 3 екземп- ляри мушель І. П. возний виявив у клітях 1 і 8 (возний 1998, с. 104—105, рис. 82). Усього ж на території укріплення знайдено 24 мушлі ка- урі. всі знайдені на пам’ятці мушлі мають спе- ціальні отвори для кріплення. Мушлі каурі (Cypraea moneta), які іноді на- зивають ципреїди або фарфорові слимаки, на- лежать до сімейства морських черевоногих і водяться в Індійському та Тихому океанах. в давнину їх найбільше виловлювали поблизу Мальдівських та Лаккадівських островів. Муш- лі каурі мають яйцеподібну форму й тверду, блискучу, білого кольору поверхню. На одному боці мушлі розташований горбок, а на іншо- му — повздовжній отвір. Довжина (висота) каурі досягає 3 см (Ципреїди... 2022; Каури… 2022). Ці мушлі з глибокої давнини цінувались наро- дами Азії, Африки, Океанії та європи як обереги, прикраси та домонетні засоби обміну. Спочатку в Китаї, а потім в країнах Індостану та Африки вони тривалий час використовувались як пер- вісні товарогроші (Шуст 2007, с. 152; Фенглер, Гироу, Унгер 1982, с. 109—110). Разом із тим ці мушлі набули популярності як символи богині- матері. Навіть їх назва, як вважають, виникла від імені доведичної богині Каурі. Мушлі сим- волізували в первісних культурах жіноче начало й джерело життя, вони вважались амулетами від безпліддя й дурного ока (Тесиддер 1999). Їх білий рис. 4. Намистини з чорнівського городища ХІІІ ст.: 1 — мета- лева ажурна каркасна намистина оздоблена зерню (варіант — мала висока); 2 — металева фігурна намистина 164 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Публікація археологічних матеріалів колір також мав значення, позаяк за уявлення- ми первісних народів втілював такі цноти як чис- тота душі, невинність та божа суть. У багатьох народів каурі використовувались в якості амулетів, що «приносили» здоров’я, плодючість, магічну силу та удачу. в цій якості, а також як лікувальний засіб (філактерій) їх широко застосовували жителі візантійської ім- перії (Сорочан 2020; балабанов 2007). Не менш популярними вони були й у тюркських народів, де виконували функції дитячих оберегів від хвороби, пристріту і негараздів й нашивались на дитячі шапочки чи носились в числі нагруд- них прикрас. за даними писемних джерел та етнографічного матеріалу вони у них назива- лись: яламаш, еланпош, йиланбаші, ілонбаш, жіландишбаші, жиланбаші і т. д., що скрізь означало — «зміїна голова». Це було пов’язано із зовнішньою схожістю мушлі каурі із головою змії, яка відкрила пащу (Міфологія… 2022; Ма- гическая… 2022). Очевидно, через посередниц- тво тюркських племен мушля каурі у давнього населення Росії та України, як свідчать етног- рафічні джерела, отримала назву «ужовка, жу- ковина, зміїна голівка» (Міфологія… 2022). Торговими шляхами мушлі каурі проникали до різних племен і народів, у тому числі й до населення Східної європи. Спочатку вони ви- користовувались в оздобленні одягу й можли- во відігравали певну роль у первісному обміні. Так, мушлі каурі зафіксовані в І тис. до н.е. — першій половині І тис. н.е. в старожитностях скіфів, сарматів, носіїв черняхівської культури (Ясаков 2020; Гопкало 2008, с. 78) та ін. Їх знахідки добре відомі й на пам’ятках слов’ян, де вони представлені в скарбах і поодиноких знахідках. Наприклад, у Харівському скарбі (перша половина VIII ст. н. е.) серед металевих прикрас було 110 мушель каурі. вважається, що на територію слов’янського населення вони пот- рапляли через Крим, або Передкавказзя й вико- ристовувались місцевими племенами як амуле- ти, деталі вбрання, складова частина намиста чи очілля (володарець-Урбанович 2021). численні знахідки мушель каурі зафіксовані й на пам’ятках Русі-України, де вони вочевидь ви- користовувались як товаро-гроші (Горнунг 2005) та амулети. Так, вони виявлені в столичному Києві (Каргер 1958, табл. ХІХ) та його околицях (Готун, Казимир 2019, с. 151), воїні (Довженок, Гончаров, юра 1966, табл. XVII), Райковець- кому городищі (Гончаров 1950, табл. XXXIII), Полоцьку, Гродно (Алексеев 1966, с. 134—141), броварках на Полтавщині (Арциховский 1948, с. 242, рис. 153) та інших пунктах. Мушлі каурі з чорнівського городища поді- ляються на дві групи. До першої відносяться мушлі із міні скарбу (5 екземплярів), які виріз- няються розмірами. вони мають висоту від 2,5 до 1,8 см, ширину від 1,8 до 1,4 см, товщину від 1,3 до 0,9 см (рис. 5: 1—5). Мушлі досить добре збе- реглись й не втратили колір, а окремі й блиск. Найвірогідніше, що ці мушлі разом із скроневи- ми кільцями складали один комплект жіночих прикрас. Невеликі розміри скроневих кілець, які входили до мініскарбу, дозволяють припустити, що прикраси належали дівчині-підлітку. Невідо- мо, чи дані мушлі були складовою частиною на- миста, чи головного убору типу чільця (очілля). До другої групи відносяться мушлі із низ- ки намиста (12 екземплярів). більшість із них мають значно менші розміри ніж попередні (рис. 5: 12—23). Так, лише одна бусина має ви- соту — 2,2, ширину — 1,8, товщину — 1,2 см, висота інших варіює від — 1,6 до 1,5 см, ши- рина — від 1,2 до 1,1 см, товщина — від 0,8 до 0,5 см. всі мушлі каурі цієї групи, так само як і скляне намисто, потемнілі від дії вогню і мають рис. 5. Мушлі каурі з городища: 1—5 — мушлі каурі великих розмірів із мініскарбу; 6—11 — намистини; 12—23 — мушлі каурі із низки намиста 165ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Калініченко, В. А., Пивоваров, с. В. Намисто з чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) сіро-коричневий колір. вони входили до скла- ду низки намиста із 17 предметів, де централь- не місце займала білонова велика широкорога лунниця. До цієї групи також відносяться й інші поодинокі каурі (4 екземпляри), які тра- пились в різних частинах городища. варто від- значити, що 4 мушлі із намиста та поодинокі екземпляри з пам’ятки мають зняті спинки, всі інші екземпляри каурі цілі. Про шляхи проникнення мушель каурі на городище говорити складно, найвірогідніше вони потрапили зі сходу, можливо за посеред- ництва половецького степового населення. скляне намисто з городища представлено 13 одиничними екземплярами (рис. 6: 1—11) та 7 намистинами із низки (рис. 5: 6—11), до якої входили мушлі каурі та лунниця. Під час розкопок пам’ятки І. П. возним було знайдено 22 скляні намистини. Отже на городищі тра- пилось 42 скляні намистини. Це відносно не- велика кількість, в порівнянні із знахідками з давньоукраїнських пам’яток. Найвірогідніше, що скляних намистин на пам’ятці було знач- но більше, але значна їх кількість була зни- щена вогнем. Про це говорить той факт, що із 19 намистин виявлених нами, тільки 5 не були пошкоджені вогнем. в зв’язку із цим колір пе- реважної більшості із них нам невідомий. більшість зі знайдених намистин (17 екземп- лярів) відносяться до підгрупи монохромних, тільки 2 до підгрупи поліхромних та 1 — до підгрупи намистин із металевою фольгою (в основу класифікації скляних намистин пок- ладений принцип поділу на підгрупи, відділи й типи розроблений в працях ю. Л. Щапової, ю. А. Ліхтер, є. К. Столярової та О. ю. журухі- ної (Щапова, Лихтер, Столярова 1990, с. 87—88; журухіна 2011a; 2011b; 2014; 2016)). Основна частина монохромних намистин відноситься до відділу круглих й до типів куляс- ті (8), зонні (4), діжкоподібні (3), пронизка (1). Намистини мають діаметр від 12 до 6 мм, висоту від 10 до 3 мм, діаметр вхідного отвору від 6 до 2 мм. У чотирьох не пошкоджених вогнем на- мистин колір: синій, голубий і темнозелений. До відділу монохромних «ребристих» нале- жить фрагмент 1 намистини світлозеленого кольору, її діаметр становить 5 мм, висота — 3 мм, діаметр вхідного отвору — 2 мм. До підгрупи поліхромних мозаїчних відно- сяться 2 намистини. Одна із них була в складі низ- ки намиста разом із мушлями каурі. вона має ку- лясту форму, її діаметр — 12 мм, висота — 10 мм, діаметр вхідного отвору — 4 мм. Темну поверхню (пошкоджена вогнем) намистини вкривають чис- ленні цятки жовтого кольору розкидані по всій площі прикраси (рис. 6: 12). Друга намистина має діаметр — 11 мм, висоту — 9 мм, діаметр вхідного отвору — 4 мм. У центральній її частині на темно- му фоні виділяються жовті кільця. Скляні намистини з городища знаходять численні аналогії в давньоукраїнських старо- житностях. Очевидно, більшість із них виготов- лена склоробами Русі-України в Києві, Галичі та інших центрах, а окремі із них, можливо, мають привізний характер. До підгрупи намистин із золотою мета- левою фольгою належить 1 намистина. вона трапилась у східній частині городища (район клітей 3—4). Намистина була знайдена разом із численними фрагментами скляних браслетів. Подібні намистини широко відомі на пам’ятках Східної європи з ІХ по ХІІІ ст. вони виготов- лялись в майстернях близького Сходу, містах візантійської імперії, а також вироблялись дав- ньоукраїнськими склоробами (безбородов 1959; Щапова 1972, с. 83—88; Столярова 2010). Намистина з городища найвірогідніше має візантійське походження. візуальне обстежен- ня прикраси засвідчує, що вона виготовлена рис. 6. Намистини з чорнівського городища ХІІІ ст.: 1—11 — скляні намистини з пам’ятки; 12 — поліхром- на мозаїчна намистина; 13 — намистина із золотою металевою фольгою 166 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Публікація археологічних матеріалів індивідуальним способом, шляхом навивки прозорого скла в циліндр, на який накладена металева золота фольга із тоненьким скляним покриттям. Саме така технологічна операція з виготовлення золочених намистин характерна для візантійського склоробства в ХІІ—ХІІІ ст. (Столярова 2010, с. 325). Намистина має циліндричну форму, її роз- міри: висота — 14 мм, діаметр — 8—6 мм, діа- метр отвору — 4—3 мм (рис. 6: 13). вона добре збереглась, має жовтогарячий колір й виблис- кує на світлі. Очевидно, що намистина входила до низки скляного намиста й можливо займа- ла там центральне місце. з огляду на значну кількість предметів візантійського походження (енколпіони, кам’яні іконки, скіфатні монети, скроневі кільця та ін.) знайдених на городищі, скляна золочена намистина потрапила до міс- цевого населення, очевидно, разом із ними. Таким чином, у результаті досліджень чор- нівського городища у 1999—2020 рр. було ви- явлено низку предметів історико-культурного призначення, які представлені прикрасами — елементами середньовічного намиста. знайдені матеріали з пам’ятки дозволяють збагатити наші знання стосовно матеріальної культури його мешканців, сприяють більш повній реконс- трукції минулого буковини у давньоукраїнсь- кий час та дозволяють з нових позицій розкрити його значення для економічного, суспільного і культурного розвитку населення регіону. літерАтУрА Алексеев, Л. в. 1966. Полоцкая земля (очерки ис- тории северной Белоруссии) в Іх—хІІІ вв. Москва: Наука. Арциховский, А. в. 1948. Одежда. в: воронин, Н. Н., Каргер, М. К., Тиханова, М. А. (ред.). Исто- рия культуры древней Руси. 1: Домонгольский пе- риод. Материальная культура. Москва; Ленинград: АН СССР, с. 234-262. балабанов, Н. Д. 2007. византийская церковь в борьбе с употреблением амулетов. Вспомогатель- ные исторические дисциплины, 30, с. 106-109. безбородов, М. А. 1959. Технология производства стеклянных бус в древности. в: Рыбаков, б. А. (ред.). Очерки по истории русской деревни х—хІІІ вв. Тру- ды ГИМ, 33. Москва: Советская Россия, с. 226-230. возний, І. П. 1998. Чорнівська феодальна укріп- лена садиба хІІ—хІІІ ст. чернівці: Рута. возний, І. П., Михайлина, Л. П., Пивоваров, С. в. 1997. Культурний розвиток давньоруського населен- ня буковини. в: Толочко, П. П. (ред.). Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. чернігів: Сіверянська думка, с. 123-132. володарець-Урбанович, Я. в. 2021. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян. Ар- хеологія і давня історія України, 3 (40), с. 243-263. Гончаров, в. К. 1950. Райковецкое городище. Киев: АН СССР. Гопкало, О. в. 2008. Бусы и подвески черняховс- кой культуры. Киев: ИА НАН Украины. Горнунг, М. б. 2005. Раковины каури как «прими- тивные деньги» в мире и на Руси. в: Ивочкина, Н. в. (ред.). Материалы и исследования Отдела нумиз- матики Государственного Эрмитажа. Санкт-Пе- тербург: Государственный Эрмитаж, с. 116-119. Готун, І. А., Казимир, О. М. 2019. Середньовічні селища київських передмість за результатами робіт останніх сезонів. Археологія і давня історія Украї- ни, 1 (30), с. 140-171. Гулько, Г., Кричевський, О., Охріменко, Г., Скля- ренко, Н., Локайчук, С. 2019. скарби та рідкісні монети з теренів Північно-Західної України. Лу- цьк: вежа-Друк. Довженок, в. й., Гончаров, в. Е., юра, Р. О. 1966. Давньоруське місто Воїнь. Київ: Наукова думка. Драгомирецька, О. Г. 2020. Намистини «мінського типу» з чорнівського городища — шедеври ювелір- ного мистецтва давньоруського часу. в: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези допові- дей ІV міжнародного наукового семінару (м. Чернів- ці, 11 грудня 2020 р.). чернівці: Технодрук, с. 68-71. жилина, Н. в. 1998. Об эволюции металлических бус славянских типов. в: Янин, в. Л. (ред.). Исто- рическая археология: Традиции и перспективы. К 80-летию со дня рождения Д. А. Авдусина. Москва: Памятники исторической мысли, с. 106-113. журухіна, О. ю. 2011a. Морфологічна та техноло- гічна характеристика намистин з Київського Подо- лу. Археологія, 1, с. 33-39. журухіна, О. ю. 2011b. Принципи класифікації давньоруських намистин. Болховітіновський щоріч- ник 2010, с. 28-31. журухіна, О. ю. 2014. Морфологічна та техноло- гічна характеристика намиста з поховань давньо- руського часу на території Десятинної церкви. Opus mixtum, 2, с. 52-55. журухіна, О. ю. 2016. вироби зі скла з розкопок давнього чорнобиля. Археологія і давня історія Ук- раїни, 3 (20), с. 147-151. зарубій, Е. 2009. Золоті та срібні прикраси кня- жої доби в колекції Львівського історичного музею. Київ: вольф. Каргер, М. К. 1958. Древний Киев. Москва; Ле- нинград: АН СССР. Каури… 2022. Каури (семейство) (online). Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Каури_ (семейс- тво) (Дата звернення 1 травня 2022). Кучинко, М., Кучинко, з. 2007. Давні та серед- ньовічні скарби Волині. Луцьк: волинська книга. Кучинко, М., Охріменко, Г., Савицький, в. 2008. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. Луцьк: волинська обласна друкарня. Левицкий, О. Г., Хагеу, в. П., Рябцева, С. С. 2000. Джуржулештская находка в зеркале ювелирной моды. Stratum plus, 5, с. 90-96. Лысенко, П. Ф. 1991. Дреговичи. Минск: Навука і техніка. Лысенко, П. Ф. 2001. Туровская земля Іх—хІІІ вв. Минск: белорусская наука. Магическая… 2022. Магическая и денежная ракуш- ка каури. История и отличительные особенности монет-чешуек (online). Режим доступу: https://eaapa. ru/magicheskaya-i-denezhnaya-rakushka-kauri-istoriya- i-otlichitelnye/ (Дата звернення 1 травня 2022). Михайлина, Л. П., возний, І. П., Пивоваров, С. в. 1991. Дослідження археологічних пам’яток Північної буковини експедицією чернівецького держуніверсите- ту. Археологічні дослідження в Україні 1991 р., с. 66-67. Міфологія… 2022. Міфологія. Морська раковина (online). Режим доступу: https://jak.koshachek.com/ 167ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Калініченко, В. А., Пивоваров, с. В. Намисто з чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.) articles/mifologija-morska-rakovina.html (Дата звер- нення 1 травня 2022). Орлов, Р. С. 1987. Школы художественной метал- лообработки «Русской земли» и племенные украше- ния (к социальной характеристике древнерусского ремесла). в: Смирнов, С. в. (ред.). Исследование со- циально-исторических проблем в археологии. Киев: Наукова думка, с. 228-241. Пивоваров, С. в. 2008. Дослідження чорнівсько- го городища першої половини ХІІІ ст. Археологічні студії, 3, с. 180-199. Пивоваров, С. в., Ільків, М. в., Калініченко, в. А. 2016. Нові знахідки предметів християнської культо- вої символіки, з давньоруських пам’яток буковини. в: Церква — наука — суспільство: питання взає- модії. Матеріали Чотирнадцятої Міжнародної на- укової конференції (25 травня — 3 червня 2016 р.). Київ: НКПІКз, с. 25-28. Пивоваров, С. в., Калініченко, в. А., Ільків, М. в. 2016. візантійські та угорські монети з чорнівського го- родища. Вісник Інституту археології, 11, с. 198-213. Рыбаков, б. А. 1948. Ремесло Древней Руси. Мос- ква: АН СССР. Седов, в. в. 1963. Дреговичи. советская археоло- гия, 3, с. 112-125. Седов, в. в. 1982. Восточные славяне в VI— XIII вв. Москва: Наука. Сорочан, С. б. 2020. чудеса, магия и парамедици- на в византии. в: Византийская мозаика: сборник публичных лекций Эллино-византийского лекто- рия при свято-Пантелеимоновском храме, 8. Харь- ков: Майдан, с. 22-48. Столярова, Е. К. 2010. К вопросу о технологии из- готовления стеклянных золочённых бус домонголь- ского периода. Краткие сообщения Института археологии, 224, с. 323-333. Тесиддер, Дж. 1999. словарь символов. Москва: Фаир-Пресс. Тимощук, б. О. 1982. Давньоруська Буковина (х — перша половина хІV ст.). Київ: Наукова думка. Успенская, А. в. 1953. Курганы южной белоруссии. Труды ГИМ. Археологический сборник, 22, с. 97-124. Фенглер, Х., Гироу, Г., Унгер, в. 1982. словарь ну- мизмата. Москва: Радио и связь. Ципреїди… 2022. Ципреїди (online). Режим до- ступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ципреїди (Дата звернення 1 травня 2022). Шуст, Р. М. 2007. Каурі. в: Смолій, в. А. (ред.). Енциклопедія історії України. 4: Ка—Ком. Київ: Наукова думка, с. 152. Щапова, ю. Л. 1972. стекло Киевской Руси. Мос- ква: МГУ. Щапова, ю. Л., Лихтер, ю. А., Столярова, Е. К. 1990. Морфология древностей. Киев: знание. Ягодинська, М. О. 2010. ювелірні вироби з дав- ньоруських пам’яток західного Поділля (за матеріа- лами Тернопільської області). Археологія і давня іс- торія України, 2, с. 235-248. Ягодинська, М. О. 2018. Давньоруські пам’ятки Західного Поділля у х—хІІІ ст. Тернопіль: Терно- граф. Якубовський, в. І. 2001. скарби Болохівської зем- лі. Кам’янець-Подільський: Медобори. Якубовський, в. І. 2003. скарби Болохівської зем- лі. Кам’янець-Подільський: Медобори. Ясаков, в. С. 2020. Раковины каури в археоло- гических памятниках восточной Европы (VIII в. до н. э. — VII в. н. э.). в: Труды VI (ххІІ) Всероссийс- кого археологического съезда в самаре. ІІ. Самара: СГСПУ, с. 193-195. REFEREnCEs Alekseev, L. V. 1966. Polotskaia zemlia (ocherki istorii Sev- ernoi Belorussii) v ІX—XІІІ vv. Moskva: Nauka. Artsikhovskii, A. V. 1948. Odezhda. In: Voronin, N. N., Karger, M. K., Tikhanova, M. A. (ed.). Istoriia kultury drevnei Rusi. 1: Domongolskii period. Materialnaia kultura. Moskva; Leningrad: AN SSSR, s. 234-262. Balabanov, N. D. 2007. Vizantiiskaia tserkov v borbe s upotrebleniem amuletov. Vspomogatelnye istoricheskie distsi- pliny, 30, s. 106-109. Bezborodov, M. A. 1959. Tekhnologiia proizvodstva stek- liannykh bus v drevnosti. In: Rybakov, B. A. (ed.). Ocherki po istorii russkoi derevni X—XІІІ vv. Trudy GIM, 33. Moskva: Sovetskaia Rossiia, s. 226-230. Voznyi, I. P. 1998. Chornivska feodalna ukriplena sadyba XII—XIII st. Chernivtsi: Ruta. Voznyi, I. P., Mykhailyna, L. P., Pyvovarov, S. V. 1997. Kulturnyi rozvytok davnoruskoho naselennia Bukovyny. In: Tolochko, P. P. (ed.). Liubetskyi z’izd kniaziv 1097 roku v isto- rychnii doli Kyivskoi Rusi. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 900-littiu z’izdu kniaziv Kyivskoi Rusi u Liubechi. Chernihiv: Siverianska dumka, s. 123-132. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2021. Prykrasy iz mushel u vbranni rannoserednovichnykh slov’ian. Arkheolohiia i dav- nia istoriia Ukrainy, 3 (40), s. 243-263. Goncharov, V. K. 1950. Raikovetskoe gorodishche. Kiev: AN SSSR. Gopkalo, O. V. 2008. Busy i podveski cherniakhovskoi kul- tury. Kiev: IA NAN Ukrainy. Gornung, M. B. 2005. Rakoviny kauri kak «primitivnye den- gi» v mire i na Rusi. In: Ivochkina, N. V. (ed.). Materialy i issle- dovaniia Otdela numizmatiki Gosudarstvennogo Ermitazha. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, s. 116-119. Hotun, I. A., Kazymyr, O. M. 2019. Serednovichni selyshcha kyivskykh peredmist za rezultatamy robit ostannikh sezoniv. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (30), s. 140-171. Hulko, H., Krychevskyi, O., Okhrimenko, H., Skliarenko, N., Lokaichuk, S. 2019. Skarby ta ridkisni monety z tereniv Pivnichno-Zakhidnoi Ukrainy. Lutsk: Vezha-Druk. Dovzhenok, V. Y., Honcharov, V. E., Yura, R. O. 1966. Dav- noruske misto Voin. Kyiv: Naukova dumka. Drahomyretska, O. H. 2020. Namystyny «minskoho typu» z Chornivskoho horodyshcha — shedevry yuvelirnoho mys- tetstva davnoruskoho chasu. In: Arkheolohiia Bukovyny: zdobutky ta perspektyvy: Tezy dopovidei IV mizhnarodnoho naukovoho seminaru (m. Chernivtsi, 11 hrudnia 2020 r.). Chernivtsi: Tekhnodruk, s. 68-71. Zhilina, N. V. 1998. Ob evoliutsii metallicheskikh bus slavi- anskikh tipov. In: Ianin, V. L. (ed.). Istoricheskaia arkheologi- ia: Traditsii i perspektivy. K 80-letiiu so dnia rozhdeniia D. A. Avdusina. Moskva: Pamiatniki istoricheskoi mysli, s. 106-113. Zhurukhina, O. Yu. 2011a. Morfolohichna ta tekhnolohich- na kharakterystyka namystyn z Kyivskoho Podolu. Arkheolo- hiia, 1, s. 33-39. Zhurukhina, O. Yu. 2011b. Pryntsypy klasyfikatsii davnorus- kykh namystyn. Bolkhovitinovskyi shchorichnyk 2010, s. 28-31. Zhurukhina, O. Yu. 2014. Morfolohichna ta tekhnolohich- na kharakterystyka namysta z pokhovan davnoruskoho chasu na terytorii Desiatynnoi tserkvy. Opus mixtum, 2, s. 52-55. Zhurukhina, O. Yu. 2016. Vyroby zi skla z rozkopok dav- noho Chornobylia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20), s. 147-151. Zarubii, E. 2009. Zoloti ta sribni prykrasy kniazhoi doby v kolektsii Lvivskoho istorychnoho muzeiu. Kyiv: Volf. Karger, M. K. 1958. Drevnii Kiev. Moskva; Leningrad: AN SSSR. Kauri… 2022. Kauri (semeistvo) (online). Rezhim dos- tupu: https://ru.wikipedia.org/wiki/Kauri_ (semeistvo) (Data zvernennia 1 travnia 2022). Kuchynko, M., Kuchynko, Z. 2007. Davni ta serednovichni skarby Volyni. Lutsk: Volynska knyha. Kuchynko, M., Okhrimenko, H., Savytskyi, V. 2008. Kultu- ra Volyni ta Volynskoho Polissia kniazhoi doby. Lutsk: Volyn- ska oblasna drukarnia. Levitskii, O. G., Khageu, V. P., Riabtseva, S. S. 2000. Dzhurzhuleshtskaia nakhodka v zerkale iuvelirnoi mody. Stratum plus, 5, s. 90-96. 168 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43) Публікація археологічних матеріалів Lysenko, P. F. 1991. Dregovichi. Minsk: Navuka i tekhnika. Lysenko, P. F. 2001. Turovskaia zemlia ІX—XІІІ vv. Minsk: Belorusskaia nauka. Magicheskaia… 2022. Magicheskaia i denezhnaia rakush- ka kauri. Istoriia i otlichitelnye osobennosti monet-cheshuek (online). Rezhim dostupu: https://eaapa.ru/magicheskaya-i- denezhnaya-rakushka-kauri-istoriya-i-otlichitelnye/ (Data zvernennia 1 travnia 2022). Mykhailyna, L. P., Voznyi, I. P., Pyvovarov, S. V. 1991. Doslidzhennia arkheolohichnykh pam’iatok Pivnichnoi Bu- kovyny ekspedytsiieiu Chernivetskoho derzhuniversytetu. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 1991 r., s. 66-67. Mifolohiia… 2022. Mifolohiia. Morska rakovyna (online). Rezhym dostupu: https://jak.koshachek.com/articles/mifologi- ja-morska-rakovina.html (Data zvernennia 1 travnia 2022). Orlov, R. S. 1987. Shkoly khudozhestvennoi metalloo- brabotki «Russkoi zemli» i plemennye ukrasheniia (k sotsial- noi kharakteristike drevnerusskogo remesla). In: Smirnov, S. V. (ed.). Issledovanie sotsialno-istoricheskikh problem v arkheologii. Kiev: Naukova dumka, s. 228-241. Pyvovarov, S. V. 2008. Doslidzhennia Chornivskoho horodysh- cha pershoi polovyny XIII st. Arkheolohichni studii, 3, s. 180-199. Pyvovarov, S. V., Ilkiv, M. V., Kalinichenko, V. A. 2016. Novi znakhidky predmetiv khrystyianskoi kultovoi symvoliky, z davnoruskykh pam’iatok Bukovyny. In: Tserkva — nauka — suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Materialy Chotyrnadtsiatoi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (25 travnia — 3 chervnia 2016 r.). Kyiv: NKPIKZ, s. 25-28. Pyvovarov, S. V., Kalinichenko, V. A., Ilkiv, M. V. 2016. Vizantiiski ta uhorski monety z Chornivskoho horodyshcha. Visnyk Instytutu arkheolohii, 11, s. 198-213. Rybakov, B. A. 1948. Remeslo Drevnei Rusi. Moskva: AN SSSR. Sedov, V. V. 1963. Dregovichi. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 112-125. Sedov, V. V. 1982. Vostochnye slaviane v VI—XIII vv. Moskva: Nauka. Sorochan, S. B. 2020. Chudesa, magiia i parameditsina v Vizantii. In: Vizantiiskaia mozaika: Sbornik publichnykh lektsii Ellino-vizantiiskogo lektoriia pri Sviato-Pantelei- monovskom khrame, 8. Kharkov: Maidan, s. 22-48. Stoliarova, E. K. 2010. K voprosu o tekhnologii izgotovle- niia stekliannykh zolochennykh bus domongolskogo perioda. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 224, s. 323-333. Tesidder, Dzh. 1999. Slovar simvolov. Moskva: Fair-Press. Tymoshchuk, B. O. 1982. Davnoruska Bukovyna (X — per- sha polovyna XIV st.). Kyiv: Naukova dumka. Uspenskaia, A. V. 1953. Kurgany Iuzhnoi Belorussii. Trudy GIM. Arkheologicheskii sbornik, 22, s. 97-124. Fengler, Kh., Girou, G., Unger, V. 1982. Slovar numizma- ta. Moskva: Radio i sviaz. Tsypreidy… 2022. Tsypreidy (online). Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/Tsypreidy (Data zvernennia 1 travnia 2022). Shust, R. M. 2007. Kauri. In: Smolii, V. A. (ed.). Entsyklopedi- ia istorii Ukrainy. 4: Ka—Kom. Kyiv: Naukova dumka, s. 152. Shchapova, Iu. L. 1972. Steklo Kievskoi Rusi. Moskva: MGU. Shchapova, Iu. L., Likhter, Iu. A., Stoliarova, E. K. 1990. Morfologiia drevnostei. Kiev: Znanie. Yahodynska, M. O. 2010. Yuvelirni vyroby z davnoruskykh pam’iatok Zakhidnoho Podillia (za materialamy Ternopilskoi oblasti). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 235-248. Yahodynska, M. O. 2018. Davnoruski pam’iatky Zakhid- noho Podillia u X—XIII st. Ternopil: Terno-hraf. Yakubovskyi, V. I. 2001. Skarby Bolokhivskoi zemli. Kam’ianets-Podilskyi: Medobory. Yakubovskyi, V. I. 2003. Skarby Bolokhivskoi zemli. Kam’ianets-Podilskyi: Medobory. Iasakov, V. S. 2020. Rakoviny kauri v arkheologicheskikh pamiatnikakh Vostochnoi Evropy (VIII v. do n. e. — VII v. n. e.). In: Trudy VI (XXІІ) Vserossiiskogo arkheologicheskogo sieezda v Samare. ІІ. Samara: SGSPU, s. 193-195. V. A. Kalinichenko, S. V. Pyvovarov NECKLACE FROM CHORNIVKA HILL-FORT OF THE 13th CENTURY (ExCAVATION OF 1999—2020) During the archeological works on the Chornivka hillfort various ornaments which decorated the eve- ryday and festive clothes of women having lived on the territory of the feudal castle in the first half — the mid-13th century were discovered. The material from which they are made, typology and production technology suggest that definite jewelry could be- long to different social, ethnic and age groups of local people. The old Ukrainian women’s necklaces and breast adornment in addition to aesthetic function also had protective and social ones. These categories include a number of necklaces with numerous pendants. Their form and ornamentation reflected the local population worldviews, where together with Christian symbols, pagan elements were used. All of this shows the com- bination in these ornaments the primitive and Chris- tian principles and the syncretism of their semantic content. One of the most numerous groups of women’s breast ornaments from the hillfort is a necklace. Most of the beads are represented by single finds but their clusters (minithesaurus) have also been recorded. During the study of the hillfort 72 whole and frag- mented beads were found. They are represented by metal items such as elliptical beads decorated with filigree and grain, openwork frame beads decorated with grain, figured beads; cowrie shells; glass items — monochrome, polychrome and beads with metal foil. The beads found on the hill-fort significantly in- crease the information on the elements of old Ukrain- ian women’s costume decoration in the region and al- low tracing the trade, economic, cultural and possibly military and political ties of the feudal castle in the first half — the mid-13th century. Keywords: Bukovyna, Chornivka hillfort, necklace, metal and glass beads, cowrie shells, grain, filigree, the Middle Ages. Одержано 18.06.2022 кАлініЧенко Віталій Андрійович, кандидат історичних наук, чернівецький національний уні- верситет імені ю. Федьковича, чернівці, Україна. KALINICHENKO Vitalii A., Ph. D., Yurii Fedkovych National University of Chernivtsi, Chernivtsi, Ukraine. ORCID: 0000-0002-0808-1613, e-mail: v.kalinichenko@chnu.edu.ua. пиВоВАроВ сергій Володимирович, доктор іс- торичних наук, професор, чернівці, Україна PYVOVAROV Sergii V., Doctor of Historical Sciences, professor, Chernivtsi, Ukraine. ORCID: 0000-0003-2303-4476, e-mail: pyvovarov.sergiy@gmail.com.

Намисто з Чорнівського городища ХІІІ ст. (дослідження 1999—2020 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge