Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження
В роботі представлені результати спостережень автора за особливостями обробки сировини і заготовок для деталей набірних гребенів з косторізного комплексу з поселення Велика Снітинка 2 (черняхівська культура). Вона доповнює публікацію Б. В. Магомедова 1992 р. і не є републікацією. Зразки рогових ар...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187642 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 320-332. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-187642 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сергєєва, М.С. 2023-01-16T18:39:39Z 2023-01-16T18:39:39Z 2022 Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 320-332. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2022.02.22 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187642 904.01(477.41)”652” В роботі представлені результати спостережень автора за особливостями обробки сировини і заготовок для деталей набірних гребенів з косторізного комплексу з поселення Велика Снітинка 2 (черняхівська культура). Вона доповнює публікацію Б. В. Магомедова 1992 р. і не є републікацією. Зразки рогових артефактів досліджені візуально, у тому числі за допомогою лупи. Вивчення рогових артефактів дозволяє констатувати, що техніка обробки рогу передбачала певну послідовність технологічних операцій. Обстеження зразків рогових артефактів — від фрагментів рогу до заготовок і напівфабрикатів, виявило набір знарядь, доцільних для відповідних робіт: універсальних і спеціалізованих. The work presents the results of the author’s observations on the peculiarities of processing of raw materials and blanks for details of composite combs from the settlement of Velyka Snitynka 2 (Chernyakhiv culture, Fastiv district of Kyiv region). The paper continues and complements the publication of the bone-carving complex by B. V. Magomedov (1992). It is not a republication. The basis of the work is a collection from this complex containing about 16,500 artifacts from antler, which is stored in the Museum of Local Lore in Fastiv. The samples were examined visually, including with a magnifying glass. The complete predominance of deer antlers was revealed in the composition of raw materials. The main way to obtain raw materials is to collect naturally discarded antler (38 against 8 specimens taken from killed animals). Examination of samples of antler artifacts revealed traces of tools used by local craftsmen. Traces of universal tools (ax, adze, knife and utility saw) and specialized ones (at least two types of saws with small teeth, possibly special cutting tools, drill for small holes, possibly patterns for forming the backs of combs) have been watched. Presence of a heating device in the building and some processing features indicate that the antler was heat-treated to soften it. Saws were used to transverse dissection of the antler. Functional differences between different types of saws were not found. Splitting of sawn blanks along could be done with an ax or a knife-cutter. Traces of planning of side faces to give the workpiece a rough primary shape have also been watched. Different stages of comb making are represented by blanks (parts of beams), semi-finished products with untreated rough surface, specimens with characteristic traces of surface treatment with a cutting tool and specimens with abrasive-treated surface. Judging by the ornamentation of the pyramidal pendants, local craftsmen also used special tools for making circular circles with a diameter of 3 and 4 mm and concentric circles with a diameter of 3 and 6 mm. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археологія і природничі науки Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження Processing of Antler Raw Materials from the Settlement of Velyka Snitynka 2: Some Observations Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження |
| spellingShingle |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження Сергєєва, М.С. Археологія і природничі науки |
| title_short |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження |
| title_full |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження |
| title_fullStr |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження |
| title_full_unstemmed |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження |
| title_sort |
обробка рогової сировини з поселення велика снітинка 2: деякі спостереження |
| author |
Сергєєва, М.С. |
| author_facet |
Сергєєва, М.С. |
| topic |
Археологія і природничі науки |
| topic_facet |
Археологія і природничі науки |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Processing of Antler Raw Materials from the Settlement of Velyka Snitynka 2: Some Observations |
| description |
В роботі представлені результати спостережень автора за особливостями обробки сировини
і заготовок для деталей набірних гребенів з косторізного комплексу з поселення Велика Снітинка 2 (черняхівська культура). Вона доповнює публікацію Б. В. Магомедова 1992 р. і не є републікацією.
Зразки рогових артефактів досліджені візуально, у
тому числі за допомогою лупи.
Вивчення рогових артефактів дозволяє констатувати, що техніка обробки рогу передбачала певну послідовність технологічних операцій.
Обстеження зразків рогових артефактів — від
фрагментів рогу до заготовок і напівфабрикатів,
виявило набір знарядь, доцільних для відповідних
робіт: універсальних і спеціалізованих.
The work presents the results of the author’s observations
on the peculiarities of processing of raw materials
and blanks for details of composite combs from the
settlement of Velyka Snitynka 2 (Chernyakhiv culture,
Fastiv district of Kyiv region). The paper continues
and complements the publication of the bone-carving
complex by B. V. Magomedov (1992). It is not a republication.
The basis of the work is a collection from this
complex containing about 16,500 artifacts from antler,
which is stored in the Museum of Local Lore in Fastiv.
The samples were examined visually, including with a
magnifying glass.
The complete predominance of deer antlers was revealed
in the composition of raw materials. The main
way to obtain raw materials is to collect naturally
discarded antler (38 against 8 specimens taken from
killed animals).
Examination of samples of antler artifacts revealed
traces of tools used by local craftsmen. Traces of universal
tools (ax, adze, knife and utility saw) and specialized
ones (at least two types of saws with small
teeth, possibly special cutting tools, drill for small
holes, possibly patterns for forming the backs of combs)
have been watched. Presence of a heating device in the
building and some processing features indicate that
the antler was heat-treated to soften it.
Saws were used to transverse dissection of the antler.
Functional differences between different types of
saws were not found. Splitting of sawn blanks along
could be done with an ax or a knife-cutter. Traces of
planning of side faces to give the workpiece a rough
primary shape have also been watched.
Different stages of comb making are represented by
blanks (parts of beams), semi-finished products with
untreated rough surface, specimens with characteristic
traces of surface treatment with a cutting tool and
specimens with abrasive-treated surface.
Judging by the ornamentation of the pyramidal pendants,
local craftsmen also used special tools for making
circular circles with a diameter of 3 and 4 mm and
concentric circles with a diameter of 3 and 6 mm.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/187642 |
| citation_txt |
Обробка рогової сировини з поселення Велика Снітинка 2: деякі спостереження / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 2 (43). — С. 320-332. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sergêêvams obrobkarogovoísirovinizposelennâvelikasnítinka2deâkísposterežennâ AT sergêêvams processingofantlerrawmaterialsfromthesettlementofvelykasnitynka2someobservations |
| first_indexed |
2025-11-24T06:52:45Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:52:45Z |
| _version_ |
1850843311509602304 |
| fulltext |
320 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
УДК 904.01(477.41)”652” DOI: 10.37445/adiu.2022.02.22
М. с. сергєєва
оБроБкА рогоВої сироВини
З поселеннЯ ВеликА снітинкА 2:
деЯкі спостереЖеннЯ
археологія
і ПриродНичі Науки
У роботі представлені результати спостере-
жень автора за особливостями обробки сировини
і заготовок для деталей набірних гребенів з кос-
торізного комплексу з поселення Велика снітин-
ка 2 (черняхівська культура). Вона доповнює публі-
кацію Б. В. Магомедова 1992 р. і не є републікацією.
Зразки рогових артефактів досліджені візуально, у
тому числі за допомогою лупи.
Вивчення рогових артефактів дозволяє конста-
тувати, що техніка обробки рогу передбачала пев-
ну послідовність технологічних операцій.
Обстеження зразків рогових артефактів — від
фрагментів рогу до заготовок і напівфабрикатів,
виявило набір знарядь, доцільних для відповідних
робіт: універсальних і спеціалізованих.
ключові слова: черняхівська культура, Велика
снітинка 2, ремесло, знаряддя праці, косторізний
комплекс, обробка рогу.
Вступ. вивчення стародавнього виробниц-
тва, у тому числі пов’язаного з біогосподарською
діяльністю людини, є одним з пріоритетних на-
прямів сучасної археологічної науки. Одним
з видів цієї діяльності є обробка кісткових ма-
теріалів. Косторізне виробництво на території
Східної європи пізньоримського часу пред-
ставляє особливий інтерес через свій розвиток і
великі обсяги виробництва, незвичайні для на-
ступних часів, включаючи добу Київської Русі.
Обсяг виробництва пізньоримського часу за-
документований великою кількістю кісткових
матеріалів (заготовки, відходи, брак) у складі
косторізних комплексів, і якісна продукція
(гребені, підвіски з циркульним орнаментом,
«стилоси» та ін.). багато матеріалів пов’язано з
виготовленням гребенів.
Косторізне виробництво в археологічно-
му плані репрезентоване сукупністю об’єктів
(споруди-майстерні, ями для відходів та ін.)
і матеріалів (готові вироби, напівфабрикати,
заготовки, відходи), пов’язаних з косторізною
справою. У цьому зв’язку найбільш інформа-
тивним джерелом вивчення косторізної спра-
ви, особливо техніки виробництва, є косторізні
осередки з залишками обробки кісткових ма-
теріалів. вони містять не тільки вироби з кістки
та рогу, але й залишки сировини зі слідами об-
робки — заготовки, напівфабрикати на різних
стадіях готовності і відходи виробництва, які
дають можливість реконструювати виробничий
процес у динаміці. Косторізні осередки також
демонструють різний обсяг продукції і існуван-
ня неоднакового рівню спеціалізації. Оскільки,
як правило, не буває можливості дослідити кон-
кретний косторізний осередок у повному обсязі,
для сукупності матеріалів, які, за своїми озна-
ками пов’язані з косторізними осередками, до-
цільним є використання терміну косторізний
комплекс. Поняття косторізний комплекс мож-
на застосовувати і щодо окремого виробничого
комплексу, і щодо сукупності проявів косторіз-
ного виробництва на окремому поселенні.
через розвинутий характер виробництва і
велику кількість інформативних матеріалів
особливий інтерес представляють косторізні
комплекси пізньоримського часу. На теренах
Східної європи вони репрезентовані такими
пам’ятками, як велика Снітинка 2 на Фастів-
щині (Магомедов 1992), Олександрівка на чер-
нігівщині (Терпиловський, Шекун 1996, с. 11,
26, 32), Хрінники на Рівненщині (Козак, Сер-
гєєва 2013) і Гостра Лука у верхньому Подонні
(Обломский, Усачук 2004). Матеріали одного з
таких комплексів — локалізованого на пам’ятці
велика Снітинка 2 й є об’єктом запропоновано-
го дослідження.© М. С. СЕРГєєвА, 2022
321ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
сергєєва, М. с. Обробка рогової сировини з поселення велика Снітинка 2: деякі спостереження
Поселення черняхівської культури ІІІ—
IV ст., розташоване у Фастівському р-ні Київсь-
кої обл., досліджував б. в. Магомедов у 1988—
1989 р. (Магомедов 1988; 1989). Пізніше він
опублікував виявлений тут косторізний комп-
лекс (1992), пов’язаний насамперед з виготов-
ленням рогових набірних гребенів. Матеріали
комплексу демонструють весь процес їх виго-
товлення: представлена рогова сировина зі слі-
дами первинної обробки, відходи виробництва,
деталі гребенів на різних стадіях обробки. ви-
явлено також готовий гребінь (Магомедов 1992,
рис. 7: 12), а заготовки загалом призначені
для виготовлення рогових гребенів принаймні
5 типів (Магомедов 1992, с. 106—107). Крім го-
тового виробу, з монтуванням гребенів, на дум-
ку б. в. Магомедова, пов’язані також знахідки
бронзового лому і виготовленого з нього дроту
для заклепок (Магомедов 1992, с. 103—104).
Місцеві косторізи також виготовляли пірамі-
дальні підвіски з обрізків рогу, знаряддя і де-
які інші вироби. велика загальна кількість ро-
гових артефактів свідчить про довготривалий
процес і великий обсяг виробництва.
Проте, незважаючи на те, що автор дослід-
ження пам’ятки доволі докладно опублікував
і проаналізував зазначений косторізний ком-
плекс, на деякі нюанси, пов’язані з технікою
рогообробки не звернув достатньої уваги. А
тимчасом вони можуть допомогти складенню
повної картини рогообробки не тільки у цьо-
му косторізному комплексі, але й у східноєв-
ропейському регіоні загалом. зокрема різні
заготовки і напівфабрикати несуть сліди зна-
рядь, що дозволяє уявити їх склад і способи за-
стосування. Саме цьому питанню присвячена
запропонована стаття. У статті представлені
результати спостережень автора за особли-
востями обробки кісткових матеріалів, підго-
товлених для виготовлення деталей набірних
гребенів. Отже відразу зауважимо, що після
публікації б. в. Магомедова, де матеріали кос-
торізного комплексу з великої Снітинки 2 були
розглянуті у повному обсязі, їх републікація не
є доцільною і автор запропонованої статті не
ставить перед собою такої мети. Наша робота
радше є доповненням до існуючої публікації.
Матеріали і методи. Підґрунтям робо-
ти є колекція з зазначеного комплексу, яка
зберігається у Краєзнавчому музеї м. Фасто-
ва. вона містить близько 16500 артефактів з
рогу. більшість складають відходи виробниц-
тва — обрізки рогу, частини, непридатні для
обробки, а також заготовки і напівфабрикати
на різних стадіях обробки. На них простежені
сліди різних знарядь. Дрібні обрізки і стружка
складають більшість — вони репрезентовані
кількістю близько 16000 екземплярів. Також
є деталі гребенів (пластини, накладки, вкла-
диші від спинки) для виготовлення гребенів на
різних стадіях обробки. Інші категорії рогових
виробів, репрезентовані серед матеріалів ком-
плексу (пірамідальні підвіски, рогові «вилки»,
знаряддя та ін.) не залучені до розгляду.
рис. 1. видалені розет-
ки рогу оленя зі слідами
пиляння
322 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Археологія і природничі науки
Оскільки основними характеристиками кос-
торізного комплексу з позицій вивчення вироб-
ництва, є склад кісткової сировини і особливості
технології її обробки, вивчення саме сировини
та неготових виробів має особливий інтерес.
знаряддя косторіза у колекції з пам’ятки
практично не представлені. Серед ножів, вияв-
лених на поселенні (Магомедов 1992, рис. 12:
7—13), нема безумовно спеціалізованих, при-
значених для різьблення по кістковим матеріа-
лам. з іншого боку, їх виявлена кількість є від-
носно невеликою, що не дає повного уявлення
про всі можливі варіанти різальних знарядь.
Інші знаряддя також не представлені. Отже
основним джерелом реконструкції техніки об-
робки кісткових матеріалів залишаються сліди
знарядь на артефактах. Їх досліджено шляхом
візуального обстеження, у тому числі з застосу-
ванням лупи.
результати дослідження. Наявні матеріа-
ли дозволяють провести дослідження сировини
і деталей гребенів (прямокутні пластини для
зубців, пластини-накладки і вкладиші) на різ-
них етапах обробки.
Проаналізований склад сировини виявив
повну перевагу рогу оленя, який був основним
матеріалом для виробництва. Отже можна кон-
статувати використання виключно місцевих
біоресурсів.
Територія, сучасної Київщини, де локалі-
зується поселення, є межею між лісовою зоною
і лісостепом. зазначена територія належить до
природного ареалу благородного оленя, лося,
козулі, які були джерелом постачання щільно-
го рогу. варто уваги, що косторізи практично
не використовували кістки диких копитних,
за винятком грифельних кісток лося для зна-
рядь праці, які зустрічаються на слов’янських
і давньоруських пам’ятках. Проте щільний ріг
належав до основної сировини для косторізно-
го виробництва протягом середньовіччя. його
позитивними властивостями була наявність
доволі потужного зовнішнього шару компак-
тної речовини, придатної для обробки. через
зазначені властивості і доступність цього виду
сировини йому віддавали перевагу протягом
середньовіччя скрізь у європі.
звичайною мисливською здобиччю був олень,
лося вполювати значно складніше. більш пізні
аналогії також свідчать про кількісну перевагу
кісток оленя серед решток мисливських тва-
рин, зокрема така ситуація простежена на дав-
ньоруських пам’ятках досліджуваного регіону
(Тимченко 1972, с. 31). Наші спостереження за
матеріалами давньоруських пам’яток свідчать
про повну перевагу рогу оленя як косторізної
сировини (Сергєєва 2018, с. 172). На деяких
пам’ятках (Іван-Гора, чучин, Колодяжин та
ін.) серед оброблених кісткових матеріалів вза-
галі виявлено тільки ріг оленя. Поширення цієї
тварини у Східній європі відоме ще в середині
XVI ст. (Кириков 1959, с. 102).
Дослідження розеток показує, що вони на-
лежали переважно рогам, скинутим природ-
ним шляхом. У нашій вибірці є 38 екземплярів
рогу, скинутого природним шляхом і 8 — з
фрагментами черепа, тобто знятих зі вбитої
тварини. Останні могли бути мисливською
здобиччю, проте вони не обов’язково є ознакою
полювання: їх могли знімати з тварин, які по-
рис. 2. Надпили-розмітка на фрагментах рогу
323ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
сергєєва, М. с. Обробка рогової сировини з поселення велика Снітинка 2: деякі спостереження
мерли природним шляхом. На цю можливість
дослідники вже вказували (Обломский, Усачук
2004, с. 70). в будь-якому разі щодо досліджу-
ваного комплексу можна констатувати повну
перевагу збиральництва як шляху отримання
сировини.
зазначена ситуація може бути пов’язана з
тим, що мисливство при налагодженому кос-
рис. 3. Приклади рогу зі
слідами пиляння
рис. 4. Сліди знарядь на торцях рогових заготовок:
1 — пилка 1; 2 — пилка 2; 3, 4 — пилка 3, 5, 6 —
інші знаряддя
324 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Археологія і природничі науки
торізному виробництві могло давати лише об-
межену кількість сировини. Полювання могло
дати матеріали потрібної якості влітку і на по-
чатку осені — від повного закостеніння рогів
до скидання їх тваринами. Проте фактів спе-
ціальної заготівлі саме рогу шляхом полюван-
ня невідомо, у тому числі за аналогіями, отже
потрапляння сировини могло бути дещо випад-
ковим. Отже потрібно було спеціально органі-
зовувати збір рогу.
У оленя зміна рогів починається з лютого і
триває до лютого—березня. У різних регіонах
Східної європи строки відрізняються. з сучас-
них спостережень в українських Карпатах ві-
домо, що збір рогів оленя припадає на весну,
особливо на березень (Опасность… 2017). вар-
то зазначити, що роги треба збирати якомога
скоріше після їх скидання тваринами, тому що
пізніше їх могли суттєво пошкодити гризуни.
Цими самими міркуваннями радше за все ке-
рувалися й стародавні майстри.
Треба зазначити, що в будь якому випадку
час для отримання рогової сировини був об-
межений і майстри повинні були подбати про
забезпечення свого виробництва сировиною у
визначений період.
Ріг репрезентований фрагментами: відпи-
ляними розетками, гілками та їхніми фраг-
ментами з видаленими кінцями, видаленими
кінцевими частина гілок, пиляними та руба-
ними шматками рогу неправильної форми, об-
різками, стружкою. Розкрий рога передбачає
видалення непридатних частин — паростків,
кінців і створення пластин. Спостереження за
сировиною дозволяють виявити основні зна-
ряддя, за допомогою яких відбувалася обробка
сировини.
Непридатною для обробки частиною рогу для
місцевих майстрів були розетки. всі їх екземп-
ляри, виявлені у межах комплексу, відділені
від решти рогу і не мають слідів будь-якої по-
дальшої обробки. будь-яких виробів з розеток у
дослідженому комплексі не виявлено.
Можна простежити різні операції з підготовки
рогової сировини. На першому етапі засвідчене
повне відділення решти рогу від розеток, отже
насамперед мало місце поперечне розчленуван-
ня рогу (рис. 1). Як правило, відділяли якомога
більші масиви рогу. Потім відділену частину рогу
розділяли на потрібні заготовки — тут мало міс-
це і поперечне, і поздовжнє розчленування. Для
цих операцій застосовували різні знаряддя.
Поперечне розчленування рогу здійснюва-
лося здебільшого за допомогою пиляння. втім,
зауважимо, відділення рогової сировини від
черепа в разі використання рогу вбитої твари-
ни завжди робили за допомогою сокири.
На деяких екземплярах рогу простежені
надпили, які могли маркувати місце розчле-
нування рогу (рис. 2). Практично у всіх випад-
ках на зразках з великої Снітинки простежено
пиляння в одному напрямку. Техніка, широко
розповсюджена у просторі і часі, коли кістку
рис. 5. Сліди різних знарядь на фрагментах
рогу: 1, 2, 8 — розрубування; 3—5 — поступове
надрубування кістки ножем-різаком з 4-х боків;
6 — пиляння і розрубування; 7 —рубання уздовж
зі слідами різального знаряддя з одного боку; 9 —
стругання
325ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
сергєєва, М. с. Обробка рогової сировини з поселення велика Снітинка 2: деякі спостереження
надпилювали з двох або, рідше, кількох боків і
розламували, у досліджуваній майстерні прак-
тично не застосовували. Також не виконували
пиляння з кількох боків у різних напрямках
(рис. 3). за розмірами зубців, використовува-
ли і спеціалізовані пилки з дрібними зубця-
ми, і універсальні — грубіші. за збільшенням
форма борозенок від зубців демонструє, що
пилок могло бути більше — принаймні 3 різні
види — універсальна і з дрібнішими зубцями.
Порівняємо кілька зразків (рис. 4: 1, 2 і 3, 4).
Не простежено закономірності використання
різних пилок — всі використовували і для роз-
пилу рогу, і для наступних робіт. зауважимо,
що навіть на перших стадіях обробки сирови-
ни під час видалення розеток використовували
переважно пілку з дрібними зубцями.
в деяких випадках поверхня торців рівна і
гладенька, але сліди зубців не простежуються
(рис. 4: 5, 6). Отже можна припустити, що за-
стосовано не полку, а інше знаряддя. На ма-
теріалах іншого поселення пізньоримського
часу, Гострої Луки, простежено, що в деяких
випадках використовували рубку-підтеску, ка
за якістю не відрізнялася від пиляння. Її ви-
конували спеціальним тоненьким теслом (Об-
ломский, Усачук 2004 с. 71). Не виключено, що
якісь подібні знаряддя, або спеціальні різаль-
ні пристрої могли застосовувати також і у ве-
ликій Снтинці. в будь-якому разі вже на цій
стадії роботи з рогом передбачалося обробка
торців майбутніх виробів. Принаймні на плас-
тинах-напівфабрикатах подальша обробка тор-
ців простежується нечасто.
рис. 6. Сліди знарядь на різних фрагментах рогу: 1, 2, 4, 5 — сліди стругання бокових граней заготовок;
3 — насічки на кінцевій частині гілки рогу
рис. 7. заготовки для
пластин
326 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Археологія і природничі науки
в окремих випадках торці кінців рогу з 4 боків
мають дрібні сколи — слідів поступового надру-
бування кістки ножем-різаком з 4 боків (рис. 5:
3—5). Також кінці іноді відрубали (рис. 5: 1, 2).
є екземпляр кінця рогу, розрубаного уздовж,
зі слідами різального знаряддя з одного боку
(рис. 5: 7). Проте всі ці техніки застосовува-
лися у відносно нечисленних випадках. вод-
ночас зустрічаються варіанти, коли два торці
одного шматка рогу оброблялися різними зна-
ряддями, наприклад, з одного боку фіксують-
ся сліди пиляння а з іншого — розрубування
(рис. 5: 6).
Для поздовжнього розчленування пилки не
використовували. Розколення розпиляних за-
готовок уздовж могло робитися сокирою або, не
виключено, ножем-різаком. На деяких стовбу-
рах великих гілках рогу, розколених уздовж,
які йшли на заготовки для виготовлення час-
тин набірних гребенів, є сліди стругання бо-
кових граней для надання первинної форми,
потрібної для подальшої обробки (рис. 6: 1, 2,
4), залишені різальним знаряддям, імовірно,
великим ножем-різаком. Такі самі сліди є та-
кож на деяких напівфабрикатах (рис. 6: 5).
Деякі кінцеві частини гілок рогу несуть також
сліди стругання або дрібні насічки (рис. 6: 3).
Конкретне призначення таких операцій неві-
доме, можливо, вони пов’язані з підготовкою
рогу для якихось виробів, крім гребенів.
рис. 8. Напівфабрикати пластин: 1 — з необробленою поверхнею; 2—8 — зі слідами різальних знарядь
327ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
сергєєва, М. с. Обробка рогової сировини з поселення велика Снітинка 2: деякі спостереження
Кажучи про роботу з роговою сировиною, не-
зайвим буде поставити питання про її термічну
обробку.
Незважаючи на відносну легкість оброб-
ки щільного рогу, бажаними є операції з його
розм’якшення. Найпростішим шляхом цього
була термічна обробка. загалом є багато свід-
чень, що термічна обробка кісткової сирови-
ни була близька до звичайного виварювання
(Изюмова 1949, с. 16, 19). згадаємо великі по-
судини для виварювання кістки, синхронні
давньоруським, виявлені у середньовічній
болгарії (бонев 1988, с. 27). Досвід сучасної
підготовки кісткових матеріалів для подаль-
шої роботи з ними свідчить про використання з
цією метою лужного середовища (Рехачев 1949,
с. 60; Абросимова, Каплан, Митлянская 1984,
с. 100), проте спосіб, яким досягали потрібного
ефекту у давнину, точно не встановлюється. за
припущенням в. є. Радзієвської, яка вивчала
косторізне виробництво у скіфів, з техноло-
гічною метою могли використовувати попіл, у
тому числі спеціальний, отриманий з рослин,
багатих на калієві та натрієві солі (Радзієвсь-
ка 1982, с. 25—26). Із трьох можливих способів
первинної обробки щільного рогу, що їх виділяє
Я. Каван (у воді, у лужному розчині і у щав-
левій кислот), найпростішим є виварювання
рогу у воді. Для його зм’якшення було достат-
ньо 30 хвилин (Kaván 1980, s. 294).
На сучасному етапі можливість використан-
ня органічних кислот для обробки кісткових
матеріалів, особливо рогу, викликає сумнів у
деяких дослідників, які вважають, що достат-
ньою є термічна обробка матеріалу (Мядзведзе-
ва 2013, с. 28; Прокопів 2014, с. 103). На нашу
думку, це простіший і доцільний спосіб первин-
ної обробки кісткової сировини.
рис. 9. Напівфабрикати пластин, брак
328 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Археологія і природничі науки
Непрямим доказом розм’якшення рогу у до-
сліджуваній майстерні може бути наявність у
будівлі, пов’язаній з рогообробкою, опалюваль-
ного пристрою.
Пристрій є прямокутним вогнищем 1,15 ×
0,8 м, конструктивно він складається з каменів
на глиняній подушці 10 см завтовшки (Магоме-
дов 1992, с. 95). зауважимо, що використання у
косторізних комплексах саме вогнищ просте-
жено й пізніше, зокрема у давньоруські часи,
де відкриті опалювальні споруди для терміч-
ної обробки кістки виявлені у Києві у будівлі
по вул. Ярославська, 58 (Сергєєва, Тараненко
2015, с. 328) і в Деріївці, де в будівлі вогнище
функціонувало разом з піччю (Сергєєва 2016a,
с. 97).
На роботу з розм’якшеним матеріалом може
вказувати форма слідів від різальних знарядь.
Широкі довгі зрізи, включаючи і заготовки, і
напівфабрикати, могли залишатися під час
робіт по розм’якшеній сировині. Те саме мож-
на сказати про ретельну обробку деяких торців
знаряддям типу різака або тесла.
Оскільки майже весь виробничий цикл
пов’язаний з виробництвом набірних гребенів,
заготовки і напівфабрикати репрезентовані
складовими частинами для них (пластини для
нарізки зубців, накладки, вкладиші) на різних
стадіях обробки (рис. 7—12).
Пластини і накладки виготовлялися з заго-
товок циліндричної форми з частини стовбуру
або потужних гілок, розколених уздовж, з вида-
леними кінцевими частинами (рис. 7). Окремі
розколені кінці свідчать про те, що їх могли
видаляти на наступному етапі, проте такі ек-
земпляри поодинокі, отже такий варіант не
рис. 10. Напівфабрикати пластин зі шліфованою поверхнею
329ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
сергєєва, М. с. Обробка рогової сировини з поселення велика Снітинка 2: деякі спостереження
був поширеним. На одному з таких розколених
кінців є сліди тонкої намітки у місці, де він
відрубаний (рис. 6: 8). На першому етапі такій
заготовці грубо надавали потрібну форму. На
деяких напівфабрикатах на першій стадії об-
робки з зовнішнього боку зберігається шереха-
тий верхній шар (рис. 8: 1; 9: 3, 4, 7). Отже його
знімали не з первинної заготовки, а після на-
дання первинної грубої форми. зберігся напів-
фабрикат зі слідами скобління шерехатої по-
верхні (рис. 6: 9). водночас губчасту речовину
часто зрізали відразу з заготовок, тому поверх-
ня з цього боку, незважаючи на її залишки, до-
волі гладенька. Недбало загладжена губчаста
речовина вже на напівфабрикатах зафіксована
тільки в окремих випадках (рис. 7: 1; 8: 3, 6; 9:
4). Серед пластин, навіть з заструганою і іноді
вже шліфованою поверхнею, багато є не зовсім
правильної прямокутної форми (рис. 8: 2—8;
10: 1, 2, 4, 7), що передбачає їх подальшу оброб-
ку. частина пластин репрезентована бракова-
ними екземплярами (рис. 9), що природно для
таких комплексів, де залишаються найчастіше
відходи та брак.
На торцях простежені сліди пиляння — і
дрібнозубчастою пилкою, і більш грубою. Треба
гадати, якщо вихідна заготовка була обрізана
рівно, торці пластин і накладок не потребува-
ли подальшого доведення. Тільки в окремих
випадках торці обрізані. в одному випадку
простежено зріз навскіс з двох боків різальним
знаряддям (рис. 9: 2).
Наступна стадія обробки репрезентована ек-
земплярами з характерними слідами обробки
поверхні різальним знаряддям, імовірно, но-
жем (рис. 8; 9: 1; 10: 5, 6, 11, 12; 12). Спинки на-
кладок і вкладишів вирізали також різальним
знаряддям, проте правильна дугоподібна фор-
ма деяких з них дозволяє припускати застосу-
вання якогось лекала або намітку циркулем.
Наступна стадія репрезентована напівфабри-
катами і майже готовими деталями з поверхнею,
рис. 11. заготовки і напівфабрикати накладок і вкладишів: 1, 2 — заготовки; 3—12 — напівфабрикати на
різній стадії обробки
330 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Археологія і природничі науки
обробленою абразивом (рис. 10). зазначимо, що
серед таких екземплярів є браковані зразки
(рис. 9: 2, 3), отже пошкодження цих екземп-
лярів відбулося вже на пізній стадії їх обробки.
Для монтування гребенів необхідним було
також свердлення отворів. використання свер-
дла засвідчено в окремих випадках, у тому чис-
лі на бракованих фрагментах. У нашій вибірці,
крім готового виробу, є 4 напівфабрикати з от-
ворами близько 2 мм (рис. 13: 5).
Простежений набір знарядь і методи їх ви-
користання є звичайними для середньовічних
гребінників. До цього можна додати знаряд-
дя, пов’язані з виготовленням іншої продукції.
зокрема у майстрів були свердла для отворів
різних діаметрів, на що вказують отвори на
пірамідальних підвісках (рис. 13: 1). Судячи з
орнаментації пірамідальних підвісок, місцеві
майстри також використовували спеціальні
знаряддя для нанесення циркульних кіл діа-
рис. 13. Приклади роботи знаряддями: 1, 5 — свердлом; 2—4 — циркульним знаряддям
рис. 12. Напівфабрикати накладок
і вкладишів зі слідами різальних
знарядь
331ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
сергєєва, М. с. Обробка рогової сировини з поселення велика Снітинка 2: деякі спостереження
метром 3 і 4 мм і концентричних з діаметрами
3 і 6 мм (рис. 13: 2—4). Такий орнамент зуст-
річається також на середньовічних гребенях,
проте у межах досліджуваного комплексу ор-
наментовані гребені не виявлені.
Отже, вивчення рогових артефактів дозво-
ляє констатувати, що косторізне виробництво
ґрунтувалося на місцевих природних ресурсах
і розробленій техніці обробки кісткових ма-
теріалів, насамперед щільного рогу оленя, яка
передбачала певну послідовність технічних
операцій. Обстеження зразків рогових арте-
фактів — від фрагментів рогу до заготовок і на-
півфабрикатів, виявило набір знарядь, доціль-
них для відповідних робіт — від універсальних
(сокира, тесло, ніж, універсальна пилка) до
спеціалізованих (пилки з дрібними зубцями,
не менше двох, можливо, спеціальні різальні
знаряддя, свердло для дрібних отворів). Для
інших видів продукції, зокрема пірамідальних
підвісок, також використовували свердла біль-
ших діаметрів і спеціальні циркульні знаряддя
для нанесення кіл і концентричних кіл.
літерАтУрА
Абросимова, А. А., Каплан, Н. И., Митлянская,
Т. б. 1984. художественная резьба по дереву, кости
и рогу. Москва: высшая школа.
бонев, С. 1988. Косторезное ремесло в средневе-
ковом болгарском городе до Х в. в: Труды V Между-
народного Конгресса археологов-славистов. 2. Киев:
Наукова думка, с. 26-28.
Изюмова, С. А. 1949. Техника обработки кости в
дьяковское время и в Древней Руси. Краткие сооб-
щения Института истории материальной куль-
туры, 30, с. 15-25.
Кириков, С. в. 1959. Изменения животного мира
в природних зонах сссР: степная зона и лесостепь.
Москва: АН СССР.
Козак, Д. Н., Сергєєва, М. С. 2013. Косторізні май-
стерні готів на волині. Археологія, 3, с. 53-61.
Магомедов, б. в. 1988. Отчет о работах Киевс-
кого отряда среднеднепровской славянской экспе-
диции в Фастовском районе в 1988 году. НА ІА НАН
України, ф. 64, 1988/12б.
Магомедов, б. в. 1989. Отчет Киевского отряда
среднеднепровской славянской экспедиции о рабо-
тах в с. Великая снетинка в 1989 году. НА ІА НАН
України, ф. 64, 1989/3а.
Магомедов, б. в. 1992. велика Снітинка 2 — по-
селення гребінників ІІІ—V ст. н. е. в: Паньков, С. в.
(ред.). стародавнє виробництво на території Ук-
раїни. Київ: Наукова думка, с. 94-116.
Мядзведзева, в. У. 2013. Касцярэзная вытвор-
часць Полацкай зямли Iх—хIII стст. Мінск: бела-
русская навука.
Обломский, А. М., Усачук, А. Н. 2004. Технология
изготовления гребней в замятино-5 и замятино-8 и
мастерские гребенщиков. в: Обломский, А. М. (ред.).
Острая Лука Дона в древности. Замятнинский
археологический комплекс гуннского времени. Ран-
неславянский мир, 6. Москва: ИА РАН, с. 69-83.
Опасность… 2017. Опасность для туристов: в
Карпатах проснулись медведи. Интернет издание
UA-Reporter.com (online). Режим доступу: https://ua-
reporter.com/news/opasnost-dlya-turistov-v-karpatah-
prosnulis-medvedi (Дата звернення 04.07.2020).
Прокопів, в. 2014. Особливості косторізного ви-
робництва в першій половині першого тисячоліття
н. е. в межиріччі Дністра та Прип’яти. Археологічні
дослідження Львівського університету, 18, с. 98-
110.
Радзієвська, в. є. 1982. Обробка кістки та рогу в
лісостеповій Скіфії. Археологія, 41, с. 21-33.
Рехачев, М. 1949. холмогорская резьба по кости.
Архангельск: Архангельское обл. издательство.
Сергєєва, М., Тараненко, С. 2015. Нові досліджен-
ня давньоруського косторізного ремесла на Київсь-
кому Подолі. Наукові студії, 8. с. 328-345.
Сергєєва, М. С. 2016. Давньоруська косторізна
майстерня біля с. Деріївка. Археологія і давня іс-
торія України, 1 (18), с. 96-103.
Сергєєва, М. С. 2018. Косторізне та деревооброб-
ні ремесла на території Південної Русі. Дисертація
д. і. н. Київ: ІА НАН України.
Тимченко, Н. Г. 1972. К истории охоты и живот-
новодства в Киевской Руси (среднее Поднепровье).
Киев: Наукова думка.
Kaván, J. 1980. Technologie zpracování parohovй a
kostĕné suroviny. Archeologické rozhledy, 32, 3, s. 280-
305.
REFEREnCEs
Abrosimova, A. A., Kaplan, N. I., Mitlianskaia, T. B. 1984.
Khudozhestvennaia rezba po derevu, kosti i rogu. Moskva:
Vysshaia shkola.
Bonev, S. 1988. Kostoreznoe remeslo v srednevekovom bol-
garskom gorode do X v. In: Trudy V Mezhdunarodnogo Kongres-
sa arkheologov-slavistov. 2. Kiev: Naukova dumka, s. 26-28.
Iziumova, S. A. 1949. Tekhnika obrabotki kosti v diako-
vskoe vremia i v Drevnei Rusi. Kratkie soobshcheniia Insti-
tuta istorii materialnoi kultury, 30, s. 15-25.
Kirikov, S. V. 1959. Izmeneniia zhivotnogo mira v prirod-
nikh zonakh SSSR: Stepnaia zona i lesostep. Moskva: AN
SSSR.
Kozak, D. N., Serhieieva, M. S. 2013. Kostorizni maisterni
hotiv na Volyni. Arkheolohiia, 3, s. 53-61.
Magomedov, B. V. 1988. Otchet o rabotakh Kievskogo otri-
ada Srednedneprovskoi slavianskoi ekspeditsii v Fastovskom
raione v 1988 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1988/12b.
Magomedov, B. V. 1989. Otchet Kievskogo otriada Sredned-
neprovskoi slavianskoi ekspeditsii o rabotakh v s. Velikaia
Snetinka v 1989 godu. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1989/3a.
Mahomedov, B. V. 1992. Velyka Snitynka 2 — poselen-
nia hrebinnykiv III—V st. n. e. In: Pankov, S. V. (ed.). Star-
odavnie vyrobnytstvo na terytorii Ukrainy. Kyiv: Naukova
dumka, s. 94-116.
Miadzviedzieva, V. U. 2013. Kasciareznaja vytvorčasć Pol-
ackaj ziamli IX—XIII stst. Minsk: Bielarusskaja navuka.
Oblomskii, A. M., Usachuk, A. N. 2004. Tekhnologiia
izgotovleniia grebnei v Zamiatino-5 i Zamiatino-8 i master-
skie grebenshchikov. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Ostraia Luka
Dona v drevnosti. Zamiatninskii arkheologicheskii kompleks
gunnskogo vremeni. Ranneslavianskii mir, 6. Moskva: IA
RAN, s. 69-83.
Opasnost… 2017. Opasnost dlia turistov: v Karpatakh
prosnulis medvedi. Internet izdanie UA-Reporter.com (online).
Rezhim dostupu: https://ua-reporter.com/news/opasnost-dlya-
turistov-v-karpatah-prosnulis-medvedi (Data zvernennia
04.07.2020).
Prokopiv, V. 2014. Osoblyvosti kostoriznoho vyrobnytstva
v pershii polovyni pershoho tysiacholittia n. e. v mezhyrichchi
Dnistra ta Pryp’iaty. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho
universytetu, 18, s. 98-110.
Radziievska, V. Ye. 1982. Obrobka kistky ta rohu v lisoste-
povii Skifii. Arkheolohiia, 41, s. 21-33.
Rekhachev, M. 1949. Kholmogorskaia rezba po kosti.
Arkhangelsk: Arkhangelskoe obl. izdatelstvo.
332 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 2 (43)
Археологія і природничі науки
Serhieieva, M., Taranenko, S. 2015. Novi doslidzhennia
davnoruskoho kostoriznoho remesla na Kyivskomu Podoli.
Naukovi studii, 8. s. 328-345.
Serhieieva, M. S. 2016. Davnoruska kostorizna maisternia
bilia s. Deriivka. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1
(18), s. 96-103.
Serhieieva, M. S. 2018. Kostorizne ta derevoobrobni remes-
la na terytorii Pivdennoi Rusi. Dysertatsiia d. i. n. Kyiv: IA
NAN Ukrainy.
Timchenko, N. G. 1972. K istorii okhoty i zhivotnovodstva
v Kievskoi Rusi (Srednee Podneprove). Kiev: Naukova dum-
ka.
Kaván, J. 1980. Technologie zpracování parohovй a kostĕné
suroviny. Archeologické rozhledy, 32, 3, s. 280-305.
M. S. Sergeeva
PROCESSING OF ANTLER
RAw MATERIALS FROM THE
SETTLEMENT OF VELYKA
SNITYNKA 2: SOME OBSERVATIONS
The work presents the results of the author’s obser-
vations on the peculiarities of processing of raw materi-
als and blanks for details of composite combs from the
settlement of Velyka Snitynka 2 (Chernyakhiv culture,
Fastiv district of Kyiv region). The paper continues
and complements the publication of the bone-carving
complex by B. V. Magomedov (1992). It is not a repub-
lication. The basis of the work is a collection from this
complex containing about 16,500 artifacts from antler,
which is stored in the Museum of Local Lore in Fastiv.
The samples were examined visually, including with a
magnifying glass.
The complete predominance of deer antlers was re-
vealed in the composition of raw materials. The main
way to obtain raw materials is to collect naturally
discarded antler (38 against 8 specimens taken from
killed animals).
Examination of samples of antler artifacts revealed
traces of tools used by local craftsmen. Traces of uni-
versal tools (ax, adze, knife and utility saw) and spe-
cialized ones (at least two types of saws with small
teeth, possibly special cutting tools, drill for small
holes, possibly patterns for forming the backs of combs)
have been watched. Presence of a heating device in the
building and some processing features indicate that
the antler was heat-treated to soften it.
Saws were used to transverse dissection of the ant-
ler. Functional differences between different types of
saws were not found. Splitting of sawn blanks along
could be done with an ax or a knife-cutter. Traces of
planning of side faces to give the workpiece a rough
primary shape have also been watched.
Different stages of comb making are represented by
blanks (parts of beams), semi-finished products with
untreated rough surface, specimens with characteris-
tic traces of surface treatment with a cutting tool and
specimens with abrasive-treated surface.
Judging by the ornamentation of the pyramidal pen-
dants, local craftsmen also used special tools for mak-
ing circular circles with a diameter of 3 and 4 mm and
concentric circles with a diameter of 3 and 6 mm.
Keywords: Chernyakhiv culture, Velyka Snitynka 2,
craft, tools, bone-carving complex, antler processing.
Одержано 7.05.2022
сергЄЄВА Марина сергіївна, доктор історичних
наук, провідний науковий співробітник, ІА НАН Ук-
раїни, Київ, Україна.
SERGEEVA Maryna, Dr. hab., Chief Research
Fellow, Institute of Archaeology of NAS of Ukraine,
Kyiv, Ukraine.
ORCID: 0000-0002-3785-0311, e-mail:
mar.sergeyeva@ gmail.com.
|