Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році
У статті опубліковано результати археологічних досліджень, проведених внаслідок обвалу частини стіни Північного бастіону Старого замку в районі колишньої Пільної брами в м. Кам’янець-Подільський. Увагу зосереджено на описі стратиграфічної ситуації, конструктивних особливостей виявлених фортифікацій...
Saved in:
| Date: | 2022 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2022
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187635 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році / П.О. Нечитайло, Є.Ю. Левінзон, П.А. Болтанюк // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 211-224. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187635 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1876352025-02-09T17:34:24Z Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році Archaeological Research on the Territory of the Northern Bastion of the Old Castle (Pilna Gate) in Kamianets-Podilskyi in 2019 Нечитайло, П.О. Левінзон, Є.Ю. Болтанюк, П.А. Новітні дослідження У статті опубліковано результати археологічних досліджень, проведених внаслідок обвалу частини стіни Північного бастіону Старого замку в районі колишньої Пільної брами в м. Кам’янець-Подільський. Увагу зосереджено на описі стратиграфічної ситуації, конструктивних особливостей виявлених фортифікаційних об’єктів (укріплення чорноліської культури, залишки Пільної брами та підземної бойової галереї), археологічного матеріалу, представленого знахідками західнотрипільської і чорноліської культур, доби середньовіччя — раннього модерного часу XIII—XVII ст. The paper presents the results of archeological research inspired by the collapse of part of a wall at the Northern Bastion of the Old Castle in the area of the former Pilna Gate in Kamianets-Podilskyi, Khmelnytskyi region. This paper contains the description of the recorded stratigraphic situation, design features of the discovered fortifications (fortification of the Chornoliska culture, the remains of the Pilna Gate and the underground battle gallery), archaeological material presented by the findings of the Western Trypillia and Chornoliska cultures, Middle Ages — early Modern time of the 13th—18th centuries. As a result of archeological observations of anti-accident works at the site of the collapsed wall in the north-western corner of the North Bastion, a number of important archeological sites were discovered, and various archeological material was recorded. This makes possible the following conclusions: 1. Active use of the territory started during the Eneolithic period. A layer of the Western Trypillia culture, stage BI, was found above the virgin rock. Several overplaced fragments of ceramics of the CII stage were also found. 2. Lowering of the Eneolithic horizon in the western direction and the discovery of a stone backfill above it (rubble) put the question of the existence of the first fortification on this territory during the Late Trypillia stage CII. 3. Above the horizon of the Western Trypillia culture the construction of a moat, a rampart and a picket fence of the Chornoliska culture of the 9th—8th centuries BC was discovered. 4. Fortification structures of the 9th—8th centuries BC were covered with a layer of broken rock. This layer was formed during the reconstruction of the castle which was accompanied by deepening of the moat and raising of the rampart. These works are dated to the 14th — first half of the 16th century. 5. In the middle of the 16th century The Pilna Gate and the underground battle gallery were built. The construction of the underground gallery preserved ancient horizons which we traced below the level of its occurrence. 6. In the beginning of the 18th century on the west side a wall was built, the base of which was let into the ancient moat. A similar situation with a stepped configuration of the base of the wall was previously recorded during archaeological work on the Ruska Gate. Автори висловлюють слова безмежної подяки І. О. Старенькому (к. і. н.), Д. В. Тимчуку (співробітник ДП «НДЦ “ОАСУ”» ІА НАН України), О. В. Омельченку (співробітник ДП «НДЦ “ОАСУ”» ІА НАН України) за активну участь у польових і камеральних роботах, інтерпретації стратиграфічної картини. Також за цінні поради та консультації автори щиро вдячні О. В. Дяченку (к. і. н., ст. н. с. ІА НАН України), Д. І. Ж елазі (аспірант ІА НАН України), Я. М. Яковишиній (к. і. н., м. н. с., Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича). 2022 Article Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році / П.О. Нечитайло, Є.Ю. Левінзон, П.А. Болтанюк // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 211-224. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2022.02.15 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187635 [904.4:725.182](477.43)”12/16” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Новітні дослідження Новітні дослідження |
| spellingShingle |
Новітні дослідження Новітні дослідження Нечитайло, П.О. Левінзон, Є.Ю. Болтанюк, П.А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році Археологія і давня історія України |
| description |
У статті опубліковано результати археологічних досліджень, проведених внаслідок обвалу частини стіни Північного бастіону Старого замку
в районі колишньої Пільної брами в м. Кам’янець-Подільський. Увагу зосереджено на описі стратиграфічної ситуації, конструктивних особливостей виявлених фортифікаційних об’єктів (укріплення
чорноліської культури, залишки Пільної брами та
підземної бойової галереї), археологічного матеріалу, представленого знахідками західнотрипільської
і чорноліської культур, доби середньовіччя — раннього модерного часу XIII—XVII ст. |
| format |
Article |
| author |
Нечитайло, П.О. Левінзон, Є.Ю. Болтанюк, П.А. |
| author_facet |
Нечитайло, П.О. Левінзон, Є.Ю. Болтанюк, П.А. |
| author_sort |
Нечитайло, П.О. |
| title |
Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році |
| title_short |
Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році |
| title_full |
Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році |
| title_fullStr |
Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році |
| title_full_unstemmed |
Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році |
| title_sort |
археологічні дослідження на території північного бастіону старого замку (пільна брама) в кам’янці-подільському в 2019 році |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Новітні дослідження |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187635 |
| citation_txt |
Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам’янці-Подільському в 2019 році / П.О. Нечитайло, Є.Ю. Левінзон, П.А. Болтанюк // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 211-224. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT nečitajlopo arheologíčnídoslídžennânateritoríípívníčnogobastíonustarogozamkupílʹnabramavkamâncípodílʹsʹkomuv2019rocí AT levínzonêû arheologíčnídoslídžennânateritoríípívníčnogobastíonustarogozamkupílʹnabramavkamâncípodílʹsʹkomuv2019rocí AT boltanûkpa arheologíčnídoslídžennânateritoríípívníčnogobastíonustarogozamkupílʹnabramavkamâncípodílʹsʹkomuv2019rocí AT nečitajlopo archaeologicalresearchontheterritoryofthenorthernbastionoftheoldcastlepilnagateinkamianetspodilskyiin2019 AT levínzonêû archaeologicalresearchontheterritoryofthenorthernbastionoftheoldcastlepilnagateinkamianetspodilskyiin2019 AT boltanûkpa archaeologicalresearchontheterritoryofthenorthernbastionoftheoldcastlepilnagateinkamianetspodilskyiin2019 |
| first_indexed |
2025-11-28T18:56:24Z |
| last_indexed |
2025-11-28T18:56:24Z |
| _version_ |
1850061559004397568 |
| fulltext |
211ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
УДК [904.4:725.182](477.43)”12/16” DOI: 10.37445/adiu.2022.02.15
П. О. Нечитайло, Є. Ю. Левінзон, П. А. Болтанюк
АрхеологіЧні дослідЖеннЯ нА території
піВніЧного БАстіонУ стАрого ЗАМкУ (пілЬнА
БрАМА) В кАМ’ЯнЦі-поділЬсЬкоМУ В 2019 році
У статті опубліковано результати археологіч-
них досліджень, проведених внаслідок обвалу час-
тини стіни Північного бастіону старого замку
в районі колишньої Пільної брами в м. Кам’янець-
Подільський. Увагу зосереджено на описі стратиг-
рафічної ситуації, конструктивних особливостей
виявлених фортифікаційних об’єктів (укріплення
чорноліської культури, залишки Пільної брами та
підземної бойової галереї), археологічного матеріа-
лу, представленого знахідками західнотрипільської
і чорноліської культур, доби середньовіччя — ран-
нього модерного часу XIII—XVII ст.
ключові слова: старий замок, Пільна брама,
стратиграфія, фортифікація, кераміка, захід-
нотрипільська культура, чорноліська культура,
доба середньовіччя, ранній модерн.
У лютому 2018 р. стався обвал стіни північно-
західного кута Північного бастіону Старого зам-
ку, на північ від башти Рожанки (рис. 1). Розміри
руйнування склали 7,7 м по висоті та 11,8 м по
довжині, площею 90,86 м2. Попередні результати
нещодавно опубліковані (Нечитайло, болтанюк,
Старенький 2019); ця публікація покликана де-
тальніше висвітлити отриману інформацію, зок-
рема і щодо рухомого археологічного матеріалу.
Це не перший обвал стіни в цьому місці,
подібний вивал трапився також ще на почат-
ку ХХ ст. Історично цей оборонний вузол замку
утворився у середині XVI ст., коли військовий
інженер і будівничий Іов Претфус збудував
нові ворота до замку, що отримали назву Піль-
на брама (Jabłonowski 1882). Як зауважував
напис на брамі, її реставрували в 1771 р. за
часів польського короля Станіслава ІІ Августа
Понятовського, через що вона отримала назву
на його честь (Prusiewicz 1915, s. 99). А вже в
1876 р. Пільну браму або ж браму Станіслава
Августа розібрали з метою розширення дорож-
нього шляху (Сецинский 1895, с. 104).
вид брами та прилеглої території можна по-
бачити на планах 1673—1679 рр. та 1684 р.,
фрагменти яких подано у публікації (рис. 2).
внутрішню забудову цієї ділянки укріплень
замку також дають кілька відомих описів (Мо-
шак 2012; Михайловський 2008, с. 103—104).
Так, в описі замку 1572 р. згадано «браму від
поля», яка мала звід з двома колодками, якими
цей звід замикали. Окрім брами були ворота
двоїсті. Над брамою згадуються муровані сіни,
ізба, кімната «spotrzabna» (туалет), коморка в сі-
нях, під сіньми магазин мурований. в ізбі було
два вікна з ґратами залізними і шибки скляні
в олові дрантиві, в кімнаті вікно із залізними
ґратами. Також на горі, в сінях були двері, що
вели до тайника, котрими ходили до Дитинця
із Пригородка. біля брами описується ізба му-
© П. О. НЕчИТАйЛО, є. ю. ЛЕвІНзОН,
П. А. бОЛТАНюК, 2022
рис. 1. Місце обвалу стіни
212 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
рована, де мешкав воротний, а навпроти цього
приміщення розміщувалась лазня мурована.
Під нею згадується коморка, біля якої був по-
тайник, що вів до криниці, яка розміщувалась
у башті водній (Мошак 2012, с. 117).
Як зауважила О. А. Пламеницька, Піль-
ну браму звели на плані прямокутника 8,0 ×
21,0 м, вона мала тричастинну структуру, а її
південна частина в основі мала реконструйова-
ну І. Претфусом башту Стару Рожанку (Пламе-
ницька 2012, с. 352).
Археологічні дослідження ділянки вперше
провела група науковців під керівництвом
є. М. Пламеницької. У 1965 р. було закладе-
но кілька шурфів та розкоп з північного боку
башти Рожанка. вона ж провела масштабні
земляні роботи в районі Пільного мосту (Пла-
меницька 2012, с. 359, іл. 276). з північного
та східного боків башти було відкрито кам’яні
стіни на глибину 2,5 м. Сам розкоп поглибили
до рівня 7,5 м, але материка не було досягнуто.
Дослідження 1979—1980 рр. дали можливість
стверджувати, що міст мав шість кам’яних
пілонів, поєднаних верхньою дерев’яною кон-
струкцією (Пламеницька 2012, с. 358).
Цікавим було також те, що під час археоло-
гічних досліджень у південно-західній частині
замку було виявлено доволі архаїчну за вигля-
дом групу керамічних виробів, датовану О. А.
та є. М. Пламеницькими ІХ—Х та Х—ХІ ст.
(Пламеницька 1999, с. 37, іл. 45). Щоправда, у
примітках до статті, автори зазначали, що ця
кераміка викликала «суперечливе датування»,
а М. П. Кучера, надаючи дослідницям допомо-
гу, датував ці знахідки в межах XIV ст. (Пламе-
ницька 1999, с. 68).
У 2008 й 2010 рр. кілька розкопів на Північно-
му бастіоні заклали з ініціативи О. А. Пламени-
цької. Керівником археологічної частини проєкту
була Л. І. виногродська (виногродська, болта-
нюк 2010; 2012). Один з розкопів було закладено
якраз біля башти Рожанки, вздовж східного муру
Північного бастіону (Пламеницька 2012, с. 106,
іл. 60). Профіль розкопу 3 2010 р. відображений
у загальній стратиграфії (рис. 3: 6).
У 2018 р. розроблено проєкт протиаварійних
робіт (головний архітектор — А. О. Поліщук),
згідно з яким були передбачені такі заходи:
• демонтаж існуючого мурування залишків
стіни та фундаментів проектної ділянки;
• відновлення втраченої ділянки стіни мурів
шляхом влаштування нової підпірної кам’яної
(масивної) конструкції, з влаштуванням пере-
в’язки кладки;
• забезпечити додаткову жорсткість та ціліс-
ність мурування проектної та західної ділянки
мурів, влаштувавши монолітні залізобетонні
пояси;
• влаштування вертикального планування
та організованої системи водовідведення з те-
раси Північного двору з пристінним дренажем
підпірної стіни.
У рамках цих заходів виконавець робіт здій-
снював виїмку ґрунту за обвалом стіни. Ґрунт
виймали вручну й технічними засобами. Про-
цес здійснено у два етапи. Під час першого
було пройдено 1—1,2 м ґрунту за завалом сті-
ни, у південному напрямку до башти Рожан-
ки (рис. 4—5). Під час другого етапу відбулось
поглиблення у південному напрямку ще на
1—1,3 м. загалом, ґрунтові нашарування за за-
валом стіни було вибрано на відстань 2—2,5 м
(див. далі: рис. 7). Оскільки західний кут стіни
Північного дворику постраждав найбільше,
вибірка ґрунту в цьому місці була здійснена на
більшу глибину, ніж зі східного боку обвалу.
Археологічний нагляд за протиаварійними
роботами включав власне нагляд за вибіркою
ґрунту, серію горизонтальних та вертикальних
зачисток, фото- й графічну фіксацію, вибірку
рухомого матеріалу.
Найбільшу інформативну цінність мала
вертикальна зачистка в місці обвалу стіни, що
проводилась двічі.
було зафіксовано два стратиграфічні профілі.
Профіль 1 зафіксував стратиграфічну картину
у нижній частині стіни (рис. 4—5). він дав змо-
гу простежити конфігурацію валу чорноліської
культури і можливе укріплення доби енеоліту.
рис. 2. зображення Пільної брами: 1 — мідьорит
Кипріяна Томашевича 1673—1679 рр.; 2 — план
1684 р. Джованні Джакомо де Россі
213ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Нечитайло, П. О., Левінзон, Є. Ю., Болтанюк, П. А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону
Профіль 1 було зафіксовано фотографічно під
час першого етапу виїмки ґрунту (рис. 4—5).
Профіль 2 зафіксовано після другого ета-
пу вибірки ґрунту за стіною (див. далі: рис. 7).
Фіксація відбувалась за допомогою фото та
креслення профілю в масштабі 1 : 20 (рис. 3).
У квадратах 1—2 і частково 3 територія ві-
дображала сліди перепланувань у пізньосеред-
ньовічний та модерний час. Тут фіксувались
підсипки з чорноземного і суглинкового ґрунту
та окремі скупчення бутового каменю (рис. 3:
10). Давні шари та конструкції були вибрані
до рівня горизонту чорноліської культури. Тут
фіксувалось вирівнювання денної поверхні
мішаним суглинком (рис. 3: 7). Із горизонту 7
простежено «запуск» ями 1 (рис. 3: 8). У її за-
повненні фіксувались фрагменти кераміки
другої половини XV — першої половини XVI ст.
Яма 1 була «впущена» в шар західнотрипільсь-
кої культури (далі — зТК) та перерізала шар
гравійно-галечного ґрунту осадового походжен-
ня, що лежав над материковою скелею (рис. 8).
У західній частині зрізу давні шари були
краще збережені. Цьому сприяло існування
підземної бойової галереї, яка з’єднувала баш-
ту Рожанку та Пільну браму (рис. 3: 32). Між
західною стінкою галереї та підпірною стіною
бастіону, в місцях між розкопами Л. І. виног-
родської збереглися непошкоджені ділянки
культурних шарів (рис. 3: 28, 33, 34).
У квадраті 7, та західній частині квадрату 6,
між східною стіною підземної бойової галереї
та західною стіною Північного дворику Старого
замку, у 2008 р. було закладено траншею під
керівництвом Л. І. виногродської (рис. 3: 6).
Траншеєю було пройдено глибину на понад 5 м
і досягнуто крайньої нижньої точки битої скелі,
що була викинута на верхівку валу чорнолісь-
кої культури при поглибленні давнього рову у
пізньосередньовічний час. На фото добре видно
рис. 3. Стратиграфія профілю по лінії захід—східу місці проведення протиаварійних робіт на Північному бас-
тіоні Старого замку (виконали: П. А. Болтанюк, О. В. Омельченко): 1 — материкова порода (ромушина); 2 —
сіро-зелений шар, трипілля; 3 — темно-сірий шар, трипілля; 4 — чорнозем із вкрапленнями горілого дерева,
обмазки, гравію; 5 — яскраво-помаранчевий дисперсний горілий шар (суглинку?), чорноліська культура; 6 — за-
сипка траншеї 2010 р.; 7 — сіро-зелений шар; 8 — заповнення ями 1; 9 — стовпова яма, трипільська культура;
10 — скупчення каміння; 11 — шар битого каміння, утворений при поглибленні рову; 12 — мішаний чорнозем із
камінням; 13 — ромушина; 14 — стовпова яма від частоколу, чорноліська культура; 15 — суміш глини, горілого
дерева і гравію; 16 — темний горілий шар; 17 — чорнозем із дрібним камінням; 18 — коричневий ґрунт, насиче-
ний тлілим деревом; 19 — сірий ґрунт; 20 — суміш сірого ґрунту з гравієм; 21 — сіро-зелений шар із вугликами,
обмазкою, горілим деревом; 22 — глина з камінням; 23 — сірий шар ґрунту з камінням; 24 — темний ґрунт;
25 — сіро-коричневий ґрунт із камінням; 26 — ґрунт зі щебенем; 27 — сіро-коричневий ґрунт; 28 — будівельне
сміття; 29 — сірий ґрунт із гравієм, вугликами й кістками; 30 — глина; 31 — шар дерну; 32 — бойова (крита)
галерея; 33 — сірий ґрунт із гравієм; 34 — сіро-коричневий ґрунт; 35 — темно-сірий ґрунт
214 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
білий пісок, яким підсипана долівка траншеї
(рис. 6). Цей пісок фактично залягає над пере-
паленими конструкціями чорноліського валу.
зведена стратиграфічна ситуація виглядала
наступним чином (рис. 3). Над скельною моно-
літною породою залягав шар гравійно-галечного
ґрунту осадового походження (передматерик, «ро-
мушина»). Над ним фіксувався шар зТК етапу вІ.
він плавно розділявся на два прошарки (рис. 3: 2,
3). Над передматериковою породою залягав сіро-
зелений суглинок, який перекривав темно-сірий
суглинок. Шари 1—3 було простежено по всій дов-
жині стратиграфічного зрізу (рис. 3).
Над горизонтом 3 фіксувався шар перевід-
кладеного гравійно-галечного ґрунту (рис. 3:
10). Шар гравійно-галечного ґрунту, що пе-
рекривав горизонт зТК середнього етапу вІ
може бути інтерпретований, як залишки валу
енеолітичного часу, щоправда вже пізнього
етапу СІІ. У стратиграфічному розрізі спостері-
гається чітке пониження горизонту середнього
Трипілля та гравійно-галечної підсипки, що
його перекриває, у західному напрямі.
Це дає підстави для обережного припущен-
ня, що перше фортифікаційне укріплення
(відділене від наступних значним проміжком
часу) в цьому місці могло виникнути в кінці
доби енеоліту. На цьому зауважували також
і автори досліджень 2008 і 2010 р., коли конс-
трукцію ровів вдалось зафіксувати детальніше
(Овчинников та ін. 2014). втім, не виключено,
що зафіксована нами підсипка горизонту зТК
рис. 4. зачистка шару середнього Трипілля етапу вІ та фортифікаційних конструкцій чор-
ноліської культури на першому етапі вибірки ґрунту
рис. 5. Рів та вал чорноліської культури на першому етапі зачистки
215ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Нечитайло, П. О., Левінзон, Є. Ю., Болтанюк, П. А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону
та його штучне пониження при формуванні
рову та валу могло бути зроблене і в пізніші
часи, вже населенням чорноліської культури.
Для ствердної відповіді на це питання потрібні
дослідження ширшою площею.
Над шаром перевідкладеного гравійно-га-
лечного ґрунту фіксувався шар чорнозему з
вкрапленням горілого дерева, обмазки, гравію,
кісток тварин та кераміки чорноліської культу-
ри (рис. 3: 4). Шар фіксувався у квадратах 3—6.
У західній частині квадрату 3 і квадраті 2 шар
перерізала яма 1 другої половини XV — пер-
шої половини XVI ст. (рис. 3: 8; 8: 1).
У квадраті 1 та східній частині квадрату 2 було
виявлено яму 2 прямокутної форми з незначними
заокругленими підбоями стінок у приденній час-
тині (рис. 3: 4; 8: 2). вона була запущена з горизон-
ту 4. заповнення ями — кістки тварин, фрагмен-
ти обмазки, деревного вугілля, гравію та кераміки
чорноліської культури ІХ—VIIІ ст. до н. е.
рис. 6. Північно-західний кут на фінальному етапі зачистки
рис. 7. Фінальна зачистка профілю по лінії захід—схід
216 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
На гребені валу та по лінії падіння рову ран-
ньозалізного віку спостерігався яскраво-пома-
ранчевий дисперсний горілий шар (суглинку?)
чорноліської культури. Подібні залишки пале-
нини фіксуються на більшості досліджених го-
родищ цього часу у Подністров’ї. У квадраті 5
зафіксована яма від частоколу (рис. 3: 14).
Отже, в стратиграфічному профілі було за-
фіксовано фрагмент укріплення чорноліської
культури ІХ—VIII ст. до н. е. вдалось просте-
жити конструкцію рову, валу та частоколу, зок-
рема перший добре простежувався в профілі І
(рис. 4—5). Це співпадає з попередніми припу-
щеннями А. Ф. Гуцала (Гуцал, болтанюк 2007).
Над шаром чорноліської культури фіксував-
ся шар битої скелі потужністю понад 1 м (рис. 3:
11). У верхній частині його розділяв проша-
рок горілого дерева. Над шаром битої скелі у
квадратах 4—5 та, східній частині квадрату 6
фіксувався шар суміші глини, горілого дерева,
гравію та сірого попелу (рис. 3: 15). Над ним у
західній частині фіксувався прошарок спале-
ного дерева (рис. 3: 16). Ці шари перекривав
коричневий горизонт, насичений тлілим де-
рис. 8. Ями 1 і 2
217ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Нечитайло, П. О., Левінзон, Є. Ю., Болтанюк, П. А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону
ревом (рис. 3: 18). Шари 15, 16, 18, а також пе-
ревідкладені шари, що залягали біля західної
стіни підземної бойової галереї (рис. 3: 33—35)
були насичені матеріалами XIV—XVI ст.
вищезгаданий шар битої скелі (рис. 3: 11)
утворився під час реконструкції замку, поглиб-
лення рову і підвищення валу не раніше XIV ст.
На валу існували залишки якоїсь споруди, бу-
дованої з дерева з використанням суглинку,
про що свідчать шари 15, 16, 18. Споруда була
зруйнована під час будівництва Пільної брами
і появи підземної бойової галереї, що з’єднувала
браму з баштою Рожанкою.
Поглиблення рову та підвищення замкового
валу у XIV — першій половині XVI ст. проходи-
ло в два етапи. Про це свідчить горілий проша-
рок, що розділяє шар битої скелі (рис. 3: 11, 16).
верхні шари зі східного боку підземної бойової
галереї сформовані будівельними підсипками
XVII—XIX ст. Із західного боку підземної бойової
галереї фіксувались гумусовані шари, насичені
каменем та матеріалами XIV—XVI ст. (рис. 3:
33—35). Також у цих шарах траплявся перевід-
кладений матеріал другої половини ХІІІ ст., чор-
ноліської та західнотрипільської культур.
Узимку, під час додаткових земляних робіт,
що були пов’язані із закладенням залізобетон-
ного поясу для укріплення стіни, нагляд продов-
жився. було зафіксовано шар горілих фортифі-
каційних конструкцій чорноліської культури.
Їхні сліди прилягають впритул до північної
стіни башти Рожанка і мають яскраво-помаран-
чевий колір, як і в конструкції валу. вони були
частково зруйновані при побудові башти.
Також слід звернути увагу на підмурок баш-
ти Рожанка. він не округлої форми. виявлений
фрагмент мав вигляд прямої лінії з орієнта-
цією південний захід — північний схід. Мож-
ливо, що це сліди прямокутної башти, на існу-
вання якої вказувала є. М. Пламеницька. Нею
ж було зафіксовано сліди цієї ймовірної башти
під час шурфування периметру Рожанки.
рухомий матеріал, зібраний у результаті
нагляду за протиаварійними роботами на Пів-
нічному бастіоні Старого замку поділяється на
наступні культурно-хронологічні групи:
• матеріали зТК;
• матеріали чорноліської культури;
• матеріали другої половини ХІІІ — початку
XV ст.;
• матеріали другої половини XV — XVІ ст.
• матеріали XVІІ—XVІІІ ст.
матеріали кукутень-трипілля. Серед
енеолітичного матеріалу було виявлено досить
значну кількість керамічних виробів та знарядь
праці, що відносяться до зТК. більша частина
знахідок (зокрема і з шару зТК, що лежав in
situ; рис. 3: 2, 3) відноситься до кінця етапу вІ /
Кукутень А3—А4. І лише поодинокі перевідкла-
дені фрагменти кераміки слід відносити до фі-
налу зТК — етапу СІІ (гординештська локаль-
на група кінця IV — початку ІІІ тис. до н. е.).
зазначимо на тому, що артефакти Кукутень-
Трипілля виявляти почали на території замково-
го мису, ще починаючи з розкопок 1959—1960 рр.
поблизу башти Папської (Шкурко 2017, с. 57).
Надалі траплялись такі знахідки і є. М. Пламе-
ницькій та І. С. винокуру у 1960-х рр. в районі
башти Денної (Пламеницкая 1978, л. 17). Проте,
вже тільки матеріалам, виявленим під час робіт
2008 і 2010 рр. (під керівництвом Л. І. виногрод-
ської, опрацювання енеолітичних знахідок про-
водив Е. в. Овчинников) було надано гідну увагу
і опубліковано (Овчинников та ін. 2013; 2014).
Проаналізувавши виявлений матеріал, до-
слідники дійшли висновку щодо наявності трьох
хронологічних горизонтів Кукутень-Трипілля
(два для середнього та одного для пізнього ета-
пів): кераміка із заглибленим орнаментом ета-
пу вІ (борисівська група), розписна кераміка
етапу вІ—ІІ (заліщицька група) і власне кера-
міка пізнього етапу СІІ (гординештська група)
(Овчинников та ін. 2013, с. 15—16). У наступній
публікації матеріали найранішої верстви вже
було атрибутовано як ті, що відносяться до типу
Озаринці (Овчинников та ін. 2014, с. 56).
зафіксована у 2019 р. стратиграфічна ситуація
(знахідки кераміки із заглибленим та розписним
орнаментом знаходились спільно в шарі) та спів-
відношення з іншими синхронними пам’ятками
регіону Середнього Дністра та Пруто-Дністровсь-
кого межиріччя (наприклад: Палагута 2016),
дали нам змогу зробити певні уточнення до вис-
новків вищезгаданих дослідників. Попередньо
ми можемо говорити про наявність двох горизон-
тів: середнього Трипілля кінця етапу вІ та кінця
етапу СІІ гординештської локальної групи.
Щодо заліщицької групи етапу вІ—ІІ, то орна-
ментальних особливостей та форм посуду харак-
терних для неї ми не зустріли (принаймні серед
матеріалів 2019 р.), як то бомбоподібні кубки з
гірляндами і тангентами, амфори з лійчастими
вінцями, шоломоподібні покришки, тощо і зага-
лом невеликий відсоток у комплексах кераміки
із заглибленим орнаментом (виноградова 1983,
с. 14—41). Натомість ми виявили велику кількість
кераміки із заглибленим орнаментом, кухонний
посуд із домішкою шамоту чи жорстви, доволі ар-
хаїчні стилі розпису і типи посуду (розписні посу-
дина на піддоні і двоярусна посудина), що не зуст-
річаються на заліщицьких поселеннях.
Подібні ж зразки посуду (як розписні, так й
із заглибленим орнаментом) на Дністрі було ви-
явлено, наприклад, на поселеннях Дарабани ІІ
(Passek 1935, p. 86), Поливанів Яр ІІІ2 (Попова
2003, с. 79—80, 83) тощо. Проте, для остаточного
вирішення проблеми відносної хронології Ста-
рого замку І та його місця серед інших пам’яток
регіону актуальним і необхідним вбачаємо пов-
не опрацювання керамічного комплексу (що на-
копичувався у фондах Кам’янець-Подільського
державного історичного музею-заповідника з
1959 р.) і продовження широкомасштабних ар-
хеологічних досліджень.
218 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
Комплекс етапу вІ складається з кераміки
трьох категорій. Перша: група кухонного по-
суду представлена черепками, випаленими у
відновному середовищі, колір черепка здебіль-
шого неоднорідний, сірого, коричневого, чорно-
го кольорів та їх відтінків. Тісто містить знач-
ну домішку шамоту або жорстви. Трапляються
поодинокі фрагменти з рустованою поверхнею,
більшість же має шерехату поверхню, або з
пальцевими розчосами, внутрішня поверхня
рис. 9. Кераміка західнотрипільської культури етапу вІ (виконав є. ю. Левінзон)
219ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Нечитайло, П. О., Левінзон, Є. Ю., Болтанюк, П. А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону
нерідко добре загладжена. Переважна біль-
шість знахідок представлені фрагментами ми-
сок (рис. 9: 1—3), нерідко декорованих наліпами
зовні (рис. 9: 3), що у свою чергу продовжують
ранньотрипільсько-прекукутенські традиції.
Один з фрагментів (рис. 9: 1) містить сліди дав-
нього ремонту — просвердлений отвір.
Друга група столового посуду із заглибленим
орнаментом, представлена черепками випалени-
ми як в оксидаційному, так й у відновному сере-
довищі. Спектр кольорів також широкий: різних
відтінків помаранчевого, сірого, чорного, бежево-
го. Присутні як екземпляри, що були виготовлені
з відмуленої глини з невеликою домішкою дрібно-
фракційного піску, так і ті, тісто яких містить до-
мішку жорстви, товченого вапняку або шамоту.
заглиблений орнамент утворений або проглад-
женими вузькими лініями (рис. 9: 4—8; рис. 10:
8), або канелюрами (рис. 9: 9—11), зрідка трап-
лялись і відбитки штампу (рис. 10: 10). Компози-
ції заглибленого орнаменту являють собою кон-
центричні кола, дуги та дуги, що заходять одна
за одну, горизонтальні лінії, вертикальні лінії,
«ялинку» тощо. Поверхня шерехата, загладжена
або лощена. Канельований посуд виготовляли з
більш якісної глини, поверхня гарно залощена.
загалом група представлена кубками (рис. 9:
5; 10: 8, 10), мисками (рис. 9: 4, 6), покришкою
(рис. 9: 7) та іншими посудинами.
Третя група: столова кераміка з розписною
поверхнею або без розпису. Фрагменти посудин
без розпису були виявлені в невеликій кіль-
кості, випалені у відновному або оксидацій-
ному середовищі, тісто як і у попередній групі
також різноманітне. Розписні посудини були
здебільшого випалені в оксидаційному середо-
вищі та набули теракотового або бежевого ко-
льорів. Тісто траплялось з домішкою шамоту,
товченого вапняку або добре відмулене з неве-
ликою домішкою дрібного піску.
Поверхня у переважній більшості ангобована,
часто лощена. Розпис здебільшого поліхромний
двох варіантів. Перший: на білому фоні малю-
вали чорні лінії, утворені між ними проміжки
заповнювались штриховкою з червоних ліній
(рис. 10: 2, 5, 6), подібним є варіант із суцільною
заливкою проміжків червоною фарбою (рис. 10:
1, 3, 4); другий: на червоному фоні зображали бі-
лий малюнок, який окреслювали чорними лінія-
ми (рис. 10: 9). зустрічався меншою мірою також
і біхромний розпис (червона або чорна фарба на
світлому ангобі чи природному тлі). Стилістично
пізнішим є перевідкладений фрагмент грушо-
подібної посудини (рис. 10: 7), тут на червоному
тлі чорні лінії обведені білими, а великі проміж-
ки в малюнку заповнені білою сіткою.
Серед орнаментальних композицій виокрем-
люються меандрові, спіральні, геометричні
тощо. Група представлена посудиною на під-
доні (рис. 10: 1), двоярусною посудиною (рис. 10:
4), кубками (рис. 10: 5, 6, 9), грушеподібною по-
судиною (рис. 10: 7) тощо.
Серед відходів виробництва і знарядь праці
виявлено 2 нуклеуси, 3 пластини, 2 відщепи
та 1 скобель. Сировиною слугував туронсь-
кий (чорний волинський) або сеноманський
кремінь сірого кольору. Слід відзначити також
знахідку сокирки довжиною 8,3 см, виконаної з
опоки. Це типова клиноподібна сокира харак-
терна для середнього Трипілля. з огляду на
крихкість навряд чи нею працювали.
знахідки етапу СІІ менш чисельні та пред-
ставлені кухонним і столовим посудом. До
першої категорії відносяться миски сірого та
коричневого кольорів, випалені у відновному
середовищі. Тісто з домішкою товченої чере-
пашки. Мають косозрізаний край, декоровані
різними видами шнурового та ямкового орна-
менту (рис. 10: 11, 12).
Столовий посуд представлений декількома ока-
таними фрагментами стінок горщиків з великими
горизонтальними провушинами, випаленими в
оксидаційному середовищі, глина відмулена.
матеріали чорноліської культури. На-
багато менш чисельна група знахідок. Слід
відзначити фрагмент посудини зі складним
прокресленим орнаментом (рис. 10: 13). У ямі 2
трапилось кілька ретушованих пластин з кре-
меню, обмазка, кістки тварин та дрібнофраг-
ментований ліпний посуд.
матеріали другої половини хііі — пер-
шої половини Xv ст. Найбільше знахідок
цього періоду знаходилось у вцілілих шарах
між західною стіною бастіону і підземною гале-
реєю (рис. 3: 33—35). в основному, це фрагменти
горщиків. Представлені типом ІІІ за класифі-
кацією розробленою на основі закритого комп-
лексу з Польського ринку, 29 — П’ятницької, 12
(рис. 11: 3, 5; Нечитайло, Оногда 2021). Також є
горщики близькі до типу IV з черепком, що від-
носиться до групи А (рис. 11: 1, 4). Горщики з та-
ким профілем зустрічались в об’єкті другої поло-
вини ХІІІ — першої половини XV ст. по вулиці
Татарській 17/1 (Старенький, Левінзон 2021).
матеріали другої половини Xv — Xvi ст.
Широко представлені фрагментами сіроглиня-
них горщиків, макітер та глеків. Горщики овоїд-
них форм, вінця короткі, вертикальні, відхилені
під кутом 45°, оформлені у вигляді масивного
напівкруглого валика різних модифікацій та
напівкруглою виїмкою під накривку (рис. 12).
Макітри цього періоду мають конічну форму з
рівновідхиленими від денця стінками. вінця
пласкі, широкі, сформовані під кутом 45° по від-
ношенню до стінок. Нижче вінець — гострокут-
ний виступ-валик для зручного носіння виробу.
верхня частина стінок рифлена (рис. 13).
Глеки представлені кількома фрагментами тра-
диційних форм із широкою ручкою з трьома паль-
цевими вдавленнями та гострокутним зламом ві-
нець (рис. 14: 1, 3). До кінця XVI ст. можна віднести
фрагмент ручки кухля з підполив’яним розписом
червоною фарбою на жовтому тлі (рис. 14: 4). Цим
же часом можна продатувати фрагмент ножа з
220 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
подвійною витою ручкою (рис. 15: 6) та інші заліз-
ні вироби. зокрема, неатрибутований предмет у
вигляді напівкругу з шипом посередині, викутого
із подвійного металевого дроту (рис. 15: 3). Усі ви-
щевказані знахідки, а також фрагмент кам’яного
ядра відносяться до часу існування у цьому місці
Пільної брами та її попередників.
матеріали Xvii ст. представлені невели-
кою кількістю знахідок з верхніх шарів. знай-
дено дрібні фрагменти кахель, кам’яного деко-
рис. 10. Кераміка західнотрипільської культури: 1—10 — етап вІ; 11, 12 — етап СІІ; 13 — чорноліська
культура (виконав є. ю. Левінзон)
221ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Нечитайло, П. О., Левінзон, Є. Ю., Болтанюк, П. А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону
рис. 11. Фрагменти горщиків другої половини XIII — першої половини XV ст. (виконали О. в. Омельченко,
Д. в. Тимчук)
рис. 12. Фрагменти горщиків другої половини XV — першої половини XVI ст. (виконали О. в. Омельченко,
Д. в. Тимчук)
рис. 13. Фрагменти макітер другої половини XV — першої половини XVI ст. (виконали О. в. Омельченко,
Д. в. Тимчук)
222 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
ру. Типовим є фрагмент тарілки з абстрактним
розписом по крисах на білому тлі під поливою
(рис. 14: 5). Також до цього періоду відносяться
знахідки двох підківок для взуття (рис. 15: 1, 2).
Порівняно невелика кількість знахідок по-
яснюється тим, що в цьому місці неодноразово
проводились земляні, будівельні роботи та ар-
хеологічні дослідження.
Висновки. У результаті археологічного на-
гляду за протиаварійними роботами в місці
обвалу стіни у північно-західному куті Північ-
ного бастіону Старого замку було виявлено ряд
важливих археологічних об’єктів, зафіксовано
різноманітний археологічний матеріал, що
дозволило підбити такі підсумки:
1. Активне використання території розпо-
чинається за доби енеоліту. Над материковою
породою виявлено шар західнотрипільської
культури, етапу вІ. У перекидному стані знай-
дено також декілька фрагментів кераміки ета-
пу СІІ, можливо, що до цього часу відносяться
перші укріплення на цій території.
2. Над горизонтом зТК було виявлено конс-
трукцію рову, валу та частоколу чорноліської
культури ІХ—VIII ст. до н. е.
3. Фортифікаційні конструкції ІХ—VIII ст.
до н. е. перекривав шар битої скелі. Цей шар
був утворений під час реконструкції замку,
що супроводжувалась поглибленням рову
та підвищенням валу. Ці роботи відбулись у
XIV — першій половині XVI ст.
4. У середині XVI ст. будується Пільна бра-
ма та підземна бойова галерея. будівництво
останньої законсервувало давні горизонти, які
ми простежили нижче рівня її залягання.
5. На початку XVІІI ст. із західного боку було
збудовано стіну, основа якої була впущена в
давній рів. Подібну картину зі ступінчатою
конфігурацією основи стіни раніше було зафі-
совано під час археологічних робіт на Руській
брамі.
рис. 15. залізні вироби XV—XVII ст. (виконали
О. в. Омельченко, Д. в. Тимчук)
рис. 14. Фрагменти посуду XV—XVII ст. (виконали О. в. Омельченко, Д. в. Тимчук)
223ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Нечитайло, П. О., Левінзон, Є. Ю., Болтанюк, П. А. Археологічні дослідження на території Північного бастіону
подяки. Автори висловлюють слова без-
межної подяки І. О. Старенькому (к. і. н.),
Д. в. Тимчуку (співробітник ДП «НДЦ “ОАСУ”»
ІА НАН України), О. в. Омельченку (співробіт-
ник ДП «НДЦ “ОАСУ”» ІА НАН України) за
активну участь у польових і камеральних робо-
тах, інтерпретації стратиграфічної картини.
Також за цінні поради та консультації автори
щиро вдячні О. в. Дяченку (к. і. н., ст. н. с. ІА
НАН України), Д. І. желазі (аспірант ІА НАН
України), Я. М. Яковишиній (к. і. н., м. н. с., Ін-
ститут українознавства ім. І. Крип’якевича).
літерАтУрА
виноградова, Н. М. 1983. Племена Днестровско-
Прутского междуречья в период расцвета триполь-
ской культуры (периодизация, хронология, локаль-
ные варианты). Кишинёв: Штиинца.
виногродська, Л. І., болтанюк, П. А. 2010. Ар-
хеологічні дослідження Північного бастіону замку
у м. Кам’янець-Подільський у 2008—2010 рр. в:
Актуальні проблеми археології. Тези Міжнарод-
ної наукової конференції на пошану І. с. Винокура
(Кам’янець-Подільський, 23—25 вересня 2010 р.).
Тернопіль: Астон, с. 102-104.
виногродська, Л. І., болтанюк, П. А. 2012. Еле-
менти фортифікації Північного бастіону Старого
замку Кам’янець-Подільського. Археологія & Фор-
тифікація середнього Подністров’я, 2, с. 126-130.
Гуцал, А. Ф., болтанюк, П. А. 2007. Археологічні
дослідження на території Кам’янець-Подільської
фортеці 2007 р. в: Матеріали хІІ Подільської істо-
рико-краєзнавчої конференції (22—23 листопада
2007 р.). Кам’янець-Подільський: Оіюм, с. 205-209.
Михайловський, в. М. 2008. Описи кам’янецького
та летичівського замків 1613 р. Наукові праці
Кам’янець-Подільського національного університе-
ту: Історичні науки, 18, с. 98-116.
Мошак, М. І. 2012. Опис кам’янецького замку
1572 року, як нове джерело для вивчення складу та
устрою середньовічної замкової залоги та обороноз-
датності міста. Археологія & Фортифікація серед-
нього Подністров’я, 2, с. 115-117.
Нечитайло, П., болтанюк, П., Старенький, І. 2019.
Археологічне обстеження в районі брами Пільної
Старого замку Кам’янець-Подільського 2019 року.
Археологія & Фортифікація України, 9, с. 120-126.
Нечитайло, П., Оногда, О. 2021. Керамічний комп-
лекс другої половини XIII — першої половини XV ст.
з досліджень у Кам’янці-Подільському. Ukraina
Lithuanica: студії з історії Великого князівства
Литовського, 6, с. 136-179.
Овчинников, Е., виногродська, Л., болтанюк,
П. 2013. Кераміка Кукутень-Трипілля з території
Старого замку (Північний бастіон) м. Кам’янець-
Подільський. Археологія & Фортифікація середньо-
го Подністров’я, 3, с. 10-17.
Овчинников, Е., виногродська, Л., болтанюк, П.,
2014. До питання про фортифікаційні споруди на
поселеннях Кукутень-Трипілля. Археологія & Фор-
тифікація України, 4, с. 54-61.
Палагута, И. в. 2016. Трипольская культура в
начале развитого периода (ВІ): относительная хро-
нология и локальные варианты памятников. Киев:
О. Філюк.
Пламеницкая, Е. 1978. Отчёт об архитектур-
но-археологических исследованиях памятника ар-
хитектуры XIII—XVII вв. — замка в г. Каменце-
Подольском (по материалам 1968—1969 гг.). НА ІА
НАН України, ф. 64, 1968—69/106.
Пламеницька, О., Пламеницька є. 1999.
Кам’янець-Подільський — місто на периферії Рим-
ської імперії. Найдавніша урбаністична структура і
фортифікації. Пам’ятки України. Історія та куль-
тура, 4, с. 1-80.
Пламеницька, О. А. 2012. Castrum Camenecensis.
Фортеця Кам’янець (пізньоантичний-ранньомодер-
ний час). Кам’янець-Подільський: Абетка.
Попова, Т. А. 2003. Многослойное поселение По-
ливанов Яр. К эволюции Трипольской культуры
в среднем Поднестровье. Санкт-Петербург: МАЭ
РАН.
Сецинский, Е. И. 1895. Город Каменец-Подольский.
Историческое описание. Киев: С. в. Кульженко.
Старенький, І., Левінзон, є. 2021. Приватне жит-
ло другої половини XIII — початку XV ст. з археоло-
гічних досліджень у Кам’янці-Подільському по ву-
лиці Татарській, 17/1. Ukraina Lithuanica: студії з
історії Великого князівства Литовського, 6, с. 121-
135.
Шкурко, С. К. 2017. Археологічна карта міста
Кам’янця-Подільського (за матеріалами дослід-
жень 1952—1974 рр.). Кам’янець-Подільський: Ме-
добори-2006.
Jabłonowski, A. 1882. Zamek Kamieniecki u schylku
pierwszej polowy XVI wieku. Regestr wszego budow-
ania wokrąg i zewnątrz zamku Kamienieckiego tak
nowo murów murowanych jako starych wedle potrzeb
poprawionych i wywoźenie przekopów zamkowych
przez pana Wojciecha Starzechowskiego kasztelana
bełzkiego etc pomierzane. Roku 1544. Przeglad bibli-
ografijiezno-archeologiczny, III, s. 11-30.
Passek, T. 1935. La Céramique Tripolienne. Известия
ГАИМК, 122. Москва; Ленинград: Соцэкгиз.
Prusiewicz, А. 1915. Kamieniec Podolski. Szkic his-
toryczny. Kijow; Warszawa: Leon Idzikwski.
REFEREnCEs
Vinogradova, N. M. 1983. Plemena Dnestrovsko-Prutskogo
mezhdurechia v period rastsveta tripolskoi kultury (periodi-
zatsiia, khronologiia, lokalnye varianty). Kishinev: Shtiintsa.
Vynohrodska, L. I., Boltaniuk, P. A. 2010. Arkheolohichni
doslidzhennia Pivnichnoho bastionu zamku u m. Kam’ianets-
Podilskyi u 2008—2010 rr. In: Aktualni problemy arkheolohii.
Tezy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii na poshanu I. S.
Vynokura (Kam’ianets-Podilskyi, 23—25 veresnia 2010 r.).
Ternopil: Aston, s. 102-104.
Vynohrodska, L. I., Boltaniuk, P. A. 2012. Elementy for-
tyfikatsii Pivnichnoho bastionu Staroho zamku Kam’ianets-
Podilskoho. Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Serednoho
Podnistrov’ia, 2, s. 126-130.
Hutsal, A. F., Boltaniuk, P. A. 2007. Arkheolohichni
doslidzhennia na terytorii Kam’ianets-Podilskoi fortetsi
2007 r. In: Materialy XII Podilskoi istoryko-kraieznavchoi
konferentsii (22—23 lystopada 2007 r.). Kam’ianets-Podilskyi:
Oiium, s. 205-209.
Mykhailovskyi, V. M. 2008. Opysy kam’ianetskoho ta lety-
chivskoho zamkiv 1613 r. Naukovi pratsi Kam’ianets-Podilsko-
ho natsionalnoho universytetu: Istorychni nauky, 18, s. 98-116.
Moshak, M. I. 2012. Opys kam’ianetskoho zamku
1572 roku, yak nove dzherelo dlia vyvchennia skladu ta us-
troiu serednovichnoi zamkovoi zalohy ta oboronozdatnosti
mista. Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Serednoho Podnistrov’ia,
2, s. 115-117.
Nechytailo, P., Boltaniuk, P., Starenkyi, I. 2019. Arkhe-
olohichne obstezhennia v raioni bramy Pilnoi Staroho zamku
Kam’ianets-Podilskoho 2019 roku. Arkheolohiia & Fortyfikat-
siia Ukrainy, 9, s. 120-126.
224 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Новітні дослідження
Nechytailo, P., Onohda, O. 2021. Keramichnyi kompleks
druhoi polovyny XIII — pershoi polovyny XV st. z doslidzhen
u Kam’iantsi-Podilskomu. Ukraina Lithuanica: studii z istorii
Velykoho kniazivstva Lytovskoho, 6, s. 136-179.
Ovchynnykov, E., Vynohrodska, L., Boltaniuk, P. 2013.
Keramika Kukuten-Trypillia z terytorii Staroho zamku
(Pivnichnyi bastion) m. Kam’ianets-Podilskyi. Arkheolohiia &
Fortyfikatsiia Serednoho Podnistrov’ia, 3, s. 10-17.
Ovchynnykov, E., Vynohrodska, L., Boltaniuk, P., 2014. Do
pytannia pro fortyfikatsiini sporudy na poselenniakh Kuku-
ten-Trypillia. Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy, 4, s. 54-
61.
Palaguta, I. V. 2016. Tripolskaia kultura v nachale razvito-
go perioda (VІ): otnositelnaia khronologiia i lokalnye varianty
pamiatnikov. Kiev: O. Filiuk.
Plamenitskaia, E. 1978. Otchet ob arkhitekturno-arkheo-
logicheskikh issledovaniiakh pamiatnika arkhitektury XIII—
XVII vv. — zamka v g. Kamentse-Podolskom (po materialam
1968—1969 gg.). NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1968—69/106.
Plamenytska, O., Plamenytska Ye. 1999. Kam’ianets-
Podilskyi — misto na peryferii Rymskoi imperii. Naidavnisha
urbanistychna struktura i fortyfikatsii. Pam’iatky Ukrainy.
Istoriia ta kultura, 4, s. 1-80.
Plamenytska, O. A. 2012. Castrum Camenecensis. Fortet-
sia Kam’ianets (piznoantychnyi-rannomodernyi chas).
Kam’ianets-Podilskyi: Abetka.
Popova, T. A. 2003. Mnogosloinoe poselenie Polivanov Iar.
K evoliutsii Tripolskoi kultury v Srednem Podnestrove. Sankt-
Peterburg: MAE RAN.
Setsinskii, E. I. 1895. Gorod Kamenets-Podolskii. Is-
toricheskoe opisanie. Kiev: S. V. Kulzhenko.
Starenkyi, I., Levinzon, Ye. 2021. Pryvatne zhytlo druhoi
polovyny XIII — pochatku XV st. z arkheolohichnykh
doslidzhen u Kam’iantsi-Podilskomu po vulytsi Tatarskii,
17/1. Ukraina Lithuanica: studii z istorii Velykoho kniazivst-
va Lytovskoho, 6, s. 121-135.
Shkurko, S. K. 2017. Arkheolohichna karta mista
Kam’iantsia-Podilskoho (za materialamy doslidzhen 1952—
1974 rr.). Kam’ianets-Podilskyi: Medobory-2006.
Jabłonowski, A. 1882. Zamek Kamieniecki u schylku
pierwszej polowy XVI wieku. Regestr wszego budowania
wokrąg i zewnątrz zamku Kamienieckiego tak nowo murów
murowanych jako starych wedle potrzeb poprawionych i
wywoźenie przekopów zamkowych przez pana Wojciecha
Starzechowskiego kasztelana bełzkiego etc pomierzane.
Roku 1544. Przeglad bibliografijiezno-archeologiczny, III,
s. 11-30.
Passek, T. 1935. La Céramique Tripolienne. Izvestiia
GAIMK, 122. Moskva; Leningrad: Sotsekgiz.
Prusiewicz, А. 1915. Kamieniec Podolski. Szkic historyc-
zny. Kijow; Warszawa: Leon Idzikwski.
P. O. Nechytailo, Ye. Yu. Levinzon,
P. A. Boltaniuk
ARCHAEOLOGICAL RESEARCH
ON THE TERRITORY OF THE
NORTHERN BASTION OF THE OLD
CASTLE (PILNA GATE) IN KAMIANETS-
PODILSKYI IN 2019
The paper presents the results of archeological re-
search inspired by the collapse of part of a wall at the
Northern Bastion of the Old Castle in the area of the
former Pilna Gate in Kamianets-Podilskyi, Khmelnyt-
skyi region. This paper contains the description of the
recorded stratigraphic situation, design features of the
discovered fortifications (fortification of the Chorno-
liska culture, the remains of the Pilna Gate and the
underground battle gallery), archaeological material
presented by the findings of the Western Trypillia and
Chornoliska cultures, Middle Ages — early Modern
time of the 13th—18th centuries.
As a result of archeological observations of anti-ac-
cident works at the site of the collapsed wall in the
north-western corner of the North Bastion, a number
of important archeological sites were discovered, and
various archeological material was recorded. This
makes possible the following conclusions:
1. Active use of the territory started during the Ene-
olithic period. A layer of the Western Trypillia culture,
stage BI, was found above the virgin rock. Several
overplaced fragments of ceramics of the CII stage were
also found.
2. Lowering of the Eneolithic horizon in the western di-
rection and the discovery of a stone backfill above it (rub-
ble) put the question of the existence of the first fortifica-
tion on this territory during the Late Trypillia stage CII.
3. Above the horizon of the Western Trypillia cul-
ture the construction of a moat, a rampart and a picket
fence of the Chornoliska culture of the 9th—8th centu-
ries BC was discovered.
4. Fortification structures of the 9th—8th centuries
BC were covered with a layer of broken rock. This lay-
er was formed during the reconstruction of the castle
which was accompanied by deepening of the moat and
raising of the rampart. These works are dated to the
14th — first half of the 16th century.
5. In the middle of the 16th century The Pilna Gate
and the underground battle gallery were built. The
construction of the underground gallery preserved an-
cient horizons which we traced below the level of its
occurrence.
6. In the beginning of the 18th century on the west
side a wall was built, the base of which was let into
the ancient moat. A similar situation with a stepped
configuration of the base of the wall was previously re-
corded during archaeological work on the Ruska Gate.
Keywords: Old Castle, Pilna Gate, stratigraphy,
fortification, ceramics, Western Trypillia culture, Chor-
noliska culture, Middle Ages, Early Modern time.
Одержано 12.05.2022
БолтАнЮк петро Анатолійович, магістр історії,
Кам’янець-Подільський державний історичний му-
зей-заповідник, Кам’янець-Подільський, Україна.
BOLTANIUK Petro, Master in History, Kamianets-
Podilskyi State Historical Museum-Reserve, Kamia-
nets-Podilskyi, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-3751-6532, e-mail:
arxeolog.militari@gmail.com.
леВінЗон Євгеній Юрійович, магістрант, Націо-
нальний університет «Києво-Могилянська академія»,
Київ, Україна; молодший науковий співробітник,
Кам’янець-Подільський державний історичний му-
зей-заповідник, Кам’янець-Подільський, Україна.
LEVINZON Yevhenii, Graduate student, National
University of «Kyiv-Mohyla Academy», Kyiv, Ukraine;
Junior Researcher, Kamianets-Podilskyi State Historical
Museum-Reserve, Kamianets-Podilskyi, Ukraine.
ORCID: 0000-0003-4356-0430, e-mail:
yevhenii.levinzon@ukma.edu.ua.
неЧитАЙло павло олександрович, кандидат
історичних наук, старший науковий співробітник, ДП
«Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна
служба України”», ІА НАН України, Київ, Україна.
NECHYTAILO Pavlo, Ph. D., Senior Researcher,
State Enterprise Ukrainian Protective Archaeological
Service, Institute of Archaeology, the National Academy
of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-6849-2705, e-mail: nechitajlo@ukr.net.
|